Academic literature on the topic 'Інтегрована комплексна система'

У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день наукову проблему – концептуальні зміни в системі організації загальної середньої освіти внаслідок інтеграційних процесів у фундаментальній науці природничого спрямування. Вони полягають в актуалізації створення в освітньому середовищі інтегрованих курсів природничих дисциплін, формування яких здійснюється на новій основі. Інтеграційні процеси навчальними дисциплінами зі своїми специфічними об'єктами вивчення, що включають у себе елементи різних дисциплін, що розглядаються комплексно і якісно. У контексті реалізації інтегрованих навчальних дисциплін в освітньому процесі актуальним стає дослідження уроку, як основної форми організації освітнього процесу та його особливостей. Встановлено, що актуальним залишаються результати досліджень М.О. Данілова та М.Н. Скаткіна щодо термінології та змісту поняття «урок», яке представлене цілісною і складною системою, що включає в себе отримання знань, розвиток розуму і світогляду, виховання почуттів і особистих якостей, формування компетентностей, оціночних суджень і т.д. Крім того, у статті встановлено, що структурна побудова уроку нагадує схематичну побудову наукового пізнання: вихідні факти → постановка проблеми → висунення гіпотези → побудова абстрактної моделі → введення системи понять, законів, принципів → теоретичне виведення наслідків і їх експериментальна перевірка. Основною формою організації навчальних занять сучасної системи освіти продовжує залишатись урок, як для звичайної навчальної дисципліни, так і для інтегрованої навчальної дисципліни. Але відповідно до цілей та завдань, що стоять перед інтегрованою дисципліною, урок інтегрованої навчальної дисципліни має свою певну специфіку, що визначають його структуру і зміст. У статті показані особливості, що визначають зазначену специфіку. Автором вказується, що системна побудова уроку інтегрованої навчальної дисципліни ґрунтується на теорії проблемного навчання М.І. Махмутова. На основі цієї теорії сформульовано цілі уроків інтегрованого курсу природничого спрямування та навчальні засоби реалізації до яких віднесено наступні: інтегративне завдання, міжпредметна проблемна ситуація, дослідницькі та експериментальні проекти, комплексні практико-орієнтовані задачі, навчальний експеримент тощо. У статті розглянуто ці засоби та наведено практичні приклади їх реалізації. За результатами дослідження зроблені висновки та запропоновано напрями подальших досліджень цієї тематики. Ключові слова: інтегрована навчальна дисципліна, урок, організація освітнього процесу, природничо-наукова компетентність, інтегроване навчання.

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.

Дослідження складових транспортного комплексу (залізничний транспорт, автомобільний, водний) дало змогу стверджувати, що транспортна система є важливим сегментом для економіки країни, стабільне функціонування якого забезпечує необхідні умови цілісності держави та підвищення рівня життя населення. Проаналізовано стан транспортної системи України та розглянуто перспективи її розвитку в контексті кризових змін. Визначено негативні тенденції у перевезеннях. Відзначено зменшення вантажообігу залізничного, автомобільного, водного, трубопровідного й авіаційного транспорту. Ринок транспортних послуг задовольняє тільки базові потреби економіки України та населення у перевезеннях. Виявлено, що нерозвинена система управління транспортною системою, стан виробничо-технічної бази і технологічний рівень організації перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим потребам суспільства, що негативно впливає на транспортну систему країни. Перспективним для держави визначено інноваційні перетворення в напрямку удосконалення структури міжнародних транспортно-логістичних систем, запровадження інноваційних інформаційно-управлінських технологій, побудованих на моделюванні інтегрованих транспортних систем, розвиток мультимодальних перевезень та пришвидшене інтегрування національної транспортної системи.

Стаття присвячена питанням аналізу взаємозв'язку проектування деталей в CAD/CAМ-системі та їх виготовлення на фрезерних верстатах з ЧПУ. Розглянуто причини виникнення похибок виготовлення деталей на фрезерних верстатах з ЧПУ та шляхи їх усунення не тільки в процесі самого фрезерування деталі на виробничому обладнанні, а і на етапах проектування конструкції, розробки управляючих програм (УП) для оброблювального центру та розрахунку режимів різання та їх взаємозв'язок. Запропонована структура сумарної похибки виготовлення деталей, що впливає на загальну якість виробу, на верстаті з ЧПУ. Наголошено, що сумарна похибка складається з похибки, що формується апаратними можливостями верстата, похибки, що може бути закладена при розробці 3D-моделі деталі в номінальних розмірах, похибки, що може виникнути при некоректній розробці УП для верстата з ЧПУ та похибки пов'язаної з особливостями управляючої системи конкретного верстата з ЧП. Підкреслено, що при аналізі взаємодії CAD/CAM-системи та верстата з ЧПУ за основу були взяті CAD-система SolidWorks компанії Dassault Systemes та CAМ - система SolidCAM з інтегрованим модулем інтелектуальної обробки iMachining компанії SolidCAM Ltd., тому що вона являє собою комплексну CAМ-систему, яка призначена для програмування верстатів з ЧПУ в середовищі SolidWorks. Запропоновано структурну схему CAD/CAM система – верстат з ЧПУ, на базі якої детально представлено взаємозв’язок оператора з верстатом та управляючою системою. Особлива увага приділена впливу параметрів 3D-моделі деталі (CAD-система) та оптимізованої програми обробки (CAМ-система з інтегрованим модулем iMachining) на сумарну похибку виготовлення деталей на фрезерному верстаті з ЧПУ та вкінцевому випадку на якість виробу в цілому. Обґрунтовано, що запропонований підхід та рекомендації до процесу розробки конструкції, написання управляючої програми до верстата з ЧПУ та методів фрезерування деталей дозволить максимально зменшити сумарну похибку виготовлення виробу

Стаття присвячена питанням аналізу взаємозв'язку проектування деталей в CAD/CAМ-системі та їх виготовлення на фрезерних верстатах з ЧПУ. Розглянуто причини виникнення похибок виготовлення деталей на фрезерних верстатах з ЧПУ та шляхи їх усунення не тільки в процесі самого фрезерування деталі на виробничому обладнанні, а і на етапах проектування конструкції, розробки управляючих програм (УП) для оброблювального центру та розрахунку режимів різання та їх взаємозв'язок. Запропонована структура сумарної похибки виготовлення деталей, що впливає на загальну якість виробу, на верстаті з ЧПУ. Наголошено, що сумарна похибка складається з похибки, що формується апаратними можливостями верстата, похибки, що може бути закладена при розробці 3D-моделі деталі в номінальних розмірах, похибки, що може виникнути при некоректній розробці УП для верстата з ЧПУ та похибки пов'язаної з особливостями управляючої системи конкретного верстата з ЧП. Підкреслено, що при аналізі взаємодії CAD/CAM-системи та верстата з ЧПУ за основу були взяті CAD-система SolidWorks компанії Dassault Systemes та CAМ - система SolidCAM з інтегрованим модулем інтелектуальної обробки iMachining компанії SolidCAM Ltd., тому що вона являє собою комплексну CAМ-систему, яка призначена для програмування верстатів з ЧПУ в середовищі SolidWorks. Запропоновано структурну схему CAD/CAM система – верстат з ЧПУ, на базі якої детально представлено взаємозв’язок оператора з верстатом та управляючою системою. Особлива увага приділена впливу параметрів 3D-моделі деталі (CAD-система) та оптимізованої програми обробки (CAМ-система з інтегрованим модулем iMachining) на сумарну похибку виготовлення деталей на фрезерному верстаті з ЧПУ та вкінцевому випадку на якість виробу в цілому. Обґрунтовано, що запропонований підхід та рекомендації до процесу розробки конструкції, написання управляючої програми до верстата з ЧПУ та методів фрезерування деталей дозволить максимально зменшити сумарну похибку виготовлення виробу

У статті актуалізовано питання подальшого розвитку системи управління митними ризиками, а саме зазначено, що комплексна система управління ризиками має покривати усі етапи процесу управління ризиками та передбачати можливість простеження процесу розробки кожного інструменту з управління ризиками. Автором запропоновано передбачити у базі даних профілів ризику календар зі сповіщеннями, які повідомлятимуть посадовій особі відповідального за контроль ефективності профіля ризику підрозділу про необхідність проведення аналізу роботи профіля ризику (ризик-правила). Крім того, зазначено, що комплексне ІТ-рішення в частині функціонування АСУР має передбачати не лише ведення обліку профілів ризику (створення, оновлення, деактивація), а такожвключати компоненти для проведення тестування профілів ризику та здійснення онлайн моніторингу ефективності їх роботи. З метою забезпечення належної роботи профілів ризику АСУР відповідне ІТ-рішення має передбачати можливість інтеграції з шиною обміну даними та іншими інформаційними системами через API-з’єднання (Application Programming Interface) та бути інтегрованим до BI-системи, що включає відображення BI-віджетів з ключовими показниками ефективності профіля ризику (наприклад, селективність, результативність, ефективність профіля ризику, частка компаній, які потрапили під його дію та мають статус добропорядного суб’єкта господарювання).

Мета. Розробити адаптивну систему вирощування овочів для зрошуваних умов східного Лісостепу України. Методи. Лабораторно-польовий стаціонарний дослід. Результати. За адаптивної системи вирощування біопотенційність (урожайність) основного біологічного об’єкту – овочевих рослин сортів вітчизняної селекції, які вирощують у біологізованій сівозміні, суттєво не знижується. Застосування високотоксичних препаратів за інтенсивної системи вирощування забезпечує надійний захист посівів овочевих культур від комплексу шкідливих організмів. Істотною перевагою адаптивних систем є зменшення хімічного навантаження в агроценозах овочевих культур. Якість овочевої продукції з адаптивної системи, як фактор конкурентоспроможності – не нижча, ніж за інтенсивної, біологізація сівозміни сприяла зниженню вмісту нітратів у продуктових органах. Економічна оцінка адаптивної системи вирощування овочів: досягнуто підвищення рівня рентабельності в цілому по сівозміні до 160 % (за інтенсивної системи – 121 %). Висновки. У східному Лісостепу України на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому лучнуватому в умовах зрошення альтернативою інтенсивній системі вирощування овочевих культур може стати адаптивна система, основою якої є: біологізована сівозміна (з включенням люцерни, проміжних та ґрунтовкривних культур); безвідвальний обробіток ґрунту (хоча б на 50% площі); локальне внесення мінеральних добрив, гній (в одному полі), біологічні регулятори росту; інтегрований захист рослин (біологічні та малотоксичні препарати); сорти овочевих культур селекції ІОБ НААН. У середньому за роки досліджень урожайність овочевих культур, вирощених за адаптивної системи, була на рівні з інтенсивною у цибулі ріпчастої (відповідно 31,4 та 30, 1 т/га), моркви (відповідно 26,3 та 26,8 т/га) і капусти білоголової пізньостиглої (відповідно 37,0 та 37,6 т/га), або мала тенденцію до зменшення у томата (відповідно 38,9 та 41,0 т/га) і буряка столового (відповідно 51,8 та 55,7 т/га). Застосування адаптивної системи вирощування овочів, у порівнянні з інтенсивною, забезпечує підвищення рентабельності на 32 відносних %.

Висвітлено питання та обґрунтовано підходи до формування цілісної системи обігу лікарських засобів. Визначено механізми реалізації державної політики щодо забезпечення раціонального використання лікарських засобів як складника відповідного комплексного механізму. Доведено, що раціональне використання лікарських засобів є важливим компонентом стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами. Зазначено, що одним із механізмів створення умов для раціонального використання лікарських засобів є упровадження формулярної системи, тобто комплексу управлінських методик в охороні здоров’я. Акцентовано увагу на тому, що запровадження дієвої інтегрованої багаторівневої формулярної системи на сьогодні є, безперечно, єдиним та безальтернативним засобом забезпечення ефективності та раціонального використання лікарських засобів за чіткими та зрозумілими принципами функціонування. Встановлено, що комплексний механізм реалізації державної політики в цьому напрямі полягає в поєднанні організаційних засад застосування пріоритетних принципів, технологій, форм, методів, інструментів та заходів (загальних та спеціальних) державного регулювання (організаційних, правових, адміністративних, соціальних, економічних, інформаційних, мотиваційних), спрямованих на узгодження інтересів усіх суб’єктів відносин у системі охорони здоров’я на різних рівнях надання медичної допомоги та лікарського забезпечення.

Розвиток сучасних систем авіоніки робить проектування таких систем неможливим без використання засобів автоматизації. У даний час область таких інструментів представлена запатентованими інструментами, розробленими такими великими виробниками літаків, як Boeing та Airbus, а також низкою відкритих або частково відкритих міжнародних проектів, що відрізняються за термінами дії, наявністю вихідного коду та документації. Eсі інструменти базуються на архітектурних моделях розробленої системи. У цій статті розглядаються мови, доступні для опису архітектурних моделей систем авіоніки, та показано, яка мова програмування є найбільш підходящою через її текстові позначення та вбудовані концепції, які добре підходять для представлення більшості елементів вбудованих систем. Потім у статті представлено набір інструментів для проектування сучасних систем авіоніки. Набір інструментів забезпечує як загальну платформу для проектування та аналізу архітектурних моделей, так і спеціалізоване рішення для певної галузі систем авіоніки. Він підтримує створення, редагування та маніпулювання моделями як у текстовому, так і в графічному форматах. Зауважімо, що саме архітектурні моделі, що описують компоненти системи і взаємозв'язок між ними, стають основою для формування нових технологій і інструментів для автоматизації проектування. Вони дозволяють описувати різні аспекти архітектури в єдиній формалізованої моделі, яку можна обробляти різними інструментами для перевірки внутрішньої узгодженості архітектури, відповідності різним вимогам системи, автоматизації проектних рішень, генерації даних і файлів конфігурації, вихідний код і т.д. Складність сучасних авіаційних систем і високі вимоги до їх надійності призводять до необхідності використання загальних ресурсів. Під час створення IMA-систем розробники стикаються з низкою завдань і проблем, з якими вони раніше не стикалися. Для вирішення цих проблем на допомогу приходять різні засоби автоматизації і комп’ютерна підтримка розробки. Розвиток цього напрямку в першу чергу пов’язано з використанням різних моделей, в тому числі архітектурних моделей програмно- апаратних комплексів.

Актуальність роботи полягає у тому, що на сьогоднішній день забезпечення власної безпеки, а також охорони рухомої та нерухомої власності стало не примхою, а необхідністю. Рішення даної задачі можливе тільки при грамотному оснащенні систем безпеки сучасними високонадійними технічними засобами охорони. Тому попит на новітні та високонадійні системи зараз тільки безпеки зростає. Об’єктом дослідження є технічні особливості впровадження інтегрованої комплексної системи безпеки спеціального об'єкту. Метою дослідження є визначення особливостей проектування в спеціалізованому програмному забезпеченні комплексної охоронної системи спеціального об’єкту з наданням можливості її удосконалення до новітніх технологій Інтернету речей. Так, передбачається, створити високозахищену модель спеціального об'єкту з сучасними високонадійними технічними засобами охоронних систем.
The urgency of the work lies in the fact that to date, ensuring their own safety, as well as protection of movable and immovable property has become not a whim but a necessity. The solution to this problem is possible only with the competent equipping of security systems with modern highly reliable technical means of protection. Therefore, the demand for the latest and most reliable systems is now only increasing. The object of the study is the technical features of the integrated integrated security system of the special object. The purpose of the study is to determine the design features in specialized software integrated security system of a special object with the opportunity to improve it to the latest technologies of the Internet of Things. So, it is supposed to create a highly protected model of a special object with modern highly reliable technical means of security systems.

У даній роботі проаналізовано досвід впровадження комплексних інтегрованих систем на прикладі автоматизації хімічного виробництва на етапах проектування і експлуатації. Розглянуті САПР дозволяють з високою точністю здійснювати динамічне моделювання хіміко-технічними процесами, досліджувати різні варіанти апаратурного оформлення, вивчити його основні особливості та розкрити резерви удосконалення.
В данной работе проанализирован опыт внедрения комплексных интегрированных систем на примере автоматизации химического производства на этапах проектирования и эксплуатации. Рассмотренные САПР позволяют с высокой точностью осуществлять динамическое моделирование химико-техническими процессами, исследовать разные варианты аппаратурного оформления, изучить его основные особенности и раскрыть резервы усовершенствования.

Робота виконана на кафедрі автоматизації технологічних процесів і виробництв факультету прикладних інформаційних технологій та електроінженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться «23» грудня 2021р. о 9.00год. на засіданні екзаменаційної комісії №22 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя
У кваліфікаційній роботі на здобуття освітнього ступеня магістр проведено дослідження методів та алгоритмів прийняття оптимальних рішень у системах підтримки прийняття рішень з використанням методу аналізу ієрархій (МАІ). МАІ - методологічна є основою для рішення задач прийняття рішень у різних галузях при виборі їх альтернатив з використанням багатокритеріального рейтингового оцінювання. МАІ застосовується для підтримки прийняття рішень через ієрархічну композицію задач та проведення рейтингового оцінювання знайдених альтернативних рішень. З допомогою МАІ, або методу Сааті, в кваліфікаційній роботі виконано наступні задачі. Проведено багатокритеріальний аналіз проблеми. Виконано збір даних по проблемі. Проведена оцінка суперечливості вихідних даних та її мінімізація. Виконано синтез проблеми прийняття та ухвалення рішень. Викладено загальні задачі для організації обговорення проблеми для досягнення загального консенсусу. Проведено оцінювання вагових коефіцієнтів врахування рішень і проведено оцінювання важливості прийняття кожного фактору, досліджено вплив цих факторів на пріоритети у прийнятті рішень. Проведено оцінювання стійкості прийнятого рішення. Прийняте за допомогою МАІ рішення вважають правильним і обґрунтованим при виконанні умови для неточних даних або неточної структури ситуаційної моделі ухвалені рішення істотно не впливають на рейтинги згенерованих альтернативних рішень.
In the qualification work for the master's degree, a study of methods and algorithms for making optimal decisions in decision support systems using the Analytic Hierarchy Process (AHP). MAI - methodological is the basis for solving decision-making problems in various fields when choosing their alternatives using multi-criteria ranking. MAI is used to support decision-making through a hierarchical composition of tasks and conduct a rating assessment of alternative solutions found. With the help of AHP, or Saati method, the following tasks were performed in the qualification work. Multicriteria analysis of the problem. Data collection on the problem has been performed. An assessment of the inconsistency of the original data and its minimization. The synthesis of the problem of decision-making and decision-making is performed. The general tasks for the organization of discussion of a problem for achievement of the general consensus are stated. Evaluation of weighting factors of decision-making was carried out and evaluation of the importance of acceptance of each factor was carried out, the influence of these factors on priorities in decision-making was investigated. An assessment of the stability of the decision was made. The decision made with the help of AHP is considered correct and reasonable if the condition for inaccurate data or inaccurate structure of the situational model is met, the decisions made do not significantly affect the ratings of generated alternative solutions.
АНОТАЦІЯ 3 SUMMARY 4 ЗМІСТ 5 ВСТУП 8 1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 10 1.1 Загальні принципи для побудови систем прийняття рішень 10 1.1.1 Сховища даних 12 1.1.2 OLAP – On-Line Analytical Processing 13 1.1.3 DataMining (видобування даних) 14 1.2 Засоби систем прийняття рішень: метод аналізу ієрархій 16 1.2.1 Задачі ухвалення рішення 16 1.2.2 Аналогії МАІ 18 1.2.3 Можливості методу аналізу ієрархій 19 1.2.4 Основні поняття в МАІ 21 1.2.5 Структури в МАІ 22 1.2.6 Ефективність застосування МАІ 24 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 26 2.1 Алгоритми та моделювання ухвалення рішень у нечітких умовах 26 2.2 Помилки, що виникають при управлінні складними системами і можливі підходи до їх виправлення. Класифікація методів СППР 29 2.3 Застосування ЕС та автоматизованих СППР класифікація їх методів 39 3 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 45 3.1 Адаптивне керування по прецедентах, засноване на класифікації станів керованих об'єктів 45 3.2 Вихідні поняття 47 3.3 Поняття адаптивного керування 48 3.4 Керування погано формалізованими об'єктами 51 3.5 Рішення, засноване на прецедентах 53 3.6 Адаптивне керування на основі прецедентів 55 2.7 Вибір прецеденту 57 3.8 Адаптація рішення 58 3.9 Поняття локальних контекстно-контекстно-залежних метрик 59 3.10 Опис локальної контекстно-контекстно-залежної метрики 62 3.11 Можливі додатки пропонованого методу адаптивного керування 65 3.12 Висновок про застосування методу прецедентів 67 4 КОНСТРУКТОРСЬКА-ЧАСТИНА 69 4.1 Приклад використання критеріїв оптимального управління і прийняття рішень 69 4.2 Опис рішення 69 4.3 Умови задачі 70 4.4 Плановані вимоги до результатів 72 4.5 Схема оцінки прибутку 73 4.6 Ієрархія, структура й дані 75 4.7 Результати, підготовка до розрахунків і перегляд 76 4.8 Створення бібліотек СПР 79 4.9 Створення ієрархії 81 5 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 84 Реалізація методу аналізу ієрархій Т. Л. Сааті 84 5.1 Принцип декомпозиції. 84 5.2 Принцип порівняльних суджень. 84 5.3 Принцип синтезу пріоритетів. 85 5.4 Алгоритм МАІ. 86 5.5 Приклад використання методу 86 5.5.1 Етап 1. Формування ієрархії мети. 87 5.5.2 Етап 2. Визначення пріоритетів. 88 5.5.3 Етап 3. Розрахунки векторів локальних пріоритетів. 90 5.5.4 Етап 4. Перевірка обмеженості оцінки пріоритетів. 91 5.5.5 Етап 5. Розрахунок пріоритетів для всієї ієрархії в сукупності. 97 6 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, ОХОРОНА ПРАЦІ 99 6.1 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 99 6.1.2 Методи захисту та безпека підприємств промисловості, відновлення інженерно-технічного комплексу цеху (заводу) 102 6.1.3 ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 103 6.1 ОХОРОНА ПРАЦІ 106 6.2.1 Визначення оптимальних умов праці інженера-оператора системи мікроклімату 106 6.2.2 Розрахунок освітленості робочого місця 110 ВИСНОВОК 114 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 116

Метою даної роботи є розробка системи автоматизованого керування роботою детонаційного комплексу по напиленню торців бондажних полиць лопаток компресора низького тиску на АРЗ „МОТОР”. Впровадження автоматизації для цього процесу забезпечить високу надійність регулювання технологічного процесу, що дозволяє збільшити продуктивність установки і підвищити якість поверхні, яка напиляється, а це призведе до покращення техніко-економічних показників всього процесу. Для даного комплексу розроблено газоаналізатор, який в комплексі з системою вентиляції дозволить ефективно працювати на даній технологічній дільниці. Також наведені технічні характеристики приладу.

Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.

Вступ: Відсутність теоретично обґрунтованої системи факторів і критеріїв криптоактивів не дозволяє здійснити системну оцінку життєздатності ринків криптоактивів та розробити механізми їх ефективного управління. Мета дослідження: визначити систему факторів і критеріїв, а також показників криптоактивів, на основі яких розробити факторно-критеріальну модель оцінки життєздатності криптоактивів. Матеріали і Методи: Методологія дослідження базується на системному підході до визначення основних факторів, критеріїв і показників криптоактивів. Використано кваліметричний підхід для розробки факторно-критеріальної моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Проведено анкетування 57 фахівців-експертів для визначення вагомості (значущості) факторів і критеріїв у розробленій моделі. Для оброблення даних моделі використовується кваліметричний інструментарій. Результати: Дослідження криптоактивів методами факторно-критеріального аналізу дозволило схарактеризувати систему з 7 факторів і 30 критеріїв, а також 60 показників. Ці фактори, критерії та показники покладено в основу розробленої моделі оцінки життєздатності криптоактивів. Застосування факторно-критеріальної моделі надає можливість порівняти всі компоненти системи критеріїв, навіть, якщо вони вимірюються в різних одиницях, й визначити загальний рівень життєздатності криптоактивів на основі інтегральної оцінки. Висновки: Факторно-критеріальна модель оцінки життєздатності криптоактивів є унікальним інструментом вимірювання рівня як кожної складової криптоактиву в цій моделі, так і в інтегрованій цілісності. Для оцінки та розуміння життєздатності криптоактиву слід вивчати не тільки показники окремих критеріїв, а й їх взаємовідношення та взаємодію. Координація комплексу вибірково залучених критеріїв забезпечуватиме отримання реального результату – підвищення рівня життєздатності криптоактиву. Ця модель може бути рекомендована для емітентів, інвесторів та користувачів криптоактивів.