Academic literature on the topic 'Ідентифікація автора'

Публікація опосередковує продовження наукової розвідки автора довкола проблематики розколотого суспільства та пошуків політико-інституційних засобів його консолідації з позицій нормативності неоднорідного стану сучасного суспільства і атрибутивності конфліктного складника для констатації суспільного розколу. У статті розглядаються співвідношення виокремлених за результатами дослідження прикладів громадянських конфліктів трьох примордіальних маркерів розмежування «свій – чужий»: етнічна, лінгвістична та релігійна належність. Доводиться правильність визначення таких ідентифікаційних маркерів і для випадків легального та «м’якого» політичного протистояння. З використанням історичних прикладів пояснюються причини «відкидання» поза сферу аналізу випадків розмежування таборів протистояння у громадянському конфлікті з інших підстав. Із застосуванням системної методології за допомогою аналогії побудовано спрощену модель гетерогенної системи «соціум-політія», яку пристосовано до порівняння із примордіальними ознаками розмежування шляхом використання концепту «соціальної взаємодії». Зафіксовано релевантні до атрибутів моделі гетерогенної системи «пошукові маркери» соціальної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз визначень «етнічності» та обґрунтовано переваги запропонованого С. Широкогоровим підходу до цієї категорії. Показано зв’язок структури етнічності із атрибутами моделі гетерогенної системи та маркерами соціальної взаємодії. З використанням напрацювань етнології та етносоціології проаналізовані варіанти зіставлення етнічності з лінгвістичною та релігійною / конфесійною ідентичністю у політичному контексті із наведенням прикладів. Через дослідження етимології дефініції показано існування іманентного зв’язку між етнічністю та територією держави в контексті сутності сецесійних загроз останній станом розколу.

Розкривається зміст міждисциплінарної проблеми економічної компаративістики - кластеризації національних ділових культур і показується значення її дослідження для розробки теоретичних і прикладних практичних аспектів міжнародної економіки та життєдіяльності сучасного суспільства. Наводиться узагальнений аналіз відповідних спроб в історії наук і (перш за все, -в особі вчених, які зробили найбільший внесок в економічну компаративістики: Г. Хофстеде, Ф. Тромпенаарса і Р. Льюїса) і обґрунтовуються вихідні методологічні посилки кластеризації ділових культур: уясняются сутнісні риси і дається чітка ідентифікація категоріального змісту базового поняття «національні ділові культури». На основі органічного синтезу наявних в науці розробок і власних досліджень автора виокремлюється сутність параметрів культури як загальнотеоретичного явища і розкривається характеристика їх економічного змісту. Такий підхід дає можливість виділити першочергові завдання наступних методологічних і методичних розробок обґрунтування теоретично аргументованої і практично застосовної кластеризації національних ділових культур в рамках окремих континентів.

У даній статті розглядається проблема ідентифікації факторів впливу на систему ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України. Обґрунтовується погляд що ідентифікація як найбільшої кількості факторів дасть, у подальшому, змогу чітко визначити межі дослідження та предмет дослідження. Прослідковується тенденція до підвищеної уваги до розроблення нової концепції ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України серед науковців. Метою статті є ідентифікація факторів зовнішнього та внутрішнього впливу на систему ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України для подальшого їх аналізу при розробленні сучасної концепції ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України. Автор приходить до висновку, що сфера сучасних трансформацій у сфері безпеки і оборони вимагає перегляду існуючих механізмів ресурсного забезпечення потреб оборони. Особлива увага у статті приділена аналізу існуючих наукових поглядів щодо проблематики предметної системи. Автором запропонована систематизація ідентифікованих факторів впливу на систему ресурсного забезпечення сектору безпеки оборони через призму складових PEST-аналізу, а саме за напрямом, політичних, економічних, соціально-культурних та технологічних факторів. Враховуючі специфіку військової справи до переліку складових PEST-аналізу пропонується ввести п’яту складову – специфічні фактори. Загалом протягом дослідження виділено 82 фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на предметну систему. На основі проведеного аналізу, ідентифікації та систематизації факторів впливу встановлена необхідність їх подальшого оцінювання та ранжування для визначення пріоритетності факторів та їх ваги. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які обіймаються питаннями (проблематикою) ресурсного забезпечення сектору безпеки і оборони України.

Проаналізовано підходи істориків права до категорії “історія українського права”, пропонується її авторське визначення та періодизація в історичному вимірі. Наголошено на прикладах у відмінностях в еволюції, сутності та змісті українського права від російського. Визначено доктринальний підхід кафедри історії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що полягає у визнанні первинності права перед інститутом держави. На думку автора, з появою держави історія права постає як історія національного законодавства в його взаємозв’язку і взаємозалежності з регулюючою діяльністю держави – її адміністративними і судовими установами, організацією та діяльністю армії, поліції, каральними і тюремними установами тощо. Історія свідчить про те, що суспільство може стабільно розвиватися у координатах замиреного середовища, а функцію інструмента замиреного середовища виконує право. Стверджується, що вперше визначення поняття “історія українського права” здійснено не в Україні, а поза її межами. Плеяда юристів, а серед них й історики права, після поразки Української революції 1917–1921 рр. змушені були покинути Батьківщину й оселитися у сусідніх країнах Східної Європи. Підручник із такою назвою з’явився в умовах української еміграції на початку 1920-х років. Першість у цьому належить кільком дослідникам української діаспори, які, проте, не мали жодних історичних, історико-правових джерел та архівних матеріалів, адже в абсо лютній більшості вони збереглися в бібліотеках та архівних фондах Радянської України. Однак і в цих умовах вчені змогли закласти підвалини для становлення відповідної галузі наукових знань. Зазначається, що спадкоємицею збережених у діаспорі традицій можна назвати кафедру історії права та держави юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, члени якої впродовж багатьох років обстоюють не лише назву навчального предмета “Історія українського права”, а й доводять його генетичний зв’язок із правом Руської держави, інших національних державних утворень пізнішого періоду. З-під пера викладачів кафедри вийшло декілька посібників з історії українського права. Особливий наголос зроблено на творчості О. Шевченка, який став автором кількох підручників і навчальних посібників, що й досі широко використовуються у навчальному процесі юридичних факультетів України. В одному з них учений актуалізував проблему періодизації українського права, де головним критерієм визначив еволюцію джерел права. На цих позиціях стоїть і автор статті.

Феномен ідентичності є предметом зацікавлення науковців останні два десятиліття; це поняття увійшло до активного вжитку представників абсолютно різних сфер: публічні особи, журналісти, педагоги, письменники, громадські діячі. Література як складник, під впливом якого формується зокрема культурна ідентичність, є чудовим джерелом вивчення сутності загальних процесів ідентифікації в часі. У процесі життя ідентичність особистості може змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Твори Марка Вовчка з позиції ідентичності (культурної, національної, етнічної) досліджено принагідно, і це при тому, що сама авторка є чудовим об’єктом для дослідження процесів формування ідентичності, насамперед національної. Метою цієї статті є виявити шляхи пошуку ідентичності персонажем твору «Катерина», зокрема простежити сам процес ідентифікації дівчини в чужому краї через аналіз її емоцій, настроїв, станів і почуттів. Так, авторка описує болісний процес пошуку ідентичності молодою дівчиною, яку дитиною вивезли з батьківщини. Через акцент здебільшого на афективному компоненті ідентичності особистості демонструє тісний її зв’язок з іншими видами ідентичності, зокрема національною, соціальною, мовною, культурною. Особистісна ідентифікація не є сталим феноменом, у різні етапи життя вона може зазнавати змін під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, що і спостерігаємо в Катерини. Якщо на початку твору дівчинка намагається зберегти й усіма можливими способами відстояти свою національну ідентичність через мову, одяг, то після депресії починає приховувати її. Мовний критерій стає одним із ключових у поділі нею суспільства на «чужих» і «своїх». Увесь шлях пошуку себе, свого місця в суспільстві надзвичайно болісний, руйнівний. Страшну руйнівну силу болю і суму молода жінка сприймає як один із визначальних факторів руйнування особистості та її фізичного здоров’я. Такі процеси авторкою вже були зображені в україномовних творах («Олеся»), коли дитина помирає у тузі за рідними на чужині.

У статті розглянуто актуальність і необхідність застосування систем, що дозволяють утилізувати тепло пароповітряних сумішей як енергетичних відходів. Розглянуто різні варіанти утилізації на прикладі газових котлів, як джерела великої кількості енергетичних відходів у вигляді димових газів, виділені їх недоліки. Для більш глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей запропоновано можливість застосування теплового насоса, а також удосконалення системи автоматичного керування процесом утилізації тепла димових газів з тепловим насосом у складі, для подальшого підвищення енергетичної ефективності. Представлена параметризована схема технологічного процесу утилізації тепла димових газів. Наведені результати експериментів, по дослідженню процесу утилізації в автоматичному режимі на фізичній моделі, розробленій авторами. Проведено аналіз результатів. Виконана структурна ідентифікація процесу утилізації тепла димових газів як об’єкту керування, виділені основні канали керування, перехресні зв’язки між ними, та найбільш впливові збурення. Складено параметричну схему процесу як об’єкту керування. Проведено параметричну ідентифікацію основних каналів керування, перехресних зв’язків та контрольованих збурень в ході якої отримані математичні моделі основних каналів перетворення координатних дій.

Зміни, що відбуваються в сучасному світі, сучасна соціокультурна ситуація, вимагають від сучасної людини мобільності і адекватної відповіді на сучасні вимоги суспільства, ставлять її перед необхідністю перегляду традиційних цілей і орієнтирів. В статті автор показує, що у педагогічному плані це означає, що основним результатом освіти повинна стати не система знань, умінь і навичок сама по собі, а набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціально-правовій, комунікативній, інформаційній сферах. Автор виходить з того, що на зміну старій парадигмі сьогодні приходить парадигма інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації. Фокус сьогоднішніх досліджень перемістився від когнітивно-інструментальної до комунікативної раціональності. Автор зазначає, що особливістю сучасного соціального пізнання, яка задає нову парадигму, є те, що воно здійснюється через аналіз того, якими уявленнями опосередковано саме пізнавальне ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері.

Метою даної роботи є визначення стилю автора наукових статей для визначення плагіату. Ця задача розглядається як задача класифікації текстiв, тобто кожний документ відноситься тільки до конкретної категорії/класу (автора).

Тhe main tasks and possible application areas of author of a document determining problem are investigated; the choice of the classification model and the Python software environment for practical implementation of the method of the document authorship identification is substantiated. Tests of the implemented naive Bayes classification model of for real data were carried out. The basic criteria of model accuracy for different size of feature vector space were compared, the influence of different methods of text documents normalization on accuracy for classification problems was analyzed.
В роботі досліджено основні завдання та можливі сфери застосування задачі визначення авторства деякого документу, обґрунтовано вибір моделі класифікації та програмного середовища Python для практичної реалізації методу визначення автора документу. Проведено тестування імплементованої класифікаційної моделі наївного Байєса для реальних даних, здійснено порівняння основних показників точності моделі для різного розміру простору ознак, проведено аналіз впливу на точність різних методів нормування текстових документів для задач класифікації.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 11 ВСТУП 12 1 ФОРМАЛЬНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДАНИХ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ ВИЗНАЧЕННЯ АВТОРСТВА 14 1.1 Основні завдання та застосування науки про визначення авторства 14 1.2 Історія виникнення науки стилеметрії 15 1.3 Класифікація методів дослідження стилю написання текстів 17 1.4 Штучний інтелект 18 1.4.1 Нейронна мережа 20 1.4.2 Пошук та оптимізація 20 1.4.3 Логіка 21 1.4.4 Теорія управління 22 1.5 Машинне навчання 23 1.6 Класифікація 25 1.6.1 Метод k найближчих сусідів 25 1.6.2 Класифікатор наївного Байєса 27 1.6.3 Дерева рішень 30 1.6.4 Метод опорних векторів (SVM) 32 1.7 Висновки до першого розділу 34 2 ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ОЦІНКИ ЯКОСТІ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ 35 2.1 Мульти-класифікація 35 2.2 Представлення текстових документів для аналізу 36 2.3 Зупинка слів (stopwords) 38 2.4 Стемінг (stemming) 39 2.5 Лематизація (Lemmatization) 42 2.6 Використання корисної інформації для зменшення розмірності ознак 43 2.7 Представлення текстових документів: побудова моделі векторного простору 44 2.8 Лексичні методи вилучення ключових слів 46 2.9 Нормалізація ваг 47 2.10 Вимірювання відстані між двома векторами 49 2.11 Оцінка текстового класифікатора 50 2.12 Висновки до розділу 2 52 3 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ АВТОРА 53 3.1 Набір даних 53 3.2 Вибір програмного середовища 54 3.2.1 Бібліотека Scikit-learn 57 3.2.2 Бібліотека Pandas 59 3.2.3 Бібліотека NLTK 61 3.3 Підготовка середовища 61 3.4 Завантаження даних 63 3.5 Очищення та нормалізація даних 67 3.5.1 Скорочення простору атрибутів 69 3.5.2 Лематизація 70 3.5.3 Стеммінг 71 3.6 Побудова моделі класифікації 72 3.7 Оцінка точності методу класифікації 73 3.8 Висновки до розділу 3 74 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 75 4.1 Основні типи даних в Python 75 4.1.1 Булевий тип (bool) 75 4.1.2 Числа 76 4.1.3 Екрановані послідовності 77 4.1.4 Список (list) 77 4.1.5 Кортеж (tuple) 78 4.1.6 Словник (dict) 78 4.2 Структури даних Pandas 79 4.2.1 Структура даних Series 79 4.2.2 Структура даних DataFrame 80 4.3 Висновки до розділу 4 81 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 82 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 82 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 83 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 86 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 87 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 88 5.6 Обчислення накладних витрат 89 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 89 5.8 Розрахунок ціни науково-дослідної роботи 90 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 91 5.10 Висновки до розділу 5 92 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 93 6.1 Охорона праці 93 6.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 96 6.2.1 Фактори виробничого середовища і їх вплив на життєдіяльність людини 96 6.2.2 Підвищення стійкості роботи промислового підприємства в умовах впливу ЕМІ ядерних вибухів 99 6.3 Висновки до розділу 6 101 7 ЕКОЛОГІЯ 102 7.1 Зниження енергоємності та енергозбереження 102 7.2 Індексний метод в екології 104 7.3 Висновки до розділу 7 108 ВИСНОВКИ 109 БІБЛІОГРАФІЯ 110 ДОДАТКИ