Dissertations / Theses on the topic 'Sense of educational and pedagogical activity'

Esta pesquisa tem o objetivo de compreender o processo de atribuição de sentido pessoal à atividade pedagógica dos professores da escola pública de ensino fundamental por meio do levantamento dos motivos dessa atividade. Ao enfocarmos a atividade pedagógica, pretendemos, também, localizar a função e a importância do projeto político pedagógico na organização das ações pedagógicas. Para tanto, este trabalho tem como embasamento teórico a psicologia histórico-cultural (Vigotski, Leontiev, Luria e outros), mais especificamente a contribuição dos autores que se dedicaram ao estudo da atividade humana como unidade central da vida do sujeito concreto, ou seja, a teoria psicológica geral da atividade (Leontiev, Davidov e outros). Nosso estudo centrou-se na observação do cotidiano escolar de uma escola pública municipal de ensino fundamental que almejava construir seu projeto político pedagógico e articulá-lo com as ações pedagógicas desenvolvidas. Inspirados no estudo de caso do tipo etnográfico, foram usados os seguintes procedimentos de investigação: observação participante, análise de documentos e realização de entrevistas com professores. No processo de análise dos dados, organizamos as informações obtidas em três grandes contextos: "Organização escolar", "Em busca do projeto político pedagógico" e "Atribuição de sentido pessoal à atividade pedagógica". Nos dois primeiros contextos, apresentamos as formas como os profissionais da escola organizam suas atividades e ações pedagógicas e apontamos as dificuldades na construção de um projeto político pedagógico, a produção da fragmentação do trabalho pedagógico e as possibilidades de superação da alienação. No último contexto, a partir da trajetória profissional de dois professores, analisamos o processo de atribuição de sentido pessoal à atividade pedagógica. Os professores entrevistados denunciam as rupturas entre o significado e o sentido pessoal, entre os motivos da atividade e os fins das ações e expressam essas cisões não só verbalmente, como física e emocionalmente. Contraditoriamente, indicam, também, elementos no seu trabalho e na organização escolar reveladores das possibilidades do estabelecimento de relações conscientes com a universalidade dos homens, para além da relação singular-particular. Assim, a análise ressalta a construção do projeto político pedagógico entendido como atividade enquanto um dos elementos possíveis de humanização docente, ou seja, como espaço de resistência à desintegração entre o significado e o sentido pessoal atribuído à atividade pedagógica.
This research aims to study the process of sense attribution to the public elementary school teacher's pedagogical activity through the study of this activity motives. By focusing the pedagogical activity we also intend to find the political pedagogical project function and importance in the organization of pedagogical actions. For doing so, this work has as theoretical basis on the cultural-historical psychology (Vigotski, Leontiev, Luria et al.), more specifically, the contribution of authors who were dedicated to the study human activity as the central unity of the concrete individual's life, or else, the general psychological theory of activity (Leontiev, Davidov et al). Our study has been centered on scholar daily routine observation of a public elementary school that aimed to build its political pedagogical project and link it with the developed pedagogical actions. Inspired in the case study of the ethnographic perspective, there were used the following investigation procedures: participant observation, documents analysis and interviews with teachers. During the process of data analysis we have organized the obtained information in three major contexts: "Scholar Organization", "In search of the political pedagogical project" and "Attribution of sense to the pedagogical activity". In the first two contexts we have presented the ways that school professionals organize their activities and pedagogical actions and have pointed out the difficulties in the construction of a political pedagogical project, the fragmentation production of pedagogical work and the possibilities of alienation overcoming. In the last context, as from two teachers professional trajectory, we have analysed the process of sense attribution to the pedagogical activity. Interviewed teachers reveal the ruptures between the social meaning and the sense, between the activity motives and the actions objectives and express these scission not only orally but also physically and emotionally. In a contradiction, they also indicate elements in their work and in scholar organization that reveal possibilities of relationships establishment conscious with men universality, for beyond the singular-particular relation. Thus, the analysis reinforces the construction of the political pedagogical project understood as activity, as one of the possible elements of teaching humanization, or else, as an area of resistance to the disintegration between social meaning and sense given to the pedagogical activity.

Orientador: Anna Regina Lanner de Moura
Tese (doutorado) - Universidade Estadual de Campinas, Faculdade de Educação
Made available in DSpace on 2018-08-16T12:40:20Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Palma_RuteCristinaDomingosda_D.pdf: 3301775 bytes, checksum: e56d5425b166ac754bec9b28d55f8dff (MD5) Previous issue date: 2010
Resumo: Esta pesquisa procura responder ao problema: "como se dá o movimento de produção de sentidos acerca do ensinar e do aprender Matemática de alunas do curso de Pedagogia na trajetória de formação inicial e como sustentam os sentidos que produzem?" A investigação é feita a partir de uma proposta de formação referendada na Teoria da Atividade de Engeström, desenvolvida durante as disciplinas de Matemática e Metodologia do Ensino e no Estágio Supervisionado. A pesquisa caracteriza-se por investigar a produção de sentidos em um grupo de quatro alunas dessas disciplinas. No desenvolvimento da proposta de formação e análise dos dados, reportamo-nos aos pressupostos da teoria histórico-cultural, em particular, da Teoria da Atividade de Vygotsky, Leontiev e Engeström. Dada a natureza da questão, do contexto e dos sujeitos envolvidos, a pesquisa caracteriza-se como um estudo qualitativo de caso. Temos como fonte de dados de pesquisa: os portfólios da disciplina e do estágio supervisionado, o diário de campo da professora/pesquisadora e o registro de reuniões do estágio supervisionado. Para proceder à análise, organizamos os dados em cinco blocos temáticos, definidos a partir do próprio desenvolvimento do Sistema de Formação do Estágio Supervisionado, quais sejam: Trajetórias escolares e a produção de sentidos sobre o aprender e o ensinar Matemática. O planejamento e a produção de sentidos sobre o aprender e o ensinar Matemática. O conhecimento matemático em movimento. A produção de sentidos sobre o aprender e o ensinar Matemática na interatividade e a Avaliação e a produção de sentidos sobre o aprender e o ensinar Matemática. Os blocos temáticos são constituídos de episódios de formação, considerados aqueles momentos em que as contradições, as tensões, a dialogicidade e a multivocalidade estiveram presentes e que puderam revelar os movimentos de constituição de sentidos sobre os processos de ensinar e aprender Matemática. Os resultados indicam que as alunas modificam os sentidos acerca do ensinar e aprender Matemática, incorporando em suas práticas aspectos da teoria da atividade. Podemos destacar como características do movimento de produção de sentidos sobre o aprender e o ensinar Matemática que este é situado e histórico; que se produzem na inter-relação entre os sentidos sobre Matemática, ensino e aprendizagem; que são produzidos a partir do diálogo, da interação, da negociação e da contradição; que a produção de sentidos não é linear, apresenta descontinuidades e oscilações. Os sentidos sustentam-se no processo de formação, quando mediados por uma aprendizagem conscientizada e quando os motivos eficazes que instigam as alunas a agirem são fortalecidos no decorrer do processo formativo sustentado pela professora formadora, intencionalmente filiado à abordagem histórico-cultural.
Abstract: This research's attempts to answer the problem: "how is the movement of production of meaning about teaching and learning mathematics students from the pedagogy course in the initial training trajectory and how they support the meaning they can produce?" The research is made from a training proposal referenced by Engeström's Activity Theory developed during Mathematics and Teaching Methodology classes and during the Supervised Internship with students of Pedagogy course. The research is characterized by investigating the production of meaning in a group of four female students during the classes of those two subjects that we have developed the Training Activity Systems. In the training proposal development and data analysis, we refer ourselves to the assumptions of historical-cultural theory, in particular, the Activity Theory of Vygostsky , Leontiev and Engeström. This study is characterized as a qualitative case study due to the nature of matter, context and individuals involved. Our source of research data was the portfolios of those two subjects and the supervised internship, researcher/ teacher's field diary and notes of supervised internship meetings. For analysis, we organize the data into five thematic blocks, defined from its own Supervised Internship Training System, that are: School history and production of meanings about learning and teaching mathematics; The planning and production of meanings about learning and teaching mathematics; The mathematical knowledge in movement; The production of meanings about learning and teaching mathematics in interactivity and evaluation and production of meanings about learning and teaching mathematics. The thematic blocks are consisted by training episodes, considering those moments when the contradictions, tensions, dialogicity and multivoiced were present and could reveal the movements of meaning constitution about the processes of teaching and learning mathematics. The results indicate that the female students change their way of teaching and learning mathematics, incorporating into their practices aspects of activity theory. We can highlight as features of meaning production movement about learning and teaching mathematics: it is situated and historical; the meanings are produced in the interrelation between the meanings in mathematics, teaching and learning; the meanings are produced from the dialogue, interaction, negotiation, and contradictions; the production of meaning is not linear, it presents discontinuities and oscillations. The meanings are underpinned in the training process, when they are mediated by conscious learning and when the effective reasons that instigate the female students to act are empowered during the training process intentionally sustained by the teacher educator affiliated with the historical-cultural approach.
Doutorado
Educação Matematica
Doutor em Educação

Розвиток ринку освітніх послуг України характеризується широким вибором вищих навчальних закладів різної форми власності, різної спеціалізації, з різними методиками та вартістю навчання. Така ситуація зумовила появу конкурентного середовища, в якому для завоювання стійких позицій на ринку освітніх послуг необхідно боротися за абітурієнтів (споживачів послуги), висококваліфікованих викладачів (компетентність викладачів є основним фактором кон- курентоспроможності вищого навчального закладу), фінансове забезпечення своєї діяльності.

The purpose of this study is to investigate how different teams tell about their work in prevention and promotion in different municipalities, with pupils at risk of falling into problem-free school absence, with a particular focus on pupils with special talent. Five qualitative focus group interviews have been conducted in four different municipalities of varying sizes. It has been shown that the level of knowledge in terms of responding to pupils who need extra stimulation and the ability to adapt the learning environment adequately has varied between the municipalities. Some of the municipalities could see a connection between the pupil group, especially talented pupils and pupils with problematic school absence and in one of the municipalities there was also a connection to socio-emotional problems among these. Data has been analyzed from a salutogenic perspective, where adaptation of the learning environment and the student's perception of belonging to a context, appear as success factors. To be able to work on promotion and prevention as a special educator, one should have knowledge about all pupils and this study shows examples of how this can be done.

The purpose of this study is, with help from KASAM, to describe how preschool teachers work with physical activity. The study consists of qualitative interviews made with eight preschool teachers from three different preschools. A qualitative content analysis was made of the collected data that showed that all preschool teachers were in agreement that physical activity is something that should be a high priority and that physical activity supports not just children’s physical growth but also their social growth. Despite this result the study also shows that the knowledge about the importance of physical activity differ between the preeschool teachers. The results of the study also emphasise that there is a higher chance of the children to spontaneously start physical activities on their own than it is that the teachers conduct a pre planned activity. The ongoing pandemic was also stressed as something that has a negative impact on the possibility to carry out different types of physical activity.  The conclusion of this study shows that there must be a balance between material resources and preschool teachers knowledge about physical activity. If physical activities is going to be joyful and creative learning, the preschool teacher need to understand the importance of physical activity but also feel that it is meningful for themselves.
Syftet med studien är att utifrån KASAM beskriva hur förskollärare arbetar med fysisk aktivitet. Studien består av åtta kvalitativa semistrukturerade intervjuer som är genomförda på tre olika förskolor i en och samma kommun. Utifrån en innehållsanalys av den insamlade datan framkom det att alla förskollärare var överens om att fysisk aktivitet är något som bör prioriteras i förskolan då det främjar inte bara den fysiska utvecklingen men även den sociala utvecklingen hos barn. Trots ovannämnda resultat påvisas det även att förskollärarnas kunskap kring varför fysisk aktivitet är viktig skiljer sig åt. Resultaten påvisade även att det sker mer spontan fysisk aktivitet än planerad, samt att den pågående pandemin genom olika restriktioner och rekommendationer har försvårat möjligheterna till att genomföra fysiska aktiviteter.  De slutsatserna som dras utifrån studiens syfte och resultat är att det måste finnas en balans mellan materiella förutsättningar och förskollärarens kunskap kring fysisk aktivitet. Förskolläraren måste även ha en förståelse för varför fysisk aktivitet är viktigt men även känna att det är meningsfullt för att det på ett lustfyllt och lärorikt sätt ska genomföras i verksamheten.

Дисертаційна робота є історико-педагогічним теоретичним дослідженням діяльності громадських товариств в Україні. Робота присвячена дослідженню громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» в Україні у другій половині ХХ – на початку XXI століття. У дисертації проаналізовано довідкову та історико-педагогічну літературу для встановлення суті базових понять, суміжних з проблематикою дослідження (товариство, громадське товариство, громадська діяльність, просвітницька діяльність, громадсько-просвітницька діяльність). Уточнено ключову дефініцію дисертації – «громадсько-просвітницька діяльність Товариства «Знання» в Україні», під якою розуміємо діяльність громадської організації, що спрямована на формування світогляду, забезпечення і задоволення інтересів, потреб (освітніх, культурних, творчих, вікових, соціальних тощо) громадськості та поширення знань (наукових, культурних, політичних, економічних, освітніх, релігійних тощо) серед різних верств населення. Проаналізовано підходи вчених (М. Менджул, М. Кравчука, К. Павлюк, М. Цьвок, О. Бабкіної, В. Горбатенка, В. Кравчук, Д. Шелеста, Л. Саламона (Salamon), С. ВойцехСоколовського (Wojciech Sokolowski), Г. Анхеєра) до класифікації громадських товариств. У дисертації за основу взято класифікацію О. Бабкіної та В. Горбатенка, що ґрунтується на соціально-класовому чиннику і поділяє громадські товариства на молодіжні, жіночі, творчі, добровільні просвітницькі (у сфері науки, техніки, культури, освіти, соціальної допомоги тощо), релігійні, кооперативні. Це дало змогу розглядати діяльність Товариства «Знання» в Україні як просвітницької громадської організації. У теоретичному розділі дослідження визначено суспільно-політичні і соціокультурні передумови становлення й розвитку Товариства «Знання» в Україні у період другої половини ХХ – початку ХХI ст. З’ясовано, що появу Товариства «Знання» в Україні обумовили такі чинники: суспільно-політичні – тривала відсутність державності на українських землях, підпорядкування їх владі Австрійської та Російської імперій, прагнення останніх зберегти класово-становий устрій, намагання державних чиновників підпорядкувати науковий, освітній, культурний розвиток населення українських земель політичним інтересам й ідеологічним настановам імперій у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст., перехід від феодальної системи відносин до капіталістичної, упровадження низки реформ (адміністративної, земської, аграрної, освітньої тощо) на українських землях у межах Австрійської та Російської імперій у ХІХ ст., комуністична ідеологія з тоталітарною державною системою у 1920–1940 рр.; соціокультурні – відсутність доступу широких прошарків населення до здобуття освіти; потреба в розвитку національної освіти, культури, науки; діяльність перших на українських землях громадських (просвітницьких, наукових, культурних, педагогічних, спортивних, політичних) товариств у період кінця ХVІІ ст. – початку ХХ ст.; прагнення українських діячів науки, культури, освіти до розв’язання національних питань (боротьба з масовою неписьменністю, забороною української мови й українських видань); рух за національно-культурне відродження кінця ХІХ – початку ХХ ст.; репресії, заборона діяльності громадських (просвітницьких, культурних, наукових, педагогічних) товариств радянською владою; започаткування діяльності товариств ідеологічного спрямування в УСРР. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: вперше цілісно в широких хронологічних межах досліджено громадськопросвітницьку діяльність Товариства «Знання» в Україні у період другої половини ХХ – початку ХХІ ст. з урахуванням соціально-економічних, ідеологічних та педагогічних чинників; обґрунтовано етапи розвитку громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» в Україні: І етап (1947–1962 рр.) – етап започаткування діяльності «Українського товариства з поширення політичних і наукових знань» як суспільного інституту в умовах радянської політичної системи, ІІ етап (1963–1989 рр.) – етап розширення напрямів, започаткування нових форм та поглиблення змісту громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» УРСР у контексті реалізації засадничих положень політики розвинутого соціалізму, ІІІ етап (1990–2018 рр.) – етап реорганізації змісту, напрямів, форм громадськопросвітницької діяльності Товариства «Знання» України. Узагальнено досвід громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» в Україні у досліджуваний період за такими напрямами: реалізація лекційної діяльності й налагодження роботи закладів і установ пропагандистського спрямування; форми і методи організації педагогічного всеобучу батьків; підготовка й друк науково-популярних і літературно-художніх видань. Накреслено прогностичні тенденції розвитку громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» в Україні за такими напрями: науковопросвітницький, соціальний, здоров’язбережувальний, навчально-педагогічний,громадсько-політичний. Уточнено суть базових понять: «товариство», «громадське товариство», «громадська діяльність», «просвітницька діяльність», «громадсько-просвітницька діяльність» та основної дефініції дослідження «громадсько-просвітницька діяльність Товариства «Знання» в Україні». Подальшого розвитку набули уявлення про суспільно-політичні й соціокультурні передумови виникнення громадсько-просвітницького Товариства «Знання» України, професійний потенціал його очільників (професійна компетентність, організаційні вміння, управлінські якості). Практичне значення результатів дослідження полягає в авторській інтерпретації громадсько-просвітницької діяльності Товариства «Знання» в Україні у другій половині ХХ – початку ХХІ століття, що дало підстави виділити прорахунки, накреслити тенденції та шляхи творчого використання позитивного досвіду діяльності досліджуваного Товариства на тлі розбудови громадянського суспільства в Україні й перебігу реформ, що відбуваються в освітньому просторі. Матеріали дослідження склали основу для розроблення навчальної програми дисципліни вільного вибору «Основи андрагогіки» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (див. Додаток Т). Основні наукові результати проведеного дослідження упроваджено в освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/10-429 від 02.07.2020 р.), ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка № 1/572 від 03.07.2020 р.), Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (довідка № 01-28/1507 від 23.09.2020 р.). Одержані в процесі дослідження дані та висновки можуть бути використані під час укладання підручників, навчальних посібників, енциклопедичних і довідково-бібліографічних видань, розроблення дисциплін вільного вибору для здобувачів вищої освіти різних рівнів, підготовки магістерських робіт і наукових проєктів, а також викладання таких навчальних дисциплін, як «Історія України», «Теорія та історія соціальних комунікацій (наукова спеціалізація)», «Педагогіка» (модуль «Історія педагогіки»). Матеріалами дослідження можуть послуговуватися чинні громадськопросвітницькі організації України в процесі розроблення статутної документації, планування напрямів, відбору змісту, форм роботи з різними віковими категоріями населення, заклади неформальної освіти в процесі проєктування й реалізації освітніх стратегій. Диссертационная работа является историко-педагогическим теоретическим исследованиям деятельности общественных объединений в Украине. Работа посвящена исследованию общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине во второй половине ХХ - начале XXI века. В диссертации проанализирована справочная и историко-педагогическая литература для установлениея сути базовых понятий, смежных с проблематикой исследования (Общество, общественная деятельность, просветительская деятельность, общественно-просветительская деятельность). Уточнение ключевую дефиницию диссертации – «общественно-просветительская деятельность Общества« Знание» в Украине», под которой понимаем деятельность общественной организации, которая направлена ​​на формирование мировоззрения, обеспечение и удовлетворение интересов, потребностей (образовательных, культурных, творческих, возрастных, социальных и т. д.) общественности и распространение знаний (научных, культурных, политических, экономических, образовательных, религиозных и т. д.) среди различных слоев населения. Проанализированы подходы ученых (М. Менджул, М. Кравчука, К. Павлюк, М. Цьвок, А. Бабкиной, В. Горбатенко, В. Кравчук, Д. Шелеста, Л. Саламона (Salamon), С. Войцех Соколовського (Wojciech Sokolowski), Г. Анхеера) классификации общественных обществ. В диссертации за основу взята классификация А. Бабкиной и В. Горбатенко, которая основывается на социально-классовом факторе и разделяет общественные организации на молодежные, женские, творческие, добровольные просветительские (в области науки, техники, культуры, образования, социальной помощи и т. д.), религиозные, кооперативные. Это позволило рассматривать деятельность Общества «Знание» в Украине как просветительской общественной организации. В теоретическом разделе исследования определены общественно-политические и социокультурные предпосылки становления и развития Общества «Знание» в Украине в период второй половины ХХ - начала ХХI в. Установлено, что появление Общества «Знание» в Украине обусловили такие факторы: общественно-политические – длительное отсутствие государственности на украинских землях, подчинение их власти Австрийской и Российской империй, стремление последних сохранить классово-сословный строй, попытки государственных чиновников подчинить научное, образовательное, культурное развитие населения украинских земель политическим интересам и идеологическим установкам империй в конце XVII - XVIII вв., переход от феодальной системы отношений к капиталистической, внедрение ряда реформ (административной, земской, аграрной, образовательной и т.п.) на украинских землях в пределах Австрийской и Российской империй в XIX в., Коммунистическая идеология с тоталитарной государственной системой в 1920-1940 гг .; социокультурные – отсутствие доступа широких слоев населения к получению образования; потребность в развитии национального образования, культуры, науки; деятельность первых на украинских землях общественных (просветительских, научных, культурных, педагогических, спортивных, политических) обществ в период конца XVII века. - начала ХХ в .; стремление Украинский деятелей науки, культуры, образования к решению национальных вопросов (Борьба с массовой неграмотностью, запретом украинского языка и украинских изданий) движение за национально-культурное возрождение конца XIX - начала ХХ в .; репрессии, запрет деятельности общественных (просветительских, культурных, научных, педагогических) обществ советской властью; начала деятельности обществ идеологического направления в УССР. Научная новизна исследования заключается в том, что: впервые целостно в широких хронологических рамках исследовано общественно-просветительскую деятельность деятельность Общества «Знание» в Украине в период второй половины ХХ - начала ХХI в. с учетом социально-экономических, идеологических и педагогических факторов; обосновано этапы развития общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине: I этап (1947-1962 гг.) - этап начала деятельности «Украинского общества по распространению политических и научных знаний »как общественного института в условиях советской политической системы, II этап (1963-1989 гг.) - этап расширения направлений, начала новых форм и углубление содержания общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» УССР в контексте реализации основных положений политики развитого социализма, III этап (1990-2018 гг.) - этап реорганизации содержания, направлений, форм общественно-политической деятельности Общества «Знание» Украины. Обобщен опыт общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине в исследуемый период по следующим направлениям: реализация лекционной деятельности и налаживания работы учреждений и учреждений пропагандистского направления; формы и методы организации педагогического всеобуча родителей; подготовка и печать научно-популярных и литературно-художественных изданий. Намечены прогностические тенденции развития общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине по следующим направления: научно-просветительское, социальное, здоровьесберегающее, учебно-педагогическое, общественно-политическое. Уточнена суть базовых понятий: «общество», «общественная организация», «Общественная деятельность», «просветительская деятельность», «общественно-просветительская деятельность» и основной дефиниции исследования «общественно-просветительская деятельность Общества «Знание» в Украине». Дальнейшее развитие получили представление об общественно-политических и социокультурные предпосылки возникновения общественно-просветительского Общества «Знание» Украины, профессиональный потенциал его руководителей (профессиональная компетентность, организационные умения, управленческие качества). Практическое значение результатов исследования заключается в авторской интерпретации общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине во второй половине ХХ - начале XXI века, что позволило выделить просчеты, начертить тенденции и пути творческого использования положительного опыта деятельности исследуемого Общества на фоне развития гражданского общества в Украине и хода реформ, происходящих в образовательном пространстве. Материалы исследования составили основу для разработки учебной программы дисциплины свободного выбора «Основы андрагогики» для соискателей второго (Магистерской) уровня высшего образования в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г. С. Сковороды Основные научные результаты проведенного исследования внедрены в образовательный процесс Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды (справка № 01 / 10-429 от 02.07.2020 г.), ГУ «Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко» (справка № 1/572 от 03.07.2020 г.), Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого (справка № 01-28 / 1507 от 23.09.2020 г.). Полученные в ходе исследования данные и выводы могут быть использованы при заключении учебников, учебных пособий, энциклопедических и справочно-библиографических изданий, разработка дисциплин свободного выбора для соискателей высшего образования различных уровней, подготовки магистерских работ и научных проектов, а также преподавание таких учебных дисциплин, как «История Украины», «Теория и история социальных коммуникаций (научная специализация)», «Педагогика» (Модуль «История педагогики»). Материалами исследования могут пользоваться действующие общественно-политические организации Украины в процессе разработки уставной документации, планирования направлений, отбора содержания, форм работы с различными возрастными категориями населения, учреждения неформального образования в процессе проектирования и реализации образовательных стратегий. Диссертационная работа является историко-педагогическим теоретическим исследованием деятельности общественных объединений в Украине. Работа посвящена исследованию общественно-просветительской деятельности Общества «Знание» в Украине во второй половине ХХ - начале XXI века.The dissertation is a historical and pedagogical theoretical study of the activities of public associations in Ukraine. The work is devoted to the study of public and educational activities of the «Knowledge» Society in Ukraine in the second half of the XX – early XXI century. The dissertation analyzes the reference and historical and pedagogical literature to establish the essence of the basic concepts related to the research issues (society, public society, public activity, educational activity, public educational activity). The key definition of the dissertation is clarified – «public and educational activities of the Society «Knowledge» «in Ukraine», which means the activities of a public organization aimed at forming a worldview, ensuring and satisfying the interests (educational, cultural, creative, age, social, etc.) of the public and dissemination knowledge (scientific, cultural, political, economic, educational, religious, etc.) among different segments of the population. The approaches of scientists (M. Mendzhul, M. Kravchuk, K. Pavlyuk, M. Tsvok, O. Babkina, V. Gorbatenko, V. Kravchuk, D. Shelesta, L. Salamon (Salamon), S. WojciechSokolowski (Wojciech), G. Anheera) to the classification of public societies. The dissertation is based on the classification of O. Babkina and V. Gorbatenko, which is based on social and class factors and divides public associations into youth, women’s, creative, voluntary educational (in science, technology, culture, education, social assistance, etc.), religious, cooperative. This made it possible to consider the activities of the «Knowledge» Society in Ukraine as an educational public organization. The theoretical section of the study identifies the socio-political and socio-cultural prerequisites for the formation and development of the Society «Knowledge» in Ukraine in the second half of XX – early XXI century. It was found out that the appearance of the «Knowledge» Society in Ukraine was caused by the following factors: socio-political – the long absence of statehood in the Ukrainian lands, their subordination to the Austrian and Russian empires, the desire of mentioned empires to preserve the class system, the efforts of government officials, cultural development of the population of the Ukrainian lands to the political interests and ideological guidelines of the empires in the late seventeenth – eighteenth centuries, the transition from a feudal to a capitalist system, the introduction of a number of reforms (administrative, land management, agrarian, educational, etc.) in the Ukrainian lands within the Austrian and Russian empires in the nineteenth century, communist ideology with a totalitarian state system in 1920–1940; socio-cultural – lack of access of broad sections of the population to education; the need for the development of national education, culture, science; activity of the first in Ukrainian lands public (educational, scientific, cultural, pedagogical, sports, political) societies in the late seventeenth century – early twentieth century; the desire of Ukrainian figures of science, culture, education to address national issues (the fight against mass illiteracy, the ban on the Ukrainian language and Ukrainian publications); movement for national and cultural revival of the late XIX – early XX centuries; repression, ban on the activities of public (educational, cultural, scientific, pedagogical) societies by the Soviet authorities; the beginning of the activities of ideological societies in the USSR. The scientific novelty of the obtained results of the research is that: for the first time the public-educational activity of the Society «Knowledge» in Ukraine in the period of the second half of the XX – the beginning of the XXI century is investigated integrally within wide chronological limits. taking into account socio-economic, ideological and pedagogical factors; the stages of development of public educational activity of the «Knowledge» Society in Ukraine are substantiated: Stage I (1947–1962) was the stage of initiating the activities of the «Ukrainian Society for the Dissemination of Political and Scientific Knowledge» as a social institution in the conditions of the Soviet political system, Stage II (1963–1989) – the stage of expanding directions, initiating new forms and deepening the content of public and educational activities of the «Knowledge» Society of the USSR in the context of implementing the basic provisions of the policy of advanced socialism, Stage III (1990–2018) – the stage of reorganization of the content, directions, forms of public education of the «Knowledge» Society of Ukraine. The experience of public-educational activity of the «Knowledge» Society in Ukraine in the researched period in the following directions is generalized: realization of lecture activity and adjustment of work of propagandistic directed establishments; forms and methods of organizing pedagogical comprehensive education of parents; preparation and printing of popular science and literary and artistic publications. The prognostic tendencies of development of public-educational activity of the «Knowledge» Society in Ukraine in the following directions are outlined: scientificeducational, social, health-preserving, educational and pedagogical, socio-political. The essence of the basic concepts is clarified: «society», «public society», «public activity», «educational activity», «public educational activity» and the main definition of the research «public educational activity of the «Knowledge» Society in Ukraine». The idea of socio-political and socio-cultural preconditions for the emergence of the public-educational Society «Knowledge» of Ukraine and professional potential of its leaders (professional competence, organizational skills, managerial qualities) was further developed. The practical significance of the results of the study lies in the author’s interpretation of public and educational activities of the Society «Knowledge» in Ukraine in the second half of XX – early XXI century, which gave grounds to highlight miscalculations, outline trends and ways of creative use of positive experience of activities of studied Society and the course of reforms taking place in the educational space of Ukraine. The research materials formed the basis for the development of the curriculum of the discipline of free choice «Fundamentals of Andragogy» for students of the second (master’s) level of higher education at the Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda. The main scientific results of the study were introduced into the educational process of Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda (reference № 01/10-429 from 02.07.2020), State Institution «Luhansk National University named after Taras Shevchenko» (reference № 1/572 from 03.07.2020), Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky (reference № 01-28/1507 from 23.09.2020). The data and conclusions obtained during the research can be used during the compilation of textbooks, manuals, encyclopedic and reference bibliographic publications, development of elective courses for higher education students of different levels, preparation of master’s theses and research projects, as well as teaching such disciplines, as «History of Ukraine», «Theory and history of social communications (scientific specialization)», «Pedagogy» (module «History of pedagogy»). The materials of the research can be used by current public educational organizations of Ukraine in the process of developing statutory documentation, planning directions, selection of content, forms of work with different age groups, non-formal education institutions in the process of designing and implementing educational strategies.

Submitted by Luciana Ferreira (lucgeral@gmail.com) on 2017-10-10T12:23:17Z No. of bitstreams: 2 Dissertação - Adriane Sardinha Macedo - 2017.pdf: 3588869 bytes, checksum: 2257f2940deb22a656c769ea8d21b807 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5)
Approved for entry into archive by Luciana Ferreira (lucgeral@gmail.com) on 2017-10-10T12:31:06Z (GMT) No. of bitstreams: 2 Dissertação - Adriane Sardinha Macedo - 2017.pdf: 3588869 bytes, checksum: 2257f2940deb22a656c769ea8d21b807 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5)
Made available in DSpace on 2017-10-10T12:31:06Z (GMT). No. of bitstreams: 2 Dissertação - Adriane Sardinha Macedo - 2017.pdf: 3588869 bytes, checksum: 2257f2940deb22a656c769ea8d21b807 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5) Previous issue date: 2017-09-12
Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior - CAPES
In this research we are looking for indications of the meanings attributed by the graduates of PETMAT / UFG, professor of mathematics, to the pedagogical activity. Vigotski, Leontiev, Moura, Cedro, Engeström and Asbahr were fundamental for the apprehension of the object searched. We focus on historical-cultural theory as a basis for the apprehension of the phenomenon investigated and, for this, the theory of activity was present throughout the work. Our research was based on a bibliographical research, a documentary analysis in which we evaluated the documents that underpin the organization of the Tutorial Education Program (PET) and, from there, we made a documentary comprehension movement of the Tutorial Education Program of the Education Teachers in Mathematics from the Federal University of Goiás (PETMAT / UFG). We analyze all the tasks and projects developed in the program over the years 2007 to 2014 and, in addition to this, we interviewed some alumni who were linked to the group during those years. The teacher-tutor of the group was also part of our work and is among the subjects participating in the research. The activity, the social meaning and the personal sense are presented in the work, based on the Leontievian proposal. For the analysis of the data, we proposed two categories: [1] the personal sense of the future teacher about the Pedagogical Activity of the mathematics teacher; and [2] the PETMAT / UFG and its contradictions as a source of change and development. In the first category we conclude that individuals, starting from the indigence of joining a university, from the influences of their teachers, and from the affinity they believe they had with the exact areas, hoped to graduate. There are those who were looking for the teaching or marketing of the pre-college preparatory teacher; and there were others who wanted a training in Mathematics that was not destined to be performed in the classroom. In the second category, we analyzed some projects carried out in PETMAT / UFG and supported them in Engeström (1999 and 2009) and, from there, we constructed some Activity Systems. By introducing such systems we intend to propose that, instead of the socially mediated individual being taken as the basic unit of analysis, the historically localized system of activity has become a fundamental unit for looking at egresses in the collective as well. The object of activity as a horizon of possibility is, in the Engeströmapproach, theorized as a collective project that is stabilized by shared tools, signals, and procedures. The results allowed us to perceive the necessity of a differentiated proposal for the formation of the mathematics teacher, in which the teaching learning organization allows the collective work as organization of a non-alienated work, making possible the construction of a knowledge production space.
Nesta pesquisa estamos em busca de indícios dos sentidos atribuídos, pelos egressos doPETMAT/UFG, professor de matemática, à atividade pedagógica. Vigotski, Leontiev, Moura, Cedro, Engeström e Asbahr foram fundamentais para a apreensão do objeto pesquisado. Pautamo-nos na teoria histórico-cultural como base para a apreensão do fenômeno investigado e, para tal, a teoria da atividade se fez presente ao longo do trabalho. Nossa busca perpassou por uma investigação bibliográfica, uma análise documental na qual avaliamos os documentos que fundamentam a organização do Programa de Educação Tutorial (PET) e, partindo daí, fizemos um movimento de compreensão, também documental, do Programa de Educação Tutorial da Licenciatura em Matemática da Universidade Federal de Goiás (PETMAT/UFG). Analisamos todas as tarefas e projetos desenvolvidos no programa ao longo dos anos de 2007 a 2014 e, agregado a isso, entrevistamos alguns egressos que estiveram vinculados ao grupo durante esses anos. O professor-tutor do grupo também fez parte do nosso trabalho e está entre os sujeitos participantes da pesquisa. A atividade, o significado social e o sentido pessoal apresentam-se no trabalho, firmados na proposta leontieviana. Para a análise dos dados, propusemos duas categorias: [1] o sentido pessoal do futuro professor acerca da Atividade Pedagógica do professor de matemática; e [2] o PETMAT/UFG e suas contradições como fonte de mudança e desenvolvimento. Na primeira categoria concluímos que os indivíduos, partindo da indigência de ingressar em uma universidade, das influências de seus professores e da afinidade que acredita ter com as áreas exatas, esperava graduar-se. Há aqueles que estavam em busca da docência ou do marketing do professor de cursinho; e existiam outros que almejam uma formação em Matemática que não fosse destinada à atuação em sala de aula. Já na segunda categoria, analisamos alguns projetos realizados no PETMAT/UFG e respaldando-nos em Engeström (1999 e 2009)e, partindo daí, construímos alguns Sistemas de Atividades. Apresentando tais sistemas tivemos a intenção de propor que, ao invés de o indivíduo socialmente mediado ser tomado como a unidade básica de análise, o sistema de atividade historicamente localizado tornou-se unidade fundamental para olharmos os egressos também no coletivo. O objeto da atividade como horizonte de possibilidade é, na abordagem de Engeström, teorizado como um projeto coletivo que é estabilizado por ferramentas, sinais e procedimentos compartilhados. Os resultados permitiram-nos perceber a necessidade de uma proposta diferenciada para a formação do professor de matemática, na qual a organização da aprendizagem da docência permita o trabalho coletivo como organização de um trabalho não alienado, possibilitando a construção de um espaço de produção do conhecimento.

У дисертації обґрунтовано періодизацію розвитку науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах України початку XX – початку XXI століття й узагальнено досвід її реалізації для актуалізації прогресивних здобутків у сучасних умовах. На основі вивчення історико- педагогічних джерел проаналізовано стан розробки досліджуваної проблеми, визначено методологічні концепти її вивчення. Розкрито суть базових понять, схарактеризовано організаційно-теоретичні засади науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки в структурі ВПНЗ як «як інтелектуально-творчої роботи колективу кафедри, яка здійснюється за навчально-виховним, навчально- методичним, науково-дослідним, громадсько-просвітницьким, міжнародним й інноваційним напрямами». З'ясовано передумови становлення й розвитку науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки у ВНЗ Наддніпрянської України (1803-1920): суспільно- політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні чинники, зокрема зародження й утвердження капіталістичних і становлення соціалістичних відносин, освітні стратегії розвитку Наддніпрянської України, зміни державного устрою України, проведення реформ шкільної, університетської та вищої педагогічної освіти, розвиток педагогізації університетської підготовки майбутніх учителів, особливості урядової політики в галузі педагогічної освіти, попит на спеціалістів з вищою педагогічною освітою, формування циклу педагогічних предметів у ВПНЗ, активна науково-організаційна робота педагогів, науковців, громадських діячів, держслужбовців, котрі наполягали на свідомому й сумлінному оволодінні майбутніми вчителями основами знань як фахових предметів, так і педагогічних. На основі історіографічного аналізу простежено ґенезу розвитку науково- педагогічної діяльності кафедр педагогіки у ВПНЗ України початку XX – початку XXI століття як базових структурних підрозділів педагогічних вишів (їхніх факультетів, інститутів), що забезпечують підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників нової генерації, викладання циклу педагогічних дисциплін для студентів усіх напрямів підготовки та спеціалізацій ЗВПО, координують педагогізацію освітнього процесу, здійснюють розробку актуальних проблем педагогічної науки. З урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх чинників обґрунтовано етапи науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки ВПНЗ у досліджуваний період. У дисертації схарактеризовано особистісний і професійний потенціал завідувачів педагогічних кафедр ВПНЗ України, що сприяло об’єктивній оцінці історичної реальності й вияву впливу та значення окремих педагогічних ідей на формування й розвиток педагогічної думки, презентації доробку того чи того педагога-управлінця як індивідуального творця, виразника думки й практики своєї епохи. Визначено, що особистісний потенціал утворюють індивідуальні здібності, які за певних умов проявляються в моральних вчинках, емоційно-вольових рішеннях з високим ступенем відповідальності. В диссертации обосновано периодизацию развития научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в высших педагогических учебных заведениях Украины начала XX - начала XXI века и обобщен опыт реализации для актуализации прогрессивных достижений в современных условиях. На основе изучения историко педагогических источников проанализировано состояние разработки исследуемой проблемы, определены методологические концепты ее изучения. Раскрыта суть базовых понятий, охарактеризованы организационно-теоретические основы научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в структуре ВПНЗ как «как интеллектуально-творческой работы коллектива кафедры, которая осуществляется по учебно-воспитательным, учебно методическим, научно-исследовательским, общественно-просветительским, международным и инновационным направлениям ». Выяснено предпосылки становления и развития научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в вузах Приднепровской Украины (1803-1920): общественно политические, социально-экономические и организационно-педагогические факторы, в частности зарождения и утверждения капиталистических и становления социалистических отношений, образовательные стратегии развития Приднепровской Украина, изменения государственного устройства Украины, проведение реформ школьного, университетского и высшего педагогического образования, развитие педагогизации университетской подготовки будущих учителей, ос бливости правительственной политики в области педагогического образования, спрос на специалистов с высшим педагогическим образованием, формирование цикла педагогических дисциплин в ВПНЗ, активная научно-организационная работа педагогов, ученых, общественных деятелей, госслужащих, которые настаивали на сознательном и добросовестном овладении будущими учителями основами знаний как профессиональных предметов, так и педагогических. На основе историографического анализа прослеживается генезис развития научно- педагогической деятельности кафедр педагогики в ВПНЗ Украины начала XX - начала XXI века как базовых структурных подразделений педагогических вузов (их факультетов, институтов), обеспечивающие подготовку педагогических и научно-педагогических работников нового поколения, преподавания цикла педагогических дисциплин для студентов всех направлений подготовки и специализаций ЗВПО, координируют педагогизацию образовательного процесса, осуществляют разработку актуальных проблем педагог ичной науки. С учетом общественно-политических и культурно-образовательных факторов обоснованно этапы научно-педагогической деятельности кафедр педагогики ВПНЗ в исследуемый период. В диссертации охарактеризованы личностный и профессиональный потенциал заведующих педагогических кафедр ВПНЗ Украины, что способствовало объективной оценке исторической реальности и проявления влияния и значения отдельных педагогических идей на формирование и развитие педагогической мысли, презентации доработку того или иного педагога-управленца как индивидуального творца, выразителя мнения и практики своей эпохи. Определено, что личностный потенциал образуют индивидуальные способности, которые при определенных условиях проявляются в нравственных поступках, эмоционально-волевых решениях с высокой степенью ответственности. The dissertation substantiates the periodization of the development of scientific and pedagogical activity of pedagogy departments in higher pedagogical educational institutions of Ukraine at the beginning of the 20th - beginning of the 21st centuries and summarizes the implementation experience for updating progressive achievements in modern conditions. Based on the study of historical and pedagogical sources, the state of development of the investigated problem is analyzed, methodological concepts of its study are determined. The essence of the basic concepts is revealed, the organizational and theoretical foundations of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy in the structure of the Higher secondary vocational school are described as “as the intellectual and creative work of the department’s staff, which is carried out by educational, educational, methodological, research, public enlightenment, international and innovative directions ". The prerequisites for the formation and development of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy in universities of the Dnieper Ukraine (1803-1920) were clarified: socio-political, socio-economic and organizational-pedagogical factors, in particular the origin and approval of capitalist and the formation of socialist relations, educational strategies for the development of Dnieper Ukraine, changes in the state system of Ukraine, the implementation of reforms of school, university and higher teacher education, the development of teacher gizizatsii university training of future teachers, the specificity of government policy in the field of teacher education, the demand for specialists with higher teacher education, the formation of a cycle of pedagogical disciplines in the Higher School of Education, active scientific and organizational work of teachers, scientists, public figures, civil servants who insisted on a conscious and conscientious mastering by future teachers the basics of knowledge of both professional subjects and pedagogical. Based on the historiographic analysis, the genesis of the development of scientific and pedagogical activity of pedagogical departments at the Ukrainian Higher School of Economics at the beginning of the 20th - beginning of the 21st centuries is traced as the basic structural units of pedagogical universities (their faculties, institutes) that provide training for new generation pedagogical and scientific-pedagogical workers, teaching the cycle of pedagogical disciplines for students of all areas of training and specializations of ZVPO, coordinate pedagogization of the educational process, carry out development Actual problems of the teacher of science. Taking into account the socio-political and cultural-educational factors, the stages of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy of the Higher School of Education and Science in the study period are justified. The dissertation describes the personal and professional potential of the heads of pedagogical departments of the Ukrainian Higher School of Higher Education, which contributed to an objective assessment of historical reality and the manifestation of the influence and significance of individual pedagogical ideas on the formation and development of pedagogical thought, the presentation of the refinement of one or another teacher-manager as an individual creator, expresser of opinion and practice of his era. It is determined that the personal potential is formed by individual abilities, which under certain conditions are manifested in moral actions, emotional-volitional decisions with a high degree of responsibility.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти - Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2010. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування у студентів вищих технічних навчальних закладів спрямованості на успішну професійну діяльність. У дисертації розкрито суть і структурні складові спрямованості студентів на успішну професійну діяльність. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування у студентів вищих технічних навчальних закладів спрямованості на успішну професійну діяльність (забезпечення позитивної мотивації професійної підготовки; широке запровадження елементів контекстного навчання, спрямованого на оволодіння знаннями, вироблення професійних умінь, набуття професійного досвіду та професійно-особистісних якостей як основи успішної трансформації навчальної діяльності студентів у професійну діяльність спеціаліста; залучення студентів до професійного самовиховання, спрямованого на самореалізацію особистості майбутнього спеціаліста). У процесі проведення експериментальної роботи доведено, що реалізація визначених умов у процес професійної підготовки майбутніх інженерів сприяє значному підвищенню рівня сформованості їхньої спрямованості на успішну професійну діяльність.
The dissertation on obtaining of scientific degree of candidate of pedagogical science over the speciality 13.00.04 – theory and methods of professional education – Kharkiv national pedagogical university named after G. S. Skovoroda. – Kharkiv, 2010. The dissertation is an experimentally – theoretical research of the problem concerning the formation of direction on successful professional activity of higher educational technical establishments’ students. The essence and structural compounds of students’ direction on successful professional activity are shown in the dissertation. The pedagogical conditions of the formation direction on successful professional activity of higher educational technical establishments’ students (supplying of positive motivation in professional training; intensive adoption of elements of context education aimed at acquirement of knowledge, preparation of professional skills, obtaining of professional experience and personality – professional qualities as the basis of successful transformation of students educational activity into professional work of a specialist; students involvement in professional self – education aimed at self – actualization of future specialists). The experimental work has proved that the realization of the conditions stated above in professional preparations of future engineers help to increase considerably the level of formation of their direction on successful professional activity.

Number sense, which can broadly thought of as the ability to quickly understand, approximate, and manipulate numerical quantities, can be a difficult construct for researchers to operationally define for empirical study. Regardless, many researchers agree it plays an important role in the development of the symbolic number system, which requires children to master many tasks such as counting, indentifying numerals, comparing magnitudes, transforming numbers and performing operations, estimating, and detecting number patterns, skills which are predictive of later math achievement. The number line is a powerful model of symbolic number consistent with researchers' hypotheses concerning the mental representation of number. The MathemAntics Number Line Activity (MANL) transforms the number line into a virtual manipulative, encourages estimation, provides multiple attempts, feedback, and scaffolding, and introduces a novel features where the user can define his own level of risk on the number line. The aim of the present study was to examine how these key features of MANL are best implemented to promote number sense in low-income second-graders. Sixty-six students from three schools were randomly assigned to one of three conditions; MANL User-Defined Range (UDR), and MANL Fixed Range (FR), and a Reading comparison condition and underwent a pretest session, four computer sessions, and a posttest session. During the computer sessions, researchers coded a child's observed strategy in placing targets on the number line. The results showed that children with higher number sense ability at pretest performed better on a posttest number line estimation measure when they were in the UDR condition than in the FR condition. Conversely, children with low number sense ability at pretest performed better on the number line estimation posttest measure when they were in the FR condition than UDR. Although in general, all children improved over time, children with low number sense ability at pretest were more likely to use the UDR tool ineffectively, thus negatively impacting performance. When children were not coded as responding quickly, target number significantly impacted performance in the computer sessions. Finally, children in the UDR condition utilized better expressed strategies on the number line estimation posttest than children in the Reading comparison group. These findings indicate that prior number sense ability plays a role in how children engage with MANL, which in turn affects the learning benefits the child receives. Implications for researchers, software designers, and math educators, as well as limitations are discussed.

Калашнік К. О. Психолого-педагогічні особливості підготовленості майбутніх учителів до розв’язування педагогічних задач : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. І. Гура. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 74 с.
UA : Робота викладена на 74 сторінках друкованого тексту, містить 6 таблиць. Перелік посилань включає 49 джерел. Мета роботи полягала в розкритті основних специфічних чинників соціально-психологічного характеру, які впливають на процес розв’язування майбутніми вчителями педагогічних задач. Об’єкт дослідження: підготовка майбутніх учителів до професійної діяльності. Предмет дослідження: психолого-педагогічні особливості підготовленості майбутніх учителів до розв’язування педагогічних задач. У роботі здійснено психолого-педагогічний аналіз особливостей педагогічної діяльності учителів; емпіричним шляхом встановлено рівень сформованості у майбутніх учителів розв’язування педагогічних задач; досліджено особливості комунікативної підготовки майбутніх учителів у контексті підготовленості до розв’язування педагогічних задач. Практичне значення роботи випливає з того, що її теоретичні й емпіричні результати можуть бути використані для покращання підготовки майбутніх та молодих учителів до розв’язування педагогічних задач у реальних умовах сучасної української школи.
EN : The work is presented on 74 pages of printed text, contains 6 tables. The list of references includes 49 sources. The aim of the work was to reveal the main specific factors of socio-psychological nature that influence the process of solving pedagogical problems by future teachers. Object of research: preparation of future teachers for professional activity. Subject of research: psychological and pedagogical features of the readiness of future teachers to solve pedagogical problems. The psychological and pedagogical analysis of the peculiarities of teachers' pedagogical activity is carried out in the work; empirically established the level of formation of future teachers to solve pedagogical problems; The peculiarities of communicative training of future teachers in the context of readiness to solve pedagogical problems are investigated. The practical significance of the work stems from the fact that its theoretical and empirical results can be used to improve the preparation of future and young teachers to solve pedagogical problems in the real conditions of the modern Ukrainian school.

Качан О. В. Психолого-педагогічні умови стимулювання самостійної роботи студентів в галузі фізичної культури : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 105 с.
UA : Робота викладена на 105 сторінках друкованого тексту, містить 12 таблиць, 1 рисунок. Перелік посилань включає 83 джерела. Об’єкт дослідження: процес стимулювання самостійної роботи студентів в галузі фізичної культури. На сьогоднішній день відсутні дослідження, в яких повністю розглянуті науково-теоретичні основи та особливості педагогічного стимулювання активності студентів у галузі фізичної культури і розроблені її змістовно-модельні конструкції, критерії, якісні рівні і педагогічна технологія. В роботі визначено науково-теоретичні основи педагогічного стимулювання самостійної роботи студентів в галузі фізичної культури, розглянуто особливості самостійної роботи студентів з фізичної культури у закладі вищої освіти, визначено критерії та рівні активності студентів у самостійній роботі, розроблено педагогічну технологію стимулювання самостійної роботи студентів в галузі фізичної культури та перевірено її ефективність. Наукова новизна полягає в тому, що визначено критерії та рівні активності студентів у самостійній роботі з фізичної культури та розроблено педагогічну технологію стимулювання самостійної роботи студентів в галузі фізичної культури.
EN : The work is presented on 105 pages of printed text, contains 12 tables, 1 figure. The list of references includes 83 sources. The object of the study: process of stimulating the independent work of students in the field of physical education. To date, there are no studies that fully consider the scientific-theoretical foundations and features of pedagogical stimulation of students' activity in the field of physical culture and its content-model constructions, criteria, qualitative levels and pedagogical technology. The scientific-theoretical foundations of pedagogical stimulation of independent work of students in the field of physical culture are defined in the work, the peculiarities of independent work of students in physical education in higher education institution are considered, the criteria and levels of activity of students in independent work are defined, pedagogical technology of stimulation of independent physical work of students is developed culture and tested its effectiveness. The scientific novelty is that the criteria and levels of activity of students in independent work on physical culture have been determined and pedagogical technology of stimulation of independent work of students in the field of physical culture has been developed.

Кваліфікаційна робота присвячена проблемі організації проєктної діяльності учнів на уроках біології у 7 класі. Простежено історичні етапи становлення уявлень щодо проектної діяльності та проаналізовано сучасні дослідження з даної проблеми. У роботі розкрито особливості та сутність методики організації проєктної діяльності учнів на уроках біології у 7 класі на основі розробленої теоретичної моделі, яка включає мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуальний, результативний компоненти. Також обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність методики. Результати експерименту свідчать про підвищення рівня мотивації та навчальних досягнень учнів.
The qualifying work is devoted to the problem of organizing project activities of students in biology lessons in 7th grade. The historical stages of formation of ideas about project activity are traced and modern researches on this problem are analyzed. The paper reveals the features and essence of the methodology of organizing project activities of students in biology lessons in 7th grade on the basis of the developed theoretical model, which includes motivational-target, semantic, procedural, productive components. The pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the methodology are also substantiated. The results of the experiment show an increase in the level of motivation and academic achievement of students.

Чеховский В. Є. Взаємодія соціального педагога з учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник Н. В. Заверико. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 115 с.
EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (136 items), 13 addenda on 23 pages. The qualifying work volume is 146 pages long, 115 of them – main text. There are 5 tables. The qualifying work gives theoretical survey and describes interaction of a social pedagogue with participants of educational space in general secondary education institutions. The research object: is the interaction of a social educator with the participants of the educational process in general secondary education institutions. The research subject: features of social and pedagogical activity in general secondary education institutions. The research purpose: theoretical background and practical program approval of preventative measures from vandalism of juvenile students inclined to delinquency. The research tasks are: 1) to analyze the scientific sources to substantiate the theoretical and methodological principles of building psychological and pedagogical interaction of participants in the educational process in general secondary education. 2) to determine the state of the problem of organizing the interaction of social pedagogues with participants in the educational process in general secondary education. 3) to identify a set of factors and features of socio-pedagogical activities in general secondary education. 4) to investigate the features of psychological and pedagogical interaction of different categories of participants in the educational process in general secondary education. The part 1 “Scientific approaches to the construction of psychological and pedagogical interaction of participants in the educational process” describes the essence of the notion “interaction”, its features as a social phenomenon, factors that course its origin; considers peculiarities participants in the educational process. The part 2 “The results of experimental work” shows the results of consultive, formative and monitoring stages of the experimental work in general secondary education, primary school, pedagogical interaction of different categories of participants of educational process in establishments of general secondary education The analysis of results has proved the effectiveness of formulated and implemented program of socially-pedagogical interaction with participants of educational space in general secondary education institutions.
UA : Кваліфікаційна робота: 115 с., 5 таблиць, 136 джерел, 13 додатків. Об’єкт – взаємодія соціального педагога з учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Предмет – особливості здійснення соціально-педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Мета: визначити особливості здійснення соціально-педагогічної роботи серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Гіпотеза: взаємодія соціального педагога з учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти може бути ефективною за умови знання соціальними педагогами особливостей здійснення соціально-педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти та володіння сучасними формами та технологіями побудови психолого-педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу. Для досягнення даної мети, нами були поставлені такі завдання: обґрунтування теоретико-методологічних засад побудови психолого-педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти; визначення стану проблеми; виокремлення сукупності чинників та особливості здійснення соціально-педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти; дослідити виконання однієї з професійних функцій соціальним педагогом на прикладі профілактики відношення до наркотиків учнів у закладах загальної середньої освіти. Для виконання поставлених завдань використано методи: теоретичні, емпіричні, статистичні. Практичне значення роботи полягає у визначенні особливості здійснення соціально-педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Галузь використання: заклади загальної середньої освіти.

Гуржий Д. С. Педагогічні умови адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності у закладі вищої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.
UA : Робота викладена на 89 сторінках друкованого тексту, містить 14 таблиць, 2 рисунка. Перелік посилань включає 82 джерела. Об’єкт дослідження: професійно-педагогічна діяльність викладачів-початківців закладу вищої освіти. Актуальність проблеми обумовлена, по-перше, специфікою педагогічної діяльності викладача вищої школи, яка здебільшого відрізняється від діяльності шкільного вчителя; по-друге, недоліками, що існують в системі професійно-педагогічної підготовки викладацьких кадрів для закладів вищої освіти. В роботі розглянуто особливості професійно-педагогічної діяльності викладача закладу вищої освіти, уточнено сутність і специфіку адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності, теоретично обґрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови, які забезпечують ефективність адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності. Наукова новизна полягає в тому, що розкрито сутність адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності; визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують адаптацію викладача-початківця вищої школи до професійно-педагогічної діяльності; виявлено утруднення й недоліки в професійно-педагогічній діяльності викладачів-початківців.
EN : The work is presented on 89 pages of printed text, contains 14 tables, 2 figures. The list of references includes 82 sources. The object of the study: professional and pedagogical activity of teachers-beginners of the institution of higher education. The urgency of the problem is due, first of all, to the specific pedagogical activity of the teacher of the higher school, which is largely different from the activity of the school teacher; secondly, the shortcomings that exist in the system of vocational training of teaching staff for higher education institutions. The peculiarities of professional-pedagogical activity of the teacher of higher education institution are considered in the work, the essence and specifics of adaptation of the beginning-teacher to the professional-pedagogical activity are specified, the pedagogical conditions which provide the teaching-teaching activity are theoretically substantiated and experimentally investigated. The scientific novelty is that the essence of adaptation of the beginning-teacher to the professional-pedagogical activity is revealed; pedagogical conditions have been defined, substantiated and experimentally tested, which ensure the adaptation of the high school teacher to the professional and pedagogical activity; revealed difficulties and shortcomings in the professional and pedagogical activity of beginning teachers.

У магістерській роботі проаналізовано законодавчу базу, на основі якої функціонує сучасний заклад загальної середньої освіти в системі освіти України та уточнено поняття «управління» в науково-педагогічних джерелах. Визначено організаційно-педагогічні засади управління сучасним закладом освіти. Схарактеризовано особливості структури управління закладу загальної середньої освіти та виділені ієрархічні взаємоповʼязані рівні управління у системі внутрішкільного управління КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 ім. генерал-лейтенанта А. Морозова, м. Суми, Сумської області: рівень директора школи; рівень заступників директора; рівень керівників методичних обʼєднань; рівень педагогічних працівників. З’ясовано стан ефективності управлінської діяльності керівника сучасного закладу освіти.
The master's thesis analyzes the legislative documents on the basis of which the modern institution of general secondary education in the educational system of Ukraine operates and the concept of "management" in scientific and pedagogical sources is clarified. The organizational and pedagogical principles of management of a modern educational institution are determined. The peculiarities of the management structure of the general secondary educational institution are characterized. The hierarchical interconnected levels of management in the system of intraschool management of MI (Municipal Institution) Sumy specialized school of I-III degrees № 3 named after Lieutenant-General A. Morozov, Sumy, Sumy region are distinguished: the level of school principal; the level of deputy directors; the level of heads of methodological associations; the level of pedagogical workers. The state of efficiency of managerial activity of the head of a modern educational institution is studied out.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – "Теорія і методика професійної освіти". – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2005. У дисертації вперше на основі врахування результатів ретроспективного та зіставного аналізів національного і зарубіжного освітнього досвіду розроблено навчально-методичну систему професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, побудовану з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу. Визначено основні напрями розвитку цієї системи у структурі вищої педагогічної освіти, яка характеризується наявністю етнокультурознавчих елементів та інформаційних технологій, обґрунтовано умови поєднання навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності з метою формування професійно компетентного вчителя-словесника як дослідника і культуромовної особистості. Практична цінність одержаних результатів дослідження полягає в розробці змісту, форм, методів організації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчально-пошукових і педагогічної практик на філологічному факультеті педагогічного університету. Авторські навчальні програми і навчальні посібники, у т.ч. на електронних носіях, для викладачів і студентів упроваджено в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів України.
The dissertation is presented to obtain the degree of the Doctor of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04. – "The Theory and methodology of professional education". – The Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005. The dissertation focuses on the problems of professional training of future Ukrainian language and literature teachers. The teaching and methodical system of professional training of future Ukrainian language and literature teachers aimed at the formation of their professional competence and personal readiness is presented. It is developed on the results of retrospective and comparative analyses of national and foreign educational experience. In presented thesis optimal ways of the development of this system in the structure of higher pedagogical education are given. The structure comprises ethnoculturological elements and information technologies. Optimal ways of combination of teaching and cognitive, scientific and research, and practical activity for the sake of successful training of a teacher as a scientist and cultural language person are substantiated. The practical value of the received results of this scientific research lies in working out of the contents, forms and methods of teaching and cognitive, scientific and research activities, and pedagogical and educational practices in the teaching training universities. The educational programs and educational manuals for the teachers and students created by the author are introduced in the educational process of higher pedagogical institutions of Ukraine.

Коломоєць К. С. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до самоосвітньої діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник І. В. Козич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 84 с.
UA : Робота викладена на 84 сторінках друкованого тексту, містить 1 рисунок. Перелік посилань включає 65 джерел. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутнього учителя початкових класів у закладі вищої освіти. Предмет дослідження: особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності у закладі вищої освіти. Мета дослідження: проаналізувати процес самоосвіти майбутніх вчителів початкових класів, розробити модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності. В роботі на основі аналізу наукової філософської, соціологічної, психолого-педагогічної і методичної літератури уточнено поняттєво-термінологічний апарат; визначено стан досліджуваної проблеми у теорії і практиці підготовки майбутніх учителів початкових класів; проаналізовано самоосвітню діяльність та її роль у компетентісному розвитку майбутніх учителів початкових класів; розроблено та обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності; сформульовано практичні рекомендації щодо реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності. Наукова новизна полягає в тому, що: уточнено поняття «самоосвітня діяльність майбутнього вчителя початкових класів», визначено роль самоосвітньої діяльності у компетентісному розвитку майбутніх учителів початкових класів.
EN : The work is presented on 84 pages of printed text, contains 1 figure. The list of references includes 65 sources. The object of the study: professional training of a future primary school teacher in a higher education institution. Subject of research: features of preparation of future primary school teachers for self-educational activity in a higher education institution. The purpose of the study: to analyze the process of self-education of future primary school teachers, to develop a model of preparation of future primary school teachers for self-educational activities. In the work on the basis of the analysis of scientific philosophical, sociological, psychological-pedagogical and methodical literature the conceptual-terminological device is specified; the state of the researched problem in the theory and practice of preparation of future teachers of initial classes is defined; self-educational activity and its role in the competence development of future primary school teachers are analyzed; a model of preparation of future primary school teachers for self-educational activities has been developed and substantiated; formulated practical recommendations for the implementation of the model of preparation of future primary school teachers for self-educational activities. The scientific novelty is that: the concept of "self-educational activity of the future primary school teacher" is specified, the role of self-educational activity in the competence development of future primary school teachers is defined.

This study explored the diverse ways in which practitioners' roles manifest to develop pre-schoolers’ agency through learning for well-being in inner-city early childhood centres (ICECCs). Findings served as the foundation for a training programme for practitioners to develop pre-schoolers’ agency in South Africa. Various factors that have an impact on the development of pre-schoolers’ agency and ways in which preschoolers express agency were further explored through using the tool of pedagogical documentation. A conceptual framework was based on the Framework of Learning for Well-being, the Framework of Indigenous Well-being and the Reggio educational approach, which supports the notion that pre-schoolers can express themselves and influence their lifeworlds. Myself, three practitioners and nine pre-schoolers participated in the study. I made use of participatory action research (PAR) to generate qualitative data. The various data collection tools used were: Conversations with pre-schoolers; semi-structured interviews with practitioners; focus group interviews between myself and the practitioners; observations of circle time discussions; practitioners' open-ended questionnaires and self-reflective notes on fake Facebook pages; notes in my selfreflective journal; and documentation of pre-schoolers' four art projects. A manual thematic analysis of the data was done and feedback obtained during final interviews. Practitioners indicated the following insights into their practice during and upon completion of the research process: Discoveries of the capabilities of pre-schoolers to express agency; the need to ask more probing and open-ended questions; the importance of listening to pre-schoolers; an awareness of the diverse capabilities of preschoolers; and knowledge and understanding of the value of the tool of pedagogical documentation to make pre-schoolers' agency visible. Aspects that posed challenges were highlighted, such as lack of technology, time constraints, work load and concerns of parents over the academic performance of their children. Upon conclusion of the study the following recommendations were made: a new theme in the Curriculum and Assessment Policy Statements (CAPS); a module in Foundation Phase education on children's agency; a one-day workshop for practitioners to develop pre-schoolers'
Psychology of Education
Ph.D. (Psychology)

The theme of my thesis is the patriotic pedagogue Josef Věnceslav Soukup (1819-1882) whose life was full of feverish activity in the educational system. Moreover he was a prolific author of textbooks (one of his famous is The Technological Natural History) and musical works - we can mention his Wreath of fine songs which includes the song Wayfarer that is known for today. In music he paid attention to carols and Christmas songs and plays as well (the most famous is The Young Shephers of Bethlehem). J. V. Soukup excelled in almost every field, not only in pedagogy and music but also in drawing (he even taught Mikoláš Aleš, the well-known Czech painter), chemistry, technology and cultivation of plants. Moreover he contributed to many pedagogical magazines. The beginnins of his teacher's career were not easy, he strained for an appropriate position and during that time he had hardly anything to eat. He gave private lessons for food and played in pubs with the band of musicians to earn some money. However, as really hardworking and diligent student he got stipendium and thus he had not have any financial problems since that time. He knew K. S. Amerling (a great pedagogue who participated in the efforts of a higher girls' education) whose lectures he attended and was influenced by his philosophy. Josef Věnceslav...