Academic literature on the topic '1923-'

Впервые представлены показатели воспроизводства населения Алтайской и Новониколаевской губерний с целью охарактеризовать развитие демографического перехода после Первой мировой и Гражданской войн в 1920-1927 гг. Были сделаны выводы, что демографические кризисы не остановили поступательный процесс демографического перехода, а лишь на время прервали его. Коэффициенты рождаемости в губернии были сверхвысокими, коэффициенты смертности до 1926 г. были выше «нормы», тенденция снижения смертности наметилась лишь к 1927 г. Определены причины изменений численности населения, наивысший рост численности пришелся на 1926 г., минимальный уровень наблюдался в 1920-1922 гг. Показатели брачности в 1920-1924 г. были стабильно высокими, средний показатель был выше 10%о. С 1925 г. интенсивность брачности снизилась, но средний показатель в 1925-1927 гг. оставался выше среднего (8,7%), брачность была высокой, как следствие, с 1923 г. мы наблюдаем увеличение прироста населения губерний. Хронологические рамки охватывают 1920-1927 гг. Выбор нижней границы связан с возможностью сравнить самые кризисные эпидемические коэффициенты 1920-1922 гг. с «нестабильными» послевоенными. Верхняя граница — 1927 г. — определяется значительным снижением коэффициента смертности в обеих губерниях. В работе выдвинуты следующие задачи: на основе архивных документов определить изменения численности и режима воспроизводства населения губернии; выявить отличия в воспроизводстве населения Новониколаевской и Алтайской губерний. Метод вычисления общих коэффициентов воспроизводства населения и табличный метод применялись во всей работе.

The aim of the study. Characteristics of the Czechoslovak and Austrian krones, the German mark, the Polish zloty, the American dollar, and the Soviet ruble (chervinets) as the main currencies in interwar Czechoslovaczczyna; their «presence» in the wallets of Ukrainian emigrants. The research methodology is based on the principles of specifically historical, problematically chronological, objectivity and integrity and on the use of methods of analysis and synthesis. The scientific novelty consists in description the official bank exchange rates of the Czechoslovak, Austrian krone, Polish zloty, German «golden» mark and Reichsmark, and the Soviet Ruble-Chervonets in relation to the American dollar, the acquisition of one or another currency of the gold standard. Conclusions. In 1918 - 1925 and 1923 - 1939 both Austrian and Czechoslovak crones were in circulation on the territory of the First Republic of Czechs and Slovaks. The koruna česká was most desired in the wallets of the «Prague Ukrainians». In the interwar CzSR banknotes in denominations of 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1,000, and 5,000 krones were in circulation. They were printed in Prague. Among the coins, geler denominations of 5, 10, 20, and 50 were common. The coins were minted in the town of Kremnica (Eastern Slovaczczyna). At first, from 1918 to 1925, Austrian crowns prevailed on the territory of the Czechoslovak Republic. After the collapse of Austro-Hungary Czechoslovaczczyna assumed the role of stabilizer of the Austrian crone. In 1918 - 1921, one Czechslovak crone was worth six Austrian crones (1:6). In 1921 - 1923, one Czechoslovak crone was equal to fourteen Austrian crowns (1:14). In 1924-1925 the correlation crones was 1:60. After 1925 the Austrian krone was completely withdrawn from Czechoslovak monetary circulation. The formation of the Czechoslovak krone took place in 1923. Since the Czechoslovak krone did not have a gold standard until 1929, it was «pegged» to the American dollar. In 1923 - 1935 the ratio of the Czechoslovak crone to the American dollar was 100:2.96 (100:3). The ratio of the «golden» German mark to the American dollar in 1921 was 75:1. In 1924, the Reichsmark was put into circulation in Germany in order to overcome hyperinflation. Until 1936, the Reichsmark did not have a gold standard, so its exchange rate against the American dollar in 1924 was ̶ 4 Reichsmarks 20 pfennigs for 1 American dollar. In 1924 - 1936 one Reichsmark «rose» in price to ten crones (1:10). As for the Polish zloty, there is no reliable information about its correlation to the Czechoslovak crown in the interwar period. We have the bank rate of the Polish zloty on the eve of the Second World War (from January to August 1939): 10.57:100. Until 1922, together with the Soviet ruble, there was a Chervonets in international currency circulation, which had 7.74234 g of pure gold in the gold standard, which corresponded to the pre-revolutionary gold coin with a denomination of 10 ruble. In 1923, the Chervonets strengthened its position and the minting of Chervonets coins of the appropriate weight (the so-called «Seeder») began. This Chervonets was used for settlements with European countries. And this is what changed the international authority of the Soviet currency. Until 1925, Chervonets wos in demand on international exchanges, but in 1927 their minting was stopped. In the same year 1927, it was forbidden to import and export Chervonets outside the USSR. In 1922 - 1924, one Soviet Chervonets equaled two American dollars and twenty cents (1:2.20). From 1925 to 1928, the ratio of the Chervonets to the dollar was slightly lower - 1:1.94. Since 1928, the Chervonets was completely removed from international circulation, and the Soviet ruble remained unconverted. According to the data of the State Bank of the USSR in 1936, 5 Soviet rubles and 6 kopecks were equal to 1 American dollar in calculations through the Swiss franc.

In this article the main attention of the author is devoted to the problem of the decisive influence of the Communist International and its tactic “the united workers front” (1921—1928) on the policy of the Communist Party of Great Britain (CPGB) towards the Labour Party, the British Congress of Trade-Unions and the first Labour Government (1924). The author also examines the influence of Comintern on the activity of the CPGB before parliament elections of 1922, 1923, 1924 and during the General Strike of 1926.

Ключові слова: Уманщина, голод 1921-1923 рр., Петро Курінний, білошовицький режим, воєнний комунізм. Анотація У статті проаналізовано ego-документи родини Курінних (передусім щоденник Петра Федоровича Курінного та особисте листування йог осина Петра Петровича Курінного). Наголошено на основних причинах голоду 1921-1923 рр., його масштаби на території історичної Уманщини. Результатом наукової розвідки є систематизація відомостей з архіву родини Курінних про голод, основні заходи більшовицької влади зі збору податків, вилучення продовольства у населення, здійснення репресивних заходів у боротьбі з селянським повстанським рухом. Посилання Gurevich, 1923 – Gurevich M. B. Golod i Selskoe Khoziaistvo Ukrainy. Ocherk [Famine and agriculture of Ukraine. Essay] / Matvei Borisovich Gurevich. Kharkov: Pervaia Gosudarstvennaia Tipografiia im. tov. Petrovskogo G. I., 1923. 47 s. [in Russian] Didenko, 1962 – Didenko G. D. Rabochii klass Ukrainy v gody vosstanovleniia narodnogo khoziaistva (1921–1925) [Working class of Ukraine in the years of restoration of the national economy (1921-1925)] / Grigorii Demianovich Didenko. K.: Izd-vo AN USSR, 1962. 375 s. [in Russian] Kyrylenko, 2015 – Kyrylenko V. P. Holod 1921–1923 rokiv u Pivdennii Ukraini [The famine of 1921–1923 in Southern Ukraine]. Dys. … kand. ist. nauk. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy; Mykolaivskyi natsionalnyi universytet im. V. O. Sukhomlynskoho. Mykolaiv, 2015. 230 s. [in Ukrainian]. Kulchytskyi, 1993 – Kulchytskyi S. V. Nevidomi storinky holodu 1921–1923 rr. v Ukraini [Unknown pages of the famine of 1921–1923 in Ukraine] / S. V. Kulchytskyi, O. M. Movchan. K.: In-t istorii Ukrainy, 1993. 70 s. [in Ukrainian]. Movchan, 2002 – Movchan O. M. Teror holodom v Ukraini v 1921–1923 rokakh [The famine terror in Ukraine in 1921-1923] / O. M. Movchan // Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2002. №7. C. 66-78. [in Ukrainian]. Movchan, 1988 – Movchan O. N. Trudiashchiesia USSR v borbe s prodovolstvennym krizisom pri perekhode k nepu [Workers of the USSR in the fight against the food crisis in the transition to the nep] / Olga Nikolaevna Movchan. K.: Naukova dumka, 1988. 124 s. [in Russian] NA IA NANU – Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy [Scientific archive of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine] [in Ukrainian]. Poliakov, 1975 – Poliakov Iu. A. 1921-i: pobeda nad golodom [1921: victory over hunger] / Iurii Aleksandrovich Poliakov. M.: Politizdat, 1975. 112 s. [in Russian] Torhalo, 2014 – Uman i umanchany ochyma P. F. Kurinnoho [Uman and Uman residents through the eyes of P. F. Kurinnyi] / Uklad. Yu. V. Torhalo / Uman: Vydavets «Sochinskyi», 2014. 428 s. [in Ukrainian]. Khenkin, 1988 – Khenkin E. M. Ocherki istorii borby Sovetskogo gosudarstva s golodom (1921–1922) [Essays on the history of the struggle of the Soviet state against hunger (1921–1922)] / Evel Moiseevich Khenkin. Krasnoiarsk: Izd-vo Krasnoiarskogo un-ta, 1988. 171 s. [in Russian] Khomenko, 1927 – Khomenko A. P. Naselennia Ukrainy (1897–1927 rr.) [Population of Ukraine 1897‒1927] / Arsenii Petrovych Khomenko. Kharkiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1927. 79 s. [in Ukrainian]

The article analyzes the structural features of the first Kazakh spelling rules. The structure of the Kazakh spelling, supplemented in 1914, 1918, 1920, 1923, 1924, 1925, 1927 is described and compared with modern spelling articles. Spelling articles based on the principles of Akhmet Baitursynuly are considered to be the beginning of the spelling on the basis of the Latin script of 1929, as well as the spelling based on modern Cyrillic graphics. The article compares the spelling articles supplemented in different years and analyzes the structural features of the spelling articles.

The article analyzes the structural features of the first Kazakh spelling rules. The structure of the Kazakh spelling, supplemented in 1914, 1918, 1920, 1923, 1924, 1925, 1927 is described and compared with modern spelling articles. Spelling articles based on the principles of Akhmet Baitursynuly are considered to be the beginning of the spelling on the basis of the Latin script of 1929, as well as the spelling based on modern Cyrillic graphics. The article compares the spelling articles supplemented in different years and analyzes the structural features of the spelling articles.

L. Tesnière's three year's stay in Ljubljana (1921-1924) resulted in his personal contacts with a selected group of eminent Slovene scientists and creative writers. Some of them later established an interesting correspondence with him. So far 17 Tesnière's letters from the period 1921-1938 have been identified in the Manuscript collection of NUK. They are addressed to Ivan Prijatelj (3, 1921-1923), Oton Župančič (2, 1923- 1928), Anton Debeljak (2, 1923-1938) and Joža Glonar (10, 1924-1934). It is reasonable to expect that some more of his letters will come into our evidence when the literary archives of our philologists and men of letters who were active in the period 1920-1954 will be thoroughly inspected. Nevertheless, T.'s correspondence as preserved in our library even in its present modest extent represents important and interesting material for further research work in his life and scientific activity.

Ключові слова: релігійні свята, Уманська округа, місцева преса, радянська влада, 1923–1925 роки, антирелігійна політика. Анотація У статті розглядається офіційне ставлення партійних, державних, громадських структур в Уманській окрузі до релігійних свят у 1923–1925 рр. Проаналізовані відповідні матеріали вміщені на сторінках газети «Робітниче-селянська правда» – органу Уманського окружного комітету КП(б)У і окрвиконкому Уманщини. Зроблено висновок, що в Уманській окрузі, як і загалом в радянській Україні у той період, відносно більш толерантне офіційне ставлення до релігії поєднувалося із подальшим насадженням нетерпимості до неї. Це досить виразно виявлялося в неприйнятті релігійних свят та всього пов’язаного з ними і вело до руйнації традиційних духовно-культурних цінностей тих релігійних конфесій, які були представлені у цьому регіоні. Посилання «Seider», 1923 – «Seider» y «Tainaia vecheria» ["Seider" and "The Last Supper"] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 22 bereznia. № 63. S. 2. Pidpys: F. N. [in Ukrainian]. Antyrelihiina propahanda, 1923 – Antyrelihiina propahanda v s. Tanskomu [Anti-religious propaganda in the village of Tanske] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 11 kvitnia. № 78. S. 3 Pidpys: V. B. [in Ukrainian]. Antyrelihiina propahanda, 1924 – Antyrelihiina propahanda v s. Taliankakh [Anti-religious propaganda in the village of Talianki] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 16 sichnia. № 9. S. 2. Pidpys: M. [in Ukrainian]. Babenko, 2010 – Babenko L. Osoblyvosti antyrelihiinoi propahandy 1920-kh rokiv ta yii alternatyvy [Features of anti-religious propaganda of the 1920s and its alternatives] // Filosofski obrii. 2010. № 24. S. 222–235. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/25951/18-Babenko.pdf?sequence=1 [in Ukrainian]. Baidachenko, 1925 – Baidachenko H. Proty Peruna y Khrysta – elektryka y radio [Against Perun and Christ – electricity and radio] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 31 hrudnia. № 298. S. 3 [in Ukrainian]. Bezbozhnyk, 1923 – Relihiina dyskusiia v s. Nesterivtsi [Religious discussion in the village of Nesterivka] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 29 kvitnia. № 94. S. 2. Pidpys: Bezbozhnyk [in Ukrainian]. Bliau, 1923 – Bliau D. Blahochestyvыe masloboishchyky [Pious chippers] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 16 travnia. № 107. S. 4 [in Russian]. Bondarchuk, 1925 – Relihiinyi durman ta babski zabobony [Religious dope and women superstitions] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 5 liutoho. № 28. S. 2. Pidpys: Bondarchuk [in Ukrainian]. Borotba komnezamu, 1923 – Borotba komnezamu s. Kniazhykiv z relihiinymy zabobonamy [The struggle of the komnezam of the village of Knyazhyky with religious prejudices] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 29 kvitnia. № 94. S. 2. Pidpys: B. [in Ukrainian]. Brusianin, 1925 – Brusianin V. Komu potribni relihiini sviata? [Who needs religious holidays?] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 12 kvitnia. № 83. S. 1 [in Ukrainian]. Vecher antyrelyhyoznoi propahandы, 1923 – Vecher antyrelyhyoznoi propahandы v teatre «Kommuna» [An evening of anti-religious propaganda at the Kommuna theater] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 11 kvitnia. № 78. S. 3. Pidpys: D. [in Russian]. Vecher v klube, 1923 – Vecher v klube polyhrafystov [Evening at the club of printers] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 4 kvitnia. № 74. S. 2. Pidpys: D. [in Russian]. Vidhadai, 1923 – Bez boha khlib matymesh, a z bohom torbu chipliatymesh [Without God you will have bread, and with God you will cling to a bag] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 15 veresnia. № 209. S. 3. Pidpys: Selkor Vidhadai [in Ukrainian]. Vitrynska, 2016 – Vitrynska O. V. Polityka radianskoi vlady shchodo yudaizmu v Ukraini v 1921–1929 rokakh. [The policy of the Soviet government towards Judaism in Ukraine in 1921–1929] Dys… kand. ist. nauk. Poltava, 2016. 254 s. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Vitrynska_Olena/Polityka_radianskoi_vlady_schodo_iudaizmu_v_Ukraini_v_1921–1929_rokakh.pdf [in Ukrainian]. Volska, 1925 – Ne derzhit uchniv vdoma v relihiini sviata [Do not keep students at home on religious holidays] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 19 hrudnia. № 290. S. 3. Pidpys: Selkorka Volska [in Ukrainian]. Haievska, 2013 – Haievska T. Derzhavni radianski sviata: istoryko-kulturolohichnyi aspekt [State Soviet holidays: historical and cultural aspect] // Kulturolohichna dumka. 2013. № 6. S. 153–159. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Kultdum_2013_6_21 [in Ukrainian]. Demennyi, 1923 – Shkola s. Kamianechoho boretsia z relihiinymy zabobonamy [School in the village of Kameneche struggles religious prejudices] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 14 kvitnia. № 81. S. 2. Pidpys: Demennyi [in Ukrainian]. Didus, 1923 – Antyrelihiina propahanda na paskhalni sviata v s. Hromakh [Anti-religious propaganda on Easter holidays in the village of Gromy] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 4 kvitnia. № 74. S. 2. Pidpys Didus [in Ukrainian]. Yev. Hen, 1924 – Shcho take sviato rizdva? [What is a Christmas holiday?] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 25 hrudnia. № 225. S. 2. Pidpys: Yev. Hen [in Ukrainian]. Zakrepym pobedu, 1923 – Zakrepym pobedu [Let's consolidate the victory] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 4 kvitnia. № 74. S. 1 [in Russian]. K antyrelyhyoznoi propahande, 1923 – K antyrelyhyoznoi propahande v paskhalnыe dny [To anti-religious propaganda on Easter days] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 24 bereznia. № 65. S. 1 [in Russian]. K Komsomolskoi paskhe, 1923 – K Komsomolskoi paskhe [For Komsomolskaya Easter] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 29 bereznia. № 69. S. 3 [in Russian]. Kak obmanыvaiut, 1923 – Kak obmanыvaiut Yehovu [How Jehovah is Deceived] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 1 kvitnia. № 72. S. 2 [in Russian]. Kyrydon, 2017 – Kyrydon A. M. Indoktrynatsiia radianskosti: obriadovo-sviatkovyi kanon yak marker formuvannia ateizovanoho suspilstva (1920–1930-i rr.) [The indoctrination of Sovietness: a ceremonial-festive canon as a marker of the formation of an atheistic society (1920s–1930s)] // Umanska starovyna. 2017. Vypusk 3. S. 5–20. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=umanst_2017_3_3 [in Ukrainian]. Labenskyi, 1924 – S. Kniazhyky [The village of Knyazhiki] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 6 serpnia. № 107. S. 3. Pidpys: Labenskyi [in Ukrainian]. Litstudiia, 1925 – Litstudiia «Pluhu» pry Umanskim Ahrotekhnikumi [Litstudio "Plow" at Uman Agricultural College] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 15 kvitnia. № 85. S. 2. Pidpys: P. K. [in Ukrainian]. Makukha, 1923 – Borotba z relihiinymy zabobonamy v s. Pidvysokomu [Struggle against religious prejudices in the village of Pidvysoke] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 29 kvitnia. № 94. S. 2. Pidpys: Makukha [in Ukrainian]. Matukhno, 2017 – Matukhno Yu. O. Problema klasyfikatsii radianskykh sviat u pershe porevoliutsiine desiatylittia [The problem of classifying Soviet holidays in the first post-revolutionary decade] // Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. 2017. Vyp. 48. S. 139–142. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Npifznu_2017_48_27.pdf Medsanrabotnyky, 1923 – Medrabotnyky ne otstaiut [Medical workers are not lagging behind] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 6 kvitnia. № 76. S. 2 [in Russian]. Na obshchem sobranyy, 1923 – Na obshchem sobranyy transportnykov y stroytelei [At a general meeting of transport workers and builders] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 31 bereznia. № 71. S. 3 [in Ukrainian]. Naiblyzhchi zavdannia, 1924 – Naiblyzhchi zavdannia raionnykh komisii po protyrelihiinii propahandi [Immediate tasks of district commissions for anti-religious propaganda] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 11 sichnia. № 7. S. 3 [in Ukrainian]. Novoselytskyi, 1923 – Novoselytskyi F. Stradaiushchye y voskresaiushchye bohy y yskuplenye ymy liudskykh hrekhov [Suffering and resurrecting gods and their atonement for human sins] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 20 bereznia. № 61. S. 2 [in Russian]. Paskhalnaia kampanyia, 1923 – Paskhalnaia kampanyia [Easter campaign] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 28 bereznia. № 68. S. 3 [in Russian]. Polytprosvet, 1923 – Prazdnyk Paskhy y paskhalnыe obriadы [Easter holiday and Easter ceremonies] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 20 bereznia. № 61. S. 2. Pidpys: Polytprosvet Ukoma KSM [in Russian]. Polishchuk, 2009 – Polishchuk V. Onoprii Turhan – zhurnalist i pysmennyk [Onopriy Turgan is a journalist and writer] URL: https://umanliteratura.ucoz.ua/news/v_polishhuk_onoprij_turgan_zhurnalist_i_pismennik/2010-12-20-256 [in Ukrainian]. Popova, 1925 – Popova O. Sviatkuimo ne bozhi sviata, a sviata pratsi y peremohy [Let us celebrate not God's holidays, but the holidays of work and victory] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 12 kvitnia. № 83. S. 2 [in Ukrainian]. Proletshkola, 1923 – Proletshkola protyv boha [Proletarian school against god] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 28 bereznia. № 68. S. 2 [in Russian]. Rabkor, 1923 – Budem borotsia s relyhyei kak y s vooruzhennыm vrahom [We will fight religion like an armed enemy] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 3 kvitnia. № 73. S. 3. Pidpys: Rabkor K. [in Ukrainian]. Rabota ahytpropa, 1923 – Rabota ahytpropa v aprele [Agitprop work in April] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 9 travnia. № 101. S. 3 [in Russian]. Robitnyk, 1924 – Osvitu zhintsi na seli [Education for a woman in the countryside] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 8 liutoho. № 18. S. 3. Pidpys: Robitnyk [in Ukrainian]. Robitnyche zhyttia, 1924 – Robitnyche zhyttia [Working life] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 23 kvitnia. № 48. S. 3 [in Ukrainian]. Sylantiev, 2005 – Sylantiev V. I. Vlada i pravoslavna tserkva v Ukraini (1917–1930 rr.) [Authorities and the Orthodox Church in Ukraine (1917–1930)] Avtoref. dys… dokt. ist. nauk. Kharkiv, 2005. 46 s. [in Ukrainian]. Syrotiuk, 1924 – Zubrytskyi KNS ne porvav shche z relihiieiu [The Zubrytsia CРР has not yet broken with religion] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 5 sichnia. № 4. S. 2. Pidpys: Syrotiuk [in Ukrainian]. Sidorenko, 1923 – Sidorenko Z. Neobkhidna chystka komnezamu s. Pobiinoi [It is necessary to clean the komnezam of the village of Pobiyna] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 19 kvitnia. № 85. S. 2 [in Ukrainian]. Soloviov, 1924 – Soloviov D. Nebazhane yavyshche [An undesirable phenomenon] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 16 sichnia. № 9. S. 2 [in Ukrainian]. Tabel, 1924 – Tabel sviat i nerobochykh dniv. Oboviazkova postanova Kyivskoho hubvykonkomu № 49 vid 19 bereznia 1924 roku [Table of holidays and non-working days. Mandatory Resolution of the Kyiv Provincial Executive Committee № 49 of March 19, 1924] // Vistnyk Kyivskoho hubvykonkomu. 1924. 2 kvitnia. № 14. S. 2 [in Ukrainian]. Tarapon, 2016 – Tarapon O. Derzhavni sviata v Ukraini 1920–1930-kh rr. yak zasib formuvannia radianskykh politychnykh tsinnostei [Public holidays in Ukraine in the 1920s and 1930s as a means of forming Soviet political values] // Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Drohobych, 2016. Vyp. 15. S. 96–102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2016_15_13 [in Ukrainian]. Tolko 40 pyshchevykov, 1923 – Tolko 40 pyshchevykov ne odurachenы relyhyei [Only 40 food workers are not fooled by religion] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 31 bereznia. № 71. S. 3 [in Russian]. Turhan, 1924 – Turhan O. Proty staroho rizdva [Against old Christmas] // Robitnyche-selianska pravda. 1924. 24 hrudnia. № 224. S. 2 [in Ukrainian]. Fiialko, 1923 – Fiialko S. Antyrelihiina propahanda v s. Ksendzivtsi [Anti-religious propaganda in the village of Ksendzivka] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 19 kvitnia. № 85. S. 2 [in Ukrainian]. Flerovskyi, 1923 – Flerovskyi Y. Stradaiushchyi, umershyi y voskresshyi... [Suffering, dead and resurrected...] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 6 kvitnia. № 76. S. 3 [in Russian]. Flierovskyi, 1925 – Flierovskyi I. Zvidky pishly tserkovni sviata [Where did the church holidays come from?] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 10 kvitnia. № 81. S. 2 [in Ukrainian]. Tserkvy, 1923 – Tserkvy, kostelы, synahohy – pod klubы y teatrы [Churches, churches, synagogues - for clubs and theaters] // Robitnyche-selianska pravda. 1923. 6 kvitnia. № 76. S. 2 [in Russian]. Chuchalin, 2019 – Chuchalin O. P. Vplyv ateistychnoi propahandy radianskoi presy na relihiinu sytuatsiiu v USRR u 1920–1930-ti rr. [The influence of atheistic propaganda of the Soviet press on the religious situation in the USSR in the 1920s and 1930s] // Hileia: naukovyi visnyk. 2019. Vypusk 142(1). S. 182–188. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=gileya_2019_142(1)__39 [in Ukrainian]. Yunenko, 1925 – Yunenko S. Nash KNS [Our СPP] // Robitnyche-selianska pravda. 1925. 16 sichnia. № 9. S. 3 [in Ukrainian].

В работе впервые представлены абсолютные и относительные показатели роста численности горожан крупных сибирских городов Барнаула и Бийска. Были сделаны выводы, что в рамках периода коэффициенты рождаемости в Барнауле были сверхвысокими, кроме 1916 г. и 1922 г. В Бийске показатели рождаемости были еще выше. Коэффициенты смертности также были очень высокими, в 1917 г. и 1920 г. сравнимыми с коэффициентами рождаемости, а в 1915 г. в Барнауле, в 1921 г. и 1922 г. в обоих городах эти коэффициенты были выше коэффициентов рождаемости, что вызвало отрицательный естественный прирост. Аномальные колебания коэффициентов на протяжении периода свидетельствовали о демографической катастрофе. Показатели брачности в 1913-1920 гг. были стабильно средними, с 1921-1927 гг. интенсивность брачности резко выросла, средний показатель был выше 15%о. С 1923 г. тенденцией динамики населения стало снижение смертности как следствие высокой брачности, последовательное увеличение прироста населения. Хронологические рамки исследования охватывают 1913-1927 гг. Выбор нижней границы объясняется возможностью сравнить довоенные «стабильные» коэффициенты с «нестабильными» послевоенными. Верхняя граница — 1927 г. — определяется резким увеличением коэффициента прироста населения в Барнауле. Цель исследования заключается в характеристике изменения режима воспроизводства населения в городах в указанный период. Выдвинуты задачи: на основе данных метрических книг и архивных документов определить изменение численности и режима воспроизводства горожан, выявить отличия в динамике населения Барнаула и Бийска.

The Goetheanum is one of the masterpieces of Twentieth Century architecture. The present building is the second iteration of Dr Rudolf Steiner’s ideas of organic architecture for the site on a hill overlooking the Swiss village of Dornach. The Goetheanum was intended as a theatre and the global headquarters of the Anthroposophical Society. Goetheanum I was a quaint all timber structure, opened on 26 September 1920. In 1921, Rudolf Steiner considered that a rebuild would be quite different. On 31 December 1922, Goetheanum I was destroyed by fire. By July 1923, funds were guaranteed for a new build. Shortly after the Christmas Conference of 1923, Rudolf Steiner presented a 1:100 scale clay model of Goetheanum II. In June 1924, the building application was submitted, and in November approved. Site work began in Rudolf Steiner's lifetime, but he died on 30 March 1925. On 29 September 1928, Goetheanum II was officially opened with plays, lectures and Eurythmy performances. This was a building, unlike any other, a grand sculpture in reinforced concrete. The furbishing of the interior proceeded over the following decades. The present paper relates the story of Goetheanum II, citing contemporary sources and illustrated with historical and present-day images.

II Lietuvos Seimas 1923 – 1926 m. Santrauka. Lietuva, 1918 m. paskelbusi nepriklausomybę, pasuko demokratijos keliu. Lietuvos piliečiai galėjo tiesiogiai rinkti atstovus į Seimą, kurie atstovavo jų interesus. Istorikai daugiau tyrė Steigiamojo Seimo veiklą, nes šis Seimas padėjo pamatus tolesniam teisinės valstybės gyvavimui, nemažai tirtas III Seimas dėl savo darbų ir prezidento A. Smetonos įvykdyto valstybės perversmo. II Seimas mažai susilaukė dėmesio, todėl istorikams lieka aktualu užpildyti parlamentarizmo tyrimuose spragas. Šio darbo tikslas – išanalizuoti II Seimo veiklą, nuveiktus darbus. Tikslui pasiekti keliami uždaviniai: 1. pateikti politinės situacijos II Seimo išvakarėse apžvalgą, 2. išanalizuoti II Seimo rinkimų eigą ir rezultatus, 3. pristatyti Seimo kiekybinius ir kokybinius rodiklius, bei 4. aptarti atliktus Seimo darbus vidaus (politinėje, kultūrinėje, ekonominėje ir tautinėje sferoje) ir užsienio politikoje. Pirmajame Seime (1922 – 1923 m.) iš 78 Seimo narių – 38 buvo krikščionys demokratai (pozicija), o kita dalis opozicinės frakcijos. Toks skaičius lėmė, kad opozicija ir pozicija negal���jo tinkamai dirbti. Opozicija ginčijo Respublikos prezidento, vyriausybės išrinkimo teisėtumą (legitimumą), nesutardavo svarbiais klausimais. Todėl prezidentas A. Stulginskis 1923 kovo 13 d. paleido I Seimą. 1923m. gegužės 12-13 d. įvyko rinkimai į Antrąjį Seimą, kurie parodė, kad šį kartą rinkėjai buvo aktyvesni. Antrajame Seime daugiausia vietų iškovojo krikščionių... [toliau žr. visą tekstą]
The second Seimas of the Republic of Lithuania 1923 - 1926 Raimundas Trinkūnas Summary Lithuania, declared its independency in 1918, turned to the democracy way. Lithuanians were able to elect representatives directly to Seimas, who represented their interests. Historians started studying more about Constituve Seimas work, because this Seimas put the base for the further life of the juridical state existence, the III Seimas was researched quite in an intensive way as well because of its works and the revolution carried out by the president A. Smetona. The II Seimas got quite little attention. Due to that, it is of present interest to historians to fill the gaps in the researches of parliamentarism. The aims of this work – to analyze the movement and achieved works of the II Seimas. These tasks are raised in order to reach the aim: 1) to produce the review of the II Seimas Eve political situation; 2) to analyze the II Seimas election course and results; 3) to present the quantitive and qualitive indexes of Seimas, and: 4) to discuss about Seimas achieved works in inner (political, cultural, economical and national sphere) and foreign policy. From the 78 Seimas members in the First Seimas (1922-1923) – 38 members were Christian Democrats (position), and the others were opposition fractions. Because of such a number, position and opposition couldn’t work in a proper way. The opposition argued about Republic president, state election legitimacy, and disagreed about important... [to full text]

Entre le 15 Juillet 1921 et le 30 Novembre 1923, Emilio Cecchi publie sur le quotidien «La Tribuna» 111 articles signés d’un pseudonyme: “Il tarlo”. Ces pièces sont incluses dans une rubrique de critique littéraire qui apparaît sous le titre d’ensemble de Libri nuovi e usati. Cecchi présente au lecteur les œuvres les plus variées de nombreux auteurs italiens et étrangers: beaucoup sont entrés fermement dans le canon. Le 2 Mars 1923, c’est “Il Tarlo” à parler pour la première fois en Italie de l’Ulysses de James Joyce. Les courts articles de critique littéraire, démontrent toute l’acuité de l’interprétation de Cecchi: avec un style toujours équilibré et soutenu par une maîtrise critique très consciente, il réalise un fresque très vif de la vie littéraire au lendemain de la Première Guerre Mondiale. Cette thèse est la publication intégrale des Libri nuovi e usati de Cecchi, avec une introduction, des notes explicatives détaillées et un index des noms
Between 15th July 1921 and 30th November 1923, Emilio Cecchi published in the newspaper «La Tribuna» 111 articles signed with the pseudonym “Il tarlo”: they are the literary review entitled Libri nuovi e usati. Cecchi wrote about a lot of Italian and foreign books, many of whom are now firmly in the canon. Sometimes he recommended, for the first time in Italy, fondamental masterpieces: for example, on 2nd March 1923, he is the first italian critic who wrote about Ulysses by James Joyce. These short critical texts show Cecchi's interpretive acuity: with an always measured tone, he created a vivid survey of the Italian and foreign literary life after the end of the First World War. This thesis is the complete edition of the literary review, preceded by an introduction and accompanied by critical notes and a detailed index of names

Tra il 15 luglio 1921 e il 30 novembre 1923, Emilio Cecchi pubblica sul quotidiano romano «La Tribuna» una serie di interventi firmati con lo pseudonimo “Il tarlo”. I pezzi sono inseriti in una rubrica di critica letteraria che esce, con cadenza settimanale, sotto il titolo complessivo di “Libri nuovi e usati”: la serie conta un totale di 111 testi, ciascuno della lunghezza di una colonna di quotidiano. In ognuno dei propri contributi, Cecchi riflette su uno o più libri, articoli di giornale, autori o problematiche scaturite dalle sue vaste letture. In queste prose spicca l’avidità di conoscere e di comprendere di Cecchi che, di settimana in settimana, presenta al lettore le opere più varie di numerosi autori italiani e stranieri: alcuni di questi sono ora quasi dimenticati, mentre molti altri sono ormai entrati saldamente nel canone. Tra le righe si nascondono i protagonisti indiscussi del dibattito culturale di inizio secolo e, non di rado, si colgono con sorpresa intuizioni e scoperte che confluiranno nei saggi successivi a questo periodo. In alcuni casi è proprio il critico fiorentino a consigliare per la prima volta ai lettori opere delle quali la critica in Italia non aveva avuto la capacità e l’attenzione di sottolineare il valore: non è un caso che il 2 marzo 1923 sia proprio “Il tarlo” a recensire per la prima volta in Italia “Ulysses” di James Joyce. I brevi interventi critici, nonostante il taglio spesso semiserio, dimostrano tutta l’acutezza interpretativa propria di Cecchi che, con un tono sempre misurato e sostenuto da una consapevole perizia critica, affida a questi interventi stoccate ed elogi, realizzando così un vivace affresco della vita culturale e letteraria italiana ed estera all’indomani del primo conflitto mondiale. La tesi è un'edizione completa della rubrica, preceduta da una vasta introduzione storico-critica e accompagnata da un apparato di note, strumento indispensabile per chiarire ed esplicitare allusioni, cenni e nodi problematici relativi alle molte opere recensite o citate.

Miguel Mihura (1905-1977) a débuté comme humoriste de presse en publiant des narrations brèves humoristiques dans de nombreux périodiques dès 1923. Le corpus formé par les 150 créations mihuriennes parues dans les revues festives "Muchas gracias" (1924-1927) et "Gutierrez" (1927-1933) qui se caractérise par un humour absurde, fondé sur les paradoxes, sur la parodie, sur des personnages déshumanisés et sur un référent culturel populaire, inscrit Miguel Mihura dans une certaine avant-garde littéraire, influencé par les courants surréalistes et déshumanisants des années 1930. Ces premiers textes sont fortement théâtralisés et constituent les matériaux de base de l’œuvre dramatique postérieure de Mihura. Sa première pièce « Tres sombreros de copa », écrite en 1932, est une véritable mosaïque d'éléments empruntés à sa production journalistique de jeunesse. Trois autres pièces, "Ni pobre ni rico", "Sino todo lo contrario", "El caso del señor vestido de Violeta et Carlota", écrites entre 1939 et 1957, montrent d'importantes homologies avec le style originel de l'auteur. Les dix-neuf autres pièces de Mihura font encore des emprunts sporadiques à ses créations de jeunesse, mais divergent d'elles pour suivre le courant plus réaliste du théâtre comique espagnol
Miguel Mihura (1905-1977) started his career as press humorist, publishing brief humorous narrations in a great number of periodicals between 1923 and 1933. The 150 mihurian creations published in the humorous reviews "Muchas gracias" (1924-1927) and "Gutierrez" (1927-1933) contain an absurd humour, founded on paradoxes, parody, deshumanized characters and a popular cultural referent,and place Mihura in a certain avant-garde, influenced by surrealism and dehumanization. Mihura grave a theatrical form to his works and built his later dramatic works from his youth production. His first play, tres sombreros de copa, is a real mosaic of borrowings from his journalistic works and other three plays, "Ni pobre ni rico", "Sino todo lo contrario", "El caso del senor vestido de Violeta et Carlota", written between 1939 and 1957, contain important homologies with the original mihurian style. The other nineteen plays borrow yet from the youth creations but diverge from them to follow the more realistic current of the spanish comic theatre of the time

Submitted by Bruna Rodrigues (bruna92rodrigues@yahoo.com.br) on 2016-09-21T12:37:39Z No. of bitstreams: 1 DissMRD.pdf: 2256436 bytes, checksum: 5ccd47bc60640b3f7edf9e397627263a (MD5)
Approved for entry into archive by Marina Freitas (marinapf@ufscar.br) on 2016-09-21T18:24:03Z (GMT) No. of bitstreams: 1 DissMRD.pdf: 2256436 bytes, checksum: 5ccd47bc60640b3f7edf9e397627263a (MD5)
Approved for entry into archive by Marina Freitas (marinapf@ufscar.br) on 2016-09-21T18:24:10Z (GMT) No. of bitstreams: 1 DissMRD.pdf: 2256436 bytes, checksum: 5ccd47bc60640b3f7edf9e397627263a (MD5)
Made available in DSpace on 2016-09-21T18:24:17Z (GMT). No. of bitstreams: 1 DissMRD.pdf: 2256436 bytes, checksum: 5ccd47bc60640b3f7edf9e397627263a (MD5) Previous issue date: 2015-06-29
Não recebi financiamento
The objective of this research is to develop a study around the teaching of Philosophy in the Italian secondary schools, based on the education reform fostered by Giovanni Gentile, Ministro della Pubblica Istruzione (Secretary of the Department of Education, in English). We will focus this study during the years of 1923 - 1925, when the reform was implemented, until the moment it suffered some changes promoted by the Secretaries of Education who succeeded Gentile. In order to achieve these objectives, we divided the research into three sections. The first section is to familiarize the reader with the history of this research, which is presenting the first years of the fascist regime implemented by Mussolini. This way, we will discuss the development of the fascism as a myth and investigate its primary impacts in the education and in the Italian society as a whole. The second section will focus on the introduction of the philosopher Giovanni Gentile. It will talk about the application of his education reform in the Italian schools, which had been stagnated since 1859, without significant accomplishments. In the third section, we will cover the teaching of Philosophy, which is present in the secondary schools but excluded from other types of schools, such as technical institutes and complementary schools. This reform has ensured the presence of the teaching of Philosophy in the curriculum but has not been enough to guarantee it to be offered to all Italian youths. The reasons that led to this unequal treatment on the teaching of Philosophy will be reviewed during this research.
Esta pesquisa tem por objetivo desenvolver um estudo acerca do ensino de Filosofia na escola secundária italiana a partir da reforma educacional promovida pelo ministro da Pubblica Istruzione Giovanni Gentile. Nos situamos, neste estudo, entre os anos de 1923 e 1925, desde a implementação da reforma até o momento em que ela passou a sofrer alguns retoques promovidos pelos ministros que sucederam a Gentile. A fim de alcançarmos tal objetivo, dividimos o trabalho em três eixos. No primeiro objetivamos contextualizar o leitor da realidade histórica em que estamos pesquisando, ou seja, os primeiros anos do regime fascista implantado por Mussolini. Assim, apresentamos a construção do fascismo como um mito e investigamos acerca de seus principais efeitos na educação e na sociedade italiana como um todo. O segundo eixo visa introduzir a figura do filósofo Giovanni Gentile nesse contexto e a aplicação de sua reforma educacional, que movimentou a escola italiana que estava praticamente estagnada, sem passar por atualizações significativas, desde 1859. No terceiro eixo tratamos do ensino de Filosofia, presente nos liceus, mas excluída de outros tipos de escolas, como o instituto técnico e a escola complementar. A mesma reforma que zelou pela presença do ensino de filosofia, por sua carga horária e por seu conteúdo, não garantiu que ela fosse oferecida a todos os jovens italianos. Os motivos que levaram a este tratamento diferenciado do ensino de filosofia, serão examinados ao longo deste trabalho.

Pro gradu -tutkimukseni ”Kunnioittakaamme lasta”. Lastenkasvatus Kotiliesi-lehden valossa vuosina 1923–1963, tarkoituksena on ollut valottaa lasten kasvatukseen liittyviä teemoja yhden aikansa merkittävimmän naistenlehden näkökulmasta. Olen käyttänyt lähteenäni suomalaisen Kotiliesi-lehden vuosikertoja vuoden 1923 tammikuusta, vuoden 1963 kesäkuun loppuun. Aikarajaukseni perustana on Alli Wiherheimon neljäkymmentä vuotta kestänyt ura lehden päätoimittajana. Kotilieden tavoitteena oli tarjota neuvoja perheenäidin tehtäviin, kuten lastenkasvatukseen liittyen, ja kohottaa kodissa tehty työ arvoiselleen paikalle yhteiskunnassa. Olen käyttänyt tutkimuksessani kvalitatiivista metodia. Olen pyrkinyt ymmärtämään tutkimaani ilmiötä aineistolähtöisesti, eli niiden ajatusten kautta, joita Kotiliedessä kasvatuksesta esitettiin. Olen antanut tilaa myös Kotiliedessä kirjoittaneille, ja nostanut heidän ajatuksiin ja kokemuksiaan esille. Tärkein tutkimuskysymykseni on ollut se, miten käsitys lasten kasvattamisesta ja siinä käytetyistä keinoista on muuttunut. Olen tarkastellut sitä, millaisena persoonana lapsi nähtiin ja miten häneen suhtauduttiin, sekä miten lapsen fyysiseen ja psyykkiseen kehitykseen yritettiin kasvatuksella vaikuttaa. Olen myös verrannut Kotiliedessä esiintyneitä kasvatusihanteita yleiseen vallalla olleeseen kasvatusihanteeseen. Näitä kysymyksiä olen tarkastellut lapsen kolmen elinpiirin näkökulmasta, jotka ovat nousseet esiin Kotiliedessä. Tärkein lapsen elinympäristö oli koti, toinen koulu, joka edustaa tutkimuksessani myös yhteiskuntaa yleensä, ja kolmas lapsen vapaa-aika ja harrastukset. Tärkein uutuus tutkimuksessani on se, että olen sitonut lasten kasvattamisessa tapahtuneet muutokset historialliseen kontekstiinsa. Olen tuonut esille, että taloudellisilla, poliittisilla ja kulttuurisilla muutoksilla on ollut vaikutuksensa myös lasten elämään. Olen käsitellyt kokonaisvaltaisesti kaikkia lapsen elämän osa-alueita kasvatuksen näkökulmasta. Lehdestä saamani kasvatusta käsittelevän aineiston perusteella olen pystynyt hahmottamaan kolme toisistaan erottuvaa ajanjaksoa. Ensimmäinen näistä oli 1920- ja 1930-lukujen kehollisuutta ja etupäässä fyysisestä terveyttä ihannoiva ajanjakso. Ihannelapsi oli vanhempiaan kunnioittava, terve ja liikkuva lapsi. 1940-luvulla korostui työtä tekevän ihmisen ihanne. Vaikea ja köyhä aika vaati kodin töiden osaamista. Kasvatuksessa tuli keskittyä fyysisen hyvinvoinnin lisäksi myös lapsen henkisen hyvinvoinnin edistämiseen. Sodan seurauksena avioerot ja naisten työssäkäynti lisääntyivät. Kotiliedessä korostettiin 1950-luvulta lähtien läheisten perhesuhteiden merkitystä. Perhekasvatusta tuli antaa sekä kotona että koulussa, jotta lapsista kasvaisi hyviä tulevaisuuden äitejä ja isiä. Psykologia tarjosi apukeinon lapsen sielunelämän ymmärtämiseen ja oikeaan kasvattamiseen. Iloinen ja onnellinen lapsi oli osoitus onnistuneesta kasvatustyöstä.

Kurtuluş Savaşı’nın kazanılmasının ardından ülke yeni baştan dizayn edilmeye başlandı. Çağdaşlaşma kavramı içinde yapılan bu faaliyetler içinde eğitim ön planda gelmekteydi. Ülkenin geleceğinin güvence altına alınmasının eğitimli bireyler yetiştirmekten geçtiğini düşünen Cumhuriyet yönetimi, bu konuda önemli girişimlerde bulunmuştur. 3 Mart 1924 Tevhid-i Tedrisat Kanunu’yla tüm eğitim kurumları Milli Eğitim Bakanlığı’nın çatısı altında toplanmış ve eğitimöğretim faaliyetleri merkezi bir müfredata bağlanmıştır. 1928 yılında Latin Harfleri’nin kabul edilmesiyle birlikte okuma-yazma seferberliği başlatılmış ve bu amaçla Millet Mektepleri açılmıştır. Atatürk Dönemi’nde gerçekleştirilen tüm bu gelişmelerin ışığında, okuma-yazma ve okullaşma oranlarında hissedilir düzeyde gelişmeler yaşanmıştır. Türkiye genelinde tüm nüfus dikkate alındığında; 1927 yılında Arap harfleriyle okuma-yazma oranı %8,61’dir (erkek: %12,99; kadın: %3,67). Tahsil yaşına gelmemiş yedi yaşın altındaki nüfus dikkate alınmadığında bu oran %10,58’dir (erkek: 17,42; kadın: %4,63). Başka bir ifadeyle yaklaşık her beş kişiden yalnızca bir kişi okuma-yazma bilmektedir. 1935 yılı verilerine bakıldığında toplam nüfus içindeki okuma yazma oranı %15,3’dür (erkek: %23,3; kadın: %8,2) ve yedi yaş altı nüfus değerlendirme dışında tutulduğunda bu oran %25,3’dür (erkek: %31,3; kadın: %18,6). Bu rakamlardan anlaşıldığı kadarıyla; 1927-1935 döneminde okuma-yazma oranı yaklaşık 2-2,5 kat bir artış göstermiştir. Yedi ve üstü yaşta bu oran yaklaşık %139,1 olmuştur. Cinsiyet açısından bakıldığında erkek nüfusun okuma-yazma oranı yaklaşık %79,7 oranında artarken, kadınlarda yine yaklaşık %301,7 oranında bir artış göstermiştir. Kadın nüfusun okuma-yazma oranının erkeklere göre yaklaşık dört kat artmış olması Cumhuriyet yönetiminin kadınlara verdiği değer ve izlediği eğitim politikasıyla izah edilebilir. Okuma-yazma oranlarında yaşanılan yüksek artışın bir diğer nedeni de başta Millet Mektepleri olmak üzere Halkevleri, Türk Dil Kurumu vb. birçok kurumun yapmış olduğu özverili çalışmalar olmuştur. Bu çalışmada; 1927 ve 1935 yılı nüfus sayımı verilerine göre okuma-yazma bilen ve bilmeyen sayıları değerlendirilmiştir. Ayrıca Maarif Vekâleti’nin verilerine dayanılarak 1923-1935 döneminde Türkiye’de azınlıklara ve yabancılara ait okullar da dâhil olmak üzere okul, öğretmen ve öğrenci mevcutları (yabancı ülkelerde öğretim görenler de dikkate alınarak), öğretmenlerin mezuniyet durumları, okul türleri ve kütüphanelerdeki kitap ve okuyucu sayıları incelenerek bu dönemdeki öğretim faaliyetlerinin genel bir analizi yapılmaya çalışılmıştır. Bu amaçla öncelikle Maarif Vekâleti’nin 1923-1933 dönemi resmi istatistikleri incelenmiştir. Bununla beraber, Maarif Vekâleti’nin verileri tarihsel olarak süreklilik arz etmediği için 1923-1926 dönemine ait bazı veriler çalışmada değerlendirilememiş, 1934-1935 dönemiyle ilgili de hiçbir veriye ulaşılamamıştır. Ayrıca ilgili vekâlet tarafından kütüphanelerle ilgili veri girişi yapılmadığı için ancak 1931- 1932 dönemi verilerine ulaşıla bilinmiştir. Neticede çalışmada kullanılan ilk ve son tarihler dikkate alınarak çalışmanın dönemsel aralığı 1923-1935 olarak benimsenmiştir. Tüm verilerin anlaşılmasını etkin kılmak için tablo ve grafik yöntemine başvurularak ilgili veriler yorumlanmıştır.

Bu çalışmanın amacı, Dışişleri Bakanlığı Arşivinde 2009-2013 yılları arasında yaptığım görev çerçevesinde, dikkatimi çeken ABD belgeleri ışığında, 1929-1932 dönemini Türk-ABD ilişkilerini diplomasi tarihi açısından değerlendirmek, bu dönemdeki ikili ilişkiler ve sorunlara ışık tutmaya çalışmaktır. Türk-ABD ilişkileri araştırmaları genellikle İkinci Dünya Savaşı sonrası döneme, Soğuk Savaş’ta iki ülkenin yakın iş birliği üzerine odaklanmıştır. Bu çalışma, açılan Dışişleri belgeleri, konu ile ilgili diğer çalışmalar ve anılar üzerine inşa edilmiştir. Türk-ABD ilişkilerini değerlendirmek için tarihi arka planı ihmal etmemek gerekir. Bilindiği üzere, ABD ile, 6 Ağustos 1923’te Lozan’da imzalanan Genel Anlaşmayı ABD Senatosu’nun 18 Ocak 1927’de onaylamaması üzerine, diplomatik ilişkiler, 17 Şubat 1927’de teati edilen Modus Vivendi ile kurulmuştur. Bunun üzerine, Türkiye, Vaşington’a Ahmet Muhtar Bey’i, ABD de Ankara’ya Joseph Grew’u Büyükelçi olarak atamışlardır. İki seçkin diplomat iki ülke arasındaki ilişkilerin gelişmesi amacıyla çaba sarfederken, iki ülke karar vericileri de ikili ilişkilerin gelişmesini desteklemişler ve teşvik etmişlerdir. 1927- 1928 dönemi ikili ilişkilerin kuruluşu şeklinde tanımlanabilir. 1929- 1932 dönemi ise ilişkilerin sağlamlaştırılmasına yönelik çalışmaların yapıldığı ve bu ilişkilerin sağlam bir zemine oturtulmasıdır. Nitekim bu dönemde, Briand-Kellog Paktı’na 19 Ocak 1929’da katılınmış, 1 Ekim 1929’da iki ülke arasında Ticaret ve Denizcilik Anlaşması, 28 Ekim 1931’de de Yerleşme ve İkamet Andlaşması imzalanmıştır. Bu dönemde, ABD’nin tazminat taleplerinin çözümü için adımlar atılmış, Suçluların İadesi ile ilgili Anlaşma konusu ele alınmıştır. Böylelikle, bu dönemde ikili ilişkilerin hukuki temelleri oluşturulmuştur. Bu dönemde, askeri, kültürel, ticari ilişkileri geliştirmek için adımlar atılmış, gemi ziyaretleri, öğrenci değişimi sağlanmıştır. Türkiye, ABD’den teknik personel, mühendis temin ederek büyük projeler gerçekleştirmek istemiş, eski Maliye Bakanı Saraçoğlu Şükrü Bey’in ABD’yi ziyareti bu dönemde meydana gelmiştir. 1929-1932 dönemi Türk-ABD ilişkilerinin sağlamlaştırılmasını sağlayarak ve genellikle Soğuk Savaş döneminde ikili ilişkilerin stratejik ortaklık haline gelmesinde katkısı bulunan bir dönem olmuştur.

Modern Türkiye’nin kurucusu Atatürk hakkında yapılan çalışmalar devam etmektedir. Bu, onun hakkında yeni bilgi ve belgelerin ortaya çıkmaya devam ettiği anlamına da gelmektedir. Söz konusu çalışmalarda yabancı araştırmacıların da büyük katkısı olmaktadır. Bildirimizde Atatürk’ün şimdiye kadar ortaya çıkarılamamış, bilinmeyen bir röportajını inceliyoruz. Röportaj, İtalyan kökenli G. Filippucci Giustiniani tarafından yapılmıştır. Biz bu mülakata, adı geçen gazetecinin Türkiye ve Yakın Doğu ülkelerine yaptığı seyahatlere ait hatıralarının bulunduğu 1924’te yayınlanan Dieci anni di viaggi politici in Oriente, Dieci anni di viaggi politici in Oriente, Turchia-GreciaEgitto-Palestina-Siria (1914-1924) başlıklı kitabında rastladık. Yazar, Atatürk ile mülakatı 1923’te yaptığını yazmış ve mülakatın sonunda da Corriere Italiano notunu düşmüştür. Corriere Italiano gazetesi, 9 Ağustos 1922-28 Temmuz 1923 tarihleri arasında yayınlanan Il Giornaledi Roma gazetesinin yerine 11 Ağustos 1923’te yayınlanmaya başladı. Mülakatın sonundaki nottan hareketle Il Giornale di Roma ve Corriere Italiano’nun gazetelerinin 1923 ve 1924 yıllarına ait kolleksiyonlarını taradığımız halde bu mülakata rastlayamadık. Giustiniani’nin bu dönemde Türkiye hakkındaki çeşitli yazılarına İtalyan gazetelerinde rastladık. Tahminimiz, bu mülakatın yayınlanmak üzere Corriere Italiano gazetesine gönderildiği fakat yayınlanmadığı yönündedir. Mülakatın ne zaman yapıldığı hakkında kesin bir bilgiye sahip değiliz. Kitabın ilk sayfasında yer alan resimden, görüşmede Atatürk’ün Giustiniani’ye imzalı bir fotoğrafını verdiğini anlıyoruz. Fotoğrafın ay kısmında 7 rakamı olduğu okunuyor. Yazar, görüşmenin İzmir’de Göztepe’de yapıldığını not etmiştir. Buradan hareketle, Mustafa Kemal Paşa’nın 1923 yılının 27 Temmuz-2 Ağustos günleri arasında Göztepe’de kaldığını bildiğimizden, görüşmenin 27-31 Temmuz 1923’te yapıldığını düşünüyoruz. Mülakatta Mustafa Kemal Paşa’nın zaferden sonrasına dönük planları, kurduğu Halk Partisi, demokrasi, yabancılar ve yabancı sermaye hakkındaki düşünceleri ve özellikle kadınlarla ilgili düşüncelerini öğrenmek mümkündür. Yazar Giustiniani, Atatürk ve eşi Latife Hanım hakkında son derce gerçekçi gözlem ve tespitlerde bulunmuştur.

Em alguns dos principais textos em que Oswald de Andrade discute as artes visuais na década de 1920, especialmente durante o período de formulação do "futurismo paulista" que produziu a Semana de Arte Moderna, em 1922, encontram-se posicionamentos sobre a questão racial no Brasil. O que este texto apresenta é uma primeira tentativa de aproximação dessa discussão, centrada em três textos publicados por Oswald de Andrade, entre 1914 e 1923, relativamente pouco conhecidos se comparados a seus manifestos,

The central role that avant-garde music and dance theatre played in the interplay and synthesis of the arts and media in the 1920s, particularly in Paris, is well known. However, the creative potential of ballet has hardly been recognized in its manifold relationships with film and cinematic-inspired expression. The extent to which especially ballet music interacted with the latest cinematographic principles and techniques and referred to cinematic aesthetics in a variety of ways can instructively be seen regarding the productions of the Ballets Suédois. This is discussed in this article with an exemplary look at Les Mariés de la Tour Eiffel (1921), Within the Quota (1923), Skating Rink (1922) and Relâche (1924). By that it becomes clear that the transmedia inclusion of cinematographic ideas not only inspired the vocabulary of avant-garde dance and modern choreography, but was also distinctively reflected in the conception and composition of film-affected music.

Resumen: En la búsqueda de un nuevo orden ideal y universal, Le Corbusier alude constantemente al empleo de los trazados reguladores como instrumentos matemáticos que controlan el impulso creador e introducen la armonía en el trabajo creado, causa de la belleza y el placer estético. La confianza puesta en los trazados como garantía del orden en arquitectura, se manifiesta en el artículo que les dedicará en la revista L´Espirit Nouveau (1921), y que, en 1923, incorpora como un capítulo más en “Vers une architecture”. El objetivo de este trabajo es analizar la aplicación práctica de los trazados reguladores y otras estrategias geométricas y matemáticas en los proyectos del arquitecto suizo a lo largo de los años veinte, a partir de la aparición del famoso manifiesto. Los proyectos estudiados son los que han fijado las pautas del análisis, desvelando su evolución histórica y el alcance de su aplicación real en el transcurso de diez años. Abstract: Along his personal search for an ideal and universal order, Le Corbusier constantly refers to the use of the tracés regulateurs, as a mathematical tool with which the architect can manage his creative impulse and as a way to introduce the harmony in architecture, what is considered the main cause of the beauty and the aesthetic pleasure. Le Corbusier reveals his faith in the tracés as guaranty of architectural order not only in the magazine L´Espirit Nouveau (1921) but also in his celebrated book “Vers une architecture” (1923). The aim of this paper is to analyze the use of the tracés regulateurs during the architect´s projects throughout a decade, starting with the publication of the well know manifiesto. All the projects that had been studied have established the guidelines of the analysis, its historical evolution and the relevance of the tracès regulateurs in Le Corbusier’s early works. Palabras clave: Trazados reguladores; Geometría; Le Corbusier. Keywords: Tracés Regulateurs; Geometry; Le Corbusier. DOI: http://dx.doi.org/10.4995/LC2015.2015.787

Статья посвящена судебным преобразованиям в РСФСР и СССР в 1922–1923 гг., вопросам структуры и компетенции судов, их взаимоотношениям между собой и с другими государственными органами, материальному и процессуальному законодательству.

Збірник складають фольклорні твори про голодомор, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету під час проходження фольклорної практики в одинадцяти центральних, західних та південних областях України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Представлені оповіді-спогади, перекази, співомовки, колискова пісня та дума відображають наслідки трагічної історії геноциду українців упродовж трьох голодоморів: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., масових реквізицій, пограбування селянських господарств, непомірних хлібозаготівель, розкуркулення, насильницької колективізації, індустріалізації, національно-винищувального терору сталінським режимом. У передмові та коротких статтях до розділів встановлено психологічні та філософсько-історичні витоки походження народної творчості про голодомор, умови розвитку української фольклористики у 20-40 роках ХХ ст., обумовлено історичну долю представлених жанрів, їх специфіку. Окремо подано фольклористичні праці Д. Т. Федоренка, В. М. Скрипки, які безпосередньо займалися збиранням народних творів про голодомор у Придніпровському регіоні, а під час викладацької діяльності у КДПІ, 80-90 р. ХХ ст. залучили до цієї роботи студентів. Видання містить науково-інформативний апарат: іменний, географічний, хронологічний покажчик текстів, картограму процесу їх запису, фотознімки респондентів – очевидців трагічних подій, список використаних джерел та фотоматеріали про навчально-методичне значення зібраних творів, що сприятиме пошуку істини, утвердженню власного бачення національної трагедії. Для фольклористів, істориків, етнографів, викладачів та студентів вузів, усіх, хто цікавиться українською народною творчістю.

A cikk végigkíséri a kikötő történetét annak 19. század végi terveitől az 1930-as évekig. 1923-ban, az ország egyetlen tengeri kikötője, Fiume elvesztését követően, kikötő megépítésére hívták életre a Budapesti Vámmentes Kikötő Rt.-t a kormányzat és francia befektetők részvételével. Öt év múlva a cég állami tulajdonba került. Az kikötő avatására 1928-ban került sor, szabadkikötővé kilenc évvel később vált . 1934-től a Ganz Hajógyárban készült tengerjáró hajók indultak a Fekete-tenger felé, bekapcsolva az országot a világkereskedelembe.

У книзі з’ясовано причини, перебіг і наслідки селянського руху опору на Дніпропетровщині в умовах колективізації кінця 1920-х - початку 30-х рр. та Голодомору-Геноциду 1932-1933 рр. Простежена реакція селянства на страхітливі більшовицькі перетворення в українському селі, розглянуто форми опору, гасла, вплив на політику влад, описано Павлоградське повстання 1930 р., яке стало найпотужнішим виявом селянського спротиву на Дніпропетровщині.

Usando series históricas de ingresos y gastos ejecutados por los distintos niveles de gobierno para el periodo 1923-2020, este documento describe la evolución de los desequilibrios fiscales verticales y horizontales entre el gobierno nacional, los departamentos y los municipios en Colombia. El análisis permite identificar cuatro grandes momentos de las finanzas públicas territoriales en Colombia. Las décadas de 1910 y 1920 constituyen un primer momento marcado por el fortalecimiento de la autonomía fiscal de los gobiernos subnacionales. Posteriormente, con la República Liberal en los treinta, inició un segundo periodo caracterizado por reformas centralizadoras que buscaron robustecer los ingresos del gobierno nacional central, y en menor medida los de municipios y departamentos. En el lapso de 1960-1990, los cambios se enfocaron en corregir los desbalances fiscales existentes a través del aumento de las transferencias a las regiones, la creación de institutos descentralizados y fondos territoriales, y la introducción de un nuevo estatuto tributario territorial en 1983. Finalmente, un último momento inicia con la Constitución Política de 1991, la cual dio un impulso final a la descentralización y abrió el camino hacia las reformas que construyeron el actual marco normativo de las finanzas públicas territoriales en Colombia.

У статті досліджено роль репресій у здійсненні хлібозаготівельних кампаній 1927-1929 рр. в українському селі. На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, визначаються особливості, механізми, цілі карально-репресивних заходів влади. Показано, що протягом заготівельних кампаній 1927–1929 рр. репресії проти селян застосовувалися комплексно – разом по лінії надзвичайних органів (ДПУ), органів юстиції й радянських органів. Доведено, що в 1927-1929 рр. репресії перетворилися на основний інструмент забезпечення виконання державних хлібозаготівельних планів.

Száz évvel ezelőtt, 1923-ban jött létre Budapest egységes közlekedési vállalata, a köznyelvben csak „Beszkártként” emlegetett Budapest Székesfőváros Közlekedési Részvénytársaság (BSZKRT). A vállalat megszületése azonban nem volt egyszerű folyamat, amit az egy éven belüli többszöri rendszerváltás is nehezített. Az elődvállalatok részvényeseinek kárpótlása, a korábban több vállalkozás által üzemeltetett vonalhálózatok egyesítése komoly feladatok elé állították a politikusokat és a szakembereket egyaránt.