Academic literature on the topic 'Бар’єрна плівка'

В статті наведено результати дослідження зміни властивостей їстівних плівок, виготовлених з крохмалю, желатину, полівінілового спирту як плівкоутворювачів, карбаміду як пластифікатора, лляної олії – гідрофобної складової та води або молока, або сироватки як розчинників. Авторами вперше запропоновано до складу їстівної плівки та покриття ввести молоко або сироватку як розчинник. На сьогодні в літературі наводяться дані щодо застосування білків молока і сироватки, а також їх ізолятів як плівкоутворювачів. За допомогою комплексного органолептичного показника наведена доцільність заміни розчинника води на молоко та сироватку, оскільки вони не змінюють смак, запах, стан поверхні, колір та прозорість їстівної плівки та покриття. Крім того, молоко та сироватка збільшують харчову цінність їстівних плівок та покриттів, зокрема за такими складовими, як білок та кальцій. ІЧ-дослідження плівок показало, що розчинники впливають на характер, форму, смуги валентних коливань νОН-груп крохмалю. В ІЧ-спектрах на воді ця смуга більш вузька та інтенсивна і знаходиться при 3428,57 см-1, тимчасом як на молоці або сироватці вона більш широка і менш інтенсивна. Ці зміни пов’язані з кількістю водневих зв’язків гідроксильної групи крохмалю зі складовими молока та сироватки. При використанні полівінілового спирту смуга νОН зміщується в ділянку більш слабких коливань та знаходиться при 3400,56 см-1, що обумовлено додатковими водневими зв’язками полівінілового спирту. Термогравіметричний аналіз показав, що молоко і сироватка сприяють більш міцному утриманню води за рахунок водневих зв’язків їх складових, що збільшує температуру випаровування вологи та підтримує вологість системи впродовж терміну зберігання виробів. Показник паропроникності їстівних плівок, виготовлених на молоці та сироватці, зменшується стосовно плівок, виготовлених на воді, що дозволяє рекомендувати молоко і сироватку як розчинник для виготовлення плівок з метою збільшення їх бар’єрних властивостей і, як наслідок, це дозволить збільшити ефективність їстівної плівки як засобу збереження свіжості харчових продуктів.

Вибору необхідної системи пакування передує ретельний аналітичний процес асортименту м’ясопродуктів, м’яса чи напівфабрикатів з нього, які потребують пакування. Оскільки даний процес є частиною технологічного процесу виготовлення даної продукції, дуже важливо підібрати таку систему пакування, яка може максимально задовільнити потреби виробництва. При цьому враховуються необхідні терміни зберігання, зовнішній вигляд та презентабельність продукції, можливість нанесення на упаковку необхідної інформації щодо складу продукту, умов його зберігання та приготування (якщо це передбачено видом самого продукту) тощо. Універсальної системи пакування не існує, для кожного продукту оптимальним варіантом є одна, для деяких продуктів – дві системи, що максимально можуть його презентувати та задовольнити вимоги як виробника, так і споживача; оскільки саме останній впливає на те, яким попитом буде користуватись той чи інший продукт. Упаковка повинна бути герметичною та витримувати навантаження при її транспортуванні та реалізації, тому до вибору пакувального обладнання та матеріалів ставляться дуже високі вимоги. Існує декілька систем пакування, серед яких можна виділити основні: вакуум-пакувальні машини з використанням багатошарових вакуумних або вакуумних термозсідальних пакетів; термоформувальні лінії з використанням багатошарових бар’єрних плівок; лініі «флоу-пак» з використанням багатошарових бар’єрних плівок; лінії «флоу-вак» з використанням багатошарових термозсідальних плівок; трейсілери з використанням готових лотків (треїв), до яких приварюється верхня плівка. Термін зберігання продукції залежить від виду самого продукту та бар’єрних характеристик пакувальних матеріалів. Завдяки унікальним властивостям останніх, за умови дотримання всіх необхідних санітарних вимог та температурних режимів, кінцевий споживач отримує високоякісний продукт з стабільними споживчими характеристиками. Від того, наскільки якісно вивчений процес коректного комбінування систем пакування з врахуванням характеристик пакувального обладнання та матеріалів в розрізі кожного окремого продукту та всього асортименту в цілому, залежить і продуктивність праці при виготовлені того чи іншого продукту та фінансовий результат виробництва. Застосування новітніх технологій виробництва та пакування м’яса і м’ясопродуктів, їх аналіз та можливість комбінування дозволяють значно підвищити дані показники та забезпечити високі стандарти якості та безпечності продукту.

Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування розробленого способу передінкубаційної обробки яєць з використанням біоміметичної технології «штучна кутикула» «ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») «GREEN ARTICLE» для поліпшення структурних і фізіологічних характеристик шкаралупи як біокерамічного захисного шару інкубаційних яєць, котра полягає в утворенні на поверхні яйця захисної плівки з суміші штучних і природних матеріалів, що регулює рівень газопроникності шкаралупи пташиного яйця. Захисна плівка являє собою полікомпонентне покриття для відновлення та посилення бар’єрних властивостей біокерамічних структур шкаралупи і шкаралупних мембран, якому притаманна біоцидна (антибактеріальна та антивірусна) активність, а також здатність оптимізувати газообмін ембріонів протягом інкубації та поліпшувати процеси обміну речовин ембріона і якість молодняка птиці. Метою нашої роботи була розробка технології передінкубаційної обробки курячих яєць «GREEN ARTICLE» з використанням захисних нанокомпозитних покриттів «Штучна кутикула», що були створені за біоміметичним принципом, для зниження контамінації патогенною мікрофлорою та підвищення виводимості яєць. Для проведення досліду було сформовано три партії яєць, котрі були отримані від курей-несучок Легорн білий, по 540 штук в кожній групі. В кожній партії був контроль і дослідна група. Інкубацію проводили в інкубаторі «Універсал» протягом 21 доби згідно методики. Першу групу яєць перед закладкою на інкубацію обробляли кислото розчинним хітозаном, другу – водорозчинним хітозаном, третю – водорозчинним хітозаном сукцинат. Рахували відсоток браку інкубації, вивід та виводимість курчат. Перед закладкою на інкубацію, а також на сьому та вісімнадцяту добу інкубації, перед перенесенням яєць у вивідну шафу, брали змиви з поверхні шкаралупи і досліджували їх на наявність мікробної контамінації. Доведено, що використання для передінкубаційної дезінфекції курячих яєць композиції на основі кислоторозчинного хітозана з додаванням надоцтової кислоти, пероксиду водню (H2O2) та наночасток металів (нанодисперсного діоксиду титану TiO2, оксиду заліза Fе2O3 та сульфату міді CuSO4), стимулює розвиток ембріонів та забезпечує підвищення виводимості яєць на 7,7 % відносно контролю. Технологія «GREEN ARTICLE» для передінкубаційної обробки яєць з використанням препарату «Штучна кутикула» призводить до значного зниження кількості патогенних мікроорганізмів на поверхні шкаралупи, що призводить до підвищення виводимості яєць.

Мета. Розробка плівкового покриття для модифікації сітчастих поліпропіленових eндопротезів для підвищення біосумісності та зниження частоти операційних ускладнень у вигляді спайок, алергічних реакцій тощо. Матеріали і методи. ТОВ «Еспера» та Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України виготовлені зразки сітчастих напіврозчинних ендопротезів, потім лабораторним тваринам виконана їх внутрішньочеревна фіксація. Імплантований сітчастий матеріал разом із навколишніми тканинами досліджували через 7, 30, 60, 90, 180 та 365 діб після операції. Результати. Створені нові напіврозчинні сітчасті ендопротези з плівкою карбоксиметилцелюлози (КМЦ), яка виконує роль протиспайкового бар’єру. Нові сітчасті матеріали патентоспроможні та придатні для застосування в хірургічному лікуванні травмованих поверхонь, а також для зміцнення тканин в лікуванні гриж різної локалізації. Висновок. Сітчастий полімерний ендопротез має виражену біосумісність, що забезпечує зниження частоти операційних ускладнень у вигляді спайок та алергічних реакцій та розширює спектр застосування таких комбінованих біопротезів.

У статті обґрунтовано доцільність використання вакуумних полімерних матеріалів в технології Sous-Vide при приготуванні страв для військовослужбовців, туристів, експедиторів. Із метою дослідження вакуумних упаковок проведено детальний аналіз літературних джерел щодо плівкових матеріалів, які використовуються в харчовій промисловості. Детально вивчено стандарти виготовлення цих матеріалів. Проаналізовано їхню безпека для людини, реакцію з продуктами, стійкість до температур. Вивчено комбінаційні компоненти комбінованих плівок, детально проаналізовано кожен компонент плівок, та їхні властивості. На основі проведеного аналізу обрано для використання в технології Sous-Vide комбіновані вакуумні плівки «Profi cook». Визначено їхні бар’єрні властивості, вивчено вплив низьких і високих температур на їхні властивості. За результатами випробувань визначено, що обрані плівки «Profi cook» відповідають стандартам і безпечні для приготування в них страв за технологією Sous-Vide.

Проведено дослідження фізико-механічних показників бар’єрних плівок для пакування харчових продуктів. Експериментальні дослідження проводили згідно стандартів, які розроблені американською організацією випробувань матеріалів ASTM. Визначили вплив бар’єрних компонентів на фізико-механічні показники: міцність при розтягуванні, відносне видовження, стійкість до проколу, сила зварного з’єднання, киснепроникність, паропроникність.