Academic literature on the topic 'Індикатори податкової безпеки'

Зосереджено увагу на особливостях аналізу макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами. Наголошено, що ефективність податкового регулювання залежить від значного числа інтересів та факторів і визначається використанням відповідних макрофінансових індикаторів, які потрібні для комплексного аналізу і вибору сценаріїв досягнення стратегічних цілей. Показано важливість розмежування макрофінансової та макроекономічної сфер. Макрофінансовими індикаторами визначено доходи та видатки зведеного бюджету, державний борг, показники грошово-кредитної сфери. Оскільки управління є безперервним циклічним процесом, протягом циклу індикатори використовуються двічі: для оцінки ситуації під час планування заходів та оцінки наслідків їх впровадження. Визначено, що індикатори податкової сфери також включають у групу макрофінансової безпеки як складову структури доходів бюджету. Показники податкового навантаження на макрорівні відображають ефективність податкової політики, тобто кількісно вимірюють сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати. При цьому потрібно розрізняти податкове навантаження сплачене та несплачене, тобто податкові борги та борги до цільових фондів. З'ясовано, що податковий коефіцієнт є найпростішим показником для використання у характеристиці податкового навантаження та його впливу на макропараметри. З погляду аналізу макрофінансової стабільності, відношення податкових надходжень до ВВП дає достатньо підстав для формування висновків щодо довготермінових тенденцій наповнення бюджету та виявлення потенційних ризиків. Однак надходження податків не є індикатором, пов'язаним з рівнем економічного розвитку. Обґрунтовано, що рівень несплати податкових зобов'язань, рівень тінізації економіки є відображенням реальної макрофінансової стабільності.

У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.

Інвестиційна складова економічної безпеки займає одне з головних місць в економічній безпеці країни. Реалізація інвестиційних можливостей, нарощення обсягів інвестування та раціональне використання інвестованих коштів – одні з найважливіших завдань в Україні, що і обумовлює актуальність даної статті. У статті розглянуто інвестиційну складову як вирішальний фактор забезпечення необхідного рівня фінансової стабільності держави, а також проаналізований стан інвестиційної безпеки на основі окремих індикаторів. Розраховано показники інвестиційної безпеки в динаміці. Здійснено аналіз значень індикаторів за останні роки та розраховано їх для кількісної та якісної оцінки інвестиційної безпеки держави. Зроблено висновки про те, що значення більшості індикаторів інвестиційної безпеки знаходяться нижче критичного значення, що, відповідно до теорії безпеки, свідчить про реалізацію загрозливих процесів в економіці. В статті подані напрями для підвищення інвестиційної привабливості. В першу чергу, це має бути гарантування прозорості приватизації, зниження податкового навантаження на інвесторів та скорочення економічних ризиків.

У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.

У статті проведено аналіз та оцінювання індикаторів бюджетної безпеки України за 2016-2017 рр. як основної складової фінансової безпеки. Визначено головні бюджетні загрози в цей період та фактори, які їх зумовлювали. Надані пропозиції щодо трансформації бюджетної політики, зокрема, щодо ефективності обслуговування бюджетного боргу. Удосконалення бюджетної політики запропоновано здійснювати в невід’ємному поєднанні з удосконаленням податкової політики, трансформацією її фіскального характеру, орієнтацією її регулюючої функції на стале економічне зростання, що сприятиме зростанню економічної активності суб’єктів господарювання і відповідно до зростання ВВП, що в комплексі дасть змогу знизити дефіцит бюджету.

У науковій статті розглянуто та проаналізовано сучасний стан забезпечення митної безпеки України. Визначено основні індикатори митної безпеки, що характеризують фіскальні та регулюючі інструменти митного регулювання в Україні та оцінено частку митних доходів у податкових надходженнях та загальних надходженнях Державного бюджету України. У роботі досліджено коефіцієнт покриття експорту імпортом. Визначено етапи реалізації митної безпеки в Україні та оцінено результати роботи митних органів у напрямі забезпечення надходжень митних платежів до Державного бюджету України. Проаналізовано динаміку справляння фіскальнозначущих митних платежів в Україні. Досліджено динаміку зовнішнього державного боргу та контрабанди товарів через митний кордон України та встановлено взаємозв’язок між ними. На основі отриманих результатів дослідження зроблені висновки.