Academic literature on the topic 'Anode depolarization'

SnO2-based porous anodes were prepared and the behavior of gas bubbles on the porous anodes with different original coarse grain size, immersed in ethanol to simulate molten chlorides, was primarily investigated. SnO2-based porous anodes were used as gas anodes for the electrowinning of silver in CaCl2-NaCl-CaO-AgCl melts at 680?C. Hydrogen was introduced to the anode/electrolyte interface through the gas anode. Carbon was used as the cathode. Obvious depolarization of the anode potential was observed after the introduction of hydrogen comparing with no reducing gas introduced, indicating the involvement of hydrogen in the anode reaction. Metallic silver was deposited on the cathode.

This paper presents the results of the effects of anodes for impressed current cathodic protection (ICCP) system on reinforced concrete. Experimental tests were carried out on reinforced concrete specimens with 3 different kinds of commercial anodes that are used for ICCP in order for comparative study. Results have shown that the type of anodes is irrelevant to the effectiveness of cathodic protection. CP current similarly flowed to the anodes regardless of anode types in seawater condition. In addition, current was much higher in seawater condition than freshwater and air condition. The results show that titanium rod anode was slightly more effective in fresh water, and titanium mesh anode showed a better performance in atmospheric condition. The potential drop caused by concrete resistance in atmospheric condition should be considered at depolarization potential measurement.

This paper represents the experimental studies on the throwing power of sacrificial anode cathodic protection system applied to reinforced concrete piles in salt water condition by means of zinc anodes. Many previous studies show the effectiveness of sacrificial anode cathodic protection system, however, the major problem of sacrificial anode cathodic protection system is limited a distance to the point reaching protection current from the anode in high resistivity environments such as concrete, etc. In case of concrete pile in sea water condition, it should be combined submerged zone, tidal zone, splash zone, and atmospheric zone. In this study, the cathodic protection current by zinc sacrificial anodes was limited to scores of centimeters above the water line with tidal, depending on the concrete resistivity. Experimental tests were carried out on pile type reinforced concrete specimens with the change of water level. The test factors were corrosion and protection potential, current, and 4 hour depolarization potential. As a result of tests, cathodic protection current by zinc sacrificial anode was influenced up to about 10cm above the water line, and high resistivity areas such as atmospheric zone could not be protected with this system.

The aim of this study was to obtain special cathodic protection (CP) behavior in coastal bridge structures. This bridge structure was located to the area where repetition between fresh water and sea water taken place due to ebb and flood tide. In this study, zinc-mesh anode was used as a sacrificial anode. Thus, it was a good opportunity to verify the effectiveness of sacrificial anode CP (SACP) in this special location. Measurement was conducted for three years. Test Factors were corrosion potential, CP potential, 4 hour depolarization potential, and CP current. Moreover, resistivity and corrosion rate were measured by the multi-functional corrosion monitoring sensor (DMS-100, Conclinic Co. Ltd) that could measure potential, galvanic current, corrosion rate, concrete resistivity, and temperature. After three years from installation of CP, it could confirm that although some pier showed low depolarization potential less than 100mV, most piers showed good protection both electrochemical and physical aspects.

This study is to acquire the confirmation data regarding the cathodic protection characteristics for reinforced concrete beam specimens with zinc sacrificial anode in 15% salt water. It was possible to confirm the performance of sacrificial anode cathodic protection system by the measurement of potentials and concrete resistivity for the reinforced concrete beam specimens applied with zinc sacrificial anode in mortar topside of the concrete specimens. The corrosion potential and cathodic protection potential were measured by potentiostat, and 4 hour depolarization potentials were measured after disconnecting with anode for 4 hours. It was confirmed that the cathodic protection for reinforced concrete structures by means of zinc sacrificial anode were very effective corrosion protection technology in marine environments.

Two hypotheses for the mechanism of anode break excitation in cardiac tissue are electrotonic interaction between adjacent regions of depolarization and hyperpolarization, and a hyperpolarization-activated membrane current, if. We incorporate membrane kinetics proposed for if into the bidomain model with unequal anisotropy ratios. During unipolar stimulation, we find that: (1) The mechanisms of cathode make, cathode break, and anode make excitation are insensitive to if. (2) Both electrotonic interactions and if contribute to anode break excitation. In our simulations, if makes the dominant contribution. (3) Electrotonic interactions cause the "dip" in the anodal strength-interval curve. (4) Following anode break excitation, the wave front propagates in the direction perpendicular to the fibers. (5) if improves the agreement between the measured and calculated strength-interval curves. We suggest three experiments to determine the mechanism of anode break excitation: measure the site and timing of initial excitation, or use drugs to suppress if.

1. Using whole cell patch-clamp methods, we have identified an inward cationic current activated by hyperpolarization (Ih) in somata of goldfish retinal ganglion cells. 2. Ih activated at test potentials between -70 and -105 mV, and did not appear to inactivate during prolonged hyperpolarizations under voltage clamp. During step hyperpolarizations from holding potentials between -70 and -40 mV, apparent activation was faster at more negative test potentials. On repolarization from -105 mV to holding potentials between -75 and -55 mV, Ih deactivated exponentially at rates showing no marked voltage dependence (tau = approximately 100 ms). 3. Ih tail currents reversed at membrane potentials consistent with a relative permeability to Na+ and K+ of roughly 0.5, when pipette and bath solutions both contained Na+ and K+. 4. Ih was readily blocked by extracellular Cs+ (3 mM), but was resistant to block by tetraethylammonium (30 mM), Ba2+ (1 mM), or Co2+ (2.4 mM). 5. Time-dependent voltage rectification developed during injection of hyperpolarizing current under current clamp. After current injection ceased, membrane potential depolarized beyond resting potential, often leading to anode-break-like spikes. Both voltage rectification and voltage overshoot were suppressed by extracellular Cs+. 6. Voltage-clamp measurements in the presence and absence of Cs+ were used to model membrane potential changes produced by exogenous current injections, by hyperpolarizing synaptic inputs, and by termination of both. Modeled responses resembled membrane potential changes measured under current clamp when terms for activation and deactivation of Ih were included. 7. The voltage rectification and anode-break-like spikes observed in isolated cells resemble those recorded during and after light-evoked hyperpolarizations of retinal ganglion cells in situ. Ih may transiently augment retinal ganglion cell excitability after termination of hyperpolarizing light stimuli, and thus promote encoding of stimulus timing.

When unprotected structures are nearby to CP systems, interference problems between unprotected and protected structures may be occurred. The stray current interference can accelerate the corrosion of nearby structures. During a recent few decades the protection technologies against stray current induced corrosion have been significantly improved and a number of techniques have been developed. However, there is very limited information in marine environments. In this study, cathodic protection systems installed both the ICCP with Ti-mesh anode and the SACP with zinc anode has been adopted to verify the current influence through laboratory experiment. CP potential and current have been investigated, moreover, 4 hour depolarization test has been involved to reveal the effectiveness of cathodic protection.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертація присвячена розробці технологічного процесу виробництва водню з використанням нових електродних матеріалів на основі ванадієвих сплавів і алюмінієвих сплавів. Матеріал електрода на основі ванадію виключає утворення феритів при лужному електролізі. Алюмінієві сплави виключають виділення кисню на анодах через корозійний процес з деполяризацією водню. Тому на обох електродах можна виділяти водень на електролізерах без мембрани при електролізі лужної води. Досліджені основні показники анодних процесів на сплаві алюмінію АМЦ в лужних розчинах з домішками хлоридів. В інтервалах густин струму 1-5 А/дм² та температурах 18-20 ⁰С розчинення сплаву забезпечується негативними потенціалами. При збільшенні швидкості розчинення в умовах анодної поляризації потенціал аноду зміщується в позитивну область на 150-200 мВ. Керування гальваностатичним режимом електролізу в досліджуваних розчинах дозволяє збільшити швидкість виділення водню при розчиненні сплаву за рахунок прискорення дифузійних процесів в анодному просторі та забезпечення відведення продуктів електролізу в прианодному шарі. Визначено кінетичні залежності і механізми виділення водню на алюмінієвих сплавах, що призводить до зменшення перенапруги реакції виділення водню на катодах і утворення водню на анодах шляхом розчинення алюмінію. Наведено дослідно-промислові випробування безкисневого електросинтезу на вдосконалених електролізерах при напругах електролізу 0,3-1 В. Це дозволяє знизити матеріальні та енергетичні витрати на електроліз.
Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2018. The thesis deals with the development of the technological process of hydrogen production using new electrode materials based on vanadium alloys and aluminum alloys. The vanadium based electrode material exclude the formation of ferrites in alkaline electrolysis. Aluminum alloys exclude the oxygen evolution on the anodes due to the corrosion process with hydrogen depolarization. Therefore it is possible to produce hydrogen on both electrodes in electrolyzers without membrane in alkaline water electrolysis. The kinetic dependences and mechanisms of hydrogen evolution on aluminum alloys have been determined, which leads to the reduce of overvoltage of hydrogen evolution reaction on cathodes and produce hydrogen on anodes by aluminum dissolving. Experimental-industrial tests of oxygen-free hydrogen production in developed electrolyzers at cell voltages of 0.3-1 V are presented. This allows to reduce the material and energy costs of electrolysis.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р. Дисертація присвячена розробці технологічного процесу виробництва водню з використанням нових електродних матеріалів на основі ванадієвих сплавів і алюмінієвих сплавів. Матеріал електрода на основі ванадію виключає утворення феритів при лужному електролізі. Алюмінієві сплави виключають виділення кисню на анодах через корозійний процес з деполяризацією водню. Тому на обох електродах можна виділяти водень на електролізерах без мембрани при електролізі лужної води. Досліджені основні показники анодних процесів на сплаві алюмінію АМЦ в лужних розчинах з домішками хлоридів. В інтервалах густин струму 1-5 А/дм² та температурах 18-20 ⁰С розчинення сплаву забезпечується негативними потенціалами. При збільшенні швидкості розчинення в умовах анодної поляризації потенціал аноду зміщується в позитивну область на 150-200 мВ. Керування гальваностатичним режимом електролізу в досліджуваних розчинах дозволяє збільшити швидкість виділення водню при розчиненні сплаву за рахунок прискорення дифузійних процесів в анодному просторі та забезпечення відведення продуктів електролізу в прианодному шарі. Визначено кінетичні залежності і механізми виділення водню на алюмінієвих сплавах, що призводить до зменшення перенапруги реакції виділення водню на катодах і утворення водню на анодах шляхом розчинення алюмінію. Наведено дослідно-промислові випробування безкисневого електросинтезу на вдосконалених електролізерах при напругах електролізу 0,3-1 В. Це дозволяє знизити матеріальні та енергетичні витрати на електроліз.
Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2018. The thesis deals with the development of the technological process of hydrogen production using new electrode materials based on vanadium alloys and aluminum alloys. The vanadium based electrode material exclude the formation of ferrites in alkaline electrolysis. Aluminum alloys exclude the oxygen evolution on the anodes due to the corrosion process with hydrogen depolarization. Therefore it is possible to produce hydrogen on both electrodes in electrolyzers without membrane in alkaline water electrolysis. The kinetic dependences and mechanisms of hydrogen evolution on aluminum alloys have been determined, which leads to the reduce of overvoltage of hydrogen evolution reaction on cathodes and produce hydrogen on anodes by aluminum dissolving. Experimental-industrial tests of oxygen-free hydrogen production in developed electrolyzers at cell voltages of 0.3-1 V are presented. This allows to reduce the material and energy costs of electrolysis.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.17.03 – техническая электрохимия. Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Харьков, 2015. Диссертация посвящена решению важной прикладной задачи – снижению удельного расхода электроэнергии при производстве водорода электролизом водных растворов H₂SO₄ с деполяризацией анодного процесса SO₂. Водно-щелочной метод электролиза уже исчерпал свой потенциал по снижению удельного расхода электроэнергии. Значительно снизить удельный расход можно лишь за счет изменения природы анодного процесса, что и происходит при реализации сульфатнокислотного цикла. Практическое внедрение сульфатнокислотного цикла сдерживалось из-за отсутствия доступных каталитически активных электродных материалов и стойких протонпроводящих мембран для разделения катодного и анодного пространств. Реализация сульфатнокислотного метода предусматривает организацию ресурсосберегающего замкнутого цикла, в котором не происходит образования вторичных продуктов. Кроме того, метод помогает решить экологическую проблему – утилизацию выбросов SO₂ производств химической и энергетической отраслей. Для решения поставленной задачи, на основании термодинамического анализа, установлены условия реализации деполяризации анодного процесса с участием газообразного SO₂, а не продуктов его взаимодействия с анолитом. Доказано участие кислородсодержащих частиц радикального характера в окислении SO₂ на поверхности платинового анода. Исследовано влияние материала анода, концентрации и температуры электролита на кинетические показатели окисления SO₂. В качестве активного покрытия пористой графитовой основы предложено использовать композицию активированного углерода (АУ) с платиной и оксидами переходных металлов (RuO₂, WO₃, MoO₃), которая позволяет снизить анодный потенциал на 0,3 – 0,4 В по сравнению с неактивированным графитом. Нанесение активных покриттий композициями АУ з Pt, RuO₂, MoO₃, WO₃ оказало синергетический эффект снижения анодного потенциала по сравнению с покрытием индивидуальными Pt, RuO₂, MoO₃, WO₃ на 0,12 – 0,13 В. По каталитической активности добавки расположены в следующий ряд Pt > PtO > RuO₂ > MoO₃ > WO₃ > АУ. Показана возможность повышения каталитической активности композиций на основе АУ + MoO₃ и АУ + WO₃ путем введения в электролит соединений, содержащих I¯. Обоснован количественный состав активного покрытия газодиффузионного анода, а также способ нанесения активного покрытия. Показано, что максимальная каталитическая активность и синергетический эффект соответствует содержанию добавок (мг⋅см¯²): Pt – 1,8...2,0; RuO₂ – 1,8...2,1; WO₃ – 3,8...4,0; MoO₃ – 13...15. По результатам испытаний износостойкости гравиметрическим и электрохимическим способами все материалы, используемые в качестве активного покрытия, отнесены к стойким. Результаты работы лабораторного электролизера подтвердили выводы, сделанные на основании кинетических исследований. Определены технологические параметры проведения электролиза с целью получения водорода, а также с целью утилизации SO₂. Определено, что удельный расход электроэнергии составил 2,6 ... 3,1 кВт∙ч на 1 нм³ Н₂ при плотности тока 500 ... 1000 А∙м¯². Проведены опытно-промышленные испытания, которые показали перспективность реализации деполяризации анодного процесса SO₂ в сульфатнокислотном методе получения водорода.
Thesis for the Degree of Candidate of Technical sciences in specialty 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkоv 2015. The thesis deals with the anodic depolarization of SO₂ in hydrogen by electrolysis of solutions of sulphate acid. Based on thermodynamic analysis set conditions for the implementation of anodic depolarization process with SO₂. Proved part oxygenated radical nature of the particles in the oxidation of SO₂ on the surface of the platinum anode. The effect of the anode material, electrolyte concentration and temperature on the kinetic parameters of oxidation of SO₂. The composition of the active coating of the gas diffusion anode, exhibits high kinetic parameters in a wide range of current densities, and a method of its application were proposed. The durability of anode materials have been tested. The results of kinetic studies confirmed the laboratory cell. The possibility of using sulphur-acid method of producing hydrogen for utilization of SO₂. It was determined that the specific energy consumption was 2.6 ... 3.1 kW ∙ h ∙ nm³ H₂ at a current density of 500 ... 1000 A∙m¯². Conducted pilot tests, which proved the feasibility of the depolarization of the anodic process of SO₂ in sulphur-acid method of producing hydrogen.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено вирішенню важливої прикладної задачі – зниженню питомих витрат електроенергії при виробництві водню електролізом за рахунок деполяризації анодного процесу SO₂. На підставі термодинамічного аналізу встановлено умови реалізації деполяризації анодного процесу за участю газоподібного SO₂, а не продуктів його взаємодії з анолітом. Доведена участь кисеньвмісних часток радикального характеру в окисненні SO₂ на поверхні платинового аноду. Досліджений вплив матеріалу аноду, концентрації та температури електроліту на кінетичні показники окиснення SO₂. Запропонований склад активного покриття газодифузійного аноду, що виявляє високі кінетичні показники в широкому діапазоні густин струму, а також спосіб його нанесення. Проведені випробування зносостійкості анодних матеріалів. Результати кінетичних досліджень підтверджені в роботі лабораторного електролізеру. Показана можливість використання сульфатнокислотного методу одержання водню для утилізації SO₂. Встановлено, що питомі витрати електроенергії склали 2,6...3,1 кВт⋅год⋅нм³ Н₂ при густині струму 500...1000 А⋅м¯². Проведено дослідно-промислові випробування, які довели перспективність реалізації деполяризації анодного процесу SO₂ в сульфатнокислотному методі одержання водню.
Thesis for the Degree of Candidate of Technical sciences in specialty 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkоv 2015. The thesis deals with the anodic depolarization of SO₂ in hydrogen by electrolysis of solutions of sulphate acid. Based on thermodynamic analysis set conditions for the implementation of anodic depolarization process with SO₂. Proved part oxygenated radical nature of the particles in the oxidation of SO₂ on the surface of the platinum anode. The effect of the anode material, electrolyte concentration and temperature on the kinetic parameters of oxidation of SO₂. The composition of the active coating of the gas diffusion anode, exhibits high kinetic parameters in a wide range of current densities, and a method of its application were proposed. The durability of anode materials have been tested. The results of kinetic studies confirmed the laboratory cell. The possibility of using sulphur-acid method of producing hydrogen for utilization of SO₂. It was determined that the specific energy consumption was 2.6 ... 3.1 kW ∙ h ∙ nm³ H₂ at a current density of 500 ... 1000 A∙m¯². Conducted pilot tests, which proved the feasibility of the depolarization of the anodic process of SO₂ in sulphur-acid method of producing hydrogen.