Academic literature on the topic 'Інтенсивність транспортних потоків'

Робота присвячена розробці ефективних методів прогнозування інтенсивності руху транспортних потоків поблизу населених пунктів різних груп поселень. Аналіз літературних джерел показав, що розробка техніко-економічних обґрунтувань та проектів будівництва та реконструкції автомобільних доріг, формування проектів організації дорожнього руху ґрунтується на закономірностях формування транспортних потоків. Точність прогнозування інтенсивності транспортних потоків може значно знижуватись поблизу великих міст, це пов'язано з особливостями формування вантажних та пасажирських потоків на підходах до великих міст, величина яких зростає по мірі наближення до міста. Пошук залежності між фактичним значенням інтенсивності руху та місцем визначення її відносно розташування ділянки до центру міста (населеного пункту) дозволяє оцінити ступень впливу міста на її величину. Результат досліджень полягає в встановленні математичного опису залежності між інтенсивністю транспортних потоків і відстані до центру міста, який надано у вигляді перетворення з використанням відстані, як основи, що приводить до збільшення зв'язку між ними. Тіснота зв'язку між інтенсивністю руху транспортних потоків і відстанню до центру міста встановлена не тільки для великих міст, а також для середніх і малих міст. Встановлений взаємозв'язок носить показниковий характер для всіх груп поселень з різною чисельністю населення та підтверджує вплив населених пунктів на інтенсивність руху транспортних потоків поблизу них. Дослідження показали, що результат оцінки впливу населених пунктів на інтенсивність руху транспортних потоків з достатньої точністю описується регресійними рівняннями, в яких як змінні виступають параметри, які характеризують населені пункти, а саме віддаленість від центру населеного пункту та чисельність населення. Статистична оцінка отриманих моделей свідчить про допустимість їх використання для прогнозування інтенсивності транспортних потоків поблизу населених пунктів. Ключові слова: інтенсивність руху, транспортний потік, ступень впливу, відстань, кореляція, група поселень, чисельність населення, модель.

Проблеми, пов’язані з погіршенням функціонування вулично-дорожньої мережі суттєво впливають на роботу всього транспортного комплексу міста. Затримки транспорту в процесі руху, виникнення заторів, які характеризуються збільшенням часу на переміщення, погіршення транспортного обслуговування, підвищення рівня забруднення міського середовища внаслідок збільшення шкідливих викидів і підвищення рівня шуму, зростання кількості дорожньо-транспортних пригод свідчать про невідповідність пропускної здатності вулично-дорожньої мережі міст сучасному рівню автомобілізації. Найбільші труднощі з раціональною організацією дорожнього руху виникають на перехрестях вулиць, оскільки вони є «вузькими місцями» на вулично-дорожній мережі з погляду ефективного та безпечного обслуговування транспортних та пішохідних потоків. Для управління дорожнім рухом на перехрестях найчастіше використовують світлофорне регулювання, яке дає змогу підвищити безпеку дорожнього руху, скоротити затримки учасників дорожнього руху, зменшити споживання енергоресурсів та негативний вплив на довкілля, що, в свою чергу, має істотний вплив якість життя у містах. Створюючи умови для оптимізації роботи регульованих перехресть потрібно враховувати технічний стан транспортних засобів, стан дорожнього покриття та технічні засоби регулювання дорожнього руху. Зменшення витрат часу на пересування, мінімізація фінансових і матеріальних витрат, забезпечення безпеки руху автомобілів і пішоходів, комфорт та зручність при пересуваннях є основними вимогами до функціонування вулично-дорожньої мережі та транспортної інфраструктури. В багатьох випадках, інтенсивність руху транспортних засобів перевищує пропускну здатність вулично-дорожньої мережі, тому важливим є питання підвищення ефективності її функціонування із найменшими капітальними фінансовими витратами. У роботі розглянуто результати дослідження впливу координованого управління транспортними потоками в центральній частині міста Рівне на зниження транспортних затримок при проїзді перехресть транспортними засобами та запропоновано технічні рішення щодо підвищення безпеки дорожнього руху шляхом обладнання перехресть додатковими технічними засобами регулювання дорожнього руху. Ключові слова: інтенсивність транспортних потоків, склад транспортного потоку, координоване управління, потік насичення, регульоване перехрестя, цикл світлофорного регулювання.

В статті розглянуто вплив інтенсивності поширення пандемії вірусу Covid-19 в Україні та Великій Британії на зміну трафіку дорожнього руху. Для цього проаналізовано введені карантинні заходи, які запобігають більш інтенсивному його поширенню. Розглядалась інтенсивність руху транспортних засобів у Великій Британії під час введення карантинних заходів. Досліджувалась інтенсивність руху транспортних засобів на основних перехрестях міста Луцька під час введення карантинних заходів з 12 березня по 21 квітня 2020 року. Введення таких карантинних заходів зменшує переміщення людей у громадський місцях. Встановлено, що введення карантинних заходів змінює інтенсивність руху транспортних засобів. Інтенсивність руху транспорту зменшилась від 35 до 55%. Замітний пік зменшення інтенсивності руху відбувся у суботу та неділю. Найбільший прояв зміни інтенсивності руху транспортних засобів відбувся з 11 по 21 квітня 2020 року. Всі зміни приводять до необхідності зміни режиму роботи світлофорних об’єктів. Такі кардинальні зміни в трафіку транспортних засобів відбуваються під час введення карантинних заходів, які неможливо штучно створити під час звичайного життя і руху транспортних засобів. Результати цих досліджень можуть ефективно використовуватись під час моделювання руху, як транспортних потоків так і окремих транспортних засобів. Особливо це можливо використати для моделювання руху приватного транспорту. Зменшення інтенсивності руху транспортного потоку дозволяє підвищити можливість використання додаткової системи відображення рекомендованого режиму руху водіям для проїзду регульованих ділянок доріг або прогнозованих перешкод без зупинок. Ключові слова: транспортні засоби, інтенсивність руху, Covid-19, світлофорні об’єкти, перехрестя

У роботі розглянуто результати експериментальних вимірювань черг транспортних засобів тапрактичної пропускної здатності смуг руху, які обслуговують прямі транспортні потоки на регульованих перехрестях. Визначено основні чинники, які визначають закономірності формування черг та їх роз’їзду залежно від часових параметрів світлофорного регулювання та ступеня однорідності (за складом руху) транспортних потоків.Ключові слова: транспортний потік, склад транспортного потоку, інтенсивність руху, практичнапропускна здатність, регульоване перехрестя, світлофорна сигналізація.

На сьогодні під час високої автомобілізації актуальним є дослідження впливу інгредієнтів автотранспортних викидів на зелені насадження в мегаполісах, які підтримують екологічну рівновагу в урбоекосистемі та слугують індикаторами забруднення довкілля. Forsythia europaea Degen & Bald. поширена у фітодизайні Києва у різноманітних місцях, де піддається постійному антропогенному пресу. Тому доцільним є анатомо-морфологічне дослідження структури листків F. europaea для визначення стійкості виду в умовах Київського мегаполісу та моніторингу забруднення довкілля. Матеріалом дослідження слугували рослини F. europaea, відібрані з п'яти моніторингових ділянок Києва, які різнилися інтенсивністю транспортних потоків та віддаленістю від автострад: слабко забруднені (середня часова інтенсивність руху автотранспорту менш ніж 1000 авто/год, точка 1 та 3 – вулиці Ф. Максименка та Жмеринська) та дуже сильно забруднені (інтенсивність руху перевищує 4000 авто/год, точка 2 – проспект Перемоги, точка 4 – вул. Генерала Жмаченка, точка 5 – Одеська площа). Встановлено особливості анатомо-морфологічної будови листків F. europaea за різних умов зростання. Виявлено, що листки гіпостоматичні, покриті кутикулою з обох сторін, адаксіальний та абаксіальний епідерміси утворені одним шаром клітин, мезофіл дорзовентральний, багатошаровий. З'ясовано, що у варіантах, де рослини зазнавали інтенсивнішого впливу інгредієнтів автотранспортних викидів, відбувалися зміни показників гістологічної структури листка у бік ксероморфності, а саме: потовщувалася кутикула, зменшувалися розміри продихів, ступінь їх відкритості, збільшувалася щільність клітин абаксіального епідермісу та продихів, зростали показники продихового індексу та індексу ксероморфності, з'являлися поодинокі продихи на адаксіальній поверхні листків. Такі зміни показників анатомічної структури листкової пластинки F. europaea можна розглядати як адаптивну реакцію рослин до зростання в антропогенно трансформованому середовищі, що свідчить про пластичність виду та достатній рівень життєвості в умовах забруднення. Вважаємо, що параметри гістологічної структури листка F. europaea можна використовувати як тест-показники для індикації аерогенного забруднення довкілля.

Робота присвячена розробці ефективних методів оптимізації міських пасажирських перевезень. Аналіз літературних джерел показав, що, як правило, удосконалення транспортного обслуговування у містах здійснюється шляхом використання певних математичних моделей. Будь-яка математична модель, у тому числі і функціонування транспортної мережі, ґрунтується на великому багатокомпонентному об’ємі початкових даних, отримання яких пов’язане з проблемами статистичних досліджень, із ситуацією у місті, яка швидко і динамічно змінюється, а значить робить подібні вихідні дані з часом неактуальними і застарілими. Саме це і є основною проблемою для створення транспортних моделей великих міст. До подібних, необхідних для повноцінного моделювання, даних відносяться: диференціювання по районах міста чисельності населення, число місць для праці та їх розташування, рекреаційний потенціал, середній час пересування жителів і таке інше. На відміну від завдань організації дорожнього руху, де використовуються, в основному, імітаційні моделі руху транспорту, в транспортному плануванні застосовуються прогнозні моделі, які ґрунтуються на макроскопічних параметрах, що описують транспортний потік. У цих моделях параметрами є: швидкість транспортного потоку, інтенсивність транспортного потоку, інтенсивність пасажиропотоків. Таким чином, основою прогнозного моделювання міських транспортних систем стає завдання оптимальної реалізації пасажирських транспортних кореспонденцій. Очевидно, що збір початкових даних складає найбільш трудомісткий і тривалий за часом етап при побудові або удосконаленні транспортних моделей. У свою чергу, запропонована у роботі ефективна методика побудови транспортних моделей за геометричними параметрами накладання маршрутних схем вирішує задачу визначення міри відповідності існуючого транспортного попиту наявній транспортній пропозиції. У роботі пропонується дієвий метод динамічного удосконалення міської пасажирської транспортної мережі, в основу якого покладено зв'язок класичного коефіцієнта накладання пасажиропотоків із способами геометричного представлення та фрактальної оцінки накладання існуючих маршрутних схем пересування ТЗ (на прикладі тролейбусної мережі м. Луцька). Проаналізовано основні особливості функціонування міських пасажирських перевезень та досліджено вплив характеристик транспортних систем на визначення ступеня накладання маршрутних схем. Розроблено метод 3-D представлення та автоматизованого зонування міських тролейбусних маршрутів. Запропоновано спосіб фрактальної оцінки ступеня накладання маршрутів для визначених зон та шляхи удосконалення транспортної роботи ТЗ на маршрутах у різні часові періоди доби. Запропоновано підходи до влаштування динамічного резервування тролейбусів на маршрутах, яке забезпечить ефективну видозміну маршрутних схем, оперативне коригування розкладу руху тролейбусів по мережі, нормативів часу на виконання рейсів, систем організації праці водіїв, комбінованого режиму руху тролейбусів. Ключові слова: оптимізація, пасажирські перевезення, маршрутна схема, 3-D представлення, автоматизоване зонування, накладання маршрутів, фрактальна оцінка, динамічне резервування.

У роботі запропоновані ефективна методика збору вихідних даних, способи обробки та алгоритми розрахунку експлуатаційних параметрів транспортного потоку для удосконалення руху ТЗ із оптимальними показниками інтенсивності та швидкості на перевантажених ділянках дорожньої мережі. Проведена комп’ютерна реалізація запропонованих алгоритмів в середовищі Mathcad. Розроблена геометрична модель багатовимірного представлення залежностей між основними базовими характеристиками транспортного потоку у різні часові інтервали, яка дозволяє ефективно розріджувати щільність руху транспортних засобів у пікові періоди. Запропонована багатовимірна інтерпретація основної діаграми транспортного потоку, яка дає можливість швидко і якісно аналізувати стан пропускної здатності ТЗ на окремих ділянках дороги і ефективно приймати управлінські рішення щодо удосконалення трафіку.Ключові слова: інтенсивність транспортного потоку, транспортний засіб, основна діаграма ТП, щільність руху ТЗ, багатовимірне представлення діаграми ТП.

Стаття присвячена вдосконаленню методу динамічної маршрутизації автомобільних перевезень транспортних засобів. Розглядається дрібногуртова доставка на кільцевих маршрутах магістральної транспортної мережі вантажів, які швидко псуються. Головним критерієм якості перевезення обрано мінімальну гарантовану тривалість доставки вантажів з усієї сукупності замовлень на перевезення. Обмеження стосуються горизонту прогнозування, а також часових вікон на доставку вантажів. Іншим обмеженням є інтенсивність використання автомобільних транспортних засобів. Поставлено вимогу залучення мінімальної кількості автомобільних транспортних засобів із наявних. Зроблено огляд та аналіз відомих методів динамічної маршрутизації, який показав, що при зростанні кількості замовлень, особливо незапланованих, вони стають неефективними за якістю результатів. З’ясовано, що застосування попередньої класифікації є способом, який покращує результат маршрутизації. У цій роботі як класифікаційну ознаку використано сумісність окремих операцій транспортного процесу, які виконуються послідовно, в єдиному потоці. Кожна з таких операцій стосується доставки дрібногуртових вантажів за одним замовленням. Попередня класифікація замовлень на перевезення дає змогу сформувати з них оптимальні кільцеві розвізні або збірні маршрути. Крім того, для планування доставки на кільцевих маршрутах вантажів, які швидко псуються, було вперше застосовано складання розкладу виконання транспортних операцій. Для цього розглядались часові зв’язки, які виникають між кожною парою заданих замовлень на перевезення. На основі вивчених зв’язків побудовано модель у вигляді орієнтованого графа. Впорядкування такого графа дає змогу розробити активний, найменш тривалий розклад виконання транспортного процесу. Такий метод дає змогу застосувати лінійне програмування при пошуку оптимального розкладу та метод гілок і меж при маршрутизації. Динамічні зміни дорожніх і транспортних умов не погіршують якості попередньо виконаної маршрутизації. Було виконано апробацію методики на тестових вхідних даних. Порівняння результатів, отриманих за запропонованим методом і відомим методом границь і меж, показав покращання щонайменше на 11 % показників якості розроблених маршрутів і розкладів.

Розглянуто необхідність визначення фактичного значення витрати палива під час експлуатації дорожньо-транспортних засобів. По витраті палива можна оцінювати складність умов експлуатації, технічний стан автомобіля, коригувати періодичність технічних впливів, розраховувати ресурс машин. Від витрати палива залежить вартість транспортної операції і інтенсивність забруднення навколишнього середовища. Законодавство обмежує споживання палива, накладає обмеження на точність вимірювання і умови випробування. Розглянуто чинники, що впливають на вимірювання витрати палива. Витрата палива визначається аналітичними і експериментальними методами. Фактичні витрати палива вимірюється за рівнем палива в баку, за даними з контролера блоку управління двигуном (k-line, CAN Buss), шляхом вимірювання потоку палива, що надходить по паливопроводу від бака до форсунок. В останньому випадки застосовуються непрямі методи вимірювання витрати: вимірі силового впливу потоку, перепад тиску, швидкості потоку, часу заповнення мірного обсягу. Проаналізовано переваги та недоліки основних типів витратоміра палива. Дослідження проводилися на поршневому витратомірі палива. Після виміру необхідно виконати наступні аналогового, аналогово-цифрового і чисельного перетворення. Розроблено схему тарировки витратоміра. Зроблено оцінку загальної похибки. Отримано значення абсолютної і відносної похибки на всьому діапазоні вимірюваного показника. Проведено обробку результатів вимірювання методом регресійного аналізу. Отримано коефіцієнти лінійної коригування робочого об'єму витратоміра палива. Зроблено оцінку максимальної помилки за коефіцієнтом детермінації. Запропоновано в програму контролера управління витратоміром включати процедуру коригування та урахування похибки. Розроблено висновки та рекомендації, вказані основні шляхи подальших досліджень..

Мета статті. Метою цього дослідження є обґрунтування способу контролю параметрів проходження зернового потоку різних сільськогосподарських культур у скребковому елеваторі зернозбирального комбайна за допомогою удосконаленого нами датчика ємнісно-хвильового типу. Методика досліджень. Первинні дані експериментальних досліджень, що були одержані за допомогою спеціально розробленої установки, оброблені за допомогою методів математичного та статистичного аналізу. Результати досліджень. Якість транспортування зерна скребковими елеваторами, що використовуються на зернозбиральних комбайнах та у транспортних лініях зернопереробних підприємств, не відповідає сучасним вимогам − спостерігається неповнота розвантаження, подрібнення частини зерна скребками, ланцюгом та зірочками елеватора, не враховуються умови роботи транспортної зернової системи комбайна при обмолоті маловрожайних культур зі значною перевагою у врожаї незернової частини. При дослідженні особливості руху зерна, що транспортується і розвантажується скребковим елеватором, нами була вдосконалена та використана експериментальна установка, що дообладнана системою контролю інтенсивності транспортування. При проведенні частини експериментальних досліджень вивчалися відображення інтенсивності потоку та його залежність від продуктивності елеватора і швидкості транспортування . Для описування залежності від та для кожного виду сільськогосподарських культур використовувалася множинна лінійна регресія. За результатами експериментів інтенсивність зернового потоку можливо розглядати як ступінь завантаження скребкового елеватора відносно номінального значення. У транспортних системах зернопереробних машин така інтенсивність майже завжди номінальна, а на зернозбиральних комбайнах спостерігається часткове неповне завантаження за рахунок різнопланових умов збирання врожаю. Елементи наукової новизни. Спроектована, виготовлена та використана в наших дослідженнях експериментальна установка, як об’єкт інтелектуальної власності, захищена патентами на винахід та патентами на корисну модель. Також має патентний захист спосіб дослідження технологічних процесів транспортування зерна елеватором. Останнє підтверджує наукову новизну цієї публікації. Практична значущість. Результати дослідження використані при удосконаленні зернотранспортної лінії зернозбирального комбайна КЗС-9-1 «Славутич» та є вагомими для подальшої оптимізації режимів транспортування зерна подібними скребковими елеваторами. The purpose of this study is to substantiate the method of monitoring the parameters of grain stream flow of various crops in the scraper elevator of a grain combine harvester using an improved capacitive-wave type sensor. Methods of the research. The primary data of experimental studies, obtained with the help of a specially developed device, have been processed using mathematical and statistical analysis methods. The research results. The quality of grain transportation by scraper elevators used on combine harvesters and in transportation lines of grain processing enterprises does not meet modern requirements – there is incomplete unloading, grain crushing by scrapers, chain and sprockets of the elevator. The operating conditions of the combine grain transportation system while threshing low-yield crops with a significant advantage of non-cereal part in the yield were not taken into account. Studying the characteristics of grain flow during transportation and unloading by the scraper elevator, we have improved and used the experimental installation, which was additionally equipped with a system for monitoring the intensity of transportation. In the course of experimental studies, the reflection of the flow intensity was studied depending on the elevator production performance and transportation speed. We used multiple linear regression to describe the dependence of reflecting the intensity of the flow for each type of crop. According to the results of the experiments, the intensity of the grain flow can be considered as the degree of loading the scraper elevator relative to the nominal value. In the transport systems of grain processing machines, such intensity is almost always nominal, and on grain combine harvesters there is a partial incomplete loading due to diverse harvesting conditions. The elements of scientific novelty. The experimental installation has been improved and used in our research as an object of intellectual property, protected by patents for invention and patents for a useful model. The method of studying technological processes of grain transportation by elevator also has patent protection. The latter one confirms the scientific novelty of this publication. Practical importance. The results of the research have been used to improve the grain transportation line of the KZS-9-1 "Slavutych" combine harvester and they are significant for further optimization of grain transportation modes with similar scraper elevators.

1. Целовальник С. А., Беспалов Д. О., Чемакіна О. В., Агєєва Г. М. Створення та впровадження інноваційної системи «Транспортна модель Києва». АВІА-2015: матеріали XII Міжнар. наук.-техн. конф., м. Київ, 28-29 квітня 2015 р. Київ : НАУ, 2015. С. 22.1-22.7. 2. Семченко Н. О., Решетніков Є. Б. Дослідження параметрів руху груп транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міст. Комунальне господарство міст. 2018. Вип.7 (146). С. 12-19. DOI 10.33042/2522-1809-2018-7-146-12-19
Ефективність функціонування міського транспорту залежить від багатьох факторів, зокрема, інтенсивності руху по міських магістралях; пропускної здатності перехресть; оптимального регулювання і розподілу транспортних потоків за допомогою знаків; особливостей формування пасажиропотоків, тощо. Мета роботи – вивчення принципів та методів визначення, обробки та аналізу результатів спостережень інтенсивності руху транспортних засобів, здобуття практичних навичок розрахунку рівня завантаження автомобільної дороги рухом. Матеріали дослідження – потоки автомобільного та електротранспорту на ділянці примикання вул. Будівельників до просп. Миру (Дніпровський район м. Києва).

Роботу виконано на кафедрі автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться 26 червня 2021 р. о 10:00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 19 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, навчальний корпус № 9.
Кваліфікаційна роботи бакалавра складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із найменувань. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить сторінки, рисунків і таблиць. Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка заходів до удосконалення організації дорожнього руху на перехресті. Задачі, які було вирішено для досягнення мети: – проаналізовано рух транспортних засобів на перехресті головних вулиць; – виконано розрахунок інтенсивності руху на перехресті; – визначено швидкісний режим при під'їзді до перехрестя; – проведено розробку заходів щодо вдосконалення організації дорожнього руху на перехресті. Об’єктом дослідження – транспортна мережа міста. Предмет дослідження – задане перехрестя.
ВСТУП...5 1. Аналіз об'єкту дослідження...6 1.1 Аналіз дорожнього руху на перехресті головних вулиць Замкова-Руська...6 1.2 Визначення показників та розрахунок приведеної інтенсивності руху на перехресті...13 1.3 Розрахунок затримок автомобілів в транспортному потоці на перехресті...17 1.4 Визначення швидкісного режиму при під'їзді до перехрестя...23 2. Розробка заходів до удосконалення організації дорожнього руху на перехресті...25 2.1 Формування вихідних даних...25 2.2 Організація маршрутів руху...27 2.3 Встановлення ступені складності та небезпеки руху на перехресті....32 2.4 Організація руху пішоходів...35 2.5 Заходи щодо організації руху автобусів...38 3. Безпека життєдіяльності, основи охорони праці...40 3.1 Державне законодавство з охорони праці...40 3.2 Правила руху і поведінки пішоходів на дорозі...44 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...48

1. Целовальник С. А., Беспалов Д. О., Чемакіна О. В., Агєєва Г. М. Створення та впровадження інноваційної системи «Транспортна модель Києва». АВІА-2015: матеріали XII Міжнар. наук.-техн. конф., м. Київ, 28-29 квітня 2015 р. Київ : НАУ, 2015. С. 22.1-22.7. 2. Агєєва Г. М., Чернишева М. О., Коробко К. В. Містобудівна та соціальна роль фізкультурно-спортивних зон закладів вищої освіти у контексті сталого розвитку. Теорія та практика дизайну. 2021. Вип. 23. С. 5-20.
Транспортні проблеми міста притаманні всім групам населених пунктів. Вони викликані перевантаженням вулиць та доріг і, як наслідок, колапсами вуличного руху. Суттєвою проблемою є і негативний екологічний вплив на довкілля та здоров’я громадян. Серед інструментів вирішення цих проблем – оптимізація транспортних схем, складу та інтенсивності транспортних потоків, тощо. Мета роботи – вивчення принципів та методів визначення, обробки та аналізу результатів спостережень інтенсивності руху транспортних засобів, здобуття практичних навичок розрахунку рівня завантаження автомобільної дороги рухом. Матеріали дослідження – реальні потоки автомобільного транспорту на ділянці примикання вул. Донця до пр. Відрадний у Києві. Методи дослідження – натурні локальні.

Об’єкт дослідження – інтенсивність транспортних потоків в межах міського кварталу. Предмет дослідження – система керування рухом транспорту з використанням інтернету речей. Завдання дослідження: - дослідження існуючих рішень та проблем в даній області; - розроблення структурної схеми системи; - розроблення функціональної схеми системи; - розроблення схеми взаємодії системи з авто; - побудова моделі «розумного» кварталу; - дослідження роботи системи на моделі та вимірювання кількісних показників ефективності застосування «розумної» системи кварталу. Методи дослідження: - моделювання динаміки транспортних потоків; - статистична обробка результатів вимірювання; - прогнозування змін транспортних потоків в межах міського кварталу. Отримані результати: - досліджені проблеми організації ефективного керування в межах міського кварталу; - досліджені на моделі граничні (критичні) стани транспортних потоків; - розроблена структурна АСКДР; - розроблені алгоритми функцій АСКДР; - обґрунтовано вибір типів та характеристик сенсорів. Робота містить: сторінок 105, рисунків 28, таблиць 32, плакатів 8.
The object of the study is the intensity of traffic flows within the city district. Subject of research - a system for controlling the movement of vehicles using the Internet of things. Objectives of the study: - research of existing solutions and problems in this area; - development of the structural scheme of the system; - development of a functional scheme of the system; - development of the scheme of interaction of the system with the car; - construction of the "smart" quarter model; - studying the system's operation on the model and measuring the quantitative indicators of the efficiency of the "smart" system of the quarter. Research methods: - modeling the dynamics of traffic flows; - statistical processing of measurement results; - forecast of changes in traffic flows within the city quarter. Obtained results: - problems of organization of effective management within the city quarter are investigated; - models of boundary (critical) states of transport streams are investigated; - Structural ACCS has been developed; - Algorithms of the functions of the ASDP are developed; - the choice of types and characteristics of sensors is substantiated. The work contains: pages 105, drawings 28, tables 32, posters 8.
Объект исследования - интенсивность транспортных потоков в пределах городского квартала. Предмет исследования - система управления движением транспорта с использованием интернета вещей. Задачи исследования: - исследование существующих решений и проблем в данной области; - разработка структурной схемы системы; - разработка функциональной схемы системы; - разработка схемы взаимодействия системы с авто; - построение модели «умного» квартала; - исследование работы системы на модели и измерения количественных показателей эффективности применения «умной» системы квартала. Методы исследования: - моделирование динамики транспортных потоков; - статистическая обработка результатов измерения; - прогнозирование изменений транспортных потоков в пределах городского квартала. Полученные результаты: - исследованы проблемы организации эффективного управления в пределах городского квартала; - исследованы на модели предельные (критические) состояния транспортных потоков; - разработана структурная АСУДД; - разработаны алгоритмы функций АСУДД; - обоснован выбор типов и характеристик сенсоров. Работа содержит страниц 105, рисунков 28, таблиц 32, плакатов 8.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плогіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: доцент кафедри екології, к.т.н. Пєстова Ірина Олександрівна
Об’єкт дослідження: вплив інтенсивності транспортного потоку на забруднення об’єктів довкілля в межах транспортних шляхів. Предмет дослідження: транспортні шляхи, інтенсивність транспортного потоку. Мета роботи: дослідити методи дослідження забруднення об’єктів довкілля з використанням статистичних даних та даних дистанційного зондування Землі. Методи дослідження: аналіз літературних даних, аналіз досліджуваної території, дешифрування космічних зображень середньої та високої просторової розрізненності, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плогіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: доцент кафедри екології, к.т.н. Пєстова Ірина Олександрівна
Об’єкт дослідження: вплив інтенсивності транспортного потоку на забруднення об’єктів довкілля в межах транспортних шляхів. Предмет дослідження: транспортні шляхи, інтенсивність транспортного потоку. Мета роботи: дослідити методи дослідження забруднення об’єктів довкілля з використанням статистичних даних та даних дистанційного зондування Землі. Методи дослідження: аналіз літературних даних, аналіз досліджуваної території, дешифрування космічних зображень середньої та високої просторової розрізненності, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних.