Academic literature on the topic 'Ізотопи радіоактивні'

Проведено орієнтовний розрахунок меж активності ізотопу стронцій-90 у сховищах комплексу «Вектор» на основі літературних даних про захисні властивості, характерні для винятково мінеральних компонентів природних бар’єрів під час міграції радіонуклідів у верхній зоні ґрунтового водоносного горизонту. Показано, що сховища для захоронення радіоактивних відходів (РАВ) на комплексі «Вектор» мають значний потенціал забезпечення безпечного розміщення кондиційованих РАВ навіть виходячи із захисних властивостей тільки природного сорбційного бар’єра у водонасиченому шарі.

Вступ. Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС стало радіаційне забруднення значної території. З метою запобігання потрапляння радіоактивних елементів в довкілля та продукти харчування необхідним є використання спеціалізованих приладів, що дозволяють здійснювати контроль радіаційної обстановки.Проблематика. Одним з найбільш ефективних способів оперативного виявлення та ідентифікації джерел іонізуючого випромінювання в довкіллі є контроль за розповсюдженням радіонуклідів, присутніх у продуктах харчуваннята будівельних матеріалах.Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в середовищі в режимі реального часу.Матеріали й методи. Використано методи математичного та комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей проведено натурнівипробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.Результати. Створено та апробовано експериментальну систему автоматизованого оперативного виявлення, ідентифікації та моніторингу джерел іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі в режимі реального часу, а також ідентифікації виявлених радіоактивних ізотопів та достовірної оцінки їхньої активності.Висновки. Створений спектрометр-ідентифікатор є системою швидкого реагування нового покоління на базі сучасних технологій, синтезу принципів радіометрії, спектрометрії та математичного моделювання для ефективного контролю питомої активності рідких, в'язких, сипучих харчових і нехарчових проб, ідентифікації їхнього радіонуклідного складу. Впровадження ідентифікатора-спектрометра сприятиме суттєвому скороченню часу на проведення оперативної масової перевірки харчових і нехарчових проб та ідентифікації їхнього радіонуклідного складу, що, в свою чергу, підвищить рівень екологічної безпеки населення в епоху широкої експлуатації об'єктів ядерно-паливного циклу.

Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.

Аграрний сектор економіки України все більш упевнено виходить на перші позиції в структурі експортних галузей держави. А за умови стабілізації економічного та медико-біологічного стану суспільства, аграрне виробництво, безумовно, стане рушієм розвитку України. Проте значні площі сільськогосподарських угідь в окремих областях України мають суттєве залишкове радіоактивне забруднення ізотопами Чорнобильського аварійного викиду. Початкова післяаварійна гострота проблеми в значній мірі наразі вже знята завдяки процесам природного розпаду ядер активних ізотопів. Це зробило актуальним перенаправлення зусиль дослідників-радіобіологів від вивчення закономірностей розвитку порушень та патологій при дії високих радіаційних навантажень з подальшою розробкою методів і заходів протидії деструктивним процесам, на спрямування їх уваги до дослідження і розшифровки особливостей реагування організму тварин і людей на шкідливі наслідки пролонгованих, довготривалих опромінень низької інтенсивності. Науковий загал вже створив доволі широку мережу дослідницьких осередків по вирішенню питань, пов’язаних із low-dose radiation, які мають і спеціалізовані інформаційні ресурси, як наприклад International Journal of Low Radiation. Проте активно співпрацювати в цій системі українські радіобіологи не в змозі, через недостатнє державне фінансування науково-дослідної діяльності. Нажаль закордонні вчені не виявляють особливої зацікавленості саме в дослідженнях такого об’єкту, як сільськогосподарські тварини. Тому на даний час загальний масив отриманих експериментальних та моніторингових результатів не дає достатньо повної картини змін гомеостазу опромінених особин. Загалом наявні дані свідчать про те, що за цих умов виникають ушкодження, пов’язані як із безпосереднім поглинанням енергії у критичних мішенях, так і з опосередкованими порушеннями, зумовленими певними змінами фізико-хімічних та біохімічних процесів на молекулярно-клітинному рівні. Зокрема, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності ендогенної багатокомпонентної антиоксидантної системи. З’ясовано, що при тривалому радіаційному впливі в малих дозах, відбуваються процеси розбалансування гормонального гомеостазу, які пов’язані з дисбалансом неспецифічних механізмів нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів. Головна роль у їх реалізації належить нейромедіаторам, які, крім процесів гальмування і збудження нервових клітин, також контролюють різноманітні механізми функціонування організму, зокрема нейроендокринної системи, беруть участь у регуляції секреції гіпоталамічних факторів і тропних гормонів гіпофіза. Дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за тривалої дії радіації у низьких дозах дозволили виявити її чутливість до внутрішнього опромінення у малих дозах. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору в організмі тварин виникають не тільки певні зміни у гормональному балансі, а й у функціонуванні імунної системи, формуванні патологічних змін концентрації і розподілу біохімічних сполук, перебігу метаболічних процесів та зниженні імунітету. Кількісне оцінювання біологічних ефектів за низькодозового хронічного опромінення вищих організмів залишається однією з дискусійних і достеменно не з’ясованих проблем у сільськогосподарській радіобіології.

Методами, які базуються на застосуванні радіоактивних індикаторів, рентгеноструктурного і мікродюрометричного аналізів досліджено фазовий склад дифузійної зони, що утворюється при низькотемпературному імпульсному впливі. Деформування здійснювали шляхом використання значного об’ємного ефекту при атермічних мартенситних α → γ (при охолодженні в рідкому азоті) та γ→ α (при нагріванні до 923 К) перетвореннях у сплаві Fe-30 %Ni. Після різних умов попередньої обробки сплав заліза з 30 % нікелю існував при кімнатній температурі у вигляді гомогенного твердого розчину у двох модифікаціях: з ОЦК ґратами (α-фаза) та з ГЦК ґратами (γ-фаза). Зі сплаву у ГЦК-фазі робили кубічні зразки, а з ОЦК — П-подібні. Кубічні зразки з нанесеними шарами мічених атомів поміщали в П-подібні таким чином, щоб був забезпечений контакт між шарами ізотопу і металевими прошарками, що примикають з іншого боку до залізних фольг, які, в свою чергу, контактують з паралельними внутрішніми поверхнями (ніжки літери П). З’єднані таким чином за ковзною посадкою зразки занурювали у рідкий азот (перетворення відбувається в кубічному зразку) або поміщали у піч, нагріту до 923 К (перетворення у П-подібному). В обох випадках об’ємний ефект при перетвореннях зумовлює імпульсне деформування контактуючих поверхонь. Дана схема навантаження до- зволяє отримувати зразки, що зазнають як дію імпульсної деформації, так і спільну дію γ ⇄ a перетворень і створюваної ними пластичної деформації. Контрольні зразки зазнавали γ→ α та α → γ перетворення за тих самих умов, але без прошарків, а також відчували перетворення без оправлення, тобто без додаткової імпульсної деформації. Показано вплив проміжних прошарків на швидкість масоперенесення і особливості фазоутворення за умов мартенситних перетворень з вибуховою кінетикою. Встановлено взаємозв’язок між видом проникаючих атомів і утвореними фазами в нерівноважних умовах.

Природні глинисті мінерали з заданими характеристиками є перспективними матері- алами для вирішення широкого кола актуальних наукових завдань, пов’язаних з розробкою нових композитних матеріалів, каталізаторів і сорбентів в технологіях водоочищення. Природні шаруваті силікати володіють рядом унікальних властивостей, таких як здатність до іонного обміну, висока катіонно-обмінна ємність, мікро- і нанопорувата структура, наявність поверхневих активних центрів різної природи. Завдяки цим власти- востям вони широко використовуються, як високоефективні компоненти для відокрем- лення сполук різної природи й очищення стічних вод, насичених вуглеводнів, розділення гомогенних сумішей газів і рідин, для знешкодження радіоактивних ізотопів, у фармації і косметології. Особливістю шаруватих силікатів є здатність до інтеркаляції полярних рідин з роз- ширенням міжпакетного простору і подальшим розшаровуванням на окремі шари. Ця властивість активно використовується, наприклад, при розробці полімер-неорганічних нанокомпозитів. У роботі виконані дослідження фазового, елементного складу глинистих порід Полозького родовища за допомогою сучасних методів аналізу – рентгенофазового ана- лізу, електронної мікроскопії (електронний мікроскоп JSM-6390LV), ІЧ-спектроскопії (Фур’є ІЧ спектрофотометр Spectrum One (Perkin Elmer)), елементного аналізу (спек- трометр XSAM-800 Kratos). За допомогою елементного аналізу розраховано брутто формулу глинистого мінералу. ІЧ спектроскопічне дослідження показало, що в тетра- едричних і октаедричних позиціях каолініту присутні катіони Мg2 +, Fe3 + і Ti4 +. Ана- ліз ІЧ-спектрів глинистого мінералу дав змогу встановити наявність ОН-груп в меж- шаровому просторі, а також адсорбованих молекул води, які істотно впливають на технологічні властивості глини. Досліджуваний зразок містить переважно каолініт (98%). Рентгенофазовий аналіз підтвердив переважний склад глинистого мінералу – Àl4 (ОН)8 (Si4 О10 ). За отриманими результатами аналізу мікроструктури досліджувана глиниста порода є агрегатами каолініту з нерівномірно розподіленими оксидами феруму та титану.

Мета. Розглянути внесок вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького у вчення щодо біологічної дії іонізуючої радіації, вивчення питань патогенезу гострої променевої хвороби, що викликана зовнішнім і внутрішнім опроміненням, особливостей клінічного перебігу захворювання в експериментальних тварин при цих видах опромінення. Висвітлити питання лікування гострої променевої хвороби, зокрема застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Матеріали та методи. У дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи з метою повного розкриття питань становлення та розвитку радіаційної медицини, зокрема актуальних питань гострої променевої хвороби. Результати. Розглянуто основні дослідження вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, які були проведені у 50-70-х роках і стосувались вивчення біологічної дії радіоактивних ізотопів як в індикаторних дозах, так і в смертельних, порівняльні дослідження дії зовнішнього і внутрішнього опромінення, особливості клінічного перебігу гострої променевої хвороби і морфологічні відмінності при цих видах опромінення. Досліджено генезис формування сучасного уявлення щодо лікування синдрому ендогенної інтоксикації при гострій променевій хворобі. Висновки. Виказана думка, що відомий український вчений Р.Є. Кавецький є засновником не тільки наукової школи онкологів-експериментаторів, але і засновником наукової школи медичної радіології. Показано, що малі дози іонізуючої радіації визивають ранні реакції організму в експериментальних тварин, зокрема системи кровотворення, які нічим не відрізняються від змін, що визиваються великими дозами опромінення. При порівняльному дослідженні дії зовнішнього і внутрішнього опромінення виявлені особливості клінічного перебігу і морфологічні відмінності гострої променевої хвороби. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького, зокрема колектив відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації, у співпраці з іншими науковими установами АН УРСР, стали лідерами у створені нових високоефективних методів сорбційної терапії гострої променевої хвороби, ефективність яких підтвердилася при її лікуванні у постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Захищаються результати наукових досліджень, у яких висвітлені основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в геологічних розрізах, які містять породи поліміктового типу. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів поліміктового типу в розрізах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини. На основі теоретико-експери ментальних даних вивчення такого типу колекторів, розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах із врахуванням гамма-спектрометричних досліджень, встановлено ряд петрофізичних залежностей для порід-колекторів поліміктового типу кам’яновугільних та пермських відкладів центральної частини ДДЗ.
Results of scientific investigation, which give main theoretical, experimental and practical aspects of solving the important problem - increase of geological- and geophysical informative diagnostics of rocks-reservoirs in geologic cross section, which contain rocks of polymict type are defended. For this purpose the scheme of complex approach to studying rocks-reservoirs of polymict type in cross-sections of the central part of Dniper-Donets depression has been worked out. On the basis of theoretical and experimental data, a block of methods has been elaborated to interpret the results of geological- and geophysics research in the wells, taking into account gamma-spectrometric research, a number of petrophysical dependencies on reservoir rocks of polymict type of coal and perm deposits of the central part of Dniper-Donetsk depression has been established.

Захищаються результати наукових досліджень, у яких висвітлені основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в геологічних розрізах, які містять породи поліміктового типу. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів поліміктового типу в розрізах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини. На основі теоретико-експери ментальних даних вивчення такого типу колекторів, розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах із врахуванням гамма-спектрометричних досліджень, встановлено ряд петрофізичних залежностей для порід-колекторів поліміктового типу кам’яновугільних та пермських відкладів центральної частини ДДЗ.
Защищаются результаты теоретических и экспериментальных исследований по важной научно-технической проблеме - повышение информативности геолого-геофизических исследований пород-коллекторов полимиктового типа каменноугольных и пермских отложений центральной части Днепровско-Донецкой впадины. Неоднородность минералогического состава пород-коллекторов каменноугольных и пермских отложений их полимиктовость, а также недостаточная информативность комплекса методов геофизических исследований скважин затрудняет интерпретацию результатов ГИС, снижает эффективность геолого-геофизических поисковых работ. Наличие в породах-коллекторах полевых шпатов и слюд влияет на их физические свойства, усложняет применение методик выделения полимиктовых песчаников в геологическом разрезе. Обобщение и анализ результатов лабораторных и скважинных исследований позволили выявить особенности распределения иородообразующих и акцессорных минералов в породах-коллекторах полимиктового типа и на их основе разработать петрофизические взаимосвязи типа “керн-керн”, “керн-геофизика”. За данными лабораторных гамма-спектрометрических исследований разработана методика по выделению полимиктовых песчаников, которая основана на использовании информации распределении калия и тория в породах как мономиктового, так и полимиктового типа. Используя результаты лабораторных гамма-спектрометрических исследований кернового материала, а также данные скважинных геофизических исследований полимиктовых пород нами разработаны методики литологического расчленения геологического разреза, определения глинистости за данными радиоактивного каротажа и гамма-спектрометрии, способы интерпретации данных импульсного нейтрон-нейтронного каротажа. В результате проведённых работ разработано схему комплексных геолого-геофизических исследований полимиктовых пород-коллекторов каменноугольных и пермских отложений центральной части ДДЗ, которую можно использовать и в других регионах Украины.
Results of scientific investigation, which give main theoretical, experimental and practical aspects of solving the important problem - increase of geological- and geophysical informative diagnostics of rocks-reservoirs in geologic cross section, which contain rocks of polymict type are defended. For this purpose the scheme of complex approach to studying rocks-reservoirs of polymict type in cross-sections of the central part of Dniper-Donets depression has been worked out. On the basis of theoretical and experimental data, a block of methods has been elaborated to interpret the results of geological- and geophysics research in the wells, taking into account gamma-spectrometric research, a number of petrophysical dependencies on reservoir rocks of polymict type of coal and perm deposits of the central part of Dniper-Donetsk depression has been established.