To see the other types of publications on this topic, follow the link: Шунт.
Journal articles on the topic 'Шунт'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Шунт.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Paunova, S. S., M. I. Livshits, A. V. Levov, A. A. Glazyrina, S. O. Likanova, S. G. Gorbatykh, A. I. Makulova, et al. "Shunt-associated infection and shunt nephritis in children." Pediatria. Journal named after G.N. Speransky 96, no. 5 (October 10, 2017): 187–90. http://dx.doi.org/10.24110/0031-403x-2017-96-5-187-190.
Full text
2
А. Н. Новожилов, А. К. Садыкова, and Т. А. Новожилов. "ПРАКТИЧЕСКАЯ РЕАЛИЗАЦИЯ МЕТОДА КОСВЕННОГО ИЗМЕРЕНИЯ ТОКА ОДНОФАЗНОГО ЗАМЫКАНИЯ НА ЗЕМЛЮ В СЕТИ С ИЗОЛИРОВАННОЙ НЕЙТРАЛЬЮ." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 1.2022 (March 18, 2022): 131–43. http://dx.doi.org/10.48081/xwwp8243.
Full textAbstract:
Рассматривается вопрос, связанный с практической реализацией метода косвенного измерения тока однофазного замыкания на землю в сети с изолированной нейтралью. Этот метод основан на использовании зависимости напряжения смещения нейтрали сети от емкости сети относительно земли при осуществлении однофазного замыкания с помощью шунта, в виде емкости заданной величины. Построение этой зависимости осуществляется с помощью разработанной для этой цели программного обеспечения в среде Turbo Basic. Распечатка этой программы приведена в приложении. Возможность осуществления экспериментального измерения напряжения смещения нейтрали проверялась на базе реально существующей распределительной подстанции, которая оснащена батареей статических конденсаторов. Для измерения этого напряжения при однофазном замыкании на землю через шунт, выполненный из элементов батареи статических конденсаторов, разработана схема для реконструкции этой батареи и инструкция по порядку проведения экспериментального его измерения.
3
Варламов, Н. В., Д. М. Иващенко, В. В. Кочергин, and К. В. Лаврентьев. "Шунт для измерения одиночных килоамперных импульсов тока." Ядерная физика и инжиниринг 8, no. 3 (2017): 228–34. http://dx.doi.org/10.1134/s2079562917020269.
Full text
4
Баранов, М. И., В. В. Князев, and С. В. Рудаков. "КОАКСИАЛЬНЫЙ ШУНТ ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ МОЩНЫХ ИМПУЛЬСОВ ТОКА ИСКУССТВЕННОЙ МОЛНИИ АМПЛИТУДОЙ ДО ±220 кА." Приборы и техника эксперимента, no. 4 (2018): 41–46. http://dx.doi.org/10.1134/s0032816218030175.
Full text
5
Tereshcenko, N. A., V. Yu Miroshnik, D. A. Polyakow, K. I. Nikitin, and V. N. Goryunov. "RESISTIVE ELEMENT FOR THE DIAGNOSIS OF PIN AND SUPPORT INSULATORS." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 9, no. 3 (2021): 027–30. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-9-3-27-30.
Full textAbstract:
Изоляция в электротехнических установках позволяет обеспечить их надежную работу. Причин возникновения повреждений изоляторов на воздушной линии электропередачи (ВЛЭП) достаточно много, например, загрязнения, длительное воздействие повышенного напряжения, механические воздействия окружающей среды и т.д. В настоящее время все больше внимания уделяется мониторингу и диагностике изоляции, так как можно определить её остаточный ресурс, предотвратить аварии, обеспечить бесперебойную работу потребителей. В статье рассмотрены бесконтактные методы и устройства, позволяющие обнаружить дефект изоляции. Авторами предложен способ диагностирования опорных и штыревых изоляторов по току утечки. Для диагностики был представлен шунт, с которым был проведен ряд экспериментов. Полученные результаты могут быть использованы для обнаружения дефектов на ранней стадии отказов изолятора.
6
Chechetkin, A. O., A. R. Karshiyeva, M. A. Kravchenko, A. V. Belopasova, L. A. Kalashnikova, and L. A. Dobrynina. "LEGOCHNYY ARTERIO-VENOZNYY SHUNT KAK PRICHINA PARADOKSAL'NOY TSEREBRAL'NOY EMBOLII: VOZMOZHNOSTI ULTRAZVUKOVOY DIAGNOSTIKI." Vestnik of Russian military medical Academy 3, no. 67 (2019): 162–64. http://dx.doi.org/10.32863/1682-7392-2019-3-67-162-164.
Full text
7
Турлыгазы, Ж. Б., Д. Ж. Байдиллаева, Р. А. Бакриев, А. Б. Канатаева, А. Г. Шымырбай, В. К. Исраилова, and Г. К. Айткожин. "Shunt coronarography in patients with recurrent stenocardia in long term after aorto-coronary bypass." Vestnik, no. 2 (June 25, 2021): 97–101. http://dx.doi.org/10.53065/kaznmu.2021.10.90.016.
Full textAbstract:
Проблема профилактики и диагностики стеноза - окклюзирования шунтов после аорто - коронарного шунтирования в отдаленном периоде остается нерешенной. Наиболее часто закрываются шунты в течение первого года, возникновение окклюзии венозных шунтов в течение первого года после операции наблюдаются у 25-30% больных, в дальнейшем в течении 5-7 лет частота окклюзии составляет около 2% в год, после этого срока 5% в год. Артериальные шунты остаются проходимы до 98%, и в основном причиной их дисфункции является прогрессирование атеросклеротического процесса и технические погрешности. Основными причинами которые могут привести к нарушению функции шунта в отдаленном периоде считают [1, 2, 4, 6, 8] следующие: 1-техническое (повреждение эндотелиального слоя и стенки аутовенозного трансплантата при его взятии (ретроспективный анализ), чрезмерная длина и перегиб шунта (на шунтографии), натяжение шунта из-за недостаточной его длины, неправильный выбор места наложения дистального анастомоза) [11,12,13]. 2- анатомические факторы[3, 5, 7] . 3 - общие факторы (низкая объемная скорость кровотока по шунту, нестабильность общей гемодинамики, массивные сращения в полости перикарда, гиперкоагуляция, гнойный медиастинит, длительное лихорадочное состояние и неадекватный прием антикоагулянтов. 4 - прогрессирование атеросклероза [9]. 5- использование венозных трансплантантов как одна из важных причин стеноза - окклюзии шунта [10]. The Problem of stenosis prevention and diagnostics - occlusion of shunts after aorto-coronary bypass in long term remains unaddressed. Typically, shunts are closed within the first year, emergence of phleboid shunts occlusion within the first year after surgical intervention is observed in 25-30% of patients, and further frequency of occlusion within 5-7 years is about 2% per year, 5% per year after this term. Arterial shunts is passable up to 98%, and mainly the reason for their dysfunction is the atherosclerotic process progression and technical faults. The main reasons which can results in shunt dysfunction in long term are the following [1, 2, 4, 6, 8]: 1-technical (damage of endothelial layer and paries of autovenous transplant during its drawing (retrospective analysis), excess length and shunt bend (at the shuntography), shunt tension because of its insufficient length, improper location of distal anastomosis application) [11,12,13]. 2- anatomical factors [3, 5, 7] . 3 - general factors (low volumetric blood flow along the shunt, instability of general hemodynamics, dense adhesion in pericardial cavity, hypercoagulability, purulent mediastinitis, prolonged febrile state and inadequate intake of anticoagulants. 4 - atherosclerosis prgression [9]. 5- using venous transplants as one of the important reasons of stenosis - shunt occlusion [10].
8
Prasol, V. А., Е. А. Коnovalova, I. G. Bezhuashvili, and D. А. Коnovalova. "ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ИНФРАИНГВИНАЛЬНОГО ШУНТА У ПАЦИЕНТОВ ПРИ КРИТИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ ТКАНЕЙ НИЖНЕЙ КОНЕЧНОСТИ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 9 (July 29, 2017): 47. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.47.
Full textAbstract:
Цель исследования – определить прогностические критерии функционирования искусственных дистальных бедренно–подколенных (БП) и бедренно–берцовых (ББ) шунтов по данным триплексного сканирования (ТС); доказать необходимость выполнения ТС в ближайшем периоде после выполнения реконструктивных операций и его влияние на исход реваскуляризации нижней конечности (НК).
Материалы и методы. Проанализированы результаты оперативного лечения пациентов двух групп. у 481 пациентов (контрольная группа) выполняли шунтирующие операции без контроля работы шунта по данным ТС в ближайшие сутки после операции; у 58 (основная группа) после реконструктивной операции обязательно проводили ТС–контроль.
Результаты. Всем пациентам произведена операция инфраингвинального аутовенозного шунтирования по поводу хронической критической ишемии тканей НК атеросклеротического генеза. При оценке кровотока по шунту по данным ТС у пациентов основной группы с прогностической целью выделены 3 его разновидности в зависимости от типа спектра, амплитуды волны, величины индекса резистентности.
Выводы. Применение ТС в ближайшие сроки после операции, формирование дополнительных шунтов или заплат позволило уменьшить частоту возникновения тромбоза шунта на 5,3% (с 20,8 до 15,5%), частоту неудовлетворительного исхода оперативного лечения – на 7,8% (с 25 до 17,2%), увеличить частоту положительного исхода – на 7,8% (с 75 до 82,8%).
9
Pulyaeva, I. S. "Критерії використання тимчасового шунта у хворих із стенозами сонних і церебральних артерій." Експериментальна і клінічна медицина 84, no. 3 (August 21, 2020): 59–63. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.09.
Full textAbstract:
Вивчено особливості нейропротективної тактики хірургічного лікування атеросклеротичного стенозу внутрішньої сонної артерії. В аналіз включено 108 пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням церебральних і каротидних артерій, яким була зроблена оцінка резервних можливостей головного мозку. На підставі результатів, які були отримані під час проведення ішемічних проб, пацієнтів розподілили на дві групи. До 1-ї групи увійшло 68 осіб, яким була виконана каротидна ендартеректомія без використання тимчасового шунта, 2-гу групу склали 40 пацієнтів, яким дана операція виконувалася з використанням ТШ (тимчасового шунта). Рішення про використання шунта приймали за сукупністю показників ретроградного тиску, неврологічного дефіциту, кровотоку по середній мозковій артерії. У пацієнтів з оклюзією сонних артерій з контрлатеральної сторони використання ТШ показано незалежно від показників оксиметрії, ретроградного тиску, швидкості по середній мозковій артерії. При поєднаному атеросклеротичному ураженні сонних і церебральних артерій тактика хірургічного лікування повинна ґрунтуватися на оцінці функціональних резервів головного мозку. Результати проведеної проби гіпоксії слугували додатковим критерієм щодо рішення про накладення внутрішнього шунта (ВШ). Це дозволяє уникнути додаткових можливих ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Розімкнене Вілізієве коло не вимагає використання тимчасового шунта у 32 випадках
10
Вавилонов, М. "И, наконец-то, шут!" Смена, no. 1 (2012): 108–15.
Find full text
11
Цициашвили, М. Ш., В. Н. Шиповский, Д. В. Монахов, А. С. Челяпин, and А. Б. Гусейнов. "Клинический пример восстановления проходимости печеночной вены и портосистемного шунта через 10 лет после TIPS." Reabilitation, no. 2019;6 (November 16, 2019): 106–9. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2019.074.
Full textAbstract:
Одним из немногих доступных методов борьбы с осложнениями портальной гипертензии у пациентов с хроническими диффузными заболеваниями печени является трансъюгулярное портосистемное шунтирование. С течением времени имеется тенденция к развитию дисфункции внутрипеченочного шунта вследствие нарушения его проходимости, что вновь приводит к развитию осложнений портальной гипертензии. Описанный клинический случай демонстрирует возможности внутрипеченочного шунтирования, а также повторных эндоваскулярных вмешательств при дисфункции шунта, позволяющих значительно продлить жизнь пациента и сохранить ее качество.
12
Коренева, М. "Трагический герой O’Нила как шут." Американські літературні студії в Україні, Вип. 3 (2006): 234–51.
Find full text
13
Кицан, О. "Графіка сучасної поезії (на прикладі збірки М. Шунь "Біяс")." Волинь філологічна: текст і контекст, Вип. 17 (2014): 113–24.
Find full text
14
Кузьминская, (Бедарева) Е. В., and Э. И. Цимбалист. "Улучшение динамических характеристик коаксиального шунта, "Приборы и техника эксперимента"." Приборы и техника эксперимента, no. 1 (2017): 60–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0032816216060215.
Full text
15
Osmukhina, Olga Yurievna, and Ekaterina Pavlovna Ovsyannikova. "“The Jester” by Yu. Vyazemsky vs “The Jester” by A. Eshpai: Specificity of Cinema Interpretation of a Literary Character’s Image." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 5 (May 2022): 1364–69. http://dx.doi.org/10.30853/phil20220273.
Full text
16
Орзиев, Иқболжон. "Секуляризмни сиёсий тадқиқ қилишга доир асосий назариялар ва концепциялар." Общество и инновации 2, no. 9/S (October 11, 2021): 83–92. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss9/s-pp83-92.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада концептуал муаммо – “Секуляризм” тушунчасининг сиёсий таҳлилининг назарий ва концепциялари ғарб олимларининг тадқиқотлари асосида ушбу тушунчанинг сиёсий мазмуни хусусида тўхтаб ўтилган. Ушбу масала юзасидан мавжуд манбаларни ўрганиш ва илмий таҳлил қилиш шуни кўрсатадики, “Секуляр”, “Секуляризм” терминининг семантик, тарихий ва сиёсий-ҳуқуқий таҳлиллари мавжуд. “Секуляр” атамасининг илк, дастлабки мазмуни ва маъноси билан бугунги талқини ва тушунчаси ўртасида анча тафовут юзага келганлиги маълум бўлди.
17
Миролимов, Мирислом. "Ўзбекистон Республикаси Тошкент вилояти меҳнат бозорида иш билан банд бўлганлар сони ва динамикасини ўрганиш." Общество и инновации 2, no. 5/S (June 18, 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss5/s-pp138-144.
Full textAbstract:
Мамлакатимизда янги иш ўринларини яратиш бугунги кунда барқарор ривожланишимизнинг муҳим кўрсаткичларидан бири сифатида эътироф етилмоқда. Aлбатта, бундай ёндашув мураккаб демографик жараённинг давом етиши даврида тўғри ва оқилани ёндашув ҳисобланади. Чунки, иш билан бандлик даражасининг қанчалик юқори ва мунтазам ўсиб бориши, шуни таъкидлаб ўтиш керакки, барқарор ривожланишнинг муҳим таркиби ҳисобланган ижтимоий барқарорликнинг асосий омилларидан бири ҳисобланади. Шунинг учун ҳам кейинги йилларда ушбу ёналишда қатор чора-тадбирларнинг оширилиши ўзининг ижобий натижаларини бермоқда.
18
Yangutov, L. E. "“HEART SUTRAˮ AND THE WORK OF DU SHUN “HUAYAN FAJIÈ GUANˮ." Bulletin of the Buryat Scientific Center of the Siberian Branch of the Russian Academy of Sciences, no. 2 (2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.31554/2222-9175-2020-38-127-133.
Full text
19
Serdiuk, V. N., and V. V. Golovkin. "ДВУХЭТАПНОЕ ЛЕЧЕНИЕ НЕОВАСКУЛЯРНОЙ ГЛАУКОМЫ В СОЧЕТАНИИ С ОСЛОЖНЕННОЙ КАТАРАКТОЙ И ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИЕЙ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА." Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, no. 1 (February 1, 2017): 59–63. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.1.2017.172579.
Full textAbstract:
Изучены ближайшие результаты двухэтапного лечения неоваскулярной глаукомы в сочетании с осложненной катарактой и диабетической ретинопатией у больных сахарным диабетом 2 типа. Двухэтапное лечение проводилось 50 пациентам (50 глаз) : 1-й этап – интравитреальное введение ингибитора VEGF и 2-й этап – через 7 дней – факоэмульсификация катаракты с имплантацией интраокулярной линзы и имплантация мини-шунта Ex-PRESS. Через 3 месяца после двухэтапного лечения острота зрения оставалась на дооперационном уровне у 20,0% случаев или повысилась ( 80,0 % случаев); в 64,0 % случаев внутриглазное давление было нормальным. Болевой синдром отсутствовал у всех пациентов.
20
Makarenko, Nikolay A., and Natalia V. Arkhipova. "THE ECOLOGICAL-GEOCHEMICAL STATE OF LAKE SHUNET AND ITS SURROUNDINGS (REPUBLIC OF KHAKASSIA)." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, no. 400 (November 1, 2015): 371–80. http://dx.doi.org/10.17223/15617793/400/58.
Full text
21
Шипулин, В. М., С. Л. Андреев, В. В. Шипулин, А. С. Пряхин, and В. В. Затолокин. "Взаимосвязь дооперационной перфузии миокарда и кровотока по маммарно-коронарному шунту у пациентов с ишемической кардиомиопатией." Ateroscleroz 17, no. 3 (October 12, 2021): 56. http://dx.doi.org/10.52727/2078-256x-2021-17-3-56-56.
Full text
22
Karaev, A. V., V. V. Losev, and K. V. Petrosyan. "Intraoperative optical coherent tomography as new innovative method of evaluation of coronary graft dysfunction." Clinical Physiology of Circulation 16, no. 2 (2019): 133–39. http://dx.doi.org/10.24022/1814-6910-2019-16-2-133-139.
Full text
23
Vdovichenko, Anton, and Ju Tuz. "ACCURACY ENHANCEMENT OF ACTIVE POWER MEASUREMENT WITH SIGNIFICANT REACTIVE LOAD BY CREATION OF THE SHUNT MIDDLE POINT." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 1 (March 30, 2018): 76–81. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.01.076.
Full text
24
Муратова, Нигора, and Розагул Умарова. "Семизликда репродуктив йуқотишлар ривожланишининг сабаби." Общество и инновации 1, no. 1/s (November 18, 2020): 645–50. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss1/s-pp645-650.
Full textAbstract:
Биз семириб кетган аёлларда ҳомиладорлик ва туғилишнинг 75 та ҳолатини ретроспектив равишда ўтказдик, улар 2 гуруҳга бўлинган: 1-гуруҳ - 45 та семириб кетган ҳомиладор аёллар ва 2-гуруҳ - 30 та ортиқча вазнли ҳомиладор аёллар. Назорат гуруҳи вазни нормал ўсиш кўрсаткичларига эга бўлган 16 соғлом ҳомиладор аёлдан иборат эди. Аёлларда ортиқча вазн ва семиришнинг ҳомиладорлик ва туғиш жараёни ва натижаларига таъсири ўрганилди. Семириб кетган ҳомиладор аёлларда гипертензив касалликларни ривожланиш хавфи 3,5 баравар ошади. Ҳомиладорлик гипертензияси 15,5%, семиз ҳомиладор аёлларнинг 26,6% да преэклампсия аниқланди. Гестацион пиелонефрит 1-гуруҳнинг 20% ва 2-гуруҳдаги 10% ҳомиладор аёлларда аниқланди. 1-гуруҳдаги аёлларда 22% ҳолларда ҳомиладорлик 12 хафтадан олдин ҳомила тушиши билан кузатилган. 1-гуруҳдаги беморларнинг физиологик туғилиши 68,5% ҳолларда, 2-гуруҳда эса 80% ни ташкил этди. Янги туғилган чақалоқларнинг антропометрик маълумотларини ўрганиш шуни кўрсатдики, 28,5% тана оғирлиги ошган ва янги туғилган чақалоқларнинг 25,7% катта ҳомила кўрсаткичларига эга.
25
Мазур, I. Mazur, Нагорная, E. Nagornaya, Кучеренко, L. Kucherenko, Авраменко, and N. Avramenko. "Pharmacological Modulation of Compensatory Malate-Aspartate Shuttle of Energy Metabolism by Metabolitotropic Cardioprotector Angiolin in Experimental Myocardial Infarction." Journal of New Medical Technologies 21, no. 2 (August 13, 2014): 80–83. http://dx.doi.org/10.12737/5005.
Full textAbstract:
Cardioprotector Angiolin with original structure 3-methyl-1,2,4-triazolyl-5-thioacetate (S)-2,6-diaminohexanoic acid and its dosage form – 2,5% solution for injection – were developed by Scientific and Production Corporation «Pharmatron». Angiolin administration in dose of 50 mg/kg to the animals with pituitrin-isadrin myocardial infarction resulted in normalization of energy metabolism of the heart due to intensification of aerobic reactions and compensatory activation of malate-aspartate shuttle, in decrease of anaerobic glycolysis and improvement of mitochondria functions, saving use of oxidation substrates and activation of energy transport. Thus, in myocardium of the animals with myocardial infarction which received Angiolin the increase of ATP production was noted against the background of the increase of levels of such malate-aspartate shuttle components as malate, aspartate, glutamate and malate dehydrogenase activation as well as isocitrate content growth and lactate level decrease as compared with untreated animals group. Increase of glycogen and glucose 6-phosphate contents, increase of mitochondrial and cytosolic creatine phosphokinase activity took place in animals’ myocardium when administrating Angiolin. Thus Angiolin administration at myocardial infarction forms resistance of cardiac hystiocytes to hypoxia due to energy pathways change which supposes mobilization of mechanisms of protons supply for oxidative phosphorylation and saving use of deficient oxygen. Angiolin therapeutical efficiency significantly exceeds the efficiency of reference drug Mildronate (100 mg/kg).
26
Алимов, Мирзохид. "Талабаларнинг ҳисоблаш тафаккурини мобил иловалардан таълим жараёнида фойдаланиш орқали ривожлантириш методикаси." Общество и инновации 2, no. 12/S (January 31, 2022): 161–70. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss12/s-pp161-170.
Full textAbstract:
Ушбу мақолада талабаларни самарали ўқитиш усулини яратиш, истиқболли тизимини ташкил этиш, интернетдан фойдаланиб, талабаларнинг мустақил билим олиш фаолиятини ривожлантириш асосида ўқув-методик таъминоти ва умумкасбий фанларини ўқитиш методикаси мобил сўров ва овоз бериш, мобил қидирув, подкаст, мобил викторина, QR-квест таълим, булутли тадқиқот ва интерактив видео каби методлар ёрдамида такомиллаштириш тавсия этилади. Мобил технологияларга асосланган ўқитиш усуллари тизимини қуриш учун бир томондан уларни тизимлаштириш, тизимни қуришнинг ўзига хос хусусиятлари ва тамойилларини аниқлаш, ҳар бир методнинг курснинг тематик мазмуни бўйича ўрнини аниқлаш, иккинчи томондан, тизимни реал таълим жараёнида синаб кўришни талаб килади. Бу эса, ўз навбатида, талабаларнинг мустақил таълим олишини фаоллаштиради. Энди машғулот учун қандай иловани танлаш ва машғулотнинг қайси қисмида ундан фойдаланиш ҳақида ўйлаб кўришимиз лозим. Машғулотга тайёргарлик жараёнида шуни эсда тутиш керакки, мобил иловадан бутун дарс давомида фойдаланиш мақсадга мувофиқ эмас. Шунинг учун шундай битта илова танлаш ва ушбу иловадан дарснинг бир қисмида фойдаланиш жоиздир.
27
Н. А. Терещенко, В. Ю. Мирошник, М. А. Холмов, К. И. Никитин, and Б. Н. Коврижин. "ДИАГНОСТИЧЕСКОГО УСТРОЙСТВА ШТЫРЬЕВЫХ ИЗОЛЯТОРОВ." Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, no. 4.2021 (November 28, 2021): 98–111. http://dx.doi.org/10.48081/cxlu2622.
Full textAbstract:
В статье описаны причины выхода из строя изоляторов высокого напряжения и влияние такого вида повреждений на системы передачи электрической энергии высокого напряжения. Рассмотрены все известные на сегодняшний день методы выявления неисправности изоляторов высокого напряжения. Проведено сравнение методов между собой, выявлены наиболее оптимальные из них. В статье предложены схема и устройство, на которое получен патент на изобретение, позволяющее диагностировать повреждающийся изолятор, находящейся под рабочим напряжением воздушной линии электропередачи (ВЛЭП), за счет измерения тока утечки. Изготовлен опытный образец устройства диагностирования изоляторов высокого напряжения. Проведены эксперименты с изготовленным устройством диагностирования изоляторов высокого напряжения. В ходе экспериментов была доказана работоспособность экспериментального образца и его пригодность к внедрению. Ток утечки, снимаемый с конструкции шунта предложенного устройства диагностирования изоляторов высокого напряжения, преобразуется в цифровой сигнал для обработки, передачи и дальнейшей обработки на диспетчерском пункте подстанции. Предложенные схема и устройство диагностирования изоляторов высокого напряжения позволяют не только вести контроль тока утечки изолятора, но отслеживать величину сопротивления изоляции.
28
Sokol'skaya, N. O., V. G. Papitashvili, N. S. Kopylova, and A. V. Ivanov. "Intraoperative epivascular ultrasound evaluation of the consistency of femoral-prone anastomosis in a young patient with multifocal atherosclerosis." RUSSIAN JOURNAL OF THORACIC AND CARDIOVASCULAR SURGERY 60, no. 5 (2018): 414–18. http://dx.doi.org/10.24022/0236-2791-2018-60-5-414-418.
Full text
29
Rotar, М., B. М. Тоdurov, V. B. Demyanchuk, О. V. Zelenchuk, and А. G. Bitsadze. "ИНТРАОПЕРАЦИОННАЯ ОЦЕНКА НЕПОСРЕДСТВЕННЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОГО КОРОНАРНОГО ШУНТИРОВАНИЯ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 9 (July 29, 2017): 38. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.38.
Full textAbstract:
Цель. В настоящее время существуют разногласия относительно целесообразности использования кондуитов при операции коронарного шунтирования (КШ) с наложением последовательного или линейного шунта. Цель исследования: оценить параметры кровотока в шунтах разной конструкции.
Материалы и методы. Обследованы 145 пациентов, у которых по поводу ишемической болезни сердца (ИБС) и многососудистого атеросклеротического поражения венечных артерий (ВА) в клинике выполнена операция КШ. Параметры кровотока в линейных и последовательных шунтах оценивали и сравнивали по данным флоуметрии.
Результаты. Во всех последовательных шунтах отмечены хорошие параметры объемной скорости кровотока (ОСК) – (70,6 ± 30,2) мл/мин, низкое сопротивление кровотока (пульсовой индекс – PІ 1,8); в линейных шунтах – соответственно ОСК – (37,5 ± 20,5) мл/мин, PI 2,1.
Обсуждение. Высокая частота ранней окклюзии шунтов часто обусловлена ошибочным выбором техники операции КШ. Флоуметрия является эффективным инструментом периоперационного контроля качества наложенных анастомозов, помогает избежать ранней окклюзии аутографта.
Выводы. Высокие показатели ОСК и низкое сопротивление кровотока по последовательным коронарным шунтам подтверждают целесообразность широкого применения метода при многососудистом КШ.
30
Boyarinov, Sergey, and Aleksandr Kuroedov. "A clinical case of surgical treatment of primary angle-closure glaucoma in a dog by implantation of antiglaucoma mini-shunt Ex-PRESS R50." Russian veterinary journal 2020, no. 3 (April 6, 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.32416/2500-4379-2020-3-14-19.
Full textAbstract:
A clinical case of surgical treatment of PAGC is presented with implantation of Ex-PRESS R50 mini-shunt in an 8-year-old mixed breed dog. This method of treatment was chosen as a result of patient's resistance to drug therapy. Postoperative follow-up period was 210 days from time of surgery. IOP over entire period remained within physiological norm. Article describes in detail a new technique for surgical treatment of refractory glaucoma with a long follow-up period.
31
Суковатых, Б. С., В. С. Барсуков, and Д. В. Сидоров. "Tissue reaction to the implantation of the venous wall of synthetic and biological prosthesis." Vestnik of Experimental and Clinical Surgery 8, no. 4 (April 24, 2016): 335. http://dx.doi.org/10.18499/2070-478x-2015-8-4-335-341.
Full textAbstract:
АктуальностьДо настоящего времени в сосудистой хирургии сохраняется проблема выбора трансплантата для шунти-рования.Цель исследованияСравнить тканевую реакцию венозной стенки на имплантацию синтетического и биологического про-тезов.Материалы и методыПроведен анализ экспериментального исследования, выполненного на 30 кроликах, разделенных надве опытные группы по 15 особей в каждой. В первой группе в стенку нижней полой вены имплантировался синтетическийполитетрафторэтиленовый протез, во второй – биологический протез из внутренних грудных артерий быка. Участкинижней полой вены в месте с имплантированным протезом подвергались гистологическому исследованию на 14, 21 и 30-есутки после операции. Препараты изучались при световой микроскопии после окраски гематоксилин-эозином. Проводи-лось морфометрическое исследование, заключающееся в определении количественного соотношения клеточного составасоединительной ткани.Результаты и их обсуждениеВоспалительная реакция венозной стенки на синтетический протез на 14-е сутки в 1,14раза, на 21-е сутки – в 1,53 раза, а на 30-е сутки – в 1,52 менее выражена, чем на имплантацию биологического протеза.Реакция на биологический трансплантат стенки вены на 14-е сутки и, в последующем, на 30-е сутки выражена очень силь-но и представлена как значительными воспалительными изменениями с гранулематозом, так и иммуноморфологическимисдвигами с образованием на границе с трансплантатом лимфоидных фолликулов.ЗаключениеПри бедренно-подколенном шунтировании ниже щели коленного сустава при отсутствии адекватной по диа-метру аутовены следует применять комбинированный синтетический политетрафторэтиленовый протез с аутовеноз-ной вставкой в области дистального анастомоза
32
Венгер, І. К., С. Я. Костів, Д. В. Ковальський, Б. П. Сельський, and Д. В. Хвалибога. "Хірургічне лікування хронічної ішемії, що загрожує втраті нижньої кінцівки, у хворих із оклюзивно-стенотичним ураженням гомілкових артерій." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (April 30, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12020.
Full textAbstract:
Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хронічної ішемії, що загрожує втраті нижньої кінцівки, в умовах оклюзивно-стенотичного процесу гомілкових артерій.
Матеріали і методи. Реваскуляризуючі операційні втручання на інфраінгвінальному артеріальному руслі при стенотично-оклюзивному ураженні гомілкових артерій проведено у 95 пацієнтів. З метою встановлення характеру та поширеності оклюзивно-стенотичного ураження інфраінгвінального артеріального русла застосовували дуплексне ультразвукове сканування та комп’ютерну томографію із контрастуванням судинного русла.
Результати досліджень та їх обговорення. Основною причиною припинення функціонування анастомозу у віддаленому післяопераційному періоді був тромбоз, який діагностовано у 9 (9,68 %) пацієнтів. Найчастіше (3 випадки) його виявляли в період 4–5 місяців віддаленого післяопераційного періоду. В кінці другого місяця спостерігали один випадок тромбозу сегмента реконструкції. На межі 9 і 10 місяців післяопераційного періоду виявили два випадки тромбозу, а в період між 19 і 33 місяцем віддаленого післяопераційного періоду діагностовано 3 прояви тромбозу сегмента реконструкції.
Аналіз хірургічного лікування хронічної ішемії, що загрожує втраті нижньої кінцівки, у хворих із оклюзивно-стенотичним ураженням гомілкових артерій встановив, що при 36 місячному поопераційному спостереженні кумулятивна прохідність збережених кінцівок склала 92,63 %, прохідність реконструкції – 73,57 %. Подібне вдалось досягнути за рахунок диференційованого підходу до вибору локації дистального анастомозу автовенозного шунта (дистальний, проксимальний сегмент гомілкових артерій) і включення у кровотік стопних артерій та у більшості формування дистального анастомозу за типом “кінець у кінець”.
33
Petrosyan, K. V., O. L. Bockeria, V. S. Grigor'ev, and M. V. Abramyan. "Еndovascular treatment for the last functioning coronary bypass graft dysfunction in the chronic total occlusion of the all epicardial arteries, chronic kidney insufficiency and diabetes mellitus." Bulletin of Bakoulev Center "Cardiovascular Diseases" 20, no. 5 (2019): 416–26. http://dx.doi.org/10.24022/1810-0694-2019-20-5-416-426.
Full text
34
Didyk, V. P., A. I. Kim, A. E. Popov, M. G. Pursanov, O. V. Erokhina, and K. V. Mumladze. "Successful case of the pulmonary atresia with hypoplasia of the trunk and branches by melbourne shunt and subsequent reconstruction of the right ventricular outflow tract." CHILDREN’S HEART AND VASCULAR DISEASES 14, no. 3 (2017): 174–77. http://dx.doi.org/10.24022/1810-0686-2017-14-3-174-177.
Full text
35
Ширяев, А. А., Д. М. Галяутдинов, В. П. Васильев, В. Ю. Зайковский, Ш. Д. Мукимов, and Р. С. Акчурин. "Transit time flow measurement in patients with diffuse coronary artery disease during coronary artery bypass grafting." Kardiologicheskii vestnik, no. 4 (December 11, 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2020.15.4.003.
Full textAbstract:
Диффузное поражение (ДП) коронарных артерий (КА) — одна из наиболее сложных ситуаций с прогностической точки зрения для выполне- ния операции коронарного шунтирования (КШ). Протяженное коронарное поражение является фактором риска интраоперационной несо- стоятельности и окклюзии шунта в отдаленном периоде. Проведен анализ 14 ретроспективных и 1 рандомизированного исследования приме- нения интраоперационной ультразвуковой флоуметрии при КШ. Ультразвуковая флоуметрия в настоящее время эффективно используется для качественной и количественной оценки кровотока в шунтах КА и, таким образом, позволяет снизить количество технических ошибок при оперативных вмешательствах и улучшить отдаленный прогноз пациентов. При ДП КА часто отмечаются относительно невысокие показатели кровотока по шунтам, а их прогностическое значение для различных трансплантатов однозначно не определено Diffuse lesion (DL) of the coronary arteries (CA) is one of the most difficult situations from a prognostic point of view for performing coronary bypass surgery. The extent of the lesion and the presence of antegrade blood flow are risk factors for intraoperative failure and graft occlusion in the long-term period. The analysis of 14 retrospective and 1 randomized study of the use of intraoperative ultrasound flowmetry or TTFM (transit time flow measurement) for coronary bypass surgery was performed. TTFM is currently effectively used for qualitative and quantitative assessment of blood flow in CA bypass grafts and thus reduces the number of technical errors during surgical interventions and improves the long-term prognosis of patients. At the same time, relatively low blood flow rates for shunts are often observed in CA DL, and their prognostic value for various transplants is not clearly defined
36
Куцин, А. М., В. Ю. Субботін, and А. М. Дорошенко. "РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ ЗГІДНО З ПІДХОДОМ «ENDOVASCULAR FIRST» У СВІТЛІ ГЛОБАЛЬНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ (GLOBAL VASCULAR GUIDELINES ON THE MANAGEMENT OF CHRONIC LIMB-THREATENING ISCHEMIA)." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, no. 1 (July 24, 2020): 80–87. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.12.
Full textAbstract:
Резюме. У статті висвітлено рекомендації «Global Vascular Guidelines on the Management of Chronic Limb-Threatening Ischemia»* щодо ендоваскулярної реваскуляризації нижньої кінцівки. Автори статті висловлюють власне розуміння тексту рекомендацій. Для самостійного повного аналізу рекомендацій потрібно вивчити усі розділи настанови. Глобальні судинні рекомендації (GVG) зосереджені на визначенні, оцінці та лікуванні хронічної загрозливої ішемії нижньої кінцівки (Cronic Limb-Threatening Ischemia) з метою поліпшення результатів лікування та висвітлюють критичні потреби у дослідженнях.Мета дослідження – визначення оптимальної стратегії реваскуляризації. GLASS – це фундаментальний відхід від сучасних стратегій, що використовуються у захворюванні периферичних артерій та більш схожий на схему SYNTAX для захворювань коронарних артерій.Методи дослідження. Прийняття клінічних рішень залежить від порівняльної оцінки ризику та переваг для кожного пацієнта. Як і SYNTAX, GLASS-схема призначена для співвідношення головним чином із результатами після ендоваскулярних втручань. Вона не містить таких критеріїв, як якість венозного шунта або шляхи відтоку крові, які мають більш безпосереднє значення для шунтування.Результати дослідження. Збільшення кількості процедур реваскуляризації може бути пов’язане зі збільшенням доступності ендоваскулярних технологій та методик. Практикуючі лікарі широко використовують усі методи реваскуляризації, включаючи шунтування та ангіопластику. Неселективний ендоваскулярний підхід несе певний ризик як клінічно неефективного, так і дороговартісного лікування та можливого заподіяння шкоди пацієнту. Неефективна реваскуляризація може призвести до повільного полегшення симптомів, обмеженої тривалості ефекту від втручання, затримки загоєння ран, недостатнього системного впливу на інфекцію або прогресування втрати тканин у стопі. Важливий чинник – потенційний вплив невдалих ендоваскулярних реваскуляризацій на результати вторинного шунтування при хронічній загрозливій ішемії кінцівки.Висновок. Ендоваскулярна реваскуляризація є щоденною і поширеною стратегією у практичній роботі судинного хірурга у світі. Розвиток технологій ендоваскулярної хірургії потребує подальшого накопичення доказів ефективності і недоліків виконаних реваскуляризацій.
37
Ширяев, А. А., Д. М. Галяутдинов, В. П. Васильев, В. Ю. Зайковский, Ш. Д. Мукимов, and Р. С. Акчурин. "Transit time flow measurement in patients with diffuse coronary artery disease during coronary artery bypass grafting." Kardiologicheskii vestnik, no. 4 (December 11, 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2020.15.4.003.
Full textAbstract:
Диффузное поражение (ДП) коронарных артерий (КА) — одна из наиболее сложных ситуаций с прогностической точки зрения для выполне- ния операции коронарного шунтирования (КШ). Протяженное коронарное поражение является фактором риска интраоперационной несо- стоятельности и окклюзии шунта в отдаленном периоде. Проведен анализ 14 ретроспективных и 1 рандомизированного исследования приме- нения интраоперационной ультразвуковой флоуметрии при КШ. Ультразвуковая флоуметрия в настоящее время эффективно используется для качественной и количественной оценки кровотока в шунтах КА и, таким образом, позволяет снизить количество технических ошибок при оперативных вмешательствах и улучшить отдаленный прогноз пациентов. При ДП КА часто отмечаются относительно невысокие показатели кровотока по шунтам, а их прогностическое значение для различных трансплантатов однозначно не определено Diffuse lesion (DL) of the coronary arteries (CA) is one of the most difficult situations from a prognostic point of view for performing coronary bypass surgery. The extent of the lesion and the presence of antegrade blood flow are risk factors for intraoperative failure and graft occlusion in the long-term period. The analysis of 14 retrospective and 1 randomized study of the use of intraoperative ultrasound flowmetry or TTFM (transit time flow measurement) for coronary bypass surgery was performed. TTFM is currently effectively used for qualitative and quantitative assessment of blood flow in CA bypass grafts and thus reduces the number of technical errors during surgical interventions and improves the long-term prognosis of patients. At the same time, relatively low blood flow rates for shunts are often observed in CA DL, and their prognostic value for various transplants is not clearly defined
38
Boyko, V. V., Yu V. Ivanova, V. A. Prasol, S. A. Andreyeshchev, and I. S. Pulyayeva. "Хирургическое лечение атеротромботической и гемодинамической форм ишемического инсульта." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 8 (August 30, 2018): 5–8. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.08.05.
Full textAbstract:
Цель. Проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с поражением сонных артерий в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта.
Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 47 пациентов с гемодинамически значимым стенозом сонных артерий (СА) и/или наличием эмбологенной бляшки в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2014 по 2017 г. Среди пациентов 41 (87,2%) мужчина и 6 (12,8%) женщин. Средний возраст оперированных больных - (60 ± 15) лет. Всем пациентам, обследуемым по поводу предполагаемого ишемического инсульта, сначала выполняют компьютерную томографию (КТ) как более быстрое исследование, позволяющее исключить кровоизлияние в мозг. Показаниями к каротидной эндартерэктомии были стеноз СА более 60%, окклюзия СА или наличие эмбологенной бляшки. Всем пациентам выполняли оперативное вмешательство под проводниковой анестезией, что позволяло контролировать сознание в период пережатия СА. Наличие неврологического дефицита было показанием к выполнению эндартерэктомии из внутренней сонной артерии (ВСА) с использованием временного шунта и вшиванием синтетической заплаты в 17% наблюдений. Эверсионная эндартерэктомия была выполнена 39 больным.
Результаты. Непосредственные результаты операции оценивали комплексно на основании степени изменения клинического статуса и наличия послеоперационных осложнений. У 32 больных в послеоперационном периоде осложнений не было. Регресс неврологического дефицита отмечали с 7-х сут после операции, в зависимости от степени проявления - до 3 - 4 мес. Больным проведен контроль проходимости СА и состояния зоны ишемии на 14-е сутки. Констатировали отсутствие стеноза СА и уменьшение очага ишемии в 2 раза. Особое опасение в послеоперационном периоде вызывал реперфузионный синдром, который проявлялся у 35% больных головной болью и головокружением. Данный синдром начинался с 3-х сут, требовал контроля и коррекции артериального давления (АД) и исчезал самостоятельно на 7 – 10-е сут.
Выводы. Пациентам с поражением СА в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта необходимо выполнять магнитно-резонансную томографию (МРТ) или КТ с контрастированием в первые 6 ч для определения тактики лечения.
При гемодинамически значимом стенозе и нестабильности бляшки больным с ишемическим инсультом необходимо выполнять каротидную эндартерэктомию в первые 14 сут.
Каротидная эндартерэктомия уменьшает риск повторного ишемического инсульта и зону ишемии головного мозга в 98% наблюдений.
39
Romanenkova, Julia. "СОВРЕМЕННОЕ ЦИРКОВОЕ ИСКУССТВО КАК ПОЛЕ ДЛЯ БОРЬБЫ СО СТЕРЕОТИПАМИ." ART-platFORM 1, no. 1 (May 14, 2020): 69. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.69-93.
Full textAbstract:
Целью статьи является актуализация проблемы позиционирования артиста цирка в современном культурном пространстве. Акцентируется цирковая отрасль как инструмент для популяризации достижений страны в сфере культуры и искусства, укрепляющий положительное восприятие государства на международной арене, влияющий на формирование и укрепление конкурентоспособного имиджа страны. Цирк рассматривается не только как феномен, представляющий собой синтез искусства, спорта, зрелищных форм, но и как самоценный многокомпонентный культурный феномен, способный презентовать страну за ее пределами на высоком профессиональном уровне, выступая одновременно носителем традиций прошлого и глашатаем новшеств. Цирк сегодня – еще и бизнес. Талант артиста, номер, трюк, программа – все представляет собой товар, на который есть немалый спрос в мире. Однако востребованность артистов цирка постсоветского пространства за пределами своих стран имеет две стороны медали. Аверс медали – это мировое признание профессионалов высочайшего уровня, выполняющих уникальные с точки зрения режиссуры и технического исполнения трюки, а реверс – их невостребованность на Родине.
Акцентируется необходимость нового взгляда на проблему «артист-зритель» в контексте цирковой сферы как поля для борьбы со стереотипами. Категории «клоун», «шут» как шаблоны, терминологизирующие циркового артиста для обывателя и нивелирующие в его сознании тяжелый труд профессионала, закрепились за представителями «искусства манежа», независимо от жанра, очень давно. Современный цирк позволяет ставить вопрос о возможности борьбы с мировоззренческими стереотипами в силу формирования новой парадигмы циркового искусства. Популяризация цирковой области, понимание реальной ценности и уникальности цирка, актуализация цирка как средства презентации, инструмента имиджеформирования страны на мировой культурной арене, развитие профильного высшего образования в цирковой отрасли – все это в комплексе могло бы предотвратить отток талантливых молодых артистов цирка за пределы страны. Это можно назвать среди основных задач современного культурного пространства. Решение тех же задач способствовало бы и разрушению многих устоявшихся стереотипов, существующих в цирковом мире. Борьба со стереотипами – это и создание нового цирка, более склонного к синтезу искусств, а не только синтезу жанров в одном цирковом номере или программе, к стиранию границ. Но для успеха на этом поприще цирк должен выйти из зоны НЕвнимания государства и получить надежду на поддержку, будучи одним из тех инструментов, которые способствуют созданию должного имиджа для большинства стран постсоветского пространства.
Ключевые слова: цирковое искусство, артист, цирковой номер, индустрия развлечений, спорт, зритель, «Raw-цирк», мировоззренческий стереотип.
40
Лызиков, А. А., М. Л. Каплан, В. Е. Тихманович, and Ю. К. Куликович. "Analysis of the Need for Reconstructive Surgery Using Biological Conduits in Atherosclerotic Lesions of Arteries of the Lower Extremities." Хирургия. Восточная Европа, no. 2 (June 22, 2021): 148–60. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.10.2.010.
Full textAbstract:
Цель. Проанализировать структуру выполняемых срочных и плановых оперативных вмешательств у пациентов с атеросклеротическим поражением инфраингвинальных сегментов артерий нижних конечностей, в том числе реконструктивных операций с применением синтетических и аутологичных кондуитов.Материалы и методы. Проанализирована структура 428 оперативных вмешательств, выполненных у пациентов отделения сосудистой хирургии учреждения здравоохранения «Гомельский областной клинический кардиологический центр» с 2017 по 2019 г. по поводу острой и хронической артериальной недостаточности нижних конечностей.Результаты. Поражение контралатеральной конечности у пациентов с хроническими облитерирующими заболеваниями артерий нижних конечностей встречалось в 81,6% случаев, при этом у 60% из них степень ишемии превышала вторую, что является показанием к выполнению хирургического вмешательства и на контралатеральной конечности. При поступлении пациентов, у которых в анамнезе имелись шунтирующие операции на ноге, по поводу которой пациент поступал повторно, в качестве шунта при тромбозах в 73,7% случаев в первичной операции использовался эксплантат. При хронической ишемии данный показатель составлял 88,9%. Выводы. При выполнении шунтирующих операций у пациентов с тромбозами в 60% случаев в качестве кондуита использовался синтетический эксплантат. При атеросклеротическом поражении артерий нижних конечностей синтетический эксплантат был использован в 52,9% шунтирующих операций, что указывает на потребность в материалах биологического происхождения в качестве пластического материала для лечения пациентов с острой и хронической артериальной недостаточностью. Purpose. In this article, there is analyzed the structure of urgent and planned surgical interventions performed in patients with atherosclerotic lesions of infrainguinal segments of the lower limb arteries, including reconstructive operations using synthetic and autologous conduits.Materials and methods. There was conducted the analysis of the structure of 428 surgical interventions performed in patients of the Department of Vascular Surgery of “Gomel Regional Clinical Cardiology Center” from 2017 to 2019 for acute and chronic arterial insufficiency of the lower limbs.Results. The lesion of the contralateral limb in patients with chronic arterial insufficiency was found in 81.6% of patients, while in 60% of them, the degree of ischemia exceeded the 2nd degree (Fontaine classification), which is an indication for surgical intervention on the contralateral limb in the future. Upon admission of patients who had the history of bypass surgery on the problem leg, the synthetic explant was used as a bypass conduit for thrombosis in 73.7% in the primary surgery. In patients with chronic obstructive diseases of the lower limb arteries, this indicator was 88.9% (using of synthetic explant as a conduit in primary operation).Conclusions. In 60% of cases of patients with thrombosis, if the bypass surgery was made, a synthetic explant was used as a conduit. If a patient had a chronic arterial limb insufficiency, a synthetic explant was used in 52.9% of bypasses, which shows the need for materials of biological origin as a plastic material for the treatment of patients with acute and chronic arterial insufficiency developed on the background of atherosclerosis.
41
Маркелов, Д. В., И. И. Пикиреня, В. И. Германович, and А. Е. Щерба. "Treatment of Varicose Vein Disease Taking into Account the Condition of Perforation Veins." Хирургия. Восточная Европа, no. 4 (February 2, 2021): 308–17. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.4.012.
Full textAbstract:
Введение. Перфорантные вены (ПВ), играющие важную роль в патогенезе варикозной болезни (ВБ), до настоящего времени остаются «серой зоной» в вопросах диагностики и лечения хронической венозной недостаточности. Сохраняются открытыми вопросы о целесообразности воздействия на ПВ при лечении ВБ, а также об оптимальных способах воздействия на ПВ. Цель. Оценить эффективность применения разработанного алгоритма диагностики патологии ПВ и способов воздействия на ПВ при варикозной болезни с использованием малоинвазивных методов, основанного на дифференциации ПВ на рефлюксные и дренирующие.Материалы и методы. За 2018–2019 гг. в хирургическом отделении ГУ «Минский научно-практический центр хирургии, трансплантологии и гематологии» было выполнено 1127 хирургических вмешательств по поводу варикозной болезни. Всего мужчин было 372 (33%) и женщин – 755 (67%), среди них в возрасте 16–60 лет – 676 (66%), старше 60 лет – 451 (34%). По клиническому классу СЕАР случаи распределились: С2 – 811(72%), С3 – 214 (19%), С4 – 67 (6%), С5 – 22 (2%), С6 – 13 (1%). Алгоритм диагностики и лечения ПВ включал: 1) дооперационное ультразвуковое обследование с нанесением маркером на кожу нижней конечности топического расположения элементов патологического венозного шунта, включающего перфоранты, несостоятельные стволы и притоки подкожных вен; 2) дифференциация ПВ на рефлюксные и дренирующие; 3) на рефлюксные зоны производились следующие виды воздействия: кроссэктомия, перевязка сафенопоплитеального соустья (СПС), эндовенозная лазерная коагуляция (ЭВЛК) стволов, ЭВЛК ПВ, операция Коккета, эхофоамоблитерация. Все вмешательства выполнены под местной анестезией и УЗ-контролем.Результаты. Из 1127 операций на зонах рефлюксных вен, в зависимости от показаний, произведено 691 кроссэктомия, 185 лигирований СПС, 191 эндовенозная лазерная коагуляция (ЭВЛК) стволов подкожных вен, 24 ЭВЛК ПВ голени, 26 операций Коккета, 10 эхофоамоблитераций. Операция на ПВ голени проводилась в 50 случаях, что составило 4,4% от всего количества вмешательств.Заключение. Рассмотрение нарушения гемодинамики при ВБ с позиции формирования патологической венозной циркуляции и выделения в ней главных звеньев (рефлюксных и дренирующих зон) позволяет минимизировать операционную травму в виде сокращения количества операций на ПВ голени до 4,4% с максимально эффективным результатом.ЭВЛК патологических перфорантных вен при выраженных трофических нарушениях голеней при ВБ с использованием волны 1,4 мкм в импульсном режиме является простым и эффективным способом их лечения с техническим успехом 97%. Purpose. To determine the effectiveness of using the developed algorithm for diagnosis and treatment of perforating veins (PV) in varicose disease, using minimally invasive methods based on differentiation of PV to reflux and drainage.Materials and methods. In 2018–2019, 1,127 surgical interventions on the reflux zones were performed in the surgical department of the Minsk Scientific and Practical Center for Surgery, Transplantology and Hematology for varicose disease. There were 372 male (33%) and 755 female (67%) patients. Among them, 676 (66%) patients at the age of 16-60 years and 451 (34%) patients over 60 years old. According to the clinical class CEAP, the cases were distributed: C2 811 (72%), C3 214 (19%), C4 67 (6%), C5 22 (2%), C6 13 (1%). All patients underwent pre-operative ultrasound examination with marking the elements of the pathological venous circle on the skin of the leg, among which PV occupy the main place. Saphenofemoral junction (SFJ) and saphenopopliteal junction (SPJ) were classified as PV for convenience purposes. The following surgical procedures were performed on the reflux zones: crossectomy, SPJ ligation, endovenous laser therapy (EVLT) for saphenous veins, Cocket operation, echofoamobliteration. All interventions were performed under local anesthesia and US-control.Results. Of the 1,127 operations in the reflux vein zones, 691 crossectomies, 185 SPJ ligations,191 EVLTs of saphenous trunks, 24 EVLTs of calf perforators, 26 Cocket operations, 10 echofoamobliterations were performed. The operation on calf PV was performed in 50 cases, which was 4.4% of the total number of interventions.Conclusion. Consideration of phlebohemodynamic disorder of varicose veins from the point of view of formation of the pathological venous circulation and determination of the main links (reflux zones and draining zones) in it let to minimize the operational injury in the form of reduction of the number of operations on the PV of the calf to 4,4% with the maximum effective result.EVLT of pathological perforation veins in case of significant trophic disorders in varicose disease with the use of 1.4 μm wave in the pulse mode is a simple and effective method of their treatment with technical success of 97%.
42
Осадчий, Вячеслав Володимирович, and Катерина Петрівна Осадча. "Теорія і практика створення комп’ютерних програм навчального призначення." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 250–55. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.346.
Full textAbstract:
Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.
43
Bocharov, A. V., and L. V. Popov. "Сравнение стратегий выполнения аортокоронарного шунтирования у больных ишемической болезнью сердца с многососудистым поражением, которым выполнялось стентирование инфаркт-зависимой артерии голометаллическими стентами." RUSSIAN JOURNAL OF THORACIC AND CARDIOVASCULAR SURGERY, no. 5 part: 61 (October 28, 2019). http://dx.doi.org/10.24022/0236-2791-2019-61-5-443-447.
Full textAbstract:
Цель исследования: сравнить отдаленные результаты двух стратегий проведения аортокоронарного шунтирования (АКШ) у больных ишемической болезнью сердца с многососудистым поражением, которым выполнено стентирование клинико-зависимой артерии голометаллическими стентами по поводу острого коронарного синдрома. Материал и методы. Проанализированы итоги двухлетнего наблюдения за больными, которым на первом этапе было выполнено стентирование клинико-зависимой артерии с использованием голометаллических стентов трансрадиальным доступом по поводу острого коронарного синдрома и вторым этапом аортокоронарное шунтирование. Основную группу составил 51 пациент, которым при выполнении аортокоронарного шунтирования маммарокоронарный шунт накладывали проксимальнее имплантированного стента. В контрольную группу вошли 46 пациентов, которым маммарокоронарный шунт накладывали дистальнее имплантированного стента. На момент выполнения аортокоронарного шунтирования стенты в обеих группах были проходимы. В обеих группах анализировали конечные точки (смерть от сердечно-сосудистых причин, инфаркт миокарда, острое нарушение мозгового кровообращения, повторная реваскуляризация) и комбинированную конечную точку MACCE (смерть от сердечно-сосудистых причин, инфаркт миокарда, острое нарушение мозгового кровообращения, повторная реваскуляризация). Результаты. Анализ результатов позволил выявить статистически значимые различия между основной и контрольной группами по частоте повторной реваскуляризации (25,5 и 2,2 соответственно), возврата клиники стенокардии (27,5 и 8,7 соответственно) и комбинированной точке MACCE (31,4 и 6,5 соответственно). Заключение. При выполнении аортокоронарного шунтирования наложение анастомоза дистальнее стентированного участка является более предпочтительной стратегией реваскуляризации. Тип коронарных стентов, имплантированных по поводу острого коронарного синдрома, служит дополнительным самостоятельным фактором, который определяет отдаленные результаты АКШ.
44
Kovalenko, O. A., D. E. Musin, K. V. Krymov, and M. D. Alshibaia. "Отдаленные результаты коронарного шунтирования с использованием внутренней грудной и лучевой артерий." Clinical Physiology of Circulation, no. 4 part: 16 (December 26, 2019). http://dx.doi.org/10.24022/1814-6910-2019-16-4-299-305.
Full textAbstract:
Коронарное шунтирование (КШ) остается одним из наиболее эффективных методов лечения пациен- тов с ишемической болезнью сердца. Выбор соответствующего кондуита является ключом к дости- жению хороших краткосрочных и отдаленных результатов. Использование артериальных трансплан- татов, кроме левой внутренней грудной артерии (ЛВГА), при КШ остается довольно редким. В недавнем отчете из США о более чем 1,5 млн операций КШ частота использования двух ВГА и луче- вой артерии (ЛА) составила всего 4,9 и 6,5 соответственно. При этом стратегия многоартериально- го шунтирования связана с лучшими клиническими результатами и более высокими показателями продолжительной проходимости, что оправдывает технические трудности, более длительное время операции и потенциальные осложнения. Тем не менее публикации о результатах мультиартериально- го КШ немногочисленны и отражают в основном среднесрочные результаты. В статье представлено клиническое исследование проходимости артериальных (ВГА и ЛA) шунтов и кондуита из большой подкожной вены (БПВ) у одного пациента по данным 16-летнего наблюдения. Эти данные подтверждены результатами инструментальных исследований (коронарография, эхокар- диография). В течение периода наблюдения пациент строго придерживался стандартной лекарст- венной терапии. На коронарографии было установлено, что в течение 16 лет функциональная прохо- димость шунтов из ЛВГА и ЛA остается удовлетворительной. Шунт из БПВ был окклюзирован. Выполнена ангиопластика и стентирование этой коронарной артерии. Следует отметить, что одним из основных критериев удовлетворительной функции шунта является сохранение соответствующих бассейнов кровообращения. Результаты проведенного динамического наблюдения указывают на необходимость широкого ис- пользования артериального шунтирования.
45
Kravchenko, I. M., S. Е. Dykuha, Yu М. Tarasenko, V. I. Kravchenko, B. V. Cherpak, I. O. Didkovskii, and R. M. Vitovskiy. "Посткоарктаційні аневризми аорти: методи та результати лікування." Ukrainian journal of cardiovascular surgery, May 22, 2019, 82–85. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.3505/045082-085.
Full textAbstract:
За роки проведення корекції коарктації аорти (КоАо) відбулися суттєві зміни в розвитку методів хірургічної корекції цієї аномалії та виявлено пізні ускладнення на місці втручання, які стали більш загрозливими, ніж сама коарктація.
Мета дослідження. Необхідність подальшого планування своєчасної діагностики і корекції пізніх аневризм на місці пластики КоАо.
Матеріали і методи. У нашому закладі з 1971 по 2017 рік було прооперовано 4252 пацієнтів з нативною КоАо. Селективний відбір пацієнтів з аневризмами в низхідній грудній аорті (АНГА) для цієї роботи був обмежений з 1995 року. Усього в роботу включено 91 пацієнта, 85 (93,4 %) з них були реоперовані, 6 (6,6 %) – не оперувалися з різних причин. Інтервал між операцією корекції КоАо і діагностикою АНГА становив 22 роки з коливаннями від 1 міс. до 45 років. Частота ускладнень АНГА після корекції КоАо дещо різнилася для окремих хірургічних методів. Так, після імплантації синтетичної латки у 61 (88,5 %) хворого виявлено АНГА, у 6 (8,7 %) після імплантації трубчастих протезів та після анастомозу «кінець у кінець» – у 2 (2,8 %) хворих.
Результати та обговорення. Для ускладнення АНГА характерна певна клінічна картина, яка практично не пов’язана зі станом серцево-судинної системи. Клінічне обстеження проводять за звичайним планом аж до моменту, коли хворому виконають рентгенографію грудної клітки. Найбільш доцільною є КТ-ангіографія, яка подає детальне відтворення анатомії АНГА.
У кожному випадку встановленої АНГА хворому пропонували повторне хірургічне втручання з метою резекції аневризми або виключенням її з кровотоку. Ці операції потребували висококваліфікованого анестезіологічного та хірургічного забезпечення. Ще до моменту повної мобілізації аорти й аневризми налагоджували тимчасовий обхідний шунт – 75,3 % або підключали апарат штучного кровообігу – 24,7 %.
Тривалий час кращим методом повторних втручань при посткоарктаційних АНГА вважалася резекція АНГА з подальшою імплантацією судинного протеза. З 2014 року в нашому закладі почали використовувати ендоваскулярну – 5 (5,8 %) та гібридну методику лікування посткоарктаційних аневризм аорти – 11 (12,9 %) випадків.
Реоперації з резекцією АНГА і протезуванням аорти були виконані у 69 (81,2 %) хворих. З їх числа 7 було оперовано двічі, а 2 – тричі.
Задовільно перенесли реоперації і були виписані з клініки 80 (94,1 %) хворих. Померли 5 (5,9 %) пацієнтів з тяжкими деструктивними змінами в судинах і легенях, здебільшого в період освоєння повторних втручань.
Висновки. Пізні ускладнення (аневризма) виникають із частотою 4,5 %. Тактику операції слід обирати з урахуванням виду первинної реконструктивної операції, наявних ускладнень, особливостей, виявлених під час дослідження. Хворі, що перенесли повторні реконструктивні операції з приводу корекції посткоарктаційної аневризми, потребують пожиттєвого диспансерного спостереження.
46
ZHelihazheva, M. V., V. IU Merzliakov, and R. K. Baichurin. "Секвенциальное коронарное шунтирование с использованием обеих внутренних грудных артерий на работающем сердце." Kreativnaya kardiologiya, no. 2 part: 12 (June 18, 2018). http://dx.doi.org/10.24022/1997-3187-2018-12-2-183-190.
Full textAbstract:
Секвенциальное шунтирование эффективный способ реваскуляризации миокарда при ряде ситуаций, когда стандартная реваскуляризация не представляется возможной по ряду причин (при атеросклеротически измененной восходящей аорте, гемодинамически значимых поражениях подключичной артерии, дефиците кондуитов, повторных операциях аортокоронарного шунтирования и т. д.). Подкожная вена все еще широко используется в качестве аортального/коронарного шунта из-за легкости доступа, подготовки и возможности использования для нескольких шунтов. Однако у шунта такого типа может развиться гиперплазия интимы и атеросклеротическое поражение с уровнем окклюзии 1015 в первый год после операции. После 10 лет только 60 венозных шунтов остаются проходимыми, из них только 50 не имеют признаков значительного стеноза. Также могут наблюдаться осложнения в нижней конечности, где происходил забор. Во внутренней грудной артерии редко развивается атеросклероз, и ее диаметр обычно сопоставим с диаметром коронарной артерии, которой требуется реваскуляризация. В нашем случае обстоятельства, послужившие причиной выбора техники секвенциального шунтирования, были связаны с недостатком кондуитов и стремлением к более полной реваскуляризации.
47
ALIMARDONOVA, Malika. "БЎЛАЖАК ИНГЛИЗ ТИЛИ ЎҚИТУВЧИЛАРИНИНГ ИЛМИЙ (AКАДЕМИК) УСЛУБДА ЁЗИШ МАҲОРАТИНИ ТАКОМИЛЛАШТИРИШДА БАҲОЛАШ УСУЛЛАРИ." Foreign Languages in Uzbekistan, December 20, 2021, 115–29. http://dx.doi.org/10.36078/1644409867.
Full textAbstract:
Мақолада бўлажак инглиз тили ўқитувчиларининг илмий ёзиш маҳоратини ривожлантиришда тўғри ва самарали баҳолаш усуллари баён этилган. Мавзунинг аҳамияти шундаки, чет тилига ихтисослашган олий таьлим муассасаларида таҳсил олаётган талабалар учун илмий услубда юқори савияда ёзиш маҳоратини ошириш нечоғлик муҳим аҳамият касб этганлиги таҳлил қилинган. Муаллиф чет тилини ўқитиш жараёнида илмий услубда ёзиш кўникмасини баҳолашда тўғри ёндашишёндашув усуллари ҳақидаги хориж олимларининг фикрларини таҳлил қилган. Хусусан, илмий услубда ёзиш қонун-қоидаларига таъриф берган, ёзма ишга ўргатиш босқичлари, ёзма ишларни баҳолаш мезонлари билан таништирган, ёзма топшириқлар тури ҳақида сўз юритган. Чет тили ўқитувчилари одатда чет тилида илмий услубда ёзишни баҳолашни жиддий муаммо деб билишади, айниқса ўқув дастурида бир нечта ёзиш вазифалари талаб қилинадиган бўлса. Шуни инобатга олган ҳолда, ушбу мақола битирувчи талабаларнинг ёзма ишларига берилган устуворликларни баҳолашни мақсад қилган. Мақола натижалари ўқитувчилар томонидан қабул қилинган фарқланмаган баҳолаш ёндашувларининг муҳим тафсилотларини очиб бера олган. Ёзма нутқнинг мазмунан бойлиги ва равонлиги ҳақидаги мулоҳазалардан келиб чиқсак, бир нечта ёзув тузилмаларида ёзиш вазифаси қандай бўлишидан қатъи назар, бир хил аҳамиятга эга, шуни инобатга олган ҳолда, ушбу мақола академик ёзувни баҳолашдаги камчиликларга янги ва самарали маълумотларни тақдим этган.
48
Polivenok, I. "Ендоваскулярна стратегія при критичних вроджених вадах серця з обструкцією легеневого кровотоку." Cardiology and cardiac surgery: continuous professional development, March 20, 2019, 37–44. http://dx.doi.org/10.30702/css.201903.01.043744.
Full textAbstract:
При веденні пацієнтів з критичними вродженими вадами серця з обструкцією легеневого кровотоку в неонатальному періоді виникають численні проблеми. Ендоваскулярне стентування артеріальної протоки при дуктус-залежній легеневій циркуляції або вихідного тракту правого шлуночка як альтернатива аортолегеневому шунту стає популярним останніми роками. Автор описав технічні аспекти стентування відкритої артеріальної протоки або вихідного тракту правого шлуночка за допомогою якірного провідника.
49
CHerniakov, I. S., A. A. Marchenkov, P. A. Vladimirov, and P. A. Gorohov. "Хирургическое лечение пациента с поздней инфекцией сосудистого протеза, возникшей после резекции разорванной аневризмы внутренней подвздошной артерии." RUSSIAN JOURNAL OF THORACIC AND CARDIOVASCULAR SURGERY, no. 1 part: 62 (February 26, 2020). http://dx.doi.org/10.24022/0236-2791-2020-62-1-68-71.
Full textAbstract:
В публикации представлен клинический случай лечения пациента с инфицированным сосудистым протезом после резекции разорванной аневризмы внутренней подвздошной артерии методом перекрестного секвенциального аутовенозного бедренно-бедренного (на глубокую и поверхностную артерии) шунтирования. Приведены данные литературы о частоте развития инфекционных осложнений, отмечены существующие методики лечения инфекции сосудистых протезов. Описаны способ хирургического вмешательства, обоснование выбора данной методики реконструкции сосудистого русла. Отмечены результаты лабораторных, инструментальных исследований, подтверждающие наличие инфекции протеза в виде изображений магнитно-резонансной томографии, данные МСКТ-ангиографии с 3D-реконструкцией артериального русла, результаты микробиологического исследования раневого отделяемого. Оценена отдаленная проходимость аутовенозного шунта в данной позиции, а также динамика изменения диаметра графта. Дана оценка эффективности лечения.
50
Gorbachevskii, S. V., R. A. Aibazov, M. A. Grenaderov, M. V. Belkina, A. V. Sobolev, and L. A. IUrpol`skaia. "Случай успешного хирургического лечения фистулы между легочной артерией и левым предсердием (клинический случай и обзор литературы)." RUSSIAN JOURNAL OF THORACIC AND CARDIOVASCULAR SURGERY, no. 1 part: 62 (February 26, 2020). http://dx.doi.org/10.24022/0236-2791-2020-62-1-72-79.
Full textAbstract:
Связь между правой легочной артерией и левым предсердием редкая врожденная или приобретенная сердечно-легочная сосудистая аномалия, которая приводит к центральному цианозу, одышке и компенсаторной полицитемии. Степень выраженности симптоматики зависит от величины веноартериального шунта. Поскольку легочная артерия напрямую связывается с левым предсердием, легкое теряет свою фильтрующую функцию, что может приводить кинсульту или абсцессу головного мозга и системных органов по причине парадоксальной эмболии. Определен мульти инструментальный диагностический подход: эхокардиография, катетеризация сердца и компьютерная томография для верификации этого необычного диагноза с целью определения точной анатомии порока, что позволит разработать оптимальный план операции с определением хирургического доступа. Более раннее вмешательство должно привести к снижению хирургических рисков.