Academic literature on the topic 'Європейська економіка'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Європейська економіка.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Європейська економіка"

1

Kalyayev, Anatoliy. "ЄВРОПЕЙСЬКА КОЛЕКТИВНА ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ВОЄННОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇН ЄС." Public Administration and Regional Development, no. 10 (December 28, 2020): 1140–63. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.8.

Full text
Abstract:
Узагальнено наслідки інформаційно-технологічних впливів на глобальні трансформації управління соціально-економічними процесами та безпекою. Розкрито суть «європейської ідентичності» та мультикультуралізму у їх взаємозв’язку та взаємозалежності на національному та інтеграційному рівнях. Наведено аргументи на користь припущення, що міграційні процеси, посилення право-радикальних ідей та організацій і пов’язані з ними кризові явища свідчать про поширення форм та методів гібридної війни, що ведеться між країнами, метою якої є підрив європейської системи безпеки, а не є свідченням краху ідеї мультикультуралізму. Розкривається сутність та гуманістичний потенціал таких явищ, як ідентифікація, зокрема національна й європейська, та мультикультуралізм у їх взаємозв’язках і взаємодії в контексті завдань публічного управління сферою безпеки та оборони. Доводиться, що гуманістичний потенціал європейської ідентичності в європейських країнах здатен забезпечити гармонійний розвиток європейського суспільства та управління ним. Європейська інтеграція в оборонній сфері - це не просто один з можливих напрямів поглиблення процесу, але й стратегічна та економічна необхідність для країн ЄС. Конфлікти на кордонах ЄС, тероризм і кібертероризм, гібридні війни, дедалі більша розмитість між зовнішніми і внутрішніми загрозами - все це робить Європейський Союз і його держави-члени більш уразливими. Нова ситуація з безпекою в Європі є доволі складною, а відтак вона змушує європейців взяти на себе більшу відповідальність за безпеку на континенті і навколо нього. Констатується, що для створення ефективної системи протидії усім потенційним загрозам необхідно використовувати сукупний потенціал усіх країн, усвідомлення національної ідентичності яких не суперечить основним ідеям колективної(європейської) ідентичності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Yakymchuk, Maryna. "ВПЛИВ ЄВРОСКЕПТИЦИЗМУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙ ЄС." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 258–75. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-258-275.

Full text
Abstract:
Анотація. У цій статті визначено та проаналізовано ознаки євроскептицизму в інституціях ЄС. Зокрема, охарактеризовано елементи опозиції до ЄС у Європейській Раді, Європейській комісії, Європейському парламенті та Раді Європейського Союзу, а також в інших допоміжних органах ЄС. Значну увагу приділено вивченню політичних поглядів Глав держав та урядів, які входять до Європейської Ради. Дослідження показало, що, попри членство у проєвропейських партіях, лідери, переважно, держав Центрально-Східної Європи мають зв’язки з Росією і критикують політику організації, що послаблює інтеграцію. Також у статті проаналізовано ідеологію політичних партій та груп, які входять до Європарламенту. Зауважимо, що кількість євроскептиків у Європарламенті не змінилася, проте між ними не спостерігається посилення комунікації та співробітництва. Це свідчить про зниження рівня євроскептицизму у парламенті. Крім того, охарактеризували політичні погляди комісарів та їх прихильність до ідей євроскептицизму. І визначили, що Європейська комісія залишається найбільш проєвропейською інституцією ЄС. У статті також розглянули євроскептицизм у Раді ЄС. Проаналізувавши рівень опозиції до ЄС в урядах держав‑членів, визначили, що сумніви щодо політики ЄС, які спостерігаються в урядах держав‑членів, уповільнюють співпрацю. Однак, складно стверджувати про негативний вплив євроскептицизму на посилення співробітництва, а тим більше прослідкувати зростання опозиції в інституціях ЄС. На прояви євроскетицизму в європейських інституцій впливають також економічна ситуація, адаптованість законодавства та ситуація на міжнародній арені. У зв’язку з цим, євроскептицизм в інституціях варто розглядати не як загрозу європейській інтеграції, а лише як фактор уповільнення співпраці, що сприяє адаптації держав до нових вимог організації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бурко, Я. В., and Р. Л. Гасюк. "Деякі аспекти переходу України на шлях до сталого розвитку." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6 (270) (November 10, 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-16-21.

Full text
Abstract:
Досвід за останні 25 років становлення ринкової моделі економіки України свідчить про те, що в нашій країні ще не створені ефективні умови для стабільного економічного зростання, що тісно пов'язане з накопиченням капіталу та інтенсифікацією процесу інвестування в усіх галузей економіки, а також подальший економічний розрив між розвиненими країнами світу та нашою країною став тенденцією і, як наслідок, призвів до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Також низька додана вартість у базових галузях промисловості не дозволяє накопичити достатню кількість капіталу та перерозподілити ці заощадження для розвитку нових галузей промисловості, що, у свою чергу, не дозволяє підняти соціально-економічний рівень життя до європейського рівня у для забезпечення сталого розвитку. Більше того, останніми роками ми можемо спостерігати переорієнтацію економіки країни з індустріальної на сільськогосподарську. Такі глобальні зміни досить болісно відбиваються як у соціальному,так і у економічному аспекті. Змінюються центри формування капіталу, виникає надлишок трудових ресурсів в одних галузях та нестача в інших, а відповідно збільшення безробіття, падіння рівня життя, міграція та інші негативні елементи, які невід'ємно притаманні періоду зміни економічної структури держави. Євроінтеграційні процеси, безперечно, визначають вектор розвитку нашої держави, але для трансформації потужної пострадянської індустріальної економіки нам належить вирішити чимало складних соціальних, економічних та інших проблем.У свою чергу, перехід передових економік світу на новий технологічний уклад, всеосяжна цифровізація, розвиток генних технологій, екологічні проблеми, що становлять під загрозу подальше існування людства та іншіглобальні зиіни, які відбуваються у світовій спільноті нині, породжують багато неординарних викликів, відповідь на які потребує нових, нетрадиційних знань та підходів.Для вирішення ціх проблем необхідно проаналізувати досвід європейських країн, який показав, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи необмежене економічне зростання не є визначальним чинником створення ефективної економіки. Розуміння цього переорієнтувати європейську економіку та світ загалом для побудови моделі, що ґрунтується на принципах сталого розвитку, з урахуванням екологічної, економічної та соціальної складових.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Pistrakevych, Olena. "СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ)." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 160–74. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-160-174.

Full text
Abstract:
У статті досліджено національні стратегії розвитку штучного інтелекту в країнах Вишеградської групи, прийняті за рекомендаціями Європейської Комісії в контексті Стратегії розвитку штучного інтелекту в ЄС. У 2018 р. Європейська Комісія на конференції Digital Day 2018 об’єднала міністрів та представників країн ЄС для заохочення співпраці у галузі штучного інтелекту, блокчейну, охорони здоров’я та інновацій, спираючись на прогрес, досягнутий на шляху створення єдиного цифрового ринку, на якій зокрема європейські країни підписали Декларацію про співробітництво в галузі штучного інтелекту. Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина прийняли спільну позицію щодо штучного інтелекту та його потенціалу для розвитку економіки Європейського Союзу, розробивши та впровадивши національні стратегії, аналіз яких дає змогу виявити основні тенденції та механізми реалізації цифрової політики окремих країн ЄС. Кожна з зазначених країн, починаючи з 2018 року почала свій шлях у сфері штучного інтелекту, розробляючи та реалізуючи національні стратегії розвитку штучного інтелекту, враховуючи власні реалії та пріоритети. Разом з тим ці країни спільно працюють на досягнення загальноєвропейських цілей, що передбачає успішну цифрову трансформацію Європи; перехід до кліматично нейтральної, кругової та стійкої економіки з цифровим суверенітетом ЄС; проведення цифрової політики, яка надає людям та бізнесу змогу рухатися назустріч орієнтованому на людину, стійкому та процвітаючому цифровому майбутньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Taraban, S. "ПЕРСПЕКТИВИ УПРОВАДЖЕННЯ ПІДХОДІВ РОЗУМНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ (СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ) У ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.06.

Full text
Abstract:
Проаналізовано сутність підходів європейської методології “розумної спеціалізації” (смарт-спеціалізації) до процесу стратегічного планування регіонального розвитку в Україні. З’ясовано, що застосування ідеї смарт-спеціалізації визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використовувати європейські структурні та інвестиційні фонди. Досліджено доцільність розроблення та упровадження підходів розумної спеціалізації для України, проаналізовано поточний стан та перспективи модернізації економіки країни на інноваційних засадах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сулим, Б. В. "Українсько-австрійські відносини крізь призму взаємовідносин із Федеративною Республікою Німеччина." Актуальні проблеми політики, no. 66 (January 18, 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.713.

Full text
Abstract:
У статті досліджено украшсько-австрійські відносини, українсько-німецькі відносини, проведено порівняння відносин. Визначено сутність, актуальність, мету відносин між Україною та Австрією та крізь призму взаємовідносин з ФРН. Розглянуто та висвітлено основні етапи розвитку між ними державами. Проаналізовано вплив відносин зовнішньо-економічної діяльності на економіку України. На сучасному етапі відносини з Німеччиною є важливим вектором зовнішньої політики України. Це насамперед зумовлено тією роллю, яку відіграє ФРН у врегулюванні конфлікту на Сході України. ФРН є як одним із найбільших інвесторів, так і одним із найважливіших торгівельних партнерів України. Сучасний стан українсько-німецьких відносин має ознаки системної кризи, зумовленої як проблемами внутрішнього розвитку Європейського Союзу, так і перманентною політичною нестабільністю в Україні. Економічна співпраця України та Австрії має свої традиції. За часів Радянського Союзу існували стійкі економічні зв'язки України з Австрійською Республікою. Від початку проголошення нашої держави незалежною та ще задовго до цього Австрія була для України одним із основних країн-партнерів у напрямі до європейської інтеграції. Напрямам організації співпраці між Австрією та Україною була приділена велика увага у двосторонніх відносинах в певних питаннях. Австрія була наставником у напрямах політики, економіки та культури взаємодії з ЄС. Проаналізувавши відносини України та Австрії за кілька останніх років, можна стверджувати, що Австрія стала одним із основних інвесторів в економіку України. Українсько-австрійські відносини крізь призму відносин з ФРН виявляються у тому, що при побудові відносин України з Австрією чи Німеччиною спостерігаються схожі сценарії побудови взаємовідносин, підписуються схожі міжнародні договори, від початку взаємовідносин вони підштовхують Україну до інтеграції в ЄС, стимулюють нашу державу до прийняття європейських норм і приведення нормативної бази у відповідність до ЄС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Pikula, Mykola. "Брекзіт і перспективи формування європейської політичної свідомості в Україні." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 150–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-150-161.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються сценарії подальшого розвитку ЄС. зокрема «Йдемо тим же шляхом», який має вирішити великі проблеми, зокрема формування внутрішнього ринку, цифрового єдиного ринку, енергетичного союзу, ринку капіталу і оборонного союзу; «Єдиний ринок – перш за все», що передбачає сприяння інноваціям, співробітництву у сферах безпеки, оборони та міграції; «Хто хоче більше – робить більше», який означає, що не всі держави-члени повинні рухатися в однаковому темпі; «Краще менше та краще» («Європа різних швидкостей»), що концентрує зусилля на імплементації певних політичних сфер, але зменшує рівень взаємодії в питаннях, які не приносять прогресу; «Робимо більше і разом», згідно з яким країни-члени передають більше влади, ресурсів і повноважень в прийнятті рішень певному органу. Тут охарактеризовані також основні сценарії власно Брекзіту – «Жорсткий» Брекзіт, «Жорсткий» Брекзіт без підписання угоди, «Відмова від Брекзіту», «Пізній Брекзіт», «Англійський Брекзіт», «М’який» Брекзіт. У статті аналізуються авторські прогнози щодо формування європейської політичної свідомості. Аналізуючи європейську політичну свідомість, автор виокремлює чотири основні перспективи її розвитку: внутрішньо позитивна (засвоєння нашими громадянами європейської культури, опанування спільної європейської історії, знайомство з системою управління ЄС та побудова Європи в Україні), зовнішньо позитивна (формування європейської політичної свідомості, що ґрунтується на паритеті національної та європейської ідентичності за зовнішнього збереження ментальної ознаки «європеєць»), нейтральна (обумовлена збереженням своєрідного статус-кво, коли Україна залишається у сучасному стані невизначеності, недореформованості економіки, політики і соціокультурної сфери, коли фактично слабко сформована як національна, так і європейська ідентичність) та негативна (передбачає погіршення відносин між Україною та ЄС, замороження діалогу щодо Угоди про асоціацію та євроінтеграційного процесу України в умовах поглиблення кризи ЄС). Тут зазначається, що залежно від сценарію подальшого розвитку ЄС та Брекзіту можливі різні наслідки для розвитку та динаміки європейської політичної свідомості на європейському континенті загалом та України зокрема.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бобеніч Гінтошова А. and Бруотова М. "ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-4.

Full text
Abstract:
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій змінило певні аспекти економіки, включаючи інноваційні процеси та їх результати. Загалом зазначається, що використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розвитку інновацій. Однак, процес диджиталізації, особливо в країнах з трансформаційною економікою, знаходиться приблизно в середині свого формування, і видимі наслідки для інновацій можуть мати місце лише на більш розвинених стадіях цифровізації. Отже, метою даної роботи є дослідити взаємозв'язок між цифровою трансформацією економіки та інноваційними показниками на рівні держав-членів Європейського Союзу. Для порівняння європейські країни поділяються на певні групи за рівнем їх оцифрування та інноваційними показниками. Результати аналізу показують позитивну взаємозалежність між Зведеним індексом інновацій та Індексом цифрової економіки та суспільства. Ми враховуємо трирічні значення обох індексів із затримкою на рік у випадку другого, оскільки ми очікуємо зсув у часі інноваційних показників, спричинений розвитком цифрової економіки та суспільства. Більше того, матриця цифрового розвитку та інновацій показала, що найбільш оцифровані європейські країни є найбільш інноваційними, і навпаки. Більшість «старих» країн-членів Європейського Союзу належать до групи оцифрованих інноваторів, із відносно високим рівнем оцифровування, пов’язаним з найвищими показниками інновацій. З іншого боку, у більшості «нових» країн-членів Європейського Союзу нижчий рівень цифровізації пов’язаний з інноваційними показниками нижче середнього. В даному аспекті було виявлено лише деякі винятки. Отже, диджиталізацію можна розглядати як інструмент стимулювання інновацій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Давиденко, Н. М., О. В. Жовніренко, and І. О. Оліфер. "ВПЛИВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПОДАТКОВУ СИСТЕМУ КРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.18.

Full text
Abstract:
Проблема тіньової економіки є глобальною для всього світу, але серед європейський країн Україна є серед лідерів, тому детінізація економіки країни має стати головним пріоритетом державної політики. Визначено фактори, які впливають на тінізацію економіки. Встановлено, що тіньова економіка країни тісно пов’язана із рівнем розвитку її податкової системи, можливостями уникнення оподаткування і, як наслідок, недоотриманням надходжень фінансових ресурсів до державного бюджету країни. Здійснено оцінку втрати бюджету через ухилення від податків. Розраховано податковий коефіцієнт та його складники. Визначено, що високий рівень тіньової економіки та суттєві обсяги податкових втрат внаслідок її функціонування призводять до зменшення фінансових можливостей держави та провокують бюджетний дефіцит, що є характерним для України. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на зниження тіньового сектору економіки країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кудріна, О. Ю., and Н. В. Руденко. "Проблема удосконалення засобів публічного управління розвитком економіки." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6(262) (December 23, 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-63-70.

Full text
Abstract:
У статті проведено ретроспективний аналіз еволюції теорії публічного управління. Досліджено базові принципи в ієрархії публічного управління інноваційним розвитком. Розглянуто необхідність формування і розвиток регіональних кластерів як ефективний механізм публічного управління.Досліджено європейські моделі публічного управління, які враховують історичні управлінські традиції (принципи, функції та структуру системи управління) і особливості соціально-економічного розвитку (ресурсний потенціал, економіко-політичну стабільність, фінансову забезпеченість, рівень життя і сформованість демократичного суспільства, характер конкурентних переваг). Проаналізовано суб’єкти управління у сфері економіки, проведено діагностику сучасного стану публічного управління у сфері економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Європейська економіка"

1

Опришкіна, Марина Ігорівна, and А. С. Федь. "Технічне регулювання виготовлення коньячної продукції в Україні." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45179.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Янусь, І. М. "Напрямки удосконалення податкової та митної системи в умовах інтеграційних процесів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27410.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Криволап, Ю. О., and Т. І. Зосименко. "Циркулярна економіка: досвід європейських країн та перспективи України." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21052.

Full text
Abstract:
Криволап, Ю. О. Циркулярна економіка: досвід європейських країн та перспективи України : магістерська робота: 05 Соціальні та поведінкові науки / Ю. О. Криволап , Т. І. Зосименко ; керівник роботи Дерій Ж. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра теоретичної та прикладної економіки. – Чернігів, 2020. – 82 с.
Предметом дослідження ВКР є теоретико-методичні основи та практичні рекомендації щодо переходу від лінійної до циркулярної економіки. Об’єктом дослідження виступає стан впровадження циркулярної економіки у світову та, зокрема, українську економічну систему. Мета ВКР полягає в аналізі проблемних сфер та розробці науково обґрунтованих рекомендацій для прискорення переходу економіки України до циркулярної. Основні завдання роботи: 1. Визначити причини відставання та ризики України в переході до циркулярної економіки, розробити рекомендації щодо їх уникнення. 2. Визначити пріоритетні напрямки державної політики. 3. Розробити рекомендації для бізнесу, що сприятимуть зменшенню негативного впливу на екологію при збереженні та збільшенні рівня доходів. 4. Визначити сценарії переходу України до циркулярної економіки. За результатами дослідження сформульовані висновки щодо теоретико-методичних засад моделі циркулярної економіки, запропоновані сценарії переходу України до даної моделі, визначені пріоритетні напрями державної політики. Одержані результати можуть бути використані при створенні циркулярних бізнес-моделей та модернізації державної економіки.
The subject of the FQW research is the theoretical and methodological basis and practical recommendations for the transition of the economy to the circular economy model. The object of the research is the implementation state of circular economy in the world and, in particular, the Ukrainian economic system. The purpose of the FQW is to analyze problem areas and develop scientifically grounded recommendations for accelerating the transition of Ukrainian economy to circular economy. The main tasks of the work: 1. Identify the reasons for the delay and risks of Ukraine's transition to circular economy and provide recommendations on how to avoid them. 2. Select priority directions of the state policy. 3. Develop recommendations for businesses to reduce negative environmental impact while maintaining and increasing income levels. 4. Identify scenarios of Ukraine's transition to circular economy. Based on the results of the research, authors formulated conclusions on theoretical and methodological basis of the circular economy model, proposed scenarios of Ukraine's transition to this model, priority directions of state policy were also defined. The obtained results can be used to create circular business models and modernize the state economy.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Омельяненко, Віталій Анатолійович, Виталий Анатольевич Омельяненко, Vitalii Anatoliiovych Omelianenko, Наталія Олексіївна Вернидуб, Наталия Алексеевна Вернидуб, and Nataliia Oleksiivna Vernydub. "Проблеми забезпечення конкурентоздатності економіки України в контексті європейської інтеграції." Thesis, Запорізька міська громадська організація «Озима», 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29831.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шнирков, Олександр Іванович. "Конкуренція в економічних взаємовідносинах європейських країн з перехідною економікою." Diss. of Doctor of Economic Sciences, КУ ім. Т.Шевченка, 1996.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Рєзнік, Олег Миколайович, Олег Николаевич Резник, and Oleh Mykolaiovych Rieznik. "Економічна безпека – європейський досвід запобігання та розкриття економічних злочинів." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40695.

Full text
Abstract:
Розуміння економічної безпеки фактично виникло з появою держави та входить до складової національних інтересів. Економічна безпека держави — це такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально орієнтований розвиток країни у цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Хомутенко, А. В. "Відносини Велика Британія – ЄС: політика, економіка, торгівля." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75569.

Full text
Abstract:
В роботі висвітлено передумови євроінтеграційного розвитку Великої Британії, досліджено еволюцію інтегрування Великої Британії в єдиний європейський простір та проаналізовано найбільш ключові проблемні питання та суперечності у взаємодії Великої Британії та Європейського Союзу, що стали причинами Brexit. Зроблено загальний аналіз економічного розвитку та торгівлі Великої Британії та можливих наслідків виходу Великої Британії з ЄС як соціально-економічного так і політичного характеру, визначено основні проблемні сфери та передбачено можливі загрози дезінтеграційного процесу для Великої Британії та ЄС.
This thesis provides the research of the background of the European integration of the United Kingdom, observes the evolution of the integration of Great Britain into the EU and analyzes the key issues and contradictions in the interaction between the United Kingdom and the European Union that caused Brexit. Author made general analysis of the UK's economic development and trade, as well as the possible socio-economic and political implications of the UK and the EU, identifying major areas of concern and possibly the threat of disintegration in the UK and EU.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Горовий, Дмитро Анатолійович, and Ксенія Олександрівна Горова. "Стратегічні напрями розвитку промислових підприємств України в умовах європейської інтеграції." Thesis, ФОП Крамаренко Ю. М, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47773.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Скиба, Т. "Регулювання окремих питань оподаткування: європейський стандарт." Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75133.

Full text
Abstract:
Також варто нагадати, що інституції ЄС щорічно ухвалюють правила стосовно проведення економічної політики в ЄС, у тому числі рекомендації стосовно величини та структури національних податків та відрахувань на соціальне страхування, наголошують на необхідності координації в цій сфері.
It should also be recalled that the EU institutions annually adopt rules for conducting economic policies in the EU, including recommendations on the size and structure of national taxes and social security contributions, and emphasize the need for coordination in this area.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дегтярьова, Ірина Борисівна, Ирина Борисовна Дегтярева, Iryna Borysivna Dehtiarova, and А. С. Ромашко. "Економіко-правовий інструментарій забезпечення сталого розвитку територій: досвід ЄС." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36886.

Full text
Abstract:
В контексті європейської інтеграції одним із головних завдань та пріоритетом для України є не тільки формування законодавчого забезпечення сталого розвитку у контексті гармонізації соціального, економічного та екологічного законотворчого процесу, а і активне його впровадження на національному рівні. Вивчення законодавчого забезпечення процесів сталого розвитку Європейського Співтовариства є одним із перших кроків на шляху європейської інтеграції України. Гармонізація законодавчих ініціатив має стати одним із головних пріоритетів України, оскільки ще в липні 2002 року Україна визначила важливість європейської інтеграції в сфері економічного, соціального та екологічного розвитку України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36886
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Європейська економіка"

1

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Vol. 15, Європейський Союз та його громадяни. Київ: Київський університет, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Муссіс, Н. Вступ до Європейського Союзу. Право, економіка, політика. Vol. 16, Європейський Союз на міжнародній арені. Київ: Київський університет, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.24.

Full text
Abstract:
Історія незалежної України – складний шлях усвідомлення нею власних національних інтересів, обстоювання державного суверенітету, виборювання гідного місця в Європі та світі. Перед новою незалежною державою постали безпрецедентні за складністю і масштабами завдання перетворення: • «радянської людини», ізольованої «залізною завісою», на українця, відкритого до Європи і світу; • тоталітарного суспільства, в якому людина була гвинтиком державної машини, на громадянське суспільство, яке поважає права і свободи кожної людини; радянського авторитаризму ‒ на сучасну європейську демократію; • планово-адміністративної економіки як частини єдиного народногосподарського комплексу СРСР, заснованої на державній власності, на сучасну ринкову економіку на основі приватної власності; • УРСР на незалежну Україну. За 30 років замість диктатури комуністичної партії і декоративної системи рад створено систему державної влади, ґрунтовану на поділі на законодавчу, виконавчу і судову, визнане й гарантоване місцеве самоврядування. Триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, завданнями якої, поміж іншого, є забезпечення доступності публічних послуг та підвищення їхньої якості, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Україна – одна з небагатьох країн пострадянського простору, в якій відбувається періодична зміна політичної влади як у спосіб виборів, так і під тиском масових протестів. За Індексом демократії (Democracy Index) британської дослідної компанії The Economist Intelligence Unit Україна у 2020 р. посіла 79-те місце із 167 країн світу. Розвивається громадянське суспільство. Зростає довіра до громадських організацій та волонтерського руху. Зміцнюється партнерство громадянського суспільства з органами влади, що сприяє прозорості та підзвітності державних органів, розвитку діалогу у суспільстві. Завдяки сучасним інформаційним технологіям поліпшується доступ громадян до публічних послуг. Стратегічним курсом України є європейська та євроатлантична інтеграція, набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. Луцьк: Вежа, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. Луцьк: Вежа, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. Луцьк: Вежа, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Інноваційна політика: Європейський досвід та рекомендації для України. Vol. 1, Ключові особливості інноваційної політики в якості основи для розробки заходів сприяння інноваціям, що спрямовують Україну до заснованої на знаннях конкурентоспроможної економіки - порівняння ситуації в ЄС і Україні. Київ: Фенікс, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Європейська економіка"

1

Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.

Full text
Abstract:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Aristova, I. V., and Yu A. Karpik. "ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА ПРАВОТВОРЧІСТЬ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ." In MODERN RESEARCHES: PROGRESS OF THE LEGISLATION OF UKRAINE AND EXPERIENCE OF THE EUROPEAN UNION, 255–87. Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-43-3/1.16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography