Academic literature on the topic 'Банківське фінансове посередництво'

В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.

У статті розглядається процес диверсифікації банківських послуг, виокремлюються проблеми і перспективи розвитку лізингу та факторингу в Україні як наявних пріоритетних напрямів урізноманітнення нетрадиційних видів банківських послуг. Визначено, що виробляючи модернізацію кредитних продуктів банків, українські комерційні банки намагаються запозичувати успішні європейські бізнес-моделі і застосувати їх, однак це не найуспішніший варіант. Безумовно, необхідно спиратися на досвід створення різних фінансових сервісів Європи, США та Азії, ринку Private Banking & Wealth Management, щоб не повторити помилок. Однак створення нових кредитних продуктів буде успішним, якщо дані продукти будуть адаптовані саме для української банківської системи. Також виокремлено всі переваги кредитного овердрафту, Інтернет-посередництва, Інтернет-банкінгу, GSM-банкінгу, телефонного банкінгу, ко-брендінгу, call-центрів. Окрім цього визначено основні новації карткових технологій – безконтактні електронні платежі за технологією PayPass від MasterCard та технологією NFC (Near Field Communication).

У статті досліджено теоретичні підходи до дефініції «ефективність фінансового ринку» та визначено методологію її оцінки з позиції виконання фінансовим ринком його макроекономічної функції. Проаналізовано та узагальнено основоположні концепції ефективності фінансового ринку, розроблені американськими вченими. Визначено сутність ефективного ринку та виділено форми його ефективності за гіпотезою ефективного ринку Ю. Фами, теорії інвестиційного цінного паперу В. Шарпа, альтернативної гіпотези ефективного ринку Т. Коупленда і Дж. Вестона, концепції витрат фінансового посередництва К. Ерроу, Р. Лукаса та П. Ромера. Обґрунтовано, що не всі висунуті науковцями умови ефективності фінансового ринку дотримуються на реальному ринку. Вказано на суперечність рівняння ефективності фінансового ринку, що визначається як величина, обернена різниці відсоткових ставок по кредитах і депозитах в банківській системі. Автором обґрунтовано, що макроекономічну ефективність фінансового ринку та її роль у забезпеченні стабільного розвитку соціально-економічних систем, в першу чергу, визначає розподільна (перерозподільна) функція фінансового ринку. Зазначено, що ефективний фінансовий ринок має бути рушійною силою, що стимулює стабільний розвиток і позитивні зрушення в економіці, забезпечуючи підприємства інвестиційно-кредитними ресурсами. За макроекономічною роллю в ринковій економіці, ефективність фінансового ринку автором визначається як його здатність забезпечувати ефективний перерозподіл ресурсів, спрямовуючи їх в реальний сектор економіки, що призводить до стабільного розвитку соціально-економічних систем. При цьому ефективність фінансового ринку за його розподільною функцією пропонується оцінювати за показником співвідношення суми реально залученого капіталу нефінансовими корпораціями та сукупної ресурсної бази фінансового ринку. Здійснено порівняльний аналіз впливу стану розвитку основних сегментів фінансового ринку (фондового та кредитного ринків) на економічний розвиток різних країн за ключовими показниками, що надаються Всесвітньою федерацією бірж та Міжнародним Валютним Фондом.

У статті розглянуто тенденції сучасного банківського ринку та визначено перспективи використання блокчейн-технологій у фінансово-господарській діяльності банківських установ. Проаналізовано кроки України щодо формалізації та окреслення в правовому полі відносин, пов’язаних з віртуальними активами. Досліджено світовий досвід застосування блокчейн-технологій у банківській справі. Визначено поняття блокчейну та принципи функціонування цієї технології. Сформульовано головні переваги, недоліки та неоднозначні характеристики блокчейну з позиції безпеки банків. З’ясовано перешкоди, що стоять на заваді впровадження блокчейну у фінансове посередництво. Визначено основні фінансові мотиви застосування блокчейну в банківській справі та з’ясовано характеристики, які узгоджуються або конфліктують з окремими мотивами.

Досліджено особливості застосування центральними банками розвинених країн від’ємних відсоткових ставок (NIRP) як інструменту монетарної політики. Визначено його важливість і дієвість для подолання кризових явищ в економіці, стимулювання зміни ставок грошового ринку з метою урегулювання інфляції, підтримки стабільності обмінного курсу та сприяння економічному зростанню. Узагальнено окремі положення теоретиків світової економічної думки і практиків щодо запровадження NIRP. Відзначено позитивні тенденції за результатами упровадження NIRP, що сприяло поліпшенню якості кредитів, збільшенню обсягу посередництва, створенню фінансових умов для підтримки попиту та цінової стабільності. Зазначено негативний вплив NIRP на чисту відсоткову маржу, прибутковість банків, зокрема зорієнтованих на роздрібні депозити, та інші економічні процеси. Відзначено й етико-психологічний аспект, що опосередковано впливає на рівень довіри до банківської системи в цілому, наприклад, у разі введення комерційними банками від’ємних ставок за депозитами. Означено перспективні заходи монетарного впливу, потрібні для України, що забезпечать зниження вартості кредитних ресурсів, збільшення їхньої доступності, а також структурне коригування грошових потоків для реалізації інноваційно-інвестиційних проєктів з метою поліпшення економічного розвитку.

Ефективне функціонування фінансового ринку на сучасному етапі розвитку економіки в Україні значною мірою залежить від діяльності фінансових посередників, що виступають ключовими фігурами як щодо здійснення операцій з купівлі-продажу фінансових ресурсів, так і щодо забезпечення можливостей їх здійснення. Основне призначення фінансових посередників визначається їх спроможністю забезпечити фінансування економічної діяльності та ефективний перерозподіл капіталу в суспільстві. Тому, для національного фінансового ринку важливою є активізація діяльності фінансових посередників у формуванні інвестиційно спрямованої економіки. В Україні серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки, адже саме банки виконують комплекс з трьох базових операцій фінансового посередника (депозитних, кредитних і розрахункових), які, своєю чергою, створюють первинну сферу банківської діяльності. Акумулюючи значні обсяги коштів, банки як фінансові посередники є потужним джерелом інвестицій в економіку України, що розвивається досить стрімкими темпами. Таким чином, розвиток діяльності банків - посередників фінансового ринку є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни, а тому дослідження фінансового посередництва банків на національному фінансовому ринку сьогодні актуалізується як ніколи.

Дисертацію присвячено дослідженню ролі банків у розвитку фінансового посередництва в Україні. У роботі розширено теоретико-методичні засади діяльності банків як фінансових посередників. Розкрито поняття фінансового посередництва. Обґрунтовано місце і роль банків у розвитку фінансового посередництва. Визначено етапи розвитку вітчизняних фінансових посередників та вплив глобалізаційних процесів на їх діяльність. Здійснено комплексну оцінку діяльності банків, на основі якої визначено рівень фінансової стабільності банків. На базі сформованої методики дослідження діяльності небанківських фінансових посередників, проведено аналіз основних показників їх функціонування. За результатами аналітичного дослідження та систематизації критеріальних ознак конкурентних позицій фінансових посередників, виявлено, що банки домінують на всіх сегментах фінансового ринку. Розроблено методику розрахунку індикатора фінансової стабільності банків. Запропоновано методи реорганізації системи регулювання та нагляду за фінансовим ринком, що передбачає існування двох регуляторних органів: НБУ та органу фінансового нагляду. Обґрунтовано доцільність створення регіонального фінансового центру на Одещині.
В диссертации разработаны теоретико-методические основы деятельности банков как финансовых посредников. Выделено функциональные признаки банковской деятельности на финансовом рынке, что позволило автору сделать вывод о том, что банки являются активными его участниками, которые аккумулируют, распределяют и перераспределяют финансовые ресурсы путем выполнения ими посреднической и трансформационной функций, что определяет их роль на финансовом рынке. Автором обоснованна экономическая сущность, функции, принципы финансового посредничества и его влияние на развитие финансового рынка, исследовано влияние глобализационных процессов на развитие финансового посредничества, выделены этапы развития финансовых посредников. В работе усовершенствовано определение финансового посредничества – это опосредованная профессиональная деятельность финансовых институтов, которые эффективно аккумулируют, распределяют и перераспределяют финансовые ресурсы, управляя ими путем предоставления финансовых услуг с целью формирования устойчивых позиций развития финансового рынка и обеспечения экономического роста государства. В диссертационной работе проведена комплексная оценка финансовой стабильности банковской системы на основании групп показателей: достаточности капитала, ликвидности, деловой активность, эффективности деятельности банковской системы, концентрации рынка банковских услуг, что позволяет определить общее состояние банковской системы. В соответствии со сформированной методикой, автором проанализировано деятельность небанковских финансовых посредников, что позволило определить их конкурентные позиции на финансовом рынке. Исходя из анализа функционирования банков и небанковских финансовых посредников, а также путем систематизации критериальных признаков, доказано доминирующую роль банков на всех сегментах финансового рынка, что обусловлено высоким уровнем их капитализации и универсализации деятельности. Для обобщения комплексной оценки финансовой устойчивости банковской системы автором предложен расчет индикатора финансовой стабильности банковской системы, основанный на проведении комплексной оценки деятельности банков с использованием метода анализа иерархий, который позволяет определить основные стратегические направления развития банковской деятельности в системе финансового посредничества. В процессе исследования, автором предложено реорганизовать систему регулирования и надзора за финансовым рынком путем внедрения модели двух вершин (модель «твин пикс»), которая предусматривает наличие двух независимых органов регулирования и надзора за финансовыми посредниками. Согласно принципам данной модели НБУ осуществляет макропруденциальный надзор за деятельностью финансовых посредников, другой регулирующий орган - орган финансового надзора - отвечает за установление норм деятельности и конкурентной борьбы финансовых посредников на финансовом рынке и осуществляет надзор за соблюдением этих правил, а также защищает права инвесторов и потребителей финансовых услуг. На основании исследования особенностей функционирования регионального рынка Одесской области, а также стратегии ее экономического и социального развития, автором предложено создание в пределах региона регионального финансового центра, что положительно повлияет на деятельность региональных финансовых посредников, развитие регионального финансового рынка, региона в целом. Диссертантом предложен механизм функционирования регионального финансового центра, обоснованный синергетический эффект его деятельности, проявляющейся через снижение себестоимости финансовых услуг, возможности финансирования стратегических проектов развития региона.
The dissertation is dedicated to the research of a banks’ role in the development of financial intermediation in Ukraine. A theoretical and methodical basis of banks’ activity, as a sort of financial intermediation, has been extended in the work as well as a concept of financial intermediation. We also have substantiated the banks’ place and their role in developing of the financial intermediation and determined the stages of evolution of domestic financial intermediators and influence of global processes on them. We have elaborated the complex assessment of banks’ activity and determined the level of their financial stability on this base. We have analyzed the main indicators of non-bank financial companies on the base of the created methodic of investigation of their activity. Due to results of the analytical research and systematization of criterial features of competitive positions of financial intermediators we have discovered that banks dominate upon all financial market segments. The methodic of calculation of the financial stability indicator have been developed in the work. We have proposed methods of reorganization of the regulating and supervising system which provides for existence of two regulatory bodies: NBU and finance supervision body. We substantiated expediency of creating of the regional financial centre in Odessa region.