Academic literature on the topic 'Аналіз опрацьованих даних'

У статті здійснено аналіз ефективності застосування загальнодержавного профілю ризику щодо запобігання занесення та поширення на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19. Проведено уточнення інформації про загрозу та індикатори ризику до діючого профілю ризику у відповідності до останніх трендів та тенденцій поширення інфекції. На практиці термін «профіль» означає особливий продукт аналізу, який узагальнює відомості та створює загальний шаблон всіх важливих характеристик злочину, правопорушення або особливої групи осіб, що несе загрозу. Мета створення профілю полягає в підготовці та інформуванні прикордонників про ймовірні шаблони поведінки злочинців, торговців людьми, мігруючих контрабандистів, а також про можливі методи їхніх дій, як індивідуально, так і в діючих групах. Профілі ризику використовуються для характеристики злочинців, правопорушників та осіб, що несуть загрозу, шляхом збору та аналізу великого обсягу даних, що стосуються конкретних правопорушень або типів злочинців, та зіставлення цих даних з відомостями, відомими про конкретного злочинця, правопорушника. Так, для складання картини тенденцій поведінки дорослих учасників злочину може бути проаналізовано певну кількість справ, пов’язаних із злочинцями, що нелегально перевозять дітей в Європу авіатранспортом під виглядом родичів. Крім того, профілювання має переваги порівняно зі звичайними перевірками, що проводяться виключно з використанням діючих технологій. Профілювання більше концентрується на ідентифікації осіб, які можуть становити загрозу, ніж на безпосередньому виявленні самих об'єктів. Воно потребує менше часу, ніж перевірка всіх пасажирів; є економічно ефективнішим і може застосовуватися за будь-яких обстави без втручання в повсякденну діяльність. Опитування й аналіз характеру роблять процес непередбачуваним для людини з поганими намірами. Крім того, профілі ризику можуть використовуватися для опису шаблонів не лише злочинців та правопорушників, а й осіб, що несвідомо несуть загрозу, потрапляючи в Україну через пункти пропуску, шляхом аналізу інформаційних тенденцій, які можливо виявити зі стійкого зв’язку з типом таких осіб. Мова йде про осіб, що є потенційними носіями та поширювачами вірусних інфекцій, особливо коронавірусної інфекції COVID-19. Так, певну кількість осіб, в яких було підтверджено наявність вірусної інфекції (симптомів, ознак) під час перетинання державного кордону, може бути проаналізовано для складання профілю про методи та типові ознаки їх виявлення: подібним чином складання профілів, як метод, можна застосовувати до країн, угруповань, етнічних груп, маршрутів, способів подорожі, тощо; профіль може бути складено тільки шляхом ретельного аналізу великого обсягу даних, наскільки це можливо; чим менше буде обсяг опрацьованих даних, тим меншою буде надійність будь-якого можливого опису тенденції.

У статті доводиться, що в Україні наразі відбувається стрімкий розвиток суспільства, «оцифровуються» усі сфери життя. При цьому не за усіма змінами встигають правоохоронні органи. Цифрова реальність пов’язана із появою нових форм злочинності – кіберзлочинів, інформаційного шахрайства, великою кількістю кібернетичних атак на різні підприємства та установи, в тому числі, і державні бази даних. Такі загрози потребують вироблення нових форм протидії, трансформації системи правоохоронних органів, їх «осучаснення». Безумовно, розвиток інформаційних технологій, діджиталізація вимагає закріплення нових форм та методів здійснення правоохоронними органами своїх функцій. Щодо конкретних проявів діджиталізації правоохоронної системи, у статті нами визначаються наступні: 1) Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд розпочали впровадження у свою діяльність системи електронного кримінального провадження eCase MS; 2) затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс» з метою автоматизації процесів досудового розслідування, включаючи створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні, а також процесів, які забезпечують організаційні, управлінські, аналітичні, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів; 3) використання правоохоронними органами програми «Безпечне місто» з метою виявлення та розслідування злочинів, вчасне реагування пожежної, рятувальної, медичної, дорожньої й інших комунальних та державних служб, припинення і ліквідацію кризових ситуацій криміногенного, терористичного, природного й техногенного характеру тощо; 4) запровадження проєкту Smart City – інформаційно-аналітична програма нового покоління, що здійснює розпізнавання потенційних небезпек, аналіз ситуації в реальному часі та передачу вже опрацьованих даних про виявлені загрози терористичного, кримінального та іншого характеру.

Наведені результати дослідження роботи технологічної схеми сульфування алкилбензолів газоподібним сірчаним ангідридом. На підставі аналізу роботи установки та опрацьованих літературних даних розроблені сульфуратори об’ємного типу для отримання сульфонолу НП-3. Отримані результати експериментальних досліджень, дозволяють змоделювати промислову установку для газорідинних процесів, зокрема для процесу сульфування. Зроблена спроба довести, що використання апаратів з барботерами, для вводу газового реагенту для екзотермічної реакції сульфування в системі газ-рідина є ресурсновитратним та громіздким в апаратурному оформленні.

У статті викладено сучасні дані щодо лікування периімплантиту, що ставить під загрозу результат реставрації з опорою на імплантати. Тому вивчення різноманітних методів лікування периімплантиту є актуальною медико-соціальною проблемою сучасного суспільства. Мета дослідження – на основі аналізу даних літератури визначити найбільш значущі способи корекції периімплантиту та провести їх систематизацію. Матеріали і методи. У дослідженні було використано методи структурно-логічного, бібліосемантичного та аналітичного аналізів літературних джерел. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються лікування периімплантиту. Висновки. Способи корекції периімплантиту поділяються на нехірургічні та власне хірургічні. Перед хірургічним потрібно провести нехірургічне лікування, що базується в основному на проведенні періодичних курсів професійної гігієни і використанні місцевої антибактеріальної терапії засобами, що містять хлоргексидин або антибіотики. Перспективними методами корекції периімплантиту є використання лазера та піскоструменевого оброблення.

Резюме. У статті викладено сучасні дані щодо етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту, який ставить під загрозу результат реставрації з опорою на імплантати. Тому вивчення етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту є актуальною медико-соціальною проблемою сучасного суспільства. Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних визначити найбільш значущі етіологічні фактори ризику виникнення периімплантиту. Матеріали і методи. У дослідженні було використано методи структурно-логічного, бібліосемантичного та аналітичного аналізів літературних джерел. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються етіологічних факторів ризику виникнення периімплантиту. Висновки. У розвитку периімплантиту провідну роль відіграє багато етіологічних чинників та факторів ризику, що у своїй сукупності сприяє розвитку запальної реакції організму на встановлення імплантату. Одну із ключових ролей відіграють мікроорганізми ротової порожнини, які утворюють колонії на поверхні імплантату після його встановлення, а пародонтальні кишені слугують резервуаром патогенних бактерій.

Резюме. Метаболічний синдром – поєднання порушень обміну речовин, що виникають на тлі ожиріння, інсулінорезистентності, артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та супроводжуються порушенням ліпідного, пуринового та вуглеводного обміну. Огляд присвячений міокіну IL-6, його регуляції за допомогою фізичних вправ та ролі у формуванні метаболічного синдрому. Мета. Проаналізувати роль скелетних м’язів як ендокринного фактора регуляції метаболічного синдрому. Методи. Системний та порівняльний аналіз, аналіз наукової літератури, контент-аналіз і метод систематизації отриманої інформації. Було опрацьовано відомості наукової літератури в таких базах даних: Web of Science, Scopus, PubMed, Google, Scholar, Medline. Результати. В роботі детально вивчено та проаналізовано роль цитокіну рецептора gp130 інтерлейкіну-6 (IL-6), що тісно пов’язаний з хронічними запальними станами як основними компонентами метаболічного синдрому. При гіподинамії відзначається високий вміст IL-6 у плазмі, в той час як постійні тренування знижують цей показник, збільшуючи лише рівень внутрішньом’язової фракції цитокіну. Таким чином, гіподинамія призводить до розвитку інсулінорезистентності та визначає IL-6 гормоном, що опосередковує перехресну взаємодію між чутливими до інсуліну тканинами й острівцями підшлункової залози через GLP-1 та впливає на зниження середніх значень TNF-α, IL-2, IL-4, IL-6, CRP у сироватці через збільшення внутрішньом’язової концентрації під час виконання фізичних навантажень. Незважаючи на численні публікації та інтерес до вказаної проблематики, на сьогодні чітко не визначені основні рекомендації щодо спрямованості та інтенсивності фізичної активності для пацієнтів з метаболічним синдромом. Даний огляд присвячений міокіну IL-6, його регуляції за допомогою фізичних вправ та сигнальним шляхам у скелетних м’язах, а також ролі у формуванні метаболічного синдрому. Ключові слова: метаболічний синдром, міокіни, інтерлейкін-6, інсулінорезистентність, руховаактивність.

Мета дослідження – на основі статистичних даних прослідкувати тенденцію поширеності потреби ортопедичного лікування повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області у період 2016–2020 років. Методи дослідження. Для реалізації мети дослі- дження нами проведено збір та аналіз офіційних статистичних даних щодо кількості пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу із потре- бою ортопедичного лікування повної відсутності зубів у лікувальні заклади Івано-Франківської області у період 2016–2020 років. Для визначення поширеності захворювання серед меш- канців Івано-Франківської області нами опрацьовані офіційні статистичні дані, надані Головним управлін- ням статистики в Івано-Франківській області, щодо розподілу постійного населення (18 років і старше), вікового та статевого складу населення Івано-Фран- ківської області у період 2016–2020 років. Наукова новизна. Вперше проведений збір та аналіз даних щодо поширеності повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області. На основі статистичних даних кількості пацієнтів, які зверну- лися у лікувальні заклади Івано-Франківської області з метою ортопедичного лікування повної відсутності зубів та чисельності населення області встановлено тенденцію розвитку патології мешканців Прикар- паття у період 2016–2020 років. Висновки. На основі статистичних даних зафік- совано тенденцію до росту поширеності потреби ортопедичного лікування повної відсутності зубів у мешканців Івано-Франківської області. Починаючи із 2016 року і до 2019 року спостерігався ріст кількості хворих із встановленим діагнозом «повна втрата зубів». 2020 рік став винятком – ймовірно зважаючи на карантинні обмеження. Встановлено перевагу осіб жіночої статі із встанов- леним діагнозом «повна втрата зубів» та визначено причини цієї переваги (вища чисельність постійного дорослого населення області та вищий рівень серед- ньої очікуваної тривалості життя в осіб жіночої статі Івано-Франківської області).

У статті висвітлено теоретичний аналіз досліджень з проблеми агресивних форм поведінки у дітей. Розкриваються і поглиблюються наукові знання про поняття «агресія» і «агресивність». Проведено аналіз наявних даних про залежність рівня агресивності від особливостей функціонування центральної нервової системи, психологічних і соціальних установок індивіда. Позначені поняття позитивної та негативної агресивності. Розглянуто психофізіологічний підхід до агресивності, заснований на вивченні активності різних областей головного мозку і особливостей його функціонального стану у дітей з агресивною поведінкою. описані особливості агресивних проявів в поведінці дітей раннього віку, зокрема, переважання фізичної агресії у віці від двох до чотирьох років і її подальше перетворення за допомогою соціалізації; опрацьована проблема фрустрації і емоційної депривації внаслідок позбавлення матері як однієї з основних причин виникнення агресивних проявів в поведінці на прикладі опису поведінки дітей раннього віку, які виховуються в будинку дитини. Порушено питання про значення прихильності в ранньому віці і її вплив на поведінку дитини.

В статті представлено результати аналізу існуючих способів та інструментів для оптимізації веб-сайту на базі системи керування вмістом Durpal 8. Під час написання даної статті використовувалися матеріали з іноземних та вітчизняних веб-ресурсів. Проаналізовано останню інформацію про оптимізацію веб-ресурсів на базі Drupal 8/9. На основі цієї інформації були проведенні дослідження по ефективності та доцільності наявних способів оптимізації. Опрацьовано та доповнено популярні стратегії для покращення швидкодії сайту. Доведено, що застосування даних рішень покращує швидкість завантаження на 30-70% в залежності від складності проекту. Досліджено доцільність використання сторонніх сервісів по кешуванню для проектів різної складності.

У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.