Log in

Relevant bibliographies by topics / Іконка / Journal articles

Journal articles on the topic 'Іконка'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Іконка.

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Іконка.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Petehyrych, Volodymyr, and Ostap Lazurko. "Stone icon from Belz in the context of Christian cult products of Upper Bug region." Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area 24 (December 24, 2020): 153–75. http://dx.doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-153-175.

Full text

Abstract:

Recently discovered stone icon from annalistic Belz is presented for scientific use. This scapular is considered in the context of other stone icons and metal crosses-encolpions, which are concentrated in the oldest annalistic cities of the Upper Bug region – Volodymyr, Cherven, Belz, Volhyn, Zvenyhorod or near them, forming a distinct cluster of Christian cult products. Circumstances and place of discovery of the Belz icon are analyzed, its connection with dytynets of the ancient city is proved. The icon from Belz is dedicated to the great martyr brothers Borys and Glib – first Old Rus’ canonized saints, sons of grand knyaz Volodymyr Svyatoslavovych. Iconographic type of image from the icon, where knyazs are represented in full growth as martyrs and warriors with crosses and swords, was created in Byzantium. From here, it could be moved to Kyiv Rus’ state directly or through South Slavic and European culture. Very few icons with such iconographic scheme have been found. According to artistic value and elements of iconography, the stone icon from the Solotchinskyi cloister near Old Ryazan was the closest. Its production is associated with activities of South Rus’ Kyiv craftsmen. The Belz scapular probably can be dated back to XIII century, perhaps the first third of it, characterized by activity of the Kyiv school, which is associated with a series of wonderful works of small stone plastic. Borys-and-Glib cult was quite active on the territory of Upper Bug region during this period, as evidenced by encolpions with images of Borys and Glib and data on the possibility of their local production. Tradition of worshiping this cult in Volhyn’ in the second half of XIII century can be associated with active religious efforts of knyaz Volodymyr Vasylkovych (1249/1250–1288). The same tradition continued during following centuries, as evidenced by Church of Borys and Glib in Potelych near Belz, mentioned in the chronicle in 1262. The Belz scapular is characterized by an artistically perfect depiction of figures of Borys and Glib, rich decoration of their clothes and headgear, realistic images of soft leather shoes, clothing details, distinctive highlight of the sword and cross – symbols of martyrdom. It can be placed in line with the best stone icons of a whole Rus’. Key words: Upper Bug region, Christian symbols, icon, Belz, Borys and Glib.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Гнідик, Ірина. "ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ У ВЕНЕЦІЇ." Problems of humanities. History, no. 8/50 (December 28, 2021): 402–19. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.246522.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою статті є аналіз на основі італо- й англомовної літератури історичних, мистецьких, стилістичних особливостей чудотворних ікон Пречистої Діви Марії у храмах м. Венеція, а також місцевих традицій почитання Богородиці та їхнього впливу на формування ідентичності венеційців в історичній ретроспективі. Основу методології роботи формують загальнонаукові методи аналізу та синтезу, спеціальні історичні методи дослідження (хронологічний, історико-системний, історико-порівняльний, ретроспективний), а також міждисциплінарна методика case study. Наукова новизна полягає у тому, що в українській історіографії ця тематика є маловивченою, а також, на базі аналізу сучасної іншомовної наукової літератури, відкриває перспективні ділянки подальших студій малодосліджених ікон Богородиці у Венеції та регіоні Венето. Висновки. Старовинні італійські книги XVII–XIX ст. надають великий перелік чудотворних ікон Богородиці у Венеції. Кожна з них має оригінальну історію походження, іконографічні особливості та традиції пошанування у венеційському просторі. Деякі ікони дотепер зберігаються у храмах Венеції і є дуже відомими («Нікопея» у базиліці Сан Марко; «Месопандітісса» або ж «Богородиця уздоровлення» («Madonna della Salute»); «Богородиця Миру»; «Богородиця з Лепанто»; «Богородиця чудес» («Santa Maria dei Miracoli» тощо). Найбільша кількість досліджень присвячена іконам «Нікопеї», «Богородиці уздоровлення» та «Богородиці миру». Натомість відомості про інші ікони зі старовинного переліку часто є доволі фрагментарними. Крім того, деякі з них вже не зберігаються у храмах, де були колись, оскільки деякі з венеційських церков були ліквідовані або зачинені у час Наполеонівського правління. Важливі аспекти для дослідження відкривають також візантійські та грецькі ікони з венеційських музеїв. Особливе місце в іконописній спадщині Венеції належить іконам італо-критської школи, яка в унікальний спосіб поєднала у собі риси італійського мистецтва та візантійського стилю. Таким чином, історія та іконографічні й стилістичні особливості Богородичних ікон Венеції репрезентують цінний вимір для сучасних досліджень. Крім того, на основі детального вивчення ікон зі згаданих старовинних списків можна розробити цікаві туристичні та паломницькі екскурсійні маршрути Венецією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Віталій, Козінчук. "ЗНАКИ І СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКИХ НЕКАНОНІЧНИХ ІКОН ХРИСТОЛОГІЧНОГО ТИПУ XVIII−XIX СТ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.379.

Full text

Abstract:

Дослідження знаків в українському мистецтвознавстві тісно пов’язане з рядом запитів образотворчого та богословського характеру. Дана наукова розвідка є спробою поставити та розглянути питання про значення символів і алегорій в українському образотворчому мистецтві на прикладі маловідомих ікон, які прийнято називати неканонічними, тобто з певними відступами від загально прийнятих візантійських норм (канонів). Автор аналізує малодосліджені ікони з позиції проблематики їх «канонічної» і «неканонічної» символіки. Широта асоціацій, вивчення культових пам’яток дозволяє автору різносторонньо висвітлити особливості знаків і символів в українських іконах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Сергєєва, Марина. "ДО ПИТАННЯ ПРО КОСТОРІЗНУ СПРАВУ У СТАРОДАВНЬОМУ ВИШГОРОДІ." City History, Culture, Society, no. 10 (3) (November 17, 2020): 65–80. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.065.

Full text

Abstract:

Стаття уводить у науковий обіг вироби з кістки та щільного рогу з давньоруського Вишгорода і аналізує рівень розвитку місцевої косторізної справи. Проаналізовані матеріали датовано у межах ХІ–ХІІ ст. Усі вироби з кістки можна розділити на дві великі групи. До першої з них входять примітивні вироби з кісток із мінімальним обробленням, які цілком або частково базуються на формі вихідного матеріалу. Другу групу становлять вироби, виготовлені з підготовлених частин кістки або щільного рогу. Вони мають специфічні форми, не пов’язані з вихідним матеріалом. Перша група за кількістю знахідок переважає. Найбільше знайдено примітивних знарядь праці з загостреною робочою частиною. До першої групи належать також гральні астрагали, іграшка-кістка з двома отворами (пристрій для відтворення шумливих звуків), ковзани, амулети з ікл вепра і ведмедя. Друга група охоплює речі різного функціонального призначення (ґудзики, гребені, руків’я ножів, застібка недоуздка, іконка, яйцеподібний виріб, шахова фігурка та ін.). Виявлено також окремі напівфабрикати і заготовки. Вироби з кістки могли з’являтися у побуті населення СтародавньогоВишгорода двома шляхами. У самому Вишгороді могли відбуватися спорадичні косторізні роботи, виявлено невелику косторізну майстерню. Деяка частка виробів могла потрапляти з Києва, де було розвинене професійне косторізне ремесло. Дослідження Вишгорода є ще одним свідченням нерівномірного розвитку косторізного ремесла в різних центрах Київської Русі, раніше простеженого на інших давньоруських пам’ятках.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Bohomolets, Olʹha. "Семантика народної ікони в контексті методологічних засад структуралізму." Multiversum. Philosophical almanac, no. 9-10 (May 18, 2018): 153–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.12.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються методологічні засади дослідження народної ікони. З цією метою розглядається правомірність вивчення народної ікони крізь призму методологічних принципів формалізму та підкреслюється її підпорядкований характер. Головна увага приділяється світоглядним основам художнього антианатомізму народної ікони, який постає як результат глибоко вкорінених у колективну свідомість міфологічних уявлень українського народу. Підкреслюється, що, незважаючи на позірну різноманітність народних ікон, їх споріднює іманентно присутня у кожній з них міфологічна структура, яка визначає своєрідність не тільки народної ікони, а й української культури в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

БАЛІЦКА, Мар’яна. "ЮРІЙ НОВОСІЛЬСЬКИЙ ТА НОВА ПАРАДИГМА СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ІКОНОМАЛЮВАННЯ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 44 (May 20, 2022): 31–42. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.2.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою статті є дослідження впливу творчості Юрія Новосільського, як своєрідної основи, поштовху для багатьох українських мистців у спробі інтерпретування, інтегрування та формування засобів і пошуку мови сучасної української ікони. Окрім творчого доробку художника приділяємо належну увагу концептуальній базі для особистісної творчості в царині іконотворення. Розглянуто формування творчої індивідуальної думки Юрія Новосільського крізь призму впливів релігій світу та релігійних явищ, філософських поглядів і сучасних мистецьких течій. Методологічним засадами дослідження стали загально системно логічні методи аналізу та синтезу, філософські – представлені аналогією та компаративістикою. У дослідженні використана спеціальна наукова методологія релігієзнавства – каузальний метод. Застосовано синергетичний, культурологічний метод і мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна даного дослідження полягає у пошуках основи та розгляд проблематики творення сучасної української ікони крізь призму мультидисциплінарного підходу та через аналіз творчої та інтелектуальної праці окремої особистості. Висновки. Творчий доробок Юрія Новосільського, який творив на досить гострих концептуальних кутах, наштовхує українських іконописців на спроби пошуку нових засобів творення сакральної релігійної дійсності у царині іконотворення. Чимало сучасних українських мистців захоплюються творчістю художника, його філософськими поглядами та роздумами на тему богослов’я ікони. Ставиться наголос на екуменічності сучасної ікони, адже сакральне мистецтво робить більше ніж різноманітні міжконфесійні симпозіуми та конференції. Акцентується на тому, що творчий та інтелектуальний доробок однієї особистості є ланкою у символічному причиново наслідковому ланцюгу творення нових явищ у візуальній духовній культурі, міжкультурному та міжконфесійному діалогові. Варто підкреслити, що у багатогранній добі постмодернізму, українська сучасна ікона приймає досвід минулих поколінь та гідно продовжує свій розвиток у різноманітних стилях та в присутності богословської основи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Гура, Олексій. "Чудотворна ікона Божої Матері «Троєручиця»: історичний шлях до Спаського храму м. Полтави." Ukrainian Religious Studies, no. 93 (April 26, 2021): 70–86. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2217.

Full text

Abstract:

У статті простежується історичний шлях чудотворної ікони Божої Матері «Троєручиця» упродовж кінця ХІХ – початку ХХІ століть. Автор аналізує українські традиції пошановування чудотворних ікон. Особлива увага звертається на розвиток християнства і церковного мистецтва. Зокрема, дослідник визначає значення пам’яток Богородицького циклу. Зроблено опис останніх досліджень і публікацій із названої теми. Дається змістовна історична довідка про появу ікони Божої Матері «Троєручиці». Наголошується на виключній ролі в історії ікони пр. Іоана Дамаскіна. Дослідник розкриває обставини створення ікони Божої Матері «Троєручиця». На основі аналізу історичних документів, автор простежує її переміщення починаючи з кінця ХІХ століття. У статті дається детальний опис прибуття пам’ятки до Полтави у 1894 році та урочистого встановлення її у Сампсонівському храмі. У контексті історії ікони у дослідженні розкриваються окремі аспекти розвитку православ’я на Полтавщині наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Науковець описує долю ікони за часів радянського періоду і дає характеристику радянського законодавств про релігійні культи у контексті збереження церковних цінностей. Автор вказує на особливості політики партійних і державних органів щодо громад РПЦ на місцевому рівні. У цьому форматі з’ясовуються і переміщення ікони Божої Матері «Троєручиця». Аналізуючи документи, дослідник зміг визначити складний механізм появи пам’ятки у Спаському храмі Полтави, де вона перебуває і до тепер.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Палій, Н. "Українська ікона." Пенсія, no. 5 (2005): 42–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Палій, Н. "Українська ікона." Пенсія, no. 5 (2005): 42–43.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Невідомий, І. "Белзька ікона Божої Матері." Український церковно-історичний календар, На 2002 рік, № 2 (2002): 200.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Бєликова, Г. "Ікона "Собор преподобних Печерських"." Пам"ятки України: історія та культура, no. 1 (2007): 69–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Михайлова, Р. Д., and Р. І. Петрук. "ІКОНА ЯК ПРЕДМЕТ ЖИТЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ." Art and Design, no. 2 (September 21, 2020): 83–91. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2020.2.7.

Full text

Abstract:

To identify the things-meaning role of the icon in modern housing interior as an object of cult and religious purpose, a work of art, a cultural artifact. General scientific methods of research have been applied, including chronographic, historical-comparative as well as those relating to art studies – figurative-stylistic, semantic, iconographic. Theoretical and art terminological constructions have been used for determining the conceptual apparatus of design. There have been analysed the peculiarities of the location of the icon in the living interior as a cult object, a work of art,a symbolic object,a household object according to its purpose as: a) a subject of religious worship, b) a collector's item, c) a cultural object that embodies religious, national-historical , myth ‒ poetic, figurative ‒ artistic meanings and reveals the possibilities of their implementation in design practice;the icon as a cult object and a work of art embodies the property of an object as a phenomenon, process, action, state, practical or theoretical human activity. It was studied out that the use of the icon in the interior takes into account that the imagery of the icon as an "internal form" of art highlights the place of the image in the overall structure of artistic reproduction of spiritual content and material external form, the point of embodiment of one in another – materialization of spiritual and spiritualization of material. It is concluded that the use of the icon in the interior involves understanding its objective meaning as two aspects of existence – material and spiritual. The scientific novelty consists in determining the place and meaning of the icon as a household item in terms of content, compositional and aesthetic filling of the residential environment. The proposed materials expand the understanding of the possibility of forming a modern residential interior; the results can be used in residential design practice.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Рибарук, Оксана. "Забута ікона Параски Плитки-Горицвіт." Українська культура, no. 1 (2008): 48–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Рибарук, Оксана. "Забута ікона Параски Плитки-Горицвіт." Українська культура, no. 1 (2008): 48–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Рибарук, Оксана. "Забута ікона Параски Плитки-Горицвіт." Українська культура, no. 1 (2008): 48–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Admink, Admink, and Віталій Козінчук. "ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ КАНОНУ У ВІЗАНТІЙСЬКІЙ ІКОНОПИСНІЙ ТРАДИЦІЇ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), no. 33 (May 3, 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi33.281.

Full text

Abstract:

Аналізується історичний розвиток іконографічного канону. Наводиться низка грецьких і латинських термінів, які належать до теорії та практики іконопису. Історія іконографічного канону в українському мистецтвознавстві і культурології практично не досліджена. У науковій розвідці подається відповідь на питання про те, що таке «канон», «чин освячення ікон», «техніка ікони» та ін. Здійснено історичний огляд розвитку іконографічного канону на основі опрацьованих авторитетних наукових джерел. The article is analyzed the historical development of the iconographic canon. The author gives a number of Greek and Latin terms that relate to the theory of icon painting. The history of the iconographic canon has not been sufficiently researched in the Ukrainian art criticism.In scientific exploration is given the answer to the question what is «canon», «the act of consecrating icons», «icon technology» and others.An overview of the historical review of the development of the iconographic canon is made on the basis of elaborated authoritative sources.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Нукало, Надія. "ВИШИВКА БІСЕРОМ З МОНАСТИРІВ ТА ХРАМІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ( XVIII-XX ст.)." Society. Document. Communication, no. 9/2 (February 28, 2021): 182–94. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-182-194.

Full text

Abstract:

Основним завданням підготовки даної роботи є висвітлення особливостей вишивки бісером та декоративного гаптування на прикладі робіт чернігівського майстринь монастирського осередку Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. У підготованому матеріалі проаналізовано особливості поширення ікон та речей церковного вжитку вишитих бісером, на прикладі робіт майстринь чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – поч. ХХ ст. В цей час Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Саме декоративна вишивка з використанням бісеру в той час стала тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Розглядаються призначення та функції виробів, виконаних у тогочасному Чернігові, їх поширення, матеріали та техніка їх виготовлення. Аналізуються окремі витвори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису, показано вплив традиції старовірів, котрі якраз в цей час активно переселяються на територію монастирських володінь Чернігівщини. У другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування в тому числі і з використанням бісеру. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Про поширеність бісерного шитва в другій половині ХVІІ – на початку ХХ ст. свідчать заповіти, описи майна, ікони, елементи одягу, а також речі побутового призначення. В таких витворах гарно виглядали поєднання жовтого та чорного а також червоного та чорного кольорів. Про популярність і поширеність вишивки бісером та гаптування у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. свідчать ікони, зображення представників козацько еліти, різні варіанти народної картини із зображенням козака Мамая та тогочасні літературні творі чернігівських авторів. Варто згадати і опис вбрання чернігівського полковника Мартина Небаби, а також зміст описів майна і духовних заповітів козацької старшини. Ми розглядаємо вишивку шовком на прикладі творів із зібрання Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського, пов’язаних з Черніговом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Александрович, В. "Розп"яття з Черська - найдавніша ікона Берестейщини." Над Бугом і Нарвою, no. 3 (145) (2016): 17–19.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Мельник, В. "Львівська храмова ікона церкви в селі Дмитре." Пам"ятки України: історія та культура, no. 1 (210) (2015): 24–29.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Мельник, В. "Львівська храмова ікона церкви в селі Дмитре." Пам"ятки України: історія та культура, no. 1 (210) (2015): 24–29.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Кляпетура, І. І. "Ікона на склі як жанр народного мистецтва." Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 12, т. 1 (2013): 171–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Дротенко, Валентина. "СЕМІОТИКА ІКОНОПИСУ ТА СТИЛІСТИКА ІКОНИ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 135–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-30.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам семіотики іконопису та іконології як методу інтерпретації семантики ікони, її опосередкування соціокультурним контекстом. Особливістю українського іконопису є поєднання візантійського стилю зі стилями західноєвропейського мистецтва і розробка власної версії цих стилів. Концепт ікони визначає її як культурний артефакт і розкриває взаємовпливи українського живопису та іконопису. Художній контекст семантики ікони пов'язаний з пошуками поєднання національної традиції та авангардного мислення в образотворчому мистецтві. Йдеться про взаємозв’язок художніх засобів виразності світських жанрів та композиційно-колористичних канонів сакрального мистецтва. Символіка світла, кольору, простору і принцип розташування об’єктів зображення відповідають канонам сакрального. Сюжетність, ефект особистості, виразність та мальовничість форми свідчать про світський контекст. Компактність сюжету, не зважаючи на персоніфікацію та індивідуалізоване тлумачення, викликає цілісне сприйняття Божественної присутності. Трансцендентальний вимір ікони визначається антиномією невидимого у видимому, незображеного у зображеному; художній вимір ікони виявляє співвіднесення іконографічного канону з каноном фольклорних традицій. Перспективи досліджень іконопису пов’язані з методом інтерпретації його об’єктів. Метод іконології виявляє за змістом, стилем зображення та технікою виконання семантичне значення і визначає тенденцію розвитку сакрального мистецтва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Онуфрійчук, М. "Холмська ікона Божої матері в переказах і легендах." Етнічна історія народів Європи, Вип. 11 (2001): 97–99.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ГОРОХОЛИНСЬКА, Ганна. "ДО ПИТАННЯ ПРО СИМВОЛІЗМ У ЗОБРАЖЕННІ КОНЯ НА ІКОНАХ СВ. ДМИТРА СОЛУНСЬКОГО: ВІДРЕФЛЕКТОВАНІ ТА НЕВІДРЕФЛЕКТОВАНІ КОНОТАЦІЇ (КУЛЬТУРНО-МЕНТАЛЬНИХ АСПЕКТ) У СЕМАНТИЧНОМУ ПОЛІ ІКОНИ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 111–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.8.

Full text

Abstract:

Метою статті є постановка питання про про- блему семантики зображення коня в іконографії сюжету «Чудо про царя Калояна» св. Дмитра Солунського. Іконографія як окрема семантична система являє собою особливе джерело у вивченні культурно-ментального спадку минулого (Н. Кондаков, П. Флоренський, Є. Трубецькой, Л. Успенський, Б. Успенський, Е. Панофский та ін.). Методологічні засади. У процесі роботи використані метод порівняльного аналізу, культурно-струк- турний і семантичний метод дослідження. Зображення роз- глядалися за трьома параметрами: колір тварини, напрям руху та поворот голови. Аналіз проходить при використанні пись- мових джерел (життєпису, настанов в іконописі, легенд, казок та ін.) та іконографічних зображень (ХVI–XXI ст.). У сюжет- ному блоці представлені зображення двох видів вершників: який перемагає та переможеного царя. В останнього не завжди є кінь, експліцитно це підкреслює знаковість коня. Наукова новизна. Образ коня в історичній ретроспективі стає латентною руди- ментарною складовою частиною, яка увібрала в себе елемент ментального сприйняття (з огляду на дані народної та релігійної семантики) та ідеалізованого («коня в собі») сюжетного блоку. «Кінь в собі» пройшов шлях від стадії дикості до роз- вилки одомашнення або вживання в їжу. Згодом став маркером соціального статусу; кінь трансформувався в «декоративне створення» та іманентно спрямований на підсвідому соціально- культурно складену ментальну площину. Висновки. Втрата або поява коня (в ході сюжету) має зв'язок із доленосною ситуацією для її власника (удача, доля, благословення на противагу: невдача, нереалізація, поразка). Відрефлексовані та невідрефлексовані конотації сходяться в семантичній знаковості зображення коня як другорядного, а отже, більш схильного до відображення коли- вань зовнішнього середовища утвореного образу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Павличко, С. "Агатангел Кримський: політичний українець, арабіст і потенційна гей-ікона." Шо, no. 9/10 (131/132) (2016): 74–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Павличко, С. "Агатангел Кримський: політичний українець, арабіст і потенційна гей-ікона." Шо, no. 9/10 (131/132) (2016): 74–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Задорожний, М. П. "Музей Волинської ікони." Географія та економіка в рідній школі, no. 6 (148) (2014): 34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Романів-Тріска, О. "Буковинські народні ікони." Народне мистецтво, no. 1/2 (2007): 46–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Сіраш, А. В. "Реформаторські тенденції у творчості Віктора Іконника." Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, Вип. 120 (2017): 291–304.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Осадча, О. "Трансформація української хатньої ікони." Пам"ять століть. Планета, no. 1/2 (83/84) (2010): 284–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Анастасова, Катерина. "Міф про "літаючі" ікони." Народна творчість та етнографія, no. 2 (2008): 35–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Матицин, О. "Українська ікона XV-XVI століть як вираз релігійної ідентичності українського народу." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 5 (2010): 513–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Матицин, О. "Українська ікона XV-XVI століть як вираз релігійної ідентичності українського народу." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 5 (2010): 513–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Ходак, І. "Ікона "Покрова Богородиці" з колекції Національного художнього музею України: проблема походження." Студії мистецтвознавчі, Ч. 4 (36) (2011): 43–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

СЬОМАК, Оксана. "ІКОНА СВЯТОГО ГЕОРГІЯ ЗМІЄБОРЦЯ НА ЧОРНОМУ КОНІ: ДВА ОБРАЗИ З ДРОГОБИЧЧИНИ." Humanities science current issues 1, no. 31 (September 30, 2020): 224–33. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213781.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Кізлова, А. "Ікона Богородиці "Оранта" у записах відвідувачів Софії Київської (XIX - початок XX ст.)." Історія релігій в Україні: актуальні питання, Вип. 30 (2020): 197–203.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Зайченко, В. "Гаптовані ікони XVIII - XIX ст." Родовід, Число 1 (17) (1999): 41–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Тріска, О. "Історіографія вивчення української хатньої ікони." Народознавчі зошити, no. 5 (131), вересень - жовтень (2016): 1062–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Рижова, О. О. "Написи на іконах іконостаса Софії Київської. Прочитання. Каталог." Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, Вип. 27 (2011): 138–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Якубовська-Кравчик, К. "Ікони польсько-українського погораниччя XXI століття." Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 5 (2013): 74–81.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Береза, Анастасія, and Ольга Шаф. "ДЖОРДЖ МАЙКЛ. ФОРМУВАННЯ КВІР-ІКОНИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ І ТЕКСТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 6, 2021): 230–38. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.039.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто соціокультурні особливості формування квір-ікони за часів дискримінаційної політики проти представників квір-спільноти на прикладі однієї з ключових для історії британської музики фігур – композитора, лірика й виконавця Джорджа Майкла (1963 – 2016), і проаналізовано, у який спосіб в авторському поетичному матеріалі репрезентована квір-тематика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Назар, В. В. "Нерсес Аштаракеци та ікона "Св. Нерсес" (1844 р.) з колекції Київського Церковно-археологічного музею." Могилянські читання, no. 2002 рік (2003): 325–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Коваль, А. "Церковне малярство Корнила Устияновича: ідентифікація однієй ікони." Народознавчі зошити, no. 5 (125), вересень - жовтень (2015): 1228–32.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Джунь, Л. "Чудотворні ікони Божої Матері святої гори Афон." Історія і сучасність, no. 5 (7) (2016): 32–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Богомолець, О. В. "Ікони Cаваофа: витоки та зміст іконописного образу." Філософські обрії, Вип. 37 (2017): 168–80.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Степовик, Д. "Канонічність і національна своєрідність традиційної української ікони." Студії з україністики, Вип. 6 (2004): 48–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Shevchuk, Tetiana. "A Record of Dream-Interpretation on Icon in Context of Folk Hagiography." Folk art and ethnology, no. 1 (February 28, 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15407/nte2018.01.057.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Рижова, О. О. "Дослідження пам"яток XVIII століття із сюжетом "Баликінська ікона Божої Матері" з колекцій НКПІКЗ та НХМУ." Мистецтвознавчі записки, Вип. 33 (2018): 102–9.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Александрович, Володимир Степанович. "Найдавніша київська ікона - "Богородиця зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими" зі Свенського Успенського монастиря поблизу Брянська." Історія в школах України, no. 4 (2008): 53–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Шевчук, Т. "Запис снотлумачення на іконі в контексті народної агіографії." Народна творчість та етнологія, no. 1 (371), січень - лютий (2018): 57–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!