Academic literature on the topic 'Інтелектуалізація бізнесу'

The article defines the intellectualization of enterprise business process management based on the components of holistic approach. The study explores the issues of managing holistic development of complex socioeconomic systems and presents the principles of criteria formalization in holistic management of company business processes. The basic factors and conditions enhancing the company holistic development management efficiency are investigated along with providing insights to the key external and internal drivers in application of the concept of holistic development of business processes. A conclusion about the need to employ the holistic development paradigm as the most promising one is substantiated. The article presents a model of a holistic approach to managing company business processes. The authors offer their original interpretation of the holistic approach as an integrated concept focused on the company potential, in particular its economic capacity, reflecting different stages of company market relationships and utilization of resources. An emphasis is put that the holistic approach toolkit has been applied only to those sectors of the national economy that are characterized by high innovation activity on the one hand and a high degree of consumer interaction, on the other. The study also suggests implications for further research which are associated with identification of methodological components of holistic approach in business process management and their adaptation to modern realia of Ukraine’s economy, as well as the elaboration of practical guidelines to implement the holistic approach in building the company marketing mix. The background for the development of small and medium-sized enterprises has been analyzed together with identifying its future trends in the context of economy stabilization. Regression analysis was carried out for small, medium and large enterprises. It is argued that small and medium-sized businesses need specific organizational forms and adequate financial support to operate effectively, it is also important to find optimal patterns of cooperation between SMEs and other sectors of the economy, in particular, with large corporations and the government. In this context, the option of implementation of international best practices should be considered.

Мета статті полягає в обґрунтуванні дієвих сучасних інструментів реалізації державної політики, спрямованої на стимулювання розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному сек-торі економіки України як тенденцій, орієнтованих на зміцнення технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Ідентифіковано чинники, що мають вплив на розвиток інтелектуалізації та циф-ровізації економіки України. Охарактеризовано сучасні умови, за яких формується державна політика розвит-ку інформаційної економіки в Україні. Представлені результати рейтингування окремих країн світу за міжнародними індексами, що враховують оцінку індикаторів цифрової економіки та суспільства знань та результати кореляційного аналізу міжнародних індексів для 20 країн світу. Визначено стратегічні пріоритети державної політики забезпечення розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному секторі економіки України. Обґрунтовано особливості та визначено пріоритетні сфери інтелектуалізації та циф-ровізації базових видів економічної діяльності в Україні. Акцентовано на загрозах на шляху цифрової транс-формації і технологічної перебудови України, які передусім стосуються неготовності суспільства до пов-ноцінного використання цифрових технологій, низької технологічної готовності бізнесу, незахищеності даних і недостатнього забезпечення кібербезпеки держави, незрілості ринку інтелектуальної власності та ненадій-ності захисту інтелектуальних продуктів. На основі проведених досліджень доведено, що стратегічні пріоритети України на шляху її становлення як технологічно спроможної держави лежать у трьох площинах: 1) формування цифрового суспільства, що базується на знаннях і нових технологіях; 2) створення цифрової держави на засадах електронного урядування та електронної інклюзивної демократії; 3) запровадження циф-рового бізнесу в межах єдиного цифрового ринку.

The article examines the contemporary issues of enhancing management processes and building an effective business model for enterprises. In particular, it is argued that in modern economic realia, human resources potential has not become of paramount importance as evidenced by its slow positive development dynamics, the lack of effective motivational vector perspectives, focus to a certain comfort level or indicators of happiness, etc. The findings have revealed that most of modern innovative research studies basically refer to boosting the digitalization process, thus reducing the role and significance of a human. However, in a specific time period, effective development of digital technologies and facilitation of management process intellectualization are greatly affected by the availability of human resources potential. The study asserts that an effective motivation system is a fundamental basis for designing an enterprise business model able to enhance its competitiveness. Apparently, it is noted that the majority of Ukrainian industrial enterprises lack or have poorly defined adequate mechanisms for developing an effective motivation system to respond to modern challenges which provides implications for further research. This study also presents an in-depth analysis of meaningful theories of employee motivation and explores the domestic and global employee motivation practices. The authors suggest a motivational mechanism of developing and utilizing collective intelligence to ensure holistic development of enterprises based on a human-centered approach and effective management decisions on building and implementing the benefits of collective intelligence which will give an impetus to balanced managerial effects by using a range of organizational, economic and social tools as the drivers for creating effective business models in competitive markets, and which will lay the basis for the reproduction process at all levels in the context of managing holistic development of enterprises. It is argued that the current incentive systems used at domestic enterprises in Ukraine do not meet international trends and best practice. Thus, a conclusion has been made that Ukrainian industrial enterprises should design a relevant system of values, consider their personnel needs, motivate their staff, and find individual approaches to each employee. All the above will ultimately contribute to management process intellectualization as a determinant and a motivational framework for building an enterprise business model.

Анотація. Результативність прийнятих рішень щодо розвитку підприємства в стратегічному періоді залежить від ефективного механізму управління обраним напрямком розвитку, сформованим адекватно умовам функціонування сучасних підприємств. Відповідно, метою статті є формування і обґрунтування структури механізму управління розвитком підприємств з позиції основної її адаптаційної переваги для ефективної стратегічної діяльності підприємств в сучасних умовах функціонування. Для досягнення поставленої мети та вирішення основних дослідницьких завдань використано такі основні методи: теоретичного узагальнення; аналізу й синтезу; декомпозиції та структурно-логічного аналізу; порівняльного аналізу, індукції та дедукції; систематизації та узагальнення; структурно-логічний. Обґрунтовано необхідність формування інтегрованого механізму управління розвитком підприємств як основну їх адаптаційну можливість до сучасних умов функціонування за рахунок забезпечення довгострокової конкурентоспроможної діяльності. Описано структуру інтегрованого механізму управління розвитком сучасних підприємств. Доведено доцільність виділення у його складі окремих локальних механізмів відповідної спеціалізації (механізм перманентної діагностики параметрів розвитку; механізм забезпечення бізнес-активності; адаптаційно-комунікаційний механізм; механізм досягнення стратегічних цілей; мотиваційний механізм; механізм інтелектуалізації управлінського процесу; механізм ефективного розподілу ресурсів; механізм забезпечення інституціональної архітектоніки; механізм управління дисбалансами розвитку), які забезпечать оперативно-адекватне реагування на багатоаспектні зміни умов функціонування підприємства, а їх взаємодія сприятиме збалансованому нарощенню підприємством конкурентних переваг для ефективного функціонування в стратегічному періоді. Охарактеризовано кожен із виділених локальних механізмів та описано особливості взаємно обумовлюючого їх впливу між собою. Ключові слова: механізм управління розвитком; стратегічний період; локальні механізми; конкурентні переваги; адаптаційна перевага.

В статті розглянуто концептуально-наукові підходи та сучасні трактування інтелектуально-інноваційного розвитку економічних систем. Критичний аналіз існуючих публікацій щодо характеристик інтелектуально-інноваційних процесів в економіці дав можливість визначити умови та заходи активізації інтелектуально-інноваційних детермінант розвитку регіональних економічних систем в сучасних умовах. Встановлено, що в наукових публікаціях існує неузгодженість між пріоритетністю інтелектуального та інноваційного розвитку, це дало можливість зазначити, що інтелектуально-інноваційні зрушення в економічному просторі регіону провокуються появою та комерціалізацією інновацій. До ключових функціональних особливостей інтелектуально-інноваційного розвитку регіонів віднесено: взаємопослідовність та взаємодоповнення інноватики та інтелектуалізації; локалізацію інновацій у бізнес-структурах та освітньо-наукових центрах регіону; мотиватори активізації детермінант, якими виступають цифровізація та соціалізація сучасних технологій; організаційні фактори у вигляді нових технології виробництв та реалізації продукції, а також доступність технічних засобів комунікації та інформатизації. Основним регулятор стратегічного розвитку регіонів є когнітивне сприйняття в інституційному середовищі регіону; формування нової цінності в економічній системі регіону за рахунок результативності інформаційних комунікацій та інтелекту. Встановлено, що розподіл ресурсів у регіоні між окремими територіями реалізується за інвестиційними стратегіями інтелектуально-інноваційного розвитку. Зазначені функціональні властивості деталізовано в виокремлених інтелектуальних та інноваційних факторах впливу на регіональну економічну систему. З урахуванням функціональних особливостей та факторів впливу інтелектуально-інноваційних детермінант автором визначено орієнтири їх реалізації у розвиткових процесах регіонів. Це дозволило сформулювати напрями забезпечення результативності реалізації інтелектуально-інноваційних детермінант, серед яких: послідовність та пріоритетність внутрішньо-регіональних кластерних утворень, що забезпечують конкурентоспроможність регіонів на національному та міжнародному рівнях; стратегічне управління інвестиційним процесом, вдосконалення інвестиційно-кредитного середовища, надання гарантій та преференцій для інвесторів у пріоритетні сфери регіональної економічної політики тощо.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню і розробці теоретико-методологічних і прикладних підходів до інтелектуалізації процесів управління діяльністю підприємств нафтогазового комплексу. В роботі доказово продемонстровано, що інтелектуалізацію управлінської праці слід вважати головною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств в епоху економіки знань, а також обґрунтована доцільність і необхідність інтелектуалізації управлінської праці в національному господарстві України. На основі узагальнення наукових засад інтелектуалізації управлінської праці детерміновано основні поняття, принципи, закономірності і концепція інтелектуалізованого управління підприємством, а аналіз світового і вітчизняного досвіду використання сучасних технологій контролінгу дозволив інтерпретувати його як технологію, найбільш придатну для інтелектуалізації управління бізнес-процесами на підприємствах. Оригінальна класифікація бізнес-процесів дозволили інтерпретувати останні в якості об’єктів процес-контролінгу в інтелектуалізованих системах управління підприємствами, обґрунтувати необхідну кількість і розміщення точок відбору інформації для системи тотального процес-контролінгу крос-функціональних бізнес-процесів, ідентифікувати потенційні джерела і розробити методику оптимізації економічної ефективності бізнес-процесів на основі їх інтелектуалізації з використанням технології тотального процес-контролінгу. Доказана доцільність інтелектуалізації процесів управління діяльністю підприємств нафтогазового комплексу як сукупністю об’єктів, розроблені рекомендації з впровадження концепції інтелектуалізації, проведена апробація і оцінка ефективності її використання на прикладі системи менеджменту підприємства ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».
The thesis is devoted to the research and development of theoretical, methodological and applied approaches to the process of intellectualization the management of enterprises and organizations of oil and gas complex of Ukraine. In this work conclusively demonstrated that intellectualization of administrative work should be considered as the main prerequisite for the competitiveness of enterprises in the era of knowledge economy, as well as expediency and necessity intellectualization of managerial work in the national economy of Ukraine. On the basis of summarizing the scientific foundations of intellectualization of managerial work determined the basic concepts, principles, laws and the concept of intelligent management, and analysis of the global and domestic experience in the use of modem technologies allow controlling interpret it as the technology most suitable for the intellectualization of business process management in enterprises. Analysis of the original classification of business processes of enterprises allowed to interpret the past as object-controlling process in the intelligent systems management, justify the required number and location of points of information selection system for total process-controlling cross-functional business processes, identity potential sources and develop a methodology to optimize the economic efficiency of business processes based on their intellectualization of technology total process-controlling. Proved the feasibility of intellectualization process management of oil and gas companies as a set of objects, the recommendations for introducing the concept of intellectualization, conducted testing and evaluation of the effectiveness of its use as an example of enterprise management control "Gas Ukraine" "Naftogaz of Ukraine"