Relevant bibliographies by topics / Єврозона / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Єврозона.

Journal articles on the topic 'Єврозона'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 22 journal articles for your research on the topic 'Єврозона.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Голюк В.Я., к.е.н., доцент. "ВПЛИВ КЛЮЧОВИХ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК НА ДИНАМІКУ ВВП ЄВРОЗОНИ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-15.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження впливу процентної політики ЄЦБ на динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП) в Єврозоні. У роботі вказано, що Рада керуючих Європейського центрального банку встановлює наступні ключові процентні ставки для єврозони: відсоткова ставка за основними операціями рефінансування, ставка за депозитним інструментом та ставка граничного кредитного інструменту. Для аналізу зв’язку між реальною процентною ставкою та динамікою валового внутрішнього продукту в Єврозоні було використано кореляційний аналіз. Результати досліджень демонструють, що в 1999-2007 та 2012-2018 роках реальна процентна ставка була пов'язана з ростом ВВП в єврозоні позитивно, і зв'язок був досить міцним. У 2008-2011 роках цей звʼязок був слабким, що можна було пояснити світовою економічною кризою та діями ЄЦБ щодо подолання спаду в економіці ЄС. Тест Гренджера на наявність причинно-наслідкового звʼязку продемонстрував, що в 1999-2007 роках зростання ВВП спричиняло динаміку процентних ставок ЄЦБ, але в 2012-2018 роках процентна ставка спричинила зростання ВВП у короткостроковому періоді (з відставанням на 1 рік). Дослідження демонструє, що грошові заходи ЄЦБ відіграли ключову роль у підтримці економіки, і Європейський Союз досяг успіху в застосуванні експансійної грошово-кредитної політики для стимулювання економічного зростання. За програмою кількісного ослаблення Європейський центральний банк знизив основну ставку рефінансування до 0%. Для розвитку економічного розвитку Європейський центральний банк використовував довгострокові кредити комерційним банкам для підтримки їх кредитних можливостей та ліквідності. ЄЦБ також використовує програму придбання активів (APP) для запобігання низькій інфляції в Європейському Союзі. Грошово-кредитна політика ЄЦБ призвела до збільшення зайнятості та купівельної спроможності населення, що, як наслідок, здійснило позитивний вплив на динаміку валового внутрішнього продукту в єврозоні. Результати цього дослідження корелюють з попередніми дослідженнями (Nauro F. Campos, Jarko Fidrmuc, Iikka Korhonen та ін.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Копич, Р. І. "Політика фіскальної економії країн єврозони." Фінанси України, no. 6 (283) (2019): 42–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ревенко, Анатолій Дмитрович. "ІНТЕГРАЦІЯ ЧИ ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ: УРОКИ РЕФОРМУВАННЯ ЄВРОЗОНИ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 4 (July 8, 2019): 104–14. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.4.2019.177642.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Козюк, В. "Теоретичний вимір макрофінансових ризиків дивергенції Єврозони." Економічна теорія, no. 3 (2011): 59–72.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

KOPYCH, Roman. "Austerity policies of Eurozone countries." Fìnansi Ukraïni 2019, no. 283 (July 9, 2019): 42–54. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2019.06.042.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Губа, М. О. "Діяльність інвестиційних фондів на валютному ринку країн єврозони." Academy Review 1, no. 44 (2016): 133–42. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2016-1-44-133-142.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дорошенко, І. В. "Причини й наслідки кризи єврозони: уроки для України." Фінанси України, no. 12 (181) (2010): 58–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Вешко, А. "Реіндустріалізація країн Єврозони як передумова промислового ренесансу економіки України." Журнал європейської економіки 12, (№ 2), червень (2013): 233–42.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Терещенко, С. "Роль євро на міжнародній арені в умовах системної кризи єврозони." Дослідження міжнародної економіки, Вип. 4 (73) (2012): 43–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кзудаж, Р. "Удосконалення прогнозів інфляції на основі кривої Філіпса: вартісна модель для єврозони." Банки та банківські системи країн світу 4, no. 2 (2011): 5–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Кудрявцев, К. О. "Розвиток міжнародної економічної співпраці України та Греції в умовах кризи єврозони." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, no. 5/6 (70/71) (2013): 40–46.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Резнікова, Н. В. "Досвід аргентинських стабілізаційних програм для Греції в контексті мінімізації ризиків потенційного виходу з єврозони." Економіка та держава, no. 7 (2015): 26–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Kopych, Roman, and Viktor Shevchuk. "Asymmetry of External Effects of the Budget Balance of the Largest Eurozone Countries as an Obstacle to Fiscal Policy Coordination." International Economic Policy, no. 34 (May 24, 2021): 70–90. http://dx.doi.org/10.33111/iep.eng.2021.34.04.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Гордійчук, Ю. "Вплив фінансової кризи в єврозоні на американсько-європейські відносини в період першого президентства Б. Обами." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 5 (118) (2013): 15–19.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Шевчук, В. О., and Х. Соловій. "ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ 2019 Р. В УКРАЇНІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 65–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-09.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано причини істотного сповільнення динаміки валового внутрішнього продукту (ВВП) України відразу ж після завершення виборчої кампанії навесні-влітку 2019 р. Після кризових явищ 2014-2015 рр. відновлення вітчизняного ВВП відбувалося досить успішно до середини 2019 р. Основний висновок полягає у тому, що зміна владної команди позначилася довгостроковими втратами ВВП. Ймовірні пояснення такого явища в експертному середовищі називають у широкому діапазоні: відсутність необхідної концептуальності в економічній політиці, брак інвестицій, спад в аграрному секторі, зменшення вантажообігу, нездатність реформувати систему кланового капіталізму, “відсторонення” НБУ від економічних процесів. З-поміж інших емпіричних результатів отримано, що довгострокове зростання ВВП сприятливо залежить від умов торгівлі та зміцнення гривні (обидва ефекти зберігаються у короткочасному періоді). Примітно, що сприятлива залежність динаміки вітчизняного ВВП від обсягів виробництва країн Єврозони має лише короткочасний характер. Можливість коригування довгострокових залежностей у короткочасному періоді достатньо слабка. Перспектива майбутніх досліджень вбачається у тому, щоб виявити конкретні механізми негативного зв’язку між виборчою кампанією 2019 р. і зростанням ВВП.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Gryb, Oleh, Ihor Karpaliuk, Serhiy Shvets, and Artur Zaporozhets. "Розпізнавання наявності коронного розряду акустичним комплексом встановленим на безпілотному літальному апараті." Proceedings of the National Aviation University 85, no. 4 (December 22, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15138.

Full text
Abstract:
Енергетичний комплекс України досі залишається досить потужним комплексом серед країн Єврозони. Українські електричні мережі, що входять до енергетичного комплексу мають значне розгалуження. Протяжність ліній електропередач високої і надвисокої напруги (750, 330, 220, 110 кВ) налічують тисячі кілометрів. Зношеність обладнання в системі електропостачання Україні позначається на надійності електропостачання і на якісних показниках. В таких умовах підтримання робочого стану обладнання забезпечується поточним обслуговуванням. Значна увага приділяється своєчасному виявленню пошкодження, точному визначенні місця аварії і її характеру. Висока напруга в мережі призводить до появи такого побічного фактору, як коронний розряд, який не тільки споживає значні обсяги електричної енергії, але й спотворює її. Поява коронного розряду може бути ознакою електричної несправності системи передачі струму. Тому авторами було обрано напрям по розробці гальванічно-незалежних систем діагностики стану енергетичного обладнання через діагностику наявності коронного розряду. Для визначення наявності коронного розряду необхідно використання або значної кількості систем діагностики, або розташування таких систем на пересувних платформах. Пропонується використовувати безпілотні літальні апарати в якості платформи. Запропоновані авторами методи акустичного контролю можуть бути заблоковані власними шумами літальних апаратів. Тому було проведено акустичний аналіз різних режимів роботи літальних апаратів і їх порівняння із акустичним спектром коронного розряду. Отримані результати дозволили візуалізувати можливість використання акустичних систем на борту безпілотних літальних апаратів для проведення діагностики коронного розряду за акустичними параметрами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Kolyada, T., and Yu Prozorov. "INTRODUCTION OF TAX TOBINA AT THE FINANCIAL AND CREDIT MARKET IN THE CONDITIONS OF CRISIS OF TRUST TO BANKING SYSTEM OF EUROAREA AND GROWTH OF DEFICIT OF STATE FINANCES." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 149 (2013): 49–51. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/149-8/13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Stalovierova, Hanna. "Особливості перемовин щодо членства великобританії в ЄС." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 171–87. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-171-187.

Full text
Abstract:
Метою статті є визначення характеру і позицій британського уряду, політичних партій Великобританії, країн-учасниць ЄС, британської спільноти та світової громадськості щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Тут поставлені такі основні завдання: аналіз бачення майбутнього ЄС та місця Великобританії в ньому з боку ЄС, уряду Великобританії, прихильників і противників перебування в ЄС (зокрема громадської думки з цього питання). Автор підкреслює особливе місце Великобританії в ЄС: вона є однією з дев’яти країн-членів ЄС, яка не входить до єврозони; поряд з Ірландією, вона відмовилася вступати до Шенгенської зони; Британія є одним із головних противників введення інституту Європейської прокуратури; їй властива особлива позиція в бюджетній сфері. Розглянуто особливості проведення брюссельського саміту 2016 р. Доведено, що у результаті брюссельського саміту Великобританія отримала особливий статус, який надасть можливість її громадянам остаточно визначитися на референдумі щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Згідно брюссельської угоди Лондон відмовився від участі в політиці "дедалі тіснішого союзу", яку передбачали наявні угоди щодо ЄС. Згідно з досягнутим компромісом, Лондон не можна "зобов'язувати до подальшої політичної інтеграції". Тож пункти щодо "дедалі тіснішого союзу" у європейських угодах віднині не стосуватимуться Великобританії. Брюссельська угода про особливий статус Великобританії в ЄС, передбачає рівні для Об’єднаного Королівства права з іншими членами ЄС, але менші обов’язки, підписана наперед угода вступить в силу, якщо на референдумі британці висловляться за ЄС. Якщо вони висловляться проти, то й угоди ніякої не буде, тому що Великобританія вийде з Євросоюзу. Але громадяни, віддаючи свої голоси на референдумі, вже будуть знати, що голосують за те, щоб залишитися в ЄС з особливим статусом. Авторка робить висновок,що сецесія Британії для ЄС означатиме втрату свого авторитету, зв’язків у світі і початок процесу розпаду, а вихід Сполученого королівства зі складу ЄС може стати початком кінця цієї наднаціональної організації. Тому для збереження цілісності ЄС потрібно знайти відповіді на комплекс викликів, які постали перед ним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Pavliuk, Viktor. "МІЖНАРОДНІ ПРОЄКТИ Е. МАКРОНА: КОНЦЕПЦІЇ І ПРАКТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 29–45. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-29-45.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано зміст пропозицій Е. Макрона щодо реформування ЄС, оцінено можливість їх практичного втілення та підтримку серед європейської спільноти; охарактеризовано дії франко-німецького тандему у контексті реформування ЄС; з’ясовано особливості франко-російських відносин, найближчі перспективи їх розвитку; осмислено місце України у зовнішньополітичних концепціях Франції на сучасному етапі. Амбітні пропозиції Е. Макрона щодо реформування Європейського Союзу, зокрема ідеї створення міністерства фінансів ЄС, уніфікації частини податків, створення спільної європейської армії і спільного оборонного бюджету, формування загальноєвропейського агентства з питань мігрантів та інші, спрямовані на пошук шляхів вирішення актуальних проблем і кризових явищ, з якими зіштовхується об’єднана Європа в останні роки. Однак ці радикальні кроки не знайшли широкої підтримки в багатьох державах-членах та інституціях ЄС. Тому, якщо говорити про реалізацію конкретних пунктів проєкту реформування ЄС Е. Макрона, то певне втілення знайшли лише ті пропозиції, які були внесені у франко-німецьку Мезебергську декларацію, тобто були підтримані Німеччиною. Також деякі ідеї французького президента були суголосні з євросоюзівськими ініціативами, які на той час уже були в розробці. Так, наприклад, пропозиція Е. Макрона побудувати європейську армію наклалася на ініціативу ЄС зі створення «Постійного структурованого співробітництва» у рамках Європейської безпекової та оборонної політики. Разом з тим зрозуміло, що масштабна ідея європейської армії у нинішніх умовах не може бути реалізованою. Франко-німецька співпраця залишається і за Е. Макрона ключовою в питаннях внутрішнього розвитку ЄС і зовнішньої політики інтеграційного об’єднання. На відміну від складних питань, пов’язаних із необхідністю реформування єврозони, де дві держави займають різні позиції, співпраця Німеччини і Франції у сфері оборони переживає період піднесення. Це свідчить про прагнення обох партнерів діяти спільно на міжнародній арені і працювати над зміцненням єдності ЄС. Найбільш проблемним питанням у французько-російських відносинах залишається російська агресія проти України. Заклики Е. Макрона до нормалізації відносин з Росією не знайшли широкої підтримки в ЄС і на Заході загалом, їх радше розглядають як незаслужену розрядку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Rudik, O. M. "Поглиблення інтеграційних процесів в ЄС як відповідь на виклики політичної та фінансово-економічної кризи." Public administration aspects 3, no. 5-6 (June 24, 2015). http://dx.doi.org/10.15421/151543.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються пропозиції, висунуті нещодавно міністрами урядів Німеч-чини та Франції – З. Габріелем і Е. Макроном щодо радикально глибокої інтеграції дер-жав-членів єврозони. Сильніша єврозона має стати ядром поглиблення європейськоїінтеграції. Міністри пропонують максимально оновити архітектуру єврозони шляхомстворення її бюджету та забезпечення його власними джерелами наповнення, посилен-ня виконавчих повноважень за допомогою створення групи єврозони в ЄвропейськомуПарламенті та посади підзвітного їй члена Європейської Комісії, який має зосередитисвої зусилля на фіскальній політиці, а також економічному зростанні, інвестиціях тастворенні робочих місць. Міністри зазначають, що в ЄС мають знайти і втілити в життятакі засоби, за допомогою яких європейський спільний інтерес не буде більше відріз-нятись від національних інтересів держав-членів. Робиться висновок про те, що погли-блення європейської інтеграції, оновлення ЄС шляхом подальшого реформування йогоправової та інституційної систем вигідне для України, оскільки успішність внутрішніхреформ в Україні, вектор розвитку нашої держави, її цивілізаційний вибір значною мі-рою залежатимуть як від успішності проекту об’єднаної Європи в цілому, так і йогоключових елементів – єдиного внутрішнього ринку та єдиної європейської валюти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Kopych, Roman. "FISCAL POLICY EXTERNAL EFFECTS OF LARGEST EUROAREA COUNTRIES UPON THE SOUTHERN EUROPEAN COUNTRIES." Herald UNU. International Economic Relations And World Economy, no. 28 (2019). http://dx.doi.org/10.32782/2413-9971/2019-28-29.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Rudik, N. M. "Банківський союз як ключовий етап поглиблення фінансової інтеграції в ЄС." Public administration aspects 2, no. 3-4 (April 29, 2014). http://dx.doi.org/10.15421/151414.

Full text
Abstract:
У статті розглядається процес створення в ЄС Банківського союзу в контексті поглиблення фінансової інтеграції держав-членів та розбудови повноцінного Економічного і монетарного союзу. Банківський союз створено з метою недопущення в майбутньому руйнівних наслідків фінансово-економічної кризи, формування надійної основи єдиного внутрішнього ринку ЄС, забезпечення стабільності єдиної європейської валюти. Банківський союз є результатом політичного компромісу, досягнутого між ключовими інститутами ЄС та державами-членами під час інтенсивного переговорного процесу та на основі розробленої Європейською Комісією дорожньої карти. Ключовими елементами Банківського союзу є Єдиний механізм банківського нагляду, Єдиний механізм роботи з проблемними банками та Програма гарантування депозитів. Банківський союз передбачає суттєве підвищення ролі і відповідальності Європейського центрального банку та посилення координуючої функції Європейської Комісії. Попри певні недоліки Банківський союз має вирішальне значення для виживання єврозони і всієї європейської економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography