Log in

Relevant bibliographies by topics / Шекспіра / Journal articles

Journal articles on the topic 'Шекспіра'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Шекспіра.

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Шекспіра.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Монастирська, З. Т. "Типи масок у комедіях Вільяма Шекспіра." Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 7 (2013): 51–52.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Хитрова, Т. В. "Специфіка інтерпретації трагедій В. Шекспіра німецькими просвітниками." Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, no. 1 (2005): 212–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Дітькова, С. Ю. "Біблійні алюзії в трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет"." Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, no. 5 (2011): 29–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Ніконова, В. Г. "Архітектоніка концептуальної мережі трагічного в поетиці Шекспіра." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 12 (2007): 285–93.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Колесник, О. С. "Людська та космічна правда в інтерпретації В. Шекспіра." Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 1 (2014): 3–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Колесник, О. С. "Людська та космічна правда в інтерпретації В. Шекспіра." Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, no. 1 (2014): 3–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Балан, Н. В. "Деміфологізація "закоханого" Шекспіра в однойменному романі Ентоні Берджеса." Літературознавчі студії, Вип. 39, ч. 1 (2013): 43–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Марінеско, В. Ю. "Взаємодія вимислу і факту в літературній біографії Вільяма Шекспіра (на прикладі роману Дж.Шапіро "1599: один рік із життя Вільяма Шекспіра")." Держава та регіони. Гуманітарні науки, no. 3 (2010): 13–19.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Фурман, А. "Шекспірів каламбур у перекладі Михайла Рудницького та Віктора Вера (На матеріалі трагедії В. Шекспіра "Hamlet, Prince of Denmark")." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія іноземні мови, Вип. 13 (2006): 198–206.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Дроздовський, Д. "Рецепція Вільяма Шекспіра в українській еміграційній літературі: стратегії муру." Літературознавчі обрії Праці молодих учених, Вип. 20 (2014): 242–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Дроздовський, Д. І. "Рецепція Шекспіра (на прикладі творчості Гете, Шеллінга і Новаліса)." Держава та регіони. Гуманітарні науки, no. 3 (2010): 4–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Олексин, О. "Ідентифікація гри слів у творах Вільяма Шекспіра: перкладознавчий аспект." Мандрівець, no. 4 (100) липень - серпень (2012): 71–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Блондель, Ганна. "Літературно-критична рецепція поеми В. Шекспіра «Венера і Адоніс»." Renaissance Studies, no. 31-32 (2019): 229–40. http://dx.doi.org/10.32840/2225-479x.2019.31-32.13.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Рега, Данило. "ТРАГЕДІЯ В. ШЕКСПІРА «РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА» І НАСТІЛЬНА ГРА М. ЕСКЬЮ «ІНТРИГИ ВЕРОНИ»: ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВІДНОШЕННЯ." Sultanivski Chytannia, no. 8 (June 21, 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.45-50.

Full text

Abstract:

Мета. Статтю присвячено з’ясуванню інтермедіальних відношень між трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та настільною грою М. Ескью «Інтриги Верони». Дослідницька методика. Для дослідження використано інтермедіальний метод аналізу. Його застосування дозволило проаналізувати рівень кореляції художнього тексту в його настільній реалізації. Це дало змогу з’ясувати рівень «існування» одного мистецького твору в іншому мистецькому оприявленні. Результати. У статті в межах компаративних студій здійснений аналіз інтермедіальних відношень між трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та настільною грою М. Ескью «Інтриги Верони». З’ясовано, що відношення між цим бінарним об’єктом є вкрай тісними, а саме: сюжетні елементи трагедії, а також герої твору повністю перенесені в площину настільної гри. Звернено увагу на необхідності проведення подальших досліджень у даній сфері (як теоретичних, так і практичних). Наукова новизна. Попри достатню вивченість питання інтермедіальності як мистецького явища та методу аналізу, недослідженими є інтермедіальні відношення між літературними творами та іншими видами мистецтва, зокрема настільними іграми. Практичне значення. Дана стаття може бути використана для подальшого провадження інтермедіальних досліджень у співвідношенні настільна гра-художній твір. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу при написанні курсових, дипломних і інших наукових робіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Казимір, І. С. "Ступінь вивчення проблеми ептонімії на прикладі афористичного фонду В. Шекспіра." Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія історична та філологічна, вип. 11 (2015): 211–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Братовник, Д. М. "Роль пейзажних замальовок у трагедії "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра." Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 8 (2014): 13–14.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Дроздовський, Дмитро. "Літературна цивілізація в іменах, або чому все починається з Шекспіра." Всесвіт, no. 5/6 (2008): 157–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дроздовський, Дмитро. "Літературна цивілізація в іменах, або чому все починається з Шекспіра." Всесвіт, no. 5/6 (2008): 157–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Кравець, Ярема. "Українськість літературознавчих досліджень професора Олексія Чичеріна." Sultanivski Chytannia, no. 10 (May 31, 2021): 73–88. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.73-88.

Full text

Abstract:

У статті говориться про українські літературознавчі зацікавлення професора, доктора філоло-гічних наук Олексія Чичеріна (1900–1989) у його окремих статтях, літературній критиці та наукових рецензіях. Метою статті є висвітлення важливіших епізодів прочитання та інтерпретації літературознавчої спадщини Івана Франка особливо щодо методології досліджень українського письменника та їхнього порівняльного аспекту. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів було з’ясовано прочитання О. Чичеріним творчості окремих французьких та російських письменників у критичних студіях Івана Франка, місце В. Шекспіра в українській літературі, новаторства Михайла Коцюбинського у жанрі «малої» прози. Результати. У дослідженні подано майже тридцятилітню історію зацікавлення ученого Франковим літературознавчим прочитанням творчості Е. Золя, Ф. Достоєв-ського, Г. Успенського зокрема у порівняльному аспекті, епізодичні згадки про видатніших представників класичної української літератури. Наукова новизна. Стаття є першою студією у вітчизняному літературознавстві про українськість у літературознавчій спадщині професора Олексія Чичеріна особливо там, де йдеться про творчість Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, входження в українську культуру драматургії В. Шекспіра і творчості К.-Е. Францоза. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для глибшого прочитання наукової спадщини відомого ученого-літературознавця, пізнання методології його наукових пошуків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

БОЙКО, Яна. "КРЕАТИВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА ЯК ФАКТОР ДІАХРОННОЇ МНОЖИННОСТІ ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 22, 2021): 41–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.4.

Full text

Abstract:

Для досягнення адекватності художнього перекладу пер- шотвору, віддаленого значною часовою дистанцією, недостатнім є враху- вання мовних і когнітивних характеристик лише автора першотвору. Важ- ливим чинником адекватності ретрансляцій постає особистість самого перекладача. У статті викладено результати дослідження, проведеного із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних, лінгвістичних і перекладознавчих методів аналізу, основним з яких є порівняльний ана- ліз часово віддалених першотворів – трагедій В. Шекспіра Hamlet (1599) і Macbeth (1605) та їх українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є М. Старицький (1882), П. Куліш (1899), Ю. Клен (1930), Л. Гребінка (1939), Т. Осьмачка (1930), Б. Тен (1986). Мета статті – вста- новити вплив креативної особистості перекладача на вибір стратегії пере- кладу та стиль перекладеного твору. У статті охарактеризовано творчі особистості українських поетів-перекладачів трагедій Шекспіра Hamlet і Macbeth, сформовані в XIX–XXI ст. під впливом культурно-історичного контексту й літературного стилю епохи. Дослідження продемонструвало вплив вибраної перекладачем стратегії перекладу – історизації/архаїзації або модернізації/доместикації – на стилістичну варіативність різночасо- вих ретрансляцій часово віддаленого першотвору. Взаємодія творчої мовної особистості перекладача з художнім методом автора, у результаті якої відбувається дешифрування смислів та їх відтворення цільовою мовою через мовно-стилістичні засоби перекладача з використанням його власних перекладацьких стратегій, зумовлює стилістичну варіативність множинних різночасових українських ретрансляцій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Дроздовський, Д. "Експресіоністська поетика українських перекладів Вільяма Шекспіра (на матеріалі перекладів Тодося Осьмачки)." Українське літературознавство, Вип. 73 (2011): 137–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Дроздовський, Д. "Експресіоністська поетика українських перекладів Вільяма Шекспіра (на матеріалі перекладів Тодося Осьмачки)." Українське літературознавство, Вип. 73 (2011): 137–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Міненко, О. В. "Проблеми рецепції творчості В. Шекспіра в науково-теоретичній думці: компаративний вимір." Англістика та американістика, Вип. 12 (2015): 196–202.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Михальченко, Тетяна Вікторівна. "Ознаки бароко у художньому просторі та стилістичній площині п’єси В. Шекспіра «Буря»." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 213–22. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.178.

Full text

Abstract:

У статті досліджено вплив барокової естетики на драматургію В. Шекспіра. У п’єсі «Буря» застосовано бароковий інструментарій на рівні вибору сюжету, драматичних емоцій і концепції героїв. Використання прийомів бароко розглядається як засіб вільного віддзеркалення мінливості та динамічності життя, суперечностей та антиномій епохи. Бароко зароджується в надрах пізнього Відродження і відображає світ в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності й мінливості. П’єса «Буря» маніфестує різні засоби відтворення й перетворення дійсності, у якій поєдналися ілюзія і реальність, прекрасне і жахливе, жага щасливого життя і трагізм. Художній простір та стилістика п’єси відтворюють суперечливість світу і самого буття, що в уявленні автора є суцільним лабіринтом, де особистість зіштовхується з різними силами й постійно випробовується на духовну стійкість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Москвітіна, Д. А. "Рецепція В. Шекспіра в культурі американського просвітництва (на матеріалі творчості Дж. Адамса)." Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки, no. 1 (40) (2015): 16–20.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Лисенко, К. В. "Інваріантні та варіативні просодичні ознаки драматургічних текстів (на матеріалі п"єс Шекспіра)." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 41, ч. 2 (2012): 426–32.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Olena, Harkusha. "LINGUISTIC AND CULTURAL PRECONDITIONS OF FORMING OF PHRASEOLOGICAL UNITS OF SHAKESPEARE IN THE RENAISSANCE PERIOD." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Linguistics, no. 35 (September 25, 2019): 85–89. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-3337/2019-35-15.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Мних, Людмила. "Виктор Шкловский в диалоге с Шекспиром." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, no. 12 (October 22, 2019): 173–81. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.12.16.

Full text

Abstract:

В статье рассмотрен шекспировский дискурс в работах видного представителя русского формализма Виктора Шкловского. Автор анализирует литературоведческие работы Шкловского, в которых интерпретируются тексты Шекспира. В ранних работах 1920–30-х годов В. Шкловский обращался к Шекспиру для обоснования новой терминологии русских формалистов, а более поздние работы ученого уже непосредственно посвящены изучению произведений Шекспира.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Остапенко, С. А. "Структурно-семантичний аналіз поетичного перекладу Д. Павличка сонету 1 В. Шекспіра українською мовою." Мова, no. 28 (2017): 117–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Жлуктенко, Н. Ю. "Англійська класика у сучасному літературно-критичному дискурсі: Нортроп Фрай як дослідник комедій Шекспіра." Літературознавчі студії, Вип. 7 (2004): 100–104.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Савчин, Валентина, and Тетяна Остра. "СТРАТЕГІЯ ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО ЯК ПЕРЕКЛАДАЧА ДРАМ ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА ROMEO AND JULIET І HAMLET." Studia Ukrainica Posnaniensia 4 (July 11, 2016): 239. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2016.4.29.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Бесклепна, Данііла. "Рецепція мавра в єлизаветинській Англії та її резонанс у трагедії В. Шекспіра «Отелло»." Renaissance Studies, no. 31-32 (2019): 127–45. http://dx.doi.org/10.32840/2225-479x.2019.31-32.8.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Кравцова, Марія. "ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ШЕКСПІРОВОГО «КОРОЛЯ ЛІРА» В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Ю. І. АНДРУХОВИЧА." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-7.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено перекладознавчому аналізу трагедії В. Шекспіра «King Lear» пера Ю. І. Андруховича. Автор зосереджується здебільшого на особливостях відтворення лексичного та текстового рівнів твору, виокремлює загальні характеристики перекладацької стратегії Ю. І. Андруховича та його інтерпретативної установки, ґрунтуючись на перекладознавчому аналізі вищезазначеної трагедії. Оскільки переклад був опублікований нещодавно і станом на сьогодні немає жодних відомих публікацій, які подають перекладознавчий аналіз вищезгаданого цільового тексту, це зумовлює актуальність цього дослідження. Щобільше, дана робота є своєрідним внеском не тільки у вивчення функціонування шостого українського перекладу Шекспірівської трагедії в українській літературній полісистемі, але й ще одним кроком до розуміння перекладацької особистості Ю. І. Андруховича.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Mykhalchuk, N. Mykhalchuk, and I. Koval. "Psychological Mechanisms of the Expression of Absurd Meaning in the Plays of W. Shakespeare." Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, no. 43 (March 12, 2019): 126–46. http://dx.doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.126-146.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Trokhymchuk, O. "Shakespeare's tragedy «Hamlet» in Freud's psychoanalytic interpretation." Science and Education a New Dimension IX(253), no. 45 (June 25, 2021): 59–61. http://dx.doi.org/10.31174/send-hs2021-253ix45-14.

Full text

Abstract:

The wide interpretative range of Shakespeare's tragedy Hamlet indicates that it has a considerable artistic power that has not diminished over the centuries, but on the contrary, has grown stronger and generated interest in the play in all new interpreters. The work with its always relevant ontological problems opens to the readers the Renaissance era, introduces the artistic and aesthetic canons of the time, unfolds pictures of private (family) and public life. The considerable number of interpretations of the Shakespearean plot in the works of researchers was the reason for the appearance of new approaches to the interpretation of the storyline, the behavioral model of the characters, which began to appear in the literature.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Мойсієнко, А. К. "ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СОНЕТНОГО ВІРША ІВАНА ФРАНКА." Лінгвістичні дослідження 1, no. 54 (2021): 145–54. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.12.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена сонетній творчості І. Франка, зокрема ролі поета в оновленні традиції сонетного вірша. На власне мовному рівні в поетиці Франкових текстів означено ряд явищ, традиційно застережених щодо сонетного вірша, це насамперед повтори тих самих слів, іноді цілих рядків у риторичних та риторично-запитальних реченнях, незавершеність фрази з перенесенням у наступний рядок (анжамбеман) тощо. Розглянуто деякі структурно-композиційні особливості сонетних творів автора. І. Франко, культивуючи сонетний вірш як поет, водночас немало зробив для дослідження його як теоретик, літературознавець, перекладач (сонети Данте, Шекспіра). Сонетна творчість Івана Франка є не лише вершинною віхою здобутків українського сонету наприкінці ХІХ-го століття, а й своєрідним підмурівком для подальших новітніх пошуків у цьому жанрі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Редчиць, І. "Як я перекладав сонети Вільяма Шекспіра, або про гостини до храму українського художнього перекладу." Всесвіт, no. 3/4 (1059/1060) (2017): 261–62.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Сірук, В. "Сонети В. Шекспіра у ранніх перекладах І. Франка: творча історія, засоби мовно-стилістичної еквівалентності." Українське літературознавство, Вип. 82 (2017): 41–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Сердюк, Н. Ю. "Англійські малапропізми в оригінальних творах В. Шекспіра та Ч. Дікенса: роль і специфіка вживання." Теоретична і дидактична філологія. Серія "Філологія", вип. 31 (2020): 120–30.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Pastushuk, Halyna. "The Receptive Potential of the Porter’s Scene in William Shakespeare’s tragedy “Macbeth”." Pitannâ lìteraturoznavstva 88 (December 6, 2013): 7–21. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2013.88.007.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Гайдин, Борис Николаевич. "У. Шекспир и К. Марло в индивидуальных тезаурусах (на материале русскоязычных дневников XIX–XXI вв.)." Горизонты гуманитарного знания, no. 6 (April 26, 2020): 43. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2019.6.3.

Full text

Abstract:

<p>В статье проанализированы различные контексты упоминания английских драматургов У. Шекспира и К. Марло, а также их произведений в русскоязычных дневниках XIX–XXI вв., опубликованных в рамках проекта «Прожито». Число упоминаний Шекспира и его пьес в тезаурусе русской культуры в силу укоренившегося «культа Шекспира» значительно превышает число отсылок к наследию его современников. Полученные данные позволяют выделить некоторые тенденции, связанные с рецепцией двух английских драматургов в индивидуальных тезаурусах. Если охватить даже 10 % представленных случаев отсылок к Шекспиру в русскоязычных дневниках в рамках одной статьи едва ли возможно, то представить примеры, связанные с его современником Марло, вполне под силу из-за их сравнительной малочисленности.</p>

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Манцаева, А. Н., and М. А. Сусаева. "ПОНЯТИЕ «ЛЮБОВЬ» В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ В. ШЕКСПИРА." Известия Чеченского государственного университета, no. 1/17 (June 24, 2020): 82–86. http://dx.doi.org/10.36684/12-2020-17-1-82-86.

Full text

Abstract:

Данная статья исследует концепцию любви, раскрытую в произведениях Шекспира. Объектом исследования выступают сонеты У. Шекспира. Предмет исследования – понятие «любовь». В своих произведениях поэт изображает своего рода одержимость, горькую, безнадежную и вырождающуюся, которая полностью отличается от этой сладкой и облагораживающей любви, которую Шекспир всегда преследует в своих ранних работах. Утверждается, что конфликт между идеалом любви и чувственной одержимостью Темной Леди, например, вполне может быть проявлением изменения настроения поэта, а именно: от оптимизма к пессимизму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Махмудова, Л. А., and Р. С. Ильясова. "УИЛЬЯМ ШЕКСПИР КАК ЯВЛЕНИЕ МИРОВОЙ КУЛЬТУРЫ." Научно-практическая конференция «Взгляд современной молодежи на актуальные проблемы гуманитарного знания» 2020, no. 1 (September 12, 2020): 12–14. http://dx.doi.org/10.36684/24-2020-1-12-14.

Full text

Abstract:

В статье выделяются и описываются характерные особенности творчества великого поэта и драматурга У. Шекспира. Обосновывается мысль о том, что произведения Шекспира имеют глубинный философский смысл, благодаря которому его творчество оказало огромное влияние на мировую литературу последующих эпох. Автор приходит к выводу о том, что Шекспир хочет видеть человека свободным от предрассудков, готовым действовать и изменять мир. Темы и персонажи, которые он раскрыл в своих пьесах, на протяжении веков волновали многие народы и остаются актуальными сегодня.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Градовський, А. ""В оправі правди чистої й ясної для нас краса привабніша стократ": вивчення сонетів В. Шекспіра." Літературознавство. Фольклористика. Культурологія, Вип. 6 (2007): 79–84.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Смольницька, О. О. "Розвиток компаративного дискурсу Шекспіра, Лесі Українки й американської "сповідальної поезії" в "Коді української літератури" Ніли Зборовської." Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки", вип. 1, т. 2 (2016): 107–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Лебедева, Г. "Відтворення евфемістичних субституцій в українських перекладах трагедії В. Шекспіра "Отелло" (В. Щербаненко, П. Куліша, І. Стешенко)." Актуальні питання іноземної філології, no. 10 (2019): 188–93.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Лисенко, К. В. "Просодичні маркери варіативності квазімонологу - розповіді з п"єси Шекспіра "Юлій Цезар". Експериментально-фонетичне дослідження ( на матеріалі радіовистав)." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 46, ч. 2 (2013): 360–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Лебедева, Г. "Відтворення семантично неоднозначних одиниць в українських перекладах трагедії В. Шекспіра "Отелло" (версії В. Щербаненко, П. Куліша, І. Стешенко)." Актуальні питання іноземної філології, no. 9 (2018): 118–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Boiko, I. V. "Diachronic plurality of retranslations in the context of translation equivalence (case study of Ukrainian retranslations of W. Shakespeare’s tragedies)." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 3 (341) (2021): 142–51. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-3(341)-142-151.

Full text

Abstract:

The article considers the concept of equivalence in the context of the diachronic plurality of retranslations of Shakespeare's tragedies. An analysis of different approaches to determining the levels of equivalence is given: E. Nida and K. Rice distinguish formal and dynamic equivalence; J. Catford differentiates formal equivalent and text equivalent; J. House determines the difference between explicit and implicit translation. W. Koller distinguishes five types of equivalence: denotative equivalence, connotative equivalence, text-normative equivalence, pragmatic equivalence, and formal equivalence. V. Komissarov defines the levels of equivalence that form a hierarchical structure: levels of communication objectives, description of the situation, utterance, messages, and linguistic signs. The article highlights the notion of diachronic plurality of retranslations of a time-remote original text on the example of Ukrainian retranslations of the XIX–XXI centuries of Shakespeare's tragedies „Hamlet” and „Romeo and Juliet” and defines the basic principles of equivalence theory on which diachronic plurality of retranslations is based. The specifics of translators' use of different strategies in achieving equivalence of the original text and the translated one, which are due to the creative personality of the translator and translation style, is described. The article demonstrates that achieving the equivalence of a time-remote original text that is not a fixed quantity is a very important task for every translator, whose decision is determined by various factors, including the translator's choice of appropriate strategies and tactics. Each translation reflects its „own” original, which always follows from the individual vision of the text by the translator.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Krasavina, V. V., and L. V. Zinevich. "Мовні візії П. Куліша." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 207–17. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-207-217.

Full text

Abstract:

Вивчення світоглядних переконань, просвітницької та пропагандистської діяльності, теоретичних міркувань, художньої творчості П. Куліша дають можливість сформулювати цілісну авторську концепцію розвитку літературної мови в період її становлення в ХІХ ст.Просвітник наполягав на необхідності рідномовної освіти. Першим україномовним букварем і читанкою у підросійській Східній Україні була його "Граматка". Визначною подією для розвитку української літературної мови стала правописна реформа П. Куліша. Він удосконалив і зібрав докупи відомі й раніше, але розрізнені елементи фонетичного правопису в єдину систему й спопуляризував його на всій території України. Художник слова створив перший український історично-соціальний роман й поставив його в контекст тогочасної світової літератури. Мова роману "Чорна рада" – багата, соковита, близька до народнопоетичної, у ньому гармонійно поєднані архаїзми і новотвори, лексичне й фразеологічне багатство. Переклади П. Куліша засвідчили спроможність української мови власними засобами перевиразити кращих митців західноєвропейської літератури Шекспіра, Байрона, Шиллера, Гете. Своїми художніми, науковими, перекладними творами та видавничою діяльністю П. О. Куліш стверджував право української мови на існування, утверджував її придатність до функціонування в усіх сферах суспільного життя й повноправність серед мов світу. Його концепція розвитку української літературної мови ґрунтується на синтезі здобутків старої книжної традиції й народнопоетичних ресурсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!