Relevant bibliographies by topics / Алмазні зерна

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Алмазні зерна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Алмазні зерна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Алмазні зерна"

1

Габ, Ангеліна Іванівна, Дмитро Борисович Шахнін, Віктор Володимирович Малишев, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев, and Ольга Русланівна Бережна. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-06.

Full text
Abstract:
Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі нікелю, структури та властивостей покриттів нікелю з частинками ультрадисперсних алмазів, фулерену, фторопласту, різних сполук металів. Найбільшого поширення серед композиційних електрохімічних покриттів (КЕП) набули покриття з нікелевою матрицею, які характеризуються високою твердістю та зносостійкістю, а також стійкістю в корозійних середовищах. В останні роки значну увагу приділяють нікелевим покриттям, що містять як дисперсну фазу ультрадисперсні алмази (наноалмази; УДА), фулерен С60 і фторопласт (тефлон). Для осадження КЕП нікель-УДА Зазвичай використовують класичні сірчанокислі електроліти. УДА позитивно впливають на якість нікель-алмазних покриттів. Коефіцієнти тертя, порівняно з нікелевими покриттями, зменшуються з 0,43 до 0,33, а мікротвердість зростає з 2,45 до 4,31 ГПа. Деталі, покриті КЕП-нікель-УДА, можуть служити в 20 разів довше ніж деталі з нікелевим покриттям. При осадженням алмазних шарів з нікелевим покриттям на різальних інструментах одержують рівномірні КЕП із вмістом частинок від 20000 до 25000 на см2 поверхні. Входження наноалмазних частинок до нікелевої матриці призводить до зменшення розміру зерна, утворення дислокацій у вигляді клубків і сіток уздовж меж зерен. КЕП нікель-УДА має стовпчасту структуру. Збільшення мікротвердості За включенням бору в нікель-алмазні КЕП, можливо, пов’язане з переходом від стовпчастої до ланцюго-розширеної структури. Введення в сірчанокислий електроліт нікелювання частинок фулерену С60 полегшує катодний процес осадження КЕП нікель-фулерен. Одержаний КЕП має шорстку поверхню, мікровиступи якої утворюються за зарощуванням дисперсних частинок металом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пащенко, Євген Олександрович, Сергій Васильович Рябченко, В’ячеслав Миколайович Бичихін, Світлана Анатоліївна Кухаренко, Денис Олександрович Савченко, Оксана Миколаївна Кайдаш, and Володимир Віталійович Смоквина. "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД ЗАКРІПЛЕННЯ АЛМАЗНИХ ЗЕРЕН ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА АЛМАЗНО-АБРАЗИВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ." Science and Innovation 18, no. 1 (February 14, 2022): 56–65. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.056.

Full text
Abstract:
Вступ. За поєднанням високої точності обробки, продуктивності та можливості керування формою ріжучого профілю інструменту одношаровий абразивний інструмент має потенційну перевагу над іншими типами абразивних інструментів.Проблематика. Інструменти для прецизійного формоутворення деталей з високолегованих та жароміцних сталей є найбільш складними у виготовленні, економічно привабливими та критично важливими у сегменті інструментального виробництва. Виготовлення таких інструментів шляхом електрохімічного зарощування зерен алмазу металомна електропровідному корпусі відоме давно. Проте їх виготовлення за найкращими традиційними технологіями стикається із значними складнощами і потенціал таких алмазних виробів реалізується лише на 15—20 %.Мета. Удосконалення виробництва високоточного абразивного інструменту для обробки високолегованих та жароміцних сталей на сучасних оброблювальних центрах з числовим програмним керуванням.Матеріали й методи. Електрохімічне осадження покриттів проводили за оригінальною методикою. Мікроструктуру одержаних покриттів вивчали за допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенівської дифрактометрії. Міцність утримання алмазних зерен у зв’язці вимірювали на розробленому пристрої.Результати. Запропоновано технологію виготовлення високоточних одношарових шліфувальних інструментів шляхом електрохімічного осадження металу. Показано, що між сталевим корпусом та шаром металу, що утримує алмазні зерна, створюється тонкий шар електропровідного полімеру з високою адгезією як до корпусу, так і до металу. Це зебезпечує міцне утримання абразивних зерен та високий ступінь рівномірності їх розміщення, що наразі є недосяжним для традиційних технологій, а також посилює стійкість гострих кромок профілю як найбільш вразливих ділянок інструменту.Висновки. Вперше створено та апробовано новий клас високоточного профільного інструменту, який дає можливість імпортозаміщення на машинобудівних підприємствах України, а також виходу на зовнішні ринки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Черешинский, Алексей Васильевич, Леонид Тихонович Шевырев, and Аркадий Дмитриевич Савко. "Изучение базальных горизонтов осадочного чехла Воронежской антеклизы – путь к прогнозу её коренной алмазоносности." Вестник ВГУ. Серия: Геология, no. 3 (September 2, 2020): 4–29. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2020.3/3006.

Full text
Abstract:
Введение: В прогнозных построениях на алмазоносность древних кратонов доминируют представления о тяготении кимберлитовых диатрем к участкам развития наиболее мощной архейской (древнее 2.5 млрд лет) коры. Коренные источники воронежских алмазов, по аналогии с другими алмазоносными провинциями, должны быть локализованы в пределах данных областей. Мелкие алмазы в пределах Воронежской антеклизы обнаружены только в породах базальных горизонтов осадочного чехла, залегающих на разных глубинах. Алмазы сопровождаются минералами-индикаторами кимберлитов (МИК), основные из них пироп, пикроильменит, хромшпинелиды и хромдиопсид. Для выхода на коренные источники алмазов помимо исследования акцессориев необходимо проведение фациального анализа базальных горизонтов. Методика: В 2004–2006 гг. в различных частях антеклизы были отобраны 50 опорных проб объемом 0.25–10 м3 из алевропесчаных пород палеозоя, мезозоя и кайнозоя. Они были обработаны в НПП «Недра», г. Симферополь, где из них выделены минералы-индикаторы кимберлитов. Типоморфные и химические особенности выделенных МИК изучены под бинокуляром, на электронном микроскопе с рентгеновским микрозондовым анализатором Camebax 50-SX (МГУ). При проведении геолого-съемочных работ (ГДП-200) в 2003–2017 гг. изучено 250 шлиховых проб из девонских, каменноугольных, юрских, меловых, палеогеновых и неогеновых отложений. Начальный объем шлиховой пробы составил 20 литров (0.02 м3). Промывка проб проводилась на лотке сибирского типа в три стадии: отмучивание проб, смыв легких частиц и доводка шлиха. Перед проведением минералогического анализа была проведена расситовка на классы крупности +1.0 мм, –1.0+0.25 мм, –0.25+0.1 мм и –0.1 мм, деление материала в тяжелой жидкости (бромоформе) с плотностью 2.9 г/см3, разделение тяжелой фракции проб на магнитную, электромагнитную и немагнитную составляющие. Химический состав минералов был изучен на электронном микроскопе Jeol 6380 LV с энергодисперсионной системой количественного анализа Inca-250 (ВГУ) и электронном микроскопе JSM 5300 со спектрометрометром Link:ISIS (ЦНИГРИ), проведено 1000 анализов. Составлены геологические, фациальные и палеогеографические карты. На основе их анализа выявлены связи распределения МИК с фациальными особенностями отложений базальных горизонтов. Результаты и обсуждение: В изученных пробах обнаружено 683 мелких алмаза и большое количество их минералов-спутников. Среди последних количественно доминируют пиропы, особенно умеренно хромистые разности, характерные для лерцолитов. Встречены зерна, составы которых идентичны гранату из алмазоносных гарцбургит-дунитов, а также те, которые характерны для включений в алмазах. В изученных пробах обильно представлены ильмениты с широкими вариациями химического состава, в том числе пикроильмениты. По сравнению с гранатом и ильменитом. хромшпинелиды более редкие, но и среди них встречены разности с составом, отвечающим потенциально алмазоносной коэситовой субфации глубинности. Алмазы и их минералы спутники в промежуточных коллекторах ВА, судя по типоморфным признакам и составу, происходят из коренных алмазосодержащих пород, что должно рассматриваться как прямой поисковый признак при прогнозных построениях. Заключение: Анализ палеогеографических карт нового поколения (масштабы 1:200 000 – 1:500 000), данные опробования (50 проб массой 0.5–20 т каждая) свидетельствуют в пользу гипотезы о местном происхождении алмазов и локализации их материнских пород в осадочном чехле Воронежской антеклизы. Палеогеографические исследования, непременный компонент поисковой активности, и данные по МИК позволили оконтурить две площади, где предполагаются продуктивные диатремы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Muzychka, Diana. "ВПЛИВ ЗНОСУ ЗЕРЕН НА ТЕОРЕТИЧНУ ДОВЖИНУ ТВІРНОЇ ГОЛОВНОГО РІЗАЛЬНОГО КОНУСА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 18–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-18-29.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Підвищення продуктивності алмазного шліфування при забезпеченні якості оброблюваної поверхні та збереженні високих показників працездатності кругів є важливим завданням машинобудівного виробництва. Постановка проблеми. Дослідження процесу зношування різальної поверхні алмазних шліфувальних кругів з метою підвищення продуктивності обробки та зниження її собівартості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень зношування робочого шару шліфувального круга в радіальному перерізі показав, що закономірності утворення робочої поверхні залежать як від виду і методу шліфування, так і від умов обробки. Зміна розмірів і геометричної форми різальної поверхні круга зумовлена зносом окремих зерен. У процесі дослідження закономірностей зносу одиничних абразивних зерен здебільшого розв’язується задача стійкості окремого зерна у зв’язці круга. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутні дослідження процесів, які одночасно поєднують у собі мікро- та макрозношування робочого шару шліфувального інструменту. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження впливу зносу алмазних різальних зерен на теоретичну довжину твірної головного різального конусу робочого шару алмазного шліфувального круга. Виклад основного матеріалу. Показано, що формоутворення профілю робочої поверхні шліфувального круга залежить від умов обробки. Встановлено, що теоретична довжина твірної головного різального конуса (ГРК) є функцією від часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею, отже, залежить від зносу різального зерна по задній поверхні. Виконано теоретичні дослідження впливу зносу алмазних зерен на довжину твірної ГРК. Висновки відповідно до статті. Проведені дослідження показали, що зі збільшенням часу контакту зерна з оброблюваною поверхнею довжина твірної головного різального конуса збільшується незалежно від марки зв’язки, а напруження на границі зерно-зв’язка від дії температурно-силових факторів із появою площадок зносу зростають у 3÷7 разів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Nataliia Sira, and Yaroslav Kuzhelnyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИЛ РІЗАННЯ ОДИНИЧНОГО АБРАЗИВНОГО ЗЕРНА ПРИ ШЛІФУВАННІ ЗІ СХРЕЩЕНИМИ ОСЯМИ КРУГА ТА ДЕТАЛІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 59–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-59-68.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Процес шліфування є важливим фактором, який впливає на процес формоутворення поверхневого шару деталі. Постановка проблеми. Під час шліфування на кінцевий результат обробки впливають різноманітні фактори, які пов’язані з абразивним інструментом. Ці фактори впливають на величину та напрямок дії сил різання абразивного зерна. Досліджуючи сили різання цього зерна, можна визначити продуктивність процесу шліфування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових роботах наведено результати різноманітних експериментальних досліджень процесу шліфування. Проте не було враховано вплив різальних кромок, які деформують деталь. Опубліковані роботи, у яких розглянуто теоретичні основи моделювання алмазно-абразивних інструментів та відсутні детальні дослідження, пов’язані з абразивним інструментом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутність дослідження впливу деформації деталі різальними кромками абразивного зерна на сили різання під час шліфування. Постановка завдання. Метою цієї статті є дослідження сил різання одиничного абразивного зерна та вплив кромок, які деформують деталь без зняття стружки під час шліфування. Виклад основного матеріалу. Перед початком процесу різання абразивними зернами, відбувається довготривале ковзання ріжучої кромки в місці контакту. Це ковзання супроводжується пластичною деформацією металу. Інші ріжучі кромки в цей час виконують роботу тертя і пружної та пластичної деформації, що відбувається без зняття стружки. Для визначення моменту, коли закінчується пластична деформація і починається зняття стружки, є критерій, який являється відношенням глибини врізання до радіуса заокруглення вершини ріжучої кромки. Висновки відповідно до статті. Уперше, використовуючи 3D-модель процесу шліфування, було досліджено сили різання одиничного абразивного зерна та вплив кромок, які деформують деталь без зняття стружки під час шліфування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Черешинский, Алексей Васильевич. "Хромшпинелиды алмазной ассоциации на северном склоне Воронежской антеклизы." Вестник ВГУ. Серия: Геология, no. 2 (May 7, 2018): 40–47. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.2/1504.

Full text
Abstract:
В статье приведены данные о минералах-индикаторах кимберлитов из меловых отложений северного склона Воронежской антеклизы. Образования аптского яруса на рассмотренной территории содержат рекордное количество хромшпинелидов, до 1784 знаков на пробу объемом 20 литров. Выделенные хромшпинелиды характеризуются повышенным содержанием Cr2O3, около 32 % проанализированных зерен на диаграмме Н.В. Соболева попадают в область алмазной ассоциации. Даны морфологические описания хромшпинелидов, выделены зерна «мантийного» типа, характерные для кимберлитов. Установлен источник сноса этих минералов, который расположен юго-восточнее изученной площади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Елисеев, А. П., В. П. Афанасьев, and С. С. Угапьева. "ОСОБЕННОСТИ ОПТИЧЕСКОГО ПОГЛОЩЕНИЯ ИМПАКТНОГО АЛМАЗА." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 1 (April 30, 2019). http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2019.01.008.

Full text
Abstract:
Импактные алмазы – это результат прямого перехода графитàалмаз и представляют собой поликристаллические малоазотные алмазы, состоящие из наноразмерных блоков кубического и гексагонального алмаза (лонсдейлита) с коррелированной ориентировкой. Используя спектроскопию КРС, отобраны две группы прозрачных образцов импактного алмаза из Попигайского метеоритного кратера: с лонсдейлитом и без него, оценен вклад лонсдейлита. В малоазотных монокристаллах алмаза, выращенных при высоких давлениях и температурах, край фундаментального поглощения около 5.5 эВ определяется прямыми разрешенными электронными переходами. Во всех поликристаллических наноразмерных импактных алмазах край поглощения размыт и описывается правилом Урбаха, соответствующим случаю электронных переходов между «хвостами» зон валентной и проводимости. Дополнительная ступенька в диапазоне 3-4 эВ связывается с переходами зона-зона в зернах лонсдейлита и положение этой ступеньки хорошо согласуется с результатами расчетов из первых принципов. В некоторых импактных алмазах с лонсдейлитом присутствуют электронно-колебательные системы с бесфононными линиями 676, 721, 775 и 838 нм, ранее неизвестные. Результаты работы лучше согласуются с моделью импактного алмаза как механической смеси кубического и гексагонального алмазов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

МЕТЛЕНКИН, Д. А., Ю. Т. ПЛАТОВ, Р. А. ПЛАТОВА, А. Е. РУБЦОВ, and А. М. МИХАЙЛОВА. "IDENTIFICATION OF COFFEE BEANS USING FTIR-SPECTROSCOPY AND MULTIVARIATE ANALYSIS." Известия вузов. Пищевая технология, no. 5-6(383-384) (December 1, 2021). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2021.5-6.17.

Full text
Abstract:
Для идентификации кофе используют методы газовой и жидкостной хроматографии, которые дают точную и подробную информацию о его химическом составе, однако трудоемки, сложны по пробоподготовке и непригодны для оперативного мониторинга качества. Цель настоящего исследования – разработка и апробация метода идентификации кофе по ботаническому виду, географическому месту произрастания и обжарке с применением Фурье-ИК-спектроскопии и многомерного анализа. В качестве объектов исследования были образцы кофе в зернах, различающиеся по ботаническому виду (арабика/робуста), географическому месту произрастания (Азия/Америка/Африка) и обжарке (жареный/нежареный). Для разработки моделей идентификации кофе в зернах была сформирована база спектральных данных и применены методы многомерного анализа – метод главных компонент (МГК) и дискриминантный анализ (ДА). ИК-спектры образцов кофе регистрировали с помощью Фурье-ИК-спектрометра Bruker ALPHA с алмазным модулем НПВО в диапазоне 4000–400 см–1 при разрешающей способности спектрометра 2 см–1. Спектральные данные были экспортированы из встроенного программного обеспечения OPUS 7.3.5.0 в Excel. При анализе матрицы спектральных данных выявлены наиболее интенсивные полосы поглощения ИК-спектра, приписываемые наличию функциональных групп воды, липидов, полисахаридов, кофеина и хлорогеновой кислоты в кофе. При сравнении ИК-спектров образцов кофеина, декофеинизированного кофе и кофе в зернах выявлены полосы поглощения спектра, которые можно использовать для построения калибровочной модели содержания кофеина в составе кофе в зернах. По спектральным данным МГК построена многомерная модель градации образцов кофе в зависимости от ботанического вида и наличия обжарки. По матрице факторных нагрузок выявлены полосы поглощения спектра, объясняющие различия образцов по ботаническому виду и обжарке и вносящие наибольший вклад в разделение образцов кофе на группы. Методом ДА по 19 переменным – коэффициентам поглощения на волновых числах спектра разработана система классификационных функций градации образцов кофе по географическому месту произрастания. Доказано, что сочетание Фурье-ИК-спектроскопии с методами многомерного анализа можно использовать как быстрый и неразрушающий инструмент для идентификации кофе в зернах. Gas and liquid chromatography methods are used to identify coffee. They provide accurate and detailed information about its chemical composition; however they are time-consuming, complex in sample preparation and unsuitable for operational quality monitoring. The purpose of this study is to develop and test a method for identifying coffee by botanical species, geographical place of growth and roasting using FTIR-spectroscopy and multivariate analysis. Samples of coffee beans were selected as objects of research, differing in botanical type (Arabica/Robusta), geographical place of growth (Asia/America/Africa) and roasting (roasted/not roasted). To develop models for the identification of grain coffee, a spectral database was formed and the methods of multivariate analysis were applied: principal components analysis (PCA), discriminant analysis. The IR-spectra of coffee samples were recorded using a Bruker ALPHA FTIR-spectrometer with a diamond module in the range of 4000–400 cm–1 with a resolution of the spectrometer of 2 cm–1. Spectral data were exported from the OPUS 7.3.5.0 embedded software to Excel. During analysis the matrix of spectral data, the most intense absorption bands of the IR-spectrum were revealed, attributed to the presence of functional groups of water, lipids, polysaccharides, caffeine and chlorogenic acid in grain coffee. By comparison the IR spectra of the samples: caffeine, decaffeinated coffee and grain coffee, absorption bands of the spectrum were revealed, which can be used to build a calibration model of the caffeine content in the composition of coffee beans. Using PCA based on the spectral data, a multivariate model of the gradation of coffee by botanical type and depending on the roast was build. According to the matrix of factor loadings, absorption bands of the spectrum were revealed, explaining the differences between the samples in botanical type and roasting and making the greatest contribution to the division of coffee samples into groups. By the method of discriminant analysis using 19 variables – absorption coefficients at the wave numbers of the spectrum – a system of classification functions for the gradation of grain coffee samples according to the geographical place of growth has been developed. It is proved that the combination of FTIR-spectroscopy with multivariate analysis methods can be used as a fast and non-destructive tool for identifying coffee beans.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Алмазні зерна"

1

Ляшко, Я. Д., and Володимир Олексійович Федорович. "Розрахунок раціональних властивостей алмазних кіл на етапі їх виготовлення." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40651.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гориздра, И. В., and Владимир Алексеевич Федорович. "Моделирование процессов шлифования в режиме самозатачивания." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40650.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Афонина, О. В., and Владимир Алексеевич Федорович. "Влияние свойств и количества металлофазы в алмазных зернах на работу алмазно-абразивных инструментов." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40699.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ляшко, Я. Д., and Владимир Алексеевич Федорович. "Моделирование процесса изготовления алмазно-абразивных инструментов." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40642.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Руднев, Александр Витальевич. "Управление качеством обрабатываемых алмазно-твёрдосплавных пластин при торцевом алмазно-искровом шлифовании." Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22254.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Онищенко, Е. Г., and Владимир Алексеевич Федорович. "Расчет рациональных условий самозатачивания алмазно-абразивного инструмента." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40654.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ляховец, А. С., and Владимир Алексеевич Федорович. "Особенности моделирования процесса изготовления алмазно-абразивных инструментов." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40652.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Левенец, Г. С., and Владимир Алексеевич Федорович. "Расчет рациональной структуры и свойств алмазно-абразивного инструмента." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40673.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Руднев, Александр Витальевич. "Моделирование процессов спекания алмазно-абразивных кругов для сверхскоростного шлифования." Thesis, НТУ "ХПИ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22258.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Богданов, Л. В., and Владимир Алексеевич Федорович. "Моделирование процесса алмазно-абразивной обработки." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40670.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Алмазні зерна' for particular source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography