Academic literature on the topic 'Альдегіди'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Альдегіди.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Альдегіди"

1

О. Демидова, Анастасія, Олена Ф. Аксьонова, Світлана М. Мольченко, and Федір Ф. Гладкий. "ДОСЛІДЖЕННЯ НОВОГО ПІДХОДУ ДО М’ЯКОГО ДЕЗОДОРУВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ОКИСНЕ ПСУВАННЯ РИБ’ЯЧОГО ЖИРУ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 639–49. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238356.

Full text
Abstract:
Високий вміст у риб’ячому жирі докозагексаєнової та ейкозапентаєнової кислот пояснює користь цього виду жиру, особливо для здоров’я сердцево-судинної системи та мозку. Однак включення риб'ячого жиру в продукти харчування та напої часто є складним завданням, оскільки риб'ячий жир дуже легко окиснюється і може вносити неприємні аромати. Запропонований та досліджений альтернативний метод дезодорування риб’ячого жиру. Метод заснований на хімічному перетворенні основних одоруючих сполук риб’ячого жиру – альдегідів та кетонів. Під впливом етилового спирту та кислотного каталізатору утворюються більш леткі ацеталі та кетаналі. Смак та запах риб’ячого відповідає вимогам до дезодорованих жирів. Альдегіди також є основними вторинним продуктами окиснення риб’ячого жиру, які відповідають за появу відчуття згіркнення. Доведена можливість відновлення сенсорних характеристик окисненого риб’ячого жиру: зникає смак та запах згіркненого жиру, сенсорний профіль відповідає свіжому риб’ячому жиру.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гунченко, В. Ю., and В. Г. Солодовніков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.82-87.

Full text
Abstract:
Предметом досліджень є методи зниження концентрації оксидів сірки в продуктах згоряння. Морські судна є досить серйозним пайовим учасником у викидах шкідливих компонентів серед транспортного комплексу. Усі токсичні компоненти за своєю природою і виникнення можна розділити на дві основні групи. До першої групи належать продукти неповного згоряння палива (монооксид вуглецю, вуглеводні, альдегіди, сажа). Токсичні компоненти другої групи утворюються в результаті повного окислення хімічних елементів, що входять до складу палива і повітряоксиди азоту та сірки. На судах має використовуватися рідке паливо з вмістом сірки, відповідає вимогам, зазначеним в VI Додатку Міжнародної конвенції МАРПОЛ, або застосовуватися система очищення відпрацьованих газів для зменшення загального викиду оксидів сірки до регламентованої величини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Побережний, Р. В. ,., and С. В. Сагін. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДИЗЕЛІВ СУДЕН РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-9.

Full text
Abstract:
Дизель, виробляючи механічну енергію за рахунок окислення палива повітрям, в процесі роботи здійснює безперервний тепло-масообмін з навколишньою атмосферою. Він забирає повітря і споживає паливо, потім викидає відпрацьовані гази, що складаються з частини повітря і продуктів окислення палива. Таким чином, повітря, що надходить в циліндр дизеля, робить певний термодинамічний цикл, зазнаючи при цьому хімічні зміни, в результаті чого перетворюється в випускні гази (ВГ) – складну газову суміш з безліччю компонентів. Чотири компонента N2, О2, СО2 і Н2О складають понад 99...99,9 % обсягу газу, решта 0,1...1,0 % обсягу відпрацьованих газів складають домішки, які не представляють інтересу з технічної точки зору, але є шкідливими для навколишнього середовища, живої природи і людини. При випуску в атмосферу відпрацьовані гази зазвичай розсіюються і вступають в контакт з людиною вже в сильно розбавленому стані. Концентрація ряду шкідливих компонентів і температура газів в основному знижуються до безпечного рівня, але бувають зони, де ця речовина концентрується в кількостях, що надають шкідливу дію на живий організм і природу. Ця обставина змушує шукати шляхи зниження шкідливих речовин. До найбільш небезпечних речовин можна віднести СО, NОХ, SО2, альдегіди, вуглеводні, бенз--пірен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Базыль, О. К., В. Я. Артюхов, Г. В. Майер, П. П. Першукевич, М. В. Бельков, О. И. Шадыро, and С. Н. Самович. "Спектрально-люминесцентные свойства заряженных форм некоторых замещенных бензальдегидов." Журнал технической физики 128, no. 4 (2020): 486. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.04.49198.34-19.

Full text
Abstract:
Методами квантовой химии исследованы спектрально-люминесцентные свойства заряженных (анионной и катионной) форм трех замещенных бензальдегидов, проявляющих биологическую активность: o-анисового (2-метоксибензальдегид) и сиреневого (3,5-диметокси-4-гидроксибензальдегид) бензальдегидов и ванилина (3-метокси-4-гидроксибензальдегид). Расчеты показали, что в случае заряженных форм исследуемых молекул состояние S1 в отличие от нейтральных форм является состоянием ππ*-типа и по своей локализации аналогично S2 (ππ*)-состоянию нейтральных молекул (анисового альдегида и ванилина) или S3 (ππ*)-состоянию сиреневого бензальдегида. По результатам расчета показано, что в области спектра 240-420 nm нет новых электронных переходов, формирующих полосы поглощения в спектре, отличающиеся по природе и локализации от электронных переходов нейтральных молекул. Рассчитанные характеристики флуоресценции заряженных форм исследованных молекул показали, что в отличие от нейтральных форм эффективность радиационного распада заряженных форм много выше, что связано с изменением орбитальной природы состояния S1 при переходе от нейтральной к заряженной форме. Согласно анализу расчетных и экспериментальных данных флуоресценции исследуемых замещенных бензальдегидов в спиртовых растворах, флуоресценция на 410 nm принадлежит катионным формам. В ванилине и сиреневом альдегиде также имеется возможность слабой флуоресценции анионных форм этих соединений. Ключевые слова: замещенные бензальдегиды, спектрально-люминесцентные свойства, методы квантовой химии.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Петрова, А. В., and А. Н. Лобов. "РЕАКЦИЯ КНЁВЕНАГЕЛЯ БЕТУЛОНОВОГО АЛЬДЕГИДА." Журнал органической химии 57, no. 7 (July 2021): 1042–46. http://dx.doi.org/10.31857/s0514749221070168.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Воронков, Андрей Владиславович, Дмитрий Игоревич Поздняков, Виктория Михайловна Руковицина, Ольга Федоровна Веселова, Елена Александровна Олохова, and Эдуард Тоникович Оганесян. "Антирадикальные и хелатирующие свойства производных хромон-3-альдегида." Экспериментальная и клиническая фармакология 82, no. 12 (December 28, 2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2019-82-12-32-35.

Full text
Abstract:
Для оценки антирадикальных свойств 5 новых производных хромон-3-альдегида использованы модельные системы генерации свободных радикалов. Исследовали также хелатирующие свойства изучаемых соединений о-фенантролиновым методом. Диапазон оцениваемых концентраций изученных веществ составлял 10, 5, 2,5, 1,25 мг/мл. Величину IC50 рассчитывали методом пробит-анализа. Установлено, что производные хромон-3-альдегида проявляют высокую антирадикальную активность и обладают хелатирующими свойствами. Наиболее выраженная активность отмечена для соединения X3AOAC, которое в наибольшей степени подавляло образование свободных радикалов, а также комплекса двухвалентного железа с о-фенантролином. На основании проведенного исследования можно предположить перспективность дальнейшего изучения производных хромон-3-альдегида с целью создания на их основе лекарственного средства, обладающего антиоксидантными свойствами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ИСМАИЛОВ, В. М., and Г. Э. АЛЛАХВЕРДИЕВА. "НЕКОТОРЫЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ МОНО- И ДИХЛОРФОСФОНУКСУСНОГО АЛЬДЕГИДА." Журнал Общей Химии 90, no. 1 (January 1, 2020): 117–21. http://dx.doi.org/10.31857/s0044460x2001014x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ХАЙРУЛЛИН, Р. А., and М. Б. ГАЗИЗОВ. "СИНТЕЗ ФТАЛЕВОГО АЛЬДЕГИДА И ЕГО ДИАЦЕТАЛЕЙ." Журнал Общей Химии 89, no. 11 (November 2019): 1651–58. http://dx.doi.org/10.1134/s0044460x19110027.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Лукьянов, Б. С., Г. В. Шилов, Е. Л. Муханов, Г. Т. Василюк, С. М. Алдошин, В. И. Минкин, И. В. Ожогин, and В. В. Ткачев. "НОВЫЙ ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ СПИРОПИРАН РЯДА 1,3-БЕНЗОКСАЗИН-4-ОНА С?КАРБОНИЛСОДЕРЖАЩИМИ ЗАМЕСТИТЕЛЯМИ В?[2Н]-ХРОМЕНОВОМ ФРАГМЕНТЕ, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 2 (2017): 173–77. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217320093.

Full text
Abstract:
На основе нового аналога 2,4-дигидрокси-изо-фталевого альдегида - метил 3,5-диформил-2,4-дигидроксибензоата - был синтезирован полифункциональный спиропиран 1,3-бензоксазин-4- оновой серии, содержащий один гидроксильный и два карбонильных заместителя в [2Н]-хроменовом фрагменте. Структуру полученного 3,7-диметил-5 -гидрокси-6 -карбметокси-8 -формил-4-оксо-спиро-(1,3-бензоксазин-2,2 -[2Н]-хромен) удалось однозначно идентифицировать с помощью данных рентгеноструктурного анализа, из которых также был сделан вывод о том, какой из путей реакции реализуется при взаимодействии нового полифункционального альдегида с перхлоратом 1,3-бензоксазин-4-ония.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ИСМАИЛОВ, В. М., and Г. Г. ИБРАГИМОВА. "АЛКИЛИРОВАНИЕ ДИЭТИЛФОСФОНУКСУСНОГО АЛЬДЕГИДА И ТРИЭТИЛФОСФОНАЦЕТАТА α-БРОМЭТИЛПРОПИОНАТОМ." Журнал Общей Химии 89, no. 7 (July 2019): 1033–37. http://dx.doi.org/10.1134/s0044460x19070072.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Альдегіди"

1

Демидова, Анастасія Олександрівна, and Павло Ігорович Шалімов. "Розробка методу визначення вмісту карбонільних сполук в жирах та оліях." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41460.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Голубенко, Є. А., Лілія Сергіївна Мироненко, Віталій Баламірович Дістанов, and Тетяна Василівна Фалалєєва. "Синтез гідразонів – вихідних продуктів отримання формазанів в якості противірусних препаратів." Thesis, ТОВ "ТВОРИ", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48438.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Вальчук, В. О. "Синтез і використання гідроксісаліцилового альдегіда." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8728.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нестерук, О. О. "Синтез і дослідження властивостей 3-ацетил-6-нітрокурину." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11737.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Альдегіди"

1

Мосендз, А. О., В. М. Левчик, and М. Ф. Зуй. "Твердофазна мікроекстракція ряду ароматичних альдегідів у водних розчинах." In PROSPECTS FOR EARTH EXPLORATION: CURRENT STATE AND RATIONAL USE OF RESOURCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-183-1-18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography