Journal articles: 'Індекс ІЗВ'

1

Годованець, О. І., and А. В. Котельбан. "ПОКАЗНИКИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ КАРІЄСОМ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ У ДІТЕЙ 12 ТА 15 РОКІВ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, no. 2 (May 27, 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-80-84.

Full text

Abstract:

Мета. Оцінити ураженість карієсом постійних зубів у дітей із використанням індексів КРХПВ, SIC, ICDAS.Матеріали та методи. Проведено обстеження 228 дітей 12 та 15 років та сформовано 2 групи дослі-дження: І група – діти 12 років, ІІ група – діти 15 ро-ків. Визначали поширеність, інтенсивність карієсу за розгорнутою формулою КРХПВ, SIC-індекс, ICDAS II 4-6 та ICDAS II 1-6, а також визначали гігієнічний індекс Стеларда.Результати. Виявлена висока поширеність карієсу постійних зубів згідно критеріїв ВООЗ, при цьому кі-лькість здорових зубів (без карієсу) варіювала від 15,39 до 19,36 %. Середнє значення ICDAS II 4-6 у віці 12 років складає 1,98±0,19 зуба, тоді як за індексом ICDAS II 1-6 – в 2,46 раза більше – 4,89±0,24 зуба, р<0,05. У 15-річних ці індекси становлять відповідно 2,83±0,22 зуба та 7,06±0,32, р<0,05. У 12-річних ді-тей середнє значення SIC склало 4,67±0,14 зуба, що вірогідно відрізнялося від показників 15-річних дітей 7,41±0,35 зуба. Щодо індексу Стеларда, в дітей віком 12 та 15 років виявлена незадовільна гігієна ротової порожнини, однак показники в обох групах вірогідно відрізнялися (р˂0,05).Висновки. Отже, отримані високі показники поши-реності та інтенсивності карієсу визначають особ-ливу значимість карієспрофілактичних заходів і свід-чать про необхідність пошуку нових підходів в боро-тьбі за стоматологічне здоров'я дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Lukyanchuk, V. D., B. S. Sheyman, and D. O. Gordiychuk. "Ацетилцистеїн як засіб детоксикації ендотоксемії на тлі хронічного генералізованого пародонтиту." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.57 (March 8, 2014): 20–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.57.2014.83086.

Full text

Abstract:

Актуальна проблема сучасної стоматології — поширення пародонтопатій різного генезу, результатом яких є розвиток ендотоксикозу. Мета дослідження — визначити ступінь ендотоксемії при пародонтиті за умов застосування ацетилцистеїну. Для досягнення мети досліджували низку лейкоцитарних індексів (ядерний індекс інтоксикації, індекс співвідношення нейтрофіли/лімфоцити, лімфоцитарний індекс та індекс імунореактивності), а також показники циркулюючих імунних комплексів, молекул середньої маси і продукти ліпідопереокислення на тлі експериментального пародонтиту із застосуванням ацетилцистеїну. Результати експериментального дослідження дозволили встановити підвищення рівнів ядерного індексу інтоксикації, індексу співвідношення нейтрофіли/лімфоцити, циркулюючих імунних комплексів, ТБК-реактантів і молекул середньої маси, що свідчить на користь розвитку запалення й виділення токсичних метаболітів при хронічному пародонтиті. У цей же час спостерігається зниження лімфоцитарного індексу та індексу імунореактивності, що підтверджує зрив детоксикуючої системи на тлі пародонтиту. При застосуванні ацетилцистеїну як пародонтопротекторного засобу визначається нормалізація всіх досліджуваних показників. Таким чином, ацетилцистеїн сприяє активації детоксикуючої системи за умов синдрому ендогенної інтоксикації на тлі хронічного генералізованого пародонтиту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Babinets, L. S., and Z. I. Sabat. "Вплив ендотоксикозу на вегетативний статус пацієнтів з хронічним панкреатитом." Health of Society 10, no. 3 (December 16, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.3.2021.246348.

Full text

Abstract:

Актуальність. Одними з визначальних типових клініко-патогенетичних синдромів формування і тяжкості перебігу хронічного панкреатиту (ХП) є синдроми ендогенної інтоксикації (СЕІ) та вегетативної дисфункції (ВД). Досліджень гематологічних індексів запалення та інтоксикації, а особливо у співставленні із параметрами вегетативного статусу при ХП нами знайдено не було, що й мотивувало до проведення даної науково-дослідної роботи. Мета дослідження: встановити взаємозв’язки гематологічних індексів запалення та інтоксикації і параметрів вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом. Матеріали та методи. Було обстежено 69 пацієнтів з діагнозом ХП, які лікувалися амбулаторно. Визначали наступні гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс адаптації (ІА) з подальшим визначенням типу неспецифічної адаптаційної реакції, лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс (ІЛГ). Вивчались кореляційні зв’язки ЛІІ з параметрами психо-емоційного стану (нейротизмом, реактивною (РТ) та особистісною (ОТ) тривожністю згідно з опитувальниками Айзенка, Спілбергера-Ханіна), ВД за даними опитувальника Вейна, тривалістю захворювання. Результати. У 63 % пацієнтів з хронічним панкреатитом встановлено наявність ендогенної інтоксикації легкого та середнього ступеня тяжкості за індексом Кальфа-Каліфа, що робить необхідним застосування препаратів, спрямованих на її корекцію. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між ЛІІ та особистісною тривожністю (прямий слабкий r=0,23, p<0,05), нейротизмом (прямий середньої сили r=0,41, p<0,05), вегетативною дисфункцією (прямий слабкий r=0,1, p<0,05), тривалістю захворювання (прямий слабкий r=0,15, p<0,05), структурним станом підшлункової залози за УЗД-проявами у балах (прямий слабкий r=0,29, p<0,05), рівнем α-амілази панкреатичної (прямий середньої сили r=0,30, p<0,05). Отримані результати довели наявність достовірних взаємовпливів параметрів запалення та ендотоксикозу з показниками вегетативного статусу і стану підшлункової залози. Це робить необхідним призначення хворим з ХП протизапальних і вегетотропних засобів для посилення протокольного лікування. Висновки. Серед пацієнтів з ХП сприятливі адаптаційні реакції спостерігались лише у 36 % обстежених, несприятливі – у 25 %, проміжні – у 39 %, а середнє значення індекса адаптації становило – 0,48±0,18, що відповідає верхній межі реакції орієнтування. Це мотивує до додаткового призначення таким пацієнтам з ХП вегетотропних і адаптогенних препаратів. Лише у 10 % пацієнтів з хронічним панкреатитом загальна імунна відповідь не має відхилень від адекватної імунної реакції, у 48 % обстежених спостерігається нездатність імунної системи завершити запалення, у 42 % – переважання аутоімунного компоненту інтоксикації, що потребує посилити протизапальну терапію біорегуляційними препаратами з метою гармонійного завершення запалення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Horokhovskyi, V. V., I. V. Khodorchuk, T. O. Pyndus, O. V. Efremova, Kh V. Pohoretska, and L. O. Patskan. "Дослідження клінічної ефективності комплексного методу лікування гіперестезії зубів у дітей." Clinical Dentistry, no. 1 (July 1, 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11222.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження впливу комплексного методу лікування гіперестезії твердих тканин зубів у дітей 12 років. Мета дослідження – вивчити ефективність застосування комплексного методу лікування гіперестезії зубів у дітей 12 років. Матеріали і методи. У дослідженнях взяли участь 44 дитини віком 12 років із гіперестезією зубів ІІ ступеня тяжкості. Дітей, залежно від методу лікування, поділили на 2 групи. До групи порівняння ввійшли 23 дитини 12 років обох статей, яким застосовували стандартну схему лікування гіперестезії. До основної групи увійшли 23 дитини віком 12 років обох статей. До початку лікування їм проводили санацію та професійну гігієну ротової порожнини. У дітей основної групи застосовували комплексний метод лікування, який ми розробили. У дітей кожної групи визначали індекси розповсюдження гіперестезії зубів та інтенсивності гіперестезії зубів. Для визначення електрозбудливості пульпи зубів із гіперчутливістю ми використовували апарат «PulpTester-P». Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ми встановили достовірне зниження індексу розповсюдження гіперестезії зубів у дітей основної групи та групи порівняння після проведеного курсу лікування, але цей індекс у дітей основної групи через півроку був в 9,31 раза менше, ніж показник групи порівняння. Показники індексу інтенсивності гіперестезії зубів через 6 місяців, рік та півтора року засвідчують пролонгований ефект після застосування запропонованого нами методу лікування. Висновки. Використання комплексного методу лікування дозволяє зменшити прояви гіперестезії зубів у дітей, що підтверджується показниками індексів розповсюдження, інтенсивності гіперестезії зубів та показниками електроодонтометрії. У дітей, яким використовували розроблений метод лікування гіперчутливості зубів, зменшувалась кількість рецидивів захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Lemak, Oleksandr, Iryna Sultanova, Iryna Ivanyshyn, and Rodion Arlamovskyi. "Фізична підготовленість та морфо-функціональний стан підлітків з різним рівнем аеробної продуктивності." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 91–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-91-98.

Full text

Abstract:

Актуальність. Недостатній рівень фізичної підготовленості та соматичного здоров’я школярів обумовлює актуальність вивчення розвитку фізичних якостей у взаємозв’язку з аеробною продуктивністю та фізичним розвитком організму підлітків. Завдання дослідження – виявити взаємозв’язок складників фізичної підготовленості й фізичного розвитку підлітків із різним рівнем аеробної продуктивності. Матеріал і методи дослідження – оцінка фізичної підготовленості школярів (Сергієнко Л.П., 2010); визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії (Карпман В. Л., 1988). Оцінку фізичного розвитку проводили на підставі визначення силових індексів, індекса маси тіла та індекса Пін’є. Кількість м’язової маси для розрахунку силових індексів визначали за методом Mатейка. У дослідженні взяло участь 423 підлітки, 211 – із них жіночої та 212 – чоловічої статі. Результати дослідження. Зниження рівня аеробної продуктивності супроводжується збільшенням індексу маси тіла та зниженням індексу Пін’є, що відображає важливу роль соматометричних ознак фізичного розвитку в детермінуванні функціональних можливостей організму. Підвищення рівня аеробної продуктивності пов’язано зі збільшенням м’язової сили, про що свідчить динаміка силових індексів, визначених за даними співвідношення показників кистьової та станової динамометрії до м’язової маси тіла в дівчат і хлопців, а також згинання-розгинання рук в упорі лежачи до маси тіла в підлітків чоловічої статі. Висновки. Зі зниженням аеробної продуктивності зростає частка дітей із нижчим від середнього рівнем фізичної підготовленості та зменшується частка дітей із вищем від середнього рівнем фізичної підготовленості. Наявність респондентів із вищим від середнього рівнем фізичної підготовленості в кожній дослідній групі свідчить про наявні можливості до підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Отримані результати можна використати для розробки диференційованих підходів у фізичному вихованні школярів із різним рівнем аеробної продуктивності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Mitchenko, O. I., V. Yu Romanov, O. Yu Kulyk, and L. V. Yakushko. "Взаємозв’язок між лептинорезистентністю та серцево-судинним ризиком у хворих із гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом." HYPERTENSION, no. 3.41 (July 21, 2015): 51–58. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.3.41.2015.80659.

Full text

Abstract:

Метою роботи було вивчити взаємозв’язок між лептинорезистентністю та серцево-судинним ризиком у хворих із гіпертонічною хворобою (ГХ) та метаболічним синдромом (МС). Обстежено 160 пацієнтів із ГХ II стадії та МС. У 84 пацієнтів визначали рівень SOB-R-рецепторів, серед них 43 жінки та 41 чоловік, які були поділені на клінічні групи залежно від порушень вуглеводного обміну. Виявлено, що у хворих із ГХ і МС лептинорезистентність за показниками вільного лептинового індексу асоціюється із зростанням виявлення факторів серцево-судинного ризику. Установлено корелятивний зв’язок між вільним лептиновим індексом і факторами серцево-судинного ризику, такими як окружність талії, індекс маси тіла, холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів високої щільності, та глюкозою та рівнем артеріального тиску в жіночих та чоловічих групах. Визначено, що обрахування серцево-судинного ризику у хворих із ГХ та МС за стандартною шкалою SCORE не дозволяє максимально виділити когорту хворих із високим серцево-судинним ризиком, оскільки не враховує вплив на його рівень надлишкової маси тіла та порушень вуглеводного обміну. Додаткове використання шкал SСOREBMI, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS дозволяє оптимізувати виявлення хворих із високим і дуже високим кардіометаболічним ризиком. Установлено, що в пацієнтів із ГХ, МС та цукровим діабетом високий ризик ускладнень за шкалою IRIS II асоціювався з найбільшими проявами лептинорезистентності за визначенням вільного лептинового індексу, що становив 5,45 ± 1,09 у групі жінок та 4,5 ± 1,6 у групі чоловіків, що дозволяє використовувати вільний лептиновий індекс для оптимізації раннього виявлення ускладнень у хворих із цукровим діабетом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Bandrivskyi, Yu L. "Ефективність лікувальних заходів за даними параклінічних індексів у хворих на генералізований пародонтит початкового – І ступеня, асоційована з груповою приналежністю крові." Clinical Dentistry, no. 2 (September 22, 2020): 14–23. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11397.

Full text

Abstract:

Резюме. У статті представлена клінічна оцінка застосування поліпептидних препаратів для лікування генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня. Генералізований пародонтит займає одне з провідних місць у структурі стоматологічних захворювань. Згідно з численними епідеміологічними дослідженнями, його поширення залежно від регіону та віку обстежених, сягає 40–100 %. Здійснений низкою дослідників аналіз захворюваності свідчить про постійне зростання його частоти, а значення цієї проблеми підкреслюється ще й тим фактом, що втрата зубів унаслідок пародонтиту в 4–5 разів більше, ніж унаслідок карієсу та його ускладнень. Мета дослідження – з’ясувати клінічну ефективність лікування генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня із застосуванням поліпептидних препаратів. Матеріали і методи. Лікування генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня за схемою, яку ми розробили, було проведено 56 особам основної та 49 хворим контрольної груп. Для кількісної оцінки клінічних ознак ураження пародонта використовували пародонтальний індекс, індекс кровоточивості ясен. Глибину пародонтальних кишень та втрату епітеліального прикріплення вимірювали градуйованим зондом та виражали у міліметрах. Для вивчення ступеня і характеру резорбції міжальвеолярних перегородок кістки альвеолярних відростків проводили рентгенологічне обстеження за допомогою панорамної рентгенографії й оцінювали дані за рентгенологічним індексом Fuch (Rtg). Комбінований індекс гігієни визначали, підсумовуючи середні значення окремих індексів, і ділили отриману суму на кількість індексів. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведених досліджень показав, що у результаті застосування запропонованого нами лікувального комплексу, що містив поліпептидні препарати місцевої і загальної дії, у хворих на ГП початкового – І ступеня основної групи, динамічнішим було покращення індексів кровоточивості та рухомості зубів у носіїв В (ІІІ), р, р1<0,01 та АВ (IV) груп крові, при цьому в носіїв В (ІІІ) групи крові було кращим відновлення епітеліального прикріплення, р, р1<0,05. Зміни значень глибини пародонтальних кишень, пародонтального індексу у хворих на ГП початкового – І ступеня, незалежно від групової приналежності крові, впродовж лікування не відрізнялись між собою, р1, р2, р3>0,05. Звертало увагу, що у пацієнтів із ГП початкового – І ступеня з 0 (І) групою крові найменшими були значення Rtg-індексу рецесії ясен стосовно аналогічних даних у носіїв А (ІІ), р1<0,05, В (ІІІ) та АВ (IV) групами крові, р2, р3<0,01. При цьому найгірша гігієна визначалась у хворих на ГП початкового – І ступеня з А (ІІ) групою крові стосовно даних у осіб з 0 (І), р1<0,05, та В (ІІІ) та АВ (IV) групами крові, р2, р3<0,01. Висновки. Оцінка стану тканин пародонта у хворих на ГП початкового – І ступеня з різною груповою приналежністю крові через 12 місяців після лікування показала, що стабілізація стану тканин пародонта у хворих основної групи досліджувалась у (83,93±4,91) % осіб проти (12,25±4,68) % пролікованих контрольної групи (р<0,01). Стан тканин пародонта «без змін» визначали у (8,93±3,81) % осіб основної групи проти (8,16±3,91) % хворих контрольної групи, р>0,05. «Наростання» явищ у тканинах пародонта спостерігали у (7,14±3,44) % пролікованих основної групи та у (79,59±5,75) % хворих контрольної групи, р<0,01, що вказує на ефективність застосування запропонованої нами терапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Tsereniuk, Alexander, Ірина Martyniuk, Alexander Akimov, and Victoria Vechorka. "КОЕФІЦІЄНТИ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ІНДЕКСУ СІВЯС СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.14.

Full text

Abstract:

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Tronko, M. D., and I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 65–75. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.65.

Full text

Abstract:

Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Мельник, Н. А., Ю. В. Запорожець, Д. В. Осадчук, О. І. Дзюбановський, and С. Р. Підручна. "Оцінка рівня коморбідності у хворих на гострий калькульозний холецистит із лапароскопічною холецистектомією." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 18, 2022): 85–90. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12723.

Full text

Abstract:

Мета роботи: встановлення частоти наявності і рівня коморбідності у хворих із гострим калькульозним холециститом (ГКХ), яким проводили лапароскопічну холецистектомію. Матеріали і методи. Прооперовано 457 хворих на гострий калькульозний холецистит, які перебували на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя. Усім проведено клініко-лабораторні, інструментальні обстеження та верифіковано діагноз гострий калькульозний холецистит. Операційне втручання проводили лапароскопічним методом. Прихильними вважали хворих, які набрали 4–3 бали, а неприхильними – 0–2. Оцінку коморбідності проводили за допомогою спеціального індексу – індексу коморбідності Charlson (M. E. Charlson, 1987). Результати досліджень та їх обговорення. Індекс коморбідності Чарльстона в середньому склав (3,91±1,9) бала. Більшість хворих мала індекс коморбідності на рівні 3–5 балів, що вказує на наявність супутньої патології у більшості пацієнтів. Серед супутніх захворювань переважали захворювання серцево-судинної системи: перенесений інфаркт міокарда – 11 (2,5 %) хворих, гіпертонічна хвороба – 41 (9 %) хворий, ішемічна хвороба серця – 132 (29 %) хворі, серцеві аритмії – 173 (38 %) хворі, застійна серцева недостатність – 18 (4 %) хворих. Отже, прогнозуючи летальність досліджуваної когорти хворих, яким проводили холецистектомію, можна передбачити найвищі її показники із супутньою серцево-судинною та легеневою патологією, меншою мірою із варикозною хворобою та цукровим діабетом. З віком індекс коморбідності зростає, причому перебіг супутніх захворювань погіршується та зростає ризик ускладнень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Гнатів, Ю. В., and М. М. Корда. "Осмотично-об’ємний індекс сечі у виявленні та діагностуванні тяжкості центрального нецукрового діабету в нейрохірургічних хворих." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (December 3, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12548.

Full text

Abstract:

Мета роботи: дослідити зміни осмотично-об’ємного індексу сечі у хворих на нейрохірургічну патологію, ускладену центральним нецукровим діабетом, установити його цифрові значення залежно від ступеня тяжкості патології. Матеріали і методи. Обстежено та проведено ретроспективне дослідження медичної документації у 52 нейрохірургічних пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму (24), операцію з приводу пухлини мозку (14) та інсульту (14). Перебіг захворювання у них ускладнився центральним нецукровим діабетом різного ступеня тяжкості. Групу порівняння склали 20 нейрохірургічних хворих, у яких не відмічали нецукровий діабет. За показниками темпу діурезу та щільності сечі розробили інформаційний критерій діагностики нецукрового діабету та його тяжкості – осмотично-об’ємний індекс сечі. Результати досліджень та їх обговорення. У фізіологічних умовах з організму людини впродовж години зазвичай виділяється 0,8–1,0 мл∙кг-1 сечі. При цьому її щільність складає 1012–1025. Вимірявши темп діурезу та щільність сечі та розрахувавши за наведеною формулою у 20 пацієнтів групи порівняння осмотично-об’ємний індекс сечі, установили середні його значення: 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті осмотично-об’ємний індекс сечі різко знижується, набуваючи значень ˂ 1,0. Установили, що при нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі складає 0,6–0,41, середнього – 0,4–0,21, а тяжкого – ˂0,2–0,05.Показником ефективності інтенсивної терапії нецукрового діабету є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі до норми. Для ранньої діагностики центрального нецукрового діабету у нейрохірургічних хворих доцільно проводити одночасне дослідження темпу діурезу і щільності сечі, за якими розраховувати осмотично-об’ємний індекс сечі згідно з запропонованою формулою. У нормі осмотично-об’ємний індекс сечі знаходиться в діапазоні значень 8,0–12,0. При центральному нецукровому діабеті легкого ступеня осмотично-об’ємний індекс сечі знижується до 0,6–0,41, середнього – до 0,4–0,21, а тяжкого – до 0,2–0,05. Ознакою ефективності інтенсивної терапії хворого на центральний нецукровий діабет є зростання осмотично-об’ємного індексу сечі ˃1,0 у кожній із дослідних порцій сечі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Клапчук, В. "РЕСПІРАТОРНА ГІМНАСТИКА В РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСАХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.4.

Full text

Abstract:

Мета – підвищити ефективність лікувальної гімнастики шляхом застосування спеціальнихдихальних вправ у хворих на інфаркт міокарда.Методи. Проводили гіпоксичні проби у двох варіантах: із затримкою дихання на вдиху (пробаШтанге) і затримкою дихання на видиху (проба Генча). Результати оцінювали за тривалістю часузатримки дихання і за показником хронотропної реакції серця на затримку дихання. Його визна-чали за величиною відносини частоти серцевих скорочень після закінчення проби до вихідної час-тоти пульсу. Також розраховували інспіраторний та експіраторний гіпоксичні індекси як частку відділення тривалості затримки дихання (с) на частоту серцевих скорочень (уд./хв).Результати. Під впливом реабілітаційного комплексу підвищення показників гіпоксичнихпроб Штанге и Генча було статистично значимим як у основній, так і у контрольній групах. Алепри порівнянні їх між собою прикінцеві показники в основній групі за цими пробами були ста-тистично кращими: t = 3,03 та 3,12 відповідно, р < 0,01. Обчислення гіпоксичних індексів підчас прикінцевого дослідження виявило статистично значиме переважання позитивної динамі-ки в основній групі за інспіраторним індексом (0,657 ± 0,013 ум. од.) при порівнянні з контр-ольною (0,552 ± 0,016 ум. од.) та за експіраторним індексом: відповідно, 0,657 ± 0,013 ум. од.та 0,445 ± 0,011 ум. од. (t = 5,09 і 5,94; p < 0,001).Висновки. У хворих після інфаркту міокарда на стаціонарному етапі реабілітації показникизовнішнього дихання за результатами гіпоксичних проб Штанге і Генча з оцінкою хронотропноїреакції серця на затримку дихання, а також інспіраторного та експіраторного гіпоксичних індек-сів, отримані при первинному дослідженні, були зниженими. З метою підвищення ефективностілікувальної гімнастики застосовані спеціальні дихальні вправи при напівліжковому (палатному)та вільному рухових режимах з використаням елементів пранаями індійської оздоровчої системихатха-йога. Після проведеного реабілітаційного курсу модифікована нами методика лікувальноїгімнастики виявилась більш ефективною у порівнянні із загальноприйнятою, що має статистичнозначиме підтвердження і тому дозволяє рекомендувати її до впровадження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Клапчук, В. "РЕСПІРАТОРНА ГІМНАСТИКА В РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСАХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.4.

Full text

Abstract:

Мета – підвищити ефективність лікувальної гімнастики шляхом застосування спеціальнихдихальних вправ у хворих на інфаркт міокарда.Методи. Проводили гіпоксичні проби у двох варіантах: із затримкою дихання на вдиху (пробаШтанге) і затримкою дихання на видиху (проба Генча). Результати оцінювали за тривалістю часузатримки дихання і за показником хронотропної реакції серця на затримку дихання. Його визна-чали за величиною відносини частоти серцевих скорочень після закінчення проби до вихідної час-тоти пульсу. Також розраховували інспіраторний та експіраторний гіпоксичні індекси як частку відділення тривалості затримки дихання (с) на частоту серцевих скорочень (уд./хв).Результати. Під впливом реабілітаційного комплексу підвищення показників гіпоксичнихпроб Штанге и Генча було статистично значимим як у основній, так і у контрольній групах. Алепри порівнянні їх між собою прикінцеві показники в основній групі за цими пробами були ста-тистично кращими: t = 3,03 та 3,12 відповідно, р < 0,01. Обчислення гіпоксичних індексів підчас прикінцевого дослідження виявило статистично значиме переважання позитивної динамі-ки в основній групі за інспіраторним індексом (0,657 ± 0,013 ум. од.) при порівнянні з контр-ольною (0,552 ± 0,016 ум. од.) та за експіраторним індексом: відповідно, 0,657 ± 0,013 ум. од.та 0,445 ± 0,011 ум. од. (t = 5,09 і 5,94; p < 0,001).Висновки. У хворих після інфаркту міокарда на стаціонарному етапі реабілітації показникизовнішнього дихання за результатами гіпоксичних проб Штанге і Генча з оцінкою хронотропноїреакції серця на затримку дихання, а також інспіраторного та експіраторного гіпоксичних індек-сів, отримані при первинному дослідженні, були зниженими. З метою підвищення ефективностілікувальної гімнастики застосовані спеціальні дихальні вправи при напівліжковому (палатному)та вільному рухових режимах з використаням елементів пранаями індійської оздоровчої системихатха-йога. Після проведеного реабілітаційного курсу модифікована нами методика лікувальноїгімнастики виявилась більш ефективною у порівнянні із загальноприйнятою, що має статистичнозначиме підтвердження і тому дозволяє рекомендувати її до впровадження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Khvostik, Victor, and Yuriy Bondarenko. "ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЯЄЦЬ М'ЯСО-ЯЄЧНИХ КУРЕЙ РІЗНОГО ГЕНЕЗИСУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.13.

Full text

Abstract:

Досліджено широкий комплекс морфологічних ознак яєць курей вихідної материнської форми, нащадків першого-другого поколінь, створеної синтетичної популяції у ході проведення досліджень з вивчення ефективності схрещування півнів імпортних м'ясних кросів із м'ясо-яєчними самками вітчизняної селекції. Якісні показники яєць у кількості 30 штук від кожної генотипової групи курей визначали у віці 30 тижнів. У курей вихідної материнської форми такі ознаки як маса яєць, діаметри яєць та жовтку, висота жовтку, маса та відносна доля жовтку були вірогідно більшими як порівняти з нащадками першої генерації. Тоді як, у гібридів першого покоління висота білка, індекс білка та його маса характеризувалися вищими значеннями за порівняння з курми вихідної материнської форми. У нащадків другого покоління, батьками яких були півні кросу „Кобб-500”, маса яєць та білка були більшими за порівняння з ровесницями, для отримання яких використовували самців кросу „Росс-308”. У м'ясо-яєчних курей вихідної форми індекс форми більший на 2,11-2,86 % (P>0,95-0,99) порівняно з гібридами F2. Маса яєць, їх довжина та ширина, індекс форми характеризувалися слабкою мінливістю (2,46-9,06 %) й у нащадків F2, у більшості випадків, були більшими, ніж у м'ясо-яєчних курей вітчизняної селекції. За висотою й індексу білка значної відмінності між птицею різних груп F2 не встановлено. За масою жовтку вірогідної різниці між курми різного генезису F2 не досягнуто. На масу жовтку генотип вплинув на 12,96 % (P<0,001). Якісні показники жовтку мали слабкі коефіцієнти мінливості (3,26-10,01 %) й у гібридних курей F2 були дещо більшими, ніж у м’ясо-яєчних субпопуляції „К”. У м'ясо-яєчної птиці вихідної материнської форми маса шкаралупи більша на 0,47-0,59 г (P>0,99-0,999) порівняно з потомками другого покоління. У курей створеної синтетичної популяції більша маса яєць визначила відповідно і вищі значення деяких морфологічних ознак. Відмічено вірогідні відмінності з птицею інших генотипових груп за подовжнім діаметром яєць, індексом форми, абсолютною масою білка, індексом жовтку, масою жовтку, долею шкаралупи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Діденко, І., T. Васильєва, O. Осадча, and K. Шиманська. "ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ НАСЕЛЕННЯ НА РІВЕНЬ НЕЗАКОННО ОТРИМАНИХ ДОХОДІВ КРАЇН З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 268–76. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251452.

Full text

Abstract:

Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Prodan, T. A. "ОСОБЛИВОСТІ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ВНАСЛІДОК ЗНИЖЕНОГО ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (November 16, 2018): 72–76. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9372.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчення стану кровоплину ендометрія в жінок із безпліддям внаслідок зниженого оваріального резерву з невдалими спробами ЕКЗ. Матеріали та методи. Було обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям у зв’язку зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ. Всі жінки були розподілені на дві групи: основну (n=60) та порівняння (n=60). В кожній групі були дві підгрупи: підгрупи пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому та підгрупи з генетично зниженим оваріальним резервом. Для визначення стану ендометрія використовували двовимірну та тривимірну ехографію й тривимірну енергетичну доплерографію. Дослідження проводили на 7-й день менструального циклу, що передував кріоембріотрансферу. Результати дослідження та їх обговорення. Автором не було зареєстровано різниці між підгрупами за об’ємом ендометрія ((2,21±0,03); (2,23±0,04); (2,28±0,06) та (2,17±0,06) см3 відповідно по підгрупах, p>0,05) й індексом васкуляризації ((12,23±1,19); (14,09±1,31); (11,84±1,54) та (12,56±1,43) % відповідно до підгруп, p>0,05). У той час як індекс кровоплину був менший за такий, вказаний у літературі, в гінекологічно здорових жінок. Визначення васкуляризаційно-потокового індексу показало його майже трикратне зниження порівняно з даними інших авторів у здорових жінок. При цьому вказаний індекс був вірогідно (p<0,05) нижчий у пацієнток із генетично зниженим оваріальним резервом (0,82±0,03 та 0,87±0,03) порівняно з жінками, у яких оваріальний резерв був знижений внаслідок оперативних втручань (1,06±0,03 та 1,11±0,04). Висновок. Жінки з безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву мають значно гірше кровопостачання ендометрія, ніж здорові жінки, але у пацієнток з оперованими яєчниками воно краще порівняно з жінками з генетично обумовленним зниженням оваріального резерву.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Kochuk-Yashchenko, Oleksandr, Dmytro Kucher, Inna Shapran, and Mykola Mosiichuk. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНДЕКСНОЇ СЕЛЕКЦІЇ У СТАДІ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ЗА ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 47–55. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.8.

Full text

Abstract:

У статті висвітлені результати відбору корів симентальської породи за вим’я-масо-метричним індексом, який є достатньо надійним і ефективним методом для визначення кращих тварин за масо-метричними параметрами конкретного стада. Корови-первістки симентальської породи, диференційовані за величиною даного індексу, у переважній більшості випадків вірогідно відрізняються між собою за даними показниками. В цілому крупність тварин за основними промірами будови тіла у поєднанні із великою живою масою у межах груп свідчить про формування молочного типу екстер’єру корів-первісток симентальської породи чеської селекції ПП «Галекс-Агро». Доведено, що із підвищенням значення вим’я-масо-метричного індексу у корів відмічається статистично значуща закономірність зростання переважної більшості масо-метричних показників екстер’єру, окрім живої маси та обхвату грудей, де кращими виявилися тварини із середнім значенням екстер’єрного індексу. Загалом, за усіма показниками екстер’єру тварини із середнім та високим значенням даного індексу достовірно переважали ровесниць із низьким значенням. Відхилення від молочного типу у бік подвійної продуктивності спостерігалося за індексом формату, який визначається, як співвідношення навкісної довжини тулуба до висоти у холці. Значення даного індексу варіювало у межах груп від 126,0 до 127,2 %. Лише за даним індексом спостерігалась статистично значуща різниця на користь тварин із високим значенням вим’я-масо-метричного індексу (P<0,05). Зі збільшенням значення екстер’єрного індексу з 10,5 до 23,6 у корів відмічається подовження тривалості лактації на 29,8 днів, збільшення рівня надою за 305 днів лактації на 607 кг, отримано більшу кількість продукції молочного жиру та білка – на 21,3 та 21,7 відповідно, що підтверджено статистично значущою різницею між груповими середніми. Спостерігається математично підтверджений обернений зв’язок погіршення відтворення із зростанням вим’я-масо-метричного індексу у корів. Найкращими показниками відтворення відзначилися тварини з низьким його значенням, найгіршими – із високим. Найбільша сила впливу екстер’єрного індексу спостерігалась на морфологічні властивості вим’я (16,8%), а найменша – на відтворну здатність (1,2). Загалом узагальнена середня сила впливу вим’я-масо-метричного індексу на всі блоки досліджуваних ознак становила 6,5 % і у 47% випадків із загального числа ознак виявилась вірогідною (P<0,05–0,001).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Бурда, Х. Б. "ІНДЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ХВОРИХ ІЗ УСКЛАДНЕНОЮ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, no. 1 (March 29, 2022): 2–7. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.1.

Full text

Abstract:

Аналіз досліджень останніх років доводить стійкий зв’язок між розвитком захворювань пародонту і системних захворювань організму. Особливостям клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки присвячено ряд досліджень, водночас відомості про стан тканин пародонту при її ускладненнях є поодинокими. Мета дослідження – вивчення стану тканин пародонту в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження обстежено 131 хворого на генералізований пародонтит віком від 20 до 70 років. Усіх хворих було поділено на чотири групи: 1 групу склали 46 хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею; 2 групу становили 18 пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену перфорацією виразки; у 3 групу увійшли 29 хворих із загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки; 4 групу склали 38 хворих на генералізований пародонтит без виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Оцінка стану тканин пародонта проводилася за вивченням пародонтальних та гігієнічних індексів. З метою встановлення наявності, інтенсивності та локалізації запального процесу проводили пробу Шиллера-Писарєва, гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Федорова-Володкіної, об’єктивізацію пародонтального статусу проводили за пародонтальними індексами: індексом кровоточивості ясенних сосочків (PBI), пародонтальним індексом A.L. Russel, папілярно-маргінальноальвеолярним індексом (PMA) в модифікації Parma. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведеного індексного оцінювання виявив поганий рівень гігієнічного стану ротової порожнини в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Це проявлялось розвитком запальних та більшою мірою запально-дистрофічних уражень тканин пародонту, про що свідчили показники пародонтальних індексів. Висновки. У пацієнтів в із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями найбільшу стресову реакцію спричиняє гостра кровотеча. Підвищення стресового стану, порушення обмінних процесів організму через низку патофізіологічних змін призводять до посилення запально-дистрофічних змін і в тканинах пародонту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Filyk, O. V., and N. D. Boykiv. "Гемостаз і цитокіни у дітей із сепсисом." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.60 (July 3, 2014): 61–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.60.2014.83513.

Full text

Abstract:

У статті описано динаміку показників системи гемостазу та рівня прозапальних і протизапальних цитокінів у дітей із сепсисом. Нами було обстежено 20 дітей віком від 11 до 18 років із сепсисом. Для дослідження системи гемостазу визначали: протромбіновий індекс, тромбіновий індекс, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародне нормалізаційне відношення (МНВ), розчинні фібрин-мономерні комплекси, антитромбін ІІІ, рівень D-димерів, час ХІІа-залежного фібринолізу. Рівень TNF-α, IL-6, IL-2 визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Динаміку показників гемостазу, рівня цитокінів та рівня органної дисфункції за шкалою P-MODS аналізували на 1-шу, 3-тю та 7-му добу від початку лікування. У дітей із сепсисом у першу добу від моменту встановлення діагнозу відмічалися зниження тромбінового індексу, зростання рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димерів, зниження активності антитромбіну ІІІ та значне подовження ХІІа-залежного фібринолізу з водночас статистично невірогідними відмінностями порівняно з контрольної групою щодо МНВ та значним зростанням рівня органної дисфункції за шкалою P-MODS порівняно з контрольною групою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Яциковський, Б., А. Чинчик, С. Голубка, С. Яремчук, and Є. Буряк. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 300–306. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251460.

Full text

Abstract:

Анотація. Сучасний стан української економіки свідчить про те, що процес розроблення і реалізації ефективної стратегії розвитку є дуже важливим, оскільки стратегії сталого економічного розвитку України — один із найважливіших документів, що характеризують довгострокові цілі та напрями соціального розвитку України — економічний розвиток, розвиток, досягнення. Варто зазначити, що в європейських країнах такій стратегії приділяється більше уваги, вона дуже детальна. Досліджено стратегічне бачення сталого соціально-економічного розвитку України до 2030 року. Воно демонструє реформування цінностей народу України з метою досягнення балансу між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Розвиток вітчизняної економіки є одним із пріоритетних завдань у трансформаційних умовах нашої країни. Україна має стати країною із сильною економікою та інноваційними інноваціями. Для цього потрібно, перш за все, відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке економічне зростання шляхом проекологічних дій, створити сприятливі умови для економічної діяльності та створити прозору податкову політику. Досліджено цілі сталого розвитку, а саме: боротьба з бідністю і голодом, міцне здоров’я, якісна освіта, гендерна рівність, хороша санітарія і чиста вода, поновлювана енергія, гідна робота та економічне зростання, інновації та інфраструктура, зменшення нерівності, сталий розвиток міст і громад, відповідальне споживання, боротьба зі зміною клімату, збереження морських і наземних екосистем, мир і справедливість, партнерство задля сталого розвитку. Проведено дослідження щодо місця України в міжнародних рейтингах, аналіз динаміки основних показників індексу глобальної конкурентоспроможності України, досліджено динаміку індексу економічної свободи України за 2019—2020 року. За дванадцятьма категоріями економічної свободи Україна належить до країн світу: права власності — 123, свобода від корупції — 154, свобода оподаткування — 100, державні витрати — 161, свобода заснування — 111, свобода ринку праці — 146, грошова свобода — 184, свобода торгівлі — 54, свобода інвестування — 165, фінансова свобода —160. Результати мають визначити частку кожної з чотирьох груп в індексі економічної свободи. Ключові слова: сталий розвиток, економіка, індекс, конкурентоспроможність, стратегія, національна, розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл. 10.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Моргачов, Ілля, Олена Хандій, Юлія Клюс, and Ярослав Бурко. "МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ КОМПАНІЙ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 126–35. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3693.

Full text

Abstract:

Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Соколова, О. В., and В. О. Сидорин. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-14.

Full text

Abstract:

У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми особливостей організації фізичного виховання студентів фахового коледжу. Установлено, що фізичне виховання залишається найдієвішим засобом збереження здоров’я студентської молоді, формування фізичної культури особистості. Рівень здоров’я людини залежить від рівня розвитку витривалості. Останній пік приросту аеробної витривалості в юнаків відзначається в 16–17 років; у дівчат інтенсивний розвиток цієї функції закінчується в 14 років. Вік 18–29 років характеризується розквітом біологічної зрілості людини й надійністю функціонування всіх систем організму. До 17–20 років остаточно формуються системи енергозабезпечення. У цьому віці організм людини має найбільшу стабільність, економічність і реактивність у відповідь на дію стрес-факторів будь-якої модальності. Розв’язанню окреслених вище проблем сприятиме запровадження в межах занять фізичним вихованням нових засобів і методів. Одним із таких підходів уважаємо контроль власного стану здоров’я студентами під час занять, ведення щоденників і вміння контролювати цей процес. У дослідженнях узяли участь студентки 1 курсу фахового коледжу. Метою дослідження було здійснити комплексну оцінку стану здоров’я студенів коледжу під впливом занять фізичним вихованням. У ході дослідження зафіксовано покращення всіх досліджуваних показників здоров’я студенток (ЧСС; артеріального тиску АТ; індекс Кердо; індекс Руфьє; проби Штанге і Генчі (оцінка затримки дихання на вдиху та на видиху); оцінка рівня фізичного здоров’я дівчат за методикою Г.Л. Апанасенко. На початку навчального року всі отримані показники, що характеризують діяльність серцево-судинної та дихальної системи дівчат, відповідали віковій нормі. Наприкінці навчального року відмічено позитивні зміни в усіх фізіологічних показниках дівчат. Достовірних зрушень за цими показниками не виявлено. Найбільший відносний приріст відмічено в показниках індексу Кердо (5,7%), Руфьє (17%) і пробі Генчі (затримка дихання на видиху) (5,9%). Зафіксовано позитивну тенденцію зрушень у рівні здоров’я дівчат наприкінці першого семестру порівняно з початком. Достовірні зміни зафіксовано в показниках індексу маси тіла та життєвої ємності легень. Проте їх рівень залишився середнім (індекс маси тіла) і нижче середнього (життєва ємність легень). Наприкінці навчального року середньостатистичні величини всіх показників дівчат помітно змістилися в бік переходу до більш вищого рівня. Особливо вираженні позитивні зміни стосуються показників індексу маси тіла та ЖЄЛ. Наприкінці навчального року кількість дівчат, які мали рівень здоров’я нижче за середній і низький, зменшилася, а із середнім – збільшилася.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Гончаров, С. Л. "ВІКОВА ДИНАМІКА ЗАРАЖЕННЯ РИБ РОДИНИ GOBIIDAE ТРЕМАТОДАМИ CRYPTOKOTYLE LÜHE, 1899 (TREMATODA: HETEROPHYIDAE) В ЛИМАННИХ ВОДАХ ТА АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО МОРЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 207–14. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.28.

Full text

Abstract:

Досліджено залежність рівня інвазованості бичків метацеркаріями родини Heterophyidae від віку риб, а саме: Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobi-us fluviatialis Pallas, 1814, що були виловлені в акваторіях Дніпро-Бузького лиману і Чорного моря Миколаївської та Одеської областей. Показано, що із збільшенням віку риб збільшуються і показникиураження, а саме екстенсивність інвазії. Індекс рясності не завжди збільшувався із віком досліджу-ваних риб. Встановлено, що максимальні показники ураження риб збудником криптокотильозу хара-ктерні старшим віковим групам – 6+ – 7+. Найбільш інвазованою віковою категорієюM. batrachocephalus виявилася риба віком 6+ – 7+ – 46,6 %, індекс рясності також був максималь-ним саме в цьому віці – 24,08 екз. Найменші показники ураження реєстрували серед риб даного видувіком 2+ – 3+ – 18,1 %, а показники індексу рясності виявлені у віці 2+ – 3+ були – 9,88 екз. Макси-мальні показники інвазування спостерігалися у бичка-кругляка у віці 6+ – 7+. Екстенсивність інвазіїв зазначеній віковій категорії була – 100 %, а у віці 2+ – 3+ показник ураження личинками трематодбув найменшим з-поміж усіх вікових груп бичків цього виду та склав – 50 %. У N. melanostomum ін-декс рясності набував найвищого значення у віковій категорії 0+ – 1+ та становив – 35,7 екз. Най-нижчі показники індексу рясності виявлені в бичка-кругляка віком 2+ – 3+ і склали – 28,8 екз. пара-зитів. N. fluviatialis віком 6+ – 7+ були заражені з показником екстенсивності інвазії – 54,3 %. Най-нижче значення ураження бичків зазначеної видової належності відмічали у віці 0+ – 1+ – 31,2 %.Серед бичків-пісочників максимальний показник індексу рясності був серед риб віком – 2+ – 3+ –12,26 екз., а мінімальне значення було зафіксовано у бичків вікової категорії 4+ – 5+ – 10,35 екз.Отже, встановлено, що із збільшенням віку риб збільшується й показник екстенсивності інвазії. Ін-декс рясності не відзначався подібною закономірністю. Виявлено, що максимальних значень уражен-ня бичків збудником криптокотильозу набувало серед старших вікових груп, а саме 6+ – 7+.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Voloshyn, O. S., Н. B. Humenyuk, M. V. Voloshyn, Yu S. Smorshchok, and N. H. Zinkovska. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ РЕЗЕРВОМ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СЕРЦЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 17, 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11009.

Full text

Abstract:

Функціональний стан організму значною мірою визначається характером та ефективністю механізмів його адаптації. Дослідження функціональних можливостей серцево-судинної системи дозволяє отримати широкий масив інформації про реактивність організму у відповідь на коливання умов середовища. Мета – дослідити особливості показників діяльності серцево-судинної системи, рівень адаптаційного потенціалу, рівень тренованості апарату зовнішнього дихання, толерантність до розумових навантажень з метою оцінки функціонального стану організму осіб із різним рівнем працездатності серця. Матеріал і методи. В ході роботи обстежено 60 практично здорових осіб юнацького віку. Вивчали показники частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу за Баєвським, резервні можливості системи дихання за Скібінським і рівень тренованості апарату зовнішнього дихання за Розенталем, досліджували індекс Робінсона, а також показники толерантності до розумового навантаження. Результати. В обстежених із рівнем індексу Руф’є вище середнього (1-а група) 88,9 % осіб має задовільний рівень адаптаційного потенціалу, тоді як в осіб із середнім рівнем індексу Руф’є (2-а група) задовільний рівень адаптаційних реакцій мали лише 60,0 % обстежених. В осіб 1-ої групи резервні можливості системи дихання мають кращі показники: у 22,3 % осіб встановлено добрий рівень індексу Скібінського, 66,7 % обстежених мали задовільний рівень цього показника. Водночас в осіб 2-ої групи добрий рівень індексу Скібінського мали 10 % обстежених, 80 % осіб – задовільний, ще 10 % – низький рівень. Серед обстежених 1-ї групи домінують особи з високим рівнем толерантності до розумового навантаження – 60 %. Висновки. У групі з вищими показниками функціональних резервів серця на 20,8 % більше осіб із задовільним рівнем адаптаційного потенціалу, на 12,3 % більше обстежених із добрим рівнем індексу Скібінського. Особи з більшим резервом працездатності серця демонструють кращі показники толерантності до розумового навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Halabitska, I. M., and L. S. Babinets. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПАРАМЕТРАМИ СУГЛОБОВОГО БОЛЮ Й ЕКСКРЕТОРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ З КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 16, 2020): 10–14. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11265.

Full text

Abstract:

Резюме. За останні роки встановлено, що коморбідна патологія істотно підвищує рівень втрати працездатності та спричиняє вищу смертність у хворих на остеоартроз (ОА). Ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що супроводжується зниженням екскреторної функції підшлункової залози (ПЗ), є частими патологічними процесами, що супроводжують первинний ОА як коморбідні стани. Мета дослідження – вивчити параметри суглобового болю та їх взаємозв’язки із показниками екскреторної функції підшлункової залози у пацієнтів із первинним ОА і коморбідними станами. Матеріали і методи. Було обстежено 132 амбулаторних пацієнти з первинним ОА у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються зниженням екскреторної функції ПЗ. Діагноз ОА встановлювали на основі діагностичних критеріїв ACR та Європейської асоціації ревматологів (European League Against Rheumatism, EULAR). Для оцінки глибини зниження екскреторної функції ПЗ визначали рівень фекальної α-еластази. Результати. Було виявлено наявність зниження екскреторної функції ПЗ у пацієнтів із первинним ОА за вмістом фекальної α-еластази і бальним показником копрограми, що були статистично відмінними стосовно групи контролю (р<0,05). Встановили у пацієнтів з ОА із коморбідними станами з екскреторною недостатністю ПЗ статистично значиме зростання індексів ВАШ, Лекена, WOMAC, зниження індексу Харріса стосовно таких у групі контролю (р<0,05). За ранговими індексами болю і опитувальником Мак–Гілла, незважаючи на хронічний характер болю, пацієнти з первинним ОА у поєднанні зі зниженням екскреторної функції ПЗ велику увагу приділяли сенсорним характеристикам, що притаманне емоційно стабільним особам. Також встановили наявність високої сили обернених кореляційних зв’язків між індексом Лекена і вмістом фекальної α-еластази, індексом Лекена і бальним показником копрограми, а також високої сили прямих кореляційних зв’язків між індексом Харріса і вмістом фекальної α-еластази. Висновки. Виявлені кореляційні зв’язки довели взаємозалежність і взаємообтяжливість сили больового суглобового синдрому при первинному ОА і зниження екскреторної функції ПЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Шевяков, Ю. І. "Вибір літака первинної підготовки за методом аналізу ієрархій." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 112–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.16.

Full text

Abstract:

Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням методу аналізу ієрархій. Запропоновані у якості критеріїв вибору літака – льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники(вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості приклада розглядаються три легких літака вітчизняного виробництва. Характеристики літаків оцінюються експертами, мірою узгодженості суджень яких є індекс узгодженості. Розраховані середні значення індексу узгодженості для випадкових матриць та отримані локальні пріоритети критеріїв порівняння та глобальні пріоритети літаків ХИАТ-650, АNG -01 та А-12.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Коц, С. М., В. П. Коц, and П. Г. Коваленко. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВОСУДИННОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, no. 23 (2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.09.

Full text

Abstract:

Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різних вікових груп (молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік). Безпосередньо вимірювали фізіометричні показники гемодинаміки, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи. В результаті досліджень виявлено функціональні особливості серцево-судинної системи в залежності від віку досліджуваних. Як показник регуляції роботи серцево-судинної системи та резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи використовували розрахункову величину індекс Робінсона. Найбільша кількість дітей із високим рівнем резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи за рівнем індексу Робінсона, що відповідає високому рівню фізичного здоров’я, виявлено в групі молодших школярів (19.1%). Відмічено значний відсоток дітей із порушенням регуляції роботи серцево-судинної системи у всіх вікових групах, але найбільше у групі середнього шкільного віку. Рівень функціонального стану серцевосудинної системи у дітей середнього та старшого шкільного віку низький та нижче середнього. Симпатична регуляція серцево-судинної системи та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 32.8%, 52.4%, 52.5% дітей молодшого, середнього та старшого віку. Проведено порівняння абсолютних показників гемодинаміки та резервно-функціональних можливостей за індексом Робінсона дітей за 2014 рік та 2019 роки. Порівняння вказує на загальну негативну динаміку показників функціонального стану серцево-судинної системи дітей: у середньому шкільному віці з нижче середнього до низького, у старшому віці – з середнього до нижче середнього. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що моніторин функціонального стану серцево-судинної системи окремих груп сприятиме розробці ефективних здоров’язберігаючих та оздоровчих програм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Шуминський, Є. В., А. В. Копчак, В. Г. Гурьянов, Н. В. Лисейко, and О. М. Дорошенко. "Оцінка оклюзійних співвідношень та жувальної функції у пацієнтів із переломами верхньої щелепи методом компʼютерної оклюзіографії." CLINICAL DENTISTRY, no. 3 (November 1, 2021): 10–25. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.3.12460.

Full text

Abstract:

Уламкові переломи верхньої щелепи на ділянці вертикальних контрфорсів ускладнюють процес репозиції та фіксації, створюють передумови для розвитку глибоких функціональних розладів у ранньому і віддаленому посттравматичному періодах. Відновлення їх за допомогою накісних титанових пластин є основним завданням лікування даної категорії пацієнтів. Мета дослідження – дослідити характер оклюзійних співвідношень та визначити їх зміни у пацієнтів із травматичними переломами верхньої щелепи залежно від застосованого способу реконструкції вертикальних контрфорсів із використанням методу компʼютерної оклюзіографії. Матеріали і методи. Досліджено 18 пацієнтів із множинними переломами кісток середньої зони обличчя (15 чоловіків та 3 жінок). Середній вік (43,8±10,8) року. Оклюзіографії проводили у групах із лінійними переломами (Gr1, n=6), з кістковими дефектами у ділянці вертикальних контрфорсів (Gr2, n=5) та з відновленими контрфорсами за допомогою кісткових аутотрансплантатів (Gr3, n=7). Аналіз проведений за допомогою апарату та програмного забезпечення «T-Scan» компанії «Tekscan» (Tekscan, Inc., S. Boston, MA, США). Досліджені час оклюзії, дезоклюзії, індекс асиметрії оклюзії. Результати досліджень та їх обговорення. Медіанні значення часу оклюзії, дезоклюзії, індексу асиметрії Gr1- (0,17 (0,12÷0,25), 0,18 (0,15÷0,19), 12,2 % (8 %÷29,1 %)); Gr2 – (0,29 (0,18÷0,37), 0,13 (0,12÷0,20), 28,4 % (16,8÷36,8) %); Gr3 – (0,22 (0,21÷0,38), 0,11 (0,08÷0,22), 23,2 % (15,4÷29,7) %) відповідно. Визначалась тенденція до зростання часу оклюзії на 24 %, часу дезоклюзії – на 16 % та ступеня асиметрії – на 17 % у пацієнтів із переломами нижньої щелепи, що супроводжувались відшаруванням або пересіченням жувальних мʼязів та у пацієнтів, яким проводили біфронтальний доступ, що супроводжувалось оголенням скроневих мʼязів для лікування переломів кісток середньої зони обличчя. Висновки. Чинниками, що сприяють поглибленню функціональних змін, є переломи верхньої щелепи із дефектом (зростання індексу асиметрії в середньому на 13,6 % та часу оклюзіїї – на 0,1 с), а також операційна травма жувальних мʼязів при проведенні хірургічних доступів. Заміщення дефектів вертикальних контрфорсів кістковими аутотрансплантатами покращує відновлення жувальної функції, порівняно із пацієнтами, де для фіксації уламків на ділянці дефектів використовували накісні міні-пластини як самостійне хірургічне рішення (середній час оклюзії у цієї категорії хворих був меншим на 25 %, а індекс асиметрії – на 19 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Kernychnyi, V. V., A. I. Sukhodolia, O. O. Pidmurniak, and S. A. Sukhodolia. "Застосування фізичної радіомодифікації в неоад’ювантному лікуванні раку прямої кишки." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (January 11, 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10713.

Full text

Abstract:

Мета роботи: вивчення ефективності радіомодифікації локальним низькочастотним магнітним полем (РЛНМП) в неоад’ювантній променевій терапії раку прямої кишки. Матеріали і методи. У дослідження включено 52 пацієнти віком 41–80 років (62,8±8,6 року): 27 (51,9 %) чоловіків і 25 (48,1 %) жінок. Дизайн дослідження передбачав проведення дослідження проліферативної активності (Кі-67) в аденокарциномах прямої кишки, подальшу неоад’ювантну променеву терапію (НПТ) сумарною вогнищевою дозою (СВД) 20–25 Гр (4–5 сеансів по 5 Гр) із застосуванням фізичного радіомодифікатора (локального низькочастотного магнітного поля), після завершення якої повторно досліджували проліферативну активність (Кі-67) в аденокарциномах та проводили оперативне лікування відповідно. Результати досліджень та їх обговорення. Експресія Кі-67 в аденокарциномах прямої кишки до НПТ та радіомодифікації локальним низькочастотним магнітним полем становила (25,3±9,07) %, після НПТ та радіомодифікації – (15,5±5,9) % (р<0,05). Таким чином, експресія Кі-67 в аденокарциномах прямої кишки знизилась на 9,8 %. У пацієнтів із ступенем диференціації аденокарциноми прямої кишки G2 (n=43) індекс Кі-67 до НПТ і РЛНМП становив (24,8±9,4) %, а в пацієнтів із ступенем диференціації G3 (n=9) до НПТ і РЛНМП становив (27,6±9,4) % (р>0,05). Після проведення НПТ і РЛНМП у пацієнтів з G2 (n=48) індекс Кі-67 становив (15,0±5,5) %, а в пацієнтів з G3 (n=4) Кі-67 становив (22,2±8,4) % (р=0,01). Спостерігали суттєву різницю в зниженні відсотка проліферативної активності в підгрупах пацієнтів із помірно диференційованими (G2) та низько-диференційованими аденокарциномами (G3) після завершення НПТ і РЛНМП. Індекс Кі-67 (n=43) G2 після НПТ і РЛНМП знизився на 9,3 %, а індекс Кі-67 (n=4) G3 після НПТ і РЛНМП знизився на 5,4 %. Однак варто зауважити, що у 5 пацієнтів на фоні НПТ і РЛНМП ступінь диференціації з G3 змінився на G2. Між рівнем експресії Кі-67 до початку лікування та експресією Кі-67 на фоні НПТ і РЛНМП спостерігали помірний кореляційний зв’язок індексу проліферації (r=0,6; р<0,05). В аденокарциномах прямої кишки пацієнтів похилого і старечого віку (n=33) і пацієнтів середнього віку (n=19) індекс проліферативної активності був практично однаковий (24,9±8,0) % і (26,0±10,8) % відповідно. Середнє значення Кі-67 в аденокарциномах прямої кишки після завершення НПТ і РЛНМП у вікових підгрупах становило (16,0±5,8) % (n=33) і (14,3±6,1) % (n=19) відповідно. Індекс проліферації аденокарцином у пацієнтів середнього віку знизився на 11,7 %, а у пацієнтів похилого і старечого віку – на 8,9 % (р<0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Бенедикт, В. В., Б. О. Мігенько, and А. М. Продан. "Поліморбідність у хворих із рецидивом пахової грижі." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 6–8. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12752.

Full text

Abstract:

Резюме. Супутня патологія має значний вплив на результат планових операцій, так як сукупний ризик окремих захворювань є меншим, ніж ризик їх одночасної наявності. Мета дослідження – вивчити у пацієнтів із рецидивною паховою грижею характер поліморбідних захворювань, що дозволить проводити профілактичні заходи на етапах лікування і покращити результати хірургічного лікування. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 31 пацієнта, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу рецидивних пахових гриж (IV тип за L. M. Nyhus, 1993). Поряд із загальноприйнятими методами обстеження хворих проводили електрокардіоскопію, ехокардіоскопію, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Для визначення поліморбідності оцінили індекс Чарльсона. Результати. Комплексна оцінка поліморбідності у хворих із рецидивною паховою грижею дозволить індивідуалізовати тактику ведення до оперції та в передопераційному періоді. Наявність у цих пацієнтів супутніх захворювань, особливо серцево-судинної патології (індес коморбідності 2 і більне балів), спонукає до широкого впровадження передопераійної програми «Fast track surgery» для мінімізації післяопераційних ускладнень, у тому числі ранніх рецидивів, а також швидкого відновлення працездатності. Висновки. Комплексна оцінка поліморбідності у хворих із рецидивною паховою грижею дозволить індивідуалізовати тактику ведення до оперції та в передопераційному періоді. Наявність у пацієнтів із паховою грижею супутніх захворювань, особливо серцево-судинної патології (індес коморбідності 2 і більне балів) спонукає до широкого впровадження передопераційної програми «Fast track surgery» для мінімізації післяопераційних ускладнень, у тому числі ранніх рецидивів, а також швидкого відновлення працездатності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Filipchuk, V. V., Ye L. Golyuk, and I. I. Bila. "Фактори ризику виникнення синдрому фемороацетабулярного конфлікту в дітей та підлітків при хворобі Легга — Кальве — Пертеса." TRAUMA 14, no. 5 (September 1, 2013): 100–104. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88168.

Full text

Abstract:

Матеріалом дослідження стали історії хвороби та рентгенограми кульшових суглобів 294 пацієнтів із хворобою Легга — Кальве — Пертеса. Модифіковано індекс асферичності головки стегнової кістки, що поєднує переваги кута асферичності за Notzli (кутові вимірювання) та індексу Gosvig (нечутливість до похибок вимірювання, пов’язаних із ротацією стегна). Визначено, що резидуальна деформація западини внаслідок хвороби Легга — Кальве — Пертеса після закінчення її формування (скелетна зрілість ≥ 32 бали) спостерігається у 87 % выпадків. Встановлено, що критеріями прогнозування виникнення синдрому фемороацетабулярного конфлікту при хворобі Легга — Кальве — Пертеса є скелетна зрілість на момент початку захворювання, обсяг ураження та сума наявних рентгенологічних факторів ризику. При скелетній зрілості ≥ 22 бали та обсягу ураження за Catterall ≥ 3 очікувальна тактика не тільки призводить до наростання вторинної деформації в стадії фрагментації, але й скорочує період ремоделяції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Drevnitska, R. О. "Вплив лікувальних заходів на клінічно-лабораторні показники пацієнтів із гінгівітом при різному перебігу запального процесу в яснах." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (February 4, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11717.

Full text

Abstract:

Резюме. Для вивчення особливостей перебігу запальної реакції в яснах, забезпечення патогенетичного впливу на тканини пародонта у лікувально-профілактичну схему були включені препарати і засоби гігієни, які зменшують антигенний вплив на тканини пародонта, сенсибілізацію, стимулюють адаптаційні механізми організму і врегульовують місцеву запальну реакцію. Мета дослідження – оцінити ефективність лікувальних заходів за клінічно-лабораторними показниками пацієнтів із гінгівітом при різному перебігу запального процесу в яснах. Матеріали і методи. Для визначення перебігу запального процесу, ефективності лікування і профілактики загострень хронічного катарального гінгівіту, було взято на диспансерне спостереження 202 хворих на хронічний катаральний гінгівіт. Після аналізу анамнестичних даних та результатів визначення фагоцитарної активності лейкоцитів у ротовій рідині пацієнтів поділили на групи: основну (102 осіб) і порівняльну (100 особи); у середині групи за типом запальної реакції в яснах хворих поділили на гіпо-, гіпер- і нормоергічні підгрупи. Усім пацієнтам проводили базову терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості – протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевого лікування використовували 3 % розчин пероксиду водню, гель «Холісал»; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) – «Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану ротової порожнини за гігієнічним індексом Green – Vermillion (ОНІ-S), ГІ, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шіллера –Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст Са і Р). Результати досліджень та їх обговорення. Після лікування у пацієнтів основної групи відбулося зменшення індексу РМА у гіпоергічній підгрупі у 2,6 раза, гіперергічній – в 3,5 раза і нормоергічній – у 2,8 раза; ГІ – в 1,4; 1,4 і 1,5 раза (р<0,05), ОНІ-S – у 3,9; 3,8 і 3,6 раза (р<0,05) відповідно. Через півроку в усіх пацієнтів індекс РМА збільшився, але залишався достовірно меншим, ніж до лікування. Проба Шіллера – Писарєва після лікування та через 6 місяців у основній групі була від’ємною, не проявляючи забарвлення ясен, у порівняльній групі через півроку проба була від негативної до слабопозитивної. Проведене лікування сприяло збільшенню вмісту Са у пацієнтів основної групи, і він достовірно не відрізнявся від контрольного показника. Дослідження ротової рідини через 0,5 року засвідчили, що вміст Са зменшувався, але не досягав показника до лікування; у гіпоергічній групі цей показник достовірно відрізнявся від контрольного показника. Встановлено скорочення терміну лікування – менша кількість відвідувань в основній групі – 3,1, у групі порівняння – 3,9 (р<0,05). Висновки. Результати проведених клінічно-лабораторних досліджень показали, що застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим безпосереднім результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен за індексом РМА у середньому в 2,96 раза (у групі порівняння – в 2,16 раза); зменшенню кількості відвідувань лікаря на 0,8. Вміст Са і Р за різного перебігу запальної реакції в яснах був меншим у пацієнтів гіпоергічної підгрупи. Місцеве лікування покращувало показники ротової рідини у пацієнтів, водночас, через півроку після проведеного лікування в осіб гіпоергічної підгрупи вміст Са і Р зменшувався, що, мабуть, потребує включення у схему лікування загального впливу на організм із метою підвищення реактивності організму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Kulyk, O. V. "ПРОГНОСТИЧНИЙ ІНДЕКС ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРИВАЛИМИ ЇЇ РОЗЛАДАМИ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 80–88. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9421.

Full text

Abstract:

В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220-ти хворих із посткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Головну увагу приділяють актуальній темі прогнозування відновлення свідомості відповідно до стадій класифікації Т. А. Доброхотової у ході реабілітаційного маршруту. Розкрито особливості 28-ми ключових зведених високоінформативних показників, які використовували для розрахунку прогностичного індексу відновлення свідомості, проведено аналіз маловивчених та спірних донині питань щодо їх кореляції із клінічними показниками переходу від вегетативного статусу до вищих стадій синдромів посткоматозної свідомості. В дослідженні акцентується на тому, що прогностичний індекс відновлення свідомості виконував практичну і визначальну функцію, а не був лише умовою в плануванні тактики подальших реабілітаційних заходів та визначенні їх вірогідної ефективності. На основі отриманих даних зробили висновок про суттєву перевагу нейрофізіологічних методів діагностики (кількісної ЕЕГ) над нейровізуалізуючими (СКТ, МРТ) в прогнозуванні відновлення свідомості після тривалої посттравматичної коми. Найінформативнішою та найчутливішою виявилися група показників нелінійної нейродинаміки та детермінованого хаосу: ентропія, розмірності атракторів, мультифрактальні властивості сигналів ЕЕГ, а також показників кореляційного та спектрального аналізу. Саме ці показники і їх значення утворювали 16 з 28 специфічних індексованих величин, одночасна наявність чи відсутність яких у конкретного хворого на конкретній стадії відновлення свідомості формувала ядро їх прогностичного індексу відновлення, а динаміка змін у часі доклінічно свідчила за напрямок еволюції біоелектричної активності головного мозку, а тому й еквівалентних коркових функцій. Усі інші методи проведеної діагностики були допоміжними і тільки посилювали або послаблювали ймовірний прогноз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Shlyakhova, N. V., S. I. Turchina, and G. V. Kosovtsova. "Вплив гіпоандрогенемії на складові метаболічного синдрому в підлітків із затримкою статевого розвитку." Endokrynologia 25, no. 4 (December 14, 2020): 310–15. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-4.310.

Full text

Abstract:

Мета — дослідити вплив гіпоандрогенемії (ГА) на формування компонентів метаболічного синдрому (МС) у хлопців із затримкою статевого розвитку. Матеріал і методи. Комплексне дослідження проведено у 55 хлопців 14-18 років із клінічними ознаками затримки статевого розвитку та лабораторно підтвердженим зниженим рівнем тестостерону (<12,0 нмоль/л) (основна група). Групу порівняння становили 44 практично здорових однолітки із нормальним рівнем статевого дозрівання. Оцінювали статевий та фізичний розвиток хлопців. Визначали рівні загального тестостерону (ЗТ) та естрадіолу (Е 2), сексстероїдзв’язуючого глобуліну (СЗГ), загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), рівень натще глюкози та імунореактивного інсуліну в сироватці крові. Розраховували співвідношення (Т/Е 2), індекс вільного андрогена (ІВА); показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та коефіцієнту атерогенності (КА), індекс інсулінорезистентності НОМА. Статистичний аналіз виконано в програмі SPSS17.00. Результати. У підлітків із ГА зниження рівня ЗТ поєднувалось із достовірними зменшеннями співвідношення Т/Е 2 (40,35±28,02 ум.од., р<0,05) та ІВА (22,08±6,05 ум. од., р<0,05) на тлі зниження рівня СЗГ (28,11±3,64 нмоль/л, р<0,05). За індивідуального аналізу у 23,6% хворих із ГА діагностовано ознаки інсулінорезистентності (ІР). Встановлено, що хлопці з ГА мали вірогідно більші показники ЗХС (4,91±0,17 нмоль/л, р<0,05), ТГ(1,15±0,12 нмоль/л, р<0,05) та ХС ЛПНЩ (2,65±0,19 нмоль/л, р<0,05) порівняно зі здоровими однолітками. Доведено наявність негативних зв’язків рівнів ЗТ, СЗГ із вмістом ЗХС та позитивного зв’язку Е 2 із ЗХС, які не залежали від віку та індексу маси тіла (ІМТ). Висновки. Низькі рівні ЗТ у хлопців вже в підлітковому віці асоціюються з порушеннями ліпідного профілю, які можуть бути предиктором формування МС. Підлітки з ГА потребують динамічного спостереження та комплексного лікування, спрямованого на покращення репродуктивного потенціалу та попередження прогресування метаболічних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Борщ, О. О., and О. В. Борщ. "ЕКСТЕР’ЄРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКИХ ЧОРНО- ТА ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД І ЇХНІХ ПОМІСЕЙ ЗІ ШВІЦЬКОЮ ТА МОНБЕЛЬЯРДСЬКОЮ ПОРОДАМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 210–16. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.26.

Full text

Abstract:

Метою цієї роботи було проаналізувати розвиток окремих статей кросбредних первісток порів-няно з чистопородними аналогами та з՚ясувати’їхній індекс виробничої спеціалізації. Дослідження проводили на первістках української чорно-рябої молочної породи (n=25) та помісях першого покоління отриманих у результаті схрещування зі швіцькою породою (n=25) та на телицях українськоїчервоно-рябої молочної породи (n=20) та помісях першого покоління отриманих у результаті схре-щування української червоно-рябої молочної з монбельярдською породою (n=20). Було сформовано подві групи чистопородних та помісних корів-аналогів. Помісні первістки чорно-рябої зі швіцькою по-родою мали нижчі показники промірів тіла, ніж чистопородні чорно-рябі аналоги, а помісі червоно-рябої і монбельярдської порід, навпаки, переважали чистопородних червоно-рябих аналогів. При цьо-му жива маса в період роздою в чистопородних чорно-рябих первісток була вищою на 18,35 кг порів-няно з помісями зі швіцькою породою, а у помісей червоно-рябої з монбельярдською породою на –21,22 кг (Р≥0,95) порівняно з чистопородними аналогами. Помісні первістки чорно-рябої та швіцькоїі червоно-рябої та монбельярдської порід переважали чистопородних аналогів за такими індексами:довгоногості, широкогрудості, костистості, розтягнутості, шилозадості і тазогрудним. Зворотнуситуацію спостерігали за показниками індексів: статі, масивності та збитості. За показником ін-дексу спеціалізації помісні первістки обох господарств відносились до молочного типу. Встановлено,що за питомо-масовим коефіцієнтом тварини всіх піддослідних груп мали результат від 3,73 (у по-місей червоно-рябої і монбельярдської порід) до 4,78 (у помісей чорно-рябої і швіцької порід), що від-повідає щільному екстер’єрно-конституційному типу. За показником індексу спеціалізації групи пер-вісток обох господарств відносились до молочного типу із середнім балом на рівні 0,31–0,32.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Siplyvy, O. V., V. V. Dotsenko, G. D. Petrenko, A. G. Guz, and S. V. Grinchenko. "Перфоративна гастродуоденальна виразка. Вибір методики операції." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (January 16, 2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10747.

Full text

Abstract:

Мета роботи: проаналізувати результати хірургічного лікування і якость життя хворих, оперованих із приводу перфоративної гастродуоденальнї виразки. Матеріали і методи. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 261 хворого з перфоративною гастродуоденальною виразкою. Переважали хворі працездатного віку: у віці до 60 років було 235 (90 %) осіб. Середній вік хворих складав 38,7 року. Залежно від виду операції усі хворі були розподілені на дві групи. Першу групу склали 159 хворих, яким виконана операція висічення виразки з пілоропластикою без ваготомії, другу – 102 хворі, яким виконана операція висічення виразки з ваготомією. Для обстеження хворих були використані такі методи: клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічне дослідження, групи крові, резус-фактора, електрокардіографія, рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини та грудної клітки. Були визначені такі гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), ядерний індекс зсуву (ЯІЗ), а також відношення нейтрофілів до лімфоцитів (Н/Л). Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз показав, що в усіх випадках мала місце перфорація хронічної виразки. Зясовано, що у віддалені терміни у оперованих хворих слизова оболонка шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії. При хірургічному лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку рекомендовано виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригуючої терапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Mazur, Iryna. "Екологічна оцінка фіторізноманіття плавневих біотопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12(337) (January 24, 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-47-53.

Full text

Abstract:

Проведено екологічну оцінку фіторізноманіття плавневих бітопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу з використанням аналітично-статистичних методів, а саме інформаційно-статистичних індексів флористичного багатства – індексу різноманіття Шенона (1949) та домінантності фітоугруповань (за індексами Сімпсона (1949) та Бергера-Паркера (1970)). Аналітичний аналіз засвідчив, що найбільше різноманіття біоти характерне для прибережно-водної рослинності плавнів. Флористично «збідненими» є ценози остепнених та засолених луків із нерівномірним розподілом рясності видів відповідних угруповань або високим ступенем домінантності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Shevchuk, Tetyana, Lyudmyla Aponchuk, Yuliia Korniichuk, Natalia Mazurets, and Natalia Olishkevich. "Функціональні зміни показників реоенцефалографії вертебро-базилярних відведень у дівчат-підлітків із діагностованою артеріальною гіпертензією." Notes in Current Biology, no. 2 (February 3, 2022): 40–44. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.40-44.

Full text

Abstract:

Метою нашого дослідження було визначити особливості мозкового кровообігу на фоні підвищеного артеріального тиску у дівчат-підлітків віком 15–16 років. Для досягнення поставленої мети ми дослідили стан мозкової гемодинаміки у дівчат-підлітків із підвищеним артеріальним тиском та зробили порівняльний аналіз цих показників. Застосували метод варіаційної стати-стики та методику реoенцефaлoгрaфії (РЕГ) ‒ метод діагностичного дослідження, що дозволяє проаналізувати найважливіші кри-терії стану судин головного мозку і руху крові по них, і базується на вимірюванні змін кровонаповнення судин головного мозку ве-ртебро-базилярного басейну. Під час дослідження мозкового кровообігу оцінювали наступні показники реоенцефалографії: період пульсового кровонаповнення, час максимального наповнення, час запізнення реохвилі, амплітуда швидкого наповнення, дикротич-ний індекс, реографічний індекс, середня швидкість наповнення.В результаті експерименту було встановлено, що досліджувані показники у дівчат із підвищеним артеріальним тиском (гіпе-ртензією) характеризуються статистично нижчими значеннями періоду пульсового кровонаповнення (Т), часу максимального на-повнення (ах), дикротичного індексу (А1) та достовірно вищою середньою швидкістю наповнення (Vcр) при р<0,05. Така зміна по-казників вказує на зниження об’ємного кровообігу мозкової гемодинаміки, ударного об’єму крові та підвищення тонусу артерій.Поява підвищеного артеріального тиску у підлітковому віці пов’язана з ризиком збереження його у наступні роки й несприя-тливим прогнозом до виникнення серцево-судинних захворювань. Тому рання діагностика артеріальної гіпертензії у підлітковому та юнацькому періодах досить актуальна з метою проведення ефективної та своєчасної профілактики й лікування, що дозволить за-побігти серйозному прогнозу у зрілі роки. Порушення мозкового кровообігу є важливим компонентом гіпертензійної патології, оскільки багато захворювань мозку супроводжуються саме дисфункцією кровообігу у мозку.Отримані результати та їх науково-обґрунтований аналіз відіграють важливу роль у клінічній практиці для поглибленого ви-вчення патогенезу артеріальної гіпертензії, розробки необхідних методів її профілактики і лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Lebid, І. G., N. М. Rudenko, and E. І. Liebied. "Оцінка ризику хірургічних операцій та інтервенційних процедур у дорослих із вродженими вадами серця з використанням інтегральних індексів попередніх i повторних хірургічних втручань." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 29–31. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.29.

Full text

Abstract:

Вступ. Покращення в наданні кардіохірургічної допомоги пацієнтам із вродженими вадами серця (ВВС) призводить до щорічного збільшення кількості оперативних втручань та збільшення кількості хворих, які потребують виконання повторних процедур на серці. Матеріали і методи. Ретроспективне дослідження послідовних дорослих із ВВС охоплює період із січня 1999 р. по грудень 2015 р. Оцінку проводили з використанням розроблених показників: інтегрального індексу попередніх втручань (ІІПВ) та інтегрального індексу процедура/пацієнт (ІІПП). Результати. За дослідний період 382 дорослим пацієнтам віком від 18 до 87 років виконано 450 втручань із приводу ВВС. Середній вік пацієнтів на час оперативного втручання – (31,73 ± 0,70) року. Чоловіків було 190 (49,7%), жінок – 192 (50,3%). Відзначено збільшення кількості пацієнтів: із 63 – у 1999 – 2005 рр. до 256 – у 2011 – 2015 рр. та кількості виконаних втручань із приводу ВВС: із 66 – в 1999 – 2005 рр. до 300 – у 2011 – 2015 рр. Летальність за вказані періоди становила відповідно 1,6 і 0,4%. ІІПВ продемонстрував прогресуюче збільшення: із 1,25 – у 1999 – 2005 рр. до 2,00 – у 2011 – 2015 рр. Поступове збільшення ІІПП з 1,20 у 2006 – 2010 рр. до 1,46 у 2011 – 2015 рр. свідчить про багатофаховий підхід щодо вирішення питань про повторні втручання. Висновки. Збільшення кількості повторних операцій та інтервенційних процедур, частка яких серед усіх втручань сягає щорічно третини, на тлі зменшення кількості первинних втручань супроводжувалось зменшенням летальності в післяопераційному періоді. Розроблені і впроваджені два інтегральних індекси дозволяють об’єктивізувати тяжкість стану пацієнтів та вдосконалити оцінку віддалених результатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Panychev, V. O., M. A. Andreychyn, and M. O. Kashuba. "ОЦІНКА ЩІЛЬНОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ БІОТОПІВ КЛІЩАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНДЕКСУ ЗАСЕЛЕННЯ. ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ ЗАСОБІВ ЗБОРУ КЛІЩІВ." Інфекційні хвороби, no. 1 (May 14, 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11093.

Full text

Abstract:

Дослідницька та практична діяльність, пов’язана з вивченням та оцінкою певних явищ і процесів, вимагає використання до них об’єктивних критеріїв. Якщо ці критерії виражаються числовими значенням і співвідносяться з об’єктами, явищами чи процесами, що характеризуються певними одиницями вимірювань, то останні повинні надаватися в одиницях інтернаціональної метричної системи (СІ). Отримані результати мають бути відтворюваними та збіжними, тобто не залежати від суб’єктивних та інших обставин, що можуть на них впливати. Результати досліджень мають наукову цінність лише у випадку наявності можливостей їх відтворення та зіставлення. Це передбачає використання стандартизованих методів, а отримані кількісні показники мають відображатись у загальноприйнятій системі стандартів вимірів [1]. Мета роботи – дослідити можливість оцінки чисельності кліщів у природньому середовищі запропонованим нами індексом заселення, що виражається в кількості кліщів на одиницю площі. Порівняти ефективність збору кліщів запатентованих нами пристрою та способу їх відлову і традиційних методів. Матеріали і методи. Використані матеріали власних польових досліджень, що проводились у біотопах природних та урбанізованих ландшафтів різних кліматичних районів Тернопільської області протягом 2017-2019 рр. із застосуванням традиційних та удосконалених нами засобів збору кліщів. Застосовані статистичні методи. Результати. Статистична обробка матеріалів акаралогічних досліджень обґрунтовує можливість оцінки чисельності кліщів за індексом заселення. На відміну від традиційних показників, запропонований нами індекс базується на використанні одиниць системи СІ. Ефективність запатентованих пристрою та способу відлову кліщів є достовірно вищою за традиційні методи. Висновки. Індекс заселення точніше характеризує заселеність територій кліщами, придатний для порівняльного аналізу ситуації на окремих територіях у різні роки, є стандартизованим.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Міластная, А. Г., and В. Б. Духницький. "ІМПУЛЬСНО-ХВИЛЬОВЕ ДОППЛЕРІВСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ СОБАК, ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 152–59. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.20.

Full text

Abstract:

У дослідженні йдеться про ультрасонографічні методи, що використовуються нині для оцінки стану підшлункової залози собаки. Ультрасонографія була методом, який застосували в гуманній медицині, згодом її впровадили у ветеринарну медицину. Тепер ультрасонографію використовують для оцінки захворювань підшлункової залози та є необхідною як діагностичний метод виявлення ано-малій органу, особливо новоутворень. Інноваційна технологія обладнання призвела до появи новітніх методик, що доповнюють звичайне ультразвукове сканування у B-режимі, таких як допплерографія, еластографія та ультрасонографія із підвищеною контрастністю, які дали змогу проводити більш точну діагностику. Допплерівське дослідження надає інформацію про судинну сітку та гемодинамі-ку у кровоносних судинах різних органів. Оцінювали плин крові в магістральних артеріальних судинах черевного стовбуру, загальній печінковій, селезінковій та брижовій артеріях і дрібних судинах підш-лункової залози за показниками внутрішнього діаметру судини (D, см), площини поздовжнього розрі-зу судини (S, см²), контурів судини та її залучення в патологічний процес. Вираховували індекс пери-феричного опору (Pourcelot , RI – resistive index) – відношення різниці пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей плину крові до пікової систолічної швидкості (RI = (Vps – Ved)/Vps). За ная-вності набрякової форми гострого панкреатиту індекс резистентності в магістральних судинах черевного стовбуру підвищується на 4–7 %, а у дрібних артеріях підшлункової залози знижується на 6–8 %. У разі панкреонекрозу індекс периферичного опору магістральних судин підвищується на 10 %, а дрібних артерій підшлункової залози знижується на 15–20 %. Прогностичним критерієм ро-звитку панкреонекрозу є виявлення за допомогою динамічної імпульснохвильової допплерографії не-парних вісцеральних гілок черевного відділу аорти стабільного підвищення пікової систолічної швидкості плину крові на 20 % та індексу периферичного опору на 10 %, а у дрібних артеріях підшлунко-вої залози на 20 % у період з 1 по 6 добу захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Дуткевич-Іванська, Ю. В., Л. П. Русин, and М. В. Сабадош. "Особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку." Україна. Здоров’я нації 1, no. 1 (December 23, 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254637.

Full text

Abstract:

Мета дослідження: вивчити та оцінити рівень фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.Матеріали та методи. Дослідження проводилося з учнями початкових класів. Середній вік дітей становив 7,7 років. Всього обстежено 41 дитину, серед яких 23 хлопчики та 18 дівчаток. Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, методи соматоскопії та антропометрії, аналіз отриманих результатів та їх математична обробка.Результати. У ході дослідження було проведено аналіз показників фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток, які навчаються у 2 та 3 класах Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради Закарпатської області. Наші дослідження підтвердили те, що в учнів молодших класів із кожним роком спостерігаються позитивні зміни показників, які допомагають оцінити рівень їх фізичного розвитку.Висновки. Оцінку фізичного розвитку учнів, які брали участь у дослідженні, проводили методом індексів. Так, між отриманими результатами хлопчиків і дівчаток вірогідних відмінностей не зареєстровано. Однак у хлопчиків молодшого шкільного віку спостерігається вищий рівень силового індексу, порівняно з дівчатками. Результати дослідження особливостей фізичного розвитку учнів 2 та 3 класів свідчать про те, що із віком у хлопчиків і у дівчаток відбуваються зміни у фізичному розвитку. Аналіз результатів проведеного дослідження показав, що низькі значення силового індексу, індексу Скібінської та індексу гіпоксії свідчать про необхідність включення у заняття фізичної культурою різноманітних дихальних вправ, які б сприяли підвищенню життєвої ємності легень, покращенню часу затримки дихання на вдиху та видиху, а також вправ силового спрямування.Ключові слова: фізичний розвиток, діти, молодший шкільний вік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Khalak, Victor. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ І М’ЯСНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНЕАЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ ТА ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА ДЕЯКИМИ ОЦІНОЧНИМИ ІНДЕКСАМИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.12.

Full text

Abstract:

Наведено результати оцінки відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генеалогічних ліній та внутріпородної диференціації за індексом Б. Тайлера, а також економічну ефективність їх використання. Дослідження проведено в умовах ТОВ «Агро-Еліта» Дніпропетровської області, м’ясокомбінату «Дніпро» та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (М.Д. Березовський, І.В. Хатько, 2005). Оцінку молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг, вік досягнення живої маси 100 кг, довжина охолодженої туші, товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, площа «м’язового вічка», маса задньої третини охолодженої півтуші. Комплексну оцінку тварин основного стада проводили за індексом відгодівельних і м’ясних якостей їх потомства (індекс Б. Тайлера) (цит. за П.А. Ващенко, 2019).Встановлено, що молодняк свиней підконтрольного стада за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші переважає мінімальні вимоги класу еліта в середньому на 5,47 %. Тварини лінії Славутич переважають ровесників ліній Сніжка і Чингіза за середньодобовим приростом живої маси на 1,97-7,00 %, віком досягнення живої маси 100 кг – 2,97-4,32 %, товщиною шпику на рівні 6-7 грудного хребця –10,48-16,14 %, площею «м’язового вічка» - 10,96-10,69 %, масою задньої третини охолодженої півтуші – 0,95-2,85 %, комплексним індексом відгодівельних і м’ясних якостей (індексом Б. Тайлера) – 8,47-17,65 %. Достовірну різницю з імовірністю Р<0,05-0,001 встановлено між тваринами класу М+ і М- за середньодобовим приростом живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг (на 33,7– 45,0 г), площею «м’язового вічка» (на 1,0–4,8 см2), комплексним індексом відгодівельних і м’ясних якостей (індексом Б. Тайлера) (на 17,55–43,68 балів). За масою задньої третини охолодженої півтуші молодняк свиней класу М+ переважав ровесників класу М- на 0,6 кг (td=3,52; Р<0,01). Меншими показниками «вік досягнення живої маси 100 кг (на 3,6–10,2 доби) та «товщина шпику на рівні 6-7 хребців» (на 2,8– 5,9 мм) характеризуються молодняк свиней, у яких комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей коливався у межах від 174,12 до 193,06 балів. Максимальну прибавку додаткової продукції за показником «середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг, г»» одержано від молодняку свиней генеалогічної лінії Славутич (+3,22 %) та клас розподілу за індексом Б. Тайлера М+ (+4,19 %). Вартість додаткової продукції, яку одержують від тварин зазначених груп дорівнює +777,06 – +1011,14 грн. / гол.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Povorozniuk, V. V., T. V. Orlyk, and N. I. Dzerovych. "Роль дефіциту та надмірної маси тіла у розвитку вертебрального больового синдрому при системному остеопорозі." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 8.64 (January 22, 2015): 13–17. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77855.

Full text

Abstract:

Відомим фактором ризику остеопорозу та переломів є маса тіла, тому її похідне — індекс маси тіла (ІМТ) — внесено до моделі FRAX. Численними дослідженнями доведено зв’язок між індексом маси тіла та ризиком переломів. Проте не вивчено зв’язок та особливості перебігу вертебрального больового синдрому в жінок старших вікових груп із системним остеопорозом, що й стало метою даної роботи.Об’єкт дослідження: 1028 жінок у постменопаузальному періоді старше від 50 років, розподілених на групи залежно від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та індексу маси тіла. Методи дослідження. Наявність та інтенсивність больового синдрому оцінювали у грудному та поперековому відділах хребта за допомогою візуально-аналогової шкали. ІМТ вираховували за стандартною формулою на основі вимірювань маси тіла та росту. МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта визначалася з використанням двохенергетичного рентгенівського денситометра Prodigy (GE Medicalsystems, Lunar, model 8743, 2005). Статистичний аналіз проводили з використанням параметричних і непараметричних методів. Критичним рівнем значущості при перевірці статистичних гіпотез вважали р < 0,05.Результати дослідження. Рівень болю у грудному відділі в пацієнтів із системним остеопорозом та остеопенією на тлі дефіциту маси тіла був вірогідно вищим порівняно з відповідним показником у жінок із нормою за МЩКТ. У жінок із системним остеопорозом ІМТ вірогідно негативно корелює з рівнем болю у грудному відділі та збільшує вдвічі ризик болю у цьому відділі порівняно з пацієнтами з нормою за МЩКТ (ВР = 2,00; 95% ДІ 1,23–3,27; р = 0,005). Наявність ожиріння на тлі системного остеопорозу не змінює ризик болю у грудному відділі (ВР = 0,95; 95% ДІ 0,67–1,32; р = 0,75). У жінок з остеопорозом встановлено вірогідно вищий рівень болю у поперековому відділі у групі з ожирінням порівняно з групою з нормальною масою тіла. Пацієнтки з остеопорозом і передожирінням мали вірогідно вищий рівень болю у поперековому відділі порівняно з відповідною за ІМТ групою жінок із нормою за МЩКТ. ІМТ у жінок із системним остеопорозом не корелює з інтенсивністю болю у поперековому відділі та не змінює ризик його розвитку (ВР = 1,03; 95% ДІ 0,96–1,12; р = 0,39).Висновок. Дефіцит маси тіла у жінок старших вікових груп із системним остеопорозом пов’язаний зі збільшенням ризику та вираженості больового синдрому у грудному відділі. Надмірна маса тіла сприяє розвитку болю у попереку, проте не впливає на перебіг больового синдрому у даному відділі хребта при системному остеопорозі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Куваєв, О. С., Г. В. Відерська, С. Є. Мостовий, and О. Б. Динник. "ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ З АРГІНІНОМ НА ПОКАЗНИК AMAXE ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН ПАРОДОНТА." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 118, no. 1 (March 29, 2022): 8–15. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.2.

Full text

Abstract:

Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтита традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. Нині привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це зумовлює необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета дослідження – визначення ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу. Було проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллера – Писарєва (1962 рік), індекс ПМА C. Parma (1961 рік), гігієнічний індекс Green – Vermillion (1964 рік), вакуумну пробу за Кулаженком (1961 рік). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. У результаті дослідження було встановлено, що включення запропонованої медикаментозної композиції в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми під час проведення вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки. Застосування запропонованої медикаментозної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Nosenko, D. K. "Основні тенденції розвитку партійної системи України за 1998-2014 роки." Grani 18, no. 1 (January 27, 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.15421/1715023.

Full text

Abstract:

Досліджено сучасну партійну систему України, визначено її основні тенденції та особливості із врахуванням результатів парламентських виборів 2014 року. Наведено класифікації, за якими розрізняють парламентські системи. Встановлено, що партійна система зазнала суттєвих змін у порівнянні з попередніми роками. Так, за класифікацією Майра українська партійна система перетворилася з системи середніх партій на систему малих партій за рахунок того, що дві найбільші партії в парламенті мають 47,5 % мандатів. Індекс Маєра знизився майже в 2 рази, що свідчить про те, що партійна система стала більш конкурентною, процес формування коаліції стане більш тривалим, а стабільність уряду буде нижчою, ніж у попередні роки. Розраховані індекси чисельності ефективних партій, запропоновані Лааксо, Таагеперою та Голосовим, також показують, що партійна система стала більш фрагментаризованою. На основі проаналізованих результатів парламентських виборів за 19982014 роки встановлено, що зменшення чи збільшення відсоткового бар’єру на 1% значно не вплинуло на кількість партій, представлених у парламенті; жодна з партій не змогла бути присутня у кожному скликанні; існує нестабільність електоральних уподобань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Панасова, Т. Г., Т. В. Звенігородська, О. І. Туль, and В. О. Грек. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСІМЕНІННЯ КОРІВ У СПОНТАННУ ОХОТУ, ВИЗНАЧЕНУ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 195–200. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.25.

Full text

Abstract:

Метою роботи було встановити ефективність осіменіння корів у спонтанну статеву охоту, виявлену за допомогою автоматизованого контролю їх рухової активності, у порівнянні з індукованою після гормональної стимуляції. Природну охоту визначали за допомогою системи AfiActII (n=767), осіменіння тварин проводили через 8 годин після встановлення піку їх рухової активності; синхронізацію охоти та овуляції проводили препаратами GnRH та PGF2α на основі протоколу «Ovsynch» (n=280), осіменіння корів проводили згідно протоколу. У першому кварталі при осіменіння корів у спонтанну охоту запліднення настало у 62,5 % корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, сервіс-період тварин цієї групи склав 70±10 днів, що було в межах норми. При індукованій охоті тільність реєстрували у 80% корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, їх сервіс-період був 110±20 днів, що було більше фізіологічної норми. Всього запліднилося 60,6 % корів першої групи та 53,2 % – другої. В другому кварталі кількість корів, що запліднилися у спонтанну охоту, у порівнянні з індукованою, була достовірно більшою, майже в 10 разів (p>0,1). Серед них 75% корів першої групи запліднилося з індексом осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-періодом 70±10 днів. В другій групи завагітніло 78 % тварин з таким же індексом осіменіння та сервіс-періодом 110±20 днів. В третьому кварталі заплідненість корів обох груп зменшилася: у першій групі вона була 52,7%, в другій – 35,8 %. Крім того, серед корів першої групи були 2,6–5,7 % таких, що мали індекс осіменіння 6,5±0,5. Система автоматизованого контролю рухової активності забезпечує безперервне спостереження за коровами, точну та автоматизовану ідентифікацію тварин у період статевої охоти, мінімальні вимоги до працівників та високу точність визначення оптимального часу осіменіння. Така система дозволила забезпечити заплідненість корів у спонтанну охоту на рівні 63,7 %. Серед них 68,63±6,25 % корів мали індекс осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-період до 70±10 днів. При застосуванні системи гормональної стимуляції статевої охоти та овуляції вагітність реєстрували у 46,7 % тварин, серед яких – 80±5 % корів після 1–2 осіменіння, з сервіс-періодом 110±20 днів. З метою скорочення сервіс-періоду до фізіологічних норм (70±20 днів) коровам із багатократними непродуктивними осіменіннями проводити гінекологічне обстеження після 3-го осіменіння. Тваринам, у яких не була виявлена статева охота до 60 дня після родів, доцільно застосовувати схеми синхронізації одразу після виявлення анафродизії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Okhrimenko, B. O. "РОЗВИТОК ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.40-48.

Full text

Abstract:

Діджиталізаця економіки та суспільства є однією з найдинамічніших змін нашого часу, яка відкриває нові можливості у створенні бізнес-моделей і водночас приносить із собою невизначеність та різні загрози, пов'язані, зокрема, з із соціальними ефектами автоматизації виробничих процесів. Діджиталізація, як безперервний процес зближення реального та віртуального світу, стає головним рушієм інновацій та змін у більшості галузей економіки. Стаття спрямована на порівняння розвитку діджиталізації в країнах Європейського Союзу та України. Встановлено, що рівень діджиталізації країни оцінюють за сукупністю чинників, які входять до складу інтегрованого показника – Індексу діджиталізації економіки та суспільства. Його визначають за аналізом основних показників: широкосмуговий зв’язок, людський капітал, використання Інтернету, інтеграція цифрових технологій, цифрові державні послуги. Проведений аналіз демонструє, що рівень діджиталізації в Україні на сьогодні знаходиться на початковому рівні та є значно нижчим порівняно з країнами Європейського Союзу. Індекс діджиталізації економіки та суспільства в ЄС-27 за останні роки знаходиться на рівні 0,48, а в Україні – лише 0,18. Визначено основні причини низького рівня діджиталізації нашої країни; економічна криза, нерозвиненість інфрастурктури даної сфери, низький рівень освіченості та недостатній рівень знань в галузі діджиталізації, недосконалість законодавчого та інституційного забезпечення тощо. Проте, встановлено, що в Україні наявний значний потенціал для розвитку діджиталізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Havryltsiv, S. T., Yu V. Vovk, and O. I. Hrushka. "ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТІ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ В НИЖНІХ ЩЕЛЕПАХ, УРАЖЕНИХ РАДИКУЛЯРНИМИ КІСТАМИ, У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМ СТАНОМ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ." Вісник наукових досліджень, no. 2 (April 16, 2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10017.

Full text

Abstract:

У відповідь на підвищення компресії обсягу, що зростає збоку радикулярних кіст на прилеглу кісткову тканину щелеп, у ній відбувається компенсаторна перебудова морфологічної структури губчастої речовини – її ущільнення, що є морфологічним проявом місцевої адаптаційної реакції організму. Однак при порушенні мінерального обміну (остеопорозі) в кістковій тканині відбуваються морфологічні зміни. В жінок у післяменопаузальному періоді на тлі дефіциту естрогену зменшується експресія лужної фосфатази, знижується інгібуюча активність цього гормону на остеокласти, що супроводжується зростанням активності кислої фосфатази і, як наслідок, збільшення резорбції кістки. Мета дослідження – провести порівняльну оцінку активності біохімічних показників кісткового метаболізму в ділянках нижніх щелеп, уражених радикулярними кістами, у хворих із різним станом мінерального обміну. Матеріали і методи. Усіх пацієнтів із радикулярними кістами нижньої щелепи залежно від стану мінерального обміну було поділено на дві клінічні групи: у першу клінічну групу увійшли 21 хворий (13 чоловіків та 8 жінок), в яких не було виявлено вікових порушень збоку мінерального обміну; в другу клінічну групу увійшло 19 хворих (14 жінок та 5 чоловіків), в яких виявлено вікові порушення мінерального обміну – остеопороз. У хворих визначали мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою кісткової ультразвукової денситометрії. На ортопантомограмах лицевого скелета виявляли локалізацію та розміри радикулярних кіст. Стан мінерального обміну в нижніх щелепах оцінювали на рентгенограмах за мандибулярно-кортикальним індексом (MCI) за Е. Klemetti et al. Матеріали для біохімічного дослідження (визначення активності лужної і кислої фосфатаз, індексу мінералізації) отримували шляхом забору фрагментів кісткової тканини із ділянок, прилеглих до оболонок радикулярних кіст нижніх щелеп під час операцій цистектомій. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми статистичних обчислень Statistica 8. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих, в яких не виявлено порушень мінерального обміну, в кісткових біоптатах, взятих із ділянок, уражених радикулярними кістами нижніх щелеп, встановлено статистично значуще (р<0,05) зростання активності лужної фосфатази (ЛФ), що прямо корелювало із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень. Також виявлено статистично значуще зростання активності кислої фосфатази (КФ) в цих ділянках. При радикулярних кістах великих розмірів активність КФ була найбільшою – (0,82±0,09) МО/г (р<0,005). Однак процес остеогенезу переважав над резорбцією кістки. Індекс мінералізації у ділянках щелеп, які зазнавали хронічної компресії збоку пухлиноподібних новоутворень, зростав порівняно із інтактною кісткою. У хворих із остеопорозом в нижніх щелепах переважали процеси резорбції над остеогенезом. В уражених ділянках нижніх щелеп спостерігали статистично значуще зростання активності КФ. У кісткових тканинах, які зазнавали впливу радикулярних кіст великих розмірів, активність цього ферменту зростала в 2,4 раза порівняно з інтактними кістками – (1,27±0,13) МО/г (р<0,001). Активність ЛФ також збільшувалась, але менш інтенсивно порівняно з аналогічними клінічними випадками у хворих без порушень мінерального обміну. Індекс мінералізації кісткової тканини зростав лише в ділянках нижніх щелеп, прилеглих до радикулярних кіст малих розмірів. У кісткових тканинах, прилеглих до одонтогенних кіст середніх та великих розмірів, цей показник прогресивно зменшувався від (14,60±1,33) у.о. до (11,84±1,27) у.о., що, на нашу думку, свідчить про недостатній рівень адаптаційного потенціалу в щелепних кістках хворих із порушеним мінеральним обміном. Висновки. У хворих без порушень мінерального обміну в кісткових тканинах нижніх щелеп у відповідь на деструктивний вплив радикулярних кіст переважають процеси активації остеогенезу (статистично значуще зростання активності лужної фосфатази), що є місцевим проявом адаптаційної реакції організму при цьому захворюванні. У хворих на тлі остеопорозу в щелепних кістках відбувається зниження процесу остеогенезу, під впливом радикулярних кіст прогресують резорбційні процеси, статистично значуще зростає активність кислої фосфатази, що прямо корелює із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Petrenko, O. I., and M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.

Full text

Abstract:

Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Індекс ІЗВ'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles