Journal articles on the topic '017 Фізична культура і спорт'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: 017 Фізична культура і спорт.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 40 journal articles for your research on the topic '017 Фізична культура і спорт.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Джуринський, Петро, Софія Воробйова, and Олена Хом’якова. "ПЕРЕВІРКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ФІТНЕС-ЦЕНТРУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.009.

Full text
Abstract:
Мета: перевірити ефективність підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Матеріал і методи: анкетування, тестування, спостереження; статистичні методи, факторний аналіз. У дослідженні взяли участь 34 здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти 1-2 років навчання освітньо-професійної програми (ОПП) «Фізична культура і спорт», спеціальності 017 «Фізична культура і спорт». З метою визначення ефективності підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру було здійснено анкетування здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти; визначено рівні сформованості готовності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Результати: по завершенні формувального етапу педагогічного експерименту показники, що характеризують високий рівень сформованості готовності до професійної діяльності в умовах фітнес-центру, збільшилися у здобувачів контрольної групи з 7,34% до 11,20%, у здобувачів експериментальної групи з 8,44% до 24,12%. Відповідно змінилися дані, що характеризують достатній рівень сформованості готовності до професійної діяльності – у контрольній групі з 44,47% до 52,55%, у експериментальній – з 49,31% до 68,22%. Дані, що характеризують елементарний рівень сформованості готовності до професійної діяльності, зменшилися у контрольній групі з 48,19% до 36,25%, у експериментальній – з 42,25% до 7,66%. По завершенні педагогічного експерименту найбільш значущими структурними компонентами готовності були мотиваційний компонент; когнітивно-рефлексивний компонент; особистісно-діяльнісний компонент. Висновки: визначено та перевірено ефективність підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру; удосконалено структуру підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру; розвитку набули положення щодо розробки і проєктування змісту ОПП «Фізична культура і спорт» з підготовки майбутніх магістрів; визначено критерії та рівні сформованості готовності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в умовах фітнес-центру. Ключові слова: підготовка, здобувачі, критерії, рівні, фізична культура і спорт, майбутні магістри
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Імас, Є. В., О. І. Циганенко, and С. М. Футорний. "Організація та методологія підготовки здобувачів освітнього ступеня «магістр» спеціальність 017 «фізична культура і спорт» спеціалізація «екологія спорту»." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (April 20, 2017): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.1.3-10.

Full text
Abstract:
Мета – на основі системного аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації розробити положення організації та методології підготовки здобувачів освітнього ступеня «Магістр» спеціальність 017 «Фізична культура і спорт» спеціалізація «Екологія спорту». Методи: теоретичного аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації – узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. На основі проведеного системного аналізу розроблено положення організації та методології підготовки здобувачів освітнього ступеня «Магістр» спеціальність «Фізична культура і спорт» спеціалізація «Екологія спорту». Організація та методологія підготовки базуються на використанні положень документа «Концепція сталого розвитку: екологія і спорт» та інноваційного методологічного підходу – формування компетентності: фундаментальної, базової («ключової»), спеціальної. Формування фундаментальної компетентності має проводитися у рамках вивчення дисципліни «Загальна екологія та неоекологія», базової – «Екологія спорту», спеціальної – «Природоохоронна діяльність та природоохоронне інспектування в спорті». Визначено, що підготовка в організаційно-методологічному плані повинна мати комплексний характер: включати цикли дисциплін загальної та професійної підготовки, цикл дисциплін вільного вибору здобувача за спеціалізацією магістратури, магістерську практику та виконання магістерської роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Криштанович, Світлана. "ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ЗА ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИМ КРИТЕРІЄМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 22 (June 26, 2020): 116–20. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.116-120.

Full text
Abstract:
У статті визначено основу експериментального дослідження та встановлено методику експерименту, яка включала мету, завдання, вибір варіативних складників, обґрунтування засобів вимірювання, опис процедури експерименту та узагальнення результатів експерименту.Для розв‘язання поставлених завдань на різних етапах експериментального дослідження використано методи та методики досліджень, зокрема математичної статистики для кількісного й якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментального дослідження (метод оцінки достовірності середніх величин, метод вимірювання та математичної обробки даних; t-критерій Стьюдента – для визначення наявності або відсутності статистичної розбіжності двох середніх, які подані в абсолютних значеннях). Для достовірності педагогічного експерименту було залучено магістрантів сфери знань 017 «Фізична культура і спорт» у 5-ти закладах вищої освіти України. Було виокремлено контрольну та експериментальну групи. Для розподілу груп на експериментальні та контрольні проаналізовано їхню академічну успішність за дисциплінами, які є фундаментальними для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм.Установлено, що показниками інформаційно-когнітивного критерію є система знань фахових дисциплін щодо професійної підготовки та здатність використання дослідницьких умінь. Проаналізовано результати педагогічного експерименту для визначення сформованості професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм. Зясовано, що результатом проведеного формувального етапу педагогічного експерименту є підвищення рівня сформованості професійної компетентності менеджерів фізичної культури і спорту в магістрів за інформаційно-когнітивним критерієм, що сприятиме в подальшому їхній управлінській діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Циганенко, Олег, Ярослав Першегуба, and Наталія Склярова. "Збалансоване природокористування як важлива складова реалізації концепції сталого розвитку у галузі спорту." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.87-91.

Full text
Abstract:
Анотація. Збалансоване природокористування є важливою складовою концепції сталого розвитку в галузі спорту, а саме його економічних, соціальних та екологічних аспектів, суттєвим підходом до теорії і методики спорту в напрямі покращення умов для спортивної діяльності, важливим розділом екології спорту. Природокористування поділяють на два основні різновиди: загального та спеціального характеру. За характером використання природних ресурсів його поділяють на раціональне та нераціональне. Збалансоване користування природними ресурсами визначають передовсім як систему комплексної взаємодії суспільства і природи, що побудована на науково-законодавчій основі і найбільшою мірою відповідає як сучасним потребам суспільства, так і збереженню природи та орієнтована на дбайливе, раціональне, збалансоване використання природних ресурсів. Організація збалансованого природокористування у галузі спорту ґрунтується на обмеженні користуванням природними ресурсами та гармонізації людської діяльності з природою. Мета. Визначити основні підходи до організації збалансованого природокористування у галузі спорту. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, аналіз, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведених досліджень було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту передовсім необхідно досягти гармонізації спортивної діяльності з природою. Для проведення заходів із запровадження положень збалансованого природокористування у галузі спорту є необхідність у підготовці фахівців, які мають знання та компетенцію зі збалансованого природокористування. Таких фахівців вже почали готувати у Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, спорт, природні ресурси.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

МАЙВАЛДОВА, Олена. "ЗМІСТ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІТНЕС-ТРЕНЕРІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 316–28. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-316-328.

Full text
Abstract:
АНОТАЦІЯ Автором було проведено професіографічний аналіз фітнес-тренера, узагальнено дані науково-методичної літератури щодо вимог роботодавців до фахівців цього профілю, враховано основні результати формуання фахових компетентностей здобувачів за освітньо-професійною програмою “Фізична культура і спорт. Фітнес” Бердянського державного педагогічного університету зі спеціальності 017 Фізична культура і спорт. Фітнес-тренер, який дозволив визначити професіограму фаху “Фітнес-тренер”. Методом порівняння і зіставлення було конкретизовано здібності та якості психофізичної готовності майбутнього фітнес-тренера для успішного здійснення професійної діяльності. У цій роботі проведений ґрунтовний аналіз наукової та методичної літератури щодо визначення та характеристики домінуючих видів діяльності професії “фітнес-тренер”; систематизовано та упорядковано необхідні психомоторні, артистичні, технічні, наукові, організаційно-педагогічні, морально-вольові здібності та загальногромадянські, психофізичні, професійно важливі особистісні якості. Метою статті було скласти професіограму, тобто узагальнити базові тенденції розвитку необхідних загальногромадянських, психофізичних, особистісних та професійно важливих якостей фахівців цієї професії. Перегляд змісту підготовки майбутнього фітнес-тренера в закладах вищої освіти, розширення їх спеціальних професійних якостей та професійних компетенцій дозволить майбутньому фітнес-тренеру досягти психофізичної готовності та може вирішити такі найрізноманітніші завдання: формування в психіці людини нових якостей професіонала; оволодіння нею новими професійно важливими знаннями, уміннями та навичками, які враховують умови професійної підготовки, мету і зміст професійної діяльності; забезпечать можливість ефективно здійснювати не тільки майбутню професійну діяльність, але й оптимально жити. Це, на думку автора, підвищить якість фахової підготовки майбутнього фітнес-тренера, зробить його конкурентоспроможним на ринку фітнес-послуг та ефективно вирішить завдання з оздоровлення населення України. Ключові слова: психофізична готовність, професіограма, види діяльності, здібності, особистісні якості, фітнес-тренер.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Babalich, Viktoriia. "Упровадження спецкурсу як елемент професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання й спорту." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 14–20. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-14-20.

Full text
Abstract:
Актуальність. Сьогодні в умовах реформування середньої освіти «Нова українська школа» традиційно залишається стратегічним пріоритетом на державному рівні збереження здоров’я населення. Для успішного вирішення цього питання потрібно підсилити професійну підготовку фахівців фізичного виховання й спорту у вищих освітніх закладах з урахуванням нових вимог, у зв’язку з чим потрібно створити належні умови, що сприятимуть формуванню потреби в студентів до самостійного впровадження здорового способу життя, удосконалять навички та вміння, прискорять становлення особистості студента за високим професійним рівнем, змінять світоглядні позиції особистості, змусять студента серйозно, відповідально й творчо підходити до шляхів залучення громадян до ведення здорового способу життя. Мета статті – розробити програму до спецкурсу «Формування позитивного ставлення до здорового способу життя громадян», що сприятиме формуванню професійних компетентностей у студентів фізкультурного профілю. Матеріал і методи. До спецкурсу залучено 60 студентів ІІІ–ІV курсів спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» факультету фізичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Під час дослідження застосовано методи теоретичного пізнання й конкретно-наукові. Результати роботи. Представлено програму до спецкурсу «Формування позитивного ставлення до здорового способу життя громадян», розкрито її структуру й зміст, розроблено методичні рекомендації, а також визначено педагогічні умови, що сприятимуть оволодінню професійними компетентностями. Висновки. Упровадження спецкурсу «Формування позитивного ставлення до здорового способу життя громадян» у процес підготовки фахівців фізичного виховання у вищих навчальних закладах підсилить набуття професійних компетентностей, запропонований алгоритм дій дасть змогу опанувати необхідні практичні навички й здійснювати перенесення знань із навчальної ситуації в професійну діяльність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Юденко, О., А. Мартиросян, О. Петрачков, and А. Білоус. "ГОТОВНІСТЬ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 017«ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ» ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ РЕГБІ В СИСТЕМІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ." Військова освіта 42, no. 2 (December 16, 2020): 363–77. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2020-2/363-377.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Prystupa, E. N., F. V. Muzyka, Yu A. Briskin, V. R. Budzyn, and N. V. Zharska. "Specification of Educational and Professional Program "Physical Rehabilitation" in the training of higher education applicants at the first (bachelor's) level in the specialty 017 Physical Culture and Sport at Lviv State University of Physical Culture nam." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 5 (November 1, 2020): 419–25. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.05.419.

Full text
Abstract:
Reforming of the higher education system in Ukraine, improving the regulatory framework, the introduction of a new list of competence areas and specialties aimed to training of future specialists, led to the creation of specialty 227 "Physical Therapy, Occupational Therapy". However, the standard of higher education at the first (bachelors) level in the specialty 227 "Physical Therapy, Occupational Therapy" does not take into account the specifics of activities in the field of physical culture and sports. In turn, a fragment of the theoretical content of the subject area of specialty 017 "Physical Culture and Sports" is the basics of sports medicine, and the standard of higher education at the first (bachelor's) level in this specialty provides for the formation of competence in an individual’s emergency care and body’s pathological processes. The purpose of the study was to create the specification of structure and content of the educational and professional program "Physical Rehabilitation" at the first (bachelor's) level in the specialty 017 Physical Culture and Sport at Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi. Material and methods. The following research methods, system approach, methods of analysis and synthesis, documentary method, methods of scientific induction and deduction were used in the work. Results and discussion. It is shown that the educational-professional program of the first (bachelor's) level of higher education in the specialty 017 "Physical Culture and Sport" (physical rehabilitation) is aimed at the formation of professional competencies that integrate knowledge of medical rehabilitation and sports. It is established that the educational and professional program of the first (bachelor's) level of higher education in the specialty 017 "Physical Culture and Sport" (physical rehabilitation) at Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyi with the standard 4-year term of bachelor's degree, is on the basis of complete general secondary education with 11-year study term has 240 ECTS credits and on the basis of complete general secondary education with a 12 years term of study – 180-240 ECTS credits, in accordance with the standard of higher education in Ukraine. Conclusion. Taking into account the above-mentioned peculiarities, we offered the nomenclature of special (professional, subject) competencies of the bachelor according to the educational-professional program "Physical rehabilitation" of the specialty 017 "Physical culture and sport"
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Pavliuk, Olena. "Organization of Research Work of Applicants for the Second Level of Higher Education in the Specialty «017 Physical Culture and Sports»." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 2, no. 6 (344) (2021): 193–201. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-6(344)-2-193-201.

Full text
Abstract:
The article «Organization of research work of applicants of the second level of higher education in the specialty «017 Physical Culture and Sports» reveals the features of the organization of research activities of applicants of the second (master's) level of higher education in the field. It is proved that research work is an integral part of the educational process in higher education institutions and is provided by a number of legal documents and is implemented by specially organized activities of the educational institution, and directly in the study of general and professional educational components. It is noted that special importance in the research work of applicants for the second level of higher education belongs to the process of its organization. The list of normative-legal documents regulating scientific activity in institutions of higher education is specified, namely: laws of Ukraine; decrees of the President of Ukraine; normative and legal documents of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Education and Science of Ukraine; Statute and Concept of scientific activity of educational institution; orders of the rector; The standard of higher education of Ukraine, etc. It is established that the unsurpassed responsibility for research activities in higher education institutions rests with the educational institution and directly on the organization and conduct of educational components of a clearly expressed professional research orientation. It is proved that the organization of research work in higher education institutions, and directly in the specialty «017 Physical Culture and Sports» in modern conditions is provided by: legal documents, and directly approved and implemented by the Standard of higher education of the second (master's) level of higher education; creation of appropriate material and technical research conditions by higher education institutions; active participation of research supervisors and interest of researchers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін, and Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.

Full text
Abstract:
Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

S.A., Kotenko, and Malysheva A.A. "FEATURES OF STRATEGIES FOR OVERCOMING STRESS SITUATIONS IN ATHLETES ENGAGED IN ORIENTAL MARTIAL ARTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-3.

Full text
Abstract:
Purpose. Identification and analysis of strategies for overcoming stressful situations and decision-making tendencies among athletes involved in martial arts. Methods. The methodological basis of the study is the model of physiological stress by V. P. Dohrenwend and the conservation of resources theory by S. Hobfoll. Twenty students of the Kharkiv State Academy of Physical Culture of the second year of the specialty 017 “Physical culture and sports”, who are engaged in martial arts for 4-13 years, took part in the research. Research methods: “Strategic Approach to Coping Scale‎” (SACS) by S. Hobfoll in the adaptation by N.Vodopyanova and E. Starchenkova. To clarify the data obtained, we chose the methodology “Decision Making Tendency Inventory” (DMTI) G. Misuraka in the adaptation of A. Yu. Razvalyaeva. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the STATISTICA 12 package was used. Results. The study is devoted to the investigation of the features of strategies for overcoming stressful situations in athletes involved in martial arts. It has been established that the most typical for athletes engaged in martial arts are strategies of assertive, aggressive and impulsive actions, and the tendency to satisficing in decision-making, the least typical – avoidance and antisocial actions. Positive relations between the duration of sports occupation and the tendency to choose avoidance and manipulative actions to overcome stressful situations, the tendency of satisficing in decision-making, negative relations between the duration of sports occupation and the tendency of minimization were revealed.Conclusions. According to the results, athletes involved in martial arts are more characterized by active, constructive strategies to overcome stressful situations, however, there is a tendency to an increase in the tendency to choose passive and indirect strategies as the duration of sports occupation increases. The obtained data can be used in the activities of the Department of psychological support of the educational process of the Kharkov State Academy of Physical Culture.Key words: stress, sports, martial arts, athlete’s personality, coping strategies. Мета – виявлення та аналіз стратегій подолання стресових ситуацій і тенденцій прийняття рішень у спортсменів, що займаються східними одноборствами.Методи. Методологічно дослідження базується на моделі фізіологічного стресу В.P. Dohrenwend та теорії збереження ресурсів С. Хобфола. У дослідженні взяли участь 20 здобувачів освіти Харківської державної академії фізичної культури другого курсу спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», що займаються східними одноборствами від 4 до 13 років. Серед них – 9 дівчат і 11 юнаків. Метод дослідження – «Стратегії подолання стресових ситуацій» (SACS) С. Хобфола в адаптації Н.Є. Водоп’яно-вої та Є. С. Старченкової. Для уточнення даних ми обрали методику «Тенденції в прийнятті рішень» (DMTI) Р.Місурака в адаптації А.Ю. Разваляєвої. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті STATISTICА 12.Результати. Дослідження присвячене вивченню особливостей стратегій подолання стресових ситуацій спортсменів, що займаються східними одноборствами. З’ясовано, що найбільш характерними для спортсменів, що займаються східними одноборствами, є стратегії асертивних, агресивних та імпульсивних дій, тенденція сатисфізації у прийнятті рішень, найменш характерними – уникання та асоціальних дій. Виявлено позитивні зв’язки тривалості занять спортом зі схильністю обирати уникання та маніпулятивні дії для подолання стресових ситуацій, тенденцією сатисфізації у прийнятті рішень, негативний – з тенденцією мінімізації.Висновки. Згідно з отриманими результатами для спортсменів, що займаються східними одноборствами, більшою мірою характерні активні, конструктивні стратегії подолання стресових ситуацій, проте існує тенденція до зростання схильності обирати пасивні та непрямі стратегії протягом збільшення тривалості занять спортом. Отримані дані можуть використовуватись в діяльності Відділу психологічного супроводу освітнього процесу Харківської державної академії фізичної культури.Ключові слова: стрес, спорт, східні одноборства, особистість спортсмена, копінг-стратегії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Караулова, С. І., and К. Ю. Бойченко. "СПОРТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 28, 2021): 163–67. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-22.

Full text
Abstract:
Сьогодні спорт є невід’ємним елементом життя суспільства, будучи одним із найпомітніших і значущих соціальних явищ у сучасному соціокультурному просторі. Поряд із поняттям «спорт» часто використовують поняття «фізична культура» або їх поєднання «фізична культура і спорт». Спорт є невід’ємною частиною, великим компонентом фізичної культури, у зв’язку з цим, хоча спорт і є одним зі складників фізичної культури, він водночас виходить за її рамки, отримуючи певну самостійність. Спорт варто розглядати як поліфункціональне явище культури, як сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, як вид і результат діяльності. Саме як вид діяльності він привертає увагу величезної кількості людей, робить його одним із найбільш популярних видовищ особливо серед студентської молоді. Як зазначено в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», основними засадами державної політики у сфері фізичної культури і спорту є визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави, як важливого чинника всебічного розвитку особистості й формування здорового способу життя, як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян і позитивного міжнародного іміджу держави тощо [1]. Щодо студентської молоді, відповідно до цих положень, проаналізовано основні чинники спорту, які сприяють найбільш ефективному комплексному процесу її соціалізації, а саме формуванню результатів спортивної культури (знань, цінностей, норм, моралі, традицій, досвіду, зразків поведінки здорового способу життя тощо), що інтеріоризовані студентською молоддю, тобто стали надбанням її внутрішнього світу на основі діяльності, спілкування й відносин усередині суспільства. Фізична культура і спорт у соціумі студентства мають актуальне значення, тому важливо усвідомлювати глобальну роль фізичної культури і спорту в розвитку суспільства, пов’язану не тільки зі збереженням здоров’я і фізичною підготовленістю людини, а й насамперед із формуванням цілісної, багатогранної особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Бондар, Анастасія, Ірина Петренко, and Олександр Томенко. "Сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.009.

Full text
Abstract:
Мета: виділити сучасні тенденції управління фізичною культурою і спортом в Україні на підставі узагальнення наукових доробок вітчизняних вчених. Матеріал і методи: теоретичні та практичні дослідження вітчизняних вчених, офіційні документи, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати: в умовах євроінтеграції нашої країни слід дотримуватися введених Європейським Союзом норм і стандартів, які регулюють питання рухової активності і спорту, на державному рівні слід розробити дорожню карту розвитку спорту відповідно до завдань і напрямів, зазначених у Білій книзі Європейсько Союзу. Назріла необхідність виокремлення сфери спорту на законодавчому і організаційному рівні, тому у науковий обіг та у нормативно-правове поле, відповідно до європейського законодавства, доцільно вводити поняття «сфера спорту» для окреслення діяльності фізкультурно-спортивних організацій та інших суб’єктів господарювання, які надають фізкультурно-спортивні послуги та проводять діяльність за такими напрямами, як оздоровча фізична активність, спорт у освіті та навчанні, масовий спорт і спорт для всіх, спорт вищих досягнень та професійний спорт. Поняття «фізична культура» доцільно залучати до наукового та суспільного обігу для окреслення діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ. Ці питання слід врегулювати на законодавчому рівні і внести відповідні зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та підзаконні акти, що регулюють сферу спорту. Висновки: сучасними тенденціями управління фізичною культурою і спортом в Україні є перехід на європейські стандарти, зміна механізмів впровадження державної політики, децентралізація влади, розвиток ринку та підвищення якості фізкультурно-спортивних послуг завдяки введенню державних стандартів. Ключові слова: фізична культура, спорт, сфера фізичної культури і спорту, сфера спорту, фізкультурно-спортивні організації, управління, децентралізація, реформа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Моргунов, О. А. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ ЯК НАПРЯМ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 27, 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).200.

Full text
Abstract:
У статті визначено напрями дій суб’єктів публіч-ного адміністрування у сферах фізичної культури та спорту в Україні задля вирішення актуальних проблем рівня здоров’я населення, здорового способу життя, залучення до спорту, гідного представлення України в спортивних змаганнях. Визначено, що визначаль-на роль і позиція центрального органу влади серед суб’єктів публічного адміністрування сфери фізичної культури та спорту в Україні пояснюється історични-ми передумовами та попереднім розвитком управління в державі загалом, а не тільки цієї сфери. Спадкуван-ня системи управління після розпаду СРСР не тільки включає спадковість науки, про яку ми зауважували у попередньому підрозділі, але і спадковість чинної сис-теми управління. Наголошено на залежності об’єктів управління у сферах фізичної культури та спорту від суб’єктів, що особливо проявляється у взаємодії націо-нальних спортивних федерації та центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сферах фізичної культури та спорту в Укра-їні. Тим самим порушується рівновага між державною владою та муніципальною владою, між державою і гро-мадянським суспільством у процесі управління сфе-рою фізичної культури та спорту в Україні. Зроблено висновок про двоаспектну концепцію дій суб’єктів пу-блічного адміністрування в рамках реформування сфер фізичної культури та спорту в Україні, що характери-зує роль та значення публічного адміністрування в сис-темі управління відповідними сферами. З одного боку, необхідними є зміни державної політики у сферах фі-зичної культури та спорту у напрямі підвищення рівня обізнаності всіх вікових категорій населення України про важливість занять спортом, сприяння здоровому способу життя, поширеення масового спорту, підви-щення результативності професійного спорту, для чого суб’єкти публічного адміністрування мають необхідні ресурси та повноваження. З іншого боку, дії суб’єктів публічного адміністрування в рамках реформування сфер фізичної культури та спорту в Україні мають охо-плювати зміни відповідної системи управління в аспек-ті розподілу повноважень між суб’єктами публічного адміністрування, принципів, форм, методів їх діяльно-сті, децентралізації публічного адміністрування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Тягур, Р. С., Б. П. Лісовський, І. М. Ткачівська, and Я. М. Яців. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ У АНТИЧНОМУ КИТАЇ, ЯПОНІЇ І КОРЕЇ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 205–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.28.

Full text
Abstract:
Досліджено маловідомий у вітчизняній науці пласт знань про розвиток фізичної культури і спорту у країнах Стародавнього Сходу – Китаї, Японії, Кореї. Звертається увага на участь давніх китайців у різних спортивних змаганнях, пов’язаних із ритуалами, військовою підготовкою, соціальними традиціями, здоров’ям та медициною. Мета дослідження – аналіз становлення та розвитку фізичної культури і спорту в Китаї, Японії та Кореї. Методи дослідження: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел і системного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення: становлення спортивних видів діяльності у Стародавньому Китаї було пов’язане із самозахистом, тому китайські бійці опанували техніку ушу, яка і стала основою тренування для військових та гімнастикою для оздоровлення. Великий вплив на розвиток фізичного виховання та спорту у Китаї мала система військової підготовки: стрільба з лука, їзда верхи, фехтування, бокс, командні ігри, які переросли у показові виступи. Дослідження вчених показують, що популярна гра «чжу-ке» є прародичкою сучасного футболу і набула особливого значення в китайському суспільстві. Великою популярністю користувалися такі ігри, як «джи-жду» (кінне поло) і «чівуан» (аналог гольфу). У Давній Японії розвивалися такі види спорту, як: сумо, «кемарі» («копаний мяч»), «дака» (поло), стрільба з лука верхи, скачки, зароджувалися джиу-джитсу і японське дзюдо. Для Кореї властиво було зародження боротьби тхеквондо, «сірум» і стрільба з лука. Корейці грали в гру з м’ячем – «чиккук», схожу на китайський «суджа», а також грали в поло та «чанг чиги» (сучасний хокей).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Ніколенко, О. І., А. О. Ногас, С. В. Гуцман, І. О. Орел, І. М. Гайнуліна, and Т. В. Гамма. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ ЯК ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЕРЕДЧАСНОГО СТАРІННЯ ЛЮДИНИ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 182–86. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.24.

Full text
Abstract:
У статті досліджується вплив фізичної культури і спорту як основних засобів попередження передчасного старіння людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в кінці 60-х років у 23 економічно розвинутих країнах світу лише за одне десятиріччя смертність від ІХС виросла на 60%. Як правило, хвороби віку є наслідком недостатньої рухової активності і незбалансованого харчування, навколишнього середовища. Здоров’я не означає просто відсутність хвороб – це щось позитивне, це життєрадісне і охотне виконання обов’язків, які життя покладає на людину. Мета статті – проаналізувати вплив фізичної культури і спорту на попередження старіння людини. Під час вирішення поставлених завдань були використані методи теоретичного рівня дослідження. Медики всіх часів одностайно застерігають, що недостатня рухова активність підриває здоров’я, старить людину, наближує її смерть. У теперішній час раціональна організація рухової активності набула особливої актуальності внаслідок порушення балансу між вжитою їжею, фізичним навантаженням і відпочинком людини. Проведено аналіз фізичного стану людей похилого віку. Близько 80% осіб похилого та старечого віку страждають множинної хронічною патологією. Так, у структурі захворюваності літніх людей основне місце займають ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, хвороби органів дихання, захворювання опорно-рухового апарату.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Верітов, О. І. "ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ БАКАЛАВРІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 29–42. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.03.

Full text
Abstract:
Blank, S. (2009). Building a Company with Customer Data – Why Metrics Are Not Enough. Retrieved from: https://steveblank.com/category/marketing/ page/2/. Blank, S. (2017). Don‟t let process distract you from finding the strategy. Retrieved from: https://steveblank.com/category/customer-development/ page/3/. Blank, S. (2020). Rising out of the Crisis: Where to Find New Markets and Customers. Retrieved from: https://steveblank.com/category/customer-development/. Kilkist zareiestrovanykh bezrobitnykh ta kilkist vakansii u 2019 rotsi (za danymy derzhavnoi sluzhby zainiatosti). (2019). [The number of registered unemployed and the number of vacancies in 2019 (according to the state employment service)]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. (in Ukrainian). Osvitno-profesiina prohrama «Fizychna kultura i sport. Trenerska diialnist z vydu sportu pershoho rivnia vyshchoi osvity za spetsialnistiu 017 Fizychna kultura i sport. (2019). [Educational and professional program "Physical Culture and Sports. Coaching activities in the sport of the first level of higher education in the specialty 017 Physical culture and sports]. Berdiansk: Berdianskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet. 16 p. URL: http://bdpu.org/wp-content/uploads/2020/03/017_FKS_Sport-1.pdf. (in Ukrainian). Osvitno-profesiina prohrama «Fizychna kultura i sport» pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity. (2019). [Educational and professional program "Physical Culture and Sports" of the first (bachelor's) level of higher education]. Kherson: Khersonskyi derzhavnyi universytet. 22 p. URL: http://www.kspu.edu/FileDownload.ashx/OPP% 20017%20FIZYChNA%20KULJTURA%20I%20SPORT%20 BAKALAVR%20(1).pdf?id=8e8ede49-e4aa-4104-956d-7538f5830f66. (in Ukrainian). Osvitno-profesiina prohrama «Fizychna kultura i sport» pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity. (2019). [Educational and professional program "Physical Culture and Sports" of the first (bachelor's) level of higher education]. Ternopil: Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Hnatiuka. 19 p. URL: http://tnpu.edu.ua/about/public_inform/akredytatsiia%20 ta%20litsenzuvannia/osvitni_prohramy/bakalavr/fizvyh/017_Fizychna_kultura_i_sport_bak alavr_2019.pdf. (in Ukrainian). Osvitno-profesiina prohrama «Trenerska diialnist v obranomu vydi sportu» pershoho rivnia vyshchoi osvity za spetsialnistiu 017 Fizychna kultura i sport. (2017). [Educational and professional program "Coaching in the chosen sport" of the first level of higher education in the specialty 017 Physical Culture and Sports]. Kharkiv: Kharkivska derzhavna akademiia fizychnoi kultury. 12 p. URL: https://khdafk.kh.ua/wp-content/uploads/ 2019/04/017- Fizychna-kuljtura-i-sport-1.pdf. (in Ukrainian). Osvitno-profesiina prohrama pidhotovky bakalavra pershoho rivnia vyshchoi osvity za spetsialnistiu 017 Fizychna kultura i sport. (2017). [Educational and professional bachelor's program of the first level of higher education in the specialty 017 Physical culture and sports]. Mykolaiv: Mykolaivskyi natsionalnyi universytet imeni V. O. Sukhomlynskoho. 14 p. URL: http://sport.mdu.edu.ua/fks/wp-content/uploads/2017/OPP_017_FKiS.pdf. (in Ukrainian). Potapiuk, I. P. (2011). Osoblyvosti zastosuvannia kompleksu marketynhu na pidpryiemstvakh sfery fizychnoi kultury i sportu. [Features of application of a marketing complex at the enterprises of sphere of physical culture and sports]. Ekonomichnyj chasopys-XXI – Economic JournalXXI. № 11-12. URL: http://soskin.info/ea/2011/11-12/201122.html. (in Ukrainian). Razumovskyi, S. O. (2013). Marketynh fizychnoi kultury yak element sotsialnoi sfery suspilstva (sotsialno-filosofskyi analiz). [Marketing of physical culture as an element of the social sphere of society (socio-philosophical analysis)]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk – Slobozhansky scientific and sports bulletin. № 2. P. 199-203. (in Ukrainian). Samodai, V. (2013). Aktualni pytannia shchodo vprovadzhennia marketynhu u sferu fizychnoi kultury i sportu. [Current issues regarding the introduction of marketing in the field of physical culture and sports]. Moloda sportyvna nauka Ukrainy – Young sports science of Ukraine. T. 4. P. 158-165. (in Ukrainian). Standart vyshchoi osvity Ukrainy. Stupin vyshchoi osvity bakalavr. Haluz znan 01 osvita/pedahohika. Specialnist 017 Fizychna kultura i sport. (2019). [Standard of higher education in Ukraine. Bachelor's degree. Field of knowledge 01 education / pedagogy. Specialty 017 Physical culture and sports]. Kyiv: Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. 12 p. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/ 04/25/017-fizichna-kultura-i-sport-bakalavr.pdf. (in Ukrainian). Tanklevska, N. S. & Vybranskyi, V. V. (2019). Osnovy marketynhu v sportyvnii sferi. [Fundamentals of marketing in sports]. Socialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy – Socio-economic problems of the modern period of Ukraine. Vypusk 6 (140). P. 20-25. (in Ukrainian). Tyshchenko, T. B. (2010). Osoblyvosti formuvannia hotovnosti maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia ta sportu do marketynhovoi diialnosti. [Features of formation of readiness of future specialists of physical education and sports for marketing activity]. Naukovyi chasopys [Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova]. Seriia 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport): zb. nauk. pr. – Scientific journal [National Pedagogical University named after MP Drahomanov]. Series 15: Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports). № 3. P. 307-310. (in Ukrainian).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Mocherniuk, V. "ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 166–71. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.166-171.

Full text
Abstract:
Волонтерська діяльність набула значного розвитку в Україні і стала одним із реальних засобів підготовки фахівців у різних галузях, але наукового обґрунтування цієї діяльності недостатньо. У роботі представлені результати досліджень відношення студентів випускних курсів за кваліфікаційними рівнями бакалавра та магістра факультету фізичного виховання і спорту.до волонтерської діяльності. Мета. Визначити напрямки волонтерської діяльності студентів спеціальності “Середня освіта (Фізична культура)”, відношення до неї та вплив на формування їхньої компетентності. Методи. Дослідження ґрунтувалося на застосуванні комплексу методів наукового пізнання: аналіз спеціальної літератури, документальних матеріалів, матеріалів мережі Інтернет; історико-логічний аналіз; структурно-функціональний аналіз; опитування; методи математичної статистики. Результати. Проаналізований досвід організації волонтерської діяльності студентів різних країн світу та зокрема тих, що навчаються на спеціальностях фізична культура і спорт. Визначені пріоритети студентів щодо волонтерської діяльності та окремі аспекти нормативно-правового регулювання такої роботи. Серед студентів найбільше охочих займатися допомогою тваринам. Серед магістрів зростає частка готових займатись добровільною допомогою людям з особливими потребами, людям похилого віку, дітям, брати участь в організації різного роду спортивних заходів. В обох групах більшість готова займатись аналогічною діяльністю при умові оплати праці і незначна кількість готова таку ж кількість часу працювати безоплатно. Висновок. Студенти та магістри випускних курсів спеціальності “Середня освіта. Фізична культура” позитивно ставляться до волонтерської діяльності в цілому, проте більшість проти надання пільг волонтерам при вступі до закладів вищої освіти, призначенні стипендій, працевлаштуванні. Всі досліджувані не мали досвіду організації превентивної роботи серед дітей щодо запобігання шкідливих звичок
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Chustrak, Anatoliy, Artemy Kiziryan, and Edward Kiziryan. "WHICH IS BETTER: PHYSICAL EDUCATION OR SPORTS?" Science and Education 2020, no. 4 (December 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2020-4-5.

Full text
Abstract:
According to the Federal center of kinesitherapy and sports medicine of the Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation, only 12% of people who are involved in sports become apparently healthy. There has long been a polemic in literature, which is better physical education or sports? Physical culture is a part of General human culture. And the sport is just one of many means of physical exercise within this more General category of «physical culture». Today, unfortunately, culture prevents to live not only for athletes, but also politicians, businessmen and government officials. The article draws attentions to the negative aspects of sports that have become more prominent in recent years: injury, illness and even deaths of elite athletes. The article provides facts, statements of famous scientists, traumatologists, doctors and trainers about the reasons for the negative impact of sports and recommendations how to avoid it and warn that exercise: sports like smoking are dangerous to health. Recommendations for beginner athletes are given. The doctor's consultation and recommendations what kind of sport is best to do need to be at least in this problem. What should be: sportswear, shoes and most importantly what loads to use in the beginning. It is forbidden to go in for sports with a diagnosis of cancer and immunodeficiency diseases, colds and other inflammations and even if you feel ill. You need to listen to your body, finish training at the first signs of fatigue and avoid strenuous physical activity, which is rarely noticed by coaches. According to the statistics of injuries among runners: the most common injuries are knees, then ankles, hips, lower back, muscles and tendons, thighs and calves, upper back and neck. The US Safety Commission has registered 554,000 injuries to cyclists in one year. The recommendations of Academician M. Amosov are shown: a set of 10 exercises, repeating each exercise 100 times. Tibetan lamas recommend only 5 exercises and repetitions from 3 to 21 times each of the exercise. Everything can be used for good or harm. Everything is food, and everything is poison, the main thing is moderation. You can choose high sports achievements and records or high efficiency and healthy longevity.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Марченко, Оксана, and Се Чжімінь. "Дослідження потребо-мотиваційних пріоритетів у сфері фізичної культури і спорту студентської молоді Китайської Народної Республіки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.37-44.

Full text
Abstract:
Анотація. Актуальність проблеми обумовлюється тим фактором, що численні дані наукових розробок китайських учених свідчать про значну кількість студентів, у яких спостерігається низький рівень фізичної підготовленості. У зв’язку з цим вони не в змозі виконати необхідні державні тести з фізичного виховання, які передбачені навчальною програмою, що є вкрай важливими у системі фізичного виховання КНР. Мета. Визначити особливості та відмінності мотиваційних пріоритетів до занять фізичною культурою і спортом студентської молоді КНР з метою усвідомленого підвищення їх інтересу до занять руховою активністю для духовного і фізичного самовдосконалення. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, неформалізовані бесіди, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. На основі результатів дослідження визначено, що мотивація студентів КНР до занять фізичною культурою і спортом має певні особливості, які залежать від статі та віку респондентів. Виявлено, що кількість респондентів, залучених до занять спортом, становить близько 90 % загальної кількості тих, хто брав участь у дослідженні. Пріоритетними видами спорту студентської молоді КНР виступають бадмінтон, пінг-понг, заняття фітнесом, плавання та легка атлетика. Внутрішнім фактором, який лімітує формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, як у юнаків, так і у дівчат визначено відсутність бажання займатися спортом. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування мотивів, інтересів до занять фізичною культурою і спортом. Виявлено, що підвищення інтересу та формування мотивації до рухової активності студентів КНР можливе за умови підвищення теоретичних знань студентів та їх освіченості у практичних питаннях застосування різних засобів і методів підтримання здоров’я, досягнення розуміння, що фізична культура є складовою частиною загальної культури сучасного фахівця. Ключові слова: студентська молодь, юнаки, дівчата, мотиви, інтерес, фізична культура і спорт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Петренко, Юлія, Володимир Ашанін, and Юрій Петренко. "Модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.034.

Full text
Abstract:
Мета: обґрунтувати модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спор- ту. Матеріал і методи: аналіз і узагальнення філософсько-методологічної, психолого-педагогічної та навчально- методичної літератури, методи моделювання та структурно-системного аналізу дали можливість з’ясувати сучасний стан теорії та практики підвищення якості педагогічного процесу, систематизувати та узагальнити інформацію про до- сліджуваний об’єкт формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у про- цесі їх професійної підготовки. Результати: розглянуто сутність моделі формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту, яка базується на системному аналізі підходів щодо підготовки фахівців у сфері фізичної культури і спорту. Зазначено передумови формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки. Висновки: в результаті дослідження обґрунтовано структуру моделі формування кінезіологічної компетентності май- бутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки. Ключові слова фахівці, фізична культура і спорт, професійна підготовка, модель, кінезіологічна компетентність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Dukh, T. I., A. V. Dunets-Lesko, and O. O. Pavlos. "Interaction in the process of preparation of future specialists "physical culture and sports"." Science and Education a New Dimension VI(30), no. 184 (December 20, 2018): 47–50. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2018-184vi30-11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Tsybanuyk, Oleksandra. "NATIONAL ROMANIAN GAME «OINA» AS A COMPOSITION OF THE TRAINING PROGRAM «PHYSICAL CULTURE AND SPORTS»." Bulletin of Postgraduate Education (Series «Educational sciences»), no. 36 (2018): 174–86. http://dx.doi.org/10.32405/2218-7650-7(36)-174-186.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Veritov, Oleksandr. "The Concept of Formation of Entrepreneurial Culture of Future Bachelors in the Specialty «Physical Culture and Sport»." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 4 (October 11, 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2020-4(193)-38-43.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Liashuk, Mykola. "Особливості функціонування сфери обслуговування у транскордонному українсько-польському співробітництві (на прикладі Волинської області)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-128-136.

Full text
Abstract:
Метою статті було здійснення аналітичного огляду особливостей українсько-польського співробітництва у сфері обслуговування Волинського регіону. Основними завданнями, які поставлені були: вивчити вплив факторів на розвиток сфери обслуговування регіону та розкрити особливості функціонування сфери обслуговування з урахуванням сучасних економічних реалій. У статті охарактеризовано особливості групування послуг на окремі частини, розглянуто їх сфери, специфіку, види, а також блоки. Розкрито перший блок, який включає побутові послуги (до них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані із задоволенням особистих або сімейних потреб), другий блок – соціально-культурні послуги (виховання та освіта людини на різних етапах його життя; охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація; фізична культура, спорт; ритуальні послуги; культура, відпочинок, розваги; туризм); третій блок – містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя та четвертий блок, який характеризується послугами інженернотехнічного характеру (транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги). Досліджено рамки українсько-польського співробітництва в межах Волинського регіону. Доведено, що у період з 2010 по 2016 рр. у сфері обслуговування нашої області та країн ЄС (у тому числі республіки Польща) спостерігались незначні коливання у експорті та імпорті послуг. Проаналізовано ряд цифр та відповідних графіків, виходячи з яких, зроблено висновок, що Волинська область є важливим стратегічним партнером Польщі у сфері обслуговування, при чому з позитивним економічним сальдо. Детально проаналізовано структуру експорту та імпорту послуг в рамках українсько-польського співробітництва. Визначено шляхи подальшого співробітництва у сфері обслуговування в межах Волинського регіону.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Gadyuchko, Oleksandr. "The Essence of the Management of Innovative and Pedagogical Activities of Applicants for Higher Education in the Specialty "Physical Culture and Sport"." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 4 (327) (2019): 108–17. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-1-108-117.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

IVANENKO, HALYNA. "OLYMPIC EDUCATION IN THE SYSTEM OF TRAINING SPECIALISTS IN THE SPECIALTY "PHYSICAL CULTURE AND SPORTS" IN UKRAINE." Sports Bulletin of the Dnieper, no. 1 (2019): 025–31. http://dx.doi.org/10.32540/2071-1476-2019-1-025-031.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Turanov, Yu, and V. Rak. "Use Of The Resources Of Internet Network By Future Teachers Of Physical Education And Specialists In Physical Education And Sport." Physical and Mathematical Education 18, no. 4 (December 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2018-018-4-027.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Nikitenko, Sergyi. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ." Public Administration and Regional Development, no. 4 (June 25, 2019): 423–40. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.04.10.

Full text
Abstract:
На основі аналізу існуючих наукових підходів, у статті досліджується сутність механізмів державного управління фізичною культурою та спортом в Україні. Зокрема розглянуті актуальні наукові концепти до визначення поняття «фізична культура і спорт» та «механізм державного управління», «програмно-цільове управління», «програмно-цільовий метод управління», «програмно-цільовий принцип управління», «програмно-цільовий підхід». Акцентовано увагу що в нашій країні ефективним способом по вирішенню значимих проблем стало напрацювання цільових комплексних програм, що вимагають суттєвих фінансових витрат, концентрації зусиль різних міністерств і відомств. У цій частині соціально-економічної сфери за роки незалежності накопичено суттєве теоретичне осмислення і практичний досвід. Головними завданнями що постали перед автором це визначитися із суб’єктністю законотворчої ініціативи; осмислити відмову від парадигми самодостатності законодавчої діяльності; визначитися з підходами до теоретичних засад соціологічних досліджень становища фізичної культури і спорту; усвідомити необхідність і важливість запровадження контролю щодо законодавчої роботи владних суб'єктів з боку громадськості тощо. Як специфічний вид життєдіяльності управління покликане реалізуватися за допомогою здійснення послідовних управлінських дій, які класифікуються як «функції» управління. Стаття акцентує увагу на необхідності визначення сутності відносно нового специфічного механізму державного управління, який виникає в результаті запровадження процесу децентралізації влади в Україні. На основі проведеного дослідження робляться висновки щодо розуміння сутності механізму державного управління фізичною культурою та спортом в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Petro Herasymiuk, and Andrii Havryliuk. "Ефективність діяльності тренера жіночої команди з міні-футболу." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 29, 2018): 131–36. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-131-136.

Full text
Abstract:
Актуальність теми. Фізична культура й спорт на сучасному етапі є могутнім засобом формування особистості, галуззю інтенсивної творчості тренерів. Жінки активно освоюють ті види спорту, які традиційно вважаються «чоловічими». До них належить і міні-футбол. Його доступність, простота інвентарю й обладнання, величезна емоційність гри завоювали велику кількість прихильників й уболівальників. Мета роботи – визначення основних вимог до діяльності тренера з метою досягнення спортсменами високих спортивних результатів. Методи – аналіз наукових джерел. Результати. Автори наголошують на тому, що тренер із міні-футболу повинен вести пошук нових шляхів, способів, прийомів і показу навчального матеріалу. Основа цього процесу – створення нової техніки, тактики, методики тренування, прийняття правильних рішень під час гри. У своїй діяльності тренер повинен намагатися використовувати всі закономірності пізнавальних процесів спортсменок для глибокого засвоєння ними системи знань, вироблення творчих навичок та вмінь. У процесі спортивної підготовки жіночої команди з міні-футболу тренер повинен ураховувати ті особливості, які характерні лише для жінок, тобто відмінності протікання адаптаційних процесів в організмі. Велике значення в тренувальному процесі має індивідуальний підхід тренера до розв’язання поставлених завдань, формування взаємин у колективі. Висновки. Творчий підхід тренера з міні-футболу ґрунтується на його здібності формулювати основні гіпотези для розв’язання проблемної ситуації в процесі тренування, умінні трансформувати знання й методичні прийоми в грі, майстерності застосовувати в конкретний час надійні критерії оцінки спортсменок. Загалом тренер має бути і психологом, і педагогом, і адміністратором, і господарником, і дипломатом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Чокля, О. І., and А. О. Фальковський. "Специфіка державно-правового регулювання фізичної культури і спорту в Україні." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(31) (September 2, 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).554.

Full text
Abstract:
Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні, необхідно констатувати, що в юридичній літературі так і не сформовано усталеної позиції щодо систематизації норм цієї сфери. Питання наявності підстав і передумов для виділення юридичних норм, які регулюють відносини у сфері фізичної культури і спорту, в окрему галузь права або в окрему галузь законодавства, також є дискусійним. Досить багато й інших невирішених або недостатньо досліджених питань сфери фізичної культури і спорту, що вказує на актуальність досліджень у цьому напрямі. Фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні, збереженні та зміцненні рівня здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості життя, фізичному та духовному розвитку населення. Мета статті - виявлення особливостей державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні, визначення проблем такого регулювання, розкриття системи правових джерел цієї сфери. Для досягнення мети було сформовано такі завдання: проаналізувати нормативно-правову базу із вказаної проблематики, сучасний стан державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту, окреслити й охарактеризувати правовідносини, що виникають у сфері фізичної культури і спорту, визначити проблемні питання сучасного законодавства в цій сфері та запропонувати можливі шляхи їх вирішення. У статті розглянуто та проаналізовано нормативно-правову базу сфери фізичної культури і спорту, правовідносини у цій сфері, сучасний стан державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту, проблемні питання законодавства у цій сфері, запропоновано можливі шляхи їхнього вирішення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук, and Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.

Full text
Abstract:
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ЄРМАК, Юлія, Оксана БУНЧУК, and Маргарита НАВЕТАНЮК. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З УЧНЯМИ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ, ЩО СХИЛЬНІ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ." Humanitas, no. 5 (January 12, 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.4.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблему дослідження особливостей соціально-педагогічної діяльності з учнями основної школи, що схильні до девіантної поведінки, крізь призму психолого-педагогічних досліджень. У дослідженні проаналізовано, що девіантна поведінка учнів основної школи – це різновид поведінки, в якій наявні відхилення від загальноприйнятих морально-етичних норм. Зосереджено увагу, що соціально-педагогічна діяльність з учнями основної школи, що схильні до поведінки з відхиленнями, передбачає профілактичні програми, які мають різноманітні форми та методи діяльності: консультації, що проводяться на основі діагностичних матеріалів як окремих підлітків, так і класу загалом; проведення занять з учнями основної школи та їхніми батьками, де обговорюються питання морально-етичного розвитку дітей, проблем сімейного виховання, їх причини та шляхи запобігання; семінари для підлітків, батьків, педагогічного колективу; спільне проведення батьківських зборів; колективний аналіз інформації, отриманої фахівцями та класним керівником; проведення спільних заходів для учнів основної школи тощо. У дослідженні ми зосереджуємо увагу на тому, що потужними профілактичними засобами проти бродяжництва, пияцтва і наркоманії є фізична культура і спорт, гуртки технічної творчості, позашкільна діяльність. Як показує досвід, серед підходів до організації профілактичної діяльності є підхід з цільовою установкою на затвердження альтернативної життєдіяльності: підвищення цінностей професійної діяльності та ділової кар'єри; планомірне утвердження позашкільної роботи з учнями; формування привабливого іміджу здорового способу життя та розвиток навичок спілкування і перцептивного досвіду; створення привабливих для підростаючого покоління форм дозвіллєвої діяльності; формування позитивної самооцінки, цілеспрямованості, самоповаги через створення середовища спільної діяльності учнів основної та старшої школи, педагогів, адміністрації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Гапоненко, Сергій. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 73–85. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.258.

Full text
Abstract:
Докорінні зміни, що відбуваються в країні протягом останніх десятиріч, не могли не знайти своє відображення і в тенденціях розвитку сучасної парадигми освіти. Зміни в суспільстві, мислення людей значно змінили сутність професійної діяльності викладачів фізичної культури і спорту та, водночас, накладають певний відбиток на сам процес підготовки таких спеціалістів. Отже, цілком логічним постає питання щодо змін у системі підготовки вчителів фізичної культури та формування у них управлінської компетентності в педагогічній теорії та практиці.У статті здійснено аналіз і розглянуто тенденції становлення сучасної парадигми освіти з точки зору висвітлення проблем формування управлінської компетентності фахівців фізичної культури в педагогічній теорії та практиці. Аналіз розглянутих наукових праць та досвід і знання, почерпнуті з іншої наукової літератури, дозволяють зробити висновок, що нам потрібна така гуманістична освітня парадигма, що зможе максимально вичерпано вирішити існуючі протиріччя, що нами виявлені.За логікою нашого дослідження ми також з’ясували вимоги до фахівців фізичної культури і спорту. Для цього розглянули перелік дескрипторів рамки кваліфікацій по цій професії в Європі, вимоги Національного довідника кваліфікаційних характеристик, національну рамку кваліфікацій, посадові обв’язки осіб майже дванадцяти спеціалізацій з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що відповідають спеціальності “Фізична культура і спорт”. Фахівці фізичної культури і спорту можуть бути призначені на одну з розглянутих нами посад по закінченню навчання.Як висновок можемо зазначити, що вирішення виявлених протиріч дозволить підготувати висококваліфікованого, компетентного фахівця фізичної культури і спорту. А педагогічне моделювання процесу підготовки, перегляд існуючої системи підходів щодо методик та технологій навчання, розробка критеріїв оцінювання і виявлення та реалізація необхідних педагогічних умов значно полегшать саму підготовку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Гончаренко, Євген, and Ірина Когут. "Сталий розвиток Спеціальних Олімпіад: стратегічний план розвитку." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.59-64.

Full text
Abstract:
Анотація. Нині у світі, в тому числі і в Україні, спостерігаються позитивні зміни у ставленні до осіб з інвалідністю, залучення їх до активного способу життя, реалізації інклюзивного підходу в освіті, спорті, культурі, інших сферах. Разом з тим однією з найменш захищених верств населення залишаються люди з відхиленнями розумового розвитку. Спорт та фізична культура стали доступними для людей цієї нозологічної групи з появою руху Спеціальних Олімпіад. Зародившись у 1960-х роках, сьогодні вони являють собою міжнародний спортивний феномен, який охоплює мільйони людей з відхиленнями розумового розвитку у понад 170 країнах. Мета. Виявлення перспективних напрямів діяльності Спеціальних Олімпіад у світі, що обумовлені реалізацією Глобального стратегічного плану у 2021–2024 рр. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет, синтез та узагальнення. Результати. Філософія Спеціальних Олімпіад полягає у формуванні світу без дискримінації, заснованого на принципах рівності та взаємоповаги. Протягом всієї історії діяльність Спеціальних Олімпіад була орієнтована на захист прав людей з відхиленнями розумового розвитку, пошук ефективних засобів соціальної інтеграції людей з інвалідністю через заняття спортом, розробку моделей інклюзивних тренувальних занять, вирішення медичних, освітніх та соціальних проблем. Саме тому у 2020 р. Спеціальна Олімпіада затвердила Глобальну стратегію розвитку на 2021–2024 рр., що розроблена на основі Цілей сталого розвитку ООН до 2030 р. У статті охарактеризовано Цілі сталого розвитку – підсумковий документ Саміту ООН зі сталого розвитку 2015 р., проаналізовано аспекти реалізації Цілей сталого розвитку ООН в межах спортивного руху Спеціальних Олімпіад, визначено фактори, які обумовлюють досягнення цілей, проаналізовані практичні кроки досягнення цілей у світі та в Україні. Ключові слова: цілі сталого розвитку, Спеціальна Олімпіада, особи з відхиленнями розумового розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

K.R., Plotnikova. "SOCIO-HISTORICAL AND PEDAGOGICAL PREREQUISITES FOR TRAINING OF COACHES-TEACHERS IN WATER SPORTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE (THE SECOND HALF OF XX – THE BEGINNING OF XXI CENTURY)." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-3.

Full text
Abstract:
The purpose of the article is to highlight the socio-historical and pedagogical prerequisites for the training of coaches-teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century). The study allowed the use of the principle of taking into account a set of facts and a set of methods adequate to the purpose of the work (analysis, synthesis, classification, comparison, generalization and systematization). The article reveals that the formation and development of the system of training coaches-teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century) was due to a number of socio-historical and pedagogical preconditions. The most important socio-historical factors that influenced the formation and development of the system of training teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century) were: the development of sports (introduction of swimming in the Olympic program, the creation of the International Federation swimming, holding the First All-Russian Sports Olympiad, holding the First Soviet Spartakiad of the peoples of the USSR, competitions in water sports in yacht clubs, the growth of sportsmanship of athletes); the fighting of the First and Second World Eyelashes, and their consequences; revival of the mass sports movement, due to the mandatory military training of citizens, which included physical training with swimming skills; the focus of physical culture and sports on attracting the masses; lack of opportunity for domestic athletes to enter the world sports arena, isolated cases of victory in water sports, low level of sports training of Ukrainian athletes. Important pedagogical factors concerning the research problem include: opening of institutions of higher education of physical culture profile, creation of faculties of physical education in pedagogical institutes and universities, continuation of activity of technical schools of physical culture profile; creation and restoration of material base for physical culture and sports in general and water sports in particular; increase in curricula and programs of hours for physical education; improvement of educational and methodological support of the process of training coaches-teachers in water sports; reorganization of the system of higher education on the basis of industry and new requirements for coaching; significant shortage of personnel in physical culture, the need for professional development of coaching and teaching staff.Key words: teacher, coach, physical education, physical culture, institutes of physical culture, faculties of physical education, sports, swimming. Мета статті полягає у висвітленні соціально-історичних та педагогічних передумов підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – поча-ток ХХІ століття). Дослідження дало змогу здійснити використання принципу врахування сукупності фактів та комплексу методів, адекватних меті роботи (аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, уза-гальнення та систематизації). У статті виявлено, що становлення та розвиток системи підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) зумовлювались низкою соціально-історичних та педагогічних передумов. Найважливішими соціально-історичними чинниками, які вплинули на становлення та розвиток системи підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – поча-ток ХХІ століття), були розвиток спорту (включення плавання до програми Олімпійських ігор, створення Міжнародної федерації з плавання, проведення І Всеросійської спортивної олімпіади, проведення Першої Радянської Спартакіади народів СРСР, змагання з водних видів спорту в яхт-клубах, зростання спортивної майстерності спортсменів); бойові дії Першої та Другої світових вій, а також їх наслідки; пожвавлення масовості спортивного руху, зумовлене обов’язковою військовою підготовкою громадян, яка включала фізичну підготовку з навичками плавання; спрямованість фізичної культури та спорту на залучення широких народних мас; відсутність можливості у вітчизняних спортсменів вийти на світову спортивну арену, поодинокі випадки перемоги у водних видах спорту, низький рівень спортивної підготовки українських спортсменів. Встановлено, що до вагомих педагогічних чинників щодо проблеми дослідження належать відкриття закладів вищої освіти фізкультурного профілю, створення факультетів фізичного виховання в педагогічних інститутах та університетах, продовження діяльності технікумів фізкультурного профілю; створення та відновлення матеріальної бази для занять фізичною культурою і спортом загалом та з водних видів спорту зокрема; збільшення в навчальних планах та програмах годин на фізичне виховання; вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту; реорганізація системи вищої освіти за галузевою ознакою й нові вимоги до тренерської роботи; відчутний дефіцит кадрів з фізичної культури, потреба у підвищенні кваліфікації тренерсько-викладацького складу.Ключові слова: викладач, тренер, фізичне виховання, фізична культура, інститути фізкультурного профілю, факультети фізичного виховання, спорт, плавання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Багорка, Анна, and Олена Есаулова. "РІЗНОВИДИ ФОРМ ДИСТАНЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ З ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛЬНОСТІ ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ." Молодь і ринок, no. 10/196 (December 23, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.243923.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються основні технології дистанційного навчання, викладання фахових дисциплін онлайн для здобувачів закладів освіти за спеціальністю “фізична культура і спорт”. Проведено огляд теоретичних праць та практичних розробок вітчизняних вчених, який свідчить про наявність як об’єктивних недоліків, пов’язаних з якістю інтернетзв’язку, нестачею місця для виконання рухових вправ тощо, так і певних суб’єктивних причин, серед яких зниження мотивації при вивченні теоретичного матеріалу, одноманітність форм і методів викладання. Запропоновано форми проведення занять, які сприяють зацікавленості та, відповідно, підвищенню якості знань з фахових дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Revt, Alla, and Ihor Hrynyk. "PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS A FORM OF SOCIAL WORK WITH "STREET CHILDREN"." Young Scientist 6, no. 82 (June 2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-6-82-70.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Martyniuk, O. V., and D. P. Batechko. "ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ З КУРСУ «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ» В УМОВАХ КАРАНТИНУ." International scientific journal "Internauka", 2016. http://dx.doi.org/10.25313/2520-2057-conf-2020/may/6075.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Вінс, Вікторія, and Світлана Бєлякова. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В СПОРТИВНІЙ ДИТЯЧІЙ ГРУПІ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, September 30, 2021, 5–13. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено теоретичному аналізу окремих психологічних аспектів формування психологічного клімату в спортивній дитячій групі. У теоретико-методологічному дослідженні були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація основних положень психолого-педагогічної науки щодо соціально-психологічного клімату в дитячих спортивних групах для обґрунтування особливостей практичного формування психологічного клімату в дитячій спортивній групі. Визначено, що психологічний клімат у спортивній групі – це відносно стійке налаштування всієї команди, яке пронизує всю систему діяльності й формується на основі суб’єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Індикаторами психологічного клімату в спортивних групах є: ставлення юних спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; сформованість оптимальних особистісних якостей спортсменів; наявність психологічної сумісності; оптимальність впливів стилю керівництва тренера на клімат в групі тощо. Соціально-психологічний клімат у дитячій групі значно впливає на їх особистість, успішність у спільній діяльності з іншими членами групи (навчання, виховання, спорт, колективні творчі справи), на формування адекватної самооцінки, на створення сприятливої атмосфери міжособистісних взаємовідносин. Встановлено, що у процесі формування сприятливого клімату в дитячій спортивній групі важливою є робота педагогів та психолога, які повинні підтримувати дітей і допомагати у встановленні сприятливого психологічного клімату в їх колективі. При цьому найважливішою умовою формування позитивного або корекції несприятливого психологічного клімату є інтеграція здійснюваних на дитячу групу виховних впливів у єдину систему, що забезпечує безперервність цих процесів. Також для даної діяльності варто використовувати спеціальні форми, до яких відносяться: тематичні тренінгові заняття, орієнтовані на поліпшення групової атмосфери; ділові ігри, спрямовані на вироблення спільного колективного рішення; організація й проведення різних загальногрупових і суспільних заходів тощо. Література Бринзак, С. (2006). Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, 10(4), 36–40. Вінс, В., & Кангараєва, К. (2020). Особливості формування сприятливого психологічного клімату в спортивній дитячій групі в контексті впровадження інклюзивної освіти. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Практична психологія в інклюзивному середовищі», (с. 207–212). Переяслав : Видавець Я.М. Домбровська. Гончаренко, В. (2019). Дослідження соціально-психологічного клімату футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник: Матеріали XІX Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 6К, 26–28. Кенані, С.Б. (2005). Індикатори психологічного клімату спортивної команди (Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Київ. Кричевский, Р.Л. (2009). Социальная психология малой группы. Москва : Аспект Пресс. Монахова, К.В. (2009). Влияние индивидуально-коррекционной работы на взаимоотношения в спортивной команде. Мир образования – образование в мире, 2, 253–259. Одорожа, С.М. (2016). Соціально-психологічні особливості відносин спортивної групи. Наукова конференція «Соціально-психологічний та філософський підхід до проблем сучасного суспільства», (м. Сєвєродонецьк, 8 лютого – 1 березня 2016 р.), (с. 112–113). Сєвєродонецьк : СНУ ім. В. Даля, Оксенюк, І. (2017). Значення факторів психологічної сумісності у взаємовідносинах між тренером та гравцями футбольної команди. Нова педагогічна думка, 3(91), 71–73. Палінічак, О.І. (н.д.). Шляхи формування оптимального психологічного клімату в педагогічному колективі. Режим доступу: http://www.library.kherson.ua/klas/18/pedagog_skarbnychka/metod_porady/palinichak.doc. Тулина, О.О. (2005). К вопросу о формировании коллектива учащихся. Сборник научных трудов Северо-Кавказского государственного технического университета. Серия «Гуманитарные науки», 2(14),129–135. Федик, О.В. (2013). Психологія спорту : матеріали для самопідготовки до семінарських занять для студентів спеціальності «Психологія». Івано-Франківськ : Інін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography