Journal articles on the topic 'Інформаційна послуга'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інформаційна послуга.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Інформаційна послуга.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Коломієць, Олена, and Оксана Головата. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ." Society. Document. Communication, no. 10 (January 9, 2021): 310–33. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-310-333.
Full textAbstract:
Публікація присвячена проблемі формування інформаційної культури майбутнього фахівця інформаційної сфери.
Розглянуто поняття «інформаційна культура», передумови виникнення інформаційної культури в суспільстві, її основні компоненти та рівні функціонування.
Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства.
Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати основні проблеми і напрямки розвитку інформаційної культури, адекватно визначати об’єкт і предмет її дослідження, а також провести структуризацію її предметної сфери.
Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності.
Формування інформаційної культури майбутнього інформаційника представлено як складний процес, що має включати освітні ресурси загальної культури суспільства, потенціал навчально-виховного і соціокультурного середовища закладу вищої освіти, духовний саморозвиток особистості студента. При цьому зазначено, що формування інформаційної культури тільки через вивчення інформатики виявляється недостатнім, оскільки обмежує цей процес технічними та програмними засобами інформатизації.
Обґрунтовується доцільність впровадження в навчальний процес спеціальних навчальних курсів, зокрема, «Основи інформаційної культури особистості» або «Інформаційна культура майбутнього фахівця».
Схарактеризовано організаційно-педагогічні умови успішного здійснення процесу формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Підкреслено важливість активного застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців інформаційної сфери.
У висновках наголошено, що нині здійснюється пошук ефективних інноваційних моделей підготовки майбутніх інформаційників, здатних до комплексної діяльності, спрямованої на формування і використання інформаційних ресурсів, створення інформаційної продукції, надання інформаційних послуг, інформаційного супроводу та підтримки всіх видів діяльності. Визначено перспективні напрями в подальшому дослідженні цієї проблеми.
2
Kholiavko, Nataliіa, and Mariia Kolotok. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ ЗАРУБІЖНИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(25) (2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-117-126.
Full textAbstract:
На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології вже не являють собою інновацію; до того ж у період пандемії коронавірусу такі технології почали активно використовуватись різноманітними компаніями в усьому світі. У сучасних умовах посилення конкурентної боротьби на ринку фінансові установи вимушені активно впроваджувати нові інформаційні технології, запускати інноваційні послуги, удосконалювати наявні механізми надання фінансових послуг. Стаття спрямована на дослідження світового досвіду використання інформаційних технологій у роботі фінансових установ та ідентифікацію кращих світових практик для подальшого визначення перспектив їх впровадження в Україні. Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу (зокрема, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Швеції, Швейцарії), Сполучених Штатів Америки, Японії та Китаю в застосуванні їх фінансовими інститутами новітніх технологій; визначено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність роботи окремих фінансових установ зазначених країн. Автори доходять висновку, що впровадження інформаційних технологій у діяльність фінансових установ забезпечує провідним країнам світу можливість утримання високих місць у світових рейтингах і високих конкурентних позицій на міжнародному ринку фінансових послуг. Серед перспектив подальших досліджень визначено проблему забезпечення кібербезпеки, що вимагає формування дієвих механізмів протидії кібератакам, а також розробки інноваційних інформаційних технологій захисту фінансових систем та інформації про суб’єктів ринку фінансових послуг.
3
Мізюк, Б. М., and В. О. Трач. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 133–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-20.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто особливості впровадження інформаційних технологій у систему управлін-ня організаціями, котрі надають готельні послуги. Встановлено, що в Україні використання сучасних інфор-маційних технологій стає засобом здійснення конкурентної боротьби у готельному бізнесі. Узагальнено роль інформаційних ресурсів як необхідної умови ефективного управління готельним підприємством. Проаналізова-но чинники, які впливають на рівень розвитку і запровадження інформаційних технологій у готелях. Виявлено і запропоновано заходи з удосконалення системи управління готельним комплексом. Загальними особливостями у впровадженні інформаційних технологій у готелях є автоматизація процесів планування, обліку і управління основними напрямками діяльності готельного комплексу. Метою даної статті було дослідження стану впро-вадження інформаційних технологій у системі управління організацією на прикладі діяльності готельного комплексу Fest Hotel у м. Львові. Обгрунтовано доцільність впровадження сучасних інформаційних технологій у готельних комплексах. Запропонована авторами інформаційна система для готельного комплексу Fest Hotel дозволила виключити з асортименту низькорентабельні послуги і замінити їх новими, більш ефективними. Економічний ефект одержується також від надання послуг через Інтернет. У результаті використання і впровадження автоматизованої інформаційної системи знизилися постійні та змінні витрати операційної діяльності, зокрема на технічне обслуговування і поточний ремонт готельного комплексу, на утримання си-стем зв’язку, поліпшилася якість послуг виконуваних робіт і підвищилася кваліфікація працівників готельного комплексу. Розроблено план впровадження інформаційних технологій, які, за оцінкою авторів, будуть мати вагомий економічний ефект і сприяти підвищенню конкурентоспроможності готельних комплексів.
4
Клименко, К. О., and В. В. Костенко. "Проблеми правового забезпечення функціонування інфраструктури електронних адміністративних послуг." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 4, 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2799.
Full textAbstract:
У статті розглянуто перспективи розвитку цифровізації України, створення системи державних електронних послуг та проблеми правового регулювання у сфері електронних послуг. Проаналізовано законодавство України, що регулює правовідносини, які виникають під час використання електронних сервісів.
У процесі порівняльного аналізу з'ясовано, що вітчизняне законодавство по-різному трактує поняття «електронна послуга» у нормативних документах Кабінету Міністрів України, Міністерстві юстиції України, Пенсійного фонду України та Законі України «Про електронні довірчі послуги».
Зазначено, що, за оцінками фахівців, нині спостерігається недовіра громадян до електронних сервісів через низький рівень правової обізнаності й інформаційної гігієни більшості населення. Недовіра сформувалася через недостатню захищеність інформаційних систем від несанкціонованого втручання, передусім від неправомірних дій посадовців, наприклад, незаконних дій з даними Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Українська законодавча система, що регулює юридичну і технічну сфери застосування електронних послуг, електронних довірчих послуг і електронних підписів, є досить розвиненою та насиченою нормативно-правовими актами. Неузгодженість численних правових норм та нормативно-правових актів, що регулюють сфери інформаційних технологій, стимулювала модернізацію багатьох напрямів правового регулювання. Отже, нині у структурі даного законодавства йде активне формування нової нормативно-правової бази. Розвиток інфраструктури електронних послуг потребує кореляції з відповідною нормативно-правовою базою. У цьому сенсі українські правознавці та фахівці інформаційного права й інших галузей права повинні забезпечити ефективну модернізацію національного законодавства у сфері регулювання електронних послуг.
Запропоновано рекомендації та пропозиції щодо вирішення проблем, пов'язаних із застосуванням електронних послуг та електронних довірчих послуг.
5
Bagmet, Mykhaylo, and Anna Harkusha. "Досвід країн ЄС відносно розроблення та реалізації моделей державної інформаційної політики." Public Administration and Regional Development, no. 8 (June 30, 2020): 515–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню досвіду Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, Нідерландів та інших країн, які входять до складу ЄС по впровадженню в практику інформаційно-комп’ютерних технологій в ході сучасного всесвітнього глобалізаційного процесу. Окремо зазначається і роль Великобританії, яка хоча і заявила про вихід із складу ЄС, але має значний доробок в розроблення головних політико-правових аспектів в ході реалізації державної інформаційної політики та інформаційної стратегії, створення громадсько-мережевих інформаційних центрів та освоєння інформаційно-комунікаційних технологій.
Взагалі розроблення основних понять та категорій, всебічному обґрунтуванню європейської моделі реалізації державами ЄС інформаційної політики присвятили цілий ряд оригінальних праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених та практиків.
Наразі в Україні тривають реформи, які впливають на формування та розвиток інформаційного простору країни, інформаційного суспільства. Нагального вирішення потребує проблема щодо створення оптимального законодавчого акту, який забезпечить ефективну роботу як державних, так і недержавних суб’єктів інформаційного сектору, а також полегшення доступу громадян до отримання послуг в режимі «онлайн», шляхом створення необхідної платформи і забезпечення захисту кіберпростору у мережі Інтернет. Усе це свідчить про великий перелік викликів та завдань, які необхідно вирішити задля досягнення важливої мети – створення конкурентоспроможної, інформаційно-розвиненої держави, яка реалізує ефективну державну інформаційну політику як всередині країни так і на міжнародній арені.
При здійсненні державно-управлінських реформ, постало питання про застарілість та невідповідність сучасному стану технологічного розвитку законодавства щодо інформації та діяльності засобів масової інформації, з урахуванням безпекового фактору та національних інтересів держави. Допомогти у формуванні векторів та пріоритетів державної інформаційної політики здатне й врахування здобутків інформаційної політики країн Європи, Азії та Америки.
6
Рибка, Лариса, and Анна Рибка. "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 12, 2021): 624–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.131.
Full textAbstract:
Висока динамізація нових інформаційних технологій, їх поширення серед усіх галузей людської діяльності зумовили необхідність пошуку нового підходу до підготовки споживача інформації. Інформаційний потенціал бібліотеки вийшов за її межі, тому активна популяризація власних ресурсів та можливостей стала невід’ємною умовою успішної діяльності закладу. Мета роботи – розглянути інформаційний потенціал наукової бібліотеки Київського національного університету культури та мистецтв, окреслити основні інноваційні напрями роботи установи. Встановлено, що наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв позиціюється як інформаційний центр, що забезпечує інформаційні потреби користувачів, тому необхідним було створення власної стратегії досягнення успіху на ринку інформаційних послуг, що передбачає ефективне використання ресурсів та можливостей.
7
Сидоренко, Тетяна. "КОНСОЛІДАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 14, 2021): 270–93. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-270-293.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХІ ст.
Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв’язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності.
Зазначено, що нова галузь наукових знань – консолідована інформація – маловивчена й містить ряд дискусійних питань.
Установлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов’язана інформатика - фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об’єктами на базі комп’ютерних інформаційних систем.
Описано поняття «інформація» та «консолідація». Інформація - відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації.
Зазначено, що «консолідована інформація» має англомовний відповідник - Competitive Intelligence. Консолідована інформація - це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп.
Консолідація даних - це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів).
Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві.
Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації.
Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації – методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту. Саме після перетворення знань в інформаційний продукт постає питання про захист інформації.
У висновках окреслено основні здобутки й тенденції розвитку консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства. Зокрема зазначено, що актуальними залишаються шляхи оптимізації розвитку наукової галузі консолідованої інформації в умовах українського інформаційного суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду.
8
Безрук, М. Л. "АЛЬТЕРНАТИВА ІНСТИТУЦІЙНОМУ ДОГЛЯДУ ТА ВИХОВАННЮ ДІТЕЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 161–65. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-24.
Full textAbstract:
У статті розглянуто комплексну соціальну послугу патронату над дитиною як альтернативу інституційному догляду та вихованню дітей, які опинились у складних життєвих обставинах та з певних причин позбавлені батьківської опіки і піклування. Наведено сутність послуги з патронату як такої, що забезпечує найкращі інтереси дитини та відповідає провідним напрямам державної соціальної політики. Актуалізовано проблему розвитку послуги патронату над дитиною в межах процесу реформування соціальної сфери останнього десятиліття. Здійснено аналіз діяльності системи інституційних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на прикладі Запорізької області, оскільки Запорізька область має найвищий рівень інституціалізації дітей. Зазначено кількісні показники функціонуючих закладів інтернатного типу та кількість дітей, влаштованих у них протягом 2020 року. Обґрунтована необхідність ефективної інформаційно-просвітницької діяльності. Сформульовано твердження про те, що наявність сімей патронатних вихователів прямо пов’язана із компетентністю надавачів соціальних послуг, відповідальних за пошук та первинний відбір кандидатів у патронатні вихователі. Вивчено рівень професійної компетентності надавачів соціальних послуг задля активізації створення сімей патронатних вихователів. Основними індикаторами оцінювання компетентності надавачів соціальних послуг є: обізнаність респондентів щодо послуги патронату над дитиною: змісту, специфіки, переваг; зміст і методи інформаційно-просвітницької діяльності фахівців на території; ставлення респондентів до послуги патронату над дитиною та визначення її потреби; оцінка учасниками власної участі у процесі розвитку послуги патронату над дитиною. Визначені основні напрями підвищення якості та ефективності інформаційно-просвітницької діяльності та рекомендації для покращення процесу розвитку послуги з патронату у таких двох основних векторах, як безпосередня робота фахівців із населенням та робота з керівництвом адміністративно-територіальної одиниці.
9
Kharchuk, O. H., and N. H. Byshevets. "ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.03.
Full textAbstract:
Вступ. У багатьох роботах було визначено, що залучення пасажирів на окре- мий вид транспорту залежить від асортименту наданих ним послуг, тому на залізничному транспорті велику увагу приділяють підвищенню саме якості та різновиду сервісу обслуговування пасажирів. Мета. Ця стаття розкриває сут- ність понять послуги у сфері пасажирських перевезень, сервісу та якості, видів сервісу у сфері пасажирських перевезень, а саме: задоволення споживчого попиту пасажирів на основну послугу, надання послуг, що супроводжують основну послу- гу, післяпродажний сервіс, інформаційне обслуговування та фінансове обслуго- вування надання усіляких варіантів оплати основної послуги, система знижок і пільг. Також розкриті показники якості, які впливають на інтереси пасажи- рів, – це рівень інформаційного забезпечення, повнота задоволення попиту – ком- фортність обслуговування на всіх етапах перевезення, швидкість, своєчасність доставки багажу чи вантажобагажу, його схоронність, безпека на вокзалах і в поїзді й ін.; зручність пасажира в дорозі; показники комфортності – асорти- мент і якість відповідних послуг у попередній і добовій касах, довідкових бюро, в поїздах та ін.; зручність перебування пасажира у вокзальних комплексах; спосо- би і зручність придбання проїзних документів; показники швидкості та своєчас- ності; показники безпеки транспортних послуг; показники збереження здоров’я, життя і майна пасажирів під час поїздки і перебування на вокзалах; показники надійності функціонування транспортних засобів та показники професійної при- датності персоналу, що надає транспортні послуги. Результати. Було визна- чено, що у сфері пасажирських перевезень існують різні види послуг та розгля- нуто якісні показники, від яких залежать вибір виду транспорту та задоволення інтересів пасажирів на залізничному транспорті. Висновки. У цій статті визна- чено, що якість обслуговування пасажирів є головною задачею керівництва щодо покращення перевізного процесу та одним з основних факторів, що враховують у процесі визначення результативності діяльності пасажирського комплексу заліз- ничного транспорту.
10
Сапожник, Д. І., and Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНА СЕРВІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-14.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми інформаційної сервізації в системі послуг індустрії гостинності під час процесів трансформації її інфраструктури і вимог до організації та особливостей надання у сучасних умовах в Україні. Вітчизняний інформаційний простір містить дуже мало конкретики про результати цифровізації, зокрема сфери індустрії гостинності, тому це питання потребує систематизації. Технологія трансформацій до цифрового суб’єкта господарської діяльності з надання туристичних, готельних та ресторанних послуг повинна складатися з трьох основних частин: стратегії, діджиталізації ринку й автоматизації переважної більшості операційних процесів. Стратегія починається із вбудовування діджиталізації в стратегію розвитку підприємництва у цілому. Розглянуто процес перебудови під цифрові технології підприємницьких процесів, коли актуальним стає елемент прийняття ділового рішення щодо інвестицій, зокрема придбання потрібного програмного забезпечення, технічного переоснащення та навчання персоналу, розвиток у підприємстві діджитального способу мислення; передумови вбудовування інформаційних послуг і консультування в матеріально-речове виробництво та його підстави. Проаналізовано ключові об’єкти цифрових трендів сьогодення, зокрема: інформаційні дані, що є джерелом формування конкурентоспроможності; internet of things (IoT); цифрові процеси трансформації як окремих видів підприємництва, так і цілих підприємницьких секторів; sharing economy; повна віртуалізація усіх інфраструктурних IT-систем; artificial intelligence (AI); формування та використання цифрових платформ. Розглянуто сукупність переваг, які надаються в результаті впровадження сучасних цифрових технологій та користування ними, реальні перешкоди щодо належного розвитку інформаційної сервізації в Україні. Констатовано, що у вітчизняному інформаційному просторі дуже мало конкретики про результати цифровізації. Досліджено складники сучасних інновацій в індустрії гостинності. Зроблено висновок, що основними завданнями стимулювання інноваційної діяльності галузі індустрії гостинності є: розвиток інституціональних засад інтеграції наукової, інноваційної, виробничої сфер; перетворення наукового складника на активного чинника нагромадження інноваційного потенціалу цієї галузі; формування її ефективної інноваційної інфраструктури.
11
Kukhar, R. B., O. I. Yeleiko, N. P. Motko, O. I. Stepaniuk, and І. О. Ramskyy. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 9, 2016): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6917.
Full textAbstract:
Досліджується роль інформаційного фактору в системі сучасного менеджменту, відзначається його актуалізація в інформаційному суспільстві. Проаналізовано основні принципи та підходи до визначення інформаційного суспільства, характерними рисами якого є зростання ролі інформації і знань у житті суспільства, зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у ВВП, створення глобального інформаційного простору. З поняттям «інформаційне суспільство» тісно пов’язане поняття «інформаційна економіка» особливий тип економіки, характерними особливостями якого є те, що визначальним ресурсом виступає інформація. Наведено методи управління в інформаційному суспільстві, зокрема, новий метод управління інформаційне управління. Виділяється цілий клас інформаційних технологій управління підприємством, таких як ERP, CRM, SCM, CSRP, ERP II тощо.
Управління, як наука, за свою майже столітню історію інтенсивно розвивається, що відображається у відповідних підходах та наукових школах. Еволюція інформаційних технологій відкрила новий етап розвитку системи менеджменту завдяки появі глобального інформаційного простору. Становлення та розвиток інформаційного суспільства, його послідовний перехід до суспільства знань, зростання ролi та мiсця iнформацiйно–комунiкацiйних технологій в цих процесах, поспряли тому, що cаме розроблення концептуальних засад ефективного проактивного механізму підготовки й прийняття управлінських рішень, наукових теоретичних та методичних положень зі створення та впровадження в практику такого механізму, формалізація його до рівня конкретних економіко–математичних моделей та інформаційних технологій повинні стати важливими об’єктами дослідження вітчизняної науки.
12
Борисова, А. О. "ПРАВОВІДНОСИНИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ." Знання європейського права, no. 2 (October 23, 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.65.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню загальних ознак правовідносин у сфері інформаційних комунікацій у мережі Інтернет. Встановлено, що однією з особливостей правовідносин у сфері інформаційних комунікацій є їхня опосе-редкованість і необмежений простір застосування. Тому в статті звернуто увагу, що основна частина таких правовідносин виникають та існують у межах або за допомогою мережі Інтернет. Зокрема, розглядаючи види інформаційної діяльності та інформаційних комунікацій, які здійснюються в межах або за допомогою мережі Інтернет, встановлено їхню неоднорідність. Наприклад, дуже широкий попит на застосування отримали цивільно-правові відносини у сфері е-торгівлі, надання страхових послуг, реалізація та захист прав інтелектуальної власності, інтер-нет-маркетинг тощо, які можна об'єднати в загальне поняття правовідносин у сфері інформаційних комунікацій.
Ми приєднуємось до думки, що перелік відносин, які виникають у мережі, є досить загальним, але очевидним є те, що вони неоднорідні за своєю правовою природою, а отже, знайти чіткі критерії, які дали б змогу провести певну їх класифікацію, дуже важко. Єдиним об'єднувальним фактором є віртуальне середовище виникнення, зміни та припинення цих відносин.
У процесі дослідження встановлено, що є потреба в ефективній організації інформаційних процесів в усіх видах юридичної діяльності, зокрема у сфері інформаційних комунікацій, виявленні їхніх особливостей і тенденцій розвитку з метою ефективного та своєчасного правового регулювання таких суспільних відносин. Саме інформація, інформаційні відносини, інформаційні права відіграють важливу роль у розвитку цивілістики.
Отже, можна констатувати, що правовідносини у сфері інформаційної комунікації виникають щодо реалізації інформаційних прав особи і їхній зміст полягає у здійсненні певних дій із метою отримання різних видів інформації, захисту прав на інформацію, реалізації прав інтелектуальної власності у сфері інформаційної комунікації. Особливістю цих відносин є їхня сфера застосування у мережі Інтернет, тобто правовідносини у сфері інформаційних комунікацій виникають та існують у межах або за допомогою мережі Інтернет.
13
Мовчан, Т., and О. Шикула. "РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ПРОДУКЦІЇ AVON." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.14.
Full textAbstract:
Компанія AVON - косметична фірма, яка поширює свою продукцію виключно через консультантів (мережевий маркетинг). Компанія AVON розповсюджує свою продукцію за методом прямого продажу. Прямий продаж – це реалізація товарів та послуг кінцевому споживачу за межами звичайних місць роздрібної торгівлі шляхом індивідуальної презентації товарів чи послуг. Серед компаній, які працюють за методом прямого продажу в Україні, AVON посідає перше місце за рівнем першого згадування назви компанії опитуваними та у числі лідерів серед компаній прямого продажу, продукція яких популярна серед споживачів усіх вікових груп у віці до 45 років. Конкурентами її є такі фірми, як – Mary Kay, Oriflame, Faberlic, Amway. Хороша інформаційна система обліку, вбираючи в себе всю корисну інформацію, є найкращою помічницею персоналу і засобом успішної діяльності в умовах конкуренції. Тому актуальним є створення привабливої та інформативної інформаційної системи обліку продукції Avon. Для Avon потрібно розробити автоматизовану інформаційну систему обліку продукції: структуру меню інформаційної системи обліку продукції Avon, логічну структуру бази даних, фізичну модель даних, екранні форми по відображенню необхідної інформації. Створена логічна модель даних, або логічна схема – модель даних конкретної предметної області, виражена незалежно від конкретного продукту керування базами даних або технології зберігання (фізична модель даних), але в термінах структур даних, таких як реляційні таблиці та колонки, об'єктно-орієнтовані класи чи теги XML. Фізичне проектування бази даних залучає глибоке використання конкретної технології керування базами даних. Як СУБД використовувалась Microsoft Access – система управління базами даних, програма, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Створено екранні форми інформаційної системи. Для запуску інформаційної системи обліку продукції Avon необхідно зайти до кореневого каталогу системи та запустити виконавчий файл. В результаті отримаємо головну форму інформаційної системи. Далі робота інформаційної системи здійснюється за допомогою форм, які відкриваються при натисканні на відповідний елемент. Таким чином, розроблена автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, в якій реалізовано оновлення бази даних та реалізовано вхідну інформацію, що є найбільш детальною і становить основу для наступної логічної та арифметичної обробки даних. Впровадження створеної інформаційної системи обліку продукції AVON дозволить отримати повну, достовірну та своєчасну інформацію стосовно обліку наявності косметичної продукції на офісі Ключові слова: автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, мережевий маркетинг, логічна структура бази даних, фізичне проектування бази даних, Microsoft Access, екранні форми інформаційної системи
14
Хмельницький, Юрій, Віктор Чешун, Aндрій Джулій, and Віталій Чорненький. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РОБОТИ ТА БЕЗПЕКИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 1 (April 28, 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-5.
Full textAbstract:
Сучасні телекомунікаційні мережі застосовують нові інформаційні технології, які дозволяють їм у режимі реального часу гарантувати підвищення якості роботи , безпеки, доступності комунікаційних послуг. Такі телекомунікаційні мережі забезпечують необхідні значення показників якісної та вірогідної передачі різнотипної інформації, що здійснюється за рахунок використання інформаційного захисту. Тому при експлуатації сучасних телекомунікаційних мереж повинен бути використаний досить широкий спектр технічних та технологічних рішень для їх аналізу і моніторингу.
В роботі запропоновано підходи для збільшення доступності використання інформаційних технологій по підвищенню якості роботи та безпеки сучасних телекомунікаційних мереж. Архітектура побудови сучасних інформаційних мереж на базі телекомунікацій дозволяє їх реалізувати із застосуванням сучасних технологій високого ступеня їх інтеграції. При цьому повинні враховуватись вимоги до якості надання таких телекомунікаційних послуг та ефективності використання захисту такої інформації. Практика сучасного використання і експлуатації таких телекомунікаційних мереж, пов'язана із їх недостатньою прозорістю, організаційними обмеженнями та специфікою роботи, яка визначає необхідність для більш широкого впровадження сучасних статистичних методів для аналізу якості роботи, їх захисту на основі відкритої інформації. Знаючи властивості інформаційних сигналів, видів комунікаційних послуг тут можна встановити відмінності між ними та використати їх для розроблення способів та методів забезпечення якості роботи мережі і передачі для доступності та захисту таких послуг. Дослідження дають можливість користувачам комунікаційної мережі отримувати послуги із необхідною якістю, достовірністю та дозволить подолати всі виникаючі проблеми захисту передачі потоків інформації.
15
Kruhlyi, D. H., O. O. Druzhynyn, and A. V. Sokolov. "ВИКОРИСТАННЯ РІЧКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ЗАСІБ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 98–110. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.09.
Full textAbstract:
Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.
16
Лисюк Т.В., Матвійчук Л.Ю., and Лепкий М.І. "ІННОВАЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 78–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-11.
Full textAbstract:
У статті розглянуто структуру сучасної системи інноваційних інформаційних технологій, що використовується в туристичних підприємствах.
Наголошено, що використання інформаційних інноваційних технологій у кожному окремому сегменті туристичної індустрії, таких як готелі, бронювання квитків, створення спеціалізованих туристичних продуктів, взаємопов’язане з усіма іншими. Водночас сучасні інформаційні інноваційні технології дають змогу не тільки автоматизувати процес організації туристичних об’єктів, але й процес прийняття управлінських рішень та надання туристичних послуг.
Висвітлено найбільш дієві інноваційні інформаційні технології у туристичному бізнесі. Визначено роль і місце інноваційних інформаційних технологій туристичних підприємств. Описані найбільші туристичні підприємства в Україні, які намагаються використовувати сучасні інноваційні інформаційні технології.
Для керівників сучасних підприємств і організацій туристичної галузі використання сучасних інноваційних інформаційних технологій дає змогу: контролювати продуктивність праці і результативність бізнес-процесів; підвищити інвестиційну привабливість туристичного підприємства; швидко виявляти «вузькі місця» в управлінні процесами на туристичних підприємствах; підвищити якість обслуговування і надання послуг; підвищити доступність туристичних послуг; прискорити впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій; розвивати підприємства туристичної галузі шляхом активізації процесів інтеграції між сервісними організаціями і туристичними підприємствами. Успішне функціонування туристичних підприємств на ринку туристичних послуг практично неможливе без використання сучасних інформаційних технологій, оскільки вони дають змогу прискорити процес прийняття управлінських рішень і отримувати інформацію в найкоротші терміни про доступність транспортних засобів та можливості розміщення туристів, забезпечують швидке резервування та бронювання місць, а також автоматизацію рішення допоміжних завдань під час надання туристичних послуг.
17
Кудін, А. "Зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 396–400. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2072.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що перетворення інформації на найважливіший виробничий ресурс змінює парадигму еволюції суспільства: основу розвитку інформаційного суспільства складають не традиційні матеріальні, а інформаційні, інтелектуальні ресурси, такі як знання, наука, організація, здібності людей, їхня ініціатива, формування структур і механізмів якісно нового соціального інтелекту, які відкривають кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації, тому для розбудови інформаційного суспільства в Україні варто більш системно вивчити можливості електронного урядування в окремих секторах правового регулювання, зокрема у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу норм законодавства, позицій учених-адміністративістів та науковців інтелектуального права, статистичної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентної діяльності сформувати зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні. У статті сформовано зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні як системної, стратегічної та інформаційно-технологічної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентування, пов'язаної з веденням ними виконавчо-розпорядчої діяльності, що супроводжується використанням інформаційно-комунікаційних технологій та діяльністю щодо надання високоякісних електронно-інформаційних адміністративних послуг у сфері патентної діяльності. Зроблено висновок, що метою електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні є забезпечення принципів відкритості та прозорості суб'єктів публічної адміністрації, надання високоякісних адміністративних послуг та розвиток системи захисту інтелектуальних прав шляхом впровадження інформаційних технологій в адміністративно-правове забезпечення патентної діяльності.
18
Курченко, Тетяна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІХ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 224–28. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-224-228.
Full textAbstract:
У статті узагальнено практичний досвід забезпечення інформаційно-освітніх потреб студентів-іноземців в Науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету. Проведено аналіз теоретичних засад та сучасного практичного досвіду організації роботи з іноземними студентами в закладах вищої освіти України, виявлено особливості цієї категорії студентів, щодо забезпечення інформаційних потреб в процесі навчання, спрощення їх адаптації до умов освітнього, інформаційного та побутового середовища країни перебування.
У статті зазначається, що Національний авіаційний університет є одним із провідних навчальних закладів, що надає освітні послуги іноземним студентам. З’ясовано, що Науково-технічна бібліотека НАУ здійснює інформаційне забезпечення та обслуговування іноземних студентів на загальних засадах і не має у своєму складі окремого структурного підрозділу для роботи лише з цим студентським контингентом. Але для іноземних студентів створені достатні умови для інтелектуального та фізичного доступу до інформаційних ресурсів через сайт бібліотеки і в її комп’ютерних класах.
У статті також розглядаються проблеми, пов’язані із безпосереднім обслуговуванням іноземних студентів у підрозділах бібліотеки і професійною готовністю бібліотечного персоналу до спілкування, що має певну специфіку.
З’ясовано що Науково-технічна бібліотека НАУ за десятиліття роботи з іноземними студентами набула цікавого і корисного досвіду з організації роботи з цією категорією читачів та забезпеченню їх інформаційно-освітніх потреб. Обґрунтовано необхідність узагальнення та поширення цього досвіду, як і удосконалення забезпечення інформаційних потреб іноземних студентів в НТБ НАУ.
19
Гаврилюк, Анастасія, and Світлана Мерінова. "ХМАРНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ HORECA." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 7 (November 5, 2019): 42–45. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.009.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні тенденції розвитку сфери HoReCa. Розкрито значення поняття «інформаційна система». Обґрунтовано важливість інтеграції інноваційних технологій у діяльність підприємств надання послуг на прикладі інформаційної системи «Poster». Надано характеристику призначення, функціональних можливостей та переваг даної інформаційної системи.
20
Pylevych, Dmytro. "НАУКОВО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-114-121.
Full textAbstract:
У статті розглянуто науково-концептуальні засади визначення сутності електронної комерції. Спочатку проаналізовано зміст категорії «комерція», яка розглядається як діяльність із торгівлі товарами й послугами. Використання контент-аналізу наявних у науковій літературі підходів до розгляду змісту дефініції «електронна комерція» дозволило виокремити три базові підходи до її розгляду: інформаційно-узагальнений, товарно-детермінований та галузево-структурований, обґрунтовано їхню сутність та відмінності. Також виділено базові ознаки електронної комерції, до яких віднесено такі: взаємодія економічних суб’єктів між собою; отримання прибутку; задоволення потреб споживачів товарів та послуг; використання інформаційних мережевих технологій; рух фінансових ресурсів. У статті з урахуванням отриманих результатів запропоновано авторське розуміння окресленої категорії.
21
Шпинковський, О. А., М. І. Шпинковська, and В. В. Голобородько. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ДОПОМОГИ ФІНАНСОВИМ УСТАНОВАМ У ВИЗНАЧЕННІ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ КЛІЄНТІВ." Automation of technological and business processes 11, no. 3 (November 11, 2019): 14–22. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1496.
Full textAbstract:
У роботі підкреслено важливе місце у діяльності фінансових установ їх спроможність надавати якісні послуги юридичним та фізичним особам в отриманні кредитних позик. Розроблювальна інформаційна система надасть можливість контролю роботи та керування записами користувачів системи. Завдяки її використанню банківські установи зможуть автоматизувати оцінку кредитоспроможності та уникнути небажаних ризиків та суб’єктивних оцінок. Проаналізовано сучасні системи визначення можливості надання позик особам та організаціям. Визначено необхідні характеристики та фактори, що впливають на роботу систем. Запропоновано функціональні і нефункціональні вимоги до системи. Розроблено діаграми прецедентів, що надають повну інформацію зв’язку між користувачами та їх взаємодію з інформаційною системою. Спроектовано діаграми активності і послідовності, що надають інформацію про динамічні процеси інформаційної системи. Розроблено діаграми зв’язків у таблицях баз даних, окреслено мінімальні необхідні вимоги до можливостей комп’ютера для функціонування додатку. Запропоновано алгоритми для оцінки кредитоспроможності клієнтів банку як юридичних так і фізичних осіб.
22
Калита, О. В., and Т. Ф. Сундук. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.14.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад та практичних рекомендацій стратегічного реформування ринку кредитних послуг України в умовах євроінтеграції. Досліджено сутність інформаційно-кредитного ринку, який відображає специфічні економічні відносини між власниками і користувачами інформаційних ресурсів і послуг, що опосередковують їх обмін, купівлю-продаж у рамках кредитної системи. Виявлено, що інформаційно-кредитний ринок України в умовах євроінтеграції розвивається шляхом універсалізації, тобто одні й ті ж самі учасники ринку пропонують усе більш різноманітні банківські продукти. Доведено, що відсутність єдиного органу ліцензування та управління, що діє за стандартними правилами, може призвести до підвищених витрат суб'єктів державного регулювання під час реформування ринку кредитних послуг в Україні.
23
Федоріщев, С. С. "Особливості діяльності центрів надання адміністративних послуг у місті Вінниці." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 23, 2020): 223–28. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2448.
Full textAbstract:
У статті розкрито досвід діяльності центру надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» м. Вінниці. Зокрема, проаналізовано нормативно-правові акти, якими повинні керуватися в діяльності центру надання адміністративних послуг м. Вінниці, та виокремлено напрями удосконалення діяльності зазначеного центру.
Діяльність центру надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» м. Вінниці базується на таких критеріях, як: а) взаємодія органів публічної адміністрації з центром надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» м. Вінниці; б) максимальна інтеграція публічних послуг, за якими найчастіше звертаються споживачі; в) створення якісних програмних продуктів та відповідних електронних реєстрів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій для вдосконалення діяльності центру надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» м. Вінниці.
Констатовано, що суб'єктами, які взаємодіють з центром надання адміністративних послуг «Прозорий офіс», є: 1) 22 територіальних підрозділи центральних органів виконавчої влади, а саме: 3 підрозділи державних фондів; 4 територіальні органи Вінницької облдержадміністрації; 3 органи Вінницької райдержадміністрації, в тому числі структурні підрозділи міської ради та її виконавчі органи; 3 підприємства комунальної форми власності, які також надають відповідні публічні послуги, та 1 орган приватної форми власності.
Проаналізовано позитивний досвід впровадження сервісу «мобільний адміністратор» у центрі надання адміністративних послуг «Прозорому офісі» м. Вінниця та наголошено на необхідності розширювати мережу зазначених сервісів у віддалених селищах, містах, районах тощо з метою підвищення якості надання публічних послуг ЦНАП в м. Вінниця.
Для вдосконалення та підвищення якості надання публічних послуг у «Прозорому офісі» ЦНАП в м. Вінниця функціонують електронні телекомунікаційні системи: 1) електронна система адміністрування чергою або так званий реєстр територіальної громади м. Вінниця; 2) система електронного документообігу “DocsVision”, що стала однією з перших, запроваджених саме в цьому ЦНАП; 3) автоматизована інформаційна система (АІС); 4) Єдиний державний реєстр, 5) Державний земельний кадастр (ДЗК), Державний реєстр актів цивільного стану споживачів послуг (ДРАЦСГ) тощо.
24
Дамницька, Аліна Вадимівна. "Xмаро орієнтовані платформи, засоби і послуги." New computer technology 17 (June 25, 2019): 12–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.938.
Full textAbstract:
Мета дослідження: визначити вплив хмарних платформ, їх засобів та послуг на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Завдання дослідження: визначити місце і роль, плюси та мінуси хмарних технологій, доречність та актуальність їх використання. Об’єкт дослідження: хмарні сервіси та їх характеристики. Предмет дослідження: використання хмаро орієнтованих технологій, засоби та послуги, які вони можуть надати. Використані методи дослідження: аналіз хмарних платформ, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. На основі статистичних даних підтверджено актуальність використання хмарних додатків. Проаналізовано характеристики хмарних сервісів та наукові публікації й визначено вплив хмарних технологій на формування компетенцій майбутніх фахівців у галузі інформаційних технології. Основні висновки і рекомендації: застосування хмарних технологій є дешевим, керованим та практичним способом обробки даних, який не потребує власної інфраструктури; знання, вміння та навички, пов’язані з хмарними сервісами є основою компетенцій майбутніх ІТ-професіоналів.
25
Matsuk, Z. A. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ПІДТРИМКА ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 65–75. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.65-75.
Full textAbstract:
У статті досліджено інформаційно-аналітичне забезпечення фінансових послуг на ринку цінних паперів. Використано системний підхід, зокрема в процесі визначення основ побудови інформаційної інфраструктури ринку цінних паперів та встановлені характеру зв’язків та залежностей між її окремими елементами. Доведено, що найважливіша роль у торгівлі фінансовими активами належить інформації. Виділено та охарактеризовано її основні елементи: інформація щодо емітентів цінних паперів, статистичні дані щодо цінних паперів, дані щодо фондових індексів та інформація інформаційно-рейтингових агентств.
26
Парубець, О. М., and Д. О. Сугоняко. "КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА СУСПІЛЬСТВА." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 129–35. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.19.
Full textAbstract:
Глобальні модернізаційні процеси, що відбуваються в економіці й суспільстві під впливом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, потребують розроблення нових підходів до функціонування і розвитку системи соціального захисту населення. Недостатній рівень інформаційної взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування, інститутами соціального захисту громадян та населенням призводить до невідповідності якості соціальних послуг міжнародним стандартам. Формування єдиного інформаційного простору дасть змогу підвищити рівень обізнаності стосовно програм соціального захисту та забезпечити рівну доступність населення до соціальних послуг, незважаючи на місце їх проживання і вік. У статті виявлено проблеми в системі соціального захисту населення, пов’язані з відсутністю розвиненої інформаційної інфраструктури надання соціальних послуг населенню. Розроблено стратегію розвитку системи соціального захисту населення України в умовах розвитку інформаційної економіки й обґрунтовано мету і пріоритети її реалізації, вектори, індикатори та засоби реалізації.
27
Брич, В. В. "ЗМІЦНЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12853.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати погляди та підходи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) до зміцнення реабілітації як стратегії системи охорони здоров’я.
Матеріали і методи. Під час дослідження використані метод системного аналізу, бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами стали оприлюднені інформаційні джерела та документи ВООЗ.
Результати. ВООЗ в останнє десятиліття значну увагу приділяє розвитку реабілітаційного напрямку в системах охорони здоров’я. Розроблено ряд документів із рекомендаціями щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Експертами ВООЗ сформовано 4-стадійний процес зміцнення реабілітаційної системи, який включає оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу й оцінки, реалізацію стратегічного плану. Для оцінки результатів реабілітації в системах STARS та FRAME застосовується ланцюжок із 4 компонентів, характерний для моніторингу й оцінки різних програм, а саме вкладені ресурси, безпосередні результати, проміжні результати, кінцеві результати. ВООЗ адаптувала ланцюжок до системи реабілітації, що дозволяє проведення якісної та кількісної оцінки її потенціалу й ефективності. Також було визначено концепцію організації реабілітаційної допомоги та реабілітаційні послуги за категоріями.
Висновки. ВООЗ представила рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг. Їх слід використовувати країнам при плануванні і реалізації заходів на національному та субнаціональному рівнях.
28
Литовченко, Віктор Володимирович. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 86–92. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-12.
Full textAbstract:
Зазначено, що процес надання електронних адміністративних послуг націлений на підвищення рівня задоволеності громадськості результатами взаємодії з представниками органів влади та іншими організаціями, в яких розміщуються державні замовлення, при отриманні відповідних послуг. Результатами застосування інформаційно-комунікаційних технологій в практиці державних органів і відповідних організацій повинні стати збільшення доступності адміністративних послуг для фізичних та юридичних осіб, спрощення процесу їх взаємодії з органами (організаціями), зниження рівня корупційних ризиків, підвищення ефективності витрат бюджетних коштів. Обґрунтовано, що принципи надання електронних адміністративних послуг виступають в якості основних положень, що виражають сутність і значення порядку надання електронних адміністративних послуг, які є обов’язковими для виконання і сприяють прийняттю обґрунтованих і законних рішень суб’єктами, що надають електронні адміністративні послуги. Визначено, що рівень нормативно-правового регулювання адміністративних послуг в електронній формі має сьогодні велике значення. Тому, в тому числі через відсутність нормативно-правової бази, яка закріплює вимоги до порядку надання електронних державних послуг в деяких регіонах спостерігається скорочення числа громадян, які звернулися за наданням адміністративних послуг в електронній формі. Отже, на сьогодні законодавчого закріплення норм щодо захисту персональних даних, в тому числі при їх обробці в процесі надання електронних державних послуг, недостатньо, про що свідчить зростаюча кількість порушень, пов’язаних з незаконним використанням персональних даних, що містяться на державних ресурсах. Однак, на наш погляд, це так само створює додатковий ризик неправомірного доступу до інформації про громадян, її використання в корисливих цілях. Мета роботи. Метою статті є розгляд особливостей застосування комп’ютерних технологій в процесі надання адміністративних послуг в публічному управлінні. Методологія. Дослідженнями проблем підвищення якості надання електронних державних послуг, у тому числі адміністративних, в публічному управлінні, активно займалися як українські, так і зарубіжні вчені. Ці проблеми відображені в роботах Буличова Є.В., Облещук О.B., Пєнської І.О., Рощик І.А., Соломко Ю.І. Проти недостатньо розкритими залишаються питання визначення підходів до застосування комп’ютерних технологій в процесі надання адміністративних послуг в публічному управлінні. Наукова новизна. Дістали подальшого розвитку специфічні принципи діяльності інституту електронних адміністративних послуг, що закріпить в собі нормативно встановлені орієнтири для української правозастосовної практики, визначить основні норми правового регулювання відносин у сфері надання електронних послуг, забезпечить його стабільність. Висновки. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для розкриття інформації про діяльність державних органів влади завжди було одним із пріоритетних завдань публічного управління. Таким чином, в процесі надання електронних державних послуг заявник повинен отримувати всі необхідні відомості про процедуру отримання даної послуги (форми документів, зразки їх заповнення, строки та порядок здійснення електронної послуги, можливість отримання її результату в електронному вигляді тощо). Крім того, електронний спосіб надання адміністративної послуги дає можливість для здійснення контролю за діями і рішеннями органів виконавчої влади, які виступають суб’єктами надання такої послуги.
29
Shtyrov, Oleksandr, and Svitlana Verba. "Державне управління процесами міжнародного співробітництва України в сфері інформаційних відносин." Public Administration and Regional Development, no. 9 (September 8, 2020): 889–914. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.10.
Full textAbstract:
У статті розглядаються особливості державного управління процесами міжнародного співробітництва України у сфері інформаційних відносин, зокрема характеристика процесів міжнародного співробітництва у сфері інформаційних відносин, аналіз державної політики у сфері міжнародних відносин до шляхів удосконалення механізму державного управління сферою інформаційних відносин.
Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних відносин відбувається в процесі міжнародної інформаційної діяльності між двома або більше країнами на світовому ринку послуг. Основою є надання громадянам, державним органам, підприємствам, установам та організаціям офіційної інформації (у документальному вигляді або публічно оголошеною) про різні події та явища на міжнародному рівні. Це може бути, наприклад, зовнішньополітична діяльність України, події в інших країнах, а також цілеспрямоване розповсюдження за межі України інформації про нашу країну.
Міжнародні інформаційні відносини є доволі новим поняттям на світовому просторі, але за досить короткий час стали важливими та впливовими на загальний економічний, політичний, соціальний стан країн-учасниць.
Міжнародна просвітницька діяльність полягає у наданні всім учасникам (наприклад, громадянам, державним органам, бізнесу) інформації про зовнішньополітичну діяльність України, яка офіційно задокументована або публічно оприлюднена, а також цілеспрямовано поширювати вичерпну інформацію за межами країни про Україну через, наприклад, засоби масової інформації, державні установи та громадян.
Встановлено, що в умовах сучасного стану розвитку суспільного розвитку, а також враховуючи ситуацію українського та міжнародного інформаційного простору, необхідно посилити роль держави у забезпеченні доступу громадян України до оперативної інформації та гарантувати захист і достовірність національного інформаційного простору.
30
Барабаш, Вікторія, and Людмила Глєбова. "ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТА ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ." Society. Document. Communication, no. 6/2 (July 3, 2019): 11–27. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-11-27.
Full textAbstract:
У статті здійснено розгляд структури та складуінформаційного ресурсу бібліотеки Центральноукраїнськогонаціонального технічного університету; визначеноспроможності даного ресурсу у сприянні розвиткуінформаційного та духовного потенціалу основної груписпоживачів послуг даної інформаційної установи –студентства.Інформаційний ресурс бібліотеки технічногоуніверситету формується насамперед документами зтехнічних, природничих, економічних наук, що безперечно пов’язано із основними напрямками підготовки фахівців. Ізвідкриттям в університеті нових спеціальностей (серед яких –«Інформаційна, архівна та бібліотечна справа») фондбібліотеки поповнився новими надходженнями, покликанимизабезпечити ґрунтовну підготовку майбутніх фахівців.Зазначено, що інформаційний ресурс бібліотекиЦентральноукраїнського національного технічногоуніверситету формують також спеціальні фонди, до якихналежать фонд НДР і ДКР. Наявність серед контингентувикладачів та студентів університету вчених і винахідниківзумовила появу значного масиву таких документів, а відтак іпотребу їх об’єднання у межах окремого підфонду.У статті акцентовано увагу на тому, що бібліотекаЦНТУ за рахунок потужної наукової діяльності фахівцівуніверситету, поряд із науковими та науково-технічнимибібліотеками країни, є фондоутримувачем дисертаційнихдосліджень та авторефератів переважно технічної,природничої та економічної тематики. Створення фондудисертацій та авторефератів у бібліотеці ЦНТУ розпочатоз 1994 р.Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльностібібліотеки, визначено основні вектори формування тафункціонування її інформаційного ресурсу
31
Величко, Л. Ю., and О. Т. Васильковський. "ДОСВІД РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 3 (February 18, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто досвід розвитку системи електронних державних послуг у країнах Європейського Союзу. З’ясовано основні завдання системи електронних державних послуг, до яких належать: координація й адміністрування взаємодії між державними структурами; організація обслуговування громадян державними органами; організація взаємодії структур влади та бізнесу; видача громадянам будь-якої інформації, пов’язаної з діяльністю державних органів; створення форм правління за участю громадян; забезпечення рівної доступності благ незалежно від місця проживання громадянина та ін. Визначено, що структура онлайнової системи електронних державних послуг і її органів управління повинна містити у собі: інтернет – загальнодоступні сервери, які надають доступ до електронних державних послуг; безкоштовні контакт-центри, суміщені з мережею телефонні call-центри, котрі дозволяють надавати послуги для громадян, які не мають доступу в інтернет; поштову службу для посилки документів і матеріалів у письмовому вигляді; інтранет для підвищення ефективності роботи державних службовців. Доведено, що існує чотири рівні зрілості електронних державних послуг: інформаційний – офіси публікують інформацію на веб-сайті, а користувачі переглядають сайт офісів на комп’ютері або спеціальних інформаційних кіосках, отримуючи необхідну інформацію; інтерактивний, в одну сторону – користувачі можуть спілкуватися в електронному вигляді з окремими офісами, двосторонній – де офіси можуть спілкуватися з користувачами через Інтернет; угоди – користувачі можуть спілкуватися в електронному вигляді з окремими офісами, а офісні додатки електронним шляхом їм відповідають; інтеграції – портали призначені для певних цілей, надають інформацію з різних офісів і дозволяють здійснювати виконання угод. Досліджено етапи розвитку системи електронних державних послуг у країнах Європейського Союзу, цілі та завдання кожного етапу, проблеми та рекомендації щодо їх нівелювання.
32
Марущак, А. В. "Здійснення фінансового нагляду в умовах цифрової трансформації на прикладі Німеччини." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (July 26, 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.701.
Full textAbstract:
Наукове дослідження присвячене аналізу впливу діджиталізації на реалізацію контрольних повноважень центральним органом нагляду за фінансовими послугами у Німеччині. Охарактеризовані наслідки, що спричинює використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері надання банківських послуг. Обuрунтовано зростаючу роль інноваційних технологій та їх вплив на новації у законодавстві.
Поширеність інформаційних та комунікаційних технологій у сучасному світі робить практично неможливим ведення повсякденного життя без цих технологій. Нині важко назвати сферу суспільного життя, якої б не торкнулась діджиталізація, яка являє собою перетворення даних у цифровий формат із застосуванням технологій. Адаптація цифровіза-ції є дуже важливою, зокрема, і для банківського сектору.
Справжнім викликом для всієї діяльності, що здійснюється у банківській сфері, стала пандемія COVID-19. Вона створила економічну кризу, яка продовжує зростати через невідповідність між попитом та пропозицією, зміну поведінки покупців та зменшення мобільності людей та товарів. У такий час банки, відповідальні за управління коштами, кредитування та здійснення платежів, повинні підтримувати свої послуги на належному рівні, щоб допомогти людям, які стикаються з певними негайними потребами. Однак робота зі зменшеною кількістю працівників та збільшенням їх навантаження не є ефективним вирішенням проблеми, якщо фінансові установи не застосовують цифрові технології у своїх повсякденних процесах.
Яскравим прикладом здійснення ефективного фінансового нагляду та його високої результативності серед європейських країн є діяльність німецького фінансового наглядового органу - BaFin.
Завдання BaFin - створити міцну основу для довіри населення, яка б сприяла захисту та розвитку належного функціонування, стабільності та цілісності Німеччини як фінансового центру в рамках європейських інтеграцій та міжнародного співробітництва, а також захисту колективних інтересів споживачів.
33
Гавриш, Ю. О. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РИНКОВОЇ АДАПТИВНОСТІ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.13.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти управління ринковою адаптивністю видавничо-поліграфічних підприємств. Метою статті є розвиток наукових положень щодо забезпечення високого рівня ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств. Інформаційну основу проведеного дослідження становили праці науковців та дані, отримані у процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України. Для дослідження застосовано методи наукової абстракції, конкретизації (для виявлення напрямів та чинників забезпечення ринкової адаптивності), систематизації, групування та узагальнення (для розроблення схеми зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг). В процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України виявлено основні проблеми їх функціонування, на основі чого виявлено напрями підвищення ринкової адаптивності цих суб’єктів господарювання, такі як функціональний, техніко-технологічний, фінансовий, інформаційний та інтелектуальний. В межах кожного напряму виявлено основні завдання, які слід вирішити для досягнення вищого рівня ринкової адаптивності. Обґрунтовано наукові положень щодо посилення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на основі інтелектуалізації послуг, що передбачає процедуру розроблення унікальної комерційної пропозиції з комплексного корпоративного рекламного забезпечення. Запропоновано схему зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг, що може бути застосована для аналізу взаємозв’язків із контрагентами та виявлення вигід від співпраці підприємств із суб’єктами ринку. При цьому розроблення нової послуги корпоративного рекламного забезпечення передбачає те, що видавничо-поліграфічне підприємство стає інтегратором та співпрацює з багатьма іншими компаніями-підрядниками. Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення інструментарію забезпечення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на засадах Індустрії 4.0.
34
Нашинець-Наумова, Анфіса Юріївна, Володимир Леонідович Бурячок, Наталія Володимирівна Коршун, Олексій Борисович Жильцов, Павло Миколайович Складанний, and Лідія Володимирівна Кузьменко. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ І КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 337–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3424.
Full textAbstract:
Зі збільшенням доступності Інтернету і стрімкого розвитку засобів комунікації, потреби в доступності до інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, незалежно від місця їх надходження, постійно зростають. Одними з осередків таких ресурсів є заклади вищої освіти (ЗВО). Сучасні ЗВО і їх корпоративні мережі – це багаторівневе ієрархічне середовище, у якому стикаються інтереси і дані різних груп користувачів: студентів, науково-педагогічних працівників, адміністрації тощо. Оскільки периметр класичної корпоративної інформаційної мережі ЗВО продовжує розвиватися, саме застосування смартфонів, планшетів та інших кінцевих пристроїв з вебдодатками або спеціалізованими АРМ-ами сприяє невідворотній зміні освітнього процесу. Це, своєю чергою, надає користувачам можливість отримувати доступ до навчальних сервісів ЗВО знаходячись як в освітньому закладі, так і поза його межами. Разом з тим при впровадженні концепції доступу до інформації виникає цілий ряд завдань, які необхідно вирішити в процесі забезпечення інформаційної та кібербезпеки ЗВО, а саме: забезпечити: запобігання несанкціонованого доступу до приміщень ЗВО та його локальної мережі; виконання вимог і рекомендацій існуючих політик інформаційної та кібербезпеки; контроль підключених до корпоративної мережі пристроїв на предмет відповідності діючим політикам; логічний поділ корпоративної мережі на зони безпеки без зміни існуючої інфраструктури тощо. Крім захисту інформації обмеженого доступу, необхідно також забезпечити безпеку інформаційних систем ЗВО, зокрема, наприклад, такої системи, як «Електронний Університет». Випадкове або цілеспрямоване виведення цих систем з ладу може зупинити процес навчання і порушити договірні умови між навчальним закладом та студентом (у разі оплати освітніх послуг), нанести матеріальний, моральний та інший збиток громаді навчального закладу та ЗВО в цілому внаслідок проєктно-технологічної та/або інформаційної діяльності. Саме тому питання забезпечення інформаційної і кібербезпеки ЗВО нині є надзвичайно актуальним.
35
Сидоренко, Наталя Олегівна. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ: ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 4 (December 9, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.2.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню впровадження діджиталізації у сфері надання адміністративних послуг в Україні. Встановлено, що на цьому етапі стан діяльності публічної адміністрації стосовно надання адміністративних послуг в Україні дозволяє відзначити покращення практик сервісної діяльності у сфері діджиталізації, децентралізації та моніторингу якості надання послуг. Через це деякою мірою можна визнавати, що практика надання адміністративних послуг – один із видів співдії органу публічної адміністрації з громадянами. Розкрито сутність поняття «діджиталізація», на основі чого з’ясовано, що діджиталізацію потрібно трактувати як процес, орієнтований на зміну паперових носіїв на електронні. Коли ж говорити про діджиталізацію в органах влади, то йдеться про процес формування сервісів для значно результативніших управлінських рішень і надання якісних послуг населенню. Наведено позитивні моменти та недоліки введення діджиталізації в роботу органів влади. Запропоновано напрями усунення цих недоліків, зокрема: по мінімуму впровадити потрібні функції ЦНАП за допомогою централізованої системи; організувати нові та покращити наявні електронні послуги, виконання котрих виконуватиметься без ІТ-спеціалістів; утворити нові та вдосконалити наявні системи стосовно захисту особистої інформації та прав на приватність громадянина, щоб посилити довіру до онлайн-простору; запровадити інформаційно-телекомунікаційні системи, котрі б гарантували діяльність у режимі віддалених робочих місць; забезпечити централізовані служби підтримки та системи супроводу для громадян під час одержання електронної послуги; підтримувати зростання ступеня цифрової компетентності фізичних та юридичних осіб щодо застосування інформаційно-телекомунікаційних систем та інше. Встановлено, що діджиталізація вважається тим потрібним головним чинником, котрий має вплив на прозорість, відкритість та дієвість роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування стосовно надання електронних послуг. Введення новітніх технологій має сприятливий вплив на відповідну співдію між владою та громадою, дозволяє зробити будь-яку процедуру зручною та незалежною від людського фактора.
36
Міщук, І. В. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ." Знання європейського права, no. 1 (April 27, 2021): 91–96. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.179.
Full textAbstract:
У статті автором проаналізовані проблемні питання надання адміністративних послуг Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС України), серед яких: законодавчі недоліки, низька якість надання адміністративних послуг МВС, недосконалий механізм здійснення громадського контролю за публічною діяльністю МВС щодо надання адміністративних послуг, низький рівень матеріально-технічного забезпечення, недосконалість адміністративних процедур надання платних послуг або їх нечіткість.
На основі аналізу наукової літератури та власних спостережень сформовано основні напрями удосконалення правового регулювання та організації надання адміністративних послуг МВС. По-перше, удосконалення понятійно-категоріального апарату, зокрема вироблення єдиного наукового та законодавчого підходів до розуміння сутності таких понять, як «адміністративні послуги», «адміністративні процедури», «правоохоронна діяльність», «правоохоронні органи». По-друге, підвищення якості надання адміністративних послуг шляхом створення державних стандартів якості надання послуг МВС України, проведення державного моніторингу процесу надання послуг та оцінювання якості послуг, що надаються. По-третє, покращення рівня матеріально-технічного забезпечення, зокрема, забезпечення працівників МВС сучасним технічним обладнанням, що сприятиме покращенню їх діяльності, та активне удосконалення відповідних інформаційних ресурсів. По-четверте, законодавче закріплення адміністративних процедур надання платних послуг шляхом прийняття відповідного закону. По-п’яте, удосконалення процесу надання електронних послуг. По-шосте, залучення громадськості в процесі оцінки якості послуг, що надаються. По-сьоме, удосконалення кадрового забезпечення правоохоронних органів, що надають адміністративні послуги.
37
Прус, Л. Р., and С. А. Попель. "Новітні інструменти інформаційної взаємодії громадян з митницями ДФС під час переміщення товарів через митний кордон України." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 175–85. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.175-185.
Full textAbstract:
У статті визначено напрями удосконалення інформаційної взаємодії громадян з митницями ДФС під час переміщення товарів через митний кордон України, зокрема вдосконалення митної декларації, запровадження надання адміністративної послуги з електронного митного декларування товарів і транспортних засобів, запровадження попереднього декларування громадянами товарів і транспортних засобів, використання інформаційних терміналів.
38
Геращенко, Я. М. "СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА INSTAGRAM ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 55 (2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.06.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.
39
Сергійович, Омельчук Олександр, and Бондар Павло Вадимович. "ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ПЕРЕВЕЗЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ТРАНСПОРТНИХ АГРЕГАТОРІВ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.440.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження виступають відносини між користувачами платформ транспортних агрегаторів тасамими транспортними агрегаторами. У межах статті досліджуються питання місця транспортних агрегаторів усучасних транспортних правовідносинах, функцій транспортних агрегаторів та переваг, які вони надають перевізникам та замовника послуг перевезення.Визначено сутність поняття «агрегатор», з’ясовано переваги останніх перед звичайними рекламними майданчиками. Проаналізовано види агрегаторів, визначено місце транспортних агрегаторів серед інших агрегаторів товарів та послуг. Визначено, що агрегатори не здійснюють пошук постачальників та клієнтів, а використовують IT-рішення, що дозволяють сторонам договору самим знаходити потрібні товари та послуги.Класифіковано транспортні агрегатори за критерієм статусу суб’єктів відносин у сфері перевезень (P2P, B2Pта B2B, тобто між фізичними особами, між суб’єктами підприємництва та юридичними особами, змішані); за сту-пенем доступності виділено загальнодоступні та умовно закриті транспортні агрегатори (такі, що співпрацюють з обмеженим колом компаній); відповідно до видів перевезень запропоновано розрізняти агрегатори авіаційного, залізничного, автомобільного, водного транспорту, універсальні транспортні агрегатори; за критерієм призначення перевезень виділяють агрегатори пасажирських перевезень та вантажно-транспортні біржі. Проаналізовано особливості характеру окремих видів транспортних агрегаторів.Доведено, що найбільш важливим для науки цивільного права критерієм класифікації відповідних транспортних відносин є правовий статус транспортного агрегатора, зміст його прав і обов’язків у відповідних відносинах.Для коректного визначення меж правового статусу транспортного агрегатора проаналізовано завдання та функції конкретних транспортних агрегаторів. Відзначено, що питання визначення юридичного статусу транспортного агрегатора у відносинах надання послуг перевезення пасажирів та вантажу не має однозначного вирішення. У літературі діяльності транспортних агрегаторів надають характер посередницької, інформаційної, комунікаційної, експедиторської діяльності або визначають основною метою транспортних агрегаторів організацію перевезення й оптимізацію перевізного процесу. Відсутність єдності поглядів на суть діяльності транспортних агрегаторів пояснюється неоднорідністю функцій конкретних агрегаторів, отже, ступенем відповідальності за порушення умов договору послуг перевезення.Зроблено висновок, що правовий статус транспортних агрегаторів визначається на договірних засадах долучення користувача до агрегатора та зумовлюється його роллю в безпосередніх відносинах між замовником та виконавцем послуги перевезення. Межі цивільної відповідальності транспортного агрегатора залежать від того, чи є він посередником, надає інформаційні послуги або є безпосереднім виконавцем за договором перевезення.
40
Rumiantseva, I. B. "ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 53–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.53-58.
Full textAbstract:
Останніми роками прослідковувався прискорений розвиток світової готельної індустрії. Розширення ринку готельних послуг, якісний сервіс надання готельних послуг, професіоналізм персоналу, використання сучасних технологій в роботі готелів, така тенденція панує в сучасному готельному бізнесі.Готельна сфера стала однією із найдинамічніших бізнесів у світі. Спостерігається бурхливий розвиток новітніх технологій у сфері готельного бізнесу. Це обумовлюється тим, що при правильному їх використанні, можна отримати максимальний ефект для готельного підприємства. Сучасні технології дозволяють організувати роботу готельних підприємств з максимальною ефективністю. Надання якісних послуг в готельному підприємстві в кінцевому результаті слугує збільшенню рентабельності підприємства та престижності готелю. До новітніх технологій в готельному бізнесі відносяться: інформаційні технології, автоматизація всіх процесів готельного підприємства, різноманітні тренінги та навчання персоналу. Готельний бізнес настільки став багатогранним, що вимагає застосування найрізноманітніших сучасних технологій. Метою статті є дослідження основних складових діяльності готельного підприємства в умовах сьогодення, аналіз готельних послуг, які надаються, визначення ролі використання інформаційних технологій у сучасних готелях. У статті проаналізовано діяльність готелів в сучасних умовах господарювання. Наведено основні складові, які покращують діяльність роботи сучасного готельного підприємства. Запропоновано автоматизацію процесів готельного підприємства, навчання працівників готелю, використання сучасних інформаційних технологій.
41
Горбань, Юрій Іванович, Лариса Анатоліївна Рибка, and Анна Тимофіївна Рибка. "НАУКОВА БІБЛІОТЕКА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ: МОДЕРНІЗАЦІЯ І СТРАТЕГІЯ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236015.
Full textAbstract:
Мета статті — здійснити аналіз ефективності роботи наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв за 2020 рік. Ефективність роботи бібліотеки — важливий чинник при прийнятті управлінських рішень, плануванні та покращенні діяльності не лише окремих підрозділів, технологічних процесів, видів послуг, а й установи загалом. Методологія дослідження передбачає використання аналітичного, термінологічного, хронологічного методів, а також зіставлення, порівняння. Описовий метод дозволив виявити різноманітні форми роботи з користувачами, розвиток інноваційних сервісів, розширення репертуару інформаційних ресурсів / продуктів. Наукова новизна. Представлено досвід в організації віддаленої роботи колективу та основні результати наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Розкрито роль бібліотеки як видавничого центру в формуванні наукових комунікацій. Висновки. Досвід наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв показав, що установа здатна не лише вчасно реагувати на труднощі та виклики часу, а й швидко адаптуватися до нових умов та використовувати всі можливості задля забезпечення безперервного функціонування. Розвиток інформаційно- комунікаційних технологій суттєво впливає на вдосконалення бібліотечної роботи, а застосування електронних ресурсів сприяє підвищенню ефективності інформаційного супроводу наукової та освітньої діяльності закладів вищої освіти й інтеграції вітчизняної освіти та науки у світовий інформаційний простір.
42
Хорошун, Г. М. "Модель надання послуги з використання оптичної лабораторії в умовах індивідуальних потреб замовника." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(256) (December 10, 2019): 118–22. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-118-122.
Full textAbstract:
Створено три інформаційних моделі, одна з яких описує процес реєстрації оптичного випромінювання в задачах дифракції в реальних умовах. На ній вказані основні вузли схеми та флуктуації параметрів, а також похибки та помилки, що існують в системі. Друга та третя інформаційні моделі забезпечують розуміння процесу отримання теоретичного та експериментального зображень дифрагованого світла та перелік його атрибутів. Також розроблена модель надання послуги з використання оптичної лабораторії в умовах індивідуальних потреб замовника.
43
Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.
Full textAbstract:
Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.
44
Hrachevska, T. O. "Діяльність культурно-інформаційних центрів як компонента культурної дипломатії." Grani 19, no. 2 (January 28, 2016): 22–26. http://dx.doi.org/10.15421/1716042.
Full textAbstract:
Проаналізовано особливості діяльності культурно-інформаційних центрів у контексті реалізації культурної дипломатії держав та забезпечення їхніх національних інтересів. Було встановлено, що важливими осередками забезпечення поширення інформації в контексті конструювання позитивного іміджу держав виступають саме культурно-інформаційні центри, які можуть функціонувати як самостійні установи, так як і структурні підрозділи дипломатичних представництв. Визначено основні фактори та умови забезпечення ефективної діяльності культурно-інформаційних центрів. Особлива увага була приділена аналізу пріоритетних напрямів діяльності культурно-інформаційних центрів, як-то: надання інформаційних, координаційних, освітніх послуг. У статті також було досліджено особливості співпраці центрів з представниками національних діаспор. Було визначено, що воно може реалізовуватися у наступних формах: проведення заходів з нагоди святкування національних свят, виступи народних колективів та представників сучасної естради, організація виставок-продажів картин, виробів народних майстрів, літературних творів як класиків, так і сучасних письменників країни, яку представляють центри. Значна увага була сконцентрована на українському досвіді функціонування культурно-інформаційних центрів, визначено здобутки та прорахунки в їх роботі.
45
Пальян, З. О. "Статистика у цифрову епоху: наукові здобутки професіоналів і початківців." Statistics of Ukraine 85, no. 2 (August 22, 2019): 98–100. http://dx.doi.org/10.31767/su.2(85)2019.02.11.
Full textAbstract:
Життєдіяльність сучасного суспільства важко уявити без цифрових комп’ютерних технологій. Можливості всесвітньої мережі Інтернету давно вже вийшли за межі інформаційно-комунікативного простору. Сьогодні цифрові технології забезпечують функціонування різноманітних сфер суспільного життя – від виробничих процесів, фінансово-банківських і торговельних операцій до надання різноманітних соціальних послуг: адміністративних, освітніх, медичних, юридичних тощо. Утім шлях у глобальний світ взаємоузгоджених великих масивів даних з їх обробкою, узагальненням, зберіганням та аналізом неможливо пройти без застосування інформаційних технологій та статистики.
46
Рощина, Н. В., and Л. С. Борданова. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.15.
Full textAbstract:
У сучасному світі розвиток інформаційно-технологічного ринку набирає усе більших обертів. ІТ-сфера динамічно інтегрується в усі галузі світової економіки, безпосередньо впливаючи на загальне зростання економічних та соціальних показників підприємств та організацій. Розуміння важливості інформаційних технологій для формування стійких конкурентних позицій організацій, розвитку всіх напрямів діяльності, підвищення якості товарів та послуг тощо приводить до стійкого попиту на ці технології. У такий спосіб відбувається взаємний вплив ІТ-сфери та інших економічних галузей у зовнішньому середовищі на транснаціональному масштабі. Для України ІТ-сфера має особливе значення, адже на фоні загальної економічної та політичної кризи вона здатна згладити ці явища за допомогою стрімкого розвитку, а також забезпечення функціонування багатьох суміжних галузей [1]. У статті проаналізовано склад інформаційно-технологічного ринку України, а саме розглянуто динаміку розвитку, склад та розподіл спеціалістів за містами, компаніями; проаналізовано напрями діяльності основних гравців на ринку. Все це дало основу для підбиття підсумків та складення прогнозів щодо ринку інформаційних технологій. Висновки не стали несподіваними, оскільки ІТ-сфера стрімко розвивається по всьому світі.
47
ТАРАСОВА, Вікторія. "ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ, ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (September 2020): 380–89. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-380-389.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання становлення і розвитку особистості, як компетентного фахівця, здатного задовольняти запити держави й суспільства. Сучасний світ доводить, що якість наданих послуг прямопропорційно залежить від фахівця, який її надає, а саме від рівня його професійної компетентності. Суспільство дедалі більше впроваджує ідею гуманізації освіти, а звідси випливають принципово нові зміни ролі та професійних функцій педагога. Стає ширшим коло професій і спеціальностей, але особливої уваги, значимості в професійному вдосконаленні та підвищенні кваліфікації все ж таки потребують професії типу «людина-людина». Досліджуючи вплив професійної компетентності на соціально-економічний розвиток життя суспільства, автором розкрито сутнісні характеристики понять «розвиток особистості», «професійний розвиток особистості», «професійна компетентність», «сучасний фахівець». Наведено історичні приклади ХХ століття соціально-економічних змін у різних країнах світу і доведено їх залежність від розвитку системи освіти, підготовки фахівців та їх професійного розвитку. Звідси доходимо висновку, що сучасний фахівець постає перед необхідністю постійно підвищувати свою професійну компетентність, набувати нових знань, збагачувати та поглиблювати їх. У всіх сферах життя зараз відбувається інформаційна революція, формується нове інформаційне суспільство. За допомогою мережі Інтернет сучасні люди мають можливість спілкування по всьому світу, тому обізнаність і опанування інформаційними технологіями стає пріоритетним завданням і в розвитку освіти, а інформаційна компетентність стає базовою для усіх фахівців, незалежно від галузі. В умовах інформатизації освіти змінюється парадигма педагогічної науки, відкориговано структуру та зміст освіти, які постійно мають переглядатися і вдосконалюватися. Розвиток і активне використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій стає актуальним підґрунтям для розвитку соціально-економічного суспільства, що здобуло назву інформаційного, тобто такого, в якому більшість фахівців не тільки перейматимуться виробленням, збереженням, обробленням і реалізацією інформації, а й вищою її формою – знаннями. Ключові слова: інформатизація, компетентність, професійна компетентність, професійний розвиток, сучасний фахівець
48
Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 44 (October 30, 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.
49
Довжук, Ігор. "ЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 233–52. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-233-252.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблеми цифрової нерівності або цифрового розриву в сучасному інформаційному суспільстві через призму міждисциплінарного інформаційно-комунікаційного підходу. Цифрова нерівність розглядається на міжнародному рівні та рівні соціуму як складний і багатоаспектний процес. Показано специфіку digital divide через поведінку «інфобагатих» і «інфобідних». Охарактеризовано основні соціальні чинники впливу на цифрову нерівність і специфіку їхнього прояву в Україні.
Інформаційна нерівність як вид соціальної нерівності існувала завжди в усіх суспільствах і є їх невід’ємною характеристикою. Більшу частину своєї історії населення розділялось на освічену, інформаційно обізнану еліту й малоосвічену масу. Можливості доступу до знань/інформації мали переважно вихідці з вищих прошарків. Останнє відповідало їхньому статусу і відгороджувало від маси.
Digital divide тією чи іншою мірою присутній в усіх суспільствах і вважається однією з головних соціально-економічних проблем, яку мають долати на національному і міжнародному рівнях. Без телекомунікаційних технологій сьогодні неможливо досягнути економічного зростання. Поширення товарів і послуг через Інтернет, безпаперові трансакції, безмежна оперативна інформація, безліч освітніх і науково-дослідних платформ значно змінюють світ.
Доступ до Інтернету, використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), соціальних мереж, такі як Twitter, Facebook, створюють онлайн-групи зі схожими інтересами та проблемами. Інтернет і ІКТ певним чином видозмінюють суспільство, покращуючи взаєморозуміння, привчаючи людей знайомитись з новими ідеями, здійснювати ділові операції, оцінювати новини тощо, що певним чином, відсторонює, ізолює групи, не підключені до Інтернету.
Інформаційна нерівність пояснюється також особистісно-соціальними чинниками, куди відноситься нерівні можливості соціальної адаптації до нових процесів і реалізації природних здібностей, світоглядні, психологічні (брак мотивації, потреби), мовні тощо
50
Klimova, A. V. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ ТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 66. http://dx.doi.org/10.31713/ve220208.
Full textAbstract:
Активне входження закладів вищої освіти України в Європейський освітній простір, демографічний спад, що посилює конкуренцію на ринку освітніх послуг, реформування системи вищої освіти, системи ліцензування освітньої діяльності, запровадження автономії закладів вищої освіти, в т.ч. академічної і фінансової, ставить перед закладами освіти необхідність розробляти нові стратегії розвитку, що вимагає застосування нових інструментаріїв і технологій маркетингу. Маркетинг освітніх послуг має на меті формування закладами вищої освіти стратегії і тактики поведінки на ринку освітніх послуг. Зважаючи, на те, що заклади освіти виходять на ринок зі специфічним товаром, таким як освітня послуга, формування якого має базуватися на потребах внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, необхідно звернути увагу на повноту інформаційно-аналітичного забезпечення, що передує прийняттю управлінських рішень. У даній статті проведено аналіз достатності інформаційного та аналітичного забезпечення прийняття рішень закладами вищої освіти щодо входження в нові сектори ринку освітніх послуг, прийняття рішень про запровадження нових освітніх програм та удосконалення існуючих. Запропоновано шляхи удосконалення організаційної структури закладів вищої освіти з метою розробки нових стратегій розвитку для стимулювання економічних результатів господарської діяльності та підвищення ефективності ліцензійної діяльності. Описаний соціально-економічний вплив запропонованих заходів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.