Journal articles: 'Інформаційно-комунікаційні'

1

Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології." Хімія, no. 5/6 (377/378), березень (2017): 74–79.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології. Медіаосвіта." Хімія, no. 7/8 (379/380), квітень (2017): 69–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Osobov, Ivan P. "СУЧАСНИЙ ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ." Information Technologies and Learning Tools 41, no. 3 (May 26, 2014): 101–7. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1030.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано взаємозв'язок, місце та роль поняття «інформаційно-комунікаційні технології» серед понять, пов'язаних з технологією навчання. Автор аналізує аспекти виникнення поняття «Інформаційно-комунікаційні технології», сучасні підходи щодо його визначення. Визначено здатність використання ІКТ у навчально-виховному процесі. Подано характеристику засобів ІКТ за способом їх використання в освітньому процесі. У статті розглядаються можливі напрями впровадження засобів ІКТ в навчальний процес, аналізується вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес формування сучасного освітнього процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Коржик, Н. А. "Безпаперові інформаційно-комунікаційні технології в бібліотеках." Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 39 (2013): 94–101.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Мінтій, Ірина Сергіївна, Наталя Анатоліївна Хараджян, and Світлана Вікторівна Шокалюк. "Розвиток ІК-компетентностей викладачів педагогічних ВНЗ за програмою курсів підвищення кваліфікації «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні»." New computer technology 15 (May 2, 2017): 240–44. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.643.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є проектування та реалізація шляхів підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційних компетентностей (ІК-компетентностей) викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ). Задачами дослідження є аналіз сучасного стану проблеми формування та розвитку ІК-компетентностей вчителів і викладачів, існуючих шляхів підвищення рівня сформованості ІК-компетентностей у ВНЗ, дослідження складових ІК-компетентностей викладачів педагогічних ВНЗ та характеристика змісту програми курсів підвищення кваліфікації (КПК) викладачів «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні». Об’єктом дослідження є процес розвитку ІК-компетентності викладачів педагогічних ВНЗ. Предметом дослідження є навчально-методичне забезпечення програми КПК викладачів «Інформаційно-комунікаційні технології в очно-дистанційному (комбінованому) навчанні». Результати дослідження – узагальнені рекомендації щодо проектування змісту програм перепідготовки науково-педагогічних працівників, у тому числі викладачів коледжів та викладачів-інструкторів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Зеленкова, Наталія. "Дидактичні умови розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей магістрантів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 36–41. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2950.

Full text

Abstract:

Зеленкова Н. І., Морозова К. О. Дидактичні умови розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей магістрантів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін У статті проаналізовано напрацювання учених-науковців стосовно проблеми впливу на інформаційно-комунікаційні компетентності майбутніх фахівців, обґрунтовано основні дидактичні умови розвитку інформаційно-комунікаційних компетентностей магістрантів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки." Бібліотечний форум України, no. 2 (40) (2013): 35–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки." Бібліотечний форум України, no. 2 (40) (2013): 35–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки." Бібліотечний форум України, no. 2 (40) (2013): 35–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Пяткова, І. "Електронні інформаційно-комунікаційні технології в роботі бібліотеки." Бібліотечний форум України, no. 2 (40) (2013): 35–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Рашевська, Наталя Василівна, and Анастасія Миколаївна Рашевська. "Інформаційно-комунікаційні технології підтримки процесу навчання математики." Theory and methods of e-learning 4 (March 28, 2014): 248–53. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.397.

Full text

Abstract:

В статті наведено тлумачення поняття «змішане навчання», виокремлено вимоги до ВНЗ, викладача та студента, процес навчання у яких організовано за допомогою підтримки засобами ІКТ. Показано необхідність використання у процесі навчання математики систем комп’ютерної математики, визначено критерії відбору таких систем. Розглянуто особливості таких систем як GeoGebra та MathPiper та визначено необхідність використання їх у процесі навчання математики з метою організації процесу навчання на основі дослідницького підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Кречко, Наталія Михайлівна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МУЗИЧНІЙ ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247374.

Full text

Abstract:

Мета статті — проаналізувати можливості та перспективи дистанційних інформаційно-комунікаційних технологій та використання «хмарних» ресурсів в освітній практиці музикантів. Методи дослідження — вивчення літературних джерел з указаної тематики, узагальнення власного педагогічного досвіду в умовах дистанційної освіти, спостереження щодо результатів тих чи інших форм застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та хмарних технологій (Cloud Technology) в широкому спектрі освітянської сфери. Новизна статті — диференційований аналіз методів упровадження інформаційно-комунікативних технологій та Cloud Technology в навчальний процес музичної освітньої практики та висвітлення як проблемних, так і перспективних елементів цього процесу. Висновки. На основі аналізу методів застосування інформаційно-комунікативних онлайн-технологій робиться висновок, що вони не замінять безпосереднього контакту з викладачем, але можуть бути корисними як додаткові теоретично-практичні заняття, консультації, елементи контролю організації самосійної роботи студентів, засоби розширення комунікативних фахових можливостей, а також спонукати до пошуку нових креативних рішень на шляху реалізації художньої ідеї. Визначається роль нових форм презентації музичного продукту завдяки IКT технологіям, що підвищує інтерес до академічного хорового мистецтва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Dіachenko, Y. Y. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ІНСТИТУЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ ЗНАНЬ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 59. http://dx.doi.org/10.31713/ve220207.

Full text

Abstract:

Дослідження спрямоване на виявлення передумов забезпечення якісної освіти та заохочення можливостей навчання протягом усього життя, необхідних в умовах економіки знань. У статті розглянуті можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для навчання студентів та розвитку людських ресурсів. Розглянуто використання інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційного навчання в освіті. Зазначено, що інформаційно-комунікаційні технології надають можливість врахувати когнітивні характеристики кожного студента з метою запровадження індивідуального підходу до навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Usata, Olena Yu. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ШЛЯХУ СТАНОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ-АКМЕОЛОГА." Information Technologies and Learning Tools 54, no. 4 (September 30, 2016): 206. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v54i4.1421.

Full text

Abstract:

The article considers the main aspects of acmeological approach implementation in the school educational activities; it analyzes scientific research of modern scholars on this topic; it gives peculiarities of development and self-fulfillment of own innovative creativity, self-education; it considers the peculiarities of self-improvement planning and outline of self-education and formulation of acmeology teacher self-presentation. According to the above-mentioned features there were analyzed, summarized and systematized the ICT which will promote professional and personal growth of a teacher.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дітковська, Л. А. "Інформаційно-комунікаційні технологгії у фаховій підготовці соціальних працівників." Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій університету "Україна", no. 1 (7) (2013): 78–82.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Філіппенко, Н. "Інформаційно-комунікаційні технології навчання музичного мистецтва: досвід Польщі." Порівняльно-педагогічні студії, no. 2 (12), квітень - червень (2012): 22–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Косарев, В. М. "Інформаційно-комунікаційні технології в управлінні вищим навчальним закладом." Академічний огляд. Економіка та підприємництво, no. 1 (2007): 105–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дубок, Т. В. "Інформаційно-комунікаційні технології при викладанні мови та літератури." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 2 (2008): 2–7.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Bogachkov, Yurii M., Viktor M. Mylashenko, Pavlo S. Ukhan, and Oksanа Yu Sagadinа. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ПОБУДОВИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ." Information Technologies and Learning Tools 64, no. 2 (April 30, 2018): 23. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v64i2.2164.

Full text

Abstract:

The subjective and objective models of representation by the pupil of the surrounding world and changes in it are considered. In the context of these models, a formula for the purpose of the student's educational activity and his individual educational trajectory is proposed. The stages of building and realization of the individual educational trajectory (IET) of the pupil are considered in detail. The key functions of each stage are highlighted. For some functions, relevant information and communication tools have been suggested. It is shown that for the IET implementation it is expedient to use integrated information resources. An active prototype of such resource "Educational and Professional Guidance map of Ukraine" (https://edupoi.in.ua) is presented. Special attention is paid to the main element of the career guidance map – the possibility of its combination with the IET. The potential of the combination of career orientation information resources with the IET and the portfolio of the student is analyzed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Бушуєв, Сергій Дмитрович, Денис Антонович Бушуєв, Валентина Михайлівна Молоканова, and Борис Юрієвич Козир. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 309–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3904.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто освітньо-педагогічні аспекти проєктної діяльності в публічній сфері. З’ясовано, що набуття публічними службовцями проєктних компетентностей, отримання навиків їх роботи в проєктних командах здатне вирішити питання ефективності діяльності публічної влади. У сучасному проєктному середовищі змінюється роль особистості як особливого ресурсу організацій. Саме команда проєкту забезпечує його успіх, а якість її роботи найбільшою мірою залежить від умінь, навичок та професійної поведінки кожного члена команди. У статті розглянуто функціональний, рольовий та компетентнісний підходи до застосування інформаційно-комунікаційних технологій проєктними командами в публічній сфері діяльності. Запропоновано побудова комплементарної команди проєкту на основі схильностей її членів до типових моделей поведінки. Проведено дослідження профілів кандидатів до команд, що застосовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології публічного адміністрування, спрямоване на визначення сильних і слабких сторін компетентності майбутніх проєктних менеджерів шляхом їх тестування Досліджено ефективність навчання в двох типах команд: комплементарних, побудованих за системним принципом, та контрольних, сформованих за випадковим принципом. Для цього застосований інструмент професійних навичок менеджменту допомагає керівникам різних рівнів виявити сильні та слабкі сторони управлінських навичок та стиль управління. Цей інструмент сконструйований для опису профілю управлінської поведінки менеджера в процесі роботи. Представлені результати зміни профілів компетентності професійних менеджерських навичок у комплементарних та контрольних командах. Результатом дослідження є поглиблення теоретичних положень щодо створення та застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання менеджерів у комплементарних командах з використанням власних сильних сторін у якості ефективного засобу мотивації проєктної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Цвіркун, Людмила. "Інформаційно-комунікаційні технології як чинник мотивації у навчанні графічних дисциплін." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 292–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2851.

Full text

Abstract:

Цвіркун Л. О. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник мотивації у навчанні графічних дисциплін. У статті розглянуто можливості інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють посиленню уваги та інтересу до навчання графічних дисциплін за рахунок наочності і візуалізації. З’ясовано, що виконання моделюючих завдань, інженерно-графічних робіт та навчальних проектів за допомогою сучасних графічних програм сприяє посиленню мотивації до графічної підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Паніна, Лариса. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ." New pedagogical thought 99, no. 3 (February 11, 2020): 65–67. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-65-68.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано інформаційно-комунікаційні технології та їх використання у навчальному процесі. Наведено приклади електронних освітніх ресурсів, що сприяють підвищенню мотивації та якості навчання учнів у процесі реалізації мовно-літературної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Каретна, Ольга Олександрівна. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕРАКЦІЇ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЇХ ПРОЯВИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Актуальні проблеми політики 63 (September 5, 2019): 48–59. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.6.

Full text

Abstract:

Створення єдиного інформаційно-комунікаційного простору України як частини світового інформаційного простору є одним з умов побудови демократичного суспільства. Інформаційно-комунікаційні процеси забезпечить рівноправну участь українського суспільства в процесах інформаційної і економічної інтеграції з іншими країнами і народами. Основною проблемою на шляху демократизації участь громадськості у формуванні та реалізації політичного курсу, виступає саме тим соціально-правовим інститутом, в якому концентрується най-більший потенціал до діалогу влади та суспільства

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Ківалов, Сергій Васильович. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ В ГАЛУЗІ ПРАВА." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 21, 2020): 6–20. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.185.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сутність інформаційно-комунікаційних технологій та їх роль в освітньому процесі в галузі права в сучасних умовах реформування системи освіти. Під інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) розуміють використання новітньої обчислювальноїтехніки і телекомунікаційних засобів для реалізації інформаційного забезпечення з метою оперативної і ефективної роботи з інформацією на законних підставах. Основним завданням процесу навчання стає не трансляція культури як набору певних знань, а формування ключових компетенцій, що дозволяють бути конкурентними і успішними у сучасному світі. ІКТ мають бути спрямовані на вироблення у здобувачів вищої юридичної освіти навичок роботи з довідково-правовими системами «ЛІГА:ЗАКОН», «Законодавство», «Професійна юридична система МЕГА-НАУ», «Парус-консультант» та інформаційно-правовими системами: «Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів», «Регіональний реєстр» та інші.Оскільки юридична професія вимагає уміння не лише знаходити необхідну нормативно-правову базу, судову практику, але і грамотно застосовуватиїї, викладач повинен допомогти виробити подібні навички у студентів при роботі з джерелами права. Серед ІКТ, які використовуються в освітньому процесі у галузі права, можна виділити такі форми : електронні презентації, інтерактивна дошка, веб-квест технологія, аудиторна інтерактивна система (classroom response system, audience response system), інтерактивна система голосування система інтерактивного опитування. Особливе місце серед ІКТ в сучасному освітньому процесі в галузі права займає аудиторна інтерактивна система, яка дозволяє в сучасних умовах одним з головних методів навчання залишити метод Сократа, який передбачає діалог із студентами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Spirin, Oleg M. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОНІТОРИНГУ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ." Information Technologies and Learning Tools 36, no. 4 (September 30, 2013): 132–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.890.

Full text

Abstract:

Розглянуто поняття моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт; для галузі психолого-педагогічних досліджень наведено показники цього моніторингу за умови використання веб-орієнтованих засобів ІКТ. Проаналізовано основні підходи щодо оцінювання впливовості публікацій дослідників, наукових колективів і видань, зокрема особливості застосування таких наукометричних показників, як індекс цитування та імпакт-фактор. Обґрунтовано класифікацію інформаційно-комунікаційних технологій моніторингу впровадження результатів досліджень з поділом їх на технології і засоби моніторингу оприлюднення, розповсюдження та використання результатів робіт. Описано особливості використання окремих веб-орієнтованих засобів ІКТ моніторингу впровадження результатів психолого-педагогічних досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Konovalchuk, Ivan I. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СУЧАСНИХ МОДЕЛЯХ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ." Information Technologies and Learning Tools 46, no. 2 (April 23, 2015): 124. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1233.

Full text

Abstract:

The article contains the analysis of the role and function of information and communication technologies in contemporary models of innovative educational processes based on theoretical and empirical studies. Information and communication technologies are defined as a set of tools and methods for obtaining, collecting, analytic and synthetic processing, storage and dissemination of information used in the management of socio-pedagogical systems. It was found that the network, integrative, fast learning and knowledge sharing models of innovative processes create information and communication environment allowing quickly and effectively exchange information. The experience of scientific-methodical and information support of innovations is outlined.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Андрощук, Г. "Інформаційно-комунікаційні технології як фактор розвитку національних інноваційних систем." Інтелектуальна власність, no. 11 (2010): 51–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Тарасенко, Р. "Інформаційно-комунікаційні технології у формуванні інформаційної компетентності майбутніх перекладачів." Молодь і ринок, no. 11 (106), листопад (2013): 55–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Кремень, В. "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства." Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, no. 6 (2006): 4–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ківалов, С. В. "Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі в галузі права." Актуальні проблеми політики, Вип. 64 (2019): 6–20.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Шилковська, М. "Інформаційно-комунікаційні технології загрозі національній безпеці - огляд, класифікація, проблеми." Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, no. 12 (2015): 18–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Скиба, О. П. "Інформаційно-комунікаційні технології в науці і освіті сучасного суспільства." Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, no. 2 (22) (2015): 61–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Романчук, Ю. В. "Інформаційно-комунікаційні технології в контексті терроризму і анти терроризму." Політологічний вісник, Вип. 32 (2008): 233–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Roliak, Angelina O. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ: СКАНДИНАВСЬКИЙ ВИМІР." Information Technologies and Learning Tools 69, no. 1 (February 25, 2019): 258. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2361.

Full text

Abstract:

The main subject of the research is implementation of information and communication technologies in teacher education system of Nordic countries. The article offers a comparative analysis of the main stages in the ICT development in the professional teacher training systems of four developed countries in the Scandinavian region: Denmark, Norway, Sweden and Finland, which are world leaders in the impact of ICT on education and society and have gained a positive experience in creating their own strategies for reforming of all the important teacher education components based on the widespread use of modern information and communication technologies. The author considers that one of the key factors explaining Nordic innovation and digital literacy strength lies in the fact that the progress of using ICT in the system of professional teacher training has taken place in parallel with the processes of informatization, computerization, technological changes and prioritization of the 21-st century skills development in all countries of the Nordic region. Three essential stages of ICT implementation in Nordic educational environment were substantiated. The first is induction (or introductory) stage, connected with the gradual implementation of computer technologies into the educational process. The second is infusion (or partial use) stage, distinguished by joining all the educational institutions to the worldwide information systems. The third is incorporation (or systematic integration) stage, identified by the conceptualization of ICT-related teacher education. These three stages are characterized by the main similar and different principles of the information technologies use in the Nordic pedagogic dimension. The research findings may help to efficiently implement the information and communication technologies into the system of Ukrainian teacher education.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Nazarenko, Halyna A., and Tetiana K. Andriushchenko. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 69, no. 1 (February 25, 2019): 21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2688.

Full text

Abstract:

The article highlights the results of the research on information and communication technologies potential possibilities for preschool education quality improvement. During conceptual-diagnostical, organization-preparational, formational and test-generalizing stages of pedagogical experiment in educational establishments there were created necessary material-technical conditions for effective use of ICT in different spheres of preschool education. The research of pedagogical software required for qualified preschool education and other digital educational resources was carried out. It was provided teachers training to use ICT in organization of preschool education and in personal professional development, as well as created methodological support for the implementation of ICT in sphere of preschool education. It has been proved that the quality of preschool education characterizes both the educational process and its results, reflects the level of achieving the aim and tasks of education, upbringing and development of preschool age children and also the level of fulfillment of teachers’, children’s and their parents’ expectations from the use of ICT in the educational process at preschool educational establishments. This article ascertains a significant potential of ICT in the development of preschool teachers IC-competency, organization of education, upbringing and development of children of the upper preschool age, testifies to the importance of cooperation with parents of preschoolers. It presents the experience of using ICT as a didactic tool, which contributed to a more effective realization of the tasks of the main lines of education, which are defined as a basic component of preschool education: “Child’s personality”, “Child in the society”, “Child in the environment”, “Child in the world of culture”, “Child’s game”, “Child in sensory-cognitive space” and “Child’s speech”. The article reveals the significant potential of the use of information and communication technologies for raising the parental awareness about the quality of educational services in the preschool educational institution, as well as for establishing a partnership between the teaching staff and the parent community on all issues of preschool education.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Мирончук, Наталія Миколаївна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ САМООРГАНІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 202–11. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2537.

Full text

Abstract:

У статті представлено дидактичний потенціал засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у підготовці майбутніх викладачів вищої школи до самоорганізації в професійній діяльності. Зазначено, що інформаційні інструменти в освітньому процесі використовуються для пошуку інформації, передачі знань, забезпечення зворотного зв’язку, організації дистанційної роботи, як способи представлення інформації. Обґрунтовано сутнісний потенціал ІКТ у підвищенні рівня самоорганізації магістрантів та викладачів (широкий доступ до інформаційних ресурсів; спрощення процесів комунікації та обміну інформацією; можливість використання електронних органайзерів; збереження інформації). Названо ознаки непродуктивного впливу ІКТ на професійне здоров’я і самоорганізацію особистості (даремні витрати часу; згубний вплив на психічне і фізичне здоров’я, заміна реального спілкування віртуальним, некритичне прочитання швидкодоступної інформації). Вказано принципи організації навчання магістрантів спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»: оптимальності навчання, взаємозв’язку з професійною діяльністю, пріоритетності самостійної роботи, забезпечення зворотного зв’язку, рефлексивності процесу навчання, раціоналізації навчальної діяльності. Зазначено, що ІКТ надають змогу здійснення системної групової, діалогової, індивідуально-консультативної взаємодії суб’єктів навчання, виконують функції керування часом, планування та організації діяльності. Названо види самоорганізаційної діяльності магістрантів із застосуванням ІКТ: самодіагностика рівня самоорганізації; планування діяльності; виконання завдань навчальної діяльності; презентування результатів роботи; самопрезентування; упорядкування особистої документації та робочої зони; самоконтроль, саморегуляція. Показано окремі види роботи магістрантів під час вивчення навчальної дисципліни «Основи самоорганізації у професійній діяльності»: складання планів, програм професійного саморозвитку; розподіл часу; розробка організаційно-методичного портфоліо; створення органайзерів, картотек; упорядкування робочої зони. Здійснено моніторинг рівня самоорганізації студентів магістратури внаслідок вивчення навчальної дисципліни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ЦЬОЛИК, Наталія, and Юлія ВАСЕЙКО. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК СУЧАСНЕ ЗНАРЯДДЯ ВИВЧЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ." Humanities science current issues 4, no. 31 (October 15, 2020): 216–20. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.4/31.214380.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Сапожник, Д. І., and Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-16.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Кицан, Олена Вікторівна, and Сергій Миколайович Романов. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 86–102. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4702.

Full text

Abstract:

У сфері філологічних дисциплін сьогодні домінують традиційні підходи, попри загалом позитивне ставлення до інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес. У мережі достатньо ресурсів (сайти, блоги, подкасти тощо) для методологічної підтримки навчання, тобто забезпечення надійної і продуктивної співпраці тандему викладач – студент. Літературні курси виявляють найбільшу опірність до технічних інновацій. Можливо, це варто пояснювати й тим, що художня література переважно асоціюється зі світом духовного, естетичного, емоційного, того, що важко уявити, а тим більше поєднати з прагматично-утилітарним кіберпростором. Насправді ж таке бачення проблеми хибне. Використання новаторських підходів здатне суттєво урізноманітнити навчання, наповнити його додатковими і навіть новими сенсами. Літературу як один із видів мистецтва найбільш повно можна осягнути в синтезі з суміжними галузями – музикою, малярством, театром, кіно, фотографією, навіть сферою кіберігор. У статті увагу зосереджено на можливостях упровадження ІКТ у лінійне, а для сучасної молодої людини, то й, по суті, однобічне «пласке» викладання літератури. Метою праці є вивчення й практичне застосування новітніх педагогічних стратегій, інтегрованих з ІКТ, які можна задіювати в розробленні навчальних курсів для студентів-філологів. На прикладі роману-антиутопії Дж. Орвелла «1984» розкрито можливості ІКТ, зокрема інтернет-інструменту розробки ментальних карт Popplet, сервісу LearningApps.org, інтернет-нотатника Penzu, соціальної мережі Фейсбук тощо. Апробований на заняттях зі студентами університету новий алгоритм вивчення зарубіжної літератури виявив здатність інтегруватися з традиційною моделлю навчання. У навчальному процесі визначено найбільш оптимальні інформаційні інструменти для кожного етапу роботи – лекційний курс, самостійна підготовка, семінарські заняття. Також ці інструменти дають широкий спектр можливостей для надійного закріплення і креативної реалізації читацького досвіду студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Ківалов, С. В. "Інформаційно-комунікативний чинник сучасної політики та його роль у сфері освіти." Актуальні проблеми політики, no. 66 (December 23, 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.665.

Full text

Abstract:

У статті показано, що стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх використання в усіх сферах життєдіяльності зумовлює потребу переосмислення суспільством ролі інформаційно-комунікаційного чинника в політиці. Акцентовано увагу на тому, що по суті відбувається трансформація у напрямі перерозподілу влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками. Це пояснює зростання впливу засобів масової інформації та глобальних інформаційних мереж на усі процеси у суспільстві. Інформатизація та комп'ютеризація докорінно змінюють систему управління та комунікаційні зв'язки суб'єктів політики. Розглянуто основні підходи до визначення ролі інформаційного чинника в політиці та наведені приклади зарубіжного досвіду у цій сфері. У центрі уваги статті - система освіти, яка відіграє особливу роль в усіх трансформаційних процесах. Інформаційно-комунікаційний чинник підвищує ефективність як внутрішньої комунікації, так і зовнішніх впливів системи освіти. Горизонтальні та вертикальні інформаційно-комунікаційні зв'язки сприяють ефективності управління щодо системи освіти та підвищенню якості навчальної, виховної, науково-дослідної діяльності освітніх закладів. Система освіти є важливим складником процесу трансформації сучасного інформаційного простору. Вона, зокрема, адаптує інформаційну сферу до вимог часу шляхом впровадження інноваційних технологій, розробки нових інформаційних стратегій, підготовки кадрового забезпечення. Вирішення таких завдань конкретизовано на прикладі діяльності Національного університету «Одеська юридична академія».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Грищенко, Світлана. "Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 193–98. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2899.

Full text

Abstract:

Грищенко С. М. Використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів. У статті розглянуто особливості використання геоінформаційних технологій у підготовці майбутніх інженерів. Розкрито поняття «інформаційно-комунікаційні технології», «геоінформаційні технології». Відтворено послідовність дій використання їх на практиці, з’ясовано переваги та недоліки в організації навчального процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Зубко, Анатолій Миколайович, Ірина Ярославівна Жорова, Василь Васильович Кузьменко, Ніна Віталіївна Слюсаренко, and Олена Вікторівна Кохановська. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 262–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3562.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційно-педагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Донченко, Яніна. "До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 139–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2882.

Full text

Abstract:

Донченко Я. А. До проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес вивчення інформатики в загальноосвітніх школах України. У статті визначено етапи впровадження ІКТ у процес вивчення інформатики та схарактеризовано особливості форм та способів застосування ІКТ у навчально-виховному процесі на різних етапах упровадження сучасних технологій у загальноосвітніх школах. Визначено передумови впровадження ІТ у процес вивчення інформатики у загальноосвітніх школах. Розкрито питання змістового наповнення поняття «інформаційно-комунікаційні технології» на різних етапах їх упровадження в навчально-виховний процес у школах України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Netosov, Serhii I. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ – ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСІБ ІЗ ГЛИБОКИМИ ВАДАМИ ЗОРУ." Information Technologies and Learning Tools 46, no. 2 (March 17, 2015): 132. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1206.

Full text

Abstract:

The article analyzes the software and hardware, that give people with profound visual impairments the opportunity to work on the computer. Attention is drawn to the Braille printers, relief-dot displays, voice synthesizers, scanners that can read, adaptation and correction programs and so on. It is emphasized that ICT for the blind is a factor of their inclusion in the life as the subjects of action. For solving this problem people with profound visual impairments need systemic help of the state and civil society in getting programs and equipment, because they are high-tech, and therefore expensive. It is important to spread the information about the activity of the centers of tiflo-computerization, to organize the laboratories of correction and socialization of people with profound visual impairments, to provide the training of the specialists.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Рашевська, Н. "Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання вищої математики у технічному ВНЗ." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Педагогіка, no. 1 (2011): 148–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Закіров, М. "Сучасні інформаційно-комунікаційні технології як фактор еволюції соціально-політичних відносин." Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 46 (2017): 11–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Дубас, О. П. "Сучасні інформаційно-комунікаційні технології як фактор трансформації ціннісних орієнтацій суспільства." Політологічний вісник, Вип. 43 (2009): 256–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Романів, Х. Б. "Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення професійної майстерності студентів-правників." Право та інновації, no. 4 (32) (2020): 55–61.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Саяпіна, Світлана Анатоліївна, Олена Геннадіївна Коркішко, and Артем Володимирович Коркішко. "ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ СЕМІНАР «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ» ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 322–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3659.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної вищої школи – формуванню у викладачів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу вищої освіти. Запропоновано досвід упровадження постійно діючого семінару «Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів вищої освіти», створеного для викладачів, його структуру й змістове наповнення, завдання курсу, особливості реалізації, навчальні методи і прийоми, навчальні матеріали, додаткові форми роботи та очікувані результати навчання. З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників зазначено, що однією з умов успішної реалізації завдань освіти є розв’язання проблеми підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування в них професійної та загальної інформаційної культури, цифрової компетентності, що сприятиме всебічному розвитку педагогів, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаційних процесів, удосконаленню професійної майстерності та забезпечить підвищення якості освіти. Підкреслено, що засвоєння предметного змісту постійно діючого семінару викладачами допомагає формуванню та вдосконаленню загальних (володіння комп’ютерною та інформаційною культурою, усвідомлення цінності суб’єктивної позиції в інформаційному просторі тощо), загальнопрофесійних (знання та використання раціональних методів пошуку й зберігання інформації в сучасних інформаційних масивах; володіння навичками роботи з різноманітними видами комп’ютерної техніки; уміння передавати інформацію в Інтернеті; володіння навичками організації та проведення занять за допомогою комп’ютерних та інтернет-технологій; уміння організовувати самостійну роботу студентів, використовуючи ІКТ; володіння навичками використання комп’ютерних інтернет-технологій для викладання навчальних дисциплін), спеціальних (здатність обґрунтовано обирати й ефективно використовувати ІКТ з метою забезпечення особистісного та професійного розвитку тощо) компетентностей. Представлено роботу постійно діючого семінару на прикладі теми «Ментальні карти як спосіб організації інформації».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Інформаційно-комунікаційні'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles