Academic literature on the topic 'Ідентифікація тварин'

В статті розглянуто особливості оцінки рослин та тварин при проведенні судової товарознавчої експертизи. Зокрема, вивчено та проаналізовано нормативно-правові акти в сфері правової охорони рослин та тварин. Виокремлено загальна характеристика, ідентифікація, методи обліку порід живих тварин, та сортів рослин. З практичного досвіду експертів виокремлено, на що саме потрібно звернути увагу органам досудового розслідування при призначенні судової товарознавчої експертизи. Наведено рекомендації з боку судово-експертних установ стосовно обсягу та повноти наданої інформації, своєчасності призначення експертиз, звернуто увагу на необхідності сприяння співпраці з племінними підприємствами та фермерськими господарствами. Розглянуто методичні підходи які бажано використовувати при оцінці племінних тварин, робочої та продуктивної худоби, а також зернових та олійних культур, квітів та декоративних рослин, садово-паркових і кімнатних саджанців, продуктів лісництва, з метою встановлення єдиного підходу для їх оцінки при проведенні судової товарознавчої експертизи.

Лісова сертифікація є однією із найбільш відомих у світі добровільних довкільних програм щодо сталого лісового менеджменту. Принципом 9 «Особливі цінності для збереження» добровільної лісової сертифікації за схемою FSC® передбачається необхідність прийняття спеціальних заходів із ідентифікації й збереження лісових територій із наявними особливими цінностями для збереження (ОЦЗ). Ідентифікація ОЦЗ є дієвим інструментом лісової сертифікації, який спонукає лісогосподарське підприємство враховувати інтереси широкого кола зацікавлених сторін та розробляти заходи щодо збереження біорізноманіття у лісах. Досліджувалися сучасні методичні підходи щодо ідентифікації ОЦЗ на лісових територіях, а також їхнє практичне застосування у лісовому фонді державного підприємства “Сумське лісове господарство” (північно-східна частина України). Були використані матеріали лісовпорядкування, стандарти, посібники, звіти, доповіді, наукові публікації. Методи дослідження є загальноприйнятими у лісовій сертифікації за схемою FSC®. Застосовувався поділ ОЦЗ на категорії, які наведені у «FSC національному стандарті системи ведення лісового господарства для України» (2020). Розглянуто методичні підходи багатьох країн світу щодо підтримки лісових екосистем на територіях з ОЦЗ. Особлива увага надавалася висвітленню інформації, яка є пов’язаною із лісами, які зазнали мінімального турбування з боку людини (первинні ліси, квазіпралісові ділянки, старовікові ліси). Інтенсивне ведення лісового господарства призводить до втрати природних лісів та пов’язаного з ними біорізноманіття. Ці негативні тенденції стану біорізноманіття та функціонування лісових екосистем вимагають нових ініціатив. На рівні Європейського Союзу до нової ініціативи належить концепція зеленої інфраструктури, спрямування якої полягає у забезпеченні біорізноманіття, стійкості середовища існування та екосистемних послуг. Ідентифікація ОЦЗ 1 Видове різноманіття вимагає знань щодо природоохоронного статусу рослин та тварин, ОЦЗ 3 Екосистеми та оселища – застосування сучасних методик та володіння інформації щодо виділення: старовікових лісів, рослинних угруповань із «Зеленої книги України», національного каталогу біотопів України, IBA-територій тощо. Пошук ОЦЗ 5 Потреби громади та ОЦЗ 6 Культурні цінності потребує консультацій із зацікавленими сторонами. ОЦЗ 2 в Україні не виділяють. Важливим заходом є нанесення на карту контурів територій із ОЦЗ, символічне зображення їхніх категорій, позначення цінних та рідкісних біотопів тощо. Концепцію ОЦЗ можна вважати універсальною платформою, завдяки якій можна ідентифікувати категорії тих лісових екосистем, які існують в умовах потенційної небезпеки. Значна частина таких лісів досі є незахищеними і потребують уваги суспільства.

It is recommended for state veterinary inspectors simple, improved and new methods for identifying meat of slaughter animals according to suitability for consumption and compliance with its shelf life due to the detection of the peroxidase enzyme in the filtered meat-water extract; the use of an improved formol reaction at the facilities for meat production and turnover as a result of the substitution of suitable meat for human consumption with meat from sick animals, having reliability in tests of 99.8% and 96.4%, respectively. And also a new method of bacterioscopic assessment of the degree of bacterial contamination of the meat from slaughter animals by staining smears-prints according to Gram in Hooker’s modification was developed and recommended to establish the degree of freshness, which has a reliability of 99.5%. It was found that the largest percentage of meat was obtained from healthy animals with an improved method for detecting the peroxidase enzyme at meat production facilities − from 60.00 to 89.58%, at wholesale depots − from 61.54 to 81.82%; when sold in supermarkets − from 56.52 to 90.48%; in agriood markets − from 69.70 to 78.26%. However, the percentage of meat obtained from suspiciously sick animals at its production facilities ranged from 9.52 to 30.00%, at wholesale depots − from 13.63 to 26.92%; when sold in supermarkets − from 9.52 to 27.27%, in agrifood markets − from 8.70 to 21.21%; and meat obtained from sick animals, respectively, at production facilities and wholesale depots − from 4.76 to 10.00% and from 4.55 to 11.54%; in supermarkets and agrifood markets, respectively − from 4.76 to 17.39% and from 9.09 to 13.04%. It was found that the largest percentage of meat was obtained from healthy animals with an improved formol reaction method at meat production facilities − from 72.73 to 93.18%, at wholesale depots for storage − from 69.56 to 77.78%, when sold in supermarkets − from 67.39 to 78.26%, and in agrifood markets − from 75.00 to 78.57%. Although, the percentage of meat obtained from suspiciously sick animals at the facilities for its production ranged from 6.82 to 18.18%, at wholesale depots − from 16.67 to 26.09%; when sold in supermarkets ranged from 13.04 to 23.91%; in agrifood markets − from 15.28 to 20.00%; and meat obtained from seriously ill animals at at meat production facilities and wholesale depots, respectively, from 3.23 to 9.09% and from 4.35 to 8.33%; in supermarkets and agrifood markets, respectively − from 6.98 to 8.70% and from 4.76 to 7.69%.

Дoслiджено викoриcтaння oбрaзи диких тварини, як знaкoвo-cимвoльнoгo зoбрaжeння, виділено найвживаніші символи тварин, згідно їх значень. В результаті дослідження ролі тварин у рекламі й візуальній ідентифікації, було виявлено, що твaрини викoриcтoвують

Традиційно ідентифікація і діагностика мікоплазм проводилися за допомогою мікробних культур. Зовсім недавно використання полімеразної ланцюгової реакції запропоновано для виявлення мікоплазм з молока великої рогатої худоби. Полімеразна ланцюгова реакція має більш високу ефективність, специфічність і чутливість для лабораторної діагностики в порівнянні з традиційними методами, заснованими на мікробіологічних дослідженнях. Дослідження проводили ТОВ «Агрофірма Лан», Сумська обл., Сумський р-н, с. Кіндратівка. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету (затвердження №: 2017/01). Експерименти виконувались на коровах голштинської породи 1-5 лактації. Загалом було досліджено 200 голів. Захворювання на мастит визначали за допомогою каліфорнійського тесту та визначення кількості соматичних клітин у молоці. Проби молока для дослідження збирали під час ранкового доїння з кожної чверті вимені щотижня. Всі дослідження експерименти виконувались згідно рекомендацій та норм. Також у молоці мікробіологічними методами визначали мікроорганізми-збудники субклінічного маститу. Сортність молока за кМАФАнМ визначали згідно з ДСТУ 7357, ДСТУ 7089, ДСТУ ISO 4833, ДСТУ IDF 100B та соматичних клітин згідно з ДСТУ ISO13366-1, ДСТУ ISO13366-2, ДСТУ 7672. Крім того, були проведені молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу (молоко) від корів у ПЛР. Дослідженнями було встановлено, що кількість соматичних клітин (КСК) у молоці корів 1 дослідної групи було більше на 1265 %, кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (кМАФАнМ) було більше на 31 %, порівняно до здорових тварин у контролі. Також у корів 1 дослідної групи шляхом проведення ПЛР у молоці була виявлена Mycoplasma spp. У другій дослідній групі, де був виділений Staphylococcus spp.у молоці, КСК було вище на 18,5% та кМАФАнМ – на 1010 %. У корів 3 дослідної групи основний патоген у молоці був виділений E. coli . При цьому КСК було вище на 24 %, а кМАФАнМ – на 1108 %, порівняно до здорових тварин. За результатами проведених досліджень було встановлено, що виділені ізоляти мікроорганізмів проявляли чутливість до пеніцилінових, аміноглікозидів та цефалоспоринофих груп антибактеріальних препаратів.

Мета статті – вивчити особливості розповсюдження парамфістоматидозів великої рогатої худоби в господарствах Полтавської області. Методика дослідження. Використано методи паразитологічні (копроскопічні седиментаційні та флотаційні, ідентифікація збудників трематодозів, нематодозів та протозоозів); епізоотологічні (визначення екстенсивності інвазії, вікової динаміки). Результати дослідження. Встановлено, що парамфістоматидози є поширеними інвазіями великої рогатої худоби в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області, середня екстенсивність інвазії становить 41,27 %. Усього вмявлено 5 комбінацій парамфістоматид зі збудниками нематодозів (стронгілятози органів травлення, трихуроз) та протозоозу (еймеріоз), які перебігали у вигляді дво- (83,33 %) та трикомпонентних (16,67 %) асоціацій. Найчастіше реєстрували асоціацію парамфістоматид і стронгілят органів травлення (40,00 %) та парамфістоматид і трихурисів (26,67 %). Рідше виявляли асоціацію парамфістоматид і еймерій (16,66 %), парамфістоматид, трихурисів і еймерій (10,00 %), парамфістоматид, стронгілят органів травлення і еймерій (6,67 %). Вікова динаміка парамфістоматидозів характеризується зростанням показників екстенсивності інвазії з віком тварин. Максимально інвазованими виявилися корови, екстенсивність інвазії сягала 56,92 %. Найменш ураженим збудниками парамфістоматидозів був молодняк великої рогатої худоби віком до одного року, екстенсивність інвазії становила 17,39 %. Елементи наукової новизни. Визначено епізоотологічні аспекти парамфістоматидозів великої рогатої худоби на території Полтавської області. З’ясовано вікову динаміку інвазії та особливості перебігу парамфістоматидозів у складі мікстінвазій травного каналу тварин. Практична значущість. Одержані результати виявлених особливостей епізоотології за парамфістоматидозів великої рогатої худоби дозволять ефективно планувати профілактичні протипаразитарні обробки тварин та оздоровчі заходи. The purpose of the article is to study the peculiarities of spreading cattle paramphistomatoses on the farms of Poltava region. Methods of research. Parasitological methods (coproscopic sedimentation and flotation, identification of the pathogens of trematodoses, nematodoses and protozoases); epizootological (determining the invasion prevalence, age dynamics) were used. The research results. It was established that paramphistomatoses are common invasions of cattle in the conditions of individual peasant farms in Poltava region, with the average invasion extensiveness of 41.27 %. In all 5 combinations of paramphistomatides with the causal agents of nematodozes (strongylatoses of the digestive organs, trichurosis) and protozoasis (eimeriosis), occurring in the form of two- (83.33 %) and three-component (16.67 %) associations, were established. The association of paramphistomatides and strongyles of the digestive system (40.00 %), and also paramphistomatides and trichurises (26.67 %) was most often registered. More rarely, the association was found between paramphistomatides and eimeria (16.66 %), paramphistomatides, trichurises and eumeria (10.00 %), paramphistomatides, strongyles of digestive organs and eimeria (6.67 %). Age dynamics of paramphistomatosis is characterized by increasing the indicators of invasion prevalence with the age of animals. Cows appeared to be the most infested, and the invasion prevalence reached 56.92 %. The young cattle under the age of one year turned out to be the least infested with the causal agents of paramphistomatosis, the invasion prevalence here was 17.39 %. The elements of scientific novelty. The determining of epizootological aspects of cattle paramphistomatoses in Poltava region has been conducted. The age dynamics of the invasion and peculiarities of the course of paramphistomatoses in the composition of the mixed invasions of animal digestive system has been established. Practical significance. The obtained results of the peculiarities of epizootology for cattle paramphistomatoses will enable to plan effectively preventive anti-parasitic treatments of animals and health-improving measures.

Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіо­логічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д. Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010. Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періо­ду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином. Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.

Розроблена система олігонуклеотидних праймерів, що дозволяє ампліфікувати в ПЛР ділянки гену 18S рРНК 6 видів роду Babesia. Наведено особливостіконструювання праймерів та випробування мультиплексної ПЛР тест-системи для ідентифікації представників роду Babesia. Визначені довжини ампліфікованих фрагментів – від 299 до 258 пар нуклеотидів для Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Досліджено 342 зразки крові від різних видів тварин і встановлено 100 % збіг із результатами мікроскопічних досліджень. The system of oligonucleotide primers that allow PCR amplified in section 18S rRNA gene 6 species of the genus Babesia. The article presents the features and design of primers tested multiplexed PCR test systems for the identification of the genus Babesia. Yznacheni in amplified fragment length - From 299 to 2 5 8 pairs for Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Studied 342 blood samples from different animal species and is 100% coincidence with the results of microscopic studies.

Розроблена діагностична система скринінгу ендогенного ретровірусу свиней підтипу С (PERV-C) за допомогою мультиплексної ПЛР-SSP для виявлення особин із зниженим ризиком біологічної небезпеки при їх застосуванні для цілей ксенотрансплантації.На зразках ДНК, отриманих від тварин свиней порід в’єтнамський мейшан та велика біла, визначена чутливість та специфічність тест-системи PERV-C – α-Actin. Встановлено, що гранично допустимою концентрацію геномної ДНК для виявлення фрагменту ретровірусу свиней в ПЛР з наступним розділенням продуктів ампліфікації шляхом горизонтального електрофорезу в агарозному гелі є 15,2 пг/мкл, а мінімальна кількість ПЛР-продукту для можливості його візуалізації склала 5 × 103 копій.

Науковий керівник – д.т.н., проф. Смеляков К.С.
The problem of creating a model of a convolutional neural network for the identification of domestic animals was analyzed. Analogues on the market were considered, such as applications from Siwalu software, Dog Breed Camera from Manfred Breede and visual search from Microsoft. Also, relevance and purpose of the research were described.