Academic literature on the topic 'Артикуляція'

В статье рассматривается смысловое поле термина «артикуляция» в фонетике и музыке; выявляется комплексный характер понятия «артикуляция» в контексте народно-певческого творчества; анализируются характерные признаки, основные компоненты, средства исполнительской выразительности артикуляции как синкретического комплекса фольклорной музыки.

У статті розглянуто питання особливостей формування предметного поля вивчення педагогічно-го явища– полікультурної освіти у світовому та вітчизняному науковому дискурсі. Констатовано, що полікультурна освіта як педагогічне явище у вітчизняному культурно-політичному просторі пов’язане із «національним питанням», яке завжди мало державне значення. Наголошено, що формування ідей полікультурності в освіті викликано загостренням суспільних проблем, пов’язаних із необхідністю інтегрування представників різних етнічних груп до єдиного соціокультурного простору. На подолан-ня зазначеної проблеми має бути спрямована полікультурна освіта, яка загалом забезпечує стабіль-ний розвиток соціуму. На підставі звернення автора до напрацювань вітчизняних учених із проблеми полікультурності в освіті виявлено суттєву відмінність зарубіжного та вітчизняного напрямів вивчення проблеми. Акцентовано увагу на тому, що в світовому дискурсі полікультурна освіта представлена різ-номанітними концепціями, покликаними сприяти культурній адаптації людини, яка є носієм етнічної культури, до спільного простору в межах певного державного утворення. У вітчизняному варіанті полі-культурна освіта– шлях інтегрування людини до світового культурного простору, тому значна увага вчених в освітньому ракурсі переважно прикута до питань мовної підготовки. Відзначено позитивні тенденції в розвитку вітчизняної полікультурної освіти, які спрямовані на широке розуміння полікуль-турності (виховання толерантності, подолання/запобігання дискримінаційних практик в освіті, спри-яння всебічному розвитку людини з урахуванням культурних надбань етнічної групи, до якої вона себе відносить). Доведено, що наявні концепції мають свою національну специфіку, тож «запропоновані» світовою спільнотою варіанти розв’язання проблеми не можуть бути повністю експлікованими на вітчизняний ґрунт. Зроблено висновок про те, що українські вчені мають запропонувати «свій варіант» як полікультурності, так і полікультурної освіти, яка б відображала особливості державного розвитку України, її багатонаціонального складу, проте відображала б загальні тенденції європейського спів- товариства у їхньому прагненні до соціокультурного діалогу. The article considers the formation peculiarities of the subject field in studying the pedagogical phenomenon – multicultural education in the world and domestic scientific discourse. It is stated that multicultural education as a pedagogical phenomenon in the domestic cultural and political space is associated with the “national question”, which has always had state significance. It is emphasized that formation of multicultural ideas in education is caused by social problems aggravation related to the necessity of integration of different ethnic groups representatives into a single socio-cultural space. Multicultural education, which generally ensures the stable society development, should be aimed at overcoming the above-mentioned problem. Based on the author’s appeal to the domestic scientists works on multiculturalism in education problem, a significant difference between foreign and domestic directions of the problem studying is identified. It is emphasized that in the world discourse multicultural education is represented by various concepts designed to promote the cultural adaptation of a person as a carrier of ethnic culture to a common space within a certain state formation. In the domestic version, multicultural education is a way of integrating people into the world cultural space, so much attention of scientists in the educational perspective is mainly focused on language training. Positive trends in domestic multicultural education development are aimed at broad understanding of multiculturalism (education of tolerance, overcoming/preventing discriminatory practices in education, promoting comprehensive human development, taking into account the cultural heritage of the ethnic group, to which it belongs) are noted. It is proved that the existing concepts have their own national specifics, so the “proposed” by the world community options for solving the problem cannot be fully explained on domestic soil. It is concluded that Ukrainian scholars should offer “their version” of both polycultural and multicultural education, which would reflect the peculiarities of Ukrainian state development, it’s multinational composition, and reflect the general trends of the European community in their interest for sociocultural dialogue.

In the article Karel Čapek’s play “R.U.R. Rossum’s universal robots” is read not only as an anti-utopia devoted to the confrontation between humans and robots, but also as a work of art that defines a number of humanitarian discourses of the twentieth and early twenty-first centuries. The play correlates with modern humanitarian studies of posthumanity, posthumanism and transhumanism, examines various projects of posthumanistic reduplication of man – the archetype of the homunculus, types of humanized robots, cyborgs, iron warriors, predicts the decline of masculine discourse and the origins of feminism. The impact factor of this dramatic text goes beyond fiction and theatre and extends to the whole culture, because the concept of “robot” introduced by Karel Čapek is a stable concept of culture, transformation and technology. At the conceptual level, the article deals with the ability of artistic thinking to forecast, identify promising general scientific issues and structure future humanitarian discourses.

Метою статті є визначення поля гендерних стереотипів в рекламній продукції вітчизняного телебачення. Семіотичне дослідження спрямовано проаналізувати роль перекладачів комунікативного процесу при використанні знакових систем для трансляції суб’єктивного досвіду. Використання режиму образів дозволяє коректувати версію гендерних стереотипів буденної культури та формувати сучасний погляд на поведінку чоловіків та жінок, їх ціннісні орієнтири. Артикуляція шаблонного розуміння соціальних функцій сучасної родини дозволяє нейтралізувати моделювання оціночного судження щодо упередженого ставлення до гендерної проблематики в соціальному контексті. В якості ілюстрації порівняємо вербальну складову та візуальний образ реклами кастингу реаліті-шоу «Хата-на-тата».

Розглядаються філософсько-педагогічні проблеми філософії культури. Мета роботи – артикуляція певних змістовних й методологічних аспектів філософії культури у межах науково-дослідницького проекту філософської майстерні. Надана стисла розмітка філософської майстерні, як комунікативної науково-дослідної лабораторії. Окреслені умови комунікативного повороту у викладанні філософії культури (подолання пасивності сприйняття учбового матеріалу, вихід за межі лекційно-семінарської форми, пріоритет методологічної складової над інформативною, співпраця викладача та студентів тощо). Показані механізми, через які типологія культури стає основою розвитку навичок й вмінь з дескрипції та пояснення. З’ясовані особливості методологічної організації праці у межах онтології культури, як основи розвитку навичок й вмінь за аналітики та герменевтики текстів. Показано, що компаративістика у власній методологічній спрямованості базується на ідеє діалогу культур, являє собою інтегративну частину курсу, яка синкретично поєднує типологічну та онтологічну проблематику культури.

Purpose. The article is devoted to the question of reflecting the level of lexical planning on the speaker’s articulation characteristics. Its purpose is to explore, first, the relationship between communicative situation and lexical planning, and second, its impact on pronunciation processes. The relationship between lexical language planning and articulation plays an important theoretical role in understanding language production. However, its nature remains poorly understood. And although linguists distinguish three aspects of language production (planning process, articulation plan and plan of performance), research in this area is mainly focused on the relationship between the first and last aspect. Any systematic change of articulation occurs solely due to variations in the planning and search for the representation of the word. Acoustic reduction occurs through the simplification of production mechanisms, and the reduction is the result of some combination of activating conceptual and linguistic representations associated with the word and simplifying any of the processes involved in creating the articulation of the plan from the concept. According to this view, it is assumed that changes in the pronunciation of a word due to contextual data occur entirely through the simplification of the processes of representation or coding involved in planning. This paper focuses on the study of possible ways of influence and dependence of lexical planning and articulation processes at both segmental and supersegmental levels by studying the relationship between communication and lexical planning, as well as the influence of language planning on pronunciation.Methods. To achieve this goal, methods were used such as covert recording methods (to obtain speech samples that most accurately reflect the natural speech behavior of the speaker), semi-standard interview (its principle is that the interviewer has the opportunity depending on the circumstances, vary the form of questions, which are aimed not at obtaining certain information from respondents, but at obtaining samples of speech of the required styles) and included observation (recording the informant’s speech in a formal communication situation), auditory (to identify and interpret collected material), comparative method (for comparing pronunciation variants of different communicative situations).Results. Increasing complexity of speech production during lexical planning leads to increased articulation detail. Reducing complexity of production leads to a decrease in pronunciation, which means faster planning, will lead to fewer details.Conclusions. The more relaxed the communication environment is, the simpler and shorter the words the speaker uses and, as a result, the articulation becomes less detailed. Various processes of sound changing, and at the same time intonation models are not always directly related to the tendency to save language in a situation of relaxed communication, but also to the peculiarities of linguistic planning, the speed of which increases significantly during spontaneous speech.Key words: language production, pronunciation, communication situation, lexical search. Мета. Стаття присвячена питанню відображення рівня лексичного планування на артикуляційних характеристиках мовця. Її мета – дослідити, по-перше, взаємозв’язок комунікативної ситуації та лексичного планування, по-друге, його вплив на процеси вимови. Зв’язок між лексичним плануванням мови й артикуляцією відіграє важливу теоретичну роль у розумінні мововиробництва. Проте його природа залишається маловивченою. І хоча мовознавці виділяють три аспекти мововиробництва (процес планування, артикуляційний план і виконання плану), дослідження в цій області в основному зосереджені на співвідношенні між першим і останнім аспектами. Будь-яка систематична зміна артикуляції відбувається суто через варіації у процесі планування і пошуку репрезентації слова. Акустична редукція виникає через спрощення механізмів виробництва, а скорочення є результатом деякої комбінації активації концептуальних і лінгвістичних уявлень, пов’язаних зі словом, і спрощення будь-якого із процесів, пов’язаних зі створенням артикуляції плану з концепту. Відповідно до цієї думки передбачається, що зміни у вимові слова через контекстуальну даність цілком відбуваються через спрощення процесів репрезентації або кодування, задіяних у плануванні. У цій роботі увагу зосереджено на вивченні можливих шляхів впливу та залежності процесів лексичного планування й артикуляції як на сегментному, так і на супрасегментних рівнях шляхом дослідження зв’язку між обстановкою комунікації і рівнем лексичного планування, а також впливу ступеня планування мови на вимову.Методи. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи, як методи прихованого запису (для отримання зразків мовлення, що найбільш точно відображають природну мовленнєву поведінку мовця), напівстандартного інтерв’ю (його принцип полягає в тому, що той, хто проводить інтерв’ю, має можливість залежно від обставин варіювати форму питань, які спрямовані не на отримання певної інформації від опитуваних, а на отримання зразків мовлення необхідних стилів) та включеного спостереження (фіксування мовлення інформанта в офіційній ситуації спілкування), аудитивний (для ідентифікації й інтерпретації зібраного матеріалу), зіставно-порівняльний метод (для зіставлення вимовних варіантів різних комунікатив-них ситуацій).Результати. Підвищення складності виробництва промови під час лексичного планування приводить до збільшення артикуляційної деталізації. Зниження складності виробництва приводить до зниження вимови, а значить, більш швидке планування приведе до меншої кількості деталей.Висновки. Чим більш невимушена обстановка спілкування, тим більш прості і короткі слова використовує мовець і, як наслідок, артикуляція стає менш деталізованою. Різноманітні процеси зміни звуків, отже, інтонаційних моделей не завжди безпосередньо пов’язані з тенденцією до економії мовних засобів в ситуації невимушеного спілкування, але також і з особливостями лінгвістичного планування, швидкість якого істотно збільшується під час спонтанного мовлення.Ключові слова: мововиробництво, вимова, ситуація спілкування, лексичний пошук.

У статті зіставляються граматологічна стратегія читання Ж. Деррида (деконструкція) і стратегія здобуття сенсу О. Баксанського і О. Кучер (розмежування дійсності-мовимовлення задля картографії-реальності-для-суб'єкта). З'ясовується, що мову продукує редукція неінформативного і що людині доступні лише антропологічні виміри сенсу. Тому розсунути обрії сенсу можна тільки за рахунок трансгресивного деконструювання власної мапи у її зіставленні з "мапою Іншого", як це робив Ж. Деррида.
In the article J. Derrida’s grammatology strategy of reading (deconstruction) is compared with O. Baxanskiy’s and E. Kucher’s strategy of sense obtaining (delimitation of reality-language-speech for a mapping-of reality-for-a subject). It turns out that a language is made by reduction of non-informative and that only anthropological sense dimensions are available to a person. So it is possible to push the horizons of sense only with help of due to the transgressive deconstruction of your own map in its comparison with the «map of the Other», as J. Derrida did.

Дисертація присвячена філософсько-культурологічному дослідженню ролі інтонації у філософських текстах, яка, будучи конститутивною для філософії, залишається етосом “слухової” і “візуальної” культур з тенденційним ускладненням її вираження і сприйняття. З’ясувавши, що філософським текстам властиві принципова авторськість, глибинний діалогізм, інтертекстуальність, поліфонія, філософські категорії і запитальність, доповнюємо цей список потужною детонаційністю (прагненням виходу в тонаційне за межі його конвенціональних ін-). Інтонаційно-артикуляційний конфлікт, актуалізований Руссо у контексті філософського письма, і деконструкційно досліджений Дерріда, відкриває тільки один з можливих видів співпраці інтонації й артикуляції у філософському тексті. Але і в ньому Дерріда відчув, не ідентифікувавши, “третю силу”, яку ми назвали детонацією.

Виконання творів європейських композиторів потребує знань про визначальні історичні координати їх становлення, про формування інструментальної техніки скрипаля в різні історичні періоди. Питання історії європейського скрипкового мистецтва та формування інструментальної виконавської майстерності є актуальними як для наукового осмислення так и для концертної практики, особливо в аспекті опанування їх стилістики. Метою даної роботи є виявлення історичних та виконавсько-стильових особливостей європейського скрипкового мистецтва. Завдання: розглянути етапи становлення європейського скрипкового мистецтва; розкрити стилістичні особливості виконання скрипкових творів Й. С. Баха; охарактеризувати специфіку формування музично-виконавського мислення скрипаля; провести аналіз базових компонентів скрипкової артикуляційної техніки. Об’єктом дослідження є європейське скрипкове виконавство. Предметом дослідження є скрипкова техніка в традиції академічної європейської музики. Обсяг роботи – 65 сторінок. Список використаних джерел складає 59 позицій. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Performance of European composer`s works demands knowledge about original historical coordinates of their formation, about development of violinist`s instrumental art in different historical periods. The questions of the history of European violin art and formation of instrumental performance mastery are relevant for scientific understanding as well as for concert practice, especially in the aspect of its style mastery. The objective of this study is to determine historical and performance stylistic peculiarities of European violin art. Goals: to consider stages of European violin art formation; to elucidate stylistic peculiarities of J.S.Bach`s violin compositions performance; to characterize specific character of violinist`s musical performance thinking formation; to analyse basic components of violin articulation technique. The object of the study is European violin performance practice. The subject of the study is violin technique in the tradition of European academic music. Volume of the work – 65 pages. Number of references – 59. Structure of the work: the work consists of Introduction, two Chapters, Conclusions and References.

Сборник представляет собой тренажер, способствующий выработке навыков артикуляции для четкой речи на французском языке. В коллекцию входят 50 скороговорок, позволяющих в игровой форме совершенствовать произношение. Скороговорки подобраны по звукам, представляющим наибольшие сложности для изучающих французский язык. Сборник предназначен для широкой аудитории: для всех, кто изучает французский язык и стремится к правильному произношению.

Тези є фрагментом дослідження питань викладання української мови іноземним студентам на початковому етапі їхнього навчання, зокрема – вивчення української фонетики. Основний акцент зроблено на різних аспектах артикуляції, які усвідомлюються на основі рухової, слухової, наочної, тактильної опор. Підкреслюється, що робота з артикуляцією українських звуків проходить паралельно з вивченням словесного наголосу й оволодінням українською інтонацією. Ключові слова: артикуляція, аспекти артикуляції, інтонація, навички вимови, наголос.

У статті йдеться про основні етапи роботи над скоромовками у процесі вивчення фонетики української мови слухачами мовного курсу. Звернено увагу на особливості підготовки методичних матеріалів для освітнього процесу в умовах онлайн навчання. Ключові слова: дистанційне навчання, українська мова як іноземна, скоромовка, артикуляція, вимова, говоріння, «гарячі клавіші».