Academic literature on the topic 'Аналіз аномалій'

Було проаналізовано 72 історії хвороби осіб чоловічої статі у віці від 8 до 17 років, які зверталися в одну з приватних стоматологічних клінік м. Баку з різними аномаліями зубощелепної області, а також 95 істо-рій хвороби дітей і підлітків чоловічої статі у віці від 9 до 17 років в одній з державних стоматологічних клінік м. Баку. Було встановлено, що в приватній стоматологічній клініці відсоток звернень пацієнтів із зубощелепними аномаліями у віці 8-9 років стано-вив 8,3 %, 10-11 років – 11,1 %, 12-13 років – 31,9 %, 14-15 років – 37,5 %, а 16-17 років – 11,1 % від загаль-ного числа вибірки.Найбільш часто зустрічаються зубощелепні аномалії серед групи пацієнтів приватної стоматологічної клініки були аномалії прикусу. Мезіальний тип прикусу був поширений серед 47,2% пацієнтів, особливо часто зустрічався у віці 13,14 і 15 років – 62,5%, 80,0 % і 41,7 % пацієнтів відповідно. Дистальний прикус був поширений серед 38,9 % всієї вибірки пацієнтів, най-більш часто зустрічався у віці 12 років – 53, 3 %, 16 років – 100 % і 17 років – 60 % пацієнтів. Такі зубо-щелепні аномалії, як перехресний і глибокий прикус займали 11,1 % і 2,7 % від усієї вибірки пацієнтів від-повідно.Висновки. Отримані результати свідчать про такий важливий аспект здоров'я як своєчасна діагностика і лікування аномалій зубощелепної області осіб допри-зовного віку, які дозволяють значно збільшити число призовників, придатних до проходження військової служби. Проведене дослідження показало, що рання діагностика захворювань і використання сучасних способів їх лікування показує найбільшу ефективність роботи стоматологічної служби.

Резюме. Порушення в розвитку зубощелепового апарату завдають шкоди не тільки здоров’ю дитини, але і негативно впливають на її адаптацію в соціальному середовищі. Велике значення у розвитку зубощелепних аномалій (ЗЩА) має спадковість. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими малюнками та проведення генеалогічного аналізу й ЗЩА може допомогти в ранньому виявленні осіб із генетичною схильністю до аномалій. Мета дослідження – визначити роль генеалогічних та дерматогліфічних досліджень для скринінгу осіб, схильних до зубощелепних аномалій. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань проведені дослідження у 15 осіб від 19 до 74 років, що становили широке коло родичів пробанда З зі складанням родоводу в трьох поколіннях: батьки, діти й онуки. Результати досліджень та їх обговорення. Для родичів пробанда характерними візерунками були ульнарні петлі та/або дуги на пальцях правої та лівої рук. Клініко-генеалогічний аналіз членів сімей пробанда виявив, що в усіх випадках захворювання спостерігається в кожному поколінні; наявність її у одного з батьків; кожний хворий має хоча б одного родича з тією ж самою ознакою. Про аутосомно-домінантний тип успадкування свідчить поширеність цієї патології по вертикалі в обох статей. ЗЩА бувають у кожному поколінні родоводу. Співвідношення хворих хлопчиків і дівчат однакове. Імовірність народження дитини із ЗЩА, якщо хворий один з батьків становить 50 %. Висновки. Дерматогліфічний аналіз в комплексі з генеалогічними дослідженнями може бути використано для скринінгу спадкових захворювань серед населення з метою ранньої діагностики. Ефективним підходом до профілактики спадкових захворювань зубощелепних аномалій є медико-генетичне консультування, в результаті якого пацієнти можуть отримати відомості про успадкування патології, ймовірності її розвитку.

Проведено теоретичні і експериментальні дослідження можливостей використання значень обчислених в режимі реального часу синергетичних характеристик трафіку – фрактальних, рекурентних, енропійних, нерівноважних, мережних – у якості базових індикаторів атак на мережні сервіси. Проведено аналіз роботи мережі в нормальному стані та в присутності аномалій. Характеристики реального трафіку порівнювались з модельними, максимально наближеними до реальних. Достовірність виявлення аномальних викидів трафіку аналізувалась на прикладі аномалій, викликаних атакою виду Neptune (SYN-flood). Встановлено, що при оптимальних розмірах рухомого вікна більшість індикаторів досить точно фіксують появу аномального стану IP-мережі та можуть бути використані в системах виявлення вторгнень та системах управління інформаційною безпекою.

Представлено аналіз перспектив застосування візуальної аналітики в клінічній та експериментальній медицині, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях, у першу чергу для оброблення Big Data. Показано, що візуальна аналітика забезпечує більш доступний та інтуїтивно зрозумілий підхід до аналізу медико-біологічної інформації, дозволяє підвищити ефективність використання зібраних і накопичених даних, виявляти нові та невідомі знання шляхом знаходження зв'язків, патернів, трендів і аномалій у Big Data. Візуальна аналітика забезпечує управління даними, проведення їх дослідження та аналізу. Розроблені методи представлення даних у вигляді зображень, діаграм спрямовані на максимально повне використання реєстрів медичних даних, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики та в цілому має сприяти вирішенню проблем інформаційного перевантаження. Наведені дані свідчать, що технології візуальної аналітики сприятимуть суттєвому покращенню якості медичного обслуговування населення.

Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.

Із метою удосконалення медичного супроводження дітей раннього віку із синдромом Дауна проведено аналіз особливостей розвитку 35 дітей віком від одного місяця до трьох років із регулярною формою трисомії 21. Установлено високу частоту обтяженого перинатального анамнезу, відхилень показників фізичного розвитку. Відзначено, що в періоді раннього дитинства стан соматичного здоров’я дітей із синдромом Дауна визначають наявність уроджених аномалій серцево-судинної системи та інших органів, функціональні порушення органів травлення, щитоподібної залози. Оцінка особливостей соматичного здоров’я має важливе значення в обґрунтуванні обсягів реабілітаційних заходів при медичному спостереженні за такими дітьми.

Введение: Для получения информации о параметрах глубинных проводящих зон Воронежского кристаллического массива (ВКМ) и сопряженных структур использовались вариации геомагнитного поля. В работе рассматриваются обобщѐнные результаты магнитотеллурических исследований территории ВКМ, обработанные по методике У. Шмукера. Методика: Обработка экспериментального материала, основанная на анализе геомагнитных вариаций в частотной области, включала расчет комплексных передаточных функций по методике У. Шмукера. Результаты: По полученным данным построены карты векторов индукции и возмущения для Т = 1800 с. Приведен анализ структуры геомагнитного поля в пределах различных блоков Воронежского кристаллического массива. К северу от г. Тамбова наблюдается крупная аномалия геомагнитных вариаций, получившая название как Тамбовская аномалия электропроводности. К сочленению Белгородско-Михайловского и Крупецкого макроблоков в пределах мегаблока КМА приурочена Обоянская аномалия, характеризующая характер глубинной электропроводности. Заключение: В пределах ВКМ выявлены аномалии электропроводности на различных уровнях земной коры, которые обусловлены объектами разной природы. В пределах Обоянской и Орловской аномалий, обусловленных графитизированными сланцами с флюидами, отмечены зоны чередования знакопеременных плотностных аномалий в верхней коре. Они формируют области аномальных напряжений в осадочном чехле над зонами пониженной плотности кристаллического фундамента с вероятным размещением в них месторождений углеводородов.

В статье приведены результаты гравиметрических и магнитометрических исследований Пулытьинской сейсмической кольцевой аномалии, выявленной в 2007 г севернее г. Тюмени. Детальные измерения гравитационного и магнитного полей проведены по двум ортогонально пересекающимся профилям с точкой пересечения в центре кольцевой структуры. В пределах сейсмической аномалии гравитационное поле в корне отличается от окружающих пространств. Наблюдается высокочастотная смена положительных и отрицательных кольцевых аномалий. В магнитном поле Пулытьинской сейсмической аномалии соответствует положительная аномалия ∆Ta амплитудой 225 нТл. Комплексный анализ морфологии потенциальных полей, сейсморазведочных и геохимических материалов и других видов исследований позволяет говорить об ударной, в результате падения метеорита, природе сейсмической аномалии.

змін, що відбулися у смисловій сфері прикордонників, які брали участь у бойових діях на Сході України під час антитерористичної операції 2014-2018 рр. Екстремальні умови зіштовхують комбатантів із новим, незвичним, досвідом, та ставить перед ними завдання визначення сенсу подій та особистого ставлення до них. Складність полягає у тому, що через постійну мінливість і невизначеність ситуації, а також наявність цінності, які не співвідносяться з особливими умовами, комбатанти перебувають у стані ступору та мають труднощі із знаходженням задовільного стійкого сенсу своєї життєвої ситуації та визначенням свого ставлення до подій, внаслідок чого виникає відчуття безглуздості того, що відбувається. Травматичний досвід, отриманий в особливих умовах, відображається на трансформації смислових структур особистості комбатантів, що знаходять вияв у вигляді різних поведінкових аномалій, порушень у сфері міжособистісних комунікацій, а також проблемами у смисловій сфері особистості. Особливостями смислової сфери особистості комбатантів, що визначають стан дезадаптації, є: заміна сенсу провідного мотиву діяльності сенсом більш низького порядку, зниження рівня опосередкованості діяльності, звуження основного кола відносин людини зі світом, збіднення мотиваційної сфери. Стан дезадаптації перебуває між безпосередньо пережитими смислами, що визначають реальну поведінку, і смислами, які презентують себе як усвідомлювані, що призводить до порушення самоконтролю і корекції поведінки. Адаптація особистості комбатантів у реабілітаційний період детермінована особливостями смислових структур, які пов’язані із переживанням травматичної ситуації. Збереження таких цінностей як щасливе сімейне життя, любов до близьких, творчість, пізнання, цікава робота, дозволяє інтегрувати травматичний досвід у систему життєвих смислів і цінностей. Смислова інтеграція гуманістичних цінностей дозволяє комбатантам інтегрувати екстремальний смисловий досвід у систему життєвих смислів. Стан адаптації, а також стан тимчасової дезадаптації можуть бути, якщо в особистості у післятравматичний період зберігся високий рівень смисложиттєвих орієнтацій, відчуття наповненості життя, а її цілі, ціннісні орієнтації спрямовані на професійне вдосконалення, кар’єрне зростання.

Резюме. Вроджені аномалії розвитку нирок і верхніх сечовивідних шляхів посідають одне з перших місць серед вад розвитку різних органів і систем, складаючи 13–39 % усіх уроджених вад, і до 5 % від загальної кількості урологічних хворих. Найпоширенішими видами аномалій є порушення розташування і форми нирок, серед яких: аномалії зрощення нирок, дистопія нирок. Мета дослідження – висвітлити клінічний випадок, що стосується рідкісної аномалії розвитку сечовидільної системи, а саме тазової дистопії нирки, ускладненої термінальним гідронефрозом. Матеріали і методи. Пацієнту, який перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Тернопільської університетської лікарні, проведено загальноклінічні, лабораторні, рентгенологічні та інструментальні методи обстеження для оцінки стану сечовидільної системи. Результати. Пацієнт К. звернувся в Тернопільську університетську лікарню зі скаргами на періодичний біль нападоподібного характеру в надлобковій ділянці, часті поклики до сечовипускання, які з’явилися протягом останніх двох тижнів. При об’єктивному фізикальному обстеженні виявлено пухлиноподібне утворення над лоном, який деформував передню черевну стінку. Лабораторні показники – загальний, біохімічний аналізи крові, коагулограма та електрокардіограма – без патологічних змін. Проведено екскреторну урографію, в результаті якої виявлено відсутність функції та контуру лівої нирки, деформацію сечового міхура. У результаті проведеної діагностики захворювання в пацієнта вдалось встановити вроджену аномалію розвитку сечовидільної системи тазову дистопію лівої нирки, ускладнену термінальним гідронефрозом, який спричинив компресію сечового міхура що, власне, і стало причиною частих покликів до сечовипускання. Висновки. Результати аналізу сучасної світової літератури свідчать, що хоча аномалії розвитку сечовидільної системи займають одне з перших місць серед вроджених вад розвитку різних органів і систем, а ниркова дистопія спостерігається практично у 0,24 % населення, то на тазову дистопію, ускладнену термінальним гідронефрозом, припадає лише 0,0095 %. Отож, можна стверджувати, що тазова дистопія, ускладнена термінальним гідронефрозом, є клінічним випадком, який дуже рідко зустрічається.

Дипломна робота присвячена аналізу мережевого трафіку в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя в ситуаціях завантаженості комп’ютерної мережі, моніторингу небезпек пов’язаних з несанкціонованим доступом та розповсюдженням шкідливого програмного забезпечення. В дипломній роботі виконано дослідження історичного розвитку засобів моніторингу мережі, а також виконано аналіз мережевого трафіку ТНТУ з застосуванням методу підрахунку ентропії для визначення аномалій

Об'єкт дослідження: аномалії роботи комп’ютерних систем Мета роботи (проекту): Провести порівняльний аналіз методів машинного навчання виявлення аномалій з метою підвищення ефективності роботи систем виявлення втручань в роботу комп’ютерної системи. Запропонувати шляхи підвищення роботи таких систем. Оцінити точність роботи систем виявлення аномалій. Запропонувати удосконалену методику виявлення аномалій з метою зменшення кількості хибних спрацювань, а отже підвищення точності роботи системи виявлення втручань. Перевірити ефективність роботи вдосконаленого алгоритиму на тестових даних. Методи дослідження: аналіз, системний підхід, методи: статистичні, контрольованого навчання, неконтрольованого навчання, на основі щільності розподілу набору даних, кластеризації та класифікації. У спеціальній частині проведено аналіз сучасних технологічних рішень для швидкої та ефективної побудови систем виявлення аномалій. Сформульовано формальні вимоги до вибору методів детектування. Запропоновано метод поліпшення якості виявлення аномалій на основі однокласових опорних векторів. Розроблено алгоритм зменшення помилкових спрацювань системи виявлення аномалій. В економічному розділі визначено економічну ефективність від розробки і реалізації запропонованого алгоритму. Практичне значення роботи полягає в можливості інтеграції розробленого алгоритму в існуючу систему виявлення аномалій для покращення ефективності аналізу та розпізнавання даних. Результати проведених в дипломній роботі досліджень можуть бути використані для подальшої роботи над удосконаленням алгоритмів виявлення аномалій. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу однокласових опорних векторів, для з метою зменшення кількості хибних спрацювань, а отже підвищення точності роботи системи виявлення втручань.

Трофіменко С. Е. Застосування методології теорії часових рядів до аналізу та моделювання біологічних та екологічних процесів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 113 "Прикладна математика" / наук. керівник В. В. Леонтьєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 137 с.
UA : Робота викладена на 137 сторінках друкованого тексту, містить 7 рисунків, 48 таблиць, 20 джерел. Об’єкт дослідження: стаціонарні часові ряди, які характеризують зміни окремих показників біологічних та екологічних процесів й систем. Мета роботи: розробка методики дослідження та прогнозування біологічних та екологічних процесів методами теорії часових рядів. Робота присвячена розробці методології часових рядів та використання її на практиці, для аналізу і моделювання біологічних та екологічних процесів. У першому розділі розглядається аналітичний огляд сучасного стану проблеми. Також наводяться визначення таких понять як прогнозування та часові раді. Розглядається класифікація часових рядів та їх складові компоненти. У другому розділі описується методологія проведення попереднього аналізу часових рядів, а також методи для їх прогнозування. У третьому розділі розкривається методика аналізу та прогнозування біологічних та екологічних процесів, а також застосування цієї методики у практичній діяльності.
EN : The work is presented on 137 pages of printed text, 7 figures, 48 table, 20 references. Object of study – stationary time series that characterize changes in individual indicators of biological and ecological processes and systems. The purpose of the work is to develop a methodology for the study and prediction of biological and environmental processes by methods of time series theory. The work is devoted to the development of time series methodology and its application in practice, for the analysis and modeling of biological and ecological processes. The first section provides an analytical overview of the current state of the problem. It also defines concepts such as forecasting and timelines. The classification of time series and their constituent components is considered. The second section describes the methodology for conducting a preliminary analysis of time series, as well as methods for predicting them. The third section describes the methodology for the analysis and prediction of biological and environmental processes, as well as the application of this technique in practice.

На территории аварийного разлива дизельного топлива проведены исследования методами электротомографии и георадиолокации с целью выявления путей фильтрации загрязненных вод. В результате анализа трёхмерных геоэлектрических моделей на фоне мёрзлых пород высокого электросопротивления выделены участки аномалии низкого электрического сопротивления и повышенной поляризуемости, интерпретируемые как области скопления воды с дизельным топливом. С учётом данных георадиолокации прослежены пути фильтрации грунтовых вод и оконтурены участки скопления нефтепродуктов.

Сообщения об обнаружении остатков собакоподобных волков на стоянках Северной Евразии, возраст которых охватывает или превышает возраст LGM, пока не подтверждаются другими данными, которые могли бы указывать на столь раннее одомашнивание волка. Для дополнительного изучения этого вопроса нам показалось полезным изучить серию остатков крупных псовых хорошей сохранности из Янской стоянки (северо-восточная Сибирь) возрастом около 28 000 14С лет (около 32 000 CalBP). Остеоморфологический и палеогенетический анализ не дали твердых оснований считать янских псовых собаками. Тем не менее нами были обнаружены разнообразные черты взаимоотношений волка и человека, полезные для их обоюдного сближения, которое, судя по всему, уже начало происходить в ту пору. Находки Canis в Янской стоянке составляют не более 0,1% от всех костей млекопитающих. Они представлены исключительно разрозненными остатками, кроме черепов, некоторые из которых найдены вместе с нижними челюстями. В выборке доминируют некрупные животные с аномально стертыми и сломанными зубами, экземпляры с патологиями - частично отсутствующими зубами, заросшими альвеолами, окруженными разросшейся костной тканью, а также челюстные кости с признаками остеомаляции. Три черепа из восьми демонстрируют неотению, проявляющуюся в недостаточной скорости онтогенетического развития черепа в сравнении с развитием и стиранием зубов у нормальных особей. В материалах Янской стоянки отсутствуют какие-либо признаки охоты на волков. Это доказывает, что не люди доставляли на стоянку неполноценных животных, добывая их чаще нормальных. Преобладание остатков с перечисленными особенностями на первый взгляд хочется объяснить вынужденным комменсализмом, практиковавшимся всякого рода неполноценными волками-изгоями, занимавшими низшие ступени в иерархии стаи. Существуют современные свидетельства изгнания из стаи альфа-самца после повреждения им ноги на охоте или доведения до полного истощения членами стаи волка, имеющего аномалию развития зубной системы. Не имея возможности участвовать в более эффективных групповых охотах, будучи лишенными равного доступа к добыче стаи и испытывая к тому же постоянный изматывающий стресс, такие особи вынуждены искать альтернативные источники питания вне стаи (и часто погибают). Обильные пищевые отбросы стоянки могли быть единственным спасением для таких животных. Однако почему этим легкодоступным кормом в равной или большей степени не пользовались нормальные волки Вероятно, существовал фактор, который давал преимущество именно неполноценным волкам. Из-за опасности конфликтов с людьми таким преимуществом могла быть поведенческая толерантность, которая была своеобразным «пропуском» на помойки вблизи стоянки. Большинство из указанных морфологических особенностей янских волков, по-видимому, как раз указывает на наличие такой толерантности. Морфологические аномалии янских волков можно трактовать как проявление дефицита развития или его последствия. Эксперименты группы Д.К. Беляева по одомашниванию современной серебристой лисицы показывают, что побочным эффектом отбора на толерантность по отношению к человеку является накопление генетически связанных с нею морфологических признаков, относящихся к так называемому «синдрому одомашнивания», многие из которых и обнаружены у янских волков в виде различных вариантов дефицита развития. Таким образом, особенности, встреченные у янских волков, могли быть косвенным следствием (и являются свидетельством) неагрессивности волков, живших в окрестностях стоянки. Янская стоянка, таким образом, впервые предоставляет материальные естественно-исторические свидетельства в поддержку экспериментальной гипотезы Беляева. Наши наблюдения подтверждает от противного полное отсутствие указанных морфологических аномалий у волков из Авдеевской палеолитической стоянки (Восточная Европа, возрастом 23 500-19 000 14C лет), которые по многим признакам были добыты охотой. В отличие от волков, обитавших вблизи или на самой Янскиой стоянке, особи, на которых охотились обитатели Авдеевской стоянки, очевидно, не нуждались в особой дружественности к людям. Можно предположить, что именно по этой причине у них не наблюдается «синдром одомашнивания». Итак, полученные данные косвенно указывают на то, что обитавшие вблизи Янской стоянки волки в заметной пропорции были «миролюбивыми». Важным свидетельством встречного сближения человека с волком является наличие у янских людей волчьего (тотемического ) культа. Находки черепов волка из Янской стоянки имеют особую тафономию. В трех случаях целые черепа волков с нижней челюстью были обнаружены в центре очажных пятен. Один из черепов меньше пострадал от мерзлоты, что позволило установить его первоначальное положение in situ. Этот череп был установлен в центре очага, мордой вверх, под углом примерно 35° к горизонту. Очаг после этого действия не возобновлялся, никаких других костей волка ни в очаге, ни поблизости от него не встречено. Во всех трех случаях можно с уверенностью говорить о системном проявлении сложного символического поведения, составлявшего часть ритуальной практики обитателей Янской стоянки. Для осуществления этих действий череп вместе с нижней челюстью определенным образом помещался в очаг, использование которого с того момента прекращалось навсегда. Важно, что в очаг помещался именно череп, а не свежеотделенная голова. Об этом свидетельствует то, что на одном из черепов, особенно хорошо сохранившемся, распределения зон разной выветрелости не соответствует тому положению, в котором он был обнаружен во время раскопок. Левая сторона черепа вместе с соответствующей ветвью нижней челюсти подверглась сильному выветриванию и частично разрушена, в то время, как правая сторона и правая ветвь нижней челюсти совершенно неповрежденные. Так как череп был установлен в очаг в почти прижизненном положении и не перемещался вплоть до его обнаружения, следовало бы ожидать заметной разницы выветривания между его верхней и нижней части, а не правой и левой сторон. Материалы Янской стоянки, интерпретированные с учетом биологии волка, впервые позволяют увидеть материальные свидетельства предположенного раннее этапа самоодомашнивания волка, которому способствовали высокий уровень социальности и вокальное поведение, а также близость некоторых базовых черт поведения волка и человека. Впоследствии, когда необходимость в этом со стороны человека действительно назрела, указанные предпосылки обеспечили возможность одомашнивания волка.

Статья посвящена исследованию дискретно-варьирующих признаков (анатомических аномалий) черепа в группах ранних кочевников Южного Урала второй половины VIII вв. до н.э. Распределение частот дискретно-варьирующих признаков с большей степенью достоверности выявляет генетические связи популяций, нежели анализ измерительных признаков, что позволяет приблизиться к решению проблемы происхождения населения прохоровского времени. Всего изучено 89 черепов из фондов НИИ и Музея антропологии МГУ. Использован авторский набор признаков. Выявлены повышенные частоты надглазничных отверстий, умноженных подглазничных отверстий, отверстий на барабанном кольце, вставочных косточек в сагиттальном и лямбдовидном швах и др. Популяционные особенности номадов Южного Урала оценены на фоне краниофенетического разнообразия Восточной Европы в целом. В работе впервые проводится сравнительный анализ частот дискретно-варьирующих признаков в выборках черепов савроматского и раннесарматского времени. Достоверных различий между ними не обнаружено.

У роботі розглядається підхід до аналізу складних систем заснований на теорії детермінованого хаосу. Детермінований хаос пропонує пояснення нерегулярної поведінки та аномалій у системах, які не є стохастичними.