Journal articles: 'Інтелектуальні досягнення'

1

Павленко, Вячеслав. "Інтелектуальні агенти в розробці мультиагентного підходу при обслуговуванні автомобілів." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 97–105. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.97-105.

Full text

Abstract:

Сервісне обслуговування в автоцентрах в даний час здійснюється на спеціальних діагностичних постах, де використовується досить складне і дороге діагностичне обладнання. Такий спосіб обслуговування призводить до появи черг та супутніх до цього проблем. Використання комп'ютерів в автомобільній діагностиці дозволило зробити процес набагато легшим, точним і швидким. Та все ж, коли ми кажемо про комп’ютерну діагностику, ми враховуємо багато «але». Тому для усунення цих «але» з’являється мультиагентна система – новий крок у сфері обслуговування автомобілів. За допомогою модулю діагностики автомобіля, що включає в себе систему самодіагностики і електронного блоку керування, використання мультиагентного підходу стає більш можливим. В таких технологіях закладений принцип автономності окремих частин, спільно функціонуючих в розподіленої системі, де одночасно протікає безліч взаємопов’язаних процесів З технічної сторони моделювання мультиагентів для автомобіля більш ніж реальне явище. Сучасні досягнення у транспортних сферах мобільної передачі даних, переносних діагностичних приладах і приладах на станціях технічного обслуговування, зчитування показників датчиків автомобіля за допомогою електронного блоку управління та ін. ведуть у своїй сукупності на новий рівень. А саме – компонування усіх діагностичних систем в одну, більш інноваційну і точну мультиагентну систему. Використання агентного підходу дозволить підвищити надійність автомобіля, а особливо тих елементів автомобіля, які, за результатами статистичного дослідження, найчастіше призводять до втрати працездатності. Інформація про те, наскільки зростає рівень надійності після проведення кожного виду робіт, тобто в якій мірі безвідмовність окремих елементів впливає на загальну безвідмовність автомобіля, дозволить проводити додаткові технічні обслуговування в обсягах, достатніх для підвищення працездатності автомобіля до необхідного рівня. В роботі доведено доцільність використання інтелектуальних агентів в мультиагентній системі для реалізації поставлені перед системою завдань програмно-інформаційної підтримки ТО і Р.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Hrechanyk, N. Yu. "МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 128–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.128-135.

Full text

Abstract:

Сучасне світовий економічний простір являє глобальну систему економічних взаємозв'язків і взаємозалежностей, який охоплює всі локальні та національні економічні системи, що пов'язані один з одним міжнародним поділом праці і різними формами інтеграції на рівні ресурсів, продуктивних сил та політично – правових відносин.Глобалізація зумовлює участь як окремих компанії так і суспільства вцілому до глобальної конкуренції: ринки, організації, мови, культури більше не мають чітких територіальних кордонів, межам, бар'єрів. Глобалізація робить доступним всі світові ресурси: природні, технологічні, інформаційні, інтелектуальні. Це значно прискорює розвиток і збільшує можливості для компаній будь-якого ринку та рівня організації .Міжнародний маркетинг – це комплекс заходів фірми по здійсненню зовнішньоекономічної діяльності за межами своєї країни з метою досягнення нових комерційних цілей.Міжнародний маркетинг виступає як відповідна реакція бізнесового світу на такі процеси як: розширення партнерських взаємин на світовому ринку, зростання виробничих можливостей, швидке оновлення товарного асортименту, часті зміни характеру і структури ринкового попиту, його кон'юнктурні коливання, спільні та відмінні риси окремих культур інформаційне забезпечення тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Kutsenko, Serhii, Igor Opatskiy, and Nataliia Pyzhianova. "«Нічого в житті не зрікаюсь» (життєвий шлях та інтелектуальна біографія Ольги Діденко)." Eminak, no. 4(28) (December 31, 2019): 100–108. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).346.

Full text

Abstract:

Висвітлено життєвий шлях та інтелектуальну спадщину відомої уманської краєзнавиці, активної діячки пам’яткоохоронного руху другої половини ХХ ст., поетеси та громадської активістки Ольги Петрівни Діденко (1916-2010). Простежено процес формування поглядів О. Діденко, її найближче інтелектуальне оточення й основні досягнення у дослідженні історії Уманщини. Розглянуто інтелектуальну спадщину О. Діденко: опубліковану та підготовлені, але неопубліковані матеріали з етнографії, історії українського мистецтва та результати багаторічних археологічних експедицій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Verbovska, L. S., and N. Ye Mykytiuk. "УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 296–303. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.296-303.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів. Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Бобонич, Є. Ф., П. І. Шпак, and І. В. Константинова. "СОРТ РОСЛИН У СИСТЕМІ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ." Знання європейського права, no. 3 (February 2, 2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.91.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання місця селекційних досягнень, зокрема сортів рослин, у структурі об'єктів права інтелектуальної власності. За механізмом виникнення виключних прав юридична наука поділяє інтелектуальну власність на два правових інститути: 1) авторське право і суміжні права; 2) промислова власність. Селекційні досягнення, зокрема сорти рослин, залишаються за межами такої класифікації, що й зумовлює актуальність дослідження. В юридичній науці сорти рослин згадуються в контексті розгляду об'єктів патентного права, із зауваженням, що сорту рослин не надається правова охорона як винахода. Тобто сорт рослин є різновидом винаходу, якому не надається правова охорона як об'єкту патентного права. У статті також розглядаються особливості змісту прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Законодавство України передбачає поділ майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин на два види. Також є особливості щодо його розпорядженням та набуття у спільну власність. Зазначається, що об'єктом права спільної власності можуть бути тільки майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Загальне та спеціальне законодавство у сфері права інтелектуальної власності передбачають випадки виникнення спільних прав інтелектуальної власності на один сорт рослин: 1) набуття спільних особистих немайнових прав на один сорт рослин у випадках співавторства у створенні сорту; 2) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин у автора (авторів) та роботодавця (замовника); 3) набуття декількома особами майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин в порядку спадкування; 4) набуття спільного майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин підтримувачем сорту; 5) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на один сорт рослин на підставі цивільного договору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Михалевич, Володимир Маркусович, and Оксана Іванівна Тютюнник. "Інтелектуальні навчальні тренажери розв’язування задач лінійного програмування як елемент інформаційно-комунікаційних технологій навчання." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 195–99. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.340.

Full text

Abstract:

Сьогодні, коли обсяг навчального матеріалу, що відповідає сучасному стану розвитку науки й техніки швидко зростає, немає можливості за короткий період навчання у ВНЗ ознайомити студентів з усіма відомостями, які знадобляться їм у професійній діяльності [1, 37]. Тому, на перший план виходить завдання навчити студента сучасної наукової мови, стилю мислення, швидкого сприйняття нових ідей, навичок самоосвіти, швидкого та якісного засвоєння знань – усього того, що передбачено навчальними програмами. Все це спонукує викладачів шукати та впроваджувати в практику нові методи інтенсифікації навчання, використання яких допоможе забезпечити ефективність навчального процесу і сприятиме розвитку творчих здібностей.Аналіз досліджень останніх десятиліть показує, що накопичено значний досвід використання ІКТ у навчальному процесі як середньої, так і вищої шкіл. Проблемі використання комп’ютера у навчанні присвячені роботи В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, В. І. Клочка, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамського, С. А. Ракова, Ю. В. Триуса, С. О. Семерікова та ін.Так, на думку М. І. Жалдака, широке використання сучасних ІКТ в навчальному процесі дає можливість розкрити значний гуманітарний потенціал всіх дисциплін, завдяки формуванню наукового світогляду, розвитку аналітичного і творчого мислення, суспільної свідомості і свідомого ставлення до навколишнього світу [3].Впровадження ІКТ, зокрема системи комп’ютерної математики (СКМ), у процес вивчення дисциплін математичного спрямування надає можливість активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяє розвитку їх творчих здібностей, математичної інтуїції та навичок здійснення дослідницької діяльності, а проведення комп’ютерних експериментів у середовищі СКМ надає можливість організувати процес навчання з використанням елементів проблемного навчання та дослідницьких підходів у навчанні.СКМ надають змогу збагатити науки математичного спрямування, розширити їх застосування, суттєво вплинути на математичну діяльність (зміст, методи, засоби). Тому, головним чином, змістом математичної освіти стане не опанування певних алгоритмів розв’язання задач (вони, до речі, досить ефективно розв’язуються за допомогою комп’ютера), а математична компетентність, розуміння, застосування математичних методів дослідження [2, 5]. Все це повинно враховуватись при розробці методичних систем навчання математично спрямованих дисциплін у вищій школі.В методичних системах навчання багатьох математичних дисциплін, велику роль відіграють практичні аспекти – цикли практичних задач, лабораторних робіт та самостійна практична робота. Формування практичних навичок та умінь досягається саме тут, і ця частина навчального плану безперечно є центральною. Особливо слід звернути увагу на те, що непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дати позитивного ефекту. Тому робота викладача повинна будуватися із врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей студента, розвитку його мислення.Метою статті є висвітлення технології застосування інтелектуальних навчальних тренажерів із розв’язування задач лінійного програмування як представника сучасних ІКТ навчання.На думку науковців, одним із основних принципів впровадження в навчальний процес СКМ є принцип нових задач, який полягає в тому, що на комп’ютер не перекладаються традиційно сформовані прийоми й методи, а вони перебудовуються у відповідності з новими можливостями, що відкриваються при використанні в навчальному процесі СКМ. На практиці це означає, що немає необхідності витрачати аудиторний час на набуття навиків обчислень, які можна виконати за допомогою комп’ютера [4]. Певною мірою ці принципи вкладаються в поняття ІКТ навчання (ІКТН) у відповідності з їх трактуванням автором [6]: «Під інформаційно-комунікаційною технологією навчання ми розуміємо дидактичну технологію, що забезпечує досягнення цілей навчання лише за умови обов’язкового використання інформаційно-комунікаційних технологій. ... Якщо за певною дидактичною технологією цілі навчання можна досягти, по-перше, без використання ІКТ або, по-друге, їх використання лише сприяє досягненню визначених дидактичних цілей (оптимізує, підвищує ефективність, результативність і т.п. навчального процесу, що доцільно розглядати в якості критеріїв оцінювання ІКТН), то таку технологію не варто вважати цілісною інформаційно-комунікаційною технологією навчання» [6].В роботі [5] запропоновано концепцію адаптації СКМ Maple до навчання вищої математики шляхом створення навчальних Maple-тренажерів (НМТ). НМТ – це процедури, які створюються та використовуються в середовищі СКМ Maple з метою автоматизованого відтворення покрокового ходу розв’язування типових задач вищої математики (ТЗВМ). До ТЗВМ відносять задачі, уміння розв’язання яких передбачається засвоєним студентами на рівні навичок у відповідності з навчальною програмою з вищої математики.До типових задач математичного програмування відноситься розв’язування задач лінійного програмування за допомогою симплекс-методу. Указаний метод передбачає громіздкі рутинні обчислення, пов’язані із розв’язанням загальних систем лінійних рівнянь. Симплекс-таблиці призначені для зручної реалізації ідей методу Жордана-Гаусса. Але, як показує практика останніх років, необхідність проведення громіздких рутинних обчислень, за умови зменшення аудиторних годин, що виділяються на окремі розділи вищої математики, перешкоджає студентам опанувати ключові ідеї симплекс-методу.Авторами створені та впродовж декількох років використовуються НМТ з автоматизованого відтворення покрокового ходу розв’язання задач лінійного програмування за симплекс-алгоритмом. Призначення НМТ полягає в організації самостійної роботи з метою формування практичних компетентностей з лінійного програмування у студентів технічних та економічних спеціальностей.Слід зазначити, що ІКТ, які засновані на використанні НМТ і які розглядаються, зокрема, в роботі [5], самі автори не вважають цілісними ІКТН, оскільки запропонована дидактична технологія лише сприяє досягненню визначених, у робочій навчальні програмі з вищої математики для технічних університетів дидактичних цілей, тобто оптимізує, підвищує ефективність і результативність навчання.Що ж стосується НМТ з автоматизованого відтворення покрокового ходу розв’язування задач лінійного програмування за симплекс-алгоритмом, то ця компонента може бути віднесена до цілісної ІКТН, оскільки пов’язана з проникненням ІКТ у навчальний процес і «створює передумови для кардинального оновлення як змістово-цільових, так і технологічних сторін навчання, що проявляється в суттєвому збагаченні системи дидактичних прийомів, засобів навчання і на цій основі формуванні нетрадиційних педагогічних технологій, заснованих на використанні комп’ютерів» [7]. У [8] зазначається, що засоби СКМ Maple надали можливість розробити методику викладання математичного програмування, яка акцентує увагу студентів на ключових ідеях понять і методів лінійного програмування, вивчення яких передбачене навчальним планом відповідних спеціальностей. Розроблені ІКТН розв’язування задач лінійного програмування симплекс-методом надали можливість уникнути застосування симплекс-таблиць разом з притаманними їм недоліками, а виконання рутинних обчислень реалізовано за допомогою стандартних команд цієї системи. У даному випадку оновлення змістово-цільових та технологічних сторін навчання проявляється у сприянні ІКТН перенесенню акцентів від формування у студентів навичок рутинних обчислень за формальними правилами до набуття навичок свідомого відтворення ключових етапів симплекс-методу.Засоби СКМ Maple надали можливість розробити ІКТН, що призначені для розкриття сутності поняття виродженості задачі лінійного програмування і проблем, які при цьому виникають [9].На кафедрі вищої математики ВНТУ, під час вивчення лінійного програмування практичні заняття проводяться в комп’ютерному класі. Розв’язування задач лінійного програмування студенти виконують у середовищі СКМ Maple. Але використовують не стандартні команди цієї системи, що призначенні для отримання розв’язку задачі (кінцевої відповіді), а використовують свої знання для відтворення симплекс-алгоритму і застосовують команди, які надають можливість позбавити студента від необхідності проведення рутинних обчислень на окремих етапах розв’язування задачі. Для свідомого відтворення всього ходу розв’язування типової задачі лінійного програмування студент має добре орієнтуватися в ключових етапах симплекс-методу. У разі виникнення певних труднощів студент у змозі використати НМТ і отримати весь хід розв’язання потрібної задачі з наявністю коментаря різного рівня деталізації. Важливо, що студент має можливість змінити умову задачі та прослідкувати за змінами в ході її розв’язування. Це, в свою чергу, відкриває нові можливості в реалізації проблемного навчання, дослідницького підходу та залучення ігрових форм навчання.Практика використання НМТ розв’язування задач лінійного програмування за симплекс-алгоритмом показала доцільність їх модернізації. Подібні педагогічні програмні засоби мають забезпечувати додаткові функціональні можливості:Надавати не тільки весь хід розв’язання, а й окремі етапи алгоритму, у відповідності до запиту користувача.Надавати відтворення покрокового ходу розв’язування з різним ступенем деталізації коментаря, в тому числі і без коментарів – для створення можливості формування компетентностей студента на рівні пояснення, що передує рівню відтворення.Надавати можливість студентам самостійно давати відповіді на ключових етапах алгоритму з подальшим їх аналізом та використанням.Висновок. Процес навчання розв’язування задач лінійного програмування за симплекс-алгоритмом доцільно здійснювати шляхом систематичного та педагогічно виваженого використанням засобів ІКТ, зокрема СКМ та створених на їх основі інтелектуальних тренажерів. Це, в свою чергу, суттєво впливає на зміст, методи, організаційні форми навчання методів обчислень та надає можливість підвищити рівень професійної підготовки та інформатичної культури студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мельник, О. В., Ю. Є. Шапран, А. Т. Матюхов, and О. А. Бойко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 98–113. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.11.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Бовт, А. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2019): 38–47. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-38-47.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати дослідження духовних цінностей здобувачів вищої освіти – майбутніх перекладачів, проведеного в межах вивчення дисципліни «Практика основної іноземної мови» (англійської). Зазначено, що проблема занепаду духовних цінностей та їх підміна матеріальними є сьогодні надзвичайно актуальною. Надано визначення понять «духовність», «духовні цінності». Розглянуто декілька підходів до класифікації духовних цінностей. Наведено результати дослідження і аналізу цінностей здобувачів вищої освіти ІІІ курсу спеціальності 035.041 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. В межах дослідження студентам було запропоновано обрати 5 цінностей з 40 матеріальних і духовних. Результати дослідження зведено у вигляді таблиці з кількісними і відсотковими показниками. Загалом студенти обрали 5 (30%) матеріальних і 12 (70%) духовних цінностей. Серед них ми можемо виділити моральні цінності (бути чесною людиною; присвята себе допомозі іншим; досягнення чогось, що має користь); світоглядні цінності (безпечне і позитивне сімейне життя; життя із сенсом, метою, самореалізацією; бути потрібним (-ою) і важливим (-ою) для інших; декілька чесних та близьких друзів; наполеглива праця; впевненість у собі та особистісне зростання); естетичні цінності (насолодження природою та красою світу); інтелектуальні цінності (продовження навчання); валеологічні цінності (здоров’я і довголіття). Найбільш важливими для здобувачів виявилися цінності «бути чесною людиною» (56,3%), «впевненість у собі та особистісне зростання» (50%), «здоров’я і довголіття» (50%), «декілька чесних і близьких друзів» (43,8%). Наведено коментарі студентів, які обґрунтовують свій вибір. Сформовано висновки, в яких зазначається, що певні духовні цінності наразі превалюють в світогляді групи здобувачів вищої освіти, серед яких проводилось дослідження. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають в продовженні вивчення духовних цінностей здобувачів інших спеціальностей та інших вікових груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Потапкіна, Леся. "Шляхи розвитку в майбутніх економістів управлінських якостей і навичок роботи в команді." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 90–96. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2962.

Full text

Abstract:

Потапкіна Л. В. Шляхи розвитку в майбутніх економістів управлінських якостей і навичок роботи в команді. У статті виокремлено найважливіші здібності та якості, якими повинні володіти сучасні фахівці з менеджменту, визначено зачади досягнень менеджерів, економістів, подано методичні настанови, необхідні для ділової активності вдосконалення професійних здібностей, надано поради задля досягнення успіху на початковому етапі, наведено приклади використання в навчальному процесі ділових, імітаційних, інтелектуальних ігор та тренінгів, здійснили оцінку компетенцій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Шевченко, О. В. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СПОРТИВНО-ХОРЕОГРАФІЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 12, 2021): 158–62. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-25.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовуються шляхи формування професійної культури в майбутніх учителів спортивно-хореографічних дисциплін інноваційними засобами фізичної культури, спорту і мистецтва. З’ясовано, що студенти під час навчання в закладі загальної середньої освіти повинні долучатися до процесу формування професійної культури на усвідомленому рівні, а потім вдосконалювати її для досягнення більш високих результатів у професійній діяльності. Доведено, що провадження інноваційних технологій у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої. Сучасні інноваційні технології, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу особистості успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, соціально-економічних змін, сприяють розвитку інноваційного мислення та креативності. Освітні інновації вишу полягають у сучасному моделюванні, організації нестандартних лекційних та практичних занять; індивідуалізації засобів навчання; розробці нової системи контролю оцінки знань; застосуванні комп’ютерних, мультимедійних технологій, навчально-методичної продукції нового покоління. У підготовці майбутнього вчителя особливе місце посідає формування педагогічної культури. Лише в культурному середовищі можуть сформуватися фахівці, здатні вільно й широко мислити, створювати інтелектуальні цінності, яких завжди потребує школа, суспільство загалом. Культура є підґрунтям формування особистості педагога. На думку науковців, неможливо опанувати будь-яку професію без всебічного розвитку особистості, фізичного, морального, духовного тощо. Доведено, що розробка нових науково-методичних засад у галузі вищої хореографічної освіти належить до актуальних проблем загальної естетичної культури та вимагає подальшої розробки та удосконалення теоретичного курсу з опанування студентами психолого- педагогічних компонентів в освітній діяльності. Сприятливими умовами для набуття майбутніми педагогами професійного педагогічного досвіду є проведення майстер-класів, що передбачає набуття студентами можливості ознайомитися з різними формами подачі матеріалу, сформувати уявлення про поліваріативність методик проведення занять, здійснити їх порівняльний аналіз, узагальнення, визначити шляхи формування власної методики викладання спортивно-хореографічних дисциплін з урахуванням передового педагогічного досвіду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Komarov, V., О. Moskvitin, М. Yaremenko, and T. Kurovska. "Нормативно-правове супроводження процесу створення об’єктів права інтелектуальної власності в США." Озброєння та військова техніка 21, no. 1 (March 26, 2019): 78–88. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.1(21).78-88.

Full text

Abstract:

В статті міститься аналіз чинних в США стратегічних підходів та порядку функціонування процесу захисту об’єктів права інтелектуальної власності. Розглянуті спільні скоординовані зусилля Конгресу, Адміністрації Президента та інших гілок влади, приватного сектору США щодо інтелектуальної власності з метою досягнення успіху інноваційної політики цієї країни. В статі також наведені результати досліджень Інституту оборонного аналізу США щодо врахування в політиці оборонних закупівель вимог стосовно охорони інтелектуальної власності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Балашов, Едуард. "МЕТАКОНІТИВНИЙ ДОСВІД ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ САМОРЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ." Psychology of Personality 10, no. 1 (February 20, 2020): 177–85. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.177-185.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються психологічні особливості метакогнітивного досвіду як передумови розвитку саморегульованого навчання студентів. Характеризується метакогнітивний рівень інтелектуальної діяльності, на якому суб’єкт розв’язує об’єктивні протиріччя, що виникають в процесі виконання навчальної діяльності. Виокремлюється метапізнання як процес, що передбачає моніторинг, регуляцію і контроль суб’єкта за своєю діяльністю. Автор розглядає важливу роль механізму саморегуляції у процесі саморегульованого навчання. Аналіз доводить, що саморегуляція у навчанні відбувається, коли суб’єкт виконує її головну функцію – цілепокладання, здатний виконувати адекватну мислительну діяльність щодо моделювання діяльності і результатів, перетворювати власну активність у діяльність згідно зі створеною моделлю, долати на особистісному рівні перешкоди задля досягнення поставлених навчальних цілей. Теоретичний аналіз наукового доробку показує, що саморегуляція особистості поєднує елементи соціально-психологічних проявів і самосвідомості особистості, а також залучає її емоційно-поведінкову, мотиваційно-вольову, когнітивно-інтелектуальну сфери. Виокремлено важливу роль рефлексивної компетентності суб’єкта як метакогнітивного компонента у навчальній діяльності. Відзначено, що метакогнітивний досвід є необхідною передумовою формування і розвитку особистісної компетентності суб’єкта пізнавальної діяльності та підкреслено важливе значення рефлексії розумової діяльності суб’єкта у цьому процесі. Автор підкреслює важливість подальших наукових розвідок у дослідженні проблематики метакогнітивного досвіду у контексті саморегульованого навчання, що сприятиме комплексній розробці практично спрямованих програм підвищення ефективності навчальної діяльності студентів, розвитку рефлексивних умінь суб’єкта пізнавальної та інтелектуальної діяльності, структуризації комплексу психічних процесів особистості загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Khandii, O. O., M. D. Kramchaninova, and A. I. Liedovska. "Intellectual Work as an Instrument to Ensure the Achievement of the Sustainable Development Goals." Business Inform 1, no. 516 (2021): 217–23. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-217-223.

Full text

Abstract:

The article explores the role and contribution of intellectual work to the process of ensuring and improving the main aspects of human life in accordance with the Global Sustainable Development Goals (SDGs). Intellectual work is considered as an important resource for the creation of high-quality, innovative production, which provides for solution of important global problems of sustainable development. As part of a multilateral integrated approach, the impact of intellectual work results on the achievements of SDGs is researched. It is determined that the SDGs are interconnected and reinforce each other in the process of achievement, which is why their results are also comprehensive, that is, the result of improvements in the field of one goal is the way to achieve another one. A reflection of the dominant role of intellectual work in achieving the Sustainable Development Goals is the ninth SDGs – innovation and infrastructure. The development of technologies, creation of innovations and breakthrough solutions are crucial in the context of achieving the SDGs, and, accordingly, intellectual work, intellectual property and innovations are increasingly becoming socially significant and, due to the increased importance, need developing and implementing the policy of the integrity of scientific research along with protecting their results. Prospect for further research in this direction can be the issues of enhancing the efficiency of intellectual workers and increasing the opportunities to use the potential of intellectual activity for the further development of society.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Fesenko, Nataliya, and Nataliia Ruban. "МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 15, 2019): 222–32. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.27.

Full text

Abstract:

У статті на тлі світових тенденцій розвитку постіндустріальних країн висвітлено проблему компетентності фахівців системи освіти в сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності. Працівники освіти – це креативні особистості, які створюють інноваційні розробки для досягнення цілей освітнього процесу. Але вони не спроможні забезпечити правовим захистом свої авторські розробки, оцінити можливість їх комерціалізації. Найбільш ефективним вирішенням цієї проблеми є масове підвищення кваліфікації працівників освіти в сфері інтелектуальної власності та їх подальший професійний розвиток у цій сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Павлова, В. А., and К. С. Хаврова. "ОЦІНКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 15 (December 30, 2020): 59–63. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.10.

Full text

Abstract:

Однією з перешкод забезпечення економічної безпеки підприємства є зниження інтелектуальної активності персоналу як основної частки кадрової складової частини економічної безпеки підприємства. Запровадження оцінки інтелектуальної активності персоналу є визначальним для економічної безпеки підприємства та спрямоване на те, щоб, з одного боку, стимулювати прагнення кожного працівника до ефективної роботи, що приведе до забезпечення економічної безпеки, а з іншого боку, сприяти мінімізації загроз від персоналу підприємства. Базуючись на індикаторах, об’єднаних за кластерами (кваліфікацій, здібностей, можливостей), експертним методом визначаємо рівень інтелектуальної активності персоналу відповідно до шкали Харрінгтона. В результаті оцінювання встановлюються високий, прийнятний, задовільний, низький, кризовий рівні, що дає змогу розробляти рекомендації для підприємств щодо напрямів досягнення прийнятних рівнів їх економічної безпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Бойко, І. Й. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 5 (February 10, 2022): 22–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.926.

Full text

Abstract:

Бойко І. Й. Тенденції розвитку права інтелектуальної власності України в контексті Угоди про Асоціацію. – Стаття. Статтю присвячено дослідженню ключових тенденцій розвитку права інтелектуальної власності України крізь призму Угоди про Асоціацію. Виокремлено основні досягнення України на шляху до європейської інтеграції в контексті реформи сфери інтелектуальної власності в Україні, започаткованої 2016 року. Акцентовано на тому, що метою вказаної реформи стало не лише прийняття оновленого спеціального законодавства, але й здійснення глибинних інституційних перетворень. Зазначено, що основи реформи сфери інтелектуальної власності було закладені в Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Зазначено важливість прийняття Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України на період 2020–2025 роки. Однією з ключових ідей Стратегії визначено необхідність впровадження в державну політику комерціалізації інтелектуальної власності та її ефективне включення в національну економіку. Наголошено, що важливим кроком на шляху до втілення стандартів, визначених Угодою про Асоціацію, стала судова реформа у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Проаналізовано ключові аспекти правового статусу Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Зазначено, що нині право інтелектуальної власності України перебуває на етапі активного реформування. Окреслено перспективи вдосконалення системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано доцільність імплементації в національне законодавство положень низки директив Європейського Союзу у сфері охорони прав інтелектуальної власності. Звернено увагу на важливість вдосконалення чинних механізмів захисту прав інтелектуальної власності у цифровій мережі та запровадження нової моделі взаємовідносин між творцями та медіа, видавничим бізнесом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Boiar, Andrii, and Nadezhda Shcherbata. "МЕТАМОРФОЗА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, no. 28 (January 1, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-16-24.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано функціональну структуру системи охорони інтелектуальної власності у Європейському Союзі (ЄС). Виділено два вектори сучасно європейської політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності: внутрішній та зовнішній. Окреслено їх цільове спрямування та функціональні особливості. Виявлені ключові суб’єкти реалізації єдиної політики ЄС у сфері інтелектуальної власності: інституції ЄС (Європейський парламент, Рада ЄС та Європейська комісія), Європейська патентна організація, Управління ЄС з питань інтелектуальної власності. Встановлено їх функції та механізми взаємодії, зокрема через Мережу інтелектуальної власності ЄС. Розкрито тенденції розвитку системи, особливості охорони різних категорій об’єктів права інтелектуальної власності в ЄС в умовах сучасних технологічних досягнень, цифровізації та пандемії COVID-19.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Крусян, А. "Актуальні проблеми права інтелектуальної власності в Україні." Юридичний вісник, no. 4 (February 5, 2020): 21–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.939.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена конституційно-правовому аналізу актуальних проблем права інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано, що право інтелектуальної власності в суб’єктивному сенсі можна розглядати як конституційно визначене та гарантоване державою право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За своєю юридичною природою право інтелектуальної власності є конституційним (основним) правом людини.Визначені конституційні основи права інтелектуальної власності та аргументовані пропозиції щодо їх удосконалення через внесення відповідних змін до Конституції України. Зокрема, аргументується, що, відповідно до міжнародних стандартів у сфері права інтелектуальної власності та спрямованості конституційно-правових перетворень в сучасній Україні на утвердження та забезпечення конституційно-правової свободи людини, необхідним є внесення змін до статей 41 та 54 Конституції України. Зазначено, що юридико-правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності в України, який складається з нормативної та інституціональної частин, потребує свого суттєвого покращення. Адже, незважаючи на певні досягнення у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, недосконалість законодавства у цій сфері є одним із найголовніших факторів, що перешкоджають створенню в Україні ефективного механізму (його нормативної частини) захисту прав інтелектуальної власності. Акцентована увага на тому, що важливе місце у механізмі захисту права інтелектуальної власності займають органи судової влади. У сучасних умовах значними інноваціями у цьому напрямку є запровадження в Україні інституту конституційної скарги та створення спеціалізованого суду, що має посилити механізм судового захисту прав інтелектуальної власності. Визначені недоліки щодо утворення, формування та функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проаналізовані шляхи вирішення проблем щодо інституціональної частини механізму захисту інтелектуальної власності, зокрема, які пов’язані з запровадженням єдиного спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Каращук, О. О. "МІСЦЕ ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 92–95. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).327.

Full text

Abstract:

Систему права інтелектуальної власності традиційно поділяють на дві такі складові частини: авторське право та право промислової власності, беручи за основу наявний на міжнародному рівні поділ об’єктів інтелектуальної власності. Проте практичне значення, яке отримали засоби індивідуалізації в умовах ринкової економіки, вплинуло на формування інституту засобів індивідуалізації як самостійної складової частини права інтелектуальної власності. Правова охорона засобів індивідуалізації має свою специфіку та особливості. Засоби індивідуалізації не є технічними рішеннями та не є творчими досягненнями у сфері літератури, науки або мистецтва, а являють собою спеціальні позначення словесного, графічного чи іншого характеру, що використовуються для розрізнення суб’єктів цивільних правовідносин, виробленої ними продукції чи надання послуг. Використання географічних зазначень має на меті позначити зумовленість унікальних властивостей товару географічним середовищем його походження, виробництва та переробки. Їх об’єктом виступає географічна назва району, регіону, місцевості чи країни, що відображається в позначенні товару. З огляду на це географічне зазначення є одним з небагатьох об’єктів, які не є результатами творчості, але охороняються законодавством про інтелектуальну власність. Якщо порівнювати географічне зазначення з комерційним найменуванням, то необхідно вказати, що останньому все ж притаманний незначний рівень творчості. Основною відмінністю між об’єктами патентного права та засобами індивідуалізації є те, що правова охорона засобам індивідуалізації надається на підставі свідоцтва, тоді як правова охорона об’єктам патентного права надається на основі патенту. Якщо ідеться про торговельні марки, то слід зазначити, що вони можуть втілюватись в об’єктах, наділених достатньо високим рівнем творчості. Однією із відмінностей між торговельною маркою та географічним зазначенням є саме те, що у створенні торговельної марки неабияке значення має людська фантазія та креативність. Як засіб індивідуалізації товарів географічне зазначення тісніше пов’язане з торговельними марками, ніж з комерційними найменуваннями. Обидва види позначень пов’язує спільне призначення. Вони мають на меті забезпечити маркування продукції та виступають засобами її індивідуалізації. Водночас значення їх функцій суттєво відрізняються. Основна функція торговельної марки – ідентифікувати товар поряд з аналогічною продукцією інших виробників. У географічному зазначенні на перший план виходить функція засвідчення високої якості позначеного продукту шляхом вказівки на зв’язок властивостей товару з унікальним географічним середовищем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Дишлева, І. М. "Поєднання інтелектуального та емоційного аспектів у процесі оволодіння природознавчою освітою учнями основної школи як здоров’язберігальний чинник." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 202–5. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3309.

Full text

Abstract:

Дишлева І. М. Поєднання інтелектуального та емоційного аспектів у процесі оволодіння природознавчою освітою учнями основної школи як здоров’язберігальний чинник. У статті розкрито принципи природознавчої освіти, застосування яких сприяє досягненню оптимального поєднання інтелектуальних й емоційних якостей особистості учнів як здоров’язберігального чинника.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Лобач, Н. В., М. С. Саєнко, and О. В. Сілкова. "РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 186–92. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-28.

Full text

Abstract:

Метою даної статті є обґрунтування поняття та сутності рефлексійно- оцінювальної компетенції майбутніх лікарів та визначення її місця у їхній професійній діяльності. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз науково-педагогічної, психологічної літератури, який дав можливість побудувати логічно структуровану послідовність визначення поняття «рефлексійно-оцінювальна компетенція», доповнити та узагальнити поняття «рефлексія» й «оцінювання» у діяльності майбутніх лікарів. Визначено типи рефлексії (особистісна, інтелектуальна, комунікативна, кооперативна, регулятивна), функції (мотиваційна, прогностична, організаційна, комунікативна, смислотворча, корекційна), види рефлексії за спрямованістю дій (особистісної діяльності та професійної діяльності). Зазначено, що рефлексія є професійно важливою якістю особистості, що є необхідним компонентом здійснення професійної діяльності лікаря для самоосвіти, саморозвитку фахівця, забезпечує її ефективність, уміння адекватно здійснювати оцінювання своєї діяльності, своїх можливостей, моральних якостей і вчинків. Установлено, що поняття «рефлексія» та «оцінювання» у деякому сенсі є тотожними, оскільки відбувається співвіднесення отриманих результатів із цілями діяльності. Зазначені поняття виступають стрижневим компонентом зрілості особистості під час оволодіння ключовими компетенціями. З’ясовано, що відповідно до проаналізованих освітньо-професійних програм до компетентностей, які формуються у здобувачів закладів медичної освіти, належать ті, що містять елементи рефлексійно-оцінювальної компетенції, а саме: самопізнання, цілепокладання, аналіз власного досвіду, планування, коригування власних дій, самовдосконалення. На основі вищезазначеного ми зробили висновок, що рефлексійно-оцінювальна компетенція майбутніх лікарів – це якість особистості, що дає змогу найбільш ефективно й адекватно здійснювати рефлексію та оцінювання своєї діяльності. Це сприяє розвитку і саморозвитку майбутнього лікаря, його творчому підходу до навчальної та професійної діяльності, досягненню їх максимальної ефективності та результативності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Syladii, Ivan. "РЕСУРСИ І СТИМУЛИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.13-17.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються ресурси і стимули педагогічного дискурсу в сучасному українському суспільстві, визначається його роль з огляду на виконання системою освіти загального призначення – залучення людини до досягнень культури, системи знань, процесу формування компетенцій. За визначенням автора, освіта – це насамперед процес поширення наукових знань серед тих, хто навчається, освоєння ними системи наукових понять і духовних цінностей, яка відтворює картину природи, суспільства та мислення. Всі вони далекі від однозначності, а тому потребують інтерпретації, дискурсу. Головним ресурсом педагогічного дискурсу є інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності, яка спрямована на оновлення системи освіти. У межах педагогічного дискурсу водночас функціонують науковий та освітній дискурс, тому потужним ресурсом дискурсу педагогічного має стати дискурс науковий. Отже, у царині освітянської комунікації педагогічний дискурс є інтегрованим утворенням, яке поєднує в собі складові наукового та освітнього дискурсу. Характерна риса сучасного етапу розвитку педагогічного дискурсу – пошук нового міжпредметного полікультурного діалогу. Педагогічний дискурс є там, де відбувається інтеракція між учителем і учнем і де здійснюється пізнання. Дискурс – це типова соціальна подія, що полягає у взаємодії учасників комунікації за допомогою вербальних текстів та інших знакових комплексів у певній ситуації і в певних соціокультурних умовах спілкування. Ресурсним ядром та основоположною сутнісною характеристикою педагогічного дискурсу є інтелектуальна взаємодія базової пари учасників комунікації – викладача і учня, кожен з яких здійснює свою інтелектуальну діяльність. Взаємодія – це вид безпосередніх чи опосередкованих, зовнішніх або внутрішніх відносин, зв'язків. Інтелектуальна взаємодія викладача й учня в педагогічному дискурсі передбачає взаємний розумовий вплив суб'єктів освітнього процесу один на одного в їх спільній діяльності і міжособистісних відносинах, що призводить до зміни інтелектуального стану одного або обох суб'єктів. Педагогічний дискурс у структурі інноваційних процесів у системі освіти є водночас і одиницею навчання, і комунікативною моделлю мовної діяльності учасників ситуації навчання. Ця діяльність одержує мовне втілення як система думок, цінностей, інтересів. Дискурс можна вважати довершеною формою комунікації. Отже, усі наявні в суспільстві ресурси і стимули функціонування педагогічного дискурсу мають сприяти розгортанню взаємодії його основних суб’єктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Прошукало, І. Л. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ: ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ У СФЕРІ ПОСЛУГ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-14.

Full text

Abstract:

У статті аналізується феномен організаційної культури як чинника забезпечення психологічного здоров’я працівників компаній у сфері послуг персоналу (сервісних організацій). Розкривається поняття «організаційна культура» та узагальнюються підходи до виділення типів організаційної культури. Проводиться аналіз специфіки організаційної культури компаній у сфері послуг. Виділені основні типи організаційної культури, які характерні для сфери послуг: клієнтоорієнтований тип організаційної культури, культура збуту та проміжний тип організаційної культури. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури із проблеми психологічного здоров’я особистості дав можливість сформувати розуміння психологічного здоров’я як складної особистісної організації з високим рівнем благополуччя, розуміння себе та інших, наявність уявлень про мету і сенс свого життя, здатність до регулювання свої емоційних станів, вміння з повагою ставитися до інших людей і до себе, усвідомлення відповідальності за свою долю і власний розвиток. На основі теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми психологічного здоров’я людини та аналізу специфіки діяльності компаній у сфері послуг виділені показники психологічного здоров’я працівників сервісних організацій: орієнтація на досягнення поставлених цілей, емоційна лабільність (врівноваженість), просоціальна орієнтація, фізичне благополуччя, гуманістична позиція, творче самовираження, сімейне благополуччя, духовний розвиток, інтелектуальне вдосконалення, сприйняття себе як неповторної особистості (бажання бути собою). Саме психологічний, інтелектуальний та фізичний компоненти психологічного здоров’я, їх єдність у процесі професійної діяльності працівників сервісних організацій і є однією з умов повноцінного особистісного розвитку співробітників. Розкривається роль і вплив організаційної культури на психологічне здоров’я працівників сервісних організацій через організаційні системи компанії: систему організаційних цінностей, організаційних комунікацій, соціальну систему. Обґрунтовується, що тип організаційної культури безпосередньо впливає на психологічне здоров’я працівників сервісних організацій і може бути джерелом психологічної напруги серед співробітників компанії у процесі їх професійної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ВОРОТНІКОВА, Злата. "Застосування сучасних інформаційних технологій у освітньому процесі." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. I (September 27, 2019): 43–51. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.04.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасний стан застосування інформаційних технологій у освітньому процесі, зміни, що відбуваються у цьому напрямку у зв’язку із новітньою реформою вищої освіти. Зазначені завдання, що висуваються вченими до інформаційних технологій у освіті. Акцентується увага на подальшому досягнення глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності в суспільстві за рахунок використання нових ІТ. Розглядає набір сучасних методів та інструментів, що використовуються у освітньому процесі в розвинених країнах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Пілецька, Любомира. "Асертивна поведінка як чинник реабілітаційного потенціалу особистості та проєктування майбутнього." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 208–15. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-208-215.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто вплив асертивної поведінки на реабілітаційний потенціал особистості. Обумовлено актуальність зміцнення, розвитку і профілактики реабілітаційного потенціалу особистості, який в сучасних умовах є основою психологічного благополуччя особистості. Визначено, реабілітаційний потенціал є важливим критерієм адаптованості особистості до умов трансформаційного середовища. Учені розглядають її в контексті життєвих смислів і роблять акцент на необхідності підвищення суб’єктності життєдіяльності, навчання молодих людей вмінню розпоряджатися своїм життям, робити його предметом власної свідомості та волі, здатності долати труднощі. За такої характеристики асертивна поведінка набуває здатності бути незалежною від зовнішніх впливів і оцінок. Тому її доцільно розглядати як таку, що самостійно регулює власну поведінку. В статті зроблено висновок, що асертивна поведінка дозволяє особистості структурованіше розподіляти власні ресурси і, таким чином, сприятиме підвищенню реабілітаційного потенціалу особистості. Показано, що психологічний реабілітаційний потенціал визначає можливість розширення сфери життєдіяльності реабілітанта за рахунок відновлення або компенсації порушень на психологічному рівні. Реабілітаційний потенціал особистості доцільно розглядати в двох аспектах: його значення для психологічної реабілітації - як показника ймовірності відновлення або компенсації порушень і розладів психічної діяльності і в аспекті його впливу, як своєрідного виду діяльності реабілітанта, на успішність, ефективність всього комплексу реабілітаційних заходів. Реабілітаційний потенціал особистості, будучи складовою реабілітаційного потенціалу, характеризується, як і всі інші складові реабілітаційного потенціалу, своєю внутрішньою структурою, що включає інтелектуальний компонент, емоційно-вольової компонент, мотиваційний компонент. Інтелектуальний компонент забезпечує рівень розуміння реабілітантами проблем, пов'язаних із захворюванням, інвалідністю і можливості їх вирішення за допомогою реабілітаційних заходів. Інтелектуальний компонент залежить від рівня стану когнітивних процесів і рівня інтелекту. Емоційно-вольовий компонент визначає енергію реабілітанта в досягненні цілей і завдань реабілітації, чуттєву забарвленість відносин до цих цілей і завдань, а так само до окремих реабілітаційних заходів і залежить від індивідуально-психологічних особливостей особистості, емоційних станів і вольових процесів. Мотиваційний компонент визначає спрямованість на досягнення цілей і завдань реабілітації і являє собою сукупність цілей, установок, мотивів і потреб, актуальних для реабілітанта в аспекті різних підсумків, результатів реабілітації і залежить від ціннісно-мотиваційних характеристик особистості, системи особистісних відносин в цілому. Тому аналіз і оцінку реабілітаційного потенціалу особистості слід проводити: на основі вивчення психічних функцій, властивостей і утворень; на підставі системного вивчення відповідної феноменології як в рамках патопсихологічного, так і власне психологічного регістрів; - з характеристикою ступеня вираженості порушень, їх локальності або тотальності, характеру механізмів психічних порушень; кожен компонент слід розглядати диференційовано щодо різних видів реабілітації. Ключові слова: асертивна поведінка, реабілітаційний потенціал особистості, особистість, соціально-психологічна реабілітація особистості, проєктування майбутнього.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Кисленко, Юрій Іванович. "Мовленнєва діяльність та її моделювання." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 16 (December 15, 2010): 49–57. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33754.

Full text

Abstract:

Робота присвячена питанням формування інформаційних природно-мовних технологій, які намагаються моделювати окремі прояви мовленнєвої поведінки людини – однієї з найскладніших форм її інтелектуальної діяльності. Аналізується сучасний стан справ у вказаному напрямі, окреслюються перспективи розвитку таких технологій на шляху інтеграції наукових досягнень у всіх помежованих напрямах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Чимшир, Валентин, and Василь Желясков. "МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (May 14, 2018): 28–33. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.28-33.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на розробку моделі виявлення та розвитку обдарованості студентів шляхом контролю, моніторингу та коригування освітніх процесів. У сучасному світі високій рівень інтелекту стає запорукою нових можливостей, досягнень, перспектив статусу в соціальному середовищі. Крім того, багатьма вченими, які вивчають педагогічні системи в різних умовах розвитку, визначається така класифікація обдарованості, яка фактично вказує, що кожний індивідуум обдарований, тільки потрібно визначити категорію та напрям, де він може це продемонструвати. Для досягнення мети дослідження визначаються п'ять умов розвитку обдарованості, які включають зовнішні і внутрішні якості студентів: загальні здібності; спеціальні здібності в конкретній області; спеціальні здібності неінтелектуального характеру; стимулююче оточення; випадкові фактори. Наводиться приклад виявлення обдарованості та етапи її розвитку. В основі розробленої двоетапної моделі лежить ступенева система виявлення, моніторингу та корекції педагогічної системи, спрямованої на зростання творчого потенціалу, пізнавальної діяльності та мотивації студентів до самовдосконалення.Модель першого етапу виявлення та розвитку обдарованості розкриває особливості роботи шкільної педагогічної системи. Традиційне визначення рівня інтелектуальної зрілості, первинної сформованості пізнавальних процесів, які забезпечують шкільну успішність, починається зі співбесіди, що дає змогу виявити сфери, в яких учень найбільш комфортно себе почуває.Модель другого етапу зосереджена на специфіці вищого навчального закладу та вимагає від студента емоційної зрілості, готовності до серйозного навантаження. У процесі навчання для кожного студента куратор або психолог заводить персональну картку, до якої упродовж усього навчання заносяться всі дані його інтелектуального розвитку, а потім разом з методичною радою вибудовується індивідуальний профіль його розвитку та обираються прийоми і способи подальшої роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Садовий, Микола Ілліч, Ірина Вікторівна Бобик, and Олена Михайлівна Трифонова. "Моделювання як засіб реалізації акмеологічного підходу." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 108–17. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.779.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню моделювання як метода дослідження явищ і процесів, що реалізується на основі акмеологічного підходу. Розглянуті акмеологічні умови, види моделювання, критерії та функції моделювання. Наведені приклади використання методу моделювання в процесі навчання фізики для досягнення кращої якості навчання. Мета дослідження: визначення умов використання акмеологічного підходу в навчально-виховному процесі з фізики, зокрема, в методиці реалізації моделювання при вивченні фізики мікросвіту. Задачі: 1) проаналізувати акмеологічні умови досягнення кращого результату; 2) встановити основні критерії використання моделювання у навчанні фізики; 3) обґрунтувати ефективність використання моделювання на основі акмеологічного підходу. Об’єкт дослідження: процес навчання студентів у ВНЗ із застосуванням акмеологічного підходу. Предмет дослідження: педагогічні умови акме реалізації методу моделювання. Методи дослідження: теоретичне обґрунтування застосування акмеологічного підходу до навчання фізичних явищ, процесів, практичне застосування моделювання у навчально-виховному процесі. Результати: запроваджений підхід забезпечує кращі результати навчання понять атомної і ядерної фізики, забезпечує розвиток логічного та творчого мислення. Висновки: розвиток освіти згідно новітньої освітньої парадигми спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування у студентів предметних та життєвих компетенцій, що відповідає вимогам акмеологічного підходу до забезпечення досягнення кращого результату навчання. Застосування таких технологій дає можливість позитивно розвивати інтелектуальну, соціальну, духовну сфери суб’єктів навчання, сприяє соціальному самоутвердженню й культурному самовдосконаленню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Ostrovska, Kateryna. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ ДЛЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ." System technologies 4, no. 129 (April 6, 2020): 146–59. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-14.

Full text

Abstract:

Робота присвячена дослідженню методів інтелектуального аналізу даних для обробки результатів тестування з використанням мови Python.Метою даної роботи є дослідження методів інтелектуального аналізу даних засобами мови Python.Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань: • дослідження етапів інтелектуального аналізу даних, особливостей підготовки і вивчення даних; • дослідження задач інтелектуального аналізу даних і методів їх рішення; • дослідження засобів мови Python для вирішення завдань інтелектуального аналізу даних; • практичне рішення задач ІАД: побудова моделей інтелектуального аналізу даних засобами мови Python; • аналіз якості побудованих моделей.У даній роботі був проведений інтелектуальний аналіз даних, отриманих з системи управління навчанням Moodle.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Федик, Андрій. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 304–25. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.182.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню проблематики професійного мислення у науково-психологічних джерелах. Проаналізовано наукові погляди багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених щодо генезису професійного мислення. Охарактеризовано сучасні підходи до тлумачення поняття “професійне мислення” та “проблема розвитку професійного мислення фахівців”. Результати аналізу наукових джерел засвідчують неоднозначність поглядів вчених, а в багатьох аспектах – протилежних позицій психологічного феномена “професійне мислення”. Розкрито погляди вчених щодо методологічних підходів та комплексного уявлення про професійне мислення.Визначено, що професійне мислення – це: 1) цілісний, специфічний, алгоритмічний комплекс інтелектуальних процесів, спрямованих назовні для досягнення результатів, пов’язаних із професійною діяльністю; 2) основа формування фахівця-професіонала.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Янішевська, К. Д., and О. Р. Тертичний. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ ЯК ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 147–50. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).338.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються питання вдосконалення правового регулювання наукового відкриття. У результаті дослідження специфіки даного інституту з’ясовано, що наукове відкриття є нетрадиційним об’єктом права інтелектуальної власності, оскільки йому властиві як загальні ознаки, так і особливі. Зважаючи на його фундаментальний характер, наукове відкриття може мати будь-яку форму та є процесом пізнання об’єктивної дійсності, що нехарактерно для будь-яких інших об’єктів правової охорони. Визначено основні права авторства на наукові відкриття, а саме: право вважатися першовідкривачем певних знань та право на ім’я, а також право надати відкриттю своє ім’я або спеціальну назву. Право інтелектуальної власності є непорушним і належить володільцю, ніхто не може бути позбавлений його. Права інтелектуальної власності можуть бути обмежені лише в предбачених законом випадках. Визначено суб’єкта права інтелектуальної власності на наукове відкриття й авторське поняття особистих немайнових прав автора наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності. Доведено, що українське законодавство щодо правової охорони наукових відкриттів потребує вдосконалення через ухвалення відповідного закону, що підтверджується визнанням Всесвітньою організацією інтелектуальної власності наукового відкриття як результату творчої діяльності, який потребує відповідного правового регулювання. Вбачається необхідність у розробленні й ухваленні Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття», який би врегулював такі важливі питання, як: процедура державної реєстрації набуття прав власності на наукове відкриття та видачі диплома; правове регулювання експертизи наукових відкриттів, метою якої є перевірка заявленого об’єкта на відповідність усім умовам; охорона права пріоритетності; впровадження Відкритого державного реєстру наукових відкриттів; закріплення пільг за авторами наукових відкриттів. Зроблено висновок, що охорона і відповідне законодавче регулювання наукового відкриття дозволить удосконалити і підвищити рівень наукових досягнень і зацікавленості суспільства в подальших дослідженнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Lievi, L. "ГЕНЕТИЧНІ АЛГОРИТМИ ОПТИМІЗАЦІЇ В ЗАДАЧАХ КЕРУВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 61 (September 11, 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.036.

Full text

Abstract:

На сьогодні спостерігається тенденція збільшення складності математичних і формальних моделей реальних систем і процесів управління. Це пов’язано з необхідністю підвищення адекватності цих моделей та врахування якомога більшої кількості факторів, які впливають на процеси прийняття рішень. Традиційні методи побудови моделей не приводять до задовільних результатів, коли описання проблеми, що підлягає вирішенню, с самого початку є неточним і неповним. Прагнення отримати всю вичерпну інформацію для побудови точної математичної моделі скільки-небудь складної реальної ситуації може привести лише до втрати часу та коштів, оскільки це може бути в принципі неможливо. До недавнього часу при проектуванні і дослідженні систем автоматизованого управління і систем інтелектуальної підтримки процесів підготовки і прийняття рішень використовувалися два великі класи математичних моделей і методів: один з них представлений детермінованими, а другий ймовірними моделями. Сьогодні відбувається бурхливий розвиток і все більш широке застосування в різних областях третього, абсолютно нового класу моделей і методів, заснованих на принципах теорії нечітких множин. Набув розвитку такий новий напрямок, як м’які обчислення, за допомогою яких стало можливим оптимізувати нечіткі моделі. Використання методів оптимізації дозволило будувати адекватні моделі процесів і систем навіть при достатньо грубій початковій нечіткій моделі. Однак у системах, заснованих на нечіткому підході, особливо при великій кількості змінних, практично неможливо врахувати синергізм, що може виникати при сумісній появі деяких конкретних значень окремих змінних, та неможливо забезпечити облік відмінностей у важливості факторів, що впливають на прийняття рішення. Зокрема в даній роботі генетичні алгоритми використано як оптимізаційні методи, що дозволяють мінімізувати відстань між бажаним та модельним результатом логічного висновку. На основі генетичних алгоритмів навчання нечітких регресійних моделей розроблено інтелектуальну систему підтримки прийняття рішень при діагностуванні параметрів режимів зрошення. Таку систему впроваджено у процес визначення строків та норм поливу при зрошенні овочевих культур сімейства пасльонових. Розроблена система підтримки прийняття рішень дозволяє в залежності від вибору режиму зрошення визначати потребу рослин у воді і або отримувати високі врожаї на фоні раціонального використання води, або заощаджувати водні ресурси при певних втратах врожаю, що з економічної точки зору є доцільним в порівнянні з витратами на подачу додаткових об’ємів поливної води для досягнення максимальних врожаїв

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

O.Ye., Loboda. "PROJECT LEARNING TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF DEVELOPMENT OF INTELLECTUAL AND CREATIVE ABILITIES OF FUTURE MUSIC TEACHERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 96 (November 15, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-9.

Full text

Abstract:

In order to reveal this phenomenon the article analyzes the concepts such as “project”, “project method”, “project learning technology” from the standpoint of different approaches of scientists. Determined that project learning technologies are a scientifically and methodologically sound process of achieving predictable results,aimed at optimal development of intellectual and creative abilities of future professionals, which provides systematic planning of this process, its content and phased management.Reasoned the possibilities of using in the process of professional training of future teachers-musicians among modern interactive music-pedagogical technologies the intellectual-creative project technologies of teaching, based on educational-cognitive material of musical art, involvement of concepts of developmental learning, intellectual-creative content, as well as actual needs of professional education.The basis of intellectual and creative project learning technologies is the intellectual and creative project activities of students, based on interaction with the teacher. The following activities ensure the acquisition of professional knowledge and skills by students, which is most consistent with the paradigm of personality-oriented education, and also contributes to the intensification of the process of development of intellectual and creative abilities of future music teachers. The practical implementation of intellectual and creative project learning technologies can occur through the implementation of different types of projects: research, artistic, media and educational, the essence of which is considered in the study. The organization of research projects involves predetermined certain stages of work, deliberate structure, purpose, relevance of research, social significance, methods, including experimental methods of processing results. Artistic and creative projects are based on the chosen concept, semantic material, which is based on the educational and cognitive material of art culture and different types of arts: music, pictorial, theatrical, etc. Media-educational projects are based on media forms and means of creating an intellectual and creative product and its functioning.In order to test the hypothesis of positive use of project learning technologies in the educational process and their influence on the development of intellectual and creative abilities of future music teachers within the experimental study was developed a special course “Project learning technologies for development of intellectual and creative abilities of future music teachers”.Key words: project, project method, project learning technologies, intellectual and creative project learning technologies, development of intellectual and creative abilities, future music teachers, process of professional training, higher education institution of art direction. З метою розкриття зазначеного феномену у статті проаналізовано такі поняття, як «проєкт», «метод проєктів», «проєктна технологія навчання» з позицій різних підходів науковців. Визначено, що про-єктні технології навчання – це науково та методично обґрунтований процес досягнення прогнозова-них результатів, спрямований на оптимальний розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх фахівців, що передбачає системне планування цього процесу, його змістовне наповнення та поетапне управління із застосуванням на практиці.Обґрунтовано можливості використання в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів серед сучасних інтерактивних музично-педагогічних технологій інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання, що засновані на навчально-пізнавальному матеріалі музичного мистецтва, залученні концепцій розвивального навчання, інтелектуально-творчому змістовому наповненні, а також урахуванні актуальних потреб професійної освіти. Основу інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання складає інтелектуально-творча проєк-тна діяльність студентів, заснована на взаємодії із викладачем. Така діяльність забезпечує набуття студентами фахових знань та вмінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, а також сприяє активізації процесу розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. Практична реалізація інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання може відбуватися шляхом реалізації різних типів проєктів: пошуково-дослідницьких, художньо-творчих, медіа-освіт-ніх, сутність яких розглянуто у дослідженні. Організація пошуково-дослідницьких проєктів передбачає заздалегідь визначені певні етапи роботи, обмірковану структуру, мету, актуальність дослідження, соціальну значущість, методи, у тому числі експериментальні методи обробки результатів. Художньо-творчі проєкти ґрунтуються на обраній концепції, змістовому матеріалі, що заснований на навчально-пізнавальному матеріалі художньої культури та різних видів мистецтв: музичного, образотворчого, театрального тощо. Медіа-освітні проєкти ґрунтуються на медійних формах і засобах створення інтелектуально-творчого продукту та його функціонування.З метою перевірки гіпотези про позитивний вплив проєктних технологій навчання на розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у межах експериментального дослі-дження розроблено спецкурс «Проєктні технології навчання з розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів». Ключові слова: проєкт, метод проєктів, проєктні технології навчання, інтелектуально-творчі проєктні технології навчання, розвиток інтелектуально-творчих здібностей, майбутні педагоги-музиканти, процес професійної підготовки, заклад вищої освіти мистецького спрямування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Микитась, М. "МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 37. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.37-40.

Full text

Abstract:

Правильна організація зв’язків структурних одиниць кластера з державними орга-нами забезпечує передумови досягнення найбільшого внеску всіх підсистем кластера в його діяль-ність. Таким чином забезпечується додатковий синергетичний ефект, урахування якого приуправлінні, в значній мірі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера.Роль держави в процесах формування і розвитку кластерів полягає в створенні інфраструктурита органів, призначенням яких є забезпечення сприятливих умов для ефективної діяльності клас-тера. При цьому особливої актуальності набуває задача виявлення тих структурних одиниць буді-вельного кластера, державна підтримка яких, забезпечить максимальний синергетичний ефект. Вроботі запропоновано схему, згідно з якою здійснюється обґрунтування вибору структурних оди-ниць кластера, що потребують державної підтримки. Схема передбачає багатоваріантне про-гнозування ефективності діяльності різних кластерних структур и формування бази знань, яка вподальшому стане основою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень щодо виборуструктурних одиниць кластера

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Золотова, Ніна Сергіївна. "Онтологічне представлення предметної області у автоматизованих навчальних системах на прикладі графічної САПР." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 106–12. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.325.

Full text

Abstract:

Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Бабенко, О. В. "РОЗВИТОК КОГНІТИВНИХ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПІДКАСТИНГУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 150–55. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-22.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто передовий досвід канадських освітян щодо стратегій та методів формування умінь і навичок XXI століття у креативному освітньому середовищі на основі сучасних цифрових технологій та автентичних аудіоресурсів. Здобуття вищої освіти не гарантує високої конкурентоспроможності випускників навчальних закладів на ринку праці. Нині сучасна система освіти не може обмежуватися підготовкою фахівців тільки в традиційних формах і вимагає звернення до когнітивних механізмів засвоєння і набуття знань. Діяльність людини нерозривно пов’язана sз зовнішньою (фізичною) та внутрішньою (психічною) сторонами (мотиваційною, пізнавальною та регуляторною). Для досягнення успіху в сучасних реаліях визначальною характеристикою навчального процесу постає орієнтація на когнітивний та особистісний розвиток студентів. Мета дослідження – всебічний аналіз передового педагогічного досвіду закордонних колег щодо впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Когнітивні механізми описано як вищі функції мозку та індивідуальні психологічні здібності людини, які потребують відповідних технологій та методів навчання. Розвиток критичного та творчого мислення тісно пов’язаний з використанням таксономії Блума, ієрархічного впорядкування когнітивних навичок за допомогою дієслів планування. Ґрунтуючись на практиці застосування, викладачі планують освітні цілі та завдання, проєктують конкретні методологічні кроки та досягають високих результатів навчання. Узагальнено міжнародний досвід на прикладі пілотного проєкту канадської радіомовної корпорації «Підкасти в класі». Наголошено, що методичні матеріали мають чітко вимірювані цілі, включають ресурси діяльності, як-от плани уроків, слайд-шоу, аудіо для завантаження, тексти епізодів, наочність для занять, бонусні міні-епізоди. Апробація інноваційних ресурсів та методики свідчить, що складники креативного освітнього середовища, сучасні цифрові інструменти, автентичні аудіоресурси сприяють розвитку когнітивних та інтелектуальних здібностей студентів, формують сучасні ключові компетенції: абстрактне та критичне мислення, творчість, саморефлексію, особистісний ріст, автономність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Булат, Є. А., and Р. С. Пічко. "Актуальні аспекти подальшої правової охорони наукового відкриття в контексті сучасного зарубіжного досвіду." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 14, 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3052.

Full text

Abstract:

У статті надано характеристику наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності, висвіт-лено його особливу правову природу. Визначено, що правовими ознаками наукового відкриття висту-пають вірогідність, новизна і фундаментальність, а зміст поняття «відкриття» розкривається через такі його об’єкти, як явище, властивість і закономірність. Відзначено необхідність подальшого право-вого регулювання суспільних відносин, пов’язаних із науковими відкриттями, оскільки вони є осно-вою для розвитку нових наукоємних технологій, сприяють розвитку й удосконаленню науково-техніч-них, інноваційних здобутків. Підкреслено, що за часів радянського періоду інститут реєстрації наукового відкриття став прак-тично завершеною конструкцією права, що дозволило не тільки визнати наукові досягнення на дер-жавному рівні, але також створити базу для проведення подальших фундаментальних досліджень. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності були здійснені кроки в напрямі вдосконалення правової охорони наукових відкриттів через ухвалення про-єкту закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» і Модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття» країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Відзначено, що на сучас-ному етапі в деяких закордонних країнах у контексті правової охорони між науковим відкриттям і винаходом не робиться принципової різниці і як охоронний документ видається патент. Розглянуто питання охорони відкриттів у сфері біотехнологічної індустрії. У контексті європейського досвіду, а також досвіду, набутого іншими іноземними країнами, запропоновано виявляти із практичної частини наукового відкриття технічні (технологічні) рішення, які підлягають патентуванню, з можливістю отримання охоронних документів на них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Гуменюк, А. І. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 1-2 (December 4, 2020): 64–75. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.64-75.

Full text

Abstract:

В статті проведено дослідження особливостей формування і реалізації державної політики розвитку зеленого туризму в Україні. Встановлено, що рівень стимулювання і підтримки розвитку зеленого туризму інтерпретує масштаби туристичних потоків на рівні регіонів України та глобальному рівні. Отримані результати засвідчили, що розвиток зеленого туризму перебуває під постійним динамічним впливом інституційних змін, а саме неофіційних обмежень, правил, специфіки характеру й дотримання таких правил всіма учасниками економічного процесу на засадах обміну інтелектуальними, фінансовими, цифровими й іншими ресурсами. Представлені ключові положення інституційно-організаційної моделі розвитку зеленого туризму в Україні, яка передбачає досягнення своєчасного консенсусу інтересів основних груп суб’єктів досліджуваної сфери, а саме: 1) стейкхолдери (туристичний бізнес, держава та суспільство); 2) підсистеми державної політики розвитку зеленого туризму (функціональна, фінансово-економічна, споживацька, інноваційна, інтелектуальна). Розроблено напрями і системно-структурні ефективні інструменти та засоби щодо стимулювання розвитку зеленого туризму, які передбачають своєчасне забезпечення становлення сприятливого середовища для покращення результативності функціонування бізнесу у сфері зеленого туризму та дозволяють врегульовувати такі процеси безпосередньо на рівні держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Жигайло, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ STEM-ПІДХОДУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Physical and Mathematical Education 29, no. 3 (June 23, 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-009.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. Стрімкий розвиток усіх сфер людського життя, інтенсивне використання комп’ютерних технологій і робототехніки в сучасному світі вносять необхідні специфіку навчально-виховного процесу на всіх ланках вітчизняних закладів загальної середньої освіти. Одним із перспективних напрямів її модернізації постає впровадження STEM-підходу до освітнього процесу початкової школи з метою розвитку інтелектуальних здібностей та пізнавально-дослідницької діяльності учнів. Означена проблема сьогодні розроблена недостатньо і задля свого вичерпного розв’язання передбачає отримання знань із різних галузей природничих наук, технологій програмування, а також напрямів, які охоплює STEM-освіта. Матеріали і методи. Упродовж підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень опрацьованої наукової та навчально-методичної літератури; спостереження за освітнім процесом вітчизняної початкової школи. Результати. Для досягнення поставленої мети передовсім пропонується використання STEM-підходу в освітньому процесі початкової школи, впровадження навчальних модулів із застосуванням елементів аналізованого підходу задля комплексного розв’язання таких специфічних завдань, як розвиток інтелектуальних здібностей учнів упродовж пізнавально-дослідницької діяльності і залучення їх до науково-технічної творчості. Висновки. Уведення основних компонентів STEM-освіти до навчальних програм сучасних вітчизняних ЗЗСО дає змогу створити найоптимальніше середовище для виявлення та розвитку креативного потенціалу школярів. Застосування STEM-технологій у початковій школі постає найбільш доцільним на елементарному пропедевтичному рівні. Увиразнено такі переваги STEM-підходу: а) активізує інтерес до математики та природознавства; б) мотивує до набуття відповідних знань у сфері техніки, робототехніки, конструювання; в) сприяє розвитку творчих здібностей і комунікативних навичок молодшого школяра, ранньому визначенню його особистісного потенціалу та майбутній орієнтації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Коваль, М. І., and О. В. Цімошинська. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ГАРМОНІЗАЦІЇ З НОРМАТИВАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС)." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 1(60) (April 30, 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/60-3.

Full text

Abstract:

У ретроспективному плані досліджено процес реформування в Україні систем бухгалтерського обліку і звітності в контексті його гармонізації з існуючими нормами в Європейському Союзі. Вибір Україною Євроатлантичного вектору розвитку зумовив її зобов’язання щодо адаптації національного законодавства до законодавства ЄС в усіх сферах життя країни, в тому числі стандартизації системи бухгалтерського обліку і звітності, аудиту, оподаткування. Державне управління відповідними трансформаціями вітчизняного законодавства викликало необхідність створення відповідного організаційно-економічного механізму його розробки і впровадження. Зокрема, були розроблені відповідні національні стандарти обліку і аудиту. У ході їх запровадження підприємства і організації в Україні набули відповідного досвіду, який забезпечує поступовий перехід на виконання в обліку, звітності і аудиті в Україні міжнародних стандартів. Разом з тим встановлено, що процес гармонізації вітчизняного законодавства невиправдано затягнувся в часі, що свідчить про зволікання і непослідовність дій владних еліт України, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами. Така ситуація вимагає від органів влади оперативного реагування шляхом розробки і здійснення системних заходів, спрямованих на мобілізацію інтелектуальних, фінансових, матеріальних та інших ресурсів на досягнення завдань, передбачених Стратегією сталого розвитку “Україна – 2020”.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

КОХАНОВСЬКА, ОЛЕНА. "Розвиток доктрини немайнових відносин в Україні." Право України, no. 1/2019 (2019): 93. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-01-093.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються проблеми розвитку доктрини немайнових відносин в Україні, а саме: стан дослідження сфери особистих немайнових прав, інформаційних відносин, відносин інтелектуальної власності. Актуальність і стрімкий розвиток теорії цивільного права в усіх зазначених напрямах пов’язується автором із досягненнями ери інформаційного суспільства і все більш повним усвідомленням людьми значення своєї особистості, її неповторності, унікальності й цінності. Додаткову актуальність питанням, що висвітлюються, надає дискусія щодо можливості повноцінного закріплення на доктринальному і законодавчому рівнях зобов’язань із немайновим змістом, яка розглядається автором з точки зору готовності вітчизняних цивілістів сприймати на сучасному етапі таку конструкцію в межах зобов’язального права. Проаналізовано стан, головні наукові підходи, тенденції розвитку системи немайнових прав на шляху до рекодифікації вітчизняного приватного права. Акцентується увага на значенні феномену інформації і творчості, окремих особистих немайнових прав для розвитку громадянського суспільства в Україні. Надається характеристика зобов’язань немайнового змісту з точки зору основних ознак та особливостей зобов’язальних відносин. Доводиться своєчасність і перспективність подальшого дослідження зобов’язальних відносин немайнового змісту для подальшого їх законодавчого закріплення у Цивільному кодексі України (ЦК України). На основі положень теорій особистих немайнових прав, права інтелектуальної власності та інформаційних прав прогнозується подальший стрімкий розвиток інсти туту немайнових прав, основне місце в якому відведено особистим немайновим правам фізичної особи. З урахуванням змін, які відбулися після прийняття чинного ЦК України, у зазначених сферах розроблено рекомендації щодо реформування цього інституту як єдиного цілого, а також наведено аргументи для реформу-вання інституту зобов’язальних відносин з урахуванням особливостей зобов’язань немайнового змісту. Для вирішення проблем немайнових відносин у подальшому доцільне проведення комплексних досліджень всіх інститутів, зокрема інформаційних прав, права інтелектуальної власності, особистих немайнових прав у їх сукупності для врахування взаємовпливу на кожного з них, а також на інші інститути цивільного права.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Дакі, О. А., С. А. Олізаренко, Ю. Г. Якусевич, З. Я. Дорофєєва, and В. В. Тришин. "Інформаційна технологія розробки бази знань інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.07.

Full text

Abstract:

Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Usov, Dmytro. "Контрактуалізм Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо в контексті проблем сучасної практичної філософії." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (September 26, 2019): 119–31. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.3-4.06.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження статті є осмислення та розгортання тези про місце контрактуалізму Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо на теренах модерної та постмодерної практичної філософії в контексті теорії суспільної угоди та її місця в сучасній філософії. Послідовно доведено, що найістотніше визначення суспільної угоди знаходиться саме в царині практичної філософії і тлумачиться нею як механізм, спосіб несуперечливого людського існування, дія спільноти людей, які разом, добровільно встановлюють і дотримуються певних прав і обов’язків. Автор пропонує порівняльний аналіз творчого доробку Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо з метою поглибленого розуміння актуальності та методологічної значущості для сьогодення їх роздумів про суспільну угоду. Реконструкція антропологічної складової основних теоретичних здобутків Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо дала можливість дослідити розуміння ними засадничої для людського буття проблеми, а саме – проблеми справедливості. Політична антропологія Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо є витоком і осердям дослідження істотного взаємозв’язку конфліктного та кооперативного образів людини й актуалізує філософське осмислення механізмів формування автономної особистості та розуміння модерного контрактуалізму як інтелектуально-дієвої допомоги в наших спробах дослідити особисту свободу людини в контексті істотних суспільних трансформацій, зберегти та розвинути такі досягнення модерного соціального проекту, як права людини і демократична правова держава.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Корсак, Костянтин, Юрій Корсак, Лариса Ляшенко, and Анатолій Похресник. "ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОТРИВАЛОГО СИМБІОЗУ ЛЮДСТВА І БІОСФЕРИ НА ОСНОВІ МУДРОТЕХНОЛОГІЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 15, 2021): 258–73. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.049.

Full text

Abstract:

Стаття має футурологічне спрямування. Автори враховують головні особливості сьогодення і критично узагальнюють наукові праці, що стали результатом початкового періоду діяльності «Київського клубу АНТИКОЛАПС». Клуб являє собою розосереджену спілку науковців і педагогів, які об’єдналися для боротьби з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми багато в чому подібні до учасників Римського клубу, але спираємося на власні відкриття і безперервний моніторинг світових наукових і технологічних досягнень. Імпульсом до об’єднання стало незадоволення останніми пропозиціями Римського клубу й багатьма іншими подібними зарубіжними прогнозами, що не вказують реальних засобів для ліквідації глобальних загроз. На ключове запитання «Як урятувати людство?» ми маємо чітку відповідь — це можливо тільки через використання мудротехнологій (mudrotechnologies or wisetechnologies), які надають людям усе їм потрібне й одночасно виліковують біосферу від наявних пошкоджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Корсак, Костянтин, Тамара Кірик, Анатолій Похресник, and Юрій Корсак. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НООРОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ (СТРАТЕГІЇ НООПРОГРЕСУ АНТРОПОГЕННОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ-ХХІ)." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 14, 2021): 258–76. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.049.

Full text

Abstract:

Стаття є колективним твором групи науковців і педагогів України з назвою «Київський клуб АНТИКОЛАПС», об’єднаних ідеєю боротьби не тільки з пандеміями, а й з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми пропонуємо нове бачення «гуманітарної сфери України» як комплексного матеріального та духовного явища, побудованого на поєднанні історичних досягнень усіх поколінь наших пращурів з наявними і майбутніми екологічно ідеальними мудротехнологіями (mudrotechnologies or wisetechnologies) 7-го укладу (приклад — протеїн Fy та ін.), які вже розпочали надавати людям усе їм потрібне й одночасно виліковувати біосферу від накопичених індустріальних та інших пошкоджень. Мета і завдання полягають в інформаційній допомозі КМ, МОН, НАН та іншим держорганам України в їх статутній діяльності під час вибору стратегії подальшого розвитку Вітчизни як можливого інноваційного лідера світу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Gorokhovatskyi, V., D. Rudenko, and Т. Siryk. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІЄРАРХІЧНИХ ОЗНАК ПРИ БЛОЧНОМУ ПОДАННІ ОПИСУ У СКЛАДІ МНОЖИНИ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК ЗОБРАЖЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 69–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.069.

Full text

Abstract:

Предметом досліджень статті є ієрархічні моделі для встановлення ступеня релевантності описів зображень при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є розроблення модифікації методу структурного розпізнавання на підставі впровадження блокових моделей даних із інтегруванням ймовірнісних розподілів. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією ієрархічного оброблення даних при визначенні релевантності структурних описів, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності при обробленні зображень. Застосовуваними методами є: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані такі результати. Перехід від опису множин дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова ієрархічних ознак забезпечують необхідну результативність розпізнавання. Оброблення та аналіз даних виконується у кілька разів швидше, ніж на підставі розподілів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням інтегрованих значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності, підтвердження результативності запропонованих ієрархічних ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації системах комп’ютерного зору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання." Theory and methods of e-learning 3 (February 13, 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.

Full text

Abstract:

Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Волкова, А. Ю., О. В. Харахаш, О. Ю. Сакалюк, and О. О. Козуб. "Розробка електроного дайджесту наукових доробків." Automation of technological and business processes 12, no. 1 (March 30, 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1698.

Full text

Abstract:

Метою проекту було створення програмного забезпечення, а саме веб-платформи, який надає можливість впорядкувати, нормалізувати та спростити пошук наукового доробку, що міститься серед періодичних наукових видань. Для досягнення поставленої мети, в розробці програмного продукту, було сформовано наступні задачі: проаналізувати основні проблеми предметної області; проаналізувати існуючі аналогів; обрати засоби реалізації програмного продукту; розробити програмний продукт. Об’єктом дослідження виступив онлайн-сервіс, що впорядковує та спрощує пошук серед наукових публікацій. На даний момент, існує декілька аналогів, але головною відмінністю поміж ними є те, що дані програмні продукти не містять перелік наукових видань Одеської національної академії харчових технологій. Для розробки серверної частини електронного дайджесту був обраний фреймоврк Spring та мова програмування Kotlin. Була розроблена реляційна база даних у вільній об’єктно-реляційній СУБД PostgreSQL. Середовищами розробки були обрані IntelliJ IDEA та DataGrip. Для розробки клієнтської частини електронного дайджесту було використано середовище розробки PHPStorm з інтелектуальним редактором, який підтримує передові технології розробки та включає в себе підтримку баз даних, також володіє повним набором інструментів для розробки Інтернет ресурсу. Інтерфейс дайджесту було побудовано за допомогою HTML5/CSS3, для побудови інтерактивного та функціонального додатку було використано мову JavaScript, а також фреймворк Bootstrap для поліпшення розробки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Бескоровайна, Л. В., П. Ф. Пиптюк, and В. Р. Наздравецька. "МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ТУРИЗМІ ТА ГОСТИННОСТІ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-19-26.

Full text

Abstract:

У статті досліджується проблема методології наукових досліджень в туризмі та гостинності в ході написання кваліфікаційних робіт майбутніх фахівців із туризму в їх професійній підготовці в закладах вищої освіти. Підкреслюється значення фахової підготовки майбутніх фахівців із туризму до професійної практики, що помічається на таких ролях, як: суспільна – піднесення туризму як соціально-економічної інфраструктури, міжнародних взаємозв’язків та кооперації; культурологічна – зріст гармонійної, полікультурної людини із цільним науковим світосприйманням щодо всесвітнього, інтернаціонального призначення туризму в культурній солідарності людськості; особистісна – інтелектуальний, психологічний, професіональний розвиток, становлення національної свідомості; гуманітарна – піднесення творчого резерву особистості, ерудиції, стремління до самовдосконалення, розповсюджування знань; політична – усвідомлення професії в туризмі як дієвого засобу збереження миру й злагоди суспільства. Показано, що методологія є системою наукових принципів, підходів, прийомів, методів, методик, завдяки яким відбувається організація наукового дослідження майбутніх фахівців із туризму. Від точного, належного відбору принципів, підходів, прийомів, методів, методик, залежать наслідки наукового пошуку, аргументація гіпотези, реалізація дослідницьких завдань та досягнення мети наукової роботи. Доведено, що виконуючи будь-який вид діяльності самостійно, приміром й кваліфікаційну роботу, майбутні фахівці з туризму набувають здатності брати власну відповідальність за результати; незалежно вирішувати задачі; добувати конструктивні вирішення проблемних питань та вихід із кризових становищ; креативно й творчо думати та діяти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Фльора, А. С., М. О. Семенюк, В. С. Данилюк, and Є. А. Толкаченко. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВСИСТЕМАХВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ ДЛЯ ПОТРЕБ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 57–61. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.06.

Full text

Abstract:

Устатті представлено аналіз сучасних реалізацій алгоритмів систем виявлення вторгнень та їх перспективність використання у інформаційно телекомунікаційних мережах спеціального призначення.Необхідність в надійних системах виявлення вторгнення стоїть досить гостро. Особливо в сучасних тенденціях збільшення ролі інформаційних технологій в силових відомствах держави та на об’єктах критичної інфраструктури. Застарілі системи захисту дозволяють без особливих труднощів проводити кібератаки, що спонукає до необхідності тримати системи виявлення та захисту інформаційних систем в актуальному стані.В умовах постійної боротьби з вторгненнями у світі було запропоновано безліч методів та алгоритмів для виявлення атаки на інформаційно-телекомунікаційні системи. Так найбільшу розповсюдженість отримали методи виявлення аномалій в роботі системи. Передовими з таких методів є інтелектуальні. Нейронні мережі, нечітка логіка, імунні системи отримали велику кількість варіантів реалізації в таких системах виявлення вторгнень.Вдале поєднання переваг методів виявлення для конкретної інфраструктури може дозволити отримати значну перевагу над атакуючим, та зупинити проникнення. Проте на шляху всеохоплюючої реалізації подібних систем стоїть їх висока вартість у сенсі обчислювальної потужності. Питання застарілого парку комп’ютерної техніки і її повільна заміна ставлять в ситуацію постійного компромісу між передовими досягненнями в галузі захисту системи і можливостей самої системи щодо підтримки таких систем. Ключовіслова:інформаційно-телекомунікаційна система, інформаційна безпека, кібератака, система виявлення вторгнень, загроза інформаційним системам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Інтелектуальні досягнення'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles