Journal articles on the topic 'Інтенсивність навантаження'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інтенсивність навантаження.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 39 journal articles for your research on the topic 'Інтенсивність навантаження.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Симонюк В.П., к.т.н., Денисюк В.Ю., к.т.н., and Лапченко Ю.С., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНИХ ХАОТИЧНИХ ВІБРАЦІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА ВІБРОБУНКЕРА." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 7, 2019): 125–32. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-22.
Full textAbstract:
В статті розглянуто результати досліджень високочастотних хаотичних вібраційних переміщень елементів робочого середовища (гранул абразиву). Встановлено, що на елемент робочого середовища (деталь або гранулу), який знаходиться у вібробункері, діють постійні вібраційні навантаження з частотою, рівною частоті зміни сили електромагніта, які передаються з боку гранул абразиву на деталь і навпаки. Одночасно на деталь діють ударні навантаження. Для цього складена динамічна модель вібраційного руху окремої гранули, яка подана у вигляді трьох поступальних парціальних динамічних підсистем. Складені їх диференціальні рівняння і знайдено імпульсні характеристики окремої гранули, що включають переміщення гранули під дією ударного навантаження. Загальне переміщення гранули знайдено як суперпозиція переміщення від окремих імпульсних навантажень у вигляді набору ударних імпульсів. Встановлено, що основою робочого процесу віброабразивної обробки є процес взаємодії деталі і гранул при ударному навантаженні вібробункера. Інтенсивність обробки деталі залежить від її випадкового положення в момент удару.
2
Масік, Н. П. "Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 37. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.33961.
Full textAbstract:
Актуальність. Згідно з рекомендаціями GOLD, головними цілями пульмонологічної реабілітації є зменшення симптомів, поліпшення якості життя і підвищення фізичної та емоційної участі пацієнта у повсякденному житті. Повноцінна реабілітаційна програма включає модифікацію способу життя, регулярні фізичні навантаження, заходи з корекції маси тіла, психологічну підтримку.
Мета дослідження: оцінити ефективність реабілітаційних заходів у хворих на ХОЗЛ.
Матеріали та методи. Обстежено 182 хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії середнього віку 61,55 ± 13,57 років. Для кожного хворого підбирали індивідуальну програму реабілітації, з урахуванням специфічних фізіологічних та психопатологічних порушень, викликаних основним та супутніми захворюваннями. Застосовували заняття лікувальною фізкультурою та дихальною гімнастикою за методикою регламентованого управління диханням, що забезпечує відновлення нормального стереотипу дихання зі зменшенням обмеження повітряного потоку і попередженням розвитку ускладнень. Інтенсивність фізичних навантажень при цьому залежала від можливостей пацієнта. Переносимість фізичного навантаження оцінювалась хворими самостійно за допомогою тесту з 6-хвилинною ходою. Оцінку ефективності проводили через 10 тижнів реабілітаційного лікування.
Результати дослідження. Встановлено зниження показника фізичного благополуччя якості життя у 75,27 % хворих, з них у 30,77 % молодих і 71,43 % старечого віку. Використання методики регламентованого дихання у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням у 85,71 % випадків вірогідно знижує задишку при фізичному навантаженні, сприяє позитивній динаміці клінічних симптомів, зокрема зменшенню респіраторних симптомів, покращенню показників зовнішнього дихання і зниженню потреби в медикаментозних препаратах. Показник фізичного статусу покращувався у половини хворих на ХОЗЛ. Дещо гірший показник відзначався серед людей старечого віку; цей показник залишався зниженим у 62,09 % осіб.
Отже, методика регламентованого дихання із дозованим фізичним навантаженням адаптує хворих до зростаючого фізичного навантаження, сприяючи збереженню працездатності і покращенню якості життя.
Висновки. Інтегрована в щоденне лікування пульмонологічна реабілітація здатна оптимізувати функціональний статус і зменшити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення проявів хвороби.
3
Журавльов, Ю. І. "Модель взаємозв'язку геометрії гілок термоелементів і показників надійності при проектуванні двокаскадних охолоджувачів в режимі мінімуму інтенсивності відмов." Automation of technological and business processes 12, no. 3 (November 5, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1924.
Full textAbstract:
Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
4
Soroka, Andrzej, Aleksander Stuła, and Szymon Młynek. "Вплив визначеного періоду навантаження на фізичне та технічне виконання під час чемпіонату світу з футболу 2014 р." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 69–75. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-69-75.
Full textAbstract:
Вступ. Метою дослідження є визначення впливу декількох ігор із коротким відновленням фізичної та технічної активності, що є одним з основних детермінантів футбольної гри. Методи та матеріали. Ми розглянули часові та рухові характеристики матчів групового етапу під час чемпіонату світу з футболу в Бразилії 2014 р. Футболісти відіграли п’ять послідовних матчів упродовж чотирьох днів. Досліджено 62 фізичні та технічні профілі виконання: центральні захисники = 16, Зовнішні захисники = 14, центральні півзахисники = 8, центральні атакуючі напівзахисники = 6, зовнішні півзахисники = 11 та Форварди = 7. Для оцінки використано чотири рівні наступних чотирьох категорій інтенсивності руху: 0,0–14,0 км/год (ходьба та пробіг легкої інтенсивності, Light-ІR); 14,1–19,0 км/год (пробіг середньої інтенсивності, МІR); 19,1-23,0 км / год (висока інтенсивність пробігу, HIR) і> 23,1 км / год (Sprint). Результати дослідження. Розглянуто п’ять технічних змінних: удари, паси, успішні паси, відбирання м’яча та удари від воріт. Показано, що фізичні та технічні дії не зазнали впливу під час певного періоду навантаження. Відсутня є статистична різниця у відстані між футболістами, із різною інтенсивністю, котрі займають певні позиції на полі. Значні відмінності з’явилися в ударах від воріт, прийомів, що використовуються під час захисту. Вони стосуються тільки ED, CD і CMD. Висновки. Важко аналізувати ефективність футбольних матчів, коли час відновлення між ними короткий. Потрібно провести подальші дослідження, які б визначали можливості футболістів підтримувати високу продуктивність гри в послідовних матчах із коротким періодом відновлення, а також впливом таких періодів на технічну активність.
5
Fedoniuk, V. V., V. V. Ivantsiv, and M. A. Fedoniuk. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19, НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО РУХУ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН У М. ЛУЦЬКУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.14.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.
6
Юшковська, О. Г. "Роль і місце лікувальної ходьби у системі фізичної реабілітації." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (October 21, 2016): 42–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.42-46.
Full textAbstract:
Мета. У статті наведено сучасний погляд на можливості лікувальної ходьби – самостійного засобу фізичної реабілітації, що ґрунтується на розумінні основних біомеханічних уявлень про ходьбу як основну локомоцію, яка робить людину незалежною від сторонньої допомоги. Сформульовано нові підходи до розуміння засад і принципів локомоторного патерну ходьби. Особливу увагу приділено локомоторному тренуванню хворих як сучасній реабілітаційній стратегії, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей хворих. Методи. Наведено результати власних досліджень із використанням крокових тестів, а саме тесту з шестихвилинною ходьбою. Результати. Отримані дані дозволяють використовувати крокові тести як самостійний предиктор ефективності лікувальних і реабілітаційних програм кардіологічних хворих у зв’язку з високою ефективністю, невисокою вартістю, можливістю інтегральної оцінки психосоматичного стану. При цьому оцінюється саме той вид навантаження, який використовується в повсякденному житті хворих, тобто ходьба, тестування не потребує високовартісного обладнання і може проводитися в будь-якій лікувальній або реабілітаційній установі. З допомогою результатів проведеного тесту можна оцінити функціональні можливості хворих, ефективність застосування лікувальних заходів, а також підібрати інтенсивність навантаження у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем та опорно-рухового апарату. Висновки. Лікувальна дозована ходьба – це самостійний засіб, що посідає одне з важливих місць у системі фізичної реабілітації, який може бути застосований як на стаціонарному, так і на санаторному етапі, а також активно самостійно широким колом пацієнтів з різноманітними захворюваннями.
7
Gurets, L. L., Yu L. Tsapko, M. S. Malovany, and V. S. Vakal. "Експериментальні дослідження кінетики розчинення капсульованих азотних добрив." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 94–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290219.
Full textAbstract:
Визначено зменшення техногенного навантаження на довкілля при зниженні швидкості розчинення азотних мінеральних добрив шляхом капсулювання їх фосфатами. Встановлено, що включення до складу фосфатовмісного покриття сорбентів і гуматів дає змогу змінювати характеристики органо-мінеральних добрив. Проведено експериментальні дослідження з кінетики розчинення азотних добрив, капсульованих оболонками на основі вітчизняних фосфоритових концентратів, визначено втрати поживних елементів з гранул і оцінено вплив складників фосфатовмісної оболонки на міграцію у ґрунт водорозчинних форм кадмію і свинцю. У ході лабораторних досліджень показано, що застосування оболонки на основі амонізованого суперфосфату та порошкоподібного фосфат-глауконітового концентрату Ново-Амвросіївського родовища призводить до істотного зниження швидкості розчинення азотного складника капсульованої гранули. Встановлено, що на зв'язування важких металів у нерозчинні комплекси позитивно впливають інтенсивність зволоження і властивості модифікованих добрив. Визначено, що зниження кислотності ґрунтових комплексів при введенні до складу фосфатовмісної оболонки гуматів лужних металів зменшує вміст водорозчинних форм важких металів у орному шарі і підвищує екологічну безпеку сільськогосподарського виробництва.
8
Кіченок, Н. В. "ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПОРТСМЕНІВ У СПЕЦІАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА ПРИКЛАДІ ВЕЛИКОГО ТЕНІСУ)." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 4, 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню питання збалансованого харчування професійних спортсменів у спеціальній літературі на прикладі великого тенісу. Фрагментарна висвітленість у літературі дилем збалансованого харчування професійних тенісистів зумовила вибір теми нижченаведеного дослідження. У розвідці висвітлено теоретичні аспекти проблем створення схем збалансованого харчування професійних спортсменів за рекомендаціями різних авторів. Відзначено, що проблема харчування спортсменів не може бути зведена до звичайного відтворення енергії, витраченої під час тренувальної та змагальної діяльності. Акцентовано увагу на тому, що раціон харчування тенісиста залежить від того, на якому етапі підготовки він перебуває. Апробація різних варіантів меню перед тренуванням допомагає визначити, які продукти найкращі для вживання перед змаганням. Детально схарактеризовано потреби в енергії й основних харчових речовинах професійних спортсменів тенісистів. Підкреслено фундаментальну роль раціонального харчування протягом тренувального процесу та виступу безпосередньо на змаганнях. Охарактеризовано особливості спортивного харчування професійних тенісистів, проаналізовано застосування в харчовому раціоні спортсменів різноманітних вітамінних та мінеральних комплексів, наголошено, що використання спортивного харчування не компенсує повною мірою витрати енергії та поживних речовин. Проведений автором аналіз доводить, що сучасному професійному тенісу притаманні інтенсивні фізичні навантаження, висока нервово-емоційна напруга боротьби, націленість на рекордні спортивні результати. Автором підкреслено, що розподіл добового раціону необхідно здійснювати диференційовано залежно від встановленого розпорядку дня (графік навантажень та відпочинку), описано такі етапи: базовий; передзмагальний; безпосередньо турнір та відновлювальний етап. Наведено переконливі аргументи на користь того, що для кожного тенісиста необхідно складати індивідуальну систему харчування, яка б ураховувала значну кількість важливих чинників, як-от вік, стать спортсмена(ки), інтенсивність тренувань, рівень фізичної підготовки, час на відновлення, низку інших факторів.
9
Masikevich, A. Yu. "Фотосинтетичні індикатори стану забруднення атмосферного повітря Покутсько-Буковинських Карпат." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.36930/40290915.
Full textAbstract:
Досліджено взаємозв'язок стану атмосферного повітря та показників фотосинтетичного апарату представників дендрофлори Покутсько-Буковинських Карпат бука звичайного (Fagus silvatica L.) та тополі пірамідальної (Topulus pyramidalis Moenoh.), що вегетують в умовах різного антропогенного навантаження. Зразки листків відбирали із чотирьох екотопів, що відрізняються рівнем функціонального призначення та забруднення атмосферного повітря. Вивчено вміст хлорофілів та їх співвідношення, а також інтенсивність процесів світлової фази фотосинтезу. Встановлено, що зменшення відносного вмісту хлорофілу "b" в умовах забруднення атмосферного повітря тісно корелює із швидкістю переносу електронів по електрон-транспортному ланцюгу (реакція Хілла). У порівняно чистих, за показниками атмосферного повітря, територіях (заповідній зоні та зоні стаціонарної рекреації національного природного парку) існує тісна позитивна кореляція між вмістом легких негативних аероіонів, нагромадженням зелених пігментів та активністю фотофізичних процесів. Побудовано кореляційну матрицю взаємозалежності показників активності фотосинтетичного апарату рослин та стану атмосферного повітря досліджених територій. Обґрунтовано доцільність використання фотосинтетичних показників дендрофлори заповідної зони об'єктів природоохоронних територій як індикаторів стану екологічної безпеки атмосферного повітря. Результати досліджень опрацьовано статистично.
10
Vashchuk, Liudmyla, and Vasyl Pantik. "Зміст фітнес-програми силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-25-32.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Незважаючи на значну кількість новацій у системі фізичного виховання вищої школи, на практиці чинні програми з фізичного виховання дещо застарілі та наповнені видами спорту, які користуються низькою популярністю в студентської молоді, орієнтовані на професійно- або військово-прикладну й фізичну підготовку, складання контрольних нормативів, які вимагають певного рівня фізичної підготовки, а не спрямовані на корекцію фізичного стану молоді та виявлення й усунення недоліків чинної системи фізичного виховання з урахуванням інтересу та мотивації студентської молоді. Цікавим є й той факт, що кількість годин для цієї підготовки не передбачено програмою, а більшість ВНЗ у нашій державі відходять від класичної системи фізичного виховання. Тому, на нашу думку, доцільне використання видів спорту з урахуванням, передусім, інтересу та мотивації молоді, які забезпечать високий рівень морального задоволення від занять.
Ефективним засобом залучення студентів до систематичної рухової активності є виконання нових, нетрадиційних фізичних вправ. Великі потенційні можливості для фізичного вдосконалення студентів має фітнес. Мета дослідження – розробити зміст фітнес-програм силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів. Результати роботи. Установлено, що в основі занять фітнесом лежить фітнес-програма, для якої характерна сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. У програмі потрібно чітко визначити вид (або спрямованість) рухової активності чи поєднання вправ, інтенсивність занять, тривалість вправ, характер відпочинку, кількість занять на тиждень, темпи збільшення навантаження протягом тижня або місяця. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів не лише з обтяженнями, але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Висновки. Для студентів астенічної будови тіла рекомендовано вправи силової спрямованості для збільшення маси тіла, окружностей частин тіла, покращення показників тонусу м’язів. Студенти гіперстенічної будови тіла виконували вправи на зниження маси тіла, зменшення окружностей частин, зменшення жирового компонента. Фізичні навантаження представникам нормостенічного типу статури спрямовували на поліпшення тонусу м’язів, зниження темпів приросту маси тіла та зменшення окружності таза.
11
Дудніков, А., В. Дудник, О. Біловод, О. Іванкова, and Т. Лапенко. "Дослідження процесу деформування матеріалу поршневих пальців при їх відновленні." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(13) (February 6, 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).30-34.
Full textAbstract:
Розглянуті методи, які забезпечують підвищення довговічності двигунів сільськогосподарської техніки за рахунок використання ефективних технологій при виготовленні та відновленні поршневих пальців. Запропонований метод відновлення поршневих пальців автотракторних двигунів з використанням механічних вібраційних коливань обробляючого інструменту. Проведені дослідження по вибору основних параметрів обробляючого інструмента – пуансона, які сприяють підвищенню якості відновлення поршневих пальців двигунів, що забезпечує їх підвищену зносостійкість і, відповідно, надійність двигуна. Встановлені види головних деформацій при обробці матеріалу пальців по їх довжині, зовнішньому і внутрішньому діаметрах із вказанням їх особливостей. Досліджені зміни розмірів оброблюваних зразків по їх довжині в умовах звичайного і вібраційного навантаження. Знайдені значення ступеню зміцнення матеріалу поршневих пальців і бронзових втулок. Проведені мікроструктурні дослідження з метою визначення впливу методу деформування на властивості металу поршневих пальців. Досліджений вплив методу обробки поршневих пальців на процес переносу (налипання) їх матеріалу на робочу поверхню обробляючого інструменту – пуансону. Проведені дослідження зносостійкості зразків, вирізаних з поршневих пальців і бронзових втулок двигунів на машині тертя за схемою «ролик – колодочка». Визначена інтенсивність зносу вказаної пари тертя по середній величині втрати маси ролика і колодочки. Приведені графічні залежності результатів зношування ролика і колодочки при звичайному і вібраційному деформуванні в залежності від часу випробувань. Результати стендових досліджень дозволяють розробити і впровадити у виробництво технологічний процес відновлення поршневих пальців і бронзових втулок методом вібраційного деформування.
12
Опара, Віктор Олексійович, В’ячеслав Васильович Попсуй, Ольга Василівна Корж, and Михайло Юрійович Романченко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЩУВАННЯ ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ У КОМБІКОРМАХ ОКСИДУ ЦИНКУ ТА АМОКСИЦИЛІНУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 108–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.18.
Full textAbstract:
На виробництві часто зустрічаються випадки, коли в перші два тижні після відлучення від свиноматки у поросят спостерігаються розлади травлення невідомої етіології. Першопричиною цієї проблеми є стресове навантаження на організм поросят. Дієвими методами боротьби з розладами травлення в цей період є правильний підбір антибіотиків і введення до складу комбікорму оксиду цинку. Досліджувалась ефективність застосування амоксициліну та оксиду цинку в комбікормах для годівлі поросят після відлучення. Експериментальні дослідження проводилися на групах помісного молодняку свиней в умовах промислового комплексу ПрАТ "Агропромислова компанія". Комплексне введення до складу комбікормів в період дорощування оксиду цинку в кількості 1,5 кг на 1 тону в період 49-63 дня та амоксициліну в кількості 0,5 кг на 1 тону в період 30-48 дня і 0,2 кг на 1 тону в період 49-62 дня сприяє підвищенню інтенсивності росту молодняку та покращує конверсію кормів та збереженість поросят. Середня жива маса поросят дослідної групи перевищувала контрольну групу на 0,8 кг і склала 33,53± 0,55 кг. Аналогічна різниця на користь тварин дослідної групи спостерігається і за показниками абсолютних та середньодобових приростів. За показником збереженості перевага на користь рекомендованої схеми вирощування з використанням оксиду цинку та амоскициліну склала 3,4 %. Застосування даної системи годівлі поросят після відлучення є економічно вигідною, адже дозволить підвищити як інтенсивність росту молодняку за період вирощування так і покращити конверсію кормів.
13
Kotsur, Vitalii, Iryna Vilchynska, Liudmila Nykonenko, and Anton Kisse. "Мова протистояння в побутовому дискурсі: інтенція знецінення." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (April 15, 2021): 100–116. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-100-116.
Full textAbstract:
Мета статті – представити результати аналізу автентичних діалогів та інтерпретації інтенцій лінгвістичних прийомів і засобів, у тому числі суспільно-політичних новотворів, які використовуються суб’єктами комунікації на рівні побутового дискурсу (зокрема, в соціальних мережах) з метою знецінення співрозмовника.Методи і методика. У процесі дослідження використовувався комплекс загальнонаукових та психолінгвістичних методів: запис діалогів і висловлювань, змістовний контент-аналіз, категоризація, типологізація, узагальнення, експертне оцінювання, інтерпретація отриманих результатів, а також лінгвістичний, якісний та інтент-аналіз.Результати дослідження. У результаті дослідження конфліктної суспільно-політичної лексики у побутовому дискурсі виокремлено такі типи знецінення: (1) пониження статусу особи/групового суб’єкта; (2) знецінення особи/групового суб’єкта до статусу тварини або рослини; (3) знецінення особи/групового суб’єкта до статусу неживого предмета. Аналіз висловлювань щодо певної спільноти або особи за цією типологією також дає змогу ідентифікувати інтенсивність знецінення: висловлюванням притаманне порушення симетричності комунікації, яке варіюється від зневаги до надання співкомунікатору статусу неживого предмета. Особливістю всіх типів знецінення є творення нових слів та використання суфіксів для посилення або пом’якшення негативного навантаження висловлювання.
Висновки. Мова протистояння є проявом інтраперсональних та групових психодинамічних процесів, а в її артикуляції актуалізується комплекс захисних механізмів, який сприяє відновленню психологічного комфорту в складних суспільно-політичних умовах. Загалом досліджувану конфліктну лексику можна визначити як усно-писемну комунікацію, спрямовану на знецінення особи або групового суб’єкта задля досягнення або фіксації індивідуальними та/чи груповими суб’єктами домінуючих позицій у спілкуванні. Аутоагресивний характер використання мови конфлікту руйнує згуртованість у суспільстві, але водночас має позитивні функціональні наслідки: її інтенсифікація почасти сприяє психологічній розрядці на індивідуальному рівні та зниженню соціально-психологічної напруги – на колективному.
14
Денисюк В.Ю., к.т.н., Симонюк В.П., к.т.н, Лапченко Ю.С., к.т.н., Карманський М.В., and Ніщот Р.В. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ ДЕТАЛІ І ГРАНУЛ ПРИ УДАРНОМУ НАВАНТАЖЕННІ ВІБРОБУНКЕРА." Перспективні технології та прилади, no. 15 (December 19, 2019): 33–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-5.
Full textAbstract:
В статті розглянуто результати досліджень високочастотних хаотичних вібраційних переміщень елементів робочого середовища (гранул абразиву). Встановлено, що в робочому середовищі має місце хаотичний рух окремих елементів (гранул абразиву) який обумовлений ударними навантаженнями на гранулу з боку сусідніх гранул. Хаотичний рух проявляється у вигляді відхилень траєкторії руху окремої гранули від середньої траєкторії циркуляційного руху. Відхилення траєкторії близьке до гармонічного (синусоїдального) закону. Обробка деталі в основному здійснюється при відносному переміщенні деталі відносно гранул абразиву при ударі вібробункера. Швидкість переміщення деталі відносно гранул залежить від випадкового положення деталі відносно напряму вектора швидкості деталі при ударі. Кореляційна функція і спектральна щільність випадкових значень швидкості взаємних переміщень деталей і гранул відповідає сумі процесів з обмеженим спектром і постійними значеннями спектральній щільності. Інтенсивність імпульсних навантажень на деталь змінюється по площі вібробункера. Ділянка підвищеної інтенсивності навантажень зосереджена в місцях взаємодії вібробункера з упором. При включенні трьох електромагнітів наявні три ділянки підвищеної інтенсивності з максимально можливими ударними навантаженнями. Тому одночасне включення трьох магнітів забезпечує найбільшу продуктивність обробки.
15
Вожегова, Р. А., Г. С. Балашова, and Л. В. Бояркіна. "Вплив препаратів хімічного та біологічного походження на польову схожість та продуктивність картоплі літнього садіння свіжозібраними бульбами." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.15.
Full textAbstract:
Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.
16
Опарін, А. А., Т. М. Опаріна, and Ю. І. Філоненко. "ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12527.
Full textAbstract:
Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя.
Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні.
У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.
17
Шахліна, Л. Я. Г., and М. О. Чистякова. "Особливості планування тренувальних навантажень у мікро- та мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 8–14. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.8-14.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтування особливостей планування тренувальних навантажень у мікрота мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. Аналіз і узагальнення наукової літератури. Результати. У зв’язку зі встановленими змінами прояву спеціальної роботоздатності, функціональних можливостей та психофізіологічних особливостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, залежно від їхнього гормонального статусу, запропоновано таку побудову базового мезоциклу: I мікроцикл (втягуючий) спрямовано на розвиток витривалості під час роботи аеробного характеру; II мікроцикл (ударний) – на розвиток спеціальної витривалості; III мікроцикл (відновлювальний) – на відновлення фізичного і психічного стану спортсменок; IV мікроцикл (ударний) – на розвиток швидкісних можливостей, витривалості під час роботи анаеробного характеру; V (відновлювальний) – забезпечення оптимальних умов для перебігу відновних і адаптаційних процесів в організмі спортсменок. Висновки. Визначено п’ять варіантів побудови мікроциклів, які різняться співвідношенням видів підготовки, спрямованістю тренувальних занять, величиною та інтенсивністю навантаження, засобами тренувального процесу відповідно до змін функціонального стану та спеціальної роботоздатності спортсменок у різні фази менструального циклу.
18
Korytko, Zoriana, Liudmyla Rusyn, Halyna Chornenka, Vasyl Zakhidnyi, Eduard Kulitka, and Vasyl Matviiv. "Критерії адекватності фізичних навантажень за показниками крові." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(56) (December 31, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-43-51.
Full textAbstract:
Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) виявляють позитивний вплив на організм лише за умови їх адекватності за обсягом та інтенсивністю до функціональних можливостей організму. На сьогодні актуальною проблемою залишається пошук критеріїв, за якими можна було б дозувати ФН у спорті, фізичному вихованні та під час реабілітаційних утручань у пацієнтів; відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками крові на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників крові, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Проаналізовано зміни показників гемограми, кількості тромбоцитів і співвідношення популяцій лейкоцитів за величиною адаптаційного індексу й лейкоцитарного індексу інтоксикації. Проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що індикатором адекватності адаптаційно-компенса- торних реакцій можуть слугувати параметри лейкоцитарного паростка крові (збільшення кількості лейкоцитів, збільшення кількості лімфоцитів і нейтрофілів, зокрема зростання кількості паличкоядерних нейтрофілів), а також величина адаптаційного індексу та лейкоцитарного індексу інтоксикації. Водночас на основі факторного аналізу встановлено, що найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися такі показники гемограми, як концентрація гемоглобіну (Hb), величина швидкості осідання еритроцитів (ШОЄ) кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів, а також величина лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ).
19
Федосєєва, О. В. "ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ КОНТАМІНАЦІЇ АНТИГЕНУ НА ЦИТО- ТА ГІСТОХІМІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ-ІНФАНТІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 8, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12574.
Full textAbstract:
Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіологічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д.
Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010.
Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періоду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином.
Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.
20
Ганаба, Д. В. "Інтенсивність транспірації деревних рослин у період посухи у різних екологічних зонах міста Хмельницького." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 24, 2016): 113–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.22.
Full textAbstract:
Одним із важливих чинників впливу на функціонування фізіологічних процесів і оптимізації продуктивності дерев є водний режим. У статті проаналізовано інтенсивність транспірації деревних рослин за умов впливу несприятливих чинників природного та антропогенного походження. Результати засвідчили різницю між рівнями випаровування води у листках деревних рослин, що ростуть у парковій зоні та вулицях міста Хмельницького. Найбільш вразливими до посухи та впливу несприятливих чинників природного та антропогенного навантажень є гіркокаштан кінський і клен гостролистий. Найбільш стійкими виявилися рослини ялини європейської, тополі пірамідальної, липи серцевидної.
One of the important factors of influencing on the operation of physiological processes and optimize the productivity of trees is the water regime. In the article we analyzed the intensity of transpiration of trees in conditions of unfavorable factors of natural and anthropogenic origin. The results showed the difference between the levels of water evaporation in the leaves of trees growing in the park area and along the streets of Khmelnytskiy. Aesculus hippocastanum, Acer platanoides are the most vulnerable to drought and adverse factors of natural and anthropogenic loads. Рісеа abies, Populus pyramidalis Roz, Tilia cordata are the most resistant plants.
21
Болтянська, Наталя. "Аналіз законів розподілу ресурсу елементів при дослідженні надійності прес-гранулятора." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 152–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.152-161.
Full textAbstract:
В умовах механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва зростає значення показників надійності і довговічності в загальній оцінці якості техніки. Тим часом вирішувати завдання, забезпечена надійності машин стає все важче через безперервне зростання силовий напруженості деталей і вузлів в результаті підвищення робочих швидкостей, збільшення завантаження при універсалізації машин і багатьох інших факторів, пов'язаних з прогресом сільгоспмашинобудування.
Розглядаючи різні моделі відмов виділено ряд розподілів: нормальний, логарифмічно нормальний, Вейбулла, гамма та експоненціальний, які є основою побудови моделей довговічності невідновлених виробів тваринницької техніки, замінених у разі відмови запасними. Перелічені розподіли охоплюють відповідно поступові, зносові, утомлені та раптові відмови механічних систем, складних систем, що пройшли період припрацювання, а також систем, які експлуатуються в тяжких умовах під впливом механічних і кліматичних навантажень.
Характерним для нормального розподілу є те, що інтенсивність відмов починається з 0 і зі збільшенням часу дуже зростає. Це означає, що потік відмов не є стаціонарним і має місце старіння елементів. В області малих значень t старіння елементів несуттєво впливає на надійність, тому ймовірність безвідмовної роботи виробу зменшується незначно. Після тривалої експлуатації системи, відмови елементів якої мають нормальний розподіл, її надійність швидко знижується, тому ймовірність безвідмовної роботи падає. Нормальний розподіл застосовується при поступовій зміні параметрів, або у тому випадку, коли частка раптових відмов дуже мала, тобто для виробів, працюючих у сприятливих умовах експлуатації. Він притаманний для опису поступових спрацьовуваних відмов. Розподіл Вейбулла відповідає ситуації руйнування самої слабкої ланки із деякої сукупності, а також є достатньо гнучкою функцією, за допомогою якої добре вирівнювати різноманітну статистику відмов і яка може бути моделлю відмов механічних об’єктів. Експоненціальний розподіл має місце у випадках, коли вироби складні й можлива більша кількість відмов різних елементів виробів із неоднаковою інтенсивністю.
22
Шевченко, О. В., О. В. Сергієнко, and Б. М. Возлюблений. "Дослідження впливу мікролегування на зносостійкість гальмівних колодок." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 194–200. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-194-200.
Full textAbstract:
В статті досліджено вплив мікролегування на зносостійкість гальмівних колодок, а саме вплив концентрації вуглецю та алюмінію на вміст, морфологію та дисперсність цементиту у чавуні при введенні модифікаторів системи Si-Ca та Si-Ca-Ba-Ce. Отримані закономірності графітизації марганцевих сірих чавунів, легованих алюмінієм, при їхньому модифікуванні лігатурами системи Si-Ca та Si-Ca-Ba-Ce дають можливість встановити оптимальний вміст цих лігатур у чавуні, при якому забезпечується його задовільна структура без утворення міждендритного графіту та без перевищення допустимого вмісту вторинного цементиту, який забезпечує мінімальну інтенсивність зношування важко навантажених гальмівних колодок в умовах сухого тертя.
23
Бойко, Т. О. "Фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.36930/40300412.
Full textAbstract:
Проаналізовано фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон, багатий видовий склад дерев і кущів якого зумовили широкий спектр патогенних організмів та шкідників, що їх уражають. З'ясовано, що підвищення техногенного навантаження в урбанізованих екосистемах призвели до зниження життєздатності деревних рослин-едифікаторів Херсона. Встановлено, що патогенними організмами уражаються 45 видів досліджених деревних рослин міста. Виявлено, що найбільш вразливими до патогенних організмів є Acer negundo L., A. platanoides L., A. saccharinum L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Fraxinus excelsior L. За інтенсивністю пошкодження, яке впливає на життєвий стан рослин та їх декоративність, найбільш вразливими до дії фітопатогенів та ентомошкідників виявились Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Buxus sempervirens (Du Roi) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Rosa canina L., Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens Engelm., Juniperus virginiana L. З'ясовано, що низка дерев і кущів (Quercus rubra L., Betula pendula Roth, Betula pubescens Ehrh., Cotinus coggyria Scop., Sophora japonica L., Gymnocladus dioicus (L.) Koch, Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt., Maclura acuminata L., Populus simonii Carr., Eucomia ulmoides Oliv., Albizia julibrissin Durazz, Symphoricarpos albus (L.) Blake, Ginkgo biloba L., Taxus baccata L.) є стійкими до дії шкідників та хвороб. Дослідження показали, що різні типи насаджень відрізняються за видовим складом патогенних організмів, а також за інтенсивністю пошкодження рослин-господарів. У паркових насадженнях частіше трапляються хвороби та шкідники листя або хвої деревних рослин. У вуличних насадженнях деревні рослини частіше пошкоджуються збудниками стовбурових і кореневих гнилей, листя рослин пошкоджуються американським білим метеликом та комахами-мінерами. Появі уражень та захворювань сприяють перестиглий вік насаджень, велике рекреаційне навантаження на зелені зони, а також відсутність регулярного кваліфікованого догляду за насадженнями. Тому на території дослідження рекомендовано проведення рубок формування та вибіркових санітарних рубок, а також регулярне та своєчасне здійснення агротехнічних заходів.
24
Bogdanovska, N. V., A. V. Simonik, Yu P. Korkach, and V. F. Sagach. "THE INTENSITY OF OXIDATIVE METABOLISM AND PRODUCTION OF NITRIC OXIDE IN FEMALE STUDENTS DURING ADAPTATION TO PHYSICAL LOAD." Fiziolohichnyĭ zhurnal 64, no. 5 (September 12, 2018): 32–40. http://dx.doi.org/10.15407/fz64.05.032.
Full text
25
Хоміцевич, Дмитро. "Фізична підготовка футболістів на етапі попередньої базової підготовки." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.011.
Full textAbstract:
Мета: розглянути теоретичні питання фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: з метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання проведено аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури, теоретичних положень щодо фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Аналізуючи наукові джерела, розглянуто питання за результатами дослідження: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Описані завдання та дидактична мета етапу попередньої базової підготовки. Визначено місце фізичної підготовки юних футболістів у досягненні спортивного результату. Результати: встановлено, що вибіркове збільшення тренувальних навантажень на всіх етапах спортивної підготовки дітей та підлітків визначається закономірностями розвитку фізичних здібностей. Високий рівень розвитку результатів у юному віці оцінюється як сенситивний період та має основне значення для збільшення засобів впливу на певні фізичні якості. Одні дослідники вважають, що найкращим сенситивним періодом для розвитку сили у юних футболістів є вік 13-15 років, інші - 14-16 років. Висновки: аналізуючи наукові джерела, за результатами дослідження розглянуто питання: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Організовуючи тренувальний процес футболістів, необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості зростаючого дитячого організму. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем у хлопчиків 13–14 років суттєво обмежує можливість виконання тривалих інтенсивних навантажень. В результаті вивчення літератури встановлено, що відповідно до ігрового амплуа косплексна фізична підготовка (з акцентом на швидкісні та швидкісно-силові якості) юних футболістів 13-14 років є актуальним науковим дослідженням. Ключові слова: фізична підготовка; спортивне тренування; юні футболісти; попередня базова підготовка.
26
Сандал, О. С. "КОМПЛЕКС МЕТОДИК ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНИХ СТИЛІВ У ОСІБ З ТРАВМАТИЧНИМ ДОСВІДОМ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 12–16. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.2.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вплив на осіб із травматичним досвідом змін у звичній соціальній взаємодії, відсутність контрольованості ситуації щодо безпеки життя, викликаної збройним конфліктом на сході України, пандемією COVID-19, кліматичними змінами. Обумовлено важливість під час вивчення наслідків переживання травматичного досвіду здатності регулювати емоції та відновлюватися від емоційних навантажень. Підкреслено, що саме функціонування емоційних механізмів осіб і діяльності мають вирішальне значення для підтримки благополуччя та/або приводять до різних видів психопатології. Обґрунтовано припущення про те, що дослідження особливостей емоційних стилів у осіб із травматичним досвідом є необхідною умовою основи психологічного та фізіологічного благополуччя як для індивідуального, так і для суспільного розвитку. Цим зумовлена актуальність дослідження. Визначено діагностичні методики, які дають можливість емпірично дослідити особливості емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, який включає два блоки методик. До першого блоку методик для вивчення показників емоційних стилів віднесено когнітивну регуляцію, атрибутивні стилі, механізми психологічного захисту, емоційне відношення, позитивний та негативний афект, толерантність до невизначеності. До другого блоку методик для вивчення ознак травматичного досвіду віднесено показники дисоціації, інтенсивність перитравматичної дисоціації, симптоматичні розлади. У висновках представлено комплекс діагностичних методик для дослідження особливостей емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом, який може бути використаний у процесі здійснення психологічного корегування дезадаптивних емоційних стилів у осіб з травматичним досвідом. Окреслено перспективу подальших наукових пошуків у проведенні емпіричного дослідження за допомогою підібраних методик.
27
Бурка, Наталія. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕЖ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ДЛЯ ЛІНГВО-КОГНІТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-7.
Full textAbstract:
У статті з погляду лінгво-когнітивних міждисциплінарних наукових пошуків на основі класичних надбань психології запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми обґрунтування раціональних меж підліткового віку людини, що має забезпечити адекватне використання результатів лінгвістичних досліджень у суміжних із нею галузях знання. На підставі аналізу суперечливої взаємодії наслідків, що характеризують особливості онтогенезу та філогенезу підлітка як об’єкта лінгво-когнітивного розгляду сформульовано визначення особливостей його психологічного навантаження у взаємодії з макро- та мікросоціальним оточенням. Окреслено одночасну супервентну дію багатьох причин формування загальної поведінки підлітка на результати його комунікативної соціалізації та показано, що чинники, комплекси яких визначають характер саморозвитку його комунікативної практики, мають різну природу й вирізняються інтенсивністю їх дії на специфіку мовленнєвої поведінки. Шляхом системного зіставного аналізу змістового насичення концептуальних основ наукових праць Р. А. Абдурахманова, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, Л. Вовканич, С Крася, В. В. Давидової, І. В. Дубровіної, Е. Ериксона, І. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Д. П. Сидоренка, М. М. Смирнягіної, Н. Ю. Ткачової й інших щодо питань установлення причин і меж підліткового віку людини, з’ясовано ступінь варіювання цих меж у психології. На цій підставі сформовано графічний образ площини альтернатив визначень меж підліткового віку людини в наукових працях із психології, за допомогою якого встановлено, що, по-перше, у лінгво-когнітивних дослідженнях доцільно визначати підлітковий вік людини межами від 8-ми років до 19 включно з подальшим його диференціюванням на початковий період (8–9–10–11 років), середній (12–13–14–15 років) і завершальний (16–17–18–19 років).
28
Мних, Антон Сергійович, Михайло Юрійович Пазюк, Ірина Анатоліївна Овчинникова, and Олена Миколаївна Барішенко. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТВЕРДОГО ПАЛИВА ДО ТЕПЛОВОЇ ОБРОБКИ АГЛОМЕРАЦІЙНОЇ ШИХТИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-02.
Full textAbstract:
Досліджено механізм дроблення агломераційної шихти в агрегаті з метою оптимізації його роботи, а також особливості горіння твердого палива під час агломерації. Головним джерелом енергії агломераційного процесу є теплота горіння твердого палива, яким є коксова дрібниця або антрацитовий штиб. Підготовка палива полягає в його подріб- ненні до необхідного фракційного складу в дробильно-подрібнювальних установках. Встановлено залежності між температурою в зоні горіння й газодинамікою шару агло- мераційної шихти від фракційності використовуваного палива, а також між інтенсив- ністю горіння та складом газів у зоні горіння. Виявлено, що під час горінні коксової дрібниці фракцією 0,5…3,0 мм зафіксовано вищу температуру порівняно з горінням фракції 3,0…5,0 мм; інтенсивність горіння збільшується внаслідок тоншого подрібнення коксової дрібниці, що призводить до зниження вмісту монооксиду вуглецю в газах, що відходять. У роботі описано схему процесу дроблення твердого палива у чотири- валковій дробарці а також наведено систему рівнянь, що описує зазначений процес. Для визначення оптимальної продуктивності дробарки виконано серії експериментів щодо подрібнення коксової дрібниці й антрацитового штибу. Аналіз одержаних резуль- татів показує, що за стабільним режимом дроблення спектр фракційності роздрібнюва- ного палива залежить від його природних властивостей. Здійснено дослідження щодо встановлення часу вигорання кондиційної фракції твердого палива. Дослідження меха- нізму дроблення у валковому агрегаті дозволили зробити висновок про необхідність змінювання схеми дроблення палива з його попереднім розсіванням, з метою зниження впливу стиральних навантажень на подрібнюваний матеріал.
29
Dykyi, Oleh, and Anatolii Tsos. "Теоретичні та методичні основи навчання старшокласників семиборства в позаурочній діяльності." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 1 (45) (May 24, 2019): 45–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-45-54.
Full textAbstract:
Актуальність. Проведені дослідження лише частково охопили питання розвитку різноманітних видів підготовки в багатоборстві, їх раціонального поєднання протягом річного циклу тренування. Практично не дослідженими залишаються проблеми модельних характеристик та методики підготовки у військово-прикладному семиборстві. Мета дослідження полягає в розробці й експериментальній перевірці ефективності методики навчання військово-прикладного семиборства старшокласників у позаурочній діяльності. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, антропометричні вимірювання, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. Визначення рівня рухової активності молоді здійснювали за міжнародним опитувальником «The International Physical Activity Questionnaire» (IPAQ). У дослідженнях узяли участь 526 хлопців віком 16–17 років. Результати. Модельні характеристики учасників спартакіади України з військово-спортивного семиборства для допризовної молоді характеризуються високими результатами в усіх видах змагань. Середні показники підтягування становлять 17,07 раза, подолання смуги перешкод – 2,09 хв, с, бігу 100 м – 13,01 с, бігу на 3000 м – 11,31 хв, с, плавання – 41,01 с, метання гранати – 40,89 м, стрільби – 49,27 очок. Важливість універсальної підготовки за всіма видами військово-прикладного семиборства підтверджено й кореляційними зв’язками між видами підготовленості та загальною кількістю отриманих балів. Так, найтісніше пов’язані між собою результати подолання смуги перешкод і бігу на 100 м (r = 0,54), подолання смуги перешкод й отриманих балів із бігу на 100 м (r = -0,53) подо- лання смуги перешкод та отриманих балів із бігу 3000 м (r = -0,43). Висновки. Результати дослідження дали змогу розробити поетапно-послідовну методику навчання військово-прикладного семиборства учнів старших класів. Визначено спрямованість рухової активності у взаємозв’язку з інтенсивністю занять, тривалістю вправ, трива- лістю й характером відпочинку, кількістю занять протягом тижня, темпами збільшення навантаження протягом тижня, місяця.
30
Вожегова, Р. А., А. В. Дробітько, С. В. Коковіхін, О. О. Пілярська, О. О. Казанок, and В. Г. Федорчук. "Напрями ефективного використання агроекологічного потенціалу зони Степу України та адаптування технологій вирощування зернових культур до кліматичних змін." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.16.
Full textAbstract:
Агроекологічний потенціал є однією зі складових природно-ресурсного й економічного потенціалу. Він визначається як здатність ґрунтів, атмосфери, гідрос- фери й біоти регіону давати певну господарську про- дукцію у конкретних соціально- економічних умовах використання земель, засновану на біологічній продук- тивності, без приведення системи природних ресурсів до необоротного руйнування й різкого погіршення її динамічних якостей. Метою досліджень було науково обґрунтувати напрями ефективного використання агро- екологічного потенціалу зони Степу України та адап- тування технологій вирощування зернових культур до кліматичних змін. Методи. Польові досліди проведено згідно з методикою дослідної справи та спеціальних методик зі встановлення агроекологічного потенціалу. Результати. Визначено, що ефективність реаліза- ції високого природно-кліматичного потенціалу зони Степу України обмежується підвищенням посушли- вості клімату. В зв’язку з цим, стратегічні завдання аграрного сектору економіки повинні бути спрямова- ними на збільшення продуктивності ріллі, економію енергетичних ресурсів, покращення родючості ґрунтів, зменшення антропогенного навантаження на навко- лишнє середовище з метою забезпечення збалансо- ваного природокористування. Висновки. За резуль- татами узагальнення багаторічних даних вставлено, що максимальна врожайність зерна гібридів кукуру- дзи різних груп стиглості формується у вологі роки, а найменша – у сухі, причому рослини найкраще вико- ристовують теплоенергетичний потенціал зони півдня України у вологі та середньовологі роки, що поясню- ється найвищою інтенсивністю продукційних проце- сів. За допомогою одержаних рівнянь регресії можна проводити вибір найбільш оптимального гібридного складу для регіональних та локальних агрокліматич- них умов Південного Степу України. За результатами досліджень встановлено різні ступені мінливості мете- орологічних та агрономічних показників. Використання статистичних методів дозволило провести оцінку років досліджень за індексом сприятливості агрометеороло- гічних умов та встановити регресійні рівняння продук- тивності рослин.
31
Бріскін, Юрій, Ольга Задорожна, Софія Смирновська, and Сергій Смирновський. "Психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на різних етапах багаторічної підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 97–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.97-100.
Full textAbstract:
Анотація. Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах обумовлює пошук нових шляхів та резервів до вдосконалення різних сторін їх підготовленості. За останні роки, у зв’язку з активними процесами комерціалізації в спорті, суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь висококваліфіковані спортсмени. Як наслідок – зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності спортсменів, серед таких підходів можна виділити дослідження психофізіологічних характеристик та врахування їх під час побудови підготовки спортсменів у єдиноборствах. Мета. Визначити психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на етапах спеціалізованої базової підготовки та максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та математичної статистики. Результати. Для визначення психофізіологічних характеристик фехтувальників на шпагах нами було використано комплекс для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест». У дослідженні взяли участь 15 фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15 фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою цього комплексу було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, вибору, на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Для фехтувальників на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей характерний високий рівень простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення та реакції вибору, висока стійкість до перешкод, а також під час реалізації реакції на рухомий об’єкт переважає кількість випереджень над кількістю запізнень.
Ключові слова: психофізіологія, фехтування на шагах, спортивні єдиноборства, етап багаторічної підготовки.
32
Миронюк, І. С., and М. М. Дуб. "Сучасні підходи до фізичної реабілітації студенток з ожирінням та метаболічним синдромом." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 30, 2019): 77–83. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.77-83.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити підходи до побудови програм фізичної реабілітації студенток з ожирінням та метаболічним синдромом, визначити основні критерії для програмування і диференціації навантажень у процесі занять. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, антропометричні, фізіологічні, соціологічні, психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Ефективність програмування реабілітаційних занять для осіб з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому значною мірою залежить від якісного лікарсько-педагогічного контролю, коли спрямованість та інтенсивність занять підбираються індивідуально, залежно від показників фізичного та психоемоційного стану осіб. Критеріями індивідуалізації під час побудови програм для даного контингенту виступають показники фізичного та психоемоційного стану, якість життя. Нами було досліджено показники фізичного та психоемоційного стану, якість життя студенток з ожирінням. Встановлено, що абдомінальний тип ожиріння має негативний вплив на функціональний стан серцево-судинної системи. Виявлено, що ожиріння спричиняє зниження самооцінки, самоефективності, сприяє формуванню негативного ставлення до себе, що, в свою чергу, зумовлює зниження рівня комунікативних навичок і, насамкінець, знижує рівень упевненості їх у собі. Якість життя студенток з ожирінням можна охарактеризувати як нижчу за середню. Висновки. Ожиріння негативно впливає на якість життя і всі сфери діяльності людини, часто призводить до розвитку важких супутніх захворювань. Більшість досліджуваних осіб молодого віку з надмірною масою тіла та ожирінням відчувають об’єктивні труднощі внаслідок наявності серйозних відхилень у стані здоров’я, фізичних обмежень і психологічних проблем. Враховуючи негативний вплив ожиріння на здоров’я людей, високий ризик виникнення численних захворювань та ускладнень, необхідно виробити адекватний підхід до стійкого зниження маси тіла.
33
Бріскін, Ю. А., О. Р. Задорожна, С. Б. Смирновський, С. Б. Смирновська, and І. А. Завойський. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ У ФЕХТУВАННІ НА ШПАГАХ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 4, 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-13.
Full textAbstract:
Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах зумовлюють пошук нових шляхів та резервів для вдосконалення різних аспектів підготовленості фехтувальників на шпагах, а також нових підходів до визначення найбільш обдарованих спортсменів. За останні роки в умовах активного розвитку фехтування як виду спорту, змін правил змагань, посилення процесів комерціалізації суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь кваліфіковані та висококваліфіковані спортсмени. Зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності у фехтуванні, а також нові підходи щодо відбору обдарованих спортсменів. Одним із таких шляхів є урахування психофізіологічних характеристик у підготовці спортсменів. Метою нашого дослідження було визначення психофізіологічних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах. Методами, які використовувалися упродовж дослідження, були: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та методи математичної статистики. З метою визначення інформативних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах нами було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою комплексу для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест» нами було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, реакції вибору, реакції на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Проста зорово-моторна реакція, реакція розрізнення, реакція вибору та реакція на рухомий об’єкт є відносно стійкими показниками у процесі багаторічної підготовки фехтувальників, отже, можна їх розглядати як критерії обдарованості у фехтуванні на шпагах.
34
Grymak, О. Y., and І. Y. Burda. "КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ − ЗАПОРУКА КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 9, 2016): 41–47. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6907.
Full textAbstract:
Охарактеризовано концептуальні засади забезпечення кадрової безпеки підприємств. Окреслено і виокремлено значення, суть та функції основних термінінів та понять, що використовуються для характеристики кадрового потенціалу підприємств. «Робоча сила», «людські ресурси», «людські фактори», «людський капітал», «людський потенціал», «трудовий потенціал», «кадровий потенціал», «кадри», «персонал» − терміни, що мають різний зміст і суттєве навантаження, але є взаємопов’язаними, взаємодоповнюючими та із різних сторін характеризують їх носія – людину. Узагальнено доробку вітчизняних та закордонних науковців, і визначено перелік суттєвих відмінностей щодо поняття людських ресурсів від усіх інших (матеріальних, фінансових, інформаційних та ін.). Послідовна характеристика термінів (людський потенціал, кадровий потенціал, індивідуальний потенціал) дозволила висловити міркування щодо існування ієрархічного взаємозв’язку між ними, який представлено у графічному виді. Визначено, що поняття «кадри» та «персонал» теоретично тотожні, відрізняються історією використання та інтенсивністю наукових досліджень, і для потреб кадрової безпеки можуть застосовуватись одночасно. Обґрунтовано, що формуючи кадровий потенціал підприємства, основне це визначити головну мету, яку ставить перед собою підприємство, та обрати стратегію її досягнення. Показано, що структура кадрового потенціалу з позиції формування його безпеки має відповідний вигляд. Підкреслено, що особливу увагу при формуванні кадрового потенціалу підприємств слід приділити потенційним претендентам на робочі місця. Створення переліку осіб–претендентів на робочі місця дозволяє значно підвищити ефективність процесу формування кадрового потенціалу через зменшення витрат на підготовку кадрів, втрат від зниження професійно–кваліфікаційного рівня та нейтралізації частини відповідних зовнішніх і внутрішніх загроз. Наголошено, що формування кадрового потенціалу – це важлива функція роботи будь–якого підприємства, яка в сучасних умовах господарювання у найбільшій мірі впливає як на ефективність його діяльності, так і забезпечує саме існування. У відповідності до цього, особливо важливим є розроблення концепції управління персоналом, яка б включала планомірне та обґрунтоване формування кадрового потенціалу із врахуванням пріоритетних завдань кадрової безпеки підприємства.
35
НЕМЧИНОВ, Ю. І., М. Г. МАР’ЄНКОВ, К. М. БАБІК, К. В. ЄГУПОВ, О. В. КЕНДЗЕРА, І. В. ШЕХОВЦОВ, and С. В. ПЕТРАШ. "НОРМАТИВНІ АКТИ В СФЕРІ СЕЙСМОСТІЙКОГО БУДІВНИЦТВА НОВОГО ПОКОЛІННЯ. ЗМІНА № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «БУДІВНИЦТВО У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ»." Наука та будівництво 19, no. 1 (May 9, 2019): 4–17. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.62.
Full textAbstract:
Представлені основні положення Зміни № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» [1], що враховують досвід та сучасні тенденції проектування будівель і споруд в сейсмічних районах інтенсивністю від 6-ти до 10-ти балів згідно з ДСТУ Б В.1.1-28:2010 «Шкала сейсмічної інтенсив-ності» [6] та ДСТУ-Н Б EN 1998-1:2010 «Єврокод 8.Проектування сейсмостійких конструкцій. Частина 1. Загальні правила, сейсмічні дії, правила щодо споруд (EN 1998-1:2004, IDT)» [4].В Зміні № 1 ДБН В.1.1-12:2014 наведені вимоги щодо використання карт загального сейсмічного районування (ОСР-2004) території України, зокре-ма карти ОСР-2004-С при проектуванні об’єктів із значним класом наслідків (відповідальності) СС3 для будівель житлового та громадського призначення, що не ідентифікуются як об’єкти підвищеноїнебезпеки відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».Результати експериментально-теоретичних досліджень, виконаних ДП НДІБК протягом 2015-2017 років, сприяли розробленню системних вимог щодо визначення сейсмічних навантажень на багатоповерхові та висотні (висотою 73,5 м та вище) будівлі, а також вимог щодо проектування малоповерхових (до 3 поверхів) будівель з несучими стінами із газобетонних блоків автоклавного тверднення в залежності від розрахункової сейсмічності будівельного майданчика (6, 7 і 8 балів).Наведені вимоги щодо використання газобетонних блоків марки D 400 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,5 і марки D 300 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,0; допустимих значень перекосів поверхів малоповерхових будівель з несучими стінами із ніздрюватого бетону для трьох рівнів (СЗ, ПЗ, МРЗ); коефіцієнту k1, що враховує непружні деформації та локальні пошкодження конструкцій при землетрусах.
36
Білошицький, В. В. "Primary headache associated with sexual activity." Pain medicine 4, no. 1/1 (May 16, 2019): 15–16. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.12.
Full textAbstract:
Пацієнт, 48 років, звернувся зі скаргами на приступи інтенсивного головного болю, що виникає під час оргазму. Уперше такий приступ виник за 13 днів до консультації під час статевого акту з новою партнеркою, який супроводжувався значним сексуальним збудженням. Напад повторився через 3 дні під час наступного статевого акту і ще за 6 днів після другого. Відчуття болю з’являється в лівій потиличній ділянці голови, інтенсивність зростає протягом 3 секунд, допоки не виникає надзвичайно сильний біль (VAS 8–9), який при розпитуванні пацієнт характеризує як найсильніший у житті («наче лусне голова»). Біль локалізується в лівій потилично-скроневій ділянці з відчуттям «тиску на очі». Інтенсивний біль тривав 1,5–2 хвилини, потім його вираженість зменшувалася до VAS 3, і такий остаточний біль зберігався до 1,5 години. На початку на-паду пацієнт приймав 2 таблетки спазмалгону (метамізол натрію моногідрат, пітофенону гідрохлорид, фенпіверинію бромід).Головний біль не супроводжується нудотою, фото- й фонофобією. Також немає вегетативних проявів, характерних для тригемінальних вегетативних цефалгій (ін’єкція кон’юнктиви та/або сльозотеча, закладення носа та/або ринорея, набряк повік, потіння лоба та обличчя, почервоніння лоба та обличчя, відчуття закладення вуха, міоз та/або птоз).Під час третього нападу пацієнт, відчувши «пульсацію в голові», зменшив активність і рівень збудження, внаслідок чого біль не сягнув вище рівня VAS 4 і згодом припинився. Пацієнт зазначає, що замолоду мав один епізод головного болю (не пов’язаного з сексуальною активністю), що тривав кілька днів. Із 35-річного віку з’явилися головні болі тієї ж локалізації (ліва потилично-скронева ділянка), тупі, низької інтенсивності (VAS 3), які виникають при фізичних навантаженнях, особливо пов’язаних із нахилами («качання черевного преса» – не більше 15 нахилів, робота на городі – сапання).При нападах інтенсивного головного болю, що настають вибухоподібно, у тому числі при першому нападі головного болю, пов’язаного з сексуальною активністю, завжди слід виключати такі види патології, як субарахноїдальний крововилив, внутрішньочерепна й екстракраніальна артеріальна дисекція та синдром оборотної мозкової вазоконстрикції – reversible cerebral vasoconstriction syndrome (RCVS). Ми призначили мультиспіральну комп’ютерну томографію (МСКТ) черепа й головного мозку з МСКТ-ангіографією, яка не виявила патологічних змін.
37
Popov, M. M., and A. I. Sklyar. "ФАГОЦИТАРНА АКТИВНІСТЬ НЕЙТРОФІЛІВ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ В." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 6, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8226.
Full textAbstract:
Проникаючи в організм, інфекційні агенти стикаються з вродженими імунними клітинами, серед яких фагоцити знаходяться на першій лінії захисту.Мета роботи – вивчення функціонального стану поліморфноядерних нейтрофілів у крові хворих на гострий гепатит В (ГГВ) різного ступеня тяжкості у динаміці загальноприйнятого лікування та після призначення симбіотика. Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 108 хворих на ГГВ, від 18 до 69 років (середній вік − 34,0±1,9 роки), з них 56 чоловіків і 52 жінки. Контрольну групу склали 17 здорових осіб. Для оцінки фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) визначали фагоцитарний індекс нейтрофілів (ФІН) і фагоцитарне число нейтрофілів (ФЧН) з періодами інкубації 30, 60 і 180 хв.Висновки. Виявлено значні компенсаторні можливості нейтрофілів, які здатні в умовах інтенсивного HBV навантаження підтримувати загальний баланс у фагоцитарній системі. Включення симбіотика до спільної схеми терапії підвищує як інтенсивність фагоцитозу, так і регулює поглинаючі можливості нейтрофілів у хворих на HBV-інфекцію різного ступеня тяжкості.
38
Рудий, Ю. Й., І. К. Чурпій, О. В. Марчук, І. В. Руда, and Л. Є. Атаманчук. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ” НА МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Art of Medicine, January 6, 2020, 158–65. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.158.
Full textAbstract:
Резюме. У статті викладені методичні особливості та теоретичні аспекти вивчення теми “Основи фізичної реабілітації” серед студентів-медиків.
Для більш чіткого розуміння та вивчення основних аспектів цієї теми запропоновано розглянути узагальнені дані сучасних україномовних підручників та посібників, якими студенти найчастіше користуються при підготовці до практичних занять. Також доцільно розглянути деякі аспекти вивчення цієї теми при самостійній підготовці студентів до практичних занять, зокрема й питання визначення та застосування рухових режимів в різні періоди фізичної реабілітації.
Багаторічний досвід застосування фізичних вправ показав їхню значимість в охороні здоров’я. Ефективність впливу фізичних вправ знаходиться в прямій залежності від обсягу та своєчасності їх призначення та визначається руховими режимами.
Режими рухової активності хворих розроблені для умов стаціонарного, санаторного та амбулаторно-поліклінічного етапів реабілітації. Кожен з них чітко визначає об’єм і інтенсивність фізичного навантаження, яке повинен отримати хворий при кожному з них. Це дає можливість розробити алгоритм рухової активності людини в конкретний період захворювання, поставити завдання, визначити засоби для їх вирішення і обґрунтувати особливості методики ЛФК.
Представлені в статті матеріали значно розширять теоретичні уявлення та допоможуть студентам краще засвоїти цю тему. Сучасний підхід до питань визначення та застосування рухових режимів в різні періоди фізичної реабілітації забезпечує більш якісний рівень підготовки студентів до науково обґрунтованого проведення занять лікувальної фізкультури, праце- та механотерапії хворим на різних етапах реабілітації та відновного лікування.
39
Stadniuk, L. A., O. V. Davydovych, V. J. Prichodko, M. V. Oliynyk, and M. I. Shyrjaeva. "СИНДРОМ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ: ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЙОГО ВИНИКНЕННЮ І ПОПЕРЕДЖЕННЮ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7339.
Full textAbstract:
Синдром емоційного вигорання (СЕВ) можна розглядати як вид психосоматичної деформації осіб, які змушені під час виконання своїх обов’язків тісно спілкуватися з людьми. Виникнення вказаного симптомокомплексу може бути зумовлено не тільки інтенсивністю спілкування при професійній діяльності, але й тривалими напруженими стосунками у сім’ї і громаді при наявності тяжкохворих, несприятливих матеріальних і побутових умов тощо.Мета дослідження – узагальнення факторів, що сприяють виникненню синдрому емоційного вигорання.Матеріали і методи. Обстежено групи емоційнолабільних осіб із підвищеною чутливістю, з напруженою психоемоційною діяльністю у професійній сфері.Результати досліджень та їх обговорення. До факторів виникнення СЕВ належать: особистісні та організаційні чинники. Cхильність до розвитку СЕВ значною мірою визначають індивідуальними особливостями поведінки. Розвиток СЕВ пов’язаний із наявністю напруженої психоемоційної діяльності, дестабілізуючою організацією діяльності, наявністю психологічно тяжкого контингенту. У чоловіків більш високі бали з деперсоналізації, а жінки більшою мірою схильні до емоційного виснаження. Лікарі мають підвищений ризик розвитку СЕВ. Існують певні групи лікарів, які схильні до додаткових стресогенних впливів, зокрема лікарі-жінки; медики, які практикують у віддалених і малодоступних районах. Одне з перших місць щодо ризику виникнення СЕВ займає професія медсестри. У медсестер СЕВ виникає швидше, ніж у лікарів. Ризик емоційного вигорання менший у людей із такими особливостями: хороше здоров’я, свідома, цілеспрямована турбота про свій фізичний стан, досвід успішного подолання професійного стресу і здатність конструктивно змінюватися у напружених умовах; здатність формувати і підтримувати оптимістичні установки стосовно себе, а також інших людей і життя в цілому. Вивчення засобів профілактики СЕВ, що включають: постійний розвиток, правило не жити за інших людей, а сконцентруватися на своєму житті, фізичне навантаження, хороші стосунки з сім’єю, друзями, сусідами, колегами і тощо, уміння відмовляти, мистецтво раціоналізації, психологічне відсторонення, повноцінний сон.Висновки. СЕВ – це глобальне явище, що суттєво обмежує фізичні й психічні ресурси людини. Наявні засоби профілактики сприяють значному зниженню ризику виникнення таких небезпечних розладів.