Academic literature on the topic 'Блог корпоративний'

Стаття розглядає роль системи цінностей, переконань, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів, які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників. В основному корпоративна культура - невидима частина органі-зації. Вона має певну структуру, яку можна вважати багаторівневою. Кожен рівень має склад певних елеме-нтів, але границі між елементами корпоративної культури розмиті. Корпоративна культура є чинником, що сприяє зростанню потенціалу працівників і довготривалому процвітанню, стійкості організаційних структур, злагодженої і творчої роботи персоналу з повною віддачею. Саме корпоративна культура може надавати неформальної легітимності певним методам управління та підтримувати мотивацію та працеспроможність персоналу. Корпоративна культура представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизон-тальними, прямими і зворотними зв’язками. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надпер-сональне поняття. Слід відзначити важливість зовнішніх проявів корпоративної культури, таких як товарний знак, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки. Зроблено висновок про те, що корпора-тивна культура, що виступає одним із основних чинників, які визначають процес функціонування організації і поведінку її членів, може розглядатися, з одного боку, як продукт функціонування організації, а з іншої, - як основа її формування. Чим ефективніше працює організація, тим більше вона сприяє зростанню матеріальних і духовних благ її співробітників, усього суспільства, тим більший внесок у цю роботу власне корпоративної культури, тим більшою мірою конвергують, зближаються ці аспекти. Доведено, що з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу суттєво зростає роль корпоративної культури.

Среди участников Второй Международной конференции «Корпоративное управление и устойчивое развитие бизнеса: стратегические роли советов директоров» были представители зарубежных университетов. Часть исследований основывалась на данных компаний развитого рынка. Авторы в своих докладах представили эмпирические свидетельства связи факторов корпоративного управления с результативностью компаний. В предлагаемом обзоре будут рассмотрены следующие работы: - Поль Ло, профессор. Колледж бизнеса и экономики, Университет Делавера, США (Paul Laux, Professor, College of Business and Economics, University of Delaware, USA). «Структура совета директоров и привлечение капитала путем вторичных размещений акций: исследование реакции рынка». - Хью Грув, профессор. Университет Денвера, США (Hugh Grove, Professor, University of Denver, USA). «Корпоративное управление и вознаграждение исполнительных директоров: исследование реакции рынка на манипуляции с заработной платой». - Джованни Урга, профессор. Бизнес-школа CASS, Городской университет, Лондон, Великобритания (Giovanni Urga, Professor, CASS Business School, City University, London). «Когда мажоритарные акционеры живут как короли? Опыт телекома Италии». - Микеле Меоли, профессор. Университет Бергамо, Италия (Michele Meoli, University of Bergamo, Italy). «Действительно ли выпуск прав защищает миноритарных акционеров? Эмпирическое доказательство на основе кейса Италии». В обзоре будут рассмотрены основные результаты, полученные авторами, а также представлены методологические особенности проведенных исследований. Современные академические работы в области анализа факторов корпоративного управления редко являются специализированными. Все чаще они носят междисциплинарный характер, что косвенно говорит о глубокой проработке проблемы анализа факторов корпоративного управления в научной литературе.

Десять лет назад нельзя было предположить, что популярность проблематики корпоративного управления достигнет в России сегодняшнего уровня. Академические исследователи и профессионалы-практики регулярно собираются за одним столом, чтобы обсудить результаты исследований, направления развития и потенциальные пути решения существующих проблем. Концепция корпоративной социальной ответственности, похоже, будет иметь аналогичную историю развития. Вопрос построения эффективной системы взаимоотношений со стейкхолдерами становится все более популярным. В данном обзоре мы попытаемся осветить основные положения докладов, связанных с проблемой развития принципов корпоративной социальной ответственности в России и за рубежом.

В настоящей работе представлено описание виртуального стенда-тренажера для практической демонстрации возможностей тестирования на проникновение в условиях приближенных к реальным. Блок-схемы реализации атаки с внешнего периметра и пример применения данного вида атаки соответствуют модели Cyber Kill-Chain. Разработанная топология корпоративной сети предприятия состоит из виртуальных машин на платформах операционных систем Windows и Linux. Макет стенда-тренажера может быть использован как в учебном процессе подготовки и переподготовки обучающихся по направлению «Информационная безопасность», так и для тренинга по пентесту технических специалистов в сфере информационных технологий.

Представленные в данном обзоре работы объединяет проблематика развития корпоративного управления. Авторы, с одной стороны, охарактеризовали достижения и недостатки существующей практики, а с другой — представили на обсуждение собственное видение того, как система корпоративного управления решает главную задачу по минимизации агентских издержек. Многие исследования свидетельствуют о том, что хорошее корпоративное управление приводит к увеличению стоимости компаний. Однако механизм влияния корпоративного управления на стоимость до конца не изучен. Авторы обращаются к вопросу об управлении нефинансовыми рисками и отмечают важность построения эффективной системы взаимодействия со всеми стейкхолдерами.

С увеличением пользователей возникает острая необходимость в оперативном осуществлении коммуникаций между ними, в обмене данными, в быстром получении информации. Поэтому естественным образом происходит интенсивное развитие технологий беспроводных коммуникаций, рынок которых на данный момент развивается огромными темпами. Вообще, заметим, что интеграция вычислительной, коммуникационной и мобильной технологий стимулирует во всем мире спрос на беспроводные решения, позволяющие неизменно оставаться на связи – в любое время и в любом месте. На современном этапе развития сетевых технологий, технология беспроводных сетей является наиболее удобной в условиях требующих мобильность, простоту установки и использования.В настоящее время наибольшую популярность в мобильных системах получила беспроводная связь на базе технологии Wi-Fi, о последней собственно и пойдет речь в данной работе. Wi-Fi (от англ. wireless fidelity – беспроводная связь) – стандарт широкополосной беспроводной связи семейства 802.11. Как правило, технология Wi-Fi используется для организации беспроводных локальных компьютерных сетей, а также создания так называемых точек высокоскоростного доступа в Интернет.В НМетАУ специалистами кафедры прикладной математики и вычислительной техники была внедрена WI-FI технология с целью охвата центрального корпуса, а также корпусов А и Б средствами беспроводного INTERNET для решения задач учебного процесса и научных исследований. Для реализации такого проекта был использован стандарт семейства IEEE 802.11. Стандарт IEEE 802.11 – это стандарт организации беспроводных коммуникаций на ограниченной территории в режиме локальной сети, т.е. когда несколько абонентов имеют равноправный доступ к общему каналу передач. В основу стандарта 802.11 положена сотовая архитектура. Сеть может состоять из одной или нескольких ячеек (сот). Каждая сота управляется базовой станцией, называемой точкой доступа (Access Point, AP). Точка доступа и находящиеся в пределах радиуса ее действия рабочие станции образуют базовую зону обслуживания (Basic Service Set, BSS). Точки доступа многосотовой сети взаимодействуют между собой через распределительную систему (Distribution System, DS), представляющую собой эквивалент магистрального сегмента кабельных ЛС. Вся инфраструктура, включающая точки доступа и распределительную систему, образует расширенную зону обслуживания (Extended Service Set).Заметим, что мы используем стандарт 802.11g из семейства стандартов 802.11. Такой стандарт предназначен, для обеспечения скоростей передачи данных до 54 Мбит/с по радиоканалу в диапазоне около 2,4 ГГц. Стандарт 802.11g является новым стандартом, регламентирующим метод построения WLAN, функционирующих в нелицензируемом частотном диапазоне 2,4 ГГц. В числе преимуществ 802.11g надо отметить низкую потребляемую мощность, большую дальность действия и высокую проникающую способность сигнала. Можно отметить и разумную стоимость оборудования, поскольку низкочастотные устройства проще в изготовлении. Блок-схема передающей части сегмента сети представлена на рис. 1. Рис. 1. Блок-схема передающей части сегмента сетиРис. 2. Блок-схема клиентской части сегмента сети Заметим, что в точках доступа (Access Point, AP) могут применяться секторные или направленные антенны. При реализации отмеченного проекта наша задача состояла в том, чтобы устойчивый сигнал передавался не только пользователям корпуса Б, но и охватывал центральный корпус устойчивой зоной покрытия. В этой связи специалистами кафедры прикладной математики и вычислительной техники была разработана антенна собственного производства. За основу данной антенны, была взята наиболее удобная в реализации геометрия биквад (двойной квадрат). Данная конфигурация излучателя позволила сделать очень небольшую секторную антенну. Размеры данной антенны составили всего 14x14 см, а уровень сигнала не в чем не уступает дорогим антеннам зарубежного производства, а также решает все поставленные перед ней задачи. В данном случае сервер с точкой доступа выполняет роль роутера и самостоятельно распределяет интернет-канал. В режиме Infrastructure Mode станции взаимодействуют друг с другом не напрямую, а через точку доступа (Access Point), которая выполняет в беспроводной сети роль концентратора (аналогично тому, как это происходит в традиционных кабельных сетях).Блок-схема клиентской части сегмента сети представлена на рис. 2. Компьютеры клиентской части объединены в проводную сеть. К этой группе сети подключена вторая точка доступа, которая соединяется друг с другом по радио каналу. Такой режим позволяет объединить несколько проводных сетей.Заметим, что все оборудование как передающей, так и приемной части сети находится внутри помещений. Указанный подход позволяет, с одной стороны, не устанавливать антигрозовую защиту, а с другой повысить сетевую безопасность.Выводы и перспективы дальнейшего расширения сети:1. Мобильный Интернет и мобильные локальные сети открывают корпоративным пользователям новые сферы применения карманных ПК, ноутбуков. Одновременно с этим постоянно снижаются цены на беспроводное оборудование Wi-Fi и расширяется его ассортимент.2. В данном случае при помощи WI-FI технологии объединены в локальную сеть три корпуса ВУЗа, находящиеся на расстоянии не менее 500 метров друг от друга. Практическая реализация такого соединения была выполнена в течение двух недель. Конечно, прокладка проводов, коробов не только испортила бы внешний вид помещений, но и существенно увеличила бы срок внедрения такого проекта. Кроме того, существенно уменьшились материальные расходы на реализацию поставленной задачи.3. Особенности реализации WI-FI технологии в НМетАУ показывает, что скорость передачи данных по такому каналу существенно превышает скорость передаваемого Інтернет трафика в существующей локальной сети.4. В НМетАУ планируется на базе технологии Wi-Fi расширять сеть INTERNET, а также создание беспроводных локальных сетей в вычислительных залах вуза.5. Наличие Wi-Fi-доступа на сегодняшний день является частью современного пакета услуг, без которого заведение постепенно перестает восприниматься как актуальное. В серьезных компаниях все чаще стали интересоваться: есть ли в заведении Wi-Fi-доступ. Мы убеждены, что в скором будущем абитуриенты при поступлении в вуз будут интересоваться о наличии Wi-Fi-доступа и этим будет выделять учебное заведение на фоне конкурентов.6. Реализации плана по внедрению мобильной вычислительной техники стимулирует студентов к приобретению либо ноутбуков, либо КПК. Тот факт, что так много студентов с энтузиазмом восприняли идею покупки мобильных ПК, является замечательным подтверждением той пользы, которую способна принести мобильная вычислительная техника как в образовании, так и в любом перспективном начинании.

Вступ. Швидкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) змінює практично всі сфери діяльності людини, серед яких освіта займає одне з перших місць щодо впровадження інновацій на основі ІКТ. Сьогодні поняття он-лайн навчання міцно закріпилося у свідомості сучасних студентів, а Internet значною мірою перетворився на освітній простір, надаючи студентам більші можливості для доступу до інформаційних ресурсів і для співпраці. Стрімкими темпами розвиваються нові підходи до навчання: дистанційне навчання, електронне навчання, мобільне навчання, он-лайн навчання (навчання через Internet), комбіноване навчання (див., наприклад [1]-[8]). Але, на думку фахівців у галузі освіти, саме комбіноване навчання (blended learning) є одним з перспективних інноваційних трендів у вищій школі.Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти впровадження комбінованого навчання у ВНЗ, як інноваційної освітньої технології.1. Що таке «комбіноване навчання»? Вlended learning (змішане, гібридне або комбіноване навчання) – вже давно популярний термін у галузі корпоративних тренінгових програм. Ще наприкінці 90-х ХХ століття багато компаній почали активно використовувати технології електронного навчання, оскільки при великій зайнятості співробітників потрібний індивідуальний набір засобів подання матеріалу та методів навчання, що передбачає обов’язкову самостійну роботу особи, що навчається.«Комбінованими називають такі програми навчання, в яких заняття в аудиторіях комбінуються з дистанційними заняттями, часто за допомогою он-лайн інструментів, що надають можливість студентам отримати консультації викладачів у віддаленому режимі. До таких інструментів належать Internet-форуми, відеоконференції і телефонні технології в мережі Internet, наприклад, Skype» [9].Комбіноване навчання в першу чергу спрямоване на навчальні та професійні потреби кожного з учасників освітнього процесу. Якщо при традиційному навчанні в лекційному залі від усіх студентів очікується якийсь загальний рівень підготовленості, а заняття проходять за стандартною схемою, де індивідуальні здібності та навички майже не враховуються, то заняття за комбінованою формою надають кожному студенту можливість самостійно обирати як темп засвоєння навчального матеріалу, так і пріоритети в навчанні. Комбіноване навчання підходить для студентів, які з певних причин не можуть щодня бути на заняттях у ВНЗ (за станом здоров’я, за сімейними обставинами, тимчасова або постійна робота, особливо на старших курсах навчання), а також для осіб, чия професійна діяльність вимагає довготривалих поїздок і відряджень, тобто відсутності протягом певного періоду в місті, де знаходиться ВНЗ.За принципами комбінованого навчання проходить перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців або отримання другої вищої освіти. Так, випускник, що вже має диплом бакалавра, може отримати магістерський ступінь у тій галузі, де він зайнятий, без відриву від виробництва. Навчання за такими програмами пропонують університети Німеччини, Великобританії та інших країн (див., наприклад, [10]-[11]). У багатьох європейських університетах певні модулі викладають одночасно традиційним і дистанційним студентам, щоб останні не почували себе в ізоляції. Комбіноване навчання також відкриває двері європейських університетів іноземним студентам, які не мали раніше можливість з фінансових чи інших причин розраховувати на одержання вищої освіти в Європі.Розглянемо сутність поняття «комбіноване навчання», його основні характеристики та особливості впровадження у ВНЗ України.2. Аналіз поняття «комбіноване навчання»У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі можна знайти багато різних перекладів і тлумачень поняття «Вlended learning». Це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «blend» (англ.): «змішувати», «сполучати», «гармонувати», «комбінувати» та ін. Тому «Вlended learning» перекладають як «гібридне навчання», «змішане навчання», «комбіноване навчання». Враховуючи тлумачення слів: «гібрид» (з грецької ὕβριδικά – помісь) – комбінація двох або більше різних об’єктів або характеристик, властивостей у одному об’єкті», «суміш» – сукупність предметів різного виду, сорту, «змішувати» – порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно, «комбінувати» – сполучати, об’єднувати або розташовувати що-небудь у певному порядку; об’єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно» (див., наприклад, [12]), як і багато інших дослідників будемо термін «blended learning» перекладати як «комбіноване навчання», оскільки, на нашу думку, цей термін найповніше відображає суть і найбільш характерні риси цього навчання.Б. Колліс і Дж. Мунен розглядають комбіноване навчання як «гібрид традиційного очного та онлайн-навчання, за якого навчання відбувається як в аудиторії, так і у мережі, причому онлайн-складова стає природнім розширенням традиційного аудиторного навчання [13, 9].А. Хейнце, К. Проктер зазначають, що комбіноване навчання – це «навчання, що підтримується ефективним поєднанням різних способів доставляння навчальних матеріалів, моделей викладання та стилів навчання, і ґрунтується на прозорій взаємодії між усіма учасниками навчального процесу [14, 10].Сутність методології «Blended learning», яка в освітніх дослідженнях зарубіжних авторів трактується як «змішування різних навчальних середовищ і поєднує в собі традиційне навчання «face-to-face» в аудиторії та методи з більш сучасною комп’ютерно-опосередкованою діяльністю» [2], подана на рис. 1. Рис. 1. Схематичне подання методології «Blended learning» [2] Розглянемо поняття комбінованого навчання у роботах деяких вітчизняних науковців.В роботі О. Ф. Мусійовської [15] комбіноване навчання – «це інтегрована форма різних видів Інтернет-навчання, електронного дистанційного та традиційного навчання, за якої навчальний матеріал у будь-якому електронному виді (текстовому, аудіо- або відеоформаті, у вигляді РРТ-презентацій, flash-анімації, Веб-ресурсів та ін.) передається студентові через Інтернет або локальні мережі для самостійного опрацювання, а закріплення та перевірка якості здобутих студентом знань і навичок проводиться в аудиторії під безпосереднім керівництвом викладача з використанням традиційних і мультимедійних засобів навчання».Т. І. Коваль [16, 5] зазначає, що комбіноване навчання – це «органічне поєднання традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу за принципом взаємного доповнення».В. М. Кухаренко та інші автори вважають, що комбіноване навчання – це «вид е-навчання, у якому спільно використовуються методи та засоби традиційних форм навчання та е-навчання. При цьому частка технологій е-ДН в навчальному процесі може коливатися від 30% до 80% [17, 2].У роботах А. М. Стрюка (див., наприклад, [18]) комбіноване навчання тлумачиться як спосіб реалізації змісту навчання, що інтегрує аудиторну та позааудиторну навчальну діяльність за умови педагогічно виваженого поєднання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання з метою ефективного досягнення навчальних цілей.Сутність комбінованого навчання з позицій вітчизняних авторів можна подати у схематичному вигляді (на рис. 2).Рис. 2. Комбіноване навчання = Традиційне+ Електронне+ Дистанційне+Мобільне навчання 3. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологіяГоловним завданням трансформації вищої школи на сучасному етапі розвитку суспільства є створення найсприятливіших умов для тих, хто навчається, в здобутті ними вищої освіти, підвищенні кваліфікації, реалізації свого інтелектуального потенціалу за рахунок впровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.Існуючі й майбутні інноваційні педагогічні технології не можна реалізувати без широкого використання інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу комп’ютерних і телекомунікаційних, оскільки саме з їх використанням можливо у повній мірі розкрити дидактичні функції цих технологій, реалізувати потенційні можливості їх використання.Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у вищій школі, на думку авторів, це важлива складова об’єктивного процесу комп’ютеризації та інформатизації освіти, побудови інформаційного суспільства, а також найважливіший чинник впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес.«Інновація – це не будь-яке нововведення, а тільки таке, що істотно підвищує ефективність діючої системи. … Інновації – це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства» [19].Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання, навчання й розвитку учнів (студентів) з позицій освітніх підходів, зорієнтованих на зміну навчального процесу з метою формування якісно іншої педагогічної практики і підвищення якості освіти. При цьому основними освітніми підходами здійснення інновацій у вищій школі є: акмеологічний підхід, андрагогічний підхід, діяльнісний підхід, кваліметричний підхід, компетентісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, професіографічний підхід, синергетичний підхід.Сьогодні інноваційні технології в освіті ґрунтуються на інтеграції інноваційних педагогічних технологій та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій навчання.Інноваційна педагогічна технологія – система оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів і які цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед педагогічних технологій, що як найкраще інтегруються з ІКТ є: навчання у співпраці; ситуаційне навчання; метод проектів; методи проблемного навчання; продуктивне навчання.Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання – оригінальні технології (методи, засоби, способи) створення, передавання і збереження навчальних матеріалів, інших інформаційних ресурсів освітнього призначення, а також організації і супроводу навчального процесу (традиційного, електронного, дистанційного, мобільного) за допомогою телекомунікаційного зв’язку та комп’ютерних систем і мереж, що цілеспрямовано, систематично й послідовно впроваджуються в педагогічну практику з метою підвищення якості освіти.Серед сервісів і послуг мережі Internet, використання яких забезпечує впровадження інноваційних ІКТ в навчальному процесі ВНЗ, можна виділити:електронна пошта, списки розсилки, веб-форуми;FTP, файлообмінні мережі (Usenet);чати, вебінари (WizIQ);соціальні мережі (Facebook, Twitter);потокове мультимедіа, YouTube, Internet-радіо, Internet-TV;IP-телефонія, Skype, Google Talk;Web 2.0 (wiki, сервіси Google, Flickr, Digg.com, блоги).Разом з тим, не дивлячись на те, що сьогодні традиційна система вищої освіти не задовольняє повною мірою потреби студентів й вимоги інформаційного суспільства до підготовки майбутніх фахівців, а завдяки використанню дистанційних, електронних та мобільні технології студент і викладач можуть плідно співпрацювати не тільки під час занять в аудиторії, а й за межами навчального закладу, не варто повністю відмовлятися від традиційних форм організації, методів і засобів навчання, що добре відомі й в деяких реальних педагогічних ситуаціях є просто незамінними.Враховуючи вище сказане, будемо вважати, що комбіноване навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здібностей на основі комплексного і систематичного використання традиційних й інноваційних педагогічних технологій та інформаційно-комунікаційних технологій навчання за принципом взаємного доповнення з метою підвищення якості освіти.4. Особливості організації комбінованого навчання у ВНЗЯк зазначалося вище, тенденція в організації навчального процесу у ВНЗ чітко розвивається в напрямі комбінованого навчання, яке органічно поєднує в собі як традиційні (очні), так і комп’ютерно орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання.Залежно від технічних можливостей ВНЗ, підготовки його професорсько-викладацького складу у комбінованому навчанні можна поєднати такі види навчальної діяльності студентів під керівництвом викладача (див., наприклад, [15]):традиційні практичні заняття або семінари з відеоконференціями та вебінарами;традиційні заняття з наступним їх обговоренням у форумах, чатах або з використанням листування через електронну пошту;групову роботу над завданнями для самостійного виконання із подальшим його обговоренням в аудиторії;лекційні заняття в мережі Internet з практичними і лабораторними заняттями в аудиторії;лекційні заняття в аудиторії з консультаціями з викладачем через мережу Internet;виконання індивідуальних завдань і надсилання результатів їх виконання для перевірки викладачеві, використовуючи сервіси мережі Internet;реалізація рольових ігор та дослідницьких проектів у віртуальному середовищі у позааудиторний час або під час аудиторних заняття;інші комбінації використання технологій дистанційного, електронного, мобільного навчання та традиційних форм, методів і засобів навчання.Як правило, комбіноване навчання з дисципліни складається з таких етапів:самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;засвоєння практичних вмінь і навичок у формі традиційних аудиторних занять з використаннях інноваційних педагогічних технологій;обговорення проблемних ситуацій в он-лайн і/або офф-лайн режимі з використанням технологій електронного, дистанційного або мобільного навчання;поточний та проміжний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням автоматизованих засобів контролю, зокрема комп’ютерного тестування;проведення підсумкового контролю з дисципліни (екзамену, заліку) і/або захисту курсової роботи у традиційній (очній) формі.Комбінована модель навчання – це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів у традиційному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного і мобільного навчання. У ВНЗ комбіноване навчання рекомендується як складова традиційного навчання при проведенні як аудиторних занять, так і організації самостійної роботи студентів. Основне завдання комбінованого навчання: успадкувати переваги як традиційного, так і дистанційного навчання й зменшити їх недоліки.Основна проблема при впровадженні комбінованого навчання у ВНЗ, полягає в тому, що таке навчання вимагає високого ступеня самоорганізації та особистого контролю тих, хто навчається, і якщо цей ступінь не досить високий, то навчальний матеріал може залишитися незасвоєним або неправильно зрозумілим, що вплине на якість навчання. Тому цілеспрямована робота з формування у студентів уміння самостійно навчатися і здобувати знання, бути комунікабельним і вміти працювати у команді є, на думку авторів, не менш важлива ніж формування в них ІКТ-компетентностей.В Черкаському державному технологічному університеті створено систему електронного навчання (СЕН) на базі Moodle [20], яка призначена для підтримки навчального процесу студентів різних форм навчання (денної, заочної, дистанційної), організації їх самостійної роботи, а також для проведення різних видів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у автоматизованому режимі. СЕН ЧДТУ доступна в мережі Internet керівництву університету, викладачам і студентам у відповідності до прав доступу до інформаційних ресурсів і підсистем цієї системи [21].Для організації комбінованого навчання, контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів у середовищі системи електронного навчання ЧДТУ створено загальну структуру електронного навчального курсу (ЕНК), а також його структурних елементів: структура курсу, календарний

<div id="_idContainer000" class="Графический-фрейм _idGenObjectStyleOverride-1"><p class="sign">В конце ноября 2020 г. состоялось расширенное заседание редколлегии «ЭКО», в котором приняли участие, помимо членов редсовета и редколлегии, читатели и друзья журнала. Ключевыми вопросами повестки были подведение итогов 50-летней деятельности издания и обсуждение стратегии его будущего развития. Поскольку в № 11/2020 мы уже дали краткий очерк исторического пути, сегодня предлагаем в небольших выдержках из отдельных выступлений ознакомиться с тем, как наши читатели и друзья видят место и роль научного издания в развитии экономики страны.</p></div><div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"> <span class="CharOverride-2">Академик </span><span class="CharOverride-2">А. Г. Аганбегян, РАНХ и ГС при Президенте РФ</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Страна </span><span class="CharOverride-3">сегодня переживает трудный период. Мы уже семь лет находимся в </span><span class="CharOverride-3">стагнации, когда ВВП на душу населения вырос всего на 2,3% </span><span class="CharOverride-3">за период. Накопление основного капитала сократилось относительно 2013 г. на </span><span class="CharOverride-3">6,5% (а это главный драйвер индустриальной экономики), розничный товарооборот</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на 9,6%, реальные располагаемые доходы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на 10,4%. И на </span><span class="CharOverride-3">все это накладывается кризис, связанный с пандемией. Уже понятно, что </span><span class="CharOverride-3">одним годом он не ограничится, мы по второй волне пока </span><span class="CharOverride-3">даже не достигли пика. И хотя вторая волна оказалась ниже, </span><span class="CharOverride-3">чем в Европе, ее экономические последствия, очевидно, будут для России </span><span class="CharOverride-3">очень серьезными, потому что у нас, в отличие от той </span><span class="CharOverride-3">же Европы, кризис возник на базе стагнации, и от этой </span><span class="CharOverride-3">стагнации перешел в негативные тренды</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">отток капитала, прогрессирующее старение </span><span class="CharOverride-3">фондов, обострение демографических проблем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">по итогам года прогнозируется рост </span><span class="CharOverride-3">смертности на 180–200 тыс.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">В это непростое время журнал должен</span><span class="CharOverride-3"> быть инициатором новых трендов. В России, какую отрасль ни возьми,</span><span class="CharOverride-3"> везде есть несомненные успехи, и в целом существуют благоприятные условия</span><span class="CharOverride-3"> для подъема: в стране имеются, и даже в избытке, ресурсы,</span><span class="CharOverride-3"> наши золотовалютные резервы больше, чем резервы Германии, Великобритании Франции и</span><span class="CharOverride-3"> Италии вместе взятых (притом, что в этих странах проживает около</span><span class="CharOverride-3"> 200 млн чел</span><span class="CharOverride-3">. </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">на 50 млн больше, чем у</span><span class="CharOverride-3"> нас). Огромные средства скопились у частного бизнеса, который обеспечивает 60%</span><span class="CharOverride-3"> инвестиций. По оценкам Boston Consulting Group, у нас почти </span><span class="CharOverride-3">1 трлн долл. за рубежом, из них 400 млрд</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">в офшорах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">То есть, несмотря на все санкции, имеются средства </span><span class="CharOverride-3">для перехода к форсированным инвестициям в основной и в человеческий </span><span class="CharOverride-3">капитал, а именно они</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">главные драйверы социально-экономического<br />развития. Кроме </span><span class="CharOverride-3">того, кризис, в отличие от стагнации, имеет встроенный механизм отскока </span><span class="CharOverride-3">от дна (поэтому китайцы изображают это слово двумя иероглифами: беда </span><span class="CharOverride-3">и шанс). Если мы подхватим этот отскок, начнем интенсивно работать </span><span class="CharOverride-3">после локдауна, мы, конечно, поднимемся. Главное</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">не оказаться опять </span><span class="CharOverride-3">в стагнации, как это предсказывает нам МВФ (его обновленный прогноз </span><span class="CharOverride-3">для России на 2021 г.</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">рост 1,6%).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Правительство делает </span><span class="CharOverride-3">много, и в правильном направлении, но объем средств, выделенный на </span><span class="CharOverride-3">борьбу с кризисом, совершенно не достаточен для такой огромной страны. </span><span class="CharOverride-3">К сожалению, мы сидим на сундуке с золотом, никак его </span><span class="CharOverride-3">не используя. Между прочим, в предшествующий кризис 2008–2009 гг. </span><span class="CharOverride-3">было использовано 211 млрд долл. резервов, хотя их накопленный объем был </span><span class="CharOverride-3">меньше, чем сейчас. Надеюсь, Россия приложит больше средств и усилий, </span><span class="CharOverride-3">будет более энергична, и хотя бы 3% роста мы сможем </span><span class="CharOverride-3">достичь в 2022–2024 гг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Журнал и все мы должны</span><span class="CharOverride-3"> работать над главной задачей</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">перейти к социально-экономическому росту на</span><span class="CharOverride-3"> базе технологического прорыва и с целью повышения уровня жизни народа,</span><span class="CharOverride-3"> как это сформулировал Президент в своих указах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. В. Усс, </span><span class="CharOverride-2">д.ю.н., губернатор Красноярского края</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">уникальное издание, которое сочетает</span><span class="CharOverride-3"> возможность для ученых смотреть на вещи практично, для практиков</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">поумнеть и увидеть то, что они делают в повседневной жизни,</span><span class="CharOverride-3"> с научных позиций. И что очень важно</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">формат журнала</span><span class="CharOverride-3"> является мощным стимулом для проявления интереса к науке в целом</span><span class="CharOverride-3"> и к экономике. Для меня как действующего губернатора особенно значима</span><span class="CharOverride-3"> региональная повестка</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">освещение проблем развития регионов, страны в целом</span><span class="CharOverride-3"> и в первую очередь</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Сибири. Этот макрорегион, безусловно, заслуживает</span><span class="CharOverride-3"> внимания федерального и мирового уровня. Я благодарен редколлегии и авторам</span><span class="CharOverride-3"> за то, что все эти годы журнал писал о проблемах</span><span class="CharOverride-3"> Сибири, о наших крупнейших проектах. В советские годы это был</span><span class="CharOverride-3"> «КАТЭК», потом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Нижнее Приангарье, а в последнее время</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">проект макрорегиона «Енисейская Сибирь».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">В этом смысле показательным стал </span><span class="CharOverride-3">№ 12/2020, посвященный реальным проблемам развития Арктики. Для Красноярского края это </span><span class="CharOverride-3">сверхактуальная задача. Как известно, развитие не только нашего региона, но</span><span class="CharOverride-3"> и всей страны в ближайшие годы будет тесно связано с</span><span class="CharOverride-3"> Арктикой, с Таймыром. Это не только уголь и золото, это</span><span class="CharOverride-3"> новые перспективы и новые подходы, которые диктует жизнь в деятельности</span><span class="CharOverride-3"> ресурсных компаний, в частности компании «Норникель». Буквально на днях мы</span><span class="CharOverride-3"> обсуждали комплексный план развития Норильска, и я в очередной раз</span><span class="CharOverride-3"> пытался донести до всех мысль академика В. А. Крюкова о том, что город</span><span class="CharOverride-3"> заслуживает иной судьбы. Нам необходимо обеспечить не только строительство жилья</span><span class="CharOverride-3"> в прежнем варианте (адаптировав архитектурно-строительные решения из средней полосы), но</span><span class="CharOverride-3"> и внедрять новые подходы в архитектуре, в теплоэнергетике, одним словом</span><span class="CharOverride-3">,</span><span class="CharOverride-3"> </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">строить Норильск не вчерашнего и сегодняшнего дня, а Норильск</span><span class="CharOverride-3"> будущего.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">С. Д. Бодрунов, д.э.н., президент Вольного экономического общества России</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО» остается одним из самых влиятельных и престижных экономических </span><span class="CharOverride-3">журналов нашей страны, выполняющим важнейшие функции накопления экономического знания, обмена </span><span class="CharOverride-3">научными результатами и свежими идеями. Сегодня в повестке дня как </span><span class="CharOverride-3">никогда остро стоят вопросы регионального развития, возвращения к экономическому росту, </span><span class="CharOverride-3">повышения уровня и качества жизни россиян, и роль журнала «ЭКО» </span><span class="CharOverride-3">в поиске ответов на эти вопросы сложно переоценить, ведь будущее </span><span class="CharOverride-3">социально-экономического развития страны закладывается прежде всего в научном поиске, как </span><span class="CharOverride-3">теоретическая концепция.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик В. Н. Пармон, вице-президент РАН, председатель Сибирского </span><span class="CharOverride-2">отделения РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Наши классики говорили, что идеи становятся движущей силой</span><span class="CharOverride-3"> только тогда, когда проникают в массы. В этом смысле «ЭКО»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">не только самый массовый журнал из издаваемых Сибирским отделением,</span><span class="CharOverride-3"> но и один из самых влиятельных. Идеи, которые высказываются </span><span class="CharOverride-3">на его страницах, всегда конструктивны, они работают на развитие не только </span><span class="CharOverride-3">Сибири, но и всей России. Для нас также чрезвычайно важно, </span><span class="CharOverride-3">что многие, очень хорошие идеи, которые идут от наших химиков, </span><span class="CharOverride-3">физиков, геологов и т.д., доходят до нашей промышленности только тогда, </span><span class="CharOverride-3">когда пройдут через призму оценки экономистами, и в этом смысле </span><span class="CharOverride-3">роль Института экономики и организации промышленного производства СО РАН и </span><span class="CharOverride-3">«ЭКО» неоценима. Институт тесно работает со всеми направлениями наук в </span><span class="CharOverride-3">Сибирском отделении РАН и благодаря его поддержке и активному участию, </span><span class="CharOverride-3">тем материалам, которые публикуются в журнале, мы можем активнее участвовать </span><span class="CharOverride-3">в решении проблем, с которыми сталкивается развитие Сибири, Арктики </span><span class="CharOverride-3">и в целом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">научно-технологическое развитие нашей страны.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. В. Васильев,</span><span class="CharOverride-2"> канд. физ-мат. наук, министр науки и инновационной политики Новосибирской области</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Журнал «ЭКО» с первого номера ориентирован на анализ</span><span class="CharOverride-3"> проводимых экономических преобразований, прогнозирование экономического роста, изучение лучших управленческих практик</span><span class="CharOverride-3"> не только Советского Союза, России, но и других стран. На</span><span class="CharOverride-3"> его материалах выросло целое поколение как теоретиков, так и практиков</span><span class="CharOverride-3"> экономической науки, директоров предприятий, лидеров разных эпох. На постсоветском пространстве,</span><span class="CharOverride-3"> пожалуй, нет ни одного заметного экономиста, который не отметился бы</span><span class="CharOverride-3"> публикацией в этом журнале. Сегодня злободневными темами стали изучение вопросов</span><span class="CharOverride-3"> экономической глобализации, структурных изменений, происходящих в экономике. Большое число откликов</span><span class="CharOverride-3"> и целые диспуты вызывают публикации о региональном развитии, защите природной</span><span class="CharOverride-3"> среды и экологии, проблемах государственно-частного партнерства. Отрадно, что </span><span class="CharOverride-3">большое внимание журнал уделяет Новосибирской области, вопросам, связанным с развитием </span><span class="CharOverride-3">Новосибирского научного центра, программы «Академгородок 2.0», которая по многим параметрам </span><span class="CharOverride-3">является уникальной не только для нашей страны, но и для </span><span class="CharOverride-3">всего мира.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В. В. Иванов, чл.-кор. РАН, заместитель президента РАН, глава ИАЦ</span><span class="CharOverride-2"> «Наука»</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Журнал «ЭКО», который был создан в 1970 г., во</span><span class="CharOverride-3"> многом предвосхитил научные исследования в области инноваций, которые получили интенсивное</span><span class="CharOverride-3"> развитие уже в 1990-е годы. Принципы, заложенные при его создании,</span><span class="CharOverride-3"> были новаторскими для своего времени и, по сути, задали новое</span><span class="CharOverride-3"> направление</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">исследования в области инновационной экономики. На страницах журнала</span><span class="CharOverride-3"> с момента основания до настоящего времени рассматриваются системные вопросы экономического</span><span class="CharOverride-3"> развития, организации производства, его взаимодействия с наукой, пространственного развития, экологии.</span><span class="CharOverride-3"> Отличительная черта при этом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">сочетание строгости и конкретности научных</span><span class="CharOverride-3"> положений с доступной формой изложения. Сегодня в период глобальных трансформаций</span><span class="CharOverride-3"> и определения дальнейшего направления развития страны работа журнала актуальна как</span><span class="CharOverride-3"> никогда. Именно она позволяет обеспечивать ускоренное распространение научных знаний и</span><span class="CharOverride-3"> их практическую реализацию. В стране не так много журналов подобного</span><span class="CharOverride-3"> уровня и профиля, которые позволяют дать системную картину развития.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">С. В. Казанцев, д.э.н., академик РАЕН, главный редактор «ЭКО» в 1993–2</span><span class="CharOverride-2">009 гг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Я бы хотел сосредоточиться на тех проблемах, </span><span class="CharOverride-3">которые сегодня стоят перед научными экономическими изданиями, на примере нескольких </span><span class="CharOverride-3">журналов, членом редсоветом которых я являюсь.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">К сожалению, после распада </span><span class="CharOverride-3">СССР уровень экономической науки в целом сильно упал, реальными исследованиями </span><span class="CharOverride-3">занимаются разве что социологи, а многие экономисты переключилась на цитирование </span><span class="CharOverride-3">западных источников и порой не брезгуют плагиатом. Вообще круг авторов </span><span class="CharOverride-3">изменился. Если раньше среди них было много специалистов своего дела, </span><span class="CharOverride-3">которые работали на земле, то сейчас это в основном соискатели </span><span class="CharOverride-3">диссертаций и преподаватели вузов. Зачастую им не так важно сказать </span><span class="CharOverride-3">что-то новое, поделиться своими идеями, сколько</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">отчитаться публикациями. Поэтому </span><span class="CharOverride-3">авторитет журнала, его научность, его формат, его аудитория для многих </span><span class="CharOverride-3">из них отходят на второй план. Важно, чтобы у издания </span><span class="CharOverride-3">был высокий импакт-фактор, и чтобы оно было в «Скопусе».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Что </span><span class="CharOverride-3">еще снижает качество публикаций и создает трудности для авторов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">низкая надежность статистической и деловой информации.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Со стороны журналов, </span><span class="CharOverride-3">рецензентов тоже есть новации, которые осложняют работу авторов, но далеко </span><span class="CharOverride-3">не всегда способствуют улучшению качества публикаций. </span><span class="CharOverride-3">Журналы требуют </span><span class="CharOverride-3">ссылки на иностранных авторов, </span><span class="CharOverride-3">даже если тема достаточно узкая и написана целиком на российском </span><span class="CharOverride-3">материале. Это порождает проблему «приписных ссылок». </span><span class="CharOverride-3">Далеко не всегда рецензенты являются </span><span class="CharOverride-3">профессионалами в той теме, по которой они рецензируют, и не </span><span class="CharOverride-3">все относятся к этой деятельности ответственно. Из собственного опыта могу </span><span class="CharOverride-3">сказать, что часто оценка статьи рецензентом не совпадает с той</span><span class="CharOverride-3">, которую дают читатели.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Наконец, читатели. Их круг тоже сильно </span><span class="CharOverride-3">изменился. Если раньше экономические журналы читали для того, чтобы узнать </span><span class="CharOverride-3">что-то новое и воплотить это в жизнь, то сейчас</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">чтобы использовать в диссертации или в преподавании. Экономическая наука сегодня </span><span class="CharOverride-3">не востребована в той мере, в которой это было в </span><span class="CharOverride-3">СССР. Люди предпочитают читать те статьи, которые им доступны в </span><span class="CharOverride-3">сети Интернет, и по очень узким вопросам, которые им непосредственно </span><span class="CharOverride-3">нужны для работы.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик Б. Н. Порфирьев, научный руководитель Института народнохозяйственного прогнозирования</span><span class="CharOverride-2"> РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">На мой взгляд,</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> «</span><span class="CharOverride-3">ЭКО» сегодня востребован не </span><span class="CharOverride-3">только в научных, преподавательских, но и в деловых кругах. Для </span><span class="CharOverride-3">меня лично особое значение имеет региональная проблематика: Сибирь, Арктика</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">я сам в ней принимаю активное участие. Очень интересен тематический </span><span class="CharOverride-3">подход. Рад, что в этом году у ИНП РАН и </span><span class="CharOverride-3">ИЭОПП СО РАН наметился некий полигон совместных действий, как в </span><span class="CharOverride-3">плане реализации совместных проектов, так и на уровне совместных и </span><span class="CharOverride-3">перекрестных публикаций. Уверен, это будет продолжаться.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">А. Р. Бахтизин, чл.-кор. РАН,</span><span class="CharOverride-2"> директор Центрального экономико-математического института РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– «ЭКО» очень заметен на </span><span class="CharOverride-3">российском рынке. Его изюминка</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это очень подробный охват крупнейшего </span><span class="CharOverride-3">макроэкономического региона страны</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Сибири. Наш институт тоже пытается развивать </span><span class="CharOverride-3">научную периодику, и «ЭКО» является для нас маяком по целому </span><span class="CharOverride-3">ряду направлений, наравне с ведущими европейскими изданиями. Например, нам очень </span><span class="CharOverride-3">нравится принцип формирования тематических подборок, который позволяет рассмотреть проблему с </span><span class="CharOverride-3">разных точек зрения, в том числе</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">реализуя очень актуальный </span><span class="CharOverride-3">сегодня принцип междисциплинарности. Из других идей, подсмотренных у коллег, интересен</span><span class="CharOverride-3"> опыт европейского Jasss</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Journal of Artificial Societies </span><span class="CharOverride-3">and Social Simulation, который издается Европейской ассоциацией социального моделирования. Этот журнал в чистом виде электронный, что</span><span class="CharOverride-3"> открывает массу дополнительных возможностей. Появляются статьи, где для наглядности используются</span><span class="CharOverride-3"> цветные рисунки, интерактивные таблицы. Новый тренд</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">описание динамических процессов</span><span class="CharOverride-3"> с помощью видеороликов. Конструктивно решается вопрос с подтверждением достоверности результатов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Jasss требует от авторов приложить либо очень подробное описание</span><span class="CharOverride-3"> модели, либо программный код для воспроизведения экспериментов, которые описываются в</span><span class="CharOverride-3"> статье. И во многих статьях приводится ссылка на Get Hub</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">крупнейший хостинг IT-проектов</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">где выложены эти программы, </span><span class="CharOverride-3">чтобы можно было воспроизвести все расчеты и эксперименты.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик А. Н</span><span class="CharOverride-2">. Пилясов, гендиректор АНО «Институт регионального консалтинга МГУ»</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Я хотел бы</span><span class="CharOverride-3"> поделиться своими мыслями по поводу портфеля тем для журнала на</span><span class="CharOverride-3"> следующие 50 лет. На мой взгляд, очень важная и интересная</span><span class="CharOverride-3"> проблематика открывается в области пространственной экономики.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Современное российское пространство отличает колоссальная</span><span class="CharOverride-3"> неоднородность как результат ландшафтной, природно-ресурсной, этнической и технико-экономической неоднородности. В</span><span class="CharOverride-3"> СССР удавалось ее удерживать ценой неимоверных усилий и больших издержек,</span><span class="CharOverride-3"> но теперь этот джинн вырвался на свободу. Проблема не</span><span class="CharOverride-3"> только в поляризованности пространственного развития, гораздо сложнее и опаснее</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">«вырезанность» целых территорий из национальной экономики. Это относительно новый и</span><span class="CharOverride-3"> очень тревожный симптом, когда наряду с благополучными анклавами высоких технологий</span><span class="CharOverride-3"> и производства сырья и энергии остается неблагополучная, низкоуровневая экономика. Причем,</span><span class="CharOverride-3"> политика ТОР-ОЭЗ лишь закрепляет эту тенденцию.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Помимо анклавности, на </span><span class="CharOverride-3">некоторых территориях очень сильны эффекты корпоративных монополий. В Ненецком, Ямало-Ненецком, </span><span class="CharOverride-3">Ханты-Мансийском, Чукотском автономных округах есть целые районы, практически выпадающие из </span><span class="CharOverride-3">общеэкономического пространства, на которых проявляются корпоративные монопольные эффекты разных видов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Для решения </span><span class="CharOverride-3">этих проблем, обретения новой специализации и инновационного развития требуются механизмы </span><span class="CharOverride-3">внутрирайонного перекрестного субсидирования</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">и внутрипроизводственного перераспределения, в том числе</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">через спин-оффы корпоративных структур. Но более всего для этого нужны </span><span class="CharOverride-3">регионально-экономические инструменты государственной политики: экономическое районирование, зональная политика. Одних инструментов </span><span class="CharOverride-3">финансового централизма или государственного протекционизма для этого недостаточно.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Разработка и реализация </span><span class="CharOverride-3">новых подходов к экономическому районированию могут решить целый ряд проблем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">от обеспечения эндогенного роста в понимании Дж. Лукаса, П. </span><span class="CharOverride-3">Ромера и др., и сглаживания центро-периферийных контрастов (что сегодня актуально </span><span class="CharOverride-3">для всех стран и экономик)</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">до налаживания эффективной организации </span><span class="CharOverride-3">межфирменных и межхозяйственных взаимодействий внутри национальной экономики, снятия многих межкорпоративных </span><span class="CharOverride-3">конфликтов и несогласованности действий, в результате которых государство сегодня теряет </span><span class="CharOverride-3">миллиарды рублей (достаточно вспомнить конфликты «Роснефти» и «Лукойла» вокруг варандейского </span><span class="CharOverride-3">терминала, «Газпрома» и «Новатэка» по поводу железной дороги Бованенково–Сабетта и </span><span class="CharOverride-3">др.).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Все эти проблемы не новы, о них писали в </span><span class="CharOverride-3">1990-е годы академики Ю. В. Яременко, потом Д. С. Львов, сейчас</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">В. А. Крюков. Уже более 30 лет крупные российские </span><span class="CharOverride-3">экономисты говорят о необходимости наладить взаимодействие ресурсных корпораций и машиностроительных </span><span class="CharOverride-3">предприятий в рамках «российского контракта». Для меня было неожиданностью узнать от </span><span class="CharOverride-3">своего китайского магистра, что китайская региональная политика и подтягивание внутренних </span><span class="CharOverride-3">провинций базируются в том числе на особом «китайском контракте», когда </span><span class="CharOverride-3">государство заставляет крупные корпорации контрактовать с предприятиями из </span><span class="CharOverride-3">внутренних провинций, порой депрессивных и отстающих. То есть эта идея </span><span class="CharOverride-3">региональной политики присутствует во многих странах, которые сталкиваются с резкой </span><span class="CharOverride-3">неоднородностью пространственного развития.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Следующая тема, которая на слуху во </span><span class="CharOverride-3">всем мире</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это монополия крупных платформенных корпораций и слабость </span><span class="CharOverride-3">государства во взаимодействии с ними. Сегодня многие говорят об огромных </span><span class="CharOverride-3">социальных издержках и неравенстве, которые возникают в результате деятельности таких </span><span class="CharOverride-3">монополий. И конечно, государство, чтобы противостоять им, эффективно с ними </span><span class="CharOverride-3">взаимодействовать, должно само измениться. Стать более предприимчивым, инновационным. Это тоже </span><span class="CharOverride-3">не феномен России, а общемировая тенденция.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Пора, наконец, вытащить из забвения </span><span class="CharOverride-3">тематику районного эффекта. Сегодня много говорится про агломерационный эффект, вплоть </span><span class="CharOverride-3">до того, что некоторые наши молодые исследователи понимают Россию как </span><span class="CharOverride-3">12 крупных городских агломераций. Но мы совсем забыли о районном </span><span class="CharOverride-3">эффекте, которыми занимались ученые-регионалисты М. К. Бандман и его ученики, о </span><span class="CharOverride-3">котором писал Н. Н. Колосовский. Агломерационный эффект действительно важен и значим, </span><span class="CharOverride-3">но главным образом</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на плотно заселенных территориях, которыми большая </span><span class="CharOverride-3">часть российских пространств не является. А между тем районный эффект </span><span class="CharOverride-3">никуда не исчез, на территориях нового освоения только он и </span><span class="CharOverride-3">существует, просто его теперь приватизировали корпорации. Мы считали тот районный </span><span class="CharOverride-3">эффект, который получает «Роснефть», реализуя проект «Восток-Ойл»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">это очень </span><span class="CharOverride-3">большие суммы. Нужно этим эффектом заниматься, считать его, понимать его </span><span class="CharOverride-3">законы, видеть, как корпорации блестяще его используют</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">на общей </span><span class="CharOverride-3">инфраструктуре, общем перетоке знания, рынке труда и т.д.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">Следующая тема, </span><span class="CharOverride-3">которую мог бы поднять «ЭКО», касается реальности комплексного (или, скорее, </span><span class="CharOverride-3">некомплексного) освоения двух крупных сибирских территорий</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-3"> </span><span class="CharOverride-3">Обской губы и </span><span class="CharOverride-3">полуострова Таймыр. В советское время мы бы обязательно вспомнили о </span><span class="CharOverride-3">традициях комплексности, сегодня этой темы в научном дискурсе нет, а </span><span class="CharOverride-3">она могла бы стать очень плодотворной и для журнала, и </span><span class="CharOverride-3">для экономики страны, ведь там будут реализованы за 20 лет </span><span class="CharOverride-3">2/3 новых арктических проектов России.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Академик Д. М. Маркович, директор Института теплофизики</span><span class="CharOverride-2"> им. С. С. Кутателадзе СО РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myBoldChars CharOverride-3">– </span><span class="CharOverride-3">Для меня очень важно, что</span><span class="myBoldChars CharOverride-3"> «</span><span class="CharOverride-3">ЭКО» был и остается местом для творческой дискуссии, научной полемики, поднимает на своих страницах </span><span class="CharOverride-3">острые, злободневные вопросы, в том числе, например, по проблемам современной </span><span class="CharOverride-3">энергетики, угольной промышленности, теплового рынка. Большим вниманием пользуются аналитические статьи </span><span class="CharOverride-3">от постоянных авторов, известных организаторов отраслей промышленности. Для Сибирского отделения </span><span class="CharOverride-3">РАН и наших читателей в Сибири важно то внимание, которое </span><span class="CharOverride-3">уделяет журнал проблемам Сибирского региона. На будущее мы можем инициировать </span><span class="CharOverride-3">обсуждение на страницах журнала экономического сопровождения программы «Академогородок 2.0» и </span><span class="CharOverride-3">планов комплексного развития СО РАН. Хочу пожелать нам всем более </span><span class="CharOverride-3">широко обсудить возрастание роли Академии наук на международной арене. Сибирское </span><span class="CharOverride-3">отделение может стать своего рода хабом на направлении развития научного </span><span class="CharOverride-3">сотрудничества Восток-Запад.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Ю. П. Воронов, к.э.н., член редколлегии «ЭКО», ИЭОПП СО</span><span class="CharOverride-2"> РАН</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-3">– Думаю, мы могли бы поднять журнал на новый </span><span class="CharOverride-3">уровень, организовав нечто вроде виртуального клуба/блога, на котором в режиме </span><span class="CharOverride-3">нон-стоп обсуждались бы текущие проблемы российской экономики. Сейчас информационная среда </span><span class="CharOverride-3">совсем иная, и журналы не успевают за событиями, которые происходят </span><span class="CharOverride-3">в экономике. Может быть, объединиться с коллегами и создать виртуальный </span><span class="CharOverride-3">экономический клуб, который бы объединял ведущие экономические издания страны.</span></p></div>

Стаття присвячена дослідженню сучасних форм та видів веб-сайтів і на цій основі уточненню їх групування. Пропонується групування сайтів за трьома напрямками: Інтернет-представництва, веб-сервіси, інформаційні ресурси. До Інтернет-представництв можна віднести корпоративні сайти, Інтернет-магазин, Інтернет-вітрину, цільову сторінку, сайт-брошуру та сторінку в соціальній мережі. Рекомендується розробити та використовувати певний голос та індивідуальність, які відображаються у всьому контенті компанії у соціальних мережах та веб-сторінках. До веб-сервісів належать пошукові системи, поштові системи, фото-, відео- , аудіо- хостинги, Інтернет-форуми та дошки оголошень. Інформаційними ресурсами є тематичний сайт, Інтернет-портал, блог та каталог сайтів. Запропоноване групування сайтів дозволить обрати оптимальний варіант для досягнення мети електронного бізнесу компанії.