Academic literature on the topic 'Інноваційний науково-технічний розвитку'

В умовах сучасності, стратегічного розвитку України інноваційна адаптація промислових підприємств є рушійною силою реформування економічного розвитку країни. У статті досліджені фактори впливу на інноваційний розвиток промислових підприємств, умови формування, ефективність інноваційної активності, оскільки інноваційна діяльність – це науково-технічний прогрес не тільки підприємств, а всієї держави. Визначено, що інноваційний розвиток має найбільшу сферу впливу і охоплює не тільки наукові розробки, а й виробництво, кінцевий результат господарської діяльності підприємства – прибуток. Зазначено, що сучасні промислові підприємства країни мають низький інтелектуальний потенціал, який є головним складовим чинником генерації ідей та впровадження в дію інновації. Проведено розрахунок та обґрунтування впливу фактичних інноваційних витрат на показники господарської діяльності промислового підприємства.

Автор у статті з’ясовує і досліджує фактори зміни духовного стану молоді на сучасному етапі науково-технічного розвитку суспільства, який супроводжується виробництвом надзвичайно великої кількості матеріальних благ для людства. Але будь-який прогрес супроводжується відповідним регресом, а от вибір напрямку – це вже перевага людей. Тому поки в інформаційно-високотехнологічний науково-технічний прогрес не будуть внесені належні духовно-моральні основи й цілі, існує реальна небезпека духовного регресу як для людської особистості, так і для людства в цілому. Саме духовність, моральність – це той рівень розвитку особистості та суспільства, який є консолідуючим началом, здатним об’єднати людей; це сила, яка покликана стимулювати національне відродження, забезпечити мир і злагоду в суспільстві. Без пробудження таких моральних феноменів, як совість, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творчої ініціативи досить складно розраховувати на поліпшення ситуації в державі, особливо в епоху інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу, який технізує свідомість кожної особистості, витісняє з неї найсвятіші почуття й емоції.Доведено, що саме філософія освіти повинна обґрунтовувати гуманістично-інноваційний тип освіти, який буде надавати істотне сприяння зростанню інтелектуального, культурного, морального і антропокосмічного потенціалу особистості, її самостійності, самодостатності, творчої активності.

У статті розглянуто особливості впровадження елементів дуальної освіти в професійну підготовку майбутніх фахівців із соціальної роботи на прикладі діяльності кафедри соціології та соціальної роботи ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет». Зазначено, що дуальна освіта була запроваджена як форма та метод навчання ще в середині 20 століття і зараз активно використовується в країнах Європейського Союзу. Для вітчизняної теорії та практики педагогіки вищої освіти така модель підготовки майбутніх працівників також є не новою. Але в умовах сучасного розвитку суспільства впровадження елементів дуальної освіти набуває нових, актуальних рис. Це передусім пов’язано із застосуванням елементів дуальної освіти при підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи. У статті проаналізовано особливості розвитку спеціальності Соціальна робота в умовах складної соціально-економічної ситуації. Відзначено інноваційний характер, міждисциплінарність та практико-орієнтованість підготовки майбутніх соціальних працівників в умовах закладів вищої освіти. Акцентується увага на важливість упровадження елементів дуальної освіти під час підготовки майбутніх соціальних працівників. Описано досвід упровадження на кафедрі соціології та соціальної роботи нової форми роботи зі студентами – волонтерської практики. Аналізуються перші два роки діяльності професійного науково-практичного гуртка «Соціальна робота в дії» та наведено результати опитування студентів, які навчаються на ОПП «Соціальна робота» за першим (бакалаврським) та другим (магістерським) рівнями вищої освіти. Зазначено, що участь у діяльності гуртка у позанавчальний час сприяє підвищенню рівня зацікавленості студентів майбутньою спеціальністю та підвищує рівень успішності при засвоєнні професійно-орієнтованих дисциплін. Отже, в умовах сучасного розвитку суспільства важливо зробити підготовку майбутніх соціальних працівників практико-орієнтованою, у тому числі, і за допомогою впровадження елементів дуальної освіти. Key words: дуальна освіта, здобувачі вищої освіти, якість освіти, соціальна робота, практико-орієнтоване навчання, волонтерство.

Актуальність теми дослідження. Представляє інтерес дослідження відповідності заявлених цілей щодо розбудови інноваційної моделі економіки змісту конкретної політики їх реалізації. Постановка проблеми. Показники розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в економіці свідчать про відсутність адекватних законодавчих актів в частині фінансової підтримки інноваційної діяльності та обмеженість фінансових можливостей реального сектору економіки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний науковий і практичний внесок в дослідження механізмів фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності становлять праці провідних науковців В. Гейця, В. Александрової, Л. Федулової, А. Даниленко, С. Онишко та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Високий динамізм розвитку, загострення економічних, політичних протиріч вимагає вдосконалення фінансової бази інноваційної діяльності підприємств. Постановка завдання. Метою статті є дослідження тенденцій зміни структури капіталу в галузях реального сектору економіки та оцінка їх впливу на інноваційно-інвестиційну активність підприємств. Виклад основного матеріалу. Дослідженням виявлені негативні тенденції зміни структури капіталу підприємств базових галузей економіки. Зменшується частка власного капіталу, більше половини джерел фінансування припадає на поточні зобов’язання. Скоротились кредитні програми для бізнесу, що зумовлено високими процентними ставками та низьким рівнем рентабельності підприємств. Негативний вплив на ці процеси здійснила монетарна політика НБУ: трикратне знецінення національної валюти, висока інфляція та облікова ставка поглибили кризу і обмежили доступ підприємств до кредитних ресурсів. Висновки. Стратегія управління економікою країни орієнтована на екстенсивний розвиток. Якщо вона буде консервуватись і на майбутнє, то економіка України залишиться не конкурентноздатною, не спроможною вирішити проблеми бідності значної частини населення, втратить свій науково-технічний, інтелектуальний потенціал. Обгрунтовані напрямки зміцнення фінансової бази інноваційної діяльності бізнесових структур та підвищення їх інвестиційної привабливості.

Наведено аналіз стану розвитку науки у будівельній галузі України в умовах обмеженого фінансування науково-дослідних робіт на рівні держави. Розглянуто стан питання щодовідповідності нормативної бази України вимогам чинного законодавства та необхідності постійного перегляду вимог щодо забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктіву відповідних нормативних актах та нормативних документах. Визначено, що розвиток науки у будівельній галузі України суттєво залежить від створення умов для практичного тамобільного застосування інноваційних технічних рішень, що потребують наукового обґрунтування при оцінці забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Підкреслено необхідність надання нового статусу існуючим процедурам з оцінки відповідності інноваційних технічних рішень для широкого їх впровадження, що сприятиме забезпеченню науково-технічного прогресу у будівельній галузі України в цілому. Розглянуто питання щодо проведення науково-технічного супроводу будівельних об’єктів на різних етапах життєвого циклу. Показано, що науково-технічний супровід на сучасному етапі є основним джерелом отримання нового досвіду, що у подальшому має бути впроваджено у відповідні нормативні акти та нормативні документи. Обґрунтовано необхідність проведення науково-технічного супроводу науковими організаціями, які одночасно є і розробни-ками відповідних нормативних актів та нормативних документів. Наведено досвід Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» із вирішення проблем розвитку наукової діяльності.

У статті досліджено теоретичні аспекти прогнозування розвитку енергокластеру, оскільки саме енергокластер має створювати умови для базового, комплексного розвитку в рамках цільової функції, спрямованої на активізацію його технологічного, науково-технічного, виробничо-комерційного та кадрового потенціалу, а також упередження, мінімізацію активних і пасивних економічних загроз, пов'язаних, наприклад, з фрагментарною державною політикою в сфері підтримки функціонування інтеграційних утворень.Актуалізовано проблематику формування нових моделей організації спільної діяльності підприємств, а саме енергокластеру як одного з інструментарію створення інноваційно-високотехнологічної економіки та залучення інвестицій. Проведено групування підходів щодо економіко-математичного розвитку енергокластеру, де виокремлено переваги та недоліки груп моделей інноваційного розвитку економіки в вигляді векторної задачі лінійного програмування, моделей, заснованих на одному або групі критеріальних показників чи на концепції балансу, а також в основі яких покладено аналіз структури економічного об'єкта. Запропоновано організаційно-економічнe системe елементів енергокластеру при якому забезпечується стабільність його функціонування, досягнення фінансово-комерційного успіху, прогресивний науково-технічний та соціальний розвиток з урахуванням діючих тенденцій світових економічних, виробничих і наукових трансформацій. Представлено комплекс факторів розвитку енергокластеру та принців адаптації, впровалдення яких сприятиме ефективному вирішенню проблем раціонального використання енергоресурсів в рамках інтеграційного утворення.

У статті розглянуто підґрунтя для розроблення теоретико-методологічних підходів до ідентифікації факторів інноваційної модернізації економіки для виявлення їх інтегрального впливу на економічне зростання на основі застосування імітаційного моделювання. Встановлено фактори, які необхідно враховувати, визначаючи модель інноваційної модернізації економіки регіону. Виокремлено та охарактеризовано основні групи цих факторів, виходячи з розуміння інноваційної модернізації економіки, асаме: господарська діяльність, фінансове забезпечення, інвестиційна активність, науково-технічний розвиток та зовнішньоекономічна діяльність, які становитимуть базу для порівняння рівня інноваційної модернізації регіональної економіки. Побудовано та перевірено на адекватність модель інноваційної модернізації економіки держави.

Стаття спрямована на дослідження ролі трудових чинників як важливих складових забезпечення інтелектуального капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств у регіональному розрізі, визначено проблеми та шляхи вирішення даної проблеми. В умовах сучасної інформаційної економіки однією з наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. Від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації залежать ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес. Загальна тенденція розвитку інноваційних економік, що знаходяться під впливом інформаційної революції, характеризується новим співвідношенням між людським і фізичним капіталом, за яким людський капітал стає пріоритетом в економічному розвитку. Такий елемент інтелектуального капіталу, як людський капітал, може стати конкурентною перевагою країни у цілому, відповідно впливаючи і на окремі підприємства. Особливу роль відіграє людський капітал, впливаючи на розвиток інновацій (поряд з технологіями та капіталом). Розвиток людського капіталу відбувається через адекватне навчання, тренінги, мотивацію у школах, університетах, компаніях, суспільстві, державі. Отже, розвиток інтелектуального капіталу на машинобудівних підприємствах спроможний підвищити їх конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості для завоювання ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємств машинобудування в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні та управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна трактувати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, тобто елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність. Розкрито сутність поняття “інтелектуальний капітал”, дано авторське трактування поняття “інтелектуальний капітал машинобудівних підприємств”. Також розглянуто питання впливу трудових чинників на інтелектуальний капітал у машинобудівній галузі України. Визначено основні проблеми, які гальмують формування та розвиток інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Представлено рекомендації щодо ефективного розвитку машинобудівної галузі на засадах формування та розвитку інтелектуального капіталу. Рекомендовано галузеве партнерство, яке в інтелектуальній діяльності виражається у вертикальній або горизонтальній кооперації, при яких машинобудівні підприємства об’єднують свої зусилля для створення певного продукту для конкретної галузі досліджуваної промисловості.

It is offered to create in the city of Odessa "the Corporate scientific and technical complex town-planning power reconstruction "CSTC T-PPR", as innovative organizational structure which uses in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa under standards power efficiency. It is executed researches of historically-style development which is characterized by the big scope of civil work and presence of various styles. Superstructures were carried out in a city practically during all history its development. The mansard floor is an effective variant a superstructure buildings of background building. Пропонується створити у місті Одесі "Корпоративний науково-технічний комплекс містобудівної енергореконструкції "КНТК МЕРек", як інноваційну організаційну структуру, яка використовує на практиці накопичений науково-технічний потенціал для реконструкції будівель історичної забудови Одеси за стандартами енергоефективності. Виконано дослідження історично-стильового розвитку Одеси в ХІХ … на початку ХХ століть, який характеризується великим розмахом будівельних робіт та наявністю різноманітних стилів (класицизм, бароко, романтизм, конструктивізм). Враховуючи, що розташування нового будинку в щільному ряду історичної забудови заборонено, то виходом з такої ситуації є надбудова будівлі новим об'ємом. Надбудови виконувалися в місті практично в ході всієї історії його розвитку. Ефективним варіантом надбудови будівель фонової забудови є мансардний поверх.

Управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств є надзвичайно складним завданням, оскільки їхня господарська діяльність перебуває під впливом багатьох чинників, які діють за певних умов із різною інтенсивністю і характеризуються багатовекторністю. Найважливішими чинниками конкурентних переваг аграрних підприємств у регіоні є: ресурсний потенціал; фінансове становище; кон'юнктура на ринку сільськогосподарської продукції; інноваційно-інвестиційний, технічний, технологічний, інфраструктурний, кадровий та соціальний потенціал. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств повинен включати такі заходи державної підтримки: науково-технічну та інноваційно-технологічну політику; інвестиційну, цінову, податкову, фінансово-кредитну, зовнішньоекономічну, антимонопольну, антикримінногену, антикорупційну політику. Держава повинна на законодавчому рівні підтримувати розвиток інтеграційних процесів, сприяти відновленню зрошуваної та дренажної систем у регіоні, здійснювати контроль над використанням земельних і водних ресурсів.

Актуальність інноваційного розвитку країни зумовлено інтенсифікацією інформаційних процесів, впливом науки та нових технологій на розвиток країни. Неспроможність України повною мірою перебудуватися відповідно до нового технологічного укладу значною мірою гальмує її розвиток.

1. Андрієнко М.М. Чинники забезпечення ефективності транспортних послуг / М. М. Андрієнко / Бізнес-навігатор: наук.-вир. журнал. – Херсон: МУБіП, 2018. – Вип. 1 (44) – С. 106-109. 2. Андрієнко М. М. Сервісне обслуговування клієнтури – важливий чинник якості господарської діяльності транспортної фірми / М. М. Андрієнко // Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України : матеріали І Міжнародної наук.-практ. конф. – Х. : УкрДАЗТ, 2004. – № 7. – С. 56. 3. Ареф’єва О. В., Андрієнко М. М., Кравченко О. Р. Економічні аспекти механізму управління фінансовим потенціалом підприємства / О.В. Ареф’єва, М.М. Андрієнко, О.Р. Кравченко // Причорноморські економічні студії. – 2018. - № 35, Ч. 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bses.in.ua/journals/2018/35_2_2018/10.pdf
Глобалізація нині стала одною із найважливіших тенденцій сучасності, а її основою є обєднання інформаційних систем в єдину світову систему. Інформаційна глобалізація необхідна для формування єдиного світового ринку, що потребує використання економічних, політичних і маніпулятивних методів. Процеси глобалізації суспільства стикаються з інформаційно-комунікаційними проблемами суспільства, тому з метою їх усунення необхідно розробити особливі методи управління глобальними, регіональними та національними комунікаційними моделями. Доцільно підкреслити, що розвиток інноваційних підприємств та відповідних територій потребує новітнього розвитку не тільки технічної, але й організаційно-економічної частини їх діяльності, оскільки у конкурентному середовищі основними факторами є готовність покупців сприйняти інновацію, а підприємству у найкоротші терміни оцінити ефективність інновації, залучити інвестиції для розробки і реалізації нововведень, отримати максимальний фінансовий ефект від її реалізації.

Петренко, Н. С. Програмне забезпечення інноваційного розвитку України в умовах євроінтеграції : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Н. С. Петренко. - Київ, 2017. - 239 с.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та запропоновано класифікацію інтеграційних процесів. Встановлено основні принципи інтеграційних процесів і форми взаємодії в інноваційній сфері. Досліджено нормативно-правове забезпечення України та ЄС в умовах євроінтеграції. Проведено аналіз здійснення Україною інтеграції в європейський інноваційний простір через євроінтеграційні програми. Продемонстровано, що для збереження, розвитку й ефективного використання у процесі реалізації стратегії інноваційного розвитку національної економіки необхідне здійснення заходів щодо вдосконалення державного механізму управління науково-технічною та інноваційною сферою й створення сприятливих умов для активізації науково-технічної діяльності, у тому числі європейської, усіх суб’єктів сфери науки, техніки, інновацій. Обґрунтовано доцільність проведення системного теоретичного, статистичного та соціологічного дослідження, що виявляє причинно-наслідкові зв’язки між розвитком національного науково-технологічного потенціалу та посиленням інтеграції. Запропоновано структурну модель стратегії реалізації та прийняття рішень щодо рівня інтеграційної стратегії. Розроблено економіко-математичну модель реалізації інтеграції України до Європейського Союзу.
предложена классификация интеграционных процессов. Установлены основные принципы интеграционных процессов и формы взаимодействия в инновационной сфере. Исследовано нормативно-правовое обеспечение Украины и ЕС в условиях евроинтеграции. Проведен анализ осуществления Украиной интеграции в европейское инновационное пространство через евроинтеграционные программы. Продемонстрировано, что для сохранения, развития и эффективного использования в процессе реализации стратегии инновационного развития национальной экономики необходимо осуществление мер по совершенствованию государственного механизма управления научно-технической и инновационной сферы и создания благоприятных условий для активизации научно-технической деятельности, в том числе европейской, всех субъектов объектов сферы науки, техники, инноваций. Обоснована целесообразность проведения системного теоретического, статистического и социологического исследования, которая выявляет причинно-следственные связи между развитием национального научно-технологического потенциала и усилением интеграции. Предложена структурная модель стратегии реализации и принятия решений относительно уровня интеграционной стратегии. Разработана экономико-математическая модель реализации интеграции Украины в Европейский Союз.
The dissertation is devoted to solving an important scientific problem of discourse of the need for provision of programs integration processes, as one of the most important components of the implementation of the national innovation strategy of Ukraine. The basic principles of integration processes (implementation of European scientific and technical programs, respect for sovereignty, institutionalization, voluntariness, mutual benefit, transparency, mutual responsibility, involvement, dynamism, etc.) and the form of interaction in the innovation sphere (conducting joint research and technological development, information exchange, joint training of specialists, technical assistance, activities in the framework of international centers, symposiums, conferences, staff exchange, etc.). The regulatory support Ukraine and the EU in terms of European integration is studied. It was discovered that the legal and regulatory framework of Ukraine and the EU slowly evolved from the provision of the development of European integration programs only with the European countries to the expansion of the possibility of involving participants from third countries at the stage of the Framework Programs (candidate countries, neighboring countries, developing countries) in the modern stage. The analysis of the prerequisites for Ukraine's effective integration into the European innovation space through the European integration program has been carried out, which shows that they are enough to preserve the place of the state among countries with real opportunities for access to European markets of science-intensive products, active participation in the process of international division of labor in innovation sphere. It has been demonstrated that in order to preserve, develop and effectively use in the process of realization of the strategy of innovation development of the national economy, it is necessary to implement measures aimed at improving the state mechanism of management of the scientific, technical and innovation sphere and creation of favorable conditions for activation of scientific and technical activities, including European, all sub objects of the sphere of science, technology, innovations. The expediency of conducting a systematic theoretical, statistical and sociological research, which reveals causal relationships between the development of national scientific and technological potential and the strengthening of integration, is substantiated. To enhance and increase the effectiveness of European cooperation in Ukraine, state measures are needed to address two mutually complementary areas: 1) the reform of the internal conditions for the functioning of the innovation sphere; 2) improving the conditions for the implementation of integration. These should be comprehensive measures concerning the improvement of the organizational and legal support of the innovation sphere, the balancing of the financing system, the provision of administrative support, infrastructure development, the deepening of the science-engineering-production relations, and so on. The proposed structural model of the strategy of implementing Ukraine's innovative cooperation in the main integration directions allows us to take into account the goals and potential of the state, according to which the most promising in the short and medium term will be interaction with the countries of the post-Soviet space, which should be subject to long-term plans of integration with the EU. In order to make the most effective use of the advantages of different areas of European integration, it is expedient to form and implement a system of priorities in two main forms: implementation of European integration programs; solving individual innovation problems, tasks, topics. Scientific and technical cooperation with the countries that are priority in terms of the development of deep and comprehensive European relations, have significant scientific and technical potential, as well as with which there are significant prospects for convergence in the medium and long term, will be expedient to form within the framework of European integration programs. Therefore, there is a need to develop a mechanism for forming a system of priorities at the primary stage of decision-making on the formation of European integration programs. It was for this purpose that an economic-mathematical model for implementing Ukraine's integration into the European Union was developed, based on an analysis of the main indicators of economic interdependence and readiness of scientific and technical potential for joint activities.

Головна мета державної інноваційної політики полягає в підвищенні технологічного рівня і конкурентоспроможності виробництва, забезпеченні виходу інноваційної продукції на внутрішні та зовнішні ринки.

Ганза, А. А. Розвиток та оцінка систем управління інноваційними процесами. Національні та регіональні особливості / А. А. Ганза // Матеріали всеукр. наук. екон. читань з міжнар. участю «Трансформація економічних процесів у морегосподарському комплексі України», 17–18 груд. 2019 р. – Миколаїв : Вид. Торубара В. В., 2019. – С. 240–244.
Розглянуті причини виникнення та особливості національних і регіональних інноваційних систем. Запропоновано означення регіональної інноваційної системи. На основі аналізу інноваційного потенціалу регіонів України здійснено їхній розподіл на групи та обґрунтована доцільність створення в окремих регіонах України інноваційних кластерів.
The causes and peculiarities of national and regional innovation systems are considered. Definition of regional innovation system is proposed. Based on the analysis of the innovative potential of the regions of Ukraine, their stratification into groups is made, and the feasibility of creating research clusters in certain regions of Ukraine is substantiated.