Academic literature on the topic 'Аугментація даних'

Сегментація судин сітківки є фундаментальним кроком на етапі діагностики та лікування різного типу серцево-судинних та офтальмологічних захворювань. Висока якість, універсальність та відсутність прив’язки до певного типу даних – є ключовими параметрами, та ціллю даного підходу до аугментації (збільшення даних), оскільки тестові зображення можуть бути захоплені за допомогою різних апаратів для аналізу зображень сітківки, або зазнають впливу різних патологічних змін. Ціллю дослідження є розглянути сегментацію сітківки ока з точки зору збільшення даних, за допомогою створення додаткових даних навчання, на основі сучасних підходів до аугментації даних. Вони включають в себе як і базові підходи на основі існуючих досліджень, так і спробу інтегрувати підходи, що не використовувались в сегментації судин сітківки. У цій роботі ми пропонуємо новий підхід до збільшення даних, а саме підхід на основі випадкової гамма-корекції. Враховуючи специфіку даних зображення сітківки ока, де основною задачею та проблемою є сегментація судин маленьких розмірів, спочатку застосовується гамма-корекція на кожному колірному каналі всього зображення, тоді як потім навмисно посилює або зменшуються регіони судин з використанням морфологічних перетворень. Тому модель сегментації може вивчити інваріантні та дискримінаційні особливості, як глобальні, так і локальні. Експериментальні результати на існуючих наборах даних демонструють, що наш метод може бути використаний в задачах сегментації судин сітківки, а також покращити продуктивність інших моделей на основі мережі U-Net, або сегментації медичних даних.

Мета дослідження. Ретроспективно проаналізувати потенційний вплив розміру гранул використовуваних ксеногенних кісткових замінників на зміни кісткової тканини в області проведення субантральної аугментації за даними попередньо проведених досліджень. Методи дослідження. Дизайн дослідження представляв собою ретроспективний аналіз літератури, котрий передбачав: 1) формування цільової когорти публікацій з бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/) з використанням відповідних Mesh- термінів та ідентифікація таких у системі Google Scholar (https://scholar.google.com/) з використанням інструментів пошуку за ключовими словами; 2) відбір публікацій із цільової когорти для проведення деталізованого контент-аналізу за результатами опрацювання анотацій наукових робіт; 3) аналітичне опрацювання та контент-аналіз текстової інформації наукових статей, включених до таргетно-сформованої вибірки. Наукова новизна. В ході проведеного ретроспективного аналізу забезпечено структуризацію та уточнення даних щодо впливу фізичних характеристик розміру гранул кісткових замінників ксеногенного походження на кількісні та якісні зміни кісткової тканини в умовах проведення процедури субантральної аугментації, як найбільш адаптованої для цього клінічної та експериментальної моделі. Висновки. Згідно даних ретроспективного аналізу клінічних та експериментальних досліджень використання ксеногенних кісткових замінників із розміром гранул 1–2 мм та 0,25–1 мм у випадках проведення процедури субантральної аугментації характеризується досягненням аналогічних результатів щодо прогнозу формування обсягу нової кісткової тканини та редукції залишкової кількості графту в ході кількамісячного моніторингу. Вищі остеокондуктивні та остеопромоційні характеристики гранул ксеногенного матеріалу малого розміру, верифіковані в ході експериментальних та лабораторних досліджень, не були асоційованими із кращими результатами субантральної аугментації за даними клінічних досліджень у порівнянні із досвідом застосування гранул великого розміру згідно результатів проведених гістологічного та мікроКТ аналізів.

Резюме. Відмінність в особливостях будови м’яких тканин навколо дентальних імплантатів, порівняно зі структурою пародонта власних зубів, що визначається, зокрема паралельною орієнтованістю волокон відноcно поверхні трансмукозного абатмента та іншими характеристиками, певною мірою знижує захисний потенціал периімплантатного м’якотканинного бар’єра, що в специфічних клінічних умовах при відповідних показаннях обґрунтовує доцільність проведення різних типів аугментаційних втручань. Мета дослідження – проаналізувати дані систематичних оглядів та асоційованих досліджень, в яких висвітлено результати збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин у периімплантатній ділянці при використанні відповідних методів втручання та підходи до цільового вибору останніх. Матеріали і методи. Відповідно до поставленої мети дослідження в пошуковій базі Google Scholar та електронній базі даних PubMed здійснювався пошук наукових публікацій за ключовими словами («keratinized gingiva», «keratinized mucosa», «width», «soft tissue», «thickness», «peri-implant», «systematic review», «treatment method») та Mesh-термінами відповідно (алгоритм пошуку: implant[All Fields] AND keratinized[All Fields] AND («systematic review»[Publication Type] OR «systematic reviews as topic»[MeSH Terms] OR «systematic review»[All Fields]) AND («therapy»[Subheading] OR «therapy»[All Fields] OR «treatment»[All Fields] OR «therapeutics»[MeSH Terms] OR «therapeutics»[All Fields])). Результати досліджень та їх обговорення. Проведений аналіз систематичних оглядів підтвердив, що успішність проведеної м’якотканинної аугментації дійсно залежить від особливостей маніпуляції та специфіки застосовуваних матеріалів. У ході планування проведення процедури м’якотканинної аугментації з метою збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин в периімплантатній ділянці доцільно враховувати клінічні рекомендації консенсусного рішення Osteology Foundation від 2018 р. та алгоритм диференційованого вибору методу втручання за Bassetti. Висновки. Після опрацювання даних систематичних оглядів та асоційованих досліджень, в яких було наведено результати збільшення ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин після застосування різних підходів до м’якотканинної аугментації у периімплантатній ділянці, й встановлено, що реалізація технік апікально та коронально зміщених клаптів відповідно до комбінації із аутогенними сполучнотканинними трансплантатами або вільними ясенними графтами характеризується найвищим рівнем довгострокової прогнозованості результатів. Отримані в ході аналізу дані є недостатніми для статистичного обґрунтування вищої ефективності одного з методів, порівняно з іншими, що також обґрунтовано гетерогенністю дизайнів проаналізованих досліджень та використанням різних видів критеріїв оцінки приросту ширини кератинізованих ясен та товщини м’яких тканин.

Резюме. Валідність використовуваних у стоматологічній практиці критеріїв PES та WES була обґрунтована у ряді клінічних та експериментальних досліджень, проте досі актуальним є вивчення складових об’єктивності та відповідності застосування таких цільовим потребам комплексної оцінки при різних видах стоматологічних втручань у ділянці власних зубів та ортопедичних конструкцій з опорою на дентальних імплантатах. Мета дослідження – ретроспективно оцінити клінічну відповідність використовуваних критеріїв оцінки рожевої та білої естетики PES та WES при різних змінах стоматологічного статусу та визначити асоціації таких із суб’єктивним сприйняттям досягнутих естетичних результатів лікування. Матеріали і методи. Пошук та відбір цільових наукових даних здійснювався у системі Google Scholar за ключовими словами та з використанням можливостей функції розширеного пошуку. Систематизація та категоризація чисельних та текстових даних проводилася у табличному редакторі Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office, Microsoft, 2019) з подальшою побудовою граф-логічної структури, яка включала основні ідентифіковані аспекти проведеного ретроспективного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось встановити наступні ключові аспекти особливостей застосування параметрів PES та WES у клінічній стоматології: 1) актуальною є потреба розробки більш деталізованої шкали інтерпретації та відповідно уніфікованого підходу до категоризації значень складових критеріїв у структурі обрахунку значень PES/WES; 2) за даними окремих досліджень рівень кореляції між параметрами PES/WES та суб’єктивною задоволеністю пацієнта по відношенню до досягнутих естетичних результатів є недостатнім; 3) критерії PES/WES не враховують складову виживання імплантатів як елемент комплексної системи оцінки успішності проведеного лікування. Висновки. Критерії оцінки параметрів білої та рожевої естетики PES та WES характеризуються високим рівнем клінічної відповідності поставленим завданням контролю змін естетичних характеристик стоматологічного статусу при дентальній імплантації, ортопедичній реабілітації та м’якотканинні аугментації, що дозволяє використовувати їх в процесі клінічного моніторингу.

Кісткова тканина для більшості спеціалістів, які працюють у галузі медицини, є невідомою частиною в організмі людини. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), за даними Всесвітньої організації охорони здоров᾽я, за поширеністю посідає четверте місце у світі – після серцево-судинних, онкологічних захворювань і цукрового діабету. На сьогодні використання збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним із успішних напрямків тканинної інженерії та клітинної терапії в медицині. Використання факторів росту особливо цікаве в тих випадках, коли ефективність кісткових матеріалів і остеоінтеграції досить сумнівні (наприклад, при вираженому остеопорозі або рубцевих змінах тканин). Мета – оцінити перспективність застосування остеоіндуктивих матеріалів для реконструкції дефектів кісткової тканини. Матеріал і методи. Остеопластичні властивості матеріалів досліджували на моделі кісткового дефекту стегнової кістки діафізарної зони у чотиримісячних щурів породи Вістар. Було сформовано 4 експерементальні групи: контрольна група (інтактні тварини) – 12 особин; І група – 14 тварин, для загоєння кісткового дефекту застосовували остеопластичний матеріал «mp3 OsteoBiol»; ІІ група – 13 тварин, заповнення кісткового дефекту збагаченою тромбоцитами плазмою (ЗТП); ІІІ група – 15 тварин, при аугментації кісткового дефекту застосовували композицію «mp3 OsteoBiol + ЗТП». Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми крові у хворого за допомогою венопункції забирали 30 мл крові, котру центрифугували з подвійним циклом обертів, після чого у пробірці кров поділялась на 3 частини. Шприцом відбирали середню – тягучу масу жовтуватого кольору (ЗТП). При проведенні досліджень здійснювали локальну денситометрію з метою вимірювання оптичної щільності кісткової тканини. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп᾽ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel» i «Statistica». Результати. Через 3 місяці було встановлено, що максимальне значення МЩКТ у інтактних тварин статистично не відрізнялось від аналогічного параметра у щурів ІІІ групи ((1199,25±63,70) HU і (1145,0±62,71) HU, відповідно, р, р1>0,05, р2<0,01). При цьому у тварин І і ІІ експериментальних груп максимальні значення МЩКТ були у 1,2 раза (р<0,05) та у 1,4 раза (р1<0,05) відповідно нижчі, ніж у тварин контрольної групи. Мінімальні дані МЩКТ у щурів контрольної та ІІІ експериментальної груп дорівнювали між собою ((924,19±67,00) HU і (849,26±59,22) HU, р>0,05, р1, р2<0,05 відповідно). При цьому дані цього параметра у щурів І та ІІ піддослідних груп залишались у 1,5 раза меншими, ніж у тварин контрольної групи, р<0,01, р1>0,05. Водночас аналіз середніх даних МЩКТ показав, що значення цього параметра дорівнювали між собою у тварин контрольної та ІІІ піддослідної груп, р>0,05, р1, р2<0,05. Водночас середнє значення МЩКТ у тварин І та ІІ експериментальних груп було у 1,2 раза та у 1,3 раза (р1>0,05) нижчим, ніж у тварин контрольної групи (р<0,05). Висновки. За даними клінічних ознак післяопераційного періоду та денситометричних досліджень встановлено, що запропонована нами композиція, що містила «mp3 OsteoBiol» та збагачену тромбоцитами плазму крові, сприяла пришвидшенню процесу регенерації кісткової тканини, порівняно з групами, у яких застосовували вищезгадані препарати поодинці, без запального процесу, з формуванням новоутвореної кістки, яка мала зрілий характер.

Динаміка та особливості ремоделювання різних за походженням кісткових блоків можуть безпосе­редньо впливати на результати успішності та виживання встановлених у них дентальних імплантатів, тому дослідження останніх показників є важливим аспектом у плануванні та прогнозуванні наслідків ятрогенних втручань.Мета дослідження – аналіз параметрів успішності встановлених дентальних імплантатів у ділянках аугмен­тації кісткової тканини щелеп, що проводилася з використанням кісткових блоків аутогенного та алогенного походження, за даними попередньо проведених досліджень.Матеріал і методи. Проведення дослідження відбувалося згідно з рекомендаціями щодо проведення систем­них оглядів та мета-аналізів клінічних досліджень, що передбачають оцінку результатів ятрогенних втручань, та висвітлені у Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses (http://www.prisma-statement.org). З метою відбору публікацій, що потенційно можуть стосуватися до цілі та фокусного питання дослідження, був проведений електронний пошук у електронних базах даних MEDLINE®/PubMed®, Cochrane CENTRAL та Ovid MEDLINE. Пошук у електронних базах даних здійснювався згідно дескрипторів Medical Subject Headings (MeSH).Результати. Враховуючи дані, отримані в ході аналізу публікацій, та основну мету проведеного дослідження, отримані результати можна згрупувати за наступними категоріями: успішність імплантатів, встановлених в аутологічні кісткові блоки, складала 93,0–98,5 % (згідно з даними моніторингу – 368 імплантатів), 99,2 % (згідно з даними моніторингу – 525 імплантатів), 94,11 % (згідно з даними моніторингу – 45 імплантатів), 95,2 % (згідно з даними моніторингу 21 імплантат), 86,9–90 % (згідно з даними моніторингу – 43 імплантати), 83,3–96,9 % (згідно з даними моніторингу – 53 імплантати), 94,1 % (згідно з даними моніторингу – 162 імплантати), 96,4 % (згідно з даними моніторингу – 54 імплантати); успішність імплантатів, встановлених в алогенні кісткові блоки, склала 96 % (згідно з даними моніторингу – 287 імплантатів), 95,5 % (згідно з даними моніторингу – 90 імплантатів), 98 % (згідно з даними моніторингу – 63 імплантати).Висновок. У ході аналізу публікацій виявлено, що показники успішності імплантатів залежать не тільки від обраного матеріалу для аугментації (його походження), а й від низки інших параметрів, таких як ділянка аугментації, період навантаження, період встановлення інтраосальних титанових опор відносно часу проведення реконструкції резидуального гребеня, топографії ділянки хірургічного втручання, часу спостереження, критеріїв, що були відібрані для оцінки показників успішності. Зокрема, при подовженні терміну спостереження показник успішності імплантації зменшувався, хоча даний параметр загалом не залежав від численності первинної вибірки встановлених імплантатів, за якими в подальшому проводився моніторинг.

Cпроектовано та розроблено класифікатор детектування стану трубопроводів. При цьому задача оцінки стану труб була розв’язана за допомогою підходу аугментації зображень, а сама технологія працює в режимі екзамену. Розроблений алгоритм реалізовано у формі програмного забезпечення, створеного за допомогою інструментального програмного середовища Python 3.0.

Дипломна робота: 137 с., 13 табл., 32 рис., 2 додатки, 42 джерела. У роботі розглянуто та проаналізовано найбільш поширені методи та підходи глибинного навчання для аналізу даних ЕЕГ уявної кінематики тіла. Досліджено різні методи аугментації даних та попередньої обробки. Робота обраних для роботи методів була розглянута на практичній задачі, а саме класифікації уявних дій піддослідних. Об’єктом дослідження стали медичні показники (записи ЕЕГ) та їх значення для створення на основі даних уявної кінематики тіла нейрокомп’ютерних інтерфейсів здатних працювати в реальному часі. Предметом дослідження стали математичні методи глибинного навчання навчання, попередньої обробки та аугментації даних.
Thesis: 137 p., 13 tabl., 32 fig., 2 appendices, 42 sources. In this work the most common deep learning methods for the analysis of EEG data of imagined body kinematics are considered and analyzed. Various methods of data augmentation and pre-processing are investigated. Chosen methods efficiency was analysed on a practical task, namely on the classification of imagined actions of the subjects. Medical indicators, namely EEG recordings, were considered as the study object. It also analysed their significance for the creation of brain-computer interfaces capable of working in real-time through imagined body kinematics data. The subjects of the study were mathematical methods of deep learning, data pre-processing and data augmentation.