Academic literature on the topic 'IT-індустрія'

У статті розглянуто основні тренди розвитку туризму в епоху цифрової економіки. Туристична індустрія розвивається достатньо швидкими темпами і повинна відповідати сучасним викликам. За таких умов чималої уваги слід приділяти використанню інноваційних технологій та впровадженню елементів діджиталізації в індустрію туризму. Особливу увагу приділено аналізу використання цифрових технологій у діяльності туристичних підприємств. Зазначено, що саме інформаційні технології сприятимуть залученню якомога більше клієнтів, максимальної кількості продажів, завоюванню довіри споживачів туристичних послуг, а також формуванню позитивного іміджу підприємства. Досліджено основні напрямки та інструменти цифровізації туристичного бізнесу. Відзначено тенденції діджиталізації у сфері туризму, а саме: застосування нових технологічних рішень, використання систем динамічного пакетування в реальному часі, нових сервісів бронювання, онлайн-сервісів для прямого продажу туристам окремих послуг та турпакетів з можливістю самостійного конструювання туру, систем управління готелями, рішень на основі Big Data з прогнозування попиту та управління ціноутворенням. Окреслено перспективні інформаційно-технологічні інновації для розвитку туристичної галузі в період пандемії COVID-19. Підсумовано, що після зняття більшості обмежень компанії, які працюють у сфері туризму, інвестуватимуть в певні IT-рішення, які здатні допомогти масштабуванню бізнесу, та впроваджуватимуть заходи безпеки в розрахунку на зворотний зв’язок з боку потенційних клієнтів.

Дослідження присвячене незвичайно актуальній темі підвищення кіберграмотності населення. Дослідження базується на унікальному досвіді міжнаціонального навчального проєкту «Основи корпоративної кібербезпеки». Мета даної роботи – запропонувати підхід до вирішення проблеми підготовки громадян України (і, можливо, громадян інших країн) до протидії кіберзагрозам у їх професійній діяльності. Об'єкт дослідження – фінансова індустрія, яка є частиною програм старших класів/курсів коледжів і університетів багатьох країн. Автори висувають таку ідею: щоб навчити основам кібербезпеки неспеціалістів у сфері IT – тих, хто не має спеціальної інженерно-технічної підготовки в галузі IT і кіберзахисту, і фахівців у сфері соціального захисту – економічна сфера (бізнес-лідери, підприємці, економісти, фінансисти і ін.) необхідно навчати кібербезпеці, орієнтованій на їх професійну діяльність. У результаті проведених досліджень авторами визначено, що в багатьох країнах, особливо в країнах, що розвиваються, кіберзлочинність є серйозною проблемою. Автори доводять, що Україні необхідно інтенсивне навчання громадян усіх вікових груп проблемам фінансових злочинів і шахрайства з боку інтернет-хакерів і кіберзлочинців. Поряд з професійною підготовкою фахівців у сфері інформаційних технологій і кібербезпеки в Україні доцільно: запровадити в шкільній системі навчання домашнім фінансам і методам їх ІТ захисту; навчати основам інформаційних технологій, кібербезпеки, фінансів і економіки в усіх коледжах, інститутах і університетах; організувати навчання у сфері інформаційних технологій і кібербезпеки для громадян України. Для забезпечення інтеграції України з Європою тісна співпраця з розвиненими країнами та транснаціональними організаціями має вирішальне значення для розвитку процвітаючого сектора кібербезпеки. В Україні достатньо грамотних молодих фахівців у галузі ІТ, які успішно працюють на закордонні компанії та корпорації. Для ефективного використання цього людського ресурсу доцільно створити координуючий навчальний центр з кібербезпеки у сфері економічної і фінансової діяльності.

В сучасному світі темпи економічного зростання та рівень суспільного розвитку визначає інноваційна діяльність, яка є рушійною силою ефективного функціонування економічної системи і ґрунтується на створенні й експлуатації нових знань, на інноваційному характері капіталу та на підприємницькому підході. Технічний прогрес змінює наш світ неймовірними темпами. Те, що ще позавчора здавалося фантастикою, вчора перетворилося на сміливу ідею, а вже сьогодні на повну впроваджується у наше повсякденне життя. Аграрний сектор не став винятком. За останні сто років індустрія подолала величезний шлях від гужових возів до автопілотованих комбайнів та дронів-обприскувачів. Не дивно, що талановиті розробники хочуть інтегрувати в цей ринок ексклюзивні, довгоочікувані та корисні інноваційні розробки. Ні для кого не секрет, що застосування інновацій в аграрному секторі дає змогу перетворити навіть найнесприятливіші умови на справжню «перевагу». Багато людей неодноразово чули про неймовірний успіх в аграрній галузі Австралії, Ізраїлю, США, Канади та Нідерландів, де IT-рішення в сільському господарстві застосовуються дуже широко. Нині, на агроринку популярні такі рішення, як: впровадження систем точного землеробства, аерозйомка з метою контролю якості посівів, ведення історії полів для вибору оптимальної культури, лабораторні дослідження ґрунту для отримання інформації про біохімічний склад. Ці технології дають можливість збільшити врожайність та знизити собівартість продукції завдяки скороченню витрат на паливо, насіння й добрива. В Україні з інноваціями справа гірше – відсоток проникнення високих технологій в агросекторі поки що досить низький – близько 10–12% порівняно зі світовими лідерами, але ми явно перебуваємо на правильному шляху. Україна лише починає знайомитися з цими глобальними трендами, але, саме в них полягає запорука успішності агропродовольчого виробництва. Варто зауважити, що сьогодні вітчизняний агропромисловий комплекс перебуває на так званій перехідній стадії. «До чого це нас приведе?!» – питання, на яке доволі важко зараз відповісти, однак на даному етапі вітчизняні аграрії успішно використовують у діяльності своїх підприємств як новітні розробки, так і старі, перевірені «дідівські» методи.

Modern economic priorities, which predetermine the sustainability of the development of international trade are also predetermining the increase in the role of maritime transport in both business activities, ‒ social and environmental spheres. It should be borne in mind that the costs of ensuring these results are concentrated in the system of the sea conveyor industry and are used to be strictly relevant. Their effectiveness is largely displayed in the form of an emergency effect, which highly affects the demand of the consumers, which is, in its turn forms the amount of the provided services within the sea transport industries. At the same time, the subsystems of the maritime transport industry, in contrast to other activities, are governed by the international institutions which are also affecting the total results of their productions or transportation processes. Concerning the other part of the system, the investors of the merchant fleet and seaports should be focused not only on the entrepreneurial purposes, but on the external restrictions on their competitive implementation as well. Thus, one of the main problems is based on the balance of economic security and the system-wide security of the activities of enterprises of the maritime transport. It should be borne it mind that these particulars of the maritime transport, such as its port industry, the transportation system, the logistics operations and other necessary parts and spheres are highly connected and are very dependent on the maritime industry. The mentioned above information requires the choice of the management methods and maintaining the subsystems of the maritime transport industry from the system security. In turn, it is necessary to clarify the essence of this category with the provision of the above, which will subsequently strengthen the stability and reliability of the maritime industry both by the individual components and internationally. As far as known, the maritime transport is built on many different certain parts and organizations most of which cannot exist without each other.

The article is devoted to the analysis of such extensively studied phenomenon of modernity as cultural industry, which includestwo opposite tendencies: the industrialization of cultural objects production and the "culturification" of industry. The former presupposes the presence of such symptoms of modernity as: a modernist version of the commodification of cultural objects (works of art, university education, etc.) as well as their massive reproduction. In addition, this tendency includes the following positions: the commodification of consumption, the lossof cultural objects of their regulatory and critical functions, the projectivity of cultural production. The reverse tendency – "culturification" of industry – contains the following aspects: the reduction of commercial goals of industrial production, the "economy of signs": an increase in the role of cultural competence in the process of actual industrial production, a reduction in the cost of the material component of the production. The proposed classification of tendencies and symptoms of the cultural industry does not claim for exhaustiveness and completedsystematicity. It is designed to clarify the logic of the formation of this phenomenon of culture, not only as a form of de-differentiation of cultural (in the sense of high culture) and industrial (as a historical form of social),but also as the de-differentiation of cultural and social ones in general. The industrial society, whose existence is the basis for the absolutization of the industry autonomy, is one of the historical forms of the social itself. In this type of society, cultural autonomyis realized as the closure of an elitist social structure. Withdrawal from an industrial society implies "Reassembling the social", a synthetic unity of social and cultural. In the logic of "liquidity of Modern" (opposite to solidity) and of the subject-object opposition, this process manifests itself in the process of human and things synthesis (as a "Making things public"), that is, in the de-differentiation of material and spiritual production and consumption, is therefore in social and cultural. The definition of the cultural industry clarifies the meaning of culture as a way of being a human in the perspective of the sustainability of his efforts, the kind of their institutionalization and signification.

It was examined in the article peculiarities of the Industry 4.0 introduction in Ukraine, in particular, it was revealed that there are new approaches to the economies functioning, taking into account processes of globalization, development of science and technology. It was determined that the global pandemic caused by COVID-19 and changes in the political, economic, social, environmental, and other spheres are accelerating the process of digitalization. The author analyzed the National strategy of Industry 4.0 and proposed key areas for implementing the concept of Industry 4.0 in Ukraine using the experience of developed countries. Factors that hinder the process of our country’s economic digitalization were identified in the article. A study of world rankings on digital transformation was conducted in order to identify the place of Ukraine in this process, in particular: “The Global Competitiveness Report 2019”, which reflects the competitiveness between countries in the Fourth Industrial Revolution; “Global Digital Readiness Index 2019”; “The Digital Network Index 2020” (Accelerating Digital Transformation in a Post-COVID Global Economy). Research has shown that our country lags behind the developed countries of the world that actively implement Industry 4.0. Author identified the most common digital technologies used in the world: 3D printing, Internet 5G, Artificial Intelligence, augmented reality, automated Guided Vehicles, blockchain technology, cloud technology, Cobot, cybersecurity, Digital Twin, drones, IoT, and IoT platforms, quantum computing, and virtual reality. The regions – world leaders in the introduction of digital technologies and companies that ensure the development of science, technology, further digitalization of their own activities were analyzed. Accordingly, prospects for further research are developing mechanisms to improve implementation of Industry 4.0 at Ukrainian enterprises, as they provide innovative changes in the economy, conduct R&D, create added value, and fill the region's budget and country. Digital transformation of enterprises will allow them to gain new competitive advantages, enter international markets, and ultimately turn our country into a highly industrialized country with a digital economy.

Socio-economic problems and long-term discussions in Ukrainian politics and business about finding new models of profits from the hotel industry have put on the agenda the issue of increasing regional revenues and replenishing the budget of Ukraine through the introduction of gaming hotels and development of special entertainment areas.Despite significant scientific achievements and revealed problems in the hotel industry, today it is extremely important to assess the impact of legalization of gambling in Ukraine on the functioning of hotel enterprises. Therefore, the main task in presenting the material of the article is to assess the possible ways of development of the hospitality industry of Ukraine due to the official permission to conduct gambling business in hotels.The gambling business existed in Ukraine until 1917, after which it was banned until 2009. In autumn 2010, the draft law of Ukraine «On Gambling» was developed, but it was not adopted by the parliament due to the need to finalize and clarify it with a focus on world experience of interaction of gambling zones with the authorities and to separate gambling from bookmaking. The draft of this bill partly belonged to the measures to ensure Ukraine's preparation for Euro-2012. In 2020, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the bill No2285-d «On state regulation of the organization and conduct of gambling», which will enter into force in 2021.Analyzing the many years of global experience in gambling, we can conclude that in this legal activity of gambling establishments at hotels will have more advantages than disadvantages.One of the projects announced by the leadership of Ukraine is called «Danube» and is planned to be implemented in part on the territory of the national nature park «Tuzla estuaries» and adjacent recreational areas of Odessa region. The 500-hectare project between Lake Sasyk and the Black Sea envisages the construction of a 10 km embankment, more than 80 hotels with 150 to 1,000 rooms, the creation of 5,000 jobs, and the arrangement of a venue for festivals and a gaming zone. The resort is planned as a year-round (figure) and provides for the construction of the first hotels in 2022, and the appearance of the first million tourists − in 2025, 6 million tourists are projected in 2030. The first investment from scratch will be $ 2.5 billion. USA. According to our research, this project is very risky and can lead to the destruction of the nature of the national nature park. In the case of the actual implementation of this project requires extremely serious economic calculations, which must involve scientists from different sectors of the economy.

As a result of our research, we found that the COVID-19 pandemic has caused radical changes in the global tourism market, the consequences of which on its further development are currently impossible to predict. The pandemic has caused an unprecedented decline in the tourism market in most countries. In response to these challenges, travel companies have been forced to substantially revise their marketing plans and programs. The changes to a greater or lesser extent affected all areas of tourism business, including the marketing of tourist destinations. The COVID-19 pandemic has significantly reduced the number of international tourist arrivals in all countries. The complexity of the situation in which the tourism industry finds itself requires an adaptation period for tourists and for tourism industry in general. Despite the global scale, tourism has remained regional and national in content. This industry supports national traditions, stimulates the development of folk crafts, revival of recipes for interesting and tasty dishes, requires nature conservation and creating favorable social conditions for its operation, so in many countries international tourism is developing as a system that provides all necessary opportunities to get acquainted with culture, customs, history, religious and spiritual values of the state and its people. The coronavirus pandemic has affected all countries and the capital without exception. One of the sectors most affected is the tourism sector. the situation with the epidemic is developing so unpredictably that tourist facilities do not have time to reformat the work to sanitary requirements, which often change. In addition, not everyone is ready to respond to changes in quarantine zones, and for businesses this creates additional difficulties in organizing work. The World Travel and Tourism Council (WTTC) forecasts that up to 75 million jobs are at risk in the sector. This estimation is even more worrying when we reflect on the fact that tourism is a leading job creator for those vulnerable segments of population: in fact, a far higher share of low-skilled immigrants, women and students are employed in tourism compared to the total non-financial business economy. The contribution of tourism to world GDP by countries that are most popular among tourists is analyzed. The percentage change in international tourist arrivals by region in 2020 and the dynamics of destinations that were most popular among tourists around the world in 2018-2020 are considered. It was found that due to the pandemic tourist flows. The COVID-19 pandemic has significantly reduced the number of international tourist arrivals in all countries. At the same time, this pandemic opens up to the industry a rare opportunity for analysis and reorganization what could be done and what could be changed. Governments have the opportunity to recognize the unique ability of tourism not only to provide jobs but also to promote equality and social integration. Because tourism is one of the fastest growing industries in the world, it is expected to play a significant role in restoring socio-economic stability after the COVID-19 pandemic. The changes caused by the pandemic situation are forcing the governments of almost all countries without exception especially those in which tourism is leading or sufficient significant direction of national development, in a new way approach to the formation of development strategies and programs tourism industry.

The article presents the methodology of formation of state regulatory bodies for industrial development of domestic economic entities, provides schemes of structural and organizational mechanism of industrial policy management, taking into account the implementation of the principles and foundations of the concept of “Industry 4.0”. The practical use of the proposed set of measures can restore the unity of the reproduction process; stimulate economic growth and structural change in order to fully develop the real sector of the economy. In the future the productivity of factors of production and the level of development of productive forces will increase, thus significantly strengthening the preconditions for changing the object orientation of industrial policy towards its focus on solving scientific, technological and social progress knowledge-intensive industries, as well as the gradual modernization of the material and technical base of development of the entire national economy. As a result, Ukraine will regain the status of a powerful industrial state and will be able to secure its own strategic interests in the international market. In this regard, the state industrial policy must finally find: clearly defined, generally accepted and legally enshrined content; the main national body and the organizational structures and subdivisions specially coordinated by it; financial and other resources that are necessary to support and stimulate the development of vital and promising areas of production and economic activity; normatively enshrined strategy, which is specified in the relevant program documents of national, regional and sectoral levels, which indicate the separation of their powers and responsibilities, as well as defined schemes and technologies for interagency coordination and interaction to ensure high efficiency of specific tasks. Hence two directions of strengthening the effectiveness of industrial regulation: first, the formation and strengthening of the system of organizational and other measures; secondly, improvement of the most important blocks of the functioning system of economic management (target, normative-legal, institutional, instrumental, etc.). Only then will it be possible to increase the effectiveness of industrial policy as an anti-crisis, integrating core of the system of state influence on the real sector of the economy and eliminate the main shortcomings of the existing organizational order.

The study substantiates the development of the main components of the industrial policy of the state in terms of the implementation of the Concept "Industry 4.0" for innovative and active economic entities in the field of industry. The proposed approach combines fundamental laws and advanced production experience, contributes to the optimal structure of the economy, the rational development of socially demanded industries and high-tech industries. It combines certain areas and areas of purposeful economic activity of industrial enterprises into a coherent productive system that provides the necessary level of efficiency and competitiveness of the national economy at both regional and national levels. Scientifically based industrial policy counteracts the disastrous processes of differentiation of society and the collapse of large industrial enterprises and complexes, creates favorable conditions for stable, comprehensive and effective development of the national sphere of material production based on full use of scientific and technological progress and social intelligence. For enterprises, the existence of a clearly defined state policy and strategy means the ability to build their own plans. This approach to the interaction of the state, industries, regions and business was one of the factors of success of the leading states. Such an industrial policy is a constructive mechanism, which is called by modern times, which allows, taking into account the fundamentally new realities of modern economic practice to ensure the implementation of an innovative model of economic development. Moreover, the task of the state is to ensure not only the modern technological level of production, but also high stable demand for its products through the implementation of industrial policy. Due to this, it is possible to quickly and with minimal social costs to modify the sectoral structure of the national economy, stop the decline and move to a dynamic increase in gross national product and budget revenues. In the future, as the necessary prerequisites for the full development of commodity-money relations, lower inflation, stabilization of market prices and other elements that are the basis for the formation of a civilized market, it becomes possible to consistently increase all positive economic processes.

У дослідженні проаналізовано здобутки і проблеми IT-індустрії в Україні, висвітлено основні проблеми існуючих проблем у сфері підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, зокрема у вищих технічних закладах освіти. Розглянуто основні шляхи вирішення визначених проблем, зокрема через впровадження технологій змішаного навчання і дуальної форми здобування вищої освіти. Метою даного дослідження є аналіз взаємозв'язку між такими інноваційними підходами у галузі підготовки майбутніх IT-фахівців як змішане (комбіноване) навчання і дуальна форма здобування вищої освіти. Представлено досвід авторів щодо використання технологій змішаного навчання і впровадження елементів дуального навчання у підготовку майбутніх IT-фахівців у ЧДТУ.
The research analyzed the achivements and problems of the IT industry in Ukraine, highlights the main causes of existing problems in the field of learning future specialists in the field of information technology, in particular, in higher technical educational institutions.

Абделауі І. Застосування кластерної моделі для підвищення конкурентоспроможності регіональних підприємств ІТ-індустрії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник Н. М. Коваленко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 63 с.
UA : Об’єкт дослідження: теоретичні та практичні аспекти функціонування ІТ-кластерів у системі інноваційного розвитку регіонів. Предмет дослідження: кластерна модель функціонування Львівського IT-кластера як механізм підвищення конкурентоспроможності регіональних підприємств-учасників кластера. Мета дослідження: розробка стратегії формування кластерів в ІТ-індустрії як інструмента інноваційного розвитку IT-компаній. Методи дослідження: емпіричний, аналіз і синтез, моделювання, системний і ситуаційний аналіз, логічне узагальнення. Специфіка даної роботи полягає у дослідженні теоретичних і практичних аспектів розробки та реалізації кластерної моделі розвитку підприємств IT-галузі. У роботі досліджено зарубіжний досвід інноваційного розвитку підприємств ІТ-індустрії на основі кластерного підходу. Проаналізовано основні тенденції розвитку IT-галузі в Україні. Досліджено стан формування ІТ-кластерів в Україні. Надано характеристику діяльності Львівського IT-кластера. На основі PEST-аналізу визначено фактори зовнішнього середовища формування та розвитку ІТ-кластера. На основі проведеного дослідження запропоновано механізм розробки стратегії формування кластерів в ІТ-індустрії.
EN : The object of the research: theoretical and practical aspects of the functioning of IT-cluster in the system of innovative development of regions. The subject of the research: the cluster model of functioning of the Lviv IT-cluster as a mechanism to increase the competitiveness of regional enterprises-participants of the cluster. The purpose of the thesis for the master’s degree is to develop the strategy for the formation of clusters in the IT-industry as a tool for innovative development of IT-companies. The research methods: empirical, analysis and synthesis, modeling, system and situational analysis, logical generalization. The specificity of this work is to study the theoretical and practical aspects of the development and implementation the cluster model of IT-enterprise’s development. The research analyzes the foreign experience of innovative development of enterprises of the IT-industry on the basis of the cluster approach. The main trends of the development of the IT-industry in Ukraine were analyzed. The state of formation the IT-clusters in Ukraine was investigated. The characteristic of activity of the Lviv IT-cluster was given. Based on PEST-analysis, the factors of the external environment of formation and development of the IT-cluster were determined. On the basis of the research the mechanism of development of the strategy for the formation the clusters in the IT-industry was offered.