Journal articles on the topic 'Dissertation historique'

This paper takes a look at the role of corruption in ending the Roman Republic. It does not purport to hold up corruption as the single deciding factor in the Roman Republic's collapse but rather hopes to show that corruption did have a responsibility in bringing down a 500 year-old institution. This dissertation was written by reviewing existing sources be they historical or analytical so as to find the elements needed to come to a conclusion answering the question posed above. The structure followed by this paper is as follows: the author first exposed how the Roman Republic's political system was organized and how it functioned. Secondly, the author defined corruption and detailed a historical example of this insidious entity. Finally, the fall of the Republic is chronicled and the role of corruption in this collapse is uncovered. To conclude, the author found that corruption did in fact play a non-negligible role in the overthrow of the Roman Republic.Cette dissertation essaye de présenter quel a été le rôle de la corruption dans la chute de la République romaine. Toutefois, ce texte n'essaye pas d'assigner un rôle décisif à la corruption, mais tente plutôt de montrer que la corruption (parmi plusieurs autres facteurs) avait une responsabilité dans l'effondrement d'une institution vieille de plus de 500 ans. Cette rédaction a été écrite en révisant plusieurs sources historiques et analytiques existantes afin de trouver les éléments qui ont servis à répondre à la question ci-dessus. La structure de cette dissertation va comme suit: premièrement, l'auteur a exposé l'organisation et le fonctionnement de l'appareil politique qu'était la République romaine. Puis, l'auteur a définit la corruption et détaillé un exemple historique de cette entité insidieuse. Ensuite, l'auteur a chroniquer l'écroulement de la République et a mis à jour le rôle de la corruption dans cet affaissement. En conclusion, l'auteur à découvert que la corruption a joué un rôle non-négligeable dans la destruction de la République romaine.

In 1976 I published an article in the Acta Historiae Neerlandicae (an annual series of publications in English on the history of The Netherlands, alas abruptly discontinued in 1982 for financial reasons) in which I tried to summarize the main causes of the decline of the cultivation system in Java (Fasseur, 1976, 143–62). Being then a young and ambitious historian with little respect for the big names in the field of Indonesian sciences, I stated that the literature on the cultivation system contained many misunderstandings as to the origins of the ‘decay’ of the system. In this connection I mentioned in particular Wertheim's well-known study on Indonesian Society in Transition and Clifford Geertz's stimulating essay on Agricultural Involution (1963). Although this latter book is certainly not without its shortcomings, it has greatly obliged all historians by reviving the interest in the role played by the cultivation system in the development of Java during the last century and a half. The period of the cultivation system, in the words of Geertz, was ‘the classic stage’ of colonial history, ‘the most decisive of the Dutch era’. Although I did not realize that fully in 1975, it was thus an opportune moment to publish, twelve years after Geertz's provocative study, a doctoral dissertation on the history of the system. The main flaw of Geertz's work was its weak historical component. The only ‘historical’ data Agricultural Involution provided, were borrowed from an agricultural atlas ofJava published in 1926.

In deze bijdrage worden twee bijna vergeten publicaties over de Vlaamse beweging voorgesteld en ontleed; ze dateren beide uit de jaren dertig en werden geschreven door buitenlanders. Het eerste boek – A history of the Flemish movement in Belgium (1930) – is het proefschrift van Shepard B. Clough, een Amerikaans historicus; het tweede – Die flämische Frage (1938) – is het werk van Hans Felix Zeck, een Duits socioloog/econoom en een overtuigd nazi.Dit artikel stelt de twee auteurs voor, beschrijft de context waarin de boeken verschenen, en ontleedt in het kort hun inhoud. Daarna wordt de receptie van de boeken beschreven, en ten slotte wordt aandacht besteed aan de verdere levensloop van de auteurs en hun voornaamste mentors en sympathisanten.In een zekere zin is elk van de twee boeken tevens een voorbeeld van twee destijds relatief nieuwe disciplines: het eerste als studie van een nationalistische beweging, het tweede als geopolitieke analyse. Het eerste heeft als wetenschappelijk werk “de tand des tijds” overleeft, het andere blijft, ondanks zijn informatief karakter, de getuige van een duistere periode.________Two (almost) forgotten books about the history of the Flemish movement This contribution presents and analyses two almost forgotten publications about the Flemish movement; they both date from the nineteen thirties and were written by foreigners. The first book– A history of the Flemish movement in Belgium (1930) – was the dissertation of Shepard B. Clough, an American historian; the second– Die flämische Frage (1938) – was written by Hans Felix Zeck, a German sociologist/economist and confirmed nazi. This article presents both the authors, describes the context in which the books were published and briefly analyses their content. Subsequently the reception of the books is described and finally the further course of the life of the authors and their principle mentors and sympathizers is discussed.To some extent each of the books also exemplifies disciplines that were relatively new in those times: the first a study of a nationalist movement, the second a geopolitical analysis. The first book has stood the test of time as a scientific work, whereas the second book in spite of its informative nature continues to testify to a sinister period.

Folk, dannelse og styreform: En anmeldelse af Ove Korsgaard “Kampen om folket” (2004).[People, Education and Government: A Review of Ove Korsgaard ‘The Battle over the People’ (2004) ]By Vagn WåhlinOve Korsgaard, Kampen om folket. Et dannelsesperspektiv på dansk historie gennem 500 år [The Battle over the People: A Perspective of Education through 500 years of Danish History] (Gyldendal, Copenhagen, 2004), 672 p.From the day of its publication, Ove Korsgaard’s brilliant dissertation has had much influence on the Danish understanding of Denmark’s 500-year process of establishing the concepts of individual, society, people, and democracy. The author distinguishes between demos, the general population of the state, and ethnos, that part of the population which has inherited and accepted rights and obligations as far as and beyond a constitution and written laws. These latter are folket, the people.This primary division leads to a similar distinction between state and nation as well as a parallel distinction in government between representative government and democratic, self-organization of the citizens. A special focus of the book is the interaction and mutual dependency of the specified categories in an historical perspective of change from a late feudal society to a modem democratic welfare state. Essential institutions in this long societal process have been (a) the Lutheran Church; (b) from 1814, the municipal local schools for all, including girls; (c), for centuries, the patriarchal household; and (d) the rising centralized power of king and state. These four institutions formed the ideological and practical base of society until, through the slow effect of the Enlightenment, the individual and the people as such, within a national and democratic framework, took over in the period 1870-1900 and became the ideological basis of society with special and defined rights and duties attaching to every adult male and, from 1920, female. After the pre-1814 ethnic and cultural Danish-Norwegian-German conglomerate state finally broke down with the loss (1814) of Norway to Sweden and (1864) the duchies of Schleswig and Holstein to Pmssia, Denmark became the most ethnically and linguistically homogeneous state of Europe. Not until then could the ethnic concept of ‘the p e o p l folket, finally take over the indisputable role as the rock of the Danish society - a role which was further strengthened by the German occupation of Denmark 1940-45.Before 1870, 75% of all cultivated land was worked by the owners of medium-sized family farms, and some 75% of the population made their living in the agrarian sector of society. Agriculture produced the necessary surplus to pay for Denmark’s imports. From 1870, when the farmers began to organize effectively, they gained a higher economic, cultural and political status in Danish class-structured society which they were able to maintain for a hundred years. Up to 1870-90 Copenhagen was the only urban-industrial centre of any great significance, and from the 1890s the organized industrial capital and its workforce rose in influence; but not until the 1960s and 70s did these succeed in outdoing the fundamental influence of the agrarian sector on a national scale. Regrettably, this economic perception of the lower middle-class appearance of Danish society has been under evaluated in Korsgaard’s book, and the reader may thus miss a vital factor in the development of the democratic understanding of the Danish ethnos.The labour unions and the labour movement in politics never became revolutionary to any great extent and from 1916-29 renounced any such tendency and won a national position as a trustworthy partner in a coalition with other political and social forces. They graduated from expressing purely class interests to representing the whole population of Denmark. This led to the formation of a general welfare state for all after the Second World War. All political parties and national movements took part in building a welfare provision from cradle to grave, covering 80-90% of the population, which led to an embracing of both ethnos and demos.From the post-industrial and post-modern society of 1970 until today no leading classes in coalition with other groups have been able to formulate a common ideology and political guidelines for the future. So the Danes collectively are insecure about the future, and divided as to whether they want globalisation, Muslim newcomers, the EUconstitution etc.All in all, this book is a fascinating and well-written contribution to the current debate: Where do we come from? Who are we? And where are we heading?

Статья посвящена рисунку известного археолога, искусствоведа и художника Н.Е. Макаренко, случайно найденного несколько лет назад в Донецке. Библиографические ссылки Анисимов Н. «Диалог миров» в матрице коммуникативного поведения удмуртов / Dissertationes folkloristicae Universitatis Tartuensis. 26. Tartu: University of Tartu Press, 2017. 286 с. Букатевич Н.І. Чумацтво на Україні: історично-етнографічні нариси / Господарство та право: Записки Одеського інституту народного господарства. Одеса, 1928. 89 c. Величко Т. Традиції народного харчування гуцулів Верховинського району Івано-Франківської області // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 49–56. Воспоминания Елены Николаевны Екимовой, жены Виктора Михайловича Евсеева / Вел беседу и запись – А.В. Колесник. Донецк, обл. Дворец пионеров, 4 декабря 1986 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. В.Щ. Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами // Этнографическое обозрение. 1899. № 1–2, кн. XL–XLI. С. 266–322. Галайчук В. Народний календар зарічненщини в обрядах, звичаях та фольклорі // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Вип. 13–14. Львів, 2012–2013. C. 43–83. Галайчук В., Рачковський Г. Розділ XVIІI. Календарна обрядовість // Етнографія українців / За ред. проф. С.А. Макарчука. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. С. 503–547. Граб В. Екслібріс Миколи Макаренка і бібліофіли // Книжник. Ч. 1 (18). Київ, 1993. С. 21–22. Граб В.И., Супруненко А.Б. Из эпистолярного наследия Н.Е. Макаренко // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 36–45. Грошева Г.B. Глава 3. Чулымские тюрки // Этнография народов Томской области: Учебное пособие / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2018. С. 41–50. Гуменний В.Д., Денисюк О.В., Остапенко А.І., Миронов О.С., Горячковський А.С. Чумацькі шляхи України // Актуальні питання технології продукції тваринництва: Збірник статей за результатами всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції студентів і молодих учених. Полтава, 2016. С. 111–126. Гуржій О.І. Чумацтво як всеукраїнське явище найму робочої сили (друга половина XVII – XVIII ст.) // Гуманітарний вісник. Сер.: Історичні науки. Ч. 21, Вип. 5(1). 2014. С. 18–33. Гюнтер Д. Бумага ручной вычерпки и поверхностная проклейка // Производство полуфабрикатов и бумаги. Т. III. Ч. I. М.: Промиздат, 1927. 57 с. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х томах. Т. 2. И – О. М.: Русский язык, 1979. 779 с. Данилова Н.К. «Вещный мир» в сакральном пространстве: ритуальная атрибутика в контексте знаковой информации (архетипы, образы и символы) // Человек и культура. 2020. № 5. С. 1–10. Демченко В. Свят-вечір та коляда на західноукраїнських землях кінця ХІХ-40-х років ХХ ст. (на матеріалах етнографічних експедицій Чернівецького університету) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Т. 2. Чернівці, 1999. С. 243–250. Длужневская Г.В. Археологические исследования в Европейской части России и на Кавказе в 1859–1919 гг. (по документам Научного архива Института истории материальной культуры РАН). СПб.: ЛЕМА, 2014. 218 с. Ермолин Д.С. Погребально-поминальная обрядность и культура захоронений // Новик А.А., Бучатская Ю.В., Ермолин Д.С., Дугушина А.С., Морозова М.С. «Приазовский отряд». Язык и культура албанцев Украины / Отв. ред. А.А. Новик. Часть I. Т. 1. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2016. С. 727–909. Завадська В. Ложка як антропоморфний образ української міфології // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць НАН України ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Асоціація етнологів. Вип. 4 (7). Київ, 2004. С. 232–236. Завадська В. Ложка як відповідник людської душі у фольклорі та матеріальній культурі українців // Українознавство. 2005. Ч. 3. С. 247–252. Завадська В. Символіка ложки у міфологічному світогляді слов’ян // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 36. Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф. Дунаєвської. Київ, 2012. С. 105–115. Звагельський В. Справа Макаренка // Червоний Промінь. 1989. 15 липня. № 29. С. 4. Звагельський В.Б. Нові матеріали про Миколу Макаренка (розшуки 1988-1990 рр.) // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990а. С. 23–29. Звагельський В.Б. Хроніка життя і діяльності М. Макаренка // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990б. С. 53–60. Звагельський В.Б. Невтомний у праці (М.О. Макаренко) // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). Київ: «Рідний край», 1991. С. 161–167. Звагельський В.Б. Нове про професора Миколу Макаренка // Шоста Всеукраïнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Луцьк, 1993а. С. 233–234. Звагельський В. Микола Макаренко: «Iстина мусить стояти на першому місці» // Червоний Промінь. 1993б. 17 квiтня. № 16. С. 4–5. Звагельський В. Нове про професора Миколу Макаренка // Червоний Промінь. 1993в. 18 грудня. № 51. С. 3. Иванова С.В. Добыча соли в Северном Причерноморье и Крыму (по археологическим и историческим данным) // Археологія: можливості реконструкцій / Археологія і давня історія України. Вип. 2 (13). Київ, 2014. С. 7–17. Календарные обряды и обрядовая поэзия Воронежской области. Афанасьевский сборник. Материалы и исследования. Вып. III. / Сост. Т.Ф. Пухова, Г.П. Христова. Воронеж: ВГУ, 2005. 249 с. Каталог. Памятные и наградные медали XVIII - нач. XX в. из фондов Донецкого областного краеведческого музея / Авторы-составители Т.П. Койнаш, С.М. Радюк. Донецк, 2003. 48 с. Клюев Н. Избранное. Томск, 2015. 348 с. Коваль-Фучило І. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 65–79. Кожанов К.А. Сглаз в традиции цыган-кэлдэраров России // Живая старина. 2018. № 4 (100). С. 40–44. Коренюк Ю. Микола Макаренко – дослідник середньовічного стінопису // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 39–62. Косиков В.А. Новые находки рисунков Н.Е. Макаренко // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990. С. 44–48. Косиков В.А. История исследования археологических памятников Донбасса. Донецк: Истоки, 2001. 84 с. Косикова Е.В. Возвращенное имя // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 3–17. Косикова Е.В., Косиков В.А. Возвращенное наследие Н.Е. Макаренко // Человек в современном мире: Тезисы докладов Межрегионального научно-практического семинара 28 декабря 1991 г. М.; Донецк: Моск. отд. ФО СССР, Донецк. отд. ФО Украины, МНПП «Возрождение», 1991. С. 28–29. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Милльон этой власти проклятий!..» (письма Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // История археологии: личности и школы. Материалы Международной научной конференции к 160-летию со дня рождения В.В. Хвойки / Отв. ред. Н.И. Платонова. СПб: Нестор-История, 2011. С. 195–216. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Глубокоуважаемый и дорогой друг Михаил Маркович!» (Хельсинкская коллекция писем Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // Interactions, Changes and Meanings. Essays in honour of Igor Manzura on the occasion of his 60th birthday / Edited by Stanislav Ţerna and Blagoje Govedarica. Kishinev: Stratum Plus, 2016. С. 379–427. Клейна / Отв. ред. Л.Б. Вишняцкий. СПб.: Нестор-История, 2017. С. 64–92. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «С нетерпением жду ответа от Вас» (письма Н.Е. Макаренко Э.Х. Миннзу) // Ex Ungue Leonem: Сборник статей к 90-летию Льва Самуиловича Кузьминых С.В., Усачук А.Н., Белозёрова И.В. «Мои работы и ничего не стоят, и никому не нужны…»: письма Н.Е. Макаренко В.А. Городцову // Stratum plus. 2021. № 2. С. 361–402. Кучугура Л.И. Новые материалы к биографии исследователя палеолита Донбасса В.М. Евсеева // Кам’яна доба України. Вип. 4. До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки. Київ; Полтава: Шлях, 2003. С. 90–94. Левина-Дорш А., Кунов Г. Техника доисторической эпохи. Часть третья. Оружие. Украшение тела. Одежда. Одесса: Госиздат Украины, 1923. 115 с. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. М.: Идрик, 2002. 336 с. Лукина Н.В., Парнюк Л.В. Глава 5. Ханты // Этнография народов Томской области / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во ТГПУ, 2018. С. 67–84. Магрицька І.В. Весільний обряд на Східній Слобожанщині: навч. посібник. Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2011. 44 с. Мазур І.І. Чумацтво як передумова виникнення підприємництва в Україні // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 24. Київ: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2011. С. 191–195. Макаренко Д.Е. Малоизвестные страницы жизни археолога и искусствоведа Н.Е. Макаренко // Охорона i дослiдження пам’яток археологiї Полтавщини. Третiй обласний науково-практичний семiнар. Тези доповідей. Полтава, 1990. С. 39–41. Макаренко Д.Є. Микола Омелянович Макаренко. Київ: Наукова думка, 1992. 168 с. Макаренко М. Запорозькі клейноди в Ермітажі. Корогви // Україна. Кн. 3. Київ, 1924. С. 25–38. Макаренко М. Орнаментація української книжки XVI–XVII ст. / Труди наукового інституту книгознавства 1. Київ: Держтрест «Київ-Друк», 1926. 70 с. Макаренко М. Передмова од редактора // Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Київ: Вид-во Украïнськой АН, 1927. С. 5–7. Макаренко М. Старогородська «божниця» та її малювання // Чернігів і Північне Лівобережжя: огляди розвідки, матеріали / Записки Історико-філологічного відділу. 23. Київ: Видавництво АН УРСР, 1928. С. 205–223. Макаренко М. Скульптура й різьбярство Київської Русі передмонгольських часів // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Збірник І. Київ: ВУАН, 1931. С. 27–96. М.Н. [Макаренко Н.] Исследование архитектурных памятников Черниговской земли, доложенные на XIV Археологическом Съезде // Зодчий. № 39. 1908а. С. 364–366. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 24. 1908б. С. 211–215. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 25. 1908в. С. 219–222. Макаренко Н. Путевые заметки и наброски о русском искусстве. Вып. 1. Белозерский край. Санкт-Петербург: Издание А.А. Жукова, 1914. 60 с. Макаренко Н. Искусство Древней Руси. У Соли Вычегодской. Петроград: Свободное искусство, [1918]. 157 с. Мандельштам О. Письмо о русской поэзии // Собр. соч.: В 2 т. – Т. 2. Проза. М.: Художественная литература, 1990. С. 263–266. Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: Сіверянська думка, 1997. 205 с. Німенко Н.А. До історії українського орнаменту (Науковий доробок Г.Г. Павлуцького очима М.О. Макаренка) // Актуальні питання вітчизняної та світової історії: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, 23-24 квітня 2010 року. Суми: СумДУ, 2010. С. 209–212. О библиотеке В.М. Евсеева и Н.Е. Макаренко (воспоминания В.Н. Горбова) / Вел беседу и запись – А.Н. Усачук. Донецк, ул. Маршака, д. 72, кв. 6 (В.Н. Горбова), 7 февраля 2017 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. Павловский И.Ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава: Изд. Полтав. учен. Архивн. Комиссии, 1913. 87 c. Пискулин А.А. Материалы по этнографии Черноземья второй половины ХХ – начала ХХI века: традиционные праздники, обряды, верования, обычаи и поверья Липецкой, Орловской, Курской, Тульской областей. / Научные труды ООО НПО «Черноземье». Вып. 3. Воронеж: Изд.-полиграф. центр «Научная книга», 2015. 208 с. Полідович Ю.Б. «Музейна» археологія: люди, події, знахідки // Літопис Донбасу. Краєзнавчий збірник. Вип. 7. (Додаток до Археологічного альманаху). Донецьк, 1999. С. 25–31. Полідович Ю. Люди, події, знахідки // Донбас. 2004. Спецвыпуск. С. 14–20. Проскурова С.В. Чумацтво як українське соціокультурне явище. Автореф. диcс. … канд. іст. наук. Київ, 2001. 14 с. Руденко С. Семантика глютонімів-інструментативів в українській мові // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. Вип. 48. Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». 2014. С. 103–106. Салмин А.К. Система фольк-религии чувашей. СПб.: Наука, 2007. 605 с. Салмин А.К. Традиционные обряды и верования чувашей. СПб.: Наука, 2010. 240 с. Сауляк Б.М. Розвиток деревообробних ремесел Східного Поділля кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Київ: Наукова думка, 2018. 215 с. Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. Київ: Наукова думка, 1989. 304 с. Сокур Ю.В, Малишко К.І. Аспекти становлення чумацького звичаєвого права // Митна справа. № 5 (89). Ч. 2. Кн. 1. 2013. С. 62–69. Супруненко О.Б. Археологічні дослідження та зібрання Лубенського музею К.М. Скаржинської. Автореф. дисc. … канд. іст. наук. Київ, 1997. 24 с. Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М. Скаржинської). Київ; Полтава: Археологія, 2000. 392 с. Терюков А.И. Предсказание будущего в традиционной культуре народов коми // Аспекты будущего по этнографическим и фольклорным материалам / Отв. ред. Т.Б. Щепанская. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2012. С. 100–113. Топорков А.Л. Об одном символе в поминальной обрядности и в гаданиях восточных славян (ложка) // Балто-славянские этнокультурые и археологические древности. Погребальный обряд / Отв. ред. Вяч. Вс. Иванов. М.: Ин-т славяноведения и балканистики, 1985. С. 87–88. Тумайкин В.П. Семейные обряды мордвы Алтайского края // Этническая история народов Урала и Поволжья (препринты докладов и сообщений) / ред. Р.Г. Кузеев, Н.В. Бикбулатов. Уфа: БФАН СССР, 1976. С. 42–43. Усачук А.М., Горбов В.М., Звагельський В.Б. Невiдомий альбом малюнкiв Миколи Макаренка // Полтавський археологічний збірник. Ч. 3. Полтава, 1995. С. 199–214. Усачук А.М., Гриб В.К. Ще один документ з архіву М.О М???????? // акаренка // Донецький археологічний збірник. 2018. № 21. С. 192–205. Усачук А.Н. Раскопки Н.Е. Макаренко и В.М. Евсеева на территории Донецка // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 46–52. Усачук А.Н. Из истории украинской археологии: альбом рисунков и письма Н.Е. Макаренко // Евразийский археолого-историографический сборник / Отв. ред. А.С. Вдовин, И.В. Тункина. СПб.: СПбФ АРАН; Красноярск: КГПУ,2012а. С. 93–103. Усачук А.Н. К истории отечественной археологии: альбом рисунков Н.Е. Макаренко из фондов Донецкого краеведческого музея // Історія археології: дослідники та наукові центри / Археологія і давня історія України. Вип. 9. Київ, 2012б. С. 315–324. Усачук А.Н. Об исследованиях Н.Е. Макаренко в 1930 г. (документы и материалы) // Верхнедонской археологический сборник. Вып. 11./ Отв. ред. А. А. Бессуднов, Е. Ю. Захарова. Липецк: ЛГПУ им. П.П. Семенова-Тян-Шанского, 2019. С. 487–508. Усачук А.Н., Колесник А.В. Виктор Михайлович Евсеев: начало // Літопис Донбасу. 2012. № 20. С. 4–25. Усачук А.Н., Колесник А.В. Археологические исследования в Донбассе в конце 20 – начале 30-х гг. XX века (по материалам архива В.М. Евсеева) // Грани гуманитарного знания. Сборник статей к 60-летию профессора Сергея Павловича Щавелёва / Отв. ред. Д.П. Кузнецов, О.В. Пыжова. Курск: КГМУ, 2015. С. 412–433. Франко А.Д., Франко О.О. Огляд маловідомих архівних матеріалів про життя і наукову діяльність Миколи Макаренка // Вісник Інституту археології. 2013. Вип. 8. С. 75–81. Фролов В. Собори наших душ 4. Робочий щоденник зняття і консервації мозаїк Михайлівського монастиря в Києві (1934 року) // Пам’ятки України. 1990/1991. № 4’90/1’91. С. 35–39. Ходак І. Листи Миколи Макаренка до Данила й Вадима Щербаківських // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 63–73. Чесноков В.И. Производство деревянных ложек. М.; Л.: Всесоюзное кооп. объедин. изд-во, 1933. 153 с. Шарапова Н.С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. М.: ООО «Изд-во АСТ»; ООО «Изд-во Астрель»; ООО «Русские словари», 2001. 624 с. Щавелєв С., Звагельський В. Микола Макаренко та Дмитро Самоквасов: зустріч на терені вивчення старожитностей України // Червоний Промінь. 1992. 1 лютого. № 5. С. 6–7. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1990. 592 с. Hansson H. Gotlands bronsålder. / Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademiens Handlingar, Del 37:1. Stockholm, 1927. 156 s.

Wie antwortet die heutige Theaterwissenschaft auf die drastischen Veränderungen im Theater, in den Geistes- und Kulturwissenschaften, in Gesellschaft und Politik? Welche neuen Ansätze erzwingen und motivieren diese Veränderungen, welcheermöglichen sie überhaupt erst? Welcherart ist die Kritik an oder die Reformulierung von bestehenden Ansätzen? Was lässt diese dringlich oder gar notwendig erscheinen, wenn sich die Theaterwissenschaft – gleich ihrem Gegenstand, dem „Theater“ – mit den Verhältnissen und Umständen auseinandersetzt, unter denen sie ihre Arbeit beginnt? Aus welchen Blickwinkeln und unter welchen Gesichtspunkten werden Fragestellungen, Methoden und deren Historie in gegenwärtigen Dissertations- und Postdoc-Projekten betrachtet? Kurz: Was heißt es heute, sich im Forschungsfeld der Theaterwissenschaft aufzuhalten und zu orientieren?

Europa komt steeds meer in politiek vaarwater. En dus is het tijd om de bakens te verzetten. Kort gezegd is dit de boodschap van het onlangs verschenen boek van Luuk van Middelaar, historicus en politiek filosoof en hoogleraar aan de Universiteit Leiden. De titel De nieuwe politiek van Europa impliceert dat er ook sprake is van een 'oude' politiek. Die 'oude politiek' komt in veel opzichten al aan de orde in zijn in 2009 gepubliceerde dissertatie De passage naar Europa: Geschiedenis van een begin. En dan nu een geschiedenis van het vervolg, zij het geen vervolg in strikt chronologische zin. Veel van de destijds beschreven ontwikkelingen komen ook nu weer aan bod. Het gaat nu vooral om een geactualiseerde interpretatie van de ontwikkelingen, zoals die de passage naar het Europa van vandaag markeren. Het perspectief wordt gekleurd vanuit een actieve betrokkenheid bij het Brusselse: vóór 2009 via een langgerekte stageperiode, in later jaren (2010-2015) in de functie van assistent van Herman van Rompuy, de eerste vaste voorzitter van de Europese Raad.

El contenido de las fuentes antiguas, su transcripción y correspondiente edición ha llevado, ya desde el siglo XVIII, a que los paleógrafos y diplomatistas hayan tenido una preocupación prioritaria en el establecimiento de normas que fijasen la publicación de las citadas fuentes con el máximo rigor En este trabajo hemos estudiado en sus diferentes aspectos las propuestas de normas españolas, comenzando por la evolución cronológica y el ámbito donde se fijaron, para continuar con el análisis pormenorizado de los aspectos más relevantes de las citadas normas: Formación y ordenación de las colecciones diplomáticas; Estructura de la edición y contenido de sus partes: fecha, resumen, aparato crítico, notas históricas y disertación crítica; El texto: normas para su transcripción; Presentación de la edición: cuerpo y tamaño de la letra y, por último, apéndices e índices. Como conclusión destacaríamos que el particularismo de las numerosas por detalles secundarios que, sin embargo, efectan al conjunto de la edición por lo que proponemos seguir las normas de la Commision Internationale de Diplomatique.The content of the ancient sources, their transcription and their subsequent edition, has led paleographs and diplomatists, since the xviiith Century, to give a priority to fix the rules of the publication of the above mentioned sources with the máximum rigour. In this report we have studied in their differents aspects, the spanish rules proposals, starting with the evolution and environment where they were fixed, and continuing with a detailed analysis of the most relevant points of the mentioned rules: Formation and ordering of the diplomatic collections; Edition structure and content of its parts: date, summary, critycal apparatus, historie notes and critic dissertation; The text: Transcription rules; Edition appearance: Word typography and size, appendixes and indexes. As a conclusión, we could underline that the singularity of the high number of the spanish rules is generally based in secondary details, although affecting the edition as a whole, so we propose to follow the rules of the International Diplomatique Commission.