Journal articles: 'Інтенсивне виробництво'

1

Lykhach, V. Ya, A. V. Lykhach, R. V. Faustov, R. O. Tribrat, and S. O. Kiseleva. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ УТРИМАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 76–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.11.

Full text

Abstract:

Інтенсивне виробництво продукції свинарства висуває нові підвищені вимоги до технологічних особливостей ведення галузі свинарства. В останні роки в промисловому свинарстві поряд із загальним підвищенням інтенсивності виробництва відзначається загострення низки проблем (зниження збереженості молодняку, збільшення кількості аварійних опоросів, зниження продуктивності молодняку тощо). Для подолання цих негативних тенденцій потрібна розробка нових інтенсивно-технологічних рішень з питань створення оптимальних умов утримання на свинокомплексах. В умовах сьогодення виникають дискусії, щодо виду розташування фіксуючого станку для свиноматки в боксі опоросу: діагональне чи пряме? Але як пряме розташування клітки, так і діагональне мають згідно з дослідженнями свої переваги і недоліки. Отже, метою досліджень було вивчення продуктивності підсисних свиноматок та поросят-сисунів залежно від розташування фіксуючих станків в боксі для опоросу (діагональне чи пряме). Дослідження були проведенні в умовах СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» Новоодеського району Миколаївської області на поголів’ї чистопородних свиноматок породи ландрас та матках внутрішньопородного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий». В цеху опоросу було відведено по два блоки опоросу по 8 боксів для опоросу свиноматок з прямим розташуванням фіксуючого станку – І та ІІ контрольні групи та по два блоки опоросу по 8 боксів для опоросу свиноматок з діагональним розташуванням фіксуючого станку – ІІІ та ІV дослідні групи, а інші технологічні фактори утримання піддослідних груп були ідентичними. Вивчення продуктивних якостей піддослідних тварин проводили за загальноприйнятими методичними рекомендаціями. Доведено, що розташування фіксуючого станку для свиноматки в боксі опоросу впливає на показники їх відтворювальних ознак. Пряме розташування фіксуючого станку для опоросу, на відміну від діагонального, зумовило підвищення кількості поросят при відлученні – на 0,6 кг (Р>0,95); збереженості – 5,1% (Р>0,99); вирівняності гнізда при відлученні – на 25,0% (Р>0,99). Водночас не встановлено впливу на показники багатоплідності, великоплідності та молочності. Отримані результати визначають перспективність подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Chernyshova, Iryna, Ivan Marko, Lesia Skurinevska, Olesia Yarmolenko, Oleksandr Shevchuk, and Denys Shepel. "Методологічні засади розвитку Збройних Сил України з економічної точки зору." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 6 (December 18, 2021): 3–14. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.1.

Full text

Abstract:

У статті представлена формалізованою модель функціонування економіки держави в інтересах розвитку Збройних Сил (ЗС) України. Трансформація економічної могутності у військову силу відбувається не автоматично, а завдяки реалізації воєнно-економічних відносин, які обумовлені виробничими зв'язками суспільства і формуються під впливом політичних і воєнних факторів держави. Головна ідея полягає в тому, що забезпечення високої боєздатності ЗС України й обороноздатності держави залежить як від особливостей функціонування економіки держави так й від обґрунтованості рішень і дій у військовій сфері. Для проведення економічної підготовки держави до можливої війни та якісного економічного забезпечення воєнних дій або сучасних воєн слід здійснювати воєнно-економічний аналіз зазначених процесів. Головною метою такого аналізу має бути з одного боку – виявлення закономірностей та тенденцій економічних процесів і господарської діяльності на всіх рівнях воєнної сфери, а з другого боку – чітке розуміння необхідних обсягів фінансових ресурсів для задоволення ЗС України такою кількістю озброєння та військової техніки (ОВТ), підготовленого особового складу, об’єктів військової інфраструктури та витратних матеріально-технічних засобів (МтЗ), які забезпечать потрібний рівень боєздатності військ (сил). З початком війни відбувається інтенсивне використання оборонної продукції без достатнього її відтворення. В цей час може утворитися загроза економічного краху, оскільки воєнне споживання повністю поглинає оборонне виробництво і частину раніше нагромадженого національного багатства. Для уникнення зазначеної ситуації слід заздалегідь визначати межі такого споживання, які в свою чергу значною мірою залежать від масштабів економічної могутності держави та потрібного рівня боєздатності ЗС України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Писаренко, В. М., Н. П. Коваленко, Г. Д. Поспєлова, О. О. Горб, М. А. Піщаленко, Н. І. Нечипоренко, and О. Л. Шерстюк. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ЯК ОСНОВА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.05.

Full text

Abstract:

Концепцією гармонійного розвитку у сфері сільськогосподарського виробництва є органічне зем-леробство, яке забезпечує збереження родючості ґрунту, його захист від забруднення ксенобіоти-ками та виробництво екологічно безпечних продуктів харчування. Одним із головних принципів орга-нічного землеробства є чітке дотримання вимог, що висуваються до кожного етапу виробництвасільськогосподарської продукції. Саме тому важливим є пошук ефективних технологій. Дослідженовплив технологічних прийомів органічного землеробства на регулювання розвитку шкідливих організ-мів на основі багаторічного досвіду роботи ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавськоїобласті. З’ясовано, що оптимізація фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культурза умови органічного землеробства базується на формуванні гетерогенної видової та сортовоїструктури агроекосистем, урахуванні економічних порогів шкідливості шкідників, збудників хвороб ібур’янів, особливостях технологій, притаманних цій системі. Доведено, що за умови внесення до-статніх норм органічних добрив, вирощування багаторічних бобових трав та сидеральних культур уПП «Агроекологія» забезпечується оптимальний режим живлення сільськогосподарських культур,що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності з бур’янами та стійкості до пошкодженнядеякими шкідниками і ураження хворобами. Встановлено підвищену на 28,4–31,6 % мікробіологічнуактивність ґрунту за умови органічного землеробства порівняно з інтенсивним веденням сільського-сподарського виробництва. Крім того, відзначено зміни у видовому складі ентомофауни. Спостері-гається збільшення кількості видів хижих турунів на полях господарства на 20 % порівняно з посі-вами зернових колосових культур у разі застосування інтенсивних технологій. Динамічна щільністьхижих карабід за роки досліджень (2012–2019 рр.) залежно від видового складу і погодних умов заумови органічного землеробства перевищувала цей показник на полях з інтенсивною технологією на32,6–51,2 %. Визначено, що зменшення забур’яненості посівів пов’язане з дотриманням регламентівтехнологічних заходів, передбачених органічним землеробством (багаторічний мілкий обробіток ґру-нту, застосування сидератів, збирання деяких культур на зелений корм, силос, сінаж або сіно у фазіукісної стиглості). Широке використання принципів агрофітоценології, що базуються на розширеннівидового та сортового складу культурних рослин, відсутність використання пестицидів та дотри-мання принципів полікультури сприяють підвищенню ефективності природних ентомофагів та фун-гістазису біоценозу, що своєю чергою дає змогу контролювати чисельність шкідливих організмів угосподарстві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Сотніченко, Ю. М. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ М’ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ М'ЯСО-ШКУРКОВОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 22, 2020): 117–25. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.117-125.

Full text

Abstract:

Доведено, що інтенсивне ведення галузі кролівництва при дорощуванні кроленят до 115-денного віку дає змогу отримати 5 окролів від самки на рік, при виході молодняку – 25 голів, забезпечити виробництво м’яса в розрахунку на одну самку – 80–90 кг у живій масі.Шляхом поглибленого аналізу технологічних елементів доведено, що ріст і розвиток організму кроликів підпорядкований загально-біологічним закономірностям і характеризується амплітудами піднесення і спадів, обумовленими функціональною важливістю їх в організмі в різні періоди росту. Найбільш висока енергія росту тварин простежується в періоди 45-60-90 діб. Так абсолютний приріст у ці періоди складає 601,7-385,0- 923,3 грами. Висока енергія росту простежується також за середньодобовим приростом у ці періоди: 40-26-31 грами. Особливості росту зовнішніх та внутрішніх органів, тканин і тулуба в цілому обумовлюють різні модифікації забійного виходу м'яса кролів в різні вікові періоди. Забійний вихід тушки з урахуванням голови і ліверу у 3-4-5 місяців складає відповідно 62,9-61,0-60,7 %. Вихід тушки без голови з урахуванням лише ліверу у віці 3-4-5 місяців складає відповідно 58,6-58,9 %, а тушки без голови і ліверу у ці ж вікові періоди складає відповідно 53,8-54,0-56,1 %. До 4-ох місяців кролі збільшують початкову масу у 52,8 рази, що становить 62,29 % маси дорослого кроля, досягають оптимальної реалізаційної кондиції і статевої зрілості. За комплексом біологічних, морфологічних, технологічних та економічних показників: високим забійним виходом – 61,0-62,9 %, виходом м’якоті – 7,9-8,7одиниці, незначним вмістом жиру – 10,9-14,6%; – оптимальними можна визначити строки забою і реалізації кролів у віці 3-4 місяців з передзабійною масою 2,3-3,2 кг

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Chemerus, V., V. Dushka, and V. Maksym. "Економічна ефективністьта інвестиційна привабливість виробництва продукції вермикультури в Україні." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 7, 2017): 107–13. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8119.

Full text

Abstract:

У статті проведені дослідження економічної ефективностіта інвестиційної привабливості переробки органічних відходів за допомогою вермикультивування на біогумус та іншу супутню продукцію. Відповідно до одержаних результатів аналітично-розрахункових досліджень встановлено, що розвиток вермикультури в Україні належить до перспективних напрямів агробізнесу, який не набув широкого поширення та в багатьох регіонах сприймається як інновація. Від вермикультивування органічних відходів одержують три важливі види цінної для сільського господарства продукції: біогумус, біомаса черв’яка та рідкий субстрат біогумусу (вермичай). Використання якісного біогумусу для удобрення зернових культур, овочів, ягідних та фруктових насаджень сприяє підвищенню їх урожайності на 15–35%. У світі поширені різноманітні інтенсивні та екстенсивні технології вермикультури, однак в Україні найбільш часто зустрічається організація канальної системи вермикультивування, яка є відносно трудомісткою. У статті досліджується ефективність виробництва продукції вермикультури на основі технології застосування бортів вертикального типу, яка ґрунтується на інтенсивному вирощуванні каліфорнійських черв’яків у штучно створених умовах із дотриманням мікрокліматичних стандартів в багатоярусних бортах, де засипається спеціально підготовлений субстрат для переробки його на біогумус в приміщеннях закритого типу. Використання інтенсивних способів вермикультивування з вертикальними бортами забезпечує зниження трудомісткості на 50 і більше відсотків порівняно з канальною системою вермибортів. У кожної з доступних для виробника технологій вермикультивування є свої переваги та недоліки. Зокрема використання вертикальних бортів забезпечує високі показники виходу продукції на одиницю площі, однак характеризується вищою капіталомісткістю одержаної продукції. За результатами дослідження визначено, що для створення нового високоефективного підприємства з виробничою потужністю 1200 т біогумусу за рік на основі інтенсивних технологій та без залучення орендованих основних фондів необхідно понад 8 млн грн. стартового капіталу, у тому числі 6,42 млн грн. основного і 1,75 млн грн. оборотного. Інвестовані кошти окупляться за 3,1 роки та забезпечать підприємство чистим прибутком від реалізації продукції за перший рік на суму понад 2 млн грн. Прогнозована дохідність інвестицій становитиме 161% за 5 років, а чиста приведена вартість проекту досягне 2,77 млн грн. при ставці дисконту 13,5%. Рівень рентабельності продажу продукції перевищить 40%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Усенко, С. О., О. О. Васильєва, Т. І. Карунна, Б. С. Шаферівський, І. М. Желізняк, and О. І. Кравченко. "ВПЛИВ ПІДБОРУ КРОСУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРНИХ ЯЄЦЬ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 120–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.15.

Full text

Abstract:

В статті викладено результати аналізу можливостей подальшого розвитку птахофабрик з урахуванням існуючого потенціалу та проблем сучасного птахівничого бізнесу. Проведено моніторинг показників продуктивності кросу Ломанн в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика». Визначено рівень продуктивності курей-несучок та ефективність використання двох ліній кросу Ломанн ЛСЛ Лайт та Ломанн Браун. У період яйцекладки кури-несучки кросу Ломанн Браун зберігали високі адаптивні і продуктивні якості. Попри добру адаптацію до інтенсивної системи утримання та використання, птиця кросу Ломанн ЛСЛ Лайт мала нижчий показник збереженості на 2 % в порівнянні з показником життєздатності курей кросу Ломанн Браун. Дослідження показали, що крос Ломанн ЛСЛ Лайт швидко виходить на пік яйцекладки (91,4 %) і зберігає високу продуктивність до кінця її використання. Саме кури цього кросу в кінці продуктивного періоду зберігали достатню яйценесучість на рівні 69,1% і цей показник перевищував такий у кросу Ломанн Браун на 3,6 %. В кінці продуктивного періоду птиця саме цього кросу зберегла яйценесучість на рівні 69,1 %, що перевищує цей показник порівняно з птицею кросу Ломанн Браун на 3,6 %. Проте середня маса яєць одержаних від кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була нижчою, в порівнянні з середньою масою яєць отриманих від кросу Ломанн Браун. Слід зазначити, що гібридна птиця кросу Ломанн Браун інтенсивно росла і вже в кінці яйцекладки мала живу масу на рівні стандарту кросу, так по закінченні продуктивного періоду жива маса несучок кросу Ломанн Браун була на рівні 1880,9 г, в той час, як маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт лише 1629 г. Однак, птиця кросу Ломанн Браун динамічно нарощувала живу масу, і в кінці продуктивного періоду мала достатньо високу вагу. Так в кінці яйцекладки жива маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була на рівні 1629 г, в той час, як кури – несучки кросу Ломанн Браун мали живу масу – 1880,9 г. Встановлено, що витрати на корми, а відповідно і собівартість виробництва продукції, у кросу Ломанн ЛСЛ Лайт значно нижчі ніж у кросу Ломанн Браун. Зазначені показники вказують на те, що використання курей-несучок кросу Ломанн ЛСЛ Лайт в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика» більш ефективне порівняно з птицею кросу Ломанн Браун.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Терновий, Юрій Федорович, and Наталія Володимирівна Лічконенко. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГАЗОВОГО РОЗПИЛЮВАННЯ РОЗПЛАВІВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ МАГНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-03.

Full text

Abstract:

Розглядається можливість застосування методу газового розпилювання розплаву для одержання постійних магнітів на основі системи Fe-Nd-B. Показано, що в останні десятиріччя інтенсивно зростає обсяг виробництва ПМ на основі інтерметалідних сполук рідкоземельних металів із залізом. Магнітні властивості спечених ПМ зі сплавів Nd-Fe-B складним чином залежать від їх складу і структури, що, в свою чергу, визначаються способами їх одержання. Висвітлено можливості, переваги та недоліки різних способів виробництва магнітно-твердих матеріалів. Показано, що метод газового розпилювання за рахунок високих швидкостей розплаву в процесі охолодження дає змогу забезпечити для багатьох складнолегованих сплавів переохолодження, достатні для формування однорідного хімічного та структурно-фазового складу. Експериментально одержано зразки зі сплаву Fe-Nd-B за технологією, що включає виплавляння сплаву в індукційній печі, розпилювання одержаного розплаву нагрітим інертним газом, пресування порошку в орієнтую-чому магнітному полі, спікання та наступну термообробку. Наведені порівняльні результати вимірювань магнітних властивостей матеріалу на основі сплаву Fe-Nd-B свідчать, що оптимальною температурою підігріву газу можна вважати 523 К. Таким чином, використання порошку дрібних фракцій, одержаного за рахунок підігріву газу-енергоносія, для виробництва магнітопластів дозволяє підвищити рівень та стабільність магнітних властивостей постійних магнітів системи Fe-Nd-B.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Voytyuk, Oleksiy. "Material culture of medieval and early modern Ostroh (according to the results of archeological excavations in 2017)." Острозька давнина 1, no. 6 (December 19, 2019): 213–33. http://dx.doi.org/10.25264/2707-1650-2019-6-213-233.

Full text

Abstract:

Археологічні розкопки в столичному місті Острозького князівства, проведені в 2017 р., дозволили стверджувати, що в добу Середньовіччя й раннього нового часу воно було центром інтенсивної торгівлі і цехового виробництва. На дослідженій ділянці виявлено залишки житлових та господарських споруд давньоруського періоду. Фіксація кам’яниці зі значною кількістю керамічних виробів із поливою вказує на високий матеріальний статок власника у XVII ст., а знахідка великої партії люльок – на функціонування в даному місці крамниці у пізніший час (XVIІI-ХІХ ст.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Kapshuk, N. O. "Level of milk productivity in Holstein cows of different ages within intensive milk production technology." Theoretical and Applied Veterinary Medicine 8, no. 1 (2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.32819/2020.81006.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Shevchenko, S. V. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ БАТАТА ( IPOMOЕA BATАTAS) ДЛЯ ІНТЕНСИВНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (February 4, 2022): 80–89. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-80-89.

Full text

Abstract:

Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на біометричні параметри рослин протягом всього періоду вегетації, урожайність та якість бульб за вирощування в умовах Лісостепу України. Методи: польові, лабораторні та розрахунково-статистичні дослідження. Результати. Наведено результати ефективності використання різних видів добрив та мікробних препаратів в технології вирощування батату (Ipomoea batatas) в умовах Лісостепу України. Доведено позитивну дію використання мінеральних добрив на ростові процеси рослин батату, особливо в першій половині вегетації. За використання органічних добрив активне наростання листко-стебельної маси зазначається в другій половині вегетації, що, більш за все пов’язане з поступовим надходженням елементів живлення до ґрунтового розчину за повільної мінералізації органічної речовини. Максимальне наростання площі листків батату відмічається на 40–70 день після висадки розсади. В третій декаді червня на початку розгалуження пагонів батату без використання добрив сформувалась мінімальна площа листків (1,68 тис. м2/га), за використання добрив даний показник складав 2,75–4,54 тис. м2/га в залежності від видів та доз добрив для сорту батату Слобожанський рубін максимальний рівень урожйності забезпечує внесення N370P370K450 в комплексі з позакореневими підживленнями «Нутрівант плюс універсальний» (20,65 т/га), також позитивний вплив мало застосування N185P185K225, що забезпечило врожайність 18,34 т/га. Для сорту Адмірал максимальний рівень урожайності отримано за використання органічних добрив, золи та комплексу мікробних препартів (10,45 т/га). Висновки. Використання мінеральних добрив зумовлює активне наростання вегетативної та кореневої маси, площі листкового апарату рослин батату впродовж всієї вегетації батату. За використання органічних добрив зазначається інтенсивне розвинення коренів рослин в другій половині вегетації та гальмування процесів формування листо-стебельної маси. Отже, для умов Лівобережного Лісостепу України для інтенсивних технологій вирощування батату краще використовувати дозу мінеральних добрив N185P185K225, що забезпечує зростання урожайності на 19,37-19,64 т/га (12,0–24,7%). Для технологій органічного виробництва для сорту Слобожанський рубін більш ефективним є застосування перегною 20 т/га та зола 1 т/га, для сорту Адмірал – у комплексі з мікробними препаратами, що забезпечує отримання прирост урожайності бульб на рівні 9,79-10,45 т/га (30,9-39,7%) відповідно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Чернікова, Наталія. "ОСЕРЕДКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (1860-ТІ РР. – 1914 Р.)." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 132–42. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.22.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню специфіки становлення та розвитку сільськогосподарського машино- будування як самостійної підприємницької галузі в південноукраїнському регіоні в умовах капіталістичних трансформацій аграрного виробництва. З’ясовано, що інтенсивний розвиток та посилена механізація зерно- вого виробництва в степових губерніях сприяли формуванню усталеного споживчого ринку. Здійснено умовну локалізацію та характеристику регіональних осередків сільськогосподарського машинобудування з виділенням «олександрівського», «єлисаветградського», «бердянського» тощо. Акцентовано на діяльності тих підприємств, що означили стратегічні напрями розвитку галузі певного регіону. Подальшого обґрунтування набула теза про вагому роль німців-колоністів у розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування в Катеринославській, Таврійській губерніях. Власним прикладом вони сприяли становленню мережі заводів у прилеглих колоніях і хуторах та популяризації модернізованої техніки колоністського типу серед місцевого населення. Просте- жено динаміку розвитку та визначено специфіку підприємницької діяльності братів Ельворті та Дж. Грієвза як флагманів «єлисаветградського» та «бердянського» осередків. Окреслено основні маркетингові заходи підприємців щодо збереження конкурентоспроможності: розширення кола споживачів шляхом помірних цін, використання системи кредитування, створення мережі представництв, популяризація продукції шляхом участі у виставках, реклами в періодичних виданнях тощо. Обґрунтовано тезу, що асортимент продукції та спеціалізація заводів сільськогосподарської техніки півдня України були орієнтовані насамперед на задоволен- ня запитів внутрішнього (суто регіонального) споживчого ринку. Вказано на тенденцію до розширення обсягів виробництва та монополізації галузі сільськогосподарського машинобудування з початку ХХ ст., що знайшла прояв у реструктуризації великих підприємств в акціонерні товариства, синдикати тощо. Увагу сфокусовано на формуванні економічної залежності між розвитком зернового виробництва та сільськогосподарським машино- будуванням у південноукраїнському регіоні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Шевчук, Олег, Ігор Ковальчук, Микола Шиян, and Ірина Ковальчук. "ОСНОВНИЙ КОРМ З ГІБРИДНОГО ОЗИМОГО ЖИТА: ЗАГОТІВЛЯ, ЯКІСТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ У ГОДІВЛІ МОЛОЧНИХ КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.23.

Full text

Abstract:

Основним чинником зниження молочної продуктивності корів, тривалості їх господарського використання, репродуктивної функції є прямий вплив низки аліментарних факторів. Саме тому, в останні роки менеджмент молочних ферм спрямовує свою роботу на проведення оцінки якісних характеристик основних кормів (сіна, силосу, сінажу) для годівлі великої рогатої худоби. Варто зазначити, що нині прослідковується тенденція до застосування у практиці кормів, зокрема силосу, із злакових культур. Перспективним є виготовлення такого корму із озимого жита, завдяки його невибагливості до агротехніки (морозостійкість, ранній посів, інтенсивний розвиток), високій урожайності, стійкості до грибкових захворювань. Крім того, житній силос характеризується високим вмістом поживних речовин. Саме тому, основним завданням наших досліджень було вивчити систему заготівлі та провести оцінку ефективності використання як основного корму силосу із озимого жита у годівлі високопродуктивних молочних корів в умовах ПП «Слободище» Бердичівського району Житомирської області. Мета роботи полягала у вивченні впливу загально змішаного раціону різного складу на молочну продуктивність корів. Нами подана технологічна схема із агротехніки гібридного озимого жита, заготівлі та приготування силосу. Встановлено, що за основними якісними показниками силос із гібридного озимого жита відповідає вимогам 1 класу (згідно ДСТУ 4782:2007). Для виконання виробничого досліду було залучено 520 голів корів голштинської і джерсейської порід. Тривалість досліду ‒ 60 діб із поділом на два періоди: 1-й ‒ використання силосу кукурудзяного, як основного корму (попереднього року заготівлі), 2-й ‒ застосування силосу кукурудзяного та раннього силосу із озимого жита. З’ясували, що при годівлі корів силосом із озимого жита, ‒ як основного корму, разом із кукурудзяним валове виробництво молока зросло на 197,86 ц, а в перерахунку на 4 % молоко на 131,43 ц, підвищилися середньодобові надої на 1 корову (+1,3; +0,89 кг) відповідно, тому його використання у вигляді основного корму є цілком обґрунтованим з огляду на менеджмент годівлі дійного стада та економічні показники виробництва молока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Костенко, О. М., Т. Г. Лапенко, Н. М. Опара, В. В. Дудник, М. М. Шпилька, and О. У. Дрожчана. "МЕТОДИКА СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ, КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА ШЛЯХІВ ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ В АГРОІНЖЕНЕРІЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 273–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.36.

Full text

Abstract:

Надзвичайно інтенсивний розвиток виробництва переважно в у сіх країнах, зокрема й Україні, супроводжується такими негативними явищами, як травматизм та поява професійних захворювань. Відомо, що джерел та причин, що передують появі травматизму і професійних захворювань, багато, зокрема організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, нормативно-правових та ін. В Україні, за даними Міжнародної організації праці, виробничий травматизм є одним із найбільших серед європейський країн. Смертність від виробничих травм посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Вищезазначені показ-ники свідчать про надзвичайну серйозність проблеми виробничого травматизму, а тому ця тематика потребує вивчення. Науковці нашої держави провели низку досліджень у цьому напрямі, результати яких використовують при розробці шляхів профілактики виробничого тра-вматизму. Незважаючи на значний науковий та практичний внесок дослідників відповідної галузі у вивчення різних аспектів виробничого травматизму і розробки профілактичних заходів на державному рівні й на рівні підприємств, проблема виробничого травматизму в Україні залиша-ється актуальною та потребує інноваційних, науково обґрунтованих підходів до її розв’язання. Варто зазначити, що проблему зниження виробничого травматизму віднесено до категорії особливої державної і суспільної значущості, а її розв’язання – до пріоритетних завдань національної безпеки України. Аналіз нещасних випадків на виробництвах України є одним із основних і необхідних шляхів розробки механізмів профілактики та запобігання виробничого травматизму. При цьому застосовуються різні методи та методики аналізу, такі як статистичний, монографічний, економічний, ергономічний та ін. У статті пропонується методика аналізу, короткострокового прогнозування виробничого травматизму та шляхів його профілактики, що дає змогу виявити очікувану картину таких явищ і отримати прогнозовані моделі для динаміки показників виробничого травматизму, які є підставою для розробки шляхів профілактики виробничого травматизму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Vlasenko, V., and V. Krivoruk. "Вплив інуліну з топінамбура для виробництва пирогів пониженої енергетичної цінності." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (February 5, 2017): 110–14. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7522.

Full text

Abstract:

Досліджено доцільність використання інуліну з топінамбура в борошняних кулінарних виробах на основі використання фізіологічно функціональних сировинних інгредієнтів. Досліджено можливість застосування інуліну при виробництві борошняно-кулінарних виробів діабетичного та дієтично-функціонального призначення. Для визначення оптимального дозування інулін вносили в тісто в суміші з борошном у кількості 3, 5, 7% від маси борошна. Контрольними зразками були пиріг без інуліну (контроль 1) і пиріг, який містить в рецептурі 2% цукру і 3% жиру (контроль 2). Встановили, що при внесенні інуліну в кількості 3% питомий обсяг пирога збільшується на 7,2%, пористість – на 2,4% порівняно з контролем 1, а при внесенні інуліну в кількості 5% – на 4,6%, пористість – на 1,6%. При цьому зразки пирога з внесенням інуліну в кількості 3% за фізико-хімічними показниками помітно наближаються до зразків пирога, що мають в рецептурі 2% цукру і 3% жиру. Поряд з фізико-хімічними показниками пирога з внесенням інуліну в кількості 3% кулінарний виріб володіє також відмінними органолептичними показниками: має більш інтенсивне забарвлення кірочки, рівномірну структуру пористості м'якушки, приємний смак і аромат порівняно з контрольними зразками, а також при дозуванні препарату в кількості 5 і 7%. За фізико-хімічними показниками найкращими були зразки пирога при внесенні інуліну в суміші з борошном, при цьому збільшення питомого об’єму склало 7%, пористості – 1,3% порівняно зі зразками пирога з внесенням інуліну у вигляді гелю. Загальна органолептична оцінка показала, що зразки пирога з внесенням інуліну в суміші з борошном перевершують інші зразки за всіма показниками. Встановлено, що при впливі інуліну на якість клейковини в кількості 3% від маси борошна збільшувалася кількість сирої клейковини на 3,6%, гідраційна здатність – на 1,4%, величина деформації стиснення знизилася на 11,1%, встановлено зменшення розтяжності на 9,1% порівняно з контрольними зразками. При використанні автоматизованого пенетрометра АП-4/2 для визначення зміни структурно-механічних властивостей м'якушки пирога в процесі його зберігання через 3, 16, 24, 48 годин після випічки було проаналізовано і досліджено, що внесення інуліну в кількості 3% в суміші з борошном сприяє збереженню свіжості борошняних кулінарних виробів більш тривалий час, аніж контрольний зразок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Venzhega, Volodymyr, and Hennadij Pasov. "ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ НА ДОВКІЛЛЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-28-35.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Автомобільний транспорт входить до розвинутої транспортної системи України. Але разом із багатьма перевагами, які забезпечує автомобільний транспорт, він має шкідливий вплив на довкілля. Постановка проблеми. Однією з головних вимог, що ставляться до автомобільного транспорту, є забезпечення безпечних перевезень пасажирів і вантажів при мінімальній собівартості з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впливу автомобільного транспорту на забруднення навколишнього середовища присвячено багато праць науковців. Результати досліджень наведено в наукових журналах, навчальних посібниках і підручниках з екології, але вони здебільшого фрагментарні і не висвітлюють проблему в цілому. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розглядати автомобільний транспорт треба в комплексі, як індустрію, пов’язану з виробництвом, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних матеріалів, із розвитком і експлуатацією дорожньо-транспортної мережі й ін. Постановка завдання. Провести аналіз чинників та запропонувати систему заходів із мінімізації шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище протягом всього життєвого циклу автомобіля. Виклад основного матеріалу. Транспортний комплекс – одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища. Автомобільний транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водойм і ґрунту. Відбувається деградація і загибель екосистем під впливом транспортних забруднень, що особливо інтенсивні на урбанізованих територіях. Гостро постає проблема утилізації і переробки відходів, що виникають під час експлуатації транспортних засобів, зокрема й після завершення строку їх служби. Крім того, транспорт – основне джерело шуму в містах, а також джерело теплового забруднення. Висновки відповідно до статті. У роботі здійснено комплексний підхід до вирішення проблеми зменшення впливу автомобільного транспорту на довкілля шляхом повного врахування всіх шкідливих факторів, пов’язаних із виробництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, утилізацією автомобілів, виробництвом та забезпеченням паливно-мастильними та експлуатаційними матеріалами, експлуатацією та підтримкою дорожньо-транспортної мережі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Dobrozhan, I., and L. Shevchenko. "Content of antibiotics in chicken droppings of industrial flock with intensive technology of poultry production." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 2 (2018): 122–29. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(2)-14.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Усачова, В. Є., О. І. Мироненко, А. А. Поліщук, В. Г. Слинько, and М. В. Волощук. "ГРАДАЦІЯ АДАПТАЦІЙНИХ ЗДАТНОСТЕЙ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ УМОВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.20.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженням зміни теплостійкості відгодівельних свиней залежно від тех-нологічних умов. Метою та завданням проведених досліджень було виявити різний рівень адапта-ційної здатності піддослідних генотипів за умови традиційної та інтенсивної технологій виробниц-тва, виявити частку впливу генотипу та факторів середовища на фізіологічні показники у свиней.Робота проводилась в умовах традиційної (до реконструкції) та інтенсивної (після реконструкції)технологіях виробництва при зовнішній температурі повітря +23 ºС – +34 ºС на підсвинках 4–5 місячного віку. До реконструкції були використані генотипи великої білої породи української селек-ції і полтавської м’ясної, після реконструкції для отримання відгодівельного молодняку були викори-стані свиноматки великої білої породи німецької селекції, кнури порід ландрас, п’єтрен та терміна-льні кнури-плідники кантор. Аналіз досліджень показав, що у свинарнику до реконструкції 80 %двопородних помісей ВБ × ПМ мали низьку адаптаційну здатність, одночасно чистопородні свиніВБ породи мали високу 40 % (Ia=15,9) та середню 40 % (Ia=9,2, Р≤0,01) адаптаційну здатність.Результати досліджень свідчать, що після реконструкції кращі показники адаптаційної здатності усвиней з генотипом (ВБ × Л) × К – 40 % з високим (Ia=20,3) та середнім – 60 % (Ia=8,6, Р≤0,001)індексом адаптації. Одержані результати показують, що свині високого рівня адаптації в серед-ньому достовірно переважали своїх ровесників низького рівня адаптації за показниками температу-ри тіла в денний час на 0,32 0С (Р≤0,01), частотою серцевих скорочень вранці – на 65,5 (47,8 %) івдень – на 49,5 (14,3 %) ударів за одну хвилину (Р≤0,001), а також індексом адаптації – на15,1 одиниць (у 4,4 раза, Р≤0,001). Встановлено достовірний вплив – 31,7–35,8 % (Р≤0,05) генотипуна частоту серцевих скорочень у групах відгодівельного молодняку незалежно від технологічних па-раметрів виробництва. Також відмічена висока достовірність впливу генотипу на частоту серцево-го скорочення вранці та вдень до реконструкції – 35,8, 28,0 % (Р≤0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Kirillova, E. V., A. R. Magamadov, and B. V. Shoorin. "Зародження і розвиток внутрішньопортового оперативного управління." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 64 (August 1, 2021): 81–98. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-1-81-98.

Full text

Abstract:

Викладено результати дослідження еволюції внутрішньопортового оперативного управління (ВОУ) як прикладної науки з виділенням донаукової і наукової стадій і етапів її розвитку та характеристикою досягнутих на кожному етапі наукових результатів. Показано, що початок донаукової стадії формування ВОУ слід пов'язувати з виникненням професійної діяльності по організації завантаженнярозвантаження суден біля необладнаного морського узбережжя, а її закінченням вважати затвердження концепції «експлуатаційної справи в портах». Цей термін запропоновано розглядати і в якості початкової віхи наукової стадії розвитку ВОУ на етапах зародження, становлення, створення методології і подальшого вдосконалення аж до сучасного стану. Встановлено, що на науковій стадії прогресування ВОУ принципово важливе значення мали: на етапі зародження − обґрунтування необхідності впровадження планування в оперативне управління портовим виробництвом; на етапі становлення − визнання корисності комплексного розвитку практики і теорії внутрішньопортового управління; на етапі створення методології − початок розробки теоретичних положень і методичного інструментарію ВОУ в застосуванні до процесу обробки суден; на етапі оптимізації та автоматизації ВОУ − інтенсивне збагачення методології оперативного управління обробкою суден принципами, підходами і методами народжених науково-технічною революцією наук і розгортання на цій основі робіт зі створення автоматизованих систем управління роботою портів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Odarushchenko, O. "ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ТА ЛІЦЕНЗУВАННІ МОДУЛІВ І ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КЕРУЮЧИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 61 (September 11, 2020): 90–93. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.090.

Full text

Abstract:

Виконано аналіз сучасного стану досліджень в галузі надійності та функційної безпеки програмнотехнічних комплексів інформаційно-керуючих систем (ПТК ІКС). Встановлено, що не зважаючи на використання нової елементної бази в ході модернізації та розроблення нових ПТК ІКС, застосування сучасних технологій розробки їх апаратної та програмної компонент, підвищення ефективності технологічних процесів, зниження ресурсємності виробництва не призвело до достатнього прогресу у вирішені завдань проектування ПТК з необхідним і гарантованим рівнем надійності і функційної безпеки. Крім того, встановлено, що не зважаючи на інтенсивні дослідження впродовж останніх десятиліть залишається низка нерозв’язаних задач і обмежень існуючих методів і засобів, а саме: моделі, які описують надійнісну і безпекову складові, не ураховують розмірність задач і обмежень існуючих методів; у сучасних методах оцінювання функційної безпеки аспекти безвідмовності апаратних і програмних засобів розглядаються відокремлено, без спільного кількісного аналізу результатів верифікації; методи розроблення й забезпечення відмовостійкості ПТК з використанням програмовних платформ недостатньо ураховують можливості, обмеження і похибки вбудованих засобів контролю і діагностування на рівні електронних проектів, модулів і каналів. Представлений в роботі метод частково вирішує перелічені задачі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Передера, О. О., Р. В. Передера, and К. С. Савченко. "ДІАГНОСТИКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ БРОЙЛЕРІВ У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 219–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.25.

Full text

Abstract:

У статті наведено основні моменти діагностики, ліквідації та профілактики бройлерів. У період досліджень було вивчено епізоотичний процес захворювання бройлерів на сальмонельоз у динаміці. При цьому брали до уваги синхронність захворювання значної кількості птиці, зміну корму для групи птиці, де було зареєстроване захворювання. Один зі складників комбікорму (м’ясо-кісткове борошно) мало сумнівне походження, приватного виробництва. Клінічні ознаки у бройлерів не були характер-ними для сальмонельозу. У курчат стрімко розвивалося пригнічення. Бройлери відмовлялися від кор-му. Анемія була досить помітною при дослідженні шкіри гребеня, сережок і слизових оболонок. Кури сиділи, нахохливши пір’я, через 1‒2 доби від появи перших клінічних ознак гинули. Виявлені при розти-ні патологоанатомічні зміни були типовими для сальмонельозу птиці. Добре вираженими були зміни, що настали в результаті сепсису. Найбільш характерні патологічні зміни виявляли в селезінці, серці, печінці та тонкому відділі кишківника. Зміни в печінці більшості бройлерних курчат вказували на тривалі токсичні процеси, що могли бути пов’язані не лише з інтенсивним розмноженням і виділен-ням ендотоксинів патогенними мікроорганізмами, а й наслідком дії токсинів гриба. У всіх бройлерів при розтині виявляли ознаки фібринозного перитоніту та численні спайки в порожнині. Реєстрували збільшення нирок. Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження слугували шма-точки внутрішніх органів загиблої птиці, проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна. При про-веденні бактеріологічних досліджень застосовували також специфічні поживні середовища: середо-вище Ендо, агар Плоскирєва, середовище Лєвіна, та вісмут сульфіт агар. Проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна для виявлення патогенних грибів культивували на агарі Сабуро. У резуль-таті бактеріологічного дослідження збудник сальмонельозу було виявлено у внутрішніх органах за-гиблої птиці, комбікормі та м’ясо-кістковому борошні. Ріст збудника сальмонельозу на диференцій-них поживних середовищах був характерний, швидкий та інтенсивний. У пробах комбікорму і м’ясо-кісткового борошна були виявлені гриби роду Aspergilus. Одним із важливих моментів у діагностиці інфекційних хвороб є визначення чутливості виділеної мікрофлори до лікарських засобів. Для визна-чення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів диско-дифузійним методом відповідно до загальноприйнятого стандарту NCCLS застосовували агар Мюллера-Хинтона. Згідно з резуль-татами досліджень виділена культура сальмонел була резистентною до поліміксину, тілозину, нео-міцину, тетрацикліну, левоміцетину, ріфампіцину, декаметоксину. Помірну стійкість збудник про-демонстрував до гентаміцину, канаміцину, цефалозоліну. У досліджуваному приватному господарс-тві чиста культура виділеного збудника показала найвищу чутливість до амоксициліну.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Chemerus, V., V. Dushka, and V. Maksym. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 4, 2016): 169–75. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6933.

Full text

Abstract:

Важливою складовою у забезпечені продовольчої безпеки України є розвиток інтенсивної аквакультури. У статті представлені результати дослідження стану та основних перспектив розвитку галузі рибництва. За результатами дослідження встановлено, що рибна галузь в Україні перебуває у кризовому стані. За 2013 – 2015 рр. обсяг вилову риби через негативні економічні процеси, які пов’язані із втратою значної частини риболовецького флоту та морського шельфу, скоротився у 2 рази. Частка імпортної продукції у структурі фонду споживання риби за 2015 рік становила близько 80% на суму понад 290 млн. дол. США. Україна володіє достатнім ресурсним потенціалом для розвитку аквакультури, на базі якого необхідно збільшувати обсяги вирощування та вилову товарної риби з метою забезпечення потреб споживачів продукцією вітчизняного виробництва. Для розвитку аквакультури в Україні необхідно реалізувати комплекс заходів щодо відновлення ресурсного та виробничого потенціалу рибної галузі. Створення сприятливого економічного середовища для залучення інвестицій у впровадження новітніх інноваційних технологій інтенсивного вирощування риби у ставах, річках, басейнах та садках. Наявність зростаючого споживчого попиту на прісноводні види риб, на вирощуванні яких в основному ґрунтується не розкритий потенціал аквакультури у внутрішніх водоймах. Розвиток збутової інфраструктури, забезпечення пільгового цільового кредитування підприємств рибної галузі на оновлення основних виробничих засобів та відновлення водних об’єктів придатних для вирощування риби. Сприяння встановленню інтеграційних процесів між підприємствами рибної галузі та господарствами галузей рослинництва, тваринництва, харчової промисловості, які забезпечують сировинними ресурсами розвиток аквакультури в Україні. Надання державних замовлень машинобудівним підприємствам для забезпечення основних засобів виробництва за доступними цінами та на умовах лізингу. Підготовка у профільних ВНЗ висококваліфікованих спеціалістів із знанням технології та економіки ведення ефективного рибництва. Реалізація запропонованих заходів сприятиме розвитку виробництва продукції рибництва в Україні, підвищенню конкурентоспроможності рибних господарств та зниженню залежності від імпорту продовольчого сектору економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова, and В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.

Full text

Abstract:

Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Lisnianska, N. V., Kh O. Novak–Mazepa, O. M. Kopanytsia, O. P. Mialiuk, and A. I. Pak. "ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТІВ ПОЄДНАНОЇ ДІЇ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 18, 2020): 88–90. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11386.

Full text

Abstract:

Резюме. Розвиток харчової індустрії, сучасний рівень наукових досліджень у галузях теоретичної та прикладної хімії, біохімії, біотехнології, фізіології, гігієни харчування та нутриціології; динамічне зростання обсягів виробництва та асортименту продуктів харчування, а також інтенсивна інтеграція України в світову спільноту зумовлюють широке використання харчових добавок у технології харчових продуктів. Мета дослідження – проаналізувати особливості поєднаного застосування харчових добавок у харчовій промисловості та їх вплив на організм Результати. На даний час як Е621, так і Е407 широко застосовують при виготовленні страв із м’яса, риби, птиці, молочних продуктів, соусів, варених ковбасних виробів, консервів, напівфабрикатів. При цьому реальна кількість їх вживання є практично неконтрольованим процесом. У той же час безпечна добова доза споживання харчових добавок неоднозначна. Висновки. Використання харчових добавок викликає значні суперечки як у науковому товаристві, так і в громадськості, в основному через відсутність ґрунтовних досліджень щодо їх впливу на організм людини, особливо в умовах їх поєднаної дії. Проведені дослідження не дають остаточної відповіді щодо різного ступеня сприйнятливості людини до ефектів, що проявляються за умови дії харчових добавок, а дані про їх поєднаний вплив відсутні. Дані твердження обґрунтовують необхідність детального дослідження ізольованого та поєднаного впливу карагінану й мононатрієвої солі глутамінової кислоти на організм людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Назаренко, О. С. "ВПЛИВ ВАРООЗНОЇ ІНВАЗІЇ НА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ APIS MELLIFERA L., 1758." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 235–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.32.

Full text

Abstract:

Сталий розвиток сільського господарства й поліпшення постачання населення продовольством пов’язано з розв’язанням проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на рівні країни, регіону, підприємства. Складовою її частиною є розвиток галузі бджільництва, яка має самостійне значення з погляду виявлення резервів збільшення обсягів виробництва його продукції й обґрунтування шляхів більш раціонального використання бджіл у різних сферах діяльності людини. Однією з причин, яка стримує розвиток бджільництва, є інвазійні хвороби, серед яких провідне місце займає варооз, збудником якого є гамазовий кліщ Varroa destructor Anderson & Trueman, 2000. Дослі-дження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експер-тизи Полтавської державної аграрної академії та в умовах приватної пасіки Гребінківського району Полтавської області. За результатами проведених досліджень виявлено, що вароозна інвазія негативно впливає на показники життєдіяльності медоносної бджоли (Apis mellifera L., 1758), а також на збереження всієї бджолиної сім’ї, особливо в період підготовки бджіл до зими. У разі інтенсивно-сті інвазії один кліщ V. destructor на особину, тривалість життя інвазованих бджіл була меншою, ніж у незаражених кліщем комах впродовж усього періоду дослідження. Вивчення динаміки трива-лості життя бджіл протягом сезону показало поступове зниження цього показника в інвазованих бджіл з травня по вересень. У весняний період року тривалість життя скоротилася на 20,35 % (до 19 діб) порівняно з незараженими бджолами. Загибель бджіл реєстрували, починаючи з 12 доби екс-перименту і до 27 доби. У літній період року показник тривалості життя був нижчим у інвазованих бджіл на 12,96 % (до 19 діб) відносно вільних від кліща бджіл. Перші випадки загибелі бджіл встано-влювали також на 12 добу експерименту, однак вже на 26 добу виявляли 100 % їх загибель. Упро-довж осіннього періоду року показник тривалості життя заражених кліщем бджіл був найкорот-шим (до 16 діб), що на 35,24 % менше, ніж у незаражених особин. Загибель бджіл починали виявляти з 11 доби, а 100 % їх загибель встановлено на 24 добу експерименту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Smyrnova, Svitlana, Viktor Smyrnov, and Yevhenii Savun. "Scientific and Organizational Aspects of Land-Use Management in the Process of Soil Fertility." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 4(75) (December 27, 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2019.4(75).1817.

Full text

Abstract:

Досліджено науково-організаційні засади землеустрою, який є одним із головних механізмів управління земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень та забезпечує впровадження технологій збереження й відтворення родючості грунту. Указано на просторово-територіальну організацію місцевості, яка забезпечує впорядкування угідь на засадах адаптивно-ландшафтного підходу. Праналізовано доцільність природно-сільськогосподарського районування земель з метою врахування територіальних відмінностей природних та економічних умов України при розміщені сільськогосподарського виробництва, оцінювання земель, розроблення схем і проектів землеустрою щодо використання земельних ресурсів, систем ведення сільського господарства й землеробства. Зосереджено увагу на необхідності впорядкування виробничо-господарської діяльності в межах нових агроформувань з орієнтуванням на еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи. Відмічено зв'язок основоположних принципів організації землеустрою з ґрунтозахисними технологіями землеробства (No-till, Mini-till, Strip-till). Проаналізовано морфологічну структуру еколого-ландшафтних зон агровиробничих груп грунтів, здатну просторово поєднати різнорангові й різноякісні комплекси. Зосереджено увагу на широкомасштабному впровадженні сівозмін як інтенсивній системі землеробства, що дозволяє розробити агрономічну стратегію підвищення родючості грунтів. Указано на доцільність проведення агрохімічного обстеження на засадах державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Zakharova, Irina, and Vyacheslav Royanov. "ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПУЛЬСАТОРА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУЛЬСУЮЧОГО РОЗПИЛЮВАЛЬНОГО ПОТОКУ ПОВІТРЯ ПРИ ДУГОВІЙ МЕТАЛІЗАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-65-71.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. У світовій практиці застосування понад 50 % займають металеві покриття, що наносяться методом електродугової металізації, яка має такі переваги: висока продуктивність, простота обладнання, низька енергоємність, можливість отримання покриттів з високими експлуатаційними властивостями за рахунок застосування недефіцитних і недорогих дротів промислового виробництва. Постановка проблеми. При дуговому напиленні має місце інтенсивне окислення металу, який розпилюється киснем повітря, що призводить до значного вигоряння легуючих елементів та значно знижує якість нанесеного покриття. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато робіт науковців спрямовано на вдосконалення конструкцій розпилювальних головок електродугових металізаторів, що передбачає вдосконалення конструкції повітряного сопла шляхом використання вставок і пристроїв, що забезпечують зміну в повітряно-розпилювальному потоці та призводить до значного удорожчання процесу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відомі розпилювальні головки не суттєво знижують окисний вплив розпилювального повітря, не забезпечують ресурсозбереження за рахунок зменшення витрати розпилювального повітря і витрат електроенергії на його отримання. Таким чином, метою досліджень є зниження окислення часток металу, при дуговій металізації для отримання покриттів із зазначеними властивостями та застосування ресурсозбереження. Виклад основного матеріалу. З метою зниження окисного впливу повітряно-розпилювального струменя на рідкий метал електродів розроблений метод пульсуючої подачі повітря в зону плавлення електродів. У даній роботі представлено пристрій для створення пульсуючого розпилювального потоку повітря при електродуговому напиленні. Висновки відповідно до статті. Показано, що при використанні різних перетинів клапана пульсатора для створення пульсуючого розпилювального потоку для дугової металізації, спостерігаються зміни в обсязі повітря та маси кисню розпилювального струменя в кілька разів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Чернікова, І. Д. "ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 371–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380.

Full text

Abstract:

Гуманітарна культура пов'язана з пізнанням і освоєнням людиною інтелектуальних і духовних феноменів, що сприяють подальшому розвитку її як особистості і інтеграції в людське співтовариство. Гуманітарна культура особистості не є застиглим утворенням, вона формується і постійно поновлюється в певному проблемному полі людської діяльності. Гуманітарна культура входить в поняття професійної культури, забезпечуючи її гуманітарну складову так само, як професійна культура входить в поняття гуманітарної як установка людини на творчу, соціально відповідальну професійну діяльність. У статті розглядаються питання розвитку гуманітарної культури у студентів університету технічного профілю. Виявлений гуманітарний потенціал в змісті технічної освіти, який сприяє розвитку компонентів гуманітарної культури, враховує базову систему цінностей (аксіологію) сучасних суспільних відносин як реалізацію дієвої формули душевної безпеки. Духовна безпека сучасного суспільства і гуманітарна культура особистості особливо актуальна, в зв'язку з тим, що матеріальна складова не тільки зумовлює духовну безпеку суспільства, культуру особистості, але і виступає необхідною умовою для розробки і впровадження більш високих технологій інноваційної спрямованості і актуальних наукових відкриттів. Створення сучасного високотехнологічного виробництва в епоху розвитку комп'ютерно-мережевих програм, впровадження в повсякденне життя людини елементів штучного інтелекту, інтенсивне застосування винаходів, пов'язаних з нанотехнологіями, електромобілями, біороботами, киборгами, безсумнівно, змінює соціальну структуру і суспільні відносини. В інформаційному суспільстві в період «перезавантаження» суспільних відносин особливо актуальним стає сигма безпеки, яка представляє собою особистість, що володіє, сучасними професійними знаннями, почуттям обов'язку, високим рівнем інтелекту самосвідомості, толерантністю, яка прагне до гармонії з природою і соціумом, де існує повага до загальноприйнятих норм поведінки, законам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Усенко, С. А., А. С. Сябро, А. А. Поліщук, О. Г. Мороз, Г. О. Бірта, and М. О. Ільченко. "НОВІТНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ СВИНЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО СВИНАРСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.14.

Full text

Abstract:

Висвітлено сучасне розуміння ефективності новітніх методів біотехнології відтворення свиней, які спрямовані на зменшення впливу негативних факторів промислового свинарства. Проаналізовано вплив стрес- факторів на репродуктивну здатність свиней та визначені ефективні способи за-побігання гальмуванню відтворювальної функції. Встановлено, що отримання високопродуктивних нащадків розпочинається з формування біологічно повноцінних гамет і нормального їх злиття, яке досягається завдяки застосуванню методу штучного осіменіння. Виявлено, що використання внутрішньоматкового методу дає змогу осіменяти свиноматок малими спермодозами, збільшуючи при цьому кількість запліднених свиноматок (відсоток заплідненості). З метою довготривалого зберігання генофонду високоцінних кнурів-плідників використовують метод кріоконсервації сперміїв. Успіхи від використання цього методу насамперед залежать від складу розріджувачів та програм заморожування, де перспективним залишається використання спермальної плазми та кріопротек-торів нового покоління. З’ясовано, що ефективна інтенсифікація відтворної здатності свиней мож-лива лише в разі застосуванні біотехнологічних прийомів ‒ стимуляції й синхронізації охоти та ову-ляції у свиноматок, що базуються на закономірностях зміни гормонального профілю залежно від їх фізіологічного стану. Для цього використовують біологічно активні речовини та фармакологічні засоби (гормональні препарати та комплекси вітамінів). Встановлено, що для забезпечення ритміч-ності виробництва свинини через синхронізацію опоросів використовують простагландини. Викори-стання методів синхронізації опоросів дозволяє, без шкоди для поросят і свиноматок, регулювати тривалість поросності, скоротити кількість мертвонародженого молодняка, зменшити вікові розбіжності між ними, витримувати крок ритму виробництва та звести до мінімуму трудові вит-рати. Визначено, що раннє та своєчасне відлучення поросят дає можливість підвищити інтенсив-ність використання свиноматок, знизити виснаженість організму та уникнути затримки статевої охоти. З метою зниження негативних факторів у період відлучення перспективним є використання підгодівлі поросят вітамінами антиоксидантної дії (вітаміни А,Е,С) та Селеном у вигляді кормових добавок, що підвищує функціональний стан печінки, резистентність організму та в подальшому скорочує період їх вирощування до забійних кондицій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Макаринська, Алла Василівна, and Ніна В'ячеславівна Ворона. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1146.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз особливостей фізіології годівлі молодняка сільськогосподарської птиці. Доведено, що успішне птахівництво обумовлено використанням сучасних високопродуктивних кросів сільськогосподарської птиці зарубіжної селекції. Вони володіють високим потенціалом продуктивності, однак дуже вимогливі до умов утримання і повноцінної годівлі. Розроблена поетапна блок-схема системи травлення птиці, в якій наведено детальні умови перетравлення комбікорму під час проходження у шлунково-кишковому тракті. Обґрунтовано, що для досягнення генетично закладеної продуктивності у вигляді яєць від курей-несучок та м’яса бройлерів необхідно, в першу чергу, знати особливості травлення та обміну речовин у сільськогосподарської птиці. Встановлено, що птиця відрізняється інтенсивним обміном речовин, про що свідчать швидкий ріст молодняка. Визначено, що оптимальна температура питної води та повітря для зростання, розвитку та засвоєння кормів залежить від віку птиці. Доведено, що високий рівень продуктивності та пов'язаний з нею рівень конверсії корму в птахівництві може бути досягнутий лише при якісному утриманні та використанні високоякісних, збалансованих за всіма показниками та з високим вмістом протеїну раціонів, до складу яких входять легкозасвоювані та відповідно підготовлені кормові компоненти. До сировини, яка використовується для виробництва високоякісних комбікормів для молодняка сільськогосподарської птиці, пред’являється високий рівень вимог, а саме легка доступність та перетравність поживних речовин, висока санітарна якість, можливість розподілення мікрокомпонентів у об’ємі, що не перевищує норму разового споживання комбікорму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Мироненко, І. М., and В. В. Литвиненко. "БЕРЕГОЗАХИСНА СПОРУДА." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.8.

Full text

Abstract:

Портові огороджувальні споруди: моли та хвилеломи, піддаються впливу природних явищ, що відбуваються у земній, водній (морській) та повітряній сферах. До дії природних явищ приєднується і вплив факторів, що виникають внаслідок діяльності людини. Ці фактори можуть поділятися на такі основні групи: геологічні; гідрометеорологічні; експлуатаційні; фактори виконання робіт; сейсмічні; військові. Практика будівництва та експлуатації портових огороджувальних споруд свідчить, що за певних випадків фактори кожної з перелічених груп можуть стати причиною деформації споруди. Однак узагальнений аналіз матеріалів про пошкодження огороджувальних споруд дозволяє констатувати, що в більшості випадків вирішальними для їх збереження є геологічні фактори, що зумовлюють характер взаємодії фундаменту споруди та ґрунту, а також визначають стан загальної стійкості споруди і ґрунтового масиву, на якому вона зведена . Портові огороджувальні споруди, піддаючись впливу досить значних вертикальних і горизонтальних сил, створюють інтенсивні та великі за площею навантаження на ґрунти, на яких розташовані. Високе значення напруги ґрунту характерне для молів і хвилеломів гравітаційного типу, що передають навантаження на ґрунт безпосередньо або через підсипку. Найчастіше поверхневі шари морського дна, які є несучими для цих споруд, складаються з неоднорідних і легко стисливих ґрунтів. Тому геологічні фактори мають першорядне значення в проєктуванні і будівництві огороджувальних споруд. Деформації та аварії споруд через невідповідність проєкту або методів виробництва геологічним умовам трапляються дуже часто. Причиною такої невідповідності зазвичай є неправильне уявлення про явища, що відбуваються в ґрунті під навантаженням, а отже, застосування неправильних розрахункових схем і методів визначення взаємодії споруди і ґрунту, що лежить в її основі. Іноді це зумовлено незадовільним проведенням геологічних вишукувань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Цизь, І. Є., С. М. Хомич, and В. В. Сацюк. "АГРО-ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОБУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ САПРОПЕЛЮ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 8, 2021): 37–45. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.625.

Full text

Abstract:

Світові запаси прісної води складають 2,5% загального водного ресурсу. Україна за запасами прісної води, які припадають на одну людину, посідає одне з останніх місць у Європі. Для нормального функціонування екологічної системи населення повинно використовувати не усі запаси води, а лише щорічно відновлюваний стік. Озера є найбільш доступними джерелами води для господарських потреб. Через процеси евтрофії озера перетворюються на болота. Особливо інтенсивно ці процеси відбуваються в останні десятиріччя через господарську діяльність людини. У світовій практиці відоме застосування різних методів для відновлення прісноводних озер. Найбільш кардинальним та ефективним методом є видалення накопичених відкладів. Але такий метод є у той же час і найбільш затратним. Підвищити ефективність вказаного методу можна шляхом використання добутих відкладів у різних галузях виробництва. Найбільш цінним видом відкладів прісноводних озер є органічний сапропель. Протягом багатьох років ведуться дослідження із впливу сапропелевих добрив на родючість ґрунту. Аналіз цих досліджень показує, що вплив сапропелю на родючість ґрунту є значним та комплексним. Особливо яскравий ефект спостерігається на піщаних і супіщаних ґрунтах, де проявляється його потужний вплив на структуру та механічний склад ґрунту. Тому сапропель загалом є екологічно чистою органо-мінеральною сировиною, яка вдосконалює і покращує структуру ґрунту, а також є якісним джерелом поповнення гумусу. Ці фактори у сукупності забезпечують збереження та покращення родючості ґрунту. Таким чином, відновлення «мертвих» і замулених озер та використання добутих сапропелевих покладів забезпечує формування замкнутого екологічного циклу із підтримкою раціонального кругообігу речовин у межах конкретної екологічної системи. Цей підхід створює умови до переходу на більш досконалу біогеоценотичну основу природокористування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

МАРТИРОСЯН, І. А., К. А. ЛОСЄВА, and Л. О. КРУПИЦЬКА. "ОЦІНКА ЯКОСТІ КОСМЕТИЧНИХ КРЕМІВ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ У ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ М. ОДЕСА." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 171–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-14.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення споживчих переваг та оцінювання якості косметичних кремів вітчизняного та імпортного виробництва, що реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Методика. Дослідження проводились за допомогою стандартних методик, викладених у діючих нормативних документах. Для визначення показників споживних властивостей використовували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно до чинної вітчизняної та міжнародної документації.. Результати. Показано, що вітчизняні та міжнародні нормативно-технічні документи потребують гармонізації, оскільки мають розбіжності у показниках безпечності. Проведено соціальне опитування з метою виявлення споживчих переваг косметичних кремів. На основі даних опитувань обґрунтовано вибір зразків для оцінки якості та безпечності косметичних кремів, які реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Встановлено, що за маркуванням, мікробіологічними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки відповідають вимогам міжнародних та вітчизняних нормативів. Оцінку «відмінно» не отримав жоден з досліджуваних зразків. ТМ «Niveа» та ТМ «Green Way» отримали оцінку «добре», але ТМ «Green Way» отримав кращу оцінку, ніж відома ТМ «Niveа». ТМ «Aroma» отримала оцінку «задовільно», що пояснюється невластивим кольором та запахом косметичного крему, який має дуже яскравий зелений колір та інтенсивний запах ароматизаторів, невластивий для кольору і запаху оливкової олії. Встановлено, що наявність грибка Penicillium, виявленого при проведенні досліджень, може вказувати на органічні компоненти у складі косметичного засобу. Також, було встановлено органолептичним методом, що косметичний крем ТМ «Aroma» ізраїльського виробництва має у складі ароматизатори та синтетичні барвники, які невластивості назві та компонентному складу крему і потребує подальших хімічних досліджень для встановлення факту якісної фальсифікації. В перспективі пропонується дослідження споживних властивостей косметичних кремів із врахуванням фізико-хімічних властивостей відповідно до типу шкіри. Наукова новизна. Встановлено необхідність проведення досліджень якості косметичних кремів із врахуванням водневого показника відповідно до типу pH шкіри людини.При проведенні органолептичних досліджень, рекомендовано враховувати такі показники як відчуття після використання, і зволожуючий та пом’якшуючий ефект. Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані під час сертифікації косметичних кремів та внесені у діючі нормативні документи. Отримані результати досліджень можуть бути використані для подальших маркетингових досліджень, а також можуть бути використані при виявлення фальсифікатів продукції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Trysnyuk, V., V. Shumeiko, T. Trysnyuk, A. Kurilo, and J. Holovan. "ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУВ УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯАТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.127.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена екологічній безпеці Карпатського регіону на основі моніторингу джерел техногенного пилового забруднення. Визначено реальні умови формування екологічної небезпеки з урахуванням вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Встановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення стосовно певних нозологічних форм в зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Метою роботи є розв’язання науково-практичного завдання з управління екологічною безпекою під дією чинників техногенного пилового забруднення та розробки конкретних технічних рішень. Об’єкт дослідження є інформаційні технологій для діагностики і оцінки стану довкілля та техногенних об’єктів. Система управління екологічною безпекою в регіоні з інтенсивним вторинним пиловим забрудненням атмосферного повітря включає комплексну систему техніко-технологічного управління екологічною безпекою в умовах інтенсивної дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Теоретичним базисом побудови зазначеної системи є сукупність принципів, розроблених на основі всебічного аналізу та узагальнення результатів попередніх теоретичних досліджень та практичного досвіду з управління екологічною безпекою на регіональному рівні. Встановлено специфічні особливості формування екологічної небезпеки при дії чинників пилового забруднення, обґрунтовано диференціацію джерел небезпеки з виділенням первинного і вторинного (стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва) пилового забруднення атмосферного повітря. Розроблено методологію оцінки впливу на стан атмосферного повітря джерел вторинного пилового забруднення. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки стану екологічної безпеки в умовах інтенсивного пилового забруднення атмосферного повітря, який базується на застосуванні модифікованого методу комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки промислових об’єктів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Ковальчук, Ірина Ігорівна, Ігор Васильович Ковальчук, Луїза Володимирівна Миронюк, and Роман Володимирович Саюк. "КОНТРОЛЬ ЗДОРОВ’Я ВИМЕНІ ЗА СУХОСТІЙНОГО ПЕРІОДУ В КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.15.

Full text

Abstract:

Одним із факторів ефективного ведення молочного скотарства є термін продуктивного використання худоби за одночасного збереження здоров’я тварин у стаді. Особливого значення при цьому набуває організація годівлі, утримання, контролю за здоров’ям корів відповідно їх фізіологічного стану. Істотною проблемою для виробників молока у країнах з розвиненим молочним скотарством (в тому числі з високою технологічною культурою ведення галузі) є мастит. Зазначене захворювання поширене в господарствах України. Мастит спричиняє спад продуктивності, погіршення якості молозива та молока, передчасне вибракування корів. Факторами розвитку запалення молочної залози є зниження резистентності тварин внаслідок порушення параметрів утримання, незадовільного санітарного стану корівників, стійл, боксів, доїльного обладнання, високої щільності поголів’я, порушення термінів формування технологічних груп корів, зокрема групи сухостою. Отже, з метою збереження здоров’я дійних корів при веденні інтенсивного молочного скотарства необхідно дотримуватись загальних правил організації профілактичних заходів у технологічній групі сухостою. Саме тому, одним із основних завдань за інтенсивної технології виробництва молока має бути профілактика захворювань корів. Аналіз організації профілактичних заходів проведено на базі ТОВ «Хмільницьке» ВП «Агрофірма «Стетківці» Житомирської області. З’ясовано, що з метою профілактики маститу у господарстві значно покращили умови утримання корів, своєчасно формується запуск, доїння проходить із дотриманням правил антисептики із застосуванням маститних проб, а з часу впровадження у виробничий процес менеджменту консервації вимені у момент запуску худоби, істотно знизився відсоток захворюваності корів на субклінічний мастит (з 31 % у 2017 році до 8,2 % у 2021 році), як консервант використовують препарати «Драйклоксакел» або «Бовафлокс DC Екстра».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Gryshchuk, О. K., А. V. Petryk, and Y. V. Yerko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МИТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ МІЖНАРОДНОГО СПРЯМУВАННЯ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 143–55. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.12.

Full text

Abstract:

Вступ. Критичний аналіз літературних джерел свідчить про тенденції стабільного розвитку інтеграційних процесів у міжнародних виробничих структурах. Збільшення обсягів виробництва промислових товарів і харчової продукції вимагає створення нової та інтенсивного використання наявної інфраструктури виробничих формувань. Тому розробка конкурентоздатної митно-логістичної системи для обслуговування зовнішньоторговельних вантажопотоків є одним з головних завдань відповідних державних та комерційних структур. Мета. Особливість виконання зростаючих обсягів експортних та транзитних перевезень вантажів полягає у необхідності залучення до організації зовнішньоторговельних поставок потужних транспортних вузлів із відповідним інфраструктурним забезпеченням. З урахуванням специфіки розвитку економічних інтеграційних процесів таким можливостям відповідають морські торговельні порти. А інтенсивне використання наявної та створення новітньої інфраструктури суб’єктів господарської діяльності вимагає розробки технологічних і структурних засад для удосконалення перевезень зовнішньоторговельних вантажів. У статті досліджується методологія формування інфраструктури митно-логістичних систем експортного спрямування з урахуванням оцінки конкурентоздатності транспортних послуг. Результати. Розробка та практичне використання методів формування виробничої інфраструктури в транспортних вузлах ґрунтуються на засадах економічної інтеграції та удосконалення перевізних процесів. З’ясовано, що для транспортних вузлів важливою характеристикою є дотримання термінів накопичення та переробки імпортно-експортних вантажів. А із ускладненням завдань транспортного та митно-логістичного обслуговування виникає необхідність формування раціональної інфраструктури транспортних систем. Запропонована методологія формування інфраструктури транспортних вузлів дає можливість визначити шляхи інтенсивного використання наявних та створення перспективних виробничих потужностей митно-логістичних систем за умови оптимального розподілу матеріальних ресурсів. Висновки. В процесі проведення дослідження отримано нові результати для удосконалення методології формування митно-логістичної інфраструктури в транспортних вузлах. На підставі основних положень теорії системного аналізу отримано нові та доповнено наявні результати взаємодії окремих структурних елементів виробничих формувань міжнародного спрямування. Із використанням методу імітаційного моделювання розраховані інтегральні показники якісного транспортного обслуговування на прикладі експортних вантажопотоків. Проведене дослідження може бути корисним для підвищення ефективності транспортного обслуговування вантажопотоків у міжнародних виробничих структурах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Frolov, Ya V., K. G. Domina, and V. V. Andreiev. "Порівняльний аналіз результатів моделювання та оцінки пророблюваності структури сталі 09Г2С в процесі поздовжньої прокатки трубної заготовки Ø 250 мм." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-170(48).

Full text

Abstract:

Фролов Я. В., Дьоміна К. Г., Андреєв В. В. Порівняльний аналіз результатів моделювання та оцінки пророблюваності структури сталі 09Г2С в процесі поздовжньої прокатки трубної заготовки Ø 250 мм // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 1 (48). – С. 170–177. Для розвитку методу оцінки деформованого стану металу зі зміни параметрів колишньої дендритної структури в роботі виконано аналіз напружено-деформованого стану, який сформувався під час прокатки в останньому, круглому, калібрі кліті 900 трубозаготівельного стану 900 / 750 – 3, і зіставлення результатів математичного моделювання з оцінкою пророблюваності структури трубної заготовки Ø 250 мм. Результати математичного моделювання та металографічного аналізу показали хорошу збіжність. На підставі отриманих результатів визначено зони активної і пасивної деформації та їх розташування в напрямку ½ вертикальної осі поперечного перерізу дослідженої заготовки. Глибина зони прилипання становить 12,5 мм, зона інтенсивної пластичної деформації зосереджена на відстані 50–112,5 мм від центру заготовки, центральні шари заготовки є зоною пасивної деформації. Вперше показано, що зміна зсувного напруження τzx повністю відображає характер зміни коефіцієнта пророблюваності структури К крупносортного прокату. При дослідженні впливу деформаційної дії на мікроструктуру сталі використання її структурної складової – хімічної неоднорідності, що успадковується від дендритної ліквації кремнію та марганцю, – дозволяє виконати не тільки кількісну оцінку інтенсивності та локалізації деформації, але і якісно судити про зміну напруження зсуву по перерізу заготовки. Подальші дослідження в даному напрямку дозволять розширити теоретичні уявлення про формування напружено-деформованого стану металу в високих осередках деформації при прокатці та стати підставою для розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення технології виробництва крупносортного прокату

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Пісковий, М. Б., М. А. Магда, А. В. Пилипченко, and В. П. Ситник. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ НА ПОЖИВНИЙ СТАН ҐРУНТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 29, 2017): 18–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.03.

Full text

Abstract:

У статті викладені результати досліджень щодо ефективності вирощування конопель в умовах класичної технології та органічного землеробства. Визначено, як технологія вирощування конопель впливає на зміну біологічного стану ґрунту, урожайність насіння та стебел, а також започатковано вивчення шляхів забезпечення культури конопель елементами живлення. Дослідженнями встановлено, що вирощування конопель сорту Гляна в умовах органічного виробництва не сприяє підвищенню урожайності насіння, порівняно із перехідною від класичної до біологічної технології (інтенсивною). Накопичення і трансформація свіжої органічної речовини рослинних решток конопель залежить від складових технології органічного землеробства, які дають змогу мікрофлорі ґрунту не переносити стресових навантажень від впливу міндобрив і засобів захисту рослин. The article presents the results of research on the effectiveness of hemp cultivation in the conditions of classical technology and organic farming. It has been determined how the technology of hemp cultivation influences the change of the biological state of the soil, the yield of seeds and stems, as well as the study of ways to ensure the culture of hemp with nutritional elements. The research has established that the cultivation of hemp straw in the conditions of organic production does not contribute to increasing the yield of seeds, compared with the transition from classical to biological technology (intensive). The accumulation and transformation of fresh organic matter of the hemp plant residues depends on the components of the organic farming technology, which enable the microflora of the soil to not tolerate stress from the effects of fertilizer and plant protection products.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Malyarchuk, O. M. "Індустріалізація західного регіону України: проблеми подолання екологічних наслідків." Grani 19, no. 1 (December 20, 2015): 116–22. http://dx.doi.org/10.15421/1716021.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров’ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв’язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов’язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гексахлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Карунський, Олексій Йосипович, Олена Євгенівна Воєцька, and Тетяна Василівна Бордун. "ЗБАГАЧЕННЯ КОМБІКОРМІВ ВІТАМІННИМ ПРЕМІКСОМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАЧОК." Scientific Works 2, no. 83 (December 28, 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1520.

Full text

Abstract:

Анотація. Біологічні особливості птиці мають вирішальний вплив на технологію виробництва яєць і м’яса птиці, визначають її відтворювальні якості, бистрим ростом у ранньому віці, високою плодовитістю, інтенсивним обміном речовин, реакцією на стресовий стан, розвитком ембріона поза тілом матері, специфічною будовою шлунково-кишкового тракту і шкірного покрову. Для забезпечення біологічної повноцінності раціону для качок при розрахунку рецептів комбікормів необхідно враховувати вибір компонентів і співвідношення поживних та біологічно активних речовин. Із вітамінів найбільше значення в годівлі качок мають вітаміни А, D, Е, В2, В12, нікотинова і пантотенова кислоти, холін і фолієва кислота. Проведено оцінку ефективності використання вітамінного преміксу на продуктивність качок. Дослідження проводили на молодняку промислового стада пекінської бройлерної качки “Star 53” в умовах господарства в Одеській області. Піддослідні групи були сформовані методом груп-аналогів за врахуванням кросу, віку, стану здоров’я, статі і живої маси. Утримувалась піддослідна птиця в окремих клітках на підлозі. Годівлю птиці проводили два рази на добу комбікормами, збалансованими за поживними речовинами, з вільним доступом до води. Основний період досліду тривав 56 діб і був поділений за віком птиці на два періоди: 1…14, 15…56 діб. Встановлено, що додавання до повнораціонних комбікормів для каченят-бройлерів вітамінного преміксу у кількості 1,4 % на 1 т сприяє підвищенню їх живої маси на 5,7 %. Витрати корму на 1 голову на кінець періоду вирощування були на 3,0 % нижче, ніж каченят, які не отримували вітамінний премікс. Збереженість поголів’я склала в контрольній групі 99,0 %, у дослідній – 99,6 %, що вказує на позитивний вплив вітамінного преміксу у складі комбікорму для каченят. Використання вітамінного преміксу у годівлі каченят сприяє підвищенню інтенсивності росту, виходу та їх збереженню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Іванов, В. О., А. О. Онищенко, Л. В. Засуха, and В. Л. Григоренко. "НОВІ СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ У СТАНКАХ ІННОВАЦІЙНОГО ТИПУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.15.

Full text

Abstract:

Впровадження інтенсивних технологій виробництва свинини є одним із пріоритетних напрямів розвитку агропромислового комплексу. Метою дослідження було удосконалити способи вирощування молодняку свиней у станках інноваційного типу. Розроблений новий спосіб вирощування молодняку свиней та пристрій для його втілення, який представляє чотирьохсекційний блок-станок, що дає можливість здійснювати годівлю свиноматок і відлучених поросят концентрованими, грубими і зе-леними кормами; об’єднувати у 21-денному віці поросят чотирьох-, трьох-, дво- і одногніздові групи залежно від їх багатоплідності і великоплідності, безстресово їх вирощувати після відлучення до 65–90-денного віку і переведення на відгодівлю у групових станках, які розраховані на утримання чо-тирьох-, трьох-, двох- і одногніздових груп. Дослідження свідчать, що запропоновані способи об’єднання гнізд поросят дещо вплинули на ріст поросят у підсисний період. У поросят четвертої групи спостерігається незначна тенденція до збільшення живої маси порівняно з аналогами інших груп. Значно вагоміша різниця між піддослідними групами простежується після відлучення поросят. Поросята IV групи переважали аналогів із I групи у віці 65 днів на 11,41 %, а в 90-денному – на 11,09 %. Поросята III групи також переважали аналогів із I групи у віці 65 днів на 7,17 %, а в 90-денному – на 8,04 %. Встановлено, що за новим способом вирощування поросят одним (IV група), двома (III група), трьома (II група) і чотирма (I група) гніздами отримані такі результати: вік дося-гнення живої маси 100 кг склав, відповідно, 170,02±2,64 (IV); 172,77±1,83 (III); 174,31±1,41(II); 178,02±1,43 (I) дні, середньодобовий приріст свиней на відгодівлі – 781,34±7,05 (IV); 768,24±6,12 (III); 762,31±7,37 (II) і 745,23±6,26 (I) г; витрати корму на одиницю приросту – 3,02±0,02 (IV); 3,11±0,02 (III); 3,15±0,03 (II) і 3,28±0,02 (I) кг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Пилипченко, А. В., and М. Б. Пісковий. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.02.

Full text

Abstract:

У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, за-безпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість ґрунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх ро-ків щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ве-дення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною тех-нологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості ку-льтивацій покращує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біо-ти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елеме-нти технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність ґрунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та ку-льтиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Sheinich, L. A., М. G. Mykolaiets, and E. A. Krylov. "Проблеми виникнення хімічної корозії бетону на залізничних шляхах України." Наука та будівництво 22, no. 4 (December 24, 2019): 21–26. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v22i4.116.

Full text

Abstract:

Досліджено види дефектів, що виникають в залізобетонних шпалах на залізничних шляхах України. Встановлено, що причинами виникнення тріщин можуть бути як постійні динамічні навантаження, так і руйнування бетону внаслідок протікання лужної корозії. Найпоширенішими випадками є комбінована дія навантажень (виникнення силових тріщин), корозії (розвиток тріщин) та замерзання води під дією низьких температур. Відомо, що під час хімічної взаємодії між різними формами силікатної кислоти, яка в різній мірі міститься в заповнювачах різних видів, та розчинами гідрооксидів лужних металів, якими заповнені пори бетону, що затверднув, а також із лугами, що проникають ззовні, утворюється гель. Таке новоутворення здатне поглинати воду і збільшуватись в об’ємі і таким чином призводить до утворення мікротріщин в бетоні та, з часом, до руйнування бетону. Проведено хімічні, мікроскопічні дослідження заповнювачів та цементу для бетону шпал. Дослідження показали, що цементи українського виробництва мають завищений вміст лужної складової. На основі отриманих результатів надано рекомендації по зменшенню вмісту лужного компоненту в бетоні. Мікроскопічні дослідження бетону показали, що у шпалах, виготовлених у 2010 році, лужна корозія протікає інтенсивніше, ніж у шпалах, що виготовлені після 2010 року. Це пов’язано з тим, що заводи-виробники шпал почали постійно контролювати вміст лужного компоненту та аморфного кремнезему в заповнювачах та цементах. В цьому випадку кількості гелю вже недостатньо для руйнування бетону в «чистому вигляді» як результат лужної корозії, але достатньо щоб прискорювати розкриття силових тріщин за рахунок корозії бетону. Це в свою чергу призводить до утворення комплексного впливу різних шкідливих чинників на бетон, які руйнують шпали.Для зниження масштабів лужної корозії бетону необхідно виконати певні заходи: вводити пластифікуючі добавки, що зменшують кількість цементу, і відповідно – кількість розчинних лугів, застосовувати добавки, що зв’язують луги – шлаки, золи і т.п, або застосовувати цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш з вмістом гранульованого шлаку до 20%, проводити вхідний контроль кожної партії заповнювача по визначенню шкідливих речовин, наявності лугів в цементі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Помітун, І. А., Н. Г. Адміна, Т. Л. Осипенко, І. Д. Філіпенко, and О. Є. Адмін. "ОЦІНКА ТИПУ БУДОВИ ТІЛА КОРІВ-ПЕРВІСТОК НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СЕЛЕКЦІЇ У ПЛЕМІННИХ ГОСПОДАРСТВАХ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 134–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.16.

Full text

Abstract:

Метою статті було оцінити тип будови тіла корів-первісток на сучасному етапі селекції у пле-мінних господарствах різних регіонів України. У процесі дослідження використано методику лінійної класифікації типу будови тіла корів-первісток, згідно з вимогами міжнародної шкали ICAR, матері-али племінного обліку, методи варіаційної статистики. Проведено порівняння типу будови тіла ко-рів-первісток у різних регіонах України за впливу умов утримання. Отримала подальший розвиток електронна база даних екстер’єрних характеристик корів, на основі якої здійснено корегуючий під-бір бугаїв-плідників до маточного поголів’я для якісного поліпшення значної кількості описових ознак екстер’єру у тварин молочних порід. У результаті досліджень встановлено достовірний вплив чин-ника «господарство» на низку показників лінійної оцінки будови тіла корів, яке склало від мінімально-го значення для глибини вимені (η2=8,7 %, p<0,05) до максимального ‒ для росту тварин (η2=18,9 %, p<0,001). За результатами досліджень піддослідні тварини, які були оцінені за 9- та 100-бальною системою класифікації, істотно відрізнялися за її показниками у всіх господарствах. Рівень вираже-ності екстер’єрного типу за результатами класифікації чотирьох комплексів екстер’єрних ознак найкращий у корів-первісток ДП ДГ «Гонтарівка», які вірогідно перевищують корів інших госпо-дарств (p<0,05). Умови, створені господарством також впливали і на молочну продуктивність ко-рів. Добовий надій первісток мав достовірні позитивні кореляції з більшістю лінійних ознак (p<0,01). Максимальне значення коефіцієнта кореляції надою з ростом тварин (r = + 0,49) встановлено у ДП ДГ «Гонтарівка», а мінімальне ‒ з поставою і кутом тазових кінцівок (r = + 0,11) у ДП ДГ «Гонтарівка» і ТОВ Агрофірма «Слобожанська». Використання методики лінійної класифі-кації в селекційних програмах та включення функціональних показників екстер’єру поряд з основними селекційними ознаками до комплексної оцінки корів сприятиме прискоренню формування бажаного екстер’єрного типу та підвищенню продуктивності корів української чорно- та червоно-рябої моло-чних порід для ферм з інтенсивною технологією виробництва молока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Stasiv, Oleh, Oksana Kachmar, Oksana Vavrynovych, and Ekaterina Arabska. "Еколого-економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 182–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.10.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті – обґрунтування економічної ефективності та екологічної доцільності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону за різних рівнів антропогенних навантажень. Методологія / методика / підхід. Еколого-економічне оцінювання ефективності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за інтенсивної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення виконували на основі інтерпретації інформаційного масиву даних, отриманих в умовах довготривалого експериментального модельного полігону Інституту сільського господарства Карпатського регіону впродовж 2016–2020 рр. Економічну ефективність визначали розрахунковим методом за розробленими нами технологічними картами. Результати. Досліджено, що комплексне застосування мінеральних (N120Р100К100) і органічних (як традиційних – гною, так і альтернативних – соломи пшениці озимої – стерневого попередника в сівозміні й зеленої маси післяжнивної сидеральної культури) добрив сприяє отриманню високої продуктивності зерна кукурудзи з виходом 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових одиниць і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну. Доведено, що найвищі значення умовно чистого прибутку (737 дол. США/га) та окупності 1 дол. США витрат (2,0 дол. США) забезпечуються за сумісного внесення мінеральних та альтернативних органічних добрив. Установлено, що високий умовний рівень рентабельності вирощування кукурудзи на зерно (72–104 %) формується за внесення мінеральних добрив у дозі N120Р100К100 на традиційних й альтернативних органічних фонах. Обґрунтовано еколого-стабілізаційну роль у ґрунтотвірних процесах органо-мінеральних удобрювальних комплексів, які пропоновані до застосування під час вирощування кукурудзи на зерно. Оригінальність / наукова новизна. Уперше в умовах Західного регіону науково обґрунтовано еколого-економічну доцільність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за традиційних та альтернативних систем удобрення. Практична цінність / значущість. Запропоновані підходи до вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону забезпечують високу її зернову продуктивність на рівні виходу 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну, сприяють підвищенню умовного рівня рентабельності до 72–104 % за екологічно безпечного ведення сільськогосподарського виробництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Дишлєвой, О. О., І. М. Світий, and С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДИСТИЛЯЦІЇ МІСЦЕЛИ." Automation of technological and business processes 13, no. 2 (August 2, 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2050.

Full text

Abstract:

Соняшникова олія для України – продукт стратегічний. Вона є важливим джерелом валютних надходжень до країни та цінним харчовим продуктом для її громадян. Зростаюча конкуренція на світових ринках, зокрема на ринку соняшникової олії, вимагає впровадження технологій, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості готової продукції. А це вимагає підвищення вимог до точності керування процесами. У даній роботі для досягнення мети підвищення ефективності виробництва рафінованої соняшникової олії було означено задачу підвищення ефективності системи автоматичного регулювання (САР) параметрів процесу дистиляції місцели. Аналіз літературних джерел з розробки САР для процесу дистиляції місцели виявив значний резерв підвищення ефективності керування процесом. Для вирішення задачі побудови ефективної САР процес дистиляції місцели в трубчастому дистиляторі було проаналізовано як об’єкт керування (ОК), було отримано його концептуальну модель, проідентифіковано математичну модель, яку відтворено в середовищі імітаційного моделювання у вигляді імітаційної моделі. На першому етапі синтезу САР реалізовано, як двоканальну САР температури та рівню місцели. Надалі здійснювалося підвищувалася динамічна точність САР шляхом забезпечення автономності контуру регулювання рівню. Наступним етапом було досліджено вплив варіації параметрів ОК на якість керування. Запропоновано алгоритми керування на основі нечіткого та нейронного регулятора. Подальші дослідження пов’язані з розширенням моделі ОК за рахунок введення моделі концентрації гексану, що є безпосереднім показником якості олії. Запропоновано каскадний контур регулювання концентрації гексану з проміжною точкою: температурою дистиляції місцели. Подальші дослідження пов’язані з доповненням каскадної САР контуром гарантування, що забезпечує підвищення ефективності САР в умовах дії інтенсивних координатних та параметричних збурень. На всіх етапах синтезу варіанти САР було проаналізовано на відповідність гранично припустимим вимогам та на «грубість» або чутливість до варіації параметрів об’єкту керування. В роботі також опрацьовано питання програмної реалізації розроблених алгоритмів регулювання в середовищі TIA Portal та програмної взаємодії з оператором установки шляхом розробки графічного інтерфейсу взаємодії на основі SCADA. У майбутньому запропоновані рішення складуть основу модернізованої ефективної системи керування процесом дистиляції місцели, яка є інтелектуальним ядром автоматизованого робочого місця оператора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Temirova, Nadiia. "Yevhen Chykalenko Landlord Democracy." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 38 (December 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2021-38-32-38.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає в аналізі заходів Є. Чикаленка із практичного застосування та поширення до селянських господарств прогресивних агротехнологій. В основу покладено спогади Є. Чикаленка та матеріали статистико-економічних описів. Методологічну основу дослідження склали принципи наукової об’єктивності, історизму, системності у поєднанні із загальнонауковими (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальними історичними (історико-генетичним, історико-типологічним, просопографічним) методами. Наукова новизна полягає у позиціонуванні Є. Чикаленка як великого землевласника з прогресивним баченням організації сільськогосподарського виробництва та демократичним проукраїнським світоглядом. Маючи козацьке походження та через родину будучи пов’язаний із землею, здобувши добру освіту, позиціонуючи виразний український погляд на нагальні проблеми, Є. Чикаленко спрямував свою діяльність на покращення умов життя селян, передусім тих, які його оточували, але з ширшою перспективою на всю Україну. Показана його зацікавленість як господаря у технології чорного пару, що особливої актуальності набувала у посушливих південноукраїнських степах. Привернуто увагу до докладання Є. Чикаленком чималих зусиль задля переконання селян у необхідності практичного втілення інтенсивних агротехнологій. Зрозумівши, що досвід запровадження ефективних способів землеробства не мав впливу на односельців через його реалізацію на великих площах, він почав зменшувати площу свого господарства, віддаючи землю селянам у користування на певних умовах. Показано, що після впровадження цих новацій ефективність господарювання перешорських хазяїв помітно виросла, свідченням чому була відсутність недоїмок за ними. Спостерігаючи потерпання селян від нестачі грошей і гостру необхідність брати їх під надвисокий відсоток, Є. Чикаленко посприяв у створенні ощадно-позичкових товариств у Перешорах і Кононівці. Чимало він робив для підвищення української свідомості селян. Висновки. Є. Чикаленко – представник української еліти початку ХХ ст., який маючи освіту, усвідомлюючи та цінуючи українське походження, споглядав і розумів виразки на становищі селянства, бачив перспективи подолання системних проблем у залученні самих селян до нових вимірів аграрного буття та скільки міг, реалізовував їх «до глибини своєї кишені».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

ГАНДЗЮК, Микола, Дмитро ГАНДЗЮК, and Богдан ШУМІК. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МІЖМІСЬКИХ МАРШРУТАХ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 47–61. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.634.

Full text

Abstract:

В даний час успішна робота всіх галузей народного господарства неможлива без ефективного транспортного обслуговування. Організація роботи транспорту повинна забезпечувати ефективне постачання промислового виробництва, сільського господарства, інших галузей народного господарства, а також задовольняти потреби населення в перевезеннях з системних позицій. Комплексний підхід до організації та планування перевезень вимагає досягнення мінімальних витрат як у всій системі транспортного обслуговування, так і в окремих її елементах. Вирішення цього завдання неможливо без заміщення існуючих раніше технологій і методів організації і планування транспортного процесу на сучасні. Сучасні вимоги до організації перевізного процесу та якості виконуваних перевезень на автомобільному транспорті диктують необхідність застосування нових організаційних і технологічних рішень в плануванні перевезень з використанням програмно-цільових і логістичних принципів. Існуюча організація системи оперативного планування не завжди відповідає реальним потребам учасників процесу вантажних автомобільних перевезень. Основним недоліком на сьогоднішній день є те, що методологічна база сегментована і описує окремі етапи планування процесу перевезень. Методики, які працюють сьогодні, присвячені окремим завданням, таким як визначення оптимальної вантажопідйомності парку рухомого складу, розрахунок техніко експлуатаційних показників, в тому числі необхідної кількості автомобілів, розподіл рухомого складу за заявками із застосуванням методів лінійного програмування, складання графіка роботи автомобілів, розрахунок витрат на перевезення та інші. Виконання такого різноманіття розрізнених операцій і завдань в сучасних умовах без комплексного підходу до їх вирішення, а також без автоматизації переробки значних обсягів інформації неефективне. Крім того методики розрахунку необхідної кількості автомобілів мають серйозні похибки, це виражається в невідповідності розрахункових і фактичних величин. Незважаючи на те, що останніми роками ведеться активна розробка і впровадження на автотранспортні підприємства програм автоматизованого документообігу та планування роботи автомобілів, в даний час не існує методики, яка забезпечує комплексне планування та рішення перерахованих вище завдань з урахуванням специфіки міжміських перевезень, тоді як сучасні тенденції розвитку автотранспорту в Україні пов'язані з інтенсивним їх розвитком. Ключові слова: перевезення, техніко-експлуатаційні показники, міжміський маршрут, система, оперативне планування, заявка, методика, алгоритм, автоматизація, методологічна база.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Писаренко, В. М., П. В. Писаренко, В. В. Писаренко, О. О. Горб, and Т. О. Чайка. "Посухи в контексті змін клімату України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 134–46. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.18.

Full text

Abstract:

Мета статті – довести необхідність впровадження системних і науково обґрунтованих заходів з адаптації аграрного виробництва до нових кліматичних умов у зв’язку зі збільшенням повторюваності посух. Методика дослідження. Методологічною основою дослідження слугували такі наукові методи: історико-діалектичний, аналізу і синтезу, теоретичний пошук і абстрактно-логічний, математичного та статистичного аналізу на основі результатів досліджень, що проведені на сільськогосподарських угіддях ПП «Агроекологія». Результати дослідження. Досліджено теорії змін клімату, з якими пов’язані посухи: вплив сонячної активності, вплив космічних факторів, антропогенний вплив на природу. Обґрунтовано доцільність розробки адаптаційних заходів у технології сільськогосподарського виробництва, що дозволять зменшити негативний вплив погоди, та технологічні заходи з накопичення, збереження і раціонального використання вологи, особливо в умовах посух. Показано вплив на збереження вологи, урожайність і рентабельність аграрного виробництва різних систем землеробства: інтенсивної, органічної, no-till, strip-till, точного землеробства, біоензимної технології, біогенного землеробства. Доведено, що в умовах змін клімату актуальності набувають дослідження вологозберігаючих систем землеробства, однією з яких є органічне землеробство. Елементи наукової новизни. Визначено особливості агротехнічних прийомів, що сприяють накопиченню, збереженню та раціональному використанню ґрунтової вологи, за умов різних систем землеробства. Практична значущість. Проведені дослідження впливу висоти снігового покриву на запаси вологи у метровому шарі ґрунту за системи органічного землеробства, що свідчить про значну роль снігозатримання. Розкрито доцільність регулювання вологозабезпечення культур таких агротехнологічних заходів: створення куліс для затримки снігу, використання лісосмуг, впровадження сівозмін, правильне структурування посівних площ, мінімальний обробіток ґрунту, використання органічних добрив, мульчування поверхні поля. The purpose of the article is to prove the necessity of introducing systemic and scientifically grounded measures for the adaptation of agrarian production to new climatic conditions in connection with the increasing drought recurrences. Methods of research. The following scientific methods were the methodological basis of the research: historical-dialectical, analysis and synthesis, theoretical search and abstract-logical, mathematical and statistical analysis based on the research results conducted on farm lands of the private enterprise "Agro-ecology". The research results. The theories of climate changes, which are connected with droughts – the influence of solar activity, cosmic factors, anthropogenic impact on nature, have been investigated. The expediency of developing adaptation measures in agricultural production technology, which will enable to reduce the negative influence of weather, and technological measures on accumulation, conservation and rational use of moisture, especially in conditions of drought, has been substantiated. The impact on moisture preservation, productivity and profitability of agrarian production of different farming systems (intensive, organic, no-till, strip-till, precision farming, bio-enzyme technology, biogenic farming) has been shown. It is proved that the research of moisture-conserving farming systems, one of which is organic farming, in the conditions of climate change is topical. The elements of scientific novelty. The peculiarities of agro-technical methods favoring the accumulation, conservation and rational use of soil moisture, under the conditions of different farming systems have been determined. Practical significance. The studies of snow cover height effect on moisture reserves in a meter layer of soil at organic farming system have been conducted and they have shown the significant role of snow retention. The expediency of regulating crop moisture supply with such agro-technological measures as creating gates for snow retention, using forest bands, introducing crop rotation, correct structuring of sown areas, minimal soil tillage, using organic fertilizers, mulching field surface has been disclosed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Бігуляк, Г. Т., А. І. Довгалюк, І. М. Кліщ, and М. М. О. Стецевич. "ВПЛИВ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ІМУННОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ З ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12259.

Full text

Abstract:

Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту. Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним). Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин. Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Ulianych, O. I., and V. V. Yatsenko. "ВПЛИВ БІОГУМУСУ НА РІСТ, УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧАСНИКУ (ALLIUM SATIVUM L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 6, 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-50-59.

Full text

Abstract:

Аннотація. Характерною ознакою сучасного землеробства є погіршення родючості ґрунтів через їх інтенсивне використання, дефіцит водних ресурсів і, як наслідок, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва. Дані фактори визначають необхідність відновлення й підвищення родючості ґрунтів шляхом застосування у технології вирощування сільськогосподарських культур вермикомпосту (біогумусу), який є ефективним засобом відновлення родючості ґрунту, підвищення врожайності овочів та отримання органічної продукції. Мета – встановлення оптимальної норми внесення біогумусу та його вплив на продуктивність і товарність часнику озимого. Методи. Польові, статистичні, розрахунково-аналітичні. Досліджували удобрення сортів часнику озимого Софіївський та Прометей біогумусом у нормах 1; 3; 5 т/га, який вносили локально у рядки перед висаджуванням порівняно з 30 т/га перегною, внесеного врозкид та варіанта без удобрення. Результати. Дослідження показали, що реакція сортів на біогумус є дещо різною, але в цілому вона є позитивною. За внесення вермикомпосту асиміляційна площа однієї рослини збільшувалася в період інтенсивного росту до 100 %, а з початком визрівання рослин – до 12,2 %, залежно від сорту. Установлено, що за внесення біогумусу інтенсивність росту рослин збільшувалася від 1,3 до 18,2 %. Доведено, що за застосування біогумусу рослина збільшує загальну кількість коренів на 1,0–44,0 %, при цьому зменшуючи їх середню довжину на 1,6–10,6 %. Дослідження показали, що збільшення маси цибулини прямопропорційне до збільшення норми біогумусу. Так, за застосування біогумусу даний показник зростав на 9,9–25,1 % у сорту Софіївський, та на 6,7–16,0 % у сорту Прометей. Найбільш ефективним виявилося внесення біогумусу з розрахунку 3 та 5 т/га, у цих варіантах приріст врожайності часнику сягав 2,4–3,6 т/га та 4,0–5,1 т/га відповідно до сортів часнику озимого Софіївський та Прометей. Дослідженням встановлено позитивну динаміку зміни структури врожаю. Для сорту часнику озимого Софіївський оптимальною нормою внесення біогумусу була 3 т/га, де загальна кількість зубків зменшилася та зросла частка великої фракції, зі збільшенням норми до 5 т/га паралельно зросла загальна кількість зубків з 10 шт. у контролі до 10,8 шт. у дослідному варіанті. Сорт Прометей мав кращу реакцію на збільшення норми біогумусу. У дослідних варіантах загальна кількість зубків знаходилася на одному рівні, проте, фракційний склад зубків суттєво різнився. Так, зі збільшенням норми біогумусу збільшилася частка великої фракції та зменшилася частка середньої й дрібної, а за внесення 5 т/га добрива дрібна фракція майже повністю зникла зі структури врожаю. Порівняння основного біохімічного складу часнику дослідних варіантів з контрольним показує суттєве поліпшення показників в обох сортів. Вміст абсолютно сухої речовини за застосування біогумусу збільшився на 3–5,8 %, сума цукрів зростала на 3,8–11,5 %. Відсоток аскорбінової кислоти перевищував контроль на 5,5–10,9 %, а вміст нітратів у зубках часнику зменшився на 4,5–16,4 %. Висновок. Отже, в цілому по досліду за внесення біогумусу відбулося підвищення всіх ростових і продуктивних процесів та поліпшення біохімічного складу часнику озимого

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Інтенсивне виробництво'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles