To see the other types of publications on this topic, follow the link: Швидкість кутова.
Journal articles on the topic 'Швидкість кутова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 34 journal articles for your research on the topic 'Швидкість кутова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Рожков, Владислав, Віктор Павленко, Єлена Павленко, Тетяна Павленко, Тетяна Шутєєва, and Вячеслав Шутєєв. "Взаємозв’язок попередніх обертань молоту у кваліфікованих метальниць молоту." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.003.
Full textAbstract:
Мета: дослідити взаємозв’язок першого попереднього обертання молоту із другим у кваліфікованих металь-ниць молоту. Матеріал і методи: досліджувалися 8 кваліфікованих метальниць молоту, фіналісток Чемпіонату світу та кубків Європи, упродовж сезонів 2016-2019 рр. У роботі були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз матеріалів відеозйомки, методи математичної статистики. Результати: у результаті кореляційного аналізу найбільш тісний взаємозв’язок було зафіксовано між часом другого попереднього обертання молоту, лінійною, кутовою швидкостями молоту, відцентрованою силою молоту, які мали спортсменки наприкінці другого попереднього обертання молоту та показниками: кут у правому, ліво-му ліктьових суглобах, що мали метальниці наприкінці першого попереднього обертання молоту r=0,734-0,833. Результати дослідження показали, що із збільшенням кутів у ліктьових суглобах впродовж першого попереднього обертання молоту, у досліджуваних спортсменок буде спостерігатися підвищення швидкісних показників молоту, відцентрованої сили молоту наприкінці другого попереднього обертання молоту, а також збільшуватися час друго-го попереднього обертання молоту. Такі параметри техніки першого обертання молоту як: лінійна швидкість мо-лоту; кутова швидкість молоту; відцентрована сила молоту; тривалість першого попереднього обертання молоту – суттєвого впливу на показники техніки другого попереднього обертання молоту не мали. Висновки: встановлено, що для ефективного виконання другого попереднього обертання молоту в технічній підготовці під час удосконалення техніки першого обертання молоту найбільше уваги слід приділяти кутам у лік-тьових суглобах, траєкторії руху кулі молоту, куту у правому колінному суглобі і висоті підйому п’ятки лівої ноги над опорою наприкінці першого попереднього обертання молоту. Ключові слова: техніка, біомеханічні параметри, попередні обертання молоту, кваліфіковані спортсменки, метання молоту
2
Бугайов, Д. В., В. В. Аврутов, and О. І. Нестеренко. "Експериментальне порівняння алгоритмів визначення орієнтації на базі компліментарного фільтру та фільтру Маджвіка." Automation of technological and business processes 12, no. 3 (November 5, 2020): 10–19. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1921.
Full textAbstract:
В статті розглядаються питання визначення орієнтації об’єктів. Основними джерелами інформації для розрахунку кутів орієнтації слугують мікроелектромеханічні датчики, а саме мікроелектромеханічний гіроскоп (надає данні про кутову швидкість) та мікроелектромеханічний акселерометр (надає данні про гравітаційне прискорення в нерухомому режимі, та перевантаження в стані руху). Але застосування мікроелектромеханічних датчиків для визначення орієнтації і параметрів руху саме по собі не можливо без використання спеціалізованих алгоритмів обробки отриманих з них сигналів. Головний недолік полягає саме у “якості” отриманих сигналів, тобто наскільки отриманий сигнал з вимірювачів достовірно відображають рух або нерухомий стан об’єкту. Тому алгоритмами визначення орієнтації які запропоновані в роботі для розгляду було обрано алгоритм Компліментарного фільтру та алгоритм фільтру Маджвіка. Використані вимірювальні датчики (гіроскопи і акселерометри) об’єднані в один вимірювальний модуль який в свою чергу є базою для роботи розробки компанії Inertial Labs – курсовертикалі AHRS-10P. Курсовертикаль AHRS-10P в дослідженні використовується як референтна система, так як вона визначає кути орієнтації об’єкту на якому вона встановлена, за допомогою алгоритму фільтра Калмана і паралельно може видавати сирі данні зняті з акселерометрів і гіроскопів. В результаті дослідження, отримано аналітичні залежності визначеного кута тангажу та кута крену за допомогою алгоритму Компліментарного фільтру та алгоритму фільтру Маджвіка в порівнянні з кутом тангажу та кутом крену отриманими референтною системою AHRS-10P на базі фільтру Калмана.
3
Ткаченко, В., С. Будолак, Р. Гуменніков, and Д. Батуєв. "ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СУДНОВОГО ДВИГУНА ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ УМОВАХ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.06.
Full textAbstract:
В статті приведена класифікація засобів діагностування двигуна внутрішнього згоряння. Розглянуті методи, які застосовуються для оцінки технічного стану двигунів в експлуатаційних умовах. Проаналізовано основні відмови, які зустрічаються при експлуатації двигунів внутрішнього згорання. З аналізу відмов встановлено, що переважають зносові відмови і механічні ушкодження, віднесені до циліндропоршневої групи. Доведено, що наслідком подібного виду відмов найчастіше є відсутність запалення в одному з циліндрів двигуна, що стає причиною порушення робочого циклу та істотної втрати потужності в номінальному режимі. Встановлено, що потужність є одним з діагностичних параметрів стану двигуна, який пов’язаний з обертальним моментом і кутовою швидкістю колінчастого валу, обертання якого забезпечується роботою розширення газів у камері згоряння. Зроблений висновок, що обертальний момент є діагностичною ознакою, що повною мірою описує технічний стан двигуна, але його важко вимірити. Тому для визначення технічного стану двигуна внутрішнього згорання запропоновано використовувати кутове прискорення колінчастого валу як оцінний діагностичний показник. Оскільки кутове прискорення колінчастого валу є функцією збільшення кутової швидкості, то характер зміни кутового прискорення може виступити мірою оцінки обертального моменту двигуна, а виходить, і технічного стану. Теоретично обґрунтовано та підтверджене застосування величини кутового прискорення як діагностичного показника для безрозбірної, безнавантажувальної оцінки технічного стану двигуна внутрішнього згоряння в експлуатаційних умовах. Результатом визначення технічного стану суднового двигуна є графіки залежності величини кутового прискорення від кута повороту колінчастого вала всіх циліндрів двигуна, що дозволяють за допомогою експрес–оцінки значень екстремумів кутового прискорення, середньої лінії кутового прискорення визначити наявність несправного циліндра і всього двигуна в цілому. Ключові слова: двигун внутрішнього згоряння, обертальний момент, поршнева група, експлуатаційні умови, кутове прискорення, технічний стан
4
Іванісік, А. І., О. Ю. Ісаєнко, П. А. Коротков, and Г. В. Понежа. "Фазомодульоване параметричне антистоксове вимушене комбінаційне розсіяння черенковського типу в областях самофокусування збуджуючого випромінювання." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 10 (December 5, 2021): 1000. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.10.1000.
Full textAbstract:
Розглянуто вплив швидкості руху фокальної точки самофокусування та фазової самомодуляції на частотно-кутові спектри випромінюванняпараметричної антистоксової компоненти вимушеного комбінаційного розсіяння. Враховано фазову самомодуляцію як збуджуючого, так ірозсіяного антистоксового випромінювання. Пояснено утворення протяжних антистоксових частотно-кутових смуг. У випадку збігання швидкості фокальної точки самофокусування з фазовою швидкістю нелінійної поляризації на антистоксовій комбінаційній частоті та фазовою швидкістю розсіяного осьового випромінювання утворюються найінтенсивніші частотно-кутові смуги, які описуються співвідношеннями, характерними для черенковського випромінювання. Зокрема, за збудження наносекундними лазерними імпульсами в толуолі такі смуги сягають довжини ≈–200 cм–1 відносно комбінаційної антистоксової частоти.
5
Grebenkina, Е., V. Larin, and А. Kulabukhov. "МЕТОДИКА ВИБОРУ ДВИГУНІВ-МАХОВИКІВ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СТЕРЕОЗЙОМКИ." Journal of Rocket-Space Technology 29, no. 4 (November 17, 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.15421/452117.
Full textAbstract:
Розглядається задача визначення динамічних параметрів кутового руху КА ДЗЗ для забезпечення процесу проведення стереозйомки об'єктів на Землі на 1 витку і вибір вимог до двигунів-маховиків (ДМ). Процес стереозйомки об'єкта може здійснюватися за кілька витків, при цьому істотно знижується оперативність одержуваної інформації, а може відбуватися і протягом одного витка. При проведенні зйомки протягом одного витка і малих допустимих кутах розвороту КА в методиках не наводиться яким чином визначається час переорієнтації в залежності від орбіти КА. Припустимо також, що при підльоті до об'єкта КА зорієнтований щодо надира під кутом β і має відповідну кутову швидкість, що забезпечує його рух по орбіті з заданим кутом відхилення від надира по орбіті, тобто попередньо орієнтований для проведення першої зйомки. Зазвичай кут β вибирають в межах 10 – 15о. При збільшенні цього кута з-за зміни дальності до об'єкта виявляються труднощі з обробки інформації та її масштабування. Розроблено методичне забезпечення щодо вибору ДМ КА на проектних стадіях, що враховує характеристики КА, висоту орбіти і допустимі кути стереозйомки, і дозволяє здійснювати режим стереозйомки на одному витку. Встановлено залежності між керуючим моментом ДМ, характеристиками КА і кутами його розвороту в процесі стереозйомки. Розроблено рекомендації щодо вибору ДМ для здійснення режиму стереозйомки на одному витку. Проведено моделювання процесу кутового руху КА в процесі стереозйомки, завдяки якому оцінені зміни вимог до вибору ДМ для різних КА, різних орбіт і різних допустимих кутів стереозйомки.
6
Kuzmov, А. V., M. B. Shtern, and O. G. Kirkova. "Особливості отримання видовжених порошкових заготовок методом пресування із обертанням пуансона." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 202–9. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)202.
Full textAbstract:
Кузьмов А. В., Штерн М. Б., Кіркова О. Г. Особливості отримання видовжених порошкових заготовок методом пресування із обертанням пуансона. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 202-209.
Опуклість поверхні навантаження як необхідна термодинамічна умова в сумі із асоційованим законом пластичної течії прогнозує ефект зменшення середнього тиску внаслідок збільшення інтенсивності зсувних деформацій. Стосовно практики порошкової металургії вищезгадане явище цікаве тим, що наявність зсувних деформацій, обумовлених взаємним обертанням елементів прес-інструменту, дозволяє знизити величину тиску під час пресування порошків, необхідного для одержання однієї і тієї ж густини. В той же час, зміцнення матеріалу твердої фази пористого тіла, обумовлене додатковими зсувними деформаціями, призводить до зростання робочого тиску. Також за аналогією з процесом кручення під тиском для компактних матеріалів важливий вплив на процес пресування повинен надавати ступінь витягнутості заготовки. Для більш витягнутої заготовки зсувні деформації можуть не передаватися більш чи менш рівномірно в об’єм заготовки, а локалізуватися в деякій вузькій області, по суті поверхні локалізації пластичної течії, на якій спостерігається стрибок поля швидкостей. Робота присвячена дослідженню цих вищезгаданих факторів шляхом чисельного моделювання методом скінчених елементів. Проведене чисельне моделювання дає відповідь на питання щодо впливу таких технологічних параметрів як кутова швидкість обертання циліндричного пуансона і ступінь витягнутості циліндричної заготовки, а також ступеню деформаційного зміцнення матеріалу порошку на робочий тиск пресування. Традиційно під час осьового пресування порошків металів і кераміки важливу роль відіграє тертя між заготовкою та матрицею. Наявність такого тертя суттєво обмежує можливість застосування осьового пресування в закритих прес-формах для витягнутих виробів внаслідок суттєвого недопресування в місцях, віддалених від пуансона. Однак при наявності обертання пуансона суттєву роль відіграє також тертя між заготовкою і пуансоном, оскільки обертання від пуансона до заготовки передається за допомогою тертя. Тому в цій роботі окремо досліджувався також вплив тертя заготовки як з матрицею так і з пуансоном.
7
Антонець, А. В., Л. О. Флегантов, О. М. Іванов, В. М. Арендаренко, and О. П. Кошова. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТРОЛЬОВАНОГО ГРАВІТАЦІЙНОГО РУХУ ЗЕРНА У ПОХИЛОМУ КАНАЛІ З ТРЬОМА ЗМІННИМИ КУТАМИ НАХИЛУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 265–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.33.
Full textAbstract:
Від якості зерна залежить продовольча безпека країн. Для запобігання травмування зернової ма-си користуються різноманітними спеціальними пристроями. Зокрема, при використанні гравітацій-них гальмівних пристроїв важливим є розв’язання проблеми контрольованого зменшення швидкості руху зерна та запобігання його передчасного сходу. Метою цієї роботи є дослідження залежностей між кутами нахилу розгінної та двох гальмівних ділянок гравітаційної установки для отримання контрольованої початкової швидкості руху зерна на її виході. Основне завдання: обґрунтувати за-лежності між трьома кутами нахилу однієї розгінної та двох гальмівних ділянок. Для дослідження кутів запропонована відповідна гравітаційна установка. Вона має розгінну ділянку, що розташована під кутом α до горизонту, де зерновий потік набуває свою максимальну швидкість Vmax, проходячи шлях довжиною l1. На першій гальмівній ділянці з кутом β і довжиною l2 зерно сповільнює свій рух до усередненого значення між максимальною та кінцевою швидкостями. На кінці другої гальмівної ділянки з кутом γ і довжиною l3 швидкість сходу зерна набуває значення, близького до початкової швидкості руху V0, яку зерно набуває в наслідок падіння з висоти h0 бункера на початок розгінної ділянки. Для контролю швидкості руху зерна знайдені математичні співвідношення між кутами нахилу розгінної та гальмівних ділянок гравітаційного пристрою. Окремо проведено аналіз характе-ру зміни кутів нахилу гальмівних каналів при зміні визначальних факторів, що формують їх величини. Співвідношення між кутами α, β і γ насамперед визначаються значенням коефіцієнта тертя-ковзання µ, який залежить від виду зернових, їх рівня вологості та шорсткості матеріалу жолобів. Довжини ділянок l1, l2 та l3 також суттєво впливають на співвідношення між кутами нахилу, а також на саму форму запропонованої гравітаційної установки.
8
Арендаренко, В. М., А. В. Антонець, Н. К. Савченко, Т. В. Самойленко, and О. М. Іванов. "РОЗРАХУНКОВА МОДЕЛЬ ГРАВІТАЦІЙНОГО РУХУ ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПОХИЛОМУ КАНАЛІ З ДИСКРЕТНО ЗМІННИМ КУТОМ НАХИЛУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 273–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.35.
Full textAbstract:
Цілісність зерна, що завантажується в силос, залежить від способу доставки його на бетонне дно цієї споруди. Для цього використовуються спеціальні пристрої. Вони можуть працювати за принципом пересипання, дощу, та з використанням гальмівних пристроїв. Периферійні відкриті гви-нтові канали сповільнюють рух зернового матеріалу, але невідомо, як залежить кут гальмівної діля-нки від кута розгінної ділянки пристрою. Метою цієї роботи є теоретичне дослідження руху зерно-вого потоку в установці із дискретно змінними кутами нахилу розгінного і гальмівного жолобів. Ос-новне завдання: обґрунтувати залежність кута нахилу гальмівного жолоба від кута нахилу розгін-ного жолоба. Для дослідження руху зернового матеріалу по похилим площинам та зменшення його травмування в цій статті запропонована гравітаційна установка, котра складається з розгінного і гальмівного жолобів (відкритих лотків). На розгінному жолобі зерновий потік прискорює свою шви-дкість до maxV, проходячи шлях 1l по розгінному жолобу, який розташований під кутом α до горизо-нту. Це відбувається в результаті переходу частини потенціальної енергії зерна 11sinпEmglα= в кінетичну за рахунок нахилу розгінного жолоба під кутом α. На другій ділянці зерновий матеріал сповільнює свій рух. Тобто він починає рухатись без прискорення. Швидкість сходу зерна в накопичу-вальний бункер набуває значення, близького до початкової швидкості руху зернового матеріалу по розгінному лотку. Для нормального руху зернового потоку по всій довжині розгінного і гальмівного лотків необхідно, щоб кути α і β були більшими від кута природного відкосу ζ. Рух зернового потоку по гальмівному жолобу довжиною 2l, розміщеного під кутом β до горизонту, відбувається за раху-нок попередньо набутої максимальної кінетичної енергії та потенційної енергії зерна 22sinпEmglβ=. Отже, використовуючи установку з дискретно змінними кутами розгінного і гальмівного жолобів, можна проводити досліди з вивчення швидкості руху різного виду зернового матеріалу у завершальній стадії завантаження циліндричних ємностей.
9
Futujma, Yu M., A. D. Bedenyuk, A. W. Pawlyshyn, and P. Ya Bodnar. "МЕТОДИКА ОБРОБКИ КУКСИ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ВИСОКОЇ ТРАНСМЕТАТАРЗАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ СТОПИ ЗА ШОПАРОМ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 23, 2019): 162–65. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10386.
Full textAbstract:
Сьогодні у всьому світі цукровий діабет (ЦД) визнаний одним із найважливіших неінфекційних захворювань, поширення якого набуло характеру пандемії. Переважно цьому сприяють збільшення численності та віку населення планети, урбанізація території, ожиріння і малорухомий спосіб життя. Загалом на пацієнтів, хворих на цукровий діабет, ускладнений синдромом діабетичної стопи (СДС), припадає 40–70 % ампутацій нижніх кінцівок нетравматичного ґенезу, які в цій групі хворих виконуються в 10–15 разів частіше, ніж у загальній популяції.
Мета – на основі запропонованої оптимізації методики «малих» ампутацій удосконалити відомий спосіб високої ампутації стопи за Шопаром шляхом зменшення кількості гострих кутів зони відпилу ураженої частини кістки.
Матеріал і методи. З використанням удосконаленої нами методики прооперовано 52 пацієнти віком від 42 до 80 років, які перебували на лікуванні в хірургічному та судинному відділеннях Тернопільської університетської лікарні з гнійно-некротичними ураженнями дистального відділу стопи на ґрунті цукрового діабету. Результати порівнювали з результатами контрольної групи пацієнтів, яким проводили високу трансметатарзальну ампутацію класичним методом пилою Джиглі.
Результати. Для ампутації кісткової тканини застосували відрізний металевий диск діаметром 22 мм, який за допомогою електроприводу обертається зі швидкістю до 20 000 обертів за хвилину.
Місця відпиляних кісток, там де стикаються під кутом грані діафіза та відпилу кістки, обробляли шляхом поетапного шліфування корундовою кулеподібною 5-міліметровою шліфувальною насадкою впродовж 1–3 хвилини зі швидкістю обертання 10 000 за хвилину та фінішною корундовою конусоподібною 5-міліметровою насадкою впродовж 2–4 хвилин зі швидкістю 15 000–20 000 обертів за хвилину, допоки гострі кути граней діафіза та відпилу кістки не набули на максимально округлої форми. Місця відпилу і шліфовки кістки закрили м’якими тканинами, формуючи таким чином куксу.
Висновки. Запропонований спосіб обробки місця відпилу кісток після виконання високої трансмететарзальної ампутації стопи за Шопаром забезпечив відсутність гострих кутів на місцях відпилу, що дозволило уникнути додаткового травмування навколишніх м’яких тканин, значно зменшило больові відчуття, скоротило строки загоєння ранових поверхонь та пришвидшило медичну і соціальну реабілітацію хворого.
10
Пасіка, В’ячеслав, Петро Коруняк, Володимир Зохнюк, and Дмитро Роман. "Динамічне аналізування механізму довбального верстата." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.042.
Full textAbstract:
Кінематичні характеристики ланок і окремих точок механізму визначені методом замкнутих геометричних контурів та методом проєктування планів. Сили взаємодії між ланками механізму визначені методом кінетостатики, а зрівноважувальний момент – розглядом динамічної рівноваги корби. Також зрівноважувальний момент визначений методом балансу потужностей. Похибка не перевищує 10-12 %, що вказує на коректність проведеного аналізування. Отримані аналітичні залежності готові до програмування.
Результати досліджень подані у вигляді графічних залежностей кінематичних параметрів різця, зрівноважувального моменту, зведених до урухомчої ланки моменту сил опору та моменту інерції, реакції між стояком і поковзнем від кута обертання корби. В обертальних кінематичних парах побудовані годографи реакцій.
Наведена динамічна і математична модель руху механізму і визначені її параметри. Показано технологію визначення потужності електродвигуна на прикладі механізму довбального верстата, де момент рушійних сил залежить від кутової швидкості, а момент інерції – різко нелінійна функція. Стійку ділянку роботи електродвигуна апроксимовано прямою лінією, а момент сил опору – вектором значень.
Для забезпечення руху різця з квазінульовою швидкістю у середині кінематичного циклу запропоновано: застосувати механізм, в якому довжину корби потрібно змінювати за заданою програмою залежно від кута повороту корби; синтезувати новий або використати відомий закон зміни довжини корби, за якого рух різця відбуватиметься без м’яких ударів із ділянкою квазінульової швидкості різця у середині кінематичного циклу.
11
Bodnar, G. J., O. V. Shapovalov, J. I. Fedyshyn, and T. V. Hembara. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ВОДЯНОГО НАСОСА З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 9, 2016): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6803.
Full textAbstract:
Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів.
Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.
12
Зубко, В. "Обґрунтування та вибір агромашин за обраними робочими органами." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).36-43.
Full textAbstract:
Розглянуто підходи до обґрунтування алгоритмів визначення складу машинного парку необхідного для виконання механізованих технологічних операцій, на основі визначених типів робочих органів. Досліджено показники для сільськогосподарських машин, які забезпечують якісне виконання основних технологічних операцій: ширина захвату, кінематична довжина і ширина, робоча швидкість, опір агрегатування, потужність на привід робочих органів.Визначено фактори, що впливають на реальну робочу швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції та коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин. Реальна робоча швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції залежить від складу машинного агрегату.Ширина захвату сільськогосподарських машин залежить від розмірів полів, їх конфігурації, довжини гонів, нахилу місцевості та конструктивної ширини захвату. Коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин залежить від виду операції, типу робочого органу та від обмежень за агротехнічними вимогами. Аналіз проведених досліджень показує, що залежність коефіцієнту використання ширини захвату орного агрегату залежить від швидкості виконання операції і має квадратичний характер. Для машин, які вносять засоби захисту рослин або проводять підживлення по листку, коефіцієнт використання ширини захвату залежить від висоти встановлення форсунки над поверхнею ґрунту і кутом розпилення рідини.Розглянуто фактори що впливають на потужність необхідну для приводу робочих органів збиральних машин. Все перелічене необхідно враховувати при створенні математичних моделей, для процесу вибору оптимального складу машинного парку, спираючись на попередньо визначені типи робочих органів.
13
Левчук, В. І., В. М. Арендаренко, and О. М. Іванов. "СТАТИЧНІ ТА ДИНАМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДИЗЕЛЯ З ТУРБОНАДДУВОМ ПРИ ЗМІНОМУ КУТІ ВИПЕРЕДЖЕННЯ ВПОРСКУВАННЯ ПАЛИВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 140–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.35.
Full textAbstract:
Наведені результати експериментального дослі-дження впливу кута випередження впорскуванняпалива на статичні та динамічні властивості ди-зеля з турбонаддувом. На основі знятих швидкіс-них характеристик робочих параметрів дизеля зарізних установочних кутів випередження впорску-вання палива була дана оцінка ступеня впливу до-сліджуваного регульованого параметра на стати-чні властивості двигуна. З аналізу динамічнихрежимів вільного прискорення дизеля, отриманихпри різних характерах зміни кута випередженнявпорскування палива, зроблені висновки про тіснийвзаємозв’язок між моментом початку подачіпалива та якістю заданого перехідного процесу.
The results of experimental studies of the effect of advanceangle of fuel injection on the static and dynamic properties of adiesel engine with a turbocharger have been produced. Thedegree of influence of the controlled parameter on the staticproperties of a diesel engine was assessed on the basis of velocity characteristics of operating parameters of diesel at different advance angles of fuel injection. From the analysis of dynamicmodes of the free acceleration of a diesel engine, produced byvarious characters of changing of the advance angle of fuelinjection, conclusions about the close relationship between theonset of the fuel supply and the quality of a given transitionhave been made.
14
ГЛАДЧЕНКО, Володимир, and Юрій ОВЕРЧЕНКО. "МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТА РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ РУХУ ПЕРЕОБЛАДНАНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КТЗ КАТЕГОРІЇ М1 В ЇЗДОВОМУ ЦИКЛІ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.507.
Full textAbstract:
У роботі запропонована методика складання та результати розрахунку за математичною моделлю. Проблема математичного опису функціональних елементів електричних колісних транспортних засобів (ЕКТЗ) ускладнюється необхідністю опису електричних процесів що відбуваються та впливом системи керування на силову установку. Розроблена методика є оригінальною, розглядається система «Силова акумуляторна батарея – Тяговий електродвигун – Трансмісія» в умовах руху за їздовим циклом. Для складання математичної моделі був обраний математичний пакет OpenModelica, це відкрите середовище моделювання та моделювання на основі Modelica. Модель має блок «Водій», який представляє собою замкнений контур контролера керування. Він відслідковує фактичну швидкість електромобіля і порівнює її з необхідною, заданою їздовим циклом.
Визначені тягово-швидкісні та енергетичні показники переобладнаного автомобіля категорії М1 в батарейний електромобіль. За допомогою розробленої методики, можливо прогнозувати експлуатаційні показники електричного колісного транспортного засобу до виконання переобладнання. В якості вихідних числових значень параметрів переобладнаного автомобіля для проведення числового експерименту з використанням ПК, було обрано серійний автомобіль категорії М1 ЗАЗ–965 «Запорожець». Методика проведення числового експерименту передбачає проведення великої кількості обчислень в різних поєднаннях вихідних параметрів. В подальшому на ньому передбачено проведення дорожніх та стендових випробовувань.
Технічний рівень переобладнання визначається питомою масою та питомою вартістю як окремих агрегатів так і всього електронного обладнання в цілому. Однак, показник вартості обладнання має сильну волатильність, тож його важко оцінити об’єктивно. В роботі пропонується критерій можливості збереження величини повної маси переобладнаного ЕКТЗ, умова обмеження за габаритними розмірами, максимальної кутової швидкості ротора тягового електродвигуна, максимального струму та напруги в силових елементах системи керування.
Ключові слова: електромобіль, переобладнання, ефективність, математична модель, контролер, числовий експеримент, енергетична ефективність.
15
Зубко, Владислав Миколайович, and Сергій Петрович Соколік. "ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОДРІБНЕННЯ РОСЛИННИХ РЕШТОК ДИСКОВИМИ БОРОНАМИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 42, no. 4 (October 12, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2020.4.4.
Full textAbstract:
В статті досліджено вплив на подрібнення пожнивних решток кукурудзи дисковими знаряддями таких параметрів, як: швидкість руху агрегату, встановлена глибина обробітку ґрунту, спосіб руху агрегату. Аналіз даних польового досліду дав можливість визначити оптимальні параметри швидкості руху ґрунтообробного агрегату, глибини обробітку та спо-собу руху по полю, при яких забезпечується найменший середній розмір подрібнених рослинних решток. Для всіх глибин обробітку (7см, 10см, 14см) та напрямків руху відносно рядка найменша середня довжина решток була зафіксована при швидкості руху агрегату в діапазоні 14 – 16км/год, а найбільша – в діапазоні 8 – 10км/год. При порівнянні напрямків руху відносно рядка в більшості випадків кращі результати отримані при руху під кутом 35°до рядка.
16
Galych, S. S., A. V. Rudenko, E. A. Nastenko, and Yu S. Starodub. "The effect of angle between the graft and coronary artery on volumetric flow rate through the anastomosis." Cardiac Surgery and Interventional Cardiology, no. 1 (March 11, 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.31928/2305-3127-2019.1.5056.
Full text
17
Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко, and О. М. Іванов. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ ПО ЛОТКАМ ГРАВІТАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 302–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.38.
Full textAbstract:
На елеваторних підприємствах широко використовують різні технологічні операції. До них від-носяться такі операції, як сортування, сепарація, сушіння, транспортування і завантаження силосів зерном. Для раціонального використання цих та інших процесів необхідно враховувати можливості взаємодії зернин між собою і робочими органами машин. Така взаємодія залежить від характеру руху зернового матеріалу як по поверхням робочих органів відповідного обладнання, так і у пристро-ях для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із транспортуванням зерна до завантажувальних отворів силосів, та саме завантаження. Недостатнє врахування особливостей руху зернових пото-ків може призвести до порушення технологічних режимів функціювання елеватора і, як наслідок, погіршується якість зернової продукції, яка зберігається в силосах. Технологічний процес заванта-ження силосів зерновим матеріалом з використанням відкритих спіральних завантажувачів відбува-ється в режимі швидкого гравітаційного руху. Принциповою особливістю такого роду руху є наяв-ність умов швидкого зсуву зернин у зерновому шарі. В результаті такого руху зернини суттєво при-швидшуються і хаотично переміщуються. Метою роботи було виявити структурно-кінематичні характеристики гравітаційних потоків в установці з дискретно змінними кутами нахилу розгінного і гальмівного лотків. Основними завданнями роботи є лабораторне дослідження руху насіння пшени-ці, кукурудзи та соняшнику в U-подібних лотках для того, щоб установити фактичний час руху зер-нового матеріалу як у розгінному, так і в гальмівному лотках. Лотки виготовлені зі сталевого про-кату, мають однакову довжину та шорсткість. Такі дослідження з використанням гравітаційної установки необхідні для виявлення темпу розгону і гальмування сипкого зернового матеріалу стан-дартної вологості. Встановлено, що для ефективної роботи гравітаційної установки необхідно, щоб кут нахилу розгінного лотка був набагато більшим від кута природного відкосу зернового матеріалу. Тоді як кут нахилу гальмівного лотка повинен бути в 1,22 раза більшим від кута природного відкосу зерна. Таке співвідношення кутів дає можливість отримати рух зернового матеріалу в гальмівному лотку практично з постійною лінійною швидкістю без різкого збільшення маси і об’єму зернового вантажу на цій ділянці.
18
Pelekh, Ya M., I. S. Budz, A. V. Kunynets, S. M. Mentynskyi, and B. M. Fil. "Методи розв'язування початкової задачі з двосторонньою оцінкою локальної похибки." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 153–60. http://dx.doi.org/10.36930/40290927.
Full textAbstract:
Багато прикладних задач, наприклад для проектування радіоелектронних схем, автоматичних систем управління, розрахунку динаміки механічних систем, задачі хімічної кінетики загалом зводяться до розв'язування нелінійних диференціальних рівнянь і їх систем. Точні розв'язки досліджуваних задач можна отримати лише в окремих випадках. Тому потрібно використовувати наближені методи. Під час дослідження математичних моделей виникає потреба знаходити не тільки наближений розв'язок, але й гарантовану оцінку похибки результату. Використання традиційних двосторонніх методів Рунге-Кутта призводить до істотного збільшення обсягу обчислень. Ланцюгові (неперервні) дроби набули широкого застосування у прикладній математиці, оскільки вони за відповідних умов дають високу швидкість збіжності, монотонні та двосторонні наближення, мають слабку чутливість до похибки заокруглення. У роботі виведено методи типу Рунге-Кутта третього порядку точності для розв'язування початкової задачі для звичайних диференціальних рівнянь, що базуються на неперервних дробах. Характерною особливістю таких алгоритмів є те, що за певних значень відповідних параметрів можна отримати як нові, так і традиційні однокрокові методи розв'язання задачі Коші. Запропоновано розрахункові формули другого порядку точності, які на кожному кроці інтегрування дають змогу без додаткових звертань до правої частини диференціального рівняння отримати не тільки верхні та нижні наближення до точного розв'язку, а також дають інформацію про величину головного члена локальної похибки. Для практичної оцінки похибки на кожному кроці інтегрування у разі використання односторонніх формул типу Рунге-Кутта порядку p застосовують двосторонні обчислювальні формули порядку (p–1). Зауважимо, що використовуючи запропоновані розрахункові формули в кожному вузлі сітки будуть отримані декілька наближень до точного розв'язку, порівняння яких дає корисну інформацію, зокрема в питанні вибору кроку інтегрування, або в оцінці точності результату.
19
Дерепа, А., О. Лейко, О. Дрозденко, and А. Святненко. "Механічна міцність гідроакустичних циліндричних випромінювачів з внутрішніми екранами." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).110-116.
Full textAbstract:
Проведені дослідження частотних і кутових характеристик амплітуд коливальних швидкостей циліндричних випромінювачів у внутрішньому об’ємі яких, заповненому рідиною, розміщені акустичні екрани в залежності від відстані між п’єзокерамічною оболонкою випромінювачів та екраном. Здійснена оцінка на їх основі можливостей механічної міцності випромінювачів. Показано, що така технічна реалізація гідроакустичних випромінювачів створює ряд переваг, цікавих з точки зору підвищення ефективності гідролокаційних станцій. Встановлено, що коливальна швидкість реальних джерел звуку суттєво залежить як від внутрішнього імпедансу, так і від реакції зовнішнього оточуючого середовища, оскільки джерела звуку відзначаються конечними значеннями свого внутрішнього механічного опору. Тому зміною звукового поля у внутрішній порожнині перетворювача можливо управляти параметрами його механічного поля. При роботі гідролокаційних станцій в режимі випромінювання в області низькочастотних резонансів екранованих перетворювачів суттєво збільшується небезпека механічного руйнування перетворювачів гідроакустичних антен в зв’язку з різким збільшенням амплітуд їх коливальних швидкостей та появою можливості перевищення амплітудами коливальних швидкостей значень, допустимих з точки зору механічної міцності. Ця обставина повинна враховуватись при побудові генераторних пристроїв трактів випромінювання гідролокаційних станцій.
20
Нагурський, О. А., І. С. Тимчук, М. С. Мальований, С. Д. Синельніков, and Г. В. Крилова. "Технологічні особливості капсулювання гранульованих добрив плівкою на основі модифікованого ПЕТФ." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.36930/40300214.
Full textAbstract:
Проаналізовано взаємодію твердої дисперсної фази, рідкого плівкоутворювача та повітря під час капсулювання гранульованих мінеральних добрив. Показано, що на поверхні частинки відбувається передача тепла від повітря до розчину плівкоутворювача і видалення розчинника у середовище газової фази. Оцінено вплив гідродинаміки, тепло- та масообміну на процес капсулювання амонійної селітри та нітроамофоски в апараті псевдозрідженого стану плівками, які складаються з модифікованого поліетилентерефталату, гідролізного лігніну та цеоліту. Встановлено, що визначальним технологічним параметром процесу капсулювання є швидкість повітря, за якої шар твердого матеріалу буде перебувати у стані стійкого псевдозрідження. Теоретичним методом розраховано швидкість повітря в апараті для капсулювання аміачної селітри 5,6 м/с та нітроамофоски 6,1 м/с. Проведено аналітично-експериментальні дослідження тепломасообміну під час капсулювання гранульованих добрив у апараті псевдозрідженого стану циліндричного типу періодичної дії за встановлених гідродинамічних режимів. Отримано експериментальні залежності температури повітря від висоти шару досліджуваних мінеральних добрив за витрати плівкоутворювача 1∙10-4 кг/с, 3∙10-4 кг/с і 5∙10-4 кг/с з використанням 7-канального інтелектуального перетворювача, який дав змогу одночасно фіксувати температуру в семи точках з виводом інформації на ПК. Графічним методом за кутом нахилу температурних кривих встановлено значення коефіцієнтів тепловіддачі α під час капсулювання аміачної селітри 135,7 Вт/(м2К) і нітроамофоски 118,3 Вт/(м2К). Для плівкоутворювального розчину, який складався із етилацетату 87 % (мас), модифікованого ПЕТФ 10 % (мас), гідролізного лігніну 3 % (мас) визначено коефіцієнти масовіддачі β під час капсулювання аміачної селітри 0,251 м/с і нітроамофоски 0,198 м/с. На підставі отриманих коефіцієнтів масовіддачі встановлено максимальну витрату плівкоутворювача Pmax (104кг/с∙кг добрив): аміачна селітра – 20,512, нітроамофоски – 22,857. За отриманими технологічними параметрами здійснено капсулювання досліджуваних добрив. За характером кінетичних кривих вивільнення компонентів із капсульованих частинок аміачної селітри і нітроамофоски встановлено, що за визначеними технологічними параметрами отримано мінеральні добрива із прогнозованими властивостями.
21
Bilonoha, Y. L., O. R. Maksysko, and I. G. Svidrak. "Вплив поверхнево-активних речовин на поверхневий критерій в ламінарному приграничному шарі." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 75 (March 8, 2017): 8–12. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7502.
Full textAbstract:
Показано, що на межі потік теплоносія − стінка трубопроводу, тобто в межах ламінарного приграничного шару (ЛПШ), виникає потужне поле сил поверхневого натягу. Інтенсивність поверхневих сил характеризується поверхневим критерієм. Експериментально знайдено значення коефіцієнта поверхневого натягу , косинуса кута змочування та динамічного коефіцієнта в’язкості водних розчинів під впливом поверхнево-активних речовин (ПАР). До водних розчинів додавались найбільш поширені аніонна, неіонна та катіонна ПАР. Визначені оптимальні концентрації цих ПАР до «льодяної» води. Встановлено, що за оптимальних концентрацій ПАР значення поверхневого натягу є мінімальним. Обчислено середню товщину ламінарного приграничного шару за додавання до води оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР. Встановлено, що зменшення коефіцієнта поверхневого натягу мінімізує товщини ЛПШ у системі стінка трубопроводу-вода. Показано, що середня швидкість в пристінних шарах за додавання оптимальних концентрацій досліджуваних ПАР зростає, і як наслідок така система здатна ефективніше передавати кількість тепла. Визначено числові діапазони поверхневого критерію для «льодяної» води за додавання різного виду ПАР.
22
Borozdin, M., and E. Kalashnik. "РЕГУЛЮВАННЯ ШВИДКОСТЕЙ ЕЛЕTКТРОПРИВОДІВ УНІВЕРСАЛЬНОЇ РЕВЕРСИВНОЇ КЛІТІ ПРОКАТНОГО СТАНУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 28–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.028.
Full textAbstract:
Поставлена задача вирішується тим, що в способі регулювання швидкостей головних електроприводів реверсивної універсальної кліті прокатного стану, який включає вимірювання розхилу горизонтальних і вертикальних валків, діаметрів вертикальних і горизонтальних валків, окружної швидкості ведучих горизонтальних валків, розрахунок по проходах при прокатці заготовки обтискань, кутів затягування, розширення, витяжки в горизонтальних і вертикальних валках, завдання окружних швидкостей ведучих горизонтальних валків і залежно від значень розрахованих параметрів прокатки зміну завдання на окружну швидкість відомих валків. Пропонується спосіб, який дозволить запобігти аварійних режимів, збільшить термін служби електричного і механічного устаткування, наблизить процес до умов вільної прокатки, а отже знизить навантаження на електроустаткування і тим самим забезпечить економію електроенергії. Висновок. Запропонований спосіб може бути реалізований на слябінгу 1150 на металургійних комбінатах. При цьому у складі схеми залишаються без зміни горизонтальні валки, вертикальні валки, електропривод горизонтальних валків, електропривод вертикальних валків та існуюча система управління головним електроприводом універсальної кліті. Але в канал завдання частоти обертання валків додатково включається програмно-технічний комплекс з комплектом пристроїв зв'язку з об'єктом, який реалізує обробку сигналів від датчиків і здійснює необхідні розрахунки технологічних параметрів прокатки, завдань окружних швидкостей горизонтальних і вертикальних валків при затягуванні, у режимі одиночної прокатки та в режимі одночасної прокатки в горизонтальних і вертикальних валках.
23
Булгаков, В., І. Головач, З. Ружило, and В. Рибалко. "Розробка нової конструкції лабораторної установки для експериментального дослідження очисників картопляного вороху." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(13) (February 7, 2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).56-61.
Full textAbstract:
В роботі наведена розроблена авторами лабораторна установка нової конструкції для проведення експериментальних досліджень очисників картопляного вороху спірального типу, здатних до активного самоочищення від налиплого ґрунту, ефективного відведення ґрунтових і рослинних домішок та якісного очищення бульб картоплі з їх мінімальними втратами і пошкодженнями. Зокрема, на цій лабораторній установці будуть проведені експериментальні дослідження очисника картопляного вороху, який складається з п’яти хвилеподібно розташованих робочих спіралей, що дає змогу значно розширити робочу зону сепарації поступаючого картопляного вороху, а це сприятиме кращому його розосередженню по робочій поверхні очисника, більш інтенсивному руйнуванню ґрунтових грудок, а отже покращенню просіювання ґрунтових і рослинних домішок і зменшенню забивання робочих спіралей, що в кінцевому рахунку підвищує продуктивність і працездатність картопляного очисника. Процес очищення бульб від ґрунтових і рослинних домішок зазначеним очисником відбувається за рахунок переміщення картопляного вороху витками консольно закріплених спіральних пружин, що обертаються з певною кутовою швидкістю, та коливального руху самих пружин, що виникає за рахунок прогину їхніх поздовжніх осей під дією ваги поступаю чого в робочу зону очисника вороху. При цьому ґрунтові і рослинні домішки просіваються крізь сепаруючі зазори і витки спіралей, а бульби картоплі транспортуються витками спіралей у напрямі до вивантажувального транспортера. Розрахунки потрібної потужності на привід лабораторної установки показали, що вона не перевищує 1,3 кВт.
24
Ребезнюк, І. Т., Л. Ф. Дзюба, Х. І. Ліщинська, К. Я. Лазарчук, and С. А. Саловський. "Аналітичне визначення коефіцієнта форми зубця пило." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310419.
Full textAbstract:
Встановлено, що рекомендовані в літературі величини коефіцієнта форми зубця пилок не дають змоги точно визначати коефіцієнт напруженості западини та швидкість подавання деревини, оскільки мають широкий діапазон значень. Показано, що для обчислення дійсних величин коефіцієнта форми зубця пилок за відомого кроку зубців необхідно знати площі западин, тому що неточності визначення цих площ на підставі рекомендованих у літературних джерелах величин коефіцієнта форми зубця пилок є істотними. Це підтверджено визначенням дійсних площ міжзубцевих западин за відбитками зубчастих вінців пилок. Використовуючи методи аналітичної геометрії у роботі отримано аналітичні залежності для визначення площ міжзубцевих западин та коефіцієнта форми зубця пилок, профілі зубчастих вінців яких відповідають міжнародному стандарту. На підставі геометрії зубчастого вінця пилки профілю NV із закругленою западиною та прямою задньою поверхнею розроблено формули для визначення площ міжзубцевих западин та коефіцієнтів форми зубця пилок із зубчастими вінцями профілів NU, KV, KU, PV, PU. В аналітичних залежностях враховано такі параметри зубчастого вінця: крок зубців; кутові параметри зубців (головний передній кут, головний кут загострення, головний задній кут); радіус закруглення міжзубцевої западини. Для зубчастого вінця пилки профілю KV у формулах для визначення площі міжзубцевої западини та коефіцієнта форми зубця пилок враховано зменшення площі міжзубцевої западини порівняно з площею профілю NV унаслідок наявності трикутного виступу. Для пилки із зубцями профілю PV прийнято припущення, що радіус закруглення задньої поверхні дорівнює подвоєному крокові зубця. Зменшення площі міжзубцевої западини зубчастого вінця профілю PV порівняно з профілем NV враховано наявністю кругового сектора. Для зубчастих вінців пилок профілів NU, KU, PU збільшення площ міжзубцевих западин порівняно з площами міжзубцевих западин профілів NV, KV, PV враховано додаванням площі прямокутника, яка дорівнює добутку довжини дна западини на висоту зубця. Залежності для визначення коефіцієнта форми зубця пилок із зубчастими вінцями профілів NV, NU, KV, KU, PV, PU отримано як відношення площ міжзубцевих западин до квадрата кроку зубців. Показано, що отримані аналітичні залежності дають змогу достатньо точно визначати площі міжзубцевих западин та коефіцієнт форми зубця пилок.
25
Калахан, Олег. "Електрохімічні закономірності корозійно-механічного руйнування титанових сплавів." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 113–19. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.113.
Full textAbstract:
На підставі кореляційних змін на поверхні й електродного потенціалу ідентифіковано характерні ділянки, які відповідають окремим етапам процесу корозійної багатоциклової втоми титанових сплавів різного структурно-фазового стану: руйнування захисних оксидних плівок; пасивація свіжоутворених поверхонь (СУП); утворення мікротріщин та їх розвиток у макротріщину; субкритичний ріст магістральної тріщини та спонтанне руйнування. Утворення захисних оксидних плівок на недеформованих і циклічно деформованих титанових a- і (a+b)-сплавах констатували, усуваючи з їхньої поверхні оксиди і визначаючи зміщення потенціалу та поведінку за зовнішньої поляризації, а також після призупинення оновлення поверхні – за швидкістю зміни електродного потенціалу та струму. З’ясовано, що потенціал СУП титанових сплавів (t = 5 ms) знешляхетнюється та наближається до величини зворотного потенціалу анодної реакції Ті + Н2О = ТіО + 2Н+ + 2 (j0а = –1,31 V), неоднозначно залежить від концентрації Cl–-іонів в діапазоні 0,1–1,5 N розчинів NaCl. Регенерація пасивності сплавів у перші секунди відбувається за лінійним законом із подальшим уповільненням і стабілізацією до 1 h. Регенерація пасивності циклічно деформованих сплавів характеризується етапною зміною і потенціалу, і струму. На перших етапах їхній спад описується прямою лінією в координатах напруга (струм) – логарифм часу експозиції за різних кутових коефіцієнтів. На третьому етапі потенціал СУП досягає значення, що дорівнює потенціалу сплаву до оновлення поверхні. Характер зміни i–t кривих без і за наявності деформацій однаковий, але під дією деформації струм знижується швидше і за час експозиції до 10 s зменшується до стаціонарного значення.
26
Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко, А. В. Антонець, О. М. Іванов, Т. С. Япринець, and Л. О. Флегантов. "ОБҐРУНТУВАННЯ ЧАСТОТИ СПІВУДАРУ ЗЕРНІВОК У ЗЕРНОВОМУ ПОТОКУ, ЩО РУХАЄТЬСЯ У ГРАВІТАЦІЙНІЙ УСТАНОВЦІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 201–6. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.26.
Full textAbstract:
У статті наведені теоретичні дослідження динаміки співудару зернівок в сипкому зерновому середовищі, який рухається у гравітаційній установці. Відомо, що падаюче зерно з висоти на бетонне дно силосів травмується. Для зменшення травмування або його зовсім позбутись пропонується периферійний відкритий гвинтовий канал. Під час руху зернівок у гвинтовому каналі вони можуть перетиратись або співударяючись ушкоджуватись. Переміщення окремих зернівок пшениці по робочій поверхні гвинтового каналу відбувається під дією гравітації. Зернівки рухаючись весь час контактують одна з одною, така взаємодія характеризується плоским косо – центральним ударом. При розгляді процесу співудару двох зернівок зроблено наступне припущення: зернівки, що ударяються мають ідеально гладкі поверхні. Відповідно до цього, згідно з гіпотезою Гауса, між дотичними і нормальними імпульсами існує зв'язок, котрий дає можливість визначити швидкість флуктації зернівок при їх співударі. Для визначення частоти співудару зернівок пшениці сипкого зернового матеріалу застосовувався метод Аккермана-Шена. Згідно з вище вказаним методом середня частота співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі залежить від кута нахилу розгінної ділянки гвинтової гравітаційної установки. У роботі Отримана залежність для визначення швидкості флуктації зернівок при їх співударі. Наведено формулу для визначення середньої частоти співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі на розгінній ділянці установки. Отримана в результаті досліджень математична модель характеризує середню частоту співударів зернівок сипкого зернового середовища, який рухається по розгінній ділянці периферійного відкритого гвинтового каналу(ПВГК). Аналітична модель може бути використана при проектуванні та установці в силосі ПВГК.
27
Степаненко, Сергій, and Борис Котов. "Математичне моделювання процесу фракціонування зернового матеріалу у пневмогравітаційному сепараторі." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 1, 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.012.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці математичних моделей руху зернівок у складі компонентів зернового матеріалу (КЗМ) в аспіраційному каналі сепаратора. Отримано траєкторії руху зернівок в аспіраційному каналі сепаратора з різними значеннями коефіцієнтів вітрильності (або «парусності»). Отримано рівняння руху зернівки за дії додаткових сил, які дозволяють визначити залежність швидкості руху матеріалу в шарі КЗМ від кутової швидкості обертання зернівки, коефіцієнта вітрильності, геометричних параметрів аспіраційного каналу. Обґрунтовано процес руху зернового матеріалу в аспіраційному каналі сепаратора, що дозволяє визначити раціональні параметри введення КЗМ в аспіраційний канал сепаратора та рівномірного їх розподілу в каналі з подальшою можливістю фракціонування. Отримано залежність для функції швидкості потоку зернового матеріалу в аспіраційному каналі сепаратора, що дає змогу визначити параметри розподілу зернового матеріалу за площею перерізу аспіраційного каналу сепаратора. Зроблено оцінку абсолютної швидкості руху зернового матеріалу в аспіраційному каналі сепаратора на основі математичної моделі, побудованої за аналогією з гідродинамічною моделлю, що, своєю чергою, дає змогу проаналізувати рекомбінацію зернівок за товщиною шару зернового матеріалу. За встановленими математичними моделями побудовано графічні залежності абсолютної швидкості руху зернівок від часу, траєкторії руху масиву частинок, розрахункові траєкторії частинок зернового матеріалу, які подаються у пневмоканал за сталих початкових умов. Розроблена математична модель, яка відрізняється від відомих тим, що відтворює дію раніше не врахованих чинників: нерівномірність поля швидкості, дію поперечних сил типу Жуковського і Магнуса, густини зернівок. Аналіз траєкторій зернівок дав змогу в першому наближенні оцінити можливість поділу компонентів зернового матеріалу при низхідномупротитечієвому русі зернівок у вертикальному каналі, а також встановити вплив дії окремих сил і режимів пневмосепарування на величину розгалуження траєкторій, тобто ефективність поділу. Виявлено, що для компенсації або унеможливлення негативного впливу поперечних сил необхідно забезпечити рівномірний повітряний потік у перерізі пневматичного каналу або штучно змінити розподіл швидкості повітря в каналі таким чином, щоб максимальна швидкість повітря в каналі була в пристінковій зоні (на поверхні стінок).
28
Kuzyk, A., K. Drach, and V. Tovaryanskyi. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАСІННЯ ТРАВ’ЯНИХ ПОЖЕЖ ПОТОКАМИ ПОВІТРЯ ТА ПОВІТРЯНО-ВОДЯНОЇ СУМІШІ." Fire Safety 39 (December 29, 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.05.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Відповідно до статистичних даних пожежі у природних екосистемах трапля-ються як в Україні, так і у всьому світі, і мають тенденцію до щорічного зростання. Поряд із питаннями за-побігання виникненню пожеж у природних екосистемах актуальним є дослідження сучасних засобів та методів їх локалізації та ліквідації, особливо на початковій стадії виникнення.Мета роботи − обґрунтувати доцільність використання обприскувача Stihl SR 430 для гасіння трав’яної пожежі.Опис матеріалу. За основу для проведення досліджень взято обприскувач з мотоприводом Stihl SR 430, який застосовували під час гасіння трав’яної пожежі поблизу м. Київ. Пристрій використовували з формуванням повітряного потоку і потоку повітряно-водяного струменя. Встановлено залежності швидкості потоку повітря, який створює такий пристрій, від частоти обертів двигуна, відстані від сопла та відхилення від напряму потоку.Результати. Дослідженнями підтверджено, що практично у всьому діапазоні відстаней (0,2−3 м), швид-кості потоку повітря, а також повітряно-водяної суміші за середньої частоти обертів двигуна внутрішнього зго-ряння, є меншими, ніж за максимальної, що свідчить про доцільність ефективної експлуатації пристрою саме в режимі середньої частоти обертів. Найкращі результати гасіння отримано за умов застосування повітряного по-току, сформованого за значенням середньої частоти обертів двигуна, який спрямований в осередок пожежі в го-ризонтальній площині під кутом 0○. Встановлено, що результативність гасіння трав’яної пожежі повітряними потоками досягається на відстані 0,4−1 м від сопла до осередку горіння. Використання повітряно-водяних потоків забезпечує відрив полум’я з швидкістю, значення якої в середньому є меншим в 1,24 раза від значення цієї вели-чини для повітряного потоку.
29
Кепін, Микола Іванович, and Віталій Олександрович Попов. "Експериментальні дослідження процесу переробки кісточкових плодів в нативному стані в умовах відцентрового поля в режимі безперервної дії." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1865.
Full textAbstract:
Наведені результати експериментальних досліджень процесу переробки слив сорту “Угорка Домашня” в нативному стані в режимі безперевної дії в умовах відцентрового поля з використанням нерухомої перфорованої оболонки та лопатевого ротора, який виконує обертовий рух.
Проаналізовано діючі способи та обладнання для переробки кісточкової сировини з метою розділення на напівфабрикат та відходи як в режимі циклічної дії (кісточковибивні машини) так і в режимі безперервної дії.
Виконанні дослідження міцності шкірочки цілих плодів та запасаючої тканини (м’якоті) на прокол, проаналізовано біологічний зв'язок між кісточкою і запасаючою тканиною. Показано, що такий зв'язок має місце, в основному, на ділянці судинно-волокнистий пучків кожного плоду.
В залежності від виду плодів та сортів кожного виду міцність покривних тканин може значно відрізнятись між окремими ділянками поверхні плодів, що впливає на їх поведінку при переробці в умовах відцентрового поля. Для плодів з рівномірною характеристикою міцності тканин по всьому об’ємі характерні стабільні режими переробки.
Проаналізовано вплив форми плодів та кісточок на процес переробки. Для плодів, форма яких наближена до правильної (округла, овальна) процес відокремлення м’якоті від кісточок відбувається в більш стабільному режимі в порівнянні з плодами, форма яких відрізняється від правильної.
Особливої уваги заслуговує форма кісточок, від якої залежить стабільність процесу переробки. Так, для кісточок з округлою та овальною формами характерні більш стабільні режими в порівнянні із витягнутими формами. Характерною відмінністю при переробці плодів з такою формою кісточок є стан перед атакуючою поверхнею лопаті та перфорованою поверхнею, при якому відокремлення м’якоті від кісточки відбувається тільки з однієї сторони плоду.
Встановлено зв'язок між кутовою швидкістю лопатей та кількістю м’якоті, яка не відокремилась від кісточок. На рівні гіпотез виконано аналіз причин руйнування кісточок за межами рекомендованих режимів переробки. За результатами експериментальних досліджень рекомендовано режим переробки, які відповідають мінімальним втратам м’якоті.
30
Брикун, О. М., Р. Є. Черняк, and О. В. Горик. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ УДАРНОЇ ДІЇ ДРОБИНОК НА СТАН МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 257–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.30.
Full textAbstract:
Однією із технологічних проблем є недостатньо вивчена дробоструминна очистка, яка широко використовується в різноманітних галузях машинобудування, зокрема сільськогосподарській, для підготовки поверхонь металевих деталей машин і виробів під захисні неметалеві покриття. Надій-ність і довговічність таких виробів на 80% залежать від якості підготовки поверхні дробострумін-ням. Тому вивчення стану поверхонь після їхнього очищення має пріоритетне значення у промисло-вому виробництві металевих виробів, особливо тих, які експлуатуються в агресивних середовищах. Аналітичне прогнозування якості оброблених поверхонь не завжди дає достовірний результат через складність моделювання масового імпульсного впливу потоку атакуючих частинок на атаковану металеву перешкоду і переважно обмежується взаємодією з нею окремої сферичної дробинки. Тому експериментальне визначення окремих характеристик процесу дробоструміння має практичне зна-чення, а часто і визначальне. Метою цієї роботи є розробка методики проведення і отримання ок-ремих результатів експериментальних досліджень процесу дробоструминного очищення металевих поверхонь. Для визначення впливу на геометрію сліду, залишеного дробинкою на атакованій поверхні, вихідних параметрів процесу (кута і швидкості атаки та діаметру дробинки) подано методику дос-лідження ударної взаємодії окремої дробинки з плоским пластинчастим сталевим зразком. Дослі-дження проводили в лабораторії Полтавської державної аграрної академії на розробленій установці (стенді) з використанням однозарядного пневматичного пістолета марки «ИЖ-53М», який тесту-вався за швидкістю вильоту дробинки з дула за допомогою сертифікованого оптоелектронного ви-мірювального комплексу ИБХ-731. Для визначення шорсткості обробленої поверхні, ступеня шаржу-вання та інтенсивності руйнування поверхневого шару проводили дослідження взаємодії з поверхнею сталевих дискових зразків дробоструминного факела на модернізованій промисловій установці ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод». Зразки піддавали термічній обробці в режимі нормалізацій-ного відпалу в камерній електропечі СНЗ-6,3 х 13
31
Безуглий, Анатолій Васильович, and Олександр Матвійович Петченко. "Комп’ютерне моделювання механічного руху в фізичному практикумі." New computer technology 5 (November 2, 2013): 10–11. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.52.
Full textAbstract:
Методичні розробки, які реалізуються за допомогою ПК, збагачують віртуальний фізичний практикум та надають можливість засвоєння фізичних явищ та їх законів при реалізації дистанційного навчання.В даній роботі пропонується дві віртуальні лабораторні роботи з вивчення механічного руху: “Визначення прискорення вільного падіння” та“Вимірювання коефіцієнта в’язкості рідини за методом Стокса”, що реалізуються за допомогою однієї комп’ютерної програми.Прискорення вільного падіння g визначається за прямими вимірюваннями часу t та висоти падіння h. Відстань H, яке тіло проходить за час t, визначається за кінематичним законом руху:H=gt2/2, (1)Якщо виміряти час падіння кульки з різної висоти та побудувати графік залежності від t, то згідно з (2) отримаємо пряму, тангенс кута нахилу якої до вісі t буде дорівнювати .Графік залежності від t дає можливість обчислити значення g за формулоюПрограма моделює рух тіла, який користувач спостерігає на екрані, в широких межах зміни густини середовища ρ та коефіцієнта в’язкості , а також в частинному випадку, коли , , тобто, у вакуумі. Одновимірний рух тіла (кульки) описується за допомогою модифікованого метода Ейлера з урахуванням всіх сил, які діють на кульку: сили тяжіння, сили Архімеда та сили внутрішнього тертя. Шлях падіння кульки вимірюється за шкалою, на якій нанесені поділки в метрах. Час падіння кульки вимірюється секундоміром. На екрані дисплею виведені кнопки регулювання секундоміра для ввімкнення, вимкнення та скидання до нуля. Програма дозволяє зупинити процес падіння в будь-який момент, а потім або продовжити із збереженими значеннями величин на цей момент часу, або повернутися до початкового моменту.При виконанні роботи користувач встановлює у вікні інтерфейсу (рис. 1) значення густини та в’язкості, скидає секундомір, встановлює висоту, згідно з номером варіанту. Одразу ж після запуску програми, вмикає секундомір. В момент досягнення кулькою дна судини, вимикає секундомір і заносить в таблицю значення висоти та часу падіння для кожного значення висоти падіння. Побудувавши графік залежності від t, обчислюють величину g за формулою (3).Метою наступної роботи є вивчення особливостей руху кульки у в’язкій рідині та визначення в‘язкості рідини за методом Стокса. При моделюванні руху кульки для обчислення сили внутрішнього тертя використовується формула Стоксаде r – радіус кульки, – коефіцієнт в‘язкості рідини, V – швидкість кульки відносно рідини.Оскільки вимірювання часу треба виконувати для рівномірного руху, програмою передбачено виведення на екран риски в момент, коли всі сили, що діють на кульку, врівноважуються. З цього моменту рух кульки стає рівномірним. На екран виведено два секундоміри. Один вмикається з початком руху кульки і вимикається автоматично, коли кулька досягає дна судини. Другий можна вмикати і вимикати від руки, клацаючи мишкою на кнопки вмикання та вимикання. Радіус, масу кульки, висоту судини можна змінювати як завгодно, маючи тільки на увазі, що радіус кульки повинен залишатися меншим за діаметр судини. Але якщо ви й забудете про це, програма нагадає, висвітить зауваження. На панелі інтерфейсу також виведені параметри зображення, які можна змінювати, такі, як кольори рідини і кульки та радіус зображення кульки.
32
Григулич, Світлана Миколаївна, and Василь Олександрович Швець. "Самостійна робота старшокласників при вивченні математики." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, no. 1 (April 2, 2014): 55–60. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.422.
Full textAbstract:
Навчити старшокласників самостійно здобувати знання – завдання загальнопедагогічне, надзвичайно важливе і нелегке. Його мають розв’язувати всі вчителі-предметники, в тому числі і математики теж. Кожен педагог розв’язує таке завдання своїми методами, способами, прийомами. Зупинимось коротко на власному досвіді такої роботи, одержаному в ході експериментального дослідження. Фрагментарні ілюстрації проводяться на прикладі вивчення теми “Поняття похідної” (10 клас).Як відомо, зміст і структуру освіти визначають її цілі. Вони ж спрямовують педагогічний процес, впливають на вибір форм, методів і засобів навчання. Тому вивчення навчального матеріалу кожної конкретної програмної теми необхідно розпочинати, насамперед, з їх конкретизації, яка є нічим іншим як формуванням триєдиної мети вивчення певної навчальної теми. Здійснює цю дію вчитель, керуючись відомою методикою. Таким чином мету вивчення теми «Поняття похідної» можна, наприклад, сформулювати так:а) (розвиваюча) розвивати в учнів теоретичне мислення, самостійність у навчанні, культуру усної та письмової мови, вчити помічати і застосовувати аналогію, порівняння, роботи узагальнення і формулювати висновки;б) (виховна) виховувати в учнів самодисципліну, відповідальне ставлення до навчання, творчу активність;в) (дидактична) учні повинні засвоїти поняття похідної, навчитися, користуючись означенням, обчислювати похідні елементарних функцій.Варто зауважити, що освітні цілі різних рівнів будуть конкретизуватися під час вивчення даної теми в цілях конкретних уроків. Їх вчитель доводить до відома учнів, робить все, щоб вони стали їх власними. Оскільки виховні та розвиваючі реалізовуватимуться не одним уроком, а системою уроків, то записувати їх до кожного не варто, достатньо обмежитися записом лише до навчальної теми. Знайомити учнів з такими цілями – не обов’язково. Відбулося, таким чином, цілепокладання самостійної діяльності учнів.Вивчення матеріалу даної навчальної теми, як і будь-якої іншої, обов’язково повинно супроводжуватися формуванням у старшокласників умінь самостійної діяльності в навчанні. Учні мають вчитися планувати свою навчальну роботу, виділяти головне в матеріалі, що вивчається, здійснювати пошук раціональних шляхів учіння, критично оцінювати досягнуті результати, обґрунтовувати і доводити твердження, проводити чіткі узагальнення, формулювати висновки і таке інше. Адже для успішного оволодіння сучасним змістом шкільної математичної освіти стає необхідністю підвищення ефективності процесу навчання саме завдяки активізації самостійної діяльності учнів. А тому виникає потреба у чіткій і системній організації їх самостійної роботи.Наступна дія – складання тематичного плану, планування самостійної роботи учнів. Щоб її успішно виконати доцільно спочатку проаналізувати навчальний матеріал теми, виділити в теоретичному матеріалі елементи знань, скласти його структурно-логічну схему, з’ясувати, які з виділених елементів вивчатимуться учнями самостійно.Так, виконавши логіко-дидактичний аналіз навчального матеріалу теми «Поняття похідної» отримуємо як результат наступний перелік елементів знань: Зона 2(Зона актуально контро-льованого матеріалу)Зона 1(Зона актуально засвоюваного матеріалу)а) абсолютна похибка;1) границя функції в точці;б) точність наближення;2) привила обчислення границь;в) миттєва швидкість;3) приріст аргументу;г) лінійна функція y=kx2;4) приріст значення функції;д) модуль числа.5) січна до графіка функції; 6) ; 7) правило обчислення миттєвої швидкості ; 8) дотична до графіка функції; 9) правило обчислення кутового коефіцієнта дотичної до графіка функції y=f(x), ; 10) означення похідної.Поряд з елементами знань даної теми (зона 1) варто розглянути елементи знань, що використовуватимуться при вивченні нових понять, тверджень, способів дій як опорні, раніше вивчені, відомі учням факти (зона 2).Проаналізувавши взаємозв’язок елементів знань як зони 1, так і зони 2, отримуємо таку структурно-логічну схему даної теми (схема 1) :Схема 1. Світлими кружечками на схемі позначені ті елементи знань, які учні спроможні засвоїти самостійно.Засвоєння нових знань є успішним, а самі знання більш міцними тоді, коли опорні знання і способи дій попередньо добре актуалізуються. Відповідно, виникає потреба в запитаннях на повторення. Враховуючи зміст елементів знань зони 2 даної теми та зв’язки між ними і елементами зони 1, формулюються наступні запитання на повторення (контрольні запитання) : 1. Що означає запис f(x)→L при x→a?(вміти пояснити на прикладі)2. Сформулювати основні правила обчислення границь.(знати правила)3. Що називається модулем числа?(знати означення та вміти ілюструвати на прикладах)4. Що називається абсолютною похибкою?(знати означення та вміти ілюструвати на прикладах)5. За яким алгоритмом обчислюється миттєва швидкість?(знати формулу )6. За яким алгоритмом обчислюється кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції y=f(x)?(знати формулу )7. Дати означення похідної функції в точці.(знати означення та вміти записувати в прийнятих позначеннях)Аналогічно формулюються запитання відповідно до змісту елементів знань зони 1. Складання таких запитань для попередньої перевірки дозволить практично в кожній темі, що вивчається, здійснити глибоке, цілеспрямоване повторення, а в кінці теми тематичну атестацію. Наступним кроком є складання тематичного плану, загальна схема якого відома (приводити не будемо). В плані необхідно чітко виділити що вивчатиметься при безпосередньої участі вчителя, що самостійно в класі і вдома. Крім цього, варто проаналізувати масив завдань підручника на вказану тему, розбивши їх на блоки. В перший блок включаємо, наприклад, завдання на поняття границі функції в точці та правила обчислення границь. В наступний – завдання на формування вмінь і навичок знаходження приросту аргументу і приросту значення функції, миттєвої швидкості і т.д. Серед завдань мають бути як завдання обов’язкового, так і підвищеного та поглибленого рівнів. Це дасть змогу здійснювати рівневу диференціацію в навчанні. В кожному блоці виділяються завдання, які розв’язуватимуться в класі колективно (як зразки), решта – самостійно. Контроль за їх виконання варто здійснювати, заповнюючи таблиці (див. таблицю 1).Таблиця 1Масив задач з теми “Поняття похідної” (фрагмент) Список учнів класуЗавдання Блок № 1Блок № 2Блок № 3121…123…123…1. …+++--+-----+-+--2. …+++---+++---+++ Умовні позначення: “-” – завдання не розв’язане учнем; “+” – завдання розв’язане; 3 завдання, яке розв’язано в класі колективно (як зразок).Успіх будь-якої самостійної роботи, як відомо, багато у чому залежить від того, як виконавець її вміє організовувати свою діяльність. Тому учням доцільно розкрити зміст основних видів самостійної діяльності при вивченні математики і показати можливі способи її організації. Якщо це зроблено, то, повідомляючи учням масив задач у вигляді блоків, контрольні запитання визначаємо на кожний урок кожному учню вид самостійної роботи. Таким чином, з’являється план самостійної роботи учнів з теми “Поняття похідної” (див. таблиця 2). Таблиця 2 Список учнів класуНавчальна тема:“Поняття похідної”Номери уроків1. (І)2. (ІІ)3. (ІІІ)4. (IV)1. 2. 3. 4. … Умовні позначення в таблиці 2.Види самостійних робіт:а) за дидакт
33
Прасолов, Є. Я., С. А. Бєловол, Б. С. Черненко, and А. В. Ужищенко. "Дослідження та обґрунтування раціональних парметрів плівкоукладача." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 28, 2018): 161–67. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.25.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження згідно методики нормативних документів. Визначено технологічні параметри плівкоукладача. Для зменшення трудомісткості і тривалості досліджень було використано матричне планування. Встановлено залежності параметрів оптимізації від впливових факторів: діаметра та кута нахилу ґрунтового покриття диска з кваліфікованою швидкістю; діаметру та глибини занурення ґрунтово-покривного диска та швидкості руху по висоті. Визначено вплив покриття поверхні ґрунту на динаміку випаровування вологи в залежності від часу спостережень. Встановлено вплив ширини плівки на термічний режим ґрунту. Результати досліджень опробовані в ПП Агрофірма «Анастасія» та ТОВ АФ «ім. Довженка» ВП АФ «Орданівка». Використання плівкоукладача має сезонний характер і окупиться за один рік.
The article presents the results of the study in accordance with the methodology of normative documents. The technological parameters of the plumbing machinery for growing vegetable crops are determined. At the beginning of the strip, the plumbing machinery is outputted to its original position and clinging to the traction of the tractor. The front of the plumbing roller is equipped with a tooth compactor, which is connected to the rolling pin, and the width of the frame is set: a roll with a plumbing roll and conveyor rollers and a universal knife that rotates around the axis with a clip position for cutting the plumbing with the flow control sensor of the plumbing. It includes a device for determining the direction and velocity of the compiler; sensor for determining the depth and width of the strip-dip under pinion wheels; a plant recognition sensor and a computer for processing data and making corrections to the work of the compiler, creates the optimum pressure on the paddle wheels adjusting the loader. The edges of the plumbing from the roll are fascinated by universal clamps and they are sent to the rolling wheels. The direction of motion and the speed of the compiler are controlled by the device and the data is transmitted to the computer to adjust the corrections. During the compiler's motion, the front roller makes the leveling strips at the width in front of the rolling wheels. Wheels moving during loading of the compiler under the certain optimum values of the loader press the edges of the plumbing from the roll to the surface of the soil, and the rear trap clogs the film. Releases the clips of the film and return to the original position, and the plumbing at the expense of the natural tension passes through the guide rollers and unfolds along the surface of the soil. At the end of the strip, the plumbing is automatically trimmed, the plumbing machinery is raised by the lift, the tractor turns and goes to the starting position of the new strip and the process continues. Matrix planning was used to reduce the complexity and duration of the research. The dependencies of optimization parameters on influential factors are established: the diameter and angle of the soil surface of the disk with the qualified speed; diameter and depth of submersion of the soil-covering wheel and speed of movement in height. The influence of the surface of the soil on the dynamics of moisture evaporation, depending on the time of observation, is determined. The influence of the width of the plumbing on the thermal regime of the soil is established. The results of the research were tested in the PP agricultural firm «Anastasia» and LLC AF «named after Dovzhenko» VF AF «Ordanivka». The use of the plumbing is seasonal and will pay off in one year.
34
Hrad, A. O. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЖУВАЛЬНОГО М’ЯЗА ЩУРА." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8071.
Full textAbstract:
Жувальний м’яз постійно та інтенсивно працює, тому він має щільну васкуляризацію, а кровопостачання його належить до регіонарного кровотоку. Як відомо, при різних патологічних станах і захворюваннях власне порушення кровотоку в гемомікроциркуляторному руслі (ГМЦР) призводить до розвитку міопатій різного генезу.Мета дослідження – встановити особливості будови ГМЦР жувального м’яза щура в нормі.Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження послугували жувальні м’язи 10 статевозрілих щурів-самців лінії Вістар масою тіла 180–200 г. Використали гістологічний (забарвлення гематоксиліном та еозином і за Хартом), гістохімічний (імпрег-нація Більшовського–Грос) та електронно-мікроскопічний методи дослідження. Комп’ютерне опрацювання даних проводили за допомогою статистичного пакета Stat.Soft.Inc; Tulsa, OK, USA ; Statistica 6.Результати досліджень та їх обговорення. Кровоносні судини в жувальному м’язі деревоподібно поділяються. Дрібні артерії йдуть паралельно до м’язових волокон і дають початок артеріолам, які проходять косо або під прямим кутом до поздовжньої вісі цих волокон. Від артеріол відходять метаартеріоли, від яких беруть початок капіляри. Останні розташовані паралельно до м’язових волокон і широко анастомозують між собою. Особливістю будови соматичних гемокапілярів є наявність в їхній стінці світлих і темних ендотеліоцитів. Мікросудини, які беруть участь у кровопостачанні нейром’язових закінчень (НМЗ) жувального м’яза, беруть початок від внутрішньом’язового ГМЦР. Метаартеріоли формують при дихо- або трихотомічному поділі сітку гемокапілярів, яка складається з відкритих і закритих петель різної форми (прості, вилко- і петлеподібні). Як показали наші дослідження, в ділянці НМЗ немає артеріоло-венулярних анастомозів і вся кров перфузується через гемокапіляри, що очевидно пов’язано з необхідністю постійного кровопостачання для забезпечення високого рівня метаболізму в НМЗ. Разом з тим, діаметр гемокапілярів в ділянці кінцевих рухових пластинок на 10–20 % менший від діаметра просвіту кровоносних гемокапілярів, які забезпечують живленням м’язові волокна.Висновки. Звужений просвіт гемокапілярів НМЗ, із точки зору гемодинамічних умов, забезпечує відносно низьку швидкість кровотоку, сприяє більш повній віддачі еритроцитами кисню і поживних речовин, до дефіциту яких дуже чутливі НМЗ.