Journal articles on the topic 'Широта'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Широта.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Широта.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ганюшкин, Б. В. "ШИРОТА ПРАВ КОНСУЛЬСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ." Moscow Journal of International Law, no. 2 (August 24, 2021): 220–46. http://dx.doi.org/10.24833/0869-0049-1999-2-220-246.
Full text
2
Серретті, М. "Широта і обмеження трансцендентальної філософії Канта." Філософська думка, no. 6 (2008): 14–20.
Find full text
3
Стріха, М. "У нього була ренесансна широта зацікавлень." Сучасність, no. 1/2 (2009): 137–52.
Find full text
4
Мотовилов, О. К., and Н. С. Моисеева. "ИССЛЕДОВАНИЕ ТОВАРНОГО ПРЕЛОЖЕНИЯ РЫНКАПРОДУКТОВ ИЗ МЯСА ИНДЕЙКИ." Ползуновский вестник, no. 2 (July 4, 2018): 13–16. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.02.003.
Full textAbstract:
Приведены результаты исследования товарного предложения рынка продуктов из мяса индейки в г. Новосибирск. Проведены исследования 228 торговых предприятий в крупнейших, а также популярных торговых сетях г. Новосибирск: сеть супермаркетов «Быстроном», «Добрянка», «Холидей Классик», «Ярче!», «Лента», «Мария-РА», «Бахетле», гипермаркеты «Гигант», «Ашан», «Магнит», «Метро Кэш энд Керри», сеть универсамов «Горожанка». Ассортимент продукции, реализуемый в крупнейших торговых предприятиях, составил 41 наименование. Представлена структура ассортимента по производителям. Исследовали такие показатели свойств ассортимента, как широта действительная и базовая, полнота действительная и базовая. Также определены их показатели: показатель широты действительный, показатель широты базовый, коэффициент широты, показатель полноты действительный, показатель полноты базовый, коэффициент полноты. В результате анализа полученных данных выявлено, что ассортимент продуктов из мяса индейки в торговых предприятиях г. Новосибирск является недостаточно широким. Установлено, что во всех торговых предприятиях значение коэффициента полноты ниже оптимального, что говорит о низкой насыщенности ассортимента продуктов из мяса индейки по торговым маркам. Выявлено, что основная масса продуктов представлена полуфабрикатами.
5
Иванов, Сергей Витальевич, Рита Ушеровна Островская, Татьяна Александровна Гудашева, and Сергей Борисович Середенин. "Дозозависимый эффект миметика фактора роста нервов ГК-2 на модели диабета у крыс Вистар." Химико-фармацевтический журнал 55, no. 4 (April 27, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-4-11-15.
Full textAbstract:
В статье приводятся результаты исследования антидиабетической активности миметика фактора роста нервов, соединения ГК-2 (гексаметилендиамид бис-(N-моносукцинил-L-глутамил-L-лизина)), вводимого перорально на модели стрептозотоцин-индуцированного сахарного диабета 2 типа у крыс Вистар. Антигипергликемическая активность ГК-2 определена для доз от 1 до 10 мг/кг с максимально выраженным эффектом в дозах 2,5 и 5 мг/кг. В указанном диапазоне доз ГК-2 ослабляет полидипсию и полифагию, положительно влияет на динамику массы тела диабетических животных. Зависимость эффектов ГК-2 от дозы описывается куполообразной кривой, характерной для эффектов регуляторных пептидов. Выявленная в данной работе десятикратная широта купола зависимости доза — эффект в сочетании с высокой безопасностью позволяет прогнозировать удовлетворительную терапевтическую широту действия этого соединения в качестве потенциального антидиабетического препарата для пер-орального введения.
6
Franchuk, O. S., and M. O. Franchuk. "ЛІКУВАННЯ ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНОГО СИНДРОМУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АДАПТОЛУ І СЕДАТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10202.
Full textAbstract:
Мета дослідження – досягнути високої ефективності і доброї переносимості препарату при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики.
Матеріали та методи. Ми провели клінічні спостереження при застосуванні адаптолу для лікування ПМС у 20 жінок і седативних рослинних препаратів (настойки валеріани, півонії, персену) – у 12 жінок. Адаптол є похідним двох метильованих фрагментів сечовини і, будучи похідним природних метаболітів організму, має високий ступінь біологічної доступності, велику широту терапевтичної дії, не викликає кумулятивних властивостей. Йому притаманний увесь спектр психотропних впливів, характерних для «традиційних» транквілізаторів, водночас позбавлений основних побічних реакцій, властивих похідним бензодіазепіну. Широта терапевтичного ефекту адаптолу зумовлена вегетостабілізувальною, антиоксидантною, м’якою ноотропною, антигіпоксичною, помірною транквілізувальною дією. Широта поєднання дії цього препарату дозволяє нормалізувати багато функцій організму, а також відновлювати розумову і фізичну працездатність пацієнтів.
Результати дослідження та їх обговорення. Нами проведено спостереження за 32 жінками, у яких діагностовано ПМС. Тривалість ПМС коливалася від одного до п’яти років. Нервово-психічні розлади у всіх обстежених характеризувалися великим поліморфізмом скарг. У клінічній картині домінували вегетосудинні розлади: припливи жару, головний біль, підвищена втомлюваність, розлади сну, депресія; симптоми неврологічного характеру – дратівливість, плаксивість, емоційна лабільність, тривога, озлоблення. Всі ці клінічні прояви ПМС відмічалися в лютеїнову фазу ПМС.
Висновки. 1. Препарат «Адаптол» має високу ефективність і добру переносимість при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Його ефективність становить 91,89 %. 2. У пацієнтів із довготривалим передменструальним синдромом і відсутністю ефекту від використання різних методів його лікування необхідно провести 2-3 курси терапії з підвищенням дози адаптолу до 1,2 г на добу.
7
Коргуник, Ю. "Широта змістового наповнення соціально-реалістичного роману-хроніки Ірини Вільде "Сестри Річинські"." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 40 (2014): 273–80.
Find full text
8
Gogoleva, Nadezhda Genrihovna. "МОДЕЛИРОВАНИЕ ОПТИЧЕСКОГО КВАНТОВОГО УСИЛИТЕЛЯ БЕГУЩЕЙ ВОЛНЫ В СТАЦИОНАРНОГО РЕЖИМА ПРИ ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ ЛАЗЕРНОЙ ФИЗИКЕ." Научный взгляд в будущее, no. 10-01 (June 30, 2018): 76–79. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-10-01-025.
Full textAbstract:
Представлена упрощенная модель оптического квантового усилителя бегущей волны в стационарном режиме. Широта использования оптических квантовых усилителей бегущей волны определяет актуальность моделирования физических процессов, ответственных за усиление
9
Gogoleva, Nadezhda Genrihovna, and Olga Yurevna Tarasova. "БЕГУЩИЕ ВОЛНЫ В ИМПУЛЬСНОМ РЕЖИМЕ ПРИ ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ." Научный взгляд в будущее, no. 13-01 (October 12, 2017): 107–10. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-003.
Full textAbstract:
Представлена упрощенная модель оптического квантового усилителя бегущей волны в импульсном режиме. Широта использования оптических квантовых усилителей бегущей волны определяет актуальность моделирования физических процессов, ответственных за усиление оп
10
Cherhik, Nataliia. "Труд музеографа: підготовка музейного видання в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ століття)." Eminak, no. 2(34) (July 1, 2021): 296–305. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).536.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані українські музейні видання кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. з точки зору підготовки авторами музеографічних текстів. Приділено увагу об’ємам опрацювання музейних колекцій та особливостям роботи над укладанням каталогів, путівників, альбомів, описів, музейних звітів, музейних збірників. Представлена широта ерудиції осіб, долучених до публіцистично-поліграфічної діяльності українських музеїв зазначеного періоду.
11
Strylchuk, Olena. "Основные тенденции анализа творчества О. Мессиана в западно-европейском и американском музыковедческом дискурсе." Музичне мистецтво і культура, no. 24 (July 3, 2017): 265–75. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-265-275.
Full textAbstract:
Целью работы является определение основных направлений исследования творчества О. Мессиана в западно-европейском и американском музыковедении, ведущих стилевых обобщений. Методология исследования опирается на системно-аналитический и компаративный методы. Научная новизна работы заключается в создании межнационального дискурсивного поля, в определении основных тенденций и проблематики современного «мессиановедения». Выводы. Несмотря на многообразие исследовательских работ на многих языках, единства в стилевом определении творчества О. Мессиана не обнаруживается. Взамен этого — выявление конгломерата стилевых признаков, присущих творчеству композитора. Стилевая пестрота подтверждает, что Мессиан широк в своих историко-этнологических интересах и не локализован в одной национальной (французской) школе. Поэтому и к особенностям дискурсивного поля, сформировавшегося вокруг личности и творчества О. Мессиана, относятся широта и полиэтничность. Приоритетным качеством стилевого мышления становится универсализм: к одному какому-либо стилевому направлению О. Мессиана причислить нельзя, но он причастен ко всем одновременно.Ключевые слова: стиль, дискурс, историографический и аналитический подходы, полиэтничность, универсализм, исполнительский вектор.
12
Нуржанов, Арнабай Абишевич, and Айсулу Аскаровна Ержигитова. "ПАМЯТИ ЕРБУЛАТА СМАГУЛОВА (16.07.1952 – 05.10.2019)." Kazakhstan Archeology, no. 4 (October 31, 2019): 116–25. http://dx.doi.org/10.52967/akz2019.4.6.116.125.
Full textAbstract:
Теплым солнечным октябрьским днем перестало биться сердце известного археолога Ербулата Акижановича Смагулова. Будучи студентом, Е.А. Смагулов выбрал стезю медиевиста и был верен этому пути до последнего дыхания. В стенах Института истории, археологии и этнографии им. Ч.Ч. Валиханова он прошел ступени, начиная с лаборанта (1974) и заканчивая главным научным сотрудником Института археологии им. А.Х. Маргулана (2003). Е.А. Смагулов был первым ученым секретарем Института. Начиная со студенчества Е.А. Смагулов принимал участие в раскопках различных городов Великой Степи: Отрар, Алтынтобе, Кокмардан, Мардан-куюк и других памятниках Отрарского оазиса. Основные вехи биографии Е.А. Смагулова неразрывно связаны с историей становления и первых лет функционирования Института археологии им. А.Х. Маргулана. В последние десятилетия творчество Ербулата Акижановича было неразрывно связано с археологией Туркестана. Находки полевого сезона 2019 г. позволили исследователю по-новому взглянуть на вопросы хронологии города (см. статью в настоящем номере – прим. ред.). Имя Е.А. Смагулова широко известно археологам Казахстана, а также ближнего и дальнего зарубежья. Ему была свойственна широта подхода и неординарное видение научных проблем, критическое восприятие предлагаемых решений.
13
Хомич, І. С. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТІСНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 26, 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.30.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню достовірних відмінностей у рівні розвитку показників ціннісного компоненту соціально-психологічної компетентності школярів у сфері нормовідповідності власної поведінки залежно від їхньої статі, віку, соціально-економічного Психологія: реальність і перспективи статусу сім’ї та соціометричного статусу в класі. Емпіричними показниками ціннісного компоненту соціально-психологічної компетентності молодших школярів у сфері нормовідповідності власної поведінки стали психологічні шкали: чесність, вихованість, терпимість, широта поглядів, відповідальність, незалежність, підприємливість, освіченість, тверда воля, самоконтроль, чуйність, ефективність у справах, життєрадісність, багатство, старанність, сміливість у відстоюванні поглядів.
14
Віталій, Козінчук. "ЗНАКИ І СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКИХ НЕКАНОНІЧНИХ ІКОН ХРИСТОЛОГІЧНОГО ТИПУ XVIII−XIX СТ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.379.
Full textAbstract:
Дослідження знаків в українському мистецтвознавстві тісно пов’язане з рядом запитів образотворчого та богословського характеру. Дана наукова розвідка є спробою поставити та розглянути питання про значення символів і алегорій в українському образотворчому мистецтві на прикладі маловідомих ікон, які прийнято називати неканонічними, тобто з певними відступами від загально прийнятих візантійських норм (канонів). Автор аналізує малодосліджені ікони з позиції проблематики їх «канонічної» і «неканонічної» символіки. Широта асоціацій, вивчення культових пам’яток дозволяє автору різносторонньо висвітлити особливості знаків і символів в українських іконах.
15
Ильин, Алексей Николаевич. "Неолиберализм как фактор колоссального роста неравенства в мире." Горизонты гуманитарного знания, no. 2 (November 16, 2021): 54. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2021.2.4.
Full textAbstract:
<p>Идеология и политическая практика неолиберализма широко утвердилась в мире после разрушения социалистического лагеря. Капитализм победил, а вместе с ним одержала верх ультрареакционная теория неолиберализма. Данная теория выступает за отход государства от его социально полезных функций. Государство призвано осуществлять большое число социально значимых функций — от обеспечения общественной безопасности до ограничения бедности и социально-экономического расслоения. Эти функции нейтрализуются неолиберальным проектом, который стремится отстранить государство от управления обществом и экономикой.</p><p>Неолиберальное государство отказывается от регулирования большинства социальных и экономических процессов, чтобы они перешли на уровень самоорганизации. При неолиберальной пассивности государства многие социальные слои обрекаются на нищету, а все общество — на тотальный рост неравенства. Автор приводит большое количество статистических данных, которые указывают на рост социально-экономического расслоения людей в мировых масштабах.</p><p>В статье предпринимается попытка собрать максимальный багаж сведений о растущем неравенстве, чтобы создать полную и достоверную картину реализации этого феномена. Широта статистического охвата и новизна материала являются основными достоинствами статьи. Хотя предлагаемые сведения в некоторых аспектах противоречат друг другу, их совокупность говорит о неуклонной актуализации проблемы неравенства. Обосновывается точка зрения, что колоссальное расслоение является итогом функционирования неолиберального проекта по всему миру.</p>
16
Соколова, Диана Викторовна, and Алла Евгеньевна Соловьева. "Перспективный исходный материал для селекции сортов свеклы с высоким содержанием бетанина." Аграрная Россия, no. 8 (August 29, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-8-26-32.
Full textAbstract:
Коллекция ВИР обладает большим разнообразием образцов столовой свеклы и является базовой основой для получения исходного материала для селекции сортов с высоким содержанием бетанина. Проведен первичный скрининг 134 различных по происхождению образцов столовой свеклы на содержание бетанина в условиях Ленинградской области в 2008 – 2014 гг. Определены некоторые маркерные признаки искомых генотипов. Сформирована признаковая группа из 29 образцов с повышенным содержанием бетанина, проведена их комплексная оценка. Описаны морфологические особенности строения фотосинтетического аппарата растений свеклы, их взаимосвязи с изучаемым признаком. Выявленная широта размаха основных морфометрических показателей свидетельствует о значительном влиянии конкретного генотипа и погодных условий выращивания.
17
Каган, Б. А., Е. В. Софьина, and А. А. Тимофеев. "КРИТИЧЕСКАЯ ШИРОТА В ДИНАМИКЕ ПРИЛИВОВ НА ПРИМЕРЕ КАРСКОГО МОРЯ, "Известия Российской академии наук. Физика атмосферы и океана"." Известия Российской академии наук. Физика атмосферы и океана, no. 2 (2018): 232–38. http://dx.doi.org/10.7868/s0003351518020137.
Full text
18
М., Гриценко Г., and Мартинова Л. В. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ НАПРЯМ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (38) (February 12, 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-84-93.
Full textAbstract:
У статті аналізуються норми відносно, регулювання процесу проведення експертизи будівельних проектів з урахуванням сучасних соціально-економічних трансформацій в Україні. Досліджуються основні напрямки інституціонального розвитку експертизи будівельних проектів та визначається їх науково-теоретичне обґрунтування. Розглядається можливість проведення інституційного проектування в різних стадіях будівництва. Розглядається вплив інституціональної концепції, перевагами якої є: широта поля наукових рішень, побудованих на різних методологічних поглядах; можливості компіляції різних теоретичних аспектів наукових підходів; потенціал переносу висновків інституціонального проектування не тільки на окремі процеси будівництва, але й на сферу будівництва в цілому. Окреслено деякі недоліки законодавства, зокрема щодо застосування процедури проведення експертизи будівельних проектів. Виокремленні неврегульовані та невирішені питання стосовно інституційного підходу в сфері будівництва.
Ключові слова: експертиза будівельних проектів, управління, інституціональний розвиток, інституційне забезпечення, інституційне проектування.
19
Щукин, Виктор Михайлович, Н. Е. Кузьмина, А. А. Ерина, В. А. Яшкир, and В. А. Меркулов. "Сравнительный анализ содержания тяжелых металлов, алюминия и мышьяка в бурых водорослях различного происхождения." Химико-фармацевтический журнал 52, no. 7 (August 2, 2018): 30–36. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-7-30-36.
Full textAbstract:
Представлены результаты измерения содержания микроэлементов в ламинариевых и фукусовых бурых водорослях различного происхождения, дополненные литературными данными. Показано, что на концентрацию алюминия, кадмия, кобальта, хрома, меди, железа, ртути, марганца, никеля, свинца, цинка в биомассе бурых водорослей в первую очередь влияет техногенный фактор, на концентрацию стронция — географическая широта района произрастания. Для мышьяка не установлены зависимости между накоплением его в водорослях и степенью загрязнения или географическим расположением места сбора растений. Найдено, что мышьяк лучше накапливается в ламинариевых, а алюминий, железо, медь, марганец — в фукусовых бурых водорослях. В отношении кадмия, ртути, свинца, никеля, цинка, хрома, стронция различия в накоплении представителями 2 семейств сопоставимы с различиями между видами в рамках одного семейства. Сделан вывод о необходимости разработки дополнительных критериев стандартизации бурых водорослей.
20
Архипов, Анатолий Евгеньевич, Иван Юрьевич Севрюков, and Анна Александровна Печеневская. "Концептуальные основы развития санаторно-курортного туризма в России." Russian Journal of Entrepreneurship 19, no. 10 (October 31, 2018): 3177. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.10.39406.
Full textAbstract:
Особенности функционирования санаторно-курортных учреждений в Российской Федерации определяются интегрированным взаимодействием социальных и экономических факторов, воздействующих на стратегические и тактические решения, принимаемые субъектами бизнеса и органами государственной власти при разработке программ развития организаций, комплексов и территорий. Развитие санаторно-курортных комплексов стимулирует рост эффективности кластеров: предприятий общественного питания, средств размещения, экскурсионных предприятий, транспортной инфраструктуры. Программы по формированию и продвижению услуг санаторно-курортных предприятий должны быть направлены на стимулирование потребителей к приобретению путёвок, упрощение визовых и таможенных формальностей, предоставление туристам полного комплекса услуг в пунктах въезда и выезда. Широта спектра и комплексность спроса закономерно предопределяют необходимость предложения совокупного санаторно-курортного продукта. Изменение динамики спроса на санаторно-курортные услуги зависит от финансовых возможностей потребителя и продолжительности его отпуска, разнообразия комплекса оказываемых учреждением медицинских и рекреационных услуг, возможности отдыхать с детьми, квалифицированности медицинского персонала.
21
Kiseleva, Irina A., and Elena S. Sakharchuk. "Аксиология «гостевой ситуации» в русской литературе конца XVIII — первой трети XIX века." Cuadernos de Rusística Española 16 (December 30, 2020): 193–205. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v16i0.15194.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью расширения научной аргументации для обоснования путей сохранения национальных традиций гостеприимства на основе уточнения представления об их аксиологической природе и устойчивых во времени характеристиках. Целью статьи является раскрытие стержневых для русской культуры представлений о феномене гостеприимства, типологизация «гостевых ситуаций», определение характеристик ценностно значимых стратегий «гостеприимного поведения» и соответствующих им атрибутов в русской классической литературе. Конкретным материалом исследования послужили разножанровые произведения, в которых ситуация гостеприимства выполняет сюжетообразующую и (или) характерообразующую функции: это «Письма русского путешественника» (1792) Н.М. Карамзина, стихотворное послание «Евгению, жизнь Званская» (1807) Г.Р. Державина, повесть Н.В. Гоголя «Старосветские помещики» (1835). Инструментом типологизации выступает категория хронотопа. Выделены хронотопы встречи, дома у дороги, усадьбы, гостиной, связанные с характеристиками русского культурного кода гостеприимства. Отсутствие прагматизма и душевная широта, характеризующие положительных героев в ситуациях приема гостей, представляются как исконная добродетель русских, а также как результат усвоения ими общечеловеческого цивилизационного опыта.
22
ІНДУТНИЙ, В. В., Н. В. МЕРЕЖКО, and О. Г. ЗОЛОТАРЬОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ТА ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ РОЗКОШІ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-09.
Full textAbstract:
Мета. Аналіз основних підходів до визначення поняття “предмети розкоші”, їх класифікації та проектування шкали для товарознавчої оцінки їх якості.
Методика. Для проведення загальної класифікації предметів розкоші за індексом їх якості було використано стандартні методи регресійного аналізу.
Результати. Згідно чинного законодавства України, предметами розкоші вважаються речі, які не є «предметами повсякденного вжитку» або критично важливими для життя та діяльності людини. Ці товари повинні бути символами заможності, індивідуальності, причетності до вищих верств населення та здійснювати емоційний вплив на оточуючих . Саме ці атрибутивні якості дозволили виділити групу критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші та спроектувати авторську шкалу для їх загальної класифікації відповідно до раніше визначеної послідовності операцій . При розробці критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші враховували принцип: «Чим інформаційно змістовнішим є комплекс гуманітарних потреб, які задовольняються за допомогою предмета, тим вища його цінність як предмета розкоші». Авторами було запропоновано критерії для товарознавчої оцінки предметів розкоші: актуальність символізму, який притаманний предмету; презентативна цінність; емоційний ефект; комунікаційна (консолідуюча) цінність; широта впливу на різні верства населення; відповідність культурним традиціям; перцептивність.
Наукова новизна. Запропоновано класифікацію, в якій головними критеріями для віднесення товарів до предметів розкоші є їх придатність для задоволення гуманітарних потреб особистості та її репрезентації в суспільстві. Спроектовано авторську шкалу для загальної класифікації предметів розкоші. Для розробки класифікації предметів розкоші, запропоновано поділ інтервалу можливих значень індексу цінності предметів розкоші на три загальні групи: товари підвищеної якості або дорогі товари, предмети для індивідуальної саморепрезентації, предмети розкоші.
Практична значимість. Встановлено, що предмети розкоші не можуть бути масовими й широко тиражованими, їх вартість предметів повинна бути високою, але залежною від фінансової спроможності потенційних покупців; з часом предмети розкоші можуть втрачати або збільшувати свою цінність, їх товарознавча оцінка повинна враховувати мету замовника, обставини й час проведення оціночних робіт.
23
Гагкаева, Т. Ю., О. П. Гаврилова, and М. М. Левитин. "БИОРАЗНООБРАЗИЕ И АРЕАЛЫ ОСНОВНЫХ ТОКСИНОПРОДУЦИРУЮЩИХ ГРИБОВ РОДА FUSARIUM." Биосфера 6, no. 1 (March 31, 2014): 36. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v6i1.202.
Full textAbstract:
Род Fusarium включает виды грибов, разнообразные по типу питания (сапротрофы, некротрофы, биотрофные патогены, эндофиты) и способности образовывать вторичные метаболиты, в том числе высокотоксичные. Среди грибов рода Fusarium выявлены виды с широкой экологической валентностью, встречающиеся повсеместно (например, Fusarium poae и F. sporotrichioides), и виды, требовательные по отношению к отдельным факторам окружающей среды, существующие в виде более или менее локальных популяций (например, F. graminearum, F. culmorum, F. cerealis). Способность грибов приспосабливаться к различным условиям среды связана с их генетической пластичностью и метаболическим разнообразием. Системный подход к изучению видовых комплексов характеризует эколого-биохимические аспекты существования грибов Fusarium (широта ареалов, приуроченность к определенным климатическим условиям, трофическая специализация), а также позволяет выявлять процессы видообразования и генетической адаптации. Недавно описаны новые для науки виды грибов (F. ussurianum и F. sibiricum) на дальневосточной территории России и в Сибири, что не исключает их выявления в других регионах. Приведен обзор распространения наиболее опасных видов грибов рода Fusarium, способных продуцировать высокотоксичные трихотеценовые метаболиты. Знание ареалов токсинопродуцирующих видов грибов позволяет прогнозировать и предотвращать загрязнение микотоксинами урожая зерна и продуктов его переработки и, тем самым, снизить риск заболеваний человека и животных.
24
Venfen, Zhu. "Актуальные музыковедческие подходы к явлению музыкальной риторики." Музичне мистецтво і культура 23 (November 30, 2016): 356–68. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-356-368.
Full textAbstract:
Целью данной статьи становится осуществление анализа сущности риторики как многогранного феномена и выявление специфики ее развития на разных историко-культурных этапах, а также исследование модификации взглядов на музыкальную риторику. Методология работы опирается на историко-библиографический метод, привлекаются системный, компаративный и аналитический подходы. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о музыкальной риторике как о семиотико-культурологической области научных интересов музыковедения; в изучении логики и причин изменений научного знания по отношению к музыкальной риторике; в попытке обобщений наиболее актуальных разработок проблем музыкальной риторики. Выводы. Устанавливается широта границ музыкальной риторики, многообразие подходов к этому феномену, многоаспектность его восприятия и научно-исследовательской оценки, также указывается на невыстроенность, несогласованность основных позиций музыкальной риторики. Обращается внимание на то, что исследование музыкальной риторики с точки зрения теории языка и музыкально-речевой деятельности, то есть с семиотической позиции, в современный период приобретает характер устойчивой и постоянно развивающейся тенденции. Актуализируется понимание музыкальной риторики как выстраивающей определенную семиотическую модель музыки, в которой за основу принимается особая образно-смысловая единица – музыкально-риторическая фигура – своеобразная композиционно-звуковая идиома.Ключевые слова: общая риторика, музыкальная риторика, риторика формы, музыкально-риторическая фигура, семиотическая модель.
25
ЯРВЕЛИН, Калерво, and Пертти ВАККАРИ. "Исследование библиотековедения и информатики за 50 лет: контент-анализ журнальных статей." Международный форум по информации 46, no. 4 (2021): 3–23. http://dx.doi.org/10.36535/0203-6460-2021-04-1.
Full textAbstract:
В статье анализируются исследования в области библиотековедения и информатики (Library and Information Science - LIS) и сообщается о (1) статусе исследования LIS в 2015 г. и (2) об эволюции исследования LIS на протяжении 1965 - 2015 гг. Придерживаясь замысла авторов работы [1], в исследовании используется количественный интеллектуальный контентанализ статей, опубликованных в более 30+ академических журналах LIS. В контент-анализе статьи классифицируются по восьми измерениям, охватывающим тематическое содержание и методологию. Представляющие интерес выводы указывают на то, что более ранний сильный акцент LIS на библиотечном и информационном (L&I) обслуживании заметно снижается, в то время как научная и профессиональная коммуникации становятся самыми популярными темами. Хранение и поиск информации отказались от своих прежних сильных позиций к концу проанализированного периода. Индивидуумы все больше становятся единицей наблюдения. Точки зрения конечных пользователей и разработчиков укрепились за счет точки зрения посредников. Исследование LIS все больше рассеивается с момента, когда обзор, наукометрические методы, эксперименты, ситуационные и качественные исследования - все приобрели популярность. Следовательно, LIS может стать многогранной в анализе своих объектов исследования на протяжении анализируемого времени. Среди количественных интеллектуальных контент-анализов LIS данное исследование уникально по своему охвату: протяженность анализа (50 лет), широта (8 измерений, охватывающих тематическое содержание и методологию) и глубина (годовой массив - более 30+научных журналов).
26
Громов, С. В., Ю. С. Загайнова, and Л. И. Громова. "СВЯЗЬ НАПРАВЛЕНИЯ ПРИХОДА ФРОНТА МЕЖПЛАНЕТНОЙ УДАРНОЙ ВОЛНЫ СО ВРЕМЕНЕМ SC ПО АНАЛИЗУ ОТДЕЛЬНЫХ КВМ-СОБЫТИЙ." PHYSICS OF AURORAL PHENOMENA 44 (2021): 107–10. http://dx.doi.org/10.51981/2588-0039.2021.44.024.
Full textAbstract:
При взаимодействии межпланетных корональных выбросов массы (КВМ), сопровождающиеся ударными волнами, с земной магнитосферой в магнитном поле Земли могут быть зарегистрированы скачки разной интенсивности, которые в некоторых случаях могут инициировать развитие магнитных бурь, представляя собой ее внезапное начало (Storm Sudden Commencement - SSC). В работе представлен первые результаты оценки зависимости времени появления SSC как функции широты/долготы и мирового времени, с целью дальнейшего исследования связи направления прихода фронта ударной волны со временем появления SSC. Для анализа были выбраны два КВМ с источниками формирования в Северном (21.06.2015, 02:36 UT) и Южном (14.07.2017, 01:25 UT) полушарии Солнца. При подходе к Земле они вызвали SSC 22.06.2015 в 18:33 UT и 16.07.2017 в 05:59 UT с последовавшими за ними магнитными бурями. Время старта SSC определялась по секундным данным, доступным в сети INTERMAGNET (около 40 обсерваторий северного и 20 обсерваторий южного полушарий). Для этих событий выполнена оценка появления SSC как функция геомагнитной широты и долготы от всемирного времени. Показано, что с приходом КВМ к Земле старт SSC на наземных магнитных обсерваториях, расположенных на широтах, от высоких до экваториальных, не является одновременным - время старта SSC на разных широтах отличаются на десятки секунд. Кроме этого, в рассмотренных событиях SSC сначала регистрируется на обсерваториях полушария Земли, освященного Солнцем, и, в среднем, появляется раньше в нижних широтах, чем в высоких.
27
Чмыхова, Екатерина Витальевна, Денис Геннадьевич Давыдов, Андрей Александрович Григорьев, Мария Сергеевна Зиренко, and Ричард Линн. "Подтверждение валидности образовательных достижений как показателя регионального интеллекта." Психология. Журнал Высшей школы экономики 13, no. 4 (December 7, 2016): 647–54. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2016-4-647-654.
Full textAbstract:
Валидность образовательных достижений регионов как показателя регионального интеллекта была оценена на множестве 29 регионов Российской Федерации. Региональные образовательные достижения представляли собой средние баллы, полученные на Едином государственном экзамене в 2014 г. лицами, принятыми в бюджетные ВУЗы регионов Российской Федерации в 2014 г. Региональный интеллект оценивался на выборках респондентов в возрасте 17-50 лет. Размер выборок варьировал от 28 до 365 (в среднем 154.8). Всего 4645 респондентов из 101 населенного пункта России приняли участие в исследовании. Измерение интеллекта проводилось с помощью теста «Стандартные прогрессивные матрицы Равена» с 20-минутным ограничением времени тестирования. Кроме того, были использованы данные по девяти дополнительным переменным. Этими переменными были число зарегистрированных преступлений на 100000 человек населения, число родившихся на 1000 человек населения, младенческая смертность, доля городского населения, миграционное сальдо, доход на душу населения в рублях (все за 2012 г.), широта и долгота географического центра региона, доля этнических русских. В то время как корреляция образовательных достижений с измеренным интеллектом была низкой (0.10), функциональная близость этих двух показателей, оцененная путем коррелирования их с дополнительными переменными, была достаточно высокой (корреляция двух векторов корреляций составила 0.74; p < 0.05). Это подтверждает валидность образовательных достижений регионов как показателя регионального интеллекта. Низкое значение прямой корреляции образовательных достижений с измеренным интеллектом может быть объяснено неточностью обеих этих мер.
28
Chen, Xiao. "ПОНЯТТЯ КЛАСИЧНОГО В ОПЕРНІЙ ТВОРЧОСТІ ТА ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ ОПЕРНОЇ КЛАСИКИ." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 149–60. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-12.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити способи категоризації класичного в музиці, що є найбільш відповідними як до історичного та ціннісно-смислового походження, конститутивних культурних ознак цього явища, так і до типологічних показників оперної творчості – в її інституціональній художньо-функціональній цілісності та музично-мовній специфіці. Методологія роботи зумовлюється поєднанням культурологічного, естетичного, аксіологічного та семантичного підходів, передбачає включення соціокомунікативного ракурсу оцінки художніх явищ та розширення дослідного поля оперознавства у бік сучасних оперних феноменів як наслідування класичним артефактам. Наукова новизна цієї статті полягає у доведенні значущості явища класичного в музиці як для музикознавчого дискурсу, так і для сучасної композиторської творчості. Доводиться, що нова актуальність класичного зумовлюється множинністю буття класичних музичних взірців у сучасному соціумі, у семантичній мережі сучасної культури. Це стає одним з важливих чинників оновлення уваги до класичних засад провідних музичних жанрів, зокрема опери, у творчості сучасних композиторів. Розкривається значення класичної музики – класичного типу музичного мовлення – як головної парадигми на сучасному етапі розвитку професійної академічної музичної традиції, зокрема оперної. Висновки засвідчують, що категоризація класичного в музиці спирається на усвідомлення історичного та ціннісно-смислового значення класичної музики, передбачає конкретизацію поняття про класичне стосовно саме музичного мистецького досвіду, виявляє суттєві дискусійні моменти в обговоренні явища класичної музики – музичної класики; виявляється надзвичайна важливість і широта класичного типу музичного мовлення, відповідно, потреба у збереженні класичного типу музичного мислення, що, зокрема, зумовлює оперний метод сучасної композиторки К. Сааріахо.
29
Musienko, S. I., V. A. Lukyanets, V. V. Bondarenko, M. H. Rumiantsev, and O. V. Kobets. "Типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.36930/40300505.
Full textAbstract:
Вивчено типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України за природними зонами: Лівобережне Полісся; Лівобережний Лісостеп та Лівобережний Степ. Досліджено різноманіття типів умов місцезростання рекреаційно-оздоровчих лісів залежно від їх розташування: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів у лісах; зелених зон навколо населених пунктів; поза межами лісів зелених зон. Встановлено, що для рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України характерна вся широта як трофогенного, так і гігрогенного рядів. Найбільша частка площі та запасу насаджень зосереджена в умовах дібров, а найменша – в умовах борів. Найбільше значення середнього запасу на 1 га відзначено в умовах суборів, а найменше – в умовах дібров. Серед гігротопів панівне становище займають насадження, що ростуть в свіжих умовах. Незначною є частка насаджень, що ростуть в дуже сухих умовах. Визначено, що більшість насаджень в рекреаційно-оздоровчих лісах ростуть в умовах свіжих грудів. У Лівобережному Поліссі переважають борові умови за трофністю і свіжі – за зволоженням. У Лівобережному Лісостепу найбільші площі займають лісові ділянки в умовах свіжих грудів. Насадження Лівобережного Степу ростуть переважно на багатих та зволожених ґрунтах. Ці особливості потрібно врахувати під час планування та здійснення відповідних лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, стійких, довговічних і високодекоративних насаджень, які ефективно виконуватимуть важливі еколого-захисні функції. Перспективним залишається питання щодо збільшення видового різноманіття в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України, зокрема за рахунок інтродукованих деревних та чагарникових видів, для підвищення їхніх екологічних та естетичних властивостей.
30
Казакова, Анна Юрьевна. "Модель Housing First в западной социальной политике преодоления бездомности." Journal of Social Policy Studies 18, no. 2 (June 28, 2020): 357–67. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2020-18-2-357-367.
Full textAbstract:
Обзор посвящен исследованиям инновационной модели социальной политики Housing first, доказавшей в последние два десятилетия свою эффективность как средства борьбы с бездомностью. На материалах англоязычных научных источников выявляется генезис, географическая широта и результаты эмпирической верификации данной концепции. Первоначально примененная к людям с психическими заболеваниями с последующей экстраполяцией на бездомных, в экономически развитых странах концепция доказала свою социальную и экономическую эффективность, постепенно захватывая и страны бывшего социалистического лагеря, а также модифицируясь в направлении от патернализма в отношении самых незащищенных в сторону признания всеобщего и безусловного принципа естественного права человека на жилье. Больше всего исследований этой политики проведено авторами из Великобритании, США, Франции, Ирландии. Наиболее ангажированные авторы – социологи, социальные географы, социальные экологи – характеризуются активным включением в экспериментальную и волонтерскую практическую работу, в ассоциации и союзы, защищающие права бездомных, дискриминированных этнических меньшинств, женщин и детей. Итоги обзора указывают, что осознанный общественный запрос на внедрение Housing first усиливается в условиях жестко сегрегированного, но внеинтернатного проживания большого количества дискриминированных городских меньшинств, в том числе самоизолирующихся, в сочетании с усилением репрессивных мер против них в результате процессов джентрификации. Успеху внедрения модели способствует тщательный и детализированный статистический учет видов и форм расселения жителей, в том числе явной и латентной, краткосрочной и долгосрочной бездомности, и переход к полевой модели социального обслуживания всех категорий нуждающихся в местах их проживания и типичной дневной активности. Этические преимущества концепции состоят в отказе от любых форм насилия и принуждения в ходе реабилитационной деятельности, идеологические – в снижении жилищного неравенства и повышении социальной справедливости, экономические – в снижении затрат на социальное обеспечение, социальные – в дестигматизации и расширении кооперативного взаимодействия бывших бездомных с остальным обществом.
31
ТРОЇЦЬКА, Олена, and Олег ПЄШЕВ. "БРИТАНСЬКА АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ Р. ПІТЕРСА В УКРАЇНСЬКИХ КОНТЕКСТАХ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 42 (June 4, 2021): 292–303. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.19.
Full textAbstract:
Метою статті є виявлення взаємозв’язків між британською аналітичною філософією освіти та українськи- ми освітніми засадами. Активна взаємодія вітчизняної філо- софії освіти із соціально-педагогічними ідеями та досвідом країн Західної Європи виявилася значущим чинником залучен- ня України до процесу соціально-педагогічного генезису, що зумовлює її сучасний розвиток. Методологічними засадами дослідження стали позитивізм, аналітична філософія освіти та педагогіка. Аналітична філософія освіти розглядається як система знань, що являє собою не просто об’єм, блок знань про ту чи іншу сферу дійсності, але й формою впорядкування, організації вже раніше отриманих знань, формою співпраці і комунікації учених у всьому світі. Наукова новизна. Зосереджуючи увагу на аспекті вза- ємодії філософії освіти України з ідеями філософії освіти Великобританії, робимо акцент на діяльнісному компоненті філософії, який знаходить своє вираження у визначенні форм освітньої організації, пошуку оптимальних комунікаційних каналів, що визначають становлення знань та освіченості. Висновки. Визначення пріоритетів освітньої політики на користь самореалізації особистості учня й формування твор- чого характеру цього розвитку не лише сприяло подоланню одноманітності колишньої уніфікованої школи, але й зумовило появу численних нових освітніх технологій. У цьому контексті вивчення філософської спадщини англійського філософа освіти Р.С. Пітерса, що створив оригінальну аналітичну концепцію, засновану на синтезі філософських, громадянських та психоло- го-педагогічних ідей свого часу, скеровану насамперед на вирі- шення питань соціального виховання й розвитку громадянина, є теоретично й практично затребуваним завданням. Успішність реалізації розробленої Р.С. Пітерсом педагогічної концепції і широта її застосування у вітчизняній педагогічній практиці можливі за умови підготовки педагогів нового типу, що володіють спеціальною компетенцією і засвоїли аналітич- ний підхід мислителя на вітчизняній мовній і світоглядній базі.
32
ВІЗІРЯКІНА, Олена. "ВОЙТА-ТЕРАПІЯ – НОВІТНІЙ ОБ’ЄКТ У ПІДГОТОВЦІ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 130–35. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.20.
Full textAbstract:
Особливості професійної діяльності фізичного терапевта тягнуть за собою зміни у програмах навчання за цією спеціальністю. Кожен фізичний терапевт повинен добре уявляти собі сутність і межі практичних навичок, компетенцій та володіти широким баченням сучасної галузі охорони здоров’я. Широта бачення фахівця і його компетенцій постійно змінюється на протязі всього періоду професіональної діяльності. Їх високий рівень повинен підтримуватися шляхом неперервного навчання, заснованого як на власній оцінці потреби у знаннях, так і на необхідності надання тих чи інших послуг. Водночас надання допомоги в медичних закладах із державним або незалежним фінансуванням є важким, мінливим процесом. Завданням кваліфікаційних програм є надання здобувачам освіти всього, що необхідно для надання послуг. Стаття присвячена аналізу потреби в педагогічній концепції використання авторських методик відновлення й адаптації як інструменту покращення компетентності у підготовці майбутнього фахівця – фізичного терапевта. Завданням дослідження є опрацювання інноваційної методики Войта-терапії для визначення доцільності її вивчення у вищій школі. Опрацьовано фонди інтернет-ресурсів Google Scholar, Cochrane Library, PubMed та базу даних PEDro. Внаслідок роботи над дослідженням розглянуто проблему ефективності процесу корекції за авторською методикою: як позитивний вплив під час її застосування, так і знайдені недоліки. Розглянуто можливі стани пацієнтів щодо лікування за цією методикою. Зроблено висновок про доцільність її як новітнього об’єкта у підготовці фізичних терапевтів, що допоможе спрямовувати діяльність майбутніх фахівців на формування незалежності дитини у повсякденні, здатності до самообслуговування, поліпшення загальної рухової активності та оволодіння руховими навичками, можливості вільного спілкування та здобуття освіти. Також це сприятиме ефективній відновній практиці з дорослими. Необхідно створити освітню платформу підготовки вітчизняних фахівців фізичної терапії, симетричну з міжнародними системами освіти.
33
Шульгин, В. А. "Геокомпас высоких широт." Письма в журнал технической физики 48, no. 11 (2022): 21. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2022.11.52608.19209.
Full textAbstract:
Рассмотрена автономная навигационная система ориентации на поверхности, под водой, под поверхностью Земли. Пассивная локация оси вращения Земли осуществляется вектором диаграммы направленности геокомпаса при угловом сканировании пространства. Предложена и реализована конструкция геокомпаса, в котором деформации среды твердого тела под действием переменного акустического поля и поля ускорений Кориолиса Земли формируют вектор диаграммы. Экспериментальное сканирование пространства подтверждает формирование вектора направления, совпадающего с ортогональю к оси вращения Земли, что позволяет квалифицировать устройство как геокомпас, ориентированный в высоких широтах на географический полюс. Ключевые слова: ускорение Кориолиса, вращение Земли, акустика, навигация.
34
Загуменна, Юлія Олександрівна. "ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ЕЛЛІНІСТИЧНІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ АНТИЧНОЇ ГРЕЦІЇ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ." New Ukrainian Law, no. 1 (March 30, 2022): 94–102. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.14.
Full textAbstract:
Досліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми розуміння публічної безпеки в політико-правовій думці Античної Греції Елліністичної доби. Доведено, що античним політико-правовим ученням, які осимслювали публічну безпеку, притаманні такі основні риси: її етатизація (вивищення держави та її інститутів у гарантуванні цієї безпеки), персоналізація (тісна залежність особистої безпеки від публічної, часом навіть вивищення особистої безпеки над публічною), універсалізація (безпека як явище космічного світоустрою, загальнеоеллінська безпека), раціоналізація (дискурсивне осмислення проблематики публічної безпеки), юридизація (переведення проблематики публічної безпеки в площину юридичного її забезпечення, що набуває імперативного характеру, обов’язкове слідування полісним законам, система жорстких покарань за правопорушення у сфері публічної безпеки, забезпечення законності і правопорядку в суспільстві і в державі), нерозмежованість власне державної та громадської безпеки (що було зумовлено полісним характером державного устрою), аксіологізація (безпека як висока людська і суспільна цінність, як благо, як невід’ємний елемент полісного світогляду та забезпечення належного улаштування полісного життя), поліморфність (широта спектру форм публічної безпеки та специфікація її «образів» у філософії, поезії, історіографії, риториці тощо). Висвітлено тенденцію юридизації публічної безпеки. Остання забезпечується державою та законами, самі закони повинні відповідати загальносуспільним уявленням про благо та справедливість, держава повинна будуватися на засадах соціального миру, компромісів та урівноваження різних соціальних інтересів. Сама ідея про те, що поза державою неможливо гарантувати безпеку людей, стала революційною і вперше висунула саме державну організацію суспільних відносин на передній план гарантування безпеки громадян. Іншою революційною ідеєю стало опертя держави при гарантуванні публічної безпеки на раціонально сконструйоване та вдосконалюване мірою розвитку суспільних відносин право, яке регулювало і скеровувало розвиток відносин людей, рівних між собою. Нарешті, по-третє, відкритий софістами дискурс людиноцентричності права зумовив посилення особистої складової частини в суспільно-політичному житті полісу, що, своєю чергою, зумовило появу критики насильства та сприяло формуванню ідеї про права вільної людини та необхідності їх захисту органами державної влади. Відповідно, безпека полісу стала багато в чому залежати від безпеки і захищеності прав його громадян.
35
Yakovlieva-Nosar', S. O., and V. P. Bessonova. "ДЕНДРОФЛОРА БАЛКИ ШИРОКА (ОСТРІВ ХОРТИЦЯ)." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 26–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280203.
Full textAbstract:
Байрачні ліси Запорізької обл. відносять до байраків порожистої частини Дніпра. Вони мають важливе кліматичне та ґрунтозахисне значення, у них трапляються представники лісових, степових, лугових фітоценозів, часто – рідкісні й ендемічні види, а також місцева фауна. Такі заліснені балки характеризуються високою атракторною здатністю для рекреантів, діяльність яких призводить до трансформації рослинності байрачно-лісових фітоценозів. З огляду на це актуальною є інформація про стан їх дендрофлори для створення банку даних та оперативного моніторингу. Наведено дані про видовий склад дендрофлори балки Широка, розташованої на о. Хортиця (зона рекреаційної діяльності туристів та мешканців м. Запоріжжя), де зареєстровано 54 види деревних рослин, що належать до 43 родів і 26 родин. Встановлено, що найбільшим видовим насиченням характеризується родина Rosaceae Adans. У складі дендрофлори байрачного лісу аборигенні види становлять 48,1 %, інтродуковані – 51,9 %. Найбільша частка участі серед інтродукованих видів належить породам північноамериканського походження (11 видів, або 39,3 % від усієї кількості інтродуцентів). Інтродуценти представлені здебільшого Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia, Morus alba та Celtis occidentalis. Основними лісотвірними аборигенними породами насадження є Acer platanoides, Quercus robur, Ulmus scabra, A. tataricum. З'ясовано породний склад верхніх ярусів деревостану та підліску, що зростають на території різних морфологічних частин балки. Байрачний ліс має значний ресурсний потенціал, включаючи медоносні та вітамінні рослини. У складі насадження виявлено види з високою інвазійною здатністю (Acer negundo, Amorpha fruticosa, Robinia pseudoacacia) та той, що визнано інвазійним у списках близьких до України територій (Parthenocіssus quinquifolia).
36
Лавочкіна, С. ""Помірші широти", "Пухнаста біла макака"." Київ, no. 5/6 (2020): 93–97.
Find full text
37
Рудік, О. Л., Н. М. Рудік, Л. А. Сергєєв, and В. В. Чугак. "Просо посівне в системі адаптації аграрного виробництва до глобальних викликів сьогодення." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 52–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.9.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз сучасної інформації щодо біологічних особливостей проса посівного, усвідомлення світового досвіду та узагальнення агротехнологічних і господарських переваг культури, вивчення сучасних тенденцій його виробництва та особливостей вирощування, перспектив ефективного використання біологічних переваг культури у системі сучасного аграрного виробництва в аспекті поточних світових викликів та проблем зумовлених війною Росії в Україні. Методика досліджень. Робота виконана з використанням аналізу та узагальнення опублікованих результатів наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Були застосовані загально визнані методи наукового пізнання – діалектичний, абстрактно-логічний та аналітичний метод. Результати досліджень. На основі узагальнення наукових вітчизняних і закордонних розробок та практичного досвіду виділено унікальні біологічні особливості проса як скоростиглість, широка межа терміну сівби, посухостійкість, жаровитривалість, пластичність до умов вирощування, широке господарське використання біологічної маси. Зосереджено увагу, що зазначені особливості проса дозволяють успішно його використовувати для коригування зернового та кормового балансу, оптимізації польових та зрошуваних сівозмін порушених у наслідок екстремальних погодних явищ та військових дій. Велика кількість вітчизняних сортів забезпечує одночасно широку можливість вибору для конкретних умов, проте потребує урахування їх морфофізіологічної реакції на специфічні умови альтернативного розміщення, що поєднано із ключовими технологічними елементами, та впливає на ефективність використання факторів інтенсифікації. Вирощування проса дозволяє отримувати повноцінну зернову продукцію та, по завершенню обмежень, спрощено перейти до традиційної системи аграрного виробництва. Висновки. Просо посівне є унікальною культурою широкого використання, що дозволяє адаптувати та стабілізувати аграрне виробництво в екстремальних умовах гібридної війни. Наукові дослідження щодо раціонального використання культури в сівозмінах інтенсивного типу повинні бути спрямовані на розробку ресурсоощадних та адаптивних технологій спрямованих на підвищення продуктивності і окупності витрат у сівозміні в цілому.
38
Переяславець, М. ""Широка коаліція" між необхідністю і неможливістю." Народний депутат, no. 9 (2007): 20–22.
Find full text
39
Лаврухин, А. С., and И. И. Алексеев. "Авроральное свечение в высоких широтах Ганимеда." Письма в астрономический журнал: Астрономия и космическая астрофизика 41, no. 11 (2015): 744–50. http://dx.doi.org/10.7868/s0320010815110042.
Full text
40
Корниенко, Е. С. "Репродуктивная стратегия раков-отшельников умеренных широт." Биология моря 46, no. 5 (2020): 304–14. http://dx.doi.org/10.31857/s0134347520050058.
Full text
41
Тихомірова, Фаріда Ахнявівна. "СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ МІСТА ЯК ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 25 (November 25, 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.873.
Full textAbstract:
У статті визначається роль та місце соціальної екології у сучасній системі гуманітарного знання. Доведено, що відсутність екологічних пріоритетів у визначенні стратегії розвитку багатьох міст, нераціональний підхід до використання окремих екосистем і компонентів природного середовища, міграція призводять до появи цілого ряду складних соціально-екологічних проблем постіндустріального суспільства.
Розглядаються ключові етапи розвитку соціальної екології: від розділу біології і галузі соціологічних досліджень до напрямку соціальної філософії. Відзначається складність розмежування предмета екологічної філософії, екології людини, соціальної екології та екологічної соціології. Підсумовуючи викладені варіації тлумачень як соціальної екології, так і екологічної соціології, можна констатувати відмінність побудови їх парадигм. Значення соціальної екології зростає у зв’язку із глобальним характером екологічних проблем сучасності.
Визначення «екологія духу», «екологія розуму», які часто використовуються у позанауковому знанні, християнській етиці, езотеричних вченнях тощо, розглядаються як занадто широке, метафоричне тлумачення соціальної екології. Це призводить до змішування понять та не є продуктивним для наукового та соціально-філософського дискурсу.
Соціальна екологія перетворюється в послідовну глибоку критику існуючих соціальних, політичних тенденцій, широку теоретичну орієнтацію, що об’єднує соціально-філософські напрямки, а також реконструктивний, етичний підхід до суспільства. В цьому контексті показано, що паризькі події у грудні 2018 року («паливний» протест), «повстання вимираючих» у Лондоні, «шкільний страйковий рух» проти зміни клімату, заснований шведською дівчинкою-підлітком Ґретою Тунберґ переконливо продемонстрували, що прогресивні, але недостатньо продумані нібито «екологічні», ініціативи уряду можуть викликати непередбачувані соціальні та політичні реакції серед городян, охопивши широкі верстви суспільства.
Обгрунтована необхідність більш глибоких та узагальнюючих рефлексій над взаємозв’язками між суспільством і природою.
42
Ковтун, І. "Про широту математичних інтересів академіка Михайла Кравчука." Новий колегіум, no. 2 (67) (2012): 84–88.
Find full text
43
Садыков, Ильдар Сеутович. "Эмпирический анализ торговых стратегий на примере Нью-Йоркской фондовой биржи 1999 – 2014 гг." Global Markets and Financial Engineering 2, no. 3 (September 30, 2015): 203. http://dx.doi.org/10.18334/grfi.2.3.1914.
Full textAbstract:
В представленном исследовании рассматриваются возможности эмпирического анализа торговых стратегий на основе методов технического анализа, использующих как широко распространенные индикаторы (такие как варианты скользящих средних, MACD, DMI, ADX, конверты и ленты), так и специальную технику анализа интервалов разворота тренда. Данный подход позволил провести кластерный анализ инвариантов, показывающих сигналы о возможном развороте тенденции. Уникальность исследования состоит, во-первых, в широте охвата. В анализ были включены все торгуемые на бирже в указанный период акции. Во-вторых, в много вариантности расчетов, опирающихся на анализ динамических свойств точек, предшествующих и последующих за разворотом тенденции. Полученные в результате вычислительных экспериментов результаты, показали, что за исследуемый период рынок претерпевал неконтролируемые флуктуации, что не позволило выделить устойчивые паттерны разворота тренда в динамике акций, которые могли бы быть положены в основу успешной торговой стратегии.
44
Никольский, С. А. "О русской "широте"и "всечеловечности" у Федора Достоевского." Человек, no. 4, июль - август (2013): 45–56.
Find full text
45
СИЛЕЕНКОВА, Е. А. "ТАКСОНОМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОРОСЛЕЙ РЕКИ ВЕЛИКОЙ (ПСКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ), "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"." Ботанический журнал, no. 9 (2013): 1073–84. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567813090012.
Full textAbstract:
По результатам сезонных исследований 2008—2010 гг. в р. Великой (Псковская обл.) выявлено 349 видов водорослей из 8 отделов. Наибольшее таксономическое разнообразие отмечено в классе Bacillariophyceae и порядке Chlorococcales. Выяснено, что число видов постепенно увеличивается по течению реки и достигает максимального значения в устьевом участке у г. Пскова. Преобладают космополиты и широко распространенные виды, олигогалобы-индифференты и алкалифилы. Индикаторы загрязнения воды составляют значительную долю в составе флоры (63 % по Пантле-Букку и 27 % по Ватанабе). На всех исследованных участках доминируют бетамезосапробы. По соотношению сапробионтов р. Великую можно отнести к категории умеренно загрязненных. В целом флора реки по видовому составу водорослей и соотношению экологических групп сходна с альгофлорой других рек умеренных широт и занимает промежуточное положение между более северными (притоки Ладожского озера) и более южными (р. Даугава) реками.
46
Коробов, Євген Тимофійович, and Ігор Всеволодович Распопов. "Структурирование учебного материала как средство оптимизации дистанционного обучения." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 3, 2014): 203–5. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.433.
Full textAbstract:
Важное значение для повышения эффективности усвоения учебной информации в условиях дистанционного обучения имеет структура предъявляемого учебного материала. Поскольку дистанционное обучение в большой мере предполагает самостоятельную проработку учебного материала, структурирован он должен быть таким образом, чтобы обеспечить все функции познавательного процесса (информационную, контролирующую, актуализирующую, стимулирующую, диагностирующую).В рамках одного учебного предмета возможно, как макро, так и микроструктурирование. Макроструктурирование предполагает выделение основной и вспомогательной учебной информации. Конечной целью предъявления основной информации является превращение ее в знания или умения. Вспомогательная информация имеет своей целью обеспечение надежности (гарантированности) усвоения основной информации. В результате макроструктурирования выделяются следующие виды учебного материала в зависимости от выполняемых им функций:– информационный (представлен обычно в виде текстов, рисунков, чертежей, схем и других графических форм выражения информации; таблиц, географических карт, музыкальных произведений, нот, произведений скульптуры и живописи, моделей, установок, реальных объектов окружающей действительности и т.д.);– операционный (задачи, упражнения, задания интеллектуального или практического содержания, в ходе выполнения которых вырабатываются умения и навыки);– контролирующий (задания, обеспечивающие внутреннюю и внешнюю обратную связь);– актуализирующий (тексты, задания, способствующие актуализации опорных знаний, умений и навыков, необходимых для понимания и усвоения нового материала);– стимулирующий (тексты, задания, возбуждающие потребность в приобретении новых знаний или новых способов действий);– диагностирующий (задания, позволяющие обнаружить пробелы в знаниях, причины неправильных действий обучаемых).Из перечисленных видов учебного материала носителями основной информации являются информационный, операционный и частично контролирующий. Остальные виды выполняют вспомогательную роль, способствуя качественному, прочному и более глубокому усвоению основной информации. По существу, вспомогательный учебный материал позволяет привести содержание учебного предмета в соответствие с психологическими закономерностями процесса познания.Процесс микроструктурирования должен начинаться с отбора структурных элементов, в качестве которых могут выступать логически завершенные отрезки учебного материала, отражающие сущность изучаемых явлений (основные понятия, законы, правила, аксиомы, признаки, теоремы, различные явления и процессы и т.д.). Каждый структурный элемент наделяется номером в соответствии с последовательностью его изучения. После отбора структурных элементов проводится работа по установлению логико-дидактических связей между ними. Наличие логико-дидактической связи между какими-либо двумя элементами учебного материала означает, что изучение (усвоение) одного элемента базируется на знании другого, т.е. требует его предварительного усвоения. Результатом подобного микроструктурирования является структурно-логическая схема учебного предмета, анализ которой позволяет классифицировать элементы содержания по важности, широте и глубине.Элементы содержания, на базе которых изучаются многие последующие, называются важными. «Измерить» важность элемента можно по количеству непосредственных логико-дидактических связей с последующими (зависимыми). Элементы содержания, изучение которых базируется на знании многих предыдущих, называются широкими. Широту структурного элемента учебного материала можно определить количеством непосредственных логико-дидактических связей данного элемента с предыдущими (базовыми). Глубина структурного элемента определяется количеством логико-дидактических связей в самой протяженной логической цепочке от данного элемента до исходного. Если степень важности, широты и глубины элемента учебного материала определять трехранговой шкалой (очень важный, важный, второстепенный; очень широкий, широкий, узкий; очень глубокий, глубокий, поверхностный), то по правилам комбинаторики получается 27 видов элементов содержания.Результаты структурирования учебного материала открывают ряд возможностей повышения эффективности познавательного процесса. Так, структурная схема позволяет оперативно выявить пробелы в знаниях, установить причины непонимания обучаемым тот или иной темы, безошибочно и полноценно осуществить актуализацию опорных знаний, добиться прочного усвоения именно основополагающей информации.Оценка элементов учебного материала по важности, широте и глубине позволяет также наметить общую стратегию учения. Так, например, при изучении важного, но узкого элемента содержания главное внимание должно быть сосредоточено на закреплении материала. Ведь материал большой важности, будь он даже легким для понимания, требует особой прочности усвоения. А вот при изучении широких и глубоких элементов содержания первостепенное значение приобретает актуализация опорных знаний.Даже этот неполный перечень возможностей, открываемых в результате структурирования учебного материала, свидетельствует о плодотворности макро и микроструктурирования для повышения эффективности дистанционного обучения.
47
Кондратьев, Б. П. "Влияние сжатия Земли на физическую либрацию Луны в широте." Астрономический вестник 47, no. 3 (2013): 163–74. http://dx.doi.org/10.7868/s0320930x13030043.
Full text
48
Богачёв, С. А., И. П. Лобода, А. А. Рева, А. С. Ульянов, and А. С. Кириченко. "Различие характеристик солнечных макроспикул на низких и высоких широтах." Письма в астрономический журнал: Астрономия и космическая астрофизика 48, no. 01 (2022): 52–60. http://dx.doi.org/10.31857/s0320010822010028.
Full text
49
Богданова, Светлана. "Широкая Масленица достигла цели." Туризм: практика, проблемы, перспективы, no. 3 (2005): 32–34.
Find full text
50
Мирмович, Э. Г. "«ТРИ ИСТОЧНИКА – ТРИ СОСТАВНЫЕ ЧАСТИ» ГЕНЕРАЦИИ ТЕРМОСФЕРНО-ИОНОСФЕРНЫХ ВОЗМУЩЕНИЙ." PHYSICS OF AURORAL PHENOMENA 44 (2021): 137–40. http://dx.doi.org/10.51981/2588-0039.2021.44.032.
Full textAbstract:
Как альтернатива термину «ионосферно-магнитное возмущение» автором в конце 70-х годов введен и защищён диссертационным исследованием термин «термосферно-ионосферное возмущение». В статье приводятся аргументы в пользу права на его существование как отдельного фундаментального термина в физике ионосферы. Начальные возмущения термосферы могут порождаться различными источниками нарушений регулярной циркуляции и нейтрального состава верхней атмосферы, которые превращаются в возмущения ионосферы солнечным излучением и/или другими источниками ионизации. В период солнечно-вспышечного события термосфера подвергается непосредственному воздействию ультрафиолетовым и рентгеновским солнечным излучением, солнечными космическими лучами и вторжениями в магнитосферу возмущённого солнечного ветра, ответственного за планетарную геомагнитную бурю. Наиболее известным и изученным претендентом на роль генератора термосферно-ионосферных и магнитно-ионосферных (а не ионосферно-магнитных) возмущений в этот период являются три высокоширотных источника: два авроральных электроджета и полярный касп. Именно введением этих источников в соответствующие геомагнитные широты модели верхней атмосферы автор усовершенствовал её, разработал и протестировал для средних широт метод отдельного прогнозирования возмущений области F-ионосферы по корреляционным соотношениям между возмущениями нейтрального состава и оперативными индексами геомагнитной активности. Открытое автором опережение некоторыми типами положительных возмущений ионосферы начала магнитной бури тестировалось по эффекту поглощения в полярной шапке как показателя вторжения заряженных частиц в касп.