Dissertations / Theses on the topic 'Greening of the economy'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 dissertations / theses for your research on the topic 'Greening of the economy.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
Bandzeladze, T. "Greening economy, greening people." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31039.
Full textKharlamova, G. "Greening of the economy." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13040.
Full textShvetsova, Mariia, and E. R. Gubanova. "Benchmarking in greening the economy." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31711.
Full textEyup, Ozkan. "Green architecture as a way of greening economy." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31686.
Full textYurchenko, A., Вікторія Олексіївна Щербаченко, Виктория Алексеевна Щербаченко, and Viktoriia Oleksiivna Shcherbachenko. "Actual problems of the economy and society greening." Thesis, Sumy State University, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80922.
Full textМатериал посвящен вопросам "озеленения" экономики и внедрением зеленых технологий в жизни общества.
The material is devoted to the issues of "greening" the economy and the introduction of green technologies in the life of society.
Сотник, Ірина Миколаївна, Ирина Николаевна Сотник, Iryna Mykolaivna Sotnyk, and T. Marchenko. "Green houses as a way for greening the economy." Thesis, Sumy State University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45377.
Full textМельник, Леонід Григорович, Леонид Григорьевич Мельник, Leonid Hryhorovych Melnyk, Ірина Борисівна Дегтярьова, Ирина Борисовна Дегтярева, and Iryna Borysivna Dehtiarova. "Innovation Vectors of Greening Economy in Third and Fourth Industrial Revolutions." Thesis, Riga Technical University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66683.
Full textАбстрактные анализы, обеспечивающие элементы формирования зеленой экономики, а также представляют роль Третьей и Четвертой промышленных революций в этом процессе. Он отражает социально-экономические преобразования, направленные на формирование децентрализованного производства возобновляемой энергии. Он также фокусируется на преобразовании экономической системы для устойчивого развития, которое происходит за счет дематериализации использования энергии и материалов и потоков, озеленения экономики и, как следствие, сокращения человеческого следа в условиях третьей и четвертой промышленных революций.
The abstract analyses providing elements for forming green economy as well as presents the role of the Third and Fourth Industrial Revolutions in this process. It reflects the socio-economic transformations targeted at the formation of decentralized renewable energy production. It also focuses on economic system transformation for sustainable development, which occur through dematerialization of energy and material usage and flows, greening the economy and as a result reduction of human footprint in conditions of Third and Fourth Industrial Revolutions.
Muir, Katherine. "Greening economies : the role of the local state." Thesis, Coventry University, 1998. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.268066.
Full textHussain, Syed Salman. "Greening of industry : an ecological economic appraisal of eco-innovations and eco-labelling." Thesis, University of Edinburgh, 2009. http://hdl.handle.net/1842/4362.
Full textМельник, Леонід Григорович, Леонид Григорьевич Мельник, Leonid Hryhorovych Melnyk, Ольга Іванівна Мельник, Ольга Ивановна Мельник, Olha Ivanivna Melnyk, Ірина Михайлівна Бурлакова, Ирина Михайловна Бурлакова, and Iryna Mykhailivna Burlakova. "Sustainable development on a basis of greening of production-consumption cycle." Thesis, Sumy State University, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36212.
Full textПетренко, Вікторія Вікторівна, Виктория Викторовна Петренко, and Viktoriia Viktorivna Petrenko. "Аспекти формування економічного механізму сфери екологічних послуг." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8344.
Full textКоваль, В. О. "Перспективи розвитку «зеленого» інвестування в Україні." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12129.
Full textPohl, Alina. "Eco-Clusters as Driving Force for Greening Regional Economic Policy. Policy Paper no 27." European Commission, bmwfw, 2015. http://epub.wu.ac.at/4737/1/WWWforEurope_Policy_Paper_027.pdf.
Full textSeries: WWWforEurope
Heckert, Megan. "The Economic, Environmental, and Social Justice Impacts of Greening Vacant Lots: An Integrated Spatial Assessment of Urban Revitalization and Sustainability Outcomes." Diss., Temple University Libraries, 2012. http://cdm16002.contentdm.oclc.org/cdm/ref/collection/p245801coll10/id/176217.
Full textPh.D.
Many cities in the US and around the world are facing a dual challenge of promoting both urban revitalization and urban sustainability. Increasingly, cities are exploring greening initiatives - through which vegetation is planted and maintained - targeting vacant land as a potential means of addressing both of these challenges. This research is a sustainability-based assessment of the impacts of a Philadelphia, PA-based program that uses greening as an interim management strategy for vacant land. I use quantitative spatial analysis techniques to measure economic, environmental, and social justice impacts of the Philadelphia Land Care (PLC) program, which `treats' vacant land by removing debris, bringing in topsoil, planting grass and trees, putting up a split-rail fence and providing regular maintenance during the growing season. The analysis is shaped by the concept of sustainability which posits that to be sustainable, development must incorporate and balance economic development, environmental preservation and social justice. This research seeks to answer a series of questions about the economic, environmental, and social justice impacts of the PLC program, ultimately assessing not only the extent to which it exhibits impacts along these three dimensions of sustainability but also whether or not the impacts vary for different locations, and also questions the extent to which there may be tradeoffs between the different potential impacts of the program. This dissertation addresses several gaps in the urban greenspace literature including an assessment of the effect of location on the impacts of greenspaces and an assessment of the extent to which temporary greenspaces have the same impacts of more permanent greenspaces. It also addresses questions in urban revitalization and sustainability about the potential role of greening programs in meeting these challenges. Ultimately, the PLC program is shown to increase surrounding property values, improve environmental conditions, and increase equity in access to greenspace in Philadelphia. These benefits are not uniform, however, and differ for neighborhoods across the city. The research indicates the potential for greening programs such as PLC to help cities address pressing economic, environmental, and social concerns, but highlights the need to understand the tensions and tradeoffs between different forms of program impacts.
Temple University--Theses
Печерська, Т. П. "Формування економічного механізму забезпечення екологічної безпеки." Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11579.
Full textКубатко, Олександр Васильович, Александр Васильевич Кубатко, and Oleksandr Vasylovych Kubatko. "Economic systems adaptation to resource fluctuations through eco-innovations." Thesis, Sumy State University, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45271.
Full textNäsman, Mattias. "Do They Really Car(e) : The greening of the brand: the case of Volvo Cars in Sweden 1972 to 2014." Thesis, Umeå universitet, Ekonomisk historia, 2015. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:umu:diva-105554.
Full textСухіна, О. М. "Напрями усунення недоліків економічного механізму екологізації гірничодобувного виробництва в умовах децентралізації владних повноважень." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49380.
Full textГобела, В. В., and V. V. Hobela. "Екологізація в системі економічної безпеки держави: дисертація." Thesis, ЛьвДУВС, 2020. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3509.
Full textУ роботі обґрунтовано актуальність теми в умовах розвитку сучасних трансформаційних та глобалізаційних процесів, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, виділено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. Розглянуто історичні аспекти процесу становлення економічної думки та здійснено теоретичний аналіз основних положень неокласичної економічної теорії. Зроблено відповідні узагальнення стосовно необхідності пошуку способів перетворення екстерналій в інтерналії, тобто інтеграції екологічних витрат в економічні, з метою забезпечення добробуту майбутніх поколінь. Розглянуто теоретичні засади здійснення екологізації в системі економічної безпеки держави. Проаналізовано та розкрито сутність понять: «економічна безпека», «еколого-економічна безпека», «екологічна безпека», «екологізація», «інституційне забезпечення екологізації», «економіко-безпековий інструментарій екологізації», «псевдоекологізація», «деекологізація». З метою поглиблення напрацювань розглянуто теоретичні підходи до визначення поняття «екологізація» та запропоновано методичний підхід до трактування цього поняття в широкому та вузькому розумінні. Відповідно до зазначеного підходу, екологізацію в широкому розумінні трактуємо як: соціально-економічну концепцію, відносини, інструмент, метод, у вузькому розумінні екологізацію трактуємо як діяльність, запропоновано авторські визначення. Виокремлено сфери та рівні прояву екологізації. На основі аналізу цілей і завдань економічної та екологічної систем, зроблено висновок щодо їхньої часткової суперечності. Запропоновано ідентифікувати відповідне явище як конфлікт цілей між екологічними та економічними системами, обґрунтовано доцільність використання зазначеного терміну в безпекознавстві. Екологізацію розглянуто як інструмент подолання згаданого конфлікту цілей, що сприятиме забезпеченню економічної та екологічної безпеки держави. Автором наголошено на необхідності формування сучасної концепції суспільного розвитку з урахуванням екологічних вимог. Проаналізовано теоретичні основи формування ідей екологізації, що були наслідком поєднання основних положень: екологічної економіки, екологічної етики, соціальної екології, екологічної філософії. Здійснено структурно-функціональну характеристику екологізації, виокремлено загальні принципи та функції екологізації. До загальних зачислено такі принципи: законності; формування безпекового середовища; суспільної ефективності; інноваційного підходу; системності заходів; інклюзивності; своєчасності заходів. До функцій екологізації належать: захисна; відновлювальна; просвітницька; інтеграційна; трансформаційна. З’ясовано, що економіко-безпековий інструментарій екологізації – це система економічних заходів та прийомів, які спрямовано на подолання конфлікту цілей між екологічною та економічною системами шляхом попередження, виявлення та усунення екологічних загроз. Сформовано визначення поняття «інституційне забезпечення екологізації» як сукупність основоположних норм та правил, взаємозв’язків і відносин між формальними та неформальними суб’єктами, сукупність організацій, що визначають рамки поведінки суб’єктів господарювання в еколого-економічних системах. Розроблено систему класифікації інституційних одиниць за загальними ознаками і специфічними ознаками на глобальному та національному рівнях. Запропоновано методичний підхід до розрахунку екологічно скоригованого валового продукту (ЕсВП), у межах якого, окрім екологічних податків та витрат на охорону довкілля, з ВВП вилучено широкий перелік екологічних витрат. Розроблено методичний підхід до розрахунку рівня екологізації, який передбачає три складові: сировинну, енергетичну та виробничу, що дало змогу удосконалити механізм виявлення екологічних загроз. У рамках наведеного підходу запропоновано формулу розрахунку рівня екологізації. Обґрунтовано необхідність доповнити систему оцінки екологізації як безпекової діяльності, індикаторами розроблених Комісією зі сталого розвитку ООН. Також для комплексної оцінки процесів екологізації в системі економічної безпеки держави запропоновано застосовувати додаткові показники: ЕсВП, «токсичність» економіки, рівень природного відтворення еколого-економічної системи, індекс людського розвитку (ІЛР), рівень екологізації. Для ідентифікації основних екологічних загроз запропоновано науковометодичний підхід, що ґрунтується на основних положеннях закону ентропії. В межах зазначеного підходу проаналізовано стан довкілля за такими базовими показниками: утворення відходів, викиди забруднювальних речовин, частка відновлюваної енергетики, показники енергоємності та карбоноємності ВВП. Отож сформовано основні екологічні загрози для системи економічної безпеки держави: високий рівень енергоспоживання у розрахунку на одиницю ВВП; низька частка вітрової та сонячної енергетики у структурі енергоспоживання; високий рівень утворення відходів та забруднення. Для вдосконалення стратегічного планування екологізації як безпекової діяльності запропоновано здійснювати стратегічний аналіз з використанням методу SWOT-аналізу. Визначено основні можливі загрози, що можуть становити процеси екологізації для економічної системи в довготривалому періоді та їхній вплив на економічну безпеку держави. Наголошено на важливості надання широких повноважень громадським організаціям та іншим соціальним інститутам як суб’єктам екологізації. Розроблено теоретико-методичний підхід до екологізації як функції економічної безпеки держави з виокремленням її безпекових механізмів та інструментів. Сформульовано прикладний зміст екологізації як цілеспрямованої діяльності, що має на меті усунення екологічних загроз для системи економічної безпеки держави. У рамках зазначеного підходу було сформовано основні види інструментів екологізації, які містять ті чи інші безпекові механізми: попередження, виявлення, усунення та відновлення. Обґрунтовано, що поведінка людини може суттєво впливати на екологічну та економічну системи, залежно від типів екологічного світогляду. Отож визначено основні типи екологічної поведінки: екзистенційний, нігілістичний, екодевіантний, екологічно сумісний та екораціональний; розкрито їх зміст. Доведено, що екологічно сумісний та екораціональний типи екологічної поведінки сприяють попередженню та усуненню екологічних загроз. Запропоновано орієнтувати мотиваційний механізм екологізації на розвиток екологічних потреб людини з метою формування екологічно сумісного та екораціонального типу світогляду для забезпечення економічної безпеки держави. Розроблено механізм екологізації як функції економічної безпеки держави. Завдяки такому механізму здійснюється вплив на населення та господарюючі суб’єкти, що сприяє зменшенню кількості використання сировини та розміщенню відходів, зменшенню розміру забруднення, а отже, покращенню стану довкілля та водночас забезпеченню економічної безпеки держави. На основі результатів виконаного теоретичного аналізу основних концепцій трансформації суспільного розвитку в екологічно безпечний зроблено висновок щодо доцільності впровадження основних ідей концепції антизростання. Також з’ясовано, що сформовані основні екологічні загрози для системи економічної безпеки держави спричиняють підвищення екологоекономічної ентропії, що в довготривалому періоді створює деструктивний вплив на суспільний розвиток. Обґрунтовано, що еколого-економічна ентропія є причиною конфлікту цілей між екологічною та економічною системами, а зниження її рівня – необхідна умова забезпечення економічної безпеки держави. Визначено, що екологізація як безпекова діяльність сприяє зниженню еколого-економічної ентропії та забезпеченню економічної безпеки держави. На основі цього запропоновано безпековий сценарій суспільного розвитку, який ґрунтується на засадах концепції антизростання і закону ентропії та передбачає екологізацію економічної діяльності, що забезпечить найбільший суспільний ефект. Сформовано основні завдання екологізації як функції економічної безпеки держави, що полягають у: зниженні еколого-економічної ентропії; зменшенні забруднення; відновленні довкілля. Наголошено, що ефективна реалізація екологізації значною мірою залежить від розвитку інклюзивних інститутів, впровадження основних ідей екологічного дизайну та біоніки, раціоналізації політики розподілу доходів, духовного та культурного розвитку суспільства. Запропоновано шляхи інтенсифікації екологізації як функції економічної безпеки держави, що передбачають екологізацію законодавства України, застосування економіко-безпекового інструментарію, запровадження енерго- та ресурсоощадного виробництва, впровадження ефективної системи торгівлі викидами, створення Фонду охорони довкілля та створення он-лайн платформи для інформування громадськості стосовно використання коштів зазначеного фонду, запровадження ідей екологічного дизайну; розвиток біоніки. The historical aspects of the process of formation of economic thought are considered and the theoretical analysis of the main provisions of neoclassical economic theory is carried out. Appropriate generalizations have been made regarding the need to find ways to transform externalities into internals that is to integrate environmental costs into economic ones, in order to ensure the well-being of future generations. Theoretical principles of greening in the system of economic security of the state are considered. The essence of the concepts is analyzed and revealed: "economic security", "environmental and economic security", "environmental security", "greening", "institutional support of greening", "economic and security tools of greening", "greenwashing", "de-greening". In order to deepen the work, theoretical approaches to the definition of the concept of "greening" are considered and a methodical approach to the interpretation of this concept in a broad and narrow sense is proposed. According to this approach, greening in the "broad" sense is interpreted as: socio-economic concept, relations, tool, method, in the "narrow" sense, greening is treated as an activity, the author’s definitions are proposed. The spheres and levels of manifestation of greening are singled out. Based on the analysis of the goals and objectives of economic and environmental systems, a conclusion is made about their partial contradiction. It is proposed to identify this phenomenon as a conflict of goals between ecological and economic systems and substantiate the feasibility of using this term in security science. Greening is seen as a tool to overcome this conflict of goals, which will ensure economic and environmental security of the state. The author emphasizes the need to form a modern concept of social development taking into account environmental requirements. Theoretical bases of formation of ideas of greening which were a consequence of a combination of the basic positions: ecological economics, ecological ethics, social ecology, ecological philosophy are analyzed. The structural and functional characteristics of greening are carried out, the general principles and functions of greening are singled out. The following principles are general: legality; formation of a safe environment; social efficiency; innovative approach; systematic measures; inclusiveness; timeliness of measures. The functions of greening include: protective; restorative; educational; integration; transformational. It is established that the economic and security tools of greening is a system of economic measures and techniques aimed at overcoming the conflict of goals between the ecological and economic systems, by preventing, identifying and eliminating environmental threats. The definition of the concept of "institutional support of greening" as a set of basic norms and rules, relationships and relations between formal and informal entities, a set of organizations that determine the framework of behavior of economic entities in environmental and economic systems. A system of classification of institutional units by general features and specific features at the global and national level has been developed. A methodical approach to the calculation of "green" GDP is proposed, within which, in addition to environmental taxes and environmental expenditures, a wide range of environmental expenditures is removed from GDP. A methodical approach to the calculation of the level of greening has been developed, which provides for three components: raw materials, energy and production, which has improved the mechanism for identifying environmental threats. Within the framework of this approach, a formula for calculating the level of greening is proposed. The need to supplement the system of greening assessment as a security activity with indicators of sustainable development, namely the system of indicators of the UN Commission on Sustainable Development, is substantiated. Also for a comprehensive assessment of greening processes in the system of economic security of the state. It is proposed to use additional indicators: "green" GDP, "toxicity" of the economy, the level of natural reproduction of the ecological and economic system, the human development index (HDI), the level of greening. To identify the main environmental threats, the analysis of environmental indicators and ecological and economic efficiency of the economy was carried out according to the following main indicators: waste generation, pollutant emissions, the share of renewable energy, energy and carbon intensity of GDP. Thus, the main environmental threats to the economic security system of the state are formed: high level of energy consumption per unit of GDP; low share of wind and solar energy in the structure of energy consumption; high level of waste generation and pollution. To improve the strategic planning of greening as a safety activity, it is proposed to carry out strategic analysis using the method of SWOT-analysis. The main possible threats that may pose greening processes to the economic system in the long run and their impact on the economic security of the state have been identified. The importance of giving broad powers to public organizations and other social institutions as subjects of greening is emphasized. A theoretical and methodological approach to greening as a function of economic security of the state with the separation of its security mechanisms and tools. The applied content of greening as a purposeful activity aimed at eliminating environmental threats to the system of economic security of the state is formulated. Within the framework of this approach, the main types of greening tools have been formed, which contain certain security mechanisms: prevention, detection, elimination and restoration. It is substantiated that human behavior can significantly affect the ecological and economic system, depending on the types of ecological worldview. Therefore, the main types of ecological behavior are substantiated: existential, nihilistic, ecodeviant, ecologically compatible and ecorational and their content is revealed. It is proved that ecologically compatible and eco-rational types of ecological behavior contribute to the prevention and elimination of ecological threats It is offered to orient the motivational mechanism of greening on development of ecological needs of the person for the purpose of formation of environmentally compatible and environmentally friendly type of world outlook, for maintenance of economic safety of the state. The mechanism of greening as a function of economic security of the state is developed. This mechanism has an impact on the population and businesses to reduce the use of raw materials and waste disposal reduce pollution, which contributes to improving the environment and at the same time ensures the economic security of the state. Based on the results of the theoretical analysis of the basic concepts of transformation of social development into ecologically safe, the conclusion about expediency of introduction of the basic ideas of the concept of degrowth is made. It is also established that the main environmental threats to the system of economic security of the state cause an increase in ecological and economic entropy, which in the long run creates a destructive impact on social development. It is substantiated that ecological and economic entropy is the cause of conflict of goals between ecological and economic systems, and reduction of its level is a necessary condition for ensuring economic security of the state. It is also established that greening as a security activity contributes to the reduction of ecological and economic entropy and ensuring the economic security of the state. Based on this, a security scenario of social development is proposed, which is based on the principles of the concept of degrowth and the law of entropy and provides for the greening of economic activity, which will provide the greatest social effect. The main tasks of greening as a function of economic security of the state are formed, which are: reduction of ecological and economic entropy; pollution reduction; environmental restoration. Ways to intensify greening as a function of economic security of the state, providing greening of Ukrainian legislation, application of economic and security tools, introduction of energy and resource-saving production, introduction of an effective emissions trading system, creation of the Environmental Protection Fund and creation of an online platform for informing the public. funds of the specified fund, introduction of ideas of ecological design; development of bionics.
Hallowes, David, Mark Butler, David Fig, Greg Knill, Roben Penny, Gillian Watkins, and David Wiley. "Greening the RDP: people, environment, development: report of proceedings [of the] Environmental Justice Networking Forum Constitutive Conference, Kempton Park Conference Centre, 25-27 November 1994." Environmental Justice Networking Forum, 1994. http://hdl.handle.net/10962/69373.
Full textAsteriti, Alessandra. "Greening investment law." Thesis, University of Glasgow, 2011. http://theses.gla.ac.uk/2813/.
Full textПлотнікова, О. В. "Оптимізація елементів технологія вирощування соняшнику на прикладі СВК «Полісся» Чернігівського району." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25089.
Full textУ першому розділі обґрунтована тема за літературними джерелами. Наведена детальна інформація по соняшнику, стан та перспективи його вирощування в Україні та світі ,описані біологічні та сортові особливості культури. У другому розділі наведена характеристика господарства СВК «Полісся». Подані загальні відомості про господарство, охарактеризовано ґрунтово-кліматичні умови та представлена технологія вирощування культур. Недоліки в технології вирощування соняшнику та рекомендовані заходи її поліпшення наведені у розділі 3. У 4 розділі проведена економічна оцінка запропонованих заходів технології вирощування соняшнику. Отже, за результатами досліджень приріст чистого доходу соняшнику виріс на 18,1%. А під час заміни закордонних ЗЗР вітчизняними виявлено, що система захисту в господарстві коштує 2828 грн/га, а запропонована – 1128 грн/га.
The first section substantiates the topic of literary sources. Detailed information on sunflower, the state and prospects of its cultivation in Ukraine and the world, biological and varietal features of culture are described. The second section describes the economy of Polissya Agricultural Complex. General information about the farm is given, soil and climatic conditions are characterized and the technology of growing crops is presented. Shortcomings in the technology of sunflower cultivation and recommended measures to improve it are given in Section 3. Section 4 provides an economic evaluation of the proposed measures of sunflower cultivation technology. Thus, according to research, the increase in net income of sunflower increased by 18.1%. And during the replacement of foreign PPE with domestic ones, it was found that the system of protection in the farm costs 2828 UAH / ha, and the proposed - 1128 UAH / ha.
Sarr, Carla. "Rhetorical Gardening: Greening Composition." University of Cincinnati / OhioLINK, 2017. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=ucin1504795919562701.
Full textЯрова, Інесса Євгенівна, Инесса Евгеньевна Яровая, and Inessa Yevhenivna Yarova. "Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку лісогосподарювання в системі екосистемного управління лісами." Thesis, Ткачов О.О, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47798.
Full textGuziana, Bozena. "Corporate Greening : Product and Production Perspectives." Doctoral thesis, Mälardalens högskola, Framtidens energi, 2013. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:mdh:diva-18667.
Full textAl-Sobhi, Owdah Ayyad. "Greening and development in wheat seedlings." Thesis, Durham University, 1989. http://etheses.dur.ac.uk/6742/.
Full textWalker, C. J. "The photoreduction of protochlorophyllide and greening." Thesis, University of Bristol, 1987. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.375393.
Full textDirksen, Tyson H., and Mark D. McGowan. "Greening existing buildings with LEED-EB!" Thesis, Massachusetts Institute of Technology, 2008. http://hdl.handle.net/1721.1/58646.
Full textThis electronic version was submitted by the student author. The certified thesis is available in the Institute Archives and Special Collections.
Includes bibliographical references (p. 88-92).
The market of existing office buildings is going green. While early adopters of green buildings were owner-occupiers, there is a current wave of nonowner-occupied office buildings seeking Leadership in Energy and Environmental Design (LEED) for Existing Buildings certification. This thesis examines the current context in which this dramatic change is transpiring as well as answers the following questions as they relate to this green transformation of existing multitenanted office buildings: * Who is participating? * Why are they participating? * What is the process? * What are the costs? * How is it being financed? Research conducted included literature review and interviews with building owners, property managers, building engineers and brokers in several major metropolitan office markets in the United States. This thesis examines green building rating systems from around the world. We focus on the LEED rating system, the most widely used in the United States, as it provides a good framework for owners and managers to evaluate and benchmark the environmental performance of their building. Our research indicates that a much higher percentage of Class A office building owners and managers are pursuing LEED for Existing Building (LEED-EB) certification, while Class B owners and managers are not. Class B owners face less incentives and greater obstacles when pursuing LEED-EB certification. In chapter four of this thesis, we explore two creative ways that Class B owners and managers may be able to overcome some of these hurdles - Energy Savings Performance Contracts (ESPCs) and Power Purchase Agreements (PPA).
by Tyson H. Dirksen [and] Mark D. McGowan.
S.M.in Real Estate Development
Litvinenko, A. "Greening of private and corporate investments." Thesis, Sumy State University, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86988.
Full textKlevanskaya, Liudmila, and Maria Luzina. "Exploring Corporate Greening: a cross-cultural perspective." Thesis, Internationella Handelshögskolan, Högskolan i Jönköping, IHH, ESOL (Entrepreneurship, Strategy, Organization, Leadership), 2012. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:hj:diva-18239.
Full textSandström, Johan. "Organizational approaches to greening : technocentrism and beyond." Doctoral thesis, Umeå universitet, Företagsekonomi, 2002. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:umu:diva-65798.
Full textdigitalisering@umu
Young, Christopher. "Greening the city : habitat evaluation in Wolverhampton." Thesis, University of Wolverhampton, 1999. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.323145.
Full textLindhe, Valdy. "Greening education : prospects and conditions in Tanzania /." Uppsala : [Uppsala university], 1999. http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb39954401m.
Full textShaikh, Gilman Yusuf. "Guidelines for Greening (Renovation) of Existing Homes." Thesis, University of North Texas, 2015. https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc822735/.
Full textMELIN, Sébastien. "Urban Greening as part ofDistrict Energy Services." Thesis, KTH, Energiteknik, 2017. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:kth:diva-210222.
Full textProjektet som utfördes under detta examensarbete handlar om storstädernas gröna öar och dess koppling till belastningen på fjärrkylningssystem. Processen om att öka på grönskan i städer handlar naturligtvis om att utveckla miljövänlig grön infrastruktur i städer (parker, gatuträd, kantzoner, m.m.) istället för grå infrastruktur (råa byggnader, trädlösa vägar, m.m.). Trots att det ekonomiska värdet är svårt att beräkna och är mindre uppskattat vid första anblicken, den ökade grönskan i städer har många obestridda fördelar, som t.ex. en minskning av luftföroreningar och av den lokala uppvärmningseffekten under mycket varma dagar. Arbetet härmed inriktas huvudsakligen på samverkan mellan belastningen på system för fjärrkyla och mängden grönska i stora städer, men också på minskningen av föroreningar med minskad partikelkoncentration i luften. Denna rapport skrevs under handledning av ENGIE, ett företag som vill bli världsledande på energiomställning och som redan driver storskaliga system för fjärrkyla. Ett av syftena är att bestämma eventuella fördelar för ENGIE om att investera i ökad grön infrastruktur för att minska behovet för fjärrkyla i stora städer. För att kunna göra några specifika beräkningar, en modell togs fram med hänsyn tagen till ett riktigt exempel från ett fjärrkylanätverk i en stadsdel i Paris, Frankrike. All data, antaganden och parametrar som används i modellen beskrivs i denna rapport, liksom de slutgiltiga resultaten. Resultaten pekar på att det finns klara fördelar med en ökad trädmängd inom det markerade området. Ekonomin är också en del av modellen för att utvärdera avkastningen på investeringen från den ökade mängden träd. Modellen visar att investeringar i stadens grönska verkar lovande och företag som äger och driver lokala system för fjärrvärme och fjärrkyla liksom ENGIE tillsammans med stadens myndigheter bör absolut investera i det. Dessutom skulle denna process även tillföra andra mervärden i framtiden där avkastningen från de gröna öarna fortsätter att öka.
Watson, Michael. "Urban (p)reserve : greening spaces, growing people." Diss., University of Pretoria, 2017. http://hdl.handle.net/2263/60218.
Full textDie bevolkingsdigtheid van die stadskern van Tshwane is besig om toe te neem met verdere residensi?le en kommersi?le ontwikkelinge wat beplan word. Die huidige ontwerp van die stadskern word gekenmerk deur "hardscape" en geboue met 'n interne fokus. Die resultaat is straatkante wat geen stimulus aan voetgangers bied of wat hulle betrek nie en wat geen verligting bied vir die eise wat gestel word deur die verkeer, geraas en gedrang van mense nie. Daar is ook geen voorsiening vir toeganklike groen ruimtes nie ten spyte van die wye aanvaarding dat biofilia 'n belangrike aspek van mense se psigologiese welsyn en sosiale ontwikkeling verteenwoordig. Die voorstel is om om die struktuur van en die ruimtes tussen geboue te gebruik om die "hardscape" gebiede te verander ten einde die biofilise omgewing te akkommodeer. Hierdie studie fokus op die Transvaalse Provinsiale-gebou en bespreek die uitdaging van hoe om die voordele van biofilia in die stedelike landskap te verhoog en kontekstualiseer die ontwerp om te voldoen aan stedelike ontwerp vereistes met erkenning aan die Modernistiese argitektoniese erfenis. Bykomend, die oorwegende ervaring vir middestad gebruikers is horisontaal. Ten einde 'n ander dimensie te belig, stel hierdie ontwerp voor 'n vertikale landskap wat die ruimtes tussen geboue optimaliseer deur die gebruik van hulle strukture in samehang met elemente van sublieme teorie om die biofiliese impak op gebruikers te verhoog en hulle gedrag in die stedelike omgewing te be?nvloed.
Mini Dissertation (ML (Prof))--University of Pretoria, 2017.
Architecture
ML (Prof)
Unrestricted
Nilsson, Bruce Bernard. "The greening of business, reasons, methods and learning." Thesis, National Library of Canada = Bibliothèque nationale du Canada, 1997. http://www.collectionscanada.ca/obj/s4/f2/dsk2/ftp02/NQ28124.pdf.
Full textTse, Pui-keung Derek, and 謝佩強. "The greening of urban transport in Hong Kong." Thesis, The University of Hong Kong (Pokfulam, Hong Kong), 1994. http://hub.hku.hk/bib/B31258748.
Full textTse, Pui-keung Derek. "The greening of urban transport in Hong Kong /." Hong Kong : University of Hong Kong, 1994. http://sunzi.lib.hku.hk/hkuto/record.jsp?B1401774X.
Full textNunes, Breno T. S. "Greening operations : an investigation of environmental decision making." Thesis, Aston University, 2011. http://publications.aston.ac.uk/15851/.
Full textBohlinger, Brittany. "Greening the Gulag: Politics of Sustainability in Prison." Thesis, University of Oregon, 2016. http://hdl.handle.net/1794/20537.
Full textДядечко, Алла Миколаївна, Алла Николаевна Дядечко, Alla Mykolaivna Diadechko, and I. I. Koblyanska. "Reverse logistics as an instrument of greening logistics." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16077.
Full textEmas, Rachel. "Successes and Shortcomings in the Implementation of National Sustainable Development Strategies: From the Greening of Governance to the Governance of Greening." FIU Digital Commons, 2015. http://digitalcommons.fiu.edu/etd/2197.
Full textRowe, Anna Lee. "Greening corporate dragon's environmental management and reporting in Shanghai." Phd thesis, Australia : Macquarie University, 2006. http://hdl.handle.net/1959.14/26145.
Full textBibliography: p. 240-276.
Introduction -- "Greening" phenomena of corporate environmental management and reporting -- China's environmental management and reporting -- Research theoretical methodology -- "Evolutionary epic" of China's environmental management institutions -- Findings and conceptualisation of CEM and CER -- Further discussion and implications -- Conclusion.
What was once the preserve of a 'green' social organisational fringe, Corporate Environmental Management (CEM) and Corporate Environmental Reporting (CER), have increasingly become a core business strategy. Research studies in this arena have been centred on industrialised nations (e.g., Guthrie and Parker, 1990), and until recently, comparatively sparse focus on developing nations (Belal, 2000), particularly in empirical studies on CER in the People's Republic of China (PRC). -- As the most populous nation on earth with one fifth of humanity (1.3 billions), China's astounding economic growth and resource consumption (Economist, 2005), provide 'telescoping' lessons in understanding the embracing of CEM and CER in rapidly developing countries. Motivated by China's unique institutional structure and embryonic stage of environmentalism (Luo and Yuwen, 2001; Chan and Welford, 2005), this field study explored the 'greening' phenomena of CEM and CER as perceived by senior managers in Shanghai. -- Utilising a modified grounded research approach (Strauss and Corbin, 1990; 1994; Whiteley, 2004), the constructivist ontology was chosen to penetrate the social context of the companies interviewed. Grounded in the data and applying interpretive epistemology, this qualitative research elucidated our awareness about the normative assumptions underpinning CEM and CER in Shanghai. The emergent model illuminated our understanding of how Chinese institutions and senior individuals within enterprises responded to the greening challenges, and how senior managers matched their personal beliefs with perceived CEM and CER. -- The results in this study indicated that CEM and CER were influenced and/or constrained by formal institutional rules (e.g., environmental policies and laws) and informal cultural institutional norms (e.g., Guanxi, trust and secrecy). The findings resonate well with institutional theoretical constraints (Powell and DiMaggio, 1991; Fogarty, 1992a) and cognitive dissonance theory (Festinger, 1962). This is attributable to the dilemma of balancing the 'yin and yang' of long term environmental sustainability and short term economic growth.
Mode of access: World Wide Web.
viii, 289 p. ill
Stewart, Keith. "Greening social democracy?, ecological modernization and the Ontario NDP." Thesis, National Library of Canada = Bibliothèque nationale du Canada, 1999. http://www.collectionscanada.ca/obj/s4/f2/dsk1/tape9/PQDD_0004/NQ39310.pdf.
Full textLeung, Lap-fei, and 梁立飛. "An analytical study on rooftop greening in Hong Kong." Thesis, The University of Hong Kong (Pokfulam, Hong Kong), 2013. http://hdl.handle.net/10722/196060.
Full textpublished_or_final_version
Housing Management
Master
Master of Housing Management
Choy, Mun-Kit. "Characterisation of an Arabidopsis mutant with altered greening characteristics." Thesis, University of Cambridge, 2007. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.612711.
Full textMwaura, Grace Muthoni. "Educated youth in Kenya : negotiating waithood by greening livelihoods." Thesis, University of Oxford, 2015. https://ora.ox.ac.uk/objects/uuid:b58b7015-360c-4abd-af04-1ab008aae48f.
Full textSimm, Niklas. "Greening Logistics : Implementation of Green Logistics Practices Through Interaction." Licentiate thesis, Linköpings universitet, Logistik- och kvalitetsutveckling, 2021. http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:liu:diva-175574.
Full textAtt göra våra logistiksystem grönare, har blivit en angelägenhet för fler än de som befinner sig och verkar i försörjningskedjorna. En typ av organisation som står för en stor del av den negativa påverkan som logistiken ger upphov till är logistiktjänsteleverantörer (LSPs), vilka ansvarar för och utför merparten av transporterna i logistiksystemen. Däremot kan inte enbart LSPs hållas ansvariga för utsläpp och den negativa miljöpåverkan som uppstår i logistiksystemet, eftersom deras tjänster upphandlas av varuägare, som behöver få ut gods till sina kunder. Dessutom påverkar många varuägare miljöprestandan i logistiksystemen genom sina egna handlingar men också genom vad de begär och kräver av LSPs samt utlovar till sina kunder. Genom interaktion, kan organisationer dela resurser, information, och kunskap, som krävs för att implementera gröna logistiklösningar (GLPs). Med ytterligare resurser, information och kunskap kan LSPs implementera GLPs framgångsrikt, utan att behöva förskaffa eller köpa resurser, information eller kunskap på annat håll. Därför är syftet i den här licentiatavhandlingen att utforska hur interaktion kan främja LSP att implementera GLPs. Forskningen i den här licentiatavhandlingen är både explorativ och deskriptiv. Syftet är explorativt, men för att kunna uppnå syftet, måste GLPs beskrivas på ett sätt så de innefattar interaktion. Baserad på den beskrivningen, kan former av interaktion som uppstår när GLPs implementeras utforskas. Slutligen så utforskas interaktionerna genom implementeringsprocessen, för att undersöka hur interaktionerna som uppstår karaktäriseras i olika faser som utgör implementeringsprocessen. I analysen identifieras flera viktiga organisationer för LSP att interagera med när GLP implementeras. Dessa är varuägare, teknikleverantörer samt interna aktörer inom LSP. Olika former av interaktion, vilket inkluderar både extern och intern interaktion föreslås som nödvändigt för att tillgodogöra sig information, resurser, och kunskap som behövs för att implementera GLPs. Dessutom, förekom det att formerna av interaktionerna kunde ändras genom implementeringsprocessen, vilket föreslår att interaktionsbehovet förändras genom olika faser. Slutligen, föreslås det att interaktion kan främja LSPs att implementera GLPs genom att tillåta LSP att skaffa resurser, information, och kunskap genom kommunikation, tillit, och engagemang till andra organisationer eller aktörer. Licentiatavhandlingens huvudsakliga bidrag till forskning och den gröna logistiklitteraturen är identifieringen av behovet att ha olika former av interaktion med olika organisationer och aktörer när GLPs implementeras. Detta illustrerar att andra organisationer än varuägare kan ha information, resurser, eller kunskap som behövs för att LSPs ska kunna implementera GLPs, istället för att LSP ska skaffa liknande resurser på egen hand. Dessutom, eftersom interaktion sker mellan två parter och i två riktningar, så ger det möjligheten att få tillgång till värdefulla föremål (ex. information eller resurser), men det kräver också att det skjuts in föremål. Därför föreslås det att man bör ha olika former av interaktion, eftersom det gör att interaktionerna blir mindre krävande att upprätthålla. Eftersom syftet är att främja LSP att implementera GLPs, så blir den slutliga kostnaden för att implementera GLPs lägre, om interaktionerna är så effektiva som möjligt i termer av resurser, information, eller kunskap som läggs in i interaktionerna. Bidraget till praktiker är istället att interaktion kan hjälpa organisationer inse att interaktion kan möjliggöra implementeringen av GLPs, eftersom det tillåter organisation att skaffa resurser, information, och kunskap som krävs för att implementera GLPs.
Williams, Laura. "Rus in urbe : greening the English town, 1660-1760." Thesis, University of Wales Trinity Saint David, 1997. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.683367.
Full text