Academic literature on the topic '-043.83'

The field of metrology is mainly legal metrology; seals are closely related to the guarantee or validity of a measuring instrument. Seals are designed so that it is not easy for other parties to open the seal. Seal damage must be identified as soon as possible. The application of the Internet of Things (IoT) is needed in the process of sending data in real-time. IoT technology can be applied to electronic seals to know and record the condition of the measuring device. Broken seals caused by irresponsible parties can cause losses to consumers and owners of measuring instruments. Electronic seals are expected to be able to detect seal damage caused by abuse of authority or fraud. The broken seal will send data to the server as well as SMS (Short Message Service) to the related party. Electronic seals can send damage data via SMS within 20 seconds with a success rate of 92% and sending data through the ThingSpeak web server within 40 seconds with a success rate of 82%.

Na osnovu podataka o hidrološkim i parametrima kvaliteta sa 28 mernih profila u slivuVelike, Južne i Zapadne Morave od 2000. do 2009. godine, u radu je analizirano prostorno ivremensko rasprostranjivanje zagađujućih materija duž analiziranih vodotoka, kao i uticajpoznatih izvora zagađenja na kvalitet vode u vodotocima. U cilju ocene mogućnostipredviđanja vrednosti nekih od parametara kvaliteta u analiziranim vodotocima, statističkomanalizom obuhvaćeni su podaci sa 5 mernih profila, za koje su postavljeni modeli regresioneanalize za predikciju sadržaja rastvorenog kiseonika, koncentracije suspendovanih materija,koncentracije orto-fosfata, vrednosti HPK i vrednosti BPK5, a na osnovu vrednosti proticaja ivremenske komponente – meseca u godini u kome je vršeno merenje.
On the basis of data on hydrological and water quality parameters from 28 measure points inthe river basins of Velika Morava, Južna Morava and Zapadna Morava, during ten yearsperiod from 2000. to 2009., this work analyzes spatial and temporal dispersal of pollutantsalong the observed watercourses, as well as the effect of known sources of pollution to thewater quality. In order to estimate the possibility for predicting of some water qualityparameters (concentration of dissolved oxygen, concentration of suspended matters,concentration of o-phosphates, COD and BOD5) values, based on value of flow and timecomponent (month of the year in which the measurement was performed), for 7 measurepoints there are defined statistical regression models.

Дисертацію присвячено формуванню стратегії корпоративної соціальної відповідальності підприємств в умовах розвитку інтеграційних процесів, Здійснено узагальнення теоретичних основ розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності та визначено її місце і роль у системі управління машинобудівних підприємств. Проаналізовано міжнародний досвід проведення соціальної діяльності суб’єктів господарювання та окреслено особливості національної моделі соціально відповідальної діяльності підприємств. Проведено аналіз впливу сучасних тенденцій розвитку машинобудівної галузі на особливості управління соціально відповідальною діяльністю підприємств та їх взаємовідносинами зі стейкхолдерами. Виявлено вплив організаційно-функціонального навантаження на механізм управління соціально відповідальною діяльністю підприємств машинобудівної галузі. Сформовано програмно-цільові підходи до вдосконалення управління корпоративною соціально відповідальною діяльністю машинобудівних підприємств для визначення напрямів розвитку соціальної сфери в сучасних інтеграційних умовах господарювання. В контексті розвитку теорії зацікавлених сторін, автором здійснено групування стейкхолдерів підприємства на основі їх приналежності до рівнів реалізації КСВ за такими ознаками: характером інституційної форми, взаємодії з підприємством, ступенем впливу соціальної діяльності підприємства на стейкхолдера, ступенем впливу стейкхолдерів на соціальну діяльність підприємства, належністю до підприємства, залежно від виконуваних функцій при реалізації його соціально відповідальної поведінки. Деталізація проявів зовнішньої соціальної активності підприємств на макро- та мікрорівні забезпечить оптимізацію їх ранжування, що дасть змогу оперативно реагувати на зміну вимог до рівня розвитку КСВ в інтеграційних процесах шляхом прийняття відповідних управлінських рішень. Визначено характеристики інтересів основних груп зацікавлених осіб в контексті сталого розвитку. Запропоновано науково-методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу досягнутого рівня КСВ, який складається з п’яти етапів: формулювання цілей та визначення переліку цільових стратегічних показників; оцінювання та аналіз локальних показників за блоками результативності; розрахунок групових та інтегрального показників рівня КСВ; аналіз даних та розробка рекомендацій щодо підвищення рівня складових результативності; візуалізація та документування даних. Систематизовано критерії корпоративної соціальної діяльності підприємства, які включають етичний, юридичний, інтеграційний, економічний і філантропічний, з урахуванням інтересів зовнішніх та внутрішніх стейкхолдерів підприємства. Розроблено структурно-логічну модель стратегії управління ризиками недотримання корпоративної соціальної відповідальності підприємств машинобудування за умов активізації інтеграційних процесів, що дозволило більш точно розкрити напрями та заходи підвищення рівня КСВ на основі моніторингу та нейтралізації ризиків недотримання КСВ для мінімізації їх негативного впливу. За допомогою експертного опитування та статистичної інформації досліджуваних підприємств визначено індивідуальні показники фінансової, соціальної, взаємовідносин із зацікавленими сторонами, кадрової та екологічної складових корпоративно-соціальної відповідальності підприємств та визначено їх інтегральні показники. Доведено, що для підприємств машинобудівної галузі важливим є дотримання меж визначених показників з метою постійного динамічного зростання інтегрального рівня корпоративної соціальної відповідальності машинобудівних підприємств. На основі експертного методу встановлено, які власне показники включає фінансова, соціальна, взаємовідносин із зацікавленими сторонами та кадрова складові, що входять до інтегрального показника рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Виведено формульну залежність інтегрального показника рівня КСВ підприємства від його складових. Розрахунок інтегрального показника рівня КСВ дає змогу узгоджувати із партнерами заходи щодо розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємства у стратегіях інтеграційного зростання. Доведено, що підвищення рівня КСВ підприємства буде відбуватися завдяки будь-якому підвищенню окремих складових елементів КСВ. Розроблено науково-методичний підхід щодо оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємств в системі його стратегічного розвитку та описано основні етапи даної оцінки. Запропоновано методичні підходи до обчислення коефіцієнтів вагомості груп показників з метою визначення об’єктивного інтегрального показника рівня корпоративної соціальної відповідальності машинобудівного підприємства. Здійснено розподіл базових принципів та стратегічних цілей КСВ, які інтегруються в загальну бізнес-стратегію підприємства в умовах розвитку інтеграційних процесів. Відповідно до переліку цілей та принципів КСВ, метою стратегії соціальної відповідальності є вирішення низки соціально значущих проблем шляхом створення передумов для гідного рівня соціального забезпечення та стимулювання соціальної згуртованості. Тому формування та реалізація ефективної стратегії КСВ підприємства передбачає розмежування зовнішньої і внутрішньої сфери програм реалізації соціальної відповідальності. У процесі формування корпоративної стратегії запропоновано заходи, що дають змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Враховано основні напрями, за якими необхідно вдосконалювати взаємозв’язок стратегічного управління та корпоративної соціальної відповідальності, а також визначати проблемні аспекти в управлінні стратегією КСВ на підприємстві. При формуванні стратегії корпоративної соціальної відповідальності важливою складовою є її реалізація. Під час реалізації стратегії КСВ підприємство отримує оперативну інформацію про поточний стан КСВ, доцільність впровадження окремих заходів, труднощі, що виникають. Особливе значення має оцінка ефективності заходів спрямованих на реалізацію стратегії корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві та визначення конкурентних переваг розвитку підприємства в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Доведено, що ефективна реалізація стратегії КСВ підприємства неможлива без взаємовідносин зі стейкхолдерами та їх сферами впливу, до яких відносять:: державу, персонал підприємства, бізнес-партнери, довкілля, місцева громада, враховуючи при цьому зовнішні форми прояву КСВ та інтегруючи внутрішні складові соціально відповідальної політики підприємства. Визначено, що розробка стратегії соціально відповідальних заходів та її інтеграція в стратегію розвитку підприємства є обов’язковою. Важливим є її включення в стратегічну карту розвитку підприємства. Тоді проводити оцінку внутрішньої і зовнішньої КСВ можна буде в рамках кожної стратегічної перспективи за економічною, соціальною та екологічною складовими КСВ, узагальнивши їх в перспективу «Соціальна відповідальність підприємницької діяльності». Доведено, що впровадження концептуальних засад стратегії реалізації КСВ в умовах інтеграційних процесів функціонування, з урахуванням напрямів їх освоєння, дасть можливість підприємству: визначати та оцінювати проблеми у соціально-трудовій сфері; здійснювати прогнозування їх ймовірних наслідків для всіх соціальних партнерів; визначати напрями та конкретні заходи з метою удосконалення сучасного стану соціально відповідального регулювання трудових відносин; розробляти шляхи їхньої реалізації; оцінювати та обирати найбільш ефективні з них; здійснювати постійну реалізацію запланованих перспективних дій, активно використовуючи при цьому систему внутрішнього та зовнішнього контролю; використовувати прогресивні методи управління; застосовувати принципи соціальної відповідальності в межах загальної системи корпоративного управління для більш ефективного регулювання трудових відносин; надавати необхідні для цього ресурси; формувати позитивний імідж, орієнтований на пріоритет забезпечення гідної праці, збереження життя і здоров'я найманих працівників; забезпечити відкритість та доступність інформації в сфері соціальної відповідальності шляхом адекватного обміну інформацією та діалогу з усіма зацікавленими сторонами; забезпечити інформаційну відкритість та прозорість; налагодити активний прямий та зворотний зв'язок з усіма стейкхолдерами. Здійснено розподіл базових принципів та стратегічних цілей КСВ, які інтегруються у загальну бізнес-стратегію підприємства за умов розвитку інтеграційних процесів. Відповідно до переліку цілей та принципів КСВ, метою стратегії соціальної відповідальності є вирішення цілої низки соціально значущих проблем шляхом створення передумов для гідного рівня соціального забезпечення та стимулювання соціальної згуртованості. Через те, формування та реалізація ефективної стратегії КСВ підприємства передбачає розмежування зовнішньої та внутрішньої сфер програм реалізації соціальної відповідальності. Визначено напрями формування соціально відповідальної стратегії та інструментів її реалізації залежно від галузевої та регіональної специфіки діяльності підприємства, що дозволило визначити основні соціально відповідальні програми, які можуть бути реалізовані підприємством у своїй діяльності.
The dissertation is devoted to the formation of the strategy of corporate social responsibility of enterprises in the conditions of integration processes development. A generalization of the theoretical foundations for the development of the corporate social responsibility concept was made and its place and role in the management system of the machine-building enterprise was determined. The international experience of conducting social activity of business entities is analyzed and the features of the national model of socially responsible activity of enterprises are outlined. The analysis of influence of modern tendencies of machine-building industry development on the peculiarities of management of socially responsible activity of enterprises and their interrelation with stakeholders is carried out. The influence of organizational and functional load on the mechanism of enterprises’ management of socially responsible activity of machine-building industry is revealed. The program-targeted approaches to improving the management of corporate socially responsible activities of machine-building enterprises have been formed to determine the directions of social sphere development in modern integration conditions of management. In the context of the development of stakeholder theory, the author made the grouping of key stakeholders of the enterprise on the basis of their affiliation with the CSR implementation levels by the following characteristics: the nature of the institutional form, interaction with the enterprise, the degree of influence of social activity of the enterprise on the stakeholder, the degree of influence of stakeholders on social activity of the enterprise, belonging to the enterprise, depending on the functions performed in the implementation of its socially responsible behavior. Detailing the manifestations of external social activity of enterprises at the macro and micro levels will optimize their ranking, which will allow responding promptly to changing requirements for the level of CSR development in integration processes by making appropriate management decisions. The characteristics of the interests of the main stakeholder groups in the context of sustainable development are identified. A scientific and methodological approach to carry out internal monitoring of the achieved CSR level is proposed, which consists of five stages: formulating goals and defining a list of target strategic indicators; evaluation and analysis of local indicators by performance blocks; calculation of group and integrated CSR indicators; data analysis and development of recommendations for increasing the level of performance components; data visualization and documentation. The criteria of corporate social activity of the enterprise are systematized, which include ethical, legal, integration, economic and philanthropic taking into account the interests of external and internal stakeholders of the enterprise. Structural-logical model of strategy of risk management in the non-compliance with corporate social responsibility of machine-building enterprises in the conditions of activation of integration processes is developed, which made it possible to reveal more precisely the directions and measures of increasing CSR level based on monitoring and neutralizing the risks of non-compliance with CSR to minimize their negative impact. The directions and measures for increasing the level of CSR on the basis of monitoring and neutralization of risks of noncompliance with CSR to minimize their negative impact are determined. Using the expert survey and statistical information of the studied enterprises, the individual indicators of financial, social, stakeholder relations, social-labor and environmental components of corporate social responsibility of enterprises were defined and their integral indicators were determined. It is proved that for the enterprises of the machine-building industry it is important to comply with the limits of the defined indicators in order to constantly dynamically increase the integrated level of corporate social responsibility of the machine-building enterprises. Based on the expert method, it is established what indicators, in particular, include financial, social, stakeholder relations and social and labor components that are included in the integral indicator of the level of corporate social responsibility of the enterprise. The formula dependence of the integral indicator of the enterprise CSR level on the constituent indicators, which it includes, is derived. The integral CSR level indicator allows coordinating with partners the measures for the development of corporate social responsibility of the enterprise in the strategies of integration growth. It is proved that the increase of the CSR level of the enterprise will be due to any increase of individual components of the CSR. A scientific and methodological approach to assessing the level of corporate social responsibility of enterprises in the system of its strategic development is developed and describes the main stages of this assessment. The scientific and methodological approaches to calculating the weighting coefficients of groups of indicators are proposed in order to determine the objective integral indicator of the level of corporate social responsibility of the machine-building enterprise. The distribution of the main principles of CSR and strategic objectives of CSR, which are integrated into the overall business strategy of the enterprise in the conditions of the development of integration processes, is carried out. According to the list of goals and principles of CSR, the goal of the social responsibility strategy is solving a number of socially significant problems by creating prerequisites for a decent level of social security and promoting social cohesion. Therefore, the formation and implementation of an effective CSR strategy for the company involves the differentiation of external and internal spheres of implementation of social responsibility programs. In the process of forming a corporate strategy, measures have been proposed that allow increasing the competitiveness of domestic enterprises. The main directions for improving the relationship of strategic management and corporate social responsibility, as well as the problematic aspects in managing the CSR strategy at the enterprise are taken into account. In developing the strategy of corporate social responsibility an important component is its realization. When implementing the CSR strategy, the enterprise receives operational information about the current status of CSR, the possibility of introducing certain measures and the difficulties that arise. Of particular importance is the assessment of the effectiveness of measures aimed at implementing the strategy of corporate social responsibility at the enterprise and determining the competitive advantages of enterprise development in conditions of deepening the integration processes. It is proved that effective implementation of CSR strategy of an enterprise is impossible without relationships with stakeholders and their spheres of influence, which include: the state, enterprise staff, business partners, the environment, local communities, taking into account the external forms of CSR manifestation and integrating the internal components of socially responsible enterprise policy. It is determined that the development of a strategy of socially responsible activities and its integration into the strategy of enterprise development is obligatory. It is important to include it in the strategic map of enterprise development. Then it will be possible to evaluate the internal and external spheres of CSR within each strategic perspective on the economic, social and environmental components of CSR, summarizing them in the perspective of "Social responsibility of entrepreneurial activity". It is proved that implementation of conceptual bases of the implementation of CSR strategy in the conditions of integration processes of functioning, taking into account the directions of their development will enable the enterprise: to identify and evaluate problems in the social and labor sphere, to carry out their probable consequences for all social partners; identify directions and specific measures to improve the current state of socially responsible regulation of labor relations, develop ways to implement them, evaluate and select the most effective of them; to carry out continuous implementation of the planned perspective actions, while actively using the system of internal and external control; use progressive management methods, apply the principles of social responsibility within the overall corporate governance system for more effective regulation of labor relations, and provide the necessary resources; to develop a positive image focused on the priority of ensuring decent work, saving the life and health of employees; ensure openness and accessibility of information in the area of social responsibility through adequate information sharing and dialogue with all stakeholders; to ensure information openness and transparency, to establish active direct and feedback with all stakeholders. The basic principles of CSR and strategic goals of CSR are distributed, which are integrated into the overall business strategy of the enterprise under the conditions of development of integration processes. According to the list of CSR goals and principles, the goal of a social responsibility strategy is to address a range of socially significant issues by creating the preconditions for a decent level of social security and promoting social cohesion. Therefore, the formation and implementation of an effective CSR strategy of an enterprise involves the delimitation of the external and internal sphere of social responsibility programs realization. The directions of formation of a socially responsible strategy and its implementation tools are determined depending on the sectoral and regional specifics of the enterprise activity, which allowed identifying the main socially responsible programs that can be implemented by the enterprise in its activities.

PGP mikroorganizmi (Plant Growth Promoting) su predmet mnogobrojnih istraživanja, čiji je glavni cilj pronalaženje adekvatnog načina njihove primene u poljoprivredi, hortikulturi, šumarstvu i zaštititi životne sredine. Cilj ovih istraživanja bio je izolacija i karakterizacija mikroorganizama sa PGP svojstvima iz rizosfere engleskog ljulja, ispitivanje sposobnosti njihovog preživljavanja nakon unošenja u zemljište, kao i praćenje uticaja njihove primene na parametre prinosa i mikrobiološku aktivnost u rizosferi biljke. Karakterizacija izolata roda Pseudomonas, Bacillus i Streptomyces obuhvatila je određivanje fizioloških, biohemijskih i PGP osobina. Uticaj introdukcije odabranih izolata i gljive Trichoderma asperellum na brojnost i mikrobiološku aktivnost u rizosferi engleskog ljulja, određivan je standardnim metodama na selektivnim hranljivim podlogama, a dehidrogenazna aktivnost spektrofotometrijskom metodom. U laboratorijskim uslovima ispitivan je efekat primene izolata na klijavost, dužinu korenka i stabaoca klice semena engleskog ljulja. U toku godine, uzimana su tri otkosa i pri tome su određivani dužina nadzemnog dela i korena biljke (cm) i prinos zelene i suve materije nadzemnog dela biljke po otkosu (t/ha). Na osnovu morfoloških, fiziološko-biohemijskih, kao i PGP osobina koje su izolati pokazali, te na osnovu rezultata mnogobrojnih dosadašnjih istraživanja, može se zaključiti da izolati P1 i P9 pripadaju vrsti Pseudomonas putida, izolat P12 Pseudomonas fluorescens, izolati B1, B3 i B6 vrsti Bacillus subtilis, a izolati A1, A2, A3 rodu Streptomyces. Brojnost pojedinih sistematskih i fizioloških grupa mikroorganizama kao i enzimatska aktivnost u rizosferi engleskog ljulja, zavisila je od primenjenih inokulanata. Primena izolata Pseudomonas sp. P12 pozitivno je uticala na povećanje ukupnog broja mikroorganizama, brojnost gljiva, aminoheterotrofa i aktinomiceta. Izolat Bacillus sp. B1 uticao je na povećanje ukupnog broja mikroorganizama, brojnosti gljiva i azotobaktera. Primena izolata Streptomyces sp. A3 dovela je do povećanja broja aktinomiceta i oligonitrofila, dok je primena Trichoderma asperellum uticala pozitivno na povećanje broja aminoheterotrofa i azotobaktera. Primena izolata Pseudomonas sp. P12 i Streptomyces sp. A3 imala je najveći efekat na dehidrogenaznu aktivnost. Inokulacija je imala pozitivan uticaj na klijavost, svežu i suvu masu biljke, visinu i dužinu korena biljaka. Primena gljive Trichoderma asperellum i izolata Streptomyces sp. A3 delovala je pozitivno na klijavost, dužinu korenka i stabaoca klice. U proseku, najbolji efekat na prinos sveže i suve materije, kao i na visinu nadzemnog dela i dužinu korena biljke, imala je primena izolata Pseudomonas sp.P12 i Bacillus sp. B1.U proizvodnji krmnih trava mikroorganizmi još nisu našli značajniju praktičnu primenu iako je veći i kvalitetniji prinos jedan od ciljeva stočarske proizvodnje. Rezultati ovih istraživanja su pokazali da se primenom mikroorganizama mogu postići pozitivni efekti i u proizvodnji engleskog ljulja. Zbog toga je veoma značajno da se vrše dalja ispitivanja uzajamnog odnosa primenjenih mikroorganizama i engleskog ljulja u poljskim uslovima, kako bi se optimizirao način i vreme primene inokulanata
PGP microorganisms (Plant Growth Promoting) have been the subject of many research projects, whose main goal is to find appropriate methods of their use in agriculture, horticulture, forestry and environmental protection. The aim of this study is the isolation and characterization of microorganisms with PGP characteristics from the rhizosphere of perennial ryegrass, testing their ability to survive after entering the soil, and monitoring the impact of their application on yield parameters and microbial activity in the rhizosphere of plants. Characterization of Pseudomonas, Bacillus and Streptomyces included determination of the physiological, biochemical and PGP characteristics. Impact of the introduction of selected isolates and fungi Trichoderma asperellum on quantity and microbial activity in the rhizosphere of ryegrass was determined by using the standard method of selective media; dehydrogenase activity by the spectrophotometric method. The effects of the implementation of isolates on germination, seedling length sprouts seeds of perennial ryegrass were studied under laboratory conditions. During the year, three cuttings were taken. At each of the three cuttings, length of stem and roots of plants (cm) and yields of fresh and dry matter of the plant (t / ha) were measured.Based on morphological, physiological and biochemical characteristics and PGP characteristics observed in the isolates, and based on the results of many previous studies, it can be concluded that (1) P1 and P9 isolates belong to the species Pseudomonas putida, (2)Pseudomonas fluorescens P12 isolate, isolates of B1, B3, B6, belong to the species Bacillus subtilis, and (3) A1, A2 and A3 isolates belong to the ordo Streptomyces. The quantity of systematic and physiological groups of microorganisms and enzymatic activity in the rhizosphere of ryegrass depended on the applied inoculants. Application of Pseudomonas sp. P12 had positive effects on increasing the total number of microorganisms, fungi, aminoheterotrophs and actinomycetes. Isolate Bacillus sp. B1 affected the increase of the total number of micro-organisms in the fungi and Azotobacter. Application of Streptomyces sp. isolates A3 led to an increase in the number of actinomycetes and oligonitrophyls, while the application of Trichoderma asperellum had positive impact on increasing the number aminoheterotrophs and Azotobacter. Application of Pseudomonas sp. P12 and Streptomyces sp. A3 had the greatest effect on dehydrogenase activity. Inoculation had a positive effect on germination, fresh and dry weight of plant, height and rootlength of plants. Introduction of fungus Trichoderma asperellum and Streptomyces sp. A3 isolate acted positively on germination, length of seedling of germs. On average, the best effects on the yield of fresh and dry matter, the height of the stem of the plant and the length of the root were attained by the application of Pseudomonas sp.P12 and Bacillus sp. B1 isolates. Microorganisms have not yet found significant practical use in the production of forage grasses, even though more qualitative yield has been sought in livestock production. The results of this study demonstrate that positive results in the production of perennial ryegrass can be achieved by the use of microorganisms. Therefore, it is very important to carry out further studies of the relationship between applied microorganisms and ryegrass under field conditions in order to optimize the method and time of application of inoculants.

На сьогоднішній день здобуття вищої освіти – це не лише престиж, а насамперед можливість стати справжнім професіоналом конкретної справи, сформувати стійкі погляди на життя та пройти найважливіший інститут соціалізації та самопізнання. Вища освіта була, є і завжди буде квитком у майбутнє, адже лише високоосвічена і фахово вдосконалена людина зможе знайти сьогодні своє місце у складному ринковому суспільстві та бути конкурентоспроможним, затребуваним і сучасним.Нинішній стан реформування і удосконалення системи освіти України зумовлений загальними світовими тенденціями цивілізаційного розвитку, переходом до інформаційного суспільства, для якого характерною ознакою є збільшення обсягів інформаційних ресурсів, поява нових та постійна модифікація існуючих інформаційних та комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності.

ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні аспекти формування системи управління ризиками промислових підприємств 1.1. Теоретична сутність управління ризиками промислового підприємства 1.2. Класифікація видів ризику діяльності промислових підприємств 1.3 Методичні підходи щодо управління ризиками на промислових підприємствах Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. Аналізування методичного інструментарію щодо оцінювання ефективності управління ризиками промислових підприємств 2.1. Цілеорієнтована оптимізація ризиків промислового підприємства 2.2. Аналіз розподілу ризиків промислового підприємства при встановлених обмеженнях 2.3. Оцінювання ризиків промислових підприємств в різних умовах функціонування Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. Організаційно-економічний механізм системи управління ризиками в умовах розвитку промислових підприємств 3.1. Модель організаційного забезпечення управління ризиками промислового підприємства 3.2. Стратегічне управління розвитком промислового підприємства при виведенні нового товару на ринок в умовах ризику та невизначеності 3.3. Прийняття рішень з управління ризиками промислового підприємства на основі їх комплексної оцінки Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Дисертація присвячена розробці концептуальних положень і системи економіко-математичних моделей оцінювання рівня продовольчої безпеки (ПБ) регіонів України. Спираючись на результати аналізу наукових робіт з проблем моделювання ПБ і з метою врахування специфіки її оцінювання на регіональному рівні, запропоновано провести комплексне оцінювання рівня ПБ регіонів за такими напрямами: аналіз регіональних особливостей споживання базових продуктів харчування населенням України, оцінювання рівня ПБ регіонів і визначення факторів, що впливають на цей рівень. Проведено дослідження міжрегіональної диференціації за обсягами споживання базових продуктів харчування на основі теорії конвергенції. Із використанням розробленої динамічної моделі кластерного аналізу, що грунтується на поєднанні методу кластеризації k-середніх та елементів теорії нечітких множин, здійснено виявлення та аналіз динаміки регіональних особливостей споживання продуктів харчування населенням України. Побудовано узагальнений показник рівня ПБ регіону із застосуванням процедури індивідуального рейтингування. Для визначення факторів, що впливають на рівень ПБ в регіоні, побудовано регресійні моделі із панельною структурою даних. З метою оцінювання ризику зниження рівня ПБ в регіонах України використано регресійні моделі бінарного вибору. Запропоновано методичні рекомендації щодо практичного використання розробленої системи моделей під час прийняття рішень у сфері формування ПБ в регіонах України.

Пришупа Ю. Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» – на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти – Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.
Pryshupa Y. Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – National aviation university. – Kyiv, 2016. The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers’ self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.

Самотність є однією з найбільш глобальних проблем сьогодення. Із кожним днем все більша кількість людей починає відчувати себе маленькими «гвинтиками» у величезній системі, без яких можна обійтись. Лише глибоке й ретельне вивчення цієї проблеми допоможе нам зробити хоча б перші кроки у бік її вирішення. Хоча ми знаходимося в соціумі, що сповнений величезною кількістю людей, де самотність, по суті, майже неможлива, однак сфера високих технологій та штучного інтелекту відгородили людей один від одного, а комунікація у віртуальній реальності, у багатьох випадках, повністю замінила нам реальне міжособистісне спілкування. Частіше за все людям комфортніше і зручніше спілкуватися у мережі, без будь-яких зобов’язань і відповідальності перед іншим, тим паче, зараз навіть навчатися можна дистанційно, не говорячи вже про багато інших речей, які за нас можуть зробити технології. Все це змушує людину замислитися про безглуздість її існування. Це стає причиною стресів, депресій, аномій, підвищеного рівня самогубств та багатьох інших глобальних проблем, які є реальною загрозою для людства.