Dissertations / Theses on the topic 'Інтелектуальна економіка'

Доведено, що торгова інтелектуальна власність перестає охоронятися, якщо виробник не підтримує якість свого товару на певному рівні, отже, в даному випадку така інтелектуальна власність більше не несе в собі корисну для споживача інформацію.

У статті розглянуто суть інтеллектуального капіталу, нематеріальних активів, інтелектуальної власності. Визначено розбіжності цих понять та місце в економіці знань.
В статье рассмотрена экономическая сущность понятий "интеллектуальный капитал", "нематериальные активы", "интеллектуальная собственность". Определено их отличие и место в экономике знаний.

Інтелектуальна власність на сьогодні займає настільки вагому частку розвитку світової економіки, що здатна впливати на велику кількість показників держави – економічних, соціальних, правових. Сукупність реформ у сфері правосуддя, судочинства та інших суміжних правових інститутів, не оминула і сферу правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі.
Intellectual property today occupies such a large share of the development of the world economy that it is able to influence a large number of indicators of the state - economic, social, legal. The set of reforms in the field of justice, justice and other related legal institutions, did not bypass the sphere of legal protection and protection of intellectual property rights in our country.

Сьогодні розвиток економіки країни та успіх у підприємницькій діяльності окремо взятого суб’єкта тісно взаємопов’язаний з рівнем науково-технічної бази, що зумовило актуальність питання інвестицій в інтелектуальний капітал в сучасному світі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32845

Міграційні процеси в сучасних умовах розвитку, якому притаманна не тільки глобалізація усіх сфер життя, а й інтеграція, кооперація та загострення конкуренції між економіками країн світу, відіграють важливу роль в економічному розвитку кожної країни. Багато розвинених країн та країн, що розвиваються, вже прийшли до розуміння того, що залучення іноземних учених, інженерів, менеджерів, викладачів і інших фахівців означає «імпорт знань» і може бути винятково вигідним для національної економіки. Тому, актуальною проблемою сьогодення виступає забезпечення інтелектуальної безпеки країни.

Дисертація присвячена розгляду теорії інформаційної економіки як концепції, яка вивчає вплив інформації на економічні процеси. Досліджуються зміст основних категорій цієї теорії, історія її становлення, її предмет, особливості інформаційного (постіндустріального) етапу розвитку суспільства, інтелектуальна власність, авторське право та виробництво інтелектуальної продукції, методологічні риси теорії інформаційної економіки. Суперечливість визначено як одну із ключових ознак цієї теорії, що проявляється у термінологічній, змістовній, теоретико-методологічній площині. У роботі розкрито підходи до визначення економічної інформації, її характеристики та класифікацію. Досліджено причини та наслідки властивого інформаційному виробництву явища зростаючої віддачі. Показано, що існуючий економічний аналіз інтелектуальної власності є нормативним та фрагментарним. Деякі суперечності інтелектуальної власності висвітлено на прикладі захисту інтелектуального продукту авторським правом. Дослідження проблем функціонування інформаційної економіки мають низку методологічних особливостей, що показані у роботі. Порушене питання про розгляд теорії інформаційної економіки як окремої парадигми економічної науки.
The thesis is devoted to the research of the theory of information economy as a concept that studies the influence of information on economic processes. The definitions of the key categories of the theory, its history, peculiarities of the information stage of social development, intellectual production, intellectual property, methodological features of the theory are studied. Inconsistency is defined as an instrumental feature of this theory which is revealed in terminological, substantive, theoretical, methodological spheres. The research paper justifies different approaches to defining information in economics, its characteristics, and classification. We consider the causes and consequences of increasing returns as a characteristic of intellectual production. We also show that the existing economic analysis of intellectual property is normative and fragmented. Some contradictions of intellectual property are demonstrated on the example of copyright. Research into functioning of information economy has a number of methodological features which are considered in the paper. The thesis raises the question of viewing the theory of information economy as a new paradigm in economics.
Диссертация посвящена рассмотрению теории информационной экономики как концепции, изучающей влияние информации на экономические процессы. Исследуются содержание основных категорий этой теории, история ее становления, ее предмет, особенности информационного (постиндустриального) этапа развития общества, интеллектуальная собственность, авторское право и производство интеллектуальной продукции, методологические черты теории информационной экономики. Противоречивость определена как одна из ключевых черт этой теории, проявляющаяся в терминологической, содержательной, теоретико-методологической плоскостях. В работе раскрыты подходы к определению экономической информации, ее характеристики, систематизированы основные способы классификации экономической информации. Исследовано присущее информационному производству явление возрастающей отдачи, при котором дополнительное привлечение производственных ресурсов приводит к более чем пропорциональному росту объема произведенной продукции. Некоторые противоречия интеллектуальной собственности освещены на примере защиты интеллектуального продукта авторским правом. Исследования проблем функционирования информационной экономики имеют ряд методологических особенностей, показанных в работе. Поднят вопрос о рассмотрении теории информационной экономики в качестве отдельной парадигмы экономической науки.

Ефективна розбудова сучасної України неможлива без її динамічного економічного розвитку. Такий розвиток, як правило, все більше спирається на створення та впровадження в господарській та соціальній інфраструктурі різнопланових об’єктів інтелектуальної власності, охорону і захист прав вчених, інженерів, винахідників. Користуючись досвідом країн з розвиненою економікою, можна підтвердити , що інтелектуальна діяльність, новаторство та креативність технічних рішень здебільшого визначають стратегію і тактику стрімкого й комплексного розвитку держави, високий технічний рівень виробництва, інтеграцію наукової, технологічно складової промисловості.

Доведено, що удосконалення відповідності дій туристичної фірми та її працівників правовим нормам в сучасних умовах має великий вплив на розвиток туристичного підприємств і його систем, в результаті чого формується позитивний імідж фірми, якісно виконуються інноваційні проекти, головною метою яких є підвищення ефективності функціонування туристичного підприємства в цілому.

Сьогодні в умовах інформатизації, глобалізації і гуманізації принципи ведення бізнесу визначають провідну роль інтелектуального капіталу (ІК) в розвитку нової економіки. Сучасні засоби комунікацій, інформаційні технології розширяють географічні кордони, тим самим формують умови для систематичного відтворення ІК. Управління ІК, в нинішній час, стало стратегічним завданням як на рівні компанії так і на рівні держави.

Дисертацію присвячено обгрунтуванню науково-методичних положень щодо розроблення економіко-організаційних засад урахування інтелектуальної складової екологічно сталого розвитку. У дисертації висунуто й теоретично обгрунтовано наукові положення довгострокового екологічно сталого розвитку соціо-економічних систем з урахуванням інтелектуальної складової, в яких доведено існування експоненційної форми впливу індикаторів досягнень економіки знань на питомі показники ресурсопродуктивності в процесах виробництва валової доданої вартості, що дозволяє більш виважено реалізовувати цільові програми національного розвитку забезпечення ресурсної / енергетичної безпеки та екологічної стійкості. Визначено тип інтелектуалізації господарської діяльності, який з урахуванням антропогенного навантаження, структурних економічних ефектів та енергозалежності найбільшою мірою сприяє екологічно сталому зростанню, розвинено теоретичні положення й емпіричні оцінки щодо поглиблення сутності сталого розвитку на основі узгодження досягнень рівнів інтелектуалізації процесів господарювання на стадіях виробництва, розподілу та споживання продукції з метою недопущення дивергенції інтелектуальних показників і зростання розривів щодо рівнів ресурсопродуктивності господарських систем.
The dissertation is devoted to the substantiation of scientific and methodical positions concerning development of economic and organizational systems considering the intellectual component of environmentally sustainable development. It is substantiated the scientific provisions of long-term environmentally sustainable development of socio-economic systems with account of the intellectual component, which proved the existence of an exponential influence of knowledge economy indicators on specific indicators of resource productivity in gross value-added production. It is found that with the growth of the Knowledge economy index (KEI) per one unit, the indicator of resource productivity (RP) in the group of selected European countries increases by of 0.7 Euro per 1 kg. The increasing return to scale and knowledge-intensive economy provide a base for sustainable development. As it may be expected, the increase in the level of intellectual activity within the economy improves the labour productivity (LP) as more skilled workers widely use more complicated and advanced technologies gaining more outcome per person. At the same time, the linear model is the one to most adequately describe the positive correlation between KEI and LP. So the gradual improvement in productivity of skilled workers as economy goes deeper into being knowledge based is shown empirically but without explosion-like dynamics. The proven existence of an exponential relationship between indicators of the knowledge economy and resource productivity allowed to form effective arguments for economic policy in order to invest in the intellectualization of production processes. Scientific and methodological provisions for expanding the essence of components of ecologically balanced development of socio-economic systems are proposed, in which, in contrast to the existing ones, a criterion of coordination of achievements of levels of intellectualization of economic processes at stages of production, distribution and consumption is proposed. It is established that intellectual convergence is a factor that helps to balance both the economic component of regional development and environmental. Intellectual convergence and increasing the level of intellectualization of production and consumption is the basis for further sustainable development of the national economy as a whole. It is established that the knowledge economy is associated with an increase in the "ecological footprint", and innovative development has a negative impact on the environment. At the same time, the direction of this connection is paradoxically positive (a larger value of the KEI corresponds to a larger value of the "environmental footprint"), along with economic development, consumer needs and the corresponding load on integrated resources increase. The ecological and economic criterion for assessing the orientation of the intellectual and innovative component of economic activity to ensure sustainable development proves that the extensive indicator of economic development (quantitatively expressed in absolute terms) should be less than the rate of resource use in conventional terms. It is developed the methodological approaches to empirical assessment of the relationship between sustainable development goals and the intellectual component of the socio-economic system in the direction of determining the rating and ranking of regional development, which allows to recommend practical tools to promote environmentally sustainable development of relevant administrative-territorial systems. Scientific and methodological approaches to the classification of types of economic growth have been improved, which, in contrast to the existing ones, are based on the essence of driving forces and impact on the ecosystem, taking into account the intellectual component, as well as to formalize for each of them the basis, target, impact on the ecosystem and the consequences for the ecosystem, which makes it possible to identify trends in ecosystem resources from the standpoint of sustainable development. Scientific and methodological approaches to assessing the intellectual component of the innovative potential of ecologically sustainable development of the region are studied, which in contrast to the existing ones take into account personal, structural, interface and modified potentials of ecological orientation. Assessment of the intellectual potential of ecologically sustainable development of the region should take into account the educational, research and innovation, interface and environmental components to justify regional development strategies on the basis of environmental and economic sustainability. On the example of Sumy region, it is determined that the greatest lag of intellectual potential from the national level is observed in the educational component. In determining the intellectual potential of Sumy region in 2010-2018, three of the four components were improved, including the environmental component. Scientific and methodological provisions have been developed to determine the essence of the components of ecologically balanced development of socio-economic systems, which, in contrast to the existing ones, propose a criterion for harmonizing the achievements of levels of intellectualization of economic processes at the stages of production. It is determined the type of intellectualization of economic activity, which takes into account the anthropogenic load, structural economic effects, energy dependence, and the most contributes to environmentally sustainable growth. It is developed the theoretical positions and empirical estimates for determination of the most statistically adequate forms of dependencies between the achievements of intellectualization indicators and specific indicators of LP / RP in the processes of gross value added production.

Дергалюк, Б. В. Структурна модернізація регіональної економіки та детермінанти прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / Дергалюк Б. В. - Київ, 2020. - 513 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо структурної модернізації регіональної економіки, обґрунтування методологічних засад та практичних рекомендацій щодо прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу. Узагальнення теоретичних підходів до трактування окремих понять й категорій розвитку продуктивних сил і регіональної економіки дало можливість поглибити понятійно-категоріальний апарат через уточнення сутності понять: «структура економічної системи» – сукупність елементів та взаємозв’язків між ними, що визначають пропорційність їх розподілу та ролі, формують властивості та закономірності функціонування, встановлюють співвідношення щодо розміщення і динамічності розвитку як окремих елементів так і їх сукупності; «структура регіону» – композиційна будова елементів економічної системи і утворених у ній конструкцій (нових стійких елементів), пов’язаних просторово-часовими і ресурсними обмеженнями, сформована взаємозв’язками між елементами та зовнішнім стійким впливом, що характеризується протентропійністю, збалансованістю й результативністю; «структурні зрушення регіональної економічної системи» – як стохастичний, цілеспрямований, незворотній потік якісних змін в регіональній економічній системі, спровокований з однієї сторони потребами розширення або видозміни (прогресу, еволюції чи модернізації) системи, а отже і перебудови її структури, яка б відображала зв’язки, узгодженість, результативність та кругообіг новоутворених елементів; з іншої – появою нових технологій та тенденцій (нарощення якісних відмінностей від зовнішнього середовища, зростання інтенсивності, спрямованості зовнішнього впливу на регіональну економічну систему); «структурна трансформація регіональних економічних систем» – динамічний якісний процес перетворення архітектоніки структури системи, що призводить до узгодження накопичених змін та адаптує систему до сформованого напрямку структурних зрушень у взаємозв’язках і балансі складових регіональної економіки; при цьому, визначаються тенденції впливу і результати: позитивний вплив формує умови реформування структури та подальшої її модернізації, негативний – викликає деформації і потребує перегляду підходів до управління спрямованістю структурних зрушень; «інтелектуалізація регіональної економічної системи» – процес модернізації економічної структури у напрямах розширення інноваційності, накопичення інноваційно-інвестиційного потенціалу, формування унікальних територіальних конкурентних переваг для залучення людини у створення цінностей і здійснення трудової діяльності в регіоні, застосування результатів структурних зрушень в системах вищого рівня управління для впровадження у регіонах інтелектуальних досягнень глобалізації, що дозволить сформувати стійку, адаптивну систему регіону з ознаками знаннієвої економіки; «інтелектуальні ресурси регіонів» – сукупність інформації, індивідуальних (або ж групових) знань, умінь та навичок населення регіонів, а також історично сформовані в її межах інститути генерації, сприйняття та реалізації нових знань, умінь та навичок, які за умов їх оптимального поєднання забезпечують їх розширений соціально-економічний розвиток. Дослідження регіональної економічної системи з точки зору рівнів впливу і трансформації дозволили виокремити класифікаційні ознаки структури економіки регіонів, що включають: мегарівень: формування структури зовнішнього впливу глобалізаційних процесів, наявність представництв міжнародних інституцій та організацію на території регіону; макрорівень: форма структури, утворена державним укладом, національним розподілом видів економічної діяльності, зовнішньою національною структурною та регіональною політикою, процесами стимулювання окремих територій чи галузей; мезорівнень: галузева та територіально-просторова структура всередині регіону, внутрішні потоки ресурсів і капіталу, культурні й географічні властивості, історично сформована структура господарювання в регіоні; мікрорівень: розглядаються структури за власністю, формами малого бізнесу, соціальних запитів й інтересів споживачів, структурою зайнятості, витрат і доходів населення регіонів. Обґрунтовано, що сучасним структуроутворюючим впливом на регіональну економічну систему є зростання частки і ролі високотехнологічних елементів, пов’язаних із розвитком інформаційно-цифрових технологій, зростанням значення унікальності територіальних цінностей та культурною ідентифікацією населення, а також інтелектуалізацією й підвищенням ролі у формуванні капіталу знаннієвої економіки. Використання результатного підходу дало можливість запропонувати інтерпретацію просторового уявлення результуючої структуризації регіональної економічної системи у її ідеалізованій формі через візуалізацію додекаедра, який побудовано з дванадцяти рівносторонніх п’ятикутників, що характеризується рівністю елементів та зв’язків та дає можливість відобразити роль кожного елемента у результатах економічної діяльності регіону. Ідеалізовано, що мала зірчаста форма може відповідати ресурсному забезпеченню регіону; 5-гранна велика – накопиченому потенціалу регіону; 3-гранна велика зірка – сформованому капіталу. Із урахуванням того, що управління регіону відображає: управління ресурсами, потенціалом та капіталом, форма будь-якого дванадцятигранника дозволяє описати одну сторону як приймаючу (ресурсний рівень), протилежна сторона – це вершина результативності управління; внутрішня площина (обмежена десятикутником) - відображає масштабність потенціалу та його можливості інтелектуалізації для капіталізації активів регіону. Дослідження періодізації розвитку наукових досліджень структурних зрушень у регіональній економіці в контексті світового цивілізаційного розвитку дозволило виокремити композицію інтелектуалізації економічної системи регіонів, що включає періоди: формування, становлення та стійкого розвитку. На основі деталізації детермінант впливу на розвиток регіональної економіки, виокремлення чинників структурних зрушень у регіональній економічній системі, закономірностях прискорення модернізації сформульовано концептуальні засади модернізації регіональної економіки за використанням інтелектуально-цифрової парадигмі, що засновані на прискоренні інтелектуалізації та стратегічності застосування інтелекту як нового фактору виробництва та базуються на безперервності інноваційногопошуку й інтелектуальної активності людини, нарощуванні темпів інноваційності технологій, поширенні інформаційних потоків та дифузії знань, об’єктності інтелекту у відносинах власності та процесах створення доходів. Відповідно до інтелектуально-цифрової парадигми модернізація здійснюється на засадах інтелектуалізації в умовах цифровізації та віртуалізації економічних відносин, зростання ролі і вартості інтелектуального капіталу та динамічності накопичення знань й інформації, а інтелект є новим засобом виробництва. Дослідження генези та багатоаспектності накопичених знань і досвіду регулювання розвитку економіки регіонів дало можливість сформувати базові теоретико-методологічні засади структурної модернізації регіональної економіки через капіталізацію інтелектуального потенціалу, що базуються на парадигмальних характеристиках процесу модернізації на засадах інтелектуалізації. Ґрунтуючись на теоріях та парадигмах модернізації регіональної економіки розкрито систему цілей, принципів, методичного інструментарію прискорення модернізації регіонів. Запропоновано побудову системи принципів, яка передбачає групування принципів модернізації структури регіонів за: по-перше, місцем в методології дослідження (загальнонаукові принципи економічних досліджень та спеціальні принципи, що поділяються на принципи структуризації, модернізації та інтелектуалізації регіону), функцією мотивації до модернізації регіонів (консервативні, стимулюючі, прогресивні принципи) та рівнями регулювання структурних зрушень регіонів (принципи мега-, макро-, мезо- та мікрорівня). На основі виокремлення досвіду європейських країн щодо модернізації регіональної економіки обґрунтовано напрями імплементації практики країн Європейського Союзу з точки зору визначення передумов, напрямів, завдань, а також інструментарію їх реалізації в умовах української регіональної політики. Запропоновано вектори структурних зрушень та інноваційного розвитку. Проведення аналізу існуючих методичних підходів щодо оцінювання структурних зрушень в економіці регіонів дало можливість удосконалити методичний підхід щодо обґрунтування взаємоузгодженості структурних перетворень з рівнем інтелектуалізації регіонального простору та передбачає, що результативною ознакою виявлення ефективності структурних зрушень в економіці регіонів виступає валовий регіональний продукт. У результаті проведеного економіко-математичного моделювання виокремлено фактори, які мають найбільш суттєвий вплив на структурні зміни в регіональному розвитку. Виокремлено функції інтелектуальних ресурсів у процесі модернізації регіональної економіки як специфічного продукту людської діяльності, до яких відносяться: формування інформаційного середовища; створення та використання бази знань; забезпечення зростання освітнього рівня населення; генерація нових знань; удосконалення інституційного середовища; сприяння світоглядному розвитку суспільства; покращення вертикальних та горизонтальних комунікацій; забезпечення сталого розвитку; посилення захисту прав власності. На їх основі виокремлено п’ять основних функціональних компонент, що виконують інтелектуальні ресурси в системі регіонального розвитку, а саме: наукова, освітня, управлінська, ринкова та суспільно-поселенська компонента. Розроблено методичний підхід до прогнозування розвитку регіональної соціально-економічної системи, що будується на прогнозі можливостей і обмежень соціально-економічного розвитку за допомогою методу експоненціального згладжування, що враховує цінність вихідної інформації та визначення меж стратегічного розвитку регіональних економічних систем. На основі визначення структурних зрушень в економіці регіонів було проведено моделювання прогнозу за видами економічної діяльності на період до 2023 р. Та отримано такі результати за: песимістичним та оптимістичним прогнозними сценаріями. Виокремлено пріоритетні завдання модернізації із урахуванням інноваційного характеру та цілей реалізації інтелектуально-цільової парадигми в процесах регулювання структурних зрушень регіональної економіки, до яких віднесено: збереження темпів адаптації до інноваційного розвитку інформаційних комунікацій; формування інтелектуального капіталу та нарощування обсягів його капіталізації; формалізація стратегічних імперативів розвитку інноваційного потенціалу; формування інтелекту як фактору виробництва; нарощування рівня і темпів інтелектуалізації. Обґрунтовано, що зв’язуючим чинником між освітньою, науковою та підприємницькою сферою повинен стати саме регіон, чому сприяє передача частини функцій державного управління на регіональний та місцевий рівень внаслідок процесів децентралізації. Розроблено матрицю стратегічного планування за використанням реалістичних сценаріїв структурних зрушень в економіці регіонів, що передбачає групування стратегій у двовимірній системі координат: по-перше, низький, середній та високий рівні конкурентоспроможності регіональної економіки: по-друге, невисокий, середній, високий рівень активності процесів інтелектуалізації регіонів. Кожен із визначених реалістичних сценаріїв має свою специфіку та ризики, що дозволить регіонам із різною ресурсною базою та рівнями розвитку обрати свій сценарій структурних зрушень та визначити можливі траєкторії руху до моменту впровадження найбільш ефективних їх видів при стратегічному плануванні модернізації економіки регіонів. Виокремлення впливу глобальних чинників та умов функціонування інституціонального середовища розвитку регіональних господарських систем зумовило визначення критеріїв стратегічного планування щодо сценаріїв структурної модернізації економіки регіонів, а саме: стратегічна спрямованість; взаємовигідні та партнерські відносини; широке коло включеності до процесів інтелектуалізації; готовність; формалізованість; наявність зацікавлених сторін; керованість; когерентність; наявність ефективної інформаційно-комунікаційної системи; наявність системи самоконтролю. Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання впливу інтелектуальних ресурсів на структурні зрушення в економіці регіонів, що розкривається шляхом адаптації математичного інструментарію оцінювання результуючої моделі додекаедрного простору. Додекаедри будуються для системи впливу інтелектуалізації ресурсів, а також для: блок-підсистеми впливу ресурсних чинників інтелектуалізації економіки регіонів на інтегральний фактор; блок-підсистеми впливу капіталізації чинників інтелектуального потенціалу на інтегральний фактор; блок-підсистеми чинників впливу потенціалу на інтегральний фактор.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical positions concerning structural modernization of regional economy, substantiation of methodological bases and practical recommendations on acceleration of these processes through capitalization of intellectual potential. Generalization of theoretical approaches to the interpretation of certain concepts and categories of development of productive forces and regional economy made it possible to deepen the conceptual and categorical apparatus by clarifying the essence of concepts: "structure of economic system" - a set of elements and relationships between them that determine the proportionality of their distribution and role. form the properties and patterns of functioning, establish the relationship between the location and dynamics of development of both individual elements and their totality; "Structure of the region" - the compositional structure of the elements of the economic system and the structures formed in it (new stable elements), associated with spatio-temporal and resource constraints, formed by the relationship between the elements and external sustainable influence, characterized by protentropy, balance and efficiency; "Structural shifts of the regional economic system" - as a stochastic, purposeful, irreversible flow of qualitative changes in the regional economic system, provoked on the one hand by the need to expand or change (progress, evolution or modernization) system, and hence its restructuring links, consistency, effectiveness and circulation of newly formed elements; on the other - the emergence of new technologies and trends (increasing qualitative differences from the external environment, increasing intensity, direction of external influence on the regional economic system); "Structural transformation of regional economic systems" - a dynamic qualitative process of transforming the architecture of the system, which leads to the coordination of accumulated changes and adapts the system to the current direction of structural changes in the relationships and balance of the regional economy; at the same time, tendencies of influence and results are defined: positive influence forms conditions of reforming of structure and its further modernization, negative - causes deformations and needs revision of approaches to management of a direction of structural shifts; "Intellectualization of the regional economic system" - the process of modernizing the economic structure in the direction of expanding innovation, accumulation of innovation and investment potential, the formation of unique territorial competitive advantages to attract people to create values and work in the region, application of structural changes in higher management systems. introduction of intellectual achievements of globalization in the regions, which will allow to form a stable, adaptive system of the region with signs of knowledge economy; "Intellectual resources of regions" is a set of information, individual (or group) knowledge, skills and abilities of the population of regions, as well as historically formed within it institutions of generation, perception and implementation of new knowledge, skills and abilities, which in terms of their optimal combination provide their expanded socio-economic development. Studies of the regional economic system in terms of levels of influence and transformation have identified classification features of the structure of regional economies, including: megalevel: the formation of the structure of external influence of globalization processes, the presence of international institutions and organization in the region; macro level: the form of structure formed by the state structure, national distribution of economic activities, foreign national structural and regional policy, the processes of stimulating certain territories or industries; meso-levels: sectoral and territorial-spatial structure within the region, internal flows of resources and capital, cultural and geographical properties, historically formed economic structure in the region; micro-level: structures by property, forms of small business, social demands and interests of consumers, structure of employment, expenses and incomes of the population of regions are considered. It is substantiated that the modern structural influence on the regional economic system is the growing share аnd role of high-tech elements associated with the development of information and digital technologies, the growing uniqueness of territorial values and cultural identification, as well as intellectualization and increasing the role of knowledge economy. The use of the result approach made it possible to offer an interpretation of the spatial representation of the resulting structuring of the regional economic system in its idealized form through the visualization of a dodecahedron built of twelve equilateral pentagons, characterized by equality of elements and connections and reflects the role of each element. region. It is idealized that a small star shape can correspond to the resource provision of the region; 5-faceted large - the accumulated potential of the region; 3-faceted big star - the formed capital. Given that the management of the region reflects: management of resources, potential and capital, the form of any dodecahedron allows to describe one side as the host (resource level), the opposite side is the peak of management efficiency; inner plane (bounded by a decagon) - reflects the scale of the potential and its ability to intellectualize the capitalization of the region's assets. The study of the periodization of the development of research on structural changes in the regional economy in the context of world civilization has identified a composition of intellectualization of the economic system of regions, which includes periods: formation, formation and sustainable development. Based on the detailing of determinants of influence on the development of the regional economy, highlighting the factors of structural changes in the regional economic system, patterns of acceleration of modernization formulated conceptual principles of modernization of the regional economy using intellectual-digital paradigm. on the continuity of innovative search and intellectual activity of man, increasing the pace of technological innovation, the spread of information flows and diffusion of knowledge, the objectivity of intelligence in property relations and income generation processes. According to the intellectual-digital paradigm, modernization is carried out on the basis of intellectualization in terms of digitalization and virtualization of economic relations, the growing role and value of intellectual capital and the dynamics of knowledge and information, and intelligence is a new means of production. The study of the genesis and multifaceted nature of the accumulated knowledge and experience in regulating the economic development of regions made it possible to form the basic theoretical and methodological foundations of structural modernization of the regional economy through the capitalization of intellectual potential based on such paradigmatic characteristics of the modernization process. Based on the theories and paradigms of modernization of the regional economy, a system of goals, principles, methodological tools for accelerating the modernization of regions is revealed. It is proposed to build a system of principles, which involves grouping the principles of modernization of the structure of regions by: first, place in the research methodology (general scientific principles of economic research and special principles divided into principles of structuring, modernization and intellectualization of the region), the function of motivation to modernize regions, stimulating, progressive principles) and levels of regulation of structural changes of regions (principles of mega-, macro-, meso- and micro-level). Based on the separation of experience of European countries in modernizing the regional economy, the directions of implementation of the practice of the European Union in terms of determining the prerequisites, directions, tasks, as well as tools for their implementation in Ukrainian regional policy, proposed vectors of structural change and innovation. The analysis of existing methodological approaches to assessing structural changes in the regional economy made it possible to improve the methodological approach to justify the coherence of structural changes with the level of intellectualization of the regional space and suggests that the effective sign of identifying the effectiveness of structural changes in regional economies is gross regional product. As a result of the conducted economic-mathematical modeling the factors which have the most essential influence on structural changes in regional development are allocated. The functions of intellectual resources in the process of modernization of the regional economy as a specific product of human activity, which include: the formation of the information environment; creation and use of knowledge base; ensuring the growth of the educational level of the population; generation of new knowledge; improving the institutional environment; promoting the ideological development of society; improvement of vertical and horizontal communications; ensuring sustainable development; strengthening the protection of property rights. Based on them, five main functional components that perform intellectual resources in the system of regional development are identified, namely: scientific, educational, managerial, market and social-settlement components. A methodical approach to forecasting the development of the regional socioeconomic system is developed, based on the forecast of opportunities and limitations of socio-economic development using the method of exponential smoothing, which takes into account the value of source information and defines the strategic development of regional economic systems. Based on the definition of structural changes in the economy of the regions, the modeling of the forecast by types of economic activity for the period up to 2023 was carried out and the following results were obtained for: pessimistic and optimistic forecast scenarios. The priority tasks of modernization are singled out taking into account the innovative nature and goals of realization of the intellectual-target paradigm in the processes of regulation of structural shifts of the regional economy, which include: maintaining the pace of adaptation to innovative development of information communications; formation of intellectual capital and increasing the volume of its capitalization; formalization of strategic imperatives for the development of innovation potential; formation of intelligence as a factor of production; increasing the level and pace of intellectualization. It is substantiated that the connecting factor between the educational, scientific and business spheres should be the region, which is facilitated by the transfer of part of the functions of public administration to the regional and local levels due to decentralization рrocesses. A matrix of strategic planning based on realistic scenarios of structural changes in the regional economy has been developed, which provides for grouping strategies in a two-dimensional coordinate system: first, low, medium and high levels of competitiveness of the regional economy: second, low, medium, high level of intellectual activity. regions. Each of the identified realistic scenarios has its own specifics and risks, which will allow regions with different resource base and levels of development to choose their scenario of structural changes and identify possible trajectories until the introduction of their most effective types in strategic planning of regional modernization. Isolation of the influence of global factors and conditions of functioning of the institutional environment of development of regional economic systems led to the definition of strategic planning criteria for scenarios of structural modernization of the regional economy, namely: strategic orientation; mutually beneficial and partnership relations; a wide range of involvement in the processes of intellectualization; readiness; formality; availability of stakeholders; controllability; coherence; availability of an effective information and communication system; the presence of a system of self-control. A methodical approach to estimating the impact of intellectual resources on structural changes in the regional economy is proposed, which is revealed by adapting the mathematical tools for estimating the resulting model of dodecahedron space. Dodecahedrons are built for the system of influence of intellectualization of resources, and also for: block subsystem of influence of resource factors of intellectualization of economy of regions on the integrated factor; block subsystems of influence of capitalization of factors of intellectual potential on the integral factor; block subsystems of factors influencing the potential on the integral factor.

Доведено, що основними цілями оцінки інвестиційної привабливості є: визначення поточного стану підприємства та перспектив його розвитку; розробка заходів підвищення інвестиційної привабливості; залучення інвестицій у відповідних до інвестиційної привабливості обсягах та отримання комплексного позитивного ефекту від освоєння залученого капіталу.

Авторами доведено, що криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов’язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами – нестійкістю фінансового ринку, відсутністю інновацій. Проведені дослідження свідчать про те, що реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.

Досягнення високого за світовими мірками рівня конкурентоспроможності економіки України об’єктивно неможливе без реалізації інноваційного курсу її розвитку. Втілення же ідей цього курсу потребує врахування сучасних реалій та майбутніх тенденцій розвитку світової економіки, серед яких однією з основних є інтелектуалізація.

В останні десятиліття галузь модної індустрії, яка постійно розвивається, була одним із найзначніших соціальних явищ сучасного суспільства. В основі модної індустрії лежить не просто одяг та тижні моди, а здатність компанії збудувати та монетизувати унікальний бренд для досягнення конкурентних переваг, необхідних для успіху.

Автором обґрунтовано можливості розвитку промислових підприємств на засадах технологічного переділу. В якості фактору відродження запропоновано використовувати технологічний важіль, який формується на основі інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства.

Вагомою проблемою сьогодення для України є трудова еміграція громадян, оскільки в умовах економічних та політичних криз зростає роль інтелектуальних та інформаційних ресурсів для виробництва конкурентоздатної продукції, а саме «інтелектуального капіталу». Це призводить до певних економічних загроз для країни-донора трудових емігрантів. Для ідентифікації даних загроз варто дослідити такі компоненти, як: трудова міграція та інтелектуальний капітал, окремо.
Весомой проблемой современности для Украины является трудовая эмиграция граждан, поскольку в условиях экономических и политических кризисов возрастает роль интеллектуальных и информационных ресурсов для производства конкурентоспособной продукции, а именно «интеллектуального капитала». Это приводит к определенным экономическим угрозам для страны-донора трудовых эмигрантов. Для идентификации данных угроз следует исследовать такие компоненты, как: трудовая миграция и интеллектуальный капитал, отдельно.
Today an important problem for Ukraine is the labor emigration of citizens, as in the conditions of economic and political crises the role of intellectual and information resources for the production of competitive products, namely "intellectual capital", is growing. This leads to certain economic threats to the donor country of labor emigrants. To identify these threats, it is necessary to study such components as: labor migration and intellectual capital, separately.

Вагомою проблемою сьогодення для України є трудова еміграція громадян, оскільки в умовах економічних та політичних криз зростає роль інтелектуальних та інформаційних ресурсів для виробництва конкурентоздатної продукції, а саме «інтелектуального капіталу». Це призводить до певних економічних загроз для країни-донора трудових емігрантів. Для ідентифікації даних загроз варто дослідити такі компоненти, як: трудова міграція та інтелектуальний капітал, окремо.

Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні : матеріали VІIІ міжнар. бізнес-форум. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. – С. 32-33.
Зростання економіки України напряму залежить від розвитку інноваційної діяльності в країні. Щороку все більше науковців розробляють нові технології виробництва, альтернативних джерел електроенергії та багато інших, проте багато із цих розробок так і не досягають споживача, для якого вони призначені. Водночас, вітчизняні підприємці у пошуках ефективних технологій виробництва часто звертаються до зарубіжних винахідників, не знайшовши відповідних технологій всередині країни. Проблемою незадоволеного попиту та недостатньої пропозиції є недосконала система обміну технологіями між учасниками інноваційного процесу. Тому виникає потреба аналізування діяльності мереж трансферу технологій в Україні та розроблення ефективної системи їх взаємодії.
Київський національний торговельно-економічний університет