To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інтерактивний підхід.
Journal articles on the topic 'Інтерактивний підхід'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Інтерактивний підхід.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Мироник, Елена, and Оксана Давыденко. "ВНЕДРЕНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ И КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ОБУЧЕНИЕМ MOODLE В УЧЕБНЫЙ ПРОЦЕСС ПРИ ИЗУЧЕНИИ ДИСЦИПЛИНЫ «ИНФЕКЦИОННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ»." Modern engineering and innovative technologies, no. 09-02 (October 29, 2018): 62–65. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-02-007.
Full textAbstract:
Використання інформаційно-комунікативних навчальних технологій на базі системи управління навчанням «Moodle» при викладанні дисципліни «Інфекційні хвороби» дозволяє створити ефективну багаторівневе освітнє середовище. Сучасний інтерактивний підхід до орга
2
Дробот, К. В., and В. О. Тищенко. "ПРЕДИКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-02.
Full textAbstract:
Інтерактивне навчання плавання – це сучасний метод, який дає змогу використовувати і поєднувати інформаційні, мультимедійні та ігрові засоби у тренуванні школярів. Реалізується цей метод завдяки рівноправній взаємодії вчителя та учня, тренера і спортсмена під час інтерактивного моделювання різноманітних спортивних ситуацій, розбору недоліків у тренуванні та надання пропозицій з удосконалення навчання плавання. Мета роботи – здійснити аналіз фахової літератури та вивчити феномен інтерактивного навчання. Об’єкт дослідження становить навчально-тренувальний процес плавців на етапі початкової підготовки. Суб’єкт дослідження – діти молодшого шкільного віку. Предмет дослідження становлять інтерактивні засоби навчання плавання. Методи дослідження. У роботі використано методи теоретичного рівня дослідження, зокрема аналіз, синтез, порівняння, бібліосемантичний метод, метод системного підходу та узагальнення даних науково-методичної літератури й контенту мережі Інтернет, що спрямовані на виявлення проблем і суперечностей, пов’язаних з інтерактивним навчанням плавання. Результати дослідження. У роботі розглянуто в розширеному науково-пізнавальному контексті засоби інтерактивного навчання плавання дітей молодшого шкільного віку, під час організації якого необхідно використовувати загальнорозвивальні ігри, що здійснюються на суші та передбачають закріплення навичок зі спортивного плавання. Також рекомендується під час відпрацювання теоретичних навичок застосовувати мультимедійні інформаційні технології. Інтерактивний підхід до навчання в широкому розумінні дає змогу досягати більш високих спортивних результатів, а у вузькому розумінні балансує емоційний стан школярів, закріплює отримані знання та прищеплює щоденні навички тренування. Висновки. Не всі тренери здатні усвідомити неминучість зміни пріоритетних цілей і технологій навчання плавання. Багато педагогів залишаються прихильниками застарілих форм навчання (малоефективних технічних засобів, репродуктивних методів тощо), що свідчить про їх неготовність до засвоєння та використання нових засобів подачі навчального матеріалу. Ефективність процесу підготовки юних плавців можна забезпечити за умови застосування інноваційних інформаційних технологій, що вимагає модернізації методів і засобів тренування, систематичного вдосконалення навчально-тренувальних занять, використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу та передового спортивно-педагогічного досвіду. Упровадження засобів інтерактивного навчання в систему спортивного тренування дасть змогу оптимізувати процес формування, розвитку й удосконалення фізичних якостей дітей.
3
Timashova, Оksana. "Екологія в урбаністичному середовищі у конткексті поведінкових патернів городян." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 45–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.04.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему екології міського середовища як екології соціального середовища, в якому городянин виробляє певні типи поведінкових патернів. Урбаністичні поведінкові патерни розглядаються у соціально-комунікативному аспекті міського життя. Визначено іміджевий патерн в інформаційно-репрезентаційній сфері міста, інтерактивний патерн – у сфері вибору соціального оточення, і фрактальний патерн – у сфері створення комунікативних кластерів. Дані патерни забезпечують городянину мінімізацію стресу, спричиненого міським середовищем, впливають на якість життя городянина в урбанізованому середовищі та якість самого міського середовища, а також задовольняють потребу городянина у безпеці міського життя. Вирізнення поведінкових патернів – інноваційний підхід у дослідженнях екології міського середовища.
4
Добруха, Л. "Індекс ефективності логістики як інтерактивний інструмент порівняльного аналізу ефективності транспортної системи." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 18, 2020): 17–31. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.17-31.
Full textAbstract:
У статті розглянуто декілька показників формування загального індексу LPI, на значення яких впливає якість логістичних послуг, що безпосередньо обумовлено ефективністю, своєчасністю, професійністю надання автотранспортних послуг з перевезень пасажирів та вантажів і позначається на іміджі держави, як комерційного партнера на міжнародному ринку.Об’єкт дослідження: процес надання логістичних послуг в умовах глобалізації автоперевезень пасажирів та вантажів.Мета роботи: аналіз та дослідження впливу показника «якості і компетентності логістичних послуг» на міжнародні індекси і рейтинг країни.Науковою новизною проекту є запропонований підхід щодо здійснення в он-лайн режимі моніторингу компетентності виконавців автотранспортних послуг, в тому числі водіїв, який не має аналогів в Україні і відповідає світовим вимогам і стандартам галузі.Методи досліджень - статистичний аналіз, метод Делфі, методи SWOT-аналізу, SMART–аналізу та STEP – аналізу, множинного кореляційного аналізу, прогнозування.В роботі розглянуто питання впровадження інформаційної системи управління професійною компетентністю (Реєстр водіїв), як «доступу до професії» на ринку комерційних автоперевезень.Прогнозований вплив проекту на розвиток автотранспортної та суміжних галузей: введення в дію інформаційної система управління професійною компетентністю дозволить покращити умови для імплементації Угоди про Асоціацію у частині запровадження початкової кваліфікації і періодичної підготовки водіїв деяких видів автомобільного транспорту для перевезення вантажів або пасажирів, що в свою чергу позитивно вплине на підвищення ефективності та безпеки переміщення товарів українськими комерційними автотранспортними операторами у міжнародному сполученні, на підвищення рівню логістичних послуг, та як результат показника Якості та Компетентності логістичних послуг при формуванні загального індексу LPI України, і як наслідок підвищення рівню конкурентоспроможності, розвитку міжнародної торгівлі, привабливості інвестиційного клімату, а значить іміджу і рейтингу країни.
5
Анісімова, О. Е. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ТА ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ЛЕКЦІЙ ІЗ «ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ»." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-13.
Full textAbstract:
У статті розглядаються підходи до організації ефективної педагогічної взаємодії викладача та здобувачів вищої освіти під час вивчення освітньої компоненти «Дошкільна педагогіка». Проаналізовано дефініції «інтерактивне навчання» й «педагогічна інтеракція», розкрито основні підходи до трактування цих понять. Доведено, що відносини між учасниками освітнього процесу в сучасному закладі вищої освіти повинні бути рівноправними, заснованими на гуманістичних принципах взаємоповаги і взаєморозвитку. Різноманітні форми взаємодії між викладачем та здобувачами освіти реалізуються під час застосування традиційних та інноваційних методів навчання. Від цього залежать рівень підготовки майбутнього фахівця та успішність його подальшої професійної діяльності. У статті розглянуто особливості інтерактивних методів взаємодії викладача та майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на прикладі вивчення освітньої компоненти «Дошкільна педагогіка». Аргументовано доцільність використання інтерактивних прийомів колективно-групового навчання, оскільки вони мають певну демократичність та створюють сприятливі умови для прогнозування позитивного ставлення до дитини в процесі подальшої професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти. У статті охарактеризовано досвід впровадження експрес-опитувань, міні-вікторин, завдань на встановлення відповідності з використанням інтерактивної дошки, перегляд відео-фрагментів з подальшим їх обговоренням під час лекційних занять. Акцентується увага на впровадженні елементів контекстного навчання, що не тільки забезпечує активізацію уваги здобувачів освіти під час занять, але й сприяє встановленню позитивного емоційного клімату та формуванню почуття відповідальності за партнерів по навчанню. Доведено, що педагогічна взаємодія та інтерактивні методи навчання суттєво впливають на ефективність підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності. У статті окреслено перспективи подальших наукових досліджень в розробці групових та інтерактивних завдань для проведення практичних занять з освітньої компоненти «Дошкільна педагогіка».
6
Melnychuk, Iryna. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 20 (September 30, 2019): 102–5. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.102-105.
Full textAbstract:
У статті узагальнено, що професійна підготовка майбутніх логопедів базується на опануванні студентами вмінь корегувати окремі складники порушеної мовленнєвої діяльності, що проявляються на ранніх етапах розвитку дитини. Актуалізовано використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів, які покликані опанувати вміння і навички організації оптимальної міжособистісної взаємодії з дітьми-логопатами.
Мета дослідження – розкрити можливості інтерактивних технологій у підготовці майбутніх логопедів до роботи за фахом та обґрунтувати методику використання інтерактивних вправ у роботі логопедів.
Установлено, що для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення фахівці-логопеди можуть використовувати інтерактивні завдання. Майбутні логопеди в процесі професійної підготовки повинні апробувати такі інтерактивні вправи, які зможуть використовувати на заняттях з дітьми-логопатами. До таких завдань відносимо вправи для артикуляційної гімнастики. У статті наведено приклади окремих інтеракцій для навчання майбутніх логопедів роботи з дітьми-логопатами.
Доведено, що в професійній підготовці майбутніх логопедів необхідно зорієнтовувати студентів на розробку індивідуальної стратегії корекції порушень мовлення в розвитку кожної дитини. Задля цього доцільно спочатку апробувати на заняттях окремі інтерактивні вправи, які майбутні фахівці можуть адаптувати для цілеспрямованого розвитку мовленнєвої діяльності окремо взятої дитини, яка має індивідуальні специфічні мовленнєві порушення, пов’язані з психофізичними змінами в організмі, проблемами здоров’я, що ускладнюють соціальну адаптацію, навчання, розвиток дітей.
Отже, використання інтерактивних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх логопедів має на меті розв’язання кількох важливих і взаємопов’язаних завдань: спрямованість професійної освіти на реальну практичну діяльність фахівця-логопеда, що сприятиме зростанню рівня його конкурентної спроможності на сучасному ринку праці; формування вмінь застосовувати особистісно зорієнтований підхід до дітей з різними логопедичними проблемами; розвиток креативності в розробці індивідуальних стратегій організації інтерактивної взаємодії з дітьми-логопатами шляхом адаптації апробованих під час навчання інтерактивних вправ і технологій.
7
Коча І. А. and Лагойський А. О. "ІННОВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ КОНЦЕПТІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 23–31. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.296.
Full textAbstract:
У статті розкрито інновації у змісті та технологіях формування соціальної та громадянської компетентностей здобувачів освіти в контексті вимог Нової української школи. Зокрема, на основі аналізу наукових джерел та нормативно-правової бази розкрито дефініції «компетентність», «соціальна компетентність», «громадянська компетентність».Розглянуто ключові ідеї інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі, серед яких значне місце відводиться інтерактивним технологіям навчання, які спрямовані на реалізацію діяльнісного підходу, формування ключових і предметних компетентностей, вироблення соціальних, громадянських моделей поведінки.Авторами висвітлено особливості формування соціальної та громадянської компетентностей молодших школярів у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», зокрема, використання різних груп інтерактивних технологій навчання: кооперативного, колективно-групового, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Зазначено, що у навчанні інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відбувається інтерактивна взаємодія учасників освітнього процесу, під час якої і вчитель, і учні разом виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі, дискусії, пропонують спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, приймають продумані рішення. Новий предмет покликаний розвивати критичне мислення, просоціальні навички, навички міжособистісної взаємодії та інформаційної грамотності школярів у контексті громадянської освіти.Виокремлено інтерактивні вправи, які застосовуються вчителем в освітньому процесі з метою формування життєвих компетентностей, забезпечення позитивного мікроклімату у класі, успіху, толерантної взаємодії.
8
Fedoniuk, Serhii, and Anastasia Tkachuk. "КОМУНІКАТИВНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНИХ ПРОТЕСТІВ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-174-188.
Full textAbstract:
У цій статті встановлено особливості комунікації сучасних протестних рухів в аспекті масового співробітництва.
Зокрема показано, що сучасні соціальні й політичні протести розвиваються на основі масової комунікації між потенційними учасниками, які не спираються на оформлені організаційні структури, протест є самовідтворюваним процесом, що ґрунтується на сугестії алармізму засобами масової комунікації. У зв’язку з цим високу ефективність як рушійний фактор масових протестів почали відігравати соціальні мережі, здатні швидко поширювати такі алармістські настрої серед їх учасників. Великі масові демонстрації останнього десятиліття були організовані шляхом мобілізації через соціальні мережі, а потім показали свою силу масовою присутністю людей на вулиці. У свою чергу протестні настрої сприяють розвитку соціальних мереж з їх спільнотами. Встановлено, що основну роль у цьому процесі відіграє комунікація протесту, яка по своїй суті є комунікацією відкритого (масового) співробітництва. Вона формується на основі індивідуальних інформаційних контактів між суб’єктами, які реалізують їх в середовищі соціальних мереж. Така комунікація має інтерактивний характер і розвивається завдяки залученню інформаційних ресурсів з мережі. Для неї характерна відсутність системно-структурної організації і об’єктна орієнтація. Другою характерною рисою є конвергенція засобів і учасників комунікації. Більше значення має не наявність спеціалізованих і кваліфікованих комунікаторів зі сфери традиційних засобів масової інформації, а залучення великої кількості інформаційних прос’юмерів (професійних споживачів інформації), тобто активних генераторів контенту з числа представників аудиторії. Комунікаційні процеси в соціальних мережах розвиваються як низка подій, у якій кожна наступна подія залежить від попередньої. Як правило, такий підхід не здатний створити послідовність, у якій би спостерігалась якась тенденція і для досягнення планованого результату потребує утворення фокусів впливу. У практиці протестної комунікації таке фокусування здійснюється за допомогою підключення традиційних (інституційних) ЗМІ. Результатом взаємодії інтерактивної комунікації і офлайну є внесення консолідуючого чинника, який має усе більше гуртувати однодумців проти табору опонентів. Зазначені особливості протестної комунікації проявляються в ефективній взаємодії соціальних мереж із сектором традиційних ЗМІ.
Ці властивості характеризують протест, що розвивається на основі інтерактивної комунікації як відкриту систему, орієнтовану на взаємодію з оточенням а не на внутрішні ресурси, що властиво для масового співробітництва.
9
Мороз, Лариса. "Розвиток мовленнєвої культури психолога шляхом використання інтерактивних методів навчання." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T2 (2020): 102–20. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-102-120.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу ефективності використання інтерактивних методівнавчання у розвитку мовленнєвої культури психолога, зокрема окреслено підходи науковців щодо створення освітнього середовища та методики організації інтерактивного навчання. Акцентується увага на важливості розвитку мовленнєвої культури психолога як складника його професійної компетентності через залучення до інтерактиву. Метою дослідження є аналіз теоретичних та практичних підходів до проблеми використання інтерактивних методів навчання у розвитку мовленнєвої культури психолога у сучасній психолого-педагогічній науці, обґрунтування та відбір інтерактивних методів відповідно до цілей, змісту та програмних результатів навчання в умовах закладу післядипломної освіти. Методологічною основою дослідженняє положення гуманістичної парадигми філософії освіти; методологічні підходи (системний, гуманістичний, комунікативний, діяльнісний, компетентнісний і контекстний); положення про єдність пізнавальної теоретичної та практичної діяльності, активність суб’єкта в навчальній і мовленнєвій діяльності; психолого-педагогічні теорії інтерактивного, особистісного орієнтованого навчання, розвитку та саморозвитку мовленнєвої компетентності; специфічні принципи розвитку мовленнєвої культури майбутніх практичних психологів. На основі вивчення та систематизації інтерактивних методів, досвіду викладання розроблено завдання здобувачам післядипломної освіти з дисципліни «Розвиток мовленнєвої культури психолога». У відборі змісту практичних завдань та вправ враховували інформативність, наближенісь до практичної діяльності психолога; орієнтацію на доступність та сприймання аудиторією з різними рівнями актуальної готовності; спрямованість на розвиток подальшої самоосвітньої діяльності та використання знань та умінь в їх практичній діяльності. Використання інтерактивних технологій навчання дорослих окреслюють нові можливості, пов’язані з підвищенням ефективності навчального процесу за рахунок посилення пізнавального інтересу та міжособистісної взаємодії шляхом зовнішнього діалогу в процесі засвоєння навчального матеріалу. Iнтepaктивнa дiяльнicть зaбeзпeчує високий рівень пpoфeciйнoї кoмпeтeнтнocтi чepeз включeння учacникiв ocвiтньoгo пpoцecу в ocмиcлeнe пepeживaння iндивiдуaльнoї й кoлeктивнoї дiяльнocтi для нaгpoмaджeння дocвiду, дозволяє викладачеві процес контролю та оцінки знань, умінь і навичок зробити більш гнучким і гуманним, оскільки інтерактивне навчання має характер співробітництва та довіри. Ключові слова: андрагогіка, інтерактивне навчання, інтерактивні методи, мовленнєва культура психолога, мовна компетентність, розвиток мовленнєвої культури.
10
Міщеня, Оксана Миколаївна. "РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 172–82. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.122.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена ролі інтерактивних технологій навчання в особистісно-орієнтованій підготовці майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу та узагальнення педагогічної літератури з’ясовано, що інтерактивне навчання – це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де всі учасники є рівноправними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють здійснювати. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор. Проаналізовано різні підходи щодо класифікації інтерактивних методів навчання. Доведено, що інтерактивні методи навчання сприяють інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, майбутніх учителів початкової школи. У статті особливо наголошується на ефективності перелічених форм організації спілкування на семінарських заняттях, соціально значущий гуманістичний потенціал, який неодмінно трансформується через творчу працю в наступній діяльності майбутніх учителів початкової школи у демократичні когнітивні та поведінкові норми.
11
Lypchanko-Kovachyk, O. V., and N. V. Martyn. "УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 231–35. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-36.
Full textAbstract:
У статті аргументовано переваги використання інтерактивних технологій у навчальному процесі закладу середньої освіти. Обґрунтовано особливості використання інтерактивних технологій у закладах середньої освіти. Авторами підтверджено, що спрямованість освітнього процесу на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів актуалізує впровадження активних форм і методів навчання, які становлять основу інтерактивних технологій. В умовах інтерактивного навчання створюється навчальне середовище, яке сприяє процесам активної взаємодії між учасниками освітнього процесу в комфортних і безконфліктних умовах. Зазначено, що вдосконалення навчального процесу у ЗСО потребує цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних педагогічних технологій, які сприятимуть вияву активності учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу, базуватимуться на діалогічній міжособистісній взаємодії учасників навчально-виховного середовища й які становлять основу інтерактивних технологій. Подано різні наукові підходи до класифікації інтерактивних технологій. Визначено, що результатом прогресивної динаміки розумової активності буде інтенсивність мислення, генерування ідей, висловлювання припущень, проєктування, конструювання, моделювання, дослідження, виявлення творчої уяви, зосередженості, уваги, спостережливості, здійснення аналітико-синтетичних операцій. Одним зі способів підготовки майбутніх учителів до використання інтерактивних технологій у ЗСО є безпосередня участь студентів у інтеракціях під час навчання у вищій школі. Цілеспрямований вибір інтерактивних технологій має базуватися на врахуванні класифікаційних ознак певних груп інтеракцій. Готовність здобувачів вищої освіти використовувати інтерактивні технології у своїй майбутній педагогічній діяльності у школі потребує розуміння їх сутності, специфіки, призначення, можливостей, відповідності комплексу вимог: загальнопедагогічних, технологічних, дидактичних, організаційно- технічних, психологічних, виховних, гігієнічних та ін.
12
Baigushev, Vladimir. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ КОНФІГУРАЦІЙ СТАНУ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(22) (2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-7-17.
Full textAbstract:
Головна ідея статті полягає в розробленні підходу до процесу аналізу ринкового середовища на основі наявних його інтерактивних станів із подальшою кількісною оцінкою отриманої конфігурації такого середовища як об’єкта аналізу. В умовах зростаючої невизначеності ринкового середовища діагностика причин і майбутнього стану ринку має особливу актуальність. Наведено схеми методології процесу аналізу та оцінки стану конкурентних сил ринкового середовища в умовах невизначеності. Розроблено підсумкову таблицю оцінки стану основних параметрів зовнішнього середовища в сегменті галузі чорної металургії України – виробництво сталі та сталевого (чорного) металопрокату за 2014–2018 роки. На основі розробленого підходу наведено показники зміни виробництва сталі та прокату в сегменті за однакові періоди 2018–2019 років. Інтерактивний аналіз усього обсягу даних за 2014–2019 роки дало змогу зробити висновок про перехід ринкового середовища сегмента у відносно стабільний стан.
13
Raznatovska, О. М., О. А. Murzina, O. I. Pototska, and H. M. Alekseeva. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (April 12, 2018): 85–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8726.
Full textAbstract:
Мета роботи – провести огляд літератури щодо використання інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах, у тому числі й медичних, та їх значення в освітньому процесі.
Основна частина. Вища освіта залишається важливою складовою сучасної спільноти. З підвищенням вимог до компетентностей майбутніх лікарів зростає необхідність вищої медичної освіти в організації та впровадженні новітніх якісних технологій навчання та викладання, які будуть сприяти підтримці конкурентоспроможності. При цьому якість освіти значно залежить від взаємодії між викладачем та студентом. Тому на сьогодні актуальності набувають інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання визначають не лише активний зворотний зв’язок між викладачем та студентами, але й організацію взаємодії між самими студентами, що об’єднує студентів та дає їм можливість працювати в групі (сумісно вирішувати складні питання, моделювати різні ситуації з визначеної дисципліни тощо). Такий підхід у навчанні має фахове спрямування та надає змогу впливати на інтелектуальний та професійний розвиток, аргументовано висловлюватися та захищати свою точку зору, створює умови для формування та розвитку професійних навиків, критичного мислення, розвитку комунікативних компетенцій та самостійної роботи.
Висновки. Проведений огляд літератури свідчить про те, що існує достатньо методів інтерактивного навчання, які застосовуються у вищих навчальних закладах, і вони є ефективними. Тому більш широке впровадження в освітній процес студентів-медиків інтерактивних методів на сьогодні є актуальним та одним із важливих направлень удосконалення навчання, що сприятиме підвищенню методичного рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів і формуванню вмінь та навиків, необхідних для майбутньої професії.
14
Bilkevich, N. A., N. B. Haliyash, and N. V. Petrenko. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10648.
Full textAbstract:
У статті, у світлі проблеми підвищення рівня підготовленості медичних працівників до професійної діяльності, розглянуто шляхи покращення практичної роботи студентів при вивченні ними предмета медичної комунікації. Автори діляться досвідом щодо впровадження курсу медичної комунікації у своєму навчальному закладі, розробки навчально-методичного супроводу та методики проведення практичних занять. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам проведення таких занять як оптимальній формі тренування комунікативних навичок та трансформації теоретичних знань у практичні вміння та компетентності.
Введення курсу медичної комунікації у вищих медичних навчальних закладах, на вимогу сучасності, потребує нових підходів в організації навчального процесу. Необхідне застосування освітніх методик, зокрема проведення занять із застосуванням інтерактивної взаємодії та рольових ігор. Як показала практика, така форма занять добре сприймається студентами, проте вимагає додаткової підготовки викладачів, роль яких під час занять є дещо відмінною від загальноприйнятої.
15
БУСЛЕНКО, Оксана. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДИЗАЙНУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 1 (2020): 11–20. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-11-20.
Full textAbstract:
Методика в загальнонауковому розумінні – це сукупність методів, способів і засобів досягнення конкретної мети за допомогою певним чином упорядкованої діяльності. За кордоном перші методичні посібники з дизайну з’явилися в 50-их рр. минулого століття. У них відбивалася ідеологія дизайнерської практики тих часів з її явно прагматичної спрямованістю. Сучасні вітчизняні методисти мають свій погляд на процес підготовки майбутніх дизайнерів, виділяючи в ньому різноманітні підходи. Сучасна вища освіта в Україні характеризується утвердженням інноваційного підходу, за якого пріоритетним напрямком стає підготовка компетентного фахівця, здатного до саморозвитку та самовдосконалення в усіх сферах. Інноваційна спрямованість діяльності викладачів, що включає в себе створення, освоєння і використання педагогічних нововведень, виступає засобом оновлення освітньої політики. Головною метою застосування інноваційних технологій освіти є якісна зміна особистості майбутнього фахівця в порівнянні із традиційною системою й адаптація його до постійно змінюваних умов професійної діяльності. Інноваційний підхід включає активні й інтерактивні форми навчання. Так, активні методи передбачають активно-діяльнісну позицію студента стосовно викладача і тих, хто здобуває освіту разом з ним. Інтерактивні методи сприяють більш якісному засвоєнню нового матеріалу, розвиток уміння вирішувати комплексні завдання. Інтерактивні види діяльності включають імітаційні та рольові ігри, дискусії, що моделюють ситуації тощо. Також до інноваційних методів викладання можна віднести такі методи, як-от: метод роботи в команді, дослідницький метод навчання, методом навчання «Case-study», метод проєктів, пошуковий метод тощо. Інноваційні технології навчання, що відображають суть майбутньої професії та формують фахові якості, є своєрідним полігоном, на якому студенти можуть відпрацювати професійні навички в умовах, наближених до реальних. Ключові слова: дизайн, методика навчання, інноваційні технології, інтерактивні методи навчання.
16
Чопик, Тетяна, Оксана Павлюк, Олександр Антонюк, and Євген Павлюк. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 429–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.285.
Full textAbstract:
Ця стаття має на меті висвітлення та подання загальної характеристики інтерактивних технологій, дослідження ефективності його застосування у професійному становленні майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у ЗВО.Актуальною проблемою є зміна принципів навчання студентів, забезпечення переходу від пасивного сприйняття інформації до творчого здобуття знань. Принцип поєднання традиційних і інтерактивних форм викладання забезпечує можливість поєднання в навчальному процесі кращих рис навчання. Традиційне навчання забезпечує соціальну взаємодію, маючи можливість безпосередньо спілкуватись з викладачем, пропонує знайомі та звичайні для студентів методи навчання; інтерактивне – створює освітній простір, у якому кожен студент може перевірити свою позицію й отримати негайний зворотний зв’язок від викладача відносно правильності відповідей.Основна мета професійного навчання майбутніх фахівців фізичної культури і спорту – створити навчально-методичну програму для вирішення як психологічних, так і педагогічних, як науково-технічних проблем.Отже, засоби інтерактивних технологій визначаються взаємодією викладачів та майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, де роль викладача полягає у творчому підході до вибору та застосування інтерактивних форм проведення занять. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх фахівців фізичної культури і спорту передбачає їхню активну позицію в різних способах взаємодії. Результатом такого процесу формування готовності студентів до застосування інтерактивних методів навчання очікується усвідомлене оволодіння методикою організації інтерактивного навчання. Також така робота сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, наявності вмінь упровадження інтерактивних методів навчання у практику.Перспективи майбутнього дослідження передбачають створення та розвиток методів використання деяких інтерактивних технологій, які забезпечать розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час навчання у ЗВО.
17
Томашевська, М. O. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-195-203.
Full textAbstract:
У статті виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання у закладах вищої освіти. Автором доведено, що до умов реалізації зазначеного феномена належать: мотивація майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до інтерактивної взаємодії в освітньому процесі, створення ситуації успіху; створення професійно-інтерактивного середовища на основі впровадження спецкурсу «Професійна взаємодія в освітньому процесі закладу вищої освіти» та збагачення навчального змісту педагогічних дисциплін щодо змісту, сутності та структури професійної взаємодії; організація рефлексивної діяльності студентів для самоаналізу готовності до професійної взаємодії. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до висвітлення поняття «педагогічні умови» в психолого-педагогічній та методичній літературі. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування готовності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії. Доведено, що педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання – це фактори, які пов’язані з професійною підготовкою майбутніх викладачів та спрямовані на формування у них готовності до здійснення професійної взаємодії в освітньому процесі. Автором надано детальний опис кожної умови та шляхи їхньої реалізації.
Ключові слова: підготовка майбутніх викладачів педагогічних дисциплін; педагогічні умови; засоби інтерактивних технологій; професійна взаємодія; готовність.
18
Софроній, Зоя, and Ольга Чурікова-Кушнір. "МЕТОДИКА ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ ХОРОЗНАВСТВА." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-4.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано методику інтерактивного навчання майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях хорознавства. Здійснений аналіз пріоритетних напрямків диригентсько-хорової підготовки здобувачів вищої освіти. Актуалізована проблема необхідності осучаснення методики викладання хорознавства засобами інтерактивного навчання. Обґрунтовано інтерактивні підходи до навчання майбутніх учителів музичного мистецтва. Розкрито зміст, методику і форми інтерактивного навчання хорознавства у закладах вищої освіти. Охарактеризовано ефективні форми проведення лекційних, семінарських і практичних занять з хорознавства. Доведено, що інтерактивне навчання на заняттях хорознавства забезпечує якість теоретичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, сприяє формуванню досвіду активного засвоєння змісту майбутньої професійної діяльності у взаємозв’язку із практичними навичками.
19
Маркова, Ірина. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ В ГІМНАЗІЇ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 70–73. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-15.
Full textAbstract:
В умовах сучасності, все більше актуальності набуває компетентісний підхід до вивчення іноземних мов. Наразі існує потреба суспільства в кваліфікованих фахівцях, здатних вступати в іншомовне спілкування. В таких умовах, процес навчання повинен бути спрямований на пошук нових, інтерактивних прийомів, що стимулюють учнів до породження грамотно оформленого усного чи писемного висловлювання. У статті висвітлені сучасні методи формування лексичної компетентності на уроках іспанської мови в гімназії. Схарактеризовано структуру лексичної компетентності учнів. Вивчено сучасні підходи та технології формування лексичної компетенції учнів основної школи. Також було розроблено систему вправ з метою формування усної та письмової лексичної компетентності учнів гімназії на уроках іспанської мови. Проаналізовано використання методик змішаного навчання учнів гімназії на уроках іспанської мови.
20
Шингоф, Ірина. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.124-131.
Full textAbstract:
Автором статті обґрунтовано актуальність порушеної проблеми. Акцентовано увагу на тому, що професійний розвиток вчителя є усвідомленим процесом, спрямованим на удосконалення педагогічних якостей відповідно до соціальних вимог і потреб щодо особистісно-професійного зростання. Доведено доцільність упровадження інноваційних технологій у навчанні дорослих; наголошено на важливості застосування особистісно-орієнтованого підходу, що передбачає безпосередню участь кожного суб’єкта навчального процесу у пошуку шляхів і засобів розв’язання проблем; охарактеризовано особливості застосування інтерактивних технологій в післядипломній педагогічній освіті, що сприяють обміну інформацією, досвідом, удосконаленню професійного саморозвитку вчителів філологічного напряму. У статті наведено приклади застосування різноманітних завдань, проблемних запитань для обговорення в групах під час проведення занять з учителями-словесниками. Проаналізовано можливості використання тренінгових і кейс-технологій, «Світового кафе», педагогічного практикуму тощо.
Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта; професійний розвиток; інтерактивні технології; учителі-філологи.
21
ШКОЛА, Олександр, and Олена АШИФІНА. "ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 227–35. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-227-235.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розв’язанню складної і багатогранної проблеми залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на уроках фізики як основи підвищення якості освітнього процесу в сучасних освітніх умовах. На основі опрацювання літературних джерел і з’ясування змісту базових понять дослідження (особистісно зорієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи, предметна компетенція і компетентність, метод і технологія навчання, освітні інновації) висвітлено сутність та основні принципи застосування інтерактивних технологій у навчанні фізики в загальноосвітній школі. Останні розглядаємо як системний спосіб організації навчально-виховного процесу, за якого гарантоване досягнення прогнозованих освітніх результатів досягається узгодженим поєднанням організаційних форм, методів і засобів навчання на основі активної взаємодії, рівності і взаємоповаги всіх його учасників. На основі узагальнення літературних джерел і передового педагогічного досвіду наведено різноманітні засоби, прийоми і способи активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні фізики. Встановлено, що розумово “переміщуючись” від однієї пізнавальної дії до іншої, від однієї задачі до іншої, учень залучається до активного процесу самостійного здобуття знань і таким чином здобуває власний досвід навчально-пізнавальної діяльності, що виступає обов’язковим та головним компонентом формування й оцінювання його предметної компетентності з фізики. Наведено організаційні форми, методи і прийоми роботи в умовах інтерактивного навчання фізики в загальноосвітній школі як елементів власного педагогічного досвіду. Доведено, що активний діалог і спільна діяльність усіх учнів класу у процесі засвоєння і застосування нових знань означає, що кожен з учасників освітнього процесу робить власний внесок і певний висновок; між ними відбувається обмін інформацією, знаннями, ідеями, емоціями, способами і досвідом діяльності. Така взаємодія сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів, розвитку їх інтелектуальних і творчих здібностей і загалом якості освітнього процесу з фізики. Ключові слова: мотивація, пізнавальний інтерес, діяльнісний підхід, метод навчання, технологія навчання, інтерактивна технологія навчання фізики, предметна компетентність учнів з фізики.
22
Pertseva, T. O., L. I. Konopkina, T. V. Kireyeva, K. Y. Bogatska, O. G. Cherkasova, O. V. Myronenko, O. V. Fesenko, L. A. Botvinikova, and K. O. Belosludceva. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (September 11, 2018): 73–76. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9321.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначити ефективність впроваждення інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (ДЗ «ДМА»).
Мета роботи – визначити ефективність впровадження інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” (ДЗ “ДМА”).
Основна частина. Нові підходи до навчання студентів передбачають активацію творчих здібностей. Творчість передбачає нове бачення, тобто готовність відмовитися від звичних схем викладання навчального матеріалу та готовність до самозмінювання. Одне з найважливіших завдань вищої школи полягає в тому, щоб форми та методи навчання сприяли виявленню творчих здібностей та безперервному самовдосконаленню. Впровадження інноваційних освітніх технологій у рамках вищої медичної школи, у тому числі інтерактивних підходів до навчання студентів, інтернів, у сучасних умовах є важливим кроком, що передбачає активацію їх творчих здібностей, нове бачення проблеми з готовністю відмовитися від звичних схем навчання та готовністю до самозмінювання. Інтерактивні технології також спрямовані на формування мотивації у різні періоди професійного становлення та мають особливо важливе значення у підготовці лікарів, у тому числі інтерністів, для яких навчання є одним із ключових етапів на шляху становлення самостійного фахівця.
Висновок. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання.
Висновки. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання.
23
Черненко, В. П., О. С. Грицюк, В. П. Ляшенко, and І. І. Киба. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНИХ УРОКІВ ІНФОРМАТИКИ ТА ЕКОНОМІКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-10.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості інтегрованого навчання інформатики в закладах загальної середньої освіти, здійснено аналіз відповідної науково- методичної літератури. Запропоновано інтерактивні завдання з інформатики й економіки для учнів 7–9-х класів за допомогою сучасних онлайн-платформ та сервісів для організації онлайн-конференцій, відеозв’язку та проведення інтерактивних опитувань у режимі реального часу. Констатовано, що для підвищення пізнавальної активності учнів необхідне використання можливостей бінарних уроків, зокрема інформатики й економіки. Обґрунтовано, що в разі інтегрованого підходу необхідно спланувати бінарний урок так, щоб матеріали уроку з інформатики інтерпретували проблеми з тем, які вивчаються в економіці. Розкрито й охарактеризовано методику підвищення пізнавальної активності, що спирається на активне застосування інтерактивних технологій, засобів інформаційно-комунікаційних технологій і містить такі методи: 1) метод творчих завдань; 2) метод проєктів; 3) метод кейсів. У роботі наведено результати емпіричного дослідження впливу бінарного навчання на підвищення пізнавальної активності учнів під час вивчення інформатики й економіки на базі Кременчуцького ліцею № 6 «Правобережний» Кременчуцької міської ради Полтавської області. Педагогічний експеримент проводився у три етапи. На першому етапі визначався рівень пізнавальної активності й основних знань і умінь з інформатики; аналізувалися отримані результати. На другому етапі дослідження здійснювався формувальний експеримент. На третьому етапі дослідження проводився контрольний експеримент і аналізувалися отримані результати після проведення формувального експерименту. Результати дослідження дають змогу дійти висновку, що методика підвищення пізнавальної активності учнів за допомогою проведення бінарних уроків інформатики й економіки забезпечує повноцінне засвоєння учнями окремих інформаційних і економічних понять і дій.
24
Пітух, І. Р. "Теорія та принципи діалогового моніторингу просторово розподілених об'єктів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 110–16. http://dx.doi.org/10.36930/40310119.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасні методології реалізації фонового моніторингу стаціонарних та квазістаціонарних об'єктів, просторово розподілених на 2D-території. Систематизовано та класифіковано 17 типів здійснення просторового діалогового моніторингу об'єктів управління. Визначено базові методи реалізації різних класів діалогового моніторингу, обґрунтовано принципи та фундаментальні засади створення теорії інтерактивних моніторингових систем на підставі проблемно орієнтованих характеристичних функціоналів, які математико-алгоритмічно описують методи та функції окремих класів діалогового моніторингу квазістаціонарних об'єктів управління. Подано рекомендації щодо забезпечення теоретичних основ формування реєстрації, цифрового опрацювання та використання побудованого сімейства інформаційних моделей станів "норма", "розвиток аварії" та "аварія" спостережуваних діалогових моніторингових систем. Обґрунтовано переваги застосування кільцево-зіркової архітектури інтерактивно-діалогових систем безпровідного надземного та наземного моніторингу. Розглянуто структури сенсорних моніторингових систем з максимально зв'язаною (систолічною) та лінійно зв'язаною топологіями просторового немобільного розміщення сканувальних сенсорів моніторингових систем. Подано методи та алгоритми моніторингу просторово розподілених об'єктів, в які покладено математичні засади цифрового кодування та опрацювання характеристичних параметрів об'єктів дослідження, такі як динаміка, відхилення від норми порівняно з еталонами на підставі побудованих інформаційних моделей їх станів та розпізнавання їх класів у математико-алгоритмічному середовищі. Розглянуто стратегію реалізації мегапросторового об'єкта моніторингу залежно від конфіденційних характеристик об'єкта. Також обґрунтовано вибір стратегії згідно з координатно-детермінованою, випадковою та ймовірнісною технологіями. Запропоновано підхід технічної реалізації спеціалізованих пристроїв, які забезпечують збирання, перетворення та опрацювання інформаційних даних.
25
Stechyshyn, I. P., and A. I. Denys. "РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ У ФАРМАЦІЇ»." Медична освіта, no. 4 (February 15, 2020): 103–6. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10867.
Full textAbstract:
У статті наведено застосування методу «Інтерактивна дискусія» під час проведення семінарського обговорення з дисципліни «Етика та деонтологія у фармації» зі студентами фармацевтичного факультету першого року навчання. Зазначено, що використаний метод дав можливість всебічно розглянути поставлені проблеми та однаковою мірою залучити до їхнього обговорення всіх учасників, незалежно від їх рівня підготовки, здібностей, характеру тощо. Це є важливою перевагою, оскільки при традиційному підході до проведення заняття, враховуючи складність матеріалу, наповненість групи та тривалість заняття (1,5 год), досить складно якісно опитати та оцінити усіх студентів. Разом з тим, засвоєння усіма студентами навчального матеріалу у повному обсязі є важливим елементом при підготовці кваліфікованих фармацевтичних фахівців.
Сьогодні конкурентне середовище вимагає від провізорів знань та успішного застосування стандартів обслуговування, володіння комерційними технологіями, психологією продаж, навичок умілої презентації, вміння володіти конфліктною ситуацією та ін. Адже досить часто споживачі розлючені через відсутність потрібного препарату чи надмірно високу його ціну, створюючи конфліктну ситуацію. Успішне вирішення таких проблем можливе за умови етичної поведінки та культурного спілкування фармацевтичного фахівця у конкретній ситуації.
У статті описано обговорення ситуаційних задач як елементу методу «Інтерактивна дискусія». Для їх опрацювання учасники були поділені на групи і виконували послідовні кроки: «Робота в парах», «Рольова гра», «Пошук рішення» і «Написання есе». У відповідях студенти виявляли творчий підхід до вирішення ситуаційних задач, розглядаючи їх з різного ракурсу (пацієнта, провізора, керівника аптеки, лікаря). На завершення семінарського заняття проводилось опитування студентів («Плюси, мінуси, запитання») щодо доцільності використання даного методу у викладанні предмета «Етика та деонтологія у фармації». Студенти оцінили продуктивність роботи в команді позитивно.
26
Melnychuk, І. М. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДІАТРІВ ДО РОБОТИ В КОМАНДІ." Медична освіта, no. 4 (January 6, 2021): 43–46. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11658.
Full textAbstract:
У статті аргументовано, що обов’язковою професійною характеристикою кваліфікованого та компетентного лікаря-педіатра є володіння вміннями і навичками організації ефективної командної роботи. Педіатру необхідно володіти критичним, творчим мисленням, враховувати альтернативні підходи до вирішення складних медичних проблем, здійснювати всебічний аналіз і прогнозувати наслідки прийнятих рішень, вирішувати можливі конфліктні ситуації, використовувати досвід, набутий під час навчання у вищій школі. Формування такого досвіду уможливлюється за рахунок використання в підготовці майбутніх педіатрів інтерактивних форм і методів навчання з моделюванням процесів роботи в команді в режимі реального часу, участі студентів у ділових іграх, дискусіях, вирішенні квазіпрофесійних ситуативних завдань тощо.
Теоретичний аналіз наукових публікацій дав змогу узагальнити різні напрями професійної діяльності і специфіку підготовки майбутніх лікарів-педіатрів до роботи за фахом. Встановлено, що дослідники розглядали практичні аспекти професійної підготовки майбутніх педіатрів в Україні та у світі. На основі теоретичного аналізу наукових літературних джерел окреслено сутність роботи в команді, що передбачає наукове обґрунтування процесу командоутворення.
Узагальнено, що науковці пропонують використовувати у професійній підготовці майбутніх педіатрів симуляційні технології, організовуючи заняття студентів у спеціально створених фантомно-симуляційних класах, а також такі інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Мозаїка проблем», «Правильні і помилкові твердження», «Дерево рішень», «Шість капелюхів мислення» та ін. Результатом використання інтерактивних методів стало набуття майбутніми педіатрами досвіду формування команди за рахунок розвитку формальної та неформальної атмосфери, набуття студентами навичок конструктивної міжособистісної взаємодії в команді; відпрацювання навичок ефективного вирішення професійних проблем у команді; створення ресурсу позитивних емоцій для ефективної роботи й зорієнтованості на кращий варіант вирішення професійних завдань, активне та зацікавлене обговорення важливих професійних проблем тощо.
27
ДОБРОВОЛЬСЬКА, Вікторія, and Світлана МІСЄВИЧ. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОГРАФІЯ СУДНОПЛАВСТВА»." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 260–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-260-269.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Автори статті розкривають суть і напрями формування екологічної компетентності майбутніх фахівців річкового та морського транспорту під час засвоєння дисципліни «Географія судноплавства». У статті розглядається проблема формування екологічної компетентності, яка є складником екологічної культури та важливим пріоритетом у підготовці сучасних фахівців. Автори дійшли висновку, що уніфікованого підходу до визначення поняття «екологічна компетентність» та її компонентів у сучасній науці не існує, тому проаналізовано різноманітні підходи до трактування цього поняття науковцями. Підготовка майбутніх фахівців річкового та морського транспорту в Херсонській державній морській академії орієнтована на те, що вони є і будуть безпосередніми учасниками взаємодії з навколишнім середовищем. Тому формування екологічно безпечного розвитку і безпеки мореплавання є одними з ключових аспектів у структурі змісту професійної морської освіти. Автори наголошують, що навчальний курс «Географія судноплавства», що викладається для майбутніх судноводіїв, займає одну з ключових позицій у формуванні їх екологічної компетентності. Підготовка фахівців здійснюється з орієнтацію на «Концепцію екологічної освіти України», тому питання взаємодії людини і Світового океану є наскрізним у зазначеному курсі. У процесі вивчення «Географії судноплавства» значна увага зосереджена на вивченні фізико-географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Вказано, що під час вивчення «Географії судноплавства» активно використовуються інтерактивні методи навчання, значна увага приділяється проведенню командної роботи і формуванню вмінь активно використовувати понятійно-термінологічний апарат. Доведено, що одним з найефективніших засобів активізації навчання та розумового розвитку молоді є постановка проблемного питання. У дослідженні підкреслено, що екологічна компетентність має бути важливим пріоритетом у процесі підготовки сучасних фахівців річкового та морського транспорту. Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, вища освіта, компетентнісний підхід, географія судноплавства, фахівці річкового та морського транспорту, компетентність.
28
Павлюк, Любов. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ." Professional Pedagogics 2, no. 21 (January 21, 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.92-99.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена реформою вищої освіти, зростанням вимог до професійної підготовки випускників закладів вищої освіти, потребою переходу від традиційного стилю викладання дисциплін до інноваційного. Мета: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Методи: аналіз наукової літератури, вивчення педагогічного досвіду, анкетування, бесіди, усне опитування з метою виявлення ефективності застосування інноваційних методів навчання, систематизація даних. Результати: визначено роль інтерактивних технологій у підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; з’ясовано, що організація освіти на основі компетентнісного підходу базується на посиленні практичної професійної спрямованості навчання, розвитку педагогічних здібностей і ціннісних орієнтирів студентів; доведено, що на лекційних заняттях перевагу варто надавати інтерактивному навчанню з елементами проблемного підходу; лабораторні заняття доцільно проводити за допомогою комп’ютерних програм з моделювання електронних схем; презентовано розроблену на засадах інтерактивного навчання систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з курсу «Загальна електротехніка та практикум з електромонтажних робіт»; обґрунтовано трикомпонентну структуру критеріїв та відповідних показників оцінювання рівня сформованості компетентності з електротехніки; здійснено експериментальну перевірку ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки при підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; доведено, що використання інтерактивних методів навчання позитивно впливає на динаміку сформованості компетентності з електротехніки. Висновки: підготовка сучасного вчителя трудового навчання і технологій повинна здійснюватися з посиленням практичної складової освітніх програм, а також матиме ефективність за умови системного використання інтерактивних освітніх технологій.
29
ФЕСЕНКО, Оксана, and Євгенія ЯКИМЧИКАС. "ТЕНДЕНЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ПІДХОДІВ В ОСВІТІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.15.
Full textAbstract:
Метою статті є теоретичне обґрунтування тенденцій реформування в освіті у контексті застосування сучасних методів та підходів. Швидкоплинні зміни у різних сферах буття потребують від науки й освіти рішучих дій, спрямованих на розв’язання нових проблем. Україна разом з іншими державами не залишається осторонь у питаннях реформування освіти й науки, запроваджує нові Державні стандарти, закладає основи подальшого ефективного розвитку країни загалом. У статті проаналізовано основні документи, що відображають вектор змін в освіті нашої держави, а саме: Закон України «Про освіту», Базовий компонент дошкільної освіти, Концепцію Нової української школи, Державний стандарт початкової освіти, Державний стандарт базової загальної середньої освіти. Зроблено висновки, що концептуальні підходи до реформування української школи спираються на важливі у демократичному суспільстві цінності, які передбачають академічну свободу педагога, його самовираження через творчість, потребують встановлення тісних контактів усіх суб’єктів освітнього процесу. Теоретично переорієнтовано підходи до визначення важливості змісту освіти: основу становлять освітні галузі, зміст яких динамічно формується відповідно до вимог часу, регіональних потреб і можливостей, а також потенціалу й менталітету держави. Із метою врахування потреб (у тому числі ринку праці) у змісті освітніх галузей визначено кінцевий результат як відповідність ключовим компетентностям. Перелік ключових компетентностей Державного стандарту початкової і базової загальної середньої освіти спирається на «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради ЄС щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Процес формування ключових компетентностей у здобувачів освіти передбачає зміну технологій і підходів, що застосовуються в освітньому процесі, а саме ідеї особистісно-орієнтованої педагогіки, педагогіки партнерства, компетентнісного та діяльнісного підходів. Зазначені підходи у логічному поєднанні із інтерактивними методами сприяють ефективному формуванню soft skills – м’яких навичок, а також предметних компетентностей. Моделювання освітнього середовища за участю інтерактивних технологій сприяє інтенсифікації процесу, створенню багатосторонньої партнерської комунікації.
30
Беседін, Борис, Ірина Беседіна, and Сергій Гайдар. "ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В СТАРШІЙ ШКОЛІ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 109–18. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245404.
Full textAbstract:
Стаття присвячена педагогічній проблемі вивчення та розробці теоретико-практичних основ активізації пізнавальної діяльності на уроках математики в старшій школі шляхом впровадження інтерактивних методів навчання. Суть застосування інтерактивних методів навчання полягає в відмові від традиційних методів взаємодії з учнями, де процес навчання не передбачає взаємодію учнів між собою підчас проведення уроку, і переходу до нових, де кожний учасник навчального процесу є її активним учасником.
Важливою проблемою в сучасній освіті залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Урок математики важкий для сприймання у більшості учнів, через що знижується зацікавленість до предмету. Тому проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках математики є однією з найактуальніших.
Пізнавальна активність учня – інтегральне утворення особистості, яке складається з мотиваційного, операційного та результативного компонентів і має свої особливості, а саме: пізнавальну потребу особистості, прояв інтелектуальної ініціативи, вихід особистості за межі даної діяльності за власним бажанням.
Важливою стороною проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності є, перш за все, соціальний аспект. Потяг до знань, високу пізнавальну активність і уміння самостійно працювати над собою потрібно розвивати й виховувати у школі. Успішне розв’язання цього завдання створює надійні передумови для глибокого та міцного оволодіння навчальним матеріалом, забезпечуючи умови для наступної систематичної роботи учнів над собою, практичну реалізацію ідеї неперервної освіти та самоосвіти.
Велике значення мають також психолого-педагогічні передумови розв’язання зазначеної проблеми. Оновлення змісту освіти, приведення її у відповідність до сучасних потреб особистості й суспільства потребує постійного вдосконалення процесу навчання. У системі навчальних занять широке застосування повинні знайти найбільш ефективні методи і прийоми організації навчання. Учень не буде виявляти розумової напруги, настирливості у навчанні, не зможе усвідомити і опрацювати матеріал, що вивчається, якщо не відчуває потреби у його засвоєнні. Ось чому все більшого значення набувають інтерактивні методи роботи з учнями. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а нaйкориснішим у такому навчанні є те, що матемaтика починає подобатиcя.
31
ШУМОВЕЦЬКА, Світлана. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВПЛИВУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 251–65. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.988.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості використання інтерактивних технологій для формування у майбутніх офіцерів-прикордонників навичок медіаграмотності та протидії негативному інформаційному впливу. Детально висвітлено сутність пропаганди як специфічної комунікативної технології, масового впливу з метою зміни поведінки аудиторії, на яку вони спрямовані. З’ясовано, що актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні, в умовах інформаційного суспільства та засилля ворожих інформаційних впливів, важливого значення набуває уміння кожного офіцера-прикордонника належним чином орієнтуватися в інформаційних потоках, відрізняти потрібну інформацію від непотрібної, достовірну від недостовірної, перевірену від неперевіреної, маніпулятивні чи пропагандистські інформаційні вкиди у медіа. Майбутні захисники кордону повинні вміти відрізняти факти від суджень, правдиву інформацію від брехливої чи маніпулятивної, тобто мати високий рівень медіаграмотності – уміння аналізувати та оцінювати медіа, критично аналізувати медіатексти, розрізняти маніпуляції та неправдиві (фейкові) повідомлення. Доведено, що в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників потребує посиленої уваги вивчення особливостей ворожого інформаційного впливу, методів російської пропаганди під час російсько-української війни 2014–2021 років. Переваги інтерактивного навчання для вивчення пропаганди та негативного інформаційного впливу полягають у більшій ефективності навчальної діяльності курсантів. Інтерактивне навчання забезпечує спільний процес пізнання, здобуття знань, умінь, навичок за допомогою спільної діяльності, діалогу та полілогу. Для вивчення ворожої пропаганди слід використовувати такі технології інтерактивного навчання, як технології дискусійного навчання (діалог, бесіди, диспути чи дискусії), технології аналізу ситуацій та навчання у співробітництві, технології фасилітаційного навчання та ін. Вивчення проблематики використання інтерактивних технологій для розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників медіаграмотності та навичок протидії ворожій пропаганді має важливе значення для організації вивчення майбутніми офіцерами-прикордонниками навчальних дисциплін “Морально-психологічне забезпечення” та “Протидія негативному інформаційному впливу”. У такий спосіб курсанти можуть поглибити знання про теоретичні підходи до проблеми протидії негативному інформаційному впливу, вивчити основні механізми та закономірності інформаційно-психологічних впливів, оволодіти знаннями про засоби протидії ворожій пропаганді.
32
Zakharasevych, Nataliia. "Підготовка майбутніх педагогів до рольової діяльності дошкільників у вимірах педагогічної професії: структурний підхід." Освітній простір України, no. 12 (June 19, 2018): 78–83. http://dx.doi.org/10.15330/esu.12.78-83.
Full textAbstract:
Стаття присвячена значенню компонентів підготовки майбутніх вихователів до рольової діяльності. Наведено визначення поняття “рольова діяльність дітей дошкільного віку” та виокремлено особливості її розвитку упродовж дошкільного дитинства. Проаналізовано особливості педагогічного керівництва рольовою діяльністю дошкільників. Також розкриті методи для розвитку мотивації майбутніх педагогів до рольової діяльності дошкільників та до педагогічної професії загалом; використання інтерактивних технологій, орієнтованих на практичну підготовку майбутніх фахівців. В статті описано оригінальний підхід до класифікації методів і прийомів мотивування і стимулювання навчальної діяльності студентів за М.Артюшиною, яка виокремила п’ять груп таких методів та основні чинники формування мотиваційно-цільового компоненту готовності майбутніх вихователів до рольової діяльності дошкільників, визначені нами.
33
Греве, Рікке, Керолайн Андерссон, and Горан Басик. "ІНТЕРАКТИВНІ ПЕРЕВАГИ, ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВИЗНАННЯ: НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ УСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРОФЕСІЙНИХ АКТОРІВ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я, ПРОФІЛАКТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 91–102. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-12.
Full textAbstract:
Метою дослідження є представлення нових знань про усні уявлення щодо промоції здоров’я, профілактики та реабілітаційної діяльності професійних акторів, які працюють із молодими людьми, котрі вживають алкоголь і наркотики. Емпіричне дослідження базується на 36 інтерв’ю з фахівцями, які працюють із цією віковою групою в навчальних закладах та амбулаторних лікувальних відділеннях у Швеції. У своїх усних уявленнях професійні актори зображують себе як таких, хто має інтерактивну перевагу щодо категорії «молодь, яка вживає алкоголь та наркотики». Ці вербальні моделі «зміцнюють» професійного актора як керівника, який встановлює процедуру для розміщення цих молодих людей у межах нормативного порядку. Аналіз показує, що інклюзивний підхід із боку професіоналів має вирішальне значення у процесі досягнення декількох важливих цілей. Інклюзивний підхід також висуває вимоги до того, як старші школи та амбулаторні лікувальні відділення співпрацюють одне з одним під час зазначеної роботи з молоддю. Цей підхід також відіграє певну роль у визначенні підтримки та опцій, які виконують професійні актори щодо нормативно правильних і девіантних дій, а також законів та політики, що регулюють цю практичну роботу. Гарні стосунки молодих людей і професійних акторів є важливим виміром, у якому соціально-педагогічне визнання ґрунтується на турботі, довірі та спільній взаємодії. Важливо, щоб професіонали використовували підхід до включення молоді (учнів) у шкільний і лікувальний контексти, звертали увагу на їхню здатність розвиватися та змінюватися в соціально-педагогічному й освітньому сенсі.
34
Совгира, Тетяна, Володимир Забора, Ірина Яковенко, and Олександра Погуляй. "Принципи організації кінетичного відеомепінгу в сценічному просторі: вітчизняний досвід." Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 5, no. 1 (April 21, 2022): 62–70. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.5.1.2022.255234.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає у визначенні принципів організації кінетичного відеомепінгу й аналізі наявного вітчизняного досвіду його використання в процесі створення сценічних видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат з цієї тематики; визначити технологію організації кінетичного мепінгу та можливого його застосування в театрально- видовищних заходах; простежити й узагальнити вітчизняний досвід використання кінетичного відеомепінгу в організації театрально-видовищних заходів. Методологія дослідження базується на комплексному підході та поєднанні кількох методів: аналітичного – для розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – для аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження кінетичного відеомепінгу в сценічний простір; історичного – для з’ясування трансформації практики впровадження цифрових технологій у сценічний простір, а також порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування різних видів відеомепінгу, зокрема кінетичного. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання кінетичного відеомепінгу в процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що за допомогою кінетичного відеомепінгу створюється інтерактивне видовище, в якому глядач й актор можуть взаємодіяти з візуальним контентом. Встановлено, що розміщення датчика Kinect дає змогу спрямовувати проєкцію зображення на рухомі тривимірні об’єкти або ж миттєво змінювати напрямок відповідно до розташування цих рухомих об’єктів у просторі. Цим рухомим об’єктом може бути людина. У такий спосіб у процесі реалізації проєкціювання створюється ілюзія, що зображення може взаємодіяти з користувачем, «підпорядковуватися» його рухам, що надає значні переваги у створенні сценічного перформансу. У зв’язку з особливістю кінетичної системи редагувати трансляцію відеоконтенту відповідно до розташування рухомих об’єктів цей вид відеомепінгу часто називають інтерактивним. Актору вже не потрібно думати про мітки на сценічних підмостках, адже в організації кінетичного мепінгу відеопроєкція «підлаштовується» під його рухи. Однак через дорогу собівартість цієї технології сучасні режисери використовують її не задля зручності артистів (акторів) на сцені, а для перетворення заходу в інтерактивне видовище, в якому можуть узяти участь глядачі.
35
Khvisyuk, O. M., V. G. Marchenko, M. P. Gyrya, Yu A. Kolomiychenko, M. O. Golanishchev, V. V. Zherebkin, I. A. Soboleva, et al. "ВПЛИВ НОВІТНІХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛІКАРІВ." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10127.
Full textAbstract:
Мета роботи – розкрити структуру та роль навчально-тренінгового центру з 3D-візуалізації у застосуванні новітніх інтерактивних технологій при безперервному професійному вдосконаленні лікарів та подальшому розвитку Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Основна частина. У статті наведено результати реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу в післядипломній медичній освіті з впровадженням освітніх інтерактивних технологій, нових форм та методів організації навчального процесу.
Розкрито роль навчально-тренінгового центру технологій 3D-візуалізацій у Харківській медичній академії післядипломної освіти для забезпечення якості освітнього процесу відповідно до стандартів вищої освіти, нормативних документів з організації освітньої діяльності та політики у сфері якості освіти.
Висновок. При впровадженні новітніх інноваційних технологій у навчальний процес відмічено більший відсоток засвоєння матеріалу при використанні 3D-візуалізаційного столу, крім цього, зазначено вищий прогрес отриманих знань слухачами при використанні інтерактивних технологій.
36
Varha, L. I., and N. V. Martyn. "Criteria approach to the formation of communicative culture of future teachers by means of interactive technologies." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology” 1(11) (2020): 194–97. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2020-1(11)-194-197.
Full text
37
Харковлюк-Балакіна, Н., and Ю. Горго. "ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231343.
Full textAbstract:
За даними демографічного прогнозу ООН частка людей віком понад 60 років буде збільшена до 2 млрд., ця тенденція розрахована на 2050 р. Отже, однією із актуальних проблем суспільства на сьогодні виступає тенденція росту людей старшого віку у загальній структурі населення. Даний аспект є характерним на тлі підвищення кваліфікаційних вимог до працівників та .ускладнення виробництва. Водночас, зберігається попит на робочі вакансії, що свідчить про їх затребуваність. Дані центру зайнятості вказують на актуальність профорієнтації серед 35 % працездатного населення нашої країни. Основними формами її організації виступають навчання й перекваліфікація. Таким чином, у сучасних умовах регулювання ринку праці без системного вирішення проблеми зберігання трудового потенціалу людей працездатного віку не можливо розв’язати дане протиріччя. Розроблено інтерактивну систему діагностики функціональних можливостей осіб працездатного віку, які в умовах інтенсифікації діяльності людини визначають рівень її здоров’я і працездатності. Отримана оцінка потенційної працездатності фахівця базується на ергономічному підході з урахуванням потреби у диференціації засобів корекції. Моніторинг і оцінка функціональних можливостей осіб працездатного віку розглядається у контексті реалізації Стратегії державної політики, яка орієнтована на вирішення стратегічних питань здорового та активного довголіття населення. В основу такого підходу покладено системне вивчення чинників (зовнішніх та внутрішніх), які своєю сукупною дією визначають специфіку засобів профілактики прискореного професійного старіння. Представлена розробка може розглядатися як моніторингова технологія контроля стану "професійного здоров’я" оскільки дозволяє здійснювати поліпараметричний аналіз динаміки функціонального стану людини та донозологічну діагностику стану фахівця, щоб у разі потреби запровадити відновлювальні, профілактичні або медичні заходи.
Ключові слова: контроль "професійного здоров’я", спосіб оцінки потенційної працездатності фахівця, інформаційна технологія оцінки та корекції працездатності, оптимізація трудової діяльності, профілактика прискореного професійного старіння
38
Лукач, І. В., and В. В. Поєдинок. "ПРАКТИЧНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 64–71. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.662.
Full textAbstract:
Реформа юридичної освіти в Україні є необхідним складником утвердження верховенства права в усіх галузях і сферах суспільного життя. Проблемою, яка потребує вирішення в результаті реформи, є невідповідність змісту юридичної освіти та якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах діяльності.
Сьогодні Україна взяла курс на компетентнісний підхід в юридичній освіті. Парадигма компетентнісного підходу алгоритмічна щодо всіх циклів і рівнів вищої юридичної освіти та дає можливість розвивати певну єдину політику у сфері освіти. Реалізація цього підходу наштовхується на необхідність подолання наявних недоліків юридичної освіти, до яких належать, зокрема: відсутність єдиних стандартів; недосконалість навчальних планів; недостатність практичного складника; потреба у висококваліфікованих викладацьких кадрах; недостатня орієнтація на європейське законодавство та практику; використання застарілих (радянських) конструкції та теорій як доктринального підґрунтя; потреба в збільшенні кількості студентів і викладачів, які володіли б європейськими мовами; потреба в оновленні способів викладення інформації на сторінках навчальної літератури; потреба в покращенні процедури оцінювання якості знань студентів і випускників. Окремою проблемою є відсутність спеціального закону про юридичну освіту.
Авторами обґрунтовано низку практичних напрямів вдосконалення юридичної освіти: 1) засвоєння студентами як теоретичних знань, так і практичних навичок, що вимагає балансу лекційно-семінарських занять, 2) робота в групах (інтерактивні заняття); 3) підготовка презентацій; 4) вивчення матеріалів судової практики; 5) застосування законодавства зарубіжних країн; 6) вирішення юридичних задач (казусів); 7) юридична освіта повинна відповідати одному затвердженому стандарту, проте студент має право вільно обирати частину дисциплін.
39
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of histology, cytology and embryology. "To the anniversary of Professor Antonina Mykhailivna Yashchenko." Morphologia 15, no. 1 (December 28, 2021): 88–89. http://dx.doi.org/10.26641/1997-9665.2021.1.88-89.
Full textAbstract:
3 1 січня виповнилося 75 років від дня народження та 38 років наукової та педагогічної діяльності доктора медичних наук Ященко Антоніни Михайлівни, професора кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У 1964 році закінчила Львівське медичне училище №1. У 1965 році вона вступає до Львівського державного університету ім. Івана Франка на біологічний факультет. Ще у студентські роки під час виконання курсових і дипломних робіт проводила наукові дослідження з використанням гістологічних методів. Після закінчення університету працювала у лабораторії експрес-діагностики реанімаційного відділення клінічної лікарні Львівської залізниці. У цей час з’явилися перші наукові публікації, що стосувалися дослідження підшлункової залози при панкреатитах.
1982 року Антоніна Михайлівна була обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ. У 1986 році захистила кандидатську дисертацію «Гистофизиология подчелюстных слюнных желез потомства при нарушении баланса тиреоидных гормонов материнского организма», у якій вперше були описані процеси розвитку підщелепних слинних залоз потомства за умов гіпотирозу материнського організму, показаний процес становлення їх ендокринної функції. Визначну роль у науковому житті ювелярки відіграла ерудована і цікава особистість – професор Є.С. Детюк, під керівництвом якої була виконана і захищена дисертація.
Після обрання у 1992 році на посаду доцента кафедри гістології, цитології та ембріології Антоніна Михайлівна активно включилася у навчально-методичну роботу кафедри: за її авторства опублікована низка методичних рекомендацій для студентів медичного та стоматологічного факультетів. У 1998 році за її співавторства вийшов друком навчально-методичний посібник для студентів стоматологічного факультету «Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини», до складу якого увійшли фрагменти її власних наукових досліджень і який у 1999 році був відзначений нагородою Ярослава Мудрого Академії наукН вищої школи України. У 2004 році Антоніна Михайлівна захистила докторську дисертацію «Лектини як маркери в нормі і патології», у якій відображено можливості використання методів лектиногістохімії у процесах диференціації клітин та діагностиці патологічних процесів.
Основним науковим напрямком Антоніни Михайлівни є вивчення вуглеводних детермінант як сигнальних молекул у процесах міжклітинної взаємодії, диференціації та проліферації клітин органів травної, ендокринної, репродуктивної систем експериментальних тварин та людини у процесі онтогенезу, порівняльно-видовому аспекті та патологічних процесах. Результатом наукових пошуків Антоніни Михайлівни стали наукові статті, кількість яких понад 250, у тому числі 2 авторських свідоцтва на винаходи. Під її керівництвом захищено 9 кандидатських дисертації. Професор А.М.Ященко – співавтор Національних підручників з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного (2018 р.) і стоматологічного (2020 р.) факультетів.
Професор Ященко А.М. читає лекції на медичному та стоматологічному факультетах університету. Її лекції базуються на принципах проблемного навчання, носять інтерактивний характер, збагачені новими фактами молекулярної біології, біохімії, генетики та клінічної морфології. Антоніна Михайлівна виступала з науковими доповідями на конгресах та конференціях, які проводилися в Україні та за її межами.
Блискучий лектор, Антоніна Михайлівна вміє захопити студентів та залучити їх до наукового пошуку. Створений під її керівництвом науковий студентський гурток є гордістю кафедри. Серія наукових студентських робіт, які проводились під її керівництвом з використанням методів лектиногістохімії відзначені нагородою Національної академії медичних наук України.
За її участю виконувались фрагменти наукових робіт присвячених дослідженню органів і тканин з використанням методів лектиногістохімії не тільки суміжних кафедр університету, а й інших вузів України та близького зарубіжжя.
Значну консультативну допомогу професор А.М. Ященко надавала при виконанні багатьох кандидатських та докторських дисертацій.
Високий науковий рівень Ювілярки, організаторські здібності, активна життєва позиція, творчий науковий підхід у вирішенні поставлених завдань, доброзичливість та вимогливість до себе визначають високий авторитет та повагу серед викладачів, співробітників та студентів університету.
40
Kominarets, Tatiana. "Актуальність компетентнісного підходу в сучасному освітньому процесі у руслі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 13–21. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.13-21.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальності компетентнісного підходу в сучасній українській освіті в порівняння і зв’язку з класичною педагогікою В.Сухомлинського. Метою сучасної світа є формування у учня вміння і бажання вчитися впродовж иття, працювати в команді, здатність до самозміни і саморозвитку на основі рефлексивної самоорганізації. Компетентнісний підхід, який лежить в основі Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової школи, дозволяє ефективно вирішувати зазначені завдання, використовуючи при цьому сучасні педагогічні технології.Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника власного життя.До важливих умов, які сприяють повноцінному розвитку дітей, В. Сухомлинський відносить відповідність методів навчання, структури уроку, взагалі всіх організаційних та психолого-педагогічних елементів навчальній меті уроку, його освітньовиховним і розвивальним завданням та змістуОсобливість у використанні інтерактивних методів полягає в тому, що освітній процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів та направляючої, корегуючої ролі педагога. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами процесу.Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, креативно мислити, приймати продумані рішення, виховуються ємпатія та толерантність по відношенню до оточуючих. Застосовування активних форм занять в значній мірі сприяють формуванню компетентнісного підходу в навчанні. Однією з ключових цінностей визначеної діяльності є розвиток творчого і критичного мислення, набуття досвіду та інструментарію дослідницької діяльності, самостійного пошуку, тобто орієнтація не стільки на знання, скільки на набуття учнями позитивного досвіду самостійної роботи.Спрямовуючи освітній процес на формування життєвих і предметних компетентностей у учнів, згідно Державного стандарту початкової освіти, педагог формує навички практичного використання здобутих під час навчання знань та вмінь. Зазначені компетенції дають можливість дитині орієнтуватись у соціумі та вирішувати проблеми, які ставить перед ним життя.
41
Chalyi, S., V. Leshchynskyi, and I. Leshchynska. "МОДЕЛЬ ІНТЕРФЕЙСУ ПОЯСНЕНЬ З ТЕМПОРАЛЬНИМИ ПАРАМЕТРАМИ В РЕКОМЕНДАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 60 (May 28, 2020): 105–9. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.105.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси представлення пояснень для персоналізованих пропозицій в рекомендаційних системах. Метою є розробка моделі інтерфейсу пояснень до рекомендацій, що враховує зміни інтересів користувачів з часом. Завдання: визначення елементів темпорально-орієнтованого інтерфейсу пояснень для рекомендацій на основі структуризації існуючих підходів до представлення пояснень; розробка моделі інтерфейсу пояснення, що враховує темпоральну динаміку вимог користувача. Використовуваними підходами є: підходи до побудови рекомендацій на основі схожості вибору користувачів та предметів користувацького попиту. Отримані наступні результати. Сформульовано вимоги до інтерфейсу пояснень з темпоральними характеристиками. З урахуванням запропонованих вимог визначено структурні елементи представлення пояснень, що дають кількісну та якісну оцінку рекомендацій. Запропоновано модель інтерфейсу для представлення пояснень в рекомендаційній системі з урахуванням змін інтересів споживачів у часі. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано модель візуального інтерфейсу для представлення пояснень в рекомендаційній системі з урахуванням темпоральної динаміки вподобань користувачів. Модель містить у собі групи візуальних та інтерактивних елементів. Візуальні компоненти відображають кількісні та якісні показники для поточного рекомендованого предмету, що показують динаміку продажів або рейтингів по інтервалам в рамках заданого періоду часу, а також сумарні зміни за цей період. Інтерактивні компоненти інтерфейсу дають можливість користувачеві визначити період часу для побудови пояснень, а також ступінь деталізації у часі темпоральних характеристик пояснення. Практична перевага запропонованої моделі полягає в тому, що сукупність статичних і динамічних показників, а також можливість коригування темпоральних параметрів дозволяють задовільнити критеріям прозорості, довіри, результативності та переконливості щодо пояснень до рекомендацій і, тим самим, створюють умови для підвищення кількості лояльних споживачів та відповідного збільшення продажів рекомендованих предметів
42
Лапаєнко, Світлана. "ОСВІТА ДОРОСЛИХ У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ ВЧЕНИХ НАПН УКРАЇНИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 40–50. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.40-50.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основні наукові підходи вчених НАПН України щодо розвитку освіти дорослих (освіти впродовж життя) в Україні.Охарактеризовано принцип людиноцентризму (В. Кремень), який в освіті дорослих передбачає сприяння розвитку особистості, самореалізації людини в особистому та професійному житті, підвищенню її компетентності й конкурентоспроможності. Саме розвиток людини є потужним чинником розвитку суспільства й економіки. Дотримання цього принципу забезпечує максимальне наближення освіти дорослих до освітньо-культурних потреб і здібностей, життєвих планів особистості.Обґрунтовано (Н. Ничкало), що створення відповідних умов для широкого залучення різних категорій дорослого населення до освіти впродовж життя, є ключовою умовою забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, що закономірно посилює роль освіти дорослих у розвитку сучасного суспільства на основі андрагогічно орієнтованих підходів до навчання в нових умовах цифрового суспільства.З’ясовано (Л. Лук’янова), що на сучасному етапі розвитку освіти дорослих необхідне створення її нової моделі, яка має передбачати адекватні й варіативні умови для участі у процесах неперервної освіти, набуття нових загальних і професійних знань, цінностей і компетентностей, які сприятимуть універсалізації дорослої людини в сучасних соціокультурних умовах, а також формуванню світоглядних прагнень, активізації її участь у розвитку інститутів суспільства.Акцентовано увагу (О. Аніщенко) на взаємодоповнюваності формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих. Підкреслено доцільність створення розгалуженої мережі закладів неформальної освіти, у тому числі й центрів освіти (і навчання) дорослих.Досліджено (С. Сисоєва), що навчання дорослої людини повинно здійснюватися за андрагогічною моделлю навчання, з урахуванням психологічних особливостей навчання дорослого; перевага повинна надаватися інтерактивним технологіям навчання, які найбільш ефективно забезпечують комунікаційні зв’язки, сприяють утвердженню партнерських відносин, урахування професійного і життєвого досвіду суб’єктів педагогічної взаємодії.Ключові слова: освіта дорослих; андрагогіка; освіта упродовж життя; особистісний і професійний розвиток; інтерактивні технології.
43
БОГДАНОВА, Оксана. "ВИЯВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 28–32. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.5.
Full textAbstract:
Оволодіння іноземною мовою здобувачами вищої освіти Національної гвардії України має відповідати міжнародним уявленням щодо основних компетентностей справжнього фахівця. Одним з основних інструментів створення європейського простору вищої освіти та збільшення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти у базових документах Болонського процесу було визначено сприяння професійній та академічній мобільності, яка насамперед націлена на формування відповідних мовних та комунікативних компетентностей. У сучасному освітньому просторі України дистанційне навчання створює умови для підготовки слухачів з урахуванням запитів ринкової економіки тощо. Таким чином, можна відзначити значну увагу науковців та дослідників до пошуку сутності мовної компетентності та шляхів її удосконалення. Віртуальна навчальна платформа MyEnglishLab є важливим компонентом змішаного навчання англійської мови у ЗВО зі специфічними умовами навчання. Це один із найсучасніших інструментів для реалізації в НА НГУ освітнього підходу змішаного навчання, який передбачає використання традиційного підручника у поєднанні з інтерактивними завданнями онлайн. Платформа дає змогу курсантам виконувати завдання в режимі онлайн у будь-який час та в будь-якому місці, де є доступ до інтернет-мережі, автоматично отримувати звіт щодо перевірки виконаних завдань, аналізувати та виправляти помилки. Інтерактивні завдання та тести значно підвищують зацікавленість слухачів та заохочують до навчального процесу. MyEnglishLab підвищує довіру здобувачів вищої освіти, їм цікавіше брати участь у заняттях та легше зберігати знання. MyEnglishLab підвищує впевненість курсантів та зміцнює те, що вивчили на уроці. MyEnglishLab надає додаткову підтримку поза класом, коли викладача немає поруч. Коли здобувачі вищої освіти виконують домашнє завдання, вони отримують додаткові підказки та заохочення до навчання.
44
Маслій, Олег. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ РАКЕТНОЮ-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 279–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.705.
Full textAbstract:
Актуальність теми обумовлена задачами, поставленими перед вітчизняною вищою військовою школою в умовах проголошеного стратегічного курсу держави на інтеграцію в ЄС і НАТО, ведення бойових дій на Сході країни щодо організації ефективної підготовки військових фахівців загалом і офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) зокрема.У статті проаналізовано методологічні засади підготовки до майбутньої професійної діяльності офіцерів служби РАО в сучасних умовах адаптації до військовоосвітнього простору країн-членів НАТО як комплекс базових наукових підходів, а саме: системного, концептуального, логістичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, синергетичного, акмеологічного і підходу з позицій розвитку лідерства, та відповідних їм принципів організації підготовки.Концептуальний підхід як підхід з позицій Концепції підготовки Збройних Сил України, підготовленої відповідно до Воєнної доктрини-2015, групується на принципах: професійної спрямованості, яка ґрунтується на стандартах НАТО та відповідає критерію високої ефективності за прийнятних витрат; науковості; систематичності і послідовності; комплексності; доступності і наочності; максимального наближення умов навчання до обстановки реальних бойових дій; а також індивідуального підходу до тих, хто навчається.Принципи компетентнісного підходу впливають на організацію підготовки офіцерів РАО таким чином: принцип метазнань та фундаменталізації військової освіти обумовлює введення метапредметів, їх зв’язок із іншими навчальними курсами, поєднання військової та цивільної освіти; принцип професійної мобільності передбачає таку побудову змісту органічно поєднаних військової та цивільної освіти, за якою майбутній офіцер РАО буде здатним опановувати нові спеціальності, підвищувати свою кваліфікацію в умовах швидкозмінних поколінь військової техніки і нових технологій; принцип адаптованості до вимог і потреб суспільства реалізується через посилення практичної складової підготовки, залучення до викладання й оцінювання результатів навчання фахівців з досвідом АТО і ООС, залучення курсантів до наукової діяльності.За синергетичним підходом, організація підготовки офіцерів РАО полягає у створенні умов, які є необхідними і достатніми для їхнього цілеспрямованого саморозвитку, раніше, аніж під якимось іншим впливом у них сформуються протилежні тенденції. Принципи самоактуалізації, самоорганізації комунікативності, цілісності передбачають посилення самостійної і творчої роботи курсантів, формування в них навиків, потрібних для навчання впродовж всього життя, що реалізується через організацію підготовки на основі інноваційних педагогічних технологій, сумісних із застосовуваними в країнах-членах НАТО, в інтерактивних формах, координацію викладачем їхньої самостійної роботи, а принцип відкритості спрямовує організацію підготовки на залучення кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.Акмеологічний підхід передбачає організацію підготовки офіцерів РАО на пріоритеті та органічному поєднанні принципів професіоналізму, порядності, патріотизму.Логістичний підхід до організації підготовки офіцерів РАО полягає в розробці оптимізаційних методів їх навчання для вирішення ряду практичних завдань на основі принципів: системності, функціональності (домінуючі функції: навчання, виховання, формування і розвиток ключових компетенцій, контроль і оцінка результатів); інтеграції та інтегрального визначення цілей навчання; вирішення інформаційних проблем шляхом стандартизації даних відповідно до стандартів НАТО; пріоритету потреб тих, хто навчається, і потреб ринку праці (в аспекті майбутнього працевлаштування, мобільності на ринку праці, що обумовлює обов’язковість органічного взає280мозв’язку вищої військової і вищої цивільної освіти, відповідно стандартам підготовки офіцерського складу у військовому училищі Вест-Пойнт (США)); взаємодії всіх компонентів системи підготовки і координації дій спеціалістів різних підрозділів ВВНЗ, орієнтації на кінцевий результат, що фіксується в досягненні майбутніми офіцерами РАО заданої якості підготовки і рівня сформованості ключових компетенцій; варіативності стратегій, методів і методик організації підготовки, спрямованих на зазначений кінцевий результат. Принципи “точно в термін” (JIT – just in time) і “джит-надійності” (JIT–reliability) обумовлюють оптимізацію і надійність функціонування системи підготовки шляхом резервування інформації (наявності надлишкової інформації), що треба закладати у зміст і методику навчання.Підхід з позицій розвитку лідерства передбачає організацію і впровадження курсу лідерства, аналогічного прийнятому у навчальних закладах країн-членів НАТО. Даний курс має складатися із теоретичної частини, в якій аналізуються сутність лідерства і сучасні теоретичні концепції та форми (стилі) лідерства, і практичної частини, в якій розробляється методика або алгоритм розвитку лідерства майбутніх офіцерів за етапами навчання у ВВНЗ.На цих засадах уперше розроблено методику розвитку лідерства майбутніх офіцерів РАО у процесі навчання за структурно-логічною схемою їхньої підготовки у ВВНЗ, яка спрямована змістовно та за часом на отримання ними необхідних компетенцій, що мають прив’язку до конкретних посад у військах.
45
Мартинюк, В. М., Л. М. Маланчук, І. М. Маланчин, and Л. Є. Лимар. "ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НА КАФЕДРІ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ." Медична освіта, no. 3 (December 16, 2021): 49–52. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12445.
Full textAbstract:
У статті висвітлено досвід впровадження у навчальний процес новітніх інтерактивних технологій, які на високому кваліфікаційному рівні широко використовують викладачі кафедри акушерства і гінекології. Майбутньому фахівцю необхідно володіти критичним мисленням, враховувати модернізовані підходи до вирішення складних медичних проблем, здійснювати всебічний аналіз і прогнозувати наслідки прийнятих рішень, вирішувати можливі конфліктні ситуації, використовувати досвід, набутий під час навчання в університеті. Формування такого досвіду можливе лише за рахунок використання в педагогічному процесі інтерактивних форм і методів навчання з моделюванням процесів роботи в команді в режимі реального часу, участі студентів у ділових іграх, дискусіях, вирішенні ситуативних завдань тощо. Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 внесла свої корективи в освітній процес у всьому світі. Цей виклик прийняв і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Серед сучасних технологій, що впроваджені в освітній процес, слід виділити case-метод, демонстрацію, рольову гру, а також впровадження on-line навчання на платформі Microsoft Office 365, а саме Microsoft Teams. Ефективне поєднання інтерактивних методів навчання на практичному занятті з імплементацією цих методик у реальних клінічних умовах дозволяє одночасно вирішити ряд завдань, відповідає сучасним вимогам викладання, і може бути рекомендоване для широкого впровадження в навчальний процес.
46
ДАНИЛЮК, Оксана, Інна ОСАДЧЕНКО, and Наталія ІОВХІМЧУК. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАСОБІВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 4 (November 26, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі застосування інтерактивних методів навчання в закладах вищої освіти як одного з найважливіших засобів підготовки майбутніх фахівців. Актуальність дослідження зумовлена модерні- зацією системи освіти. Зміни, що відбуваються в системі вищої освіти, зумовлені рухом до інноваційної особис- тісно-розвивальної парадигми освіти, необхідністю використання інтелектуально-творчого потенціалу людини для творчої діяльності в усіх сферах життя. Побудова змісту освіти з урахуванням сучасних тенденцій розви- тку наукових знань приводить до необхідності не тільки засвоювати основні одиниці й виокремлювати поняття, а й ті пізнавальні засоби, що допомагають студентові самостійно здобувати знання через опанування інтелек- туальних дій, що розвивають розумові процеси. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної і спеціальної літератури, практичного досвіду висвіт- лено основні концептуальні підходи до застосування інтерактивних методів навчання у закладах вищої освіти. Обґрунтовано особливості організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів у процесі впрова- дження інтерактивних технологій, а також визначено необхідність дотримання водночас таких вимог: ство- рення відповідних психолого-педагогічних умов, розроблення цілісної професійно-методичної системи навчання і запровадження в навчальному процесі виконавчого творчого звіту та поетапного системного впровадження їх у навчальний процес. У статті зосереджено увагу на застосуванні методу дискусії, кейс-методу, інформа- ційних інтерактивних технологій. Зроблено висновки, що використання інноваційних форм навчання в системі університетської освіти веде до підвищення її якості відповідно до потреб суспільства й особистості. Викорис- тання інноваційних форм навчання дозволяє підготувати фахівця, що володіє не тільки теоретичними знання- ми, а і практичними вміннями і навичками, конкурентоспроможного на ринку праці, орієнтованого на успішне й ефективне вирішення професійних завдань.
47
Березюк, Тетяна. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ЗАСОБАМИ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Психологія: реальність і перспективи, no. 15 (January 2, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.178.
Full textAbstract:
Автором розглянуто компетентнісний підхід у навчанні як ключовий компонент оцінки надання якісних освітніх послуг та формування висококваліфікованого фахівця. Охарактеризовано змістовне наповнення поняття «професійна компетентність», зазначено необхідні навики, якими повинен володіти спеціаліст. Обумовлено та перераховано ознаки готовності до професійної діяльності. Охарактеризовано принципи та етапи реалізації методики розвитку професійної компетенції. Детально описано роль інтерактивних технологій в формуванні професійної компетенції студентів. Зазначено важливість реалізації моделі передачі знань з використанням нових інформаційних технологій. Виявлено фактори, які потребують обліку при виборі педагогічної концепції підготовки майбутніх менеджерів із застосуванням засобів мережевих технологій. Охарактеризовано етапи реалізації професійного зростання майбутніх менеджерів. Зазначено важливість роботи над собою при збільшенні рівня професіоналізму. Вказано, що впровадження в навчальний процес системи управління навчальним контентом «MOODLE» сприяє оптимізації навчання студентів. Проведено дослідження ефективності впровадження систему управління освітнім контентом «MOODLE» серед студентів освітньо-кваліфікаційного напрямку «Менеджмент».
48
Данилевич, Ю. О., Л. В. Наумова, and Л. С. Мілевська-Вовчук. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ." Медична освіта, no. 1 (April 20, 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11977.
Full textAbstract:
У статті розглянуто провідні стратегії організації навчання студентів в умовах дистанційного викладання на практичних кафедрах Тернопільського національного медичного університету.
Показано, що зростання творчої компоненти освіти та підвищення активності всіх учасників навчального процесу як студентів, так і викладачів сприяє модифікації інтерактивного навчання, пов’язаного з використанням комп’ютерних систем, мультимедійних технологій; навчально-методичної продукції нового покоління.
Розглянуто інноваційну навчальну технологію та сучасні методи викладання як загальнодидактичний процес, що полягає у використанні сукупності оригінальних способів і прийомів спільної діяльності суб’єктів освітнього процесу, спрямованих на досягнення мети навчання, розвитку особистості та креативно-фахового здобуття знань і компетенцій відповідно до завдань підготовки професіоналів нового часу.
Проаналізовано і доведено, що найкращого результату в навчанні можна досягнути тоді, коли ролі викладача й студента врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду.
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, на практичних заняттях з терапії, сприяє більш повному оволодінню системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, забезпечує об’єктивний самоконтроль і самоперевірку отриманих знань, допомагає формуванню відповідних професійних компетентностей та особистісних якостей, дозволяє викладачам забезпечити диференційований підхід у навчанні.
У роботі проаналізовано доступні інтерактивні методики та форми навчання, узагальнено найоптимальніші способи, форми і методи оцінювання роботи студентів на онлайн-платформах, доступних у даний час.
Автори стверджують, що педагогічні підходи до викладання постійно вимагають пошуку новітніх засобів, які здатні принести в навчальний процес елемент новизни, підвищити інтерес здобувачів вищої освіти, особливо в період карантину.
49
Moskaliuk, V. D., A. S. Sydorchuk, K. I. Pudiak, and V. D. Sorokhan. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ: ЯК ПІДВИЩИТИ ЯКІСТЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ?" Інфекційні хвороби, no. 1 (May 15, 2020): 47–52. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11098.
Full textAbstract:
Висвітлено основні раціональні педагогічні підходи при викладанні інфекційних хвороб на додипломному та післядипломному рівнях вищої медичної освіти з точки зору сучасної освітньої парадигми та її трендів. Систематичне практичне застосування дидактичних прийомів та інтерактивних методик дозволить викладачу істотно поліпшити рівень засвоєння знань студентами. Імплементація симуляційних інноваційних технологій – самостійної, контрольованої викладачем студентської роботи з тренажерами й манекенами в умовах університетських центрів симуляційної медицини дозволяє якісно та ефективно підвищувати рівень практичної підготовки майбутнього конкурентоспроможного фахівця-медика.
50
Руденко, Н. В. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВТНЗ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 211–16. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4837.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему використання сучасних психолого-педагогічних технологій у навчально-виховному процесі ВТНЗ з метою формування міжособистісних взаємин студентів. Визначено сучасні технології, що сприяють формуванню міжособистісних взаємин. Аргументовано, що впровадження у навчально-виховну практику ВНЗ технологій колективно-групового навчання, технологій опрацювання дискусійних питань, технологій ситуативного моделювання сприяє формуванню міжособистісних взаємин у професійній діяльності. Здійснено аналіз останніх дисертаційних досліджень з цієї проблеми. Зроблено висновок, що перспективним напрямом дослідження є використання інтерактивних технологій при формуванні міжособистісних взаємин студентів на засадах гендерного підходу.