Relevant bibliographies by topics / Інформаційна технологіяа

Academic literature on the topic 'Інформаційна технологіяа'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Інформаційна технологіяа.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Chupakhina, Svitlana. "Готовність майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 97–108. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.97-108.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми підвищення якості освіти майбутніх педагогів шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання та комп’ютерних навчальних програм. Нові інформаційні технології стають ефективним засобом підвищення вимоги до якості роботи та рівня компетентності вчителів. Прогрес у даному напрямку здебільшого визначається рівнем готовності майбутніх педагогів до використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи. Обґрунтовано також необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців. Доведено, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі зумовлює позитивні зміни в роботі вчителя, відтак проблема готовності випускників закладів вищої педагогічної освіти до застосування інформаційних комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності посідає чільне місце в системі їх підготовки. Охарактеризовано такі поняття, як інформаційне суспільство, інформаційна технологія, мультимедійні засоби навчання. Проаналізовано роль інформаційних технологій в навчально-виховному просторі інклюзивного освітнього середовища. Визначено місце інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Розглянуто можливості використання інформаційно-комунікативних технологій в професійній діяльності вчителів в умовах інклюзивного навчання. Доведено важливість впровадження комп’ютерного програмного забезпечення в процес інклюзивного навчання оскільки воно уможливлює прогнозоване досягнення освітньої мети уроку для учня з особливими освітніми потребами й підвищити результативність уроку загалом. Дослідження полягає в обгрунтуванні професійної готовності майбутніх педагогів до використанням інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному інклю-зивному просторі початкової школи. Розглянуто особливості використання та застосу-вання інформаційних комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Rosinska, O. "Асоціативне поле концепту «інформаційна безпека» у дискурсі медіа-психологічної освіти студентів-журналістів." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 73–79. http://dx.doi.org/10.15421/292011.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати дослідження асоціативного поля концепту «інформаційна безпека». Теоретико-методологічною основою роботи стали новітні підходи до інформаційної безпеки як складової психологічної та інформаційної захищеності суспільства. Метою дослідження є виявлення асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» за даними асоціативного експерименту з бакалаврами освітніх програм «Журналістика», «Міжнародна журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», діяльність яких безпосередньо пов’язана з інформаційною сферою.Аналіз концепту «інформаційна безпека» як такого, що формується у свідомості споживача інформації через певне усвідомлення інформаційної та особистісної захищеності в площині соціальних комунікацій у мережі Інтернет, а також такого, що презентує мовну картину світу індивіда в інформаційну епоху, здійснювався на міждисциплінарному рівні.Зокрема, у дослідженні подано аналіз асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» відповідно до отриманих логічних і граматичних реакцій ста вісімнадцяти респондентів. Аналіз за логічним компонентом виявив сім тематичних груп асоціацій: сфера захисту особистої інформації; сфера засобів масової інформації / соціальних мереж; сфера технологій; сфера державної інформаційної безпеки; соціальна сфера; психологічна захищеність; сфера захисту авторської інформації.Важливість поняття «інформаційна безпека» для цілої низки сфер інформаційної діяльності зумовлюється подальшим розвитком інформаційних технологій та технічних засобів обробки та захисту інформації, тому незаперечною є перспектива подальшого дослідження поняття в контексті виявлення рівня усвідомлення інформаційної безпеки як підґрунтя інформаційного та особистісного комфорту, а також для вивчення специфіки кореляції асоціативних полів концептів «інформаційна безпека», «інформаційна культура», «інформаційний комфорт», «інформаційний дискомфорт» тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бартош, Наталя Володимирівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-2.

Full text
Abstract:
Мета роботи. У статті розглядаються напрями правового забезпечення державної інформаційної політики, а також досліджується питання формулювання актуальних заходів щодо їх забезпечення. Адже в умовах сучасних глобальних інформаційних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інформаційних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії захист національного інформаційного простору та гарантування інформаційної безпеки стають пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав у системі інформаційних відносин. Зміни у глобальній світовій економічній та політичній сферах привели до зміни технологій світового протистояння і ведення воєн. Інформаційні війни переслідують мету активізувати суспільну свідомість громадськості держави-противника і таким чином вплинути на державну політику. Водночас інформаційна політика сучасних держав має схожі завдання: забезпечити свободу інформації, сприяти розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації суспільних відносин, відкритості і прозорості в управлінні суспільними справами. З огляду на виклики сьогодення нашій державі не те, що претендувати на інформаційне домінування, а бути присутнім у світовому інформаційному просторі доволі складно. На жаль, слід констатувати, що внаслідок неналежного правового регулювання в національному інформаційному про- сторі України та збільшення кількості національних регуляторів зросла кількість негативних явищ, які створюють реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільства і держави. Методологія. У зв’язку з цим обґрунтована нагальна необхідність формування та активного функціонування єдиного національного регулятора в інформаційній сфері держави, діяльність якого була би спрямована на вироблення української національної інформаційної політики, інтелектуально кваліфіковане відбиття маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, створення українського національного інформаційного простору – основи національної безпеки суспільства і держави. Наукова новизна. Так, до реалізації державної інформаційної політики необхідно підходити стратегічно, удосконалю- ючи пріоритетні напрями, здійснюючи перерозподіл повноважень державних регуляторних органів, здійснюючи кореляцію між стратегічними проєктними документами і реальною адміністратив- но-політичною практикою держави. Пріоритетні напрями/цілі інформаційної політики мають бути замінені більш практичними та актуальними з довгостроковим характером одночасно з урахуванням гібридної агресії. Окрім того, визначено основні цінності та принципи, в межах яких потрібно адаптувати національне законодавство в умовах гібридної війни. Зауважено, що участь громадянського суспільства в розвитку інформаційного простору сприяє його розширенню, відкритості і прозорості інформації. Висновки. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформацій- ної політики та створення ефективної системи інформаційної безпеки України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

КРАМАРЕНКО, Вікторія, Олександр ДІДЕНКО, and Юрій ДЕМ’ЯНЮК. "ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ Й УПРАВЛІННЯ СУДНАМИ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 183–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.605.

Full text
Abstract:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами, змісту цієї компетентності, структури та особливостей її формування. З’ясовано, що сутність інформаційної компетентності у наукових публікаціях визначають у вузькому та широкому значенні: як компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій; уміння переосмислювати інформацію, розв’язувати завдання щодо пошуку інформації з використанням бібліотечних та електронних інформаційно пошукових систем, тобто здійснювати інформаційну діяльність із використанням традиційних та інноваційних технологій. Результати аналізу й узагальнення публікацій з питань змісту інформаційної компетентності дозволяють стверджувати про наявність двох підходів до уявлення про її зміст. Відповідно до першого, інформаційна компетентність охоплює здатність ефективно реалізовувати власні інформаційні потреби – знаходити, оцінювати та використовувати відповідну інформацію, необхідну для прийняття рішень. Представники другого підходу зміст інформаційної компетентності розуміють як поєднання системи знань, вмінь, навичок і способів діяльності у сфері інформаційних технологій, спрямованих на вирішення професійних завдань. Що стосується формування і розвитку інформаційної компетентності майбутніх фахівців, то пропонується забезпечити безперервне включення суб’єктів учіння в практичну діяльність, що передбачає пошук, оцінювання, аналіз, переробку і використання інформації. З урахуванням особливостей професійної діяльності майбутніх судноводіїв, професійно-особистісних вимог, що висуваються нормативно-правовими документами до рівня їхньої кваліфікації, а також результатів аналізу наукових джерел інформаційну компетентність майбутніх фахівців з навігації й управління суднами визначено як професійно-особистісну властивість або здатність, що ґрунтується на знаннях, уміннях, досвіді використання інформаційних і комунікаційних технологій, електронних картографічних навігаційно-інформаційних систем в галузі судноплавства. Ця компетентність охоплює знання, уміння, навички, здатності та професійно-важливі властивості, сукупність яких дозволяє ефективно розв’язувати професійні завдання із використанням засобів інформаційних технологій і комп’ютерних телекомунікацій, ефективно користуватись традиційною друкованою та цифровою формами інформації у повсякденному житті й у професійній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

ХРОМОВА, Вікторія, and Єгор БОЙЧЕНКО. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОЛІ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.16.

Full text
Abstract:
У статті визначена роль освітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процесах організації дистанційних занять для закладів початкової загальної освіти в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Доведено, що передумовами становлення інформаційного суспільства в Україні стали зміни у швидкості розповсюдження інформації та розширення доступу до інформаційних ресурсів. Інформаційний розвиток суспільства спирається на залучення найсучасніших засобів інформації, інформаційно-комунікаційних технологій. Він відображає досягнутий рівень інформаційного менеджменту у суспільстві та ступінь ефективності створення, зберігання, опрацювання, подання й використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною. Сутність інформаційного розвитку суспільства полягає не лише у готовності використовувати останні досягнення інформаційної технології, а й в умінні сприймати нову інформацію. Обґрунтовано, що під інформаційно-комунікаційними технологіями пропонується розуміти комплекс об’єктів, дій і правил, пов’язаних із підготовкою, переробкою та доставкою інформації при персональній, масовій і виробничій комунікації, а також всі технології і галузі, які інтегрально забезпечують перелічені процеси. Інформаційно-комунікаційні технології є узагальнюючим поняттям, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми обробки інформації. Найважливішими сучасними пристроями, що використовуються в освітньому процесі, можна вважати комп’ютер, оснащений відповідним програмним забезпеченням, і засоби телекомунікацій разом із розміщеною в них інформацією. Доведено, що симбіоз сформованого інформаційного суспільства в Україні та оголошення загальнонаціонального карантину стало запорукою процесів формування нової форми освіти, заснованої на інформаційно-комунікаційних технологіях. Доведено, що проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій полягає у забезпеченні освітнього процесу відповідними технологіями і залежить від людського чинника, який визначається саме у відсутності необхідних навичок у викладачів початкової школи щодо їх застосування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Туманова, Юлія. "ІННОВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ГАЛУЗІ ТЕХНІЧНИХ НАУК (НА ПРИКЛАДІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 153–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.153-159.

Full text
Abstract:
Автором оглядової статті зазначено, що провідними тенденціями розвитку в сучасному світі стали інформатизація суспільства та комп’ютеризація всіх галузей людської діяльності. Доведено, що найважливіша роль у соціальному розвитку сучасного суспільства належить інформації. Технологічний прогрес передбачає використання електронної інформації на всіх етапах підготовки фахівців різного рівня, зокрема і майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук.Обґрунтовано доцільність підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють інформаційною культурою. Підкреслено, що оволодіння знаннями та вміннями використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання стало важливим чинником професійної підготовки майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук. Зазначено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій уможливлює формування таких якостей, як: культура пошуку нової інформації й обмін нею, уміння опрацьовувати великі масиви інформації з використанням інформаційних технологій, вести пошук в мережі Інтернет, здатність розуміти важливість толерантності професійного спілкування, вміння обмінюватись досвідом у сучасних інформаційних системах. Актуальність набуття цих якостей зумовлює необхідність формування інформаційної культури майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук засобами інформаційно-комунікаційних технологій.Наголошено, що у сучасному світі інформаційні технології стали невід’ємною частиною світового економічного та суспільного розвитку людства. У цих реаліях революційних змін вимагає й система навчання. Використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі набуло особливої актуальності, адже нині якісне викладання дисциплін не може відбуватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу викладачеві набагато краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання здобувачів вищої освіти та підвищити їхній інтерес до навчання. Зазначено, що викладач має змогу отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися зі здобувачами вищої освіти та їхніми батьками, колегам та ін. Завдяки цьому підвищується авторитет викладача як носія культури, знань тощо.Ключові слова: інформація; інформаційна культура; інформатизація суспільства; інформаційно-комунікаційні технології; Інтернет; молодший бакалавр.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Чаркіна, Т. І. "ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 33 (March 27, 2022): 67–71. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми дослідження інформаційної культури як складової частини загальної культури суспільства. Визначено, що інформаційна культура пов’язана зі становленням інформаційного суспільства, головну роль у якому відіграють знання й засновані на ньому технології, домінування інформації, прискорення технічного прогресу, глобалізація явищ і процесів.Визначено поняття «інформаційна культура», схарактеризовано її ознаки. Головною ознакою сучасного інформаційного суспільства є постійна взаємодія людини з інформацією, яка стала для неї життєвою необхідністю, але поряд із цим інформаційне середовище вимагає від неї необхідності мати знання, уміння, навички оперування інформацією; адаптуватися до змін у засобах і характері комунікації; уміти створювати інформаційні продукти, мати ціннісні установки.Дослідження інформаційної культури здійснюються у таких напрямах, як: інформаційна культура суспільства, інформаційна культура особистості, корпоративна (групова) інформаційна культура. Основні концепції формування інформаційного суспільства, включили різні складники процесів його розвитку – економічні, політичні, інформаційно-технологічні, соціокультурні.Існують два підходи до дослідження інформаційної культури: інформаційно-технологічний і соціокультурний. Перший дає можливість досліджувати культуру знання та поведінки зі знаками, даними, інформацією тощо. Другий – вивчати принципи та механізми, що забезпечують розвиток етнічних і національних культур, їхнє включення у загальний досвід людства.Проблемами формування інформаційної культури є перетворення інформації на зброю в економічній і політичній боротьбі, ведення «інформаційних війн», використання її як засобу керування свідомістю людини. Збільшення обсягів інформації у світі, її достовірність, актуальність становлять проблему для людини через обмеженість можливостей їх засвоєння. Означені проблемні питання досліджень інформаційної культури дають можливості для осмислення, ґрунтовного і системного її вивчення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Козьміних, А. В. "Інформаційні механізми євроінтеграційної політики України." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 41–48. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.304.

Full text
Abstract:
Механізм євроінтеграції охоплює всі сфери суспільного життя: політичну, економічну, соціальну тощо. Проте саме інформаційна його складова є зв'язуючою ланкою решти механізмів, що обумовлює актуальність теми даної статті. Метою статті стало узагальнення уявлень щодо інформаційного механізму євроінтеграційної політики України та аналіз політико-правової основи інформаційних євроінте-граційних кампаній. Успішна реалізація євроінтеграційної політики можлива лише за умов системного використання механізмів реалізації політики органами державної влади, що представляють собою сукупність методів, принципів, засобів, спрямованих реалізовувати управлінські рішення, сприяти вирішенню проблем під час проведення політики у сфері європейської інтеграції. До таких механізмів віднесені: політичний (полягає у формуванні політики), інституційно-організаційний (його завдання -забезпечити інститутами та організувати їх ефективну роботу), економічний (фінансове забезпечення), правовий (нормативно-правове забезпечення), інформаційний (інформаційне забезпечення процесів євроінгеграції). Інформаційний механізм реалізації євроінтеграційної політики України є складовою інформаційної політики держави в цілому та спрямований за забезпечення прозорості та публічності євроінгеграції нашої держави, сприяє інформуванню широких верств населення про стандарти та цінності ЄС, переваги співпраці нашої держави з членами ЄС, сприяє формуванню позитивного міжнародного іміджу України, а також формуванню та функціонуванню єдиного інформаційного простору на основі демократичних принципів. Він забезпечує інформацією органи публічної влади та інститути громадянського суспільства, допомагає налагодити їх комунікацію та співпрацю з метою глибоко аналізу та розробки методів врегулювання проблем на шляху до євроінтеграції. Важливою складовою інформаційного забезпечення має бути інформаційно-аналітичне забезпечення, яке повинно сприяти підготовці, прийняттю та реалізації ефективних управлінських рішень у сфері європейської інтеграції. Інформаційно-аналітичне забезпечення передбачає створення необхідної інформаційної інфраструктури, яка поєднує в собі організаційні структури, що забезпечують творення, поширення та споживання інформації, інформаційно-телекомунікаційні структури, інформаційні технології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Коломієць, Олена, and Оксана Головата. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ." Society. Document. Communication, no. 10 (January 9, 2021): 310–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-310-333.

Full text
Abstract:
Публікація присвячена проблемі формування інформаційної культури майбутнього фахівця інформаційної сфери. Розглянуто поняття «інформаційна культура», передумови виникнення інформаційної культури в суспільстві, її основні компоненти та рівні функціонування. Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства. Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати основні проблеми і напрямки розвитку інформаційної культури, адекватно визначати об’єкт і предмет її дослідження, а також провести структуризацію її предметної сфери. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Формування інформаційної культури майбутнього інформаційника представлено як складний процес, що має включати освітні ресурси загальної культури суспільства, потенціал навчально-виховного і соціокультурного середовища закладу вищої освіти, духовний саморозвиток особистості студента. При цьому зазначено, що формування інформаційної культури тільки через вивчення інформатики виявляється недостатнім, оскільки обмежує цей процес технічними та програмними засобами інформатизації. Обґрунтовується доцільність впровадження в навчальний процес спеціальних навчальних курсів, зокрема, «Основи інформаційної культури особистості» або «Інформаційна культура майбутнього фахівця». Схарактеризовано організаційно-педагогічні умови успішного здійснення процесу формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Підкреслено важливість активного застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців інформаційної сфери. У висновках наголошено, що нині здійснюється пошук ефективних інноваційних моделей підготовки майбутніх інформаційників, здатних до комплексної діяльності, спрямованої на формування і використання інформаційних ресурсів, створення інформаційної продукції, надання інформаційних послуг, інформаційного супроводу та підтримки всіх видів діяльності. Визначено перспективні напрями в подальшому дослідженні цієї проблеми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Гнатенко, Валерій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ." Public management 25, no. 5 (December 1, 2020): 63–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-63-74.

Full text
Abstract:
Розкрито сутність поняття “інформаційно-економічна безпека” та її роль у забезпеченні стабільного розвитку держави. Економіка інформаційного суспільства (або інформаційна економіка) орієнтована на стрімке зростання інформаційних ресурсів, і не може розвиватися без широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій. Суб’єкти ринкової економіки здійснюють свою діяльність в умовах, коли інформація, інформаційні взаємовідносини, тай взагалі, всі основні складові процесу інформатизації набувають все більшої значущості. Тому комплексна інформаційна безпека виступає запорукою забезпечення економічної безпеки. Вони органічно доповнюють одна одну і нерозривно пов’язані не тільки з практичної точки зору, але і в понятійному відношенні. Запропоновано розглядати в комплексі інформаційну компоненту економічної безпеки й економічний аспект інформаційної безпеки в якості єдиної сфери діяльності, що забезпечує безпеку в управлінській, енергетичній, фінансовій, техніко-виробничій, технологічній та інших областях, що мають істотний вплив на національну безпеку та забезпечують стабільний розвиток держави. Приведене визначення інформаційно-економічної безпеки: комплексна система, що забезпечує захист життєво важливих інтересів громадян, су- спільства та держави в економічній сфері від внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Останні в такому визначенні набувають статусу інформа- ційно-економічних загроз — сукупності умов, факторів і подій, що визначає ефективність внутрішніх і зовнішніх деструктивних інформаційних впливів на економічний стан країни, тим самим створюючи небезпеку економічно важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Запропоновано сформувати нову міждисциплінарну галузь наукових знань, основним призначенням якої буде розробка шляхів і способів використання інформаційного середовища для вирішення завдань економічної безпеки. Теорія інформаційно-економічної безпеки має охоплювати не тільки опис інформаційних взаємовідносин в економіці, а й їх взаємозв’язок із національною безпекою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Панфьорова, І. Ю., Н. В. Васильцова, and В. А. Никитюк. "Інформаційна технологія інтеграції різнорідних сервісів інформаційної системи." Thesis, НТМТ, 2014. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7173.

Full text
Abstract:
Основною метою пропонованої ІТ є забезпечення підтримки існування єдиної й цілісної картини корпоративних бізнес-даних, що мають семантичну й прагматичну цінність для користувачів різних рівнів, шляхом формування й коректування вмісту реєстру ФС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ханюков, К. С. "Інформаційна технологія забезпечення інформаційної безпеки корпоративного спілкування." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72144.

Full text
Abstract:
Розроблено інформаційну технологію забезпечення інформаційної безпеки корпоративного спілкування. Розроблений технологію реалізовано як частину мобільного додатку. Було розглянуто декілька способів реалізувати дану інформаційну технологію та декілька способів шифрування даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Купрійчук, Владислав Олександрович. "Метод автоматизованого формування семантичного ядра цифрових текстів." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11013.

Full text
Abstract:
Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизованого формування множини ключових семантичних одиниць за цифровим текстом та множинами слів і словосполучень цього тексту з показниками їх важливості, одержуючи сформовані семантичні ядра за обраними показниками обрахунку важливості
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Юр'єва, Ірина Анатоліївна, and Владіслав Квітко. "Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток організацій." Thesis, Полтавська державна аграрна академія, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38578.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Войцеховська, М. М. "Інформаційна технологія оцінювання рівня культури інформаційної безпеки організації." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21335.

Full text
Abstract:
Войцеховська, М. М. Інформаційна технологія оцінювання рівня культури інформаційної безпеки організації : дис. ... д-ра філософ. : 122 / М. М. Войцеховська. - Чернігів, 2021. - 194 с.
В роботі вирішено актуальне наукове завдання з розробки моделей та методів інформаційних процесів оцінювання рівня культури інформаційної безпеки організації, які дозволять автоматизувати систему визначення поточного рівня культури інформаційної безпеки організації з врахуванням персональних показників співробітників, актуальних ризиків в галузі інформаційної безпеки та нормативних вимог до ведення безпечної діяльності організації в умовах інформатизації. Метою дисертаційного дослідження є розробка моделей та методів інформаційної технології комплексного оцінювання рівня культури інформаційної безпеки організації з урахуванням особливостей людино-машинної взаємодії, для підтримки прийняття рішень щодо забезпечення відповідного показника безпеки організації. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження: 1) Сформувати перелік первинних показників рівня культури інформаційної безпеки організації та її індикаторів. 2) Розробити модель інформаційних процесів обчислення рівня культури інформаційної безпеки організації. 3) Розробити елементи інформаційної технології визначення рівня культури інформаційної безпеки організації. 4) Провести експериментальне дослідження щодо збору та обробки первинної інформації для інформаційної технології оцінювання рівня культури інформаційної безпеки організації. Об'єкт дослідження – інформаційні процеси визначення культури інформаційної безпеки організації. Предмет дослідження – методи, моделі та інформаційна технологія комплексної оцінки рівня культури інформаційної безпеки організації з врахуванням особливостей людино-машинної взаємодії. Основні результати дослідження та наукова новизна роботи полягають в тому, що визначено роль культури інформаційної безпеки у загальній системі інформаційної безпеки організації, враховуючи особливості професійної діяльності та пов’язану з обов’язками взаємодію з інформаційною системою, внутрішнім інформаційним простором та зовнішнім середовищем. Враховуючи складність формалізації предметної області, було запропоновано скористатися математичним апаратом м’яких обчислень, а саме обчисленнями на основі логіки антонімів, нечіткої логіки та нечіткої кластеризації. Розроблена модель визначення вимог до рівня культури інформаційної безпеки, яка враховує навички користування технічною складовою системи інформаційної безпеки організації та власне персональні аспекти, що стосуються безпечної поведінки при роботі з інформаційними ресурсами. Запропонована модель оцінки рівня персональної культури інформаційної безпеки співробітників організації. Оцінювання рівня персональної культури інформаційної безпеки за допомогою ієрархічної системи нечіткого логічного виводу дозволяє сформувати комплект індивідуальних анкет з врахуванням особливостей професійної діяльності співробітників та їх посадових обов’язків. Для обрахування загального впливу культури інформаційної безпеки персоналу на рівні безпеки структурного підрозділу та організації запропонована математична модель, яка враховує особливості професійної діяльності працівників. На основі аналізу міжнародних стандартів ISO/IEC 27001:2015, ISO/IEC 27032:2016 та наробок з формування культури безпеки на об’єктах критичної інфраструктури запропоновано ієрархічну нечітку модель визначення рівня культури інформаційної безпеки організації, яка дозволяє формалізувати процес обчислення з подальшим наданням рекомендацій щодо вибору заходів, спрямованих на підвищення культури інформаційної безпеки. Запропонована модель визначення структурних підрозділів, в яких має бути впроваджена культура інформаційної безпеки, а також вибору проектного або процесного підходів для впровадження комплексу заходів для оцінки рівня КІБ, його підвищення та подальшого закріплення в якості корпоративного стандарту. Вперше розроблена модель інформаційного процесу оцінювання рівня КІБ організації, яка на відміну від існуючих, містить аспекти людино-машинної взаємодії і враховує фактори персональної культури безпеки учасників процесу. Вперше розроблено метод автоматизованої оцінки рівня КІБ організації, який на відміну від існуючих, базується на використанні нечіткої логіки на основі алгоритму Мамдані, і дозволяє виконувати оцінку поетапно на різних організаційних рівнях. Дістала подальшого розвитку структура системи ІБ організації за рахунок включення факторів персональної КІБ, що дозволяє враховувати вплив людського чинника на загальну систему безпеки організації. Дістав подальшого розвитку метод оцінки рівня персональної КІБ на основі компетентнісного підходу за рахунок використання логіки антонімів, що забезпечує підвищення ефективності проведення таких оцінок. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наведені вище наукові результати у своїй сукупності утворюють нову інформаційну технологію оцінки рівня культури інформаційної безпеки організації. Запропонована інформаційна технологія може бути корисною для керівників ІБ-підрозділів та організацій для підтримки впроваджених систем забезпечення інформаційної безпеки. Розроблені бізнес-процеси та архітектура можуть бути використані як основа для розроблення власних систем моніторингу культури інформаційної безпеки; модель оцінки персональної культури інформаційної безпеки – при призначенні певних рівнів доступу до інформаційних систем; моніторингу поточного рівня культури інформаційної безпеки персоналу, структурного підрозділу та саме організації для визначення прогалин в обізнаності та компетенцій в галузі ІБ; формуванні команд реагування на інциденти, тощо. Дана інформаційна технологія має наступне практичне втілення. Модель нечіткого логічного виводу дає можливість проводити оцінку рівня культури інформаційної безпеки без спеціальних навичок, що значно розширює можливості її використання в неспеціалізованих організаціях. Забезпечення швидкого самооцінювання виконується за допомогою розробленої автоматизованої телефонної системи (чатботу). Результати дисертаційних досліджень впроваджені: ­ при виконанні міжнародного наукового проекту «Cyber Rapid Analysis for Defense Awareness of Real-time Situation – CyRADARS» за грантом NATO SPS, (grant agreement number: G5286), науково-дослідних робіт Національного університету «Чернігівська політехніка» «Моделі та методи оцінювання конвергенції систем компетентностей фахівців з використанням технологій штучного інтелекту» (№0120U101929), «Розробка моделей та методів захисту системи від зовнішніх атак з використанням технологій штучного інтелекту» (№0120U101931) та «Розвиток базового моделюючого комплексу мережі ситуаційних центрів державних органів сектору безпеки і оборони України в інтересах захисту критичної інфраструктури держави та кібербезпеки» (№0119U000058т) Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України; ­ на ПАТ «ЧЕЗАРА» під час впровадження тестування персоналу на стадії підбору та приймання на роботу на предмет виявлення базового рівня персональної культури інформаційної безпеки; ­ в Державному науково-випробувальному інституті випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки при розробці документації інформаційних систем «Інформаційна система з доступом до мережі Internet (ІСД-Internet)» та «Система електронного документообігу (СЕДО)»; ­ у навчальному процесі Чернігівського національного технологічного університету (Національного університету «Чернігівська політехніка») при проведенні лекцій та лабораторних робіт з дисципліни «Моделі та системи штучного інтелекту» – в процесі навчання бакалаврів спеціальності 121 – «Інженерія програмного забезпечення» на кафедрі інформаційних технологій та програмної інженерії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Панченко, С. В. "Інформаційна технологія віддаленого керування інформаційно-телекомунікаційною системою. Серверна частина." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/84152.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шипік, М. Д. "Інформаційна технологія віддаленого керування інформаційно-телекомунікаційною системою. Клієнтська частина." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/84125.

Full text
Abstract:
У ході роботи було виконано ознайомлення із методами віддаленого керування комп’ютером та реалізовано систему віддаленого керування за допомогою Telegram-боту. Було розроблено програмний додаток в якому використовуються інструменти WPF для створення віконного додатку на С#/.NET та Wix Toolkit для реалізації зручного інсталлера. Додаток встановлюється на персональний комп’ютер, додає реєстр на автозавантаження підчас запуску операційно системи та у фоновому режимі очікує команд від Telegram-клієнта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Говорун, М. В. "Інформаційна технологія забезпечення інформаційної безпеки мобільного додатку для торгівельних мереж." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72200.

Full text
Abstract:
Розроблено інформаційну технологію забезпечення інформаційної безпеки мобільного додатку для торгівельних мереж. Розроблений технологію реалізовано як частину мобільного додатку програмного забезпечення. Було розглянуто декілька способів реалізувати дану інформаційну технологію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гуріна, О. О. "Інформаційна система формування траєкторії підготовки фахівця з інформаційних технологій проектування." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40791.

Full text
Abstract:
Актуальність роботи зумовлена необхідністю допомоги студентам зручно та ефективно формувати індивідуальну навчальну програму, яка забезпечить виконання освітньої програми підготовки із врахуванням особистісних схильностей студента відповідно до вимог нового закону про вищу освіту, що передбачає вільну траєкторію підготовки, де 25% обсягу відводиться на вибір студента.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Валенкевич, М. Є. "Технологія керування веб-ресурсами студентського центру інформаційних технологій." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76756.

Full text
Abstract:
Застосовано та протестовано чортири підходи, виявлено найефективніший з них для даного ресурсу, проведено аналіз складових часу завантаження сторінки,здійснено аналітичний огляд літературних джерел, обрано методи та програмні засоби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Нужний, Є. М. Вступ до інформаційних технологій. Київ: Українська академія державного управління при Президентові України, 1997.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Яковлєв, Ю. П. Контролінг на базі інформаційних технологій. Київ: Центр навчальної літератури, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Береза, А. М. Інформаційні системи і технології в економіці. Київ: Либідь, 2002.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Оліфіренко, М. М. Новітні інформаційні технології як інструмент міжнародного тероризму. Київ: МаНі, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Денісова, О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. Київ: КНЕУ, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Денісова, О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. Київ: КНЕУ, 2003.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Лисецький, Ю. М. Інформаційні технології в управлінні та обробці інформації. Київ: LAM&K, 2018.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевчук, А. В. Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону. Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Заяць, В. М. Методи і засоби комп"ютерних інформаційних технологій. Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Інформаційні, технології в. Матеріали доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції "Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців". Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Пустоваров, Володимир. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ БАЗИ ЗНАНЬ ПРО РОЗПІЗНАВАННЯ МІСЬКИХ БУДОВ НА ЦИФРОВИХ КОСМІЧНИХ ТА АЕРОФОТОЗНІМКАХ ПРИ АВТОМАТИЗОВАНОМУ МОНІТОРИНГУ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.04.

Full text
Abstract:
У роботі розроблено та запропоновано архітектуру ансамблю нейронних мереж на основі модифікованої згорткової нейронної мережі для сегментації зображень (автокодувальника) U-net. Використання розробленої архітектури дозволить підвищити точність сегментації міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Також запропоновано технологію формального представлення побудови інформаційної технології розробки бази знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Розроблена технологія визначає взаємозалежну сукупність етапів, з можливістю подальшого розпаралелювання виконання підетапів, з урахуванням особливостей подання (формалізації) знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Янчук, Т. В., І. Ю. Салькова, and Н. Ю. Буга. "УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-14.

Full text
Abstract:
Розглянуто вдосконалення маркетингової діяльності на підприємствах засобами сучасних інформаційних технологій як одного із засобів протистояння змінам зовнішнього середовища підприємства. Зазначено, швидка еволюція технологій та безперервне зростання попиту та пропозиції сприяють пошуку засобів удосконалення маркетингової діяльності на підприємствах. Щоб досягти бажаних маркетингових результатів, підприємствам доводиться використовувати цифрові маркетингові та комунікаційні послуги. Зазначено, що ці послуги ефективні та піддаються вимірюванню завдяки маркетинговій технології, яка використовується для відстеження, оцінки та впровадження новітніх маркетингових технологій. У зв’язку з технічним прогресом, фрагментацією маркетингу, попитом на індивідуальні продукти та послуги, з одного боку, та необхідністю досягнення конструктивного діалогу з клієнтами, негайного та гнучкого реагування та необхідності вимірювання інвестицій та результатів, з іншого боку, класичний маркетинговий підхід змінився, продовжуючи істотно вдосконалюватися.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бенько, Микола, and Ганна Москалюк. "БУХГАЛТЕРСЬКА ТА УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ІННОВАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ." In Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.07.

Full text
Abstract:
Робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів складання та подання бухгалтерської та управлінської звітності у глобалізаційних умовах та під впливом інноваційних технологій як результатів розгортання Industry 4.0. Проаналізовано стан української економіки у контексті інформаційних та глобалізаційних процесів та з’ясовано місце звітності у них. Розглянуто актуальні інноваційні технології, які доцільно використовувати при складанні, поданні та використанні бухгалтерської та управлінської звітності. Зроблено акцент на переваги від імплементації таких інноваційних технологій в управлінську та облікові системи. Досліджено інноваційні види звітності, які використовуються на міжнародному рівні. Проаналізовано причини низької активності керівників підприємств щодо впровадження інноваційних технологій та інноваційних форм звітності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Осієвський, Сергій, and Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.

Full text
Abstract:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Снігірьова, Алісія, and Анатолій Тарасов. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАНІ ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО НАПРЯМУ." In Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities, 593–607. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-593-607.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дяденчук, А., and Л. Халанчук. "Формування професійної компетентності інженерів-механіків засобами інформаційних технологій." In СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 244–51. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Чорнобай, Л. "Перспективи використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті." In СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 211–18. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-24.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Петренко, Ольга, and Андрій Носик. "ПАРАЛЕЛЬНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ СТРУКТУРИ ДЛЯ РІШЕННЯ ЗАДАЧ ДИСКРЕТНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.06.

Full text
Abstract:
Проблеми автоматизації різних процесів управління і обробки даних на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки є на сьогодні однією з головних задач інформаційних технологій. Успішне рішення цих проблем залежить від сумісних зусиль різних фахівців. Одержані цікаві результати в області розробки і дослідження нових математичних моделей ряду важливих процесів, створення ефективних математичних методів рішення задач, що виникають при побудові автоматизованих систем, зокрема, задач дискретної і комбінаторної оптимізації в різних постановках. У монографії надані паралельні обчислювальні структури для рішення задач дискретної оптимізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Токарук, Л. С., М. О. Васильєва-Халатнікова, Н. М. Чернуха, and Цзіпін Дін. "Соціалізація дітей із особливими освітніми потребами засобами інформаційно-комунікаційних технологій." In ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 648–47. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-24.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шіковець, К. О., and Г. М. Квіта. "МЕТОДИ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-13.

Full text
Abstract:
У роботі розглянуто концепцію сталого розвитку та її складові частини: економічну, соціальну та екологічну з погляду системного підходу. Оскільки сталий розвиток – системно керований розвиток і основою його керованості є системний підхід, та сучасні інформаційні технології, які дають змогу дуже швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, то пропонується застосувати «Кібернетичну концепцію управління граничними ресурсами і станами об’єкта розвитку (КУРСОР+)» до моделювання станів сталого розвитку. Інтегрована модель концепції сталого розвитку та системно-ситуаційної моделі розвитку дала змогу описати складники системно-ситуаційної моделі розвитку, визначити поточний, цільовий та прогнозний стан сталого розвитку та дослідити етапи досягнення однієї із цілей сталого розвитку, а саме «відповідальне споживання та виробництво». Для досягнення цільових орієнтирів, відповідального споживання запропоновано застосовувати сучасні методи маркетингу, а саме нейромаркетинг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Черновалюк, Ірина Володимирівна. "Інноваційні технології в іншомовному освіту." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-78-81.

Full text
Abstract:
У статті розглядається роль інноваційних технологій у сфері освіти.Інформаційно-комунікаційні технології визначають розвиток всіх сфер діяльності людини, включаючи сферу освіти. Відзначено роль інформаційних технологій в підвищенні якості мовної підготовки іноземних студентів. Питання організації ефективного процесу навчання іноземних студентів, високої якості освітніх послуг і ефективної реалізації сучасних концептцій викладання розглядаються в руслі сучасної концепції іншомовної освіти. Ключові слова: інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, іншомовна освіта, концепція навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Лаврут, Т. В., and В. А. Ожаревський. "Інформаційна технологія управління інформаційним обміном в телекомунікаційній мережі критичного призначення." In SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-79-2-1.12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Слєсар, Тетяна Миколаївна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ." In V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.331.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Л.М., Гопкало. "Інформаційні технології управління готельним підприємством." In ТУРИЗМ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ЦІННОСТІ. Київський національний торговельно-економічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31617/k.knute.2019-04-12.46.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Якимишин, Ірина. "СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ." In SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.32.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шульгіна, Л. "ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО–КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." In WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шаргун, Тетяна. "ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ." In НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ XXI СТОРІЧЧЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/01.05.2020.v4.01.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Аракчеєв, Д. Б., and О. С. Попов. "Технології створення інформаційно-аналітичних систем в природокористуванні." In Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145100.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ладика, Петро, and Юрій Кузь. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ І СПОРТІ." In THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v3.31.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Оніщенко, Маргарита, and Олена Дутченко. "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ В ОБЛАСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." In DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v1.47.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Інформаційна технологіяа"

1

Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. Інформаційна безпека як нова складова інформаційної культури. Рідна школа, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/808.

Full text
Abstract:
У постіндустріальну епоху, що наступила, індустрія інформаційних технологій органічно увійшла в усі сфери людської діяльності. Інформаційні технології доводиться не тільки використовувати, але й жити, співробітничати і конкурувати з ними. Усі ці тенденції свідчать про те, що суспільство переходить у нову стадію – стадію «інформаційного соціуму», що характеризується, насамперед, різким зростанням ролі інформації, високим рівнем її ефективності, залежністю майбутнього від рівня розвитку інформаційного сектора економіки. Інформаційне середовище нового соціуму – це сфера соціальної діяльності суб’єктів, пов’язана зі створенням, пошуком, збереженням, перетворенням і використанням інформації, тобто саме з тим, чим займається інформатика як наука. Враховуючи зростаючу глибину проникнення інформаційних технологій у суспільні відносини, питання формування інформаційної культури особистості стає пріоритетним завданням сучасної освітньої діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Дікунова, О. А. Інформаційно-технологічна підготовка у системі професійного розвитку фахівців бібліотеки вищого навчального закладу. Рівненський державний гуманітарний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6074.

Full text
Abstract:
Наголошено, що результативність інформаційної освіти фахівців бібліотеки закладу вищої освіти є ефективною саме в системі професійного розвитку, є важливою складовою програми підвищення професійної кваліфікації. Розглянуто дієві форми інформаційно-технологічної підготовки персоналу наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». Акцентовано увагу на практичних формах і методах, що активно запроваджуються в бібліотечно-інформаційну сферу діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тимченко, А. А., В. А. Ващенко, С. В. Заболотній, Я. В. Гальченко, Ю. Г. Лега, В. М. Лукашенко, Т. Л. Мазурок, et al., eds. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ-2018). Chair В. М. Рудницький. ЧДТУ, May 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2871.

Full text
Abstract:
Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Волощук, І. А., and І. Д. Мошков. Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій. Молодий вчений, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3066.

Full text
Abstract:
У статті розглядається типізація уроків з використанням ІКТ як ефективного шляху у виборі методів та форм подання навчального матеріалу вчителем, спрямованого на підвищення якості освітнього процесу при вивченні шкільного курсу інформатики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шестопалова, О. В. Формування інформаційної культури сучасних користувачів бібліотеки ВНЗ. Національний університет «Львівська політехніка», 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1616.

Full text
Abstract:
Стаття знайомить з інформаційною забезпеченістю бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, її періодичними виданнями. Висвітлено питання комп’ютеризації бібліотечних процесів книгозбірні: детально описано використання автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «УФД-Бібліотека», роботу відділу інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення та електронної читальної зали, можливості електронного каталогу й інституційного репозитарію тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Соловйов, В. М., Є. Я. Глушко, О. І. Олейніков, В. І. Хорольський, О. А. Учитель, В. І. Шанда, І. О. Теплицький, and С. О. Семеріков, eds. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в природничих науках. Видавничий відділ КДПУ, 2000. http://dx.doi.org/10.31812/0564/591.

Full text
Abstract:
Збірник містить статті з різних аспектів застосування моделювання у природничих науках та освітній діяльності, нових технологій навчання фізики, математики та інформатики. Значну увагу приділено інформаційним технологіям в управлінській діяльності. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Соловйов, Володимир Миколайович, Ілля Олександрович Теплицький, and Сергій Олексійович Семеріков, eds. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності. Видавничий відділ КДПУ, 1999. http://dx.doi.org/10.31812/0564/592.

Full text
Abstract:
Збірник містить статті з різних аспектів застосування моделювання у природничих науках та освітній діяльності, нових технологій навчання фізики, математики та інформатики. Значну увагу приділено мережним технологіям та методиці дистанційного навчання. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Скрипник, Л. М. Інформаційні технології в контексті діяльнісного навчання філософії освіти Дж. Дьюї. Publishing House «ACCENT», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4528.

Full text
Abstract:
У статті розкрито роль інформаційних технологій в реалізації діяльнісного підходу до навчання в контексті філософії освіти Дж.Дьюї. Розглянуто та висвітлено основні характеристики діяльнісного навчання у сучасній педагогічній думці. Здійснено порівняння цього розуміння з поглядами Дж. Дьюї. Виокремлено теорії Дж. Дьюї, які знайшли відображення в сучасній освіті. Визначено особливості упровадження діяльнісного підходу через інформаційні технології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шокалюк, Світлана Вікторівна, and Сергій Олексійович Семеріков. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології у післядипломній педагогічній освіті. Видавничий центр КТУ, November 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/920.

Full text
Abstract:
Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. Інформаційне суспільство: гуманістичний аспект. НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/803.

Full text
Abstract:
У сучасну постіндустріальну епоху індустрія інформаційних технологій органічно входить в усі сфери людської діяльності. Ці технології доводиться не тільки використовувати, але й співпрацювати і навіть конкурувати з ними. Розвиток інформаційних мереж, як і процес перетворення громадян у користувачів всесвітніх мережних структур далеко не завжди (і вже аж ніяк не автоматично) сприяють зміні особистісних форм буття людей, їхньої самореалізації. Посилення влади глобальних мереж в інформаційному суспільстві стає настільки інтенсивним, що природним шляхом постають питання: 1. Чи можлива свобода особистості в інформаційному суспільстві? 2. Чи не перетвориться особистість у такому суспільстві на автомат, що виконує соціальні ролі, які нав’язуються їй? Пошук відповідей на ці питання має сенс почати з аналізу головних особливостей інформаційного соціуму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Інформаційна технологіяа' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography