Relevant bibliographies by topics / Школа наукова / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Школа наукова.

Journal articles on the topic 'Школа наукова'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Школа наукова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 12, 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Янчура, Д. "ОНОМАСТИЧНИЙ ОСЕРЕДОК МИХАЙЛА ТОРЧИНСЬКОГО." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 39–50. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.05.

Full text
Abstract:
У статті описано особливості дослідницької й освітньої діяльності українського ономаста Михайла Миколайовича Торчинського як засновника самостійного ономастичного центру, окремої української ономастичної школи. Проаналізовано навчально-виховну діяльність ученого й колективу його підопічних, схарактеризовано його методологічні засади, спроєктовані на дослідження пропріальної лексики, визначено перспективу розвитку ономастичних досліджень, що простежується в межах зазначеного осередка. Дослідження скорельовано з основними критеріями, що визначають статус наукової школи. Аналіз науково-виховної діяльності М. Торчинського і його вихованців дав змогу дійти висновку, що М. Торчинський заснував потужний ономастичний осередок, який формує його наукову школу, що активно розвивається. Ключові слова: ономастичний осередок, наукова школа, українські ономастичні школи, Михайло Торчинський, Хмельницький національний університет.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чернявський, С. С., and В. В. Юсупов. "Розвиток криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ." Криміналістичний вісник 35, no. 1 (June 18, 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-7.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у висвітленні процесу формування та розвитку криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Методологія. Під час опрацювання матеріалу статті застосовувалися історичний, історіографічний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий і статистичний методи. Наукова новизна. Обґрунтовано, що осередком розвитку криміналістичних наукових шкіл у Національній академії внутрішніх справ є кафедра криміналістики. Систематизовано та висвітлено основні напрями досліджень криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Доведено, що криміналістичні школи Національної академії внутрішніх справ розвиваються на основі започаткування двох наукових векторів – інноваційні дослідження нетрадиційних слідів злочину (школа професора М. В. Салтевського) та удосконалення слідчої діяльності й методик розслідування кримінальних правопорушень на підставі вивчення тактики злочинців, сучасних досягнень науки і техніки (школа професора В. П. Бахіна). Засвідчено наукові зв’язки криміналістичних шкіл Національної академії внутрішніх справ з іншими криміналістичними школами та центрами науково-дослідних установ, закладів вищої освіти, правоохоронних органів. Висновки. Унаочнено роль керівників кафедр і провідних професорів Національної академії внутрішніх справ у започаткуванні криміналістичних наукових шкіл. Окреслено основні напрями досліджень криміналістичних наукових шкіл Національної академії внутрішніх справ. Констатовано в результаті узагальнення доробку криміналістичних наукових шкіл академії та розкриття його значення у розвитку юридичної науки і освіти в Україні, що криміналістичний науковий осередок Національної академії внутрішніх справ робить вагомий внесок у розвиток юридичної науки і освіти, сприяє формуванню високого рівня професіоналізму правоохоронців та юристів, забезпечує єдність правозастосовної практики й освітньо-наукової діяльності у закладі вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

В. В. Юсупов, А. О. Антощук. "КРИМІНАЛІСТИЧНА НАУКОВА ШКОЛА ПРОФЕСОРА А. В. ІЩЕНКА." Криміналістичний вісник 31, no. 1 (January 27, 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-96.

Full text
Abstract:
Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, академіка Міжнародної слов’янської академії наук, полковника міліції у відставці Андрія Володимировича Іщенка (24.08.1951–26.04.2019) – знаного і шанованого в наукових колах українського вченого, засновника наукової школи, дослідника історії та сучасності світової криміналістики, талановитого педагога, управлінця, криміналіста.Ключові слова: А. В. Іщенко; криміналістика; судова експертиза; історія криміналістики; криміналістичне забезпечення; учений-криміналіст; криміналістична наукова школа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Миронюк, Наталія Миколаївна. "Становлення мистецько-педагогічної школи кафедри хореографії Київського інституту культури імені О. Є. Корнійчука." Танцювальні студії 4, no. 2 (December 29, 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249281.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувати процес становлення мистецько-педагогічної школи кафедри хореографії КДІК ім. О. Є. Корнійчука. Методологія. Систематизація інформації, розгляд подій у хронологічній послідовності, екстраполяція змісту поняття «наукова школа» в художньо-педагогічну галузь дозволили здійснити науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Вперше проаналізовано створення кафедри хореографії Київського державного інституту культури імені О. Є. Корнійчука в аспекті становлення художньо-педагогічної школи. Висновки. Створення першої в УРСР кафедри хореографії у Київському державному інституті культури імені О. Є. Корнійчука стало одночасно фундаментом для мистецько-педагогічної школи, лідер якої К. Василенко об’єднав однодумців, що дотримувалися прогресивних принципів єдиної творчої команди, здатної до критики та самокритики, паритетних стосунків керівника-лідера та членів команди. Серед першого складу кафедри, що стояв біля витоків мистецько-педагогічної школи, – А. Гуменюк, Г. Березова, В. Володько, В. Пасютинська, Ф. Баклан та ін. Специфіка такої школи полягає в синтезуванні педагогічної, мистецької та наукової діяльності. Постановочна творчість педагогів та студентів, виконавська діяльність студентів в інституті та поза ним, участь у різних мистецьких заходах дозволяє розглядати діяльність кафедри хореографії не лише як навчально-тренувальну практику, а як внесок у розвиток хореографічного мистецтва. Основним напрямом діяльності мистецько-педагогічної школи було обрано розвиток народно-сценічної хореографії, формування методичних основ українського танцю як самостійної навчальної дисципліни, що привело до збагачення репертуару студентського колективу на кафедрі українськими народно-сценічними танцями та поширення цієї тенденції у практичній діяльності випускників. Цей аспект творчого розвитку кафедри є доволі перспективним для подальших наукових розвідок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гамалія, В. М. "Наукова школа К.Г. Бельтюкової." Наука та наукознавство, no. 3 (65) (2009): 80–95.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Позняк, Е. "Наукова школа захисту довкілля." Віче, no. 23/24 (2006): 41–43.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевченко, Л. І. "Дослідження Михайла Максимовича в контексті проблеми "Наукова школа/школи"." Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 25 (2012): 3–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Пацурківський, В. П. "Чернівецька наукова школа фінансового права." Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Правознавство, Вип. 522 (2009): 76–85.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Гармасар, В. Г. "Ботанічна наукова школа О.В. Фоміна." Наука та наукознавство, no. 3 ( 73) (2011): 128–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Рибачук, А. "Лідер та його наукова школа." Мистецтво лікування, no. 1/2 (137/138) (2017): 51–53.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Рибачук, А. "Лідер та його наукова школа." Мистецтво лікування, no. 1/2 (137/138) (2017): 51–53.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Романченко, Ігор. "ЦЕНТРАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ НА ЧОЛІ ВОЄННОЇ НАУКИ: ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ ПЕРІОДУ 2014–2021 РОКІВ." Воєнно-історичний вісник 42, no. 4 (May 25, 2022): 20–33. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-20-33.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто історію створення, 30-річного функціонування та наукових здобутків Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України — провідної науково-дослідної установи Збройних Сил України. Висвітлено основні підсумки наукової діяльності інституту з 1992 року, більш докладно — від початку військової агресії РФ у 2014 році і понині щодо: розроблення та впровадження доктринальних документів Збройних Сил; воєнної безпеки держави, оборонного планування; визначення та обґрунтування потреб Збройних Сил України, розподіл та використання державних коштів; уточнення цілей та засад державної політики у сферах національної безпеки і оборони; ролі територіальної оборони та руху опору в системі застосування сил оборони України; пріоритетних напрямів розвитку ОВТ Збройних Сил України; єдиної структури системи керівництва обороною держави і управління військами та створення ЄАСУ; розвитку системи логістичного забезпечення та покращення обліку військового майна; комплексу математичних моделей операцій з обґрунтування задумів та планів у галузях будівництва, застосування та забезпечення ЗС України тощо. Висвітлено наукові школи та провідних науковців інституту. Ключові слова: Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, напрями досліджень, наукова діяльність, наукове супроводження, впровадження результатів досліджень, наукові здобутки, висококваліфіковані науковці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Побідаш, Ірина Леонідівна. "Міжнародна конференція «Наукова школа Романа Іванченка»." Технологія і техніка друкарства, no. 1(55) (May 31, 2017): 110–14. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(55).2017.82261.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Saiapina, Svitlana. "НАУКОВА ШКОЛА ЯК ПРЕДМЕТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, no. 10 (October 4, 2019): 141–49. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182200.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Оніпко, Т. А. "Британська наукова школа кластерного розвитку економіки." Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики, no. 10 (26) (2017): 142–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Романюк, Ю. "Міжнародна наукова школа-семінар у Києві." Українська мова, no. 3 (63) (2017): 166–69.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Дьконов, Г. В. "ДВІ СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАЛОГУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПСИХОЛОГІЇ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 25–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4897.

Full text
Abstract:
Проаналізовано передумови і засади розвитку діалогічного підходу в роботах видатних українських психологів, зокрема Г. Костюка, С. Максименка, Г. Балла, Н. Чепелєвої, М. Боришевського, які заклали фундамент психології діалогу у вітчизняній науці. Визначено, що розвиток уявлень про психологію діалогу в українській психологічній науці пов'язаний з двома напрямами досліджень – діяльнісно-генетичною стратегією (наукова школа Г. Костюка) та вчинково-онтологічною стратегією (наукова школа В. Роменца).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Галів, Микола, and Олександра Свйонтик. "ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ШКОЛЯРІВ У КРЕМЕНЦІ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ (1949 р.): ДОКУМЕНТАЛЬНЕ СВІДЧЕННЯ." Problems of humanities. History, no. 7/49 (July 20, 2021): 156–68. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234422.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті аналізується і публікується документ підпілля ОУН (березень 1949), в якому подано інформацію про повсякденне життя середньої школи № 1 м. Кременець (Кремʼянець) на Тернопільщині. Мета статті – проаналізувати і опублікувати документ до історії повсякденного життя учнів середньої школи № 1 м. Кременець (Кремʼянець) Тернопільської області наприкінці 1940-х рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу вперше уводиться публікований документ. Висновки. Отже, публікований документ «Крем’янецька середня школа Ч. І» датований березнем 1949 р. У ньому подана інформація про життя школи у 1948/1949 н. р., акумульована учасником українського підпілля в Кременці на псевдо «Чорнобай», який був учнем зазначеного закладу середньої освіти. Документ складається з чотирьох частин: життя учнів у школі; позашкільне життя учнів; учителі; навчання. Структура документа вказує на те, що його було укладено відповідно до певного «квестіонарію», підготовленого підпіллям ОУН для більш чіткого й аналітичного подання звітів, формулювання агентурної інформації. Вважаємо документ «Крем’янецька середня школа Ч. І» важливим і репрезентативним історичним джерелом до історії повсякденного життя школярів другої половини 1940-х рр. у Кременці зокрема, та у західноукраїнських областях України загалом. Документ публікується мовою оригіналу з дотриманням необхідних археографічних вимог.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Зернецька, О. "Українська наукова школа глобалістики професора О. Білоруса." Економіка України, no. 5 (570) (2009): 85–89.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Зернецька, О. "Українська наукова школа глобалістики професора О. Білоруса." Економіка України, no. 5 (570) (2009): 85–89.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Поливач, М. А. "Зоотехнічна наукова школа І.В. Бельговського - П.Д. Пшеничного." Гілея, Вип. 98 (№ 7) (2015): 111–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Антипенко, В. Ф. "Наукова школа міжнародної кримінології: актуальність, здобутки, перспективи." Держава і право. Серія "Юридичні науки", вип. 70 (2015): 207–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Циганенко, Л. Ф. "Професор А.П. Коцур та його наукова школа." Часопис української історії, Вип. 25 (2013): 144–53.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Романець, О. В. "Наукова школа С.Г. Навашина в галузі цитогенетики." Наука та наукознавство, no. 1 (79) (2013): 112–22.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Поливач, М. А. "Зоотехнічна наукова школа І.В. Бельговського - П.Д. Пшеничного." Гілея, Вип. 98 (№ 7) (2015): 111–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Rudenko, Olexandr. "Українська школа вокального мистецтва: традиції та сучасність." Музичне мистецтво і культура, no. 26 (April 25, 2018): 246–55. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-264-255.

Full text
Abstract:
Мета статті — дослідити основні віхи розвитку української вокальної школи, зокрема факти діяльності духовно розвинутих особистостей у докласичний та класичний період становлення українського вокального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у виявленні ґенезу тогочасного вокального новаторства, що мала вплив на посткласичні тенденції розвитку мистецтва співу. Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети використано метод вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми та ретроспективний аналіз ідей музичного виконання у різні історичні періоди. Висновки. Навчання мистецтву співу, вивчення фактів традиційності та сучасності у розвитку практичних аспектів вокального навчання — це кропіткий, але необхідний процес, спрямований на формування, збереження та примноження самобутньої музичної національної культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Hladiy, M. V., Y. P. Polupan, S. I. Kovtun, and I. S. Borodai. "Наукова школа академіка М. В. Зубця у розвитку наукових основ вітчизняного тваринництва." Animal Breeding and Genetics 55 (May 15, 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.01.

Full text
Abstract:
Висвітлено основні напрями творчих пошуків наукової школи, заснованої на базі Інституту розведення і генетики тварин (ІРГТ) доктором сільськогосподарських наук, професором, академіком НААН М. В. Зубцем. Обґрунтовано, що основна проблема, що піднімалася науковою школою, – селекція великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності. Виділено основні напрями досліджень наукової школи: розвиток основ породотворення в скотарстві; реалізація програм виведення порід сільськогосподарських тварин; організація комплексу досліджень з проблем генетики і біотехнології у тваринництві; розроблення основ оцінки племінної цінності та прогнозування продуктивності тварин; запровадження ефективних методів збереження та раціонального використання генофонду сільськогосподарських тварин. Доведено значення здобутків наукової школи на сучасному етапі розвитку тваринництва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Neboha, Olesia. "Київська вокальна школа у першій половині ХХ ст." Музичне мистецтво і культура, no. 25 (December 20, 2017): 303–11. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-303-311.

Full text
Abstract:
Мета статті – полягає у спробі на основі аналізу методів діяльності представників київської вокальної школи з’ясувати їх внесок у розвиток вітчизняного вокального мистецтва. Методологія дослідження – застосовано метод історизму, що полягає у еволюційному аспекті побудови дослідження. Окрім цього застосовано структурний та системний методи, як загальнонаукові, при описі існуючих концепцій наукового осмислення школи та методу кожного з викладачів, та компаративний – задля їхнього співвідношення. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у систематизації сучасних концепцій осмислення київської вокальної школи, першої половини ХХ століття, та у розгляданні, крізь їхню призму, процесу становлення та розвитку. Висновки. На підставі проведеного дослідження, зроблено оцінку внеску київських педагогів з сольного співу на розвиток професійної вокальної освіти на теренах України. Перша половина ХХ ст. характеризується розвитком професійного українського вокального мистецтва. У цей час закладаються методологічні засади вокального мистецтва, формується професійна київська вокальна школа. Значний внесок у формування професійного вокального мистецтва ХХ ст. зробили представники київської вокальної школи – О. Муравйова, О. Мишуга, М. Микиша, М. Донець-Тесейр, які намітили подальші шляхи розвитку київської вокальної школи.Ключові слова: вокальне мистецтво, київська вокальна школа, історичний аспект, соціокультурні умови розвитку, методи роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Гриньова, М. В. "Наукова школа "Саморегуляція як основа успішної педагогічної діяльності"." Імідж сучасного педагога, no. 4/2 (173) (2017): 5–10.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Приходько, Оксана. "ПСИХОАНАЛІТИЧНА Й ГЕРМЕНЕВТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТРАВМИ ЯК ЧИННИКА ХУДОЖНЬОГО СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МАЛОЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.)." Sultanivski Chytannia, no. 8 (June 21, 2019): 25–33. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.13-19.

Full text
Abstract:
Мета. У статті на матеріалі оповідань і новел українських – Івана Франка «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Schönschreiben», Бориса Грінченка «Дзвоник», «Екзамен» і польських – Болеслава Пруса «Антек», Генрика Сенкевича «Зі спогадів познанського вчителя» – письменників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. аналізується система навчання у школі як психічна і фізична травма для дитини. Дослідницька методика. Послуговуючись літературознавчими практиками психоаналізу З. Фройда, зокрема теорією сновидінь, що витворює оніричний дискурс, досліджуються психологічні поведінкові характеристики дітей, які перебувають у критичному, межовому, психічному і фізичному стані унаслідок травми, спричиненої школою. Результати. Постійне залякування, тяжкі тілесні покарання, приниження власної та національної гідності дитини з боку вчителя, поверхова, схоластична, неприйнятна для засвоєння система навчання – причини, що зумовлюють важкі психічні і фізичні травми школярів, репрезентованих у художніх творах. Наукова новизна. У роботі вперше через призму психоаналітичного методу проаналізовано класичні тексти української та польської літератур, окреслено дискурс травми як важливий чинник сюжетотворення та елемент художнього світу персонажів. Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний під час подальшого вивчення текстів у компаративістичному аспекті й за допомогою психоаналітичного прочитання. Ключові слова. Школа як психічна травма, школа як фізична травма, психоаналіз, оніричний дискурс.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Вернудіна, І. В. "Київська наукова філософсько-психологічна школа: Георгій Челпанов (1862-1936)." Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, Вип. 30 (2013): 5–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Рева, Л. "Володимир Миколайович Перетц як славіст і його наукова школа." Слов"янські обрії, Вип. 4 (2012): 155–60.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Єворовський, В. "Наукова школа "Історія філдософської думки Білорусі"(генеалогія радянського періоду)." Філософська думка, no. 1 (2013): 37–47.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Chuchman, Vasyl. "Диригентська школа Євгена Вахняка на тлі хорової культури України." Музичне мистецтво і культура, no. 26 (April 25, 2018): 266–82. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-266-282.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – проаналізувати функціонування диригентської школи Євгена Вахняка в контексті хорової культури України другої половини ХХ століття. Методологія дослідження передбачає застосування історико-генетичного, аналітичного, компаративного, музикознавчого, психологічно-типологічного та культурологічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє здійснити комплексний аналіз змісту, форм, методів, цілей і результатів творчості Є. Вахняка, виявити низку суб’єктивних (індивідуальних особистісних рис) та об’єктивних (регіональних та загальнонаціональних традицій, тенденцій епохи) факторів, що стали визначальними у формуванні виконавських, педагогічних, методичних, репертуарних функціональних компонентів його диригентської школи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві розглядається виконавська та педагогічна діяльність Є. Вахняка в аспекті окремої диригентської школи. Висновки. Результати комплексного аналізу диригентсько-педагогічної діяльності Є. Вахняка дають підстави трактувати її як диригентську школу, яка, синтезувавши здобутки галицької та київської хорових традицій, стала знаковим феноменом хорової культури України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Рудько, Г. І. "Наукова школа раціонального використання і захисту природи Адаменка Олега Максимовича." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 2 (2006): 78–82.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Гнізділова, О. "Наукова школа професора С.Т. Золотухіної: кроки становлення і вектори розвитку." Педагогічні науки, Вип. 72 (2018): 72–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Rusnak, Yuliya. "Передумови зародження одеської піаністичної школи." Музичне мистецтво і культура, no. 24 (July 3, 2017): 52–63. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-52-63.

Full text
Abstract:
Мета роботи – виявити історичні, об'єктивні і суб'єктивні чинники формування професійної одеської піаністичної школи. Одеська піаністична школа як комплексне явище культури України охоплює історичний період з моменту формування професійної музичної освіти і по теперішній час, включає у себе діяльність видатних художників педагогів, піаністів, випускників і продовжувачів традицій піаністичного мистецтва. У світову виконавську та педагогічну музичну культуру вписані імена носіїв традицій одеської піаністичної школи, серед яких Еміль Гілельс, Яків Зак, Марія Грінберг, Марія Старкова, Марія Рибіцька, Берта Рейнгбальд, Людмила Гінзбург та інші. Методологія. Були використані методи історіографічного дискурсу, мистецтвознавчої аксіології, параметри комплементарного підходу. Наукова новизна. У статті виявлені основні передумови становлення Одеської піаністичної школи: високий загальний рівень культурного життя міста; прагнення місцевих жителів до музичної освіти і домашнього музикування; персональний внесок видатних особистостей у музичне життя міста (М. Воронцов, А. Рубінштейн, Д. Клімов, В. Малишевський); формування професійної освіти, база якої була закладена європейськими музикантами (чехами, італійцями, німцями) - засновниками власних приватних музичних класів з консерваторським рівнем підготовки фахівців; гастрольні концерти і поїздки впливових музикантів-піаністів і композиторів Росії, Східної та Західної Європи. Висновки. Вивчення традицій виконавського мистецтва допомагає зрозуміти художні завдання, які ставлять перед виконавцем композитори через нотний текст. Збереження традицій, творчих досягнень і виразових засобів кращих представників музичного мистецтва, зосередженого в межах навчального закладу, дозволяють виявити автентичну якість саме одеської піаністичної школи, відкривати ту її сутність, що передається наступним поколінням.Ключові слова. Піаністична школа, виконавські традиції, фортепіанне мистецтво
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

ОСТАПЙОВСЬКИЙ, Ігор, and Тетяна ОСТАПЙОВСЬКА. "БАТЬКІВСЬКА ШКОЛА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ Й СІМ’Ї В СПАДЩИНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 113–19. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.17.

Full text
Abstract:
Важливою для сучасної педагогічної науки та шкільної практики є проблема педагогіки партнерства. Її тео- ретичну та практичну значущість обґрунтовано у Концепції Нової української школи. Аналіз історико–педаго- гічних джерел засвідчує, що ще у минулому столітті її було успішно реалізовано видатним вітчизняним педа- гогом Василем Олександровичем Сухомлинським. Необхідною умовою у здійсненні педагогіки партнерства, за Сухомлинським, є єдність дій сім’ї та школи щодо навчання, виховання та розвитку школярів. Формувалася спільність дій сім’ї та школи в процесі оволодівання батьком та матір’ю батьківською педагогікою, знаннями якої вони оволодівали у школі для батьків. Мета роботи. За результатами аналізу педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського розкрити сутність батьківської школи як важливого чинника у забезпеченні партнерської взаємодії між закладом освіти та сім’єю. Методологічною основою дослідження є наукові підходи (концептуальний, системний, аспектний, діалек- тичний, компетентнісний), принципи(науковості, об’єктивності, розвитку, практичності, історизму ); норма- тивно-законодавча база у сфері освіти; Концепція Нової української школи; твори В.О. Сухомлинського; праці науковців про В.О. Сухомлинського. Для реалізації мети дослідження було також використано методи порівняльно – історичний, аналізу, синте- зу, узагальнення, систематизації, інтерпретації. Наукова новизна дослідження. За результатами наукового пошуку обґрунтовано сутність батьківської педа- гогіки і умови ефективної взаємодії сім’ї та школи у творчому доробку вченого. Розкрито особливості та форми організації діяльності школи для батьків в спадщині В. Сухомлинського. Розвитку набуло вчення педагога про батьківську любов та висвітлення згубного впливу любові замилування, деспотичної і відкупу. Визначенні пер- спективності ідей В.О. Сухомлинського. Висновки. Важливою складовою частиною у творчому доробку Сухомлинського є партнерська взаємодія сім’ї та школи. Умовою цього партнерства є оволодівання сім’єю батьківською педагогікою. Опанування батьків- ської педагогіки та визначення стратегії спільної діяльності сім’ї та школи відбувалося на заняттях школи для батьків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Levytska, Oksana. "Scientific School of the Professor Nonna Kopystianska: Methodological Preconditions and Scientific Achievements." Pitannâ lìteraturoznavstva 92 (December 25, 2015): 181–90. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2015.92.181.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

No authors. "Вихід у світ нового видання «Українська наукова стоматологічна школа: історичні нариси»." Oral and General Health 1, no. 1 (February 1, 2020): 9. http://dx.doi.org/10.22141/ogh.1.1.2020.214840.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Дюндик, О. "Міжнародна наукова школа-семінар "Метамови словників різних типів: будова та застосування"." Українська мова, no. 3 (67) (2018): 148–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту." Педагогічний дискурс, no. 26 (May 14, 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.

Full text
Abstract:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту. У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ВОРОЩУК, Оксана. "Наукова школа Богдана Ступарика та її внесок у розвиток історії української педагогіки." Humanities science current issues 2, no. 34 (2020): 199–203. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/34-2-30.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Mykhalchuk, Zoriana Ihorivna. "ХАРКІВСЬКА ФОРТЕПІАННА ШКОЛА В 60–70-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ: ІМЕНА, ТРАДИЦІЇ, ВИКОНАВСЬКІ ПРИНЦИПИ." Музичне мистецтво і культура 2, no. 31 (May 20, 2021): 71–81. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-6.

Full text
Abstract:
Мета роботи – визначити базові принципи харківської фортепіан- ної школи, що склалися на етапі її формування, шляхом реконструкції творчих портретів її засновників – викладачів кафедри спеціального фортепіано Харківського інституту мистецтв 60–70-х років ХХ сто- ліття. Методологія дослідження базується на єдності історичного, джерелознавчого й системного типів аналізу, що дають змогу пре- зентувати принципи харківської фортепіанної школи як мистецького феномена. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дослідження є першим зразком, у якому аналізуються та порів- нюються виконавські та педагогічні принципи харківської фортепі- анної школи, що сформовані в 60–70-х роках ХХ сторіччя. Стаття присвячена дослідженню феномену харківської фортепіанної школи й уточненню періодизації її розвитку. Визначено, що творчі настанови харківської фортепіанної школи стали результатом синтезу музичних традицій Німеччини, Польщі, Австрії, Італії, Росії. Виявлено, що період 60–70-х років ХХ століття можна вважати кульмінаційною точкою першого етапу розвитку харківської фортепіанної школи, адже з того часу на кафедрах спеціального фортепіано Харківського інституту мис- тецтв починають працювати вже здебільшого його вихованці. Аналіз творчої діяльності викладачів, які працювали на кафедрах спеціального фортепіано в той час, дав змогу окреслити базові принципи харківської фортепіанної школи. Висновки. Можна стверджувати, що харківська фортепіанна школа – це така єдність музикантів, що сформувалася на початку ХХ сторіччя в досить складний історичний період. Осно- ва методики ХФШ – це увага до якості звуку, шанобливе ставлення до авторського тексту, загальний культурний розвиток студента. Ці традиції зберігаються й сьогодні, коли на кафедрі працюють не тільки її колишні випускники, а й представники інших виконавських шкіл.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Грузєва, Т. С. "РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ У ХХ СТОЛІТТІ (1920–1990 рр.)." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 23, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12630.

Full text
Abstract:
Мета: дослідити процеси розбудови Київської соціально-гігієнічної наукової школи як самостійний науковий напрям у період 20–90-х років ХХ століття. Матеріали і методи. Методологічна основа науково-дослідної роботи ґрунтується на аналізі наукових публікацій та даних архівних матеріалів із застосуванням історико-бібліографічного методу. Результати. У ХХ столітті відбувався поступальний розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи, в якому періоди активної розбудови змінювалися періодами стагнації медико-соціальної науки, репресіями відносно її представників. Закладені професором О. В. Корчаком-Чепурківським підвалини соціально-гігієнічної науки стали надійним фундаментом для виокремлення цього напряму в самостійну галузь медичної науки і освіти, створення кафедри соціальної гігієни у Київському медичному інституті та викладання окремого предмету в закладах вищої медичної освіти. Наукові дослідження школи охоплювали широкий спектр медико-соціальних проблем здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, потреб у різних видах медичної допомоги, організації її надання, підготовки кадрів охорони здоров’я, у тому числі керівних, управління охороною здоров’я тощо. Вихованцями школи є видатні соціальні гігієністи, у тому числі академік Ю. В. Вороненко, професори О. А. Грандо, Б. П. Криштопа, О. П. Мінцер та інші. Висновки. Розвиток Київської соціально-гігієнічної наукової школи у 1920–1990 рр. заклав основи її майбутнього розквіту в ХХІ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Берзін, П. "Наукова школа кримінального права в діяльності викладачів Імператорського Харківського університету (1804-1919 рр.)." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (100) (2015): 11–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

КУЗНЕЦЬ, Тетяна, and Ольга СКУС. "АРХІВНО-СЛІДЧА СПРАВА НА ГРИГОРІЯ ТИМОФІЇВА ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ РЕПРЕСІЙ 1930-Х РОКІВ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 18 (March 30, 2021): 148–55. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226513.

Full text
Abstract:
Анотація. Мета дослідження передбачає висвітлення репресивної політики радянської влади щодо української інтелігенції у 1930-х роках на прикладі аналізу архівно-слідчої справи директора Бабанської середньої школи Г.С. Тимофіїва. Методологія дослідження має за основу наукові принципи об’єктивності, історичної достовірності та інформаційної цінності віднайдених документів. Використано спеціальні історичні методи, загальнонаукові, міждисциплінарні, персоніфікованого аналізу та ін. Основу джерельної бази дослідження становлять раніше недоступні архівні матеріали регіонального відділення Галузевого архіву Служи Безпеки України (СБУ) при Державному архіві Черкаської області. Наукова новизна праці полягає у встановленні історичної справедливості щодо минулого українського народу, переосмисленні суспільних трансформацій у ретроспективному просторі на тлі сучасних умов відстоювання української незалежності. Висновки. На основі історико-наукового аналізу доведено, що у 1930-х роках радянською владою створювалися неконституційні позасудові органи з широкими правами. Відповідно до їхніх постанов і наказів було застосовано спрощене судочинство у справі освітянина Уманщини – Григорія Степановича Тимофіїва. За сфабрикованою Бабанським районним відділом Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) УРСР карною справою, яка переповнена сфальсифікованими показаннями свідків і протоколами очних ставок з побіжною відсутністю доказів злочину та запереченням своєї вини обвинуваченого в «контрреволюційній націоналістичній діяльності», Г.С. Тимофіїва було засуджено двічі (1937 – ув’язнення, 1950 – виселення). Лише у 1956 р. завдяки роботі прокурорського нагляду, скарг Г.С. Тимофіїва та його дружини, справу було переглянуто і закрито Військовою колегією Верховного суду СРСР. Г.С. Тимофіїва реабілітовано. Ключові слова: Григорій Степанович Тимофіїв, репресивно-каральна система, архівно-слідча справа, обвинувачення, Бабанська середня школа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Nakonechna, T. Yu. "Scientific school as a factor of the development of economic science." Ukrainian Society 2010, no. 2 (July 9, 2010): 123–32. http://dx.doi.org/10.15407/socium2010.02.123.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Блага, Вікторія, Віталій Благой, and Ірина Хорошилова. "НАУКОВІ ШКОЛИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.25.

Full text
Abstract:
УДК 330.341.1; JEL Classification: O33 Мета: дослідити вплив наукових шкіл, що надають знання фундаментального характеру, на інноваційний розвиток будь-якої галузі господарства та визначити їх місце в інноваційному середовищі з точки зору національних інтересів. Методика дослідження: аналіз значення науки як специфічної галузі людської діяльності та оцінка місця наукових шкіл в інноваційному середовище країни – для обґрунтування актуальності теми, мети за завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування існуючого опосередкованого впливу наукових шкіл на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні. Результати дослідження: визначено, що саме освітянська наука не повинна бути безпосереднім виробником нового продукту ринку або нового практично використовуваного технологічного процесу. Саме сукупне знання суспільства, що кристалізується в науково-викладацькому середовищі, є основою виробництва конкурентоспроможної продукції і благополуччя суспільства в цілому. Так, абсолютно неможливо передбачити безпосередній економічний ефект від витрат на систему науки і освіти, неможливо навіть припустити кількість інновацій, яка зародиться саме завдяки функціонуванню системи. Наукова новизна: дістали подальшого розвитку функціональні особливості наукових шкіл, за рахунок включення опосередкованого впливу на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні, що надає сучасні можливості прикладному сектору у виробництві і сприйняття нових технік і технологій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано, що розвинена система освіти і науки є саме тим «інноваційним середовищем», без якого неможливе виробництво таких нових знань, які безпосередньо комерціалізуються і тим самим забезпечують не тільки конкурентоспроможність окремих корпорацій, але й є двигуном конкуренції між країнами. При цьому основною складовою частиною цього інноваційного середовища повинні бути наукові школи, здатні виробляти, зберігати і передавати знання в першу чергу фундаментального характеру.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Школа наукова' for other source types:
Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography