Journal articles on the topic 'ІТК'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: ІТК.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'ІТК.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Holuzinets, Anastasiya, and Valentina Andreeva. "Вегетативне розмноження заміокулькаса замієлистого." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(356) (June 28, 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-17-22.
Full textAbstract:
Досліджено успішність укорінення заміокулькаса замієлистого за використання ІОК, ІМК (25, 100 мг/л) та дії суміші фітогормонів (ІОК+ІМК 25 +25, 50+50 мг/л). Кінетин, ІМК й ІОК у концентрації 100 мг/л виявилися токсичними. Укорінення листкових живців заміокулькаса у воді слабке. Тривалість укорінення – 60–90 днів, проте в субстраті бульби протягом чотирьох місяців перебувають у стані спокою. Більші за розмірами бульбочки формуються на стеблових живцях, а також на листкових живцях, які після обробки ауксинами були висаджені в річковий пісок.
2
Spivakovskyi, Oleksandr V., Maksym O. Vinnyk, and Yuliia H. Tarasich. "ПОБУДОВА ІКТ ІНФРАСТРУКТУРИ ВНЗ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ." Information Technologies and Learning Tools 39, no. 1 (February 22, 2014): 99–116. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.996.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз основних проблем та шляхів побудови ІКТ інфраструктури вищого навчального закладу. Досліджено вплив ІТ розвитку університету на його рейтингові показники. Запропоновано чотири варіанти побудови ІКТ інфраструктури ВНЗ відповідно до адміністративного поділу його ІТ підрозділів та визначено основні структурні елементи системи типу «керівництво ВНЗ - n відділів управління та забезпечення ІТ», їх напрями та форми діяльності. Крім того, визначено та описано основні компоненти інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища ВНЗ та інформаційно-комунікаційних технологій адміністративного спрямування, як основних складових ІКТ інфраструктури університету.
3
Морозова, Ксенія Олександрівна. "Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вищих навчальних закладів." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 200–202. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.341.
Full textAbstract:
Вивчення досвіду зарубіжних країн дає підстави стверджувати, що нині відбувається переорієнтація освітніх програм та педагогічних технологій на компетентісний підхід. Відомі міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, активно досліджують питання компетентнісно зорієнтованої освіти, з-поміж них – ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів тощо.У зв’язку з переходом до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі рівень інформаційно-комунікаційних компетентностей студентів вважається одним із головних чинників розвитку всієї системи освіти.Компетентнісний підхід визнаний ключовим положенням у реформуванні освіти країн Європейського Союзу і розглядається як базова конструктивна ідея безперервної освіти.Упровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес вищої школи України є одним із провідних напрямів оновлення змісту освіти. Як зазначає І. Зязюн, головною метою вищої освіти має бути становлення цілісної і цілеспрямованої особистості, готової до вільного гуманістичного орієнтованого вибору та індивідуального інтелектуального зусилля, що володіє багатофункціональними компетентностями [2].Використання інноваційних технологій освіти у навчально-виховному процесі – одна з умов реалізації компетентісного підходу.Аналіз наукової літератури свідчить про те, що питання інформаційно-комунікаційних компетентностей привертає увагу багатьох дослідників (М. І. Жалдак, О. М. Спірін, Ю. В. Триус та ін.)Проте, незважаючи на достатньо широкий спектр публікацій, присвячених даній проблемі, полеміка навколо визначення шляхів формування інформаційно-комунікаційних компетентностей триває. Це пов’язано із тим, що формування інформаційно-комунікаційних компетентностей у студентів, зокрема у тих, що не зорієнтовані на інформатику як на фах, стає атрибутивною компонентою навчального-виховного процесу ВНЗ.Активізація процесу навчання прямо пропорційно пов’язана із розвитком інформаційних технологій та розширенням функціональних можливостей сучасної техніки, адже комп’ютери сьогодні широко застосовуються на усіх етапах навчально-виховного процесу.Ю. І. Машбиць виділяє такі позитивні аспекти використання комп’ютерної техніки в освітньому процесі:– розширення можливостей подання даних;– можливість посилити мотивацію навчання;– гнучкість керування навчальним процесом і, як результат, якісна зміна контролю за діяльністю студентів;– формування у студентів рефлексії своєї діяльності тощо [3].Застосування ІКТ у навчальній діяльності сприяє формуванню таких якостей особистості як гнучкість, структурність, креативність мислення. Це створює можливості нового, нетрадиційного сприйняття очевидних фактів, встановлення зв’язків між новими та старою інформацією, а також формуванню інформаційно-комунікаційних компетентностей.О. М. Спірін подає таке тлумачення поняття інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК): це підтверджена здатність особистості автономно і відповідально використовувати на практиці інформаційно-комунікаційні технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язування суспільно значущих, зокрема професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності.П. Мерріл визначає інформаційно-комунікаційну компетентність («ICT competence») як готовність застосовувати на практиці засвоєні знання та навички в галузі інформаційних і комунікаційних технологій [4].І. О. Зимня виділяє поняття «компетентності в галузі інформаційних технологій», до якого входять: прийом, переробка, видача інформації; перетворення інформації, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною, Інтернет-технологією [1].Зміст інформаційно-комунікаційних компетентностей науковці розуміють як володіння сучасними інформаційними технологіями загального призначення, вміння користуватись інструментарієм і продуктами інформаційних технологій загального вжитку, а також володіння технологіями пошуку, введення, обробки та виведення інформації.Проаналізувавши та узагальнивши різні визначення інформаційно-комунікаційної компетентності, запропоновані дослідниками, пропонуємо своє бачення даного поняття, а саме інформаційно-комунікаційна компетентність – це впевнене та раціональне застосування ІКТ для створення, зберігання, пошуку та обміну інформацією у навчально-дослідницькій діяльності, на роботі та дозвіллі.Структурними складовими ІК компетентностей визначено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний (зацікавленість в ІКТ, схильність до діяльності у сфері ІКТ, усвідомлення мотивів і мети цієї діяльності); змістовно-проектувальний (теоретичні знання, уміння, навички, пізнавальна активність); когнітивно-операційний (ступінь освоєння ІКТ і науково-методологічними основами їх використання в професійній діяльності); особистісно-рефлексивний (власний стиль, здатність оцінювати власну діяльність та її результати, самоосвіта) [5].Зважаючи на велику кількість проектів та установ, що оцінюють ІК компетентність, у різних країнах європейського простору, у 2006 році за участю «Qualifications and Curriculum Authority» було створено єдині стандарти для оцінки ІКТ-компетентності. Вони містять у собі загальні розділи (теми), рівні та детальні дескриптори оцінки ІК компетентностей, а саме: використання ІК; знаходження та відбір інформації; використання ІК для комунікації.Якісне формування ІК компетентностей студентів ВНЗ буде можливим за умов:здійснення моніторингу рівня сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей;застосування інноваційних, особистісно зорієнтованих технологій навчання;наявності відповідної технологічної та методичної навчальної бази;комплексного використання різних форм та методів навчання.
4
Sizhuk, Oksana, and Valentyna Andreyeva. "Вплив ауксинів на вкорінення живців Begonia L." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 8(381) (February 16, 2019): 28–32. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-28-32.
Full textAbstract:
Бегонії – поширені кімнатні рослини, які невибагливі до умов вирощування та доволі декоративні. Методику вегетативного розмноження бегонії листковими й стебловими живцями детально описано в підручниках із квітникарства, практикумах і наукових статтях. Мета статті – установити ефективність використання фітогормонів для вкорінення листкових та стеблових живців окремих видів роду Begoniа L. Відповідно до мети ставили такі завдання: установити, чи є ауксини стимуляторами ризогенезу стеблових і листкових живців Begonia L. та дослідити тривалість й інтенсивність укорінення живців бегонії при використанні різних доз ауксинів.Живцювання досліджуваних рослин проводили в березні. Ми використали стеблові живці бегонії коралової (Begonia coralina Carr.), стеблові й листкові живці бегонії люцерна (B. coralina «Luсеrnа»), бегонії Шмідта (B. Schmidtiana Regel), бегонії металевої (B. Metalica G. Smith), листкові живці бегонії тигрової (B. «Tiger Paws» bowerae var. nigromarga) і манжетної (B. Manicata Prongn.). Живці взято зі здорової частини материнської рослини. Спочатку їх помістили на 12 годин у розчини фітогормонів: ІОК – 25 мг/л, ІМК – 25 мг/л, ІОК + ІМК 25+25 мг/л, після цього як середовище вкорінення використовували дистильовану воду. Еталонним розчином була вода без додавання ауксинів. Після появи додаткових корінців для обліку вкорінених живців застосовано методику Ботанічного саду НУБіП України, що передбачає проведення кількісної та якісної оцінки.Отримані результати свідчать, що для вегетативного розмноження бегонії люцерна, бегонії металевої й бегонії Шмідта ми рекомендуємо використовувати стеблові живці, які гарно реагують на екзогенне внесення ІМК (25мг/л). Живці, які перебували у воді без дії фітогормонів, загинули в бегонії коралової й люцерна, не вкоренились у бегонії тигрової, дуже слабко вкоренились у бегонії манжетної, задовільно – у бегонії металевої та Шмідта. Очевидно, живці досліджуваних варіантів потребують екзогенного впливу ауксинів. Найкращим стимулятором ризогенезу для досліджуваних видів бегоній є розчин ІМК (25 мг/л), при якому спостерігали загалом задовільне вкорінення. На екзогенне внесення ІОК (25 мг/л) живці бегонії реагують специфічно. Приживлюваність усіх досліджуваних видів бегоній становила 100 %. Усі варіанти утворили рослини, які перебувають на стадії бутонізації або рясного цвітіння.
5
Середа, Ірина Валеріївна, Наталія Володимирівна Савінова, Ніна Василівна Стельмах, and Олена Геннадіївна Білюк. "РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 56–70. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2984.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження рівнів інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів загальноосвітнього навчального закладу. Здійснено аналіз сучасного досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності педагогів України та світу. Співставлено існуючі вітчизняні і світові підходи до оцінювання ІК-компетентності педагогів. Наведено результати емпіричного дослідження рівнів інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів загальноосвітнього навчального закладу. Визначено критерії ІК-компетентності педагогів: інформаційний (обізнаність із ІКТ, розуміння їх сутності та ролі в навчальному процесі); мотиваційний (інтерес та потреба впровадження); діяльнісний (уміння використовувати їх на своїх уроках та при підготовці до них, здатність самостійно створювати відповідну інформаційну та навчально-методичну продукцію та системно застосовувати у своїй професійній діяльності). Критерії відображено в 3-х рівнях: базовому, технологічному, творчому. Сучасний стан використання ІКТ у роботі педагога виявив значні потенційні можливості для ефективної модернізації шкільної освіти на основі оновлення технічного арсеналу засобів навчання, оптимізації виконання існуючих державних програм, спрямованих на інформатизацію, комп’ютеризацію та оновлення матеріально-технічної бази шкіл, надання їм вільного доступу до мережі Інтернет. Встановлено, що в процесі використання сучасних ІКТ на уроці підвищується зацікавленість учнів до предмета, мотивація пізнавальної діяльності та активність на уроці. Підвищення рівня ІК-компетентності педагога виступає важливою передумовою забезпечення якості освіти, сприяє формуванню ІК-компетентності учнів. Інструменти та механізми оцінювання ІК-компетентності педагога дозволяють впливати на зміст, форми і методи методичної підготовки вчителів. Це створює можливість оптимізації використання ресурсів навчального середовища та підвищення ефективності професійної діяльності педагога відповідно до вимог інформаційного суспільства.
6
Губарь, О. В. "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІТ-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ." Підприємництво та інновації, no. 11-1 (May 29, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.10.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність та особливості ІТ-аутсорсингу. Розкрито характерні риси цифрової економіки в умовах глобалізації бізнесу. Проаналізовано особливості аутсорсингової привабливості України та деяких країн світу. Україна покращила свої позиції у рейтингу завдяки структурним змінам в інфраструктурі, діловому середовищі та урядовим реформам. Здійснено оцінку ІТ-аутсорсингу в національній економіці та виявлено проблемні фактори його розвитку. Основними стримуючими чинниками є несприятливий податковий режим для ІТ-сектору; міграція кадрів; недостатня кількість навчальних закладів для отримання якісної освіти. Тому Україні необхідно позбавитися репутації «сировинного» ІТ-аутсорсингу, трансформувавши модель у сервісний консалтинг. Задля цього запропоновано концептуальну кластерну модель розвитку ІТ-аутсорсингу, яка передбачає наявність якісної ІТ-освіти, інвестицій в інноваційний розвиток ІТ-сектору, впровадження інноваційних ІКТ, державної підтримки щодо створення ІТ-кластерів (зокрема, податкового стимулювання та фінансування ННДКР), інноваційних ІТ-продуктів.
7
Донченко, Яніна. "До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2882.
Full textAbstract:
Донченко Я. А. До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України.
У статті визначено етапи впровадження ІКТ у процес вивчення інформатики та схарактеризовано особливості форм та способів застосування ІКТ у навчально-виховному процесі на різних етапах упровадження сучасних технологій у загальноосвітніх школах. Визначено передумови впровадження ІТ у процес вивчення інформатики у загальноосвітніх школах. Розкрито питання змістового наповнення поняття «інформаційно-комунікаційні технології» на різних етапах їх упровадження в навчально-виховний процес у школах України.
8
Пономарьова, Наталія Олександрівна. "Підготовка майбутніх учителів інформатики до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками на ІТ-спеціальності." New computer technology 13 (December 25, 2015): 318–22. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.921.
Full textAbstract:
Метою статті є опис програми практики з інформаційних технологій для майбутніх вчителів інформатики. Об’єкт дослідження – підготовка майбутніх вчителів інформатики, предмет дослідження – формування у майбутніх вчителів інформатики умінь та навичок проведення професійної орієнтації старшокласників на ІТ-спеціальності. У дослідження використані методи теоретичного аналізу та педагогічний експеримент. В результаті дослідження розроблено програму практики з інформаційних технологій для майбутніх вчителів інформатики, що спрямована на формування у студентів умінь та навичок застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у профорієнтаційній роботі на ІТ-спеціальності з учнями старшої школи. Здатність та готовність учителів до профорієнтаційної роботи на ІТ-спеціальності з учнями старших класів дозволить як забезпечити успішне професійне самовизначення випускників, так і створить сприятливі умови для розвитку економічної незалежності країни.
9
Олефіренко, Надія, and Віра Андрієвська. "ОЗНАЙОМЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ З СУЧАСНИМИ ОСВІТНІМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ." Physical and Mathematical Education 33, no. 1 (April 2, 2022): 30–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Основною рушійною силою у реформуванні освіти є інноваційні освітні технології, як такі, що уможливлюють: створення цілісного ІКТ-орієнтованого освітнього середовища; створення Science-простору; використання дидактичних можливостей сучасних персональних ІТ-пристроїв та їх доцільне застосування у процесі навчання; розширення інструментальної підтримки пізнавальної діяльності; надання різноаспектної педагогічної підтримки. Визначено причини модернізації методичної підготовки майбутніх учителів інформатики, зокрема, пов’язаних з перманентним оновленням шкільного курсу інформатики, зміною парадигм навчання, збільшенням інтересу освітян до сучасних ІКТ-зорієнтованих технологій навчання, наскрізним використанням ІКТ у освітньому процесі, розширенням спектру додаткових курсів з поглибленого вивчення окремих розділів інформатики тощо. Матеріали і методи. Використано теоретичні методи дослідження, зокрема, аналіз, узагальнення, систематизація і вивчення психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел з проблеми дослідження. Результати. Для відповідної підготовки майбутніх вчителів оновлено зміст курсу «Методика навчання інформатики» модулем «Освітні технології». Уточнено сутність ІКТ-орієнтованих освітніх технологій (дистанційне навчання, Е-Learning, M-Learning, F-Learning, Blended-Learning, STEM-навчання, Smart-навчання, технологія самоосвіти). Схарактеризовано очікувані результати вивчення майбутніми педагогами оновленої навчальної дисципліни «Методика навчання інформатики». Висновки. Оновлення курсу «Методика навчання інформатики» і запровадження модуля «Освітні технології» у систему підготовки студентів спеціальності «014.Середня освіта. Інформатика» сприяє формуванню у майбутніх фахівців комплексу теоретичних знань і практичних умінь, потрібних для продуктивного використання ІКТ-орієнтованих освітніх технологій у професійній педагогічній діяльності.
10
Стрюк, Андрій Миколайович, and Марина Віталіївна Рассовицька. "Побудова хмаро орієнтованого навчального середовища підрозділу ВНЗ на базі системи ownCloud." New computer technology 12 (December 25, 2014): 40–44. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.690.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування та реалізація хмаро орієнтованого навчального середовища окремого підрозділу ВНЗ на базі системи ownCloud. Задачами дослідження є аналіз існуючих підходів до побудови хмаро орієнтованих навчальних середовищ, формування вимог до хмаро орієнтованих засобів навчання, вибір на підставі цих вимог хмарних ІКТ навчання та експериментальне їх застосування для побудови хмаро орієнтованого навчального середовища окремого підрозділу ВНЗ. Об’єктом дослідження є процес функціонування окремого підрозділу ВНЗ, зокрема кафедри моделювання та програмного забезпечення. Предметом дослідження є використання хмарних засобів ІКТ навчання в організаційній, науковій та навчальній діяльності кафедри моделювання та програмного забезпечення.
У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання хмарних ІКТ у навчальній, науковій та організаційній діяльності ВНЗ, виконано експериментальне впровадження спроектованого хмаро орієнтованого середовища окремого підрозділу ВНЗ з використанням відкритого програмного забезпечення та ресурсів власної ІТ-інфраструктури навчального закладу. Для оцінки ефективності використання створеного хмаро орієнтованого навчального середовища окремого підрозділу ВНЗ заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо проектування загального хмаро орієнтованого середовища ВНЗ.
11
Malytska, Iryna D. "ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ У ШКОЛАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ОСВІТНЯ РЕФОРМА." Information Technologies and Learning Tools 43, no. 5 (October 29, 2014): 15–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1139.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано міжнародні документи Європейського Союзу і державні освітні документи Великої Британії, які вплинули на проведення освітньої реформи у Сполученому Королівстві. Визначено підстави, які обумовили впровадження у Національний курикулум нового предмету «Комп’ютинг» замість предмету «Інформаційні і комунікаційні технології» (ІКТ). Наголошено, що на визначення пріоритетів у процесі реформування впливають бізнес структури країни, які формують сучасний і майбутній ринок праці. Розглянуто підходи щодо оцінювання ІК-компетентності в рамках реформування системи освіти Великої Британії.
12
Striuk, Andrii M., and Maryna V. Rassovytska. "СИСТЕМА ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ВНЗ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 18, 2014): 150–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1087.
Full textAbstract:
Метою дослідження є проектування та реалізація хмаро орієнтованого навчального середовища окремого підрозділу ВНЗ. У роботі проведено аналіз існуючих підходів до побудови хмаро орієнтованих навчальних середовищ, формування вимог до хмаро орієнтованих засобів навчання, вибір на підставі цих вимог хмарних ІКТ навчання та експериментальне їх застосування для побудови хмаро орієнтованого навчального середовища окремого підрозділу ВНЗ з використанням відкритого програмного забезпечення і ресурсів власної ІТ-інфраструктури навчального закладу. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо проектування загального хмаро орієнтованого середовища ВНЗ.
13
Ляска, Оксана, Наталія Чаграк, and Тетяна Стриженко. "ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКЛАДАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Ukrainian Educational Journal, no. 3 (September 24, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-106-115.
Full textAbstract:
У статті вивчено ефективність технологій викладання в умовах дистанційної вищої освіти шляхом вимірювання ефектів її застосування в навчальному процесі. Доведено, що використання ІКТ має низку переваг та водночас зумовлює посилення навантаження на викладача через різку потребу в переході до дистанційної освіти та відсутність цифрових навичок. Доведено ефективність цифрового викладання завдяки засобам ІТ у таких напрямах: комунікація, самоконтроль, оцінювання, підготовка матеріалів, виконання завдань. Найбільш чітко спостерігаються поліпшення таких вимірів ефективності, як: зростання рівня відвідуваності; зростання рівня контролю та відповідальності, сприйняття важливості виконання завдань курсу студентами; скорочення часу на отримання та пошук матеріалів; скорочення часу підготовки матеріалів викладачами; ріст рівня завантаження та опрацювання матеріалів; суттєве скорочення часу на курс та його організацію. Викладачі оцінили ефективність технологій викладання в умовах дистанційної освіти при використанні засобів ІТ вище, порівняно зі студентами. Оцінки студентів щодо опрацювання матеріалів та виконання завдань є вищими порівняно з оцінками викладачів, що характеризує певний рівень суб’єктивності студентів при оцінці власної освітньої діяльності.
14
Логвіненко, Вікторія Григорівна. "ІКТ-компетентність та ІКТ-компетенція майбутнього фахівця." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 7, no. 3 (November 22, 2013): 121–30. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v7i3.188.
Full textAbstract:
У данiй статi розглядається поняття "компетентнiсть" та "компетенцiя", пропонується загальна структура та орiєнтовна класифiкацiя компетентностей майбутнього фахiвця аграрного профiлю, уточнюються поняття "професiйна компетентнiсть майбутнього фахiвця" та "професiйна компетенцiя майбутнього фахiвця", визначаються поняття "IКТ-компетентнiсть фахiвця" та "IКТ-компетенцiя фахiвця", формулюється сутнiсть стратегiї цiлеспрямованого формування IКТ-компетенцiї фахiвця, визначається модель IКТ-компетенцiї майбутнього фахiвця, визначаються основнi дидактичнi умови формування IКТ-компетенцiї фахiвця, формулюються основнi вимоги до рiвня сформованостi IКТ-компетенцiї.
15
Ulianych, O. I., S. V. Shchetina, G. Y. Slobodyanyk, O. D. Lukyanets, L. I. Voivoda, and O. V. Kukhnyuk. "СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗМНОЖЕННЯ ЦИКОРІЮ САЛАТНОГО." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 31, 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-58-65.
Full textAbstract:
Мета. В статті викладено матеріали щодо вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro. Методи. Вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro проводилося в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку «Софіївка» НАН і у проведенні досліджень передбачався підбір вихідного рослинного матеріалу (насіння) для введення in vitro; стерилізація рослинного матеріалу та введення в культуру in vitro; підбір живильного середовища з додаванням регуляторів росту; гемогенез та розсаджування вторинних експлантів; ризогенез експлантів; адаптація регенерантів до умов exvitro. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією із перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. В результаті досліджень встановлено, що найбільш ефективною (85,2 %) була 1-хвилинна стерилізація експлантів розчином дихлориду ртуті (HgCl2). За використання нітрату срібла стерильність становила 63,4 %, а за обробки мертиолятом натрію – 58,2%. Збільшення експозиції стерилізації зменшувало вихід стерильного насіння через пошкодження зародка насінини. Кращі показники – 65,4 – 72,8 % одержали за розмноження експлантів на середовищі MS 3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП та 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найбільш ефективним виявилося живильне середовище MS 2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Коефіцієнт розмноження для досліджуваних сортів цикорію салатного становив 12,1 – 20,4. Доведено, що значних відмінностей у показниках гемогенезу у сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол не виявлено. Встановлено, щонайбільша кількість укорінених мікроклонів (88,7%) була отримана за використання модифікованого живильного середовища MS 2 з додаванням ІМК у концентрації 0,5 мг/л, де кількість утворених коренів становила 8,1 шт. Підвищення концентрації до 1,0 мг/л призводило до зниження ризогенезу, а за комплексного використання у середовищі ІОК та НОК в різних концентраціях, відбувалося зниження кількості укорінених експлантів. Висновки. До-слідженнями умов адаптування укорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин з використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів становила 81,8 – 88,9%.
16
Костікова, І. І. "ІНТЕГРАЦІЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТУ КИТАЮ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 91–97. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.10.
Full textAbstract:
У статті аналізуються окремі питання інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в сучасну середню освіту Китаю, стан впровадження ІКТ в школі, з’ясування певних переваг, недоліків, бар’єрів інтеграції ІКТ, що є метою дослідження. В результаті дослідження стверджується, що в загальноосвітніх школах Китаю відбувається глобальна інтеграція ІКТ та охоплення новітніми технологіями навчальних планів і програм. Майже на всіх предметах в школах застосовуються ІКТ, вчителі використовують ІКТ у викладанні й навчанні, відбувається інтеграція ІКТ в усі ланки середньої освіти. Існує різноманітність моделей інтеграції ІКТ та навчальних планів і програм. Більшість китайських шкіл проводить чимало навчальних експериментів з впровадження ІКТ у дослідницьке, мобільне, бінарне навчання. Інформаційно-комунікаційні технології впроваджуються у китайську систему освіти протягом останніх двох десятиліть, маючи за мету покращити розвиток середньої освіти, досягти високої якості освіти. Однією із переваг ІКТ навчання у дослідженні названо інтерактивне, електронне, мобільне навчання із використанням інтерактивної дошки у навчально-виховному процесі. Перешкодами ІКТ навчання визначено неадекватний доступ школярів до ІКТ засобів, недостатня підготовка та підтримка вчителів з використання ІКТ, так само як і упереджене ставлення старшого покоління вчителів Китаю до ІКТ. У дослідженні розмірковується над проблемою переваги учнів нового покоління – міленіалів – над вчителями у використанні ІКТ, а також все ще існуюче переважання групового над індивідуальним, що притаманне традиційній китайській системі освіти, яка спирається на філософію Конфуція. У роботі зроблено висновок, що вивчення бар'єрів впровадження ІКТ у викладанні та навчанні відкриває шлях до їх подолання, успішної інтеграції ІКТ в китайську систему освіти.
17
Лов'янова, Ірина Василівна, Катерина Володимирівна Власенко, Андрій Валерійович Краснощок, Денис Сергійович Дмитрієв, and Руслан Юрійович Шпонька. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 186–200. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2421.
Full textAbstract:
Метою дослідження є побудова моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики на основі виокремлення засобів ІКТ, ефективних у підготовці майбутнього вчителя математики. Задачею дослідження є аналіз можливостей засобів ІКТ у створенні умов формування компетентних учителів математики. Об’єктом дослідження є засоби ІКТ у навчанні студентів педагогічних ЗВО. Предметом дослідження є особливості моделювання процесу формування компетентного вчителя математики. Зміст дослідження полягає в тому, що в роботі проаналізовано, узагальнено та систематизовано дослідження з проблеми використання засобів ІКТ у навчальній діяльності студентів ЗВО. Визначено узагальнюючу роль методичної підготовки у формуванні ІКТ-компетентності майбутнього вчителя. Розроблена модель формування ІКТ-компетентності майбутнього вчителя математики у складі цільового, підготовчого, процесуального і підсумкового компонентів. Модель передбачає системний підхід до організації навчальної діяльності студентів у процесі навчання дисциплін циклу професійної і практичної підготовки; організацію дистанційного спілкування з викладачами; інтеграційний характер методичної підготовки. Представлено приклади реалізації процесуального компоненту моделі, на якому виконано експериментальне виконання студентами курсових проєктів з методики навчання математики з тем: «Формування логічного мислення учнів під час розв’язування задач на розрізання» і «Організація дидактичних ігор на уроках математики засобами ІКТ» із залученням засобів ІКТ. Для оцінки ефективності засобів ІКТ у підготовці майбутніх учителів математики заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження засвідчують ефективність процесу моделювання організації діяльності студентів з метою формування їх ІКТ-компетентності, планується узагальнення рекомендацій щодо використання засобів ІКТ у підготовці компетентних фахівців соціономічних професій.
18
Федоренко, Олена, Владислав Величко, Андрій Стьопкін, Альона Чорна, and Володимир Соловйов. "Інформатизація освіти як запорука існування та розвитку сучасної вищої освіти." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 5–21. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3773.
Full textAbstract:
У цій статті присвячено особливе значення інформатизації освіти як основного аспекту існування та розвитку сучасної вищої освіти. Процес комп’ютеризації освіти розглядається як загальна основа інформатизації в історичному аспекті. У цьому документі підкреслюється важливість впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі вільного програмного забезпечення та зацікавленість науковців у галузі освіти. Інтерес сучасних науковців аналізується при розгляді таких проблем, як застосування ІКТ в освіті; проблеми та цілі інформатизації освіти; дидактичні та психологічні аспекти застосування ІКТ у навчальному процесі; проблеми, пов'язані з широким впровадженням ІКТ у закладах вищої освіти та інформатизації освіти загалом. Основна увага в статті приділяється важливості набутих умінь та навичок у результаті інформатизації освіти та впровадження навчального процесу ІКТ. Визначено цілі інформатизації освіти у сучасному вищому навчальному закладі. Виокремлено основні цілі інформатизації освіти. Розглянуті типи освіти, які безпосередньо пов'язані з ІКТ. Слід визнати, що практика впровадження ІКТ у навчальний процес закладах вищої освіти з кожним днем розширюється і дає лише позитивні результати. Висновки підкреслюють актуальність цього дослідження. Зазначається, що навчальна діяльність на основі використання ІКТ є основою для зміни структури навчального процесу як для викладачів, так і для студентів.
19
Обіход, Світлана Вікторівна. "Імплементація інформаційно-комунікаційних технологій у систему управління бізнес-процесами вітчизняних підприємств у контексті розвитку цифрової економіки." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(98) (December 29, 2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-10-17.
Full textAbstract:
Визначено особливості впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на трансформацію діючих бізнес-процесів вітчизняних підприємств в умовах розвитку цифрової економіки. Проаналізовано різні підходи до поняття «цифрова економіка». Встановлено, що розвиток цифрової економіки в Україні забезпечується становленням ринку ІКТ, а самі ІКТ є ефективним інструментом удосконалення управління бізнес-процесами на підприємстві. Досліджено динаміку показників використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах України за останні чотири роки. Доведено, що використання ІКТ на вітчизняних підприємствах поки що перебуває на рівні започаткування. Серед причин недостатнього рівня використання ІКТ можна виокремити високу вартість інвестицій в ІКТ та уразливе фінансове становище підприємств, а також недостатню підтримку на рівні держави. Розглянуто засади імплементації інформаційно-комунікаційних технологій у систему управління бізнес-процесами та проаналізовано основні інформаційні системи управління бізнес-процесами на підприємстві. На основі викладеного вище виявлено можливості та загрози впровадження ІКТ у діяльність підприємства, запропоновано заходи щодо реагування на них. Зроблено висновки про те, що для забезпечення реалізації нових завдань у процесі імплементації ІКТ у систему управління бізнес-процесами топменеджмент відповідно має змінювати підходи до ведення бізнесу, шукати оптимізаційні варіанти для зміни бізнес-моделей, що зумовлює реалізацію широкомасштабних організаційних та управлінських інновацій.
20
Medynska, Alina. "Використання сучасних засобів ІКТ у професійній підготовці майбутніх учителів: досвід Франції." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 20–29. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.20-29.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості впровадження сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і можливі зв’язки між ІКТ та суб’єкт-суб’єктними відносинами в процесі розвитку професійних компетентностей майбутніх вчителів в університетах Франції. В праці висвітлюється питання методів та засобів використання ІКТ у навчальному процесі у французьких вищих навчальних закладах, роль таких основних факторів, пов’язаних з суб’єкт-суб’єктними відносинами, як влада, авторитет, асиметрія або розподіл ролей, умови взаємодії і транзакції між партнерами у використанні та оновленні ІКТ. Застосування сучасних засобів ІКТ в навчальний процес дуже по-різному впливає на підготовку вчителів та розвиток педагогічної майстерності зокрема. В роботі детально проаналізовано результати досліджень французьких вчених щодо місця ІКТ в університетській педагогічній практиці та їх впливу на відносини між викладачами та студентами.
21
Сальник, В. В., О. А. Гуж, В. С. Закусіло, С. В. Сальник, and П. В. Бєляєв. "Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.11.
Full textAbstract:
В роботі запропоновано методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС). Описано функції, які покладено на систему забезпечення безпеки в ІТС, як одного з елементів обробки інформаційних ресурсів. Вразливості складових частин ІТС призводять до порушення захищеності інформаційних ресурсів, що оброблюються в них, та відповідно сприяють реалізації множині загроз інформаційним ресурсам. Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів розроблено на основі врахування множини вразливостей ІТС. Розглянуто множину загроз безпеці інформаційним ресурсам, типи атак які застосовуються на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем, також приклади проведення атак та варіанти впливу на ІТС, що надало представлення про можливості порушень при реалізації атак на інформаційні ресурси ІТС. До складу системи обробки інформаційних ресурсів зазвичай входить підсистема оцінки порушень захищеності. В основі побудови зазначеної підсистеми запропоновано взяти способи порушення стану захищеності інформаційних ресурсів, оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів від внутрішніх загроз та оцінки захищеності інформаційних ресурсів від зовнішніх загроз. Підсистема оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів враховує множину загроз та елементи ІТС. На основі проведеного аналізу множини загроз направлених на порушення рівня безпеки інформаційним ресурсам та елементам ІТС обробки інформаційних ресурсів було отримано аналітичні вирази для оцінки ймовірності реалізації порушень стану захищеності інформаційних ресурсів ІТС на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Застосування отриманої методики оцінки порушень захищеності дозволить розробити методи оцінки рівня порушень стану захищеності від загроз для встановлення ефективності функціонування підсистеми оцінки порушень захищеності в режимі реального часу, що підвищить загальний рівень інформаційної безпеки ІТС та інформаційних ресурсів, що в них оброблюються.
22
Lipych. L., Khilukha O., and Kushnir M. "ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 85–94. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-12.
Full textAbstract:
Актуальність даної теми безпосередньо пов'язана з необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, який у порівнянні з іноземними все ще залишається низьким. Мета статті - проаналізувати сучасні наукові розробки в області систем підтримки прийняття управлінських рішень на основі аналізу їх еволюційного розвитку.
Встановлено, що розвиток ІТ - систем, які підтримують менеджмент, розпочався у 1950-1960-х роках. Найдавніші ІТ - системи називалися трансакційними або системами для обробки даних. Перші системи були простими: використовували лічильні та аналітичні машин. Вони базувалися на масових операціях, які супроводжувалися значними витратами та не високою надійністю. Ці системи використовувалися для розрахунків заробітної плати, управління матеріалами, виставлення рахунків, обліку, контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю, обліку робочого часу та його ефективності, а також обліку витрат виробництва.
Злам 20-го та 21-го століть - це період динамічних змін у розвитку ІТ - систем, що підтримують управління, головним чином завдяки мережевим системам, корпоративним інтрамережам та системам управління знаннями. Обґрунтовано, що системи Business In-Intelligence (BI) є кульмінацією еволюції змін у сфері систем підтримки прийняття рішень та системної експертизи. Вони формують рішення що ґрунтуються на: статистиці та економетрії, операційних дослідженнях та штучному інтелекті.
Генезис ІТ-систем дозволив визначити етапи розвитку інтегрованих систем управління, що розвивалися паралельно вищезгаданим поколінням систем та направлені на підтримку реалізації функцій управління. Спочатку це були системи планування вимог до матеріалів (ang. Material Requirements Planning, MRP I), створені в 1960 -х роках на основі моделі управління складськими запасами. (для виробничих підприємств), потім модель закритого циклу MRP (ang. Closed-Loop MRP) та системи планування виробничих ресурсів (ang. Manufacturing Resources Planning, MRP II). Іншою версією цих систем є системи планування ресурсів підприємства (ang. Enterprise Resources Planning, ERP), створені в 1990-х роках. Змінені функціональні наповнення цих систем призвели до появи таких версій, як ERP II, EERP (Extended ERP), @ERP, EAS (Enterprise Application Suite), eERP, IERP (Intelligent ERP ERP), ERP +, ERP III і характеризуються як нове покоління інтегрованих систем - ERP IV. Доведено, що поява нових версій систем є результатом зміни умов ведення бізнесу та можливостей, створених розвитком ІКТ.
23
Потапова, Олександра Миколаївна. "Організація дослідницької діяльності майбутніх інженерів під час навчання вищої математики з використанням засобів ІКТ." New computer technology 15 (May 2, 2017): 215–19. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.626.
Full textAbstract:
Метою дослідження є виявити й обґрунтувати методичні умови організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання вищої математики з використанням засобів ІКТ. Задачами дослідження є аналіз існуючих сучасних науково-методичних джерел та практики роботи ВНЗ з проблеми організації дослідницької діяльності студентів засобами ІКТ, формування вимог добору засобів ІКТ, добір та експериментальне застосування засобів ІКТ для організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ під час навчання вищої математики. Об’єктом дослідження є процес навчання вищої математики студентів технічних спеціальностей ВНЗ. Предметом дослідження є організація навчальної дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей інженерного профілю з використанням засобів ІКТ. Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Із аналізу галузевих стандартів вищої освіти України та нормативних документів в роботі аргументовано необхідність організації навчальної дослідницької діяльності студентів інженерних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання математичних дисциплін з використанням засобів ІКТ. Сформульовано принципи добору програмних засобів ІКТ із метою організації дослідницької діяльності студентів у процесі навчання вищої математики. Виявлено і обґрунтовано методичні умови організації навчальної дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ. Обґрунтовано і експериментально реалізовано використання засобів ІКТ під час дослідницької діяльності студентів у процесі навчання вищої математики. Результати дослідження можуть бути використані для організації дослідницької діяльності студентів технічних спеціальностей ВНЗ у процесі навчання вищої математики.
24
Чернишова, Л. О., and Л. В. Новікова. "СВІТОВИЙ РИНОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), які охоплюють сукупність інформаційних та комунікаційних технічних засобів і методів збирання, оброблення й передавання даних для отримання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу, явища для створення нової інформації. Визначено особливості та структуру ринку ІКТ. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку індустрії інформаційних технологій. Наведено обсяг витрат на інформаційні технології у світі. Представлено стратегічні сучасні технологічні тренди. Проаналізовано зміну структури міжнародного виробництва. Визначено тенденції щодо процесу управління інформаційними технологіями. Представлено результати аналізу ринку ІКТ у розрізі країн світу. Проведено SWOT-аналіз ринку ІКТ США. Наведено порівняльну характеристику європейського та американського ринків. Визначено основні тенденції світового ринку ІКТ та окреслено перспективи його розвитку.
25
Кіяновська, Наталія Михайлівна, Наталя Василівна Рашевська, and Сергій Олексійович Семеріков. "Теоретико-методичні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у Сполучених Штатах Америки." Theory and methods of e-learning 5, no. 1 (May 22, 2017): 3–315. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v5i1.675.
Full textAbstract:
Спецвипуск містить монографію Н. М. Кіяновської, Н. В. Рашевської, С. О. Семерікова, у якій виокремлено етапи розвитку теорії та методики використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США, теоретично обґрунтовано та розроблено дидактичні моделі використання ІКТ навчання вищої математики у технічних ВНЗ на виокремлених етапах, визначено основні підходи для застосування досвіду США щодо використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей в Україні. Практична частина дослідження містить рекомендації для викладачів з використання ІКТ навчання вищої математики студентів інженерних спеціальностей.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, аспірантів та всіх тих, кого цікавлять сучасні теорія та методика використання ІКТ в освіті.
26
Візнюк, Інесса, and Анна Поліщук. "ФОРМУВАННЯ ІТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Psychological Prospects Journal, no. 37 (June 15, 2021): 23–39. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-23-39.
Full textAbstract:
Мета. У вступі обґрунтовано проблему інформаційної та комунікативної компетентності в наш час, що є надзвичайно важливою, особливо в умовах карантину, коли нам доводиться сидіти вдома і працювати віддалено. Метою статті є розробка та перевірка ефективності реалізації авторської програми для формування компетентності-ІТ майбутніх магістрів у галузі освіти. В цій статті йдеться про розробку та перевірку ефективності використання авторської програми для формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Методи. Загальна організація та наукові дослідження проводились відповідно до встановлених вимог щодо експериментальної роботи: було сформульовано гіпотезу, заплановано експеримент відповідно до гіпотези; організовано контрольну та експериментальну групи; визначено методи та засоби, критерії експериментального дослідження доведено до відома учасників експерименту; визначено оптимальну тривалість експериментальної роботи.
Результати. На початкових етапах дослідження отримані результати довели, що в навчальних дисциплінах не було ІТ-змісту, тому професійна компетентність формувалася стихійно. Не вистачало розкриття змісту навчальних дисциплін підтримки ІТ для досліджень майбутніх учителів та освітян, оволодіння ними засобами ІКТ для підвищення ефективності наукових досліджень. За результатами подальшого дослідження були розроблені критерії, показники та методи вивчення складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти, рівні сформованості дослідницької складової інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх магістрів у галузі освіти та визначено поняття «хмарні технології». Запропоновано різні завдання для вивчення інформаційної та комунікативної компетентності магістра. Впроваджено авторську програму формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти. Зіставлено показники згаданої компетентності магістрів до і після експерименту.
Висновки. У висновках зазначено, що запропонована програма формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти в рамках експериментальної групи виявилася ефективною та невипадковою. Виявлено загальне збільшення показників високого та достатнього рівнів для формування дослідницької складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти.
27
Войтенко, Марина Юріївна, and Олена Вікторівна Віхрова. "Формування пізнавального інтересу учнів старшої школи за допомогою ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 3 (December 25, 2015): 76–81. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.987.
Full textAbstract:
У статті розглядаються ІКТ як засіб формування та підтримки пізнавального інтересу до вивчення алгебри та початків аналізу у старшій школі.
Мета: показати необхідність застосування ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу.
Завдання: означити поняття «пізнавальний інтерес»; виявити етапи становлення пізнавального інтересу та способи його формування та підтримки; показати використання ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу.
Об’єкт дослідження: процес навчання алгебри та початків аналізу учнів старшої школи.
Предмет дослідження: використання ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу для формування пізнавального інтересу школярів.
Результати: виявлено ефективність використання ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу як засобу підвищення пізнавального інтересу учнів до навчального процесу.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної і науково-методичної літератури; порівняльний.
Висновки: означено поняття «пізнавальний інтерес», виявлено етапи становлення пізнавального інтересу та способи його формування та підтримки, показано ефективність використання ІКТ на уроках алгебри та початків аналізу.
28
Маркова, Оксана Миколаївна. "Хмарні технології навчання: спроба визначення." New computer technology 12 (December 25, 2014): 244–48. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.717.
Full textAbstract:
Цілі дослідження: дати визначення хмарних технологій навчання як комп’ютерно орієнтованої складової педагогічної технології.
Завдання дослідження: 1) сформулювати визначення хмарних технологій навчання; 2) уточнити співвідношення хмарних технологій навчання з технологіями навчання, ІКТ, хмарними технологіями та ІКТ навчання.
Об’єкт дослідження: хмарні технології в освіті.
Предмет дослідження: хмарні технології навчання.
Використані методи дослідження: аналіз джерел, синтез визначення.
Результати дослідження. Визначено поняття хмарних технологій навчання, встановлено їх співвідношення з технологіями навчання, ІКТ, хмарними технологіями та ІКТ навчання.
Основні висновки і рекомендації:
1) за змістом хмарні технології навчання є перетином множин понять, що відносяться до хмарних технологій та ІКТ навчання;
2) подальший розвиток дослідження передбачає визначення історико-педагогічних умов виникнення та розвитку хмарних технологій навчання.
29
Motylkova, Zinaida O. "ІКТ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА, ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА В СУЧАСНІЙ СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 57–71. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1149.
Full textAbstract:
У статті аналізуються причини, які заважають школам і вчителям повною мірою використовувати можливості, що з'являються під час використання засобів ІКТ. Розглядається питання ІКТ-компетентності вчителя-предметника як необхідного складника в сучасній школі. Проаналізовано результати проведеного анкетування вчителів, бесід та активних спостережень у спеціальних школах-інтернатах Києва (для осіб з вадами слуху). Зроблено висновок про актуальність систематичного включення ІКТ в процес навчання. Наразі стає конче потрібною розробка системи навчання із залученням ІКТ, цілеспрямована підготовка вчителів спеціальних шкіл до використання названих технологій у навчальному процесі.
30
Ткачук, Вікторія. "Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 286–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2921.
Full textAbstract:
Ткачук В. В. Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України.
У статті розглянуто поняття компетентності інженера-педагога, визначено умови, що необхідно забезпечити для підвищення якості освіти з упровадженням ІКТ. Акцентовано на ІКТ-компетентності, як такій, що є ключовою для студентів інженерно-педагогічного профілю в сучасному інформаційному суспільстві. Ураховано позицію, що розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів відбувається у процесі вивчення інформатичних дисциплін, відповідно розглянуто програму навчального курсу «Комп’ютерні технології в навчальному процесі» для напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта (за профілем)».
31
Ботузова, Юлія Володимирівна. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 153–69. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2530.
Full textAbstract:
У статті висвітлено практичний досвід використання різних засобів ІКТ у навчанні математичного аналізу студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів. Виділяється ряд проблем, які виникають у процесі впровадження ІКТ при вивченні математичного аналізу, зокрема: наявність доступного програмного забезпечення; відсутність сформованих навичок користування ІКТ у студентів; використання студентами смартфонів не в навчальних цілях; непідготовленість педагогів до широкого впровадження ІКТ у навчальний процес; відсутність методичної та навчальної літератури. Описано методичний підхід до викладання математичного аналізу, який передбачає використання засобів ІКТ на лекційних та практичних заняття, зокрема таких як GeoGebra, математичний пакет Maple, Wolfram|Alpha, різні онлайн-калькулятори, мобільний додаток MalMath. Наведено детальні приклади використання в навчальному процесі зазначених ІКТ. Продемонстровано використання на лекційному занятті динамічної моделі GeoGebra, яка дозволяє здійснити невеликий навчальний експеримент та проілюструвати геометричний зміст теореми Лагранжа про скінченні прирости. На практичних заняттях запропоновано використовувати ІКТ як засобів для перевірки самостійно отриманих розв’язків або як засобів для виконання проміжних обчислень. Також наведено приклади розв’язання задачі на розвинення функції в ряд Тейлора за допомогою Wolfram|Alpha, різних онлайн-калькуляторів та Maple. Вказано на доцільність використання цих засобів з метою виконання перевірки самостійно отриманих розв’язків. Запропоновано також приклад використання мобільного додатка MalMath для виконання проміжних обчислень в задачі на дослідження збіжності знакозмінного ряду. Представлені результати опитування викладачів та студентів, які були проведені в процесі здійснення дослідження, на підставі яких зроблено висновки щодо ефективності та необхідності використання ІКТ при вивченні математичних дисциплін. Також виділено ряд психолого-педагогічних проблем при застосуванні ІКТ у навчанні, зокрема: неможливість для викладача визначити рівень самостійності студентів при виконанні ними індивідуальних домашніх робіт; технологічні проблеми, які можуть виникати на заняттях чи вдома через застарілість техніки, відсутність мережі Інтернет чи недостатню його швидкість тощо.
32
Пікалова, Марина Володимирівна. "Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування освітнього середовища у початковій школі." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 309–18. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.797.
Full textAbstract:
Завданням статті є розгляд теоретичних аспектів застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому просторі та впровадження їх у початковій школі. У статті розглянуто ІКТ як один з чинників активного, ефективного розвитку школярів та формування інтегрованого освітнього середовища у початковій школі. Представлено результати анкетування, опитування та аналіз відкритих уроків вчителів початкових класів, делегованих з Німеччини щодо методичної системи використання ІКТ в навчальному процесі та підготовці до уроку. У роботі розкрито методи ефективної роботи з використанням сучасних можливостей ІКТ на уроках в початковій школі, подано рекомендації щодо систематизації методик їх використання. Зроблено висновок про те, що використання ІКТ, а саме: інтерактивних навчальних програм, комп’ютерних енциклопедій, ілюстрованих комп’ютерних книг, навчальних та розвивальних ігор в навчально-виховному процесі є засобом формування інтегрованого освітнього середовища в початковій школі.
33
Апшай, Федір. "МОДЕЛЮВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ «КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО»." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 167–76. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236896.
Full textAbstract:
Підготовка фахівців у галузі «Культури і мистецтва» до діяльності в інформаційному суспільстві розглянуто в контексті інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес, де їх навчають використовувати сучасні засоби ІКТ для вирішення практичних професійних завдань і здійснення професійної діяльності. У структурі ІКТ-компетентності майбутніх фахівців у галузі «Культура і мистецтво» включені такі складники: особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Відповідно до методичної системи включено сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених блоків: цільового, аналітико-діагностувального, змістово-операційного, результативно-оцінювального. Відповідно до виділених блоків визначено педагогічні умови їх реалізації, що відповідають складовим ІКТ-компетентності та блокам моделі методичної системи. В ході дослідження побудовано модель методичної системи формування ІКТ-компетентності майбутніх фахівців галузі «Культура і мистецтво» на oснoвi дидактичних принципів, кoнцепцiї компетентнісного підходу та поєднання теорії з практикою.
34
Morze, Nataliia V., and Olena H. Kuzminska. "СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ НАБУТТЯ МАГІСТРАМИ НАУКОВОЇ СКЛАДОВОЇ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ." Information Technologies and Learning Tools 44, no. 6 (December 27, 2014): 42–56. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1146.
Full textAbstract:
Матеріали статті присвячені питанням системного підходу до формування ІКТ-компетентності магістрів в умовах сучасного університету: розробка і затвердження корпоративного стандарту, визначення необхідних і достатніх умов для його забезпечення, розробка інструментів для оцінювання сформованості ІКТ-компетентності магістрів і механізмів інтеграції ІКТ у систему навчання. Наведено приклад одного зі шляхів формування ІКТ-компетентності у процесі здійснення наукової діяльності магістрів шляхом проведення навчання за спеціально розробленим навчальним курсом, який може стати прикладом відкритого курсу у неформальному навчанні, і систему оцінювання рівня їх сформованості на основі використання ресурсів е-середовища університету.
35
Kiianovska, Nataliia M., Natalia V. Rashevska, and Serhii O. Semerikov. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ." Information Technologies and Learning Tools 43, no. 5 (October 29, 2014): 68–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1128.
Full textAbstract:
У статті досліджуються проблеми розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США. Охарактеризовано сутність конвергенції тенденції інформатизації системи вищої інженерної освіти США з іншими тенденціями її розвитку; визначено основні історико-педагогічні етапи розвитку теорії і методики використання ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у США. Вивчення історико-педагогічної джерельної бази надало можливість виокремити шість етапів, на ранніх етапах проаналізовано провідні засоби ІКТ навчання вищої математики, вказано протиріччя і визначено основні особливості використання засобів ІКТ у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей.
36
Сологуб, Анатолій Іванович, and Тетяна Олегівна Саприкіна. "Інформатизація креативного природничого навчання старшокласників." New computer technology 15 (April 27, 2017): 113–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.610.
Full textAbstract:
Мета даного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні засад застосування ІКТ, що мають сприяти розвитку креативності старшокласників у процесі профільного навчання природничих предметів. Завдання дослідження: аналіз впливу ІКТ на ефективність навчально-виховного процесу в розвитку креативності старшокласників. Об’єктом дослідження є процес навчання природничих предметів в середній школі. Предметом дослідження є інформатизація креативного природничого навчання старшокласників. Було встановлено, що застосування ІКТ сприяє створенню умов для розвитку креативних здібностей старшокласників, зорієнтованих на діяльність у галузі науки і техніки. Відповідність створюваних умов креативного навчання сприяє домінуванню психологічного клімату відкритості взаємин, поваги й довіри, терпимості і щирості учителя та старшокласників, переживання ними радості пізнання, відкриття – створення суб’єктивного нового творчого продукту. Ефективність застосування технології посилюється наявністю в ній підсистеми локального учнівського моніторингу, що здійснюється з використанням ІКТ. Узагальнюючи результати дослідження проблем інформатизації навчання, приходимо до переконання, що ІКТ є незамінним засобом у креативному природничому навчанні.
37
ГЕРАСИМЮК, Л. С., and Л. М. ТАРАСЮК. "ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.5.
Full textAbstract:
У статті розкривається специфіка формування моральних цінностей студентів закладів вищої освіти (ЗВО) засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Визначено, що моральні цінності є основою та крите- рієм для формування моральної оцінки, виявляються у поведінці людини, міжособистісних взаєминах і можуть застосовуватися для оцінки будь-яких аспектів людської діяльності. Встановлено, що термін ІКТ означає інформаційні технології на базі персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж і засобів зв’язку, призначені для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання та подан- ня різноманітної інформації. Встановлено, що сучасні ІКТ, підвищуючи якість моральної освіти та формування морального світогляду, дозволяють студентам успішно здійснити адаптацію до соціальних змін та оточення. Це дає можливість молоді одержувати необхідну інформацію для особистісного зростання. Для розв’язання проблеми формування моральних цінностей студентів ЗВО необхідно створити відповідні педагогічні умови, зокрема: готовність викладачів ЗВО до здійснення формування моральних цінностей студентів засобами ІКТ в освітньому процесі; розробку і застосування інноваційних методик, використання програмного забезпечення, спрямованого на формування у студентів моральних цінностей у процесі вивчення навчальних дис- циплін; запровадження тренінгових програм, спрямованих на формування моральної та інформаційної компе- тентностей, та ін. Визначено, що активне й ефективне використання в освітньому процесі ІКТ забезпечує можливості для ство- рення нових виховних методик і програм, які відповідають вимогам сучасного суспільства та процесу трансфор- мування традиційної системи освіти на якісно новий рівень. Встановлено, що важлива умова успішної інтеграції ІКТ в освітній процес – професійна підготовка викладачів і фахівців, котрі повинні володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням використання ІКТ.
38
Tymoshenko, Yevhen V. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 18, 2014): 77–84. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1060.
Full textAbstract:
Досліджена проблема формування ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Проведено аналіз наукових праць, у яких досліджені питання розвитку інформатичної і комунікаційної компетентностей студентів у галузі ІКТ. Показана необхідність додаткового розвитку комунікаційної складової і запропоновано застосувати для цього систему вимірювання когнітивних процесів Б. Блума. На основі компетентністного підходу й удосконаленої таксономії педагогічних цілей Б. Блума розроблена система виміру когнітивних процесів для цілеспрямованого формування комунікаційної компоненти ІКТ-компетентності.
39
Мінгальова, Юлія Ігорівна. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 85, no. 5 (November 1, 2021): 175–88. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4110.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню рівнів сформованості компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій (ІКТ) для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніми вчителями інформатики на формувальному етапі педагогічного експерименту. Належний рівень досліджуваної компетентності може значно покращити організацію науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики, сприяти науковому розвитку здобувача вищої освіти та його адаптації до освітніх технологічних змін. Аналіз наявних інформаційно‑комунікаційних технологій дозволив виокремити такі типи засобів для організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики: засоби пошуку, збереження та розміщення наукових матеріалів; засоби ІКТ для спільної роботи; засоби ІКТ для перевірки матеріалів виконаних наукових робіт; засоби перевірки програмного коду на плагіат; засоби ІКТ для підтримки ведення експериментальної наукової діяльності; засоби ІКТ для створення демонстраційного матеріалу. Сформульовано характеристики ІКТ для здійснення організації науково‑дослідної роботи: індивідуалізація наукової роботи; оптимізація пошукової діяльності; створення науковим керівником власного електронного курсу та інші. Завдяки проведеному науковому аналіз літератури визначено форми та етапи науково‑дослідної роботи. У роботі представлено визначення поняття «компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики». Запропоновано авторську методику, що сприяє підвищенню рівня сформованості компетентності з використання інформаційно‑комунікаційних технологій для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики. У ході дослідження визначено критерії (мотиваційний, діяльнісно‑когнітивний, адаптивно‑рефлексивний) оцінювання рівня сформованості компетентності з ІКТ для здійснення організації науково‑дослідної роботи майбутніх учителів інформатики та її показники. Вказано рівні (елементарний, базовий, достатній, високий) та показники сформованості досліджуваної компетентності. Результати проведеного педагогічного експерименту підтвердили результативність авторської методики. Окреслено наступні напрямки наукових розвідок з представленої проблеми.
40
Фельтиновський, М. "Діагностика кластерів ІКТ в Польщі." Журнал європейської економіки 11, (№ 4) (2012): 414–26.
Find full text
41
Фельтиновський, М. "Діагностика кластерів ІКТ в Польщі." Журнал європейської економіки 11, (№ 4) (2012): 414–26.
Find full text
42
Савояров, Никита. "ІТВ в непрерывном поиске совершенства." Туризм: практика, проблемы, перспективы, no. 4 (2007): 36–37.
Find full text
43
Osobov, Ivan P. "СУЧАСНИЙ ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ." Information Technologies and Learning Tools 41, no. 3 (May 26, 2014): 101–7. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1030.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано взаємозв'язок, місце та роль поняття «інформаційно-комунікаційні технології» серед понять, пов'язаних з технологією навчання. Автор аналізує аспекти виникнення поняття «Інформаційно-комунікаційні технології», сучасні підходи щодо його визначення. Визначено здатність використання ІКТ у навчально-виховному процесі. Подано характеристику засобів ІКТ за способом їх використання в освітньому процесі. У статті розглядаються можливі напрями впровадження засобів ІКТ в навчальний процес, аналізується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес формування сучасного освітнього процесу.
44
Morze, Nataliia V., and Artur B. Kocharian. "МОДЕЛЬ СТАНДАРТУ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 43, no. 5 (October 24, 2014): 27–39. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1132.
Full textAbstract:
У статті аналізуються шляхи підвищення якості вищої освіти в Україні в контексті Європейських стандартів якості до освітнього простору університету. Розглянуто тренди розвитку освіти під впливом сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Показана взаємозалежність якості освітнього середовища сучасного вищого навчального закладу і рівнем ІКТ-компетентності його науково-педагогічних працівників. Описано модель корпоративного стандарту ІКТ-компетентності науково-педагогічних працівників, розроблену в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Проаналізовано інструменти моніторингу рівня сформованості ІКТ-компетентності викладачів.
45
Волч, І. Р., and Г. І. Михайлишин. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ МЕДИЧНОГО ПРОФІЛЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 46–48. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.11803.
Full textAbstract:
Професійна підготовка майбутніх медичних фахівців регламентована законодавчими документами і державними галузевими стандартами, які є орієнтирами для цілеспрямованого планування й організації освітнього процесу, змісту професійної підготовки, вибору методів і засобів, прогнозування результатів тощо. Мета – обґрунтування особливостей підготовки майбутніх медичних працівників до професійної діяльності з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи. Опрацьовано праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, вивчено особливості застосування ІКТ в умовах дистанційної освіти на основі результатів досліджень науковців і практичних працівників. Результати. ІКТ активно впливають на процес навчання і виховання студентів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Висновки. Удосконалення системи освіти на основі інформаційних технологій, широке впровадження в навчальний процес ІКТ привели до появи віртуальних університетів та відкритої системи освіти.
46
Дзюба, Леся. "Шляхи підготовки майбутніх учителів початкової школи до ознайомлення учнів з ІКТ." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 31–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2949.
Full textAbstract:
Дзюба Л. Г. Шляхи підготовки майбутніх учителів початкової школи до ознайомлення учнів з ІКТ.
У статті проаналізовано зміст підготовки майбутніх учителів початкових класів у напрямку ознайомлення учнів з ІКТ. Розглянуто основні теоретично-методичні аспекти такої підготовки та висвітлено можливі шляхи підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації сучасного суспільства. Автором запропоновано напрямки підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у галузі ознайомлення учнів з ІКТ та схарактеризовано особливості їх реалізації в системі початкової освіти.
47
Konevchshynska, Olga E. "ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ-ТЬЮТОРІВ РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 26, 2014): 20–32. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1117.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні підходи щодо формування ІКТ-компетентності у категорії фахівців, які здійснюють навчально-методичну підтримку процесу дистанційного навчання. Висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначено й обґрунтовано сутність ІКТ-компетентності вчителя, наведено огляд зарубіжного і вітчизняного досвіду навчання вчителів у сфері інформаційних технологій. Зазначено, що серед основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є забезпечення відповідного кваліфікаційного рівня викладачів-тьюторів, які працюють у мережі ресурсних центрів. Виокремлено рівні ІКТ-компетентності, необхідних для успішної професійної діяльності мережних викладачів.
48
Kurapov, Ye P., O. G. Kalinkin, Ye I. Gridasova, and V. A. Gridasov. "Інфузійно-трансфузійна терапія у хворих із синдромом посттравматичної жирової емболії." TRAUMA 15, no. 5 (September 1, 2014): 75–78. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81775.
Full textAbstract:
У роботі визначені основні пункти інфузійно-трансфузійної терапії (ІТТ) у хворих із синдромом посттравматичної жирової емболії (СЖЕ), направлені на корекцію ряду патогенетичних ланцюгів його формування.Проаналізовано результати клініко-лабораторного обстеження (3-тя — 7-ма доба) 48 хворих із травмою нижніх кінцівок і таза, ускладненою підгострою формою СЖЕ. Проведені дослідження та аналіз літературних джерел дозволили визначити основні патогенетичні ланки СЖЕ. В сукупності з характером і тяжкістю травматичних пошкоджень ці моменти регламентували склад, об’єм та темп інфузійно-трансфузійної терапії у хворих із СЖЕ. Задачі, які вирішувались за допомогою ІТТ — це підтримка водно-електролітного балансу, усунення порушень метаболізму, корекція анемії, поліпшення мікроциркуляції крові, забезпечення ефективноrо транспорту кисню та метаболітів, дезінтоксикація, корекція гіповолемії, гіпоксії та синдрому системної запальної відповіді, які лежать в основі формування поліорганної недостатності у цієї категорії хворих. До складу ІТТ включали розчини електролітів, крохмалів, амінокислот, альбуміну, реамберину, тівортіну та багатоатомних спиртів. Обмежували інфузії розчинів глюкози, трансфузії компонентів крові та плазми. Вилучали із складу ІТТ жирові емульсії.Наведена програма ІТТ використовувалась у всіх хворих із СЖЕ, що сприяло зниженню летальності у цієї категорії хворих (з 27,8 % у 2001–2004 рр. до 7,7 % у 2005–2011 рр.).
49
Андрющенко, Тетяна Костянтинівна, Любов Василівна Лохвицька, Юлія Анатоліївна Руденко, and Наталія Аркадіївна Дудник. "ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 15–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3795.
Full textAbstract:
У статті репрезентовано матеріали наукового пошуку стосовно впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес закладів дошкільної освіти (ЗДО) у контексті формування у старших дошкільників здоров’язбережувальної компетентності. Розглянуто засадничі положення досліджуваної проблеми у поглядах вітчизняних та закордонних науковців на основі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури з питання цифровізації дошкільної освіти. Розкрито специфіку і доцільність інтеграції ІКТ в заклади дошкільної освіти як одного із складників освітнього процесу, що вирізняється мобільністю, високим ступенем активізації дітей у розв’язанні різноманітних завдань. Представлено авторську методику формування у старших дошкільників здоров’язбережувальної компетентності з використанням засобів ІКТ, яка концептуально узгоджена з вимогами Базового компоненту дошкільної освіти (освітні лінії «Особистість дитини» та «Комп’ютерна грамота»). Визначено сутність ключового поняття дослідження «здоров’язбережувальна компетентність», фундамент якого складають дев’ять життєвих навичок, комплексна сформованість яких забезпечує дитині можливість свідомо вести здорове, повноцінне життя. Окреслено уніфікований алгоритм експериментальної методики: тематика; етапи організації освітньої здоров’язбережувальної діяльності (мотиваційний, теоретичний, практичний); дидактичний, інформаційно-комунікаційний супровід. Зроблено акцент на методично-доцільних ІКТ, які модернізують процес формування здоров’язбережувальної компетентності у старших дошкільників (мультимедійна презентація, комп’ютерні ігри, YouTube, інтелектуальні карти тощо). Представлено систему його методичного забезпечення: медіатека, конспекти занять, каталог освітніх сайтів, дитячих ігрових розвивальних програм тощо. Узагальнено результати і оцінено ефективність використання ІКТ у процесі формування здоров’язбережувальної компетентності у старших дошкільників, що віддзеркалено зростанням кількості респондентів ЕГ високого рівня. Визначено перспективи дослідження цілісності процесу використання засобів ІКТ у формуванні здоров’язбережувальної компетентності суб’єктів дошкільної освіти.
50
Герганов, Леонід Дмитрович, and Василь Васильович Ягупов. "ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНОГО ТРЕНАЖЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ У НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 47–63. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3564.
Full textAbstract:
Проаналізовано та узагальнено досвід використання сучасних тренажерних устаткувань у комплексі з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) для формування інформаційно-освітнього професійного середовища у навчально-тренувальних центрах (НТЦ) морського профілю та визначено перспективи його розвитку в системі морської освіти. З’ясовано, що це безпосередньо пов’язано з проектуванням і впровадженням в їх освітню діяльність нових типів тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ, якими обладнані сучасні суднові системи управління та експлуатації морського транспорту. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх моряків із їх використанням ІКТ суттєво впливає на підвищення безпеки судноводіння, зменшення ризику виникнення небезпечних та аварійних ситуацій на морі. Проте ефективність їх використання в освітньому процесі НТЦ повністю залежить від здатності рядового та командного складу успішно опановувати та застосовувати найсучасніші досягнення інформаційного суспільства для реалізації посадових обов’язків на судні. Для цього слід в їх професійній підготовці враховувати як основні досягнення традиційної педагогічної системи і водночас запропонувати нові методологічні підходи та дидактичні основи формування їх професійної компетентності з використанням сучасних ІКТ. З цією метою запропоновано впровадження сучасних ІКТ у цих центрах і розвиток їх інформаційно-освітнього професійного середовища, яке надає можливість контекстно використовувати тренажерне устаткування для створення віртуальної реальності професійної діяльності моряків. З цією метою обґрунтовано педагогічні основи використання сучасних тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ. Проаналізовано сучасні наукові напрацювання у сфері експлуатації морських суден, які пройшли випробування або плануються до впровадження у сферу морського транспорту в інших державах і будуть використані при розробленні сучасних тренажерних устаткувань. Особливу увагу приділено підготовці моряків до роботи у багатонаціональних екіпажах і рекомендовано освітній процес будувати з випередженням, шляхом використання іноземної мови при формуванні практичних навичок і вмінь на тренажерних устаткуваннях у комплексі з ІКТ для зменшення небезпеки катастрофічного розвитку аварійних подій у сфері підвищеного ризику на морі.