Academic literature on the topic '697.4:621.577'

The nickel vanadium sulfide electrodes shows an capacitance of 697.4 C g⁻¹ at current density of 1A g⁻¹. The flexible ACS Ni–V–S–2//rGO gives rise to a remarkable cyclic stability with 100% capacitance retention over 7000 charge–discharge cycles.

High-pressure single-crystal synchrotron X-ray diffraction data for galenobismutite, PbBi2S4 collected up to 20.9 GPa, were fitted by a third-order Birch-Murnaghan equation of state, as suggested by a FE-fE plot, yielding V0 = 697.4(8) Å3, K0 = 51(1) GPa and K’ = 5.0(2). The axial moduli were M0a = 115(7) GPa and Ma’ = 28(2) for the a axis, M0b = 162(3) GPa and Mb’ = 8(3) for the b axis, M0c = 142(8) GPa and Mc’ = 26(2) for the c axis, with refined values of a0, b0, c0 equal to 11.791(7) Å, 14.540(6) Å 4.076(3) Å, respectively, and a ratio equal to M0a:M0b:M0c = 1.55:1:1.79. The main structural changes on compression were the M2 and M3 (occupied by Bi, Pb) movements toward the centers of their respective trigonal prism bodies and M3 changes towards CN8. The M1 site, occupied solely by Bi, regularizes the octahedral form with CN6. The eccentricities of all cation sites decreased with compression testifying for a decrease in stereochemical expression of lone electron pairs. Galenobismutite is isostructural with calcium ferrite CaFe2O4, the suggested high pressure structure can host Na and Al in the lower mantle. The study indicates that pressure enables the incorporation of other elements in this structure, increasing its potential significance for mantle mineralogy.

Магістерська дисертація на тему «Термодинамічний аналіз ефективності теплонасосних схем опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3додатки, 18 джерел. Об’єкт дослідження – теплонасосна система опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів теплоти. Мета роботи – розрахунок і аналіз оптимальних умов для максимізації енергетичної ефективності роботи теплонасосної схеми низькотемпературного водяного опалення з використанням теплоти повітряних техногенних викидів, враховуючи такі фактори як умови навколишнього середовища та специфіку об’єкту теплопостачання. Наведено результати літературного огляду, в якому було досліджено шляхи вирішення глобальної проблеми енергозбереження шляхом впровадження теплонасосних технологій. Було встановлено, що в якості низькотемпературного вторинного джерела теплоти може бути використано витяжне вентиляційне повітря з підвищеним температурним потенціалом від високотемпературних технологічних установок, який раніше було змарновано. Представлено теплонасосну схему опалення, що працює за рахунок утилізації теплоти повітряних техногенних викидів. Базуючись на методі балансних рівнянь, було розроблено теоретичну модель теплонасосної системи теплопостачання та методику термодинамічного аналізу ефективності системи з урахуванням характеристик та умов навколишнього середовища. За допомогою числового розрахунку визначено умови досягнення максимального корисного ефекту у системі теплонасосної схеми опалення, отриманого в результаті утилізації теплоти техногенного повітряного джерела, та оптимальний ступінь охолодження теплоносія у випарнику теплового насоса. Наведено та проаналізовано графіки питомого корисного ефекту, отриманого внаслідок утилізації теплоти техногенних повітряних джерел теплоти за допомогою теплового насосу, оптимальної температури вентиляційних викидів на виході із випарника ТН та ступеню використання цих викидів від температури навколишнього середовища, температур гріючого теплоносія в системі опалення і температур техногенних повітряних викидів. Проаналізовано ефективність використання запропонованої системи. На основі проведених досліджень було підготовлено і подано до публікації статтю в науковому журналі і підготовлено тези доповіді на міжнародну конференцію.
Master's thesis on the topic " Thermodynamic analysis of the efficiency of heat pump heating schemes using the heat of man-made emissions ": 92 p., 46 fig., 2 tables, 3 annexes, 18 sources. The results of the literature review are presented, in which the ways of solving the global problem of energy saving by introduction of heat pump technologies were investigated. It was found that as a low-temperature secondary heat source can be used exhaust ventilation air with high temperature potential from high-temperature technological installations, which was previously wasted. The heat pump scheme of heating working at the expense of utilization of heat of air technogenic emissions is presented. Based on the method of balance equations, a theoretical model of the heat pump heat supply system and a method of thermodynamic analysis of the system efficiency taking into account the characteristics and environmental conditions were developed. Using numerical calculation, the conditions for achieving the maximum useful effect in the system of the heat pump heating scheme, obtained as a result of heat utilization of a man-made air source, and the optimal degree of cooling of the coolant in the heat pump evaporator are determined. Graphs of specific effect obtained due to heat utilization of man-made air heat sources by means of heat pump, optimal temperature of ventilation emissions at the outlet of the HP evaporator and the degree of use of these emissions from ambient temperature, temperatures of heating coolant in heating system and man-made air temperature. The efficiency of using the proposed system is analyzed.
Магистерская диссертация на тему «Термодинамический анализ эффективности теплонасосных схем отопления с использованием теплоты воздушных техногенных выбросов»: 92 с., 46 рис., 2 табл., 3 приложения, 18 источников. Приведены результаты литературного поиска, в котором были исследованы пути решения глобальной проблемы энергосбережения путем внедрения теплонасосных технологий. Было установлено, что в качестве низкотемпературного вторичного источника теплоты может быть использован вытяжной вентиляционный воздух от высокотемпературных технологических установок с повышенным температурным потенциалом, который ранее был неиспользован. Представлена теплонасосная схема отопления, которая работает за счет утилизации теплоты воздушных техногенных выбросов. Основываясь на методе балансных уравнений, было разработана теоретическая модель теплонасосной системы теплоснабжения и методика термодинамического анализа эффективности системы с учетом характеристик и условий окружающей среды. С помощью численного расчета определены условия достижения максимального положительного эффекта в системе теплонасосной схемы отопления, полученного в результате утилизации теплоты техногенного воздушного источника, и оптимальную степень охлаждения теплоносителя в испарителе теплового насоса. Приведены и проанализированы графики удельного полезного эффекта, полученного в результате утилизации теплоты техногенных воздушных источников теплоты с помощью теплового насоса, оптимальной температуры вентиляционных выбросов на выходе из испарителя ТН и степени использования этих выбросов от температуры окружающей среды, температур греющего теплоносителя в системе отопления и температур техногенных воздушных выбросов. Проанализирована эффективность использования предложенной системы. На основе проведенных исследований была опубликована статья в научном журнале.

Роботу виконано на кафедрі ком’пютерно-інтегрованих технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 26 грудня 2019 р. о 12 .30 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 45 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул.Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд. 401
Пташник В.Р. Розробка та дослідження автоматизованої системи управління тепловим насосом. 151 – автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології. – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2019. В результаті виконання роботи було проаналізовано актуальність питання застосування теплових насосів та їх перспективність порівняно з іншими генераторами тепла. Також було обґрунтовано методи застосування теплових насосів різних типів та вказано на їхні недоліки та переваги. Було розроблено систему керування тепловим насосом при модернізації комплексної системи опалення будівлі. Ptashnyk V.R. Development and research of an automated heat pump control system. 151 - automation and computer integrated technologies. - Ivan Puliuyi Ternopil National Technical University. - Ternopil, 2019. As a result of the work, the urgency of using heat pumps and their prospects in comparison with other heat generators were analyzed. Methods of using heat pumps of various types were also substantiated and their disadvantages and advantages were pointed out. A heat pump control system was developed for the modernization of the complex heating system of the building.
ВСТУП 7 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 8 1.1. Поняття теплового насоса, класифікація і область застосування 8 1.2. Огляд найбільш розповсюджених видів теплових насосів 10 1.3. Вибір приладу обігріву для обігріву приміщення у власному регіоні 15 1.5. Сфери використання енергії яку акумулює пристрій 23 1.6. Огляд недоліків та переваг теплових насосів 24 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 26 2.1. Технологічний цикл теплового насосу 26 2.2 Різні типи теплових насосів 30 2.3 Історія геотермальних теплових насосів 31 2.4 Принципові схеми геотермальних колекторних систем теплових насосів 33 2.5 Холодильні агенти 36 2.6 Використання теплої води з теплового насоса для опалення підлоги та радіаторів: переваги та недоліки. 36 3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 37 3.1 Модернізація системи опалення із застосуванням теплового насосу 37 3.2 Розробка системи управління тепловим насосом 43 4 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 56 4.1. Огляд моделі 56 3.2 Термофізична модель тепла насосного агрегату 57 5. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 65 5.1. MQTT. Загальна характеристика 65 5.2 Типи повідомлення в MQTT 71 5.3 Семантика топіків 75 5.4 Захист передачі даних 77 5.5 Якість обслуговування 78 6. ОБГРУНТУВАННЯ-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 80 6.1. Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 80 6.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 81 6.3 Розрахунок матеріальних витрат 84 6.4 Розрахунок витрат на електроенергію 85 6.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 86 6.6 Обчислення накладних витрат 87 6.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 88 6.8 Розрахунок ціни розробки системи 89 6.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 90 7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 92 7.1 Організація охорони праці при роботі з системою управління 92 7.2 Електробезпека 94 7.3 Розрахунок заземлення 97 8 ЕКОЛОГІЯ 101 8.1 Екологізація виробництва 101 8.2 Зниження енергоємності та енергозбереження. 102 8.3 Джерела електромагнітних полів, іонізуючого випромінення та методи їх знешкодження. 104 ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 106 БІБЛІОГРАФІЯ 107

Dissertação de mestrado integrado em Engenharia Mecânica (área de especialização em Energia e Ambiente)
Cada vez mais se assiste a uma maior preocupação com o rendimento energético de edifícios, domésticos e terciários, já que a sua quota representa perto de 40% do consumo energético na UE-27, dos quais cerca de 20% dizem respeito ao aquecimento de água sanitária. Novas diretivas propostas pela União Europeia como a “Energy Performance of Buildings Directive”, que define novas metas a atingir de modo a reduzir o consumo de energia e a eliminar o desperdício de energia. Um dos pontos em que o sector da construção tem insistido, é a aplicação de sistemas de ventilação mecânica controlada com recuperação de calor, tomando um princípio denominado Passive House, em que é considerada uma série de requisitos em termos de isolamento e estanquidade do ar na casa, para que sejam diminuídas as necessidades e cargas térmicas e tornar mais eficiente o sistema de ventilação mecânica. Esta nova linha de orientação, faz com que empresas como a Bosch tenham de corresponder às futuras necessidades energéticas no seu sector. Um dos seus equipamentos desenvolvidos, é a bomba de calor para uso doméstico em aquecimento de água sanitária e uma das soluções possíveis é integrar a bomba de calor com o sistema de ventilação, em que o ar extraído pela rede de extração é dirigido para a bomba de calor e converte-se na fonte de calor da mesma. Num sistema com recuperação de calor é necessário determinar a gama de temperaturas e humidade relativa do ar de exaustão após passagem pelo permutador de calor. Para este efeito foi realizado o dimensionamento energético do permutador de calor e validado em comparação com outros modelos, o que permitiu obter um modelo matemático definido em função da geometria e condições de operação do permutador de calor que permite o cálculo da temperatura e humidade relativa resultantes da transferência de energia. Com os dados de temperatura, a análise à performance da bomba de calor mostra valores coincidentes com um bom desempenho e benefícios energéticos que o conjunto pode promover numa habitação doméstica. Após o levantamento dos requisitos e especificações, tornou-se necessário efetuar uma adaptação da estratégia de controlo para que esta conseguisse suportar os dois equipamentos em funcionamento simultâneo. A base da mesma é a variação do caudal de ar extraído de acordo com as necessidades de água quente. A alteração ao software de controlo da bomba de calor foi efetuada e testada em laboratório em condições propícias à verificação das variantes impostas pela estratégia de controlo. Os resultados da bateria de testes realizada aprovaram a aplicação do software de controlo, confirmando a adaptação do funcionamento da bomba de calor em conjunto com um sistema de ventilação.
We are increasingly seeing a greater concern with energy efficiency of buildings, domestic and tertiary, since their share represents near 40% of the energy consumption in UE-27, of which approximately 20% is related to water heating. New policies proposed by the European Union as the Energy Performance of Buildings Directive, which set targets to be achieved in order to reduce energy consumption and eliminate the waste of energy. One of the points where the construction sector has insisted is the application of controlled mechanical ventilation with heat recovery systems, using a principle called Passive House, in which a series of requirements is considered in terms of insulation and air tightness in the house so that the needs and heating loads are reduced and makes the mechanical ventilation system more efficient. This new guideline requires that companies like Bosch to meet future energy needs in their sector. One of their equipment, is a heat pump for domestic water heating and a possible solution is to integrate the heat pump with the ventilation system, in which the air extracted by the ventilation system is directed to the heat pump and is used as the heat source. In a system with heat recovery it is necessary to determine the range of temperature and relative humidity of the exhaust air after passage through the heat exchanger. For this purpose an energy sizing of the heat exchanger was conducted and validated in comparison with other models, which allowed to obtain a mathematical model defined based on the geometry and operating conditions of the heat exchanger which allows the calculation of the temperature and relative humidity resulting from the energy transfer. With the temperature data, the analysis of the heat pump performance shows that it can bring a good performance and energy benefits to a domestic house. After the assessment of the requirements and specifications it became necessary to make an adaptation of the control strategy so that it could support both equipments operating simultaneously. The basis of this control strategy is the variation of the flow rate of extracted air in accordance with the hot water needs. The change to the control of the heat pump software was made and tested in laboratory with proper conditions to verify the variants imposed by the control strategy. The results of the tests carried out established a good application of the control software, confirming the adaptation of the operation of the heat pump in combination with a ventilation system.