Academic literature on the topic 'Індикатори та показники оцінки фінансового потенціалу'

Вступ. Реалізація інноваційної реструктуризації підприємств дозволить досягти позитивних результатів у фінансово-економічному становищі, зростанні питомої ваги наукомісткої конкурентоспроможної інноваційної продукції та інтелектуальних послуг промисловості, що має посилити конкурентоспроможність продукції. Розробка нових механізмів інноваційної реструктуризації підприємств набуває особливої актуальності.Проблематика. Практично не дослідженими залишаються питання визначення та встановлення ролі, складу та основних критеріїв об’єктивної комплексної оцінки реструктуризаційного потенціалу для обґрунтування доцільності проведення інноваційної реструктуризації на підприємстві.Мета. Розробити методичний підхід до оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємства, використання якого дозволить комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення.Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід для розрахунку інтегрального показника за допомогою індексного та експертного методів оцінки та інтерпретації його величини лінгвістичними характеристиками шкали рівнів реструктуризаційного потенціалу.Результати. Удосконалено науково-методичний інструментарій оцінки реструктуризаційного потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на обчисленні системи локальних показників, сформованої з урахуванням функціональних складових реструктуризаційного потенціалу. Впровадження системи спостереження за локальними, комплексними показниками і загальним рівнем реструктуризаційного потенціалу дозволило розробити єдинийдля кожної групи підприємств алгоритм вибору відповідного виду реструктуризації та обрати відповідну стратегію розвитку.Висновки. Сформовано систему індикаторів і здійснено моделювання розроблених інтегральних показників реструктуризаційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо вибору стратегії розвитку підприємства для впровадження інноваційної реструктуризації залежно від рівня реструктуризаційного потенціалу.

Стаття присвячена актуальним питанням розвитку вищої освіти України та інтеграції її в світовийпростір, а саме необхідності використання у діяльності університетів ключових показників ефективності(КРІs). Метою статті є сформувати КРІs для оцінки результатів освітньо-наукової діяльності українськихзакладів вищої освіти (ЗВО), нарощення їхнього фінансового потенціалу, а також підвищення результативностіфінансово-господарської діяльності. Досліджено зарубіжний та вітчизняний досвід реалізації ЗВО стратегійїхнього розвитку на основі чіткого визначення КРІs, зокрема, фінансових. Запропоновано уніфікацію КРІsуніверситетів, що дасть змогу здійснювати ефективний фінансовий менеджмент, проводити моніторингсистеми вищої освіти та рейтингування ЗВО, забезпечувати прозорість і відкритість реалізації стратегіїформування фінансового потенціалу.

На підставі трактувань зарубіжних і вітчизняних учених узагальнено поняття "експортний потенціал підприємства" на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство". Здійснено аналіз найвідоміших методик оцінки експортного потенціалу підприємства, що враховують низку показників його діяльності, зокрема фінансові показники, показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства та інші. Обґрунтовано методику та доцільність її використання для оцінювання експортного потенціалу лісогосподарського підприємства. Використано маркетингові інструменти оцінювання потенціалу (SWOT-аналіз та SPACE-аналіз), на підставі яких здійснено аналіз експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". Результати цього аналізу дадуть змогу виявити сильні та слабкі позиції в діяльності підприємства, визначити наявність потенціалу та розробити сценарії для розвитку і покращення роботи підприємства в майбутньому. На підставі розглянутих методик здійснено оцінювання експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". На підставі аналізу отриманих результатів та з огляду на важливість здійснення оцінки експортного потенціалу для встановлення експортних можливостей підприємства, забезпечення ефективного використання його ресурсів та резервів, запропоновано стратегії та реальні шляхи розвитку експортної діяльності підприємства. Практичним заходом для забезпечення розвитку експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ" запропоновано виробництво та реалізацію за кордон дерев'яних європіддонів, оскільки підприємство має тривалий позитивний досвід з виробництва цієї продукції, а також достатні виробничі потужності для її реалізації. Аналіз ринку європіддонів засвідчив зростання попиту на цю продукцію з боку закордонних споживачів. Розраховані показники фінансового стану підприємства та показники, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність ДП "Городницьке ЛГ" упродовж трьох останніх років, засвідчили можливість розвитку експортного потенціалу саме шляхом виробництва та експорту єропіддонів. Запропоновані у дослідженні стратегії розвитку експортного потенціалу матимуть позитивний економічний ефект для підприємства та допоможуть зміцнити позиції цього підприємства на зовнішньому ринку лісопродукції. Апробація запропонованої методики оцінювання експортного потенціалу підприємства на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство" підтвердила можливість її використання для будь-якого підприємства, що може сприяти покращенню фінансових показників діяльності та підвищенню його прибутковості та конкурентоспроможності.

У статті наведено класифікацію методів економіко-математичного моделювання, визначено, які з них використовуються для вирішення завдань оптимізації. Розглянуто найбільш відомі прикладні моделі управління запасами, що використовуються у ринковій економіці. Сформульовано загальне поняття логістичних витрат та визначено їх склад на підприємстві. Проаналізовано загальні показники ефективності виробництва та результативності роботи підприємства загалом. Описано способи підвищення ефективності діяльності підприємства та оцінювання його ресурсного потенціалу. Розглянуто питання формування фінансового капіталу підприємства та оптимізації його структури. Визначено та проаналізовано основні концептуальні моделі, за допомогою яких розглядається процес прийняття управлінських рішень. Наведено приклади специфічних факторів, що є важливими для агропромислового комплексу.

У статті обґрунтовано, що впровадження інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання дозволить зменшити перекоси в економіці, підвищити якісні та кількісні показники господарської діяльності підприємств, залучити інвестиції для підвищення ефективності діяльності тощо. Необхідність залучення інвестиційних ресурсів у підприємства зумовлена гострою потребою оновлення матеріальнотехнічної та технологічної бази, реструктуризацією основних засобів, рядом екологічних та економічних питань. У статті розглядаються підходи до визначення «інвестиційного потенціалу підприємства». Оскільки ефективність інвестування підприємств, що працюють в суміжних галузях залежить від комплексного використання фінансовоекономічних чинників та ефективності функціонування суміжної галузі, тому дані галузі виступають як лімітуючий і в той же час об’єктивнонеобхідний фактор розвитку підприємств. Автором запропоновано концепцію «інтегрованого інвестиційного потенціалу» для підприємств суміжних сфер, яка враховує специфіку поєднання таких галузей. У роботі проведено концептуалізацію поняття «інтегрований інвестиційний потенціал». Запропоновано методичний підхід до оцінювання інтегрованого інвестиційного потенціалу підприємств, що працюють в суміжних галузях, який дозволяє інтегрувати різноманітні й часто різнонаправлені за напрямом змінні показники, представити їх у легко оглядовій і прийнятній для інтерпретації формі; розширити можливості для більш якісного і надійного аналізу та прогнозування діяльності підприємств та кількісного виміру їх фінансових перспектив. Встановлені на його основі рівні інвестиційного потенціалу можуть слугувати орієнтиром для визначення суб’єктів господарювання, які найбільше потребують державної підтримки, що стане потужним підґрунтям фінансового забезпечення їх економічного розвитку.

Мета: проаналізувати показники захворюваності, смертності від раку шлунка та ефективність організації онкологічної допомоги даній категорії хворих у Вінницькій області та Україні. Матеріали і методи. Проведено епідеміологічне одномоментне ретроспективне дослідження підсумково-звітної статистичної документації національного канцер-реєстру (www.ncru.inf.ua) з використанням методу викопіювання даних. Для оцінки організації онкологічної допомоги хворим на рак шлунка у Вінницькій області та Україні обрано такі тренди: поширеність, захворюваність, не прожили одного року з числа вперше захворілих, занедбаність, морфологічна верифікація, охоплення спеціальним лікуванням первинних хворих, середня частота госпіталізації хворого за рік, середній ліжко-день на одного хворого і однієї госпіталізації, загальна летальність. Методи дослідження – бібліосемантичний, епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Станом на 01.01.2020 р. кількість хворих на рак шлунка в Україні становила 27 407 осіб (76,8 на 100 тис. населення), серед них 15 146 (91,3 на 100 тис. населення) чоловіків, які в 1,5 раза переважали кількість жінок – 12 201 (64,2 на 100 тис. населення). У структурі захворюваності й смертності останній посідав у чоловіків четверте (6,9 %) й друге (9,5 %), у жінок – восьме (4,1 %) й третє (7,5 %) місця відповідно протягом усього періоду спостереження. З’ясовано, що вагомими недоліками в організації лікувально-діагностичного процесу цій категорії пацієнтів є результативні індикатори дорічної летальності та занедбаності хвороби, останній у 2019 р. склав 38,2 % по Україні і 43,4 % у Вінницькій області, тобто кожен третій випадок. Більшість (55,5 %) з числа вперше виявлених не прожили одного року з моменту встановлення діагнозу, при цьому регіональні показники вищі протягом усього періоду дослідження (61,1–62,6 %). Висновки. Доведено, що злоякісні новоутворення шлунка в Україні характеризувались високими показниками занедбаності (38,2 %), дорічної летальності (55,5 %), смертності у співвідношенні до показника захворюваності (73,2 %) та збільшенням середньої частоти госпіталізації хворого за рік (2,2 раза; ПН (+) 15,8 %).

В статті наведені результати проведеного дослідження сучасного та перспективного світового ринку озброєнь в секторі багатоцільових тактичних винищувачів. На основі застосування розробленого авторами методичного підходу та побудованого комплексу математичних моделей проведено аналіз тактико-техніко-економічних показників основних типів найсучасніших багатоцільових тактичних винищувачів, що на цей час спроектовані та поставлені на серійне виробництво, і які можуть розглядатися в якості альтернативних варіантів для закупівлі на потреби оновлення парку бойових літаків тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Обрані об’єктами дослідження альтернативні типи багатоцільових винищувачів у повному обсязі відповідають стандартам НАТО та в середньостроковій й довгостроковій перспективі складатимуть основну номенклатуру такої продукції на світовому ринку озброєнь. За допомогою кваліметричних моделей та на основі узагальнення даних про тактико-технічні характеристики обраних для дослідження типів багатоцільових тактичних винищувачів, що містяться у відкритих джерелах науково-технічної інформації, здійснено оцінювання значень узагальнених показників бойових властивостей цих типів літаків, а саме, значень коефіцієнтів бойового потенціалу літака у знищенні повітряних та ураженні наземних (надводних) цілей. За отриманими оцінками показників бойових властивостей та за допомогою математичної моделі вартості багатоцільового винищувача отримані значення ціни одного серійного зразка кожного типу літака та оцінені вартісні показники його життєвого циклу в цінах фіксованого фінансового року. Також, шляхом використання побудованої математичної моделі кількісно оцінені максимальні можливі темпи серійного виробництва визначених типів багатоцільових винищувачів. Спираючись на отримані кількісні оцінки тактико-техніко-економічних показників та аналізуючи офіційну інформацію про вже укладені контракти на постачання серійних зразків багатоцільових винищувачів різним країнам-імпортерам проведено оцінювання можливих термінів отримання заданої кількості нових серійних виробів на потреби тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, тобто оцінено доступну закупівлю.

Мета — обґрунтувати методику оцінювання рівня ефективності використання ресурсного потенціалу в процесі забезпечення фінансової безпеки підприємства. Методи. Під час дослідження використано загальнонаукові та специфічні методи пізнання, методи кількісної та якісної оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу, проведено експертне оцінювання інформаційних і нематеріальних ресурсів підприємства та застосовано інтегральне оцінювання досліджуваного показника. Результати. Проаналізовано ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства, включно з якісною та кількісною оцінкою показників. Визначено вплив ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства на рівень його фінансової безпеки та на діяльність загалом. Підтверджено важливість своєчасного проведення оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства як індикатора фінансового стану підприємства. Проведене якісне та кількісне оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу ПП «Промресурс» та визначено вплив трудових, фінансових, матеріальних, інформаційних і нематеріальних ресурсів на інтегральний показник ефективності. Розраховано інтегральний показник ефективності управління ресурсами. Простежено динаміку фінансових результатів ПП «Промресурс» протягом 2017–2019 рр. та визначено вплив показників ефективності використання ресурсного потенціалу на виявлені зміни. Розглянуто за групами показників та окремо для кожного з них якісні та кількісні зміни, що впливають на діяльність підприємства. Визначено зміни ресурсного потенціалу, які вплинули на ефективність фінансової діяльності підприємства загалом. Доведено ефективність та необхідність запропонованого методу оцінювання. Подальшими науковими дослідженнями є діагностування механізму забезпечення ресурсного потенціалу підприємства в умовах дефіциту ресурсів та оцінювання його впливу на рівень фінансової безпеки підприємства. Ключові слова: ресурсний потенціал підприємства, фінансова безпека, складові ресурсного потенціалу, фінансове забезпечення, експертне оцінювання, інтегральний показник, коефіцієнт значущості, параметри ресурсного потенціалу.

Досліджено проблемні питання впливу конкурентоспроможності підприємства на його фінансову безпеку i методик діагностики фінансової безпеки підприємства. Здійснено структуризацію факторів у взаємозв’язку фінансової безпеки i конкурентоспроможності підприємства. Доведено, що обидва явища зумовлені впливом зовнішнього середовища, яке в ринковій економіці постійно змінюється. Але водночас вони залежать від внутрішніх факторів, до яких віднесено наявність і достатність фінансового потенціалу підприємства та якість системи управління. Здійснено критичний аналіз методичних підходів до оцінки фінансової безпеки підприємства і запропоновано розраховувати інтегральний показник фінансової безпеки підприємства на основі якісної оцінки рівня значень індикаторів, а саме механізм перетворення кількісних різновимірних значень індикаторів на основі застосування функції бажаності Харрінгтона. Для кожного показника одержано п’ятиінтервальну шкалу оцінювання, яка дозволяє не тільки отримати якісне визначення фактичного значення, а й слугує індикатором впливу конкурентоспроможності на фінансову безпеку підприємства.

Стаття присвячена актуальним питанням методів оцінки конкурентоспроможності підприємств. Економічна оцінка та діагностика конкурентоспроможності підприємств передбачає використання системи методологічних підходів, при яких диференціація, критерії, модельні показники визначають адекватність результатів з урахуванням специфіки конкурентного середовища. Проаналізовано, що серед методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства при належному інформаційному забезпеченні найточнішою є параметрична (індикаторна, критеріальна) група методичних прийомів. При цьому об’єктивна оцінка конкурентоспроможності підприємств проводиться методами, в яких остаточним розрахунком є розрахунок інтегрального індексу конкурентоспроможності. Існують ефективні методи визначення конкурентної позиції компанії з урахуванням стратегічного потенціалу компанії, що дозволяє оцінити раціональність концепції стратегічного позиціонування суб’єкта господарювання в економічній системі. Враховуючи, що основною рисою конкурентоспроможності компанії є динаміка, рівень конкурентної позиції не можна вважати довгостроковою характеристикою конкурентного статусу підприємства, незважаючи на ефективність економічної та фінансової діяльності, ми пропонуємо використовувати матрицю (стратегічну ) методів оцінки.

Магістерська дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 113 сторінок друкованого тексту, 32 таблиці, 19 рисунків та 6 формул. Список використаних джерел нараховує 88 найменувань. Мета роботи полягає у обґрунтуванні науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансовим потенціалом підприємства з метою підвищення його ефективності. При написанні дипломної роботи було використано такі наукові методи: метод спостережень, який полягав у проведенні спостережень за зміною основних показників фінансової діяльності та стану підприємства; метод математичного аналізу, за допомогою якого було проведено таксономічний аналіз чинників формування ефективної системи управління фінансовим потенціалом; метод ситуаційного моделювання – для визначення оптимального варіанту підвищення ефективності управління фінансовим потенціалом підприємства. В роботі запропоновано стратегічне управління фінансовим потенціалом шляхом встановлення установки електронно-променевої плавки титану та оптимізації структури капіталу ПрАТ «СКФ Україна» з використанням механізму фінансового левериджу. Даний проект є одним з можливих шляхів підвищення ефективності управління фінансовим потенціалом, оскільки під час впровадження проекту прискориться оборотність грошових активів, а також за рахунок отриманого прибутку збільшиться частка власних фінансових ресурсів підприємства. Об’єктом дослідження є сукупність процесів організації, планування, контролю та управління фінансовим потенціалом ПрАТ «СКФ Україна» з метою підвищення його ефективності. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних підходів до управління фінансовим потенціалом підприємства.
The work contains 113 pages of printed text, 32 tables, 19 figures and 6 formulas. List of used sources has 88 names. The purpose of the work is to substantiate the scientific and methodological principles and practical recommendations for improving the management of the financial potential of the enterprise in order to increase its efficiency. When writing the thesis, the following scientific methods were used: the method of observation, which consisted in conducting observations on changes in the main indicators of financial activity and the state of the enterprise; a method of mathematical analysis, by means of which taxonomic analysis of the factors of formation of an effective system of management of financial potential was conducted; situational modeling method - to determine the optimal option for improving the management of the financial potential of the enterprise. The paper proposes strategic management of financial potential by installing a titanium electron-beam tile and optimizing the structure of the capital of PJSC "SKF Ukraine" using the financial leverage mechanism. This project is one of the possible ways to increase the efficiency of management of financial potential, as during the implementation of the project, the turnover of cash assets will accelerate, as well as at the expense of the profit will increase the share of own financial resources of the enterprise. The object of the research is the totality of processes of organization, planning, control and management of financial potential of PJSC "SCF Ukraine" in order to increase its efficiency. The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical approaches to managing the financial potential of the enterprise.