Journal articles: 'Шкіра тварин'

1

Solomennyi, A. M. "Вивчення токсикологічних характеристик розроблених м’яких лікарських засобів." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-140.

Full text

Abstract:

Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження. Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель). Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик. Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку. Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Касяненко, О. І., and В. І. Рисований. "КЛІНІКО-ЕПІЗООТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕКТОПАРАЗИТОЗІВ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.30.

Full text

Abstract:

Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарнізахворювання. У статті представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби в Сумськійобласті. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопара-зитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Метою нашої роботи було визначити поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з’ясувати їхні клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіпо-дермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин – пору-шення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утво-рені отвори – норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найниж-чого (2,17 %) – молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше – тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Довгій, Ю. Ю., and П. М. Прус. "КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКТОСАНУ ХВОРИМ НА ПСОРОПТОЗ ВІВЦЯМ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 210–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.26.

Full text

Abstract:

Захворювання овець на псороптоз надзвичайно поширене і пов’язане зі сприятливими умовами для паразитів на шкірі цих тварин, а також скупченим утриманням овець. Клінічно псороптоз характе-ризується ураженням шкіри у вигляді алопецій з випадінням шерсті шматками, свербіжем, розвит-ком папулярного і пустулярного дерматиту, алергічних проявів на фоні схуднення та симптомів загальної інтоксикації. У досліді виявлена інтенсивність інвазії овець кліщами Psoroptes ovis становиладо 10 кліщів на 10 см2 шкіри. У гематологічних показниках уражених тварин виявили лейкоцитоз,еозинофілію, паличкоядерну нейтрофілію, лімфоцитопенію та моноцитоз. Це свідчить про розвитоксистемного реактивного запального процесу в організмі овець у разі псороптозу внаслідок інтокси-каційного впливу збудника й алергічної реакції тварини з метою блокади антигенів кліща. Визначенепригнічення реакцій клітинного імунітету уражених овець і активізація їх системи мононуклеарнихфагоцитів є закономірним процесом у боротьбі зі збудниками дерматозоонозів. Біохімічні парамет-ри хворих на псороптоз овець показали достовірні білірубінемію і наростання активності трансамі-наз (АСТ, АЛТ). Такі зміни визначають розвиток реактивного гепатиту та печінкової недостатно-сті, як наслідок токсичного впливу збудника на організм тварини. Застосування препарату «Екто-сан» для боротьби з псороптозом призвело до зникнення симптомів захворювання через 15 днів (ін-тенсефективність становить 75–80 % на 15-у добу та 100 % на 30-у добу). Лабораторні показникикрові стабілізувалися до контрольних упродовж періоду спостереження, окрім моноцитозу та кре-атинінемії. Останні визначають залишкові патологічні процеси внаслідок впливу препарату на орга-нізм тварини, котрі не зникають упродовж періоду спостереження. Також відбулося порушенняфільтраційної здатності нирок, супроводжене наростанням рівня залишкового азоту в сироватцікрові, що посилило інтоксикацію організму овець. Моноцитоз, визначений у перехворілих овець, є сві-дченням того, що у шкірі боротьба із запаленням не завершилась упродовж місяця спостережень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Tishyn, O. L., R. V. Khomiak, and Zh M. Perih. "Порівняльна оцінка препаратів на основі фіпронілу за інвазії собак і котів ектопаразитами." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 283–88. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.36.

Full text

Abstract:

У статті наведено дані щодо ефективності нового вітчизняного протипаразитарного препарату «Профілайн спот-он для собак та котів (краплі для зовнішнього застосування)» у порівнянні з препаратом «Інсектостоп для собак та котів (рідина нашкірна)» (діюча речовина препаратів фіпроніл) на собаках і котах різних порід при застосуванні їх із профілактичною та лікувальною метою за ектопаразитарних інвазіях. Інтенсивність інвазії блохами та вошами визначали шляхом підрахунку ектопаразитів на 10 см² площі шкіри тварини, а кліщів – за кількістю особин на тварині. За результатами проведених досліджень встановлено, стійку інвазованість усіх залучених для дослідження 17 собак і 15 котів блохами. У 14 собак та 8 котів виявлена змішана інвазія блохами і вошами і у 7 собак і 4 котів, поряд із змішаною інвазією виявлені ураження шкірного покриву іксодовими кліщами Ixodes ricinus. При цьому інтенсивність інвазії у собак та котів блохами становила від 5 до 8 особин та вошами – від 1 до 3 особин на 10 см² площі шкіри тварини, а інвазованість кліщами становила 2–7 особин на тілі тварини. На 2, 5, 7 доби після лікування, на оброблених тваринах виявлялись мертві блохи, воші та кліщі, а на 10 і 30 доби ектопаразитів на тілі тварин не було виявлено. Під час лікування ускладнень чи змін у клінічному стані не спостерігалось, а екстенсефективність (ЕЕ) препаратів за виробничих випробувань за ураження собак та котів блохами, вошами та кліщами становила 100 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Soltani, R. E. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ У ЩУРІВ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ В НИХ СИНДРОМУ АПНОЕ СНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11811.

Full text

Abstract:

Резюме. Синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну (СОАГС) – патологічний стан зупинки вентиляції легенів у хворих понад 10 с; при цьому протягом 7- годинного сну апное-гіпопное реєструється не менше 30 разів. Він зумовлений періодичною обструкцією верхніх дихальних шляхів на рівні горла; при цьому на тлі збереження дихальних зусиль призупиняється легенева вентиляція та понижується насиченість крові киснем; у пацієнтів виникає груба фрагментація сну та надмірна денна сонливість. У хворих спостерігається суттєве погіршення якості життя, зумовлене інсомнічними розладами, та розвивається при цьому симптомокомплекс органічних порушень. Для глибшого вивчення патогенетичних механізмів СОАГС доцільно використовувати експериментальні моделі на дрібних лабораторних тваринах. Мета дослідження – оцінити особливості емоційно-поведінкових реакцій у щурів при моделюванні в них синдрому апное сну. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 42-х білих безпородних щурах-самцях, які перебували на звичайному харчовому раціоні віварію. Для виключення випадкових впливів усі тварини перебували в однакових умовах і брали їх для досліду в один і той же час. З метою усунення коливань гормонального фону для експерименту брали нелінійних білих статевозрілих щурів-самців, маса яких була (200±10) г. Тварин поділили на 3 групи: першу – щури, у яких під барбітуровим наркозом моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну (21 тварина), друга – щури, яким проводили барбітуровий наркоз (14 тварин), третя – інтактні тварини (7 щурів). Забезпечували тваринам медикаментозний сон, вводячи їх у наркоз. Для цього використовували 1% розчин натрію тіопенталу. Анестетик у дозі 60 мг/кг вводили внутрішньочеревно у ділянку гіпогастрію. Тварини інтактної групи отримували внутрішньочеревно еквівалентну кількість ізотонічного розчину NaCl. Проводили дослідження фізіологічної активності щурів за тестом Буреша у відкритому полі. Досліджували особливості емоційно-поведінкових реакцій у тварин, яким моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну. Для цього сконструювали пристрій, який за допомогою електромагнітного затвору викликає дозоване за часом змикання двох планок, між якими фіксується латексна тонкостінна муфта, одягнута на мордочки тварин, проксимальна частина яких щільно прилягає до шкіри голови. Тварини при цьому знаходились у медикаментозному сні. Дослідження проведено на 4; 12 і 18 доби. Результати. Під час моделювання інспіраторного апное внутрішньоплевральний тиск у них зростав у 5–6 разів. Досліджували емоційно-поведінкові реакції у 42 щурів за тестом «відкрите поле» з інтервалом у 3 дні, загальною тривалістю 18 днів. Виявили погіршення значень горизонтальної та вертикальної активності й показників вегетативного балансу на тлі проведеного наркозу та, особливо, при моделюванні у них синдрому обструктивного апное сну, що засвідчувало їхню здатність до погіршення адаптації, на відміну від інтактних тварин. Висновки. Для поглибленого вивчення феномену обструктивного апное-гіпопное сну доцільно застосовувати запропоновану експериментальну модель інспіраторного перекриття ротового та носових просвітів тварин на (2,2±0,2) с протягом кожної хвилини сну під час наркозу. При моделюванні обструктивного апное-гіпопное сну в щурів відбуваються функціональні зміни – пониження емоційно-поведінкових реакцій та вегетативного балансу, що вказує на виражені порушення адаптаційних механізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Regeda-Furdychko, M. M. "РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ШКІРІ В ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 24, 2019): 124–28. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10524.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Мета нашого дослідження – з’ясування стану прооксидантної і антиоксидантної системи в шкірі морських свинок у різні періоди формування контактного дерматиту. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проводили на морських свинках, поділених на 5 груп по 9 тварин у кожній. До І групи (контроль) увійшли інтактні морські свинки, до ІІ – тварини з експериментальним контактним дерматитом на 4-у добу, до ІІІ – морські свинки на 8-у добу модельного процесу, до ІV – тварини на 10-у добу та до V – тварини на 18-у добу контактного дерматиту. З метою детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту умовно виділяли два періоди розвитку експериментального контактного дерматиту: ранній і пізній. Ранній період включав групу тварин на 4-у та 8-у доби експерименту. Пізній – групу тварин на 10-у та 18-у доби контактного дерматиту. Експериментальну модель контактного дерматиту відтворювали на морських свинках за методом В. А. Волковой (2010). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у шкірі визначали за вмістом дієнових кон’югатів за методом В. Г. Гаврилова, М. І. Мишкорудної (1989), вміст малонового діальдегіду – за методом Е. Н. Коробейникова (1989). Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів – супероксиддисмутази за методом R. Fried (1975), каталази за методом R. Holmes, C. Masters (1970), глутатіонпероксидази – за методом О. Г. Архиповой (1988) та глутатіонредуктази – за методом В. М. Моїна (1986). Результати. У роботі встановлено поступове зростання продуктів вільнорадикального окиснення – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду – на усі доби формування експериментального контактного дерматиту. Виявлено початкове підвищення активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в шкірі на 4-у добу, з наступним зниженням цих ферментів з 8-ї доби експерименту, що свідчило про порушення рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами, особливо на 10-у і 18-у доби дослідження, що посилює запальний процес в шкірі, а також запускає каскад інших механізмів пошкодження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Yankovsky, O., D. Yankovska, and H. Polikarpova. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМІЧНИХ ОПІКІВ ШКІРИ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 102–5. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.102.

Full text

Abstract:

У статті розглянута автоматична система для моделювання термічних опіків шкіри у експериментальних тварин. Запропонована система складається з нагрівального елементу з підключеним до нього датчиком температури, комп'ютеру (або ноутбук), до якого через інтерфейс USB підключається зовнішній виконавчий пристрій, реалізований на мікроконтролері, який регулює температуру нагрівального елемента за допомогою широтноімпульсної модуляції. Програмне забезпечення дозволяє задавати необхідні параметри термічного впливу (температуру, час, кратність) та передбачає можливість його розширення використанням автоматичного підбору температури та часу впливу в залежності від виду експериментальної тварини, ділянки тіла, що підлягає впливу та бажаного ступеня опіку. Наявність комп’ютера дає змогу вносити та зберігати дані щодо умов експерименту, тварин та результати досліджень з автоматичним формування карток експериментальних тварин та можливістю переносити дані до інших програм, наприклад для статистичної обробки результатів. Система може бути застосована для досліджень в області біології та медицини, зокрема у доклінічних випробуваннях препаратів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Богач, М. В., І. Д. Юськів, О. М. Богач, and В. Д. Старків. "ПОШИРЕННЯ ТА ФОРМИ ПЕРЕБІГУ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК В УМОВАХ МІСТА ОДЕСИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 251–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.29.

Full text

Abstract:

Демодекоз собак – хронічне захворюваня, яке характеризується запаленням і десквамацією рого-вого шару шкіри, зниженням імунного статусу організму, вираженим виснаженням тварини. Demodex spp. вважаються патогенними, коли їхня кількість збільшується й уражає дерму. Демоде-коз собак – це захворювання, що виникає в результаті бурхливого розмноження і розселення демоде-козних кліщів, що призводить до локального або генералізованого запалення шкіри і супроводжуєть-ся випаданням шерсті, виникненням папул, пустул, потовщень і складок шкіри, призводить до ви-снаження, а іноді ‒ до загибелі тварин. Поширення інвазії супроводжується погіршенням загального стану уражених собак і клінічною картиною хвороби. Тому вивчення клінічного прояву демодекозу як одного з показників комплексної діагностики цього захворювання є актуальним. За результатами вивчення епізоотичної ситуації щодо акарозів собак на території м. Одеси зареєстровано три види саркоптіформних та тромбідіформних кліщів – збудників акарозів м’ясоїдних тварин: Demodех canis, Otodectes cynotis, Sarcoptes canis. У загальній акарозній патології собак в умовах м. Одеси ма-сова частка демодекозу складає 55,6 %, отодектозу ‒ 25,4 % та саркоптозу 19,0 %. Сприйнятли-вість собак до збудника демодекозу залежить від віку та статі тварин. Найчастіше хворіють со-баки віком від 6-ти місяців до 1 року (25,8 %), а також собаки 1‒2 річного віку (22,7 %). Самки ви-явились більш чутливими до збудника і склали 57,4 %. Найбільш уражені на локальну форму демоде-козу були собаки віком до 6-ти місяців (89,9 %), а на генералізовану – старше 10-ти років (72,4 %). Демодекозна інвазія максимально проявлялася восени (34,5 %) та навесні (29,1 %), дещо менше вліт-ку (23,9 %) та взимку (12,5 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Terehov, G. V., O. M. Chukhraeva, I. M. Savytska, M. V. Kostylev, V. I. Malyuta, O. A. Geylenko, and M. V. Chukhraiev. "Дослідження впливу фотостимуляції на загоювання післяопераційних ран в експерименті." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 50–53. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.50.

Full text

Abstract:

Мета. Розробка нової технології профілактики ускладнень та покращення загоювання післяопераційних ран під впливом стимуляції оптичним потоком червоного (635 нм) і синього (450 нм) діапазонів спектра. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 18 білих щурах, яким під загальним внутрішньочеревним наркозом виконували розтин шкіри черевної стінки та підшкірної клітковини, рану зшивали вузловими швами. Після цього у 9 тварин (контрольна група) більше не виконували ніяких маніпуляцій, а 9 іншим тваринам (експериментальна група), проводили фототерапію оптичним потоком червоного і синього діапазонів спектра. На 7, 14-ту та 21-шу добу проводили гістологічні дослідження ран черевної стінки. Результати. Новоутворена рубцева тканина дозрівала швидше у тварин експериментальної групи з формуванням вузького нормотрофічного рубця. У тварин контрольної групи більш повільно дозрівав та формувався нерівномірний за товщиною й шириною гіпертрофічний рубець. Висновки. Під впливом опромінення зони ран черевної стінки вони більш швидко та якісно загоювалися.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Sukhomlin, Katheryna, Valery Kaplich, and Olexander Zinchenko. "Сучасні хімічні методи контролю чисельності кровосисних мошок в умовах Українського Полісся." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12(337) (January 25, 2019): 83–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-83-88.

Full text

Abstract:

У роботі розглянуто ефективність використання сучасних хімічних препаратів із контролю чисельності імаго кровосисних мошок в умовах Українського Полісся. Доведено, що серед репелентів ефективними є Advantix (крапельно на шкіру вздовж хребта тварини), репеленти виготовлені з місцевої лікарської сировини: багна звичайного (настій із гілок та листя) та пижма звичайного (настій із суцвіть); серед інсектицідів – неостомазан, перметрин, бутокс 200, ектосанТМ і байтикол. Для створення інсектицидного бар’єру навколо ферм, лiтнiх таборів та загонів для утримання тварин потрібно обробляти територію у радiусi до 200 м окурюванням димом (сира трава, шишки) та розприскуванням у радіусі 200 м ємульсій диброму й препарату Байгон 20 К. Е.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кравченко, С. О., В. В. Мельничук, Н. С. Канівець, and Т. Л. Бурда. "ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ САРКОПТОЗУ СОБАК У МІСТІ ПОЛТАВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.24.

Full text

Abstract:

Захворювання, спричинювані акариформними кліщами, стали справжньою проблемою для власни-ків домашніх тварин, зокрема й собак. Однією з таких хвороб є саркоптоз, що викликається саркоп-тіформним кліщем Sarcoptes scabiei var. canis, Gerlach, 1857. Незважаючи на значну кількість наяв-них лікарських засобів на ринку ветеринарних препаратів, що застосовуються для боротьби із сар-коптозною інвазією, кількість хворих тварин поступово збільшується, що свідчить про актуаль-ність вивчення окремих аспектів, пов’язаних із поширенням інвазії на певних територіях. Метою статті було з’ясувати рівень інвазованості собак саркоптозом на території м. Полтави. Робота виконувалася в умовах лабораторії паразитології кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи та клініки ветеринарної медицини «ФОП Локес-Крупка Т. П.» при кафедрі терапії імені професора П. І. Локеса Полтавської державної аграрної академії. З метою встановлення діагнозу проводили акарологічні дослідження собак за методикою В. О. Євстаф՚євої та ін., згідно з якою для розм’якшення та просвітлення зішкрібків зі шкіри застосовували суміш, що складалася з «Бішофі-ту» та гліцерину у співвідношенні 1 : 1, у якій зішкреби витримували упродовж 1–2 хвилин. Загалом досліджено 11 різних порід собак (декоративні, службові, мисливські) а також метисів і безпород-них, яких розділили на чотири вікові групи: молодняк віком до одного року, тварини у віці від 1 до 4 років, від 4 до 8 років та старші 8-ми річного віку. Акарологічні дослідження свідчать, що на те-риторії міста Полтави собаки інвазовані збудником саркоптозу. Показник ураженості в середньому становив 18,20 %. Варто зазначити, що саркоптозна інвазія в собак мала певні особливості. Вста-новлено, що тварини різних порід неоднаково інвазовані збудником саркоптозу. Найбільш ураженими виявилися тварини мисливських порід та безпорідні й метиси (ЕІ=38,46 та 36,76 % відповідно). Найменшого інвазування зазнають тварини декоративних порід (ЕІ=3,92 %). Окрім того, показник інвазованості собак також залежав від віку тварин. Встановлено, що собаки у віці від 1-го до 4-х років та від 4-х до 8-и років виявилися найбільш ураженими збудником саркоптозу (ЕІ=45,81 та 42,94 %, відповідно). Отже, отримані дані мають важливе наукове та практичне значення, адже доповнюють відомості з приводу епізоотичного стану щодо саркоптозної інвазії собак на території м. Полтави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Довгій, Ю. Ю., and Л. В. Кондренко. "ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ НА ОРГАНІЗМ СОБАК ЗА НАЯВНОСТІ ЛОКАЛЬНОЇ ФОРМИ ДЕМОДЕКОЗУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 170–78. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.21.

Full text

Abstract:

За результатами дослідження інтенсивності інвазії D. canis у хворих собак встановлено, що на 10-ту добу лікування цей показник знизився з 15,4±0,62 до 5,6±0,21 екземплярів кліщів у мазку, а на 20-ту добу живих збудників виявлено не було. Результат був однаковим для тварин, які отримували «Дектомакс» + сірково-дегтярний лінімент, та для тих, яких лікували за схемою «Дектомакс» + екстракт личинок воскової молі 25 % + сірково-дегтярний лінімент з додаванням личинок воскової молі. «Дектомакс» виявив 100 % ефективність щодо збудників демодекозу, а засоби симптоматич-ної терапії не впливають на його акарицидну дію щодо D. canis. За результатами щоденного клініч-ного обстеження собак першої дослідної групи загоєння тріщин і подряпин на уражених ділянках шкіри відмічали на 12-ту добу лікування, зміну кольору шкіри на такий, що характерний для неура-жених ділянок – на 14-ту, розм’якшення шкіри на 16-ту, початок відростання шерсті – на 19-ту добу. При застосуванні в лікувальній схемі препаратів, що містять личинки воскової молі (друга гру-па дослідних собак), вдалося досягти аналогічних результатів на 8, 10, 13 та 15-ту добу лікування відповідно. Застосування комплексу препаратів тваринам другої дослідної групи призвело до досто-вірного зменшення кількості лейкоцитів у крові, зниження базофілів (у крові тварин першої дослідної групи), зниження кількості еозинофілів, зниження юних нейтрофілів, зниження вмісту паличкоядер-них нейтрофілів порівняно з показниками собак, яким застосовували тільки «Дектомакс» та сірко-во-дегтярний лінімент. Результати дослідження біохімічних показників крові собак, хворих на демо-декоз у локальній формі, підтвердили стимулюючий вплив препаратів, що містять личинок воскової молі, на відновлення організму під час одужання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Євстаф’єва, В. О. "ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ІНСЕКТОАКАРИЦИДНОГО ПРЕПАРАТУ ЕКТОСАНУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 85–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.21.

Full text

Abstract:

Отримані дані щодо токсичної характеристикиінсектоакарицидного препарату ектосану. Лікар-ський засіб у терапевтичній концентрації (0,13 %водний розчин) не проявляв місцевоподразнюючоїта резорбтивної дій на двох видах тварин (кролі,щури). За місцевою дією на шкіру лабораторнихтварин за одноразового його нанесення ектосанвідносився до нульового класу і характеризувавсявідсутністю подразнюючої дії. В групі білих щуріву однієї тварини через 15 хвилин після обробкипрепаратом реєстрували занепокоєння, слабкуеритему та помірний свербіж, які зникали через30 хвилин після їх появи. The data on the toxic properties of the insectoakaricidic preparation of ektosan have been received. The drug in therapeuticconcentrations (0.13 % aqueous solution) showed no local irritation and resorptive effect on two species of animals (rabbits,rats). As for the local effect on the skin of laboratory animalsunder a single application ektosan was referred to the zero classand characterized by the absence of irritation. In the group ofwhite rats an anxiety, weak erythema and considerable itch wereregistered in one animal in 15 minutes after treatment with thispreparation, which disappeared in 30 minutes after their appearance.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Лоза, Є. О., Т. М. Гомелюк, І. Я. Криницька, and М. І. Марущак. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН РЕПАРАТИВНОЇ ЗДАТНОСТІ ШКІРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РАН ЩУРІВ ІЗ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 77–81. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12342.

Full text

Abstract:

Резюме. Цукровий діабет (ЦД) у всьому світі визнаний одним із найбільш важливих неінфекційних захворювань. ЦД та його ускладнення є одними з найважливіших причин смертності, при цьому одним з важливих наслідків ЦД є порушення здатності до репарації. Мета дослідження – виявити зміни репаративної здатності шкіри при різних способах закриття післяопераційних ран щурів за умов стрептозотоцинового цукрового діабету. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведено на 130 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша (30 тварин) – здорові, яким накладено вузлові шви на операційну рану; друга група (30 щурів) – здорові, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей; третя (30 тварин) – з цукровим діабетом, яким накладено вузлові шви на операційну рану; четверта група (30 щурів) – з цукровим діабетом, яким для фіксації країв рани застосували шкірний клей. Для контролю всі отримані результати порівнювали із показниками інтактних тварин (10 щурів). Результати. Результати наших досліджень показують, що рановий процес призводить до зниження репаративної здатності шкіри на ранньому терміні спостереження. У віддаленому терміні спостереження у здорових групах щурів відбувається відновлення репаративної здатності дерми на відміну від груп щурів із стрептозотоциновим цукровим діабетом. Висновки. Отримані результати свідчать про зниження репаративної здатності шкіри, зумовленої рановим процесом у щурів з експериментальним цукровим діабетом стосовно здорових щурів при застосуванні шкірного клею. При цьому застосування його є ефективнішим для формування нормотрофічного рубця за умов цукрового діабету, порівняно із накладанням вузлових швів для фіксації країв ран.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Kashchak, T. V. "Вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 28, 2019): 43–50. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10436.

Full text

Abstract:

Мета роботи: вивчити вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби. Матеріали і методи. В експериментах використано 60 нелінійних білих щурів-самців масою 180–200 г. В умовах тіопентал-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричиняв їхній закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини на 10 с прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу склали інтактні тварини. Через 14, 21 і 28 діб після нанесення травм в умовах тіопентал-натрієвого знеболення (60 мг·кг-1 маси) у 6 тварин кожної дослідної групи вивчали жовчовидільну функцію печінки шляхом катетеризації загальної жовчної протоки і забору жовчі протягом однієї години. В отриманій жовчі визначали концентрацію сумарних жовчних, загального і прямого білірубіну. Розраховували швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції досліджуваних компонентів жовчі за 1 год. З експерименту тварин виводили після забору жовчі методом тотального кровопускання з серця. Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм більшість досліджуваних показників жовчовидільної функції печінки в усі досліджувані терміни періоду пізніх проявів травматичної хвороби була істотно нижча, ніж у контролі. Особливістю динаміки жовчовидільної функції після моделювання скелетної травми було зниження досліджуваних показників з 14 до 21 доби, що виявилося статистично значущим для швидкості екскреції сумарних жовчних кислот, з наступним істотним зростанням до 28 доби. В цей термін швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції загального білірубіну досягали рівня контрольної групи. Інші показники продовжували залишатися суттєво нижчими. Після моделювання термічного опіку шкіри досліджувані показники статистично вірогідно зростали з 14 до 28 діб, проте залишалися суттєво меншими, ніж у контролі. За цих експериментальних умов величини жовчовидільної функції печінки через 14 і 28 діб були суттєво меншими, ніж після нанесення скелетної травми. Характерною рисою динаміки досліджуваних показників після моделювання комбінованої травми була тенденція до зниження з 14 до 21 доби, причому за величиною швидкості екскреції сумарних жовчних кислот відмінності були статистично значущими. Через 28 діб показники зростали, ставали істотно більшими, ніж через 14 і 21 доби, проте не досягали контрольного рівня. Порівняно зі скелетною травмою величини досліджуваних показників за умов комбінованої травми у всі терміни спостереження були статистично вірогідно меншими. Порівняно з термічним опіком шкіри через 14 діб не відмічали істотних відмінностей, проте через 21 і 28 діб величини досліджуваних показників теж ставали істотно меншими. Виняток становила швидкість жовчовиділення, яка через 28 діб за умов термічного опіку шкіри та комбінованої травми була практично однаковою. Отже, модельовані травми в період пізніх проявів травматичної хвороби характеризуються суттєвим порушенням жовчовидільної функції, яке наростає від скелетної до опікової та комбінованої травми і є проявом поліорганної дисфункції, що слід враховувати при розробці заходів корекції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Сачук, Р. М., С. В. Жигалюк, І. М. Лук’яник, Л. В. Калиновська, С. А. Пономарьова, Н. В. Остапів, and Є. І. Шидер. "ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ «ДЕВІМЕКТИНУ 1%» ТА «КУБАЗОЛУ» ПРИ ПСОРОПТОЗІ КРОЛІВ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 3, 2020): 231–41. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.231-241.

Full text

Abstract:

Висвітлено експериментальні результати одного з аспектів безпечності застосування нового проти паразитарного препарату «Девімектин 1%», що призначається вводити шляхом ін’єкцій хутровим звірям, кролям, собакам та котам. До складу препарату входить івермектин. Паралельно для терапії шкірних ускладнень псороптозу кролів апробовано місцеве застосування препарату «Кубазол» на основі дьогтю березового. Препарат показаний великій рогатій худобі, коням, вівцям, козам, свиням, собакам, кролям і птиці. Клінічну ефективність лікування ускладнених форм псороптозу проведено на кролях, шляхом застосування препарату «Амітразин плюс» для контрольної групи тварин та «Девімектин 1%» з «Кубазолом» – для дослідної групи. Клінічна картина акарозу у кролів була наступною: тварини часто терли лапами вуха, трясли головою. На внутрішній поверхні вушної раковини присутні вогнища запалення – здуття червоного кольору або пухирці, які на п’яту добу лопали, з відтоком жовтуватої рідини, що засихаючи, перетворювалася в скоринку. Зовнішній слуховий прохід заповнено жовтими грудочками сірки. У частини тварин осередки ураження зливалися, запалення поширювалося на більшу частину внутрішньої поверхні вуха. У зовнішньому слуховому проході скупчувалася велика кількість секрету, і з’являлися рясні серозні або гнійні виділення. Коркові утворення повністю закривали слуховий прохід. При паразитологічному обстеженні кролів виявлено збудника псороптозу – Psoroptes cuniculi, екстенсивність інвазії якого становила 95,0%. Встановлено, що лікувальний вплив місцевих обробок препаратом «Амітразин плюс» проявлявся швидким зменшенням площі ураженої кліщами ділянки шкіри, зникненням на 5-ту добу від початку лікування явищ ексудації і больової реакції, відсутністю живих кліщів у зішкрібах із шкіри на 7-му добу спостереження. Проте, гіперемія і набряк, що зберігались по завершенні терапевтичних процедур до кінця досліду, свідчать про уповільнене зникнення явищ запалення і наявність помірно вираженої подразнюючої дії препарату. Вищу лікувальну ефективність в експериментальних дослідженнях показала схема комплексного застосування «Девімектину 1%» та «Кубазолу». Швидкість зменшення площі ураження при використанні цих препаратів випереджала ту групу тварин, яка була лікована «Амітразин плюсом». Ексудація, гіперемія, набряк повністю зникали на 7-й день від початку лікування. «Девімектин 1%» та «Кубазол», в сукупності діючи на різні етіологічні чинники запального процесу, в експерименті продемонстрували значно кращі лікувальні властивості. При цьому, у 15,22 % хворих, що лікувалися «Амітразином плюсом», спостерігали залишкові явища контактного дерматиту. У кролів уражених посроптозом, яким застосовано комплексну схему лікування з використанням «Девімектину 1%» та «Кубазолу», в жодному випадку не спостерігали проявів контактного дерматиту. Подальші дослідження будуть черговим етапом передреєстраційних клінічних випробувань, спрямованих на вивчення дії препарату «Девімектин 1%» при нематодозах кролів, у тому числі викликаних Passalurus ambiguus, а «Кубазолу» – при трихофітії кролів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Смаглій, З. В., and С. О. Галникіна. "ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІТИЧНОГО СИНДРОМУ ПІД ВПЛИВОМ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ В ПОЄДНАННІ З ГОСТРОЮ КРОВОВТРАТОЮ, УШКОДЖЕННЯМ ШКІРИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ PRP-ТЕРАПІЇ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 75–81. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12741.

Full text

Abstract:

Вступ. Дорожній травматизм належить до актуальних проблем сучасного урбанізованого суспільства. Унаслідок дорожньо-транспортних пригод, крім уражень скелета, часто бувають ушкодження м’яких тканин, зокрема шкіри. Несвоєчасні діагностика та лікування цих ушкоджень часто призводять до зростання смертності. Перспективним методом регенерації ушкоджених тканин організму є біотрансплантати на основі тромбоцитів (Platelet Rich Plasma (PRP) терапія), однак за умов поєднаної травми даний метод корекції вивчено недостатньо. Мета дослідження – з’ясувати динаміку показників цитолітичного синдрому під впливом скелетної травми в поєднанні з гострою крововтратою, механічним ушкодженням шкіри та оцінити ефективність PRP-терапії. Методи дослідження. Експерименти проведено на 186 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. У 1-й дослідній групі моделювали механічне ушкодження шкіри (на спинці тварини викроювали шкірний клапоть розміром 2×2 см). У 2-й дослідній групі моделювали скелетну травму, ускладнену гострою крововтратою. У 3-й дослідній групі ці ушкодження поєднували. У 4-й дослідній групі тваринам з поєднаною травмою по кутах рани внутрішньодермально вводили по 0,1 мл збагаченої тромбоцитами плазми. Через 3, 7, 14, 21 і 28 діб після нанесення травми щурів виводили з експерименту. В сироватці крові визначали аланін- і аспартатамітотрансферазну (АлАТ, АсАТ) активність. Контрольну групу становили інтактні тварини. Результати й обговорення. Дослідження показали, що нанесення механічної травми шкіри, порівняно з контролем, до 21-ї доби зумовлювало статистично вірогідне зростання АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові. До 28-ї доби активність маркерів цитолізу знижувалася. Величина АсАТ активності у сироватці крові досягала рівня контролю, тоді як АлАТ активність продовжувала залишатися підвищеною. Аналогічною була і закономірність динаміки АлАТ й АсАТ активності за умов нанесення скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою, однак з більшою амплітудою. Проте до 28-ї доби показники не досягали рівня контролю. Моделювання поєднаної травми супроводжувалося ще більшим посиленням процесів цитолізу в усі терміни експерименту. В результаті проведення PRP-терапії у групі щурів з поєднаною травмою, порівняно з травмованими тваринами без корекції, з 14-ї доби експерименту відмічали зниження АлАТ й АсАТ активності у сироватці крові. Висновки. Механічне ушкодження шкірних покривів істотно поглиблює цитолітичний синдром, зумовлений скелетною травмою, ускладненою гострою крововтратою. Внутрішньодермальне введення збагаченої тромбоцитами алогенної плазми за цих умов сприяє зниженню інтенсивності процесів цитолізу, починаючи з 14-ї доби експерименту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Бондаренко, Л. Б., Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, О. І. Харченко, Н. М. Сергійчук, and М. М. Калачінська. "Вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін- 2-іл-сульфоніл)-N-(2,6-дихлорфеніл)-цераміду на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 1 (March 27, 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.33250/14.01.015.

Full text

Abstract:

Стрімке поширення онкологічних захворювань у ХХІ столітті в усьому світі зумовлює інтенсифікацію хіміотерапевтичного лікування даної патології зі застосуванням усе нових і нових цитотоксичних і цитостатичних агентів. Однак це зумовлює зростання й числа побічних ефектів і небажаних наслідків використання даних препаратів. Неспецифічна дія щодо всього організму пацієнта та висока токсичність даної групи лікарських засобів, зокрема, їхня кардіо-, нефро- та нейротоксичність, а також відсутність достатньої інформації щодо віддалених наслідків введення протипухлинних засобів на стан прилеглих тканин, які не були захоплені інвазією пухлини, зумовлюють нагальну потребу в системному вивченні біохімічних змін не лише в пухлині, але й поза її межами. У попередніх експериментах нами було проведене вивчення впливу протипухлинного похідного хіназоліну на складові хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки й виявлено специфічність його впливу на низку показників виключно в тканині пухлини. У зв’язку з цим актуальним є з’ясування, чи є виявлена специфічність похідного хіназоліну характерною лише для тканини матки, чи вона поширюється й на інші тканини організму. Мета дослідження – вивчити вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-іл-сульфоніл)-N(2,6-дихлорфеніл)-цераміду (АХДЦ) на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів. Тварини були розподілені на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури; 2 – негативний контроль (саркома 45); 3 – саркома 45 + АХДЦ (29,93 мг/кг). Вивчення впливу АХДЦ на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри показало, що дана сполука вірогідно змінювала більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з саркомою 45 без лікування. Специфічність впливу АХДЦ на клітини пухлин була найвираженішою щодо ДНК-фрагментації та змін вмісту РНК, співвідношень РНК/ДНК і РНК/НК. Щодо впливу на вміст SH-груп у тканині саркоми 45 і неуражених пухлиною тканинах шкіри, то в даному випадку ефект АХДЦ був протилежним за напрямком стосовно змін вмісту небілкових і пов’язаних з білками SH-груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Kashchak, T. V., and A. A. Gudyma. "Інтенсивність процесів ліпідної пероксидації та рівень маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (January 3, 2019): 62–68. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9715.

Full text

Abstract:

Мета роботи – встановити динаміку процесів ліпідної пероксидації та маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті. Матеріали і методи. Експерименти виконано на нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. В умовах тіопентало-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричинив їх закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу стали інтактні тварини. Тварин виводили з експерименту через 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду. У гомогенаті печінки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ), у сироватці крові встановлювали концентрацію церулоплазміну (ЦП) та методом проточної цитометрії визначали вміст прозапального цитокіну – туморнекротичного фактора-α (TNF-α). Результати досліджень та їх обговорення. У період пізніх проявів травматичної хвороби після нанесення ізольованої скелетної травми, опіку та їх комбінації спостерігали високу активність процесів ліпідної пероксидації, про що свідчить підвищений вміст у печінці ТБК-активних продуктів ПОЛ. Одночасно у сироватці крові підвищений вміст ЦП та TNF-α, динаміка яких має коливальний характер. Через 14 діб величина досліджуваних показників найбільша після нанесення опіку, через 21 добу – після ізольованої скелетної та комбінованої травм. Через 28 діб активність запальної реакції стихає порівняно з попередніми термінами спостереження. В цей термін привертає увагу тенденція до зростання вмісту в сироватці крові ЦП після опіку та TNF-α після ізольованої скелетної травми. Очевидно, така динаміка відображає специфіку патогенно-саногенних співвідношень, спрямовану на адекватну адаптацію організму до патогенних чинників травми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Romashko, I., U. Drachuk, and I. Basarab. "Використання баранячого жиру у виробництві косметичних засобів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (February 5, 2017): 140–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7528.

Full text

Abstract:

Косметична галузь нині розвивається стрімкими темпами. Особливу увагу привертають товари, отримані з натуральної сировини. Для виробництва косметичних виробів використовують різні жирові основи, а саме тваринні, рослинні та мінеральні жири, а також жироподібні речовини. Їх використовують як в чистому, так і в комбінованому вигляді. Тваринні жири є сировиною для виготовлення продукції різного спрямування: харчового, медичного, косметичного, а також технічного. Характерною особливістю кожного жиру є його склад та властивості, що залежать від походження, раціону тварини та її віку. Одним з найбільш поширених компонентів тваринного походження у рецептурах косметичних виробів є ланолін, відомий як шерстяний жир, що отримують під час виготовлення овечої шерсті. Баранячий жир - джерело природного ланоліну - здавна відомий своїми корисними властивостями, особливо курдючний жир, що відрізняється високою чистотою і є цінною харчовою та фармацевтичною сировиною. Курдючний жир - не лише чудовий продукт харчування та лікувальний засіб при застудах чи проблемах із суглобами, а й засіб для підтримання здоров’я і краси шкіри, волосся та нігтів. У статті проаналізовано світовий досвід використання тваринних жирів у косметології. Показано доцільність застосування курдючного жиру у виготовленні косметичних виробів. Завдяки присутності ланоліну, органолептичним та фізико-хімічним характеристикам курдюк можна використовувати як основу для виготовлення косметичних кремів. Це перспективний напрямок для розвитку української косметології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Сапожник, Ірина, and Тетяна Суродейкіна. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛСП ВЕГАНСТВО В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 211–15. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-44.

Full text

Abstract:

У поданій статті проаналізовано семантичні особливості англомовного лексико-семантичного поля ВЕГАНСТВО в соціальній мережі Інстаграм. Виявлено, що у складі досліджуваного поля безперечно переважають лексеми на позначення їжі (49%), приблизно однаково представлено поля LIFESTYLE, FASHION та ANIMAL PROTECTION (11%, 11% та 10 % відповідно). Решта підполів містить набагато менше одиниць, проте, це не зменшує їхньої значущості у досліджуваній темі. Так, у лексико-семантичному підполі FOOD користь від веганських продуктів ілюструється і пропагується в мережі Інстаграм набагато частіше, ніж шкідливі прояви тваринної їжі. LIFESTYLE переважно розкриває користь способу життя, що пропагує веганство, і базується здебільшого на тенденції до захисту тварин від насильницького утримання через відмову споживання їжі тваринного походження. Лексико-семантичне підполе FASHION позначає нові веганські види шкіри та описують взуття, вироблене з біоматеріалів. У ЛСП ANIMAL PROTECTION кількісно переважають лексеми на позначення страждань тварин на фермах над лексемами на позначення користі від веганства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Коваленко, С. О. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОРТАЛЬНИХ ТА ВІТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ХОРІОПТОЗУ У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.29.

Full text

Abstract:

Однією з найважливіших умов успішного та ефективного розвитку молочного та м’ясного скотарства, а також підвищення якості продукції є боротьба з паразитозами великої рогатої худоби. Серед ектопаразитозів тварин одним із найбільш поширених акарозів є хоріоптоз великої рогатої худоби, викликаний паразитуванням нашкірних кліщів Chorioptes bovis. Кліщі чинять механічний і токсичний вплив на шкіру, створюючи умови для розвитку секундарної мікрофлори. Також викликають подразнення нервових закінчень та атрофію сальних залоз шкіри. Епізоотологічне благополуччя можливе за умов проведення моніторингових досліджень з використанням ефективних, високочутливих методів виявлення збудників хоріоптозу. Метою досліджень було встановити у порівняльному аспекті ефективність існуючих вітальних та мортальних методів лабораторної діагностики Chorioptes bovis Gerlach, 1857. Експериментальні дослідження проводили на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету, а також в умовах ТОВ «Комишуватський молочний комплекс» Красноградського району Харківської області. Проведено випробування трьох вітальних способів (А. В. Алфімової; з використанням рослинної олії; із застосуванням бішофіту та гліцерину) та трьох мортальних способів (мацерації зіскрібків; компресорний; флотаційний) лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби. Основним показником діагностичної ефективності використаних способів було значення інтенсивності інвазії. За результатами проведених акарологічних досліджень встановлено, що найбільш чутливим вітальним методом лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби виявився спосіб мацерації зіскрібків. Цей метод перевищував ефективність компресорного способу на 59,85 % та флотаційний спосіб – на 67,01 %. Найбільш чутливим вітальним методом лабораторної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби виявився спосіб із застосуванням бішофіту та гліцерину. Цей метод перевищував ефективність способу із застосуванням рослинної олії на 7,97 % та способу А. В. Алфімової – на 59,05 %. Встановлено його високу діагностичну ефективність за наявності хоріоптозу порівняно із мортальним способом мацерації зіскрібків (на 35,05 %). Отримані дані дозволяють рекомендувати вітальний спосіб із застосуванням бішофіту та гліцерину для ефективної діагностики хоріоптозу великої рогатої худоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Туль, О. І. "ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ КРОЛІВ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО СТАФІЛОКОКОЗУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 225–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.28.

Full text

Abstract:

В інфекційній патології тварин етіологічна роль стафілококів значно зросла останнім часом. Ці мікроорганізми здатні вражати будь-які органи і тканини організму. Найчастіше трапляються ураження шкіри і підшкірної клітковини, абсцеси, сепсис та септикопіємія. Кролі дуже сприйнятли-ві до стафілококових інфекцій і тому їх широко використовують як лабораторних тварин для визначення патогенності збудника. Метою роботи було виявити патоморфологічні зміни в організмі кро-лів в умовах експериментального відтворення стафілококозу із застосуванням суспензії чистої ку-льтури Staphylococcus epidermidis, виділеної від ящірки прудкої. Дослідження проводились на 8 кліні-чно здорових кроликах з приватного господарства м. Полтави. Суспензію чистої культури S. epidermidis, виділену від ящірки прудкої, використовували для зараження лабораторних тварин. У результаті інфікування у тварин спостерігалися такі патоморфологічні зміни: гіперемія, білковий гепатоз, нефроз, міокардоз, геморагічний діатез оболонок серця, слизової оболонки трахеї та вели-ких бронхів, серозної оболонки стінки кишечнику. Було зареєстровано катаральний гастроентерит, помірно виражений метеоризм кишечнику, ділянки вогнищевої серозної пневмонії, дерматиту. У ре-зультаті гістологічного дослідження в печінці було виявлено розширення просвітів капілярних сину-соїдів, набряк стінки кровоносних судин середнього калібру з вакуолізацією ендотеліоцитів, утво-рення периваскулярних інфільтратів з гранулоцитів. У легенях спостерігали осередки серозної пнев-монії, катаральний бронхіт, периваскулярні набряки. Було зареєстровано інфільтрацію стінок аль-веол, бронхів та перибронхіальної сполучної тканини гранулоцитами, набряк строми з утворенням транссудату або серозного ексудату з домішками нейтрофілів та еозинофілів. У нирках відбувалось кровонаповнення судин різних калібрів, набряк та осередки некрозу строми кіркової зони. В селезінці та лімфатичних вузлах було встановлено вогнищеву гіперемію, підкапсулярні крововиливи, набряк червоної та білої пульпи, осередки мукоїдного набухання капсули та трабекул. Отримані результати досліджень свідчать, що у кролів в умовах експериментального стафілококозу відбувалась інтокси-кація організму продуктами метаболізму збудника, яка призвела до важких патологічних змін у па-ренхіматозних органах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Михайлютенко, С. М., А. А. Замазій, and Л. М. Корчан. "АСОЦІАТИВНИЙ ПЕРЕБІГ ТРИХОДЕКТОЗУ ТА ГЕЛЬМІНТОЗІВ ТРАВНОГО ТРАКТУ В СОБАК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 189–94. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.24.

Full text

Abstract:

Одним із поширених захворювань шкіри паразитарної етіології в собак є триходектоз, що викли-кається волосоїдами виду Trichodectes canis. Інвазія супроводжується свербежем, дерматитами, схудненням тварин. Водночас цей ектопаразитоз може ускладнюватися гельмінтозними захворю-ваннями, що є об’єктом особливої уваги з боку фахівців як ветеринарної, так і гуманної медицини. Тому проведення моніторингових досліджень та специфічних заходів контролю за епізоотологічною ситуацією щодо паразитозів собак підвищить у перспективі ефективність системи розроблених заходів боротьби з інвазійними захворюваннями дрібних домашніх тварин. Метою досліджень було встановити особливості асоціативного перебігу триходектозу та гельмінтозів травного тракту у домашніх собак. За результатами проведених паразитологічних досліджень з’ясовано, що трихо-дектоз переважно перебігає у вигляді асоціативних інвазій разом з гельмінтозами травного тракту (63,16 %). Триходектозну моноінвазію виявлено у 36,84 % інвазованих тварин. Співчленами збудника триходектозу виявилися нематоди видів Trichuris vulpis, Тохоса canis, Dipylidium caninum, Uncinaria stenocephala. Асоціативний перебіг триходектозу характеризується наявністю одночасно двох, трьох та чотирьох видів паразитів. Причому домінуючою є двокомпонентна інвазія (60,78 % від хворих на триходектоз собак). Меншою мірою виявлено трикомпонентні (33,34 %) та чотириком-понентні (5,88 %) інвазії. З двокомпонентних найчастіше реєстрували триходектозно-дипілідіозну (екстенсивність інвазії становить 17,95 %) та триходектозно-трихурозну (10,26 %) інвазії, рідше – триходектозно-токсокарозну (7,68 %) та триходектозно-унцинаріозну (3,85 %). З трикомпонент-них переважали триходектозно-діпілідіозно-трихурозна (екстенсивність інвазії становить 8,97 %) та триходектозно-дипілідіозно-токсокарозна (5,14 %) інвазії. Водночас триходектозно-дипілідіозно-унцинаріозна, триходектозно-трихурозно-токсокароза і триходектозно-трихурозно-унцинаріозна інвазії виявлена у 1,28–3,84 % інвазованих собак. Чотирикомпонентні асоціації пред-ставлені лише двома різновидами, де їх екстенсивність інвазії коливалася від 1,28 до 2,56 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Prystupa, B. V., I. A. Kravchenko, Ya V. Rozhkovsky, and S. I. Bogatu. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕСТЕРІВ ІБУПРОФЕНУ В ПОЄДНАННІ З НИЗЬКОЧАСТОТНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ НА МОДЕЛІ КАРАГЕНІН-ІНДУКОВАНОГО ЗАПАЛЕННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 17, 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12635.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Дослідження протизапальної активності м’якої лікарської форми з естерами ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком. Матеріали і методи. Протизапальну дію синтезованих сполук оцінювали на моделі карагенінового запалення шляхом субплантарного введення розчину карагеніну в задню кінцівку щурів. Для посилення проникності шкіри використовували низькочастотний ультразвук із частотою 20–25 кГц. У досліджені були використанні білі щури-самці лінії Вістар масою 180–220 г. Динаміку зміни запального процесу визначали за допомогою виміру товщини та об’єму уражених кінцівок. Як референс-препарат використовували 5 % мазь ібупрофену «Долгіт крем». Статистичні показники вираховували за допомогою програмного пакета Microsoft Excel. Результати й обговорення. За результатами дослідження об’єму уражених кінцівок встановлено, що від початку 4-ї доби лікування етиловий естер ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком демонструє кращу протизапальну активність, ніж референс-препарат. Аналогічна тенденція спостерігається при визначенні товщини ураженої кінцівки. Так, у групі тварин, яких лікували етиловим естером ібупрофену, товщина уражених кінцівок досягає меж фізіологічної норми на 6-й день лікування, тоді як у групі тварин, лікованих гексадециловим естером ібупрофену – на 7-й день. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що використання синтезованих естерів ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком приводить до підвищення їхньої протизапальної активності. Важливо зазначити, що вища протизапальна активність притаманна саме етиловому естеру ібупрофену.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Зикова, Н. П., З. М. Небесна, and І. Б. Гетманюк. "МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ЕКЗОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В ПІЗНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ШКІРИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 22–25. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12336.

Full text

Abstract:

Резюме. Проблема опіків в Україні, особливо в теперішній час, набула актуального значення. Тому дослідження мікроскопічних змін підшлункової залози дають можливість встановити вплив термічних опіків на організм людини. Мета дослідження – встановити особливості структурної перебудови компонентів екзокринної частини підшлункової залози в пізні терміни після експериментальної термічної травми шкіри. Матеріали і методи. Досліди проведено на 20 статевозрілих білих щурах. Опік ІІІ ступеня (20 % поверхні тіла) наносили мідними пластинами, нагрітими у воді при температурі 97–100 °С на епільовану поверхню шкіри спини тварин після знеболювання тіопентал-натрієвим наркозом. Декапітацію щурів проводили на 14 та 21 доби експерименту. Для гістологічних досліджень забирали шматочки підшлункової залози, які обробляли за загальноприйнятою методикою. Результати. Проведені дослідження встановили, що на 14–21 доби спостерігались ділянки атрофії екзокринної частини паренхіми органа. Візуально зменшилась площа ацинусів і панкреатоцитів. Серед нечисельних малозмінених кінцевих секреторних відділів спостерігалися групи клітин з характерними ознаками деструкції панкреатоцитів: втрата апікальної еозинофілії та базальної базофілії цитоплазми, пікноз ядер та їх ексцентричне розташування. Виявлялися ознаки каріорексису окремих ядер. Плазмолеми екзокринних клітин були нечіткими, в їх цитоплазмі помітно зменшувався вміст зимогенних гранул. Судини були значно розширені й кровонаповнені, подекуди зустрічалися стази та крововиливи. Висновки. У пізні терміни експерименту після термічної травми виявлені значні зміни структурної організації екзокринної частини залози. Відбувалися незворотні деструктивні зміни екзокриноцитів, що знижувало функціональну активність залози.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Локес-Крупка, Т. П. "ХАРАКТЕРНІ КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ У СВІЙСЬКИХ КОТІВ ЗА ГЕПАТОЛІПІДОЗУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2014): 179–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.38.

Full text

Abstract:

Більшість захворювань печінки у свійських котівмають спільну клінічну картину, але кожному з нихпритаманні свої особливості прояву. У статті наве-дено клінічні ознаки гепатоліпідозу у свійських котів:іктеричність кон’юнктиви, слизової оболонки рото-вої порожнини, носа та шкіри, наявність блювання,погіршення якості шерсті та свербіж. Встановлено,що ожиріння тварин, з наступним проявом анорексії,є сприятливим фактором розвитку ліпідозу печінки.Наведена вікова та порідна схильність свійських ко-тів до захворювання на гепатоліпідоз. Most liver diseases in domestic cats have the same clinical picture, but each of them has its own features of display. The article presents clinical symptoms of hepatolipidosis in domestic cats: icterus of the conjunctiva, the mucous shell of oral cavity, nose and skin, vomiting, deterioration of the wool and itching. Established that obesity of animals, with subsequent manifestation of anorexia is a favorable factor for development of liver lipidosis. Explained age and pedigree susceptibility of domestic cats to liver lipidosis.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Колич, Н. Б. "Особливості патоморфологічних змін за асоціативного перебігу мікоплазмозу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 30, 2016): 78–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.03.17.

Full text

Abstract:

Мікоплазмозна пневмонія свиней – це хронічна інфекційна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується ексудативно-проліферативним запаленням легень, непостійною лихоманкою, кашлем і затримкою росту та розвитку поросят, а в разі ускладнень – прогресуючим схудненням. Мікоплазмоз підвищує сприйнятливість свиней до вторинних інфекцій, що робить його перебіг більш важким і часто призводить до загибелі тварин. Було проведено комплексне лабораторне дослідження із застосуванням бактеріологічних, серологічних та копрологічних методів досліджень поросят віком 1,5 та 3 місяці. Дослідження проводились в умовах господарства по вирощуванню та відгодівлі свиней у Полтавській області. Характерним для всіх випадків загибелі тварин було нерівномірне почервоніння та незначне потовщення шкіри в ділянці черева. Відмічали збільшення та нерівномірне забарвлення підщелепових, трахеальних, пахових лімфатичних вузлів. Легені з ознаками катаральної бронхопневмонії з ураженням переважно краніальних часточок. Одні ділянки темно-червоного забарвлення з синюшним відтінком, більш щільної консистенції, западають над загальною поверхнею, в просвіті бронхів – слизова маса. Інша частина органу набуває слабко вираженої горбистості у тварин віком 1,5 місяці і більш виразної – у тварин віком 3 місяці. В усіх випадках загибелі поросят – перикард та плевра з крововиливами. Селезінка дифузного темно-червоного кольору. Нирки світло-коричневого кольору з ділянками синюшного забарвлення. У тварин віком 1,5 місяці на слизовій оболонці товстого відділу кишечнику зареєстровано округлі множинні дрібні утворення, які виступають у просвіт кишечнику. Mycoplasmosis pneumonia of pigs is a chronic infectious disease of pigs of all age groups, characterized by exudative-proliferative inflammation of the lungs, intermittent fever, cough and delayed growth and development of piglets, and complications – progressive weight loss. Mycoplasmosis increases the susceptibility of pigs to secondary infections, making it more difficult and often leads to death of animal. We conducted a comprehensive laboratory study of the use of bacteriological, serological and coprologic research methods of pigs 1,5 and 3 months of age. The studies were conducted in the conditions of farms for growing and fattening of pigs in Poltava region. Characteristic of all cases of animals’ death was uneven redness and slight thickening of the skin in the abdomen. The increase and uneven coloration of submandibular, tracheal, inguinal lymph nodes. Lungs with signs of catarrhal pneumonia with lesions predominantly cranial lobes. Some areas of dark red color with a bluish tint, more dense consistency, fall on a common surface, in the lumen of the bronchial – mucous mass. The other part of the body gets mild tuberosity at the age of 1,5 months and more intelligible – at the age of 3 months. In all cases of death of pigs – the pericardium and the pleura with hemorrhage. The spleen is diffusely dark red. The buds are light brown with areas of bluish color. At the age of 1,5 months on the mucosa of a thick intestine there were rounded multiple small formations, protruding into the lumen of the intestine.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Sapko, S. A. "Вивчення швидкості настання стану нокдаун, висоти підйому іксодових кліщів по обробленій тканині препаратами ПрофіЛайн краплі протипаразитарні та ПрофіЛайн нашийник протипаразитарний." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 120–26. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.16.

Full text

Abstract:

Визначено швидкість настання стану нокдауну, висота підйому кліщів по обробленій тканині препаратами ПрофіЛайн краплі протипаразитарні та ПрофіЛайн нашийник протипаразитарний. ПрофіЛайн краплі протипаразитарні містять в складі фіпроніл у комбінації з S-метопрен, ПрофіЛайн нашийник протипаразитарний – пропоксур. Препарат ПрофіЛайн краплі протипаразитарні представляють собою інсекто-акарицидний розчин, в практичних умовах застосовуються одноразово шляхом точкового нанесення на шкіру. ПрофіЛайн нашийник протипаразитарний призначений для постійного носіння твариною як профілактичний захист від ектопаразитів. Встановлено, що препарати, які тестуються, мають виражений нокдаун-ефект, час наставання стану нокдауну складає: у препарату ПрофіЛайн краплі протипаразитарні 1,46 хв, ПрофіЛайн нашийник протипаразитарний – 2,23 хв при середній висоті підйому, відповідно 10,6 та 15,64 см.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Regeda-Furdychko, M. M., М. S. Regeda, S. M. Regeda, and L. O. Furdychko. "ВПЛИВ ТІОТРИАЗОЛІНУ НА ПЕРВИННУ І ВТОРИННУ ІМУННУ ВІДПОВІДЬ ЗА УМОВ ФОРМУВАННЯ КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ ТА ПНЕВМОНІЇ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11810.

Full text

Abstract:

Резюме. Контактний дерматит (КД) і пневмонія залишаються найбільш розповсюдженими захворюваннями серед патології бронхолегеневого апарату і шкіри. Мета дослідження – з’ясувати рівень активності імуноглобулінів А, M, G у крові та встановити коригувальний вплив на них тіотриазоліну в умовах КД і експериментальної пневмонії (ЕП). Матеріали і методи. Були проведені дослідження на 55 морських свинках-самцях масою 180–210 г. Контактний дерматит відтворювали за методом В. А. Волкової, ЕП – за методом В. Н. Шляпникова, Т. Л. Солодова. Вміст імуноглобулінів А, M, G в крові визначали за методом Е. Ф. Чернушенко, Л. С. Когосова. Тіотриазолін вводили щоденно у дозі 100 мг на 1 кг маси упродовж 10 діб (з 8-ї до 18-ї доби) ЕП і КД. Тварин декапітували під ефірним наркозом на 4-ту, 8-му, 10-ту і 18-ту доби до та після застосування цього препарату. Результати. Встановлено, що КД і ЕП (4-та, 8-ма, 10-та і 18-та доби) супроводжується підвищенням вмісту IgA в крові відповідно на 46,4 % (p<0,05), 84,6 % (p<0,05), 115,4 % (p<0,001) і 123,1% (p<0,001). IgM відповідно на 50,0 % (p<0,05), 58,3 % (p<0,05), 91,7 % (p<0,05) і 103,3 % (p<0,001), IgG – на 49,0 % (p<0,05), 73,6 % (p<0,05), 86,8 % (p<0,05) і 90,6 % (p<0,05) проти контролю до лікування. Застосування тіотриазоліну приводило до зниження IgA, IgM і IgG в крові відповідно на 27,5 % (p<0,05), 36,0 % (p<0,05) і 29,7 % (p<0,05) відносно групи тварин з ЕП і КД до лікування, що свідчить про його імунокоригувальний ефект. Висновки. Контактний дерматит і експериментальна пневмонія супроводжуються поступовим зростанням рівня IgA, M, G в крові упродовж усього періоду їх розвитку з домінуванням у найпізніший термін спостереження (10-та і 18-та доби), що дає підстави констатувати про їх активну участь у механізмах формування первинної та вторинної імунної відповіді. Застосування тіотриазоліну зумовлювало імунокоригувальну дію на рівень імуноглобулінів у крові при КД і ЕП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Огінська, Н. В., and З. М. Небесна. "МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ НЕЙРОЦИТІВ КОРИ МОЗОЧКА В ДИНАМІЦІ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12340.

Full text

Abstract:

Резюме. Термічна травма як стрес-чинник екзогенного походження, при якому відбувається розвиток поліорганної недостатності та порушення функціонування органів та систем організму. Нервова система одна із перших сприймає і дає відповідь на больові імпульси. Важливим є реорганізація усіх структурних компонентів мікроциркуляторного русла та нейроцитів у результаті ендогенної інтоксикації, яка розвивається при термічній травмі. Мішенню при ураженнях виступає мозочок як поліфункціональний орган центральної нервової системи. Мета дослідження – встановити мікроскопічну реорганізацію нейроцитів кори мозочка у динаміці за умов експериментальної термічної травми шкіри. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 24 статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Моделювання опіку ІІІ ступеня здійснювали мідними пластинами, які нагріті у кип’яченій воді до температури 97–100º на епільовану поверхню шкіри тіла тварин під тіопентал-натрієвим наркозом. Розміри ділянок ураження склали 18–20 % тіла щурів. Забір матеріалу для мікроскопічного дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Гістологічні зрізи, отримані на санному мікротомі товщиною 5–6 мкм, забарвлювали гематоксиліном та еозином, толуїдиновим синім за методом Ніссля. Напівтонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, забарвлювали метиленовим синім. Мікропрепарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN та фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera з системою виводу зображення з гістологічних препаратів. Результати. Мікроскопічні дослідження показали взаємозалежність між терміном експерименту та порушенннями у структурних компонентах нейроцитів усіх шарів кори мозочка. У ранні терміни досліду відбуваються реактивні зміни, які носять пристосувально-компенсаторний характер із початковими деструктивними ушкодженнями. На 14 добу, а особливо через 21 добу спостерігаються поліморфізм, значна дегенерація клітин, що проявляється пікнозом ядер, виявляється розвиток інтра- та перицелюлярних набряків у нейронах зернистого, гангліонарного та зернистого шарів кори мозочка. Висновки. Встановлено, що за умов експериментальної термічної травми відбувається реорганізація нейроцитів кори мозочка. На 1 і 7 добу досліду спостерігається зміна форми перикаріонів нейронів, гіперхромія ядер, внутрішньоклітинний набряк. У віддалені терміни відбувається наростання дестуруктивно-дегенеративних змін, що проявлялися вакуолізацією цитоплазми, ущільненням ядер та їх пікнозом, переважання гіперхромних та різко гіперхромних клітин Пуркіньє, значною дезорганізацією та порушенням закономірної локалізації нейронів у всіх шарах кори мозочка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Tkachenko, Victoria, and Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 3 (August 22, 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-148-153.

Full text

Abstract:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Tkachenko, Victoria, and Tetiana Komisova. "Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 3 (August 22, 2019): 148–53. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-148-153.

Full text

Abstract:

У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Кручиненко, О. В., and М. О. Лісний. "ЕФЕКТИВНІСТЬ АКАРИЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ У ХВОРИХ НА ПСОРОПТОЗ КРОЛІВ І ЇХ ВПЛИВ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 191–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.24.

Full text

Abstract:

Псороптоз кролів – надзвичайно поширене в Україні акариформне захворювання кролів. Хвороба вражає тварин, починаючи з 2-ох місячного віку, її збудником є акариформний кліщ виду Psoroptes cuniculi (Delafond, 1859). Хвороба проявляється ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї чи обох вушних раковин, утворенням у них масивних, щільних кірок і пробок, що супроводжується виникненням різного характеру отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запаль-ного процесу на шкіру основи вушних раковин, на шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо з подальшим ускладненням менінгітом. У статті наведені результати досліджень що-до лікувальної ефективності олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії й бровермектину 2%(1 мл препарату містить 20 мг івермектину) та їхнього впливу на гематологічні показники у кролів.Для проведення досліду в умовах приватного господарства с. Бобрівник Зіньківського району Полта-вської області було сформовано 3 групи кролів (n=6) віком 9‒12 міс. породи Фландр, спонтанно ура-жених вушним кліщем P. cuniculi. Кров для гематологічних досліджень відбирали до початку ліку-вання та на 14-ту добу. Олію з часником та озоновану оливкову олію застосовували місцево тричічерез день, а бровермектин 2 % перорально впродовж 5-ти діб. Ефективність лікувальних обробокоцінювали за показниками екстенс- та інтенсефективності (ЕЕ та ІЕ) на 14-ту добу від початкулікування. Застосовані олії й офіцинальний препарат не мали побічних ефектів, що підтверджуєть-ся клінічними спостереженнями. У разі ураження кролівв кліщами P. cuniculi лікувальна ефектив-ність олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії і бровермектину 2 % на 14-ту добу становить100 %. Псороптозна інвазія у кроликів проявляється змінами показників кровоносного русла, а саме:еритроцитопенією, лейкоцитопенією, лімфоцитопенією, зниженням вмісту гемоглобіну та моноци-тозом. Після лікування кролів на 14-ту добу показники кров’яного русла поступово приходили до но-рми, про що свідчило достовірне підвищення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитіві лімфоцитів (p<0,05) та зменшення кількості моноцитів (p<0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Бердник, В. П., А. І. Ракітіна, and М. Ф. Завалій. "КЛІНІЧНИЙ СТАН ТА ПОКАЗНИКИ КРОВІ КОРІВ, ХВОРИХ НА ПРИХОВАНИЙ МАСТИТ, ДО ТА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗЧИНУ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 262–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.33.

Full text

Abstract:

При обстеженні на мастит із застосуванням даних анамнезу, клінічних методів і досліджень проб молока в тестах з мастидином і відстоювання 261 корови ферми у 57 (21,84 %) виявили ура-ження запаленням молочних залоз. У 5-ти (1,92 %) корів були клінічно виражені форми маститу, а у 52 (19,92 %) – прихована форма. В досліді на 24-х коровах, хворих на прихований мастит, та 6 кліні-чно здорових (контроль) випробувано розчин Полтавського бішофіту шляхом застосування внутрі-шньо і шляхом втирання у шкіру ураженої запаленням частини вим’я та гель проти прихованого ма-ститу, виготовлений у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лабораторія натуральних тех-нологій (м. Полтава). В період застосування препаратів у двох циклах, в кожному з яких по 7 разів із22–24-годинним інтервалом, та із 7-и добовим інтервалом між ними корови були клінічно здоровими.По три корови у групах, яким застосували препарати, не мали ознак прихованого маститу на сьомудобу досліду в першому циклі, а решта – лише на шосту-сьому добу – у другому. У корів, яким засто-сували розчин Полтавського бішофіту в першому циклі порівняно з контролем спостерігали вірогіднепідвищення у крові кількості еритроцитів (р<0,05–0,001) і гемоглобіну (р<0,05–0,01), а в сироватцікрові – іонів магнію (р<0,05). До застосування препаратів і після застосування їх у першому циклі укрові корів виявили вірогідно підвищену кількість лейкоцитів, яка перебували в межах норми лише удругому циклі. У всіх тварин досліду, включаючи і контролі, було порушеним співвідношення «кальцій: фосфор» через нестачу кальцію і надлишок фосфору. Можливо, що через це частині корів довелосязастосовувати РПБ у другому циклі. Найбільш зручним у використанні був препарат із РПБ у формігелю. Застосування РПБ і препаратів, виготовлених на його основі при прихованому маститі корівмає перспективу, але потребує подальшого випробування в господарствах із різними умовами годівлі,догляду і технологіями виробництва молока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Riabovol, V. M. "Features of structure, physico-chemical and toxicological properties of titanium dioxide nanoparticles obtained by thermal decomposition technology (literary review and own research)." Environment & Health, no. 4 (97) (December 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2020.04.063.

Full text

Abstract:

Objective: The intent of the work reported here was to analyze the literary data on the production methods, structure and toxic effects of titanium dioxide nanoparticles. Based on the data of the developer, the structure and physico-chemical characteristics were analysed, the acute toxicity and local action of titanium dioxide nanoparticles were investigated. Methods: Hygienic, toxicological, bibliographic, analytical methods were applied in the work. Results: Titanium dioxide nanopowder with photocatalytic effect is practically monodisperse, the average size of the particles is 10 nm, it has a mesoporous structure, contains soft conglomerates from 50 nm to 500 nm, its specific surface area is 57.3 m2/g. Titanium nanodioxide, obtained by thermal decomposition, refers to low-toxic and low-hazard substances, DL50 is more than 5000 mg/kg at intraperitoneal administration to mice. This nanopowder does not irritate the skin and the eye mucous membrane of the rabbits. According to the literature, it has been determined that under chronic exposure to TiO2 nanoparticles in the laboratory animals, the nanoparticles accumulate and contribute to tissue damage in the liver, kidneys, lungs, spleen. In particular, they affect lipid peroxidation and significantly alter the expression of the genes that are responsible for circadian rhythms, metabolic processes and apoptosis.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Тарасенко, В. О., Г. М. Войтенко, Л. Л. Давтян, and А. М. Соломенний. "Дослідження токсикологічних властивостей плівкоутворюючого аерозолю антимікробної й анестезуючої дії." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 1 (March 27, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.01.063.

Full text

Abstract:

Одним з основних етапів розробки лікарських засобів є проведення доклінічних досліджень, який включає комплекс дослідницьких процедур та операцій з визначення нешкідливості та специфічної активності з метою одержання дозволу на клінічні випробування з подальшим упровадженням лікарських засобів у промислове виробництво та медичну практику. Тому актуальним і важливим є визначення впливу розробленого плівкоутворюючого аерозолю антимікробної й анестезуючої дії на основні системи організму тварин з метою оцінки його безпеки. Мета дослідження – експериментальне вивчення токсикологічних характеристик (гострої та субхронічної токсичності, місцевоподразнюючої та сенсибілізуючої дії) плівкоутворюючого аерозолю щодо встановлення ступеня його безпеки за різних шляхів надходження до організму. Токсикологічні характеристики плівкоутворюючого аерозолю антимікробної та анестезуючої дії вивчали в гострому дослідженні та за умови повторних введень на теплокровних тваринах – білих щурах лінії Вістар масою 200–220 г, мишах масою 20–25 г, мурчаках і кролях породи Шиншила. Для встановлення токсикологічних характеристик аерозолю проводили визначення ступеня безпеки за його надходження до організму як через шлунково-кишковий тракт (одноразово та багаторазово), так і через шкірні покрови. Визначали подразнюючу дію аерозолю на шкіру (одноразово та багаторазово) і за контакту зі слизовою оболонкою очей. Також вивчали наявність/відсутність сенсибілізуючої дії аерозолю. Результати досліджень гострої токсичності потенційного лікарського засобу за внутрішньошлункового введення та нанесення на шкіру дозволили віднести його за токсикологічними властивостями до малонебезпечних сполук (ЛД50 > 5000,0 мг/кг). Встановлено, що тривале, протягом 14 діб, щоденне надходження аерозолю в дозі 1/10 ЛД50 до шлунка щурів, а також нашкірні аплікації не викликали будь-яких проявів інтоксикації в піддослідних тварин і не призвели до їхньої загибелі. Симптоми інтоксикації були відсутні. Дослідні тварини за зовнішнім виглядом, поведінкою, динамікою маси тіла, морфологічним складом периферичної крові, результатами патоморфологічного дослідження внутрішніх органів не відрізнялися від конт ролю. Плівкоутворюючий аерозоль не виявляє сенсибілізуючих властивостей і подразнюючої дії на слизові оболонки очей, шкірні покрови. З позицій токсикології досліджений аерозоль є безпечним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Khudan-Tsilo, I. I., and M. M. Korda. "НАНО-ФОРМА ПРЕПАРАТУ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ – ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ КОНТАКТНОГО ДЕРМАТИТУ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8135.

Full text

Abstract:

Значна поширеність дерматитів та часті загострення роблять надзвичайно актуальним пошук нових методів їх лікування. Відомо, що оксидативний стрес є невід’ємною ланкою патогенезу різних видів дерматитів. Враховуючи це, перспективним є застосування речовин та субстанцій з антиоксидними властивостями. Останніми роками для покращення біодоступності ліків та полегшення їх проникнення через stratum corneum у дерматології все частіше використовують наноносії.Мета дослідження – вивчити особливості реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами супероксиддисмутази (СОД) у вільній та нанокапсульованій формах.Матеріали і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: перша – інтактні тварини; друга – щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); третя – тварини, які для корекції отримували вільну форму СОД (КД + СОД); та щури четвертої групи, які отримували наноформу СОД (КД + нано-СОД). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованою СОД готували за методикою Z. Hussain et al. (2013). Препарати корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу, дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.Результати досліджень та їх обговорення. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікельовому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими ушкодженнями; змінюються ядра та цитоплазма кератиноцитів, фібробластів, руйнуються волокна сполучної тканини. Застосування вільної форми СОД не призводить до значного покращення. При аплікації її наноформи спостерігається активація процесів регенерації. У центральній ділянці шкіри гістологічно спостерігається закриття дефектів. Формується новоутворений пласт епітеліоцитів, у якому наявне диференціювання шарів. Зменшуються ознаки запалення у дермі.Висновки. Застосування супероксиддисмутази, інкапсульованої у хітозанові наночастинки, має ряд переваг порівняно із застосуванням звичайної її вільної форми. Спостерігається більш активна та якісна репарація ушкоджених структур шкіри. Використання наноформ препаратів з антиоксидними властивостями є перспективним напрямом для подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Zykova, N., S. Kramar, N. Lisnychuk, A. Dovgalyuk, and Z. Nebesna. "Ultrastructural changes of capillaries of the rat exocrine pancreas at the late burn injury and the application of lyophilized porcine dermal xenograft." Cell and Organ Transplantology 9, no. 2 (November 30, 2021). http://dx.doi.org/10.22494/cot.v9i2.131.

Full text

Abstract:

Глибокі поширені опіки характеризуються не лише пошкодженням покривних тканин, а й викликають морфологічні та функціональні зміни всіх органів і систем організму, які об’єднуються нозологічним поняттям «опікова хвороба». Біологічні медіатори запальної реакції та нітрозо-оксидативного стресу при термічному ураженні негативно впливають на стан внутрішніх органів, зокрема підшлункової залози. Для корекції опіків застосовують ксенотрансплантати, виготовлені на основі шкіри свині шляхом кріоконсервування у рідкому азоті з наступною ліофілізацією та подрібненням. Мета роботи – дослідити ультраструктурні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози щурів у пізні строки після опікової травми шкіри та за умов її корекції ліофілізованими трансплантатами. Матеріали і методи. 46 статевозрілих аутбредних щурів було поділено на три групи: І – інтактні тварини, ІІ – з опіковою травмою ІІб ступеня, ІІІ – тварини з опіковою травмою, яким проводили некректомію та покривали рану подрібненим субстратом ліофілізованої шкіри свині. На 14 та 21 доби проводили електронномікроскопічне дослідження гемокапілярів підшлункової залози та визначали еритроцитарний індекс інтоксикації, рівні та коефіцієнт середньомолекулярних пептидів в крові. Результати. У І групі тварин стінка кровоносних капілярів була утворена ендотеліоцитами витягнутої форми, які лежали на базальній мембрані, у просвіті поодинокі еритроцити. Ендотеліоцити містили ядро витягнутої форми, в каріоплазмі переважав еухроматин, гетерохроматин у вигляді невеликих грудок мав маргінальне розміщення. Внутрішня поверхня ендотелію утворювала вирости цитоплазматичної мембрани, які збільшували обмінну поверхню капілярної стінки. Ядра перицитів містили еухроматин. У ІІ групі змінювалась ультраструктура гемокапілярів – їх просвіти розширені та містили скупчення формених елементів крові. Локально спостерігалось пошкодження цілісності їх стінки. Цитоплазма ендотеліоцитів просвітлена, набрякла, значно пошкоджені органели, поодинокі піноцитозні пухирці. Ядра були ущільнені з переважанням гетерохроматину, пікнотичні, мали глибокі інвагінації каріолеми з погано вираженим перинуклеарним простором. Перицити містили електроннощільні ядра, їх цитоплазма мала гомогенний вигляд та погано виражені органели. У ІІІ групі тварин стан стінки гемокапілярів був близький до норми. Мембрани плазмолем ендотеліоцитів чітко контуровані з численними виростами на люменальній поверхні, цитоплазма дещо просвітлена, містила піноцитозні пухирці та незначно змінені органели. Ядра ендотеліоцитів великих розмірів, в каріоплазмі переважав еухроматин. Оптично щільні перицити тісно прилягали до базальної мембрани капілярів. За даними біохімічних досліджень опікова травма супроводжувалась розвитком синдрому ендотоксемії, про що свідчило зростання концентрацій середньомолекулярних пептидів та підвищення проникності еритроцитарних мембран. Висновки. У пізні строки після опікової травми шкіри у шурів розвиваються значні деструктивні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози, що проявляється пошкодженням компонентів ядер та цитоплазми ендотеліоцитів. При проведенні ранньої некректомії та застосуванні подрібненого субстрату шкіри свині на 14 та 21 добу встановлено зниження вмісту токсичних катаболітів у крові, що створює необхідні умови для відновлення компонентів стінки гемокапілярів і нормалізації трансендотеліального обміну.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Khudan-Tsilo, I. I., and M. M. Korda. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ШКІРИ ПРИ КОНТАКТНОМУ НІКЕЛЕВОМУ ДЕРМАТИТОВІ ЗА УМОВ ПРИГНІЧЕННЯ iNOS." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, no. 3 (November 2, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8177.

Full text

Abstract:

Пошук ефективних та безпечних методів лікування алергійних дерматозів залишається актуальною проблемою сучасної дерматології. В останні роки значна увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту в регуляції функціонування різних систем організму, в тому числі при алергійних дерматитах та можливостей застосування нанотехнологій для лікування шкірних хвороб. Метою дослідження стало вивчення особливостей реорганізації структури шкіри при експериментальному контактному нікелевому дерматиті та його корекції препаратами високоселективного інгібітора індуцибельної NO-синтази N-(3-(Aмінометил)бензил)ацетамідину (1400W) у вільній та наноінкапсульованій формах. Матеріал і методи. Експеримент проведено на 35 статевозрілих білих щурах, яких було поділено на 4 групи: 1 – інтактні тварини; 2 – щури з модельованим контактним нікелевим дерматитом (КД); 3 – щури з КД, яким для корекції застосовували 1400W (КД + 1400W); 4 – щури з КД, яким наносили інкапсульовану 1400W (КД + нано-1400W). Полімерні хітозанові наночастинки з інкапсульованим 1400W готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Препарати для корекції наносили на уражені ділянки шкіри два рази на добу протягом 7 днів. Тварин виводили з експерименту на 20 добу дотримуючись усіх правил біоетики. Для оцінки структурних змін проводили гістологічне дослідження шкіри за загальноприйнятими методиками.Результати й обговорення. На мікроскопічному рівні встановлено, що у центральних ділянках шкіри при нікелевому дерматиті відбувається глибока деструкція епідермісу та дерми з вогнищевими виразковими пошкодженнями. Застосування вільної форми 1400W не призводило до покращення структур шкіри. При аплікації наноформи спостерігалася деяка активація процесів регенерації: мікроскопічно відмічався лише вузький новоутворений пласт клітин без пошарового диференціювання.Висновки. Застосування наноформи препарату 1400W забезпечує більш активну репарацію пошкоджених структур шкіри та стимулює крайову епітелізацію. Для подальшого вивчення є перспективним вивчення можливостей комбінування наноінкапсульованого препарату 1400W з іншими патогенетичними чинниками для лікування та корекції контактного алергійного дерматиту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Svan, O. B. "Вплив гострого стресу на показники жовчовидільної функції печінки в умовах кріоураження шкіри в експерименті." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, no. 2-3 (November 16, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5259.

Full text

Abstract:

Резюме. В умовах кріодеструкції 10 % поверхні шкіри через 3 і 7 діб спостереження у тварин, яким попередньо моделювали гострий стрес, відмічається більше порушення жовчовидільної функції печінки, ніж у нестресованих тварин. Після нанесення кріотравми швидкість жовчовиділення нормалізується до 28 доби, тоді як на тлі попереднього гострого стресу показник залишається вірогідно нижчим, ніж у контролі.Ключові слова: кріодеструкція шкіри, гострий стрес, печінка, жовчовиділення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Довгій, Ю., І. Прихода, and М. Довгій. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ ФОРМИ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 99 (May 28, 2021). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.16.

Full text

Abstract:

За результатами досліджень інтенсивності інвазії демодекозу у хворих собак за генералізованої форми демодекозу встановлено,що на 10 - добу лікування цей показник знизився з 17,9 ± 0,79 до 5,9 ± 0,20 екземплярів кліщів у мазку, а на 20 - добу живих збудників виявлено не було . Результат був однаковим для тварин, які отримали дектомакс + сірково-дегтярний лінімент + тілозин 5%, та для тих, яких лікували за схемою детомакс + екстракт личинок воскової молі 2,5% + сірково –дегтярний лінімент з додаванням личинок воскової молі + тілозин 5%. Дектомакс проявив 100% ефективність щодо збудників демодекозу, а засоби симтоматичної терапії не впливали на його акарицидну дію щодо демодекозу. У результаті щоденого клінічного обстеження досліджених собак 1 - ої групи було встановлено, що свербіж у них повністю зникає на 5 - добу лікування повне відновлення апетиту реєстрували на 10 - ту, гнійники та вузлики загоювались на 16 - ту, вирівнювання поверхні та стоншення враженої шкіри - на 21 - шу, відростання шерсті на уражених ділянках шкіри починалось на 24 - ту добу. Завдяки додатковому застосуванню препаратів, що містять личинок воскової молі тваринам 2 - ої дослідної групи, вдалося досягти аналогічних результатів на 3, 5,10, 15 та 18 - ту добу лікування відповідно. Морфологічне дослідження крові дослідних тварин на 30 - добу лікування показало,що застосування комплексу препаратів тваринам другої дослідної групи призвело до достовірного зменшення кількості лейкоцитів у крові з 11,40 ± 0,35 до 8.90 ± 0,31 Г/л ( на 21,9%, p в т.ч.- зниження кількості еозинофілів - з 3,9 ± 0,15 до 3,40 ± 0,10 % ( на 12,8), та зниження кількості паличко ядерних нейтрофілів з 5,70 ± 0,20 до 4,80 ± 0,77% (на 15,8) порівняно з показниками собак, яким застосували тільки дектомакс, сірково - дегтярний лінімент та тілозин 5%. (p<0,05). За нормалізацію функціонування гепатоцитів вказували показники вмісту гемоглобіну, альбумінів, загального білірубіну а також активності АлАТ і АсАТ на 10 - ту, 20 - ту та 30 - ту добу лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Бондаренко, Л. Б., Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, О. І. Харченко, Н. М. Сергійчук, and М. М. Калачінська. "Ефект етил 2-(хіназолін-4-іл-аміно)-4,5,6,7-тетрагідробензо[b]тіофен-3карбоксилат гідрохлориду на ДНК, РНК, білки хроматину та вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 2 (June 3, 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.02.097.

Full text

Abstract:

Врахування індивідуальних особливостей окремих організмів дає можливість одержувати якісно кращі рівні виліковування навіть тяжких патологій. На жаль, традиційні методи хіміотерапії пухлин не дозволяли дотепер досягати хоч якоїсь специфічності цитотоксичної дії застосовуваних препаратів. У попередніх експериментах нами було проведене вивчення впливу потенційного протипухлинного препарату етил 2-(хіназолін-4-іл-аміно)-4,5,6,7-тетрагідробензо[b]тіофен-3-карбоксилат гідрохлориду (ЕХТК) на складові хроматину, процеси фрагментації ДНК, стан антиоксидантної системи в клітинах карциноми Герена та незмінених тканинах матки й виявлено специфічність його впливу на досліджувані показники. Це зумовлює актуальність подальшого з’ясування, чи є ця специфічність ЕХТК характерною лише для тканини матки, чи вона поширюється й на інші тканини організму. Мета дослідження – вивчити вплив ЕХТК на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК і показники стану антиоксидантної системи в клітинах саркоми 45 і незмінених тканинах шкіри щурів. Тварини були розподілені на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 – інтактні щури; 2 – негативний контроль (саркома 45); 3 – саркома 45 + ЕХТК (24,37 мг/кг). Вивчення впливу ЕХТК на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри показало, що дана сполука вірогідно змінювала більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з саркомою 45 без лікування. Специфічність впливу ЕХТК на клітини пухлин була найвираженішою щодо змін вмісту фрагментів ДНК, РНК, білків хроматину, а також небілкових і пов’язаних з білками SH-груп. Порівняння впливу ЕХТК на саркому 45 і карциному Герена показало, що нормалізуючий вплив даного похідного хіназоліну на всі досліджені показники був більш вираженим на моделі саркоми 45, ніж у карциномі Герена.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Khudan-Tsilo, I. I., O. O. Shevchuk, and M. M. Korda. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВІЛЬНОЇ ТА НАНОФОРМИ ПРЕПАРАТУ БЕТАМЕТАЗОНУ ПРИ КОНТАКТНОМУ НІКЕЛЕВОМУ ДЕРМАТИТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 26, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8429.

Full text

Abstract:

Топічні глюкокортикостероїди (ТГКС) є препаратами вибору для місцевого лікування контактних алергійних дерматитів (КД) завдяки наявності виражених протизапальних та протиалергійних властивостей. Однак вони не запобігають розвитку рецидивів та викликають ряд побічних реакцій.Метою нашого дослідження стало вивчення ефективності наноінкапсульованої та вільної форм бетаметазону дипропіонату на моделі контактного нікелевого алергійного дерматиту.Матеріал і методи. Дослідження проводили на 40 щурах-самцях, яких було рандомізовано на чотири групи (n=10): 1 – інтактні тварини; 2 – тварини з експериментальним КД; 3 – щури з КД, яким для корекції застосовували бетаметазону дипропіонат у вільній формі (КД + бетаметазон); 4 – щури з КД, яким наносили наноінкапсульовану форму бетаметазону (КД+нанобетаметазон). Полімерні хітозанові наночастинки готували за методикою Hussain Z. et al. (2013). Видимі зміни на шкірі КД оцінювали за візуальною шкалою та товщиною шкірної складки, також вивчали інтенсивність оксидативного та нітрооксидативного стресу. Результати. Аплікація 5 % нікелю сульфату спричиняла видимі виражені зміни шкіри і розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу зі зростанням вмісту продуктів ліпопероксидації й одночасним зниженням показників антиоксидантного захисту. Застосування вільної форми ТГКС бетаметазону супроводжувалося видимим покращенням стану шкірних покривів, товщина шкірної складки зменшувалася на 32,1 %. Знижувалася інтенсивність оксидативного та нітрооксидативного стресу з позитивними змінами всіх досліджуваних показників (спостерігали достовірне зниження вмісту ТБК-активних продуктів, NOx та інших з нормалізацією показників ферментативної та неферментативної ланок захисту клітин – СОД, каталази, відновленого глутатіону).Аплікація наноінкапсульованого ТГКС перевищувала застосування вільної його форми як за візуальними даними, так і за інтенсивністю впливу на досліджувані показники, що свідчить про перспективність подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику нанотехнологій для лікування контактних алергійних дерматитів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Khudan-Tsilo, I. I., O. O. Shevchuk, and M. M. Korda. "ТОПІЧНЕ ЛІКУВАННЯ КОНТАКТНОГО НІКЕЛЕВОГО ДЕРМАТИТУ: ПОТЕНЦІАЛ НАНОІНКАПСУЛЬОВАНОЇ СОД." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8409.

Full text

Abstract:

Робота виконана в рамках НДР 0112U000542 «Біохімічні механізми токсичності наночастинок різної природи та інших антропогенних і біогенних токсикантів і біологічних систем» та 0116U003353 «Біохімічні механізми порушень метаболізму за умов надходження до організму токсикантів різного ґенезу». Контактний дерматит (КД) – одне з найпоширеніших захворювань на сьогодні, що розвивається у відповідь на контакт із різноманітними чинниками, одним з яких є нікель та його солі. Розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу є універсальним механізмом розвитку, в тому числі й захворювань шкіри та КД.Мета дослідження – вивчити ефективність наноінкапсульованої та вільної форми препарату пегільованої супероксиддисмутази (СОД) на моделі контактного нікелевого алергійного дерматиту.Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 щурах-самцях, яких рандомізовано на чотири групи (n=10): перша – інтактні тварини; друга – тварини з експериментальним КД; третя – щури з КД, яким для корекції застосовували ПЕГ-СОД у вільній формі (КД + СОД); четверта – особини з КД, яким наносили наноінкапсульовану форму СОД (КД + нано-СОД). Полімерні хітозанові наночастинки готували за методикою Z. Hussain et al. (2013). Інтенсивність розвитку КД оцінювали за візуальною шкалою та товщиною шкірної складки. Також досліджували показники оксидативного та нітрооксидативного стресу.Результати досліджень та їх обговорення. Аплікація 5 % сульфату нікелю викликає розвиток контактного дерматиту та оксидативного і нітрооксидативного стресу зі зростанням рівня продуктів ПОЛ та ослабленням ланок ендогенного антиоксидантного захисту. Застосування вільної форми пегільованої супероксиддисмутази супроводжується зниженням інтенсивності ураження як за візуальними ознаками, так і достовірним зниженням інтенсивності ПОЛ та активацією показників антиоксидантного захисту. Наноінкапсульвана форма пегільованої супероксиддисмутази вірогідно більш інтенсивно покращує стан уражених шкірних покривів досліджуваних тварин, у тому числі й порівняно з групою щурів, котрі отримували її вільну форму: достовірно кращими були показники як і ПОЛ, так і антиоксидантного захисту в сироватці крові та тканинах печінки.Висновки. Отримані результати дослідження свідчать по перспективність подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику наноінкапсульованих форм СОД для лікування контактних дерматитів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

МАКАРИНСЬКА, А. В., А. П. ЛЕВИЦЬКИЙ, and І. Є. ДУБОВЕНКО. "БІОЛОГІЧНА ТА ЗООТЕХНІЧНА ОЦІНКА БВМД ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН (СОБАК)." Grain Products and Mixed Fodder’s 18, no. 1 (April 17, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i1.891.

Full text

Abstract:

В матеріалах статті розглянуті проблеми захворювання домашніх тварин (собак) на дисплазію тазостегновогосуглоба та шляхи їх вирішення за рахунок застосування в раціоні білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) «Мобі-кан». Наведені рецептури БВМД для собак різних вікових груп та ступеня захворення. Представлені результати біологічноїта зоотехнічної оцінки застосування БВМД «Мобікан» в раціонах собак крупних порід.Результати біологічної оцінки використання БВМД для собак “Мобікан” в раціонах білих щурів лінії Вістар свід-чать, що нормалізується гідротація та еластичність суглобних хрящів, спостерігаються відмінні показники росту, візуа-льно ідеальний розвиток кінцівок та хребту, міцність суглобів і м’язів, висока рухливість та активність у порівнянні з ко-нтролем. Застосування добавки підвищує живу масу щурів на 62,3%. В печінці достовірно знижується рівень маркерівзапалення: малонового диальдегіду в 2,1 рази, еластази 1,2 рази (13,8%). У сироватці крові щурів, які отримували БВМД,достовірно знижується активність АЛТ - маркера цитолізу гепатоцитів в 1,24 рази (19,6 %). Аналіз біохімічних показни-ків крові та загальний аналіз крові щурів показали високий рівень обміну речовин та вагомий гепатопротекторний впливрозробленої БВМД для собак.Зоотехнічна оцінка проведена в кінологічних клубах м.Одеси та м.Київ на породах собак Кане корсо, Голден ретри-вер, американська акита, середньоазіатська вівчарка, ротвейлер, бульмастіф та американський бульдог, результати якоїпоказали, що використання БВМД в раціонах собак усіх дослідних груп виявило її ефективність за показниками фізіологіч-ного стану, шкіряного і ворсистого покривів, відмінні показники росту, візуально ідеальний розвиток кінцівок та хребту,міцність суглобів і м’язів. Візуальна оцінка стану суглобів і м’язів у дослідних груп значно покращилась у порівнянні з конт-рольними групами. Показник загального стану артриту (ЗСА), визначаємий за рухливістю та активністю собаки збільши-вся у всіх дослідних групах у порівнянні з контролем на 30-49 %.При мануальному обстеженні дорослих собак з проблемами опорно-рухливого апарату ЗСА склав 43 %, больові від-чуття у суглобах 68 %, набряк суглобів 24,2 % (при р0,05).Використання БВМД в раціонах собак похилого віку, що мали проблеми опорно-рухливого апарату, за результатамизоотехнічної перевірки при мануальному обстеженні виявлено зменшення ЗСА на 32 %, відчутне зменшення болю суглобівна 35 %, покращення якості руху (мобільності) на 15 %, набряків суглобів на 28,8 %, крепітації при руху на 30 %, а такожпокращення самопочуття, стану шкіри та шерсті, збільшення активності.Встановлено, що БВМД сприятливо впливає на суглоби, зменшуючи запальні процеси та призупиняє подальшу деге-нерацію суглобів та має гепатопротекторну дію.БВМД «Мобікан» доцільно включати в раціон старіючих собак, хворих собак, а також при профілактиці виникненняпорушень з боку опорно-рухливого апарату з розрахунку 5 г на 10 кг живої ваги собаки, при важких формах захворюваньрухового апарату дозування слід збільшити у двічі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Ocheretna, N. P., Yu I. Guminskiy, and I. V. Gunas. "ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ЦИКЛУ І ФРАГМЕНТАЦІЇ ДНК-КЛІТИН СЕЛЕЗІНКИ В РАННІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ТЕРМІЧНОГО ОПІКУ ШКІРИ НА ФОНІ ВВЕДЕННЯ ЛАКТОПРОТЕЇНУ З СОРБІТОЛОМ АБО HAES-LX-5 %." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8627.

Full text

Abstract:

В науковій літературі відсутні дані відносно досліджень особливостей показників клітинного циклу і фрагментації ДНК-клітин селезінки після термічного опіку шкіри на тлі введення інфузійних гіперосмолярних розчинів.Мета дослідження – встановити особливості показників клітинного циклу і фрагментації ДНК-клітин селезінки через 1; 3 і 7 діб після опікового ушкодження шкіри на тлі введення розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES -LX -5 %.Матеріали і методи. Дослідження виконано на лабораторних білих щурах-самцях масою 155–160 г, отриманих з віварію ДУ “Інститут фармакології та токсикології АМН України”. Щурів поділили в експерименті на 6 груп: перша, друга і третя групи – щури без термічної травми, яким проводили інфузію 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну з сорбітолом та HAES -LX -5 % у дозі 10 мл на кг. У четвертій, п’ятій і шостій групах щурам проводили інфузію 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну з сорбітолом та HAES -LX -5 % у дозі 10 мл на кг після опіку шкіри. Опікове ушкодження шкіри викликали шляхом прикладання до попередньо депільованих бічних поверхонь тулуба щурів на 10 с чотирьох мідних пластинок (по дві пластини з кожного боку, кожна з площею поверхні по 13,86 см2), які попередньо упродовж 6 хв нагрівали у воді з постійною температурою 100 ºС. Гоління бокових поверхонь тулуба щурів, катетеризацію вен, постановку опіків шкіри та декапітацію тварин проводили в умовах внутрішньовенного пропофолового наркозу (із розрахунку 60 мг/кг маси тварини). Вміст ДНК в ядрах клітин селезінки щурів визначали методом проточної цитометрії на багатофункціональному науково-дослідному проточному цитометрі “Partec PAS ” фірми Partec. Для збудження флуоресценції DAP I застосовувалb УФ-випромінювання. З кожного зразка аналізу нуклеарної суспензії підлягало 20 тис. подій. Циклічний аналіз клітин виконували засобами програмного забезпечення FloMax (Partec, Німеччина) у повній цифровій відповідності згідно з математичною моделлю, де визначали: G0G1 – відсоткове співвідношення клітин фази G0G1 до всіх клітин клітинного циклу (вміст ДНК = 2c); S – відсоткове співвідношення фази синтезу ДНК до всіх клітин клітинного циклу (вміст ДНК > 2c та < 4c); G2+M – відсоткове співвідношення фази G2+M до всіх клітин клітинного циклу (ДНК=4c); IP – індекс проліферації, що визначається за сумою показників S+G2+M; ВР – блок проліферації, який оцінюють за співвідношенням S/(G2+M); SUB -G0G1 – інтервал на ДНК-гістограмах RN 1 перед піком G0G1, який вказує на ядра клітин із вмістом ДНК<2с (визначення фрагментації ДНК). Cтатистичну обробку отриманих результатів проводили у ліцензійному пакеті Statistica 6.1 із застосуванням непараметричних методів оцінки отриманих результатів.Результати досліджень та їх обговорення. При застосуванні розчину лактопротеїну з сорбітолом через 1 добу після опікового ураження шкіри спостерігаються більші середні значення показника S-фази (на 39,4 %, р<0,05), порівняно з групою після опіку з корекцією 0,9 % розчину NaCl, однак вони залишаються значно меншими (на 35,4 %, р<0,05) відносно середніх значень даного показника в групі без опікового ушкодження. Також спостерігаються більші значення індексу проліферації (на 38,6 %, р=0,076) в групі “опік + лактопротеїн з сорбітолом” порівняно з групою “опік + 0,9 % розчин NaCl”. В цей же термін спостереження при астосуванні HAES -LX -5 % на тлі опіку шкіри, порівняно з аналогічними показниками групи “опік + 0,9 % розчин NaCl”, суттєво меншими виявились показники фаз G0G1 (на 4,8 %, р<0,05) та інтервалу SUB -G0G1 (на 34,9 %, р<0,01) і більшими показники S-фази (на 41,1 %, р<0,05) та індекс проліферації (на 32,7 %, р<0,05). При порівнянні показників клітинного циклу клітин селезінки між групами “опік + лактопротеїн з сорбітолом” та “опік + HAES -LX -5 %” через 1 добу експерименту встановлено лише достовірно (р<0,05) на 30,3 % менші значення інтервалу SUB -G0G1 при застосуванні HAES -LX -5 %. Таким чином, вже через 1 добу після опіку шкіри розчином лактопротеїну з сорбітолом більш суттєво впливав на синтетичні процеси, а HAES -LX -5 % – на процеси як снтезу ДНК, так і апоптозу порівняно із застосуванням 0,9 % розчину NaCl. Подібна картина за характером впливу даних препаратів на показники клітинного циклу клітин селезінки була і через 3 та 7 діб після опікового ураження шкіри. Зокрема, порівняно з показниками групи “0,9 % розчину NaCl без опіку” через 3 доби, на фоні опіку та корекції розчином лактопротеїну з сорбітолом більшими виявились середні значення блока проліферації, а на тлі корекції розчином HAES -LX -5 % вищими були середні значення показників фази S і блока проліферації та меншими – інтервалу SUB -G0G1. Через 7 діб після опіку шкіри відмінностей при впливі на показники клітинного циклу клітин селезінки між розчинами лактопротеїну з сорбітолом та HAES -LX -5 % ми не виявили. Однак в обох цих групах були встановлені більші середні значення показників S-фази, блока проліферації та інтервалу SUB -G0G1 порівняно з середніми значеннями аналогічних показників групи “опік + 0,9 % розчину NaCl”.Висновки. Застосування розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES -LX -5 % на тлі опікового ушкодження шкіри сприяють більш ефективному процесу оновлення клітин селезінки шляхом стимуляції синтезу ДНК та меншого рівня апоптозу, особливо при застосуванні HAES -LX -5 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

"ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ ПОМІСНОГО МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ ТА ВПЛИВ ГЕНОТИПУ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ НА ПРОЯВ ОЗНАК ГЕТЕРОЗИСУ ОСНОВНИХ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК." PROBLEMS OF AGROINDUSTRIAL COMPLEX OF KARPATY 27 (October 21, 2020): 104–13. http://dx.doi.org/10.47279/2709-3727-2020-1-13.

Full text

Abstract:

Помісний молодняк, отриманий в результаті міжпородного схрещування баранів-плідників асканійської м'ясо-вовнової породи з матками породи прекос, за середньодобовими приростами (баранці, ярки) переважав своїх ровесників з контрольної групи на 6,7 % та 4,2 % відповідно. Проведено попередню оцінку баранів-плідників за показниками розвитку основних селекційних ознак потомства (жива маса при народженні, щомісячна динаміка живої маси, складчастість шкіри, оброслість тулубу, вгодованість, виповненість стегон та ін.), встановлено деяку перевагу помісних тварин над аналогами контрольної групи. Az aszkániai hús-gyapjú és a precoce fajták kereszteződése eredményeként előállított helyi merinó az átlagos napi nyereség (bárány, jerkebárány) tekintetében 6,7% -kal, illetve 4,2% -kal haladták meg a kontroll csoport társait. A tenyészkosok előzetes értékelése az utódok fő szelekciós tulajdonságai alapján (a születéskori élősúly, az élősúly havi dinamikája, a bőrredők, az egyenletes testszőrzete, a termetesség, a combok teltsége stb.) megállapították a helyi merinó némi előnyét a kontrollcsoport analógjaival szemben.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Шкіра тварин'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles