Journal articles: 'Іншомовне середовище'

1

Дуброва, Алла. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ." Інноватика у вихованні 2, no. 11 (May 30, 2020): 209–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.218.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються деякі методичні аспекти формування іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців, виокремлюються методи, які оптимізують процес навчання. Аналізується важливість методичного забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Зауважується, що знання іноземної мови, вміння входити в іншомовне комунікативне середовище мають особливо важливе значення для конкурентноздатного працівника. Звертається увага на те, що професійна іншомовна підготовка майбутнього фахівця повинна ґрунтуватися на гнучкості навчальних програм та курсів підготовки, інтегрованості знань з професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови, а також новітніх інформаційних технологій. Зазначається, що формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей можна розглянути як підготовку до спілкування в умовах професійної діяльності. Вміння входити в іншомовне комунікативне середовище передбачає комплексне використання сукупності інноваційних методів і технологій навчання іноземної мови, а також організацію освітнього процесу, побудованого на основі компетентнісного і комунікативного підходів. Процес формування іншомовного профільно орієнтованого спілкування повинен бути спрямований не лише на оволодіння системою знань, вмінь та навичок, але і на формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця, що в свою чергу сприятиме саморозвитку та самовдосконаленню в рамках європейських стандартів. Зміни, що відбуваються у соціальний сфері, зумовлюють трансформації в теорії і практиці іншомовної освіти. Нагальним є питання впровадження в навчальний процес інтерактивних методів, інформаційно-комунікативних технологій. Вченими виділяється декілька методичних аспектів формування іншомовного професійно орієнтованого спілкування: навчальний аспект, пізнавальний аспект, виховний аспект, розвиваючий аспект. У процесі утвердження стратегії міжкультурного спілкування, полікультурне професійне спілкування набуває все більшого значення серед провідних європейських країн. Володіння іноземною мовою передбачає як знання фонетики, лексики, граматики, так і іншомовної структури загалом. Це в свою чергу стає можливим у сукупності певних аспектів: навчальному, пізнавальному, розвиваючому та виховному. Подальші перспективи досліджень у цій сфері можуть включати питання вдосконалення змісту і формування іншомовного спілкування майбутніх фахівців у професійній сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Лагодинський, Олександр. "ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 164–79. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.78.

Full text

Abstract:

У статті визначено характерні риси системи іншомовної підготовки у збройних силах провідних країн світу – США та Великої Британії, такі як: уніфікація й централізація (здійснення за єдиними стандартами та зосередження в одному навчальному закладі); курсовий характер (навчання на курсах різної тривалості з орієнтацією на потреби замовника); постійне занурення тих, хто вчиться, в іншомовне середовище (залучення викладачів-носіїв мови, стажування за кордоном); індивідуалізація та диференціація (урахування у підготовці індивідуальних особливостей тих, хто вчиться); активне використання новітніх методик і технологій (зокрема дистанційного та змішаного навчання). Здійснено порівняльний аналіз із системою такої підготовки у Збройних Силах України та обґрунтовано конкретні рекомендації щодо її вдосконалення. Так, пропонується вилучити дисципліну «Іноземна мова» з переліку дисциплін навчання у вищих військових навчальних закладах і перевести її у систему курсової підготовки. Це дасть можливість більш цілеспрямованого вивчення іноземних мов для фахових потреб та раціонального використання ресурсів. Навчання на курсах іноземних мов має стати обов’язковими для усього персоналу Збройних Сил України. Метою навчання має бути досягнення стандартизованого мовного рівня 2 за стандартом НАТО СТАНАГ 6001. Організаційно іншомовна підготовка має зосереджуватися у єдиному навчальному закладі – Інституті іноземних мов Міністерства оборони України, який необхідно створити. Це забезпечить уніфікованість та стандартизованість іншомовної підготовки у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Інститут має стати не лише освітнім, але й – науково-дослідним центром в галузі лінгвістики та методики іншомовної підготовки. Крім цього, пропонується більш активне запровадження новітніх методик і технологій іншомовної підготовки за рахунок постійного професійного розвитку викладацького складу. Вивчення досвіду іншомовної підготовки у збройних силах США та Великої Британії дасть можливість удосконалити іншомовну підготовку персоналу Збройних Сил України з метою досягнення взаємосумісності у виконанні фахових завдань з персоналом збройних сил країн НАТО та інших міжнародних організацій безпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Rudenko, M. I. "ВИВЧЕННЯ УРБАНІСТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ПОНЯТТЯ ЛОКУСУ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА» (НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ «У МІСТІ. УРОК 1»)." Медична освіта, no. 4 (January 6, 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11674.

Full text

Abstract:

В умовах щораз більшої кількості іноземних студентів у ЗВО України перед фахівцями з української мови як іноземної постає проблема розробки нових підходів до її навчання. У руслі комунікативного підходу метою таких занять є вільне спілкування в чужомовному мовному середовищі. Лінгводидактичні чинники зумовлюють вибір викладачем методів та засобів навчання. У статті запропоновано апробоване заняття з дисципліни «Українська мова як іноземна» на тему «У місті. Урок 1». Визначальними для лексико-семантичної системи заняття є урбаністичні поняття, поняття місця (локусу) та розташування. Лексичне наповнення заняття розкривається через укладений текст «У місті» та комплекс граматичних вправ, які підпорядковані головній темі. Текст випереджає розуміння студентів та містить ті граматичні категорії, які є предметом розгляду на занятті. За допомогою таблиць розкрито такі граматичні категорії, як місцевий відмінок іменника та узгодження іменника з прикметником. Вміння використовувати у мовленні місцевий відмінок є дуже важливим при зануренні в іншомовне середовище. Ця граматична категорія розглядається у зіставленні з називним відмінком, що полегшує його вивчення і розуміння. Також розглянуто творення якісно-означальних прислівників від прикметників. Використання таблиць дозволяє візуалізувати граматичний матеріал, структурувати його, також сприяє кращому запам’ятовуванню. Запропоновано тренувальні вправи з метою розрізнення цих частин мови та вживання прикметників і прислівників у реченні з огляду на їх сполучуваність з різними частинами мови. Завдання скомпоновано так, щоб і вивчити новий матеріал, і повторити попередньо вивчений, як-от: узгодження прикметника з іменником. Практичним результатом повинне стати вільне застосування вивченого лексико-граматичного матеріалу у повсякденному спілкуванні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гребенюк, Леся. "СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.690.

Full text

Abstract:

У статті розкрито сутність і зміст іншомовної компетентності, проведено їх порівняльний аналіз та надано власне авторське визначення. Процес євроінтеграції України та перехід Збройних Сил на військові стандарти НАТО висуває підвищені вимоги до освітньої підготовки майбутніх офіцерів. Особливо гостро ця проблема торкнулася мовної підготовки. У процесі формування іншомовної компетентності курсанти ВВНЗ отримують можливість розширити свій соціокультурний простір і усвідомлювати себе рівноправним членами тих перетворень, які стосуються країни в цілому та ЗСУ зокрема. Проаналізовано ряд досліджень щодо компетентності як наукової категорії, що її розкривали В. В. Балабін, О. В. Діденко, В. І. Свистунов, В. В. Ягупов. Питаннями формування іншомовної компетентності займалися такі науковці як І. В. Атаманова, Н. А. Копилова, Л. В. Петько, І. В. Ставицька, В. А. Ургапов, В. В. Черниш Описували та надавали обґрунтування поняття іншомовна компетентність В. В. Балабін, Г. Іванчук, М. М. Моцар, О. В. Нечипорук. Про сутність компетенції як результату діяльності людини говорить М. М. Моцар та І. В. Ставицька. Іншомовну компетентність як інтегративне утворення особистості трактує О. В. Нечипорук. На необхідності формування стресостійкості військовослужбовців для покращення якості іншомовної компетентності наполягають О. С. Лагодинський та Ю. М. Захарчишина. На основі аналізу змісту та сутності іншомовної компетентності було визначено, що іншомовна компетентність офіцера Збройних Сил України – це складне системне утворення, яке забезпечує формування особистості військовослужбовця в системі освітнього процесу вищого військового навчального закладу в поєднанні теоретичної підготовки (здібності, знання, навички, вміння) і практичної діяльності для здійснення міжмовної, міжкультурної комунікації під час виконання своїх професійних соціально значимих обов’язків в іншомовному середовищі із забезпечення миру і безпеки. У цьому контексті встановлено, що формування іншомовної компетентності в рамках професійної діяльності майбутніх офіцерів є надзвичайно важливим процесом, оскільки у військовослужбовців недостатньо знань про культури народів, здійснення міжкультурної комунікації, з питань гендерної рівності та знань про етичні норми поведінки з іноземцями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Горбатюк, Лариса Василівна, Наталія Володимирівна Кравченко, Ганна Миколаївна Алєксєєва, and Тетяна Сергіївна Розумна. "МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 150–64. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2529.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблему формування іншомовної лексичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей. Встановлено, що іншомовна лексична компетентність є основою іншомовної комунікативної компетентності, що, своєю чергою, є обов’язковим компонентом підготовки майбутнього фахівця. Обґрунтовано актуальність використання мобільних технологій у процесі навчання іноземної мови студентів з метою підвищення якісного рівня лексичної компетентності. Встановлено, що мобільне навчання як інноваційний напрямок електронного навчання має значну перевагу перед традиційними методами навчання внаслідок інтенсифікації самостійної діяльності, індивідуалізації навчання, підвищення пізнавальної активності й мотивації навчання. Використання мобільних пристроїв сприяє поєднанню праці, навчання і вільного часу, дає змогу в будь-який час і в будь-якому місці вчитися в реальному контексті. Розглянуто теоретико-методичні умови формування іншомовної лексичної компетентності студентів засобами мобільних додатків. Проведено аналіз мобільних додатків для вивчення іноземної мови. Встановлено, що немає однозначного підходу до розроблення та впровадження спеціалізованих мобільних додатків для вивчення іноземної мови, орієнтованих на специфіку майбутньої професійної діяльності студентів. У результаті дослідження були розроблені структура, функціонал і дизайн мобільного додатка для вивчення англійської мови студентами комп’ютерних спеціальностей. Розроблено мобільний додаток для формування англомовної лексичної компетентності для операційної системи Android за допомогою інтегрованого середовища розробки мобільних додатків Android Studio. Здійснено експериментальну перевірку результативності застосування на заняттях з іноземної мови мобільних додатків, орієнтованих на специфіку майбутньої професійної діяльності студентів. Підтверджено позитивний вплив спеціалізованих мобільних додатків на рівень володіння студентами іншомовною професійною лексикою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ЮДІНА, ОЛЬГА. "ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 339–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-339-349.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі інтегрованого навчання фахових дисциплін з менеджменту та іноземної мови з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Потреба сучасного суспільства у кваліфікованих менеджерах та необхідність забезпечення ефективної організації процесу фахової та іншомовної підготовки майбутніх фахівців на основі новітніх ефективних педагогічних технологій зумовили актуальність теми дослідження. У роботі здійснено спробу згідно з принципом реалізації компетентнісного підходу комплексно вирішити проблему оптимізації процесу як професійної, так і іншомовної підготовки майбутніх менеджерів з використанням інноваційних освітніх технологій. Наукова значущість роботи полягає в дослідженні механізмів застосування інформаційно-комунікаційних технологій в інтегрованому навчанні фахових дисциплін та іноземної мови. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у створенні моделі інтегрованого навчання фахової дисципліни з менеджменту та англійської мови в умовах інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Проаналізовано організаційно-педагогічні умови інтегрованого формування фахової та іншомовної комунікативної компетентностей у майбутніх менеджерів у рамках моделі навчання дисциплін професійної та іншомовної підготовки із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентуючи увагу на дидактичних та методичних перевагах використання інформаційно-комунікаційних технологій, у процесі моделювання електронних освітніх ресурсів у інтегрованому навчанні враховано і недоліки застосування Інтернет-ресурсів для запобігання негативного впливу на якість формування фахової іншомовної комунікативної компетентності. Узагальнено досвід реалізації інформаційно-комунікаційних технологій в інтегрованому навчанні дисципліни з менеджменту та англійської мови. Обґрунтовано перспективи впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх менеджерів для забезпечення автономії, мобілізації пізнавальних здібностей студентів, підвищення мотивації, створення умов для самонавчання та самоаналізу, становлення активної суб’єктної позиції у навчальній діяльності. Ключові слова: інтегроване навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, фахова компетентність, іншомовна комунікативна компетентність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ВЕРГУН, Ігор. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ У ВІДКРИТОМУ БІЛІНГВАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 30–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-30-38.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження організації лабораторних робіт у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі, яке, у свою чергу, дає можливість учням засвоїти українську й англійську мови та повністю реалізуватись у сучасному інтернаціональному світі. Дослідження засноване на системному осмисленні проблеми навчання у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі. У результаті проведеного експерименту нами запропоновані елементи вдосконалення методики організації лабораторних робіт з фізики. Стаття містить фрагмент лабораторної роботи з фізики, запропонованої для реалізації в умовах відкритого білінгвально-орієнтовного освітнього середовища, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів при навчанні фізики. Акцентована увага на компетентнісних і практико-орієнтованих засадах: навчитися мислити творчо, послідовно та представляти ідеї, вміти працювати в команді та встановлювати пріоритети, планувати конкретні результати та нести персональну відповідальність за їх реалізацію, ефективно використовувати знання в реальному житті, брати інформацію з різних ресурсів, зокрема іншомовних. В умовах цього освітнього середовища може відбуватися пояснення нового матеріалу, проведення фізичного семінару та надання учням доступу до українських та іноземних (англійських) віртуальних лабораторій. Двомовна освіта визнана необхідною складовою сучасної системи освіти, яка є потужним інструментом підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі, починаючи зі шкільних років. Її реалізація сприяє зростанню самосвідомості, розширенню світогляду учнів. Проведене дослідження та використані методи показують, що в умовах відкритого білінгвально-орієнтованого освітнього середовища здійснюється підготовка учнів до майбутньої професії. Ключові слова: лабораторна робота, відкрите білінгвально-орієнтоване освітнє середовище, інтеграція, освітній процес, методика навчання фізики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

BUTUZOVA, L., S. DMITRIEVА, and M. PLOTNILOVA. "ПСИХОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ДОРОСЛИМИ ІНШОМОВНОЇ ПЕРІОДИКИ ТА ВІДЕО ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, no. 1 (March 5, 2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.04.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню проблеми вдосконалення технологій навчання іноземній мові у зв'язку з обґрунтованими актуальними світовими процесами зростанням відповідного попиту, в тому числі – серед осіб зрілого віку. Представлено результати дослідження психологічних особливостей та чинників сприйняття дорослими іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань у процесі засвоєння іноземної мови. Презентовано об’єктивні (пов’язані з віком, часом, мовою, психофізіологічними змінами та досвідом навчання) та суб’єктивні (когнітивні, афективні, мотиваційні та особистісні) психологічні труднощі, що виникають при опануванні іноземної мови в дорослому віці. Визначено психологічні бар’єри у сприйнятті інформації іноземною мовою та базові чинники успішного опанування іноземними мовами у старшому віці. Охарактеризовано резерви підвищення ефективності опанування мовних навичок дорослими та окреслено шляхи подолання психологічних бар’єрів у засвоєнні ними іноземної мови. Показано, що сучасний зміст та якість навчання дорослих визначається потребою гармонізації системи освіти з особистісним розвитком індивіда, що розкривається через забезпечення відповідного середовища під час вивчення іноземних мов. Проаналізовано специфіку інтерактивної (відеоряд, публікація у періодичному виданні) та прямої (традиційне навчання) моделей у застосунку до оволодіння іноземною мовою у цей віковий період. Систематизовано особливості ускладнень та покращення сприймання дорослими оригінальних відео- та друкованих матеріалів під час вивчення іноземної мови залежно від характеристик пропонованих матеріалів. Представлено результати дослідження психологічних можливостей інтегрованої моделі навчання іноземної мови із застосуванням іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань. Визначено базові чинники успішного сприйняття інформації іноземною мовою: фізіологічні та психологічні характеристики індивіда, його вікові особливості, педагогічні прийоми та методи занурення. Встановлено, що легкість сприйняття та засвоєння матеріалу іноземною мовою, в силу психологічного «поглинання», впливу вербальних та невербальних засобів дозволяє формувати середовище, ідентичне країні, мову якої вивчають. Інтерактивна модель навчання іноземній мові (відеоряд, публікація у періодичному виданні) концентрує увагу на візуальних особливостях та функціях мови. Це дозволяє підвищити швидкість засвоєння іншомовної лексики, уникати таких психологічних бар’єрів як втома та низька зацікавленість, стимулювати вмотивованість й формувати стійку систему мотивації навчання через становлення ціннісних орієнтацій індивіда. Розроблено оптимальні шляхи підвищення ефективності використання відео- та друкованих матеріалів, орієнтованих на носіїв мови, для опанування іноземної мови дорослими.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Третьякова, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБЛОГУ (MICRОBLOG) ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 221–29. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.347.

Full text

Abstract:

В умовах переходу від знанієвого підходу у навчанні до компетентнісного, у час тотальної діджиталізації та інформатизації суспільства пошук ефективних методик і методів навчання іноземних мов диктує звернення до нестандартних засобів компьютерно-інформаційних технологій, зокрема, мікроблогів. Завдяки Інтернет- і блог-технологіям занурення у мовне середовище стало можливим в будь-який час з будь-якої точки земної кулі. Це відкриває для всіх учасників освітнього процесу безмежний світ для спілкування, самовираження й навчання. Умовами успішного впровадження блог-технологій в освітню практику вважаємо: комп'ютерну грамотність учителя/викладача і студента; належну матеріально-технічну базу; безперебійний швидкісний Інтернет; систематичність занять та системність у розробці, укладанні та подачі матеріалів відповідно до навчальних програм та планів; створення комфортного освітнього інформаційно-комунікаційного середовища. Використання мікроблогів, як засобу навчання має низку позитивних властивостей: розвиток комунікативної культури, формування міжкультурної взаємодії, багатотемність, безперервний доступ до наявного матеріалу, усвідомлення взаємозв'язку та ієрархічності знань, критичне (пере)осмислення, (ре)конструювання, (само)оцінювання. Акценти ставляться на створенні освітніх і педагогічних умов, які сприятимуть безперервному (само)розвитку студента у рамках компетентнісного підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

ІВАНЕНКО, Станіслав, and Валерія ТИЩЕНКО. "АНАЛІЗ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 92–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.401.

Full text

Abstract:

У сучасному освітньому процесі тестування є одним із компонентів навчання, об'єктивним засобом вимірювання й оцінки рівня знань, умінь та навичок студентів. У даному дослідженні приділена увага на розподіл тесту на певні субтести для контролю окремих видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмової мови) або аспектів мови (фонетики, граматики, лексики). Розглянуто дефініцію терміну «іншомовна підготовка» та розкрито роль тестування як засобу діагностики труднощів засвоєння матеріалу для студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету, як критерію оцінки ступеня навченості, об'єктивного способу прогнозування успішності навчання. Мета статті – довести ефективність застосування тестового контролю іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Для досягнення мети, проведено тестування рівня іншомовної підготовки 643 студентів немовних спеціальностей 2 курсу 10 факультетів Запорізького національного університету. Представлений аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури і інтернет-ресурсів, вивчення вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних джерел, узагальнення досвіду викладання провідних фахівців у галузі іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей. Підтверджено, що під час оцінки якості іншомовної підготовки в умовах мовного тестування необхідно виділяти мету, завдання, спосіб виконання. Визначено професійну комунікативну компетенцію іноземної мови, як показника рівня сформованості професійно-орієнтованої в мовному сенсі особистості. Аналіз отриманих даних засвідчив, що різниця в результатах між факультетами за рівнями вказала на недостатню мотивацію, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю навчання і, відповідно, здобуттям знань, набуттям вмінь і навичок студентами немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Зосереджена увага на суперечностях, які заважають підвищенню якості викладання іноземних мов, і як підсумок, рівню засвоєння та мотивації до навчання. У висновку сформульовані теоретична і практична значущість статті. Наполягається на конститутивній взаємодії з кафедрою професійного спрямування, як засобу інтенсифікації процесу засвоєння знань у професійно-мовній сфері навчання. Перспективним напрямом вбачається мінімізація недоліків навчання іноземним мовам поза природним мовним середовищем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в контексті особистісно-орієнтованого підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

ГАЛАЦИН, К. О., and А. М. ФЕЩУК. "МОТИВАЦІЯ МАГІСТРІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ОВОЛОДІННЯ ІНШОМОВНОЮ НАУКОВОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.8.

Full text

Abstract:

Реформування вищої освіти в Україні передбачає ґрунтовне, усвідомлене й системне вивчення іноземних мов у закладі вищої освіти, в тому числі і за професійним спрямуванням. Це забезпечує можливість майбутньому фахівцю не лише отримувати необхідну іншомовну професійну інформацію, але й спілкуватися в науковому середовищі. Практика свідчить, що в магістрів закладів вищої технічної освіти не завжди вистачає мотивації для оволодіння знаннями й навичками іншомовної академічної комунікації. Метою статті є узагальнення психолого-педагогічних підходів із використанням педагогічних технологій щодо мотивації магістрів технічних спеціальностей до академічного іншомовного спілкування. Методами дослідження є аналіз, узагальнення, систематизація та конкретизація. У статті розкрито специфіку іншомовної наукової комунікації: це не тільки певне наукове оточення, а й володіння науковою термінологією, уміння її використовувати, здатність вести обмін думками, обґрунтовувати позицію і доводити її, уміння слухати й акцентувати увагу на значимій інформації тощо. Наголошено, що основою дидактичної системи навчання магістрів має бути андрагогічний підхід, тобто врахування особливостей навчання дорослих, зокрема того, що в них внутрішні мотиватори переважають над зовнішніми. Розкрито можливості використання сучасних педагогічних технологій та психолого-педагогічних підходів для мотивації магістрів технічних спеціальностей із метою формування в них мовних знань та мовленнєвих компетентностей, необхідних для ефективного спілкування в академічному науковому просторі. Зокрема, визначено, що ефективними мотиваторами навчання дорослих є не тільки їхні цілі і домагання, а й форми організації освітньої діяльності, методи і технології, як-от: технології групового навчання, технології проблемного навчання, застосування інтерактивних технологій, технологій дистанційного навчання. Перспективними є дослідження особливостей реалізації індивідуальних особливостей студентів технічних спеціальностей у процесі оволодіння знаннями та компетентностями для іншомовного наукового спілкування в науковому просторі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Ніколаєнко, Ю. О. "Принципи підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 102–6. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3285.

Full text

Abstract:

Ніколаєнко Ю. О. Принципи підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі. У статті проаналізовано принципи підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Визначено специфіку кожного принципу в системі іншомовної підготовки майбутніх аграріїв.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Деркач, Юлія, and Юлія Чорна. "ВИКОРИСТАННЯ ВПРАВ ТА ІГОР КОМУНІКАТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНОГО ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 241–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-50.

Full text

Abstract:

У статті досліджено сучасні тенденції освітнього середовища щодо формування іншомовної комунікативної компетентності в контексті початкової школи в курсі «Іноземна мова». Обґрунтовано, що головним аспектом правильної організації освітнього середовища на уроках англійської мови у початковій школі є діяльнісний підхід та використання вправ та ігор комунікативного спрямування. Розкрито особливості освітнього процесу та важливість лінгводидактичного і ситуативного підходів. Досліджено що, під час вивчення англійської мови у початковій ланці, освітній процес повинен ґрунтуватися на принципах індивідуального та діяльнісного підходів. Доведено ефективність ігрового компоненту під час знань, умінь і навичок на уроках англійської мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Тадеєва, Марія Іванівна, Лариса Євгенівна Купчик, and Альона Теофанівна Літвінчук. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ І КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 272–84. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3099.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам інноваційного розвитку освітнього процесу вивчення іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Аналіз нормативно-правової бази, на основі якої здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти у немовних закладах вищої освіти, дав змогу визначити актуальність формування іншомовної комунікативної компетентності і здатності до міжкультурної комунікації, зокрема професійної. Охарактеризовано компетентнісний підхід у процесі реалізації іншомовної освіти, що базується на інтеграції ключових компетентностей, покладених в основу формування змістових ліній вивчення мов, які конституюються з мовного, мовленнєвого, лінгвокультурного матеріалу та навчальних і комунікативних стратегій. Здійснено аналіз таких лінгводидактичних категорій, як-от: зміст іншомовної освіти, стратегії навчання, форми і методи організації вивчення іноземних мов. Особливу увагу приділено проблемі формування навчальних стратегій як засобу реалізації неперервної іншомовної освіти, проаналізовано низку існуючих класифікацій стратегій у зарубіжному і вітчизняному освітньому просторі та запропоновано шляхи їх технологізації. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій розглядається як основний фактор формування позитивної мотивації та створення ситуації успіху в процесі формування навчальних стратегій, де основними чинниками вважаємо персоналізацію, довіру, доступність, гнучкість, продуктивність й інтерактивність. Окреслено низку ефективних методів навчання іноземних мов з використанням різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій, які мають на меті формування сприятливого навчального середовища, підвищення мотиваційного потенціалу іншомовної освіти, активізацію самостійної роботи студентів, розвиток їх критичного мислення шляхом конструювання змісту освіти, що передбачає усвідомлений відбір, опрацювання та засвоєння навчальної інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Fedchyshyn, N. O., H. I. Klishch, N. I. Yelahina, and T. I. Horpinich. "ІНШОМОВНА ГРАМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ У КОНТЕКСТІ ВІРТУАЛЬНО-НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 114–21. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10351.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням у студентів-медиків. Розкрито практичний аспект формування граматичних навичок та вмінь (граматичної компетентності, повторення вивченого матеріалу) шляхом використання на заняттях з іноземної мови віртуальних програм. Розглянуто загальні науково-методичні підходи до використання віртуальних веб-орієнтованих освітніх середовищ для вивчення іноземної мови професійного спрямування студентами-медиками у вищих медичних навчальних закладах. Представлено віртуальну інформаційну модель з німецької мови за професійним спрямуванням «Augenerkrankungen» та доведено ефективність використання віртуальних навчальних програм загалом. Розвиток граматичної компетентності студентів-медиків шляхом використання віртуальної програми сприяє не лише якісному урізноманітненню та інтенсифікації освітнього процесу, але й значному підвищенню рівня знань та іншомовно-комунікативної компетентності студентів. Тому впровадження ІТ-технологій у навчальний процес вимагає розробки відповідної науково-методичної бази, інструментальних засобів і систем комп’ютерного навчання та контролю знань, системної та раціональної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні програми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Краснова, Н. В., Г. С. Бабак, and Г. М. Сорокіна. "ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МВС." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 190–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-28.

Full text

Abstract:

У статті розглядається оптимізація системи навчання іноземної мови курсантів закладів вищої освіти МВС. Вимоги сучасного світу спонукають нас до перегляду й удосконалення пріоритетів та напрямів професійної підготовки майбутніх офіцерів правозахисних органів і фахівців правової сфери, до формування необхідних навичок, серед яких особливе місце посідає знання іноземної мови. Система іншомовної освіти курсантів побудована на основі теорії управління, що дає змогу оптимізувати навчання іноземної мови у закладах вищої освіти МВС за такими взаємопов'язаними компонентами, як: мета (соціальне замовлення, втілення в нормативних документах); викладач (професійно-особистісні якості, співвіднесені зі структурою педагогічної діяльності); засоби управління (зміст навчання, навчально-методичний комплекс, метод навчання, педагогічне спілкування, критерії контролю); той, що навчається (особистісні характеристики, співвіднесені зі структурою вчення); іншомовна освіченість як результат функціонування системи; контроль і самоконтроль (зворотні зв'язки); зовнішні впливи (вплив середовища). У статті також наголошується на необхідності враховувати специфічні умови навчання у закладах вищої освіти МВС під час організації навчального процесу та викладання іноземної мови. Авторами статті проведено аналіз сучасних досліджень та публікацій щодо питань із вирішення проблем успішності навчання іноземної мови у вищій школі, який відображає неможливість повною мірою реалізувати виховний, освітній і розвиваючий потенціал навчання, якщо діяльність викладачів не націлена на постійний пошук найбільш оптимальних для заданих умов шляхів вирішення педагогічних завдань, та визначено актуальність дослідницьких завдань, які вимагають суттєвих змін в освітній системі. З’ясовано, що зміна пріоритетів із пасивного володіння мовою (читання) на активне, з розвитком усіх видів мовленнєвої діяльності, вимагає зміни системи навчання, а не окремих різнопланових заходів; відсутні педагогічні дослідження, де в межах системного цілісного підходу розглядалася би проблема оптимізації навчання іноземної мови; не досліджена повною мірою специфіка навчання іноземних мов у закладах вищої освіти МВС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Лобачова, І. М. "МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАТЕКСТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-29.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню мотиваційного аспекту використання медіатексту під час навчання англійської мови майбутніх фахівців із початкової освіти. З’ясовано функціонування поняття «медіатекст» у науково-методичній літературі. Визначено домінантні ознаки медіатексту як навчального ресурсу. Окреслено практичну лінгвометодичну цінність медіатексту під час навчання іноземної мови. Особливу увагу звернено на те, що в інформаційному суспільстві XXI ст. медіатексти є найбільш поширеною формою існування сучасної мови. Робота з медіатекстами дає можливість говорити про формування медіаграмотності особистості, що володіє культурою спілкування з медіа, творчими, комунікативними здібностями, критичним мисленням, уміннями повноцінного сприйняття, інтерпретації та аналізу таких ресурсів. Окрім того, відзначено поширеність, доступність, практичність і велику кількість різножанрових медіатекстів у сучасному цифровому освітньому середовищі. Акцент зроблено і на тематичне розмаїття медіатекстів, безліч матеріалів, присвячених актуальним подіям сьогодення: економіці, політиці, науці й освіті, культурі та спорту, що становить інтерес для студентів і мотивує їх до іншомовної комунікації для обговорення запропонованих тем. Визначено, що іншомовний медіатекст – це джерело широкого кола національно-культурних мовних одиниць, що становлять особливу цінність для вивчення іноземної мови в контексті міжкультурної взаємодії: фразеологізмів, прислів’їв, національно-культурних стереотипів, ідіом, стилістичних фігур; звернення до прецедентних феноменів як одиниць когнітивної бази, що також сприяє взаєморозумінню під час міжкультурної комунікації. Медіатекст є важливим засобом для вирішення широкого спектру комунікативних і власне мовних методичних завдань. Використання медіатекстів під час навчання іноземної мови майбутніх фахівців із початкової освіти у виші сприяє заохоченню студентів до вивчення мови, бо такий медіаресурс являє собою цікавий («живий») мовний матеріал і привносять мотиваційний аспект в освітній процес, що відбувається через сприймання медіатексту як джерела лінгвістичного і навчального матеріалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Чернявський, Богдан. "Формування іншомовної компетентності майбутніх економістів: зарубіжний досвід." Педагогіка і психологія професійної освіти, no. 1 (August 8, 2019): 215–21. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.22.

Full text

Abstract:

У статті розглядається зарубіжний досвід формування іноземної мови для майбутніх економістів. Такі європейські країни, як Великобританія, Німеччина, Фінляндія, Естонія, Італія, були взяті для розгляду зарубіжного досвіду формування іноземної мови для майбутніх економістів. Проте кожна національна система освіти має свої акценти та особливості. Таким чином, в різних країнах метою навчання є: професійне формування іноземної мови майбутнього економіста, який реалізує принцип вивчення іноземної мови для професійної орієнтації (Великобританія, Німеччина, Фінляндія, Естонія), виховання майбутнього фахівця, для якого іноземна мова є засобом спілкування в інтегрованому освітньому середовищі (Фінляндія), орієнтація на практичну діяльність і постійне поліпшення своїх професійних якостей (Італія). Проведені дослідження свідчать про широку мінливість системи формування іноземної мови для майбутніх економістів у сучасному світі відповідно до динамічності її розвитку. Безумовно, такий міжнародний досвід є цінним ресурсом для розвитку та насичення нових ідей для вітчизняної практики формування іноземної мови для майбутніх економістів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Васільєва, П. А. "ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-03.

Full text

Abstract:

В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

S.S., Popadiuk, and Skurativska M.O. "VIRTUAL LEARNING ENVIRONMENT IN THE FOREIGN LANGUAGE TRAINING SYSTEM AT A MODERN HIGHER EDUCATION INSTITUTION." Pedagogical sciences, no. 87 (September 26, 2019): 198–203. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-87-36.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Шаргун Т. О. and Поцелуйко А. Б. "ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 242–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.282.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена одній з актуальних тем підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту – вивченню лінгвогуманітарних дисциплін, набуттю професійно спрямованої іншомовної компетентності. Розкривається сутність таких понять, як: стратегія навчання іноземних мов, комунікативна компетентність, особистісно орієнтований (особистісно розвиваючий) підхід в освіті, який передбачає навчально-професійний процес, де суб'єкту надається можливість реалізувати себе як особистість. Основна увага зосереджується на тому, що комунікативні вміння повинні розглядатись як важливий компонент структури професійної компетентності інженера будь-якого профілю, зокрема залізничного. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується значення гуманістичного аспекту освітнього процесу, оскільки жорстке конкурентне середовище потенційно містить у собі загрозу дегуманізації, то надзвичайно важливим є ставити акцент на проблемі особистісного розвитку студента. Висвітлюється значення та роль євроінтеграційного процесу. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначають основні напрями професійної підготовки фахівців на початку ХХІ століття, що передбачає досягнення студентами технічного закладу освіти достатнього рівня іншомовної комунікативної компетенції у професійній сфері спілкування.Встановлено, що завдання формування лінгвогуманітарної культури у студентів передбачає: вивчення загальнотеоретичних основ культурного розвитку особистості студента і підготовку його до виконання ролі суб'єкта діалогу культур, з чого випливає визначення стратегії лінгвістичної освіти з урахуванням соціокультурного контексту вивчення іноземних мов і його ціннісно-орієнтаційного змісту. Особливу роль відіграє відбір культурознавчого матеріалу для заданих навчальних цілей, його дидактичне структурування та наукова розробка технологій реалізації для конкретних дидактичних контекстів (при ґрунтовному аналізі навчальної іншомовної літератури на предмет її придатності або адаптованості в заданих умовах).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Приходько, Альона, Оксана Резван, Наталія Волкова, and Станіслав Толмачов. "Використання технологічного інструменту Web 2.0 - навчального блогу у системі викладання іноземної мови." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 105–17. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3779.

Full text

Abstract:

У цьому документі обговорюється використання засобу технології Web 2.0 - навчального блогу - у системі викладання іноземних мов для підвищення ефективності викладання і оптимізації роботи студентів. Автори описують зміст, характеристики та дидактичні властивості навчального блогу як альтернативного чи допоміжного освітнього середовища, визначити його методичні цілі та перелічити ряд переваг цього підходу порівняно зі звичайною моделлю навчання. Ефективність вищезгаданого інструменту технологій Web 2.0 підтверджено експериментом, який показав, що навчальний блог, інтегрований у систему викладання іноземної мови, сприяв оптимізації процесу викладання та навчання, розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів і тим самим дозволило їм набути не лише комунікативних, але й технологічних навичок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ІСЛАМОВА, Олександра. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 99–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.979.

Full text

Abstract:

Сьогодні змінюється уявлення про те, яким повинен бути сучасний викладач, якими компетентностями має володіти. Сучасна освіта зорієнтована на “вільний розвиток”, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів. Сучасна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників має бути зорієнтована на перспективи міжнародної співпраці, забезпечення мобільності як викладацького, так і курсантського складу в межах освітньо-наукового простору. Особлива увага зосереджена на дослідженнях напрямів і методів навчання, їх удосконалення і впровадження у навчальний процес прикордонної академії. Одним із таких напрямів, особливо в періоди надзвичайних ситуацій (пандемія COVID-19, воєнний стан), є впровадження технології дистанційного навчання для курсантів прикордонної академії. Позитивний вплив на рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах обмеженої кількості аудиторного навчального часу має організація їх іншомовної підготовки засобами дистанційного навчання. Сучасні програми дистанційного навчання – комплекс синхронних та асинхронних технологій, усі суб’єкти технологічної взаємодії яких активні одночасно або в різний час і співпрацюють за допомогою мережі Інтернет. Елементи та ресурси дистанційного курсу інформаційного середовища Moodle, платформи Google Meet і Zoom надають абсолютні можливості викладачам для формування інформаційно-якісних, динамічних, логічно структурованих практичних занять, проведення модульних робіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

РУСНАК, І. С., and М. С. ВАСИЛИК. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ІНШОМОВНІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 164–70. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.24.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність використання технологічного підходу в навчанні англійської мови магістрів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України. Констатовано, що їх підготовка здійснюється за двома рівнями вищої освіти – бакалаврським (першим) і магістерським (другим) – в умовах модернізації освітньої галузі, перебудови її структури та змісту, вдосконалення діючих програм, підготовки нових навчальних курсів, використання сучасних механізмів визначення якості освіти в контексті інтеграції в Європейський освітній простір. Формування спеціальних фахових компетенцій забезпечує вивчення нормативних навчальних дисциплін («Практичний курс іноземної (англійської) мови», «Ділова англійська мова», «Методика викладання іноземної мови у середній та вищій школі», «Друга іноземна мова» тощо) і дисциплін вільного вибору здобувачів освіти («Теорія та історія мовознавства», «Основи германістики» тощо). Встановлено, що до найбільш ефективних технологічних підходів у навчанні англійської мови належать застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft Power Point, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Висвітлено алгоритм використання комунікативно орієнтованого комплексу мультимедійних технологій в навчанні навичок говоріння. З’ясовано, що до основних видів роботи, які сприяють навчанню англійської мови та розвитку мовлення, належать: дискусія, рольова гра, відтворення недостатньої інформації, завершення розповіді, доповідь, розповідь за малюнком (малюнками). З’ясовано, що сучасний викладач в освітньому процесі виступає організатором самостійної, активної пізнавальної діяльності студентів, їхнім консультантом і помічником у засвоєнні іноземної мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Зеліковська, Олена. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ІТ-СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: СУЧАСНИЙ ВИМІР." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (May 14, 2018): 129–35. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.129-135.

Full text

Abstract:

У статті актуалізується необхідність розв’язання проблеми формування міжкультурної компетентності (МКК) у майбутніх фахівців з напряму підготовки «Комп’ютерні науки» у вищих закладах освіти. За результатами вивчення зарубіжного досвіду з метою виявлення та впровадження релевантних інновацій у систему підготовки фахівців зазначеного профілю з’ясовано, що дане питання є дійсно критичним для проектного менеджменту, де по завершенню навчального закладу працює більшість випускників з ІТ-спеціалізацією. Саме недостатня орієнтація в міжкультурному середовищі та дефіцит підґрунтя для усвідомлення власного культурного походження, тобто такої системи знань, яка дає можливість зрозуміти стратегії своєї та іншої комунікації, є однією з головних причин невдач міжнародних проектів. Аналіз зарубіжного практичного досвіду свідчить про необхідність інтеграції полікультурного компоненту в професійну підготовку ІТ-фахівців. Розкрито роль і значення таких навчальних дисциплін, як «Іноземна мова» і «Іноземна мова професійного спрямування» у формуванні міжкультурної компетентності.Авторкою проаналізовано різні погляди вітчизняних і зарубіжних учених на структуру і зміст міжкультурної компетентності, методологічні підходи, механізми і технології її поетапного формування. Практична значущість дослідження полягає у виокремленні найбільш доцільних методів формування міжкультурної компетентності у майбутніх фахівців з напряму підготовки «Комп’ютерні науки» у вищих закладах освіти: текстового матеріалу для висвітлення ключових проблем МКК, smart-технологій для презентації результатів інтерактивного опитування студентів у вигляді графіків, відеоматеріалів з інтернету для супроводу інтерпретації міжкультурних розбіжностей іншомовної комунікативної поведінки у діловому середовищі з точки зору параметрів національних стилів комунікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

ПАВЛІЩЕВА, Яна, and Тетяна БЕСАРАБ. "АСПЕКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ОБІЗНАНОСТІ У ВИКЛАДАННІ ТА ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 140–46. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.22.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню соціокультурного аспекту в контексті викладання іноземної мови як невідʼємного компоненту набуття комунікативної компетентності. У роботі досліджуються питання мови як соціокультурного феномену, а також способи та шляхи застосування соціокультурних знань у навчальному процесі. За методологічну основу взято наукові розробки провідних вітчизняних та зарубіжних педагогів, представників комунікативного підходу у викладанні іноземної мови. Автор детально вивчає взаємозвʼязок мови, способів комунікації і соціокультурного контексту, наголошуючи на тому, що вивчення мови передбачає набагато ширші знання, ніж оволодіння лексикограматичною базою. У статті стверджується, що вивчення іноземної мови досягає своєї максимальної мети, коли студенти набувають соціолінгвістичної та дискурсивної компетентності, тобто розуміють релевантність вживаної мови соціокультурному контексту її вживання. Оволодіння зазначеними компетентностями означає розуміння культурних та соціолінгвістичних відмінностей мови, що вивчається, здатність долати мовний бар’єр шляхом неупередженого ставлення до цих відмінностей та, найголовніше, застосовувати відповідні соціокультурні коди в ході комунікативного процесу з іншими людьми. Автор зазначає, що ці навички формуються шляхом безперервного процесу вивчення іноземної мови, заглиблення в соціокультурні аспекти, відмінні від рідної мови, що у свою чергу формує мовну свідомість студентів, а також їхню іншомовну соціокультурну ідентичність. Також наголошується на необхідності створення викладачем відповідного інтерактивного середовища в класі, відтворення комунікативного простору наближеного до природного іншомовного середовища не тільки в мовному аспекті, а й у символічному, який складається з культурних символів, соціальних звичаїв та ритуалів. Тому паралельно з викладанням іноземної мови педагоги мають пояснювати студентам особливості соціального устрою та культури, а також контекстів уживання мовних патернів. Автор аналізує різноманітні способи занурення студентів у відповідний соціокультурний контекст, а також види навчальних матеріалів, що можуть бути застосовані з цією метою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

ВОЛОШИНОВ, СЕРГІЙ. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 179–88. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-179-188.

Full text

Abstract:

У статті автор на основі систематизації науково-педагогічних праць, що стосуються професійної підготовки фахівців морської галузі, у пошуку наукової літератури Google Академія та електронних каталогах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського подав його кількісний та якісний аналіз. Докладно вивчено дисертаційні дослідження сучасних українських науковців, зокрема Барсук С.Л., Волошинова С.А., Герганова Л.Д., Доброштан О.О., Козак С.В., Литвиненко І.Ю., Осадчої К.П., Пріміної Н.М., Сокола І.В., Спичак Т.С., Фролової О.О. Так, ґрунтуючись на науковій діяльності, що документально зафіксована в різні часові періоди, було констатоване зростання досліджень щодо професійної підготовки фахівців морської галузі та зокрема судноводіїв. Визначено такі аспекти вивчення проблеми професійної підготовки фахівців морської галузі в науково-педагогічній теорії: формування іншомовної компетентності (С.Л. Барсук, С.В. Козак, І.Ю. Литвиненко, Н.М. Пріміна), формування професійної компетентності (Л.Д. Герганов, І.В. Сокол), алгоритмічна підготовка (С.А. Волошинов), навчання математики (Т.С. Спичак, О.О. Доброштан), формування соціокультурної компетенції (О.О. Фролова), підготовка до професійно-орієнтованого спілкування (В.Б. Смелікова). У статті зазначається, що дисертаційні дослідження аспектів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів зумовлені вимогами міжнародних документах морської галузі, особливостями професійної діяльності в мультинаціональному середовищі та зростанням конкуренції на світовому ринку праці. У дослідженні також наголошується, що формування ж професійної компетентності фахівців морського флоту теоретично та експериментально перевіряється структурними моделями в процесі вивчення фахових дисциплін т а на виробництві. Зазначається, що вивчення математики майбутніми морськими спеціалістами має бути побудовано на моделі методичної системи реалізації міжпредметних зв'язків. Подальші пошуки вбачаються в здійсненні аналізу практичного досвіду професійної підготовки фахівців морської галузі в Україні. Ключові слова: фахівці морської галузі, професійна підготовка, педагогічна теорія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

ШЕВЧУК, А. О. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ВМІНЬ ІНШОМОВНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ СЕРВІСА «ТВІТТЕР»." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 162–67. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.24.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено основні теоретичні засади використання сервісу Твіттер в якості додаткового інструменту розвитку вмінь іншомовного писемного мовлення студентів, проаналізовано сучасну літературу щодо викорис- тання сервісу Твіттер в освіті, а також обґрунтовано додаткові можливості для навчання студентів іншомовно- го писемного мовлення. Мета роботи – доведення, що сервіс Твіттер є ефективним інструментом для навчан- ня іншомовного писемного мовлення студентів. Проаналізовано структуру сервісу Твіттер, а також окреслено його переваги для навчання іншомовного писемного мовлення. Розглянуто суть поняття «мікроблог» у поглядах науковців і висвітлено його особливості для навчання іншомовного писемного мовлення. Виявлено дидактичні властивості та відповідні методичні функції сервісу Твіттер, а саме інтерактивність, лаконічність, чітка спрямо- ваність на адресата, лінійність, контекстуальність, дослідницький потенціал, гіпертекстова структура. Визначено номенклатуру вмінь писемного мовлення, що розвиваються на основі сервісу «Твіттер». Розроблено покроковий алгоритм розвитку вмінь писемного мовлення студентів на основі сервісу Твіттер, який містить організаційний, підготовчий, процесуальний та оціночний етапи. Наведено приклади практичних завдань із використанням серві- су Твіттер. Ці завдання можна запропонувати студентам для використання як на заняттях, так і для індивідуальної роботи. Використання сервісу Твіттер не може замінити традиційні методи навчання, але може створити нове середовище та можливості під час розвитку умінь іншомовного писемного мовлення студентів. Сервіс Твіттер став важливим освітнім інструментом, який можна успішно використовувати під час навчання іноземної мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

ВИСПІНСЬКА, Наталія. "РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ ІЗ РАС НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 84–92. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.13.

Full text

Abstract:

Сьогодні в Україні особливої актуальності набуває проблема підготовки вчителів іноземної мови, здатних працювати в умовах інклюзивного навчального середовища. Це пов’язано зі зростаючою кількістю учнів з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти, серед яких домінують розлади аутистичного спектру. Відповідно до Концепції Нової української школи, початкова освіта передбачає розвиток умінь усіх учнів, без винятку, комунікувати, взаємодіяти з іншими усно, письмово та в режимі «онлайн», використовуючи іноземну мову, аналізувати й засвоювати інформацію для розв’язання різних проблем, опановувати нові знання і види діяльності тощо. Тому сучасні педагоги перебувають у постійних пошуках ефективних методів навчання. Згідно з Державним стандартом про початкову освіту, цьому сприятиме розвиток креативного мислення. Зокрема, на уроках іноземної мови необхідно розвивати вміння школярів мислити і творити, застосовуючи фонетичні, лексичні, граматичні навички, задля ведення іншомовної комунікації, закріпленню раніше вивченого матеріалу, розширенню словникового запасу. Аналіз навчально-методичної літератури свідчить, що діти з розладами аутистичного спектру здатні до креативності. Проте вчителям слід брати до уваги специфіку їхніх когнітивних процесів, зосереджуватися на здібностях і талантах кожної окремої дитини, на їхніх сильних сторонах. Мета статті − розкрити особливості розвитку креативного мислення на уроках іноземної мови у дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Нами використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел із метою визначення теоретичних основ означеної проблеми. З’ясовано суть поняття «креативне мислення», його особливості в дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру та його вплив на формування іншомовної комунікативної компетентності. Наведено приклади вправ, які сприяють розвитку креативного мислення та формуванню комунікативних умінь на уроках іноземної мови в умовах інклюзивного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

ГРОМОВ, Євген. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ BLENDED LEARNING В ІНШОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ДОСВІД ПОЛЬЩІ ТА ЧЕХІЇ)." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 65–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.399.

Full text

Abstract:

У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Гребенюк, Леся. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЯХ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ І БЕЗПЕКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 94–110. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.34.

Full text

Abstract:

Дослідження проводилися на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” у період з 2015 до 2019 року. У дослідженні брали участь курсанти 2–5-го курсів тактичного рівня підготовки. Загальний обсяг вибірки курсантів дорівнював 336 (14 груп, з них 7 – контрольних та 7 – експериментальних; N + М = 336).Для перевірки ефективності структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів Збройних Сил України до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки ми враховували наступні показники: мотивація, емоційна стійкість та витримка, толерантність діалогу, активність, знання лексики та термінології, використання мови для розв’язання ситуативних завдань.Емоційна стійкість та витривалість із 168 курсантів експериментальної групи склала достатній рівень 98 осіб (58,33 %), в контрольній групі – 46 курсантів (38,1 %), частковий рівень в експериментальній групі становить 70 осіб (41,67 %), а у контрольній – 54 (32,14 %), початковий рівень у експериментальній групі відсутній, у контрольній – 50 курсантів (29,76 %). Очевидним є позитивний результат від впровадження експериментальної структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.Важливу роль при формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки відіграє іншомовна компетентність для виконання своїх соціально значимих професійних обов’язків в умовах перебування в англомовному середовищі для професійного спілкування з іншомовними колегами для виконання сумісних міжнародних завдань. І тут важливо сформувати у курсантів не репродуктивне мислення, а проблемно-творче, ефективність якого і забезпечується розробленою нами моделлю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Хамська, Н. Б., and А. Ю. Киналь. "МОЖЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 245–54. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-245-254.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано актуальність проблематики формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі їх професійної підготовки. Проаналізовано можливості педагогічних дисциплін у формуванні інформаційної компетентності майбутніх фахівців. Описано практичні форми роботи зі студентами під час навчальних занять з дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Методика виховної роботи». Висвітлено шляхи підвищення мотивації до навчання, організації самостійної роботи студентів, застосування практико-зорієнтованого та інтегрованого навчання у професійній підготовці майбутніх педагогів. Проілюстровано взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя у формуванні його інформаційної компетентності. На конкретних прикладах продемонстровано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових та електронних засобів навчання: інтерактивних практико-зорієнтованих завдань, дискусій, моделювання та розробки фрагментів уроків, виконання творчих завдань. Визначено перелік умінь і навичок, необхідних для діяльності майбутнього учителя в інформаційному просторі, які студенти можуть набути у процесі вивчення педагогічних дисциплін: пошук, аналіз, обробка інформації; створення власного інформаційного продукту; можливості використання цифрового та електронного обладнання для обробки фото, відео- та аудіо- навчальних матеріалів; особливості застосування доступу до автентичних матеріалів з метою формування соціокультурної та іншомовної комунікативної компетентностей (енциклопедій, підручників, онлайн баз даних); діяльність майбутнього вчителя у різних інформаційних середовищах та операційних системах; використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації освітнього процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Наконечний, Володимир Михайлович. "НА ЗАХИСТІ ЗАКОРДОННОГО РУСИНСТВА: КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ЧАСОПИСУ «ЛЕМКІВЩИНА»." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 8 (December 21, 2021): 224–37. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249053.

Full text

Abstract:

Мета статті – дослідити особливості редакційної політики журналу «Лемківщина» у галузі культурної дипломатії протягом 1979–1990 рр. Завданнями розвідки є реконструювати діяльність редакторів і видавців журналу «Лемківщина» у галузі культурної дипломатії. Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Особливо значущими були методика джерелознавчого аналізу (на етапі збору та критики емпіричного матеріалу), а також компаративний і типологічний методи (на реконструктивному та наративному етапах). Наукова новизна статті полягає в спробі цілісного осмислення феномену культурної дипломатії, котру реалізовували редактори «Лемківщини». У підсумку проведеного дослідження було відзначено багатоаспектність і чималу ефективність політики культурної дипломатії, котру практикували видавці та редактори журналу «Лемківщина». Вона була спрямована на одночасну реалізацію трьох ключових функцій: комунікативно-інформаційної (передбачала координацію русинських громадсько-культурних ініціатив), науково-популяризаційної (фокусувалася на промоції в мультикультурному західному світі русинської історії, духовної та матеріальної культури) та іміджево-безпекової (зосереджувалася на захисті від медійних атак комуністичної пропаганди цінностей етнічної унікальності русинів та їхній пов’язаності з соборним українством). Успішності реалізації згаданих функцій сприяла добре продумана редакційна політика «Лемківщини», спрямована на розширення кола іншомовних читачів шляхом збільшення англомовного контенту часопису. Усе це спричинилося до дедалі більшої впізнаваності лемківської культури та її носіїв у глобалізованому мультикультурному західному світі, як і утвердило в очах представників експертного середовища переконання про єдність русинства з українством.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Нікітіна, Наталія. "ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ДИГІТАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА НА ВИЩУ ЛІНГВІСТИЧНУ ОСВІТУ ТА НАВЧАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БАГАТОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 15 (October 21, 2021): 133–41. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242965.

Full text

Abstract:

У статті досліджується вплив дигіталізації суспільства на лінгвістичну освіту та визначається освітній потенціал цифрових технологій у багатомовній підготовці студентів закладів вищої освіти. Надзвичайно важливі для держави роль та місце дигіталізації освіти в багатомовному середовищі посилюються націоналізацією країни з метою концептуалізації національних інтересів країни. Різні аспекти впровадження дигіталізації в освітній простір стали предметом вивчення іноземних (С. Бассетт, Ч. Гір, Г. Грібер, М. Деузе, Г. Грібер та Р. Мартін, Л. Ванович, Дж. Стоммель, М. Хенд) та вітчизняних (В. Биков, Д. Галкін, М. Жалдак, М. Лещенко, П. Матюшко, О. Овчарук, В. Ребрина, О. Стрижак, М. Шишкіна, А. Яцишин) вчених. Однак, незважаючи на зацікавленість наукового співтовариства, питання впровадження цифрових технологій в сучасний освітній простір для реалізації ключових компетенцій, зокрема, майбутніх учителів іноземних мов, все ще потребують більш детального вивчення. Метою статті є вивчення ключових напрямків впливу дигіталізації суспільства на вищу лінгвістичну освіту та визначення освітнього потенціалу цифрових технологій у багатомовній підготовці студентів університету. Автор доводить, що використання інноваційних освітніх технологій сприяє вдосконаленню системи моніторингу та оцінювання студентів, індивідуалізації навчального процесу та формуванню вільного доступу до численних електронних ресурсів. Аналіз сучасних педагогічних студій та документальної бази дозволив констатувати, що використання цифрових технологій у багатомовній підготовці студентів закладів вищої освіти забезпечує ефективне формування іншомовних комунікативних компетенцій; передбачає використання сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій; дає можливість постійного зворотного зв’язку для студентів. Дигіталізація робить навчальний процес більш персоналізованим, доступним та гнучким. Це, у свою чергу, створює комфортні умови для самостійного навчання, ефективного розвитку та кар’єрного зростання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Гапон, Леся. "ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ ЯРОСЛАВА-БОГДАНА РУДНИЦЬКОГО В КАНАДІ ЯК ФЕНОМЕН ДОБИ ІДЕОЛОГІЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-9.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано праці Я. Рудницького канадського періоду (1949–1995 рр.) – доби ідеологічного протистояння радянської та західної систем – з метою виявлення впливу наукової позиції вченого діаспори на розвиток окремих галузей сучасної української лінгвістики. Стисло схарактеризовано наукову діяльність Я. Рудницького в Канаді, висвітлено погляди мовознавця на роль славістів діаспори в період тоталітарного тиску на україністику в СРСР. Продемонстровано вагому роль ученого в боротьбі за збереження правописних норм харківського правопису як у середовищі емігрантів, так і в материковій Україні. Наведено факти особистої участі Я. Рудницького в наукових дискусіях та громадсько-політичних акціях стосовно необхідності повернення в українську абетку літери “ґ”, відновлення окремих відмінкових форм та транслітерації іншомовних запозичень. Доведено стійку позицію Я. Рудницького щодо підтримки української наукової термінолексики, утвореної на базі питомих слів за українськими дериваційними моделями. Значну увагу приділено соціолінгвістичному напряму канадських мовознавчих студій автора стосовно умов розвитку української мови в УРСР. Окреслено ключові аспекти концепції “лінґвіциду”(мововбивства), автором якої є Я. Рудницький, висвітлено основні “лінґвіцидні” фактори, наголошено на важливості використання вченим можливостей демократичної системи Заходу в процесі виборювання права української мови на самостійний розвиток і державний захист. У дослідженні використано біографічний метод, метод аналізу лінгвістичної літератури, зіставний та актуалізаційний методи. Погляди автора подані в порівнянні із висновками сучасних українських дослідників. Опис лінгвістичних процесів стосовно особливостей становлення і розвитку української соціолінгвістики, наукової термінології та правописних норм відтворено з урахуванням впливу на них історичних та соціокультурних чинників доби ідеологічного протистояння радянської та західної систем із проєкцією на сьогодення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Чайка, О. І. "ПРОЄКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 358–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-358-370.

Full text

Abstract:

У статті розкриваються теоретичні основи проєктування процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, в основу якого покладено науковий метод моделювання; обґрунтовано технологію виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, складовими якої є структурно, змістовно та функціонально пов’язані між собою усі компоненти полікультурності особистості: лінгвокультурологічні знання; полілінгвальна мовна свідомість; інтерсоціальні цінності; соціокультурна толерантність по відношенню до представників іншої культури; емоційна саморегуляція; міжкультурна комунікативна компетентність; культуротворча діяльність. Теоретично обґрунтована структурно-змістовна модель процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов має такі блоки: цільовий, представлений соціальним замовленням, метою і завданнями; концептуальний, представлений науковими підходами, закономірностями і принципами; змістовно-технологічний, представлений змістом освітнього процесу, формами, методами, технологіями, етапами та засобами; критеріально-результативний, що містить компоненти, критерії, показники та рівні сформованості. Структура полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов представлена когнітивним, аксіологічним, комунікативним, саморегуляційним та культуротворчим компонентами та відповідними критеріями з показниками: світоглядно-пізнавальний (система лінгвокультурологічних знань; полілінгвальна свідомість; рівень володіння рідною та іноземними мовами); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій; толерантність як прийняття цінностей іншої людини, іншої культури; налаштованість на діалог і співпрацю; емоційна саморегуляція в процесі міжкультурної комунікації); мотиваційно-комунікативний (позитивна мотивація до полікультурного розвитку; здатність до міжкультурного спілкування; уміння обирати стиль мовної поведінки в полілінгвальному середовищі; діяльнісно-рефлексивний (здатність до використання технологій полікультурного виховання; здатність до професійної та особистої рефлексії, прагнення до самоосвіти, прагнення до професійного мовленнєвого та культурного саморозвитку); мовно-естетичний (сформованість естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної та світової культури, художньо-естетична толерантність; уміння аналізувати художньо-естетичні цінності, дати художньо-естетичну оцінку літературним іншомовним текстам). На основі визначених критеріїв та аналізу наукових підходів схарактеризовано три рівні полікультурної вихованості майбутніх викладачів іноземних мов: високий (креативний), середній (репродуктивний), низький (адаптивний).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ДМИТРЕНКО, Н. С., О. М. СТОЛЯРЧУК, and М. А. ФЕДОРЕЦЬ. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 207–13. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.29.

Full text

Abstract:

У рамках нової парадигми системи освіти України визначено, що основним завданням діяльності суб’єктів освітнього процесу є формування ключових і предметних компетентностей школярів. Сучасні фахівці освіти повинні мати у своєму інструментарії компетентнісно орієнтовані технології, засоби й методи їх використання, спрямовані на вироблення життєво важливих умінь і навичок. Стаття присвячена викладенню одного з актуальних питань організації освітнього процесу початкової школи України, а саме особливостей формування комунікативної компетентності учнів на уроках мовно-літературної освітньої галузі (навчання грамоти (1 клас), української мови й літературного читання (2–4 класи), іноземної мови (1–4 класи)) в умовах дистанційного навчання через пандемію коронавірусу. У роботі здійснено аналіз та узагальнення практичного досвіду вчителів початкової освіти щодо формування ключових і предметних компетентностей учасників освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, з одного боку, і створення мобільного освітнього середовища в умовах карантинних обмежень, з іншого боку. Запропоновано розробки методичного інструментарію для забезпечення ефективного навчання учнів початкових класів на уроках мовно-літературної освітньої галузі в цілому, і комунікативних (рідномовної та іншомовної) компетентностей зокрема. У статті представлено перелік цифрових ресурсів, сучасних педагогічних технологій, методів, засобів навчання та оцінювання, особливості планування та проведення онлайн-уроків, які уможливлюють ефективність організації освітнього процесу в умовах пандемії. Авторами особливо акцентовано на кардинальній зміні діяльності педагогів і школярів, зумовлену активним використанням цифрових ресурсів та інноваційних освітніх технологій в умовах дистанційного навчання. У режимі офлайн спосіб навчання, передачі знань і набуття життєво необхідних умінь і навичок є планованим і керованим учителем безпосередньо, і від нього залежать результати успішності учнів. У режимі онлайн першочергової важливості набуває роль учня, адже тут переважає самостійність, автономія, саморегуляція освітньої діяльності. Учитель, навчаючи предметів мовно-літературної галузі, виконує функції наставника-консультанта, тьютора, координатора пізнавальної діяльності, а учні стають активними учасниками динамічного процесу навчання, що забезпечує продуктивну імплементацію впровадження комунікативно-діяльнісного підходу до опанування предметних знань та умінь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

N.V., Hahina, and Los O.V. "FOREIGN LANGUAGE TEACHING IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTING THE CONCEPT OF LIFELONG EDUCATION IN UKRAINE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-10.

Full text

Abstract:

The article discusses the role of a foreign language in the context of the realisation of the concept of lifelong education in Ukraine. The authors emphasize the importance of learning English as a foreign language which provides the opportunity for academic mobility, successful employment, competitiveness in the labour market and self-actualisation in any professional field, which in the long run will have a positive impact on social and economic development of the country. Nowadays a foreign language, English in particular, is considered not only as a discipline, but also a means of intercultural communication, an important tool of personal interaction in all spheres of human life. Therefore, learning English becomes an important component of lifelong education. According to the authors, the effectiveness of lifelong education depends on a number of factors, namely the compliance of knowledge and skills with professional and personal needs, the degree of active involvement of students in learning, productive feedback of participants in the educational process, implementation of the principle of continuity in education, sustained motivation, academic achievements. Since the leading role in the implementation of the concept of lifelong education belongs to the state, the authors consider it necessary to create the following conditions: to encourage foreign language training at all levels of the education system and provide favourable environment for learning a foreign language; to improve the regulatory framework for lifelong education; to ensure the continuity of educational standards and programmes; to involve employers, international organizations and other stakeholders in the process of training, including the development of curricula, standards, assessment of quality of education; to provide flexible, variable, student-centred programmes and their compliance with current labour market needs; to create new forms of organisation of educational activity; to introduce effective multifunctional distance learning platforms widely; to support foreign language training courses for employed and unemployed population; to integrate international teaching experience, modern pedagogical technologies; to enhance teacher training and professional development.Key words: lifelong education, foreign language teaching, motivation, continuity of education, professional training. Стаття присвячена дослідженню ролі іноземної мови в контексті реалізації концепції неперервної освіти в Україні. Автори наголошують на важливості вивчення іноземної мови, яка забезпечує можли-вість академічної мобільності, успішного працевлаштування, конкурентоспроможності на ринку праці та самореалізації в будь-якій професійній діяльності, що в перспективі матиме позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни. У сучасних умовах іноземна мова, зокрема англійська, сприймається не тільки як навчальна дисципліна, а і як засіб міжкультурної комунікації, важливий інстру-мент спілкування в усіх сферах життєдіяльності людини. Тож навчання іноземної мови стає вагомим складником неперервної освіти. На думку авторів, ефективність системи неперервної освіти залежить від низки чинників, а саме відповідності знань і вмінь професійним та особистим потребам, ступеня активного залучення студентів у навчальний процес, забезпечення продуктивного зворотного зв’язку учасників освітнього процесу, реалізації принципу наступності в освіті, наявності стійкої мотивації, досягнення успіхів у навчанні. Оскільки провідна роль у реалізації концепції неперервної освіти належить державі, автори вважають необхідним створення таких умов: посилення іншомовної підготовки на всіх рівнях освіти й забезпечення загальнодоступного освітнього середовища для вивчення іноземної мови; удосконалення нормативно-правової бази неперервної освіти; наступність освітніх стандартів і програм; залучення роботодавців, міжнародних організацій та інших стейкхолдерів на всіх етапах професійної підготовки майбутніх фахівців, від дидактичної участі в розробці програм і стандартів до оцінювання якості освіти; забезпечення гнучкості, варіативності, студентоцентрованості освітніх програм і їх відповідності сучасним потребам ринку праці; створення нових форм організації навчаль-ної діяльності; широке впровадження в освітній процес ефективних мультифункціональних платформ дистанційного навчання; організація навчальних курсів, зокрема іноземних мов, для активного працездатного та безробітного населення; залучення зарубіжного педагогічного досвіду, сучасних освітніх технологій; посилення підготовки та якісне підвищення кваліфікації педагогічних працівників.Ключові слова: неперервна освіта, навчання іноземної мови, мотивація, наступність освіти, професійна підготовка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Ільченко, Ольга Ігорівна, and Тетяна Володимирівна Козицька. "Застосування мультимедійних технологій як допоміжний фактор впровадження проблемного навчання у вищих навчальних закладах." Theory and methods of e-learning 4 (February 28, 2014): 109–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.378.

Full text

Abstract:

Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами у всіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності і технології, нові стилі життя вимагає нових, сучасних освітніх підходів, які б зберегли кращі надбання та підготували б людину, майбутнього фахівця до роботи, творчості, до реалізації особистості в суспільстві.Знання, вміння, які молодь набуває, навчаючись у вищому навчальному закладі є беззаперечно важливими, але поряд з цим є актуальним поняття компетентності. На думку багатьох міжнародних експертів, компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника вищого навчального закладу до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства [1].Уже декілька років європейське освітнє співтовариство існує під знаком Болонського процесу, суть якого полягає в формуванні в перспективі загальноєвропейської системи вищої освіти [2; 3].Сучасна освіта знову трансформується. Почався перехід від «індустріального століття» до «гнучких виробничих технологій», «виробництва на замовлення», стало звичним вести мову про індивідуалізацію навчання, гнучкі освітні траєкторії. Реалізація таких моделей вимагає якісно нового підходу до створення і використання навчальних матеріалів. Потрібні не просто курси, а модулі інформації, за допомогою яких педагог може будувати потрібні йому блоки відповідно до потреб навчального процесу «тут і зараз» [4].Саме тому мультимедійні технології є на сьогодні найбільш перспективним напрямком використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Однак, на наш погляд, упровадження їх в освітній процес повинно стати допоміжним фактором для реалізації та подальшого розвитку проблемного навчання.Термін «проблема» в перекладі з грецької означає «завдання, ускладнення». За словником іншомовних слів, проблема – «складне теоретичне або практичне запитання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження» [5].І. Я. Лернер визначає основну концепцію проблемного навчання: «Проблемне навчання полягає в тому, що в процесі творчого вирішення учнями проблем і проблемних завдань у певній системі відбувається творче засвоєння знань і умінь, оволодіння досвідом творчої діяльності, формування суспільної активності високорозвиненої, свідомої особистості» [6].Одне із найповніших, на нашу думку, визначень проблемного навчання наводить Г. К. Селевко [7]: це така організація навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості учнів під керівництвом вчителя проблемних ситуацій і організацію активної самостійної діяльності їх розв’язання, в результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями, уміннями й навичками та розвиток розумових здібностей. Проблемне навчання базується на створенні особливого виду мотивації – проблемної, тому потребує адекватного конструювання дидактичного змісту навчального матеріалу у вигляді ланцюга проблемних ситуацій.Проблемні методи передбачають активну пізнавальну діяльність учнів, яка полягає в пошуку та вирішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами і явищами їх суть та закономірності.Проблема в навчанні – це пізнавана трудність, для подолання якої студенти мають здобути нові знання або докласти інтелектуальних зусиль. Коли ще не існує наукового розв’язання проблеми, вона має об’єктивний характер [8].Крім того, у навчанні самих студентів також потрібно впроваджувати мультимедійні технології, які допоможуть зробити навчальний матеріал більш насиченим, наочним, яскравим і доступним.У «Енциклопедії освіти» вказано, що мультимедійні засоби навчання – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Відповідно, технології, які дають можливість за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називають мультимедійними [10].О. П. Пінчук мультимедійною технологією вважає технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей [11]. Підґрунтям запровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедійних засобів – гармонійне інтегрування різних видів інформації.З появою нових засобів навчання на базі нових комп’ютерних технологій навчальний процес став більш різноманітним і багатовимірним. На сьогодні мультимедійні технології є одними з найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій, які дають змогу створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами. Розвиток мультимедійних засобів в інформаційному суспільстві справедливо порівнюють за значущістю з появою кіно в індустріальному суспільстві [10].Враховуючи всі відомі переваги проблемного та мультимедійного навчання, викладачі кафедр біології і гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця постійно перебувають у творчому науково-педагогічному пошуку. Протягом кількох років основний наголос у педагогічному процесі ставиться на запровадженні та удосконаленні сучасних новітніх технологій навчання. це стосується як лекційного курсу, так і практичних занять [12-18].На наш погляд, однією з найдавніших і найпоширеніших форм навчання у ВНЗ є лекція. Вона завжди вважалася і вважається сьогодні дієвим способом передавання знань. Лекція є інформаційно насиченою, передбачає системний виклад дисципліни, відображає найважливіший матеріал, який подається в чіткому, лаконічному викладенні, що розвиває аналітичне мислення студентів, допомагає спростити засвоєння знань і підвищити якість навчального процесу.Завдяки використанню мультимедійних технологій лекція набуває нового прочитання. Але досягнення поставленої мети її удосконалення залежить від багатьох причин.Для підвищення інформативності мультимедійної презентації і кращого засвоєння матеріалу студентами вважаємо за доцільне керуватися принципами, запропонованими А. П. Огурцовим та ін. у [19]: логічності (графічний засіб повинен містити лише ті елементи, які необхідні для передавання суттєвої інформації); узагальнення й уніфікації (не слід уводити елементи, які позначають незначні деталі об’єктів, символи, які позначають одні й ті ж об’єкти, повинні мати єдине графічне рішення); акцентування на основних смислових елементах (виділення розмірами, формою, кольором тощо); автономності (зображення, які передають самостійні повідомлення, слід уособити, оскільки розподіл складної графічної інформації на простіші складові полегшує сприймання і розуміння); структурності (найважливіше зображення має відрізнятися від інших частин); стадійності (залежно від стадій – послідовних розділів викладу науково-технічної і навчальної інформації – слід вибрати склад повідомлень, які відображаються в графічній формі); знакового супроводу ілюстрацій (розшифрування цифрових і буквених позначень); зручності користування ілюстраціями (перегляд ілюстраційно-графічного матеріалу без перегортання сторінок); естетичності ілюстрацій (демонстрування культури, а не примітивізму, відбір найкращого матеріалу).Ми також поділяємо думку С. С. Риженко, що мультимедійні засоби навчання дають змогу підвищити інформативність лекції; стимулювати мотивацію навчання; підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності; здійснити повтор найбільш складних моментів лекції (тривіальна надмірність); реалізувати доступність сприйняття інформації за рахунок її паралельного представлення в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність); організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту; здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції; створити викладачу комфортні умови роботи на лекції [20].І, нарешті, ми вважаємо, що будь-яка мультимедійна презентація лекції студентській аудиторії невід’ємно пов’язана з особистістю викладача-лектора. Ми неодноразово піднімали це питання у своїх роботах [21; 22; 23], але і сьогодні наголошуємо, що для вдалого проведення презентації на високому рівні, викладач повинен нагадувати актора, який грає свій невеликий спектакль. Його особистісні якості повинні включати емоційність, високу ерудицію, багатий словниковий запас, почуття гумору, уміння керувати аудиторією. І, як вдало підкреслено Н. М. Стеценко [24], «основна ж вимога до лектора – це ентузіазм і настрій на досягнення мети, бо саме поставлені цілі визначають вибір форм і методів навчання, які дозволяють швидше досягти мети заняття; впливають на підвищення мотивації студентів та ступінь засвоєння навчального матеріалу, здатність до тривалого запам’ятовування нових знань; сприяють формуванню умінь використовувати одержані знання і навички в роботі; спонукають до творчого підходу використання знань; стимулюють потребу в їхньому вдосконаленні і поглибленні».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Сіладі, Василь. "РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПІДХОДІВ ДО ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Молодь і ринок, no. 2/188 (May 4, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.230541.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз підходів до іншомовної підготовки в сучасному європейському освітньому середовищі. Виокремлено аспекти комплексного підходу до вивчення іноземних мов: багатомовність у школах та установах професійної підготовки і навчання; ефективне і новаторське викладання для поглибленого вивчення мови; підтримка вчителів і тренерів; партнерські відносини і зв’язки в шкільному середовищі для підтримки вивчення мови. Зроблено висновок, що іншомовна підготовка сьогодні розглядається не просто як передача і накопичення знань, а як формування ключових компетенцій, які підготували б людину до реальної професійної діяльності в мультикультурному суспільстві. Іноземна мова сьогодні є важливим чинником успішного кар’єрного зростання, а вміння спілкуватися в письмовій та усній формі рідною й іноземною мовами є вимогою до професійної компетенції висококваліфікованого працівника у будь-якій галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

ІВАНЮК, Ірина Володимирівна. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВЧИТЕЛЯМИ ІНОЗЕМНИХ МОВ." Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2, no. 2 (September 30, 2020). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-8-1.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто поняття «цифрове освітнє середовище». Звернено увагу, що вчителям іноземних мов при виборі цифрових засобів варто проводити оцінювання їх педагогічної цінності та доцільності. Учителям рекомендовано використовувати перелік принципів навчання іноземних мов, що пропонуються експертною групою з питань мови та педагогіки видавництва Кембриджського університету, а саме принципів: використання різноманітних видів подачі навчального матеріалу; позитивного залучення; індивідуального навчання; зворотного зв’язку; автономного навчання; змістовного спілкування; активного навчання. Наголошено, що такий підхід допоможе прийняти рішення щодо використання певних цифрових засобів і навчальних матеріалів для навчання мов в умовах реформування Нової української школи. Подано приклади цифрових засобів для навчання іноземних мов, що можуть бути використані вчителями для розвитку цифрового освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти. Це сприятиме формуванню в учнів іншомовної комунікативної та інформаційно-цифрової компетентності. Проаналізовано такі цифрові засоби: Вusuu.com, ChatterPix, NewspaperClub ARTHR, ThingLink, Zoom, VEO. Запропоновано використати їхні можливості учнями та вчителями для проведення уроків іноземних мов. Визначено сильні та слабкі сторони запропонованих цифрових засобів, на які мають звернути увагу вчителі під час підготовки та проведення уроків з іноземних мов. Зроблено висновок, що вчителі іноземних мов можуть під час навчального процесу користуватись не лише традиційними технологіями та методиками проведення уроку, а й цифровими засобами навчання, що будуть корисними та ефективними під час викладання інших шкільних предметів, які сприятимуть водночас формуванню в учнів інформаційно-цифрової та іншомовної комунікативної компетентності учнів. Наголошено на доцільності поєднання різних форм використання цифрових засобів під час проведення уроку та в позаурочній діяльності учнів, що сприяє розвитку аналітичного та критичного мислення, креативності, формуванню дослідницьких навичок, умінню планувати свої дії і спілкуватись.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Матвіїв-Лозинська, Юлія. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У КОНТЕКСТІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ." Молодь і ринок, no. 3(170) (May 8, 2019). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2019.166141.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Петько Л. В. "ЛІНГВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КІНОСТРІЧКИ «РИМСЬКІ КАНІКУЛИ» (1953) У ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСТНОМУ СТАНОВЛЕННІ СТУДЕНТІВ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 48 (February 17, 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.219.

Full text

Abstract:

У статті розглядається роль художніх фільмів у контексті лінгво-педагогічного ресурса для формування професійно орієнтованого іншомовного освітнього середовища (ПОІОС) в умовах університету у процесі навчання іноземної мови. Наголошується, що фільми створюють реальні ситуації рецептивного і продуктивного використання іноземної мови, що слугує формуванню інтересу і зростанню мотивації студентів до вивчення іноземної мови (ІМ). Художній фільм є не тільки джерелом лінгвокраїнознавчої інформації, але і можливістю створення завдань для вивчення лексики і граматики, письма, розвитку вмінь сприйняття на слух і говоріння іноземною мовою, а найголовніше, – мовне середовище і природню іншомовну комунікацію, яка створюється завдяки використовуванню кінострічки на практичному занятті з ІМ.Автор залучає до цього процесу легендарну кінострічку «Римські канікули» (1953, США), описує її емоційний вплив на студентів. Відзначено доречність роботи студентів із автентичним англомовним сценарієм фільму, завдяки чому студентам висуваються завдання на перевірку окремих вмінь роботи з англомовним дискурсом (мовлення та текст), що дуже корисно для розвитку рецептивних навичок студентів – читання та аудіювання. Продуктивні ж навички (письмове та усне мовлення), на думку автора, краще формувати за допомогою розширених завдань: відпрацювання діалогів із фільму, висловити свої емоції, викликані фільмом, обмін думками, написання тексту-резюме до нього, есеїв, виконати творчу роботу за заданою темою (висловити своє бачення закінчення кінострічки та ін.), розробити інтерв’ю (наприклад, із принцесою Анною).Підкреслюється виховний аспект кінострічки «Римські канікули» (1953, США), з огляду на те, що дослідження проводилося із 17−18-річними студентами, які перебувають або стоять на порозі закоханості, розглянуто стосунки між чоловіком і жінкою, коли поведінка головного героя трансформується з меркальтинних намірів (заробити гроші будь-якою ціною), «споживацької культури» у «культуру гідності».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Котелянець, Юлія. "ВИКОРИСТАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, November 2, 2021, 315–20. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.55.

Full text

Abstract:

Використання освітніх Web-технологій у викладанні іноземних мов підвищує ефективність навчання лексики, граматики, аудіювання, письма, говоріння. Оптимізація навчання відбувається за рахунок скорочення навчального часу, створення віртуального мовного середовища, що сприяє досягненню мети навчання. Під час вичення англійської мови застосовують Хотліст, Трежа хант, Мультимедіа скрепбук, Сабджект семпл, Веб-квест.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Малик, Валентина. "ВИХОВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СЕРЕДОВИЩІ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Наукові інновації та передові технології, no. 2 (2) (October 9, 2021). http://dx.doi.org/10.52058/2786-5274-2021-2(2)-201-210.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Іншомовне середовище'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles