Journal articles on the topic 'TDF- характеристики'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: TDF- характеристики.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 27 journal articles for your research on the topic 'TDF- характеристики.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Berestenko, V. V., and S. P. Onyshchenko. "ІМОВІРНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ ДОСТАВКИ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 118–28. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.10.
Full textAbstract:
Вступ. Щорічне зростання обсягу мультимодальних перевезень зумовлює привабливість такого сегменту ринку транспортних послуг, тому значна кількість компаній готова нині надати послуги мультимодального перевезення, що зумовлює, з одного боку, високий рівень конкуренції у цьому секторі ринку, з іншого – високі вимоги вантажовласників. Тому для забезпечення конкурентоспроможності мультимодальних операторів потрібні значні зусилля та високий рівень сервісу. Метою дослідження є формування множини показників оцінки ймовірнісних характеристик мультимодальних доставок для забезпечення всебічної оцінки варіантів доставки у процесах оптимізації та/або відбору. Результати. В рамках цього дослідження запропоновано показники оцінки ймовірнісних характеристик мультимодальної доставки – надійності та можливого збільшення часу. Для оцінки характеристик мультимодальної доставки пропонується використовувати сітковий графік, який надає сукупність та логічну послідовність операцій, які пов’язані з мультимодальною доставкою, як основних, так і додаткових. Кожна операція транспортно-технологічного процесу, у тому числі й операції критичного шляху в рамках сіткової моделі, характеризується імовірнісною природою їхньої тривалості. Проведено статистичні дослідження поведінки окремих операцій транспортно-технологічного процесу в рамках мультимодальної доставки, обґрунтовано нормальний закон розподілу, що підтверджує результати інших досліджень з цього напряму. Методи оцінки враховують різні підходи до визначення планового часу виконання операцій (середнє значення або значення, гарантоване з певною ймовірністю), а також можливість оцінки заданого рівня ймовірності розгляду значень часу виконання операцій. Висновки. У сукупності з основними характеристиками доставки – вартості та часу – запропоновані характеристики формують базу оцінки альтернативних варіантів доставки. Зміна хоча б одного елемента в мультимодальній доставці призводить до зміни характеристик усієї доставки. Це використовується для коригування варіантів у процесі пошуку того, який би відповідав вимогам, що висуваються до доставки.
2
Berestenko, V. V., and S. P. Onyshchenko. "СТРУКТУРА Й ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ ДОСТАВКИ З ПОЗИЦІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 82–93. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.08.
Full textAbstract:
Вступ. Найближчий час – це період цифровізації транспортної логістики та ланцюгів постачань, що вимагає специфічної структуризації й моделювання тих об’єктів і процесів, які раніше не досліджувалися із цієї точки зору. Це є першим етапом руху в бік цифровізації, сутність якого – стандартизація структур не тільки документів, а й об’єктів і процесів. Для цифровізації мультимодальних доставок необхідна чітка ідентифікація структури й характеристик мультимодальної доставки, тобто формування системної моделі такої доставки. Це, у свою чергу, дасть змогу розглядати доставку не тільки локально в рамках певних цифрових рішень, а й інтегровано множину доставок мультимодального оператора з метою пошуку джерел підвищення ефективності, наприклад, на базі використання ефекту синергізму. Метою дослідження є формування системного уявлення мультимодальної доставки з урахуванням різних її аспектів, установлення основних характеристик доставки як інтегральних величин на базі її системного уявлення. Результати. Ідентифікована структура мультимодальної доставки відповідно до багатоаспектного погляду на неї. Як утворювальний елемент для подальшого дослідження з урахуванням специфіки цифровізації обрана «операція» транспортно-технологічного процесу, яка може бути виконана різними суб’єктами транспортного ринку. Побудовано основні можливі варіанти фізичного переміщення вантажу та пунктів змін транспортного засобу. Послідовність операцій пропонується уявляти у вигляді сіткової моделі, яка дає змогу з урахуванням основних характеристик кожної операції – часу, вартості й надійності – визначати підсумкові характеристики доставки в цілому. Запропоновано два підходи до визначення надійності доставки залежно від наявної статистичної інформації. Висновки. З урахуванням характеристик кожної компоненти альтернативного варіанта доставки формуються його підсумкові показники – вартість, час і надійність, які є базою для прийняття рішення щодо вибору відповідного варіанта. Зміна хоча б одного елемента в цій системі призводить до зміни характеристик усієї доставки. Це використовується для коригування варіантів у процесі пошуку того варіанта, який би відповідав вимогам, що висуваються.
3
Fedoniuk, V. V., V. V. Ivantsiv, and M. A. Fedoniuk. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19, НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО РУХУ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН У М. ЛУЦЬКУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.14.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.
4
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin, and O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
5
Kis, I. R. "МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ НА ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Transport development, no. 4(11) (January 13, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.02.
Full textAbstract:
Вступ. Проблематиці ризик-менеджменту та управління екологічними ризиками й ризиками проєктів присвячено багато наукових праць, з огляду на високий рівень актуальності питання. Реалізація методів і моделей ризик-менеджменту екологічних ризиків проєктів транспортних підприємств передбачає опрацювання чіткої послідовності дій і виконання завдань, що комплексно її формують. З огляду на зміни інструментарію управління екологічними ризиками проєктів транспортного підприємства та його механізму, виникає необхідність уточнення й формалізації особливостей функціонування та складників. Мета. Опрацювання механізму та практичних засад управління екологічними ризиками проєктів транспортного підприємства задля структуризації процесів і підвищення ефективності менеджменту. Результати. У роботі розглянуто й проаналізовано вплив характеристик проєкту транспортного підприємства (наявність чи відсутність проєктного офісу на транспортному підприємстві; рівень проєкту; масштаб проєкту; терміни реалізації проєкту; рівень учасників проєкту; характер поставленого завдання в проєкті; причина виникнення проєкту) на розподіл службових обов’язків щодо ризик-менеджменту. Наведено механізм ризик-менеджменту проєктів транспортного підприємства із зазначенням структурних компонентів. Висновки. Опрацьовано методичні засади управління ризиками проєктів транспортних підприємств щодо взаємозв’язків між характеристиками проєкту й наявністю ризик-менеджера як члена команди проєкту чи відповідальністю менеджера проєкту за управління проєктними ризиками. Визначено систематизовані елементи механізму ризик-менеджменту транспортного підприємства, серед яких – зміст системи, узагальнена мета системи, основні принципи системи, об’єкти системи, суб’єкти системи, інструменти ризик-менеджменту, результат. На наш погляд, з огляду на перехід до циркулярної економіки, доцільним є врахування її принципів (обґрунтованість, прозорість, легітимність, адекватність, контрольованість, логічність і проактивність, структурна довершеність) у механізмі ризик-менеджменту проєктів транспортного підприємства.
6
Gryshchuk, О. K., А. V. Petryk, and Y. V. Yerko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МИТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ МІЖНАРОДНОГО СПРЯМУВАННЯ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 143–55. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.12.
Full textAbstract:
Вступ. Критичний аналіз літературних джерел свідчить про тенденції стабільного розвитку інтеграційних процесів у міжнародних виробничих структурах. Збільшення обсягів виробництва промислових товарів і харчової продукції вимагає створення нової та інтенсивного використання наявної інфраструктури виробничих формувань. Тому розробка конкурентоздатної митно-логістичної системи для обслуговування зовнішньоторговельних вантажопотоків є одним з головних завдань відповідних державних та комерційних структур. Мета. Особливість виконання зростаючих обсягів експортних та транзитних перевезень вантажів полягає у необхідності залучення до організації зовнішньоторговельних поставок потужних транспортних вузлів із відповідним інфраструктурним забезпеченням. З урахуванням специфіки розвитку економічних інтеграційних процесів таким можливостям відповідають морські торговельні порти. А інтенсивне використання наявної та створення новітньої інфраструктури суб’єктів господарської діяльності вимагає розробки технологічних і структурних засад для удосконалення перевезень зовнішньоторговельних вантажів. У статті досліджується методологія формування інфраструктури митно-логістичних систем експортного спрямування з урахуванням оцінки конкурентоздатності транспортних послуг. Результати. Розробка та практичне використання методів формування виробничої інфраструктури в транспортних вузлах ґрунтуються на засадах економічної інтеграції та удосконалення перевізних процесів. З’ясовано, що для транспортних вузлів важливою характеристикою є дотримання термінів накопичення та переробки імпортно-експортних вантажів. А із ускладненням завдань транспортного та митно-логістичного обслуговування виникає необхідність формування раціональної інфраструктури транспортних систем. Запропонована методологія формування інфраструктури транспортних вузлів дає можливість визначити шляхи інтенсивного використання наявних та створення перспективних виробничих потужностей митно-логістичних систем за умови оптимального розподілу матеріальних ресурсів. Висновки. В процесі проведення дослідження отримано нові результати для удосконалення методології формування митно-логістичної інфраструктури в транспортних вузлах. На підставі основних положень теорії системного аналізу отримано нові та доповнено наявні результати взаємодії окремих структурних елементів виробничих формувань міжнародного спрямування. Із використанням методу імітаційного моделювання розраховані інтегральні показники якісного транспортного обслуговування на прикладі експортних вантажопотоків. Проведене дослідження може бути корисним для підвищення ефективності транспортного обслуговування вантажопотоків у міжнародних виробничих структурах.
7
Kurnosenko, D. V., V. P. Savchuk, and E. V. Bilousov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХАРАКТЕРИСТИК МАСЛЯНИХ ФІЛЬТРІВ ТИПУ «SPIN-ON» НА РОБОЧІ ПАРАМЕТРИ МАСЛЯНОЇ СИСТЕМИ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 52–64. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.05.
Full textAbstract:
Вступ. Шляхом підвищення ефективності високообертових дизельних двигунів (ВОД) є оптимізація роботи елементів системи мащення – зменшення насосних витрат. Підвищені витрати на привід масляних насосів пов’язані з роботою двигуна на високов’язких маслах, роботою непрогрітого двигуна й експлуатація двигуна із забрудненим масляним фільтром. На ступінь забруднення моторного масла впливає режим роботи дизельного двигуна, кліматичні умови експлуатації, якість дизельного палива, марка застосовуваного моторного масла. Мета. Стаття присвячена стендовим дослідженням робочих параметрів масляних фільтрів і їх впливу на експлуатаційні показники масляного насоса в широкому діапазоні частот обертання. Результати виконаних досліджень наведено у вигляді графічних залежностей. У статті представлено залежності витрати моторного масла в напірну магістраль, лінію зливу та значення продуктивності масляного насосу при використанні чотирьох різних моделей масляних фільтрів: ФМ 009-1012005, WL7133, SM 108 і M-019 (забруднений). Додатково отримано залежності тиску після масляного насоса, після масляних фільтрів і значення падіння тиску на масляних фільтрах від частоти обертання вхідного валу масляного насосу. Висновки. У статті після проведення експериментальних досліджень контуру подачі й очистки моторного масла системи мащення з використанням чотирьох моделей масляних фільтрів типу «spin-on» нами отримано графічні залежності витрати моторного масла масляним насосом до головної масляної магістралі й до лінії зливу. Додатково визначено вплив досліджуваних режимів на розподіл тиску моторного масла, що створюється масляним насосом, тиску в напірній магістралі, перепаду масляного тиску на досліджуваних масляних фільтрах і з урахуванням розрідження на лінії всмоктування. Представлені залежності дають можливість здійснити оцінку роботи запобіжного клапану масляної системи і стану фільтруючого елементу.
8
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova, and І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Full textAbstract:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.
9
Жуйкова, Маргарита. "Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 1 (June 30, 2018): 119–33. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.zhu.
Full textAbstract:
У семантиці багатьох прикметників – слів, що характеризують різні властивості предметів, значне місце належить ознакам, які людина отримує через органи сприйняття. У психолінгвістичному дослідженні, проведеному з носіями російської мови, була виявлена значна група іменників (більше ніж 7,6 тисяч одиниць), які безпосередньо пов’язані з тим чи тим відчуттям (слухом, зором, нюхом, смаком чи дотиком). Серед них близько 100 прикметників, на думку опитаних, називають такі ознаки, які мовці сприймають на дотик (температурні параметри предметів, фактура їхньої поверхні, консистенція, наявність чи відсутність вологи тощо). Мета нашого дослідження полягає у виявленні кореляцій між даними, які було отримано в психолінгвістичному експерименті, та лексикографічному описі відповідних прикметників, здійсненому традиційними лінгвістичними прийомами. Ми залучали інформацію переважно із різних словників російської мови, доповнюючи її даними із лексикографічних джерел англійської, української, польської та італійської мов. Докладно обстежено тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні. Загальний висновок полягає в тому, що лексикографи здебільшого ігнорують згадку про канал перцептивної інформації, часто використовуючи в тлумаченнях синоніми чи внутрішні відсилки. Це робить лексикографічний опис прикметників малоінформативним, не відбиває психолінгвальної реальності, не дає уявлення про ту значну роль, яка належить перцептивному компоненту в семантичному навантаженні прикметників.
Література
References
Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. Москва: Из-во МГУ, 1973.
Кузнецов А.М. Некоторые теоретические проблемы семантики последних десятилетий // Лингвистические исследования в конце ХХ века: Сб. обзоров. Москва, 2000. С. 173–185.Колбенева М. Г., Александров Ю. И. Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингво-психологический словарь. Москва: Языки славянских культур, 2010.
Лаенко Л. В. Перцептивный признак как объект номинации. Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005.
Селиверстова О. Н. Роль информантов в процессе семантических исследований // Психолингвистические проблемы семантики / Отв. ред. А. А. Леонтьев и А. М. Шахнарович. Москва: Наука, 1983. С. 256-267.
References (translated and transliterated)
Velichkovskiy, B. M., Zinchenko, V. P., Luriya, A. R. (1973). Psihologiya Vospriyatiya [Psychology of Perception]. Moscow: Moscow State University.
Kolbeneva, M. G., Aleksandrov, Yu. I. (2010). Organy chuvstv, emocii i prilagatelnye russkogo yazyka: Lingvo-Psihologicheskij Slovar [Organs of Senses, Emotions and Adjectives of the Russian Language]. Moscow: Yazyki slavyanskih kultur.
Kuznecov, A.M. (2000). Nekotorye teoreticheskie problemy semantiki poslednih desyatiletiy [Some theoretical problems of semantics of recent decades]. Lingvisticheskie Issledovaniya v Kontse ХХ Veka. Moscow, 173-185.
Layenko, L. V. (2005). Perceptivny Priznak kak Obyekt Nominatsii [Perception Feature as an Object of Nomination]. Voronezh: Voronezh State University.
Seliverstova, O. N. (1983). Rol’ informantov v processe semanticheskikh issledovanij [The informants’ role in the process of semantic study]. In: Psiholingvisticheskiye Problemy Semantiki, (pp. 256-267). A. A. Leontyev, A. M. Shahnarovich, (Eds.). Moscow: Nauka
Джерела
АСРЯ – Активный словарь русского языка. Отв. ред. акад. Ю. Д. Апресян. М.: Языки славянской культуры. Т. 1, 2014. Т. 2, 2014.
БАС – Словарь современного русского литературного языка в 17 т. М. – Л.: Из-во АН СССР, 1950-1967.
Дм. – Толковый словарь русского языка под ред. Д. Дмитриева. М.: Астрель. 2003.
Ефр. – Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка: Толково-словообразовательный. М.: Русский язык, 2000. Т. 1: А-О., Т. 2: П-Я. Режим доступа: http://efremova-online.ru/
МАС – Словарь русского языка. В 4-х томах / Под ред. А.П. Евгеньевой. М. : Русский язык, 1985-1988.
САР – Словарь Академии Российской, по азбучному порядку расположенный. В 6-и частях. СПб., 1806-1822.
СУМ – Словник української мови : в 11-ти т. К. : Наукова думка, 1970-1980.
ОШ – Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 4-е изд., дополн. М.: ООО «А Темп», 2006.
Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from http://www.collinsdictionary.com
Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
Hornby – Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. М.: Рус. язык, 1982.
Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from https://www.ldoceonline.com/
Zing – Zingarelli, Nicola. Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna, 1973.
Sources
Slovar sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka v 17 t. (1950—1967) M. L.: Iz-vo AN SSSR,Aktivnyj slovar russkogo yazyka. (2014). Yu. D. Apresyan, Ed. Moscow: Yazyki slavyanskoj kultury. V. 1, V. 2.
Tolkovyj slovar russkogo yazyka. (2003). D. Dmitriev, Ed. Moscow: Astrel.
Efremova T.F. (2000). Novyj slovar russkogo yazyka: Tolkovo-slovoobrazovatelnyj. Moscow: Russkiy Yazyk, 2000. T. 1: A-O. T. 2: P-Ya
Slovar russkogo yazyka. (1985-1988). V 4-h tomah. A.P. Evgeneva, Ed. Moscow: Russkij Yazyk.
Slovar Akademii Rossijskoj, po azbuchnomu poryadku raspolozhennyj. (1806—1822). 6 Volumes. S.-Petersburg.
Slovnyk ukrayinskoyi movy (1970-1980). 11 Volumes. Kyiv: Naukova Dumka.
Ozhegov S. I., Shvedova N. Yu. (2006). Tolkovyj slovar russkogo yazyka: 4-e izd., dopoln. Moscow: A Temp Ltd.
Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from: http://www.collinsdictionary.com
Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
Hornby — Hornby A. S. (1982). The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. Moscow: Rysskiy Yazyk.
Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/
Zing – Zingarelli, N. (1973). Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna.
10
Pizintsali, L. V., O. M. Shumylo, N. I. Aleksandrovska, O. I. Rossomakha, O. A. Rossomakha, and T. V. Rabocha. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ СУДНА." Transport development, no. 2(9) (August 12, 2021): 47–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.04.
Full textAbstract:
Вступ. Стрімкий розвиток світової економіки в останні десятиліття призвівдо значного скорочення життєвого циклу (ЖЦ) складних технічних систем, насам-перед морських суден. Нині в умовах широкого використання системного аналізу втеорії і практиці управління складною, багатокомпонентною системою, якою єсудно, виникають проблеми, пов’язані не тільки з властивостями складових час-тин судна, але і з закономірностями функціонування судна загалом – проблемамизабезпечення та управління ЖЦ судна. Як основна модель під час вирішення задачпідвищення ефективності експлуатації суден зазвичай використовується модельвизначення вартості ЖЦ судна. Використання цієї моделі необхідне для вирішення значного кола задач. Однак у зв’язку із значною тривалістю ЖЦ невизначеністьпараметрів моделі дуже висока, що призводить до значних похибок в розрахункуповної вартості. Запроваджене дослідження націлене на аналіз впливу геополітич-них подій на вартість основної експлуатаційної витрати моделі – вартість палива.Метою дослідження є аналіз впливу геополітичних подій на вартість осно-вної експлуатаційної витрати моделі вартості ЖЦ судна – вартість палива.Результати. У роботі проведено аналіз впливу геополітичних подій у світі навартість основної експлуатаційної характеристики ЖЦ суден – паливо-мастиль-них матеріалів. Основною метою оцінки впливу є уявлення на основі об’єктивнихподій та інформації, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення щодопроведення аналізу впливу. Оцінка впливу може бути виконана з різним ступенемглибини і деталізації з використанням статистичних методів.Висновки. У роботі проведено аналіз впливу геополітичних подій за останні50 років та перші три місяці 2021 року на ціну палива, що є основною експлуата-ційною складовою частиною вартості ЖЦ судна.
11
Kovtun, T. А., and D. K. Kovtun. "ЕКОЛОГІСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Transport development, no. 3(10) (November 18, 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.3-10.02.
Full textAbstract:
Вступ. Сталий розвиток є сучасною концепцію розвитку людства, що позво- ляє досягти гармонії в тріаді – економіка, екологія, суспільство. Досягти цілей сталого розвитку можливо лише завдяки проникненню екологічної парадигми у всі сфери життя людини, іншими словами, за умови загальної екологізації еко- номіки та суспільства. Логістика як область господарчої діяльності вносить свій негативний внесок у стан навколишнього середовища. Врахування екологіч- ного аспекту в логістиці призвело до виникнення таких понятть, як: екологісти- ка, екологістична система, екологістична послуга та екологістичний продукт. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності впровадження поняття «екологістичний продукт» та дослідженні його особливостей. Результати. У статті проаналізовано характеристики логістичної та екологістичної послу- ги; визначено властивості та структура екологістичного продукту; досліджено сутність екологічної цінності екологістичного продукту. Висновки. Зміна світо- глядної парадигми людства та її зміщення концепції сталого розвитку, яка базу- ється на конвергенції економічних, соціальних та екологічних цінностей, призвела до потреби екологізації багатьох видів господарчої діяльності людини, в тому числі логістики. Екологістика як еволюційний розвиток логістики, шо направ- лений на зменшення екодеструктивного впливу на довкілля, характеризується створенням екологістичних систем та наданням екологістичних послуг. Еколо- гістичну послугу доцільно розглядати як елемент екологістичного продукту, до складу якого також входять товар, вантаж та логістична послуга. Екологіс- тичний продукт має певну цінність для споживача. Особливістю екологістич- ного продукту є високий рівень екологічної складової цінності, яка формується протягом усього логістичного ланцюга та ланцюга створення цінності.
12
Melnikov, S. V. "СТРАТЕГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ПРОСТОРОВІЙ ДУОПОЛІЇ В УМОВАХ ТРАНСПОРТНОЇ МОНОПОЛІЇ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 9–21. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.01.
Full textAbstract:
Вступ. Уже протягом багатьох років економісти обговорюють переваги цінової та кількісної конкуренції на ринку олігополії. Нині можна стверджувати, що немає такого виду конкуренції, який мав би абсолютну перевагу. Залежно від характеристик ринків, що моделюються, оптимальним буде той чи інший вид конкуренції. Метою цієї роботи є аналіз стратегічної взаємодії у моделі просторової дуополії [8] в умовах продуктової диференціації, асиметрії розмірів ринків та транспортної монополії. З метою максимізації прибутку фірми спочатку вибирають місце розташування, а потім вид конкуренції – за Курно або Бертраном. Результати. Визначено, що транспортна монополія дискримінує фірми за їх взаємним розташуванням. Доведено, що у разі агломерації фірм транспортний тариф інваріантний щодо асиметрії ринків, продуктової диференціації та виду конкуренції. У разі дисперсії фірм транспортний тариф інваріантний тільки щодо асиметрії ринків. Знайдено, що оптимальний для фірм вид конкуренції визначається видом продуктової диференціації, а споживчі надлишки та суспільний добробут завжди вищі у разі конкуренції за Бертраном. У разі взаємозамінності фірми вибирають кількісну конкуренцію, у разі взаємодоповнюваності – цінову конкуренцію. Висновки. У роботі визначено відповідні стани рівноваги та проведено порівняльний аналіз місць розташування, прибутків, споживчих надлишків і суспільного добробуту. Доведено, що у разі досить високого рівня асиметрії агломерація на великому ринку є єдиною рівновагою Неша у чистих стратегіях, незалежно від виду конкуренції.
13
Mandryka, V. R., V. M. Krasnokutskyi, and O. O. Ostroverkh. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТРАКТОРІВ З ОБ’ЄМНИМ ГІДРАВЛІЧНИМ ПРИВОДОМ." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 60–72. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.06.
Full textAbstract:
Процеси, що виникають у трансмісіях тракторних агрегатів та самохідних сільськогосподарських машин за різних режимів руху і в процесі регулювання, характеризуються складними залежностями, які вивчаються аналітично або експериментально. Відомі різні способи отримання математичних моделей. Одним із них є класичний метод прямого опису. Іншим – використання пасивних і активних методів регресійного аналізу. Раціональним є використання обох методів, поєднання яких дає можливість отримати необхідну математичну модель. Об’ємний гідропривід (ОГП) все більше знаходить застосування в трансмі- сіях сучасних тракторів і самохідних сільськогосподарських машин. У наведеній статті розглядається математичний опис аксіально-поршневих гідромашин. Проведено дослідження перехідних процесів, їх оцінка проводилися для визна- чення навантажень, що виникають у трансмісії машини за ступінчастої зміни навантаження, передавального числа ОГП і постійної подачі палива під час роз- гону агрегату з місця. Режим розгону агрегату вивчався під час руху на оран- ці і на транспортних роботах для таких параметрів і таких початкових умов: швидкість обертання валу гідромотора і валу двигуна; крутний момент на валу двигуна; Крюкова навантаження; тиск у напірній магістралі ОГП. Враховано динамічні характеристики гідромашин, витоку рідини і її пружні властивості, а також змінні значення ККД гідроприводу. Результати моделювання зіставлені з експериментальними дослідженнями. Як об’єкти дослідження використовува- лися: макет гусеничного трактора Т-150Е з незалежними повнопотоковий ОГП лівого і правого бортів; макет колісного коренезбирального комбайна з незалеж- ними ОГП бортів задніх ведучих коліс. Залежно від режимів роботи за несталого руху можливі такі варіанти управління, що забезпечують високу швидкодію за деякого рівня динамічних навантажень або мінімальні динамічні навантаження, коли часовий чинник не є превалюючим. Перспективним є й оптимальне управлін- ня, коли у функцію мети включені додаткові параметри.
14
Khabutdinov, R. A., and T. O. Kostiuk. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ." Transport development, no. 2(9) (August 12, 2021): 78–88. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.06.
Full textAbstract:
Автопоїзди, що використовуються для виконання міжнародних вантажнихперевезень, нині являють собою широкий модельний ряд автомобільної техніки,який постійно оновлюється і до якого висувається низка вимог (ресурсозбережен-ня, екологічність, паливна економічність тощо). У процесі обґрунтування оновлен-ня парку автопоїздів необхідно враховувати велику різноманітність їх конструк-тивних параметрів та широкий діапазон дорожніх умов перевезень. До того ждуже капіталоємний, наукоємний процес оновлення парку має відповідати кон-цептуальній ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресур-созбереження (ІЕТЕРЗ) на автотранспорті. Наявні методи аналізу ефективностіта вибору рухомого складу, які використовуються для вирішення задач організаціїміжнародних автомобільних перевезень, не забезпечують технологічно-інновацій-ні проєкти транспортних процесів і не відповідають концепції ІЕТЕРЗ, тому щовони базуються на розрахункових схемах віртуального транспортування ванта-жів і пасажирів. Крім того, в цих схемах враховуються нематеріальні вимірювачірезультатів перевезень – тоннокілометр або пасажирокілометр. Тому для подо-лання вказаних принципових недоліків наявної теорії організації автомобільнихперевезень і забезпечення концептуального підходу до оновлення парку автопоїздіввикористані принципи, розрахункові схеми і математичні моделі теорії енерго-ресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу і технологічних процесівавтомобільних перевезень (ЕРЕАТПАП), яка розроблена на кафедрі транспортнихтехнологій Національного транспортного університету.У статті показані результати моделювання та аналізу впливу зміни деякихконструктивних параметрів автопоїзда як ресурсно-технічного засобу тран-спортного виробництва на його транспортну енергоефективність, а такожвиявлена перспективність практичної реалізації на автотранспорті концепту-альної ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресурсозбереження (ІЕТЕРЗ), яка може бути використана для обґрунтування оновлення паркурухомого складу.Метою роботи є представлення результатів проведення моделювання таотримання кількісних характеристики впливу зміни деяких конструктивнихпараметрів автопоїзда на показник його транспортної енергоефективності.Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів.
15
Sukmaniuk, V. M. "ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ЗАЛІЗНИЧНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 17–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.02.
Full textAbstract:
Вступ. В умовах обмеженого фінансування, породженого складною еконо- мічною ситуацією в країні, зростає актуальність і важливість застосування будь-яких форм партнерства держави і приватних підприємств у галузях, які відносяться до державної монополії та виконують значне соціальне наванта- ження. Мета. Метою статті є уточнення сутності поняття «державно- приватне партнерство» з урахуванням його визначальних характеристик та розроблення підходу до формування економіко-правової моделі державно-при- ватного партнерства, що забезпечує прискорений та ефективний розвиток залізничної інфраструктури в умовах складної загальноекономічної ситуації в країні та обмеженого фінансування стратегічно важливих галузей. Резуль- тати. До трактувань дефініції «державно-приватне партнерство» внесено принципові доповнення, що характеризують відмінності такого партнерства від інших випадків взаємодії держави з інвесторами та приватними підпри- ємцями. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного парт- нерства як єдиного шляху забезпечення прискореного розвитку стратегічних галузей та отримання позитивного ефекту від реалізації суспільно значущих проєктів. Здійснено варіантний аналіз і запропоновано економіко-правову модель розвитку залізничної галузі у формі державно-приватного партнерства шляхом ведення державним підприємством та інвестором спільної діяльності без створення юридичної особи. Підкреслено соціальну спрямованість проєкту з розвитку залізничної інфраструктури та досягнення балансу розподілення вигод і ризиків між його учасниками. Висновки. Запропонований варіант парт- нерства державного підприємства і приватного бізнесу, в основі якого лежить спільна діяльність без створення юридичної особи, дасть змогу залучити значні кошти вітчизняного інвестора для суттєвого збільшення провізної спромож- ності залізниці на перевантаженій дільниці, що матиме соціальний та низку інших позатранспортних ефектів, а також сприятиме отриманню очікуваних вигод кожним учасником спільного проєкту.
16
Bakulich, O. O., E. S. Samoylenko, and V. O. Holodenko. "МЕНЕДЖМЕНТ МОДЕЛЮВАННЯ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ВУЛИЧНИХ КАНЬЙОНІВ ПІД ЧАС УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМ СТАНОМ МЕГАПОЛІСУ." Transport development, no. 4(11) (January 13, 2022): 7–15. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.01.
Full textAbstract:
Вступ. В умовах швидкої урбанізації зростає частка людей, що живуть у мегаполісах. Міський розвиток створює власний мікроклімат і свою неповторну циркуляцію повітряних мас. Автомобільний транспорт є найбільшим забруднювачем міста, кількість якого з роками зростає, особливо в сучасних умовах, коли він став більш доступним. У результаті цього його вплив на здоров’я людини стає відчутнішим. Міські каньйони є основною функціональною одиницею мегаполісу. Вивчення впливу міських каньйонів на екологічну ситуацію в умовах щільної забудови мегаполісу є надзвичайно актуальним завданням. Моделювання полів забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій є надзвичайно складним завданням, оскільки структура міського розвитку нерівномірна. У зв’язку з цим у статті представлено безліч елементарних фрагментів – вуличних каньйонів з відповідними просторово-геометричними характеристиками. Практичне значення результатів полягає в оцінці та прогнозуванні стану атмосферного повітря в міських каньйонах. Мета. Метою роботи є моделювання й оперативна оцінка концентрації забруднюючих речовин вуличних каньйонах у проектах екологічного менеджменту мегаполісу. Результати. На основі запропонованої моделі визначено динаміку рівня забруднення атмосферного повітря міст транспортними потоками, установлено періоди доби, коли концентрація забруднюючих речовин досягає критичного рівня, перевищуючи гранично допустимі значення. Висновки. Запропонована модель дасть змогу моделювати рівень забруднення вуличних каньйонів міст, а також визначати критичні значення інтенсивностей транспортних потоків, при яких концентрація забруднюючих речовин перевищуватиме гранично допустимі значення. Отримані результати можуть бути використані для побудови прогнозу щоденного забруднення екосистем придорожнього простору й управління екологічним станом мегаполісу.
17
Kovtun, T. А. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКУ ОКУПНОСТІ ПРОЄКТУ ЕКОЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 30–41. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.03.
Full textAbstract:
Вступ. Збереження навколишнього середовища натепер є однією з найважли- віших, невідкладних і всеосяжних проблем, від якої залежить майбутнє людства й життя на планеті в цілому. Логістика як область практичної діяльності вно- сить свій негативний внесок у стан навколишнього середовища. Останнім часом як сучасна концепція логістики застосовується екологістика, яка сприяє запобі- ганню та ліквідації наслідків негативного екодеструктивного впливу на довкілля завдяки трансформації логістичних систем. Метою статті є дослідження впли- ву змін у структурі й тривалості життєвого циклу проєкту екологістичної сис- теми, що зумовлені екологічною орієнтованістю такого типу проєктів, на оцінку ефективності проєкту за допомогою критерію ефективності – дисконтованого строку окупності. Результати. Досліджено специфічні особливості життєво- го циклу проєкту екологістичної системи. Розроблено модель життєвого циклу проєкту екологістичної системи, в якій відбито зв’язки між часовими інтерва- лами й притоками й відтоками грошових коштів, що відповідають етапам фаз життєвого циклу проєкту. Запропоновано математичну формулу для розрахунку дисконтованого строку окупності проєкту, яка враховує специфічні особливості формування потоків грошових коштів окремих фаз життєвого циклу проєкту екологістичної системи. Застосування формули можливе в разі виконання умови сталості потоків етапів експлуатаційної та регенеративної фаз, що відповідає умовам невизначеності під час прогнозування потоків грошових коштів на почат- ку проєкту. Висновки. Екологістична система має специфічні характеристики, що відрізняють її від логістичної системи. Зокрема, життєвий цикл проєкту екологістичної системи містить екологоорієнтовані фази, протягом яких здій- снюються заходи, спрямовані на збереження та відновлення екосистеми. Модель життєвого циклу проєкту екологістичної системи містить п’ять фаз: передін- вестиційну, інвестиційну, експлуатаційну, регенеративну й ревіталізаційну, що протікають упродовж шести часових інтервалів. Кожному часовому інтервалу відповідають потоки грошових коштів певних фаз. Представлено модель жит- тєвого циклу, яка враховує притоки й відтоки грошових коштів протягом часових інтервалів. Оцінка ефективності проєкту здійснюється за допомогою показ- ника дисконтованого строку окупності з урахуванням специфічних особливостей потоків грошових коштів упродовж життєвого циклу екологістичної системи.
18
Petrenko, O. I., and M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.
Full textAbstract:
Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.
19
Protsenko, V. O., V. O. Nastasenko, M. V. Babii, and A. O. Bilokon. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВАЖІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 78–90. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.08.
Full textAbstract:
Вступ. Досконалість конструкції будь-якої машини залежить від здатнос- ті зберігати стабільність технічної характеристики протягом усього періоду експлуатації. Особливого значення це набуває для рульових машин, від збережу- ваності яких залежить, зокрема, безпека мореплавства. Мета роботи – аналіз перспектив удосконалення важільних механізмів рульових машин плунжерного типу з точки зору підвищення структурної досконалості та зниження наван- тажуваності деталей. Результати. Показано, що еволюція важільного механіз- му рульових машин плунжерного типу відбувалась у напрямі зниження кількості надлишкових зв’язків. Механізм машини Р-18 має q = 26 надлишкових зв’язків, механізм ГРМ YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 має q = 20, машини HATLAPA R4ST-1000 – q = 16. Підвищення структурної досконалості механізмів ГРМ від- бувалось шляхом зміни призначення, конструкції та згодом відмови від напрям- ної балки. У машині Р-18 основним її призначенням є розвантаження плунжера. На несівну спроможність балки значний вплив має величина зазору в її сполучен- ні з опорою плунжерів. За відсутності зазору напрямна сприймає 92,3% попере- чного навантаження. У разі його збільшення до 0,25 мм напрямна сприйматиме вже 56,2% поперечного навантаження, а в разі подальшого збільшення зазору до 0,50 мм сприймає тільки 20% поперечного навантаження. Інша конструкція ГРМ – YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 зберегла напрямну як елемент, що унеможливлює поворот плунжерів навколо власної осі, її жорсткість достат- ня для сприяняття максимум 7% поперечного навантаження. Машина HATLAPA R4ST-1000 зовсім не містить напрямної, тобто 100% поперечного навантажен- ня сприймають плунжери. Показано, що кількість надлишкових зв’язків у меха- нізмі чотириплунжерної рульової машини можна зменшити до 6, що означає досягнення за критерієм мінімізації їх кількості глобального екстремуму параме- трів. Висновки. За критеріями структурної досконалості та навантаженості плунжерів поперечною силою, застосований у всіх сучасних ГРМ плунжерного типу тангенсний механізм досяг екстремуму свого розвитку, тому перспектива підвищення технічного рівня рульових машин плунжерного типу знаходиться в площині застосування іншого типу механізму для перетворення поступального руху плунжерів в обертальний рух румпеля.
20
Melnikov, S. V. "КОНКУРЕНЦІЯ ЗА КУРНО ТА БЕРТРАНОМ В УМОВАХ ПРОСТОРОВОЇ ДУОПОЛІЇ З АСИМЕТРИЧНИМИ РИНКАМИ." Transport development, no. 3(10) (November 18, 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.3-10.01.
Full textAbstract:
Вступ. Після появи знаменитих робіт Курно і Бертрана економісти ось уже більше ста років порівнюють між собою переваги кількісної (за Курно) та ціно- вої (за Бертраном) конкуренції. У класичній моделі дуополії цінова конкурен- ція знижає ціни до рівня граничних витрат (парадокс Бертрана). Споживачі від цього виграють, а фірми отримують мінімальний прибуток. Тому в рамках класичної моделі фірми вважають за краще кількісну конкуренцію. Подолати парадокс Бертрана можливо за умови введення в модель інших характеристик реальних ринків, а саме: продуктової диференціації, динамічної взаємодії фірм, обмеження виробничих потужностей, просторового розташування фірм, тощо. Метою роботи є аналіз моделі просторової дуополії [Liang, W.J., Hwang, H., & Mai, C.C., (2006). Spatial discrimination: Bertrand vs. Cournot with asymmetric demands. Regional Science and Urban Economics, 36, 790–802] в умовах однорідної продукції, асиметрії розмірів ринків та транспортної монопо- лії. З метою максимізації прибутку фірми спочатку вибирають місце розташуван- ня, а потім вид конкуренції – за Курно або Бертраном. У роботі проведено порів- няльний аналіз місць розташування, прибутків, споживчих надлишків і суспільного добробуту в залежності від асиметрії ринків і видів конкуренції. Результати. Отримано, що в стані рівноваги фірми завжди будуть вибирати різні ринки, неза- лежно від виду конкуренції і рівня асиметрії ринків. При відносно малій асиметрії ринків фірми виберуть конкуренцію за Курно. З ростом асиметрії ринків між фір- мами виникне конкуренція за Бертраном-Курно, коли одна фірма оголошує ціну, а інша – обсяг постачань. Конкуренція за Бертраном-Курно призведе до результату конкуренції за Бертраном. Висновки. У роботі показано, що споживчі надлишки і суспільний добробут завжди вище при конкуренції за Бертраном, незалежно від асиметрії ринків. Це означає, що інтереси фірм і споживачів збігаються у виборі оптимальних місць розташування фірм. Проте вибір виду конкуренції при відносно низькому рівні асиметрії розмірів ринків може відрізнятися.
21
Savchuk, V. P., D. O. Zinchenko, and O. V. Akimov. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОЧИХ ПАРАМЕТРІВ МОТИЛЕВИХ ПІДШИПНИКІВ МАЛООБЕРТОВОГО СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА WARTSILA RT-FLEX82C." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 91–102. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.09.
Full textAbstract:
Вступ. Системне моделювання та аналіз стану підшипників кривошипно-шатун- ного механізму може значно поліпшити розуміння механізму контактної взаємодії робочих поверхонь, пов’язаного з динамічними характеристиками, і є ефективним методом для визначення граничних значень експлуатаційних показників підшипників колінчастого валу. Мета. Ця стаття присвячена моделюванню показників працез- датності мотилевого підшипника дизельного двигуна Wartsila RT-flex82C у програм- ному середовищі GT-Suite при різних значеннях експлуатаційних зазорів, що допомо- же вдосконалити теорію аналізу мащення підшипників двигуна і може забезпечити більш повну довідкову базу для проектування шатунів та підшипників. Моделювання виконувалося із застосуванням показників моторного масла класу в’язкості SAE 30, що подається при температурі 318 К, та тиском 0,5 МПа. Результати. Отрима- но результати робочих параметрів чотирьох варіантів радіального зазору в під- шипнику 0,3, 0,4, 0,5 та 0,6 мм. Підвищення зносу супроводжується ростом мак- симального гідродинамічного тиску в масляному прошарку, а саме із 9,44 МПа до 13,02 МПа (40%), зменшенням товщини змащувального шару з 65,3 мкм до 63,0 мкм (3,5%). Також збільшення зазору закономірно призводить до зменшення середнього моменту тертя -625,6 Н∙м до -468,1 Н∙м та зменшуються втрати потужності з 7,8 кВт до 6,3 кВт. Відповідно, температура масла в підшипнику знижується з 323,4 до 318 К. Висновки. У цій статті ми показуємо, що збільшення радіального зазору призводить до підвищення витрати масла через підшипник, що своєю чергою призводить до падіння тиску. Оскільки математична модель базується на умові постійного тиску циркуляційного масла, розрахована середня витрата становить 21,3, 28,6, 64,8 та 102,8 л/хв для досліджуваних варіантів радіальних зазорів. Мож- на сказати, що працездатність підшипника з радіальним зазором 0,6 мм буде склад- но забезпечити внаслідок падіння в ньому тиску.
22
Shumylo, O. M. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ РОЗМІРІВ ПОДОВЖЕННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН У ПРОЦЕСІ ЇХ МОДЕРНІЗАЦІЇ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 85–104. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.08.
Full textAbstract:
Вступ. Світовий круїзний ринок демонструє впевнене зростання. Це спонукає судноплавні компанії розробляти та реалізовувати стратегії щодо збільшення пасажиромісткості флоту, однією з яких є модернізація наявних суден. Метою дослідження є створення математичної моделі визначення розмірів і пасажиромісткості шляхом додавання додаткової секції в модельному перерізі судна. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми визначення оптимального розміру додаткової секції, що є складовою частиною модернізації пасажирських лайнерів. Основною метою модернізації є підвищення конкурентоспроможності судноплавної компанії. У зв’язку із цим проведено ретельний аналіз стану круїзного ринку, за результатами якого виявлено сталу динаміку його зростання. Обґрунтовано доцільність модернізації пасажирських суден як засобу оновлення флоту компанії. Визначено показники, що впливають на конкурентоспроможність судноплавної компанії, які пропонується формулювати з огляду на технічні та економічні показники конкретного судна, визначені на етапах проєктування й експлуатації. Здійснено оцінку факторів, що характеризують стан та основні тренди розвитку світового пасажирського флоту, кількість перевезених пасажирів, загальну характеристику пасажирського флоту (водотоннажність і пасажиромісткість), усереднену вартість спорудження лайнерів та основні тенденції щодо їх зростання. Розглянуто основні стратегії розвитку круїзних компаній, при цьому особливу увагу приділено модернізації як системному процесу вдосконалення, підвищення ринкової конкурентоздатності круїзних суден шляхом застосування проєктно-конструкторських, технологічних і фінансово-економічних заходів та процедур. Проведено комплексну оцінку факторів конкурентоспроможності флоту круїзних компаній, що є підґрунтям для проведення їх модернізації. Ці фактори включають технічні й економічні аспекти, аналіз яких дасть змогу комплексно оцінити напрям здійснення модернізації. У морській індустрії є декілька підходів до модернізації: реновація, переобладнання, модернізація суднової енергетичної установки. У статті розглядається застосування переобладнання зі збільшенням розміру (водотоннажності) шляхом виготовлення та встановлення додаткової секції по мідель-шпангоуту. Визначення оптимальних розмірів (пасажиромісткості) цієї вставки становить основне завдання роботи. Для цього отримано рівняння для визначення ефекту (прибутку) від модернізації, яке прийнято за цільову функцію. Як обмеження застосовано рівняння щодо вартості модернізації, установки нового обладнання, операційних витрат, міцності корпусу з дотриманням вимог класифікаційних товариств. Висновки. У роботі запропоновано модель проведення розмірної модернізації круїзного судна з визначенням довжини додаткової секції за критерієм забезпечення найбільшої прибутковості.
23
Danylyan, A. H., I. Z. Maslov, and N. B. Tiron-Vorobiova. "ЕКОЛОГІЯ ТА ЕКОНОМІЯ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА В НАУКОВОМУ ОГЛЯДІ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЙОГО СПАЛЮВАННЯ." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 86–97. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.08.
Full textAbstract:
Вступ. Різноманіття використовуваного палива й різних сумішей, включаючи гомогенізоване паливо на суднах річкового й морського флоту, постійно зростає за номенклатурою та якістю свого вмісту, що забезпечує зниження шкідли- вих викидів та економію енергетичного ресурсу. Аналітичне вивчення основних напрямів у використанні дизельного палива з різними домішками й компонентами на суднах відкриває додаткові можливості у вишукуванні резервів для постійно зростальних вимог до екологічного вдосконалення сучасного водного транспорту. Мета. Стаття має на меті в певній послідовності показати нові сучасні наукові підходи в технології обробки дизельного палива і його різні варіації використан- ня. Поділитися власним науково-дослідним досвідом, отриманим у результаті випробувань на річкових і морських суднах паливних нанокаталізаторів і гомоге- нізованого палива. Застосування спиртів із мінімальними добавками дизельного палива розкрито в деталях табличним методом за своїми фізичними й хімічними показниками й характеристиками, де зроблено певні дослідження в пріоритет- ності його застосування на суднах. Показані позитивні сторони роботи судно- вих дизелів Fuel Dual на природному газі LPG і рідкому паливі з високим рівнем зниження шкідливих викидів в атмосферу, де практично до нуля зведені СО і зниження СО2 становить 20 %. Результати. Проаналізовано науково-дослідну роботу Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» у використанні водно-паливної емульсії та каталізаторів палива українського виробництва, здатних реструктурувати легке дизельне паливо. У пер- шому й у другому випадку отримано обнадійливі результати зниження шкідли- вих викидів в атмосферу в газах суден Українського Дунайського пароплавства й морських суден рибного промислу однією з індійських флотилій, де було отримано економію палива в 17,5 % за час путини в Індійському океані. На випробуванні паливних каталізаторів проводилася попередня діагностика технічного стану двигунів і його паливної апаратури. Додатково були проведені випробування на предмет граничного ресурсу використання каталізатора, який склав 500 тонн легкого дизельного палива. Висновки. У науковій статті показано переваги й недоліки використання різних видів сучасного палива і його суміші з різноманіт- ними включеннями й компонентами. Визначено нові сучасні наукові напрями для подальшої науково-дослідної роботи.
24
Belogubov, P. V., V. I. Ruzov, R. R. Sharafutdinova, K. N. Belogubova, E. I. Egorov, A. Choshchiev, A. D. Yuldashev, and A. B. Peskov. "ANALYSIS OF GENDER DIFFERENCES IN SPECTRAL CHARACTERISTICS OF HEART RATE AND QT DISPERSION IN YOUNG ALCOHOL-DEPENDENT PATIENTS." Ulyanovsk Medico-biological Journal, December 30, 2021, 18–31. http://dx.doi.org/10.34014/2227-1848-2021-4-18-31.
Full textAbstract:
The aim of the paper is to study gender differences in spectral characteristics of heart rate and Q-Tcd dispersion in young alcohol-dependent patients. Materials and Methods. The authors examined 60 patients: 30 men and 30 women, their average age was 36.00 (33.75–40.00) and 37.50 (33.75–41.25) years old, respectively. The control group was composed of healthy individuals: 15 men aged 35.00 (29.00–39.00) years old and 15 women aged 31.00 (28.00–40.00) years old. Evaluation of heart rate variability was carried out on a high-resolution ECG apparatus "Poly-Spectrum 8/EX" (Russia), 5-minute recordings were made with further sampling of spectral heart rate indicators. Q-Tcd and QTc dispersion was assessed using a high-resolution ECG device "Poly-Spectrum 8/EX" (Russia) in 12 standard leads lasting 10 seconds each. Agilent 6850 chromograph (USA) was used to estimate blood ethanol concentration. Results. The data on the frequency and severity of the heterogeneity of ventricular myocardium repolarization indicated that men and women with Q-Tcd >70 ms in acute and withdrawal periods dominated over those with borderline Q-Tcd values. The acute period was characterized by a larger number of males with Q-Tcd dispersion >50 ms if compared with women. During the withdrawal period, the number of patients with pathological Q-Tcd dispersion increased. Moreover, the pathology was more obvious in males. There was also a significant decrease in all spectral characteristics of the heart rate in alcohol-dependent patients in the acute and withdrawal periods against the predominance of the sympathetic component (low-frequency heart rate fluctuations) over the parasympathetic one (high-frequency heart rate fluctuations). Conclusions. Alcohol excess in young patients without overt cardiac pathology is accompanied by a decrease in spectral characteristics of heart rate variability and an increase in the QT dispersion. Alcohol-dependent men have more pronounced abnormalities of the repolarization processes than alcohol-dependent women. Gender analysis of spectral parameters shows an equally directional decrease in parameters in alcohol-dependent men and women in comparison with the control group. Key words: spectral characteristics of heart rate variability, HRV, alcohol dependence, corrected Q-Tcd dispersion, corrected QTc interval, QT interval, Q-Td dispersion. Цель – изучение гендерных особенностей спектральных характеристик кардиоритма и дисперсии интервала Q-Tdc у алкогользависимых пациентов молодого возраста. Материалы и методы. Обследовано 60 пациентов: 30 мужчин и 30 женщин, средний возраст 36,00 (33,75–40,00) и 37,50 (33,75–41,25) года соответственно. Контрольную группу составили здоровые лица: 15 мужчин в возрасте 35,00 (29,00–39,00) года и 15 женщин в возрасте 31,00 (28,00–40,00) года. Оценка вариабельности ритма сердца проводилась на аппарате ЭКГ высокого разрешения «Поли-Спектр 8/ЕХ» (Россия) короткими записями длительностью 5 мин с дальнейшей выборкой спектральных показателей ритма сердца. Оценка дисперсии интервалов Q-Tcd и QTc проводилась на аппарате ЭКГ высокого разрешения «Поли-Спектр 8/ЕХ» (Россия) в 12 стандартных отведениях, длительность записи составила 10 с. Концентрация этанола в крови определялась хромографом Agilent 6850 (США). Результаты. Данные по частоте и выраженности гетерогенности процессов реполяризации миокарда желудочков свидетельствуют о преобладании лиц с продолжительностью Q-Tсd более 70 мс среди мужчин и женщин в острый и абстинентный периоды по сравнению с числом пациентов с пограничными значениями Q-Tсd. Острый период характеризуется большим количеством пациентов с дисперсией Q-Tсd более 50 мс у мужчин по сравнению с женской группой. В абстинентный период число лиц с патологической дисперсией Q-Tсd увеличивается, причем несколько быстрее у лиц мужского пола. Также отмечается значительное снижение всех спектральных характеристик кардиоритма у алкогользависимых пациентов в острый и абстинентный периоды алкогольного воздействия на фоне преобладания симпатической составляющей (низкочастотные колебания сердечного ритма) над парасимпатической (высокочастотные колебания сердечного ритма). Выводы. Алкогольный эксцесс у пациентов молодого возраста без манифестной кардиальной патологии сопровождается снижением спектральных характеристик вариабельности ритма сердца и увеличением дисперсии интервала QT. У алкогользависимых мужчин присутствуют более выраженные нарушения процессов реполяризации, чем у алкогользависимых женщин. Гендерный анализ спектральных параметров показывает равнонаправленное снижение показателей у алкогользависимых мужчин и женщин в сравнении с лицами контрольных групп. Ключевые слова: спектральные характеристики кардиоритма, ВРС, алкогольная зависимость, корригированная дисперсия интервала Q-Tcd, корригированный интервал QTc, интервал QT, дисперсия интервала Q-Td.
25
Kowalski, B. I., Yu N. Bezborodov, A. N. Sokolnikov, O. N. Petrov, and V. G. Shram. "COMPARISON OF THE INFLUENCE OF OXIDATION PRODUCTS AND THE TEMPERATURE OF DEGRADATION ON THE VISCOSITY-TEMPERATURE CHARACTERISTICS OF MOTOR OIL." Kontrol'. Diagnostika, 2016, 39–42. http://dx.doi.org/10.14489/td.2016.03.pp.039-042.
Full text
26
Софронова, Е. Д., В. А. Липин, А. В. Орлова, and А. Ю. Добош. "The influence of bleaching scheme technology on the content of total and bound chlorine in cellulose." Известия СПбЛТА, no. 230() (March 27, 2020). http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2020.230.215-225.
Full textAbstract:
Наблюдается ужесточение требований по содержанию хлора в целлюлозе для санитарно-гигиенических изделий и ряда других целей. Содержание хлора в целлюлозе зависит от применяемой схемы отбелки. В процессе отбелки с применением молекулярного хлора, диоксида хлора или гипохлорита натрия небольшая часть соединений хлора присутствует в целлюлозном волокне. На большинстве современных предприятий применяется технология ECF, где в качестве альтернативы молекулярному хлору на одной или нескольких ступенях используются диоксид хлора (ClO2) или гипохлорит натрия (NaClO). Также существует технология отбелки TCF, которая позволяет полностью отказаться от применения хлорсодержащих агентов путем использования только кислородсодержащих реагентов, таких как кислород, пероксид водорода, озон. Применение полностью бесхлорных технологий ограничено в виду высокой себестоимости продукции при сравнительных качественных характеристиках продукции. Проведен анализ образцов целлюлозы различных производителей. Определение содержания общего хлора и органически связанного хлора осуществлялось путем сжигания пробы целлюлозы при температуре от 950 до 1000 С. Анализ образцов целлюлозы российских заводов показал, что в целлюлозе, полученной с использованием схем отбелки КЩОД0ЩП1Д1ЩП2Д2К и Д0ЩОПД1ЩПД2К, содержание хлора в готовой продукции меньше всего. Это может объясняться тем, что кислородно-щелочная обработка позволяет эффективно снизить содержание лигнина. Низкое содержание последнего позволяет сократить количество используемого диоксида хлора на стадиях Д. По совокупности предъявляемых к целлюлозе свойств и экономических показателей наиболее приемлемыми являются схемы отбелки с оптимизированными расходами диоксида хлора и пероксида водорода, озона без использования молекулярного хлора (ECF-light). Они позволяют достичь низкого содержания соединений хлора в целлюлозе, близкого к технологии TCF. There is a tightening of requirements for the content of chlorine in cellulose for sanitary products and a number of other purposes. The chlorine content in cellulose depends on the bleaching scheme used. In the bleaching process using molecular chlorine, chlorine dioxide or sodium hypochlorite, a small part of the chlorine compounds is replaced on cellulose fiber. Most modern plants use ECF technology, where, as an alternative to molecular chlorine, chlorine dioxide (ClO2) or sodium hypochlorite (NaClO) is used at one or several stages. There is also TCF bleaching technology, which allows you to completely abandon the use of chlorine-containing agents by using only oxygen-containing reagents such as oxygen, hydrogen peroxide, ozone. The use of completely chlorine-free technologies is limited in view of the high cost of production with comparative qualitative characteristics of the products. Pulp samples from various manufacturers were analyzed. The determination of total chlorine and organically bound chlorine was carried out by burning a cellulose sample at a temperature of from 950 to 1000 C. Analysis of cellulose samples from Russian plants showed that in the pulp obtained using the bleaching scheme O1D0EP1D1EP2D2A and D0EOPD1EPD2A bleaching schemes, the chlorine content in the finished product is the least. This can be explained by the fact that oxygen-alkaline delignification can effectively reduce the lignin content. The low content of the latter makes it possible to reduce the amount of chlorine dioxide used in stages D. According to the combination of properties and economic indicators presented to cellulose, bleaching schemes with optimized consumption of chlorine dioxide and hydrogen peroxide, ozone without the use of molecular chlorine (ECF-light) are most acceptable. It allows to achieve a low content of chlorine compounds in cellulose, close to TCF technology.
27
Danilov, V. N., A. N. Razygraev, and M. V. Tcukanov. "THE SIMULATION MODELING THE CHARACTERISTICS OF A NORMAL LINEAR PROBE WITH THE PHASED ARRAY IN THE RADIATION CONDITION AT THE ULTRASONIC INSPECTION OF THE OBJECTS MADE OF AUSTENITIC STEELS IN THE TERMS OF INACCURATE INPUT DATA." Kontrol'. Diagnostika, 2016, 13–20. http://dx.doi.org/10.14489/td.2016.04.pp.013-020.
Full text