Academic literature on the topic 'Швидкість на стінці'

Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті

Показано, що на межі потік теплоносія − стінка трубопроводу, тобто в межах ламінарного приграничного шару (ЛПШ), виникає потужне поле сил поверхневого натягу. Інтенсивність поверхневих сил характеризується поверхневим критерієм. Експериментально знайдено значення коефіцієнта поверхневого натягу , косинуса кута змочування та динамічного коефіцієнта в’язкості водних розчинів під впливом поверхнево-активних речовин (ПАР). До водних розчинів додавались найбільш поширені аніонна, неіонна та катіонна ПАР. Визначені оптимальні концентрації цих ПАР до «льодяної» води. Встановлено, що за оптимальних концентрацій ПАР значення поверхневого натягу є мінімальним. Обчислено середню товщину ламінарного приграничного шару за додавання до води оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР. Встановлено, що зменшення коефіцієнта поверхневого натягу мінімізує товщини ЛПШ у системі стінка трубопроводу-вода. Показано, що середня швидкість в пристінних шарах за додавання оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР зростає, і як наслідок така система здатна ефективніше передавати кількість тепла. Визначено числові діапазони поверхневого критерію для «льодяної» води за додавання різного виду ПАР.

Калюжний В. Л., Ярмоленко О. С., Малій Х. В. Гаряче штампування сталевих порожнистих виробів з інтенсивною пластичною деформацією стінки та донної частини. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 98-103. Приведені результати моделювання методом скінченних елементів процесу гарячого штампування порожнистого виробу з маловуглецевої сталі з інтенсивним пропрацюванням пластичною деформацією стінки і донної частини для набуття необхідних механічних властивостей. Штампування складається з двох переходів, які реалізовані на одному пресі. На першому переході зворотним видавлюванням отриманий порожнистий напівфабрикат з виступами на донній частині з боку порожнини і на нижньому торці цієї частини. На другому переході витягуванням із потоншенням через дві послідовно розташовані матриці і доштампуванням донної частини отримані кінцеві форма і розміри виробу з фланцем. Визначені швидкість деформування і підігрівання деформуючого інструменту, які забезпечили температурний інтервал гарячого штампування упродовж виконання двох переходів. На кожному переходу встановлені зусилля деформації, розподіл питомих зусиль на деформуючому інструменті для вибору обладнання і проектування штампового оснащення. Пропрацювання структури металу пластичною деформацією оцінене за величиною інтенсивності деформацій. Встановлені ступені деформації для здійснення витягування із потоншенням без руйнування в послідовно розташованих матрицях. Приведені розподіли температури здеформованого металу після видавлювання, витягування в першій і другій матрицях. Показані розподіли інтенсивності деформацій у напівфабрикаті після видавлювання, в результаті виконання витягування в першій і другій матрицях, а також у виробі після доштампування донної частини. Відмічений більш рівномірний розподіл інтенсивності деформацій по ширині стінки в результаті витягування із потоншенням. Виявлені кінцеві форма і розміри виробу.

Мета роботи — виявити векторкардіографічні (ВКГ) ознаки гострого інфаркту міокарда (ІМ) із зубцем Q задньонижньої локалізації з поширенням на задньобазальну ділянку лівого шлуночка (ЛШ) та встановити головні прогностичні чинники його перебігу. У роботу включені 17 хворих із первинним ІМ задньонижньої локалізації та 14 хворих із первинним поширеним ІМ задньої стінки ЛШ. Хворі госпіталізовані в перші 24 години від початку захворювання. Інструментальне дослідження включало електрокардіограму в стандартних відвіденнях, V7–9, dorsalis за Небом, V3R і V4R та ВКГ у п’яти проекціях за Акулінічевим на кардіодіагностичному багатофункціональному комплексі ­МТМ-СКМ. При аналізі ­ВКГ-показників при гострому поширеному ІМ визначається виражене сповільнення внутрішньошлуночкової та внутрішньопередсердної провідності з порушенням процесів реполяризації в зоні пошкодження ЛШ із залученням задньої ділянки обох передсердь. Застосування адекватного методу прогнозування наслідків ушкодження задньобазального відділу ЛШ, а саме алгоритму Data Mining «Дерева рішень», дозволило виявити значущий чинник імовірної смерті — швидкість поширення збудження петлею Т у кінцевій частині у ВА5. За зниженням цього показника менше ніж 2,525 mV/с із точністю 93 % прогнозується летальний кінець. Якщо швидкість буде вищою від зазначеної або дорівнювати їй, прогноз буде сприятливим.

У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.

В статті розглядаються питання конструкції робочого органу кабелеукладача при прокладанні кабелю безтраншейним способом. Проведено аналіз по вдосконаленню робочого органу кабелеукладача та основні переваги безтраншейної прокладки кабелів. Безтраншейна укладка кабелю в ґрунт – це ефективна технологія, яка надає можливість не руйнувати верхній шар ґрунту під час проведення підземних робіт. Завдяки цьому зникає необхідність перекривати дороги, порушувати цілісність існуючих комунікацій, знищувати насадження. Безтраншейна технологія прокладання кабелю дозволяє не тільки зменшувати матеріальні витрати, але і скорочувати час виконання робіт. Тривалість укладки кабелю буде залежати від таких факторів, як перешкоди у вигляді доріг, автомагістралей, будівельних об’єктів. Завданням безтраншейної прокладки є: прокладка мереж водопостачання, каналізації, газопроводу; прокладка кабелів електропостачання, телефонних і оптоволоконних кабельних ліній зв'язку та сигналізації; заміна зношених комунікацій на нові; прокладка каналізації будь-якого виду. Також в статті висвітлено аналіз вдосконалення конструкції кабелеукладачів з активними землерийними робочими органами (ЗРО), принцип дії яких заснований на безтраншейному способі, які також мають обмежену швидкість робочого руху та відносну швидкість робочого органа, складність конструкції та низьку експлуатаційну надійність. Аналіз вітчизняних і закордонних конструкцій безтраншейних укладачів показав, що в практиці будівництва підземних комунікацій застосовують більше 60 моделей машин з різноманітними землерийними робочими органами за формою робочої поверхні, які по різному впливають на ґрунтове середовище. За даними попередніх досліджень найперспективнішими є безтраншейні причіпні кабелеукладачі з пасивним землерийними робочими органами. Однак, незважаючи на вказані переваги, безтраншейний спосіб будівництва ще не набув широкого розповсюдження. Це пояснюється тим, що традиційні робочі органи безтраншейних укладачів працюють за принципом розрізання і запресування ґрунту в стінки щілини, що нарізається.

Мета дослідження: виявити закономірності змін пружно-еластичних властивостей судин на прикладі загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини.Методи дослідження. Обстежені 54 пацієнти віком від 30 до 59 років з артеріальною гіпертензією з підвищеним артеріальним тиском 2–3-го ступеня, високим і дуже високим додатковим ризиком. Залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини хворі розподілені на 2 групи. За допомогою сонографії високої роздільної здатності досліджували діаметр загальних сонних артерій у систолу та діастолу, товщину комплексу інтима-медіа, розраховували модулі Юнга та Петерсона, коефіцієнти радіального напруження стінки судини, лінійної розтяжності, індекс жорсткості, локальну швидкість поширення пульсової хвилі по загальних сонних артеріях.Результати. Показники пружно-еластичних властивостей загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини демонструють меншу жорсткість порівняно з такими у хворих без цих ознак. Вираженість ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини визначає величину модуля Петерсона, і ця залежність має поліноміальний зворотно-пропорційний характер. Виявлено відмінності в показниках, що досліджувалися, правої та лівої загальних сонних артерій, яка досягає достовірної величини відносно коефіцієнту лінійної розтяжності у всіх обстежених пацієнтів.

У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.

Коморбідним станам у клініці внутрішніх хвороб приділяється велика увага, особливо захворюванням, що мають важливе медико-соціальне значення. Це цілковито стосується поєднання в одного хворого артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічного пієлонефриту (ХПН). Метою роботи було оцінити терапевтичну ефективність мельдонію дигідрату і канефрону Н на тлі базової терапії (БТ) та їх вплив на показники ремоделювання судин у хворих на АГ iз ХПН. Матеріали та методи. Досліджували клінічні особливості перебігу коморбідної патології, товщину інтимо-медійного комплексу (ТІМК), швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), плечогомілковий судинний індекс (CAVI) та вміст ендотеліну‑1 (ЕТ‑1) у крові у 80 хворихна АГ із ХПН. Усі хворі були розподілені таким чином: І групу становили 20 хворих на АГ із ХПН, які отримували БТ; ІІ групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ мельдоній; ІІІ групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ канефрон Н; ІV групу — 20 хворих, які отримували на тлі БТ поєднання мельдонію дигідрату і канефрону Н. Результати та обговорення. Встановлено, що цільового рівня артеріального тиску наприкінці терміну спостереження досягли більшість (80,0%) хворих на АГ із ХПН, які отримували мельдоній дигідрат та канефрон Н на тлі БТ. Така динаміка супроводжувалася значним поліпшенням суб’єктивного та об’єктивного стану пацієнтів, а також достовірним зниженням показників судинного ремоделювання — ТІМК, ШППХ, плечогомілкового судинного індексу та вмісту ЕТ‑1 у крові. Висновок. Комплексне антигіпертензивне лікування хворих на АГ із ХПН із включенням мельдонію дигідрату та канефрону Н дозволяє покращити перебіг і прогноз цієї коморбідності шляхом поліпшення показників ремоделювання судинної стінки.

Мета: дослідити зміни показників технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років під впливом занять за програмою ДЮСШ. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних літературних джерел; тестування технічної та фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 12 дівчат віком 7–8 років групи початкової підготовки 2 року навчання. Результати: отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості тенісисток у метанні тенісного м’яча на дальність на 39,8% (t=3,70, p<0,01), у хваті гімнастичної палиці, що падає, на 12,7% (t=5,00, p<0,001), у човниковому бігу у 5 напрямах з ракетками «Віяло» на 8,9% (t=2,40, p<0,05). В інших контрольних вправах були отримані позитивні зміни, але не мали достовірних результатів (p>0,05). В технічній підготовленості отримані позитивні достовірні зміни у вправах: удар з відскоку від стінки на 33,3% (t=2,20, p<0,05) та в ударі з відскоку через сітку з кошика тренера на 56,4% (t=2,70, p<0,05). Правильно підібрані вправи з фізичної підготовки дали змогу тенісисткам своєчасно підходити до м’яча для виконання удару і покращити результати тестування. Виявлено, що покращення показників у стрибках в довжину, метання тенісного м’яча на дальність і точність сприяло підвищенню значимості кореляційних зв’язків до середнього та високого рівнів показників в ударах з відскоку від стінки та через сітку, в подачі. Висновки: впровадження методики комплексного розвитку фізичних якостей та технічної підготовленості за програмою ДЮСШ сприяло достовірним змінам показників. Визначилися шляхи для подальшого удосконалення швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей, подачі та ударів по м’ячу тенісисток. Ключові слова: тенісистки, фізична підготовленість, показники, технічні прийоми.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню наявності, характеру та величини пристінних ефектів, що виникають при течії розплаву полімерних матеріалах у каналах переробного обладнання. Розроблено метод визначення наявності пристінних ефектів у полімерному матеріалі та природи цих ефектів. В залежності від природи пристінних ефектів розроблено методики визначення величини цих ефектів у матеріалі. Математичну модель течії полімерних матеріалів доповнено врахуванням пристінних ефектів в залежності від їх природи та матеріалу, що дозволило створити універсальний підхід до визначення параметрів процесу течії під час числового моделювання. Проведено числові дослідження впливу геометричних параметрів каналу на розбіжності перепаду тиску між умовами відсутності швидкості на стінці та врахування пристінних ефектів. На основі проведених досліджень виведено емпіричні рівняння, що дозволяють враховувати пристінні ефекти при проектуванні переробного обладнання без додаткового проведення числових досліджень.
The dissertation is devoted to research presence, the nature and value of wall effects arising from the melt flow channels in polymer materials processing equipment. The method of determining the presence of wall effects polymeric material and the nature of these effects. Depending of the nature of wall effects developed methodology for determining the value of these effects in the material. Mathematical model of current polymer materials supplemented into account the effects of wall, depending on their nature and the material allowed us to create a universal approach to determining process parameters during the current numerical modeling. It was examine a numerical study of the influence of geometrical parameters of channel differences pressure between the absence of speed on the wall and consideration of wall effects. On the basis of empirical studies deduce equations to take into account when designing shelving effects without additional processing equipment of numerical studies.
Диссертация посвящена исследованию наличия, характера и величины пристенных эффектов, возникающих при течении расплава полимерных материалов в каналах перерабатывающего оборудования. Проведенный аналитический анализ современного состояния исследований течения полимера показал, что ранее рассматриваются отдельные вопросы пристенных эффектов при течении расплава полимера, однако они имеют ряд недостатков: не учитывают природу и характер возникновения пристенных эффектов в различных материалах, позволяют определить величину эффекта не во всем диапазоне сечений каналов, не позволяют использовать полученные данные для численного расчета с использованием систем автоматизированного проектирования. Разработан метод определения наличия пристенных эффектов в полимерном материале и природы этих эффектов. В зависимости от природы пристенных эффектов разработаны методики определения величины этих эффектов в материале, которые учитывают неньютоновские свойства материалов. Разработана методика проведения экспериментальных исследований на базе созданной экспериментальной установки для исследования пристенных эффектов. Проведены экспериментальные исследования с использованием трех типов полимерных материалов: полиэтилен низкого давления, полистирол, севилен. Также проведены эксперименты с использованием смазывающего агента для определения величины его влияния на пристенные эффекты. Установлены зависимости напряжения сдвига от скорости расплава материала на стенке, что позволило получить исходные данные для задания граничных условий при численном моделировании процесса Математическая модель течения полимерных материалов дополнена учетом пристенных эффектов в зависимости от их природы и материала, что позволило создать универсальный подход к определению параметров процесса течения при численном моделировании. Адекватность математической модели и граничных условий подтверждается сопоставлением результатов численного моделирования и экспериментальных данных, а также сопоставлением с существующими результатами исследований. Адекватность изотермического предположения проверялась числовым расчетом для изотермического режима и с учетом диссипации при постоянной температуре стенок. Адекватность экстраполяции результатов, полученных в экспериментальных исследованиях с цилиндрическими каналами на другие типы каналов, подтверждается проведением дополнительного опыта с капилляром прямоугольной формы, гидравлический диаметр которого совпадал с одним из исследуемых капилляров.Численное моделирование проводилось на каналах цилиндрической, конической и прямоугольной геометрии, а также на геометрии формующей головки экструдера. Граничными условиями на стенке каналов послужили данные, полученные в результате проведения экспериментальных исследований. Проведены численные исследования влияния геометрических параметров каналов на разность перепадов давления между условиями отсутствия скорости на стенке и учетом пристенных эффектов, а также влияния смазывающего агента. Установлено, что характер влияния геометрических параметров на разность перепадов давления имеет, в основном, нелинейный характер. Исследования показали, что при численном моделировании течения полимерного материала по геометрии формующей головки пренебрежение пристенными эффектами приводит к погрешности в полученных результатах от 11% до 22% в зависимости от материала. Для определения степени влияния параметров и создания регресивной модели процесса был проведен полный факторный эксперимент, который позволил вывести эмпирические уравнения, позволяющие учитывать пристенные эффекты при проектировании перерабатывающего оборудования без дополнительного проведения численных исследований. Разработаны конструкции экструзионных головок, позволяющих компенсировать влияние пульсаций расплава, которые возникают в результате действия пристенных эффектов, а также конструкция червяка экструдера, которая позволяет обеспечить поглощение пульсаций давления, возникающих в результате действия пристенных эффектов.Проведены численные исследования влияния геометрических параметров каналов на разность перепадов давления между условиями отсутствия скорости на стенке и учетом пристенных эффектов, а также влияния смазывающего агента. Установлено, что характер влияния геометрических параметров на разность перепадов давления имеет, в основном, нелинейный характер. Исследования показали, что при численном моделировании течения полимерного материала по геометрии формующей головки пренебрежение пристенными эффектами приводит к погрешности в полученных результатах от 11% до 22% в зависимости от материала. Для определения степени влияния параметров и создания регресивной модели процесса был проведен полный факторный эксперимент, который позволил вывести эмпирические уравнения, позволяющие учитывать пристенные эффекты при проектировании перерабатывающего оборудования без дополнительного проведения численных исследований. Разработаны конструкции экструзионных головок, позволяющих компенсировать влияние пульсаций расплава, которые возникают в результате действия пристенных эффектов, а также конструкция червяка экструдера, которая позволяет обеспечить поглощение пульсаций давления, возникающих в результате действия пристенных эффектов.Проведены численные исследования влияния геометрических параметров каналов на разность перепадов давления между условиями отсутствия скорости на стенке и учетом пристенных эффектов, а также влияния смазывающего агента. Установлено, что характер влияния геометрических параметров на разность перепадов давления имеет, в основном, нелинейный характер. Исследования показали, что при численном моделировании течения полимерного материала по геометрии формующей головки пренебрежение пристенными эффектами приводит к погрешности в полученных результатах от 11% до 22% в зависимости от материала. Для определения степени влияния параметров и создания регресивной модели процесса был проведен полный факторный эксперимент, который позволил вывести эмпирические уравнения, позволяющие учитывать пристенные эффекты при проектировании перерабатывающего оборудования без дополнительного проведения численных исследований. Разработаны конструкции экструзионных головок, позволяющих компенсировать влияние пульсаций расплава, которые возникают в результате действия пристенных эффектов, а также конструкция червяка экструдера, которая позволяет обеспечить поглощение пульсаций давления, возникающих в результате действия пристенных эффектов.