Academic literature on the topic 'Алгоритм реалізації проекту'

Здійснено аналіз факторів, що мають вплив на прийняття рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проєкту в агробізнесі. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника інвестиційного проєкту щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу. За результатами узагальнення методичних підходів до оцінки інвестицій, запропоновано при розробці та реалізації інвестиційних проектів виділяти дві основні групи факторів: 1) фактори, що впливають на підвищення окупності інвестиційного проекту → фактори економічної ефективності інвестиційних проектів; 2) фактори, що впливають на прийняття рішення інвесторів, щодо доцільності вкладення активів у даний проект → інвестиційні фактори, фактори інвестиційної привабливості. Дістало подальшого розвитку алгоритм управління методичними підходами щодо ефективності залучення інвестицій в майнові об’єкти агробізнесу, що складається з наступних етапів: оцінки наявного стану підприємства, об’єкту; розробки стратегії модернізації підприємства, об’єкта (побудова дорожньої карти); проведення бізнес-діагностики; розробки бізнес-плану з модернізації підприємства, об’єкта; прийняття рішення щодо реалізації проекту; реалізація проєкту. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника бізнес-плану щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу.

Стаття присвячена аналізу нової філософської течії, нової системи світогляду під назвою трансгуманізм. Розглянуто алгоритм реалізації формування трансгуманізму, в результаті чого стає ясна логіка переорієнтації в системі цінностей людства. А також представлені вислови великої кількості західних вчених – філософів про перспективи та наслідки цього трансгуманістичного проекту, одержимого лише досконалістю людини, а не її моральною цінністю.

В роботі розглянуто проект з відкритим кодом Ethereum Blockchain, що є одним з найпопулярніших представників блокчейн-технологій. В своїй канонічній реалізації Ethereum працює як відкрита публічна децентралізована система, що базується на алгоритмі консенсусу PoW та дозволяє користувачам керувати власною криптовалютою, розробляти та розгортати розумні контракти на базі EVM (Ethereum Virtual Machine), взаємодіяти з розумними контрактами інших користувачів. Оскільки такий алгоритм не задовольняє вимогам більшості корпоративних проектів на базі Ethereum Blockchain, був проведений порівняльний аналіз найпопулярніших алгоритмів консенсусу і на основі результатів цього аналізу проведена оптимізація роботи приватного блокчейн за допомогою вибору алгоритму консенсусу.

Стаття присвячена розробленню алгоритму формування та реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я України. Досліджено впроваджені проекти, які позиціонуються як приклади державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я в Україні та проекти державно-приватного партнерства, які перебувають на етапі впровадження. Визначено етапи формування те реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Обгрунтовано, що найпоширенішими формами реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні є спільна діяльність, концесія та оренда. Проаналізовано кількість проектів державно-приватного партнерства за галузями в розрізі регіонів України. Досліджено властивості та відмінності форм реалізації проектів державно-приватного партнерства. Охарактеризовано місце держави в реалізації різних форм проектів державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що держава як партнер в проекті державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я приймає різну участь, від повноцінного суб’єкта управління до орендодавця. Сформульовано напрями, в яких доцільно трансформувати систему державного управління в галузі охорони здоров’я.

Мета: розглянути можливість інвестування в університетські клініки на основі використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів із державно-приватного партнерства та менеджменту. Результати. Обмеження фінансових ресурсів в охороні здоров’я зумовило потребу інвестувань в університетські клініки та необхідність пошуку нових, ефективних форм реалізації інвестиційної діяльності. У статті розглянуто можливість інвестування в університетські клініки на основі використання механізму держав­но-приватного партнерства. При переході університетської клініки на роботу на принципах державно-приватного партнерства змінюється статус клініки, вона стає юридично і господарсько самостійним закладом, у якому управління переходить до приватного інвестора, але сама клініка залишається у державній власності. Інвестування реалізується на основі договору і програм із визначенням прав та обов’язків партнерів. Запропоновано алгоритм реалізації проекту державно-приватного партнерства, який забезпечує інвестування і формування сучасних клінічних баз університетів, розвиває бізнес-процеси, що залучають ресурси приватного інвестора і підвищують ефективність роботи університетської клініки. Висновки. У статті визначені вектори інвестування в університетські клініки через механізми державно-приватного партнерства, а також основні умови реалізації ДПП в університетських клініках.

Розроблено методику візуалізації інформації, яку отримують внаслідок оброблення експертних оцінок якості програмного забезпечення (ПЗ) за різними критеріями його оцінювання з використанням пелюсткових діаграм. Встановлено, що під візуалізацією результатів експертного оцінювання якості ПЗ розуміють подання інформації у графічному вигляді для максимальної зручності її розуміння та швидкого сприйняття, а також надання оглядової та зрозумілої форми будь-якому об'єкту, процесу чи явищу. Запропоновано критерії оцінювання якості ПЗ та їхні вагові коефіцієнти для кожного з експертів, які забезпечують достовірне подання наявного стану процесу розроблення ПЗ, правильне розуміння суті проблем, що можуть виникнути на будь-якому етапі реалізації програмного проекту, і точні характеристики їх складових. Розроблено алгоритм розрахунку площ секторних пелюстків у полярній системі координат, за допомогою яких можна обчислити і оцінити відносну якість ПЗ за відповідними критеріями. Визначено підсумкові комплексні показники якості ПЗ для кожного з експертів і узагальнений комплексний показник його якості. Розроблено алгоритм розрахунку площі пелюсткової діаграми у полярній системі координат, який дає змогу визначити ту частину якості ПЗ за всіма критеріями, яку маємо на даний момент за оцінками одного з експертів, а також ту частку якості ПЗ, яку ще потрібно досягти для стовідсоткової її повноти. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації щодо використання розробленої методики візуалізації інформації.

Взаємозв’язок стратегії підприємства і факторів успішного впровадження проектів на підприємстві та в першу чергу сумісності параметрів проектів із внутрішнім середовищем підприємства апріорі необхідні. Процес формування портфеля проектів досить складний, тому доцільно розглянути загальну математичну постановку задачі формування портфеля проектів і визначити основні концепції, у межах яких слід виконувати основне завдання даного дослідження.Метою дослідження є отримання загальнодоступного алгоритму оптимального відбору проектів у портфель підприємства, які будуть задовольняти його загальну стратегію розвитку і не конфліктувати з тим набором ресурсів, який уже існує. У ході виконання поставлених завдань застосовано наукові методи: порівняння, узагальнення, математичного та системного аналізу, математичної подібності й моделювання. Інформаційною основою дослідження стали авторські доробки, що стосуються портфельного аналізу.Проаналізовано стан інструментів і механізмів стратегічного управління на виробництві в умовах конкурентної боротьби і розвитку підприємства. Виявлено, що на сьогоднішній день існує безліч методів відбору проектів, але, з одного боку, всі вони неповні, з іншого – мають досить складний математичний апарат, що робить його не доступним для широкого застосування, тому отримання простого підходу вкрай необхідне.Запропоновано алгоритм аналізу потенційних проектів з метою їх відбору у портфель підприємства і подальшої реалізації. Запропоновано враховувати існуючі ресурси підприємства і його поточні стратегії.Застосування даного алгоритму дозволяє послідовно аналізувати проекти із метою виявити можливості їх реалізації на конкретному підприємстві з урахуванням стану ресурсів підприємства, погоджувати план реалізації портфеля проектів із планами підприємства на різних рівнях планування, відбирати найперспективніші проекти для реалізації відповідно до певної стратегії розвитку.Новизна досліджень полягає в спробі розширити коло параметрів підприємства, які повинні бути включені у вимоги щодо відбору проектів і дозволять максимально точно відобразити початковий стан підприємства. На основі запропонованого алгоритму в подальшому заплановано розробити математичну модель формування портфеля, у якій будуть виділені основні параметри, необхідні для проведення комплексного аналізу та оцінки портфеля підприємства. Запропоновано параметри стратегії підприємства, які дозволяють системно оцінити можливість реалізації його портфеля. Із застосуванням даних показників оцінено реалізацію портфеля проектів на рівні планування діяльності функціональних підрозділів.

Анотація. На даний час тестування програмного забезпечення є одним із основних етапів забезпечення контролю його якості та ефективності використання. Перехід на автоматизацію дозволяє скоротити час тестування і значно прискорити цій процес. Система, яка пропонується для реалізації, дозволить швидше та якісніше виконувати автоматизовані тести. Метою роботи є реалізація системи автоматизованого тестування веб-платформ із використанням мови програмування Java та інструменту Selenium, з підтримкою усіх популярних браузерів і операційних систем. Для досягнення основної мети пропонується вирішити наступні завдання: дослідити аналоги систем автоматизованого тестування; реалізувати метод автоматизованого тестування веб-платформ із використанням мови програмування Java та інструменту Selenium; розробити алгоритм запуску тестів в рамках системи для різних браузерів та операційних систем; навести метод автоматизованого тестування із використанням Maven та Selenium Web Driver та результати тестування системи в порівнянні з аналогами. Наукова новизна. Авторами пропонується застосовувати загальний фреймворк автоматизованого тестування, як систему, набір умов, концепцій та практик, спрямованих на перевикористання, зменшення витрат на підтримку, підвищення надійності, швидкості та якості виконання тестів, включаючи його використання широким колом фахівців, включаючи розробників та спеціалістів з ручного тестування. Висновком, у роботі є те, що структура тестів реалізована за допомогою анотацій, що є зрозумілою для користувача та інформує систему про призначення поміченого коду. Окрім цього, при запуску та виконанні автоматизованих тестів за допомогою TestNG, використовується багатопотоковість, яка дозволяє одночасно виконувати декілька тестів. Перевагою системи є: підтримка різних браузерів та операційних систем; кращі швидкісні характеристики; детальна система звітів за результатами тестувань; умовна безкоштовність та реалізація проекту з відкритим вихідним кодом.

Статтю присвячено методологічним аспектам оцінювання економічної доцільності інвестицій у соціально-економічний розвиток персоналу, яка визначається високим рівнем їх окупності і потребує оп-тимізації інвестиційних потоків підприємства. Визначено, що загальними цілями розвитку персоналу є ство-рення умов для стимулювання розкриття потенціалу працівників і забезпечення високої вмотивованості щодо досягнення поставлених завдань. Показано, що особливістю сучасних підходів до розвитку персоналу є завдан-ня творчої імплементації у реальну комерційну практику існуючих та безперервної генерації нових знань. Зміни в економічних системах постіндустріального етапу ставлять до персоналу вимоги знання інноваційних техно-логій, здатності розробляти та впроваджувати нові проекти. Водночас соціальна позиція визначає місце працівника в системі управлінських відносин, залежить від його функціональних обов’язків і професійно-кваліфікаційної характеристики. Ефективне інвестування у соціально-економічний розвиток передбачає вит-рати на навчання, охорону здоров’я, виховання і підвищення лояльності працівників до підприємства. Однак кадрова політика більшості підприємств націлена виключно на зменшення витрат, а система мотивації зво-диться до процедури оплати праці. Оцінювання потреби в розвитку персоналу є підґрунтям виявлення причин-но-наслідкового зв’язку між запланованими навчальними програмами і набутим у результаті їх реалізації соціально-економічним ефектом, що дозволяє включати планування розвитку персоналу в загальну стратегію розвитку підприємства. Запропонований поетапний алгоритм аналізу дозволяє як точно і неупереджено врахувати загальну ефективність інвестицій у соціально-економічний розвиток персоналу, так і об’єктивно оцінити кожну зі складових проекту на відповідність цілям розвитку підприємства і окремих працівників. По-дальші дослідження пропонується спрямувати на аналіз впливу окремих напрямків соціально-економічного розвитку на рівень забезпечення соціальної безпеки підприємства.

Основою якісної організації освітнього процесу будь-якого навчального закладу, особливо закладу вищої освіти є розклад навчальних занять. Якість підготовки спеціалістів в значній мірі залежить від методично правильного сформованого розкладу навчальних занять. Розклад навчальних занять та екзаменів є одним з найбільш відповідальних, трудомістких та стомлюючих завдань планування освітнього процесу [1]. Дослідники доклали значних зусиль для розробки універсальної автоматизованої системи керування процесом формування розкладу навчальних занять. Однак на сьогоднішній день немає ідеального рішення цієї проблеми, тому що ми повинні враховувати численні параметри та обмеження. Жодна з раніше розроблених систем не є універсальною і не може задовольнити потреби всіх вищих навчальних закладів. Більшість систем використовують велику кількість вхідної інформації, що зберігається в базах даних. За допомогою складних алгоритмів на основі аналізу вхідної інформації складається розклад. Однак підсумковий графік не завжди ідеальний і може потребувати багато ресурсів та часу. Розклад повинен задовольняти інтереси всіх учасників процесу [2]. Для розробки такої системи потрібно якісно розподілити роботи між виконавцями. Створення, будь-якого проекту завжди починається з його плануванням. Для виконання цих завдань уже давно багато компаній використовують системи управління проектами, які дозволяють ставити певні завдання, визначати людей, слідувати за процесом виконання завдань та виділенням необхідних ресурсів. Завдання управління проектом програмного забезпечення може бути надзвичайно складним, виходячи з багатьох особистих, командних та організаційних ресурсів. Якість програмного продукту залежить від процесу завершення проекту. Час затримок у проекті з розробки програмного забезпечення та низька продуктивність, як правило, впливають на кінцевий результат. Останнім часом еволюція інструментів управління проектами як для програмних, так і для непрограмних додатків прискорюється швидкими темпами, а кількість доступних продуктів значно зросла. Щодня розробляється багато інструментів та програмного забезпечення для управління проектами, які допомагають менеджерам автоматизувати адміністрування окремих проектів або груп проектів протягом їх життєвого циклу [3].